Идет загрузка документа (23 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно занятости инвалидов

Проект закона Украины от 10.11.2011 № 9438
Дата рассмотрения: 20.11.2012 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У статті 1881 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

в абзаці другому частини першої слова "від п'яти до восьми" замінити словами "від двадцяти п'яти до п'ятдесяти";

частину другу викласти в такій редакції:

"Невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, ухилення від реєстрації або несвоєчасна реєстрація у відділені Фонду соціального захисту інвалідів, неподання або несвоєчасне подання до відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів -

тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

2. У Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 23, ст. 35, N 32, ст. 271; 2010 р., N 48, ст. 564):

1) у частині другій статті 10 слова "Кабінетом Міністрів України" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення";

2) частину другу статті 17 викласти в такій редакції:

"Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, створюють робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі з умовами виконання роботи вдома, здійснюючи для цього (з урахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю особи) розумне пристосування існуючого та/або встановлення основного чи додаткового устаткування, обладнання тощо";

3) статті 18 і 181 викласти в такій редакції:

"Стаття 18. Інвалід реалізує своє право на працю шляхом безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, чи за сприяння територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, або самостійно забезпечуючи себе роботою.

Підбір робочого місця (у тому числі шляхом розумного пристосування існуючого або створення нового робочого місця) здійснюється переважно підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю, де (в якої) настала інвалідність, з урахуванням наявних у інваліда професійних навичок і знань, а також індивідуальної програми реабілітації.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти, створювати та розумно пристосовувати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, працевлаштовувати інвалідів на вакантні або створені та розумно пристосовані робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі на спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, звітувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, а в разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Стаття 181. Інвалід, який не досяг пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, як безробітний.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, у тому числі з числа інвалідів, які шукають роботу, і безробітних у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, сприяє у працевлаштуванні інвалідам, які зареєстровані в установленому порядку як безробітні, з урахуванням їхніх побажань, наявних у них професійних навичок і знань та індивідуальної програми реабілітації, у тому числі шляхом організації професійного навчання.

Фонд соціального захисту інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах суми адміністративно-господарських санкцій, що сплачуються за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 цього Закону, та пені, що нараховується за несвоєчасну сплату таких санкцій, що надійшли до державного бюджету:

надає дотацію роботодавцям на створення робочих місць, у тому числі спеціальних, для працевлаштування інвалідів, зареєстрованих у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітні;

фінансує витрати на професійне навчання (професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації) за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, інвалідів, які зареєстровані в установленому порядку як безробітні та яким відповідно до законодавства не призначається допомога по безробіттю;

компенсує витрати, пов'язані із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу, але не більше одного року, у разі працевлаштування на нові робочі місця строком не менше ніж на два роки за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, інвалідів, які зареєстровані в установленому порядку як безробітні та яким відповідно до законодавства не призначається допомога по безробіттю";

4) у статті 19:

у частині першій слова "середньооблікової чисельності" замінити словами "середньооблікової кількості (чисельності)";

у першому реченні частини другої слова "і забезпечують працевлаштування інвалідів" виключити;

частини третю і шосту викласти в такій редакції:

"Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів шляхом їх прийому за основним місцем роботи на наявні або створені робочі місця в рахунок нормативів робочих місць згідно з вимогами статей 17 - 19 цього Закону";

"До виконання підприємствами, установами, організаціями (крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету), фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зараховується за рішенням Комісії визначена кількість інвалідів, забезпечених роботою на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів, які мають дозвіл Комісії на право користування пільгами з оподаткування, з якими укладено договори на виробництво товарів, виконання робіт і послуг, які здійснюються безпосередньо інвалідами";

після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:

"До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою інвалідів І групи та інвалідів II групи із психічними захворюваннями та розумовою відсталістю, які працюють за основним місцем роботи на таких підприємствах, в установах, організаціях, у фізичних осіб, як один працюючий інвалід за двох інших інвалідів, для яких це місце роботи є основним".

У зв'язку з цим частини сьому одинадцяту вважати відповідно частинами восьмою дванадцятою;

частини восьму, дев'яту та одинадцяту викласти в такій редакції:

"Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів, подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до виконання нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у відділені Фонду соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, нарахування ними адміністративно-господарських санкцій і пені за невиконання цього нормативу";

"Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі ухилення від реєстрації або несвоєчасної реєстрації у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання або несвоєчасного подання відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку";

5) у статті 20:

у першому реченні частини першої слово "чисельність" замінити словами "кількість (чисельність)";

друге речення частини четвертої замінити двома реченнями такого змісту: "У разі якщо підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону, не розрахували і не сплатили адміністративно-господарських санкцій, передбачених частиною першою цієї статті, сума адміністративно-господарських санкцій нараховується відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів. Строк давності у разі стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовується";

у частині шостій:

абзаци третій і четвертий викласти в такій редакції:

"надання підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, цільової позики (на поворотній основі з терміном повернення до трьох років) на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у межах коштів, передбачених на зазначені потреби у відповідному році. Цільові позики підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів надаються лише за наявності відповідного рішення Комісії (регіональної комісії), прийнятого в межах її повноважень;

фінансування витрат на професійне навчання інвалідів, у тому числі за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, на професійне навчання інвалідів із числа випускників спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх навчальних закладів на спеціалізованих робочих місцях підприємств, організацій інвалідів";

друге речення абзацу п'ятого викласти в такій редакції: "Фінансова допомога підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів надається лише за наявності відповідного рішення Комісії (регіональної комісії), прийнятого у межах її повноважень";

абзац шостий викласти в такій редакції:

"надання підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, дотацій на створення робочих місць, у тому числі спеціальних, для працевлаштування інвалідів, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, а також на компенсацію фактичних витрат, пов'язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу, але не більше одного року, у разі працевлаштування на нові робочі місця строком не менше ніж на два роки за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, інвалідів, які зареєстровані в установленому порядку як безробітні та яким відповідно до законодавства не призначається допомога по безробіттю. Надання дотації підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів здійснюється лише за наявності відповідного рішення Комісії (регіональної комісії), прийнятого у межах її повноважень";

частини сьому та восьму викласти в такій редакції:

"У разі нецільового використання фінансової допомоги, позики, дотації або їх частин підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, або створення ними робочих місць для працевлаштування інвалідів у меншій кількості, ніж передбачено умовами надання позики, фінансової допомоги та дотації, відповідна сума цих коштів, проіндексована з урахуванням рівня інфляції, підлягає поверненню до державного бюджету на підставі рішення Фонду соціального захисту інвалідів та Комісії, прийнятого у межах її повноважень.

Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, контролю за їх сплатою та використанням, що здійснюється зазначеними відділеннями, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому не менше 50 відсотків суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли у відповідному році до державного бюджету, спрямовуються на створення робочих місць для інвалідів та на заходи з їх працевлаштування".

3. Частину другу статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 4951, ст. 376) доповнити абзацом дев'ятим такого змісту:

"Відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, також використовуються для формування інформаційних ресурсів у сфері реабілітації інвалідів у вигляді централізованого банку даних з проблем інвалідності в установленому Пенсійним фондом порядку, погодженому з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення".

4. У Законі України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 23, ст. 36; 2012 р., N 31, ст. 381):

1) абзаци тридцять перший і тридцять третій статті 1 викласти в такій редакції:

"спеціальне робоче місце інваліда окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, які потребують додаткових заходів з організації праці особи або створюються з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом розумного пристосування та/або встановлення основного чи додаткового устаткування, обладнання тощо";

"реабілітаційна установа підприємство, установа, організація незалежно від форми власності, що здійснює реабілітацію інвалідів та дітей-інвалідів відповідно до встановлених законодавством державних норм і нормативів у сфері реабілітації";

2) у статті 41:

частину першу викласти в такій редакції:

"Інформаційні ресурси у сфері реабілітації інвалідів формуються у вигляді централізованого банку даних з проблем інвалідності, що містить дані про характер і причини інвалідності, освітній і професійний рівень, зайнятість, трудову діяльність інвалідів, дітей-інвалідів, склад сім'ї, рівень доходів, потребу в забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, реабілітаційними послугами, спеціальним автотранспортом, санаторно-курортним лікуванням тощо. Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності затверджується Кабінетом Міністрів України";

доповнити частиною шостою такого змісту:

"Залучення підприємств, установ та організацій, що здійснюють реабілітаційні заходи, інших суб'єктів до формування та підтримки інформаційних ресурсів у сфері реабілітації інвалідів, обмін інформаційними ресурсами між органами, зазначеними у частині другій цієї статті, а також доступ до них здійснюються в порядку, затвердженому відповідним центральним органом виконавчої влади, який бере участь у реалізації державної політики у сфері реабілітації інвалідів".

5. У Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 23, ст. 11):

1) у статті 8:

у частині тринадцятій слова "працюючих інвалідів" замінити словами "інвалідів, які працюють на цьому підприємстві, в установі, організації за основним місцем роботи";

у частині чотирнадцятій:

абзац перший після слів "в яких кількість інвалідів" доповнити словами "для яких це підприємство, організація є основним місцем роботи";

абзац другий викласти в такій редакції:

"Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів, для яких це підприємство, організація є основним місцем роботи, становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для інвалідів, які працюють на цьому підприємстві, в організації за основним місцем роботи";

2) у статті 17:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Інформація з Державного реєстру використовується з додержанням вимог Закону України "Про інформацію" виключно для потреб, визначених цим Законом та законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також для обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності";

після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"5. Пенсійний фонд та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, здійснюють обмін інформацією з Державного реєстру та централізованого банку даних з проблем інвалідності у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно із зазначеним центральним органом виконавчої влади".

У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною шостою.

II. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року, крім другого речення абзацу тринадцятого підпункту 5 пункту 2 розділу I цього Закону, яке набирає чинності з 1 січня 2015 року.

 

Голова Верховної Ради України

В. ЛИТВИН

м. Київ
20 листопада 2012 року
N 5500-VI

 

Опрос