Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно противодействия детской проституции

Проект закона Украины от 06.12.2011 № 9540
Дата рассмотрения: 06.12.2011 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо протидії дитячій проституції

Верховна Рада України постановляє:

I. Доповнити Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 25-26, ст. 131) статтею 303-1 такого змісту:

"Стаття 303-1. Отримання за винагороду сексуальних послуг від дитини

1. Отримання за винагороду сексуальних послуг від неповнолітньої особи -

карається штрафом до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 120 годин, або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.".

II. Частину другу статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1961, N 2 ст. 15; із наступними змінами) після цифр "303" доповнити цифрами "303-1".

III. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 p., додаток до N 51, ст. 1122) такі зміни:

1) Доповнити статтю 24-1 пунктом п'ять такого змісту:

"5) зобов'язання пройти соціальну реабілітацію;".

2) Статтю 181-1 викласти у такій редакції:

"Стаття 181-1. Заняття проституцією

Заняття проституцією -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заняття проституцією неповнолітньою особою, -

тягне за собою зобов'язання пройти соціальну реабілітацію.

Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення чи застосування заходу впливу до неповнолітньої особи, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.".

IV. Внести до Закону України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 30, ст. 142) такі зміни:

1) Викласти статтю 10 Закону в новій редакції такого змісту:

"Стаття 10. Право на захист від будь-яких форм насильства, експлуатації, сексуальних та інших видів зловживань

Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність, безпеку та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших закладах для дітей мають забезпечуватися на принципах взаємоповаги та справедливості і виключають застосування до дитини катування та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують честь та гідність видів поводження чи покарання.

Держава здійснює захист дитини від:

усіх форм фізичного та психічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і жорстокого поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків, інших законних представників дитини чи будь-якої іншої особи, яка піклується про дитину;

торгівлі людьми;

трудової експлуатації та виконання будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для здоров'я, перешкоджати одержанню нею освіти чи завдавати шкоди її психічному та фізичному здоров'ю та розвитку;

усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних зловживань, у тому числі, схиляння або примушування дитини до будь-якої незаконної сексуальної діяльності, використання дитини у проституції або в іншій незаконній сексуальній діяльності, використання дитини у порнографії, створенні продукції порнографічного, еротичного та сексуального характеру;

втягнення у злочинну діяльність, пияцтво, бродяжництво, у заняття жебрацтвом, азартні ігри;

залучення до паління тютюнових виробів та вживання алкоголю, пива та слабоалкогольних, схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, схиляння та залучення дитини до протизаконного виробництва таких речовин і торгівлі ними;

залучення до екстремістських, радикальних релігійних організацій, психокультових угруповань та течій;

поширення інформації і матеріалів, що завдають шкоди її благополуччю, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.

Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, навчальні та інші дитячі заклади, державні органи та служби у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у виявленні та запобіганні випадків насильства, експлуатації, сексуальних зловживань щодо дитини, передачі інформації про ці випадки до відповідних уповноважених законом органів для розгляду, проведення розслідування та вжиття заходів щодо припинення цих діянь.

Держава вживає всіх необхідних заходів для сприяння фізичному та психологічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка є жертвою будь-яких видів насильства, експлуатації, сексуальних та інших видів зловживань.

Дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

Забороняється розголошувати чи публікувати без згоди законного представника дитини будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, а у випадках, передбачених законом, і без дозволу самої дитини.

Процедура розгляду скарг дітей на порушення їх прав і свобод, випадки насильства, експлуатації, сексуального та інших видів зловживань в сім'ї та поза її межами визначається Кабінетом Міністрів України. Такі процедури мають забезпечувати повагу до гідності дитини, враховувати її особливі потреби, вік та фізичний та психоемоційний стан."

1) Доповнити статтю 10 Закону приміткою наступного змісту:

"Примітка 1. Під насильством щодо дитини слід розуміти будь-які умисні діяння фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування будь-якої особи по відношенню до дитини, вчинені проти її волі, якщо ці дії посягають на конституційні права і свободи дитини і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров'ю.

2. Під експлуатацією дитини слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над дитиною, усиновлення (удочеріння) з метою отримання вигоди, примусова вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

3. Під дитячою проституцією слід розуміти використання дитини для діяльності сексуального характеру, коли гроші чи інша форма винагороди (компенсації, відшкодування) надаються чи обіцяються як оплата, незалежно від того, хто її отримує - дитина або третя особа.".

V. Внести до Закону України "Про соціальні послуги" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 45, ст. 358) такі зміни:

1) У статті 1 Закону абзац третій після слова "насильство" доповнити словами "сексуальна експлуатація дитини";

2) У статті 1 Закону абзац дев'ятий після слів "які зазнали жорстокості, насильства" доповнити словом "експлуатації".

VI. Внести до Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 6, ст. 35) такі зміни:

1) У статті 4 Закону після абзацу 12 доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"організовувати, забезпечувати та контролювати проходження соціальної реабілітації і корекції (відвідування занять з психологом протягом визначеного часу, проходження реабілітаційних програм або програм, спрямованих на профілактику агресивної поведінки, мотивацію позитивних змін особистості, поліпшення соціальних стосунків тощо);

направляти на здобуття професійної освіти або проходження та участь в освітніх програмах чи курсах.".

У зв'язку з цим абзаци тринадцять - тридцять один вважати відповідно абзацами шістнадцять - тридцять три;

2) У статті 6 Закону після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"про направлення неповнолітньої особи на проходження соціальної реабілітації;".

У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим.

3) Після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"про адміністративну відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за доведення неповнолітніх до стану сп'яніння;".

У зв'язку з цим абзаци шостий - восьмий вважати абзацами сьомим - десятим відповідно.

VII. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дати його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос