Идет загрузка документа (420 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О приватизации объектов права государственной собственности

Проект закона Украины от 09.12.2011 № 9520-1
Дата рассмотрения: 08.12.2011 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про приватизацію об'єктів права державної власності

Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації об'єктів права державної власності.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття та мета приватизації

Приватизація об'єктів права державної власності (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності на користь юридичних та фізичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови та забезпечення подальшого розвитку економіки України.

Стаття 2. Пріоритети, завдання та принципи приватизації

1. Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності виробництва, прискорення структурної перебудови і розвитку економіки України, створення конкурентного середовища з метою поліпшення задоволення економічних і соціальних інтересів громадян, забезпечення організації нових робочих місць та збільшення надходження коштів до Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

2. Основними завданнями приватизації є:

поглиблення реформування відносин власності;

створення належних умов для появи приватних власників, які мають довгострокові інтереси у розвитку приватизованого об'єкта та здійснюють ефективне управління ним;

сприяння покращенню інвестиційного клімату в Україні;

забезпечення захисту і розвитку економічної конкуренції;

сприяння структурній перебудові економіки держави;

створення умов для подальшого розвитку фондового ринку;

залучення коштів на інвестування підприємств;

збільшення надходження коштів до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

3. Приватизація здійснюється на основі принципів:

законності;

державного регулювання та контролю;

забезпечення правової, економічної та соціальної захищеності громадян України у процесі приватизації та після її завершення;

надання пільг і пріоритетних прав для придбання об'єктів приватизації членам трудових колективів відповідних підприємств, що приватизуються;

продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей виключно за кошти;

створення сприятливих умов для залучення інвестицій та модернізації виробництва;

забезпечення інформаційної відкритості та прозорості процесу приватизації починаючи від формування переліку об'єктів приватизації і завершуючи оформленням прав власності на приватизований об'єкт;

врахування особливостей приватизації об'єктів телекомунікаційної, транспортної та аграрної сфери; галузей машинобудування, оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексу; підприємств, установ і організацій науково-технічної сфери, у тому числі шляхом визначення особливих умов приватизації таких об'єктів спеціальними законами України;

застосування переважно конкурентних способів під час продажу об'єктів приватизації.

Стаття 3. Законодавство України про приватизацію

1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, державних програм приватизації, які затверджуються законом, а також інших актів законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з приватизацією майна, що перебуває у державній власності.

2. Дія цього Закону не поширюється на:

приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з Державного бюджету України, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать об'єктам приватизації;

зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації.

3. Розташовані за кордоном об'єкти, право державної власності України на які визнано міжнародними угодами, приватизуються з урахуванням таких угод.

Стаття 4. Державна програма приватизації

1. Державна програма приватизації (далі - Програма) затверджується Верховною Радою України законом України один раз на п'ять років і діє до затвердження наступної Програми.

2. Програма розробляється спільно Фондом державного майна України та Кабінетом Міністрів України і визначає стратегію і основні завдання щодо обсягів приватизації майна, що перебуває у державній власності; заходи з підготовки підприємств до приватизації; прогноз надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України, а також заходи щодо методологічного, організаційного та інформаційного забезпечення виконання Програми.

3. Невід'ємною складовою програми є додатки, які містять переліки об'єктів права державної власності, які пропонується приватизувати протягом наступного бюджетного року.

Проект переліку об'єктів права державної власності, які пропонується приватизувати, та прогноз очікуваних від їх продажу надходжень до Державного бюджету України розробляється Фондом державного майна України разом зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань фінансової політики і подається на розгляд Верховної Ради України одночасно з проектом Державного бюджету України на наступний бюджетний рік.

Визначені у проекті Державного бюджету України обсяги надходжень коштів від приватизації об'єктів права державної власності України не можуть бути більшими за сумарну прогнозну вартість об'єктів права державної власності, визначених у внесеному одночасно з проектом Державного бюджету України додатку до Програми.

Додаток до Програми розглядається і затверджується Верховною Радою України одночасно з законом про Державний бюджет України відповідно до процедури розгляду законопроекту про Державний бюджет України, визначеної Бюджетним кодексом України.

4. Верховна Рада України щороку заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання Програми.

Розділ II. ОБ'ЄКТИ ТА СУБ'ЄКТИ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 5. Об'єкти приватизації

1. До об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації, належать:

майно державних підприємств, державних господарських (виробничих) об'єднань, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що є єдиними цілісними майновими комплексами і виділяються у самостійні підприємства;

об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;

окремо визначене майно, що перебуває у державній власності;

акції (частки, паї) господарських товариств, частки, що належать державі у майні підприємств, заснованих на змішаній формі власності, та господарських організацій.

2. Приватизації не підлягають об'єкти права державної власності, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.

До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться:

а) об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність; об'єкти виключного права власності Українського народу; майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:

майно, що забезпечує виконання основних функцій (безпосередню діяльність) органів законодавчої та судової влади, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, утворених в установленому законом порядку служб та інспекцій;

майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом та іншими законами встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, правоохоронних і митних органів, органів охорони державного кордону України;

надра, корисні копалини, водні, лісові та інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського народу;

золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви;

емісійна система;

майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків;

радіотелевізійні передавальні центри, а також об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади;

державні радіоканали та телевізійні канали;

засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;

інші об'єкти права державної власності, які забезпечують виконання державою своїх функцій;

б) об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема:

об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення;

майнові комплекси установ академій наук України, яким присвоєно статус національних, з основних напрямів наукових досліджень;

об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;

архіви;

в) об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції чи послуг або небезпечних виробництв, зокрема:

окремі підприємства ракетно-космічного і оборонно-промислового комплексу;

цілісні майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у сфері виготовлення, ремонту та обігу зброї, радіоактивних речовин;

майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних засобів;

захисні споруди цивільної оборони;

полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;

г) об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема:

структурні підрозділи майнових комплексів, що забезпечують постійне розміщення і зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів;

пенітенціарні заклади;

окремі майнові комплекси підприємств геологічної та картографічної служб;

об'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції;

автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств;

окремі майнові комплекси підприємств залізничного транспорту;

метрополітен, міський електротранспорт;

майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління нею, магістральні та міждержавні електричні мережі;

атомні електростанції, гідравлічні електростанції з греблями (крім малих гідроелектростанцій);

магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища, морські нафтоперевалювальні комплекси;

транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійних лих;

окремі об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст;

окремі майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів та майно хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, акції яких передані до статутного капіталу Державної акціонерної компанії "Хліб України;

акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту);

водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;

крематорії, кладовища;

3. Перелік об'єктів права державної власності, що:

не підлягають приватизації, а також у зв'язку з цим не можуть бути предметом оренди, обміну, іпотеки, застави, передачі у користування, внесення до статутних капіталів інших суб'єктів підприємництва, а також не можуть бути реорганізовані шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення;

не підлягають приватизації, а також у зв'язку з цим не можуть бути предметом оренди, обміну, іпотеки, застави, передачі у користування, внесення до статутних капіталів інших суб'єктів підприємництва, а також не можуть бути реорганізовані шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, але можуть бути корпоратизовані;

а також перелік акціонерних товариств, пакети акцій яких не підлягають приватизації з метою забезпечення контролю за їх господарською діяльністю (із зазначенням розміру пакета акцій, який не можу бути відчужений з державної власності)

упорядкований за категоріями відповідно до частини другої цієї статті Закону, затверджується законом.

Рішення центральних чи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, пов'язані з можливою орендою, обміном, іпотекою, заставою, передачею у користування, внесенням до статутних капіталів інших суб'єктів підприємництва, реорганізацією шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення об'єктів права державної власності, визначених абзацами другим - четвертим частини третьої цієї статті Закону та спеціальним законом, передбаченим абзацом п'ятим частини третьої цієї статті Закону, які можуть призвести до втрати права державної власності на ці об'єкти, втрачають чинність з моменту їх прийняття.

4. Об'єкти права державної власності, які за цим Законом та спеціальним законом, передбаченим абзацом п'ятим частини третьої цієї статті Закону не можуть бути приватизовані; чи не можуть бути приватизовані можуть, але можуть бути корпоратизованими можуть змінювати свою форму власності тільки після зняття заборони на приватизацію відповідної категорії об'єктів, визначених частиною другою цієї статті, та виключення цих об'єктів з переліку таких, що не підлягають приватизації, який затверджується законом, передбаченим абзацом п'ятим частини третьої цієї статті Закону.

Підставою для виключення об'єктів права державної власності з переліку таких, що:

не підлягають приватизації, а також у зв'язку з цим не можуть бути предметом оренди, обміну, іпотеки, застави, передачі у користування, внесення до статутних капіталів інших суб'єктів підприємництва, а також не можуть бути реорганізовані шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення;

не підлягають приватизації, а також у зв'язку з цим не можуть бути предметом оренди, обміну, іпотеки, застави, передачі у користування, внесення до статутних капіталів інших суб'єктів підприємництва, а також не можуть бути реорганізовані шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, але можуть бути корпоратизовані;

а також переліку акціонерних товариств, пакети акцій яких не підлягають приватизації з метою забезпечення контролю за їх господарською діяльністю (із зазначенням розміру пакета акцій, який не можу бути відчужений з державної власності)

є виключно:

зміна профілю діяльності об'єкта права державної власності, в результаті якої більш ніж п'ятдесят відсотків обсягу реалізації продукції об'єкта права державної власності становить продукція (товари, роботи, послуги), яка не має стратегічного значення для економіки та безпеки держави і не впливає на ситуацію на відповідних ринках продукції (товарів, робіт, послуг);

збиткова діяльність об'єкта права державної власності протягом двох років поспіль;

створення нового об'єкта права державної власності, який включається до переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, аналогічного за профілем та не меншого за проектною виробничою потужністю тому, що виключається з цього переліку.

Перегляд переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, здійснюється не частіше ніж один раз на два роки.

5. За поданням Кабінету Міністрів України Верховна Рада України затверджує перелік об'єктів права державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Критерії віднесення об'єктів права державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, встановлюються законом.

Приватизація таких об'єктів (за винятком об'єктів права державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, але відповідно до закону, передбаченого абзацом п'ятим частини третьої цієї статті Закону, не можуть бути приватизовані) регулюється окремими законами, які визначають принципи і особливості приватизації таких об'єктів.

6. Об'єкти права державної власності, що можуть бути приватизовані, розподіляються на такі групи:

Група А:

цілісні (технологічно єдині) майнові комплекси державних підприємств, державних господарських (виробничих) об'єднань та їх структурних підрозділів, виділені або які можуть бути виділені у самостійні суб'єкти господарювання - юридичні особи (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі ті, що здані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість майна яких недостатня для формування статутного капіталу акціонерного товариства;

цілісні майнові комплекси підприємств, зазначених у статті 2 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", вартість майна яких недостатня для формування статутного капіталу акціонерного товариства;

окреме індивідуально визначене рухоме та нерухоме майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних капіталів акціонерних товариств, створених в процесі приватизації, а також будівлі, споруди та нежитлові приміщення);

майно державних підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти об'єктом права державної власності;

майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації об'єктів права державної власності, визнаних банкрутами;

майно об'єктів права державної власності, що не були продані як цілісні майнові комплекси;

інше державне майно, не включене до статутного капіталу господарських товариств, за винятком об'єктів, що належать до груп Д і Ж;

Група В:

цілісні майнові комплекси підприємств, у тому числі ті, що здані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих понад 100 осіб, вартість майна яких достатня для формування статутного капіталу акціонерного товариства;

акціонерні товариства або пакети акцій акціонерних товариств, створених в процесі приватизації та корпоратизації (крім об'єктів групи Г);

цілісні майнові комплекси підприємств або пакети акцій акціонерних товариств, зазначених у статті 2 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", вартість майна яких достатня для формування статутного капіталу акціонерного товариства;

цілісні майнові комплекси підприємств та організацій сільського і рибного господарства незалежно від вартості майна;

Група Г - цілісні майнові комплекси підприємств або пакети акцій акціонерних товариств, створені в процесі приватизації та корпоратизації, що на момент прийняття рішення про приватизацію (продаж) займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавних ринках товарів (робіт, послуг) або мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, крім об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до цього Закону;

Група Д - об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані об'єкти;

Група Е - акції (частки, паї), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами;

Група Ж - незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури та спорту, відпочинку та туризму, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у разі їх невключення до складу майна, що передається у власність територіальних громад або приватизується, крім об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до цього Закону.

7. Виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України приватизуються об'єкти права державної власності (включаючи корпоративні права в акціонерних товариствах), що:

займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавних ринках товарів і послуг і визнані такими в установленому порядку;

відносяться до сфери військово-промислового комплексу і підлягають конверсії згідно з відповідною програмою;

приватизуються за міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у тому числі із залученням іноземних інвестицій;

віднесені цим Законом до групи Г.

8. Наявність у об'єкта права державної власності мобілізаційних завдань (замовлень), обов'язків щодо зберігання державної таємниці, забезпечення безпечних умов робіт не є підставою для заборони приватизації відповідного об'єкта права державної власності.

Відшкодування витрат об'єкта права державної власності, що приватизується, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, провадиться згідно з законодавством.

9. Об'єкти права державної власності, на яких у технологічних процесах використовуються отруйні, радіоактивні речовини, бактеріологічні, біологічні, сильнодіючі хімічні засоби, а також об'єкти, що виконують вибухові роботи, приватизуються на загальних підставах із збереженням державного контролю, крім об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до частини другої цієї статті Закону та спеціального закону, передбаченого абзацом п'ятим частини третьої цієї статті Закону.

До умов договорів купівлі-продажу таких об'єктів приватизації в обов'язковому порядку включаються зобов'язання покупця щодо здійснення ним контролю та вжиття необхідних заходів з метою гарантування захисту громадян та навколишніх територій від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв тощо.

Очисні споруди, які не включені до складу об'єктів приватизації і можуть негативно впливати на екологію та навколишнє середовище, за рішенням державних органів приватизації можуть передаватися об'єкту, що приватизується, безоплатно.

Стаття 6. Суб'єкти приватизації

Суб'єктами приватизації є:

державні органи приватизації в особі Фонду державного майна України (його центрального апарату, регіональних відділень та представництв у районах і містах, органів приватизації в Автономній Республіці Крим - щодо об'єктів права державної власності та об'єктів права власності Автономної Республіки Крим);

покупці (їх представники);

посередники;

інші особи, які залучаються органами приватизації або беруть участь у процесі приватизації на договірних засадах.

Стаття 7. Державні органи приватизації

1. Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

2. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Фонд державного майна України як провідний (головний) центральний орган виконавчої влади у сфері приватизації визначає сферу повноважень і компетенцію державних органів приватизації нижчого рівня, що підпорядковуються йому.

Фонд державного майна України самостійно розподіляє визначені цим Законом для нього функції між центральним апаратом, регіональними відділеннями та представництвами у районах і містах з питань забезпечення організації приватизації об'єктів права державної власності.

Відповідальність за додержання законодавства про приватизацію покладається виключно на Фонд державного майна України.

3. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження:

змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

здійснюють від імені держави повноваження власника об'єкта права державної власності у процесі приватизації;

виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно з законодавством;

продають об'єкти права державної власності в процесі їх приватизації;

створюють комісії з приватизації;

затверджують плани приватизації об'єктів права державної власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;

розробляють проекти державних програм приватизації і подають їх на затвердження Верховній Раді України;

укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів права державної власності до приватизації та їх продажу;

укладають договори на проведення незалежної оцінки майна в процесі його приватизації;

укладають у випадках, передбачених законодавством, угоди щодо проведення екологічного аудиту об'єктів приватизації;

виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності;

беруть участь у розробці міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;

здійснюють захист прав об'єктів права державної власності на території України та за її кордоном;

контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу об'єктів права державної власності.

Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими законами України з питань приватизації.

4. Державні органи приватизації не мають права втручатися в оперативну діяльність підприємств, що є об'єктами права державної власності, та їх керівників, за винятком випадків, передбачених законодавством України та засновницькими (установчими) документами цих підприємств.

5. Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, є підзвітними та підконтрольними Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

Стаття 8. Покупці

1. Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:

громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;

юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті;

юридичні особи інших держав.

2. Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством.

Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше п'ятдесяти відсотків працівників відповідного підприємства або їх уповноважених представників.

3. Не можуть бути покупцями:

органи державної влади;

юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків;

юридичні особи, майно яких перебуває в комунальній власності, органи місцевого самоврядування.

працівники органів приватизації та інші особи, яким відповідно до законодавства заборонено займатися підприємницькою діяльністю.

4. Не допускаються до участі в приватизації покупці, щодо яких на момент проведення продажу об'єкта права державної власності встановлено факт систематичної (два або більше разів) несплати за придбані в процесі приватизації об'єкти або невиконання інвестиційних чи інших зобов'язань у строки, передбачені договорами купівлі-продажу об'єктів приватизації.

Зазначені в абзаці першому цієї частини обмеження застосовуються протягом двох років з моменту встановлення останнього факту несплати за придбаний у процесі приватизації об'єкт чи невиконання інвестиційних або інших зобов'язань у строки, передбачені договорами купівлі-продажу об'єкта приватизації.

5. Покупці - фізичні особи подають до державного органу приватизації декларацію про доходи.

Покупці - юридичні особи зобов'язані подати до державного органу приватизації:

документ про розподіл статутного капіталу серед учасників;

документ, який підтверджує відсутність у покупця та в об'єктів приватизації, які були раніше придбані покупцем або афілійованими з ним особами в процесі приватизації державного майна, заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також заборгованості перед працівниками з виплати заробітної плати.

У разі подання покупцем неповних даних або недостовірних документів такий покупець не допускається до участі в приватизації об'єкта права державної власності.

6. Державною програмою приватизації чи законами, які встановлюють особливості приватизації окремих об'єктів права державної власності, стосовно конкретних об'єктів (груп об'єктів) права державної власності можуть бути встановлені інші обмеження або особливості участі покупців у приватизації, включаючи галузеві та сумарні квоти на придбання об'єктів права державної власності.

Стаття 9. Контрольні комісії з питань приватизації

З метою забезпечення контролю за ходом приватизації, додержанням законодавства про приватизацію та аналізу її наслідків створюються:

Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації (з числа народних депутатів України; положення про Спеціальну контрольну комісію Верховної Ради України з питань приватизації та її склад затверджуються Верховною Радою України);

контрольні комісії з питань приватизації Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (з числа депутатів відповідних органів; положення про контрольні комісії з питань приватизації та їх склад затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим чи відповідними органами місцевого самоврядування).

Розділ III. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ПРИВАТИЗАЦІЮ І ПІДГОТОВКА ОБ'ЄКТІВ ПРАВА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ ДО ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 10. Підготовка об'єктів права державної власності до приватизації

Підготовка до приватизації державного майна передбачає наступні етапи:

прийняття рішення про приватизацію об'єкта права державної власності виходячи із завдань державної програми приватизації та опублікування інформації про це в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта права державної власності, який підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації;

створення комісії з приватизації (за виключенням випадків, визначених цим Законом);

затвердження плану приватизації об'єкта права державної власності;

проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію (крім випадків приватизації окремих об'єктів групи А, які не є юридичними особами);

здійснення передприватизаційної підготовки підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, у тому числі реструктуризації та оптимізації структури та активів підприємства;

здійснення корпоратизації підприємства (крім випадків приватизації цілісних майнових комплексів державних підприємств; окремих об'єктів групи А, які не є юридичними особами; окремих об'єктів права державної власності, віднесених цим Законом до інших груп об'єктів, перетворення яких в акціонерні товариства є недоцільним);

визначення розміру пакета акцій акціонерного товариства, який доцільно залишити у державній власності та проведення його закріплення у державній власності відповідно до цього Закону;

проведення у випадках, передбачених законодавством, екологічного аудиту об'єкта приватизації;

затвердження плану розміщення акцій акціонерного товариства, створених у процесі приватизації та корпоратизації (у разі необхідності);

Підготовка до приватизації вважається завершеною з моменту початку продажу об'єкта права державної власності.

Стаття 11. Прийняття рішення про приватизацію

1. Ініціатива приватизації виходить від державних органів приватизації або органів, що уповноважені управляти державним майном, на підставі завдань державної програми приватизації.

2. Рішення про приватизацію об'єктів права державної власності, які можуть бути віднесені цим Законом до груп А, В, Д, Е, Ж можуть прийматися державними органами приватизації у будь-який час і без будь-яких обмежень, за винятком випадків, коли об'єкт права державної власності включений в установленому порядку до переліку об'єктів, який не підлягає приватизації.

Рішення про приватизацію об'єктів права державної власності, які можуть бути віднесені цим Законом до груп Г, можуть прийнятися державними органами приватизації лише у разі:

збиткової діяльності відповідного об'єкта права державної власності протягом двох років поспіль;

нездійснення об'єктом права державної власності господарської діяльності протягом двох років поспіль;

встановлення зношення (зносу) основних фондів об'єкта права державної власності на рівні не менше шістдесяти відсотків їх початкової вартості;

погіршення протягом чотирьох кварталів поспіль будь-якого з зазначених показників - обсягів, рентабельності виробництва, виникнення або збільшення заборгованість з заробітної плати, зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) або зменшення вартості власного капіталу;

зниження обсяги, рентабельність виробництва, виникла або збільшилася заборгованість з заробітної плати, зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) або зменшилася вартість власного капіталу

порушення в установленому Законом порядку справи про банкрутство об'єкта права державної власності.

У разі, якщо об'єкт права державної власності, який може бути віднесено цим Законом до груп Г, не відповідає зазначеним критеріям, рішення про його приватизацію не приймається.

3. Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим затверджують за поданням державних органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим і підлягають приватизації та забезпечують їх оприлюднення в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта права державної власності, який підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.

4. Державний орган приватизації зобов'язаний повідомити керівника державного підприємства про включення даного підприємства або окремого об'єкта права державної власності, який перебуває на балансі державного підприємства, до переліку об'єктів права державної власності, які підлягають приватизації, у двотижневий строк з дня прийняття відповідного рішення.

5. У місячний строк після опублікування в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта права державної власності, який підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації переліку об'єктів, які підлягають приватизації, органи, що здійснюють управління майном цих об'єктів, передають функції з управління відповідними об'єктами права державної власності відповідним державним органам приватизації у порядку, що затверджується Фондом державного майна України.

6. З моменту прийняття рішення про приватизацію державного підприємства забороняється відчужувати майно (необоротні активи), що належить державному підприємству (продавати майно; здійснювати обмін, іпотеку та заставу майна; списувати основні засоби, які мають залишкову вартість, безоплатно передавати та реалізовувати майно для погашення заборгованості), здавати майно в оренду, вносити майно до статутного капіталу інших суб'єктів підприємництва, передавати майно в управління і здійснювати операції з борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг). У разі необхідності такі дії виконуються державним підприємством, майно якого приватизується, з дозволу відповідного державного органу приватизації.

Стаття 12. Комісія з приватизації об'єкта права державної власності

1. Державний орган приватизації протягом тридцяти днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта права державної власності затверджує склад комісії з приватизації об'єкта права державної власності і встановлює строк подання проекту плану приватизації, але не більше трьох місяців з дня затвердження складу комісії з приватизації об'єкта права державної власності.

2. До складу комісії з приватизації об'єкта права державної власності за принципом рівного представництва входять представники:

господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, що приватизується (у разі його створення),

профспілкового комітету або іншого органу, уповноваженого здійснювати представництво і захист інтересів працівників державного підприємства, що приватизується;

державного органу приватизації;

органу, що здійснював управління відповідним державним майном до передачі функцій з управління цим об'єктом права державної власності державному органу приватизації;

органу місцевого самоврядування;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів або його територіальних органів - у разі приватизації об'єкта права державної власності, який здійснює користування природними ресурсами або є екологічно небезпечним об'єктом;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції - у разі приватизації об'єкта права державної власності, який займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному чи регіональному товарних ринках;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій - у разі приватизації особливо небезпечних підприємств, а також об'єктів, розташованих у зоні гарантованого добровільного відселення з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідні органи та особи зобов'язані в п'ятиденний строк з моменту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо створення комісії з приватизації об'єкта права державної власності делегувати до її складу своїх представників. Якщо в зазначений строк вони не делегували своїх представників до складу комісії з приватизації об'єкта права державної власності, державний орган приватизації має право затвердити її склад без представників цих органів.

За рішенням комісії з приватизації об'єкта права державної власності до її роботи можуть залучатися експерти, консультанти та інші спеціалісти, які користуються на засіданнях комісії з приватизації правом дорадчого голосу.

3. Голова комісії з приватизації організує роботу комісії з приватизації і несе персональну відповідальність за її діяльність.

Засідання комісії з приватизації вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин загальної кількості її членів.

Рішення комісією з приватизації приймаються простою більшістю голосів. За рівної кількості голосів голос голови комісії з приватизації є вирішальним. Член комісії з приватизації, не згодний з прийнятим комісією з приватизації рішенням, може письмово викласти свою думку, що додається до протоколу засідання комісії з приватизації.

Протокол засідання комісії з приватизації оформляється протягом трьох днів і підписується головою комісії з приватизації.

Керівники підприємства, що приватизується, зобов'язані надавати комісії з приватизації у встановлений термін необхідну бухгалтерську, статистичну та іншу інформацію.

Комісія з приватизації має право залучати до своєї роботи експертів, аудиторські, консультаційні та інші організації. Оплата їх послуг здійснюється підприємством, що приватизується.

Комісія з приватизації несе відповідальність за правильність підготовки документів і достовірність даних, що використовуються нею.

4. Діяльність комісії з приватизації об'єкта права державної власності регулюється положенням, яке затверджується Фондом державного майна України.

5. При приватизації окремих об'єктів групи А, які не є юридичними особами (у тому числі окремого індивідуально визначеного рухомого та нерухомого майна; майна державних підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном; майна, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних підприємств, визнаних банкрутами); об'єктів групи Д (об'єктів незавершеного будівництва, законсервованих об'єктів); об'єктів групи Е (акції (частки, паї) господарських товариств, заснованих на змішаній формі власності, господарських організацій (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за її межами, що перебувають у державній власності) комісія з приватизації об'єкта права державної власності не створюється і план приватизації не складається.

Стаття 13. Проект плану приватизації

1. Комісія з приватизації об'єкта права державної власності складає проект плану приватизації об'єкта, в якому враховуються пропозиції:

господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, що приватизується (у разі його створення),

державних органів приватизації;

органу, що здійснював управління відповідним державним майном до передачі функцій з управління цим об'єктом права державної власності державному органу приватизації;

органу місцевого самоврядування;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів або його територіальних органів - у разі приватизації об'єкта права державної власності, який здійснює користування природними ресурсами або є екологічно небезпечним об'єктом;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції - у разі приватизації об'єкта права державної власності, який займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному чи регіональному товарних ринках;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій - у разі приватизації особливо небезпечних підприємств, а також об'єктів, розташованих у зоні гарантованого добровільного відселення з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

2. Проект плану приватизації повинен визначати:

строки та способи здійснення передприватизаційної підготовки державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, у тому числі реструктуризації та оптимізації структури та активів підприємства, пропозиції щодо забезпечення технологічної єдності виробництва, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів, циклів, технологій, порядку використання об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, у разі необхідності - щодо створення на основі окремих структурних підрозділів юридичних осіб;

строки здійснення корпоратизації державного підприємства (у разі необхідності);

рекомендації щодо розміру пакета акцій акціонерного товариства, який доцільно залишити у державній власності (у разі необхідності);

рекомендації щодо строку і способів приватизації об'єкта права державної власності,

початкову вартість об'єкта приватизації (розмір статутного капіталу акціонерного товариства, утвореного в процесі корпоратизації та приватизації), розміри пакетів акцій акціонерного товариства за напрямами і способами їх реалізації.

До проекту плану приватизації додається акт оцінки вартості об'єкта права державної власності, який складається відповідно до законодавства і затверджується державним органом приватизації.

У разі проведення відповідно до законодавства екологічного аудиту об'єкта приватизації до проекту плану приватизації додається висновок про проведення екологічного аудиту.

Комісія з приватизації об'єкта права державної власності разом з керівником державного підприємства, що приватизується, готують пропозиції щодо заходів для забезпечення подальшого розвитку об'єкта приватизації, здійснення його реконструкції та модернізації, які додаються до проекту плану приватизації для врахування під час формування умов приватизації об'єкта права державної власності.

Рішення про необхідність реорганізації приймається в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

3. Проект плану приватизації, розроблений комісією з приватизації, подаються на розгляд Фонду державного майна України (для об'єктів групи В, Г, Ж), регіональних відділень або представництв Фонду державного майна України у районах та містах (для об'єктів групи А), які протягом двадцяти робочих днів зобов'язані розглянути поданий проект, затвердити план приватизації і довести його до заінтересованих осіб.

4. Рішення про затвердження плану приватизації може бути оскаржено у десятиденний строк в установленому порядку.

Стаття 14. Здійснення передприватизаційної підготовки державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію

1. Органи, уповноважені управляти державним майном, разом з Фондом державного майна України здійснюють передприватизаційну підготовку державних підприємств, які мають у своєму складі відокремлені чи територіально роздроблені виробництва, розвинену соціальну інфраструктуру, об'єкти права державної власності, що не підлягають приватизації, структурні підрозділи, які реалізують аналогічні або взаємозамінні види товарів (робіт, послуг), а також акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, виходячи насамперед з необхідності підвищення інвестиційної привабливості цих об'єктів приватизації.

2. Передприватизаційна підготовка об'єктів групи Г здійснюється згідно з планом-графіком, що розробляється Фондом державного майна України на підставі пропозицій органів, уповноважених управляти державним майном, та потенційних покупців (інвесторів), що вважаються такими відповідно до цього Закону, і затверджується Кабінетом Міністрів України. План-графік передприватизаційної підготовки підлягає опублікуванню в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта права державної власності, який підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.

Передприватизаційна підготовка підприємств, не зазначених у абзаці першому цього пункту, проводиться за спільним рішенням Фонду державного майна України та органу, уповноваженого управляти державним майном, окремо для кожного підприємства, щодо якого прийнято рішення про приватизацію.

Передприватизаційна підготовка державних підприємств, які займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному або регіональному товарному ринку, включає погодження проектів передприватизаційної підготовки зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції.

3. На час здійснення передприватизаційної підготовки державних підприємств щодо них припиняється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині передачі в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств або їх структурних підрозділів.

4. Передприватизаційна підготовка державних підприємств може передбачати:

виявлення об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та розроблення умов їх подальшого використання з обов'язковим внесенням пропозицій Кабінету Міністрів України щодо визначення органу, який управлятиме цим майном;

виявлення документації, яка відповідно до законодавства є об'єктом державної таємниці, її вилучення і передача на зберігання органу, уповноваженому управляти майном даного підприємства;

виявлення об'єктів соціально-культурної та побутової сфери, культових споруд і визначення умов їх подальшого функціонування, передачу в установленому порядку цих об'єктів у власність відповідних територіальних громад, релігійних організацій або державним органам приватизації для подальшого продажу відповідно до законодавства;

виявлення іншого державного майна, яке тимчасово не використовується, та розроблення пропозицій щодо умов його подальшого використання (консервації, списання тощо) в установленому порядку;

списання об'єктів, що фізично та морально застаріли, не підлягають відновленню і не можуть виступати як об'єкти приватизації;

реорганізацію державних підприємств шляхом їх перетворення в акціонерні товариства, злиття, поділу, відокремлення окремих об'єктів права державної власності;

визначення доцільності приватизації довгострокових фінансових вкладень у складі цілісного майнового комплексу державного підприємства;

уточнення складу виробничих потужностей мобілізаційного призначення та обсягів запасів мобілізаційного резерву з урахуванням доцільності їх подальшого збереження;

виявлення державних підприємств, щодо яких може застосовуватися процедура банкрутства та ініціювання перед відповідними органами її проведення; проведення досудової санації державних підприємств або ініціювання процедури їх банкрутства;

виділення із складу державних підприємств структурних підрозділів, які можуть функціонувати як окремі підприємства;

виявлення та складання переліків об'єктів незавершеного будівництва та об'єктів, віднесених цим Законом до групи Ж, що перебувають на балансі державного підприємства, для подальшого включення їх до відповідних переліків об'єктів, що підлягають приватизації;

виявлення обтяжень, пов'язаних з об'єктами приватизації;

проведення екологічної експертизи об'єкта приватизації;

оформлення прав на земельні ділянки (у разі відсутності необхідних документів) та уточнення меж земельних ділянок, закріплених за об'єктом приватизації;

проведення оцінки вартості об'єктів приватизації;

визначення умов та способів продажу об'єктів приватизації;

здійснення інших заходів, визначених законодавством.

5. Передприватизаційна підготовка об'єктів приватизації, заснованих на змішаній формі власності, інших суб'єктів підприємництва, у майні яких є державна частка, в тому числі підприємств агропромислового комплексу, включає визначення в порядку, затвердженому Фондом державного майна України, в засновницький (установчих) документах таких суб'єктів підприємництва наявності та розміру акцій (часток, паїв), що належать державі, а також складу засновників (учасників) цих суб'єктів підприємництва.

З цією метою державні органи приватизації у порядку, встановленому законодавством та засновницькими (установчими) документами суб'єктів підприємництва:

ініціюють визначення часток (паїв) засновників (учасників) суб'єктів підприємництва, у майні яких є державна частка;

установлюють розмір часток (паїв), що належать державі у статутному капіталі таких суб'єктів підприємництва;

узгоджують з іншими засновниками (учасниками) відповідні зміни до засновницьких (установчих) документів суб'єктів підприємництва.

Стаття 15. Реструктуризація державних підприємств та господарських товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації

1. У процесі передприватизаційної підготовки з метою вдосконалення організаційної структури підприємства, структури управління, оздоровлення фінансового стану, забезпечення інвестиційної привабливості та ліквідності може проводитися реструктуризація державного підприємства або реорганізація акціонерного товариства.

2. Рішення про реструктуризацію державного підприємства чи реорганізацію акціонерного товариства приймається Фондом державного майна України на підставі аналізу фінансового стану державного підприємства чи акціонерного товариства, його організаційної структури, ринків збуту товарів (робіт, послуг), які випускаються (надаються) державним підприємством чи акціонерним товариством, пропозицій органів, уповноважених управляти відповідним державним майном, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції, а також висновків комісії з приватизації відповідного державного підприємства чи акціонерного товариства.

Рішення про реструктуризацію державного підприємства, а також проекти реструктуризації об'єктів, віднесених цим Законом до групи Г, погоджуються з Кабінетом Міністрів України в установленому ним порядку.

Для проведення заходів з реструктуризації державного підприємства Фонд державного майна України створює комісії з реструктуризації.

Порядок створення та повноваження комісії з реструктуризації визначаються Фондом державного майна України.

4. На базі структурних підрозділів, що можуть бути виділені з державного підприємства у процесі його передприватизаційної підготовки, орган, уповноважений управляти відповідним державним майном, утворює юридичні особи. В тижневий строк з дня державної реєстрації новоутворених юридичних осіб та в разі можливості їх подальшої приватизації функції з управління цими суб'єктами підприємництва передаються органами, уповноваженими управляти відповідним державним майном, Фонду державного майна України. Порядок такої передачі встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16. Корпоратизація державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію

1. Корпоратизація - це процес перетворення державних підприємств в акціонерні товариства.

2. Рішення про корпоратизацію приймається органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном, у тижневий строк з моменту ухвалення Фондом державного майна України висновку про доцільність перетворення об'єкта права державної власності, що підлягає приватизації, в акціонерне товариство і продажу в процесі приватизації пакету його акцій.

Орган, який прийняв рішення про корпоратизацію об'єкта права державної власності, що підлягає приватизації, вважається засновником акціонерного товариства, яке утворюється на базі об'єкта права державної власності.

3. У двотижневий строк з моменту прийняття органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном, рішення про корпоратизацію об'єкта права державної власності, керівник відповідного суб'єкта підприємництва подає засновникові акціонерного товариства пропозиції про персональний склад комісії з корпоратизації.

До складу комісії з корпоратизації включаються за принципом рівного представництва представники засновника, державного органу приватизації, трудового колективу об'єкта, що корпоратизується. У разі проведення корпоратизації державних підприємств, закритих акціонерних товариств, які займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному чи регіональному товарних ринках, до складу комісії з корпоратизації включається представник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції. За рішенням засновника акціонерного товариства до складу комісії можуть включатися також представники інших органів та організацій.

Засновник акціонерного товариства у тижневий термін затверджує склад комісії з корпоратизації.

3. Голова комісії з корпоратизації організує роботу комісії з корпоратизації і несе персональну відповідальність за її діяльність.

Засідання комісії з корпоратизації вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин загальної кількості її членів.

Рішення комісією з корпоратизації приймаються простою більшістю голосів. За рівної кількості голосів голос голови комісії з корпоратизації є вирішальним. Член комісії з корпоратизації, не згодний з прийнятим комісією з корпоратизації рішенням, може письмово викласти свою думку, що додається до протоколу засідання комісії з корпоратизації.

Протокол засідання комісії з корпоратизації оформляється протягом трьох днів і підписується головою комісії з корпоратизації.

Керівники підприємства, що корпоратизується, зобов'язані надавати комісії з корпоратизації у встановлений термін необхідну бухгалтерську, статистичну та іншу інформацію.

Комісія з корпоратизації має право залучати до своєї роботи експертів, аудиторські, консультаційні та інші організації. Оплата їх послуг здійснюється підприємством, що корпоратизується.

Комісія з корпоратизації несе відповідальність за правильність підготовки документів і достовірність даних, що використовуються нею.

4. Комісія з корпоратизації готує і подає засновнику акціонерного товариства у двомісячний термін з дня затвердження її складу акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу суб'єкта підприємництва, що підлягає корпоратизації, пропозиції щодо проекту плану розміщення акцій та проект статуту акціонерного товариства.

При цьому до статутного капіталу акціонерного товариства разом з об'єктами, що не підлягають приватизації, не включаються також гуртожитки, очисні споруди, об'єкти інженерної інфраструктури, що використовуються для обслуговування як промислових об'єктів, так і житлового фонду.

5. Засновник акціонерного товариства у місячний строк розглядає і затверджує акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, і в двотижневий строк приймає рішення про створення акціонерного товариства та затверджує його статут. У разі виявлення невідповідності зазначених документів вимогам законодавства засновник акціонерного товариства вносить до них необхідні зміни і доповнення.

Одночасно засновник акціонерного товариства подає до Фонду державного майна пропозиції про персональний склад наглядової (спостережної) ради акціонерного товариства.

6. За дорученням засновника акціонерного товариства керівник підприємства, що корпоратизується, у двотижневий термін після затвердження статуту акціонерного товариства подає до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємництва, рішення про створення акціонерного товариства та його статут. При цьому плата за державну реєстрацію та інші пов'язані з процесом державної реєстрації платежі не справляються.

7. Фонд державного майна України та засновник акціонерного товариства у двотижневий термін затверджують спільним рішенням персональний склад наглядової (спостережної) ради акціонерного товариства та призначають керівника виконавчого органу акціонерного товариства.

8. У процесі корпоратизації державних підприємств чи об'єднань, що не привели свій статус у відповідність з законодавством, їх структурні підрозділи (одиниці) можуть бути перетворені за рішенням засновника акціонерного товариства у самостійні підприємства, в тому числі в акціонерні товариства.

9. З моменту державної реєстрації акціонерного товариства:

активи і пасиви державного підприємства, його структурного підрозділу (одиниці) переходять до акціонерного товариства;

акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства;

комісія з корпоратизації вважається ліквідованою.

10. Керівник виконавчого органу акціонерного товариства подає у тижневий термін з дня державної реєстрації акціонерного товариства до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань регулювання ринку цінних паперів відповідні документи для реєстрації випуску акцій та інформацію про їх випуск, та не пізніше, ніж через сорок п'ять днів з моменту державної реєстрації акціонерного товариства передає засновнику акціонерного товариства документи, що підтверджують право власності держави на сто відсотків акцій акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації.

11. Засновник акціонерного товариства здійснює необхідні заходи щодо поліпшення фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств, створених в процесі корпоратизації, та несе відповідальність за їх стан.

12. У місячний строк після опублікування в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта права державної власності, який підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації переліку пакетів акцій акціонерних товариств, утворених в процесі корпоратизації, що підлягають приватизації, засновник акціонерного товариства передає їх відповідним державним органам приватизації у порядку, що затверджується Фондом державного майна України.

Стаття 17. Принципи та порядок закріплення у державній власності пакетів акцій акціонерних товариств

1. Закріплення у державній власності пакета акцій акціонерного товариства у розмірі ста відсотків статутного капіталу ВАТ, сімдесяти п'яти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція або п'ятдесяти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція здійснюється для забезпечення впливу на прийняття загальними зборами акціонерів акціонерного товариства основних рішень з питань діяльності акціонерного товариства відповідно до законодавства та засновницьких (установчих) документів акціонерного товариства.

Органи, уповноважені управляти акціями акціонерного товариства, в якому визначений цією статтею пакет акцій закріплено у державній власності, здійснюють відповідні заходи щодо поліпшення фінансово-господарської діяльності таких акціонерних товариств та несуть відповідальність за їх стан.

2. Закріплення в державній власності пакета акцій акціонерного товариства у розмірі ста відсотків статутного капіталу акціонерного товариства, сімдесяти п'яти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція або п'ятдесяти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція може здійснюватися виключно щодо акціонерних товариств, створених на базі об'єктів групи Г.

Закріплення у державній власності пакетів акцій акціонерних товариств, відмінних від ста відсотків статутного капіталу акціонерного товариства, сімдесяти п'яти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція або п'ятдесяти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція, а також закріплення у державній власності пакетів акцій акціонерних товариств, які:

віднесено цим Законом до інших груп об'єктів;

протягом останніх двох років були збитковими (незалежно від групи, до якої цим Законом віднесено об'єкт права державної власності),

не допускається.

3. Закріплення пакета акцій акціонерного товариства у державній власності відбувається з ініціативи органів, уповноважених управляти державним майном.

4. Фонд державного майна України організовує захист закріплення пакета акцій акціонерного товариства у державній власності, який передбачає розгляд пропозицій органу, уповноваженого управляти державним майном, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обґрунтування доцільності закріплення пакета акцій акціонерного товариства у державній власності, що подається органом, уповноваженим управляти державним майном, повинно містити інформацію, зміст якої визначається Фондом державного майна України, у тому числі щодо строків, мети закріплення пакета акцій акціонерного товариства у державній власності та методів її досягнення шляхом управління корпоративними правами, які виникатимуть у держави за умови закріплення у державній власності пакета акцій у розмірі ста відсотків статутного капіталу акціонерного товариства, сімдесяти п'яти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція або п'ятдесяти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція, економічне обґрунтування доцільності закріплення у державній власності пакета акцій.

5. Перед захистом закріплення пакета акцій акціонерного товариства у державній власності Фонд державного майна України здійснює попередній аналіз обґрунтування доцільності закріплення пакета акцій у державній власності та відмовляє у закріпленні пакета акцій акціонерного товариства у державній власності, про що інформує орган, уповноваженим управляти державним майном, у разі, якщо визначена в обґрунтуванні мета:

суперечить державній політиці у відповідній сфері;

передбачає втручання в оперативну діяльність акціонерного товариства або використання лише окремих ресурсів акціонерного товариства (у тому числі будівель, споруд, приміщень);

може реалізуватися через договірні відносини, а також через економічні, непрямі механізми впливу на роботу акціонерного товариства;

не може бути досягнута через механізми корпоративного управління.

6. Під час захисту закріплення пакета акцій акціонерного товариства у державній власності Фонд державного майна України обґрунтовує свою позицію аналізом фінансового стану акціонерного товариства, акції якого пропонується закріпити у державній власності, кон'юнктури ринку та прогнозом додаткових витрат з Державного бюджету України і надходжень до Державного бюджету України у разі закріплення відповідного пакета акцій акціонерного товариства у державній власності або його продажу.

Для забезпечення публічності та прозорості прийняття відповідного рішення під час захисту закріплення пакета акцій акціонерного товариства у державній власності можуть бути присутні потенційні покупці, які виявили бажання взяти участь у приватизації відповідного акціонерного товариства, представники Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних та контролюючих органів, громадськості, профспілкових організацій, засобів масової інформації.

7. За результатами захисту закріплення пакета акцій акціонерного товариства у державній власності Фонд державного майна України подає Кабінету Міністрів України висновок про закріплення пакета акцій акціонерного товариства у державній власності та його розмір або недоцільність такого закріплення. До висновку додається обґрунтування органу, уповноваженого управляти державним майном.

8. Кабінет Міністрів України окремо щодо кожного акціонерного товариства приймає рішення про закріплення пакета акцій у державній власності на строк три або п'ять років.

9. Фонд державного майна України разом з органом, уповноваженим управляти державним майном, постійно на основі методики, що затверджується Фондом державного майна України, аналізує діяльність акціонерних товариств, пакети акцій яких закріплені у державній власності, та щоквартально подає Кабінету Міністрів України звіт про результати їх фінансово-економічної діяльності.

У разі, якщо в акціонерному товаристві, в якому пакет акцій закріплено у державній власності, протягом чотирьох кварталів поспіль погіршується будь-який з зазначених показників - знизилися обсяги, рентабельність виробництва, виникла або збільшилася заборгованість з заробітної плати, зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) або зменшилася вартість власного капіталу, то пакет акцій акціонерного товариства, закріплений у державній власності, за поданням Фонду державного майна України може бути розкріплено з державної власності достроково відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

10. Після закінчення строку закріплення пакета акцій акціонерного товариства у державній власності Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про закріплення у державній власності цього пакета акцій акціонерного товариства на новий строк у порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 18. Проведення оцінки об'єктів приватизації

1. Оцінка об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації, здійснюється:

в процесі корпоратизації для визначення вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке перетворюється в акціонерне товариство, та статутного капіталу акціонерного товариства;

під час передприватизаційної підготовки в процесі виділення із складу державних підприємств структурних підрозділів, які можуть функціонувати як окремі підприємства;

в процесі встановлення і оформлення розмірів часток (паїв), що належать державі у статутному капіталі підприємств, заснованих на змішаній формі власності, інших суб'єктів підприємництва, у майні яких є державна частка, в тому числі підприємств агропромислового комплексу,

під час визначення початкової вартості об'єкта приватизації, що підлягає продажу на інвестиційному конкурсі, аукціоні, за конкурсом, а також шляхом викупу;

в процесі укладання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, проданого неконкурентними способами, для уточнення остаточної вартості об'єкта;

в інших випадках, передбачених законодавством.

2. Початкова вартість об'єкта приватизації визначається відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки.

3. У разі продажу разом з об'єктом приватизації земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт приватизації, вартість такої земельної ділянки визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його територіальним органом за результатами проведення незалежної оцінки у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

4. Ринкова вартість пакетів акцій акціонерних товариств, що приватизуються шляхом продажу через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи) у встановленому порядку, складається виходячи із співвідношення попиту та пропозиції в ході продажу акцій акціонерного товариства. При цьому ринкова вартість пакета акцій акціонерного товариства може бути вищою або нижчою за початкову вартість цього пакета акцій акціонерного товариства.

Стаття 19. Інформація про приватизацію

1. Інформацію про приватизацію складають відомості щодо:

переліків об'єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, умови їх продажу;

строку, протягом якого приймаються до розгляду заяви про участь у придбанні об'єктів приватизації;

рішення про затвердження планів приватизації;

інформація про строки та умови проведення інвестиційних конкурсів, аукціонів, конкурсів, продажу акцій акціонерного товариства через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), а також шляхом викупу;

виконання планів приватизації та результатів приватизації об'єкта (у тому числі інформація про переможців інвестиційного конкурсу, аукціону, конкурсу, інших способів приватизації, в процесі продажу акцій через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), а також шляхом викупу; ціну, за яку придбано об'єкт приватизації);

інші відомості, які Фонд державного майна України оприлюднює відповідно до цього та інших законів.

Зазначена інформація публікується у строки, визначені цим Законом, в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта права державної власності, який підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.

Інформація про результати приватизації об'єкта права державної власності протягом тридцяти календарних днів після затвердження державними органами приватизації результатів продажу і укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації надається відповідному органу, в управлінні якого перебував об'єкт приватизації.

2. Типовий, обов'язковий для публікації перелік відомостей, порядок їх подання, форма публікації визначаються Фондом державного майна України.

Розділ IV. ПОРЯДОК І СПОСОБИ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 20. Загальні засади індивідуальної приватизації

1. Фонд державного майна України здійснює приватизацію державного майна на засадах індивідуального підходу.

Індивідуальний підхід полягає у вивченні попиту на конкретний об'єкт приватизації; врахуванні кон'юнктури відповідних ринків товарів (продукції, робіт, послуг,) та їх перспектив; визначенні на основі цього оптимального способу продажу, який максимально враховує особливості виробничо-технічного та фінансово-майнового стану кожного об'єкта права державної власності, що підлягає приватизації; продажу цілісних майнових комплексів державних підприємств або пакетів акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації переважно інвесторам з метою концентрації капіталу та забезпечення ефективного функціонування об'єкта приватизації у післяприватизаційний період.

2. Основними принципами індивідуальної приватизації є:

досягнення максимального економічного ефекту від продажу конкретного об'єкта приватизації;

вибір способу приватизації підприємства виходячи з його виробничо-технічного та фінансово-майнового стану, частки у відповідному сегменті ринку виробництва, обсягів збуту продукції та аналізу попиту потенційних покупців;

визначення економічної доцільності перетворення державних підприємств в акціонерні товариства та прийняття рішення про їх подальшу приватизацію;

індивідуальний підхід під час підготовки підприємств до приватизації з метою створення необхідних умов для забезпечення незбиткової діяльності об'єктів приватизації та усунення причин, що заважають цьому;

встановлення індивідуальних критеріїв відбору потенційних покупців (інвесторів) для кожного об'єкта приватизації, з урахуванням його особливостей та інтересів держави на конкретному ринку товарів і послуг;

визначення для кожного об'єкта права державної власності окремо строків проведення приватизації з урахуванням вимог законодавства про приватизацію;

створення організаційно-економічних умов для концентрації власності, управління та відповідальності нових власників.

Стаття 21. Способи приватизації

1. Приватизація об'єктів права державної власності здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом для окремих груп об'єктів шляхом:

продажу об'єктів приватизації, у тому числі цілісних майнових комплексів державних підприємств (окрім об'єктів групи Г) на аукціоні, за конкурсом (в тому числі методом зниження ціни лота, без оголошення ціни);

продажу акцій акціонерного товариства (пакетів акцій акціонерного товариства), цілісних майнових комплексів державних підприємств (виключно об'єктів групи Г) за інвестиційним конкурсом та іншими способами, що передбачають конкуренцію;

продажу пакетів акцій акціонерного товариства через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), на міжнародних фондових ринках відповідно до законодавства і правил функціонування зазначених ринків;

викупу об'єкта права державної власності у випадках, встановлених цим Законом.

Неконкурентні способи приватизації об'єктів права державної власності застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аукціоні чи за конкурсом встановлену цим Законом кількість разів, крім випадків, коли такий спосіб продажу заборонений законом.

Глава 1. Продаж об'єктів права державної власності за конкурсом, на аукціоні

Стаття 22. Загальні положення щодо продажу за конкурсом, на аукціоні

1. Продаж за конкурсом, на аукціоні (в тому числі із зниженням ціни лоту, без оголошення ціни) може застосовуватись до:

об'єктів права державної власності, віднесених цим Законом до групи А, В, Д і Ж;

цілісних майнових комплексів державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію (окрім об'єктів групи Г);

об'єктів права державної власності, віднесених цим Законом до групи Е (у випадку виставлення на продаж пакету акцій (частки, паю) розміром менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу господарського товариства плюс одна акція у разі, якщо засновницькими (установчими) документами господарського товариства, заснованого на змішаній формі власності, господарської організації (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за її межами, не передбачено, що їх акції (частки, паї) підлягають відчуженню виключно шляхом викупу іншими засновниками (учасниками).

2. Продаж об'єктів приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності на цей об'єкт приватизації покупцю, який в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

3. Продаж об'єктів приватизації за конкурсом полягає у передачі права власності на цей об'єкт приватизації покупцю, який:

запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта приватизації або за рівних умов - найвищу ціну за нього;

запропонував найвищу ціну за об'єкт приватизації за письмовим поданням і взяв зобов'язання виконати весь вичерпний перелік вимог, які є однаковими і незмінними для всіх учасників та публікуються в інформаційному повідомленні про умови приватизації відповідного об'єкта (фіксовані умови конкурсу).

Стаття 23. Підготовка до проведення аукціону, конкурсу

1. Підготовка до проведення продажу об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом включає:

визначення початкової ціни продажу об'єкта приватизації;

підготовку інформації про об'єкт приватизації та умови його продажу;

проведення маркетингу щодо визначення потенційних покупців об'єкта приватизації;

укладання договору з організатором аукціону, конкурсу (у разі необхідності).

2. Термін призначення аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації не повинен перевищувати шести місяців з дня прийняття рішення про продаж об'єкта приватизації.

Стаття 24. Учасники аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації

Учасником аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації може бути юридична або фізична особа, визнана покупцем згідно цього Закону, у разі дотримання ними встановлених цим Законом вимог і процедур для участі в аукціоні, конкурсі.

Участь в аукціоні, конкурсі, не можуть брати покупці, які перебувають у стані ліквідації або щодо яких порушено справу про банкрутство (юридичні особи), повідомили про себе недостовірну інформацію, не подали передбачених цим Законом документів або подали їх з порушенням встановлених строків.

Стаття 25. Умови участі покупців в аукціоні, конкурсі з продажу об'єкта приватизації

1. Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом здійснюється за наявності не менш як двох покупців.

2. Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування мають право встановлювати додаткові умови участі покупців в аукціоні, конкурсі, якщо вони не суперечить цілям і змісту цього Закону.

3. Для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять заставу - грошові кошти в розмірі десяти відсотків початкової вартості продажу об'єкта приватизації.

Зазначені грошові кошти вносяться шляхом безготівкового перерахування на відповідний поточний рахунок державного органу приватизації.

Якщо покупець висловлює бажання брати участь у придбанні кількох об'єктів приватизації, то розмір зазначених грошових коштів визначається на основі суми початкової вартості цих об'єктів.

Після закінчення аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації внесена покупцями застава у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу, окрім покупця, визнаного переможцем аукціону, конкурсу.

Покупцеві, якого визнано переможцем в аукціоні, конкурсі з продажу об'єкта приватизації, зазначені грошові кошти зараховуються у встановленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.

4. Фізична або юридична особа, яка бажає зареєструватись як учасник аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації, повинна мати при собі:

документ, що посвідчує фізичну особу або представника юридичної особи, їх повноваження;

документ, який підтверджує сплату реєстраційного внеску;

документ, який підтверджує внесення застави;

декларацію про доходи у разі придбання об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів (для покупців - фізичних осіб);

нотаріально посвідчені копії засновницьких (установчих) документів (для покупців - юридичних осіб).

5. Відомості про учасників аукціону, конкурсу заносяться до книги реєстрації учасників аукціону, конкурсу окремо щодо кожного об'єкта, який підлягає приватизації, і повинні містити:

порядковий номер (відповідно до хронології реєстрації);

прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або представника юридичної особи (назву юридичної особи);

документ, який підтверджує сплату реєстраційного внеску;

документ, який підтверджує внесення застави.

Відомості про учасників аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації, їх кількість і пропозиції покупців щодо умов конкурсу не підлягають розголошенню до визначення переможця аукціону, конкурсу.

6. Кінцевий термін прийняття заяв про участь в аукціоні, конкурсі - десять календарних днів до дня проведення аукціону, конкурсу.

Стаття 26. Інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом

1. Інформація про об'єкти приватизації, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості:

назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження;

обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної;

кількість та склад робочих місць;

баланс активів і пасивів, рентабельність об'єкта приватизації за останні три роки;

відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт приватизації, умови користування ними;

обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, стан земельної ділянки, стан природоохоронного обладнання та споруд, сплату екологічних зборів та платежів (у разі їх наявності), інші екологічні відомості;

початкову вартість продажу, умови продажу та експлуатації об'єкта приватизації;

суму застави, що має вноситися потенційними покупцями, у розмірі десяти відсотків початкової вартості об'єкта приватизації;

назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації;

кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі з продажу об'єкта приватизації;

час та місце особистого ознайомлення з об'єктом приватизації;

час та місце проведення аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації;

адресу, номер телефону, час роботи державного органу приватизації, відповідального за проведення аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації та організатора аукціону, конкурсу;

іншу інформацію, яку визначає орган приватизації.

2. Зазначена інформація публікується не пізніше ніж за шістдесят календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта права державної власності, який підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.

Стаття 27. Порядок проведення аукціону

1. Аукціон проводиться відповідним державним органом приватизації або уповноваженою ним особою (організатором аукціону).

2. Уповноважена особа діє відповідно до угоди з державним органом приватизації, яка повинна передбачати:

строки проведення аукціону;

початкову вартість продажу об'єкта приватизації і порядок її підвищення або зниження;

розмір і порядок виплати винагороди за організацію і проведення аукціону з продажу об'єкта приватизації;

взаємні зобов'язання, умови розірвання угоди та майнову відповідальність сторін;

інші умови на розсуд сторін угоди.

3. Для участі в аукціоні з продажу об'єкта приватизації покупці одержують квитки учасників аукціону, які повинні містити такі відомості:

номер, під яким покупець бере участь у торгах;

назву об'єкта (об'єктів) приватизації, у торгах з продажу якого бере участь покупець;

умови проведення аукціону.

4. На публічних торгах можуть бути присутні, крім покупців, й інші особи, якщо вони внесуть вхідну плату, установлену державним органом приватизації або організатором аукціону з продажу об'єкта приватизації, а також представники органу, який управляв об'єктом приватизації, та державних органів приватизації (безоплатно).

5. Аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). До початку торгів ліцитатор інформує про об'єкт, що підлягає приватизації, та умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової вартості об'єкта приватизації.

Кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні з продажу об'єкта приватизації, повинна перевищувати попередню не менш як на десять відсотків початкової вартості об'єкта приватизації (крок аукціону).

Якщо протягом трьох хвилин після оголошення кожної наступної ціни, запропонованої потенційними покупцями за об'єкт приватизації, не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об'єкта приватизації тим покупцем, який запропонував найвищу ціну.

6. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення початкової вартості об'єкта приватизації потенційні покупці не висловлюють бажання придбати об'єкт приватизації за оголошеною початковою вартістю, ліцитатор, відповідно до умов угоди з державним органом приватизації, має право знизити ціну об'єкта приватизації, але не більш як на десять відсотків. Якщо після такого зниження об'єкт приватизації не вдається продати, торги з продажу цього об'єкта приватизації припиняються.

7. Під час аукціону з продажу об'єкта приватизації ведеться протокол, до якого заноситься початкова вартість об'єкта приватизації, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу об'єкта приватизації, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта).

Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об'єкта приватизації.

Протокол у триденний термін надсилається відповідному державному органу приватизації та затверджується ним. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю аукціону з продажу об'єкта приватизації та організатору аукціону.

8. Аукціон з продажу об'єкта приватизації вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;

несплати переможцем аукціону з продажу об'єкта приватизації належної суми за об'єкт приватизації на умовах, визначених у договорі купівлі-продажу об'єкта приватизації;

порушення істотних умов проведення аукціону з продажу об'єкта приватизації;

невиконання усіма учасниками аукціону фіксованих умов продажу об'єкта приватизації.

Стаття 28. Порядок проведення конкурсу

1. Відбір покупців за конкурсом з продажу об'єкта приватизації здійснює конкурсна комісія, яка створюється державним органом приватизації.

Конкурсна комісія створюється із спеціалістів, експертів, представника відповідного органу місцевого самоврядування та представника трудового колективу об'єкта, що приватизується. Кількість членів комісії може становити від 5 до 9 чоловік. Голова конкурсної комісії призначається відповідним державним органом приватизації.

Делегування представників до складу конкурсної комісії є обов'язковим для керівництва державних органів, установ і організацій. На час роботи у складі конкурсної комісії за її членами зберігається місце роботи та середній заробіток згідно з законодавством про працю.

Конкурсна комісія здійснює реєстрацію учасників конкурсу з продажу об'єктів приватизації, розгляд поданих заяв, ведення протоколу та забезпечує конфіденційний режим зберігання поданих на конкурс з продажу об'єкта приватизації документів.

2. Конкурсна комісія визначає умови та термін проведення конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

До умов конкурсу з продажу об'єкта приватизації відносяться зобов'язання покупця щодо:

здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження прогресивних технологій;

виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції;

збереження та створення протягом визначеного терміну нових робочих місць, а також підвищення рівня оплати праці;

початкової вартості об'єкта приватизації та дотримання строків оплати;

збереження досягнутих на час укладання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації профілю діяльності, номенклатури або обсягу виробництва, видів продукції (послуг), що виробляються (надаються) об'єктом приватизації;

виконання встановлених для об'єкта приватизації мобілізаційних завдань;

створення безпечних або нешкідливих умов праці;

умов утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм чи досягнення найкращих екологічних наслідків експлуатації об'єкта.

Умови конкурсу з продажу об'єкта приватизації затверджує відповідний державний орган приватизації.

3. Для реєстрації юридичних або фізичних осіб, як учасників конкурсу з продажу об'єкта приватизації до конкурсної комісії подається підписана і скріплена печаткою заява на участь в конкурсі з продажу об'єкта приватизації, яка повинна містити:

назву і місцезнаходження об'єкта приватизації;

відомості про покупця - юридичну або фізичну особу;

підтверджуючі документи щодо виконання фіксованих умов конкурсу з продажу об'єкта приватизації, які підлягали виконанню до початку проведення конкурсу.

Одночасно із заявою на участь в конкурсі з продажу об'єкта приватизації подається конкурсна пропозиція, яка повинна містити:

запропоновану ціну придбання об'єкта приватизації;

зобов'язання щодо виконання фіксованих умов конкурсу з продажу об'єкта приватизації;

інші додаткові зобов'язання, у тому числі щодо подальшої експлуатації об'єкта приватизації.

Конкурсна пропозиція подається в окремому непрозорому пакеті з назвою конкурсу з продажу об'єкта приватизації та написом "Конкурсна пропозиція".

4. Юридичні або фізичні особи, які не подали документи відповідно до частини третьої цієї статті Закону, не підлягають реєстрації як учасники конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

5. Засідання конкурсної комісії є закритими.

Конкурс з продажу об'єкта приватизації проводиться в один етап, на якому розглядаються конкурсні пропозиції учасників та визначається переможець конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

Вартість продажу об'єкта приватизації визначається у ході конкурсного розгляду. Продаж об'єкта приватизації не може здійснюватися за ціною, нижчою сімдесяти відсотків його початкової вартості.

Переможцем конкурсу з продажу об'єкта приватизації визначається учасник, який:

запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта приватизації або за рівних умов - найвищу ціну;

запропонував найвищу ціну за об'єкт приватизації та виконав фіксовані умови конкурсу.

Рішення про вибір переможця конкурсу з продажу об'єкта приватизації приймається 2/3 голосів присутніх членів конкурсної комісії.

Господарське товариство, до складу якого увійшло не менш як п'ятдесят відсотків працівників об'єкта, що приватизується, яке бере участь у конкурсі з продажу об'єкта приватизації, за інших рівних умов має пріоритетне право на придбання цього об'єкта приватизації.

6. Після закінчення засідання конкурсною комісією складається протокол, в якому зазначаються такі відомості:

фіксовані умови конкурсу з продажу об'єкта приватизації;

конкурсні пропозиції учасників конкурсу;

обґрунтування вибору переможця конкурсу з продажу об'єкта приватизації;

відомості про учасників конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

Протокол підписується всіма членами конкурсної комісії та протягом трьох робочих днів з дня проведення конкурсу з продажу об'єкта приватизації надсилається відповідному державному органу приватизації.

Результати конкурсу з продажу об'єкта приватизації затверджує державний орган приватизації. Копія затвердженого протоколу видається переможцю конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

7. Конкурс з продажу об'єкта приватизації уважається таким, що не відбувся, у разі невиконання умов, передбачених пунктом восьмим статті 27 цього Закону.

Стаття 29. Повторний продаж об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом

1. Державний орган приватизації складає переліки об'єктів приватизації, не проданих або знятих з аукціонів, конкурсів з продажу об'єкта приватизації, та приймає рішення про повторний їх продаж на аукціоні, за конкурсом або про їх приватизацію шляхом викупу іншими покупцями, продажу часток (акцій, паїв), ліквідацію об'єкта приватизації тощо.

Об'єкт приватизації може бути запропонований для продажу на аукціоні, за конкурсом не більше двох разів.

2. У разі повторного проведення аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації можлива зміна умов продажу, включаючи початкову вартість об'єкта приватизації. В цьому разі початкову вартість може бути зменшено до початку аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації не більш як на тридцять відсотків.

Повторний аукціон, конкурс з продажу об'єкта приватизації проводиться відповідно до порядку, визначеного цим Законом.

У повторному конкурсі з продажу об'єкта приватизації не може брати участь переможець попереднього конкурсу, якщо ним не виконані умови договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, або якщо він відмовився від підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

3. У разі коли переможець аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації відмовився від підписання договору купівлі-продажу або висуває додаткові умови, державний орган приватизації в окремих випадках має право на укладення договору купівлі-продажу з учасником аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації, який відповідно до процедури аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації зайняв друге місце і погоджується сплатити вартість об'єкта приватизації, визначену за результатами аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації. У разі його відмови аукціон, конкурс з продажу об'єкта приватизації вважається таким, що не відбувся. При цьому внесена першим переможцем застава не повертається.

4. У разі, коли об'єкт приватизації двічі виставлявся на продаж і від покупців не надійшло жодної заяви, а після цього не надійшло в установленому порядку жодної заяви на викуп об'єкта приватизації, державний орган приватизації приймає рішення про продаж об'єкта приватизації на аукціоні без оголошення ціни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 30. Припинення та визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі з продажу об'єкта приватизації

1. Аукціон, конкурс з продажу об'єкта приватизації може бути припинено і об'єкт приватизації знімається з аукціону, конкурсу на вимогу будь-кого з його учасників або державного органу приватизації у випадках, коли:

не виконано вимог щодо змісту інформації про об'єкт приватизації, передбаченого цим Законом, та терміну її опублікування;

об'єкт приватизації включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням законодавства;

покупець не визнається як такий відповідно до законодавства про приватизацію;

істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації, передбачені цим Законом.

2. Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених за результатами аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації. Заява про визнання угод недійсними подається будь-ким з учасників аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації або державним органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

Стаття 31. Вступ у права власності і порядок розрахунків за придбаний об'єкт приватизації

1. Право власності у покупця об'єкта приватизації за договором виникає з моменту передачі об'єкта приватизації, якщо інше не передбачено законом або договором купівлі-продажу.

2. Право власності на об'єкт приватизації підтверджується договором купівлі-продажу об'єкта приватизації та актом приймання-передавання об'єкта приватизації.

Затверджений державним органом приватизації протокол про підсумки аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації є підставою для укладання протягом п'яти робочих днів договору купівлі-продажу між державним органом приватизації та переможцем аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації. Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації, як правило, включає:

назву, місцезнаходження й коротку характеристику об'єкта приватизації;

відомості про продавця та покупця;

предмет договору;

вартість об'єкта приватизації (остаточну ціну продажу об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом), яку зобов'язується сплатити покупець;

порядок та строки розрахунків за придбаний об'єкт приватизації;

момент передачі об'єкта приватизації покупцю (після повної сплати коштів за придбаний об'єкт приватизації);

вичерпний перелік зобов'язань, взятих на себе покупцем, та відповідальність за їх невиконання;

взаємні зобов'язання державного органу приватизації і покупця об'єкта приватизації;

правові наслідки невиконання обов'язків за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації;

порядок здійснення сторонами контролю дотримання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації;

порядок вирішення спорів;

форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

місцезнаходження та банківські реквізити сторін;

інші умови на розсуд сторін.

До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації додається затверджений протокол аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

3. Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації є підставою для внесення коштів до банківської установи на обумовлений договором рахунок (рахунки) державного органу приватизації як оплата за придбаний об'єкт приватизації.

Покупець зобов'язаний унести зазначені платежі протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Державний орган приватизації здійснює у встановленому порядку передачу об'єкта приватизації покупцю тільки після повної сплати ним грошових коштів за придбаний об'єкт приватизації шляхом укладання акта приймання-передавання об'єкта приватизації.

4. Інформація про результати аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації підлягає опублікуванню у друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації, протягом тридцяти днів після затвердження державним органом приватизації результатів продажу об'єкта приватизації на аукціоні, конкурсі, та надається відповідному органу, в управлінні якого перебував об'єкт приватизації.

Стаття 32. Інші умови проведення аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації

Відчуження об'єкта приватизації через біржі здійснюється відповідно до Закону України "Про товарну біржу" з урахуванням вимог цього Закону.

Якщо об'єкт приватизації не продано на товарній біржі протягом тридцяти календарних днів з моменту його виставлення на біржові торги, початкова вартість об'єкта приватизації може бути зменшена не більш як на тридцять відсотків.

Глава 2. Продаж об'єктів приватизації за інвестиційним конкурсом

Стаття 33. Сфера застосування інвестиційних конкурсів

Продаж акцій акціонерного товариства (пакетів акцій акціонерного товариства), часток (паїв) інших господарських товариств, цілісних майнових комплексів державних підприємств (виключно об'єктів групи Г) за інвестиційним конкурсом може застосовуватись до:

акціонерних товариств, віднесених цим Законом до групи В (у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція);

об'єктів права державної власності (пакетів акцій акціонерного товариства у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром не менш ніж двадцять п'ять відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція чи цілісних майнових комплексів державних підприємств), віднесених цим Законом до групи Г;

об'єктів права державної власності, віднесених цим Законом до групи Е (у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція (частки, паю аналогічного розміру в інших видах господарських товариств), якщо це допускається засновницькими (установчими) документами господарських товариств, заснованих на змішаній формі власності, господарських організацій (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за її межами).

Стаття 34. Основні засади продажу об'єктів за інвестиційним конкурсом

1. Інвестиційним конкурсом вважається продаж акцій акціонерного товариства (пакетів акцій акціонерного товариства), часток (паїв) інших господарських товариств, цілісних майнових комплексів державних підприємств, за яким переможцем визнається учасник, що відповідає умовам участі в інвестиційному конкурсі з продажу об'єкта приватизації та кваліфікаційним вимогам до покупця, запропонував найвищу ціну за акції акціонерного товариства (пакет акцій акціонерного товариства), частку (пай) іншого господарського товариства, цілісний майновий комплекс державного підприємства і взяв зобов'язання виконати всі фіксовані умови інвестиційного конкурсу

2. До участі в приватизації об'єкту права державної власності шляхом продажу на інвестиційному конкурсі допускаються виключно стратегічні інвестори.

Стратегічним інвестором вважається вітчизняний чи іноземний суб'єкт підприємництва або їх об'єднання, які:

заінтересовані у збереженні частки об'єкта приватизації на ринку відповідного продукції (товарів, робіт чи послуг);

не менше трьох років виробляють продукцію (виконують роботи, надають послуги), аналогічну основній продукції (роботам, послугам) об'єкта приватизації, або споживають в основному виробництві продукцію (роботи, послуги) об'єкта приватизації чи виробляють продукцію (роботи, послуги), яка використовується в основному виробництві об'єкта приватизації, як основна сировина, а також є власником чи здійснюють безпосередній контроль на таких підприємствах не менше трьох років.

Стратегічним інвестором не може бути:

безпосередній конкурент об'єкта приватизації на відповідному ринку товарів (робіт, послуг), більше п'ятдесяти відсотків обсягів реалізації якого складають продукція (роботи, послуги), повністю ідентична продукції (роботам, послугам), яку виробляє об'єкт приватизації;

суб'єкт підприємництва, який приймав участь в недружніх діях по відношенню до об'єкта приватизації (виступав ініціатором антидемпінгового розслідування проти об'єкта приватизації, домагався застосування торгового ембарго до продукції, робіт чи послуг об'єкта приватизації, звертався з позовом про визнання об'єкта приватизації банкрутом, арешт або примусове відчуження майна об'єкта приватизації тощо);

суб'єкт підприємництва, зареєстрований в офшорній зоні, крім випадків, коли такий суб'єкт підприємництва повністю контролюється стратегічними інвесторами, зареєстрованим поза межами офшорних зон, і погодився повністю розкрити структуру своєї власності та довести її дійсність.

3. Для забезпечення відкритості проведення інвестиційних конкурсів та з метою більшої інформованості потенційних покупців державні органи приватизації публікують в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єктів права державної власності, які підлягають приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації, переліки об'єктів права державної власності, які планується виставляти на продаж за інвестиційним конкурсом, готують і надають пакет документації про інвестиційний конкурс потенційним покупцям.

4. Державний орган приватизації не вправі змінювати вимоги до проведення інвестиційного конкурсу після публікації інформаційного повідомлення про проведення інвестиційного конкурсу.

5. Продаж акцій акціонерного товариства (пакетів акцій акціонерного товариства) за інвестиційним конкурсом здійснюється єдиним пакетом відповідно до затвердженого органом приватизації плану приватизації чи плану розміщення акцій акціонерного товариства.

6. Подання документів, які містять пропозиції потенційних покупців щодо придбання об'єкта приватизації, який продається на інвестиційному конкурсі (конкурсних пропозицій) та документів, які містять свідчення та докази правового статусу та кваліфікаційних характеристик учасника інвестиційного конкурсу і дозволяють установити відповідність учасника інвестиційного конкурсу вимогам до покупців, встановлених цим Законом, та здатність учасника інвестиційного конкурсу виконати специфічні умови приватизації відповідного об'єкта приватизації згідно з нормами чинного законодавства України та умовами інвестиційного конкурсу (підтвердних документів) до державного органу приватизації розцінюється як факт визнання потенційним покупцем усіх умов і аспектів інвестиційного конкурсу, а також того, що він ознайомився з наданою йому інформацією про інвестиційний конкурс та про об'єкт приватизації в повній мірі і надалі не матиме претензій до відповідного державного органу приватизації чи до особи, яка за дорученням державного органу приватизації готує та проводить інвестиційний конкурс. Поданням конкурсних пропозицій та підтвердних документів потенційний покупець визнає своє зобов'язання вимог законодавства та умов інвестиційного конкурсу.

Стаття 35. Функції державного органу приватизації і конкурсної комісії під час проведення інвестиційного конкурсу

1. Інвестиційний конкурс проводиться конкурсною комісією, яка утворюється державним органом приватизації.

2. Порядок утворення конкурсної комісії, її статус, права і обов'язки визначаються положенням про конкурсну комісію, яке затверджується Фондом державного майна України.

3. Конкурсна комісія:

розглядає рекомендації державного органу приватизації щодо фіксованих умов інвестиційного конкурсу, початкової вартості об'єкта приватизації, визначає фіксовані умови інвестиційного конкурсу, початкову вартість об'єкта приватизації і подає на затвердження державному органу приватизації;

складає проект інформаційного повідомлення про проведення інвестиційного конкурсу та направляє його на затвердження до державного органу приватизації;

розглядає конкурсні пропозиції учасників інвестиційного конкурсу і визначає переможця інвестиційного конкурсу.

4. Державний орган приватизації:

надає конкурсній комісії рекомендації щодо встановлення вартості об'єкта приватизації, за якої розпочинається їх продаж на конкурсі (початкової вартості) та вичерпного перелік зобов'язань, які є однаковими і незмінними для всіх учасників інвестиційного конкурсу (фіксованих умов інвестиційного конкурсу);

забезпечує підписання потенційними покупцями договору про конфіденційність інформації про об'єкт приватизації;

готує та видає потенційним покупцям документи, що містять процедурні та інформаційні матеріали (пакет документації про інвестиційний конкурс);

установлює вимоги до підтвердних документів, які можуть стосуватись кваліфікаційних характеристик учасника конкурсу та особливостей продажу об'єкта приватизації (додаткові умови участі в інвестиційному конкурсі);

установлює вимоги до підтвердних документів учасника інвестиційного конкурсу - стратегічного інвестора, які відповідають цілям та пріоритетам приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави (кваліфікаційні вимоги);

приймає, реєструє та забезпечує конфіденційний режим зберігання конвертів з конкурсними пропозиціями та підтвердними документами потенційних покупців;

розпечатує конверти з підтвердними документами, здійснює їх перевірку на відповідність вимогам чинного законодавства, додатковим умовам участі в інвестиційному конкурсі та дотримання кваліфікаційним вимогам до стратегічного інвестора,

перевіряє повні (у повному обсязі) відомості щодо відносин контролю, якими учасник інвестиційного конкурсу (особа, яку він представляє або в інтересах якої діє) та особи, що його (її) контролюють, пов'язані з іншими особами, а також відомості про особу, яка здійснює контроль за діяльністю групи суб'єктів підприємництва, пов'язаних відносинами контролю з учасником інвестиційного конкурсу (особою, яку він представляє або в інтересах якої діє) (далі - відомості про відносини контролю) за формою та змістом;

на підставі аналізу інформації, наданої потенційними покупцями у підтвердних документах, визнає учасників інвестиційного конкурсу і передає конкурсні пропозиції учасників інвестиційного конкурсу конкурсній комісії;

складає перелік потенційних покупців, яких не включено до числа учасників інвестиційного конкурсу, і в триденний строк із дня прийняття відповідного рішення повідомляє їх про причини відмови;

приймає заяви учасників інвестиційного конкурсу про відкликання конкурсних пропозицій;

розглядає та затверджує у встановленому порядку документи, підготовлені конкурсною комісією;

забезпечує публікацію інформаційного повідомлення про проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкту приватизації, складеного конкурсною комісією, після затвердження протоколу державним органом приватизації;

сприяє забезпеченню рівноправного доступу всіх потенційних покупців до відповідної інформації про об'єкт приватизації;

затверджує переможця інвестиційного конкурсу;

проводить переговори з переможцем щодо умов та положень договору купівлі-продажу об'єкта приватизації;

опубліковує інформаційне повідомлення про підсумки інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

5. Відповідальні працівники державного органу приватизації, що забезпечують проведення інвестиційного конкурсу, в установленому законодавством порядку несуть відповідальність за розголошення інформації:

яка міститься в підтвердних документах;

про конкурсні пропозиції учасників інвестиційного конкурсу (до визначення переможця);

про режим роботи та склад конкурсної комісії.

Стаття 36. Умови інвестиційного конкурсу

1. Умови інвестиційного конкурсу розробляються конкурсною комісією згідно з рекомендаціями державного органу приватизації і можуть включати вимоги до учасників інвестиційного конкурсу щодо:

повного або часткового погашення чи реструктуризації простроченої кредиторської заборгованості об'єкта приватизації зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та Пенсійного фонду України, виплати заробітної плати працівникам об'єкта приватизації;

часткового погашення або реструктуризації простроченої заборгованості об'єкта приватизації за кредитами, наданими комерційними банками;

здійснення програми технічної реконструкції виробництва об'єкта приватизації, впровадження прогресивних технологій;

збереження і створення протягом певного строку нових робочих місць;

дотримання основних видів економічної діяльності об'єкта приватизації та номенклатури, які є на дату підписання договору купівлі-продажу;

забезпечення зростання обсягів виробництва об'єкта приватизації;

виконання визначених державою мобілізаційних завдань для об'єкта приватизації;

виконання вимог про захист економічної конкуренції;

створення безпечних або нешкідливих умов праці;

здійснення робіт щодо захисту навколишнього середовища,

дотримання екологічних норм чи досягнення найкращих екологічних наслідків експлуатації об'єкта приватизації.

Умови інвестиційного конкурсу з продажу цілісного майнового комплексу державного підприємства або пакета акцій акціонерного товариства розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція або частки, паю у статутному капіталі іншого виду господарського товариства можуть містити вимоги щодо надання учасниками інвестиційного конкурсу бізнес-плану або техніко-економічного обґрунтування післяприватизаційного розвитку об'єкта приватизації, що включає план зайнятості працівників об'єкта приватизації, пропозицію інвестора із зазначенням максимального розміру інвестицій, термінів та порядку їх унесення.

Зазначені умови можуть бути скорочені або доповнені іншими залежно від специфіки діяльності об'єкта приватизації, який пропонується до продажу.

У разі продажу пакета акцій акціонерного товариства розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, до умов інвестиційного конкурсу можуть включатися вимоги щодо забезпечення певних показників діяльності (мінімального розміру доходів, надходжень до бюджетів тощо) об'єкта приватизації.

2. Строк виконання умов інвестиційного конкурсу не може перевищувати п'ять років із дня підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

3. Зобов'язання щодо виконання умов інвестиційного конкурсу та запропонована потенційним покупцем ціна придбання об'єкта приватизації є основними складовими плану приватизації об'єкта, який надається у складі конкурсної пропозиції. План приватизації об'єкта також містить назву і місцезнаходження об'єкта приватизації, та відомості про покупця.

План приватизації об'єкта для інвестиційного конкурсу інвестиційного конкурсу з продажу цілісного майнового комплексу державного підприємства або пакета акцій акціонерного товариства розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція містить також концепцію розвитку об'єкта приватизації.

4. Концепція розвитку об'єкта приватизації складається на основі умов інвестиційного конкурсу і включає зобов'язання учасника інвестиційного конкурсу щодо їх виконання та реалізації плану довгострокових інтересів у розвитку об'єкта приватизації щодо підвищення економічних, соціальних, фінансових, технологічних та екологічних показників діяльності об'єкта приватизації.

Стаття 37. Вимоги до участі в інвестиційному конкурсі

1. Для участі в інвестиційному конкурсі потенційні покупці подають конкурсні пропозиції та підтвердні документи.

2. Конкурсні пропозиції та підтвердні документи подаються особисто потенційним покупцем або уповноваженими ним особами та реєструються державним органом приватизації в момент їх подання. Потенційному покупцю видається довідка про реєстрацію, у якій зазначаються номер, дата, час реєстрації, ім'я, прізвище та по батькові особи, яка здійснила реєстрацію.

3. Потенційні покупці повинні подати такі підтвердні документи:

для покупців, які є юридичними особами, - підписану і скріплену печаткою заяву про участь в інвестиційному конкурсі; для покупців, які є фізичними особами, - підписану заяву;

документи, які підтверджують унесення визначеного згідно з умовами відповідного інвестиційного конкурсу внеску у вигляді грошових коштів у розмірі десять відсотків початкової вартості об'єкта приватизації (конкурсної гарантії) і здійснення реєстраційного внеску за подання заяви на участь в інвестиційному конкурсі в установленому законодавством розмірі на вказаний в інформаційному повідомленні розрахунковий рахунок державного органу приватизації та призначення платежу.

Також покупець подає належним чином оформлені документи:

покупець фізична особа-резидент - документ, що підтверджує прізвище, ім'я та по батькові;

покупець фізична особа-нерезидент - документ, що підтверджує громадянство, виданий уповноваженим органом іноземної держави;

покупець - юридична особа - посвідчені в установленому законодавством порядку копії засновницьких (установчих) документів та свідоцтва про державну реєстрацію, довідку про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (якщо інвестор є резидентом) і документ, який підтверджує розмір частки у статутному капіталі покупця, що перебуває у державній власності (у разі її наявності). Копії засновницьких (установчих) документів покупців-нерезидентів повинні бути легалізовані в установленому порядку.

4. Потенційні покупці повинні подати інформацію про дотримання додаткових умов участі в інвестиційному конкурсі у разі їх наявності.

5. Потенційні покупці також подають відомості про кількість акцій об'єкта приватизації (частку, пай в об'єкті приватизації), що перебувають у володінні (управлінні) покупця (особи, яку він представляє або в інтересах якої діє) на момент початку інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, та суб'єктів підприємництва, пов'язаних з покупцем (особою, яку він представляє або в інтересах якої діє) відносинами контролю, та частку голосів у вищому органі управління об'єкта приватизації (у відсотках до статутного капіталу).

6. У разі наявності кваліфікаційних вимог, що висуваються до стратегічного інвестора, потенційні покупці подають інформацію про їх дотримання.

7. Потенційні покупці у передбачених законодавством випадках, у яких необхідне отримання дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції на придбання пакета акцій, - копію рішення про надання дозволу на таке придбання не пізніш як за десять календарних днів до останнього дня строку прийняття конкурсної документації.

8. Потенційні покупці подають відомості про мету та мотиви придбання об'єкта приватизації, який пропонується до продажу. У разі, якщо основним видом діяльності потенційного покупця є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами і придбання об'єкта приватизації потенційний покупець здійснює з метою подальшого перепродажу об'єкта приватизації протягом року та за умови, що потенційний покупець (його довірені особи) не бере (не беруть) участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління об'єкта приватизації тощо, покупець надає відповідну інформацію.

9. Потенційні покупці - резиденти повинні також надати копію фінансової звітності за останній звітний рік та квартал (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал).

Кожен фінансовий документ повинен бути належним чином оформлений, підписаний керівником і головним бухгалтером юридичної особи та засвідчений печаткою юридичної особи.

10. Потенційні покупці - нерезиденти також повинні надати річний фінансовий звіт, підтверджений аудитором за минулий звітний рік.

11. Потенційні покупці, які беруть участь в інвестиційному конкурсі з продажу пакета акцій акціонерного товариства розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція підприємства (частки, паю аналогічного розміру в інших видах господарських товариств), що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, також подають відомості про суб'єктів підприємництва, пов'язаних відносинами контролю з покупцем (особою, яку він представляє або в інтересах якої діє), а саме:

для юридичних осіб - назву, довідку про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (якщо інвестор є резидентом), країну реєстрації (для нерезидентів), місцезнаходження;

для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, громадянство, місце проживання.

Відомості повинні розкривати всіх суб'єктів підприємництва, які у разі придбання пакета акцій покупцем будуть здійснювати подальший контроль над об'єктом приватизації або через яких буде здійснюватися контроль над об'єктом приватизації.

Відомості подаються про:

1) суб'єкта підприємництва (юридичну чи фізичну особа), який приймає рішення про придбання об'єкта приватизації від свого імені і за свій рахунок, або суб'єкт підприємництва, за дорученням якого (в інтересах якого) та/або за рахунок якого здійснюється придбання об'єкта приватизації;

2) суб'єкта підприємництва (юридичну чи фізичну особа), який пов'язаний хоча б з однією особою, зазначеною у підпункті першому, відносинами контролю, у тому числі який входить разом з особами, зазначеними в підпункті першому частини одинадцятої цієї статті Закону, до групи суб'єктів підприємництва, де один або декілька з них здійснюють контроль над іншими, зокрема це:

а) суб'єкти підприємництва, у яких особа (особи), зазначена (зазначені) в підпункті першому частини одинадцятої цієї статті Закону, прямо або опосередковано:

володіє чи управляє (користується) часткою (паєм, акціями) у розмірі більше ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу;

має більше ніж п'ятдесят відсотків голосів у вищих органах управління;

має повноваження призначати керівника, заступника керівника або більше ніж п'ятдесят відсотків членів наглядової (спостережної) ради чи виконавчого, контролюючого органу;

має право одержувати не менше п'ятдесяти відсотків прибутку, що залишається в розпорядженні суб'єкта підприємництва;

б) суб'єкти підприємництва, які:

прямо або опосередковано підпорядковані особі (особам), зазначеній (зазначеним) у підпункті першому частини одинадцятої цієї статті Закону, з певних питань згідно з правами, зафіксованими в засновницьких (установчих) документах або угодах (контрактах), зокрема, про довірче управління, про спільну діяльність, про оренду, про лізинг, про фінансову підтримку, про створення суб'єкта підприємництва;

у своєму складі мають одних і тих самих фізичних осіб, що й суб'єкти підприємництва, зазначені в підпункті першому частини одинадцятої цієї статті Закону, а також абзаці "а" підпункту другого частини одинадцятої цієї статті Закону, і ці особи посідають одну з перелічених нижче посад, а саме: керівника, заступника керівника або не менше половини одних і тих самих фізичних осіб - членів наглядової (спостережної) ради чи виконавчого, контролюючого органів;

в) суб'єкти підприємництва, які прямо або опосередковано мають стосовно особи (осіб), зазначеної (зазначених) у підпункті першому частини одинадцятої цієї статті Закону, права й повноваження, перелічені в абзацах "а" та "б" підпункту другого частини одинадцятої цієї статті;

г) суб'єкти підприємництва, які надають фінансову підтримку, що використовується для придбання об'єкта приватизації;

ґ) інші суб'єкти підприємництва, крім зазначених у підпункті першому частини одинадцятої цієї статті та абзацах "а" - "г" підпункту другого частини одинадцятої цієї статті, які будуть мати можливість контролювати подальшу діяльність об'єкта приватизації.

12. Для потенційних покупців, які беруть участь в інвестиційному конкурсі з продажу пакета акцій акціонерного товариства розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція підприємства (частки, паю аналогічного розміру в інших видах господарських товариств), що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, відомості щодо вартості активів та обсягу реалізації товарів суб'єктів підприємництва (покупців), зазначених в частині одинадцятій цієї статті Закону, за підсумками останнього фінансового року подаються у національній валюті України та в євро за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року.

Також покупці подають інформацію про всіх суб'єктів підприємництва, які будуть контролювати подальшу діяльність об'єкта приватизації.

13. Суб'єкти фондового ринку, у тому числі фінансові посередники, повинні надати інформацію про особу, в інтересах якої придбавається об'єкт приватизації.

14. Конкурсна пропозиція на інвестиційний конкурс з продажу пакета акцій акціонерного товариства, розмір якого не перевищує п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства (частки, паю аналогічного розміру в інших видах господарських товариств), складається з плану приватизації об'єкта та проекту договору купівлі-продажу об'єкта приватизації зі змінами і доповненнями до варіанта, запропонованого державним органом приватизації. Конкурсна пропозиція на інвестиційний конкурс з продажу цілісного майнового комплексу державного підприємства чи пакета акцій акціонерного товариства розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція (частки, паю аналогічного розміру в інших видах господарських товариств) включає план приватизації об'єкта, який запропоновано для продажу на інвестиційному конкурсі, концепцію розвитку об'єкта приватизації та проект договору купівлі-продажу об'єкта приватизації зі змінами і доповненнями до варіанта, запропонованого державним органом приватизації.

15. Конкурсна пропозиція та підтвердні документи (разом - конкурсна документація) подаються до органу приватизації одночасно.

Кожен примірник конкурсної пропозиції та підтвердних документів запечатується в окремий конверт.

Усі конверти з конкурсними пропозиціями запечатуються в окремий непрозорий пакет з написом "Конкурсна пропозиція", на якому зазначається тільки адреса державного органу приватизації та назва інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації. На пакеті не повинна міститися інформація, за допомогою якої можна було б ідентифікувати потенційного покупця.

Усі конверти з підтвердними документами запечатуються в окремий непрозорий пакет з написом "Підтвердні документи", на якому зазначається тільки адреса органу приватизації та назва інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації. На пакеті не повинна міститись інформація, за допомогою якої можна було б ідентифікувати потенційного покупця.

Конкурсна пропозиція та підтвердні документи, оформлені та подані потенційними покупцями з порушенням цих вимог до розгляду не приймаються.

16. Конкурсна пропозиція та підтвердні документи можуть бути відкликані учасником інвестиційного конкурсу не пізніше останнього дня строку приймання зазначених документів шляхом подання до державного органу приватизації заяви у вільній формі. Справжність підпису на заяві про відкликання конкурсної пропозиції та підтвердних документів засвідчується печаткою потенційного покупця, при цьому заява, подана фізичною особою, повинна бути засвідчена в установленому законодавством порядку.

У цьому разі сума конкурсної гарантії повертається в десятиденний строк із моменту реєстрації державним органом приватизації такої заяви і потенційний покупець автоматично звільняється від конкурсних зобов'язань.

Якщо конкурсна пропозиція або підтвердні документи відкликані учасником інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації (потенційним покупцем) після останнього дня строку приймання документів, сума конкурсної гарантії йому не повертається.

Стаття 38. Порядок підготовки інвестиційного конкурсу

1. Підготовка до продажу об'єкта приватизації за інвестиційним конкурсом розпочинається державним органом приватизації на підставі плану розміщення акцій об'єкта приватизації або рішення державного органу приватизації про продаж цілісного майнового комплексу державного підприємства.

Одночасно з прийняттям рішення про продаж об'єкта приватизації за інвестиційним конкурсом розпочинається:

підготовка пакета документації про інвестиційний конкурс;

підготовка рекомендацій державного органу приватизації щодо початкової вартості об'єкта приватизації та фіксованих умов інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації для конкурсної комісії;

утворення конкурсної комісії.

2. Протягом десяти робочих днів із моменту утворення конкурсної комісії державний орган приватизації надсилає їй на розгляд рекомендації щодо визначення фіксованих умов інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації та початкової вартості об'єкта приватизації.

3. На підставі наданих рекомендацій конкурсна комісія проводить засідання, на якому визначає початкову вартість об'єкта приватизації і фіксовані умови відповідного інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, та готує проект інформаційного повідомлення про проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації. Протокол про визначення початкової вартості об'єкта приватизації і фіксованих умов інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації та проект інформаційного повідомлення направляються на затвердження до державного органу приватизації.

4. Протягом десяти робочих днів з моменту отримання документів, зазначених у частині третій цієї статті Закону, у разі згоди з визначеними конкурсною комісією початковою вартістю об'єкта приватизації, фіксованими умовами інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, державний орган приватизації затверджує протокол, у разі потреби вносить до інформаційного повідомлення додаткові умови участі в інвестиційному конкурсі з продажу об'єкта приватизації та кваліфікаційні вимоги до стратегічного інвестора і забезпечує його публікацію.

5. Інформаційне повідомлення про проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації затверджується державним органом приватизації і публікується в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта права державної власності, який підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.

Інформаційне повідомлення про інвестиційний конкурс з продажу об'єкта приватизації має бути опубліковане у період від 90 до 120 календарних днів до дати проведення інвестиційного конкурсу, а для об'єктів, віднесених цим Законом до групи Г - у період від 90 до 180 календарних днів до дати проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

До повідомлення про інвестиційний конкурс з продажу об'єкта приватизації може включатися інформація про стан об'єкта приватизації на відповідному ринку продукції (товарів, робіт, послуг), надіслана спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції до державного органу приватизації.

6. Після публікації інформаційного повідомлення про інвестиційний конкурс з продажу об'єкта приватизації потенційні покупці, що бажають отримати пакет документації про інвестиційний конкурс, письмово звертаються до державного органу приватизації.

Пакет документації про інвестиційний конкурс з продажу об'єкта приватизації має містити:

1) процедурні матеріали:

нормативні документи Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України щодо проведення інвестиційних конкурсів;

форма заяви потенційного покупця про участь в інвестиційному конкурсі з продажу об'єкта приватизації;

проект договору купівлі-продажу об'єкта приватизації;

2) інформаційні матеріали:

копія статуту та внутрішніх нормативних документів об'єкта приватизації;

план розміщення акцій акціонерного товариства;

копії балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал за останній звітний рік та квартал об'єкта приватизації;

документи й відомості стосовно об'єкта приватизації, необхідні для подання до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції заяви про надання дозволу на придбання об'єкта приватизації;

рекламно-довідкова інформація про об'єкт приватизації (у разі наявності).

Для отримання пакета документації про інвестиційний конкурс з продажу об'єкта приватизації потенційні покупці повинні укласти з державним органом приватизації договір про конфіденційність наданої інформації.

7. За вимогою потенційних покупців державний орган приватизації має надавати їм дозвіл на відвідання об'єкта приватизації. Під час відвідання об'єкта приватизації потенційні покупці мають право:

отримувати інформацію щодо діяльності об'єкта приватизації, яка не містить державної таємниці та конфіденційних відомостей;

оглядати виробничі, допоміжні та інші об'єкти, які перебувають на балансі об'єкта приватизації;

брати інтерв'ю у керівництва об'єкта приватизації.

8. Прийняття державним органом приватизації конкурсних пропозицій та підтвердних документів починається з дня опублікування інформаційного повідомлення про проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації і закінчується за десять календарних днів до початку проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

У тижневий строк після опублікування інформаційного повідомлення про проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації державний орган приватизації повідомляє спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції про дату закінчення приймання конкурсних пропозицій та підтвердних документів.

У разі зміни дати закінчення приймання конкурсних пропозицій та підтвердних документів державний орган приватизації повідомляє про це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції.

9. На наступний день після закінчення приймання конкурсних пропозицій державний орган приватизації розпечатує в присутності потенційних покупців підтвердні документи та встановлює наявність необхідних документів.

Протягом п'яти робочих днів після дати закінчення приймання конкурсних пропозицій державний орган приватизації здійснює експертизу відомостей, які містяться в підтвердних документах, у тому числі відомостей про відносини контролю. Перевірка відомостей про відносини контролю здійснюється за формою та змістом. В окремих випадках, якщо виникають сумніви щодо достовірності наданих відомостей, державний орган приватизації має право витребувати від потенційного покупця інші документи і відомості, потрібні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану, та організовує отримання додаткових відомостей від відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади за належністю.

У разі ненадання потенційним покупцем необхідних документів або відомостей, які витребовує державний орган приватизації з метою виконання вимог законодавства, що регулюють відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або надання потенційним покупцем неправдивих відомостей про себе державний орган приватизації приймає рішення про недопущення його до участі в інвестиційному конкурсі й надає інформацію про таку особу до спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Для забезпечення додаткової перевірки відомостей, у тому числі про відносини контролю, державний орган приватизації може прийняти рішення про зміну дати проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, про що повідомляє потенційних покупців, у яких державним органом приватизації вже зареєстровані і прийняті конкурсні пропозиції та підтвердні документи.

Додаткова перевірка здійснюється за запитом державного органу приватизації. У запиті державний орган приватизації зазначає конкретні питання, на які передбачається одержати відповідь щодо достовірності відомостей, у тому числі про відносини контролю, наданих потенційним покупцем.

При виявленні розбіжностей між інформацією, отриманою на запит державного органу приватизації від відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, та відомостями, наданими потенційним покупцем у складі підтвердних документів, державний орган приватизації вправі вимагати письмові пояснення від потенційного покупця та прийняти відповідне рішення про допущення або недопущення його до участі в інвестиційному конкурсі з продажу об'єкта приватизації.

За підсумками експертизи інформації, яка міститься в підтвердних документах, державний орган приватизації надає конкурсній комісії протокол з переліком учасників, допущених до участі в інвестиційному конкурсі з продажу об'єкта приватизації, і передає їй конкурсні пропозиції учасників інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

Потенційний покупець не допускається державним органом приватизації до участі в інвестиційному конкурсі з продажу об'єкта приватизації за таких умов:

1) він не може бути визнаний покупцем згідно з вимогами законодавства;

2) не надано всі документи та відомості, передбачені статтею 37 цього Закону;

3) у випадку, передбаченому частиною п'ятнадцятою статті 37 цього Закону;

4) не дотримано строків подання конкурсної пропозиції та підтвердних документів, передбачених частиною восьмою цієї статті Закону;

5) не дотримано додаткових умов участі в інвестиційному конкурсі;

6) не виконано кваліфікаційних вимог;

7) неможливо встановити суб'єктів підприємництва, які будуть контролювати подальшу діяльність об'єкта приватизації, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

8) не дотримано процедури проведення інвестиційного конкурсу;

9) не подано документів, необхідність подання яких передбачена в абзаці третьому частини дев'ятої цієї статті Закону.

10. У разі, якщо потенційний покупець не допущений до участі в інвестиційному конкурсі з продажу об'єкта приватизації, державний орган приватизації протягом 10 робочих днів з моменту затвердження відповідного рішення повертає йому нерозпечатану конкурсну пропозицію та конкурсну гарантію.

Стаття 39. Порядок проведення інвестиційного конкурсу

1. Конкурсна комісія розкриває конкурсні пропозиції та в протоколі фіксує пропозиції учасників інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації щодо запропонованої ціни за об'єкт приватизації та виконання умов інвестиційного конкурсу, визначає переможця інвестиційного конкурсу і протягом двох робочих днів надсилає протокол засідання конкурсної комісії на затвердження до державного органу приватизації, після чого протягом п'яти робочих днів державний орган приватизації затверджує протокол конкурсної комісії та затверджує переможцем інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації учасника, який запропонував найбільшу ціну за об'єкт приватизації та виконав усі умови інвестиційного конкурсу.

Якщо два чи більше учасників інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації подали однакові пропозиції, переможцем визначається той учасник, який подав свої пропозиції першим.

2. Критерієм вибору переможця інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації є найвища відносно початкової вартості запропонована ціна за об'єкт приватизації, що виставляється на інвестиційний конкурс при виконанні ним усіх фіксованих умов інвестиційного конкурсу.

Перевиконання фіксованих умов інвестиційного конкурсу не дає учаснику інвестиційного конкурсу переваг перед іншими учасниками.

3. Конкурсна комісія не може визнати переможцем учасника інвестиційного конкурсу за таких умов, якщо:

1) запропонована учасником інвестиційного конкурсу в конкурсній пропозиції ціна за об'єкт приватизації нижча за його початкову вартість;

2) не взяті зобов'язання учасником інвестиційного конкурсу щодо виконання фіксованих умов інвестиційного конкурсу;

3) не надано всіх документів, передбачених цим Законом і умовами інвестиційного конкурсу;

4) документи, надані в складі конкурсної пропозиції, оформлено неналежним чином або не відповідають установленим цим Законом вимогам.

4. Державний орган приватизації протягом десяти робочих днів з моменту затвердження переможця інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації підписує з ним договір купівлі-продажу об'єкта приватизації.

5. Підсумки інвестиційного конкурсу не затверджуються державним органом приватизації у випадку, якщо:

не виконано вимоги щодо достовірності інформації, яка міститься в інформаційному повідомленні про проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації;

порушено порядок підготовки, організації і проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, визначений законодавством;

об'єкт приватизації перебуває в переліку об'єктів права державної власності, заборонених до приватизації відповідно до чинного законодавства.

6. Протягом десяти календарних днів після укладення договору купівлі-продажу державний орган приватизації інформує учасників інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації про підсумки інвестиційного конкурсу, повертає конкурсні гарантії усіх учасників інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, крім переможця інвестиційного конкурсу, готує й опубліковує в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єктів права державної власності, які підлягають приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, інформаційне повідомлення про підсумки інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, а також надсилає інформаційне повідомлення про підсумки інвестиційного конкурсу спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади з питань регулювання ринку цінних паперів та з питань захисту економічної конкуренції.

7. Конкурсна гарантія не повертається потенційному покупцю у разі відмови підписати запропонований державним органом приватизації договір купівлі-продажу об'єкта приватизації на умовах, визначених в інформаційному повідомленні про проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, та/або в разі відмови включити до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації зобов'язання, зазначені цим потенційним покупцем у конкурсній пропозиції.

Стаття 40. Особливості проведення інвестиційного конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону

1. Інвестиційний конкурс з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону є окремим видом інвестиційного конкурсу, у якому переможцем визнається учасник, що в процесі відкритого пропонування ціни запропонував найвищу ціну за об'єкт приватизації і взяв зобов'язання виконати всі фіксовані умови конкурсу

2. Подання потенційними покупцями до Фонду державного майна України заяв про участь в інвестиційному конкурсі разом з підтвердними документами відбувається до граничного терміну, установленому в інформаційному повідомленні про проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації за місцезнаходженням Фонду державного майна України.

3. Після отримання пакета документації про інвестиційний конкурс потенційний покупець опрацьовує і подає до Фонду державного майна України один примірник пропозицій до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації з чітко зазначеними змінами та доповненнями у строки, встановлені інформаційним повідомленням про проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, але не пізніше ніж за тридцять днів до початку проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

4. Будь-які пропозиції до проекту договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, запропоновані потенційними покупцями, повинні відповідати умовам проведення інвестиційного конкурсу, зазначеним в інформаційному повідомленні про проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації. Фонд державного майна України має право відхилити будь-які зміни та доповнення до проекту договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, якщо вони суперечать умовам проведення інвестиційного конкурсу та законодавству.

5. Фонд державного майна України приймає та реєструє надані потенційним покупцем пропозиції до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

6. З моменту отримання проекту договору купівлі-продажу об'єкта приватизації Фонд державного майна України здійснює аналіз, проводить переговори з потенційними покупцями щодо проекту договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, узагальнює надані потенційними покупцями пропозиції до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

7. Опрацьований Фондом державного майна України остаточний проект договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, до якого не можуть бути внесені зміни, надається кожному потенційному покупцю не пізніше двадцяти робочих днів до початку проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

8. Не пізніше ніж за десять робочих днів до початку проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації потенційний покупець повинен надати до Фонду державного майна України проект остаточного договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, кожна сторінка якого повинна бути скріплена підписом уповноваженої особи потенційного покупця як підтвердження потенційним покупцем того, що цей проект буде безумовно підписаний ним у разі визнання його переможцем інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

9. Ненадання потенційним покупцем до Фонду державного майна України у визначений строк проекту остаточного договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в одному примірнику, кожна сторінка якого скріплена підписом уповноваженої особи потенційного покупця, або внесення змін до нього є підставою для недопущення його Фондом державного майна України до подання безумовної та невідкличної пропозиції учасника інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації щодо ціни придбання об'єкта приватизації на умовах остаточного проекту договору купівлі-продажу об'єкта приватизації (конкурсної пропозиції ціни).

10. Список учасників інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, допущених до подання конкурсних пропозицій ціни, затверджується Фондом державного майна України та передається конкурсній комісії не пізніш ніж за три дні до початку проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

11. Фонд державного майна України повідомляє про допущення до подання конкурсних пропозицій ціни учасників інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації засобами зв'язку, які вони обрали.

12. В оголошений день проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації конкурсна комісія проводить відкрите засідання.

На цьому засіданні мають бути присутні учасники інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, а також можуть бути присутні представники засобів масової інформації та інші зацікавлені особи. Фондом державного майна України забезпечується проведення відео та аудіозапису.

Уповноважені особи учасників інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації подають свої конкурсні пропозиції ціни за формою плану приватизації об'єкта у запечатаних непрозорих конвертах. У разі продажу на інвестиційному конкурсі цілісного майнового комплексу державного підприємства чи пакета акцій акціонерного товариства розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція учасники інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації подають у запечатаних непрозорих конвертах також концепцію розвитку об'єкта приватизації. Конкурсна комісія реєструє в протоколі засідання кожного учасника інвестиційного конкурсу, який подає конкурсну пропозицію ціни та у разі необхідності концепцію розвитку об'єкта приватизації, із зазначенням дати, часу, імені уповноваженої особи, і видає картку з номером учасника інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

13. Реєстрація конкурсних пропозицій завершується за двадцять хвилин до початку проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

14. Уповноважені особи учасників інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації можуть опустити до прозорої скриньки тільки зареєстровані конкурсні пропозиції ціни.

15. Голова конкурсної комісії у присутності членів конкурсної комісії та зацікавлених осіб дістає зі скриньки конкурсні пропозиції ціни та оголошує їх зміст у порядку послідовності реєстраційних номерів.

16. До подальшого розгляду не приймаються конкурсні пропозиції ціни, у яких зазначена ціна придбання об'єкта приватизації учасником нижче визначеної Фондом державного майна України початкової вартості об'єкта приватизації або які не містять згоди учасника на виконання фіксованих умов інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації. Такі конкурсні пропозиції ціни заносяться в протокол з відміткою "не виконано умов інвестиційного конкурсу".

17. Після оголошення усіх конкурсних пропозицій ціни інвестиційний конкурс з продажу об'єкта приватизації проводиться у вигляді торгів з голосу ліцитатором.

18. Початком торгів вважається момент оголошення ліцитатором найвищої ціни, запропонованої учасниками інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації у конкурсній пропозиції ціни, яка вважається початковою ціною торгів. Якщо після триразового оголошення ціни не буде запропоновано більш високу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про придбання об'єкта приватизації учасником, що запропонував найвищу ціну з усіх конкурсних пропозицій ціни.

19. У процесі проведення торгів його учасники піднімають картку зі своїм номером, повернутим до ліцитатора, й називають ціну, яку вони згодні сплатити за об'єкт приватизації.

20. Збільшення ціни здійснюється учасниками згідно з кроком, який установлюється конкурсною комісією, але не може бути меншим за один відсоток від початкової вартості об'єкта приватизації. Якщо після того, як ліцитатор тричі оголосив останню ціну, від учасників не надійдуть пропозиції щодо більш високої ціни, то ліцитатор одночасно з ударом молотка називає номер учасника, який запропонував максимальну ціну, та оголошує його переможцем інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

21. Учасник, який під час торгів не виконує встановлених правил проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації або своєю поведінкою заважає проведенню інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, за рішенням конкурсної комісії видаляється з інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації, про що робиться запис у протоколі.

22. Під час проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації ведеться протокол, в якому зазначаються такі відомості:

початкова вартість об'єкта приватизації;

пропозиції учасників інвестиційного конкурсу;

результат інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

Протокол підписується всіма членами конкурсної комісії та покупцем в день проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації і затверджується державним органом приватизації.

Стаття 41. Вступ у права власності і порядок розрахунків за придбане майно

1. Затверджений державним органом приватизації протокол про підсумки інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації є підставою для укладання протягом п'яти робочих днів договору купівлі-продажу об'єкта приватизації між державним органом приватизації та переможцем інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

2. Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації складається на підставі примірного договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, рекомендованого Фондом державного майна України (у випадку проведення інвестиційного конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону - з урахуванням змін і доповнень, внесених до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, внесених згідно процедури, визначеної статтею 40 цього Закону), зміст якого становлять такі умови та положення:

назва та місцезнаходження об'єкта приватизації;

відомості про продавця та покупця;

предмет договору;

вартість об'єкта приватизації, яку зобов'язується сплатити покупець;

порядок та строки розрахунків за придбаний об'єкт приватизації;

момент передачі об'єкта продажу покупцю (після повної сплати коштів за придбане майно);

вичерпний перелік зобов'язань, взятих на себе покупцем, та відповідальність за їх невиконання;

взаємні зобов'язання державного органу приватизації і покупця;

правові наслідки невиконання обов'язків;

порядок здійснення сторонами контролю дотримання умов договору;

порядок вирішення спорів;

форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

місцезнаходження та банківські реквізити сторін;

інші умови на розсуд сторін.

До договору купівлі-продажу додається затверджений державним органом приватизації протокол про підсумки інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації.

3. До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включається зобов'язання покупця не здійснювати подальше відчуження об'єкт приватизації або його окремих частин до повного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а також не здійснювати подальше відчуження об'єкта приватизації без збереження для нового власника зобов'язань, визначених умовами інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації. У випадку продажу на інвестиційному конкурсі пакету акцій акціонерного товариства орган приватизації повідомляє про таке обтяження акцій відповідними зобов'язаннями реєстраторів (у разі випуску акцій акціонерного товариства у документарній формі) або зберігачів (у разі випуску акцій акціонерного товариства у бездокументарній формі чи в разі знерухомлення акцій).

Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Усі витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, покладаються на покупця.

4. Оплата за придбаний об'єкта приватизації здійснюється відповідно до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у два етапи, а саме: 75 відсотків вартості об'єкта приватизації сплачується протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а залишок - не пізніше 60 календарних днів з моменту підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Сума конкурсної гарантії, унесена покупцем для участі в інвестиційному конкурсі з продажу об'єкта приватизації, зараховується покупцеві в рахунок оплати вартості об'єкта приватизації.

5. Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Право покупця на участь в управлінні, одержанні доходу тощо у випадку продажу на інвестиційному конкурсі пакету акцій акціонерного товариства реалізується з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів (у разі випуску акцій акціонерного товариства у документарній формі) або з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача (у разі випуску акцій акціонерного товариства у бездокументарній формі).

Передача об'єкту приватизації покупцю здійснюється у триденний строк після повної сплати вартості об'єкта приватизації і засвідчується актом приймання-передавання об'єкт приватизації, який підписується сторонами договору купівлі-продажу об'єкт приватизації.

Стаття 42. Повторний продаж об'єкта приватизації на інвестиційному конкурсі

1. У разі, якщо в ході інвестиційного конкурсу об'єкт приватизацій не був проданий, або інвестиційний конкурс визнано в установленому порядку таким, що не відбувся, або інвестиційний конкурс в установленому порядку припинено або скасовано державним органом приватизації, цей об'єкт приватизації може бути запропонований до повторного продажу на інвестиційному конкурсі.

2. У разі повторного продажу об'єкта приватизації на інвестиційному конкурсі його початкова вартість за рішенням конкурсної комісії може бути зменшена не більше ніж на тридцять відсотків від початкової вартості об'єкта приватизації за попереднім інвестиційним конкурсом.

3. У разі, коли переможець інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації відмовився від підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації або висуває додаткові умови, державний орган приватизації має право в окремих випадках на укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації з учасником інвестиційного конкурсу, який відповідно до процедури інвестиційного конкурсу з продажу цього об'єкта приватизації зайняв друге місце і погоджується сплатити ціну об'єкта приватизації, визначену за результатами інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації. У разі його відмови аукціон інвестиційний конкурс з продажу об'єкта приватизації вважається таким, що не відбувся. При цьому внесена першим переможцем сума конкурсної гарантії не повертається.

4. Якщо на інвестиційний конкурс з повторного продажу об'єкта приватизації надійшла заява лише від одного потенційного покупця, якого визнано учасником конкурсу, державний орган приватизації може запропонувати цьому єдиному учаснику інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації переглянути початкову вартість об'єкта приватизації, опубліковану в інформаційному повідомленні про проведення інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації із застосуванням незалежної оцінки.

У разі згоди єдиного учасника інвестиційного конкурсу прийняти таку пропозицію державний орган приватизації здійснює незалежну оцінку об'єкта приватизації і проводить переговори з єдиним учасником інвестиційного конкурсу щодо вартості продажу об'єкта приватизації. Вартість продажу об'єкта приватизації не може бути нижчою за ціну, яку запропонував єдиний учасник інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації у своїй конкурсній пропозиції.

У разі відхилення єдиним учасником інвестиційного конкурсу з продажу об'єкта приватизації пропозиції державного органу приватизації застосувати незалежну оцінку об'єкта приватизації, такий об'єкт приватизації знімається з продажу, інвестиційний конкурс з продажу об'єкта приватизації вважається таким, що не відбувся, а конкурсна комісія складає протокол про це з рекомендацією державному органу приватизації про зміну способу продажу об'єкта приватизації, непроданого на інвестиційному конкурсі.

Глава 3. Продаж пакетів акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності, через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), на міжнародних фондових ринках

Стаття 43. Сфера застосування способу продажу пакетів акцій акціонерних товариств через організаторів торгівлі цінними паперами та на міжнародних фондових ринках

Продаж пакетів акцій акціонерних товариств через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), на міжнародних фондових ринках може застосовуватись до:

акціонерних товариств, віднесених цим Законом до групи В (у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція);

акціонерних товариств, віднесених цим Законом до групи Г (у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром менш ніж двадцять п'ять відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція);

об'єктів права державної власності, віднесених цим Законом до групи Е (у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція (частки, паю аналогічного розміру в інших видах господарських товариств), якщо це допускається засновницькими (установчими) документами господарських товариств, заснованих на змішаній формі власності, господарських організацій (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за її межами).

Стаття 44. Загальні принципи продажу пакетів акцій акціонерного товариства через організаторів торгівлі цінними паперами

1. Продажем пакетів акцій акціонерного товариства через організаторів торгівлі цінними паперами вважається відчуження державними органами приватизації пакетів акцій акціонерних товариств, які створені в процесі приватизації або корпоратизації і перебувають у державній власності, власності Автономної Республіки Крим, на фондових біржах (далі - біржах) та у торговельно-інформаційних системах (далі - ТІС).

2. Рішення про продаж акцій акціонерного товариства на біржі або у ТІС приймається державними органами приватизації крім випадків, зазначених у статті 43 цього Закону, також у разі, якщо пакет акцій акціонерного товариства двічі не було продано на інвестиційних конкурсах, аукціонах чи конкурсах, які передбачають встановлення фіксованих умов продажу об'єкта приватизації.

3. Продавцем пакетів акцій акціонерного товариства на біржі або у ТІС (далі - продавець) виступають:

Фонд державного майна України або за його рішенням інший державний орган приватизації - для акціонерних товариств, пакет акцій яких перебуває у державній власності;

Фонд майна Автономної Республіки Крим - для акціонерних товариств, пакет акцій яких перебуває у власності Автономної Республіки Крим.

Продавець може виступати в особі свого представника (далі - представник), який діє на підставі довіреності державного органу приватизації на право проведення операцій з цінними паперами на біржі чи у ТІС й укладання контрактів від імені продавця.

Відбір представника здійснюється на конкурсних засадах відповідно до положення, яке затверджується Фондом державного майна України. Цим положенням встановлюються також кваліфікаційні вимоги до представника.

4. Продаж пакетів акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, здійснюється на біржах та у ТІС, які пройшли в установленому порядку державну реєстрацію, отримали передбачені законодавством дозволи на ведення відповідної діяльності та уклали з продавцем угоду про спільну діяльність з продажу пакетів акцій акціонерних товариств. Такою угодою передбачається безоплатне передання біржею в користування продавця одного брокерського місця з метою забезпечення можливості участі продавця в діяльності біржі на правах брокерської контори або безоплатний доступ в торговому режимі до електронної торгово-інформаційної мережі ТІС.

5. При підготовці до продажу пакетів акцій акціонерних товариств на біржах та у ТІС державні органи приватизації попередньо здійснюють всі належні дії, що випливають з форми випуску акцій акціонерного товариства.

6. У процесі підготовки пакетів акцій акціонерного товариства державні органи приватизації:

складають і затверджують інформаційні повідомлення про продаж пакетів акцій акціонерного товариства на біржах чи у ТІС;

передають до Фонду державного майна України затверджені інформаційні повідомлення про продаж на біржі чи у ТІС пакета акцій акціонерного товариства, план розміщення акцій, копію балансу акціонерного товариства і звіту про фінансові результати за останній фінансовий рік та останній звітний період, копію свідоцтва про реєстрацію випуску акцій акціонерного товариства, копію свідоцтва про державну реєстрацію акціонерного товариства.

Стосовно акціонерних товариств, за якими для продажу на біржі або у ТІС виставляється пакет акцій не менше ніж двадцять п'ять відсотків статутного капіталу і при цьому вартість активів або обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) у яких за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 1 млн. євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день останнього фінансового року, до пакета документів, що подається до Фонду державного майна України, повинні додатково включатися документи й відомості щодо акціонерних товариств, необхідні для подання до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції про надання дозволу на придбання пакета акцій цього акціонерного товариства.

7. Інформаційне повідомлення про продаж пакета акцій акціонерного товариства на біржі або у ТІС містить таку інформацію про акціонерне товариство:

ідентифікаційний код акціонерного товариства за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ);

назву, місцезнаходження, телефон акціонерного товариства;

розмір статутного капіталу акціонерного товариства;

балансова вартість основних фондів акціонерного товариства та їх зношення;

балансовий прибуток акціонерного товариства;

дебіторська і кредиторська заборгованість акціонерного товариства;

обсяг виробленої продукції (за трьома основними видами) у натуральних і грошових показниках;

сукупна вартість активів акціонерного товариства та сукупний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) акціонерного товариства, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, визначена у встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції;

площа земельної ділянки, закріпленої за акціонерним товариством;

середньоспискова кількість працівників акціонерного товариства;

кількість акцій акціонерного товариства, які запропоновані до продажу на біржі чи у ТІС за грошові кошти (штук, частка у статутному капіталі акціонерного товариства);

форма випуску акцій акціонерного товариства;

номінальна і початкова вартість однієї акції акціонерного товариства;

розподіл акцій акціонерного товариства за видами продажу згідно з планом розміщення акцій акціонерного товариства (у відсотках у статутному капіталі акціонерного товариства).

Стаття 45. Порядок допуску акцій до обігу та котирування на біржі чи у ТІС

1. Фонд державного майна України затверджує перелік акціонерних товариств, пакети акцій яких підлягають продажу на біржі чи у ТІС.

У десятиденний термін після затвердження переліку акціонерних товариств, пакети акцій яких підлягають продажу на біржі чи у ТІС, Фонд державного майна України надсилає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції витяг із затвердженого переліку з інформацією про акціонерні товариства, за якими виставляється на продаж пакет акцій акціонерного товариства не менше ніж двадцять п'ять відсотків статутного капіталу і при цьому вартість активів або обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) у яких за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 1 млн. євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день останнього фінансового року. У зазначеному витягу з переліку щодо акціонерних товариств вказуються розмір пакетів акцій, що пропонуються до продажу, а також вартість активів та обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) цих акціонерних товариств на кінець останнього фінансового року.

Щодо пакетів акцій акціонерних товариств, інформацію про які Фонд державного майна України надіслав до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції, Фонд державного майна України не може видавати розпорядження про внесення змін до реєстру акціонерів (розпорядження зберігачу про виконання облікової операції з цінними паперами акціонерного товариства) без надання згоди спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції на придбання цього пакета акцій акціонерного товариства або заяви покупця (клієнта), що відповідно до законодавства придбання ним пакета акцій акціонерного товариства не потребує одержання згоди на це спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції.

2. Для проходження допуску до котирування та обігу на біржі чи у ТІС акцій акціонерних товариств, що підлягають приватизації (у випадку, якщо акції цих акціонерних товариств ще не обертаються на біржі чи у ТІС), Фонд державного майна України подає органам управління біржі чи ТІС такі документи не пізніш ніж за тридцять днів до початку біржових торгів чи торговельної сесії ТІС за затвердженими Фондом державного майна України переліками акціонерних товариств:

а) копію наказу Фонду державного майна України про затвердження переліку акціонерних товариств, акції яких підлягають продажу на біржі чи у ТІС;

б) копію затвердженого державним органом приватизації плану розміщення акцій кожного акціонерного товариства;

в) баланс акціонерного товариства станом на останню звітну дату.

3. Документи на допуск акцій акціонерного товариства до обігу на біржі чи у ТІС розглядаються уповноваженим на це органом біржі чи ТІС протягом п'яти робочих днів.

Підставою для відмови у допуску цінних паперів до обігу та котирування на біржі чи у ТІС може бути лише неправильне або нечітке оформлення поданих документів, про що уповноважений орган біржі чи ТІС у письмовій формі повідомляє Фонд державного майна України.

Стаття 46. Підготовка до проведення біржових торгів, торговельних сесій ТІС

1. Порядок підготовки та проведення біржових торгів акціями акціонерного товариства чи проведення торговельних сесій з продажу акцій акціонерного товариства у процесі приватизації визначається правилами біржі чи ТІС, затвердженими в установленому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Місце та строк проведення біржових торгів чи дату проведення торговельних сесій у ТІС Фонд державного майна України визначає за кожним акціонерним товариством окремо і оприлюднює інформацію про це в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації акціонерного товариства, пакет акцій якого підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації, не пізніш як за тридцять календарних днів до початку проведення торгів.

3. Не пізніш як за три робочі дні до дати проведення біржових торгів чи початку торговельної сесії у ТІС Фонд державного майна України подає на біржу чи ТІС замовлення на продаж пакетів акцій акціонерних товариств, що належать державі (далі - замовлення на продаж).

В замовленні на продаж для кожного акціонерного товариства зазначається загальна кількість акцій, розмір та кількість лотів, запропонованих до продажу на даних біржових торгах чи торговельній сесії ТІС, номінальна та початкова вартість однієї акції.

Якщо торги проводять одночасно на різних біржах та їхніх філіях, то на кожну з них подається окреме замовлення на продаж.

4. Якщо після опублікування інформації про продаж акцій на біржі чи у ТІС за рішенням Фонду державного майна України змінюється розмір запропонованого для продажу пакета акцій акціонерного товариства, то відповідну інформацію Фонд державного майна України опубліковує в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації акціонерного товариства, пакет акцій якого підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації, не пізніш як за тридцять календарних днів до оголошеної нової дати біржових торгів чи торговельної сесії у ТІС.

5. Якщо пакет акцій акціонерного товариства, запропонований Фондом державного майна України для продажу на біржі, не проданий повністю на перших торгах, то залишок акцій виставляється на наступних торгах без обов'язкового опублікування інформації про місце та дату їх проведення.

6. Початкова вартість однієї акції акціонерного товариства на перших торгах з продажу пакетів акцій цього акціонерного товариства визначається відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки, результати якої затверджуються Фондом державного майна України.

Для акціонерного товариства, акції якого на момент продажу Фондом державного майна України державного пакету акцій вже котируються на біржі або у ТІС, і сума угод за цими акціями, укладених відповідно на біржах або у ТІС за період шість місяців до дати підготовки Фондом державного майна України замовлення на продаж на перших торгах з продажу пакета акцій, який перебуває у державній власності, не менша за десять відсотків номінальної вартості пакета акцій акціонерного товариства, що пропонується Фондом державного майна України, початкова вартість однієї акції, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, може бути відкоригована в бік її збільшення. Для цього визначається середньозважена вартість однієї акції за результатами угод, укладених відповідно на біржах або у ТІС за період шість місяців до дати підготовки Фондом державного майна України замовлення на продаж пакета акцій акціонерного товариства, що перебуває у державній власності, на перших торгах. Якщо середньозважена вартість однієї акції більша за початкову вартість однієї акції, визначену шляхом проведення незалежної оцінки, то остаточна початкова вартість акції дорівнює середньозваженій вартості однієї акції.

7. Початкову вартість однієї акції на чергових біржових торгах чи на наступному інтервалі реєстрації або на наступній торговельній сесії у ТІС визначається Фондом державного майна України на рівні, не нижчому за зафіксовану найвищу вартість продажу акцій цього акціонерного товариства на попередніх біржових торгах чи на попередньому інтервалі реєстрації або найвищу ціну купівлі в ході попередньої торговельної сесії у ТІС.

Якщо в ході попередніх біржових торгів чи торгівельної сесії у ТІС замовлення на придбання акцій конкретного акціонерного товариства не надходили, то Фонд державного майна України при підготовці замовлення на продаж акцій на чергових торгах може зменшити їх початкову вартість, але не більше ніж на тридцять відсотків.

Якщо покупці подали замовлення на придбання акцій конкретного акціонерного товариства на попередніх біржових торгах чи на попередній торговельній сесії у ТІС, але не виявили бажання придбати їх за ціною, запропонованою в ході цих торгів, то початкова вартість однієї акції на чергових торгах чи черговій торговельній сесії у ТІС встановлюється Фондом державного майна України на рівні останньої ціни, запропонованої на попередніх торгах.

8. Мінімальна вартість продажу однієї акції акціонерного товариства на перших торгах не може бути нижчою за номінальну вартість акції цього акціонерного товариства.

Мінімальна ціна продажу однієї акції на наступних торгах, у разі зниження ціни під час продажу, не може бути нижчою за сімдесят відсотків її початкової вартості.

Стаття 47. Умови участі в біржових торгах та порядок проведення біржових торгів

1. Участь у торгах з продажу на біржі пакетів акцій акціонерних товариств, які перебувають у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та підлягають приватизації, можуть брати такі покупці:

а) зареєстровані на біржі брокерські контори;

б) торговці цінними паперами, які не є брокерськими конторами даної біржі;

в) фінансові посередники у межах, установлених законодавством;

г) інші юридичні та фізичні особи, які мають право на придбання об'єктів приватизації.

2. Покупці, які не є брокерськими конторами біржі, можуть брати участь у торгах безпосередньо або через укладення з зареєстрованими на біржі брокерськими конторами договорів доручення або договорів комісії на брокерське обслуговування. В останньому випадку брокерська контора придбаває акції за договором комісії від свого імені та за рахунок свого клієнта.

Якщо покупець бере участь у торгах через брокерську контору, то він під час укладання договору комісії на брокерське обслуговування заповнює та залишає у відповідної брокерської контори анкету зареєстрованої особи, форму та порядок заповнення якої визначає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань регулювання ринку цінних паперів. Брокерська контора, яка не отримала оформленої клієнтом анкети, не має права брати участь в торгах з метою придбання акцій за дорученням такого клієнта.

3. Для участі в торгах покупець (клієнт) або брокерська контора протягом трьох робочих днів до дня торгів, а у переддень торгів - до 13-ої години включно, подає на біржу замовлення на придбання пакетів акцій акціонерного товариства установленої форми та документи, встановлені цим Законом для визнання їх покупцями відповідно до цього Закону. Покупець (клієнт), якщо відповідно до законодавства придбання ним акцій проводиться за згодою спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції, подає також копію рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції про надання згоди на придбання пакета акцій.

Відповідальність за достовірність поданої інформації покладається відповідно до чинного законодавства на покупця (клієнта).

Замовлення на придбання акцій складається у двох примірниках.

Покупець обов'язково сплачує на розрахунковий рахунок біржі грошовими коштами гарантійний внесок, розмір якого дорівнює десяти відсоткам початкової ціни пакета акцій, який покупець бажає придбати.

Покупець, гарантійні внески від якого не надійшли на відповідний рахунок біржі до 15-ї години дня, що передує торгам, не допускається до участі в торгах. Біржа готує перелік покупців, від яких отримано гарантійні внески, з визначенням суми кожного гарантійного внеску.

Після реєстрації Біржею один примірник замовлення повертається особі, яка подавала замовлення.

4. Покупці, які не є брокерськими конторами біржі, для допуску до торгів оплачують біржі реєстраційний внесок у розмірі, встановленому правилами біржі, але не більшому за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

5. Біржа повинна проінформувати покупця, що в разі придбання акцій, форма випуску яких є бездокументарною, покупець, в інтересах якого придбані акції, повинен мати рахунок у цінних паперах у зберігача та для оформлення права власності на акції повинен надати Фонду державного майна України інформацію про відкритий рахунок у цінних паперах та інформацію про зберігача в обсягах, установлених Фондом державного майна України.

6. Після припинення прийому замовлень на придбання акцій від потенційних покупців біржа готує перелік поданих замовлень на участь у торгах з продажу пакетів акцій акціонерних товариств у процесі приватизації за кожним акціонерним товариством, який завіряють підписами представник біржі та представник Фонду державного майна України і разом із замовленнями на придбання акцій та поданими відповідно до цього Закону документами зберігають до початку торгів в недоступному для сторонніх осіб місці.

7. Торги можуть проводитись у вигляді відкритих торгів "з голосу" або в електронній системі біржі.

Форма проведення торгів за кожним акціонерним товариством визначається Фондом державного майна України за погодженням з біржею і вказується в замовленні на продаж.

8. Відкриті торги "з голосу" провадяться за безпосередньої участі брокерських контор біржі та інших покупців. Перед початком торгів кожен покупець проходить реєстрацію і отримує картку зі своїм реєстраційним номером.

9. На підставі отриманих замовлень на продаж біржа або її філія формує біржовий бюлетень. Кожний окремий рядок замовлення на продаж у ньому називається позицією біржового бюлетеня. Замовлення на продаж після початку торгів не підлягає змінам і не може бути відкликане.

10. Торги провадяться окремо за кожною позицією біржового бюлетеня. Покупці мають право брати участь у торгах лише за тими позиціями біржового бюлетеня, за якими вони подали замовлення на придбання певної кількості акцій даної позиції та сплатили гарантійний внесок.

11. Провадить торги ліцитатор, призначений Біржею.

12. Покупець повинен підняти картку зі своїм реєстраційним номером і запропонувати свою ціну, яка має бути кратною кроку торгів.

Якщо покупці одночасно підняли картки зі своїми реєстраційними номерами, то ліцитатор повинен оголосити нову ціну, визначену згідно з відповідним кроком торгів.

13. Якщо в ході поточних торгів за даною позицією біржового бюлетеня є попит і більше одного покупця бажають придбати запропонований державним органом приватизації пакет акцій акціонерного товариства, торги провадяться на підвищення ціни. Крок торгів при підвищенні ціни відповідає встановленому правилами біржі, але не може бути меншим 5 відсотків попередньої вартості однієї акції. У разі потреби рішенням ліцитатора, за згоди з цим рішенням представника Фонду державного майна України, крок може бути змінений в ході торгів. За умови різкого підвищення ціни в ході торгів рішенням представника Фонду державного майна України торги за даною позицією біржового бюлетеня можуть бути тимчасово зупинені, а продаж акцій переноситься на наступні торги. На наступних торгах початкова вартість однієї акції у цьому разі визначається Фондом державного майна України на рівні найвищої ціни, оголошеної ліцитатором на попередніх торгах за цими акціями.

14. Якщо в ході поточних торгів покупці не виявили бажання придбати акції за запропонованою ліцитатором ціною, то початкова вартість акцій за погодженням з представником Фонду державного майна України може знижуватись, але не більше ніж на десять відсотків початкової вартості акції. В разі різкого зниження ціни в ході торгів по певній позиції біржового бюлетеня рішенням представника Фонду державного майна України торги тимчасово зупиняються, а продаж акцій переноситься на наступні торги. На наступних торгах початкова вартість цих акцій визначається Фондом державного майна України на рівні не нижчому за зафіксовану найвищу ціну купівлі на попередніх торгах (якщо на попередніх торгах угод укладено не було - початкової вартості цих акцій на попередніх торгах).

15. Переможцем визнається покупець, що назвав найвищу ціну, яку тричі оголосив та після удару молотка у гонг підтвердив ліцитатор, оголосивши з остаточною ціною продажу акцій номер покупця.

16. В ході торгів за окремою позицією біржового бюлетеня початкова вартість акцій чергового лоту дорівнює вартості продажу акцій попереднього лоту. Ліцитатор має право в будь-який момент без пояснень, але до оголошення про продаж, зняти з торгів пакет акцій акціонерного товариства, що пропонується, і виставити його ще раз.

17. Торги в електронній системі біржі провадяться за правилами та технологією, прийнятими на біржі. При цьому біржа забезпечує можливість доступу продавця до її електронної системи на правах брокерської контори (надання робочих місць у торговому залі, підключення до інформаційної мережі тощо) на безоплатних засадах, що визначається в угоді між Фондом державного майна України і біржею.

Стаття 48. Умови участі в торговельних сесіях у ТІС та порядок проведення торговельних сесій у ТІС

1. Для участі в торгах покупці - юридичні та фізичні особи, що уклали з учасником ТІС договір комісії на купівлю пакетів акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності, протягом трьох робочих днів до дня торгів, а у переддень торгів - до 13-ої години включно, подають у ТІС замовлення на придбання пакетів акцій акціонерного товариства установленої форми та документи, встановлені цим Законом для визнання їх покупцями відповідно до цього Закону. Покупець (клієнт), якщо відповідно до законодавства придбання ним акцій проводиться за згодою спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції, подає також копію рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції про надання згоди на придбання пакета акцій.

Відповідальність за достовірність поданої інформації покладається відповідно до законодавства на покупця (клієнта).

Замовлення на придбання акцій складається у двох примірниках.

Покупець обов'язково сплачує на розрахунковий рахунок ТІС грошовими коштами гарантійний внесок, розмір якого дорівнює десяти відсоткам початкової ціни пакета акцій, який покупець бажає придбати.

Покупець, гарантійні внески від якого не надійшли на відповідний рахунок ТІС до 15-ї години дня, що передує торгам, не допускається до участі в торгах. ТІС готує перелік покупців, від яких отримано гарантійні внески, з визначенням суми кожного гарантійного внеску.

Після реєстрації ТІС один примірник замовлення повертається особі, яка подавала замовлення.

2. ТІС повинна проінформувати покупця, що в разі придбання акцій, форма випуску яких є бездокументарною, покупець, в інтересах якого придбані акції, повинен мати рахунок у цінних паперах у зберігача та для оформлення права власності на акції повинен надати Фонду державного майна України інформацію про відкритий рахунок у цінних паперах та інформацію про зберігача в обсягах, установлених Фондом державного майна України.

3. Після припинення прийому замовлень на придбання акцій від потенційних покупців ТІС готує перелік поданих замовлень на участь у торгах з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності, за кожним об'єктом, який завіряють підписами представник ТІС та представник Фонду державного майна України і разом із замовленнями на придбання акцій та поданими відповідно до цього Закону документами зберігають до початку торгів в недоступному для сторонніх осіб місці.

4. Торговельні сесії проводяться шляхом покращання покупцями своїх котирувань купівлі під час інтервалу реєстрації.

5. На інтервал реєстрації відповідно до замовлення на продаж за кожною окремою позицією Фонд державного майна України виставляє лот (лоти) з визначеною початковою ціною.

Фонд державного майна України може зняти свої котирування до закінчення інтервалу реєстрації.

6. Протягом торговельної сесії покупці виставляють котирування купівлі акцій із зазначенням ціни та кількості акцій, які бажають придбати. Кількість акцій, виставлених в котируванні купівлі, повинна дорівнювати розміру лота (лотів), що виставляються Фондом державного майна України.

7. В ході аукціону вартість однієї акції може змінюватись відповідно до кроку аукціону.

Якщо попит на акції є підвищеним, то збільшення вартості однієї акції здійснюється відповідно з кроком торгів, який встановлюється ТІС, але не може бути меншим за п'ять відсотків попередньої вартості акції.

У випадку зниження вартості однієї акції крок торгів змінюється: він не може перевищувати п'яти відсотків вартості акцій попереднього лота.

8. Протягом інтервалу реєстрації покупці можуть лише покращувати свої котирування.

Зняття котирувань покупцями під час інтервалу реєстрації забороняється.

Момент закінчення інтервалу реєстрації фіксується ТІС. Котирування купівлі, виставлені після моменту закінчення інтервалу реєстрації, вважаються недійсними.

9. На момент закінчення інтервалу реєстрації протягом торговельної сесії Фонд державного майна України фіксує найкраще котирування та вводить електронний звіт про угоду в ТІС. Переможцем аукціону за лотом визнається покупець, який мав найкраще котирування на момент закінчення інтервалу реєстрації.

Якщо два котирування мали однакову ціну купівлі акцій, найкращим вважається те котирування, яке було виставлено раніше.

10. Котирування купівлі задовольняються згідно з порядком, передбаченим частиною дев'ятою цієї статті Закону. Залишки акцій, не продані в ході поточного інтервалу реєстрації або торговельної сесії, можуть бути перенесені для продажу на наступний інтервал реєстрації або наступну торговельну сесію.

11. За відсутності попиту на черговому інтервалі реєстрації вартість акції може знижуватись Фондом державного майна України, але не більш ніж на п'ять відсотків від початкової вартості акцій на цьому інтервалі реєстрації.

Протягом однієї торговельної сесії вартість акції не може знижуватись більше ніж на десять відсотків від початкової вартості акцій, вказаної в замовленні на продаж.

12. За результатами торговельної сесії ТІС готує та подає до Фонду державного майна України наступного робочого дня після проведення аукціону його підсумки у вигляді протоколу аукціонних торгів з продажу пакетів акцій акціонерного товариства, що перебувають у державній власності. Підсумки аукціону підлягають затвердженню Фондом державного майна України протягом 3 робочих днів з дня проведення торговельної сесії.

13. Результати аукціонів як у цілому, так і за окремими позиціями можуть бути визнані недійсними у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 49. Вступ у права власності і порядок розрахунків за придбані пакети акцій акціонерного товариства

1. Покупець, який став переможцем за результатом біржових торгів, у день торгів укладає на біржі біржовий контракт на купівлю-продаж цінних паперів. У разі купівлі одним покупцем кількох лотів акцій одного акціонерного товариства укладається один контракт на загальну кількість придбаних акцій. Контракти укладаються в трьох примірниках (у разі проведення торгів на філії біржі - в чотирьох примірниках), які після підписання їх Фондом державного майна України, покупцем та реєстрації біржею передаються Фонду державного майна України, покупцю та біржі. Контракти, не оформлені належним чином у день біржових торгів, вважаються недійсними.

Покупець, який одержав право на купівлю акцій акціонерного товариства зі підсумками торговельної сесії у ТІС, повинен належним чином оформити контракт на купівлю-продаж цінних паперів у чотирьох примірниках. Примірники контракту передаються в ТІС не пізніше трьох робочих днів з дати проведення торговельної сесії. Контракт, не оформлений належним чином або переданий в ТІС пізніше трьох робочих днів з дня проведення торговельної сесії у ТІС, вважається неукладеним.

2. Брокерська контора, яка купує акції на біржі за договором комісії від свого імені та за рахунок свого клієнта, протягом трьох робочих днів з дня проведення торгів подає Фонду державного майна України:

а) копію свого договору з клієнтом про брокерське обслуговування та інших документів, які підтверджують доручення клієнта на придбання конкретних цінних паперів;

б) заяву про оформлення прав власності на придбані акції;

в) довідку про розмір державної частки у статутному капіталі клієнта, якщо останній є юридичною особою;

г) анкету зареєстрованої особи, форму та порядок заповнення якої визначає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань регулювання ринку цінних паперів;

д) копія рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції про надання згоди на придбання конкретного пакета акцій (у разі необхідності).

Заява про оформлення прав власності повинна містити дані про клієнтів (прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ та найменування - для юридичних осіб), кількість придбаних на ім'я клієнтів акцій та номери відповідних контрактів, за якими вони придбані. При цьому до заяви повинні долучатись анкети по кожному клієнту.

Покупці, які придбали акції безпосередньо, протягом трьох робочих днів з дня проведення торгів подають до Фонду державного майна України такі документи:

а) заяву про оформлення прав власності;

б) довідку про розмір державної частки у статутному капіталі клієнта, якщо останній є юридичною особою;

в) анкету зареєстрованої особи, форму та порядок заповнення якої визначає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань регулювання ринку цінних паперів;

г) копія рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції про надання згоди на придбання конкретного пакета акцій (у разі необхідності).

Якщо покупцем акцій є фізична особа, то до пакета документів, що подається до Фонду державного майна України, включається декларація про доходи покупця установленої законодавством форми.

Для оформлення права власності на акції, форма випуску яких є бездокументарною, до пакета документів, що подається до Фонду державного майна України, додається інформація про відкритий рахунок у цінних паперах та інформація про зберігача в обсягах, установлених Фондом державного майна України.

Покупці, які стали переможцями торгів, але порушили термін подання документів на оформлення прав власності, або подали неповний пакет документів, або ж подали документи, в яких відсутні дані, зазначення яких обов'язкове, позбавляються права участі в наступних торгах на біржі до моменту виправлення цих порушень. За ініціативою біржі або Фонду державного майна України контракти, укладені з такими покупцями, можуть бути розірвані, та, якщо такий покупець є професійним учасником ринку цінних паперів, до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань регулювання ринку цінних паперів може бути подана скарга з проханням щодо порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Покупці сплачують на розрахунковий рахунок біржі вартість придбаних акцій, біржовий збір у розмірі одного відсотка суми, зазначеної в контракті, та усі встановлені законодавством податки і збори (обов'язкові платежі), пов'язані з придбанням цінних паперів на біржі, протягом п'яти робочих днів з дати проведення торгів без врахування дня проведення біржових торгів з урахуванням суми раніше сплачених гарантійних внесків.

Якщо сума гарантійного внеску перевищує суму, яку покупець повинен сплатити на розрахунковий рахунок біржі, розрахунки за біржовим контрактом здійснюються за рахунок гарантійного внеску, залишок якого біржа повертає покупцю протягом двох робочих днів із дати проведення торгів.

Покупець, який порушує правила проведення торгів акціями акціонерного товариства у процесі приватизації, і відмовляється від укладення контрактів або від їх оплати, несе відповідальність перед біржею згідно з правилами біржі.

3. Покупець, який купує акції в ТІС за договором комісії від свого імені та за рахунок свого клієнта, разом з контрактами надає Фонду державного майна України:

а) копію свого договору з клієнтом про брокерське обслуговування та інших документів, які підтверджують доручення клієнта на придбання конкретних цінних паперів;

б) заяву про оформлення прав власності;

в) від клієнта - юридичної особи (резидента України) - довідку про розмір державної частки в його статутному капіталі, завірену підписом керівника і головного бухгалтера та печаткою цієї юридичної особи;

г) копія рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції про надання згоди на придбання конкретного пакета акцій (у разі необхідності).

Якщо покупцем акцій є фізична особа, то до пакета документів, що подається до Фонду державного майна України, включається декларація про доходи покупця установленої законодавством форми.

Для оформлення права власності на акції, форма випуску яких є бездокументарною, до пакета документів, що подається до Фонду державного майна України, додається інформація про відкритий рахунок у цінних паперах та інформація про зберігача в обсягах, установлених Фондом державного майна України.

Контракти, підписані покупцем та засвідчені ТІС, завіряються Фондом державного майна України не пізніше четвертого робочого дня з дня проведення торговельної сесії. Один примірник контракту залишається у Фонді державного майна України, другий - у ТІС, решта примірників повертаються покупцеві.

Покупець зобов'язаний сплатити вартість придбаних акцій, збір ТІС та усі встановлені законодавством податки і збори (обов'язкові платежі), пов'язані з придбанням цінних паперів на ТІС, на відповідний розрахунковий рахунок ТІС протягом п'яти робочих днів з дня укладення контракту з урахуванням суми раніше сплачених гарантійних внесків.

4. Порушення покупцями термінів оплати контрактів є підставою для розірвання відповідних контрактів та визнання недійсними результатів торгів за даним пакетом акцій. У цьому разі покупець повинен сплатити неустойку в розмірі, передбаченому контрактом, та інші необхідні платежі.

Якщо сума гарантійного внеску покупця достатня для сплати всіх необхідних платежів, то з цієї суми сплачуються: неустойка, біржовий збір чи збір ТІС та усі встановлені законодавством податки і збори (обов'язкові платежі), пов'язані з придбанням цінних паперів на біржі чи у ТІС. Залишок гарантійного внеску після вищевказаних відрахувань біржа чи ТІС повертає покупцю протягом двох робочих днів після завершення розрахунків згідно з контрактом.

Якщо суми гарантійного внеску недостатньо для сплати всіх зазначених платежів, то покупець протягом п'яти робочих днів з дати виходу наказу Фонду державного майна України про розірвання відповідного контракту повинен сплатити недостатню суму на розрахунковий рахунок біржі чи ТІС з урахуванням сплаченого раніше гарантійного внеску.

5. Порушення покупцями термінів укладання контрактів є підставою для визнання недійсними результатів торгів за даним пакетом акцій. В цьому разі покупець повинен сплатити неустойку в розмірі, передбаченому замовленням на придбання, та інші необхідні платежі.

Якщо сума гарантійного внеску покупця достатня для сплати всіх необхідних платежів, то з цієї суми сплачуються: неустойка, біржовий збір чи збір ТІС та усі встановлені законодавством податки і збори (обов'язкові платежі), пов'язані з придбанням цінних паперів на біржі чи у ТІС. Залишок гарантійного внеску після вищевказаних відрахувань біржа чи ТІС повертає покупцю протягом двох робочих днів після завершення розрахунків згідно з контрактом.

Якщо суми гарантійного внеску недостатньо для сплати всіх зазначених платежів, то покупець протягом п'яти робочих днів з дати виходу наказу Фонду державного майна України про визнання недійсними результатів біржових торгів за даною позицією біржового бюлетеня чи результатів аукціонних торгів на ТІС за відповідним пакетом акцій повинен сплатити недостатню суму на розрахунковий рахунок біржі чи ТІС з урахуванням сплаченого раніше гарантійного внеску.

6. До повної сплати зазначеної в частинах четвертій і п'ятій цієї статті неустойки покупець позбавляється права участі в наступних торгах з продажу на біржі чи у ТІС пакетів акцій акціонерного товариства у процесі приватизації.

7. Сплачені гарантійні внески повертаються біржею чи ТІС учасникам торгів, які не стали переможцями, протягом одного робочого дня з дати проведення торгів.

8. Протягом двох робочих днів після надходження коштів від покупців біржа чи ТІС перераховує зі свого розрахункового рахунку на рахунок, визначений Фондом державного майна України, повну суму вартості проданих акцій, суму гарантійних внесків, які не повертаються покупцям згідно з частиною четвертою і п'ятою цієї статті, та суми неустойки за вирахуванням коштів, що йдуть на відшкодування витрат, пов'язаних з продажем акцій, якщо це передбачено угодою між Фондом державного майна України та біржею чи ТІС.

У разі порушення терміну перерахування коштів біржа чи ТІС сплачує на розрахунковий рахунок, визначений Фондом державного майна України, пеню у розмірі, визначеному угодою між Фондом державного майна України та біржею чи ТІС.

9. Після одержання контрактів та комплекту документів, визначених цим Законом, а також підтвердження надходження на розрахунковий рахунок, визначений Фондом державного майна України, коштів за продані пакети акцій акціонерного товариства Фонд державного майна України протягом трьох робочих днів готує розпорядження:

а) про внесення змін до реєстру акціонерів - у разі випуску акцій акціонерного товариства, проданих в процесі приватизації, в документарній формі. Розпорядження містить перелік власників з вичерпними даними про них відповідно до вимог, встановлених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань регулювання ринку цінних паперів. Розпорядження Фонду державного майна України разом з анкетою зареєстрованої особи надається або власнику, або покупцю. Якщо протягом двадцяти робочих днів зі дня торгів вони не звернулися за розпорядженням до продавця, то воно разом з анкетою направляється на адресу акціонерного товариства;

б) про переказ цінних паперів з рахунку у цінних паперах органу приватизації на рахунок покупця (потенційного власника), відкритий у депозитарній установі (зберігача) - у разі випуску акцій акціонерного товариства, проданих в процесі приватизації, в бездокументарній формі. Якщо покупець, який придбав акції за договором комісії від свого імені та за рахунок свого клієнта, не надав визначену цим Законом інформацію про потенційного власника (клієнта) або якщо потенційний власник (клієнт) не має права бути покупцем об'єкта приватизації згідно з цим Законом, до відповідного розпорядження Фонду державного майна України вносяться дані про покупця, який уклав контракт. Розпорядження Фонду державного майна України надається покупцеві (потенційному власнику). Якщо протягом двадцяти робочих днів з дня аукціону власник придбаних акцій не звертається за цим розпорядженням до Фонду державного майна України, то воно направляється на адресу покупця.

10. Спори, які виникають у процесі проведення біржових торгів чи проведення аукціону в ТІС з продажу пакетів акцій акціонерного товариства у процесі приватизації вирішуються відповідно до законодавства.

Стаття 50. Порядок і особливості продажу пакетів акцій акціонерних товариств на міжнародних фондових ринках

1. Перелік акціонерних товариств та розмір їх пакетів акцій, що перебувають у державній власності і підлягають продажу у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках, випуск та обіг яких здійснюється відповідно до законодавства та норм і правил функціонування зазначених ринків, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пакет акцій акціонерного товариства, який підлягає продажу у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках, не повинен перевищувати двадцяти відсотків статутного капіталу відповідного акціонерного товариства.

Фонд державного майна України у десятиденний термін з дня погодження зазначеного в абзаці першому частини першої цієї статті Закону переліку надсилає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції інформацію про розмір пакетів акцій акціонерних товариств, що пропонуються до продажу, а також про іноземну депозитарну установу, яка здійснює випуск депозитарних розписок на акції акціонерного товариства.

2. Рішення про продаж акцій акціонерного товариства у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках приймається Фондом державного майна України.

3. Для організації продажу акцій акціонерного товариства у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках Фонд державного майна України на конкурсних засадах визначає уповноважену особу (радника). Між уповноваженою особою (радником) і Фондом державного майна України укладається договір, що визначає права, обов'язки та відповідальність сторін.

4. Іноземна депозитарна установа визначається Фондом державного майна України з урахуванням пропозицій уповноваженої особи (радника) або акціонерного товариства, акції якого пропонуються до продажу у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках.

5. Вибір агента з розміщення акцій акціонерного товариства провадиться Фондом державного майна України на підставі висновку уповноваженої особи (радника). Між Фондом державного майна України і агентом з розміщення акцій акціонерного товариства укладається договір про продаж акцій відповідного акціонерного товариства у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках.

6. До початку здійснення продажу акцій акціонерного товариства у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках зазначені акції перебувають на обліку у їх зберігача згідно із законодавством України. У разі випуску акцій акціонерного товариства у документарній формі акції повинні бути знерухомленими у зберігача.

Зберігач акцій визначається на конкурсних засадах в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

Відкриття зберігачем рахунка у цінних паперах для Фонду державного майна України та зарахування на цей рахунок акцій акціонерного товариства проводиться у порядку, визначеному законодавством.

7. Початкова ціна на акції акціонерного товариства у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках визначається радником шляхом експертної оцінки і затверджується Фондом державного майна України.

8. Розрахунки між резидентами і нерезидентами у процесі продажу пакетів акцій акціонерного товариства у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках проводяться згідно із законодавством України через уповноважений банк, який визначається відповідно до договору між Фондом державного майна України і агентом з розміщення акцій акціонерного товариства.

9. Витрати на підготовку розміщення акцій акціонерного товариства у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках здійснюються за рахунок коштів акціонерного товариства, акції якого пропонуються до продажу у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових ринках.

10. Власник депозитарної розписки набуває і здійснює право власності на відповідні акції згідно із законодавством України.

Глава 4. Викуп державного майна

Стаття 51. Сфера застосування способу приватизації шляхом викупу державного майна

1. Викуп застосовується щодо:

об'єктів права державної власності, віднесених цим Законом до групи А, не проданих на аукціоні, за конкурсом визначену цим Законом кількість разів або включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу;

об'єктів права державної власності, віднесених цим Законом до групи В, Д і Ж, не проданих іншими способами визначену цим Законом кількість разів, або включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу через недоцільність застосування інших способів приватизації;

об'єктів права державної власності, віднесених цим Законом до групи Е, не проданих іншими способами визначену цим Законом кількість разів, або включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу через недоцільність застосування інших способів приватизації, або якщо право на викуп передбачається засновницькими (установчими) документами господарських товариств, заснованих на змішаній формі власності, господарських організацій (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за її межами;

зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.

Стаття 52. Інформація про об'єкти, що пропонуються для викупу

Інформація про об'єкти, що підлягають приватизації шляхом викупу, повинна містити такі відомості:

назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження;

відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними.

Зазначена інформація публікується протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта права державної власності, який підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.

Стаття 53. Організація приватизації об'єкта шляхом викупу

1. У випадку, якщо об'єкт приватизації не пропонується до продажу іншими крім викупу передбаченими цим Законом способами, комісія з приватизації не утворюється, план приватизації таких об'єктів не розробляється.

В інших випадках організацію продажу об'єкта приватизації шляхом викупу забезпечують створені в установленому порядку комісії з приватизації об'єкта права державної власності.

2. Передприватизаційна підготовка об'єктів приватизації, які планується приватизувати шляхом викупу, передбачає:

виявлення об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та розроблення умов їх подальшого використання з обов'язковим внесенням пропозицій Кабінету Міністрів України щодо визначення органу, який управлятиме цим об'єктами;

списання об'єктів, що фізично та морально застаріли, не підлягають відновленню і не можуть виступати як об'єкти приватизації;

виявлення обтяжень, пов'язаних з об'єктами приватизації;

проведення оцінки об'єктів приватизації;

аналіз можливості та доцільності здійснення продажу об'єкта приватизації конкурентними способами;

перевірка обґрунтованості заяв покупців, поданих для викупу об'єкта приватизації та надання підтвердження їх права на викуп або відхилення заяв;

організацію попередніх переговорів з покупцем, який має право на викуп об'єкта приватизації і виявив таке бажання, щодо умов викупу об'єкта приватизації та змісту договору купівлі-продажу;

здійснення інших заходів, визначених законодавством.

3. У разі, якщо на викуп об'єкта приватизації надійшло не менш ніж дві заяви, державні органи приватизації організують проведення консультацій з потенційними покупцями для визначення конкурентного способу продажу об'єкта приватизації.

4. Початкова вартість об'єкта приватизації визначається відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки.

5. Державний орган приватизації може встановити спеціальні умови продажу та експлуатації об'єкта, які передбачають у тому числі заборону на перепрофілювання об'єкта та зменшення обсягів виробництва порівняно з попереднім фінансовим періодом; вимоги щодо збереження та створення протягом визначеного строку нових робочих місць, а також підвищення рівня оплати праці; створення безпечних або нешкідливих умов праці; виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції тощо.

6. Фізична або юридична особа, яка бажає здійснити викуп об'єкта права державної власності, представляє:

документ, що посвідчує фізичну особу або представника юридичної особи, їх повноваження;

відомості про покупця - юридичну або фізичну особу;

декларацію про доходи у разі придбання об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів (для покупців - фізичних осіб);

нотаріально посвідчені копії засновницьких (установчих) документів (для покупців - юридичних осіб);

документ, що підтверджує згоду покупця на виконання спеціальних умов продажу та експлуатації об'єкта приватизації;

документи, які підтверджують право заявника на викуп об'єкта права державної власності.

7. Державні органи приватизації разом з покупцем, який здійснює викуп об'єкта приватизації, можуть організувати проведення повторної оцінки об'єкта приватизації, який планується приватизувати шляхом викупу, для уточнення остаточної вартості об'єкта з урахуванням зобов'язань, які приймає на себе покупець. При цьому продаж об'єкта не може здійснюватися за ціною, нижчою сімдесяти відсотків його початкової вартості.

Стаття 54. Вступ у права власності і порядок розрахунків за придбане майно

1. Право власності у покупця об'єкта приватизації, проданого шляхом викупу, виникає з моменту передачі об'єкта приватизації покупцю, якщо інше не передбачено законодавством або договором купівлі-продажу об'єкта приватизації.

2. Право власності на об'єкт приватизації підтверджується договором купівлі-продажу об'єкта приватизації та актом приймання-передавання об'єкта приватизації.

Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації укладається між державним органом приватизації та покупцем, який викупає об'єкт права державної власності, і включає:

назву, місцезнаходження й коротку характеристику об'єкта приватизації;

відомості про продавця та покупця;

предмет договору;

вартість об'єкта приватизації, яку зобов'язується сплатити покупець;

порядок та строки розрахунків за придбаний об'єкт приватизації;

момент передачі об'єкта продажу покупцю (після повної сплати коштів за придбане майно);

вичерпний перелік зобов'язань, взятих на себе покупцем, та відповідальність за їх невиконання (якщо продаж об'єкта здійснюється на спеціальних умовах викупу і експлуатації об'єкта приватизації);

взаємні зобов'язання державного органу приватизації і покупця;

правові наслідки невиконання обов'язків;

порядок здійснення сторонами контролю дотримання умов договору;

порядок вирішення спорів;

форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

місцезнаходження та банківські реквізити сторін;

інші умови на розсуд сторін.

3. Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації є підставою для внесення коштів до банківської установи на обумовлений договором розрахунковий рахунок державного органу приватизації як оплата за придбаний об'єкт приватизації.

Покупець зобов'язаний унести зазначені платежі протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Державний орган приватизації здійснює у встановленому порядку передачу об'єкта приватизації покупцю тільки після повної сплати ним грошових коштів за придбаний об'єкт приватизації шляхом укладання акта приймання-передавання об'єкта приватизації.

4. Інформація про здійснення викупу об'єкта приватизації підлягає опублікуванню у друкованих виданнях, визначених органами приватизації, протягом 30 календарних днів з дня укладення договору купівлі-продажу.

Глава 5. Особливості приватизації об'єктів групи А

Стаття 55. Способи приватизації об'єктів групи А

1. Приватизація об'єктів групи А здійснюється шляхом:

продажу на аукціоні, за конкурсом (в тому числі методом зниження ціни лота, без оголошення ціни);

викупу.

2. За рішенням Фонду державного майна України приватизація окремих об'єктів групи А, що є цілісними майновими комплексами підприємств, вартість майна яких достатня для формування статутного капіталу акціонерного товариства, може здійснюватися способами, передбаченими для об'єктів груп В і Г.

3. Об'єкти групи А, що не увійшли до статутного капіталу акціонерних товариств, включаючи окреме індивідуально визначене нерухоме майно (в тому числі будівлі, споруди, обладнання та нежитлові приміщення), які понад п'ять років утримувалися за рахунок власних коштів відповідного акціонерного товариства і які не передано в оренду або перебувають на його території, можуть приватизуватися цим акціонерним товариством шляхом викупу за вартістю, визначеною за результатами незалежної оцінки.

Покупець, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, коли це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке перебуває у власності Автономної Республіки Крим).

За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або в разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначена будівля (споруда, приміщення) передається у встановленому порядку власнику приватизованого об'єкта в оренду на строк не менш як десять років.

У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього об'єкта приватизації, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як п'ятдесяти відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

У разі якщо державний орган приватизації звертається до орендаря з пропозицією приватизувати орендоване майно, а орендар не погоджується на викуп такого майна, державний орган приватизації може запропонувати зазначений об'єкт приватизації для продажу на конкурентних засадах. При цьому договір оренди зберігає свою силу для нового власника об'єкта приватизації. Продаж орендованих нежилих приміщень, будівель та споруд незалежно від відомчого підпорядкування здійснюється шляхом приватизації відповідно до законодавства України.

Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.

Стаття 56. Ініціювання приватизації об'єктів групи А

1. Державні органи приватизації приймають за власною ініціативою рішення про приватизацію об'єктів групи А, які створюються на базі майна державних підприємств, що реструктуризуються, нежилих приміщень, об'єктів, щодо яких знято заборону на приватизацію у встановленому законом порядку, та інших об'єктів групи А, які не були приватизовані.

2. Органи, уповноважені управляти державним майном, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади на підставі аналізу ефективності використання об'єктів, що цим Законом можуть бути віднесені до групи А, щороку до 1 березня подають державним органам приватизації свої пропозиції щодо доповнення переліків таких об'єктів для приватизації.

3. Ініціатором приватизації об'єктів групи А, окрім державних органів приватизації та органів, уповноважених управляти державним майном, можуть бути також:

покупці;

керівники підприємств, віднесених цим Законом до групи А, або підприємств, на балансі яких перебувають об'єкти, віднесені цим Законом до групи А.

4. У разі ініціювання приватизації об'єктів групи А особами, зазначеними у частині першій цієї статті Закону державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви та приймають рішення про приватизацію об'єкта групи А або відмову у прийнятті рішення про приватизацію об'єкта групи А і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також орган, уповноважений управляти цим майном.

У разі відмови в приватизації об'єкта групи А відповідний державний орган приватизації повідомляє заявників про причину відмови.

Відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли:

законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього об'єкта, у тому числі якщо об'єкт у встановленому порядку включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

приватизація об'єкту групи А може призвести до припинення діяльності підприємства або порушення цілісного технологічного циклу підприємства, на балансі якого перебував такий об'єкт;

об'єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них;

особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до цього Закону.

Стаття 57. Подання заяв про приватизацію об'єктів групи А

Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про участь у придбанні об'єкта приватизації.

Заява повинна містити назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження, а також запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта приватизації.

Разом із заявою покупці - фізичні особи подають відомості про особу, домашню адресу, громадянство; номери рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.

Покупці - юридичні особи подають повну назву заявника та його юридичну адресу; прізвище, ім'я, по батькові керівника; номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.

До заяви додаються документ про внесення плати за подання заяви; нотаріально посвідчені копії засновницьких (установчих) документів, що підтверджують право юридичної особи бути покупцем згідно з цим Законом; декларація про доходи (для покупців - фізичних осіб).

Форму заяви та розмір плати за її подання встановлює Фонд державного майна України.

Додаткові відомості та документи подаються до державного органу приватизації лише за згодою заявника.

Стаття 58. Підготовка об'єкта групи А до продажу

1. З моменту прийняття рішення про приватизацію об'єкта права державної власності, віднесеного цим Законом до групи А, здійснюється його підготовка до приватизації. Строк підготовки об'єкта приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення об'єкта приватизації до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

2. Підготовка об'єкта приватизації до продажу здійснюється державними органами приватизації, які:

а) визначають початкову вартість продажу об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом або вартість продажу об'єкта приватизації, що підлягає приватизації шляхом викупу, відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки.

б) готують та публікують інформацію про об'єкт приватизації в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта права державної власності, який підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації;

в) проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства;

г) замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту.

Для забезпечення виконання зазначених функцій державні органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України.

Покупець, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацію підприємства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки фінансового стану об'єкта приватизації.

Стаття 59. Здійснення продажу об'єкта групи А на аукціоні, за конкурсом, або шляхом викупу

1. Продаж об'єктів групи А на аукціоні, за конкурсом (в тому числі методом зниження ціни лота, без оголошення ціни), або шляхом викупу відбувається у порядку, визначеному статтями 22-32 та 51-54 цього Закону.

Глава 6. Особливості приватизації об'єктів групи В

Стаття 60. Способи приватизації об'єктів групи В

1. Приватизація об'єктів, віднесених цим Законом до групи В, здійснюється шляхом:

продажу пакетів акцій акціонерного товариства за інвестиційним конкурсом (у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція);

продажу пакетів акцій акціонерного товариства через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), на міжнародних фондових ринках (у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства);

продажу цілісних майнових комплексів на аукціоні, за конкурсом (у тому числі методом зниження ціни лота, без оголошення ціни)

викупу державного майна, якщо об'єкт права державної власності попередньо не був проданий ні одним з вищезазначених способів визначену цим Законом кількість разів;

2. Якщо об'єкт права державної власності, віднесений цим Законом до групи В, не був проданий ні одним з зазначених конкурентних способів, державний орган приватизації може прийняти рішення про реструктуризацію цього об'єкта.

3. Якщо об'єкт права державної власності, віднесений цим Законом до групи В, не був проданий ні одним з зазначених конкурентних способів, а після цього не надійшло жодної заяви на його викуп, державний орган приватизації разом з органом, уповноваженим управляти державним майном, можуть прийняти рішення про ліквідацію цього об'єкта.

Стаття 61. Продаж пакетів акцій акціонерних товариств, віднесених цим Законом до групи В

1. Продаж акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації і віднесених цим Законом до групи В, здійснюється з наданням пільг відповідно до статті 88 цього Закону.

Акції, які не були придбані на пільгових умовах особами, зазначеними у статті 88 цього Закону, включаються державним органом приватизації до єдиного пакета, що пропонується до продажу. Продаж акцій акціонерного товариства конкурентними способами розпочинається не раніше граничного строку завершення продажу акцій на пільгових умовах згідно статті 88 цього Закону.

2. У випадку продажу пакетів акцій акціонерних товариств, віднесених цим Законом до групи В, на інвестиційному конкурсі з продажу об'єкта приватизації, особи, які придбали акції на пільгових умовах відповідно до статті 88 цього Закону, за їх бажанням можуть передати Фонду державного майна України акції, придбані на пільгових умовах, для їх продажу разом з пакетом акцій, який є у державній власності і продається Фондом державного майна України. Після продажу пакета акцій зазначені особи одержують кошти за акції за ціною, яка склалася на конкурсі. Повернення коштів особам, які передали свої акції Фонду державного майна України для подальшого продажу, здійснюється відповідно до порядку, встановленого Фондом державного майна України.

3. Інвестиційні конкурси з продажу пакетів акцій акціонерних товариств групи В можуть проводитися за умови, що об'єктом продажу є пакет акцій розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція.

У випадку проведення інвестиційного конкурсу для продажу на ньому пропонується єдиний пакет акцій, який складається з усіх акцій акціонерного товариства, які перебувають у державній власності на момент прийняття рішення про проведення інвестиційного конкурсу, та акцій, які приєднуються до цього пакету на підставі частини другої цієї статті Закону.

4. У разі коли інвестиційний конкурс з продажу пакету акцій об'єкта групи В не відбувся, акції, які приєднувались до єдиного пакету на підставі частини другої цієї статті Закону, за згодою осіб, які передавали ці акції Фонду державного майна для подальшого продажу, можуть бути або повернені згаданим власникам, або приєднані до єдиного пакета акцій, що пропонується для продажу через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи).

4. Акції акціонерного товариства, віднесеного цим Законом до групи В, які залишилися не проданими відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті, пропонуються для продажу ціни через організаторів торгівлі цінними паперами на аукціонах без оголошення ціни.

Для продажу акцій акціонерного товариства на аукціонах без оголошення ціни також пропонуються державні пакети акцій акціонерних товариств, перелік яких за поданням Фонду державного майна України затверджує Кабінет Міністрів України, що відповідають одному (або більше) з таких критеріїв:

розпочато процедуру ліквідації акціонерного товариства;

акціонерне товариство не провадить господарської діяльності;

розмір такого пакета акцій становить менш як десять відсотків статутного капіталу акціонерного товариства тощо.

Такі аукціони проводяться до остаточного продажу всіх залишків акцій. При цьому початкова вартість пакета акцій державним органом приватизації не встановлюється, а переможцем аукціону визначається учасник, який запропонував за акції, виставлені на продаж, найвищу ціну.

4. Закріплення у державній власності пакета акцій акціонерних товариств, віднесених цим Законом до групи В, не допускається.

Стаття 62. Обмеження в процесі виконання плану приватизації (розміщення акцій) об'єктів групи В

1. До виконання плану приватизації (розміщення акцій) об'єктів, віднесених цим Законом до групи В, забороняється:

відчужувати майно (необоротні активи), що належить об'єкту приватизації (продавати майно; здійснювати обмін, іпотеку та заставу майна; списувати основні засоби, які мають залишкову вартість; безоплатно передавати та реалізовувати майно для погашення заборгованості; вносити майно до статутного капіталу інших суб'єктів підприємництва); здавати майно в оренду; приймати рішення про реорганізацію об'єкта приватизації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, якщо за період з моменту прийняття рішення про приватизацію загальна вартість майна, що відчужується, перевищує п'ять відсотків вартості власного капіталу об'єкта приватизації за останній звітний період, що передує відчуженню;

змінювати номінальну вартість акцій або їх кількість без зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства;

приймати рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу.

Зазначені обмеження не поширюються на об'єкти приватизації, які за рішенням Фонду державного майна України перебувають у процесі реструктуризації.

2. План приватизації (розміщення акцій) об'єктів, віднесених цим Законом до групи В, вважається виконаним з моменту завершення продажу всіх акцій, і оформляється наказом відповідного державного органу приватизації.

Глава 7. Особливості приватизації об'єктів групи Г

Стаття 63. Способи приватизації об'єктів групи Г

1. Приватизація об'єктів, віднесених цим Законом до групи Г, здійснюється шляхом:

продажу цілісних майнових комплексів державних підприємств або пакетів акцій акціонерного товариства (у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром не менш ніж двадцять п'ять відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція) за інвестиційним конкурсом;

продаж пакетів акцій акціонерного товариства через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), на міжнародних фондових ринках (у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром менш ніж двадцять п'ять відсотків статутного капіталу акціонерного товариства);

2. Якщо об'єкт права державної власності, віднесений цим Законом до групи Г, не був проданий ні одним з зазначених конкурентних способів, державний орган приватизації може прийняти рішення про реструктуризацію або реорганізацію цього об'єкта приватизації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.

3. Продаж об'єктів групи Г здійснюється у строки, визначені Фондом виходячи з кон'юнктури ринку та необхідності запобігання концентрації власності в руках інвесторів з однієї країни. У разі надходження звернень від потенційних покупців державний орган приватизації може змінювати способи та строки продажу об'єктів приватизації.

Фонд державного майна України у межах, передбачених цим Законом, може за погодженням з Кабінетом Міністрів України визначати додаткові умови приватизації, уточнювати порядок і процедуру продажу об'єктів приватизації, віднесених цим Законом до групи Г.

Для кожного об'єкта приватизації, віднесеного цим Законом до групи Г, або групи таких підприємств, Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади забезпечується інформаційна підтримка у засобах масової інформації, визначених Фондом.

4. Кабінет Міністрів України визначає об'єкти права державної власності, віднесені цим Законом до групи Г, умови інвестиційного конкурсу яких підлягають затвердженню Кабінетом Міністрів України.

Стаття 64. Передприватизаційна підготовка об'єктів, віднесених до групи Г

Передприватизаційна підготовка об'єктів, віднесених цим Законом до групи Г, передбачає здійснення Фондом державного майна України додатково таких заходів:

1) у разі надходження від органу, уповноваженого управляти державним майном, пропозицій щодо закріплення пакета акцій акціонерного товариства у державній власності, Фонд державного майна України організує захист доцільності такого закріплення відповідно до цього Закону.

2) оприлюднення у друкованих та електронних засобах масової інформації відомостей про наступну приватизацію об'єкта права державної власності; а також фінансової звітності, яка включає баланс об'єкта приватизації, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, звіт про власний капітал, а також іншу економічну інформацію, перелік якої встановлюється Фондом державного майна України, яка характеризує фінансово-майновий стан об'єкта приватизації; розміру пакета акцій акціонерного товариства, який пропонується закріпити у державній власності. Переліки об'єктів приватизації та відповідна інформація щодо кожного об'єкта приватизації готуються органом, уповноваженим управляти державним майном, та подаються до Фонду державного майна України у встановлені ним строки. Зазначена інформація надається також потенційним покупцям (інвесторам), що вважаються такими відповідно до цього Закону, а також іншим заінтересованим особам.

3) Фонд державного майна України на підставі вивчення попиту на об'єкт приватизації протягом двох місяців визначає спосіб приватизації кожного підприємства:

у разі надходження однієї або більше пропозицій щодо придбання об'єкта приватизації Фонд державного майна України приймає рішення про продаж об'єкта приватизації конкурентними способами - на інвестиційному конкурсі, аукціоні, конкурсі;

у разі ненадходження від потенційних покупців пропозицій щодо придбання об'єкта приватизації Фонд державного майна України проводить аналіз фінансового стану об'єкта приватизації за спрощеною схемою. Якщо об'єкт приватизації рентабельний або показники фінансового стану відповідають нормативним вимогам, встановленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань фінансової політики, Фонд державного майна України приймає рішення про перетворення його в акціонерне товариство та подальший продаж акцій способами, передбаченими цим Законом. Якщо показники фінансового стану об'єкта приватизації не відповідають нормативним вимогам, встановленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань фінансової політики, Фонд державного майна України може прийняти рішення про реструктуризацію об'єкта приватизації в порядку, що затверджується Фондом державного майна України. Майно, що виділяється при реструктуризації об'єкта приватизації, приватизується способами, передбаченими цим Законом.

Стаття 65. Продаж пакетів акцій акціонерних товариств, віднесених до групи Г

1. Продаж акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації і віднесених цим Законом до групи Г, здійснюється з наданням пільг відповідно до статті 88 цього Закону.

Акції, які не були придбані на пільгових умовах особами, зазначеними у статті 88 цього Закону, включаються державним органом приватизації до єдиного пакета, що пропонується до продажу. Продаж акцій акціонерного товариства конкурентними способами розпочинається не раніше граничного строку завершення продажу акцій на пільгових умовах згідно статті 88 цього Закону.

2. У випадку продажу пакетів акцій акціонерних товариств, віднесених цим Законом до групи Г, на інвестиційному конкурсі з продажу об'єкта приватизації, особи, які придбали акції на пільгових умовах відповідно до статті 88 цього Закону, за їх бажанням можуть передати Фонду державного майна України акції, придбані на пільгових умовах, для їх продажу разом з пакетом акцій, який є у державній власності і продається Фондом державного майна України. Після продажу пакета акцій зазначені особи одержують кошти за акції за ціною, яка склалася на конкурсі. Повернення коштів особам, які передали свої акції Фонду державного майна України для подальшого продажу, здійснюється відповідно до порядку, встановленого Фондом державного майна України.

3. Інвестиційні конкурси з продажу пакетів акцій акціонерного товариства групи Г можуть проводитися за умови, що об'єктом продажу є пакет акцій розміром не менш ніж двадцять п'ять відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція.

У випадку проведення інвестиційного конкурсу для продажу на ньому пропонується єдиний пакет акцій, який складається з усіх акцій, які перебувають у державній власності на момент прийняття рішення про проведення інвестиційного конкурсу (окрім акцій, закріплених у встановленому цим Законом порядку у державній власності), та акцій, які приєднуються до цього пакету на підставі частини другої цієї статті Закону.

4. У разі закріплення в державній власності пакета акцій у розмірі п'ятдесят відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція Фонд може пропонувати для продажу на інвестиційному конкурсі єдиним пакетом усі акції, не продані на момент прийняття рішення про продаж разом з акціями, приєднаними до цього пакету на підставі частини другої цієї статті Закону.

При цьому умовами інвестиційного конкурсу може за рішенням Кабінету Міністрів України передбачатися передача пакета акцій, закріпленого у державній власності, в управління відповідно до цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції переможцю інвестиційного конкурсу з наданням йому переважного права (за рівних інших умов) придбання акцій, закріплених у державній власності, у разі їх подальшої приватизації після розкріплення їх в установленому Законом порядку з державної власності, виходячи з результатів управління пакетом акцій протягом установленого в умовах інвестиційного конкурсу строку.

5. У разі виставлення на продаж на інвестиційний конкурс пакета акцій акціонерного товариства, віднесеного цим Законом до групи Г, разом з ним у блоці можуть одночасно пропонуватись для продажу й інші пакети акцій акціонерного товариства різних груп, пов'язаних з акціонерним товариством, акції якого пропонуються для продажу на інвестиційному конкурсі, виробничо-технологічними відносинами у разі, якщо це підвищить ефективність впливу стратегічного інвестора на структурну перебудову відповідного ринку, економіки регіону тощо, а також сприятиме збільшенню вартості пакету акцій, який виставляється на продаж.

6. У разі коли на момент набуття чинності цим Законом пакет акцій розміром понад сімдесят п'ять відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція вже продано, і сформувати з урахуванням можливостей, передбачених частиною другою цієї статті Закону, пакет акцій розміром понад двадцять п'ять відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція не вдається, продаж акцій, що залишається у державній власності, здійснюється через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), на міжнародних фондових ринках.

7. У разі коли інвестиційний конкурс з продажу пакета акцій акціонерного товариства не відбувся визначену цим Законом кількість разів, акції, які залишилися непроданими, можуть пропонуватись для продажу через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), на міжнародних фондових ринках).

При цьому акції, які приєднувались до єдиного пакету на підставі частини другої цієї статті Закону, за згодою осіб, які передавали ці акції Фонду державного майна для подальшого продажу, можуть бути або повернені згаданим власникам, або приєднані до єдиного пакета акцій, що пропонується для продажу через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи).

Проект рішення про внесення відповідних змін до плану приватизації (плану розміщення акцій) таких акціонерних товариств не потребує погодження з Кабінетом Міністрів України.

8. Проведення аукціонів без оголошення ціни для продажу акцій акціонерних товариств, віднесених цим Законом до групи Г, не застосовується.

Стаття 66. Обмеження в процесі виконання плану приватизації (розміщення акцій)

1. До виконання плану приватизації (розміщення акцій) об'єктів, віднесених цим Законом до групи Г, забороняється:

відчужувати майно (необоротні активи), що належить об'єкту приватизації (продавати майно; здійснювати обмін, іпотеку та заставу майна; списувати основні засоби, які мають залишкову вартість; безоплатно передавати та реалізовувати майно для погашення заборгованості; вносити майно до статутного капіталу інших суб'єктів підприємництва); здавати майно в оренду; приймати рішення про реорганізацію об'єкта приватизації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, якщо за період з моменту прийняття рішення про приватизацію загальна вартість майна, що відчужується, перевищує п'ять відсотків вартості власного капіталу об'єкта приватизації за останній звітний період, що передує відчуженню;

змінювати номінальну вартість акцій або їх кількість без зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства;

приймати рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу.

Зазначені обмеження не поширюються на об'єкти приватизації, які за рішенням Фонду державного майна України перебувають у процесі реструктуризації.

2. План приватизації (розміщення акцій) об'єктів, віднесених цим Законом до групи Г, вважається виконаним з моменту завершення продажу всіх акцій, передбачених планом приватизації (розміщення акцій) до продажу, і оформляється наказом відповідного державного органу приватизації. У разі закріплення у державній власності пакета акцій план приватизації (розміщення акцій) вважається виконаним за умови продажу всіх акцій, крім закріплених у державній власності.

Глава 8. Особливості приватизації об'єктів групи Д

Стаття 67. Способи приватизації об'єктів групи Д

Об'єкти, віднесені цим Законом до групи Д, зокрема самостійні об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані об'єкти, а також об'єкти незавершеного будівництва, що утримуються на балансах підприємств, які не підлягають приватизації (за ініціативою органів, уповноважених управляти державним майном), приватизуються шляхом:

продажу на аукціоні, за конкурсом;

продажу шляхом викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта;

продажу під розбирання;

внесення об'єкта незавершеного будівництва до статутного капіталу господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією в порядку, встановленому законодавством, після завершення будівництва відповідного об'єкта у складі відповідного господарського товариства.

У разі приватизації недобудованих спеціалізованих господарських об'єктів, зокрема електростанцій, великих промислових підприємств, Фонд державного майна України за погодженням з органом, який здійснює управління відповідним об'єктом незавершеного будівництва, або підприємством, установою, організацією, на балансі яких перебуває зазначений об'єкт може визначити й інший спосіб приватизації відповідно до законодавства.

Стаття 68. Регулювання земельних відносин під час приватизації об'єктів групи Д

1. Земельні ділянки, відведені в установленому порядку для будівництва, за ініціативою покупця можуть приватизовуватись разом з об'єктами незавершеного будівництва або надаватись у довгострокову оренду.

2. Земельні ділянки, що не підлягають приватизації відповідно до Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з правом першочергового їх придбання орендарем у разі зняття заборони на приватизацію зазначених ділянок.

3. Іноземним юридичним особам, іноземцям, особам без громадянства, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям за участю іноземних юридичних осіб та іноземців, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, іноземним державам земельні ділянки надаються тільки в довгострокову оренду.

4. Відведення земельної ділянки на місцевості (в натурі), на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, оформляється відповідним рішенням згідно з вимогами законодавства.

У разі відсутності рішення про відведення земельної ділянки на місцевості (в натурі), на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, за поданням державних органів приватизації спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів разом з адміністрацією підприємства, установи, організації, на балансі яких перебуває об'єкт незавершеного будівництва, у місячний строк вживають у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Стаття 69. Рішення про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва

1. Органи, уповноважені управляти державним майном, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади з метою недопущення втрат державних коштів на утримання об'єктів незавершеного будівництва щоквартально складають переліки таких об'єктів та передають їх відповідним державним органам приватизації.

2. Для включення об'єкта незавершеного будівництва, що перебуває у державній власності і підлягає приватизації, органи, які здійснюють управління відповідними об'єктами незавершеного будівництва, подають державним органам приватизації такі документи:

лист-пропозицію щодо приватизації об'єкта незавершеного будівництва;

погодження органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, або витяг з плану приватизації (розміщення акцій) підприємства (акціонерного товариства), до статутного капіталу якого не був включений відповідний об'єкт незавершеного будівництва;

довідку про наявність та перелік проектно-кошторисної та технічної документації щодо об'єкта незавершеного будівництва, у разі потреби - разом з проектно-кошторисною та технічною документацією;

документи про відведення земельної ділянки під об'єкт незавершеного будівництва, а у разі відсутності документа про відведення - пояснення про причини.

3. Рішення про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва приймаються державними органами приватизації у двотижневий строк з дня отримання переліків об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті.

4. У разі приватизації об'єкта незавершеного будівництва разом із земельною ділянкою рішення про приватизацію такого об'єкта державні органи приватизації приймають спільно із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його органами на місцях.

5. Державні органи приватизації повідомляють органи, які здійснюють управління об'єктами незавершеного будівництва, про включення відповідних об'єктів до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, у двотижневий строк з дня прийняття такого рішення.

Стаття 70. Умови приватизації об'єктів незавершеного будівництва

Обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва є:

встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва, а у разі продажу під розбирання - строку розбирання;

у разі придбання покупцем об'єкта незавершеного будівництва у власність земельної ділянки, на якій цей об'єкт розташований - встановлення обмеження, яке полягає в тому, що подальший продаж зазначеної земельної ділянки у період дії умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва може здійснюватися лише разом з цим об'єктом;

забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації, а у разі його продажу під розбирання - на строк розбирання.

У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва (розбирання) можуть бути змінені за рішенням державного органу приватизації та органу місцевого самоврядування, але не більш ніж на один рік, про що укладається додатковий договір.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті Закону, договір купівлі-продажу об'єкта приватизації підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передавання, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва.

Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Стаття 71. Організація приватизації об'єкта незавершеного будівництва

1. Комісія з приватизації об'єктів незавершеного будівництва не утворюється, план їх приватизації не розробляється.

2. Продаж об'єктів незавершеного будівництва на аукціоні, за конкурсом здійснюється відповідно до процедури, встановленої статтями 22-32 цього Закону за наявності не менш як двох покупців.

Державний орган приватизації складає переліки об'єктів незавершеного будівництва, не проданих або знятих з аукціонів, конкурсів, та приймає рішення про повторний їх продаж на аукціоні, за конкурсом в порядку, визначеному цим Законом. При цьому може бути змінено умови продажу, включаючи зменшення початкової вартості об'єкта незавершеного будівництва, але не більш ніж на тридцять відсотків.

Об'єкт незавершеного будівництва може бути запропонований для продажу на аукціоні, за конкурсом не більше двох разів.

3. У разі коли об'єкт незавершеного будівництва двічі виставлявся на аукціон, конкурс, але його не було продано через відсутність заяв від не менш ніж двох покупців, державний орган приватизації пропонує такий об'єкт незавершеного будівництва для викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта відповідно до процедури, визначеної статтями 51-54 цього Закону.

4. У разі відсутності заяв на приватизацію об'єкта незавершеного будівництва, який повторно пропонувався для продажу на аукціоні, за конкурсом або продажу іншими способами, і відсутність заяв потенційних покупців, які б бажали здійснити викуп об'єкта незавершеного будівництва, державний орган приватизації може прийняти рішення про продаж об'єкта незавершеного будівництва під розбирання.

Продаж об'єктів незавершеного будівництва під розбирання може бути визначений державним органом приватизації як самостійний спосіб приватизації без попередніх пропозицій для продажу іншими способами.

Вартість продажу об'єкта незавершеного будівництва в разі його продажу під розбирання за рішенням державного органу приватизації може визначатися шляхом проведення незалежної оцінки.

Покупець, який придбав об'єкт незавершеного будівництва під розбирання, за бажанням може придбати земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, тільки під забудову.

5. У разі відсутності заяв на приватизацію об'єкта незавершеного будівництва під розбирання державний орган приватизації приймає рішення про виключення такого об'єкта з переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та повертає його відповідному органу, який здійснював управління зазначеним об'єктом незавершеного будівництва, для прийняття рішення про його подальше використання.

6. Будівельні матеріали, які знаходяться на будівельному майданчику об'єкта незавершеного будівництва, або невстановлене устаткування, придбане для функціонування об'єкта після завершення будівництва, можуть бути продані на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу як разом з об'єктом незавершеного будівництва, так і окремо.

У разі коли у процесі підготовки до продажу будівельних матеріалів та устаткування надійшла заява від одного покупця, такі будівельні матеріали, устаткування можуть бути продані цьому покупцеві за початковою ціною.

У разі коли після повторного оголошення про продаж будівельних матеріалів, устаткування від покупців не надійшло жодної заявки, питання про подальше використання таких будівельних матеріалів, устаткування розглядається органом, який здійснював управління зазначеним об'єктом незавершеного будівництва.

7. У разі прийняття державним органом приватизації рішення про внесення об'єкта незавершеного будівництва до статутного капіталу господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією в порядку, встановленому законодавством, після завершення будівництва відповідного об'єкта функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, до статутних капіталів яких передані як внесок держави об'єкти незавершеного будівництва, до завершення їх будівництва і приватизації в установленому порядку здійснюються відповідно до законодавства.

Переважне право на приватизацію акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному капіталі господарського товариства, зазначеного в абзаці першому, надається учасникам господарського товариства, до статутного капіталу якого було передано цей об'єкт незавершеного будівництва.

Стаття 72. Особливості проведення розрахунків за об'єкти незавершеного будівництва і земельні ділянки та оформлення прав власності на них

1. Громадянам України та юридичним особам, зареєстрованим на території України, які відповідно до законодавства є покупцями об'єктів незавершеного будівництва, після сплати ними 50 відсотків (для об'єктів незавершеного будівництва житлового призначення - 30 відсотків) вартості цих об'єктів, може надаватися розстрочка платежу на строк до п'яти років (для об'єктів незавершеного будівництва житлового призначення - до 10 років). Кошти, що сплачуються в розстрочку, визначаються з урахуванням зміни ціни на дату внесення коштів за об'єкт незавершеного будівництва з урахуванням індексу інфляції, визначеного спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики.

2. Представник державного органу приватизації та покупець об'єкта незавершеного будівництва в п'ятиденний строк після сплати повної вартості придбаного об'єкта незавершеного будівництва, а в разі надання розстрочки платежу - 50 відсотків (для об'єктів незавершеного будівництва житлового призначення - 30 відсотків) вартості цього об'єкта, підписують акт приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва.

Право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.

3. Право власності на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, виникає після одержання державного акта на право власності на землю, який видається покупцеві за умови сплати ним вартості земельної ділянки.

Державний акт на право власності на землю підлягає реєстрації відповідно до законодавства.

4. Подальше відчуження покупцем об'єкта незавершеного будівництва до моменту завершення будівництва та введення його в експлуатацію (у разі продажу об'єкта під розбирання - до моменту повернення земельної ділянки під об'єктом будівництва відповідному органу, уповноваженому розпоряджатися земельними ресурсами) можливе лише за згодою державного органу приватизації, який здійснював продаж об'єкта. Згода на відчуження надається у порядку, визначеному Фондом державного майна України.

Стаття 73. Розподіл і використання коштів від приватизації об'єктів незавершеного будівництва та земельних ділянок

1. Якщо фінансування об'єкта незавершеного будівництва здійснювалось виключно за рахунок коштів Державного бюджету України (централізованих капіталовкладень), кошти, що надійшли від приватизації цього об'єкта незавершеного будівництва, розподіляються за такими напрямами:

до Державного бюджету України - 80 відсотків;

підприємству, на балансі якого перебував об'єкт незавершеного будівництва, - 20 відсотків.

2. Якщо фінансування об'єкта незавершеного будівництва здійснювалось виключно за рахунок власних коштів об'єкта права державної власності, цьому об'єкту права державної власності перераховуються з Державного бюджету України кошти, одержані від приватизації об'єкта незавершеного будівництва, за вирахуванням коштів, витрачених на забезпечення проведення приватизації об'єкта незавершеного будівництва.

3. Якщо фінансування будівництва об'єкта незавершеного будівництва здійснювалось за рахунок власних коштів об'єкта права державної власності та коштів Державного бюджету України (централізованих капіталовкладень), цьому об'єкту права державної власності перераховується з Державного бюджету України частина коштів, одержана від приватизації такого об'єкта незавершеного будівництва, пропорційно його вкладу в будівництво.

4. Кошти, зазначені у частинах першій - третій цієї статті Закону, використовуються об'єктами права державної власності виключно на поповнення обігових коштів, технічне переозброєння виробництва, освоєння нових технологій та здійснення природоохоронних заходів.

5. Кошти, одержані від продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва, зараховуються до бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць, на території яких розташовані приватизовані земельні ділянки.

Глава 9. Особливості приватизації об'єктів групи Е

1. Приватизація об'єктів, віднесених цим Законом до групи Е, здійснюється шляхом:

викупу часток (паїв), що належать державі у майні (статутному капіталі) господарських товариств, заснованих на змішаній формі власності, господарських організацій (у т. ч. підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за її межами, іншими засновниками (учасниками) - виключно у разі, якщо це прямо передбачено засновницькими (установчими) документами відповідного господарського товариства; підприємства, заснованого на змішаній формі власності; господарської організації;

у разі, якщо засновницькими (установчими) документами господарських товариств, заснованих на змішаній формі власності, господарських організацій (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за її межами) не передбачено, що їх частки (паї) підлягають відчуженню виключно шляхом викупу іншими засновниками (учасниками) - шляхом:

продажу за інвестиційним конкурсом - у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу плюс одна акція акціонерного товариства або аналогічної частки (паю) в інших видах господарських товариств;

продажу на аукціоні, за конкурсом (в тому числі методом зниження ціни лота, без оголошення ціни) - у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром від двадцяти п'яти відсотків статутного капіталу плюс одна акція до п'ятдесяти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства або аналогічної частки (паю) в інших видах господарських товариств;

продажу пакетів акцій акціонерного товариства через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), на міжнародних фондових ринках відповідно до законодавства і правил функціонування зазначених ринків - у випадку виставлення на продаж пакету акцій розміром менш ніж двадцять п'ять відсотків статутного капіталу плюс одна акція акціонерного товариства або аналогічної частки (паю) в інших видах господарських товариств;

2. У випадку, якщо засновницькими (установчими) документами господарських товариств, заснованих на змішаній формі власності, господарських організацій (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), розташованих на території України або за її межами, прямо передбачено переважне право інших засновників (учасників) на викуп акцій (частки, паю), що перебувають у державній власності, то це право реалізується шляхом надання Фондом державного майна України таким недержавним засновникам (учасникам) пропозиції про викуп акцій (частки, паю), що перебувають у державній власності, за початковою вартістю, яка визначається відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки.

3. Якщо більш ніж один недержавний засновник (учасник) підтвердив своє переважне право на викуп акцій (часток, паїв), що перебувають у державній власності, і виявив бажання його реалізувати, Фонд державного майна України у порядку, встановленому цим Законом, забезпечує організацію і проведення аукціону з обмеженим колом учасників з продажу акцій (частки, паю) відповідного господарського товариства, що перебувають у державній власності, єдиним пакетом, якщо інше не передбачено засновницькими (установчими) документами відповідного господарського товариства.

Учасниками такого аукціону можуть бути особи, визнані покупцями відповідно до вимог цього Закону, які підтвердили своє переважне право на викуп акції (частки, паю), що перебувають у державній власності та подали в установленому порядку документи, передбачені цим Законом для участі в аукціоні.

Особи, які:

не можуть бути визнані покупцями відповідно до вимог цього Закону;

не змогли довести своє переважне право на викуп акцій (частки, паю), що перебувають у державній власності;

не подали в установленому порядку документи, передбачені цим Законом для участі в аукціоні, або подали невірно чи неналежним чином оформлені документи, або порушили строки подання таких документів,

до участі в аукціоні не допускаються і у зв'язку визнаються такими, що втратили переважне право на викуп акцій (частки, паю), що перебувають у державній власності.

У разі коли на аукціон з продажу об'єкта приватизації, віднесеного цим Законом до групи Е, надійшла заява від одного покупця, або у випадку, коли засновником (учасником) господарського товариства є, крім держави, лише одна особа, то акції (частка, пай), що перебуває у державній власності, можуть бути продані безпосередньо цьому покупцеві за вартістю, яка визначається відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки.

4. У разі відсутності згоди недержавних засновників (учасників) господарських товариств, заснованих на змішаній формі власності, на викуп державної частки (паю) за вартістю, яка визначається відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки, та в усіх інших випадках продаж об'єктів групи Е (крім випадку, визначеного статтею 20 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі") здійснюється способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців.

5. Питання приватизації акцій (часток, паїв), що перебувають у державній власності, в інших видах господарських товариств, засновником (учасником) яких є іноземні держави або адміністративно-територіальні одиниці іноземних держав, регулюються виключно міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Глава 10. Особливості приватизації об'єктів групи Ж

1. Приватизація об'єктів групи Ж здійснюється шляхом:

продажу на аукціоні, за конкурсом (в тому числі методом зниження ціни лота, без оголошення ціни);

викупу.

2. За рішенням Фонду державного майна України приватизація окремих об'єктів групи Ж, що є цілісними майновими комплексами підприємств, вартість майна яких достатня для формування статутного капіталу акціонерного товариства, може здійснюватися способами, передбаченими для груп В і Г.

Санаторії та будинки відпочинку та інші аналогічні об'єкти туристичного, оздоровчого та санаторно-курортного профілю, рішення про приватизацію яких прийнято після набрання чинності цим Законом, приватизуються із збереженням профілю виключно шляхом продажу їх цілісних майнових комплексів.

Стаття 74. Ініціювання приватизації об'єктів групи Ж

1. Органи, уповноважені управляти майном об'єктів, віднесених до групи Ж, за результатами обґрунтування джерел фінансування цих об'єктів у відповідному бюджетному періоді та аналізу ефективності їх використання щороку до 1 березня подають до державних органів приватизації переліки об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації. Одночасно з поданням про включення об'єкта соціальної сфери до переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, орган, уповноважений управляти відповідним державним майном, подає пропозиції щодо строку збереження профілю діяльності або можливості перепрофілювання відповідного об'єкта.

Державні органи приватизації за погодженням з відповідними місцевими органами виконавчої влади щоквартально затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації.

У разі ненадходження протягом трьох тижнів від відповідного місцевого органу виконавчої влади відповіді щодо погодження переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, сформований державним органом приватизації перелік вважається погодженим.

У разі ненадання місцевим органом виконавчої влади згоди на приватизацію об'єктів групи Ж цей місцевий орган виконавчої влади повинен надати державному органу приватизації письмове підтвердження подальшого фінансування утримання зазначених об'єктів та повідомити про прийняте рішення орган, уповноважений управляти відповідним державним майном.

2. Ініціатором приватизації об'єктів групи Ж, окрім державних органів приватизації та органів, уповноважених управляти державним майном, можуть бути також:

покупці;

орендарі об'єктів, віднесених цим Законом до групи Ж.

керівники об'єктів, віднесених цим Законом до групи Ж, або підприємств, на балансі яких перебувають об'єкти, віднесені цим Законом до групи Ж.

Зазначена ініціатива погоджується з органом, уповноваженим управляти державним майном, і відповідним місцевим органом виконавчої влади.

3. У разі ініціювання приватизації об'єктів групи Ж особами, зазначеними у частині другій цієї статті Закону, державні органи приватизації протягом одного місяця розглядають заяви та приймають рішення про приватизацію об'єкта групи Ж або відмову у прийнятті рішення про приватизацію об'єкта групи Ж і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також орган виконавчої влади, уповноважений управляти цим майном.

У разі відмови в приватизації об'єкта групи Ж відповідний державний орган приватизації повідомляє заявників про причину відмови.

Відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли:

законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього об'єкта, у тому числі якщо об'єкт у встановленому порядку включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

об'єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них;

особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до цього Закону.

Стаття 75. Подання заяв про приватизацію об'єктів групи Ж

Покупці подають до відповідного державного органу приватизації заяву про участь у придбанні об'єкта приватизації.

Заява повинна містити назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження, а також запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта.

Разом із заявою покупці - фізичні особи подають відомості про особу, домашню адресу, громадянство; номери рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.

Покупці - юридичні особи подають повну назву заявника та його юридичну адресу; прізвище, ім'я, по батькові керівника; номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.

До заяви додаються документ про внесення плати за подання заяви; нотаріально посвідчені копії засновницьких (установчих) документів, що підтверджують право юридичної особи бути покупцем згідно з цим Законом; декларація про доходи (для покупців - фізичних осіб).

Форму заяви та розмір плати за її подання встановлює Фонд державного майна України.

Додаткові відомості та документи подаються державному органу приватизації лише за згодою заявника.

Стаття 76. Підготовка об'єкта групи Ж до продажу

1. З моменту прийняття рішення про приватизацію об'єкта, віднесеного цим Законом до групи Ж, здійснюється його підготовка до приватизації. Строк підготовки об'єкта приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

2. Підготовка об'єкта приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які:

а) визначають початкову вартість продажу об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом або вартість продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки;

б) готують та публікують інформацію про об'єкт приватизації в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта права державної власності, який підлягає приватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації;

в) проводять у разі необхідності реорганізацію об'єкта приватизації, або підприємства, на балансі яких перебувають об'єкти, віднесені цим Законом до групи Ж.

Для забезпечення виконання зазначених функцій державні органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України.

Покупець, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацію об'єкта, віднесеного цим Законом до групи Ж, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки фінансового стану об'єкта приватизації.

Стаття 77. Здійснення продажу об'єкта групи Ж на аукціоні, за конкурсом, або шляхом викупу

Продаж об'єктів приватизації, віднесених цим Законом до групи Ж, на аукціоні, за конкурсом (в тому числі методом зниження ціни лота, без оголошення ціни), або шляхом викупу відбувається у порядку, визначеному статтями 22-32 та 51-54 цього Закону.

Стаття 78. Інші питання приватизації об'єктів групи Ж

1. Підприємство, установа, організація незалежно від форми власності, яке більш ніж п'ять років утримує за рахунок власних коштів об'єкт, віднесений цим Законом до групи Ж, має першочергове право на викуп цього об'єкта за вартістю, що визначаються відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки.

2. Господарське товариство, створене в процесі приватизації або корпоратизації, до складу якого увійшло не менш як 50 відсотків працівників об'єкта, віднесеного цим Законом до групи Ж, користується пріоритетним правом на придбання на аукціоні (за конкурсом) цього об'єкта, за рівних інших умов купівлі.

3. У разі надання покупцем достатнього економічного обґрунтування в порядку, установленому Фондом державного майна України, можливе перепрофілювання об'єкта, віднесеного цим Законом до групи Ж, без зміни його призначення щодо надання соціальних послуг.

4. Об'єкти соціально-культурного призначення, віднесені цим Законом до групи Ж, які не функціонують більше трьох років або знаходяться в аварійному стані, можуть бути перепрофільовані за погодженням з органом місцевого самоврядування та місцевим органом виконавчої влади.

5. У разі відсутності заяв на приватизацію об'єкта, віднесеного цим Законом до групи Ж, протягом тридцяти календарних днів з дня опублікування переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, державний орган приватизації приймає рішення про повторний продаж такого об'єкта на аукціоні, за конкурсом.

При цьому за погодженням з органами, уповноваженими управляти відповідним державним майном, може бути змінено умови продажу, включаючи зміну початкової вартості об'єкта приватизації.

Якщо після повторного аукціону, конкурсу заяв на приватизацію об'єкта не надійшло, державний орган приватизації приймає рішення про продаж індивідуально визначеного майна такого об'єкта.

6. Розташовані у сільській місцевості об'єкти освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури, які не були передані у власність територіальних громад і утримуються за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, в разі відсутності заяв на приватизацію зазначених об'єктів можуть бути передані безоплатно у власність цьому підприємству, установі, організації за умови збереження функціонального призначення зазначених об'єктів.

7. Заклади культури, приміщення та будівлі соціально-побутового призначення, споруджені за рахунок коштів об'єктів права державної власності, які обслуговують населені пункти, райони чи мікрорайони у містах, громадські організації або певні професійні (виробничі) колективи, можуть бути у встановленому порядку виключені з переліку об'єктів приватизації за рішенням державних органів приватизації, а також за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування у разі надання згоди на прийняття відповідного об'єкту у власність територіальної громади.

Глава 11. Особливості приватизації інших об'єктів

Стаття 79. Приватизація майна, зданого в оренду

1. Приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім об'єктів, віднесених цим Законом до групи А, здійснюється шляхом продажу акцій, що перебувають у державній власності, акціонерних товариств, заснованих державними органами приватизації та орендарями.

2. У разі перетворення орендних підприємств в акціонерні товариства його засновниками виступають з боку держави державні органи приватизації, а з боку орендаря - господарське товариство, створене орендарем.

3. Після затвердження плану приватизації засновники у десятиденний строк приймають рішення про створення акціонерного товариства, затверджують його статут і у встановленому порядку подають документи для державної реєстрації акціонерного товариства. Плата за реєстрацію такого акціонерного товариства не справляється.

Акціонерні товариства, зазначені у частині першій цієї статті, створюються на базі коштів, матеріальних та нематеріальних активів, відокремлених від господарських товариств (орендних підприємств), створених орендарями. До статутного капіталу акціонерного товариства вноситься державне майно, здане в оренду (за винятком майна, що не підлягає приватизації або щодо якого встановлено особливий порядок приватизації), та майно, що є власністю орендаря.

Склад внесків до статутного капіталу акціонерного товариства засновників - державного органу приватизації та орендаря (за наявності його внеску) - визначається за згодою сторін.

На вартість свого внеску орендар отримує акції створеного акціонерного товариства.

З моменту реєстрації акціонерного товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємництва, який орендує майно, припиняється.

4. Члени організації орендарів, члени трудового колективу підприємства, створеного орендарем, а також колишні працівники об'єкта приватизації, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, мають право на пільгове придбання акцій за кошти відповідно до статті 88 цього Закону.

5. Якщо вартість майна, що вноситься орендарем (організацією орендарів або господарським товариством, створеним членами трудового колективу підприємства, що приватизується) до статутного капіталу акціонерного товариства, становить менше 25 відсотків його статутного капіталу і з урахуванням вартості акцій, придбаних ними, не перевищує цього розміру, члени організації орендарів (члени трудового колективу підприємства - засновники господарського товариства, яке є орендарем) мають право на додаткове придбання за кошти акцій, що є у державній власності, за їх номінальною вартістю у межах двадцяти п'яти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства.

6. Продаж акцій, що перебувають у державній власності, акціонерного товариства, створених згідно частин першої - третьої цієї статті Закону здійснюється державними органами приватизації згідно з цим Законом.

У разі, якщо пакет акцій акціонерного товариства, що перебуває у державній власності, становить не менш ніж двадцять п'ять відсотків статутного капіталу акціонерного товариства, створеного на базі майна, зданого в оренду, плюс одна акція, такий пакет акцій акціонерного товариства підлягає приватизації конкурентними способами, визначеними цим Законом (інвестиційний конкурс; аукціон, конкурс; продаж через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи, на міжнародних фондових ринках).

У випадку, якщо пакет акцій акціонерного товариства, що належить державі, становить менш ніж двадцять п'ять відсотків статутного капіталу акціонерного товариства, створеного на базі майна, зданого в оренду, і державними органами приватизації не відзначено попиту на нього, приватизацію такого пакета акцій акціонерного товариства може бути здійснено шляхом його викупу господарським товариством, створеним орендарем.

7. У разі відмови орендаря виступити засновником акціонерного товариства на умовах, запропонованих державним органом приватизації, приватизація майна, зданого в оренду, здійснюється без його згоди в порядку, визначеному цим Законом.

Договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна.

8. Орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

Орендар здійснює викуп об'єкта оренди відповідно до законодавства та договору оренди. Умови викупу (вартість, порядок, строки, засоби платежу) визначаються в договорі оренди.

Орендар має право відмовитися від здійснення передбаченого у договорі права на викуп.

9. Вартість об'єкта оренди для здійснення розподілу акцій акціонерного товариства, створеного на базі майна, зданого в оренду, між державними органами приватизації та господарським товариством, створеним орендарем; визначення додаткової вартості об'єкта оренди, створеної орендарем під час виконання договору оренди; встановлення вартості пакета акцій акціонерного товариства, що перебуває у державній власності, у разі його викупу господарським товариством, створеним орендарем визначається відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки.

10. До завершення продажу акцій акціонерного товариства, передбаченого планом розміщення акцій (планом приватизації), і проведення перших загальних зборів акціонерів керівництво акціонерним товариством, створеним на базі майна, зданого в оренду, покладається на адміністрацію орендного підприємства, що приватизується.

Стаття 80. Приватизація холдингових компаній

1. Приватизація державних, національних акціонерних чи холдингових компаній здійснюються способами, передбаченими цим Законом для об'єктів, віднесених до групи Г.

2. Приватизації державних, національних акціонерних чи холдингових компаній може передувати реструктуризація, що передбачає:

виключення зі статутного капіталу державних, національних акціонерних чи холдингових компаній: пакетів акцій дочірніх підприємств, профіль діяльності яких відрізняється від загального профілю діяльності відповідної державної, національної акціонерної чи холдингової компанії; пакетів акцій дочірніх підприємств, які доцільно залишити у державній власності; пакетів акцій дочірніх підприємств, які доцільно приватизувати самостійно (окремо).

перегляд засновницьких (установчих) документів державних, національних акціонерних чи холдингових компаній;

злиття з державною, національною акціонерною чи холдинговою компанією окремих її дочірніх підприємств;

перереєстрацію емісії акцій державної, національної акціонерної чи холдингової компанії.

3. До статутного капіталу державної, національної акціонерної чи холдингової компанії для приватизації у складі державної, національної акціонерної чи холдингової компанії державні органи приватизації можуть передати пакети акцій акціонерних товариств, які не мали попиту в процесі їх самостійної (окремої) приватизації не менш ніж два роки і основний профіль діяльності яких співпадає з профілем діяльності державної, національної акціонерної чи холдингової компанії.

4. Вартість державної, національної акціонерної чи холдингової компанії, що підлягає приватизації, визначається відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки у два етапи:

на першому етапі здійснюється оцінка окремо кожного державного пакета акцій акціонерного товариства і майна, переданого до статутного капіталу державної, національної акціонерної чи холдингової компанії, а також майна, створеного державною, національною акціонерною чи холдинговою компанією і дочірніми підприємствами, заснованими за участю державної, національної акціонерної чи холдингової компанії;

на другому етапі визначається додаткова вартість державної, національної акціонерної чи холдингової компанії, створювана за рахунок інтеграції та кооперації підприємств, які працюють у складі державної, національної акціонерної чи холдингової компанії.

5. Члени трудового колективу державної, національної акціонерної чи холдингової компанії, яка приватизується, а також колишні працівники державної, національної акціонерної чи холдингової компанії, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, мають право на придбання акцій за кошти відповідно до статті 88 цього Закону.

Акції, які не були придбані на пільгових умовах особами, зазначеними у статті 88 цього Закону, включаються державним органом приватизації до єдиного пакета, що пропонується до продажу. Продаж акцій державної, національної акціонерної чи холдингової компанії конкурентними способами розпочинається не раніше граничного строку завершення продажу акцій на пільгових умовах згідно статті 88 цього Закону.

5. Державна, національна акціонерна чи холдингова компанія приватизується шляхом продажу єдиного пакету, який складається з усіх акцій, які перебувають у державній власності на момент прийняття рішення про проведення інвестиційного конкурсу, аукціону, конкурсу або продаж через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), крім акцій, закріплених у встановленому цим Законом порядку у державній власності.

У випадку продажу пакету акцій державної, національної акціонерної чи холдингової компанії за інвестиційним конкурсом, особи, які придбали акції на пільгових умовах відповідно до статті 88 цього Закону, за їх бажанням можуть передати Фонду державного майна України акції, придбані на пільгових умовах, для їх продажу разом з пакетом акцій, який є у державній власності і продається Фондом державного майна України. Після продажу пакета акцій зазначені особи одержують кошти за акції за ціною, яка склалася на інвестиційному конкурсі. Повернення коштів особам, які передали свої акції Фонду державного майна України для подальшого продажу, здійснюється відповідно до порядку, встановленого Фондом державного майна України.

6. У разі закріплення в державній власності пакета акцій у розмірі п'ятдесят відсотків статутного капіталу державної, національної акціонерної чи холдингової компанії плюс одна акція Фонд державного майна України може пропонувати для продажу на інвестиційному конкурсі єдиним пакетом усі акції, не продані на момент прийняття рішення про продаж разом з акціями, приєднаними до цього пакету на підставі частини п'ятої цієї статті Закону.

При цьому умовами інвестиційного конкурсу може за рішенням Кабінету Міністрів України передбачатися передача пакета акцій державної, національної акціонерної чи холдингової компанії, закріпленого у державній власності, в управління відповідно до цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції переможцю інвестиційного конкурсу з наданням йому переважного права (за рівних інших умов) придбання акцій державної, національної акціонерної чи холдингової компанії, закріплених у державній власності, у разі їх подальшої приватизації після розкріплення їх в установленому Законом порядку з державної власності, виходячи з результатів управління пакетом акцій державної, національної акціонерної чи холдингової компанії протягом установленого в умовах інвестиційного конкурсу строку.

7. Фонд державного майна України разом зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади щоквартально проводить аналіз діяльності раніше створених національних, державних акціонерних і холдингових компаній, до статутного капіталу яких передані пакети акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності, та разом з Кабінетом Міністрів України забезпечує ліквідацію відповідних компаній, діяльність яких є неефективною або збитковою, з наступним продажем пакетів акцій акціонерних товариств, що були передані до статутного капіталу таких компаній відповідно до законодавства про приватизацію.

Стаття 81. Приватизація майна об'єкта, що надавався у концесію

У разі прийняття після закінчення строку дії концесійного договору рішення про приватизацію майна об'єкта, що надавався у концесію, у колишнього концесіонера виникає право на викуп цього майна згідно з визначеними умовами приватизації, якщо ним у зв'язку з виконанням умов концесійного договору створено (побудовано) це майно або здійснено його поліпшення вартістю не менш як п'ятдесят відсотків вартості майна на момент приватизації.

Стаття 82. Приватизація будівель (споруд, приміщень), в яких розташовані об'єкти приватизації

1. Будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке перебуває у власності Автономної Республіки Крим). За наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням в оренду на строк не менш як десять років.

2. Якщо в нежилих приміщеннях будинку, який перебуває у державній власності, розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді державного майна підприємств, то в разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох з них займані ними приміщення, за відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном об'єкта приватизації після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.

3. У разі продажу на аукціоні (за конкурсом) будівлі (споруди, приміщення), яка перебуває в оренді та яку за згодою орендодавця було поліпшено за рахунок власних коштів орендаря, до переможця аукціону (конкурсу) переходить зобов'язання щодо компенсації орендареві здійсненого ним поліпшення орендованого майна відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після припинення договору оренди.

4. Не можуть бути об'єктами приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

Розділ V. УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ В ПРОЦЕСІ ПРИВАТИЗАЦІЇ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇХ ДОДЕРЖАННЯМ

Стаття 83. Оформлення угод приватизації

1. Набуття права власності на об'єкт приватизації підтверджується договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, який укладається між покупцем та державним органом приватизації, а також актом приймання-передавання об'єкта приватизації.

2. Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації підлягає нотаріальному посвідченню.

Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту повної сплати вартості придбаного об'єкта приватизації з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, або якщо договір купівлі-продажу об'єкта приватизації потребує державної реєстрації - з моменту такої реєстрації та оформлення в установленому порядку акту приймання-передавання об'єкта приватизації з урахуванням встановлених цим Законом особливостей приватизації окремих груп об'єктів. Право власності на придбаний пакет акцій акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації або корпоратизації, реалізується покупцем з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів (у разі випуску акцій акціонерного товариства у документарній формі) або з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача (у разі випуску акцій акціонерного товариства у бездокументарній формі).

3. У разі придбання об'єкта приватизації на інвестиційному конкурсі, аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу об'єкта приватизації між покупцем і продавцем укладається, як правило, не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження державним органом приватизації результатів інвестиційного конкурсу, аукціону, конкурсу, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням державного органу приватизації щодо конкретного інвестиційного конкурсу, аукціону, конкурсу, а також продажу пакетів акцій акціонерного товариства через організаторів торгівлі цінними паперами. Таке рішення державного органу приватизації повинно бути вмотивованим і містити обґрунтування необхідності подовження строку укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

4. Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації зазвичай включає:

назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження;

відомості про продавця та покупця;

предмет договору;

вартість об'єкта приватизації, яку зобов'язується сплатити покупець;

порядок та строки розрахунків за придбаний об'єкт приватизації;

момент передачі об'єкта приватизації покупцю (після повної сплати коштів за придбаний об'єкт приватизації, крім випадків, коли цим Законом встановлюється можливість сплати за об'єкт приватизації з розстрочкою);

вичерпний перелік зобов'язань, взятих на себе покупцем об'єкта приватизації, та відповідальність за їх невиконання;

взаємні зобов'язання державного органу приватизації і покупця об'єкта приватизації;

правові наслідки невиконання обов'язків та санкції за порушення умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації відповідно до законодавства про приватизацію;

порядок здійснення сторонами контролю дотримання умов договору;

порядок вирішення спорів;

форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

місцезнаходження та банківські реквізити сторін;

До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації повинні включатися передбачені бізнес-планом, техніко-економічним обґрунтуванням післяприватизаційного розвитку об'єкта приватизації чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами інвестиційного конкурсу, аукціону, конкурсу з продажу об'єкта приватизації чи викупу, а також відповідальність та правові наслідки їх невиконання, щодо:

здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження прогресивних технологій;

здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної єдності виробництва та технологічних циклів;

збереження та раціонального використання робочих місць;

виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції;

збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції (послуг) відповідно до бізнес-плану;

забезпечення певних показників діяльності об'єкта приватизації (мінімального розміру доходів, надходжень до бюджетів тощо);

порядку і строків внесення інвестицій з розподілом за роками та кварталами, із зазначенням розміру інвестицій у грошовому виразі незалежно від форми їх внесення;

завершення будівництва житлових будинків;

утримання об'єктів соціально-побутового призначення;

виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища;

відомості про розподіл відповідальності за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок господарської діяльності підприємства до проведення його приватизації;

вимоги та додаткові обмеження природоохоронного законодавства до користування об'єктом приватизації;

виконання встановлених мобілізаційних завдань;

погашення боргів об'єкта приватизації.

повної та своєчасної сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та Пенсійного фонду України.

5. До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації окремо включаються зобов'язання покупця щодо надання державному органу приватизації інформації, склад та строки надання якої встановлюються договором купівлі-продажу об'єкта приватизації. У разі зміни місцезнаходження покупець об'єкта приватизації зобов'язаний у десятиденний строк повідомити про це державний орган приватизації.

6. Строк дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років, а щодо підприємств і установ, приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України - строк дії зобов'язань покупця об'єкта приватизації визначається рішенням Кабінету Міністрів України.

7. Покупець об'єкта приватизації зобов'язаний до повного виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації не брати участі у голосуванні на загальних зборах акціонерів акціонерного товариства під час вирішення питань збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, зміни номіналу акцій, організаційно-господарської форми (у разі включення таких пропозицій до порядку денного загальних зборів акціонерів).

8. Державні органи приватизації повідомляють про обтяження акцій відповідними зобов'язаннями реєстраторів (при документарній формі випуску акцій) та зберігачів (при бездокументарній формі випуску акцій чи в разі знерухомлення акцій).

9. Зазначені в цій статті зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження покупцем об'єкта приватизації протягом строку дії цих зобов'язань.

Відчуження майна (акцій), обтяжених передбаченими у цій статті Закону зобов'язаннями, у період дії цих зобов'язань можливо виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням у порядку, визначеному Фондом державного майна України. При цьому:

передача приватизованого об'єкта у заставу у період дії умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації здійснюється за згодою державного органу приватизації, який є стороною цього договору, у порядку, визначеному Фондом державного майна України;

проведення додаткової емісії акцій об'єкта приватизації забороняється до повного виконання зобов'язань за укладеним покупцем об'єкта приватизації договором купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Відчуження окремих частин об'єкта приватизації до повного виконання покупцем об'єкта приватизації умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації забороняється.

Договори про подальше відчуження об'єкта приватизації, обтяженого передбаченими у цій статті Закону зобов'язаннями, підлягають нотаріальному посвідченню.

10. У разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта новий власник у тижневий строк з дня переходу до нього права власності на цей об'єкт приватизації зобов'язаний подати до державного органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності на об'єкт приватизації.

Державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації і застосовувати до нього у разі їх невиконання санкції згідно із законом.

Емітент або реєстратор, який веде реєстр власників іменних цінних паперів, зобов'язаний подати державному органу приватизації відомості про нового власника приватизованого об'єкта на письмову вимогу державного органу приватизації.

11. До договорів купівлі-продажу об'єкта приватизації, за згодою сторін можуть вноситися зміни відповідно до положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу об'єкта приватизації, яке затверджується Фондом державного майна України.

Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу об'єкта приватизації, не можуть передбачати:

зменшення загального обсягу інвестицій та граничного строку їх внесення, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації;

зменшення відповідальності покупця об'єкта приватизації за невиконання ним зобов'язань.

Зміна зобов'язань соціального характеру, передбачених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, можлива тільки в разі їх попереднього письмового погодження представницьким органом трудового колективу (профспілковою організацію) об'єкта приватизації.

12. До договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, умови продажу яких затверджено Кабінетом Міністрів України, можуть вноситися зміни в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

13. Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації є підставою для перерахування коштів на обумовлений договором купівлі-продажу об'єкта приватизації розрахунковий рахунок державного органу приватизації як оплати за придбаний об'єкт приватизації.

Покупець об'єкта приватизації зобов'язаний внести зазначені платежі у порядку і строки, визначені цим Законом та договором купівлі-продажу об'єкта приватизації.

14. У триденний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а якщо договір купівлі-продажу об'єкта приватизації підлягає державній реєстрації - з моменту такої реєстрації, уповноважений представник державного органу приватизації і новий власник підписують акт приймання-передавання об'єкта приватизації.

Стаття 84. Контроль за виконанням угод приватизації

1. Державний орган приватизації, який уклав відповідний договір купівлі-продажу об'єкта приватизації, та державний орган приватизації вищого рівня здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

2. За результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації складається акт перевірки за формою, встановленою Фондом державного майна України.

3. На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу об'єкта приватизації може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, у визначені строки.

У разі розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації за рішенням суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність. Порядок повернення в державну власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів приватизації затверджується Кабінетом Міністрів України.

4. Покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, придбаний на інвестиційному конкурсі, на аукціоні, за конкурсом, на відкритих торгах, через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), на міжнародних фондових ринках, а також шляхом викупу протягом строку, встановленого цим Законом та договором купівлі-продажу об'єкта приватизації (крім випадків, коли цим Законом встановлюється можливість сплати за об'єкт приватизації з розстрочкою), але не пізніш ніж 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі 2 відсотків вартості об'єкта приватизації згідно договору купівлі-продажу об'єкта приватизації за кожний день прострочення.

Рішення про результати інвестиційного конкурсу, аукціону, конкурсу, відкритих торгів, продажу через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи), на міжнародних фондових ринках або про викуп об'єкта приватизації в таких випадках підлягають анулюванню.

5. У разі повного або часткового невиконання умов договорів купівлі-продажу об'єкта приватизації встановлюється така відповідальність покупців:

у разі порушення визначених умовами договору купівлі-продажу об'єкта приватизації строків виконання зобов'язань, виражених у грошовій формі, крім внесення плати за об'єкт приватизації, покупцем сплачується пеня у розмірі одного відсотка вартості невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення;

у разі розірвання у встановленому порядку договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у зв'язку з невиконанням зобов'язань, виражених у грошовій формі, крім плати за об'єкт приватизації, внесені частково гроші та інші активи не повертаються, а в разі невиконання цих зобов'язань на день подання позову про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації покупець об'єкта приватизації сплачує штраф у розмірі п'ятдесят відсотків загального обсягу зобов'язань, виражених у грошовій формі;

у разі невиконання покупцем об'єкта приватизації зобов'язання щодо збереження обсягу виробництва продукції, збільшення товарообігу, надання послуг (далі - обсяг виробництва), крім випадків, пов'язаних з проведенням реконструкції та модернізації виробництва, ремонту основних засобів, покупець об'єкта приватизації сплачує штраф у розмірі п'ятдесят відсотків визначеної у грошовій формі величини зменшення обсягу виробництва продукції (обсяги виробництва порівнюються у натуральному виразі);

у разі невиконання покупцем об'єкта приватизації зобов'язання щодо збільшення обсягів виробництва продукції до конкретно обумовленого договором рівня покупець об'єкта приватизації сплачує штраф у розмірі п'ятдесят відсотків визначеної у грошовій формі величини різниці між обсягом виробництва продукції, якого необхідно було досягти згідно з умовами договору купівлі-продажу, та фактичним обсягом на момент перевірки (обсяги виробництва порівнюються у натуральному виразі);

у разі коли протягом року після встановлення факту невиконання зобов'язання щодо збереження обсягу виробництва продукції або його збільшення до конкретно обумовленого договором рівня покупець об'єкта приватизації не забезпечить відновлення обсягу виробництва або досягнення передбаченого договором купівлі-продажу об'єкта приватизації рівня, державний орган приватизації має право порушити питання про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації;

у разі невиконання покупцем об'єкта приватизації зобов'язання щодо збереження протягом визначеного терміну кількості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць, пов'язаного із санацією та реструктуризацією підприємства) він сплачує штраф у розмірі двадцятичотирикратної суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника та у місячний термін поновлює кількість скорочених робочих місць. Кошти від штрафних санкцій за таке порушення використовуються для створення нових робочих місць за місцем реєстрації об'єкта приватизації, в якому відбулося скорочення робочих місць, та працевлаштування осіб, звільнених у результаті скорочення робочих місць на об'єкті приватизації;

у разі невиконання або неналежного виконання покупцем об'єкта приватизації умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у зв'язку з визнанням цього підприємства банкрутом покупець сплачує штраф у розмірі ста відсотків невиконаних ним зобов'язань, але не менше ста відсотків вартості придбаного об'єкта приватизації. При цьому достатнім підтвердженням факту невиконання або неналежного виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації є прийняття господарським судом постанови про визнання об'єкта приватизації банкрутом;

у разі невиконання покупцем об'єкта приватизації зобов'язань щодо повної та своєчасної сплати об'єктом приватизації всіх установлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та Пенсійного фонду України протягом установленого в договорі купівлі-продажу об'єкта приватизації строку дії зобов'язань покупець об'єкта приватизації сплачує штраф у розмірі сімдесяти п'яти відсотків розміру несплачених в установлені законодавством строки податків і зборів (обов'язкових платежів);

у разі виявлення державним органом приватизації факту неналежного виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, за порушення яких відповідальність законодавством не визначено, покупець сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості придбаного об'єкта приватизації;

у разі недодержання зобов'язання щодо збереження протягом визначеного договором купівлі-продажу періоду номенклатури видів економічної діяльності об'єкта приватизації покупець об'єкта приватизації сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості об'єкта приватизації.

За недопущення працівників державних органів приватизації, вчинення протидії чи перешкоджання проведенню ними перевірки додержання умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен встановлений факт.

Штрафи і пеня стягуються з винних осіб в установленому порядку та перераховуються до Державного бюджету України.

Стаття 85. Правонаступництво власників

1. Особи, які придбали державні підприємства як цілісні майнові комплекси, є правонаступниками всіх їх майнових прав і обов'язків відповідно до умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації та законодавства.

Після придбання інших видів об'єктів приватизації їх новий власник стає правонаступником прав і обов'язків, що випливають з права власності на конкретний об'єкт приватизації.

2. До набуття покупцем права власності на придбаний об'єкт приватизації відповідальність за збереження майна об'єкта приватизації у встановленому порядку несе керівник підприємства, що приватизується, або підприємства (установи, організації), на балансі якого знаходиться об'єкт приватизації.

3. Власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних цими об'єктами до приватизації земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування.

Орган місцевого самоврядування зобов'язаний у місячний строк після надходження відповідної заяви від приватизованого об'єкта чи власника об'єкта приватизації переоформити договір оренди на користування землею.

4. У разі продажу пакета акцій акціонерного товариства, на який нараховані дивіденди за час, коли цей пакет акцій перебував у державній власності, сума нарахованих дивідендів підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Розділ VI. ФІНАНСОВІ ПИТАННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 86. Джерела коштів для придбання об'єктів права державної власності, що приватизуються

1. Об'єкти права державної власності, що приватизуються, можуть бути придбані за рахунок власних і позичених коштів покупців, які мають право брати участь у приватизації відповідно до цього Закону.

2. Покупці здійснюють оплату вартості об'єкта приватизації виключно грошима. Якщо приватизація державного майна здійснюється з розстрочкою платежу, на суму розстроченого платежу нараховуються відсотки за обліковою ставкою Національного банку України, або якщо це передбачено законом та договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, вартість продажу об'єкта приватизації збільшується з урахуванням індексу інфляції, визначеного спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики.

Розрахунки за об'єкти приватизації здійснюються у порядку, встановленому Фондом державного майна України.

3. Покупці - іноземні інвестори та підприємства з іноземними інвестиціями можуть набувати об'єкти приватизації з оплатою їх вартості у національній або іноземній (вільно конвертованій) валюті, якщо це передбачено умовами продажу конкретного об'єкта приватизації з поданням відомостей про джерела надходження коштів.

4. Джерелом оплати вартості об'єктів приватизації та будь-яких зобов'язань не можуть бути кошти, що отримані внаслідок діяльності цього об'єкта приватизації (прибуток, амортизаційні відрахування, оборотні фонди тощо).

Стаття 87. Використання грошових коштів, одержаних від приватизації

1. Кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, пов'язані з приватизацією (у тому числі від покупців за подання заяви на приватизацію; реєстраційний збір за реєстрацію покупців для участі в інвестиційному конкурсі, аукціоні, конкурсі; суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об'єкти приватизації; відсотки, нараховані на суму розстрочених платежів тощо), зараховуються до Державного бюджету України у повному обсязі.

2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань фінансової політики забезпечує врахування під час підготовки проекту Державного бюджету України витрат Фонду державного майна України, пов'язаних із забезпеченням процесу приватизації державного майна та управління пакетами акцій акціонерних товариств, які перебувають у державній власності, у тому числі на:

підтримання функціонування єдиної комп'ютерної мережі державних органів приватизації;

оплату послуг, пов'язаних з передприватизаційною підготовкою, реструктуризацією, приватизацією, у тому числі оплату послуг суб'єктів оціночної діяльності, пов'язаних з оцінкою майна під час приватизації (корпоратизації); юридичних послуг; послуг реєстраторів та зберігачів; послуг організаторів інвестиційних конкурсів, аукціонів, конкурсів (в разі залучення сторонніх осіб), організаторів торгівлі цінними паперами (фондових бірж, торговельно-інформаційних систем), послуг уповноважених осіб при розміщенні акцій на міжнародних ринках шляхом випуску депозитарних розписок тощо;

створення та ведення реєстрів об'єктів права державної власності (корпоративних прав держави; майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств; майна, переданого в оренду; приватизованого майна, що повернуте у власність держави);

провадження інформаційно-пропагандистської та рекламної діяльності з проведення приватизації, висвітлення приватизаційних процесів у засобах масової інформації, підтримка сторінки Фонду державного майна України в мережі Інтернет;

оплату послуг, пов'язаних з орендою державного майна, у тому числі проведенням незалежної оцінки, аудитом, організацією конкурсів на право оренди та експертизою проектно-кошторисної документації на поліпшення об'єктів оренди;

оплату господарських витрат Фонду державного майна України, пов'язаних з виконанням покладених на нього функцій;

фінансування витрат, пов'язаних із забезпеченням міжнародної діяльності у сфері приватизації, в тому числі розрахунки за борговими зобов'язаннями.

Розділ VII. СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 88. Пільги працівникам підприємства, що приватизується

1. Кожному працівнику підприємства, майно якого приватизується, надається право на першочергове придбання акцій, сума номінальних вартостей яких становить сорок п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян кожному з працівників.

Ця пільга поширюється також на колишніх працівників підприємств, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, осіб, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, інвалідів, звільнених у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, та працівників, звільнених у зв'язку із станом здоров'я, а також на працівників соціально-культурних та оздоровчо-лікувальних закладів, що приватизуються у складі підприємств, на балансі яких вони перебувають.

Ціна однієї акції при пільговому продажу, передбаченому цією статтею, встановлюється на рівні половини номінальної вартості акції.

2. Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, до складу якого ввійшло не менш як 50 відсотків працівників підприємства, майно якого приватизується шляхом продажу на аукціоні чи за конкурсом, створене згідно з цим Законом, користується пріоритетним правом на придбання об'єкта приватизації за рівних інших запропонованих умов купівлі, а також правом на розстрочку платежу на строк не більше одного року з початковим внеском не менше тридцяти відсотків вартості об'єкта приватизації, встановленої за результатами аукціону чи конкурсу.

3. За рішенням державного органу приватизації об'єкти соціально-побутового призначення в разі відмови трудових колективів підприємств, що приватизуються, від приватизації цих об'єктів можуть передаватися у власність відповідних територіальних громад відповідно до законодавства. У разі неможливості утримання за рахунок коштів місцевого бюджету об'єктів соціально-побутового призначення, створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) підприємства, що приватизується, а також за наявності згоди акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації та корпоратизації на базі вказаного підприємства, зазначені об'єкти можуть передаватися у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України у безстрокове безоплатне користування такому акціонерному товариству за умови їх цільового використання та належного утримання і без права продажу. Подальша приватизація таких об'єктів здійснюється відповідно до цього Закону.

4. Державними програмами приватизації можуть встановлюватися додаткові пільги для працівників підприємств та інших осіб, визначених частиною першою цієї статті Закону, для стимулювання їх участі в приватизації.

Стаття 89. Соціальні гарантії працівникам підприємства, що приватизується, та приватизованого підприємства

1. З дня прийняття рішення про приватизацію підприємства розірвання трудового договору з працівником підприємства, що приватизується, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, за винятком звільнення на підставі пунктів 2 і 6 статті 40 Кодексу законів про працю України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачене звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю в Україні.

2. Не допускається звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу протягом не менш як дванадцяти місяців від дня переходу до нього права власності на пакет акцій, за винятком звільнення на підставі пунктів 2 і 6 статті 40 Кодексу законів про працю України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачене звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю в Україні.

3. Укладення колективного договору між новим власником або уповноваженим ним органом і органом, уповноваженим представляти інтереси трудового колективу (профспілковим органом), а також працевлаштування вивільнених працівників здійснюються відповідно до законодавства. При цьому колективний договір, який укладається між новим власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом не може погіршувати соціальні гарантії та умови, що діяли на момент прийняття рішення про приватизацію підприємства.

4. У випадку приватизації підприємства на інвестиційних конкурсах, аукціонах, конкурсах до фіксованих умов їх проведення включається пакет соціальних зобов'язань покупця, який може передбачати:

погашення існуючої заборгованості з виплати заробітної плати та інших виплат працівникам об'єкта приватизації, передбачених законодавством і колективним договором;

недопущення утворення простроченої заборгованості із заробітної плати працівникам об'єкта приватизації та до державних цільових фондів;

встановлення певного рівня середньої заробітної плати на об'єкті приватизації, але не менше середнього рівня оплати праці робітника у відповідній галузі економіки, та щомісячної індексації рівня заробітної плати з урахуванням інфляційних процесів;

установлення тарифної ставки для робітника найнижчої кваліфікації з нормальними умовами праці не менш ніж півтора прожиткових мінімуми для працездатної людини;

матеріальне стимулювання працівників (збереження або поліпшення діючої системи оплати праці та преміювання і досягнутого співвідношення виробничих премій, доплат, надбавок до тарифних ставок (посадового окладу); виплату винагороди за підсумками роботи об'єкта приватизації в розмірі середньомісячної заробітної плати, інших заохочень залежно від результатів діяльності об'єкта приватизації;

збереження штатної чисельності персоналу, що була досягнута на момент прийняття рішення про приватизацію підприємства, протягом п'яти років після укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації;

утримання соціальної сфери підприємства (оздоровчих комплексів, санаторіїв-профілакторіїв, палаців культури, приміських оздоровчих баз, спортивних споруд, гуртожиток тощо) з обсягами її фінансування не нижче за рівень, досягнутий на дату підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації; прийняття рішень про реорганізацію, ліквідацію, перепрофілювання об'єктів соціальної сфери тільки після обов'язкового погодження з представницьким органом трудового колективу (профспілковим комітетом) об'єкта приватизації;

виконання щорічних заходів з оздоровлення працівників об'єкта приватизації із загальною кількістю оздоровлюваних працівників не менше ніж на момент прийняття рішення про приватизацію підприємства, у тому числі забезпечення путівками на лікування та оздоровлення в лікувальні та оздоровчі заклади в обсязі не менше ніж на момент прийняття рішення про приватизацію підприємства;

збереження досягнутого на момент прийняття рішення про приватизацію підприємства співвідношення вартості путівок у пансіонати, дитячі оздоровчі табори, лікувальні та оздоровчі заклади, що перебувають на балансі підприємства і середньої заробітної плати працівників об'єкта приватизації;

забезпечення певного мінімального рівня витрат на поліпшення соціально-побутових умов працюючих, але не менше 1 відсотка суми реалізованої продукції об'єкта приватизації на рік;

зниження частки виробництва з небезпечними та шкідливими умовами праці і зменшення їх впливу на працюючих;

забезпечення певного мінімального рівня витрат на охорону праці, але не менше 1 відсотка суми реалізованої продукції об'єкта приватизації на рік;

продовження будівництва житлових будинків, які споруджувалися на кошти підприємства на момент прийняття рішення про його приватизацію, і безоплатної передачі житла працівникам об'єкта приватизації, що перебувають на квартирному обліку;

збереження існуючих соціальних пільг працівникам і пенсіонерам об'єкта приватизації (одноразова грошова виплата у зв'язку з виходом на пенсію, надання путівок за пільговою вартістю, оплата послуг на організацію похорону і видача матеріальної допомоги на поховання, забезпечення побутовим паливом та інші соціальні виплати);

здійснення добровільного медичного страхування працівників за рахунок коштів об'єкта приватизації і пенсійного забезпечення працівників за рахунок недержавного пенсійного фонду;

виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні", створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.

Розділ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ У ПРОЦЕСІ ПРИВАТИЗАЦІЇ

1. З метою створення конкурентного середовища та запобігання монополізації товарних ринків за наявності економічних, технологічних та інших умов повинна здійснюватися реструктуризація об'єктів приватизації з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі шляхом поділу, у разі якщо:

об'єкт приватизації займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному чи регіональному товарних ринках;

до складу об'єкта приватизації входять структурні підрозділи, які не мають тісного технологічного зв'язку з основним виробництвом і можуть бути виділені у самостійні підприємства.

2. Приватизація підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному або регіональному товарних ринках, здійснюється за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції в порядку, визначеному Фондом державного майна України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції.

У випадках, передбачених законодавством, покупець об'єкта приватизації зобов'язаний отримати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції на придбання у власність об'єкта приватизації.

3. Перелік підприємств, що займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному та регіональному товарних ринках, складає та переглядає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції.

4. Контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у процесі приватизації здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції відповідно до законодавства України.

5. Вимоги щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції обов'язково включаються до умов інвестиційних конкурсів, аукціонів, конкурсів тощо.

Під час проведення інвестиційних конкурсів, аукціонів, конкурсів тощо щодо об'єктів приватизації, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, покупець зобов'язаний подавати відомості згідно з переліком, що встановлюється Фондом державного майна України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції.

6. Порядок розгляду заяв про надання дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції на придбання об'єкта приватизації визначається законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо продаж об'єкта приватизації проводиться із застосуванням конкурсних процедур (інвестиційних конкурсів, аукціонів, конкурсів тощо) і потребує дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції, заява про надання дозволу на придбання об'єкта приватизації, якщо такий дозвіл не був отриманий раніше, подається до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції не пізніш як за тридцять п'ять днів до завершення приймання конкурсної документації.

Заява вважається прийнятою до розгляду, якщо протягом п'яти днів з дня її надходження спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції не повернув заявнику заяву з повідомленням, що вона та (або) інші документи не відповідають встановленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції вимогам і це перешкоджає її розгляду.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції розглядає заяву про надання дозволу на придбання об'єкта приватизації протягом двадцяти днів з дня прийняття її до розгляду. Якщо протягом цього строку спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції не розпочав розгляд справи про концентрацію, рішення про надання дозволу на придбання об'єкта приватизації вважається прийнятим.

У разі якщо придбання об'єкта приватизації потребує дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції, права та обов'язки сторін, відповідно до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, виникають з дня отримання такого дозволу.

Розділ IX. РЕПРИВАТИЗАЦІЯ МАЙНА

Стаття 90. Поняття реприватизації

1. Реприватизація майна - це відчуження на користь держави або Автономної Республіки Крим майна, набутого покупцями (юридичними та фізичними особами), визнаними такими згідно з цим Законом, шляхом приватизації об'єктів права державної власності; об'єктів, які перебували у власності Автономної Республіки Крим, з метою подальшої повторної приватизації.

2. Не вважається реприватизацією:

відчуження на користь держави або Автономної Республіки Крим приватизованого майна внаслідок визнання господарським судом недійсними договорів купівлі-продажу такого майна;

відчуження на користь держави або Автономної Республіки Крим майна, що перебуває у власності недержавних юридичних та фізичних осіб, яке набуте злочинним шляхом та поза межами законодавства про приватизацію.

3. Дія цього Закону не поширюється на реприватизацію об'єктів недержавного житлового та земельного фонду, крім земельних ділянок, на яких розташовано об'єкти реприватизації.

Стаття 91. Мета і принципи реприватизації

1. Реприватизація здійснюється з метою:

відновлення законних прав держави (Автономної Республіки Крим) як власника майна, приватизація якого здійснювалась всупереч інтересам держави (Автономної Республіки Крим) та з порушенням законодавства;

недопущення припинення господарської діяльності приватизованих об'єктів, які займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному чи регіональному товарних ринках, виробляють соціально значиму продукцію (товари, роботи, послуги) і щодо яких існує загроза їх втрати (знищення) як суб'єктів підприємництва (у тому числі через банкрутство, рішення недержавного власника про припинення ведення господарської діяльності тощо), що може створити загрозу інтересам держави і суспільства, шляхом відновлення цих підприємств в державній власності, власності Автономної Республіки Крим та забезпечення їх подальшого ефективного функціонування;

усунення загрози втрати контролю з боку держави за виробництвом, що складає основу національної безпеки держави.

2. Реприватизація здійснюється на основі таких принципів:

законності;

економічної доцільності та обґрунтованості прийнятих рішень щодо реприватизації;

забезпечення прав власника на відшкодування вартості реприватизованого майна;

встановлення правонаступництва реприватизованих підприємств за правами та зобов'язаннями приватизованих підприємств;

додержання законодавства про захист економічної конкуренції;

забезпечення соціальних гарантій працівникам підприємства, що реприватизується;

забезпечення гарантій, наданих законодавством вітчизняним та іноземним інвесторам.

Стаття 92. Об'єкти реприватизації

1. До об'єктів, що можуть бути реприватизовані, належать наступні об'єкти, які були приватизовані відповідно до законодавства про приватизацію:

цілісні майнові комплекси державних підприємств, віднесених цим Законом до групи Г та визнаних в установленому порядку стратегічно важливими для економіки та безпеки держави;

пакети акцій акціонерних товариств, створених в процесі корпоратизації та приватизації, віднесених цим Законом до групи Г та визнаних в установленому порядку стратегічно важливими для економіки та безпеки держави, якщо одному власнику продано в процесі приватизації способами, передбаченими цим Законом, пакет акцій розміром не менше: п'ятдесяти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція; або не менше двадцяти п'яти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція за умови, що разом з пакетом акцій цього акціонерного товариства, який закріплено в установленому порядку у державній власності або тимчасово перебуває у державній власності, Фонд державного майна України управлятиме пакетом акцій цього акціонерного товариства розміром не менше п'ятдесяти відсотків статутного капіталу акціонерного товариства плюс одна акція.

2. Інші об'єкти права державної власності, приватизовані згідно з цим Законом, не можуть бути реприватизовані у порядку, передбаченому цим Законом, і їх повернення у державну власність є можливим виключно через прийняття господарським судом рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Стаття 93. Суб'єкти реприватизації

Суб'єктами реприватизації є:

Фонд державного майна України;

власники раніше приватизованого об'єкта, що реприватизується;

Стаття 94. Державний орган, який здійснює реприватизацію майна, і його повноваження

1. Єдиним органом, уповноваженим здійснювати від імені держави дії, пов'язані з реприватизацією раніше приватизованого майна, є Фонд державного майна України.

2. Фонд державного майна України в процесі реприватизації:

створює комісію з реприватизації раніше приватизованого об'єкта;

розробляє плани реприватизації раніше приватизованого об'єкта;

забезпечує проведення оцінки вартості об'єкта, що реприватизується;

викуповує цілісні майнові комплекси державних підприємств чи пакети акцій акціонерних товариств, які відповідають ознакам, визначеним статтею 92 цього Закону, після прийняття в установленому порядку рішення про їх реприватизацію;

укладає договори про реприватизацію об'єктів;

управляє державним майном реприватизованого цілісного майнового комплексу державного підприємства, здійснює повноваження з управління реприватизованим пакетом акцій акціонерного товариства;

є представником власника майна, яке до приватизації перебувало у державній власності, власності Автономної Республіки Крим; у тому числі під час реалізації заходів, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Стаття 95. Прийняття рішення про реприватизацію

1. Ініціаторами порушення питання про реприватизацію цілісного майнового комплексу державного підприємства чи пакета акцій акціонерного товариства, які відповідають ознакам, визначеним статтею 92 цього Закону, можуть бути:

Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України - щодо об'єктів, які до приватизації в порядку, передбаченому цим Законом, перебували у державній власності незалежно від органу, який здійснював управління відповідним державним майном;

міністерства, інші центральні або місцеві органи виконавчої влади - щодо об'єктів, які до приватизації в порядку, передбаченому цим Законом, перебували у державній власності та майном яких управляв відповідний центральний або місцевий орган виконавчої влади;

Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим - щодо об'єктів, які до приватизації в порядку, передбаченому цим Законом, перебували у власності Автономної Республіки Крим;

власники приватизованих об'єктів - щодо приватизованих об'єктів, які перебувають в їх власності.

2. Ініціатори порушення питання про реприватизацію цілісного майнового комплексу державного підприємства чи пакета акцій акціонерного товариства, які відповідають ознакам, визначеним статтею 92 цього Закону, разом з Фондом державного майна України готують і подають до Кабінету Міністрів України:

висновок про суспільну необхідність реприватизації раніше приватизованого об'єкта;

техніко-економічне обґрунтування необхідності реприватизації раніше приватизованого об'єкта;

висновок спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції щодо можливості дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції після реприватизації раніше приватизованого об'єкта;

висновок спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань фінансової політики щодо можливостей виділення з Державного бюджету України коштів для фінансування процедури реприватизації об'єкта та забезпечення його розвитку у післяреприватизаційний період.

3. Кабінет Міністрів України у місячний строк розглядає документи, визначені частиною другою цієї статті Закону, і приймає рішення про підтримку ініціативи про реприватизацію раніше приватизованого об'єкта, або її відхилення.

У разі підтримки Кабінетом Міністрів України ініціативи про реприватизацію раніше приватизованого об'єкта Фонд державного майна України у місячний строк готує і подає Кабінету Міністрів України окремо по кожному об'єкту законопроект про реприватизацію раніше приватизованого об'єкта для його внесення на розгляд Верховної Ради України разом з матеріалами, що обґрунтовують доцільність прийняття такого рішення.

У разі відхилення Кабінетом Міністрів України ініціативи про реприватизацію раніше приватизованого об'єкта це рішення Кабінету Міністрів України разом з вмотивованим обґрунтуванням недоцільності реприватизації раніше приватизованого об'єкта доводиться до відома ініціатора порушення питання про реприватизацію відповідного об'єкта.

4. Рішення про визнання об'єкта таким, що підлягає реприватизації, приймається за поданням Кабінету Міністрів України Верховною Радою України.

Стаття 96. Загальний порядок здійснення реприватизації майна

1. З моменту набуття чинності законом про реприватизацію раніше приватизованого об'єкта власникам та керівникам об'єкта, що підлягає реприватизації, забороняється:

відчужувати майно (необоротні активи), що належить об'єкту, який підлягає реприватизації (продавати майно; здійснювати обмін, іпотеку та заставу майна; списувати основні засоби, які мають залишкову вартість; безоплатно передавати та реалізовувати майно для погашення заборгованості; вносити майно до статутного капіталу інших суб'єктів підприємництва); здавати майно в оренду; приймати рішення про реорганізацію об'єкта, який підлягає реприватизації, шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення;

приймати рішення про виплати дивідендів по акціям, процентів за облігаціями та одержаними об'єктом, що підлягає реприватизації, позиками;

Укладання угод, які є необхідними для забезпечення нормальної (безперебійної) роботи об'єкта, який підлягає реприватизації, здійснюється виключно за згодою Фонду державного майна України.

2. У двотижневий строк після набуття чинності законом про реприватизацію раніше приватизованого об'єкта Фонд державного майна України:

забезпечує опублікування в загальнодержавних і місцевих (за місцем реєстрації об'єкта, який підлягає реприватизації) друкованих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених Фондом державного майна України, інформації про реприватизацію раніше приватизованого об'єкта;

створює комісію з реприватизації раніше приватизованого об'єкта;

забезпечує проведення аудиторської перевірки об'єкта, що підлягає реприватизації.

Стаття 97. Комісія з реприватизації раніше приватизованого об'єкта

1. Для здійснення контролю за діяльністю об'єкта, що підлягає реприватизації, вивчення його стану і формування пропозицій щодо плану реприватизації об'єкта Фонд державного майна України створює комісію з реприватизації раніше приватизованого об'єкта та призначає її персональний склад.

2. До складу комісії з реприватизації раніше приватизованого об'єкта входять за принципом рівного представництва посадова особа Фонду державного майна України (голова комісії); уповноважені представники:

власника об'єкта, що підлягає реприватизації;

органу, який управляв відповідним майном до його приватизації або який є спеціально уповноважений центральним органом виконавчої влади у відповідній сфері;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань фінансової політики;

місцевого органу виконавчої влади;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів або його територіальних органів - у разі реприватизації об'єкта, який здійснює користування природними ресурсами або є екологічно небезпечним об'єктом;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій - у разі приватизації особливо небезпечних підприємств, а також об'єктів, розташованих у зоні гарантованого добровільного відселення з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань регулювання ринку цінних паперів - у випадку реприватизації пакету акцій акціонерного товариства;

представник Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим - у випадку реприватизації об'єкта, який до приватизації перебував у власності Автономної Республіки Крим.

Відповідні органи та особи зобов'язані в п'ятиденний строк з моменту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо створення комісії з реприватизації раніше приватизованого об'єкта делегувати до її складу своїх представників. Якщо в зазначений строк вони не делегували своїх представників до складу комісії з реприватизації раніше приватизованого об'єкта, Фонд державного майна України має право затвердити склад комісії з реприватизації раніше приватизованого об'єкта без представників цих органів.

За рішенням комісії з реприватизації раніше приватизованого об'єкта до її роботи можуть залучатися експерти, консультанти та інші спеціалісти, які користуються на її засіданнях правом дорадчого голосу.

3. Діяльність комісії з реприватизації раніше приватизованого об'єкта регулюється положенням, яке затверджується Фондом державного майна України.

Стаття 98. Проект плану реприватизації раніше приватизованого об'єкта

1. Комісія з реприватизації раніше приватизованого об'єкта протягом одного місяця від дня затвердження її складу складає проект плану реприватизації раніше приватизованого об'єкта, в якому враховуються пропозиції:

Кабінету Міністрів України;

Фонду державного майна України;

власника об'єкта, що підлягає реприватизації;

органу, який управляв відповідним майном до його приватизації або який є спеціально уповноважений центральним органом виконавчої влади у відповідній сфері;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту економічної конкуренції;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань фінансової політики;

місцевого органу виконавчої влади;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів або його територіальних органів - у разі реприватизації об'єкта, який здійснює користування природними ресурсами або є екологічно небезпечним об'єктом;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій - у разі приватизації особливо небезпечних підприємств, а також об'єктів, розташованих у зоні гарантованого добровільного відселення з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань регулювання ринку цінних паперів - у випадку реприватизації пакету акцій акціонерного товариства;

Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим - у випадку реприватизації об'єкта, який до приватизації перебував у власності Автономної Республіки.

2. Проект плану реприватизації раніше приватизованого об'єкта повинен передбачати:

строки та способи реприватизації раніше приватизованого об'єкта;

орієнтовну вартість об'єкта, що реприватизується, яка визначаються відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки;

розміри, форми та строки відшкодування вартості об'єкта, що реприватизується, його власнику;

пропозиції щодо умов договору про реприватизацію об'єкта, погоджені з власником об'єкта, що реприватизується, в частині розмірів, форми та строків відшкодування вартості цього об'єкта;

пропозиції щодо внесення змін до засновницьких (установчих) документів об'єкта, що реприватизується, та строки подання зазначених змін для здійснення їх державної реєстрації в установленому порядку, або проекти засновницьких (установчих) документів у випадках ліквідації об'єкта, що реприватизується, та створення на його основі нового об'єкта права державної власності;

вимоги та заходи щодо забезпечення технологічної єдності виробництва, недопущення руйнування виробничих комплексів, циклів, технологій.

3. До проекту плану реприватизації додається акт оцінки вартості об'єкта, що реприватизується.

4. Проект плану реприватизації, розроблений комісією з реприватизації раніше приватизованого об'єкта, разом з актом оцінки вартості об'єкта, що реприватизується подається на розгляд Фонду державного майна України, який протягом десяти днів зобов'язаний розглянути поданий проект реприватизації та акт оцінки вартості об'єкта, що реприватизується, затвердити їх та довести до відома заінтересованих осіб.

5. Рішення про затвердження плану реприватизації чи акту оцінки вартості об'єкта, що реприватизується, може бути оскаржено у десятиденний строк у встановленому порядку.

Стаття 99. Способи реприватизації раніше приватизованого об'єкта

1. Реприватизація раніше приватизованого об'єкта здійснюється шляхом:

оплатного відчуження в процесі реприватизації на користь держави або Автономної Республіки Крим раніше приватизованого об'єкта у разі неможливості забезпечення власником об'єкта, який реприватизується, ефективного його розвитку і створення внаслідок цього загрози втрати (знищення) раніше приватизованого об'єкта як суб'єкта підприємництва;

викупу раніше приватизованого об'єкта за рахунок коштів Державного бюджету України або місцевих бюджетів шляхом участі держави в процесі санації об'єкта, що підлягає реприватизації, з обміном зобов'язань боржника на права власності на об'єкт, що підлягає реприватизації;

придбання раніше приватизованого пакета акцій акціонерного товариства, що підлягає реприватизації, шляхом прямого викупу у власника або додаткової емісії акцій цього акціонерного товариства, яке дозволить забезпечити концентрацію у державній власності пакета акцій розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу цього акціонерного товариства плюс одна акція.

2. Набувачем майна, що реприватизується, з боку держави є Фонд державного майна України.

Стаття 100. Визначення вартості об'єкта, що реприватизується

1. Визначення вартості об'єкта реприватизації здійснюється відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки.

При цьому загальна вартість об'єкта, що підлягає реприватизації, не може бути меншою вартості його продажу під час приватизації з урахуванням індексу інфляції, визначеного спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики, зменшеної на суму зносу основних фондів, суму вибулого майна (активів) та суму перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською, яка утворилася за період між підписанням договору купівлі-продажу об'єкта приватизації та відновленням права державної власності на раніше приватизований об'єкт.

Сума внесених покупцем об'єкта приватизації за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації зобов'язань у грошовій формі зараховується у збільшення вартості цього об'єкта.

2. Витрати, пов'язані з проведенням аудиторських перевірок та визначенням вартості об'єкта, що підлягає реприватизації, відшкодовуються за рахунок об'єкта, що реприватизується.

Стаття 101. Джерела коштів для придбання об'єкта, що підлягає реприватизації

1. Майно, щодо якого прийнято рішення про реприватизацію, може бути придбано за рахунок коштів Державного бюджету України або коштів відповідних місцевих бюджетів.

2. За згодою власника об'єкта, що підлягає реприватизації, частина вартості об'єкта, що підлягає реприватизації шляхом укладання договору про реприватизацію об'єкта, може бути оплачена державними цінними паперами.

Стаття 102. Оформлення угод реприватизації

1. Після затвердження плану реприватизації раніше приватизованого об'єкта Фонд державного майна України укладає з власником об'єкта, що підлягає реприватизації, договір про реприватизацію об'єкта.

Типова форма договору про реприватизацію об'єкта затверджується Фондом державного майна України.

2. Договір про реприватизацію об'єкта зазвичай включає:

назву об'єкта, що підлягає реприватизації, його місцезнаходження;

відомості про власника об'єкта, підлягає реприватизації;

предмет договору;

строк і спосіб реприватизації раніше приватизованого об'єкта;

вартість об'єкта, що реприватизується, яка визначаються відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки;

розміри, форми та строки відшкодування вартості об'єкта, що реприватизується, його власнику;

момент передачі об'єкта, що підлягає реприватизації, Фонду державного майна України;

взаємні зобов'язання Фонду державного майна України і власника об'єкта, що реприватизується;

правові наслідки невиконання обов'язків та санкції за порушення умов про реприватизацію об'єкта відповідно до законодавства;

порядок здійснення сторонами контролю дотримання умов договору;

порядок вирішення спорів;

форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

місцезнаходження та банківські реквізити сторін.

3. Договір про реприватизацію об'єкта підлягає нотаріальному посвідченню. Право власності на реприватизований об'єкт переходить до Фонду державного майна України з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Право власності на реприватизований пакет акцій акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації або корпоратизації, реалізується Фондом державного майна України з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів (у разі випуску акцій акціонерного товариства у документарній формі) або з моменту зарахування їх на рахунок Фонду державного майна України у зберігача (у разі випуску акцій акціонерного товариства у бездокументарній формі).

4. На вимогу однієї із сторін договір про реприватизацію об'єкта може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням господарського суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором про реприватизацію об'єкта у визначені строки.

5. У разі розірвання в судовому порядку договору про реприватизацію об'єкта у зв'язку з невиконанням Фондом державного майна України своїх зобов'язань за договором про реприватизацію об'єкта право власності на цей об'єкт підлягає поверненню особі, яка була власником на момент укладання договору про реприватизацію об'єкта.

Стаття 103. Реприватизація об'єкта шляхом участі держави в процесі санації об'єкта, що підлягає реприватизації

1. Реприватизація об'єкта шляхом участі держави в процесі санації боржника, який є об'єктом, що підлягає реприватизації, здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

2. У разі порушення справи про банкрутство боржника, який є об'єктом, що підлягає реприватизації, Фонд державного майна України:

бере участь у санації боржника і представляє державу у цьому процесі;

забезпечує разом з органами державної податкової служби та інші державними органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) консолідацію і оформлення на Фонд державного майна України права вимоги усієї заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

повідомляє державний орган з питань банкрутства про сукупну консолідовану заборгованість боржника зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також суму заборгованості зі сплати кожного виду податків і зборів (обов'язкових платежів) окремо.

забезпечує подання в установленому законом порядку заяви з вимогами до боржника, та визначає порядок представництва інтересів держави під час провадження у справі про банкрутство;

розробляє разом з іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади план санації боржника, який може передбачати обмін зобов'язань боржника на права власності на об'єкт, що підлягає реприватизації;

представляє державу в комітеті кредиторів;

пропонує господарському суду в установленому порядку кандидатури для призначення розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора;

веде переговори про укладання мирової угоди з власником за умови згоди власника на відступлення належного йому права власності на об'єкт, який підлягає реприватизації, на користь держави;

у разі оголошення боржника банкрутом і прийняття господарським судом рішення про його ліквідацію бере участь в аукціонах з продажу майна банкрута;

здійснює інші повноваження, що випливають з цього та інших законів.

3. Якщо у санації боржника, який є об'єктом, що підлягає реприватизації, виявили бажання взяти участь інші фізичні чи юридичні особи, Фонд державного майна України приймає участь у конкурсі на загальних підставах.

4. У разі набуття на користь держави в особі Фонду державного майна України права власності на об'єкт, який підлягає реприватизації, шляхом прийняття на себе зобов'язань цього об'єкта, відшкодування кредиторам боржника та власнику провадиться в порядку і в розмірах, що передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

Стаття 104. Реприватизація об'єкта шляхом набуття державою пакета акцій акціонерного товариства

1. Реприватизація об'єкта через набуття пакета акцій акціонерного товариства здійснюється Фондом державного майна України відповідно до законодавства, що регулює випуск і обіг цінних паперів.

2. Фонд державного майна України після прийняття в установленому порядку рішення про реприватизацію раніше приватизованого об'єкта звертається до власника пакета акцій цього акціонерного товариства з пропозицією про викуп його акцій або про ініціювання таким власником додаткової емісії акцій з наданням права її викупу Фондом державного майна України таким чином, щоб забезпечити концентрацію у державній власності пакета акцій розміром не менш ніж п'ятдесят відсотків статутного капіталу цього акціонерного товариства плюс одна акція.

3. Вартість пакета акцій акціонерного товариства, що викупається Фондом державного майна України в процесі реприватизації об'єкта, у разі, якщо сума угод з такими акціями, укладених на біржах або у ТІС за період шість місяців до дати прийняття рішення про реприватизацію раніше приватизованого об'єкта менша за десять відсотків номінальної вартості пакета акцій акціонерного товариства, що викупається Фондом державного майна України, визначається відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, стандартів оцінки та методики оцінки вартості об'єктів приватизації, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, шляхом проведення незалежної оцінки.

У разі, якщо сума угод з зазначеними акціями, укладених на біржах або у ТІС за період шість місяців до дати прийняття рішення про реприватизацію раніше приватизованого об'єкта перевищує десять відсотків номінальної вартості пакета акцій акціонерного товариства, що викупається Фондом державного майна України в процесі реприватизації об'єкта, то вартість однієї акції для визначення вартості пакета акцій акціонерного товариства, який викупається Фондом державного майна, встановлюється на рівні, що склалася на фондовому ринку.

3. Управління пакетом акцій акціонерного товариства, який переходить у державну власність, здійснює Фонд державного майна України.

Стаття 105. Правонаступництво щодо реприватизованих об'єктів

1. У всіх випадках повернення шляхом реприватизації раніше приватизованих об'єктів у державну власність, які вимагають або призводять до створення, реорганізації, перереєстрації раніше приватизованого об'єкта, зокрема у разі повернення у державну власність цілісного майнового комплексу державного підприємства, їх засновником від імені держави виступає Фонд державного майна України

Суб'єкт підприємництва, створений на основі об'єкта, що підлягав реприватизації, є правонаступником всіх майнових прав та зобов'язань реприватизованого підприємства відповідно до законодавства.

2. Після поновлення права державної власності на пакет акцій акціонерного товариства, який відповідає ознакам, визначеним статтею 92 цього Закону, Фонд державного майна України стає правонаступником прав і обов'язків, що випливають з права власності на цей пакет акцій.

3. До набуття Фондом державного майна України права власності на реприватизований об'єкт відповідальність за його збереження в установленому порядку несе керівник раніше приватизованого об'єкта.

4. У разі реприватизації об'єкта, який до приватизації згідно з цим Законом перебував у власності Автономної Республіки Крим, Фонд державного майна України після відновлення права власності на цей об'єкт забезпечує разом з Кабінетом Міністрів України передачу такого об'єкта у власність Автономної Республіки Крим (за їх згоди).

Стаття 106. Соціальні гарантії працівникам об'єкта, що реприватизується

1. З дня прийняття рішення про реприватизацію раніше приватизованого цілісного майнового комплексу державного підприємства, або пакета акцій акціонерного товариства, які відповідають ознакам, визначеним статтею 92 цього Закону, і до поновлення права державної власності на цей об'єкт, розірвання трудового договору з працівником підприємства, що підлягає реприватизації, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, за винятком звільнення на підставі пунктів 2 і 6 статті 40 Кодексу законів про працю України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачене звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю в Україні.

2. Укладення колективного договору між адміністрацією об'єкта, що реприватизується, і органом, уповноваженим представляти інтереси трудового колективу (профспілковим органом) здійснюється відповідно до законодавства. При цьому колективний договір, який укладається в ході або після завершення реприватизації об'єкта, не може погіршувати соціальні гарантії та умови, що діяли на момент прийняття рішення про реприватизацію раніше приватизованого об'єкта.

Розділ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОЗГЛЯД СПОРІВ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ПРИВАТИЗАЦІЄЮ

Стаття 107. Відповідальність за порушення законодавства

1. За порушення законодавства, що регулює питання приватизації об'єктів права державної власності (далі - законодавства про приватизацію), до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність відповідно до законодавства України.

2. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади за наявності в їх діях ознак злочину, пов'язаного з порушенням законодавства про приватизацію, підлягають притягненню до кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України.

3. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:

безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватизацію чи реприватизацію; порушення строків розгляду заяви про приватизацію чи реприватизацію; порушення умов і порядку проведення інвестиційного конкурсу, аукціону, конкурсу, продажу цілісних майнових комплексів державних підприємств або акцій (часток, паїв), що належать державі, іншими способами, встановленими цим Законом; порушення умов і порядку передачі акцій акціонерного товариства, створених у процесі приватизації, корпоратизації; порушення умов і порядку проведення реприватизації; необгрунтовану відмову від продажу об'єкта приватизації чи від реприватизації; безпідставну відмову в наданні інформації про об'єкт приватизації чи реприватизації - до двадцяти встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

4. Посадові особи суб'єктів підприємництва, на балансі яких перебувають об'єкти приватизації, несуть адміністративну відповідальність за порушення вимог органів приватизації щодо своєчасного надання достовірної інформації про об'єкти приватизації, які підлягають продажу, або надання інформації не в повному обсязі у формі штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення тих самих дій протягом року після накладення адміністративного стягнення тягне за собою накладення штрафу у розмірі двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5. Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення та перераховуються до Державного бюджету України.

6. Збитки, заподіяні порушенням законодавства, що регулює питання приватизації об'єктів права державної власності, а також витрати щодо забезпечення збереження об'єктів приватизації на період до моменту передачі майна, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Стаття 108. Спори, що виникають у процесі приватизації

Спори, що виникають у процесі продажу об'єктів приватизації на інвестиційних конкурсах, аукціоні, за конкурсом, на відкритих торгах, через організаторів торгівлі цінними паперами (фондові біржі, торговельно-інформаційні системи) та на міжнародних фондових ринках, а також у процесі реприватизації розв'язуються у порядку позовного провадження виключно відповідним господарським судом.

Усі інші спори, що виникають з правовідносин, пов'язаних з процесом приватизації, розв'язуються судом або господарським судом у встановленому порядку відповідно до їх компетенції.

Розділ XI. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Закон України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року N 2163-XII;

Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 року N 2171-XII;

Закон України "Про приватизаційні папери" від 6 березня 1992 року N 2173-XII (Відомості Верховної Ради, 1992, N 24, ст. 352);

статті 1 - 29 та частини першу, третю - п'яту статті 30 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" від 14 вересня 2000 року N 1953-III (Відомості Верховної Ради, 2000, N 45, ст.375, із змінами, внесеними згідно із Законами від 11.12.2003 N1377-IV, ВВР, 2004, N 15, ст. 228; від 06.09.2005 N 2801-IV, ВВР, 2005, N 48, ст. 480; від 19.12.2006 N 489-V, ВВР, 2007, N 7-8, ст. 66; від 27.04.2007 N 997-V, ВВР, 2007, N 33, ст. 440);

Декрет Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992 року N 24-92 (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 11, ст. 94);

Декрет Кабінету Міністрів України "Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежилих приміщень, що перебувають у державній власності" від 11 січня 1993 року N 5-93 (Відомості Верховної Ради, 1993, N 12, ст. 108);

Декрет Кабінету Міністрів України "Про об'єднання державних підприємств зв'язку" від 21 січня 1993 року N 9-93 (Відомості Верховної Ради, 1993, N 13, ст. 115);

Декрет Кабінету Міністрів України "Про об'єднання підприємств вугільної промисловості" від 21 січня 1993 року N 10-93 (Відомості Верховної Ради, 1993, N 13, ст. 116);

Декрет Кабінету Міністрів України "Про проведення експерименту у сфері господарської діяльності та приватизації на радіоприладному заводі "Оризон" від 21 січня 1993 року N 11-93 (Відомості Верховної Ради, 1993, N 13, ст. 117);

частину третю і четверту статті 17 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року N 15-93 (Відомості Верховної Ради, 1993, N 17, ст. 184);

Декрет Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів" від 19 лютого 1993 року N 19-93 (Відомості Верховної Ради, 1993, N 17, ст. 188);

Декрет Кабінету Міністрів України "Про об'єднання державних підприємств транспорту і дорожнього господарства" від 17 березня 1993 року N 20-93 (Відомості Верховної Ради, 1993, N 19, ст. 204);

Декрет Кабінету Міністрів України "Про об'єднання державних електроенергетичних підприємств" від 29 квітня 1993 року N 41-93 (Відомості Верховної Ради, 1993, N 26, ст. 279);

Декрет Кабінету Міністрів України "Про об'єднання державних підприємств нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозабезпечення" від 29 квітня 1993 року N 42-93 (Відомості Верховної Ради, 1993, N 26, ст. 280);

Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 4 березня 1992 року N 2164-XII (Відомості Верховної Ради, 1992, N 24, ст. 349);

Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 року N 2172-XII (Відомості Верховної Ради, 1992, N 24, ст. 351);

Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про приватизаційні папери" від 6 березня 1992 року N 2174-XII (Відомості Верховної Ради, 1992, N 24, ст. 353);

Постанову Верховної Ради України "Про Державну програму приватизації майна державних підприємств" від 7 липня 1992 року N 2545-XII (Відомості Верховної Ради, 1992, N 38, ст. 567);

Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 18 вересня 1992 року N 2624-XII (Відомості Верховної Ради, 1992, N 42, ст. 604);

Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 15 травня 1996 року N 190/96-ВР (Відомості Верховної Ради, 1996, N 34, ст. 161).

3. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України в тримісячний строк з моменту прийняття Закону:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього Закону;

розробити і привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти, у тому числі переглянути рішення про закріплення пакетів акцій акціонерних товариств у державній власності з метою прийняття рішення про розкріплення пакетів акцій акціонерних товариств, не віднесених цим Законом до групи Г, з метою їх приватизації;

забезпечити розроблення і прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

5. Рекомендувати Фонду державного майна України протягом 2011 - 2012 років:

завершити приватизацію об'єктів, віднесених цим Законом до групи А;

запропонувати до продажу непродані акції об'єктів груп Б, В (віднесених до таких груп відповідно до Державної програми приватизації на 1998 рік та на 2000 - 2002 роки), для забезпечення продажу 100 відсотків акцій цих об'єктів у встановленому порядку. У разі якщо ці пакети не будуть продані, державний орган приватизації пропонує їх для викупу акціонерам, які придбали акції відповідних акціонерних товариств на пільгових умовах, за кошти за ціною на рівні половини номінальної вартості акцій. У разі відмови від придбання зазначених акцій, державний орган приватизації вносить на розгляд загальних зборів акціонерів питання про зменшення статутного капіталу та анулювання таких акцій відповідно до статей 16, 17, 33 Закону України "Про акціонерні товариства".

 

Голова Верховної Ради України

Опрос