Идет загрузка документа (21 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О государственной финансовой поддержке экспортной деятельности

Проект закона Украины от 01.11.2011 № 9373
Дата рассмотрения: 20.02.2012 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державну фінансову підтримку експортної діяльності

Цей Закон визначає засади державної фінансової підтримки експортної діяльності та спрямований на створення сприятливих умов для розширення експортного потенціалу вітчизняних суб'єктів господарювання, забезпечення захисту українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, підвищення конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг) українського походження на світових ринках.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) експортний кредит - кредит, що надається банком-кредитором:

іноземному покупцю для придбання товарів (робіт, послуг) українського походження відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного з українським експортером;

українському експортеру для забезпечення поставки товарів (робіт, послуг) українського походження відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або для забезпечення виробництва таких товарів (робіт, послуг) за зовнішньоекономічним договором (контрактом);

2) іноземний покупець - фізична чи юридична особа - нерезидент, що здійснює придбання товарів (робіт, послуг) українського походження відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного з українським експортером;

3) комерційний ризик - ризик повного або часткового невиконання зобов'язань іноземним покупцем перед українським експортером за зовнішньоекономічним договором (контрактом) чи банком, який кредитує за експортним кредитом (далі - банк-кредитор) або українським експортером перед банком-кредитором внаслідок неплатоспроможності або банкрутства такого іноземного покупця або експортера;

4) некомерційний ризик - ризик повного або часткового невиконання зобов'язань іноземним покупцем перед українським експортером за зовнішньоекономічним договором (контрактом) чи банком-кредитором або українським експортером перед банком-кредитором, пов'язаний із:

землетрусом, повінню, ураганом чи іншим стихійним лихом природного характеру;

промисловими аваріями внаслідок пожежі, вибуху, аварії на теплових, водопровідних та опалювальних системах, які призвели до надзвичайної ситуації;

запровадженням мораторію на здійснення платежів у країні іноземного покупця або в країні, що бере участь у здійсненні платежів;

внесенням змін до законодавства з питань зовнішньоекономічної діяльності України або країни іноземного покупця чи третьої країни, що бере участь у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту), які роблять виконання такого договору (контракту) неможливим;

застосуванням ембарго на торгівлю;

невиконанням іноземним покупцем зобов'язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом) або затримкою їх виконання більше ніж на 180 днів, якщо таким покупцем є держава або державний орган, іноземний суб'єкт господарювання, виконання зобов'язань якого було гарантовано державою;

виникненням збройного конфлікту, веденням воєнних дій, повстанням, революцією, масовими заворушеннями, страйками у країні іноземного покупця, які роблять виконання такого зовнішньоекономічного договору (контракту) неможливим;

вжиттям компетентними органами країни іноземного покупця чи третьої країни, що бере участь у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту), заходів до примусового вилучення майна (націоналізації, конфіскації майна, експропріації);

рішенням суду щодо заборони або обмеження операцій, які унеможливлюють виконання зовнішньоекономічного договору (контракту);

5) страхування зовнішньоекономічних договорів (контрактів) - відносини щодо захисту майнових інтересів українського експортера у разі настання страхового випадку, пов'язаного з комерційними чи некомерційними ризиками. Страхування зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснюється на добровільній основі;

6) страхування експортних кредитів - відносини щодо захисту майнових інтересів українського експортера або банку-кредитора у разі настання страхового випадку, пов'язаного з комерційними чи некомерційними ризиками. Страхування експортних кредитів здійснюється на добровільній основі;

7) товар (роботи, послуги) українського походження - товар (роботи, послуги), що експортується, мінімальна частка вітчизняної складової у собівартості кінцевого продукту якого становить не менше 50 відсотків;

8) український експортер - фізична або юридична особа - резидент незалежно від форми власності, яка здійснює експорт товарів (робіт, послуг) українського походження.

Стаття 2. Мета державної фінансової підтримки експортної діяльності

1. Метою державної фінансової підтримки експортної діяльності є:

1) впровадження сучасних фінансово-кредитних технологій у зовнішній торгівлі та механізмів державної підтримки експорту;

2) розвиток експорту товарів (робіт, послуг) українського походження, насамперед зростання експорту високотехнологічної продукції;

3) підвищення конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг) українського походження на світових ринках, зокрема, шляхом надання підтримки українським експортерам під час їх участі у міжнародних тендерах;

4) захист українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, пов'язаних з виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Стаття 3. Державна фінансова підтримка експортної діяльності

1. Державна фінансова підтримка експортної діяльності здійснюється шляхом:

1) страхування експортних кредитів, інвестицій, фінансових ризиків та зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

2) надання українським експортерам гарантій виконання іноземними покупцями зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) та гарантій банкам-кредиторам за наданими експортними кредитами;

3) надання гарантій виконання зобов'язань українськими експортерами під час участі у міжнародних тендерах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Гарантії банкам-кредиторам для цілей цього Закону надаються під час видачі ними експортних кредитів:

українським експортерам згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення експорту та/або виробництва товарів (робіт, послуг) українського походження з метою подальшого експорту;

іноземним покупцям під зобов'язання закупівлі ними товарів (робіт, послуг) українського походження.

Стаття 4. Державна фінансова установа

1. Для реалізації державної фінансової підтримки експортної діяльності державою в особі Кабінету Міністрів України утворюється державна фінансова установа у формі публічного акціонерного товариства.

Державна фінансова установа утворюється та провадить свою діяльність відповідно до законів України "Про акціонерні товариства", "Про страхування" та інших законодавчих актів України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Статутний капітал державної фінансової установи становить не менше 50 мільйонів гривень і формується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, та за рахунок інших джерел, не заборонених законом.

2. Державна фінансова установа провадить діяльність щодо:

1) страхування та перестрахування експортних кредитів, наданих банками-кредиторами (резидентами) українському експортеру для забезпечення виконання умов зовнішньоекономічного договору (контракту), у тому числі на стадії виробництва товарів (робіт, послуг), від некомерційних та комерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем зобов'язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);

2) страхування та перестрахування зовнішньоекономічних договорів (контрактів) українських експортерів від комерційних або некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем зобов'язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);

3) страхування експортних кредитів, наданих іноземному покупцю банками-кредиторами (резидентами), від комерційних та некомерційних ризиків у разі невиконання іноземним покупцем зобов'язань за кредитами, наданими йому під зобов'язання закупівлі товарів (робіт, послуг) українських експортерів;

4) страхування інвестицій;

5) страхування фінансових ризиків, пов'язаних з виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

6) надання українським експортерам гарантій виконання іноземними покупцями зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) та гарантій банкам-кредиторам за наданими експортними кредитами;

7) надання гарантій виконання зобов'язань українськими експортерами під час участі в міжнародних тендерах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Чистий прибуток державної фінансової установи, одержаний у результаті її фінансово-господарської діяльності, не підлягає розподілу та спрямовується на поповнення її статутного капіталу.

4. Державна фінансова установа провадить діяльність на підставі статуту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. Державна фінансова установа щороку проходить обов'язковий зовнішній аудит.

6. Державна фінансова установа може бути реорганізована та ліквідована відповідно до законодавства.

У разі ліквідації державної фінансової установи всі кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, спрямовуються до державного бюджету.

7. Органами управління державної фінансової установи є наглядова рада та правління.

8. Склад наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України.

9. Наглядова рада відповідно до покладених на неї завдань:

1) розглядає та затверджує звіти про результати діяльності державної фінансової установи;

2) подає в установленому порядку центральному органу виконавчої влади з питань економічного розвитку і торгівлі пропозиції щодо обсягу державної фінансової підтримки експортної діяльності за кредитними (більше одного року), страховими, перестраховими та гарантійними операціями;

3) затверджує критерії та порядок відбору контрактів та суб'єктів господарювання, страхування, перестрахування ризиків та гарантування виконання зобов'язань яких здійснюється державною фінансовою установою, серед яких:

необхідність стимулювання виробництва та експорту високотехнологічної продукції та/або продукції галузей, визнаних пріоритетними відповідно до законодавства;

забезпечення диверсифікації ризиків, пов'язаних із страхуванням та гарантуванням виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

дотримання бездоганної ділової репутації та задовільного фінансового стану суб'єктів господарювання;

4) виконує інші функції відповідно до законодавства та статуту державної фінансової установи.

Рішення наглядової ради є обов'язковими для виконання державною фінансовою установою, якщо вони не суперечать законодавству та її статуту.

10. Правління є постійно діючим виконавчим органом державної фінансової установи, що здійснює керівництво поточною діяльністю та несе відповідальність за ефективність її роботи згідно із законодавством та її статутом.

До складу правління входять голова правління, заступники голови правління та інші члени правління.

Голову правління державної фінансової установи призначає Кабінет Міністрів України.

Заступники голови та члени правління призначаються на посаду та звільняються з посади наглядовою радою за поданням голови правління державної фінансової установи.

Правління діє від імені державної фінансової установи в межах, передбачених законодавством та її статутом.

Правління підзвітне наглядовій раді.

11. Органами контролю державної фінансової установи є ревізійна комісія та служба внутрішнього аудиту.

Ревізійна комісія та служба внутрішнього аудиту здійснюють свою діяльність відповідно до положення, яке затверджується наглядовою радою.

Ревізійна комісія та служба внутрішнього аудиту підзвітні наглядовій раді.

Стаття 5. Порядок та умови надання державної фінансової підтримки експортної діяльності

1. Кабінет Міністрів України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік розглядає питання про забезпечення державної фінансової підтримки експортної діяльності.

Виконання зобов'язань державної фінансової установи гарантується державою.

2. Державна підтримка не може надаватися суб'єктам господарювання, які:

подали документи для страхування або гарантування виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з нерезидентами, які розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента;

подали документи для страхування або гарантування виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з нерезидентами, які зареєстровані на території держав, внесених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

визнані банкрутами або стосовно яких порушено справу про банкрутство, перебувають у стадії припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

подали завідомо недостовірні відомості та документи під час звернення за наданням державної фінансової підтримки;

отримали державну фінансову підтримку з порушенням умов її надання, що доведено в установленому порядку.

3. Страхова виплата становить не більше 90 відсотків суми зовнішньоекономічного договору (контракту) або експортного кредиту в разі настання некомерційного ризику та не більше 85 відсотків у разі настання комерційного ризику.

Письмова відмова страхувальника від грошових претензій та прав вимоги без згоди державної фінансової установи звільняє його від виплати відшкодування.

Після здійснення відшкодування всі права вимоги та інші права страхувальника щодо іноземного партнера або його гарантів, що випливають з неспроможності виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) та неотримання фінансового результату від контракту або експортного кредиту, наданого для його здійснення, переходять до державної фінансової установи.

4. Гарантія виконання зобов'язань українськими експортерами під час участі у міжнародних тендерах надається тільки за наявності договору між державною фінансовою установою і українським експортером із зобов'язанням експортера щодо відшкодування ним можливих збитків.

5. Надання експортних кредитів здійснюється відповідно до положень про відсоткові ставки, що визначаються міжнародними зобов'язаннями щодо офіційно підтримуваних експортних кредитів з урахуванням валюти, в якій вони надаються.

Стаття 6. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 50-51, ст. 572) доповнити пунктом 52 такого змісту:

"52. Кабінет Міністрів України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачає кошти (гарантії), необхідні для забезпечення державної фінансової підтримки експортної діяльності відповідно до Закону України "Про державну фінансову підтримку експортної діяльності". У разі надання державних гарантій державній фінансовій установі, утвореній згідно із Законом України "Про державну фінансову підтримку експортної діяльності", на неї не поширюються вимоги частини третьої статті 17 цього Кодексу в частині внесення плати за надання державної гарантії та надання майнового чи іншого забезпечення виконання зобов'язань за гарантією. Гранична межа таких гарантій не повинна перевищувати 3 відсотки обсягу експорту попереднього року;

2) у Законі України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50; 2007 р., N 2, ст. 14; 2010 р., N 33, ст. 471, N 9, ст. 393):

у статті 2:

друге речення частини першої доповнити словами "крім страховиків, утворених державою";

друге речення частини п'ятнадцятої після слів "уповноважених страховиків" доповнити словами "(крім випадків, передбачених Законом України "Про державну фінансову підтримку експортної діяльності")";

частину сімнадцяту статті 30 викласти в такій редакції:

"Кабінет Міністрів України може змінювати порядок визначення фактичного та нормативного запасу платоспроможності і структури гарантійного фонду страховиків та встановлювати особливі вимоги до державної фінансової установи, утвореної згідно із Законом України "Про державну фінансову підтримку експортної діяльності";

частину другу статті 31 доповнити другим реченням такого змісту: "Кабінет Міністрів України може встановлювати особливості формування і ведення обліку страхових резервів державної фінансової установи, утвореної згідно із Законом України "Про державну фінансову підтримку експортної діяльності".

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України у зв'язку з прийняттям цього Закону;

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" з метою формування статутного капіталу державної фінансової установи та забезпечення її діяльності;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

____________

Опрос