Идет загрузка документа (31 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об энергетической эффективности жилых и общественных зданий

Проект закона Украины от 12.12.2012 № 856
Дата рассмотрения: 12.12.2012 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності у сфері енергетичної ефективності житлових та громадських будівель і спрямований на створення умов для раціонального споживання в них енергетичних ресурсів.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

1) будівля - капітальна споруда, її частина (запланована або змінена у встановленому законом порядку для окремого використання), призначена для проживання або перебування фізичних осіб і енергія в якій використовується для створення мікроклімату та забезпечення побутових потреб людини;

2) будівля з приблизно нульовим споживанням енергії - будівля з високими енергетичними характеристиками, споживання енергії у якій значною мірою забезпечується за рахунок відновлюваних джерел енергії;

3) громадська будівля - будівля, призначена для тимчасового перебування в ній фізичних осіб. До цієї категорії належать у тому числі будівлі, в яких розміщені органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та організаційно-правової форми;

4) енергетичні характеристики будівлі - розрахована та/або виміряна кількість енергії, необхідна для задоволення попиту на енергію, яка залежить від типового використання будівлі, що включає енергію, яка використовується для опалення, гарячого водопостачання, кондиціонування, вентиляції та освітлення;

5) житлова будівля - будівля, призначена та придатна для постійного проживання в ній фізичних осіб, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків;

6) існуюча будівля - будівля, введена в установленому порядку в експлуатацію;

7) нова будівля - будівля до введення в експлуатацію (під час проектування та будівництва);

8) оптимальні мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, а саме якості повітря, теплового комфорту, освітлення та акустики відповідно до чинних норм, які за тривалого впливу на людину забезпечують відчуття комфорту та створюють умови для відпочинку і високого рівня працездатності;

9) оптимальний рівень витрат енергетичних ресурсів - найнижчий рівень витрат на інвестиції у сфері використання енергії, на обслуговування, експлуатацію та управління будівлями або їх елементами протягом прогнозного строку економічної експлуатації, достатній для виконання вимог до енергетичних характеристик будівель або їх конструктивних чи технічних елементів;

10) паспорт енергетичної ефективності - документ, у якому зазначено енергетичні характеристики будівлі, обраховані відповідно до вимог цього Закону;

11) термомодернізація будівлі - комплекс робіт, спрямованих на поліпшення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель, показників енергоспоживання інженерних систем та забезпечення енергетичної ефективності будівлі не нижче мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель.

.

2. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в законах України.

Стаття 2. Законодавство у сфері енергетичної ефективності будівель

1. Законодавство у сфері енергетичної ефективності будівель складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про енергозбереження", цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Стаття 3. Сфера дії цього Закону щодо енергетичної ефективності будівель

Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, що виникають у сфері енергоефективності та енергозбереження в секторі будівель з метою забезпечення підвищення енергетичних характеристик будівель, враховуючи зовнішні кліматичні та місцеві умови, а також вимоги до мікроклімату приміщень будівлі.

Стаття 4. Особливості регулювання відносин у сфері енергетичної ефективності будівель

1. Регулювання відносин, що виникають у сфері енергетичної ефективності будівель, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) використання енергетичних ресурсів у будівлях згідно із законами України "Про нафту і газ", "Про альтернативні джерела енергії", "Про альтернативні види палива";

2) забезпечення енергозбереження у будівлях згідно із Законом України "Про енергозбереження".

2. Не є предметом регулювання цього Закону відносини, пов'язані із забезпеченням енергетичної ефективності:

1) будівель, у яких розташовані виробничі структурні підрозділи підприємств, установ та організацій;

2) об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту відповідно до Закону;

3) будівель, що використовуються як місця відправлення культу релігійними організаціями;

4) індивідуальних та кооперативних гаражів;

5) пам'яток архітектурної та культурної спадщини.

Розділ II. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ

Стаття 5. Основні засади державної політики у сфері енергетичної ефективності будівель

1. Державна політика у сфері енергетичної ефективності будівель спрямована на забезпечення державного регулювання та управління у цій сфері і здійснюється на засадах:

1) забезпечення належного рівня енергетичної ефективності будівель відповідно до технічних регламентів, стандартів, норм і правил;

2) стимулювання раціонального та ощадного використання паливно-енергетичних ресурсів, диверсифікація джерел енергопостачання, у тому числі застосування відновлюваних джерел енергії, здійснення енергоефективних заходів;

3) скорочення викидів двоокису вуглецю в атмосферу;

4) створення умов для залучення інвестицій з метою здійснення енергоефективних заходів;

5) диверсифікації джерел фінансування енергоефективних заходів;

6) створення умов для будівництва будівель з приблизно нульовим споживанням енергії;

7) забезпечення регулярного контролю за станом систем опалення і кондиціонування будівель відповідно до цього Закону.

Стаття 6. Державне управління у сфері енергетичної ефективності будівель

1. Державне управління у сфері енергетичної ефективності будівель у межах повноважень, визначених Законом, здійснюють Кабінет Міністрів України, уповноважені органи державного управління та контролю у цій сфері, інші органи виконавчої влади.

2. Уповноваженими органами державного управління та контролю у сфері енергетичної ефективності будівель (далі - уповноважені органи державного управління) є центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства, центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, державного контролю у сфері житлово-комунального господарства в межах повноважень, визначених Законом.

3. Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства встановлює мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель з огляду на досягнення оптимальних рівнів витрат, впроваджує систему паспортизації і видає нормативно-правові акти, стандарти, норми, порядки і правила з питань, віднесених до його компетенції;

4. Центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, здійснює державний контроль за наявністю паспортів енергетичної ефективності будівель у складі проектно-кошторисної документації забудовників, у власників (співвласників) існуючих будівель, а також проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у таких паспортах.

5. Центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, взаємодіє з іншими органами виконавчої влади щодо реалізації ними повноважень у сфері енергетичної ефективності існуючих громадських будівель.

6. Аналіз стану реалізації енергоефективних заходів у будівлях та загального споживання окремо у громадських та житлових будівлях природного газу, електричної і теплової енергії проводять органи державної статистики в установленому законодавством порядку.

7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації беруть участь у розробленні проектів державних цільових програм у сфері енергетичної ефективності будівель та забезпечують їх виконання, розробляють та забезпечують виконання регіональних цільових програм у зазначеній сфері, звітують про їх виконання, забезпечують здійснення енергоефективних заходів у будівлях державної та комунальної власності, інформують населення про стан виконання регіональних цільових програм, здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

Стаття 7. Повноваження сільських, селищних та міських рад у сфері енергетичної ефективності будівель

1. Сільські, селищні та міські ради у сфері енергетичної ефективності будівель:

1) затверджують та реалізують місцеві цільові програми забезпечення енергетичної ефективності будівель та здійснюють моніторинг їх виконання;

2) інформують населення про стан виконання місцевих цільових програм, а також забезпечують популяризацію енергоефективних заходів у будівлях;

3) вирішують інші питання відповідно до закону.

Стаття 8. Інформаційне забезпечення у сфері енергетичної ефективності будівель

1. Уповноважені органи державного управління, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування з метою популяризації діяльності із забезпечення енергетичної ефективності будівель:

1) поширюють інформацію про економічну доцільність здійснення енергоефективних заходів у будівлях, технічні аспекти їх здійснення, вплив енергетичної ефективності будівель на екологічний стан населених пунктів, світові тенденції та світовий досвід у сфері підвищення енергетичної ефективності будівель, необхідність своєчасної оплати спожитих паливно-енергетичних ресурсів як найважливішого фактора надійності енергопостачання;

2) розробляють та розповсюджують методичні матеріали з питань енергетичної ефективності будівель;

3) готують тематичні публікації в засобах масової інформації, спеціалізовані телевізійні та радіопередачі, відеоролики з питань енергетичної ефективності будівель;

4) поширюють досвід реалізації проектів у сфері енергетичної ефективності будівель в Україні та за кордоном;

5) організовують конкурси, семінари, засідання за круглим столом з питань енергетичної ефективності будівель;

6) забезпечують консультування населення з питань здійснення енергоефективних заходів у житлових будівлях;

7) надають підтримку громадським організаціям, що проводять діяльність з популяризації енергоефективних заходів у будівлях;

8) надають інформацію про існуючі механізми підвищення енергетичних характеристик будівель.

2. Власники (співвласники) громадських будівель загальною площею понад 250 метрів квадратних розміщують витяг з паспорта енергетичної ефективності в доступному для ознайомлення громадськістю місці. Цей витяг повинен містити дані з паспорта енергетичної ефективності, крім рекомендацій щодо підвищення енергетичних характеристик будівель.

Розділ III. ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ БУДІВЕЛЬ

Стаття 9. Визначення енергетичної ефективності будівель

1. Енергетична ефективність будівлі - це властивість будівлі, її конструктивних елементів та інженерного обладнання забезпечувати протягом очікуваного життєвого циклу цієї будівлі побутові потреби людини та оптимальні мікрокліматичні умови для її перебування (проживання) у приміщеннях такої будівлі при нормативно допустимих (оптимальних) витратах енергетичних ресурсів на опалення, освітлення, вентиляцію, кондиціонування повітря, нагрівання води з урахуванням місцевих кліматичних умов.

2. Енергетичні характеристики будівель визначаються відповідно до методики, яка затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

3. Необхідними умовами визначення енергетичної ефективності будівель є:

1) місцеві кліматичні умови;

2) функціональне призначення, тип, архітектурно-планувальне і конструктивне рішення будівлі;

3) геометричні, теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі;

4) нормативні санітарно-гігієнічні параметри мікроклімату приміщень будівлі;

5) довговічність огороджувальних конструкцій під час експлуатації будівлі;

6) технічні характеристики інженерного обладнання;

7) інші показники, передбачені законодавством.

Стаття 10. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель

1. Для забезпечення відповідного рівня енергетичної ефективності нових та існуючих будівель застосовуються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель відповідно до законодавства.

2. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівлі - це мінімальні значення показників, що характеризують властивість будівлі, її конструктивних елементів та інженерного обладнання забезпечувати оптимальний рівень витрат енергетичних ресурсів протягом очікуваного життєвого циклу такої будівлі без порушення нормативно встановлених санітарно-гігієнічних вимог до приміщень цієї будівлі.

3. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель є обов'язковими для дотримання у процесі проектування та будівництва нових будівель, а також проведення реконструкції і капітального ремонту існуючих будівель.

4. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель затверджуються один раз на п'ять років центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства, і встановлюються з метою досягнення оптимальних рівнів витрат енергетичних ресурсів.

5. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель встановлюються з урахуванням технічної, екологічної та економічної доцільності використання енергоефективних будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та ефективних інженерних систем з використанням альтернативних та відновлюваних джерел енергії.

Розділ IV. ПАСПОРТИЗАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ

Стаття 11. Призначення паспортизації енергетичної ефективності будівель

1. Паспортизація енергетичної ефективності будівель запроваджується з метою отримання інформації про фактичні та/або розрахункові показники енергетичної ефективності будівель, результати проведення оцінки їх відповідності встановленим мінімальним вимогам до енергетичних характеристик будівель, а також з метою розроблення рекомендацій щодо оптимального з точки зору витрат підвищення енергетичних характеристик будівлі, крім випадків, коли немає достатнього потенціалу для такого підвищення порівнянно з чинними мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель.

Стаття 12. Паспорт енергетичної ефективності будівлі

1. Форма паспорта енергетичної ефективності будівлі та порядок його складення затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування і забезпечення реалізації державної житлової і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.

2. У паспорті енергетичної ефективності будівлі зазначається:

1) адреса будівлі;

2) клас її енергетичної ефективності;

3) відомості про тип, функціональне призначення та конструкцію будівлі, її поверховість, об'єм та загальну площу;

4) мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель, що стосуються такої будівлі;

5) визначені відповідно до законодавства розрахункові/фактичні показники енергетичної ефективності будівлі;

6) рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі (для існуючих будівель), що враховують місцеві кліматичні умови та є технічно і економічно здійсненними;

7) прізвище, ім'я та по батькові фахівця з енергозбереження та ефективності будівель, який склав паспорт енергетичної ефективності будівлі, його номер у Державному реєстрі фахівців з енергетичної ефективності будівель та контактна інформація;

8) інші відомості, передбачені законодавством.

3. До паспорта енергетичної ефективності існуючої будівлі обов'язково додається техніко-економічне обґрунтування рекомендованих енергоефективних заходів.

4. Строк дії паспорта енергетичної ефективності будівлі становить 10 років.

5. Порядок визначення вартості паспортизації енергетичної ефективності нової або існуючої окремо розташованої будівлі, що підлягає реконструкції чи капітальному ремонту, затверджує центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства відповідно до економічно обґрунтованих витрат.

Стаття 13. Паспортизація енергетичної ефективності будівель

1. Паспортизація енергетичної ефективності нових будівель, будівель, що підлягають реконструкції чи капітальному ремонту, здійснюється під час розроблення проектної документації з метою визначення розрахункових/фактичних показників енергетичних характеристик нових будівель, будівель після реконструкції чи капітального ремонту та проведення оцінки відповідності зазначених показників установленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель. Для зазначених будівель, паспорт енергетичної ефективності будівлі включається як окремий документ до складу проектної документації на будівлю.

2. У разі наявності після завершення будівництва, реконструкції чи капітального ремонту відхилень від початкових технічних рішень, прийнятих під час будівництва, виявлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, які впливають на енергетичну ефективність будівлі, складається новий паспорт енергетичної ефективності будівлі.

3. Паспортизація енергетичної ефективності існуючих будівель здійснюється на замовлення власника (співвласника) будівлі або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 14. Єдиний державний реєстр паспортів енергетичної ефективності будівель

1. З метою систематизації даних про енергетичну ефективність будівель та здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель створюється Єдиний державний реєстр паспортів енергетичної ефективності будівель.

2. Єдиний державний реєстр паспортів енергетичної ефективності будівель ведеться центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.

3. Паспорти енергетичної ефективності будівель обов'язково передаються для включення до Єдиного державного реєстру паспортів енергетичної ефективності будівель фахівцями з енергозбереження та енергетичної ефективності будівель чи проектною організацією, яка склала паспорт.

4. Порядок формування, ведення та користування Єдиним державним реєстром паспортів енергетичної ефективності будівель затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.

5. Для забезпечення відкритого доступу фізичних та юридичних осіб до Єдиного державного реєстру паспортів енергетичної ефективності будівель зазначений реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.

Розділ V. ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ

Стаття 15. Фахівці з енергозбереження та енергетичної ефективності будівель

1. Фахівцями з енергозбереження та енергетичної ефективності будівель можуть бути фізичні особи, які мають вищу технічну освіту у сфері енергетики та/або будівництва, досвід роботи за фахом не менше трьох років, підвищили кваліфікацію шляхом підготовки з питань енергетичних характеристик будівель у вищих навчальних закладах, фахових науково-дослідних інститутах, їх об'єднаннях, успішно склали іспит, мають кваліфікаційний сертифікат та включені до Державного реєстру фахівців з енергозбереження та енергетичної ефективності будівель у порядку, встановленому законодавством.

2. Фахівці з енергозбереження та енергетичної ефективності будівель не можуть здійснювати паспортизацію енергетичної ефективності будівель власниками (співвласниками) яких вони є.

3. Під час паспортизації енергетичної ефективності будівель фахівці з енергозбереження та енергетичної ефективності будівель застосовують будівельні норми, державні стандарти, правила і технічні регламенти.

Стаття 16. Державний реєстр фахівців з енергозбереження та енергетичної ефективності будівель

1. Державний реєстр фахівців з енергозбереження та енергетичної ефективності будівель веде центральний орган виконавчої влади з питань формування і забезпечення реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.

2. Порядок ведення Державного реєстру фахівців з енергозбереження та енергетичної ефективності будівель затверджує центральний орган виконавчої влади з питань формування і забезпечення реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.

3. Для забезпечення відкритого доступу фізичних та юридичних осіб до Державного реєстру фахівців з енергозбереження та енергетичної ефективності будівель зазначений реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань формування і забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.

Розділ VI. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ

Стаття 17. Заходи щодо забезпечення енергозбереження та енергетичної ефективності у будівлях

1. Підвищення рівня енергозбереження та енергетичної ефективності у будівлях забезпечується шляхом:

1) термомодернізації будівлі;

2) встановлення засобів обліку та регулювання споживання паливно-енергетичних ресурсів;

3) підвищення енергетичної ефективності систем опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, кондиціонування та освітлення;

4) використання місцевих відновлюваних та/або альтернативних джерел енергії;

5) здійснення інших енергоефективних та енергозберігаючих заходів.

Стаття 18. Джерела фінансування енергоефективних заходів

1. Фінансування енергоефективних заходів здійснюється за рахунок власників (співвласників) будівель, коштів державного і місцевих бюджетів та інших, не заборонених законом джерел.

Стаття 19. Бюджетна підтримка енергоефективних заходів

1. Бюджетна підтримка енергоефективних заходів може здійснюватися шляхом:

1) здешевлення кредитів на здійснення енергоефективних заходів;

2) кредитування;

3) фінансування в межах цільових програм у сфері енергетичної ефективності будівель;

4) надання гарантій державного та місцевих бюджетів;

5) надання пільг з оподаткування на реалізацію проектів термомодернізації будівель.

2. Бюджетна підтримка енергоефективних заходів надається відповідно до законодавства та виключно за умови:

1) наявності паспорта енергетичної ефективності будівлі;

2) досягнення в будівлях не менш як 10-відсоткової економії паливно-енергетичних ресурсів у результаті здійснення зазначених заходів, за умови підтвердження забезпечення встановленого рівня економії паливно-енергетичних ресурсів.

3. Фінансування цільових програм у сфері енергетичної ефективності будівель за рахунок коштів державного бюджету здійснюється виключно на умовах співфінансування з місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством, крім об'єктів державної власності.

Розділ VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ

Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель

Особи, винні в порушенні законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель, несуть відповідальність відповідно до Закону.

Порядок здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері енергетичної ефективності затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розділ VIII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

____________

Опрос