Идет загрузка документа (56 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об организациях работодателей, их объединениях, правах и гарантиях их деятельности

Проект закона Украины от 23.02.2012 № 10108
Дата рассмотрения: 23.02.2012 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності

Цей Закон визначає правові, соціальні, економічні, організаційні засади створення та функціонування організацій роботодавців, об'єднань організацій роботодавців, форми та напрями їх діяльності, права і гарантії їх діяльності, а також принципи їх взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об'єднаннями, іншими об'єднаннями громадян.

Закон спрямований на підвищення ролі організацій роботодавців, об'єднань організацій роботодавців під час формування та реалізації державної соціальної, економічної політики, регулювання соціальних, економічних, трудових відносин та участі у соціальному діалозі.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:

роботодавець - юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб;

організація роботодавців - неприбуткова громадська організація, яка об'єднує роботодавців;

об'єднання організацій роботодавців - неприбуткова громадська організація, яка об'єднує організації роботодавців та їх об'єднання.

Стаття 2. Право роботодавців на об'єднання

Роботодавці мають право на об'єднання в організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців для представництва і захисту своїх прав та задоволення соціальних, економічних та інших законних інтересів на основі вільного волевиявлення без будь-якого попереднього дозволу, вступу до таких організацій та виходу з них, участі в їх діяльності на умовах і в порядку, визначених їх статутами.

Стаття 3. Законодавство про організації роботодавців, їх об'єднання

Законодавство України про організації роботодавців, їх об'єднання складається з Конституції України, цього Закону, законодавства про соціальний діалог, законодавства про працю, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно- правових актів.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на роботодавців, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців (в тому числі на ті, що утворені до набуття чинності цим Законом), а також на відносини, що виникають між роботодавцями, організаціями роботодавців, їх об'єднаннями, та органами державної влади, місцевого самоврядування у межах їх повноважень, визначених законодавством, а також профспілками, їх організаціями, об'єднаннями.

Дія цього Закону не поширюється на об'єднання громадян, які створені відповідно до інших законів України, крім зазначених у першій частині цієї статті.

Визначення "організація роботодавців", "об'єднання організацій роботодавців" та похідні від них можуть використовувати лише ті організації та їх об'єднання, які створені і діють відповідно до цього Закону.

Стаття 5. Мета і завдання організацій роботодавців, їх об'єднань

Організації роботодавців та їх об'єднання створюються і діють з метою представництва та захисту законних прав та інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу.

Основними завданнями організацій роботодавців, об'єднань організацій роботодавців є:

забезпечення представництва та захисту законних інтересів і прав роботодавців у відносинах з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та їх органами, іншими об'єднаннями громадян;

підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

участь у формуванні та реалізації економічної, соціальної політики держави, регулюванні економічних, соціальних, трудових відносин;

сприяння збільшенню обсягів виробництва продукції і послуг;

сприяння створенню нових робочих місць;

співробітництво з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об'єднаннями;

участь у колективних переговорах, укладанні колективних угод, координація діяльності роботодавців у виконанні зобов'язань за колективними угодами;

сприяння вирішенню колективних трудових спорів, сприяння максимальному дотриманню інтересів роботодавців при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів);

вдосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, сприяння поширенню професійних знань та досвіду;

участь у розробленні та реалізації державної політики у сфері освіти, зайнятості, професійної орієнтації;

розвиток співробітництва з іноземними і міжнародними організаціями роботодавців та їх об'єднаннями.

Організації роботодавців, їх об'єднання для максимально ефективного здійснення своїх завдань щодо захисту і представництва прав та інтересів своїх членів можуть бути визнані саморегулівними організаціями в установленому законодавством порядку. Для реалізації цілей та завдань саморегулівних організацій, організації роботодавців, їх об'єднання є непідприємницькими товариствами.

Організації роботодавців, їх об'єднання, здійснюючи представництво та захист соціальних, економічних та інших законних прав та інтересів роботодавців, повинні дотримуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України.

Розділ II
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ, ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 6. Принципи створення та діяльності організацій роботодавців, їх об'єднань

Організації роботодавців та їх об'єднання створюються і діють на таких основних принципах:

законності - діяльність організацій роботодавців та їх об'єднань базується на законодавстві;

свободи об'єднання - роботодавці можуть вільно створювати організації та об'єднання, що представляють та захищають їхні законні права та інтереси;

рівноправності членів - кожний член організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців має рівні права у вирішенні будь-яких питань діяльності організації роботодавців, об'єднання незалежно від статусу;

репрезентативності - організації роботодавців, їх об'єднання повинні мати підтвердження своєї здатності представляти права та інтереси своїх членів на відповідних рівнях;

самоврядування - організації роботодавців, їх об'єднання самостійно вирішують внутрішні питання, приймають, затверджують, змінюють статути та інші внутрішні документи, що визначають їхню діяльність;

аполітичності - організації роботодавців та їх об'єднання не є суб'єктами виборчого процесу відповідно до законодавства України та не беруть участі у виборчому процесі. Особи, що очолюють політичні партії, політичні об'єднання не можуть одночасно очолювати організації роботодавців, їх об'єднання;

гласності - діяльність організацій роботодавців, їх об'єднань є відкритою для громадськості;

відповідальності за виконання взятих зобов'язань - організації роботодавців, їх об'єднання несуть відповідальність за добровільно взяті на себе публічні зобов'язання (підписані заяви, колективні угоди тощо) відповідно до законодавства України.

Організації роботодавців, їх об'єднання вирішують питання щодо діяльності організації, об'єднання на підставі власних статутів відповідно до законодавства України.

Організації роботодавців, їх об'єднання зобов'язані забезпечувати повне та своєчасне інформування своїх членів з питань їх діяльності, ознайомлювати на їх прохання з усіма матеріалами, що стосуються діяльності організації, об'єднання.

Стаття 7. Гарантії діяльності організацій роботодавців, їх об'єднань

Держава гарантує додержання прав та інтересів організацій роботодавців, об'єднань організацій роботодавців і забезпечує їх реалізацію в установленому законом порядку.

Держава визнає створені відповідно до цього Закону організації роботодавців, їх об'єднання повноважними представниками їх членів, захисниками їх прав та інтересів, співпрацює з організаціями роботодавців, їх об'єднаннями в реалізації їх прав, сприяє у встановленні з ними ділових партнерських взаємовідносин.

Організації роботодавців та їх об'єднання самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з'їзди, засідання утворених ними органів, проводять інші заходи, які не суперечать законодавству.

Забороняється втручання у статутну діяльність організацій роботодавців, їх об'єднань з боку органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, професійних спілок, їх організацій та об'єднань, політичних партій та інших об'єднань громадян.

Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями організацій роботодавців та їх об'єднань, організації роботодавців, їх об'єднання не несуть відповідальності за зобов'язаннями держави, крім випадків, прямо передбачених законом.

Розділ III
СТАТУС ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ, ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 8. Статус організацій роботодавців, їх об'єднань

Організації роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим (далі - республіканських).

Об'єднання організацій роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, обласних, республіканських, всеукраїнських, міжнародних.

Статус місцевих мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, район у місті, місто, район) і які на момент державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців цієї адміністративно-територіальної одиниці або двох і більше роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці.

Статус місцевих мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше організації роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, район у місті, місто, район).

Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя і які на час державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців більшості районів та/або міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі або двох і більше роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності з тих районів та/або міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі, де розташовані підприємства, що належать до цієї групи (класу) виду економічної діяльності.

Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше обласні організації роботодавців відповідної області, міські у містах Києві та Севастополі, створених за територіальною або галузевою ознакою.

Статус республіканських мають організації роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим або двох і більше роботодавців, що об'єднують роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності з тих адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим, де розташовані підприємства цього виду економічної діяльності.

Статус республіканських мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше республіканські організації роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим.

Статус всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців мають об'єднання, які на час державної реєстрації об'єднують обласні організації роботодавців, створених за територіальною ознакою, більшості адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України, або більшість обласних організацій роботодавців, створених за галузевою ознакою, що об'єднують роботодавців певних секцій (підсекцій) виду економічної діяльності тих областей, де розташовані підприємства певних секцій (підсекцій) цього виду економічної діяльності.

Статус міжнародних мають об'єднання організацій роботодавців, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців мають право без спеціального дозволу використовувати у своїй назві слово "Україна" та похідні від цього слова.

З метою координації роботи всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців можуть утворювати інші об'єднання і делегувати їм відповідні права і обов'язки.

Розділ IV
ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ, ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 9. Створення організації роботодавців

Засновниками організації роботодавців відповідно до цього Закону є роботодавці.

Рішення про створення організації роботодавців приймається установчим з'їздом (конференцією) роботодавців, що оформлюється протоколом установчого з'їзду (конференції), який підписують головуючий та секретар установчого з'їзду (конференції).

Невід'ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчому з'їзді (конференції).

У реєстрі зазначаються дані щодо роботодавців:

фізичних осіб: прізвище, ім'я та по батькові особи, дані її паспорта, ідентифікаційний номер фізичної особи - підприємця (а для іноземців та осіб без громадянства - дані національного паспорта або документа, що його замінює), адреса та відомості про кількість найманих працівників. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

юридичних осіб: повне найменування, код Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчому з'їзді (конференції), дані її паспорта (а для іноземців та осіб без громадянства - дані національного паспорта або документа, що його замінює). Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчому з'їзді (конференції).

Установчий з'їзд (конференція) затверджують статут організації роботодавців, обирають її керівні органи, вирішують інші питання, пов'язані зі створенням організації роботодавців.

Стаття 10. Створення об'єднання організацій роботодавців

Засновниками об'єднання організацій роботодавців є організації роботодавців.

Рішення про створення об'єднання організацій роботодавців приймається установчим з'їздом (конференцією) уповноважених представників організацій роботодавців, що оформлюється протоколом установчого з'їзду (конференцією), який підписують головуючий та секретар установчого з'їзду (конференції).

Невід'ємною частиною протоколу є реєстр організацій роботодавців, які брали участь в установчому з'їзді (конференції).

У реєстрі зазначаються дані щодо організації роботодавців:

повне найменування, місцезнаходження керівних органів, дата та номер документа про легалізацію організацій роботодавців, рішення керівних органів організацій роботодавців щодо створення об'єднання організацій роботодавців, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчому з'їзді (конференції), дані її паспорта (а для іноземців та осіб без громадянства - дані національного паспорта або документа, що його замінює). Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчому з'їзді (конференції).

Установчий з'їзд (конференція) затверджують статут об'єднання організацій роботодавців, обирають його керівні органи, вирішують інші питання, пов'язані зі створенням об'єднання.

Стаття 11. Спільний представницький орган організацій роботодавців, їх об'єднань

Якщо на одному рівні діють декілька репрезентативних відповідно до законодавства про соціальний діалог організацій роботодавців, їх об'єднань одного статусу або одного виду економічної діяльності, для ведення соціального діалогу вони повинні утворити спільний представницький орган сторони роботодавців відповідного рівня шляхом укладення угоди. Ініціатива укладення угоди про утворення спільного представницького органу сторони роботодавців відповідного рівня може виходити від будь-якої репрезентативної відповідно до законодавства про соціальний діалог організації роботодавців, їх об'єднання.

Організації роботодавців, їх об'єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності згідно діючого законодавства про соціальний діалог, мають право приєднатися до спільного представницького органу сторони роботодавців відповідного рівня на умовах, визначених угодою.

У разі, якщо на відповідному рівні відсутні репрезентативні організації роботодавців, їх об'єднання одного статусу або одного виду економічної діяльності, організації роботодавців, їх об'єднання мають право утворити спільний представницький орган сторони роботодавців шляхом укладення угоди. У такому випадку ініціатива укладення угоди про утворення спільного представницького органу сторони роботодавців може виходити від будь-якої організації роботодавців, їх об'єднання.

Спільний представницький орган сторони роботодавців відповідного рівня є координуючим органом для організацій роботодавців, їх об'єднань.

Завдання та функції спільного представницького органу сторони роботодавців відповідного рівня визначаються угодою про його утворення.

Стаття 12. Установчі документи організацій роботодавців та їх об'єднань

Організації роботодавців та їх об'єднання діють на підставі статутів, які затверджуються установчим з'їздом (конференцією).

Статут організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців повинен містити:

повне найменування організації роботодавців, об'єднання, відмінне від існуючих, заявлений статус організації, об'єднання та місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу;

мету створення організації роботодавців, об'єднання;

умови членства, порядок прийому в члени організації роботодавців, об'єднання та виходу з організації роботодавців, об'єднання;

права і обов'язки членів організації роботодавців, об'єднання;

положення про обов'язок виконання зобов'язань членами організацій роботодавців, їх об'єднань у сфері соціально-трудових відносин;

порядок утворення, повноваження та порядок прийняття рішень керівних органів організації роботодавців, об'єднання;

джерела формування і порядок використання коштів та майна організації роботодавців, об'єднання, порядок здійснення господарської та іншої діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

порядок сплати вступних, членських та цільових внесків;

порядок внесення змін до статуту організації роботодавців, об'єднання;

порядок припинення організації роботодавців, об'єднання і вирішення майнових питань.

У статуті можуть бути передбачені й інші положення щодо особливостей створення і діяльності організації роботодавців, об'єднання.

Статут організації роботодавців, об'єднання не повинен суперечити законодавству України.

Стаття 13. Членство в організаціях роботодавців, їх об'єднаннях

Членство в організаціях роботодавців, їх об'єднаннях визначається статутом організацій роботодавців, об'єднань організацій роботодавців.

Стаття 14. Державна реєстрація організацій роботодавців, їх об'єднань

Державна реєстрація організацій роботодавців, їх об'єднань зі створенням юридичної особи здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Державна реєстрація всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації, інших організацій роботодавців, їх об'єднань - його відповідними територіальними підрозділами.

Організація роботодавців, їх об'єднання подають за місцем державної реєстрації відповідному органу наступні документи:

реєстраційну картку відповідної форми, передбаченої законодавством;

статут у двох примірниках, який повинен відповідати вимогам статті 12 цього Закону;

протокол установчого з'їзду (конференції) організації роботодавців, їх об'єднання, в якому міститься інформація про створення організації роботодавців, їх об'єднання, затвердження статуту, обрання керівних органів;

реєстр осіб, які взяли участь в установчому з'їзду (конференції) організації роботодавців, їх об'єднання;

документ, який підтверджує сплату збору за державну реєстрацію організації роботодавців, їх об'єднання. Розмір та порядок справляння збору за державну реєстрацію визначається Кабінетом Міністрів України.

Об'єднання організацій роботодавців також подають:

рішення виборних органів організацій роботодавців щодо створення відповідного об'єднання;

засвідчену підписом уповноваженої особи організації роботодавців копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідні територіальні підрозділи не мають права вимагати надання інших документів, не передбачених цією статтею.

За наявності у статуті організації роботодавців, їх об'єднання положень, що не відповідають законодавству, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідні територіальні підрозділи протягом семи робочих днів з дня подання документів на державну реєстрацію надають організації роботодавців, їх об'єднанню вичерпний перелік зауважень з пропозицією внести відповідні зміни. У цьому випадку строк державної реєстрації збільшується на час усунення недоліків. У разі не усунення зауважень протягом десяти робочих днів, подані документи залишаються без розгляду.

Зміни до статутних документів організації роботодавців, їх об'єднання, внесені в установленому порядку статутними органами організації роботодавців, їх об'єднання підлягають реєстрації спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідними територіальними підрозділами протягом п'яти робочих днів з моменту їх вчинення.

Строк проведення державної реєстрації не може перевищувати десяти (п'ятнадцяти) робочих днів з дня подання документів на державну реєстрацію, крім випадку, передбаченому частиною 7 цієї статті.

Організації роботодавців, їх об'єднанню може бути відмовлено в державній реєстрації, якщо їх найменування, статутний або інші документи, подані для реєстрації, суперечать вимогам законодавства України.

Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови.

Організації роботодавців, їх об'єднання набувають статусу юридичної особи з моменту внесення даних про організацію роботодавців, їх об'єднання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідні територіальні підрозділи видають організації роботодавців, їх об'єднанню у встановленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За подання на державну реєстрацію недостовірних відомостей особи, які підписали документи, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Інформація про державну реєстрацію підлягає оприлюдненню спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідними територіальними підрозділами.

Стаття 15. Символіка організацій роботодавців, їх об'єднань

Організації роботодавців, їх об'єднання можуть використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до їх статуту.

Символіка організацій роботодавців, їх об'єднань не повинна відтворювати державні чи релігійні символи або символіку інших юридичних осіб.

Стаття 16. Припинення організацій роботодавців та їх об'єднань

Організації роботодавців, їх об'єднання можуть бути припинені шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації на підставі відповідного рішення статутного органу організації, об'єднання або у примусовому порядку за рішенням суду. Із організації роботодавців, їх об'єднання може бути виділена інша (інші) відповідні організації, їх об'єднання.

Одночасно з прийняттям такого рішення статутний орган організації, об'єднання приймають рішення про використання майна та коштів організації роботодавців, їх об'єднань, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків з кредиторами.

Організації роботодавців, їх об'єднання, які порушують норми Конституції України та законодавства України, можуть бути примусово розпущені лише за рішенням суду.

Не допускається припинення організацій роботодавців, їх об'єднань за рішенням будь-яких інших органів.

Рішення про примусовий розпуск об'єднань організацій роботодавців не тягне за собою розпуску організацій роботодавців, їх об'єднань, які входять до цього об'єднання.

Припинення організації роботодавців чи їх об'єднання тягне за собою виключення їх з переліку організацій роботодавців, їх об'єднань, зареєстрованих спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації, його відповідними територіальними підрозділами відповідно до цього Закону, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з повідомленням про це в засобах масової інформації.

Розділ V
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ, ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 17. Право організацій роботодавців, їх об'єднань представляти і захищати права та інтереси своїх членів

Організації роботодавців, їх об'єднання мають право в порядку, передбаченому законодавством та їх статутами, представляти і захищати свої права та інтереси, права та інтереси своїх членів у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, профспілками, їх об'єднаннями, іншими організаціями.

Під час розроблення проектів актів у економічній, соціальній сферах, регулюванні трудових, соціальних, економічних відносин розробник надсилає проект відповідного акта для попереднього розгляду спільному представницькому органу сторони роботодавців відповідного рівня, а у разі його відсутності - репрезентативним відповідно до законодавства про соціальний діалог організаціям/об'єднанням організацій роботодавців відповідного рівня. Позиція спільного представницького органу сторони роботодавців відповідного рівня або репрезентативних відповідно до законодавства про соціальний діалог організацій роботодавців, їх об'єднань відповідного рівня, висловлена до проекту акту, підлягає розгляду розробником.

Стаття 18. Участь організацій роботодавців, їх об'єднань у веденні колективних переговорів щодо укладення колективних угод

Репрезентативні відповідно до законодавства про соціальний діалог організації роботодавців, їх об'єднання виступають стороною колективно-переговорного процесу щодо укладення колективних угод на відповідному рівні в порядку та на умовах, визначених законодавством, укладають колективні угоди в межах своїх повноважень, здійснюють контроль за виконанням колективних угод та забезпечують виконання взятих на себе зобов'язань.

Репрезентативні відповідно до законодавства про соціальний діалог організації роботодавців, їх об'єднання, що діють на відповідному рівні, можуть делегувати права, зазначені в цій статті, спільному представницькому органу сторони роботодавців відповідного рівня.

Стаття 19. Участь організацій роботодавців, їх об'єднань у соціальному діалозі

Організації роботодавців, їх об'єднання, спільні представницькі органи сторони роботодавців беруть участь у соціальному діалозі в порядку і на умовах, визначених відповідним законодавством, цим Законом та колективними угодами.

Організації роботодавців, їх об'єднання, інші юридичні особи, що розділяють цілі та завдання організацій роботодавців, викладені у цьому Законі, можуть делегувати свої повноваження відповідній організації роботодавців, об'єднанню організацій роботодавців, спільному представницькому органу сторони роботодавців для здійснення представництва їх інтересів на відповідному рівні.

Стаття 20. Повноваження організацій роботодавців, їх об'єднань щодо представництва та захисту інтересів своїх членів під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Організації роботодавців, їх об'єднання представляють та захищають інтереси своїх членів під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідними контролюючими органами.

За запрошенням роботодавця, організація роботодавців, їх об'єднання визначає уповноваженого представника, який бере участь у процесі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Уповноважений представник має право робити заяви та повідомлення щодо дій відповідних контролюючих органів, вчинених ними під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, обов'язкові для розгляду відповідними контролюючими органами.

Про результати розгляду відповідні контролюючі органи повідомляють уповноваженого представника та роботодавця.

Стаття 21. Участь організацій роботодавців, їх об'єднань у формуванні та реалізації державної політики зайнятості населення

Організації роботодавців, їх об'єднання беруть участь у формуванні та реалізації державної політики зайнятості населення.

Організації роботодавців, їх об'єднання беруть участь у розробленні державних та територіальних програм зайнятості, проводять спільні консультації з цих проблем з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, з профспілками, їх організаціями, об'єднаннями.

Організації роботодавців, їх об'єднання мають право брати участь і проводити відповідні консультації з питань залучення і використання в Україні іноземної робочої сили.

Представники організацій роботодавців, їх об'єднань на паритетних засадах з представниками органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, професійних спілок, їх організаціями, об'єднаннями, беруть участь у створенні та діяльності координаційних комітетів сприяння зайнятості населення.

Стаття 22. Право на участь в нагляді та управлінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням

Організації роботодавців та їх об'єднання на паритетних засадах беруть участь в управлінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та нагляді за ним відповідно до законодавства.

Стаття 23. Участь організацій роботодавців, їх об'єднань у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів)

Організації роботодавців, їх об'єднання можуть виступати стороною колективного трудового спору (конфлікту) в порядку та на умовах, визначених відповідним законодавством.

Представники організацій роботодавців, їх об'єднань беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

Стаття 24. Право організацій роботодавців, їх об'єднань на інформацію

Організації роботодавців, їх об'єднання мають право:

безкоштовно одержувати від органів державної влади, місцевого самоврядування та роботодавців інформацію, необхідну для виконання своїх статутних завдань;

безкоштовно одержувати статистичні дані з питань праці, соціальних та економічних питань, а також виробничого та невиробничого травматизму, профзахворювань;

поширювати інформацію щодо своєї діяльності і пропагувати свої ідеї та мету;

висвітлювати свою діяльність в засобах масової інформації;

виступати засновниками засобів масової інформації відповідно до законодавства;

проводити соціологічні дослідження, створювати наукові, інформаційні, експертно-аналітичні та навчально-дослідницькі центри.

Стаття 25. Права організацій роботодавців, їх об'єднань у сфері професійного навчання, перекваліфікації, підвищенні кваліфікації

Організації роботодавців, їх об'єднання беруть участь у:

розробленні та затвердженні державного стандарту професійно-технічної освіти, державного стандарту вищої освіти, державних освітніх стандартів з конкретних професій, галузевих стандартів вищої освіти, стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів, кваліфікаційних характеристик, професійних стандартів;

формуванні та функціонуванні системи зовнішнього оцінювання результатів навчання, набутих кваліфікацій та компетенцій особи;

формуванні системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників;

організації та проведенні досліджень щодо поточних та перспективних потреб ринку праці в кваліфікаціях;

формуванні та розміщенні державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних працівників та робітничих кадрів.

Організації роботодавців, їх об'єднання для вирішення актуальних проблем підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації мають право:

створювати галузеві та міжгалузеві ради, навчальні заклади, науково-дослідні установи, навчальні центри, центри незалежних експертиз;

брати участь у роботі спеціально уповноваженого органу у сфері регулювання кваліфікацій, органів стандартизованого оцінювання та підтвердження кваліфікації;

вносити пропозиції щодо змін та доповнень до Державного класифікатора професій та Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

розробляти та направляти до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки критерії ефективності системи підготовки та перепідготовки кадрів;

брати участь у визначенні пріоритетних напрямків наукових досліджень навчальних закладів, наукових проектах і програмах;

впроваджувати різні методи підготовки кадрів, в тому числі наставництво, виробничу практику.

Розділ VI
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ, ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНАМИ ВЛАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ТА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ІНШИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Стаття 26. Організації роботодавців, їх об'єднання і органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування

Організації роботодавців, їх об'єднання, спільні представницькі органи сторони роботодавців співпрацюють з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Організації роботодавців, їх об'єднання, спільні представницькі органи сторони роботодавців беруть участь у формуванні та реалізації державної економічної та соціальної політики, регулюванні економічних, соціальних, трудових відносин.

Кабінет Міністрів України сприяє розвитку соціального діалогу, в тому числі залучає уповноважених представників спільного представницького органу сторони роботодавців національного рівня, а у разі його відсутності - репрезентативних відповідно до законодавства про соціальний діалог всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців до прийняття рішень з питань, що стосуються формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

У засіданні Кабінету Міністрів України під час розгляду питань, що стосуються формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин бере участь уповноважений представник спільного представницького органу сторони роботодавців національного рівня, а у разі його відсутності - репрезентативних відповідно до законодавства про соціальний діалог всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

Органи державної влади та місцевого самоврядування:

залучають повноважних представників відповідних організацій роботодавців, їх об'єднань, спільних представницьких органів сторони роботодавців до процесу розробки та обговорення проектів актів, рішень;

погоджують з відповідними організаціями роботодавців, їх об'єднаннями, спільними представницькими органами сторони роботодавців проекти актів з питань формування та реалізації державної соціальної, економічної політики та регулювання трудових відносин у порядку, встановленому законодавством або колективними угодами;

розглядають пропозиції організацій роботодавців, їх об'єднань, спільних представницьких органів сторони роботодавців поданих у встановленому законодавством порядку;

інформують організації роботодавців, їх об'єднання, спільні представницькі органи сторони роботодавців про розглянуті подані ними пропозиції.

Стаття 27. Організації роботодавців, їх об'єднання та організації підприємців

Організації роботодавців, їх об'єднання співпрацюють з організаціями, їх об'єднаннями, що представляють інтереси підприємців та інших суб'єктів господарювання.

Організації роботодавців, їх об'єднання можуть брати на себе зобов'язання представляти та захищати законні права та інтереси підприємців та інших суб'єктів господарювання на всіх рівнях ведення соціального діалогу.

Взаємовідносини організацій роботодавців, їх об'єднань та організацій підприємців, їх об'єднань, що представляють інтереси підприємців та інших суб'єктів господарювання, можуть регулюватися окремими угодами.

Розділ VII
МАТЕРІАЛЬНЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ, ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 28. Відрахування коштів організаціям роботодавців, їх об'єднанням

Роботодавці перераховують організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до цього закону, кошти у вигляді вступних, членських та цільових внесків.

Сума коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до цього закону, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку в розрахунку за звітний податковий рік відносяться до складу інших витрат звичайної діяльності згідно діючого податкового законодавства.

Стаття 29. Власність організацій роботодавців, їх об'єднань

У власності організацій роботодавців, їх об'єднань можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на підставах, передбачених законом.

У власності організацій роботодавців, їх об'єднань може бути майно, що знаходиться за межами території України.

Організації роботодавців, їх об'єднання згідно зі своїми статутами володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності.

Стаття 30. Джерела формування майна та коштів організацій роботодавців, їх об'єднань

Джерелами формування майна та коштів організацій роботодавців, їх об'єднань є:

вступні, членські та цільові внески;

кошти, отримані від часток, паїв, акцій та інших цінних паперів, що належать організаціям роботодавців, їх об'єднанням,

пасивні доходи;

добровільні пожертвування;

безповоротна фінансова допомога;

інші джерела, передбачені законом.

Порядок формування і використання майна та коштів організацій роботодавців, їх об'єднань визначаються їх статутами або рішеннями керівних органів.

Контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, створені відповідно до статутів організацій роботодавців, їх об'єднань.

Організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців мають право отримувати від своїх членів належне їм майно у володіння, користування на умовах і в порядку, передбачених статутами організацій роботодавців, їх об'єднань або на підставі угод.

Стаття 31. Господарська діяльність організацій роботодавців, їх об'єднань

Організації роботодавців, їх об'єднання з метою виконання статутних цілей та завдань мають право здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом створення в установленому законом порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, участі в їх діяльності або в інший, не заборонений законом спосіб.

Стаття 32. Гарантії майнових прав організацій роботодавців,та їх об'єднань

Держава гарантує захист права власності організацій роботодавців, їх об'єднань.

Організації роботодавців, їх об'єднання мають право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної шкоди, завданої таким організаціям роботодавців, їх об'єднанням незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Розділ VIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТОДАВЦІВ

Стаття 33. Відповідальність за порушення законодавства про організації роботодавців

Особи, які перешкоджають здійсненню роботодавцями права на об'єднання в організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, а також посадові та інші особи, винні в порушенні законодавства про організації роботодавців, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності організацій роботодавців, їх об'єднань, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Розділ IX
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 34. Міжнародні зв'язки організацій роботодавців, їх об'єднань

Організації роботодавців, їх об'єднання мають право здійснювати міжнародну діяльність відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Міжнародна діяльність організацій роботодавців, їх об'єднань відповідно до їх статутів здійснюється шляхом заснування або вступу до міжнародних організацій роботодавців, їх об'єднань, прямих міжнародних контактів і зв'язків, укладання відповідних угод, а також в інших формах, що не суперечать законодавству України, нормам і принципам міжнародного права.

Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Визнати Закон України "Про організації роботодавців" таким, що втратив чинність з набуттям чинності цим Законом.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

3. Внести зміни до таких законодавчих актів:

1) В Законі України "Про об'єднання громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 34 (25.08.92), ст. 504):

а) статтю 1 доповнити новою частиною такого змісту:

"Особливості правового регулювання діяльності організацій профспілок, їх об'єднань, а також організацій роботодавців, їх об'єднань визначаються спеціальними законами.".

2) В Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007, 07, N 29, ст. 389):

в абзаці шостому частини першої статті 1 після слів "члени громадських організацій" додати сполучення "уповноважені представники організації роботодавців, їх об'єднань".

3) В Законі України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (Відомості Верховної Ради України, 1998, N 34, ст. 227):

в абзаці другому частини першої статті 3 слова "власники, об'єднання власників" замінити сполученням "роботодавці, організації роботодавців, їх об'єднання";

в абзаці третьому частини першої статті 3 слова "власники, об'єднання власників" замінити сполученням "всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців".

4) В Законі України "Про колективні договори і угоди" (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 36 (07.09.93), ст. 361):

в частині третій статті 2 слово "державному" замінити словом "національному", слово "регіональному" замінити словом "територіальному", після слова "двосторонній" додати слова "або тристоронній";

в частинах першій статті 3, першій, другій, третій статті 6; частинах першій, четвертій, шостій, статті 9; статтях 17, 18, 19, слово "власник" замінити словом "роботодавець" у відповідних відмінках.

абзац другий частини другої статті 3 викласти у наступній редакції:

"сторона профспілок, суб'єктами якої є репрезентативні на національному рівні відповідно до законодавства про соціальний діалог всеукраїнські профспілки та їх об'єднання";

абзац третій частини другої статті 3 викласти у наступній редакції: "сторона роботодавців, суб'єктами якої є репрезентативні на національному рівні відповідно до законодавства про соціальний діалог всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців";

додати абзац четвертий частини другої статті 3 наступного змісту: "Кабінет Міністрів України";

абзац перший частини третьої статті 3 викласти у такій редакції:

"Сторонами угоди на галузевому рівні є:

відповідні центральні органи виконавчої влади, яким Кабінетом Міністрів України делеговано в установленому порядку окремі повноваження щодо управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, відповідних видів економічної діяльності, для ведення колективних переговорів щодо укладення галузевої (міжгалузевої) угоди;

сторона роботодавців, суб'єктами якої є репрезентативні відповідно до законодавства про соціальний діалог всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців;

сторона профспілок, суб'єктами якої є репрезентативні відповідно до законодавства про соціальний діалог всеукраїнські профспілки та їх об'єднання.";

частину четверту статі 3 викласти у наступній редакції:

"Сторонами угоди на територіальному рівні є:

відповідні місцеві державні адміністрації та/або органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких знаходяться підприємства, установи, організації, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад;

сторона роботодавців, суб'єктами якої є репрезентативні відповідно до законодавства про соціальний діалог організації роботодавців, їх об'єднання;

сторона профспілок, суб'єктами якої є репрезентативні відповідно до законодавства про соціальний діалог організації профспілок та їх об'єднання."

доповнити статтю 3 частиною п'ятою такого змісту:

"Від імені організацій роботодавців, їх об'єднань, організацій профспілок, об'єднань профспілок, що діють на відповідному рівні, стороною колективної угоди відповідного рівня може виступати спільний представницький орган сторони роботодавців або сторони профспілок відповідного рівня, якщо репрезентативні відповідно до законодавства про соціальний діалог організації роботодавців, їх об'єднання, організації профспілок, їх об'єднання належним чином делегують йому таке право.".

 

Голова Верховної Ради України 

В. М. Литвин

Опрос