Идет загрузка документа (27 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об энергетическом балансе Украины

Проект закона Украины от 06.12.2011 № 9538
Дата рассмотрения: 06.12.2011 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про енергетичний баланс України

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади цілісної системи розробки (формування), моніторингу, економічного аналізу та прогнозування енергетичного балансу України, як основного засобу визначення реального рівня забезпечення економіки країни паливно-енергетичними ресурсами, аналізу їх динаміки, формуванні і реалізації ефективної державної політики у сфері задоволення потреб національної економіки в паливно-енергетичних ресурсах, захисту національних зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних інтересів з урахуванням світових тенденцій розвитку енергетики.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

енергетичний баланс - система показників, яка відображає кількісну рівність між прибутком і витратою енергії та характеризує структуру виробництва і використання енергії в економіці, співвідношення між потребою в паливі у межах відповідної територіальної чи виробничої одиниці (країни, області, галузі, підприємства тощо) та його використанням за певний період часу;

зведений енергетичний баланс держави - єдина система показників, яка відображає відповідність між надходженням і використанням енергоносіїв в умовах ринкової економіки. Зведений енергетичний баланс держави поєднує енергетичні баланси областей України, ( Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) та баланси різновидів енергетичних ресурсів, сформованих за єдиною методологією;

моніторинг показників енергетичного балансу - процес систематичного довгострокового спостереження за динамікою звітних показників балансу на основі статистичних спостережень;

загальне первинне постачання енергії - сума всіх джерел постачання енергоресурсів, що включає виробництво в країні, імпорт, експорт та зміни резервних запасів первинних джерел енергії (вугілля, природний газ, сира нафта, ядерна енергія та відновлювані джерела енергії), а також імпорт, експорт, зміни в міжнародних морських бункерах та зміни резервних запасів перетворених енергоресурсів (нафтопродукти тощо);

загальне кінцеве споживання - сума споживання енергії кінцевими споживачами, що включає кінцеву енергію (після перетворення), але не містить втрат при розподілі, та власного споживання енергетичного сектору.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв'язку з розробкою (формуванням), моніторингом, економічним аналізом та прогнозуванням показників енергетичного балансу України підприємств установ і організації, суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які є споживачами, виробниками палива та енергії, а також збутові організації - постачальники палива і енергії.

Стаття 3. Законодавство у сфері розробки (формування), моніторингу, прогнозування та економічного аналізу енергетичного балансу України

1. Відносини, пов'язані з розробкою (формуванням), моніторингом, економічним аналізом та прогнозуванням енергетичного балансу України регулюються законами України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про державну статистику", "Про інформацію", Гірничим законом України, законами України "Про нафту і газ", "Про електроенергетику", "Про теплопостачання", "Про альтернативні джерела енергії", "Про альтернативні види палива", "Про енергозбереження", "Про ринок природного газу", "Про комерційний облік природного газу", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 4. Принципи розробки (формування), моніторингу, прогнозування та економічного аналізу енергетичного балансу України

1. Основними принципами, на яких базується розробка (формування), моніторинг, прогнозування та економічний аналіз енергетичного балансу України, є:

1) принцип цілісності, який забезпечується шляхом взаємоузгодження нормативно-правових документів щодо розробки (формування), моніторингу, економічного аналізу та прогнозування енергетичного балансу України на основі концепції формування енергетичного балансу та схеми енергетичного балансу України, розробленої Міжвідомчою координаційною радою з питань розроблення енергетичного балансу України за участі центральних та місцевих органів виконавчої влади із залученням Національної академії наук щодо формування енергетичного балансу (прогнозного та звітного) та затверджених Кабінетом Міністрів України; створення інформаційної бази для проведення аналізу і прогнозування розвитку економіки;

2) принцип об'єктивності, який полягає у створення системи стратегічного планування розвитку паливно-енергетичного комплексу відповідно до статистичних показників з питань енергетики;

3) принцип науковості, який полягає у постійному удосконаленні методичної бази статистики енергетики та її адаптації до міжнародних рекомендацій;

4) принцип гласності, який полягає в тому, що затверджений прогнозний енергетичний баланс підлягає опублікуванню в складі прогнозу економічного та соціального розвитку держави;

5) принцип рівності, який полягає в дотриманні прав та врахуванні інтересів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання всіх форм власності;

6) принцип дотримання загальнодержавних інтересів, який полягає в тому, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні зосередити спільні зусилля на забезпеченні належного рівня енергетичної безпеки держави.

Розділ II
РОЗРОБКА (ФОРМУВАННЯ) ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ

Стаття 5. Види енергетичних балансів

1. Зведений енергетичний баланс України характеризує рух фізичних обсягів енергоресурсів на стадіях виробництва (видобутку), транспортування, переробки та кінцевого споживання, поєднує енергетичні баланси регіонів України (підприємств, установ і організацій усіх форм власності), баланси виробництва і споживання первинних видів продукції паливно-енергетичного комплексу і надає характеристику виробництва, постачання, перетворення та кінцевого споживання енергоресурсів у державі. Зведений енергетичний баланс є основою взаємоузгодженої та прозорої системи обліку виробництва (видобування), надходження, транспортування, зберігання, розподілу та споживання (використання) енергоресурсів (включаючи витрати та втрати при їх транспортуванні, перетворенні, зберіганні і залишки), імпорту та експорту для обґрунтованого прийняття рішень при формуванні і реалізації ефективної державної політики у сфері задоволення потреб національної економіки в паливно-енергетичних ресурсах.

2. Баланси виробництва і споживання окремих видів продукції паливно-енергетичного комплексу (продуктивної бази) характеризують обсяги виробництва (видобутку) та споживання у розрізі енергоресурсів: вугілля, сирої нафти, нафтопродуктів, природного газу, ядерної енергії, гідроенергії, вітрової, сонячної, геотермальної та інших, спалювані відновлювані джерела та відходи, електроенергія, теплова енергія.

3. Енергетичний баланс складається із звітного і прогнозного енергетичного балансу.

4. Звітний енергетичний баланс формується щороку уповноваженим органом виконавчої влади у сфері статистики за участю заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади з використанням статистичної інформації, зібраної в установленому порядку, та адміністративних даних про запаси і потоки усіх видів енергоресурсів від виробництва (добування), надходження, транспортування, зберігання, розподілу до кінцевого споживання (використання) енергоресурсів (включаючи витрати та втрати при їх транспортуванні, перетворенні, зберіганні і залишки). У такому балансі всі види енергії виражені в загальній одиниці обліку і відображають взаємозв'язок між витратами.

5. Прогнозний енергетичний баланс є науково обґрунтованим визначенням показників щодо ймовірного стану внутрішнього і зовнішнього ринку енергоресурсів, напрями економічного та соціального розвитку. Прогнозний енергетичний баланс формується на коротко- (один рік) середньо- (5 років) та довгострокову (10 - 30 років) перспективу за участі заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади, науково-дослідних установ на підставі даних звітного енергетичного балансу, статистичної інформації та адміністративних даних про виробництво, споживання, експорт та імпорт енергоресурсів. При його формуванні враховуються потреби, прогнози постачання та споживання енергоресурсів, застосовуються сучасні технології прогнозування економічного і соціального розвитку держави відповідно до законодавства. У разі потреби може встановлюватись інша періодичність його формування.

6. Прогнозний енергетичний баланс узгоджується у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

6. Матеріальні баланси паливно-енергетичних ресурсів - це енергетичні баланси, обраховані в натуральних показниках кількості та/або в єдиній одиниці виміру теплотворної спроможності енергоносіїв, що дозволяють визначити рівень забезпечення економіки країни паливно-енергетичними ресурсами, аналіз їх динаміки, оцінку потреби у паливно-енергетичних ресурсах з метою надійного енерго- та паливо забезпечення.

7. Баланси грошових потоків враховують фінансово-економічні потреби галузей, стан платежів та є результатом компромісів суб'єктів економічних відносин у сфері виробництва, передачі та споживання паливно-енергетичних ресурсів.

Стаття 6. Методологія розробки (формування) енергетичних балансів

1. Методологія розробки (формування) енергетичних балансів України базується на поєднанні використання міжнародних рекомендацій з енергетичної статистики (методології Міжнародної енергетичної агенції) з урахуванням особливостей системи статистичних спостережень України, функціонування державної системи моніторингу показників енергетичного балансу та рівня енергетичної безпеки. Методологія розробки (формування) енергетичних балансів України має передбачати:

- використання натуральних показників кількості щодо виробництва і споживання окремих видів продукції паливно-енергетичного комплексу;

- використання показника теплотворної спроможності енергоносіїв та єдиної одиниці виміру енергетичних величин. В якості такої єдиної одиниці приймається 1 т нафтового еквіваленту для перерахування обсягів палива та енергії з натуральних одиниць в умовні відповідно до коефіцієнтів теплотворної спроможності палива і механізму доведення зазначених розрахунків до підприємств, установ та організацій;

- обчислення у грошовому еквіваленті показників виробництва (видобування), надходження, транспортування, зберігання, розподілу та споживання (використання) енергоресурсів (включаючи витрати та втрати при їх транспортуванні, перетворенні, зберіганні і залишки), імпорту та експорту енергоносіїв.

2. Методика складання звітного і прогнозного енергетичного балансів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Розробка (формування) енергетичних балансів

1. Звітний енергетичний баланс розробляється (формується) щороку уповноваженим органом виконавчої влади у сфері статистики за участі заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади на основі звітних енергетичних балансів областей України, Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя та звітних енергетичних балансів виробництва і споживання: вугілля, сирої нафти, нафтопродуктів, природного газу, ядерної енергії, гідроенергії, вітрової, сонячної, геотермальної та інших, спалюваних відновлюваних джерел та відходів, електроенергії, теплової енергії.

2. Зведений енергетичний баланс держави розробляється уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади на основі звітного енергетичного балансу та визначає загальне первинне постачання енергії та загальне кінцеве споживання паливно-енергетичних ресурсів з метою визначення економічної енергоефективності соціально-економічного розвитку держави та прогнозних показників попиту національної економіки в паливно-енергетичних ресурсах.

3. Прогнозний енергетичний баланс на коротко- (один рік) середньо- (5 років) та довгострокову (10 - 30 років) перспективу узгоджений у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, є основою для розробки енергетичних балансів областей України, Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя та балансів виробництва і споживання окремих видів продукції паливно-енергетичного комплексу: вугілля, сирої нафти, нафтопродуктів, природного газу, ядерної енергії, гідроенергії, вітрової, сонячної, геотермальної та інших, спалюваних відновлюваних джерел та відходів, електроенергії, теплової енергії.

Стаття 8. Повноваження центральних органів виконавчої влади щодо розробки(формування) енергетичних балансів

1. До повноважень центральних органів виконавчої влади енергетичного спрямування та інших центральних органів виконавчої влади щодо розробки (формування) енергетичних балансів належить:

1) забезпечення методологічного та організаційного формування (розробки):

- звітного енергетичного балансу

- прогнозного енергетичного балансу;

2) забезпечення подання центральному органу виконавчої влади у сфері статистики необхідної інформації, і у разі потреби - додаткової інформації з урахуванням тенденцій розвитку паливно-енергетичного комплексу України у відповідності до вимог статті 5 цього Закону;

3) забезпечення проведення центральними органами виконавчої влади у сфері енергоефективності та енергозбереження моніторингу показників енергетичного балансу у відповідності до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики після завершення формування (розробки) звітного енергетичного балансу за статистичними даними та спостереженнями.

Стаття 9. Повноваження Міжвідомчої координаційної ради з питань розробки (формування) енергетичного балансу України

1. До повноважень Міжвідомчої координаційної ради з питань розробки енергетичного балансу України належить:

1) узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій щодо нормативно-правового регулювання, фінансового та організаційно-методологічного забезпечення розробки зведеного енергетичного балансу держави, а також моніторингу його показників;

2) розробка механізмів поступового заміщення природного газу в електроенергетиці, металургійному комплексі, житлово-комунальній та інших сферах шляхом розширення використання в якості основного палива викопних видів палива, що видобуваються в України (вугілля, буре вугілля) та шахтного газу (метану), торфу та нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, у тому числі енергії сонця, вітру, біомаси, геотермальних вод, відходів виробництва.

2. Міжвідомча координаційна рада з питань розробки енергетичного балансу України створюється Кабінетом Міністрів України з представників Кабінету Міністрів України, зацікавлених органів виконавчої влади, Національної академії наук України, інших наукових установ та громадських організацій.

3. Проект прогнозного енергетичного балансу України розглядається на засіданні Міжвідомчої координаційної ради, Ради національної безпеки і оборони України, проходить узгодження у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Стаття. 10 Повноваження місцевих органів виконавчої влади з питань розробки (формування) енергетичного балансу України

1. До повноважень місцевих органів виконавчої влади з питань розробки (формування) зведеного енергетичного балансу України належить забезпечення подання до органів статистики підприємствами, установами та організаціями статистичної інформації, у тому числі з обмеженим доступом, необхідної для розробки (формування) звітного енергетичного балансу держави, а також прогнозних даних, необхідних для розроблення прогнозного енергетичного балансу держави.

Стаття 11. Особливості надання первинної інформації щодо розробки (формування) енергетичного балансу України

1. Підприємства установи і організацій усіх форм власності, які є споживачами палива та енергії з максимальною добовою витратою умовного палива від 2 тонн і вище, або теплоенергії 15 Гкал і вище, або з приєднаною (встановленою або дозволеною до використання) електричною потужністю 100 кВт і вище (незалежно від джерела енергопостачання) надають первинну інформацію щодо прогнозування та виконання показників енергетичного балансу України у відповідності до положень законів України "Про державну статистику", "Про інформацію" та цього Закону.

Розділ III
ОПРИЛЮДНЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ ЄДИНОГО
ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ

Стаття 12. Оприлюднення енергетичного балансу України

1. Оприлюднення звітного та прогнозного енергетичного балансу здійснюється Центральним органом виконавчої влади у сфері статистики відповідно до Закону України "Про інформацію" після проходження процедури узгодження, згідно статті 9 цього Закону.

2. Затверджений прогнозний енергетичний баланс підлягає опублікуванню у складі прогнозу економічного та соціального розвитку держави. За запитами міжнародних урядових організацій та агенцій у галузі енергетики можуть надаватись дані щодо звітного та прогнозного енергетичного балансу України.

Стаття 13. Моніторинг показників енергетичного балансу України

1. Моніторинг показників енергетичного балансу України - комплекс заходів щодо системного довгострокового спостереження за динамікою його показників, що здійснюються центральним органом виконавчої влади у сфері енергоефективності та енергозбереження і застосовуються для:

1) визначення шляхів оптимізації енергетичного балансу;

2) підвищення ефективності використання усіх видів паливно-енергетичних ресурсів;

3) поступового заміщення природного газу в електроенергетиці, металургійному комплексі, житлово-комунальній та інших сферах шляхом розширення використання в якості основного палива викопних видів палива, що видобуваються в Україні (вугілля, буре вугілля), шахтного газу (метану), торфу, нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, у тому числі енергії сонця, вітру, біомаси, геотермальних вод, відходів виробництва;

4) підготовки обґрунтованого визначення і проведення оцінки перспективних шляхів розвитку економіки та першочергових заходів, пов'язаних із захистом національних інтересів у сфері енергозабезпечення держави;

5) оптимізації структури первинного енергоспоживання і визначення заходів щодо зменшення втрат і питомих витрат енергоресурсів та послаблення залежності від їх імпорту, збільшення частки нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії в структурі енергетичного балансу держави;

6) для прийняття рішень у сфері забезпечення національної безпеки, формування державної політики економічного розвитку та державної енергетичної політики;

7) вдосконалення інформаційної бази для прогнозування тенденцій та закономірностей зміни рівня ефективності використання енергоресурсів, енергетичної безпеки держави, розвитку економіки.

Стаття 14. Економічний аналіз енергетичного балансу України

1. Економічний аналіз енергетичного балансу України включає оцінку, висновки та пропозиції щодо відповідності стану енергозабезпечення потребам національної економіки в енергоресурсах, енергоефективності національної економіки (енергоємність Валового внутрішнього продукту, споживання енергії на душу населення тощо) та рівню енергетичної безпеки держави.

2. Економічний аналіз балансів виробництва та споживання окремих видів продукції паливно-енергетичного комплексу включає в себе комплексну аналітичну оцінку матеріальних та відповідних фінансових потоків для визначення структурних пропозицій попиту та пропозиції на певні види продукції паливно-енергетичного комплексу на окремих ринках.

Стаття 15. Фінансове забезпечення розробки (формування) енергетичного балансу України

1. Фінансування забезпечення методологічної та організаційної розробки (формування) прогнозного та звітного енергетичного балансу, методологічної та іншої нормативно-правової бази, оприлюднення, моніторингу показників енергетичного балансу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

2. Використання зазначених коштів здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16. Відповідальність за порушення законодавства про енергетичний баланс України

1. Порушення законодавства України про енергетичний баланс України тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Розділ IV
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 17. Міжнародне співробітництво у сфері формування енергетичних балансів

1. Міжнародне співробітництво у сфері розробки енергетичних балансів спрямовується на здійснення міжнародних порівнянь у процесі взаємодії в рамках світової господарської системи та провадження відповідної зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності, налагодження співробітництва з міжнародними енергетичними організаціями і статистичними службами інших країн з питань методології та практики формування та моніторингу показників енергетичних балансів, а також з метою обміну досвідом роботи та інформацією.

Стаття 18. Міжнародні договори

1. Якщо чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародних договорів.

Розділ V
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.

2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. До статті 10 Закону України "Про інформацію", після слів "інформація про стан довкілля (екологічна інформація)" додати "інформація про використання паливно-енергетичних ресурсів";

4. До статті 7 Закону України "Про теплопостачання" додати абзац такого змісту "Розширення використання в якості основного палива викопних видів палива, що видобуваються в України (вугілля, буре вугілля) та шахтного газу (метану), торфу тощо".

5. Кабінету Міністрів України:

1) у двомісячний термін розробити заходи щодо технічного та фінансового забезпечення виконання цього Закону;

2) у тримісячний термін:

привести нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос