Идет загрузка документа (9 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно введения ограничений на приобретение в собственность земель сельскохозяйственного назначения

Проект закона Украины от 05.09.2012 № 11173
Дата рассмотрения: 05.09.2012 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження обмежень на набуття у власність земель сільськогосподарського призначення

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести наступні зміни до законодавчих актів України:

1) Пункт "в" частини другої статті 5 У Законі України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 1998, N 46-47, ст. 280) викласти у такій редакції:

"в) фізичні та юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.";

2) у Земельному кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27) наступні зміни:

а) у статті 22:

частини третю та п'яту виключити;

частину четверту вважати частиною третьою та після слів: "сільськогосподарського призначення" доповнити словами: "(сільськогосподарські угіддя)";

б) доповнити Кодекс статтею 22-1 такого змісту:

"Стаття 22-1. Особливості набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення

1. Землі сільськогосподарського призначення можуть набувати у власність лише держава, територіальні громади, громадяни України, крім випадків, визначених частинами третьою, п'ятою цієї статті.

2. У власності одного громадянина України можуть перебувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею не більше 100 га.

3. Юридичні особи, засновані за законодавством України, можуть набувати у власність із земель сільськогосподарського призначення лише:

земельні ділянки, зайняті несільськогосподарськими угіддями (крім господарських шляхів та прогонів),

земельні ділянки загального користування садівницьких товариств.

4. Юридичні особи, засновані за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземці, особи без громадянства, іноземні держави не можуть набувати у власність землі сільськогосподарського призначення.

5. Юридичні особи, засновані за законодавством України, юридичні особи, засновані за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки, зазначені у частині третій цієї статті лише у спадщину.

6. Банки, засновані за законодавством України, можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, шляхом звернення стягнення на них, як предмет застави.

7. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення отримані у спадщину особами, які не можуть мати їх на праві власності, а також ті, що отримані у власність банками шляхом звернення стягнення на них, мають бути відчужені їх набувачами протягом 1 року з моменту набуття права власності на них. У разі, коли протягом цього строку земельна ділянка не була відчужена, вона підлягає примусовому відчуженню на земельних торгах за рішенням суду. Позов про примусове відчуження земельної ділянки подається органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Кошти, отримані від продажу на земельних торгах земельної ділянки, отриманої у спадщину особою, яка не може мати її на праві власності, за вирахуванням витрат, пов'язаних із проведенням торгів та судових витрат, виплачуються її колишньому власнику.

До моменту переходу права власності на зазначені земельні ділянки до громадян України, держави або територіальної громади їх власники не мають права обтяжувати належні їм земельні ділянки сільськогосподарського призначення правами третіх осіб, у тому числі передавати їх у користування, заставу, іпотеку тощо.

8. Земельна частка (пай) не може бути відчужена до виділення її в натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку."

в) частину першу статті 28 викласти у такій редакції:

"1. Сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям землі сільськогосподарського призначення можуть належати на правах користування, власності, крім випадків, передбачених законом."

г) у статті 33:

у частині першій слова: "на праві власності та орендувати" замінити словами: "на правах власності, користування (оренда, емфітевзис)",

частину другу викласти у такій редакції:

"2. Іноземці, особи без громадянства можуть мати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства лише на умовах користування.

Юридичні особи можуть мати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства приватної власності на праві користування.";

ґ) Частину першу статті 37 викласти у такій редакції:

"1. Приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати землі сільськогосподарського призначення на правах власності (крім тих, що згідно із законом не можуть перебувати у власності юридичних осіб), користування.";

д) У статті 81:

у назві статті слово: "громадян" замінити словами: "фізичних осіб",

у частині другій слово: "іноземні громадяни" замінити словом: "іноземці",

е) частину четверту викласти у такій редакції:

"4. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі, коли протягом цього строку, земельна ділянка не була відчужена, вона підлягає примусовому відчуженню в порядку, визначеному частиною сьомою статті 22-1 цього Кодексу."

є) У статті 82:

абзац перший частини першої викласти у такій редакції:

"1. Юридичні особи, засновані за законодавством України, можуть набувати у власність земельні ділянки (крім тих, що згідно із законом не можуть перебувати у власності юридичних осіб) у разі:"

у частині другій слова: "іноземні юридичні особи" замінити словами: "юридичні особи, засновані за законодавством іншим, ніж законодавство України,"

частину третю виключити;

частину четверту вважати частиною третьою і викласти у такій редакції:

"3. Землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину юридичними особами, заснованими за законодавством іншим, ніж законодавство України, підлягають відчуженню протягом одного року.";

ж) У частині другій статті 93 слова: "громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам" замінити словами: "фізичним та юридичним особам";

з) У статті 102-1:

частину четверту викласти у такій редакції:

"4. Строк користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб не може перевищувати 30 років.

Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років.";

пункт 3) частини шостої викласти у такій редакції:

"3) відчуження земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;";

і) Статтю 130 виключити;

и) Пункт "е" частини першої статті 140 викласти у такій редакції:

"е) реалізація земельної ділянки на земельних торгах у разі невідчуження земельної ділянки особами, які не можуть мати її на праві власності у випадках, та в порядку, визначених цим Кодексом.";

й) Пункт "д" частини першої статті 143 викласти у такій редакції:

"д) невідчуження земельної ділянки особами, які не можуть мати її на праві власності у випадках, та в порядку, визначених цим Кодексом";

к) Пункти 13, 15 Розділу X "Перехідні положення" виключити.

III. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос