Идет загрузка документа (94 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О метрологии и метрологической деятельности

Проект закона Украины от 02.06.2011 № 8562-1
Дата рассмотрения: 22.12.2011 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про метрологію та метрологічну діяльність

Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення єдності вимірювань в Україні та регулює відносини у сфері метрологічної діяльності.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

метрологія наука про вимірювання та їх застосування;

метрологічна діяльність діяльність, яка пов'язана із забезпеченням єдності вимірювань;

сфери законодавчо регульованої метрології встановлені цим Законом сфери виробничої та невиробничої діяльності, у яких з метою забезпечення єдності вимірювань та простежуваності здійснюється державне регулювання стосовно вимірювань, одиниць вимірювань, засобів вимірювальної техніки та методик виконання вимірювань;

одиниця вимірювання величина, визначена і прийнята за угодою, з якою може бути порівняна будь-яка інша величина того ж роду для вираження співвідношення двох величин у вигляді числа;

вимірювання процес експериментального визначення одного або кількох значень величини, які можуть бути обґрунтовано приписані величині;

метрологічна простежуваність (простежуваність) властивість результату вимірювання, яка полягає в тому, що цей результат може бути пов'язаний з еталоном через задокументований нерозривний ланцюг калібрувань або повірок, кожне з яких робить свій внесок у невизначеність вимірювання;

єдність вимірювань стан вимірювань, за якого їхні результати виражаються в узаконених одиницях вимірювань, а характеристики похибок або невизначеності вимірювань відомі з певною ймовірністю і не виходять за встановлені границі;

методика виконання вимірювання сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з необхідною точністю;

засіб вимірювальної техніки узагальнююче поняття, що охоплює технічні засоби, які застосовуються для вимірювань та мають метрологічні характеристики. До засобів вимірювальної техніки належать засоби вимірювань (у тому числі стандартні зразки), вимірювальні системи та інші вимірювальні пристрої;

тип засобу вимірювальної техніки сукупність засобів вимірювальної техніки одного і того ж призначення, які мають один і той же принцип дії, подібну конструкцію та виготовлені за однією і тією ж технічною документацією;

еталон технічний засіб, що забезпечує реалізацію одиниці вимірювання одного або кількох значень величини;

національний еталон еталон, визнаний спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (далі ЦОВМ) як основа для встановлення значень даної одиниці вимірювання усіх еталонів, що є в державі;

державний еталон первинний або вторинний еталон, створений за рахунок коштів Державного бюджету України;

первинний еталон еталон, який забезпечує реалізацію з найвищою точністю одиниці вимірювання, значення якої прийнято без порівняння з іншими еталонами тієї ж одиниці;

вторинний еталон еталон, який отримує розмір одиниці вимірювання безпосередньо від національного первинного еталона тієї ж одиниці або, у разі його відсутності, відповідного еталона іншої держави;

регламент з метрології технічний регламент, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначені обов'язкові вимоги до вимірювань, засобів вимірювальної техніки та фасованих товарів;

національний стандарт з метрології національний стандарт, який встановлює правила, положення, інші вимоги чи норми, що стосуються метрології та метрологічної діяльності;

метрологічна система України сукупність законодавчих та інших нормативно-правових актів з метрології, організаційної структури, наукової, технічної та нормативної бази з метрології, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань у державі;

державний метрологічний нагляд контрольна діяльність, яка здійснюється у сферах законодавчо регульованої метрології з метою перевірки дотримання вимог цього Закону, регламентів з метрології, інших нормативно-правових актів з метрології ЦОВМ та національних стандартів з метрології;

державний метрологічний контроль контрольна діяльність, яка здійснюється стосовно засобів вимірювальної техніки та методик виконання вимірювань з метою забезпечення єдності вимірювань у сферах законодавчо регульованої метрології;

повірка (метрологічна верифікація) засобів вимірювальної техніки сукупність операцій, яка включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що цей засіб задовольняє нормовані технічні та метрологічні вимоги;

калібрування засобів вимірювальної техніки сукупність операцій, за допомогою якої встановлюють за заданих умов співвідношення між значеннями величини, які забезпечують еталони з притаманними їм невизначеностями вимірювання, і відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань;

метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їхніх метрологічних характеристик;

атестація методики виконання вимірювань процедура встановлення відповідності методики метрологічним вимогам, що ставляться до неї;

метрологічна експертиза документації аналіз та оцінка правильності прийнятих в документації технічних рішень щодо реалізації метрологічних норм і правил;

фасований товар товар, призначений для продажу, що упакований за відсутності кінцевого споживача, при цьому кількість товару в упаковці має певне значення, вказане на упаковці, яке відповідає заздалегідь вибраному номінальному значенню і яке не може бути змінено без розкривання упаковки або її видимого пошкодження;

суб'єкт господарювання зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа (підприємство, установа, організація чи їх відокремлений підрозділ) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі підприємства та організації) та фізична особа підприємець, які провадять метрологічну діяльність на території України;

повірочна лабораторія підприємство чи організація, що здійснює повірку засобів вимірювальної техніки;

калібрувальна лабораторія підприємство чи організація, що здійснює калібрування засобів вимірювальної техніки;

вимірювальна лабораторія суб'єкт господарювання, що здійснює вимірювання, з оформленням відповідних документів з результатами цих вимірювань. До зазначених документів не відносяться розрахункові документи (товарні або касові чеки, розрахункові квитанції тощо).

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі здійснення метрологічної діяльності, і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, на суб'єктів господарювання, а також на виробників (експортерів) іноземних держав, що ввозять засоби вимірювальної техніки на територію України (далі іноземні виробники).

Стаття 3. Законодавство про метрологію та метрологічну діяльність

Діяльність у сфері метрології та метрологічної діяльності регулюється цим Законом, регламентами з метрології та іншими нормативно-правовими актами ЦОВМ.

Стаття 4. Сфери законодавчо регульованої метрології

1. Сфери законодавчо регульованої метрології стосовно засобів вимірювальної техніки та методик виконання вимірювань поширюються на вимірювання, результати яких використовуються під час:

1) робіт із забезпечення охорони здоров'я громадян;

2) робіт із забезпечення захисту життя та здоров'я громадян;

3) контролю якості та безпеки продуктів харчування і лікарських засобів;

4) контролю стану навколишнього природного середовища;

5) контролю безпеки умов праці;

6) діагностики технічного стану транспортних засобів;

7) топографо-геодезичних, картографічних і гідрометеорологічних робіт;

8) робіт з використанням апаратури глобальних супутникових навігаційних систем;

9) торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) та продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі у сферах надання транспортних, побутових, комунальних, телекомунікаційних послуг, послуг поштового зв'язку, послуг із застосуванням єдиного обліково-звітного часу;

10) податкових, банківських і митних операцій;

11) обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо), за винятком внутрішнього обліку, який ведеться суб'єктами господарювання;

12) робіт, пов'язаних з державною реєстрацією земельних ділянок і прав на нерухоме майно;

13) робіт із забезпечення технічного захисту інформації, необхідність якого визначена законодавством;

14) робіт, що виконуються за дорученням органів прокуратури та правосуддя;

15) робіт з оцінки відповідності продукції, процесів, послуг;

16) реєстрації національних і міжнародних спортивних рекордів;

17) робіт з державного метрологічного контролю.

2. Переліки вимірювань за сферами законодавчо регульованої метрології, зазначеними у частині першій цієї статті, визначаються у межах їх компетенції центральними органами виконавчої влади, на які покладені функції технічного регулювання у відповідних сферах діяльності, і встановлюються нормативно-правовими актами з метрології та метрологічної діяльності центрального органу виконавчої влади з економічної політики (далі нормативно-правовий акт з метрології) за погодженням з ЦОВМ.

Порядок складання зазначених переліків встановлюється нормативно-правовим актом з метрології ЦОВМ.

Стаття 5. Метрологічна система України

1. Метрологічна система України створює необхідні засади для забезпечення єдності вимірювань у державі, а її діяльність спрямована на:

реалізацію єдиної технічної політики у сфері метрології;

захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань;

здійснення фундаментальних і прикладних досліджень та наукових розробок у сфері метрології;

економію всіх видів енергетичних і матеріальних ресурсів;

забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі.

2. Метрологічна система України включає:

законодавчу та нормативну базу, у тому числі закони, регламенти з метрології, та інші нормативно-правові акти і національні стандарти, що регулюють відносини у сфері метрології та метрологічної діяльності;

метрологічну службу України;

технічну базу, у тому числі національну еталонну базу;

учбово-консультативні організації із розповсюдження знань і поширення досвіду у сфері метрології та метрологічної діяльності.

3. Діяльність, яка пов'язана із забезпеченням функціонування та розвитку метрологічної системи України, координує ЦОВМ.

Стаття 6. Науково-технічна комісія з метрології

1. З метою колегіального розгляду концептуальних питань забезпечення функціонування та розвитку метрологічної системи України при ЦОВМ створюється консультативно-дорадчий орган Науково-технічна комісія з метрології (далі Комісія з метрології).

2. Основною метою діяльності Комісії з метрології є формування пропозицій щодо напрямів технічної політики і науково-технічних робіт у сфері метрології та метрологічної діяльності.

3. Комісія з метрології формується на паритетних засадах з представників Державної метрологічної служби та метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.

4. Персональний склад Комісії з метрології та положення про неї затверджуються ЦОВМ.

5. Рішення Комісії з метрології реалізуються через відповідні рішення ЦОВМ.

Розділ II
ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАНЬ. НАЦІОНАЛЬНІ ЕТАЛОНИ. ВИМІРЮВАННЯ. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Стаття 7. Застосування одиниць вимірювань

1. В Україні застосовуються одиниці вимірювань Міжнародної системи одиниць, прийнятої Генеральною конференцією з мір та ваг і рекомендованої Міжнародною організацією законодавчої метрології (далі SI), а саме:

1) основні одиниці SI:

метр як одиниця довжини (позначення одиниці: українське м, міжнародне m);

кілограм як одиниця маси (позначення одиниці: українське кг, міжнародне kg);

секунда як одиниця часу (позначення одиниці: українське с, міжнародне s);

ампер як одиниця сили електричного струму (позначення одиниці: українське А, міжнародне A);

кельвін як одиниця термодинамічної температури (позначення одиниці: українське К, міжнародне K);

кандела як одиниця сили світла (позначення одиниці: українське кд, міжнародне cd);

моль як одиниця кількості речовини (позначення одиниці: українське моль, міжнародне mol);

2) похідні одиниці SI;

3) десяткові кратні та частинні від одиниць SI.

В Україні застосовуються також:

одиниці, що не входять до SI, але дозволені ЦОВМ (далі дозволені позасистемні одиниці);

комбінації одиниць SI та дозволених позасистемних одиниць.

2. Визначення основних одиниць SI, назви та визначення похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їхні позначення та правила написання встановлюються регламентом з метрології.

3. За рішенням ЦОВМ можуть бути дозволені до тимчасового застосування у визначеній галузі інші одиниці вимірювань, кратні та частинні від них.

4. Характеристики і параметри експортних товарів (у тому числі засобів вимірювальної техніки) та послуг (у тому числі з вимірювань, метрологічної атестації, повірки, калібрування), що виробляються або виконуються для іноземних держав, можуть бути подані в одиницях вимірювань, встановлених замовником.

Стаття 8. Національні еталони

1. Статус національних еталонів надається:

первинним еталонам, у тому числі державним еталонам і еталонам, що є власністю підприємств і організацій;

іншим еталонам, що мають найвищі метрологічні властивості серед еталонів даної одиниці, що є у державі.

Надання еталонам статусу національних еталонів здійснюється ЦОВМ у порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології. При цьому еталонам, які є власністю підприємств і організацій, статус національних еталонів надається за умови виконання цими підприємствами та організаціями вимог до зберігання та застосування еталонів, визначених у національному стандарті з метрології.

2. Створення і вдосконалення державних еталонів здійснюються відповідно до державних науково-технічних програм, які розробляються ЦОВМ, з метою забезпечення потреб життєдіяльності людини, економіки і оборони України та інших сфер.

За виконання завдань цих програм і технічний рівень створених еталонів несе відповідальність ЦОВМ.

Державні еталони є виключно державною власністю і перебувають у віданні ЦОВМ.

3. Контроль за додержанням правил і умов зберігання та застосування національних еталонів здійснюється у порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології.

4. З метою забезпечення визнання на міжнародному рівні національних еталонів, які є первинними, а також результатів вимірювань, повірки та калібрування, що виконуються відповідно вимірювальними, повірочними та калібрувальними лабораторіями, ці еталони повинні звірятися з відповідними еталонами інших держав або міжнародними еталонами.

5. Національні еталони, які не є первинними, повинні бути такими, що простежуються до національних еталонів інших держав.

6. Створення, реєстрація, зберігання, застосування та звірення національних еталонів з еталонами інших держав і міжнародними еталонами провадяться у порядку, встановленому національним стандартом з метрології.

7. Відповідальність за додержання правил і умов зберігання та застосування національних еталонів покладається на керівників державних наукових метрологічних центрів, що належать до сфери управління ЦОВМ (далі метрологічні центри), його територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення (далі територіальні органи), підприємств і організацій, де зберігаються еталони, та вчених зберігачів цих еталонів.

Стаття 9. Вимірювання та використання їхніх результатів

1. Результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань.

2. Вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері законодавчо регульованої метрології за умови атестації цих лабораторій на проведення зазначених вимірювань.

3. Вимірювання у сфері законодавчо регульованої метрології повинні проводитися із застосуванням засобів вимірювальної техніки, що пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, атестованих методик виконання вимірювань та атестованого випробувального обладнання (у разі його використання).

4. Наявність атестованої методики виконання вимірювань не є обов'язковою, якщо виконуються такі умови:

результат вимірювання отримується безпосередньо за показами використовуваного засобу вимірювальної техніки;

вимірювання можуть здійснюватися за експлуатаційними документами на цей засіб;

в експлуатаційних документах на відповідний засіб є достатньо даних для визначення результатів та оцінки похибки або невизначеності результату вимірювань.

Придатність та достатність експлуатаційних документів для проведення вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології перевіряються у процесі проведення випробувань з метою затвердження типу або державної метрологічної атестації відповідних засобів вимірювальної техніки та оцінюються під час проведення атестації вимірювальної лабораторії.

5. Атестація методик виконання вимірювань проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, метрологічними службами підприємств і організацій, уповноваженими в метрологічній системі України на проведення цієї атестації.

6. Атестовані методики виконання вимірювань заносяться до Державного реєстру методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі Державний реєстр методик виконання вимірювань). Порядок внесення цих методик до Державного реєстру методик виконання вимірювань та вилучення із нього встановлюється нормативно-правовим актом з метрології.

7. Необхідність атестації методик виконання вимірювань, що використовуються поза сферою законодавчо регульованої метрології, визначається їхніми розробниками чи користувачами.

Стаття 10. Засоби вимірювальної техніки

1. Засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для цих засобів, у встановлених умовах їхньої експлуатації.

Експлуатація засобів вимірювальної техніки повинна проводитися з дотриманням загальних правил застосування засобів вимірювальної техніки, встановлених нормативно-правовим актом з метрології, та обов'язкових вимог щодо умов їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на ці засоби.

2. Засоби вимірювальної техніки, які призначені для використання у сфері законодавчо регульованої метрології (далі законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Дозволяється повірку або державну метрологічну атестацію засобів вимірювальної техніки, що випускаються з виробництва, проводити на місці їх експлуатації, якщо це передбачено національними стандартами з метрології на ці засоби.

3. Засоби вимірювальної техніки, які не призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, дозволяється випускати з виробництва та ремонту лише за умови, якщо вони пройшли калібрування або метрологічну атестацію.

4. Засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до цих елементів та функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованого втручання, яке може призвести до спотворення результатів вимірювань. До програмного забезпечення, яке використовується в таких засобах, повинні застосовуватися, відповідно до його функціональних можливостей, вимоги щодо оцінки його впливу на метрологічні характеристики та захисту вимірювальної інформації від неумисних та умисних змін.

5. Ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, може здійснюватися у будь-якій кількості.

Особливості порядку ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а також засобів вимірювальної техніки, які ввозяться одиничними зразками і не занесені до зазначеного Реєстру, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

6. Суб'єкти господарювання, які провадять діяльність, пов'язану з ремонтом засобів вимірювальної техніки, повинні дотримуватися умов і правил проведення цієї діяльності, які встановлюються нормативно-правовим актом з метрології.

7. Положення цієї статті та інших статей цього Закону, які стосуються засобів вимірювальної техніки та процедур оцінки їх відповідності встановленим для них вимогам, відносяться до засобів вимірювань (крім стандартних зразків).

Вимоги стосовно застосування, випуску із виробництва, ремонту та у продаж і видачі напрокат інших засобів вимірювальної техніки (стандартних зразків, вимірювальних систем та інших вимірювальних пристроїв) у частині, що їх стосується, а також процедури оцінки їхньої відповідності встановленим для них вимогам встановлюються нормативно-правовим актом з метрології.

Розділ III
МЕТРОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Стаття 11. Структура метрологічної служби України

Метрологічна служба України складається з Державної метрологічної служби і метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.

Стаття 12. Державна метрологічна служба

1. Державна метрологічна служба організовує, провадить та координує діяльність, спрямовану на забезпечення єдності вимірювань у державі, а також здійснює державний метрологічний контроль і нагляд за додержанням вимог цього Закону, регламентів з метрології, інших нормативно-правових актів з метрології ЦОВМ та національних стандартів з метрології.

2. До державної метрологічної служби належать:

центральний орган виконавчої влади у сфері метрології;

державні наукові метрологічні центри, що належать до сфери управління ЦОВМ, у тому числі національний науковий метрологічний центр та державний науковий центр законодавчої метрології;

територіальні органи ЦОВМ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення;

Державна служба єдиного часу і еталонних частот, Державна служба стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, Державна служба стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів (далі державні служби).

Стаття 13. Центральний орган виконавчої влади у сфері метрології

1. ЦОВМ здійснює державне управління забезпеченням єдності вимірювань в Україні.

2. До повноважень ЦОВМ належить проведення єдиної в державі технічної політики щодо забезпечення єдності вимірювань, у тому числі:

організація проведення фундаментальних досліджень у сфері метрології;

організація вдосконалення та функціонування національної еталонної бази;

встановлення порядку створення, затвердження, реєстрації, зберігання та застосування еталонів, а також звірення національних еталонів з еталонами інших держав або міжнародними еталонами;

координація діяльності метрологічної служби України;

розроблення нормативно-правових актів у сфері метрології та метрологічної діяльності;

встановлення порядку затвердження типів засобів вимірювальної техніки та ведення Державного реєстру засобів вимірювальної техніки;

встановлення загальних правил застосування засобів вимірювальної техніки;

встановлення вимог до державних повірників метрологічних центрів і територіальних органів, повірників повірочних лабораторій підприємств і організацій, аудиторів з метрології, державних інспекторів з метрологічного нагляду та порядку їхньої атестації;

встановлення вимог до розроблення та атестації методик виконання вимірювань та порядку ведення Державного реєстру методик виконання вимірювань;

організація та проведення державного метрологічного контролю та нагляду;

визначення порядку встановлення приналежності технічних засобів до засобів вимірювальної техніки;

затвердження норм часу на повірку засобів вимірювальної техніки;

розроблення або участь у розробленні державних наукових і науково-технічних програм, що стосуються забезпечення єдності вимірювань;

представництво та участь від України у міжнародних, європейських та інших регіональних організаціях з метрології.

3. Рішення ЦОВМ, прийняті в межах його повноважень з дотриманням чинного законодавства, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.

4. ЦОВМ здійснює свої повноваження безпосередньо та/або через метрологічні центри та територіальні органи.

Стаття 14. Метрологічні центри

1. Метрологічними центрами є наукові організації ЦОВМ, які створюють, удосконалюють, зберігають і застосовують державні еталони.

Метрологічні центри виконують науково-прикладні дослідження та науково-дослідні роботи, пов'язані із створенням, удосконаленням, зберіганням, звіренням, застосуванням національних еталонів, створенням систем передачі розмірів одиниць вимірювань, розробленням нормативно-правових актів з метрології ЦОВМ та національних стандартів з метрології, здійснюють координацію та науково-методичне супроводження робіт із забезпечення єдності вимірювань, а також здійснюють державний метрологічний контроль.

Положення про метрологічні центри затверджуються ЦОВМ.

2. Національний науковий метрологічний центр крім робіт, передбачених частиною першою цієї статті, здійснює:

а) наукові фундаментальні дослідження у сфері метрології, а також роботи, пов'язані із розробленням нормативно-правових актів з метрології, формуванням державних програм з метрології та концепції розвитку метрологічної системи України;

б) координацію та науково-методичне забезпечення діяльності із здійснення:

звірень еталонів;

уповноваження на проведення атестації методик виконання вимірювань;

атестації на проведення вимірювань;

вимірювань та атестації методик виконання вимірювань;

калібрування та метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки;

в) ведення інформаційного фонду за напрямами своєї діяльності;

г) міжнародне співробітництво з питань, що належать до компетенції центра.

3. Державний науковий центр законодавчої метрології крім робіт, передбачених частиною першою цієї статті, здійснює роботи, пов'язані із розробленням нормативно-правових актів з метрології, а також виконує:

а) координацію та науково-методичне забезпечення діяльності із здійснення:

уповноваження на проведення випробувань засобів вимірювальної техніки з метою затвердження типу та випробувань засобів вимірювальної техніки на відповідність затвердженому типу;

затвердження типу засобів вимірювальної техніки;

уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки;

випробувань засобів вимірювальної техніки з метою затвердження типу та випробувань засобів вимірювальної техніки на відповідність затвердженому типу (далі випробування засобів вимірювальної техніки);

повірки засобів вимірювальної техніки;

державного метрологічного нагляду;

ведення інформаційних фондів за напрямами своєї діяльності;

б) міжнародне співробітництво з питань, що належать до компетенції центра.

4. Метрологічні центри за договорами з суб'єктами господарювання можуть проводити калібрування, метрологічну атестацію і ремонт засобів вимірювальної техніки, метрологічну експертизу, атестацію вимірювальних лабораторій, атестацію методик виконання вимірювань та надавати інші метрологічні послуги відповідно до цього Закону.

Стаття 15. Територіальні органи

1. Територіальні органи виконують завдання і функції ЦОВМ у межах, визначених цим органом, а також здійснюють державний метрологічний контроль і нагляд.

Положення про територіальні органи затверджуються ЦОВМ.

2. Територіальні органи за договорами з суб'єктами господарювання можуть проводити метрологічну атестацію і ремонт засобів вимірювальної техніки, метрологічну експертизу, атестацію вимірювальних лабораторій, атестацію методик виконання вимірювань та надавати інші метрологічні послуги відповідно до цього Закону.

Стаття 16. Державні служби

1. Державна служба єдиного часу і еталонних частот здійснює міжрегіональну і міжгалузеву координацію та виконання робіт, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань часу і частоти та визначення параметрів обертання Землі та надання часо-частотної інформації споживачам в економіці, науці та обороні, а також населенню країни, у тому числі надання інформації для забезпечення застосування єдиного обліково-звітного часу.

2. Державна служба стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів здійснює міжрегіональну і міжгалузеву координацію та забезпечує виконання робіт, пов'язаних з розробленням і впровадженням стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів.

3. Державна служба стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів здійснює міжрегіональну і міжгалузеву координацію та забезпечує виконання робіт, пов'язаних з розробленням і впровадженням стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів.

4. Положення про Державну службу єдиного часу і еталонних частот, Державну службу стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, Державну службу стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій

1. Метрологічні служби можуть створюватися:

у центральних органах виконавчої влади (у тому числі в їхніх центральних апаратах) для координації робіт, пов'язаних із забезпеченням єдності вимірювань і здійсненням метрологічного контролю і нагляду;

в органах управління об'єднань підприємств для виконання делегованих підприємствами, що входять до складу об'єднань, функцій щодо забезпечення єдності вимірювань;

на підприємствах і в організаціях для забезпечення єдності вимірювань та здійснення метрологічного контролю і нагляду.

2. На підприємствах і в організаціях, які виконують роботи у сфері законодавчо регульованої метрології, обов'язково створюються метрологічні служби або призначаються особи, відповідальні за забезпечення єдності вимірювань.

3. Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, органів управлінь об'єднань підприємств, підприємств і організацій організовують та виконують роботи, пов'язані із забезпеченням єдності вимірювань, основними з яких є:

організація і здійснення метрологічного контролю та нагляду;

розроблення методик виконання вимірювань, методик метрологічної атестації, повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки;

організація подання на випробування і повірку засобів вимірювальної техніки, а також організація проведення ремонту засобів вимірювальної техніки.

4. Структура, функції, права і обов'язки метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, органів управління об'єднань підприємств, головних і базових організацій цих служб, підприємств і організацій визначаються положеннями про ці служби, які розробляються, узгоджуються та затверджуються згідно з нормативно-правовим актом з метрології.

5. Головні та базові організації метрологічних служб центральних органів виконавчої влади (далі головні та базові організації) повинні бути атестовані відповідним центральним органом виконавчої влади за участю національного наукового метрологічного центру в порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології.

Розділ IV
ДЕРЖАВНИЙ МЕТРОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Стаття 18. Об'єкти та види державного метрологічного контролю

1. Об'єктами державного метрологічного контролю є:

засоби вимірювальної техніки;

методики виконання вимірювань.

2. До державного метрологічного контролю належать:

уповноваження та атестація у метрологічній системі України;

випробування засобів вимірювальної техніки і затвердження їхніх типів;

державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки;

повірка засобів вимірювальної техніки.

Стаття 19. Загальні положення щодо уповноваження та атестації у метрологічній системі України

1. Уповноваження у метрологічній системі України (далі уповноваження) здійснюється відповідним органом з метою документального засвідчення компетентності і надання повноважень підприємству чи організації проводити випробування та повірку засобів вимірювальної техніки і атестацію методик виконання вимірювань.

2. Атестація у метрологічній системі України (далі атестація) здійснюється відповідним органом з метою документального засвідчення компетентності і надання повноважень суб'єкту господарювання проводити вимірювання.

3. Органом з уповноваження на проведення випробувань та повірки засобів вимірювальної техніки та атестації методик виконання вимірювань є ЦОВМ.

4. Органами з атестації на проведення вимірювань є ЦОВМ, його територіальні органи, а також інші центральні органи виконавчої влади, які мають метрологічні служби.

5. Уповноваження (атестація) складається із таких процедур:

проведення експертиз та обстежень, які є підставою для уповноваження або атестації (далі перевірка з метою уповноваження (атестації);

видача свідоцтв про уповноваження (атестацію).

6. Порядок проведення перевірки з метою уповноваження (атестації) встановлюється нормативно-правовим актом з метрології.

Перевірка з метою уповноваження (атестації) здійснюється на платній основі.

7. Для проведення випробувань та повірки засобів вимірювальної техніки, проведення атестації методик виконання вимірювань, які використовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, суб'єкту господарювання необхідно одержати свідоцтво про уповноваження.

Необхідність одержання свідоцтва про уповноваження на проведення атестації методик виконання вимірювань, які використовуються поза сферою законодавчо регульованої метрології, визначається їх розробниками чи користувачами.

Для проведення вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології суб'єкту господарювання необхідно одержати свідоцтво про атестацію.

Необхідність одержання свідоцтва про атестацію на проведення вимірювань поза сферою законодавчо регульованої метрології визначається відповідними суб'єктами господарювання.

Форма свідоцтва про уповноваження (атестацію) встановлюється нормативно-правовим актом з метрології.

Порядок видачі свідоцтв про уповноваження (атестацію) або відмови у їх видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Видача свідоцтв про уповноваження (атестацію), переоформлення, анулювання, видача дубліката здійснюються на платній основі.

Строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі свідоцтв про уповноваження (атестацію) становить п'ятнадцять робочих днів із дня отримання від суб'єкта господарювання заяви із усіма необхідними документами та матеріалами проведення перевірки.

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про уповноваження (атестацію) є:

подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання свідоцтва про уповноваження (атестацію), згідно із вичерпним переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України у порядку видачі свідоцтв про уповноваження (атестацію) або відмови у їх видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання;

виявлення у документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведеної перевірки з метою уповноваження (атестації).

Строк дії свідоцтва про уповноваження (атестацію) не повинен перевищувати п'яти років. Конкретний строк дії свідоцтва про уповноваження (атестацію) встановлюється органом з уповноваження (атестації).

8. До проведення робіт з проведення обстеження залучаються аудитори з метрології, атестовані в порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології.

9. Спори з питань уповноваження та атестації вирішуються ЦОВМ у порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології, або в судовому порядку.

10. Органи з уповноваження та атестації або призначені ними організації періодично, але не частіше ніж один раз на рік, проводять перевірку уповноважених та атестованих суб'єктів господарювання, витрати на яку оплачують відповідні суб'єкти. Порядок проведення перевірки встановлюється нормативно-правовим актом з метрології.

У разі виявлення порушень вимог, що висуваються до уповноважених або атестованих суб'єктів господарювання, відповідний орган приймає рішення про тимчасове зупинення дії або визнання недійсним свідоцтва про уповноваження або атестацію.

11. Уповноважені і атестовані суб'єкти господарювання заносяться до Державного реєстру уповноважених та атестованих суб'єктів господарювання. Порядок ведення зазначеного Реєстру встановлюється нормативно-правовим актом з метрології.

Стаття 20. Проведення перевірки з метою уповноваження

1. ЦОВМ здійснюється перевірка з метою уповноваження:

метрологічних центрів на проведення випробувань з метою затвердження типу засобів вимірювальної техніки;

територіальних органів на проведення випробувань засобів вимірювальної техніки на відповідність затвердженому типу;

метрологічних центрів і територіальних органів на проведення повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології;

повірочних лабораторій на проведення повірки засобів вимірювальної техніки.

За рішенням ЦОВМ окремі роботи з перевірки з метою уповноваження можуть виконувати метрологічні центри.

2. Метрологічними центрами здійснюється перевірка з метою уповноваження підприємств і організацій на проведення атестації методик виконання вимірювань, які використовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології.

Стаття 21. Проведення перевірки з метою атестації

1. ЦОВМ здійснюється перевірка з метою атестації метрологічних центрів і територіальних органів на проведення вимірювань у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології.

За рішенням ЦОВМ окремі роботи з перевірки з метою атестації можуть виконувати метрологічні центри.

2. Метрологічними центрами та територіальними органами здійснюється перевірка з метою атестації вимірювальних лабораторій суб'єктів господарювання, що не належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади або належать до сфери управління цих органів (якщо це передбачено законодавством або якщо ці органи не мають метрологічної служби), на проведення вимірювань у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології.

3. Головними і базовими організаціями здійснюється перевірка з метою атестації вимірювальних лабораторій підприємств і організацій, що належать до сфери управління відповідного центрального органу виконавчої влади або належать до сфери, в якій реалізація державної політики належить до повноважень цих органів (за винятком вимірювальних лабораторій, атестація яких згідно із законодавством здійснюється територіальними органами), на проведення вимірювань у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології.

4. Метрологічними центрами та територіальними органами перевірка з метою атестації вимірювальних лабораторій суб'єктів господарювання на проведення вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології здійснюється за участю метрологічних служб підприємств і організацій, головних чи базових організації, що входять до складу метрологічної служби (у разі її наявності) центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого належить реалізація державної політики у сфері діяльності відповідних суб'єктів господарювання.

5. Головними та базовими організаціями перевірка з метою атестації вимірювальних лабораторій підприємств і організацій на проведення вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології здійснюється за участю територіального органу за місцезнаходженням відповідних підприємств і організацій.

Стаття 22. Обов'язки уповноважених або атестованих суб'єктів господарювання

Уповноважені або атестовані суб'єкти господарювання повинні:

додержуватися вимог нормативно-правових актів з метрології, відповідно до яких вони були уповноважені або атестовані;

посилатися на уповноваження або атестацію тільки стосовно тих робіт, на здійснення яких їх уповноважено або атестовано;

оплачувати всі роботи, пов'язані з їхнім уповноваженням або атестацією, а також проведенням періодичної перевірки;

припинити діяльність з уповноваження або атестації, а також посилання на уповноваження або атестацію у своїй документації та рекламі у разі тимчасового зупинення дії або визнання недійсним свідоцтва про уповноваження або атестацію.

Стаття 23. Випробування засобів вимірювальної техніки та затвердження їх типів

1. Затвердженню типів підлягають засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, за винятком засобів вимірювальної техніки, зазначених у частині четвертій цієї статті.

2. Рішення про затвердження типів засобів вимірювальної техніки приймається ЦОВМ на підставі позитивних результатів випробувань цих засобів з метою затвердження типів і засвідчується сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки. При затвердженні типу встановлюються метрологічні характеристики, міжповірочний інтервал та методика повірки засобів вимірювальної техніки відповідних типів.

Затверджені типи засобів вимірювальної техніки заносяться до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Порядок прийняття рішення про затвердження типів засобів вимірювальної техніки, внесення цих типів до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та вилучення із нього, а також порядок видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки встановлюються нормативно-правовими актами з метрології.

На засоби вимірювальної техніки затверджених типів та/або на їхні експлуатаційні документи наноситься знак затвердження типу, форма та порядок нанесення якого встановлюються нормативно-правовим актом з метрології.

3. Випробування засобів вимірювальної техніки з метою затвердження типів проводяться метрологічними центрами, уповноваженими на проведення випробувань відповідних засобів вимірювальної техніки.

Порядок проведення випробувань засобів вимірювальної техніки з метою затвердження типів встановлюється нормативно-правовим актом з метрології ЦОВМ.

4. Затвердженню типів засобів вимірювальної техніки не підлягають засоби вимірювальної техніки, призначені для використання фізичними особами, що не є суб'єктами господарювання, у побутовій сфері для власних потреб. Порядок встановлення належності засобів вимірювальної техніки до таких, що призначені для використання у побутовій сфері та не підлягають затвердженню типів, встановлюється нормативно-правовим актом з метрології.

5. Засоби вимірювальної техніки затверджених типів підлягають випробуванням на відповідність затвердженим типам. Зазначені випробування проводяться:

засобів вимірювальної техніки, призначених для серійного виробництва в Україні, територіальними органами, уповноваженими на проведення цих випробувань;

засобів вимірювальної техніки, призначених для ввезення на територію України партіями, метрологічними центрами, уповноваженими на проведення випробувань з метою затвердження типу відповідних засобів.

Порядок проведення випробувань засобів вимірювальної техніки на відповідність затвердженому типу встановлюється нормативно-правовим актом з метрології.

Стаття 24. Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки

1. Державній метрологічній атестації підлягають законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, не призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, під час випуску із виробництва або після ввезення на територію України, або перед введенням в експлуатацію цих засобів.

При проведенні державної метрологічної атестації встановлюються метрологічні характеристики, міжповірочний інтервал та методика повірки відповідних засобів вимірювальної техніки.

2. Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки здійснюється метрологічними центрами та територіальними органами, уповноваженими на проведення повірки та/або випробувань відповідних засобів.

3. Державна метрологічна атестація та оформлення її результатів проводяться у порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології ЦОВМ.

Стаття 25. Повірка засобів вимірювальної техніки

1. Повірці підлягають законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що:

перебувають в експлуатації;

внесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та ввозяться на територію України;

випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж або видаються напрокат.

Повірці підлягають інші засоби вимірювальної техніки, якщо це передбачено законами, регламентами з метрології, та іншими нормативно-правовими актами з метрології ЦОВМ.

Повірці не підлягають засоби вимірювальної техніки, зазначені у частині четвертій статті 23 цього Закону.

2. Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, які встановлюються:

для засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені, ЦОВМ;

для засобів вимірювальної техніки, типи яких не затверджені, але які пройшли державну метрологічну атестацію, метрологічними центрами та територіальними органами, які проводили цю атестацію.

Скорочення або збільшення зазначених міжповірочних інтервалів здійснюється у порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології.

Підприємства, організації та суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

3. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, які не є підприємцями, забезпечуються суб'єктами господарювання, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання, і здійснюються за їх рахунок. Порядок подання на періодичну повірку та оплати за роботи, пов'язані з повіркою цих засобів, а також механізм компенсування зазначеним суб'єктам господарювання відповідних витрат встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. Повірка засобів вимірювальної техніки проводиться метрологічними центрами та територіальними органами, уповноваженими на її проведення.

Повірка здійснюється посадовими особами метрологічних центрів і територіальних органів державними повірниками, атестованими у порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології.

5. Повірка засобів вимірювальної техніки з використанням первинних і вторинних еталонів проводиться метрологічними центрами та територіальними органами, в яких зберігаються відповідні еталони. Повірка здійснюється вченими зберігачами цих еталонів.

6. Повірку засобів вимірювальної техніки під час експлуатації та випуску з виробництва і ремонту можуть також виконувати повірочні лабораторії, уповноважені на її проведення.

Повірка проводиться працівниками цих лабораторій, атестованими як повірники, у порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології.

За порушення умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки посадові особи відповідних юридичних осіб та фізичні особи підприємці несуть відповідальність згідно із законом.

7. Суб'єктами господарювання користувачами засобів вимірювальної техніки складаються переліки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці (далі переліки).

Переліки засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що належать фізичним особам, які не є підприємцями, складаються суб'єктами господарювання, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Переліки надаються суб'єктами господарювання, які їх складають, на погодження до відповідного територіального органу, метрологічного центру або відповідної повірочної лабораторії. До територіального органу надається копія переліку, погодженого з метрологічним центром або повірочною лабораторією.

Порядок складання переліків встановлюється нормативно-правовим актом з метрології.

8. Засоби вимірювальної техніки, не зазначені у частині першій цієї статті, що перебувають в експлуатації, можуть піддаватися повірці у добровільному порядку.

9. Повірка та оформлення її результатів проводяться у порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології.

Стаття 26. Права і обов'язки державних повірників

1. Державні повірники, виконуючи свої обов'язки, мають право:

безперешкодно, з пред'явленням службового посвідчення, відвідувати підприємства і організації з додержанням встановлених у них порядку і режиму роботи для виконання повірочних робіт;

брати участь у здійсненні державного метрологічного контролю і нагляду;

використовувати технічні засоби, необхідні для проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що належать суб'єктам господарювання, на яких здійснюється повірка, та залучати до проведення повірки працівників цих суб'єктів.

2. У разі якщо за результатами повірки встановлено, що засоби вимірювальної техніки не відповідають вимогам нормативно-правових актів з метрології ЦОВМ та/або національних стандартів з метрології, державні повірники мають право:

вносити пропозиції щодо заборони використання або випуску з виробництва та ремонту засобів вимірювальної техніки;

анульовувати результати повірки засобів вимірювальної техніки;

вносити пропозиції щодо скорочення міжповірочного інтервалу в разі, якщо засоби вимірювальної техніки не відповідають встановленим метрологічним вимогам за діючим міжповірочним інтервалом.

3. Державні повірники зобов'язані проводити повірку з додержанням вимог відповідних нормативно-правових актів з метрології ЦОВМ та національних стандартів з метрології.

4. За порушення умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки державні повірники несуть відповідальність згідно із законом.

Розділ V
ДЕРЖАВНИЙ МЕТРОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД

Стаття 27. Мета, об'єкти та види державного метрологічного нагляду

1. Державний метрологічний нагляд здійснюється з метою забезпечення дотримання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання вимог цього Закону, регламентів з метрології, інших нормативно-правових актів з метрології.

2. Державний метрологічний нагляд здійснюється стосовно об'єктів, зазначених у статті 18 цього Закону, та фасованих товарів.

3. До державного метрологічного нагляду належать:

державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань;

державний метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках.

Стаття 28. Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань

1. Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань здійснюється у сферах законодавчо регульованої метрології та поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання.

2. У центральних та місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах управління об'єднань підприємств проводиться перевірка додержання вимог цього Закону, регламентів з метрології, інших нормативно-правових актів з метрології ЦОВМ та національних стандартів з метрології.

У суб'єктів господарювання, крім того, проводиться перевірка:

стану і застосування засобів вимірювальної техніки;

застосування дозволених одиниць вимірювань;

дотримання встановленого порядку зберігання і застосування еталонів;

застосування атестованих методик виконання вимірювань і правильності виконання вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології;

додержання умов і правил проведення випробувань, повірки, ввезення, випуску з виробництва, ремонту та у продаж і видачі напрокат засобів вимірювальної техніки, проведення вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології та атестації методик виконання вимірювань.

3. Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань та оформлення його результатів здійснюються в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з метрології.

Стаття 29. Державний метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках

1. Державному метрологічному нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках підлягають готові упаковки будь-якого виду під час фасування і продажу товару у разі, якщо вміст цих упаковок не може бути змінений без їх розкривання чи деформування, а кількість товару подана в одиницях маси, об'єму чи іншої фізичної величини.

2. На упаковці фасованого товару повинні бути зазначені номінальна кількість товару в одиницях маси, об'єму або іншої фізичної величини, а також гранично допустимі відхилення від номінальної кількості або зроблено посилання на технічний регламент з метрології або національний стандарт, за яким їх встановлено.

3. Державний метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках та оформлення його результатів здійснюються в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з метрології.

Стаття 30. Головні державні інспектори, їхні заступники і державні інспектори з метрологічного нагляду

1. Державний метрологічний нагляд здійснюють посадові особи ЦОВМ та його територіальних органів:

головний державний інспектор України з метрологічного нагляду та його заступники (далі головний державний інспектор України та його заступники), якими за посадою є відповідно керівник ЦОВМ та його заступники;

головні державні інспектори Автономної Республіки Крим, області, міста з метрологічного нагляду та їхні заступники (далі головні державні інспектори Автономної Республіки Крим, області, міста та їх заступники), якими за посадою є відповідно керівники територіальних органів та їх заступники;

державні інспектори з метрологічного нагляду (далі державні інспектори), якими за посадою є відповідно керівники підрозділів, їх заступники та спеціалісти ЦОВМ, керівники підрозділів, їх заступники та спеціалісти територіальних органів, на яких покладено здійснення державного метрологічного нагляду.

2. Державні інспектори повинні бути атестовані у порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології.

Стаття 31. Права і обов'язки головних державних інспекторів, їх заступників і державних інспекторів з метрологічного нагляду

1. Головний державний інспектор України з метрологічного нагляду та його заступники, головні державні інспектори Автономної Республіки Крим, області, міста з метрологічного нагляду та їх заступники (далі головні державні інспектори та їх заступники) і державні інспектори з метрологічного нагляду (далі державні інспектори) під час виконання своїх обов'язків мають право:

з додержанням вимог чинного законодавства, з пред'явленням службового посвідчення, відвідувати центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання з додержанням встановлених у них порядку і режиму роботи;

перевіряти діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання (далі суб'єкти, що перевіряються) щодо додержання вимог цього Закону, регламентів з метрології, інших нормативно-правових актів з метрології ЦОВМ та національних стандартів з метрології (далі метрологічні вимоги), а також, за згодою суб'єктів, що перевіряються, використовувати їхні технічні засоби та залучати до перевірок їх працівників;

одержувати необхідні відомості та матеріали з метрологічної діяльності.

2. Державні інспектори, крім дій, передбачених частиною першою цієї статті, також мають право:

направляти засоби вимірювальної техніки на інспекційну повірку;

перевіряти правильність належності засобів вимірювальної техніки до таких, що підлягають повірці;

перевіряти кількість фасованого товару в упаковках під час його фасування та продажу, відбирати для цього зразки упаковок фасованих товарів і у разі потреби розкривати готові упаковки. При цьому кількість зразків упаковок, які повинні бути відібрані для перевірки, та випадки, коли розкриваються готові упаковки, визначаються у порядку, встановленому нормативно-правовим актом з метрології. Збитки, завдані внаслідок розкривання упаковок, зараховуються до витрат їхніх власників;

користуватися проїзними квитками для проїзду в міському пасажирському транспорті (крім таксі), які можуть закуповуватися за рахунок асигнувань, передбачених у кошторисі на утримання організації, у штаті якої ці інспектори перебувають.

3. У разі виявлення порушень метрологічних вимог, головні державні інспектори та їх заступники і державні інспектори мають право:

забороняти застосування, випуск з ремонту та у продаж і видачу напрокат засобів вимірювальної техніки;

анульовувати результати повірки засобів вимірювальної техніки;

давати приписи та встановлювати строки усунення порушень метрологічних вимог;

забороняти реалізацію партій фасованого товару, з яких відбиралися зразки упаковок фасованих товарів;

забороняти виконання робіт, пов'язаних з вимірюваннями у сфері законодавчо регульованої метрології;

складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері метрологічної діяльності;

вносити пропозиції про тимчасове зупинення дії або анулювання свідоцтв про уповноваження на проведення випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки, атестації методик виконання вимірювань, свідоцтв про атестацію на проведення вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології;

вносити пропозиції щодо передання до правоохоронних органів матеріалів про порушення метрологічних вимог.

4. У разі виявлення порушень метрологічних вимог, головні державні інспектори та їх заступники, крім дій, передбачених частиною третьою цієї статті, також мають право:

забороняти випуск з виробництва засобів вимірювальної техніки;

розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері метрологічної діяльності і накладати адміністративні стягнення відповідно до закону;

надсилати правоохоронним органам матеріали про порушення метрологічних вимог у випадках, передбачених законодавством.

5. Поновлення застосування, випуску з виробництва, ремонту та у продаж і видачі напрокат засобів вимірювальної техніки, реалізації партій фасованих товарів в упаковках, виконання робіт, пов'язаних з вимірюваннями у сфері законодавчо регульованої метрології, проводяться на підставі позитивних висновків повторної перевірки державним інспектором, витрати на яку оплачують відповідні суб'єкти господарювання.

6. Справи про адміністративні правопорушення у сфері метрологічної діяльності розглядаються ЦОВМ та його територіальними органами за їх місцезнаходженням.

7. Державні інспектори зобов'язані проводити державний метрологічний нагляд з додержанням вимог цього Закону, регламентів з метрології, інших нормативно-правових актів з метрології ЦОВМ та національних стандартів з метрології.

8. Повноваження, права, обов'язки і відповідальність державних інспекторів під час проведення державного метрологічного нагляду встановлюються нормативно-правовим актом з метрології.

Стаття 32. Правовий захист головних державних інспекторів, їх заступників і державних інспекторів

1. Головні державні інспектори, їх заступники і державні інспектори (далі державні інспектори) під час виконання своїх обов'язків перебувають під захистом закону.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна державних інспекторів і членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій у зв'язку з виконанням державними інспекторами своїх обов'язків.

2. Державні інспектори підлягають обов'язковому державному страхуванню.

Порядок та умови страхування державних інспекторів визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. За образу державного інспектора, а також опір, погрозу, насильство та за інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на нього обов'язків, винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

4. У разі каліцтва, інвалідності чи іншого ушкодження здоров'я, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, державному інспектору виплачується компенсація в розмірі від річного до п'ятирічного грошового утримання залежно від ступеня втрати працездатності, а у разі його загибелі сім'ї загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав.

Збитки, завдані майну державного інспектора або членів його сім'ї у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб.

Стаття 33. Відносини ЦОВМ та його територіальних органів з правоохоронними органами

Працівники правоохоронних органів повинні надавати допомогу державним інспекторам у виконанні ними службових обов'язків та припиняти незаконні дії осіб, які перешкоджають виконанню обов'язків, покладених на державних інспекторів.

Розділ VI
МЕТРОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД

Стаття 34. Види метрологічного контролю і нагляду, що здійснюють центральні органи виконавчої влади, метрологічні служби цих органів, підприємств і організацій

1. До метрологічного контролю належать:

атестація вимірювальних лабораторій відповідно до статей 19 і 21 цього Закону;

метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки;

калібрування засобів вимірювальної техніки;

атестація методик виконання вимірювань відповідно до статті 9 цього Закону;

метрологічна експертиза документації.

2. Метрологічний контроль здійснюється центральними органами виконавчої влади, метрологічними службами цих органів, головними і базовими організаціями, метрологічними службами підприємств і організацій.

3. Метрологічний нагляд здійснюється за забезпеченням єдності вимірювань.

4. Метрологічний нагляд здійснюється:

метрологічними службами центральних органів виконавчої влади на підприємствах і в організаціях, що належать до сфери їхнього управління;

головними і базовими організаціями на підприємствах і в організаціях, що належать до сфери управління цих організацій, визначених положеннями про відповідні головні і базові організації;

метрологічними службами підприємств і організацій на відповідних підприємствах і в організаціях.

Стаття 35. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки

1. Засоби вимірювальної техніки, не призначені для серійного виробництва або для ввезення на територію України партіями, на які не поширюється сфера законодавчо регульованої метрології, підлягають метрологічній атестації під час випуску із виробництва або після ввезення на територію України, або перед введенням в експлуатацію цих засобів.

2. Метрологічна атестація та оформлення її результатів проводяться в порядку, встановленому національним стандартом з метрології.

Стаття 36. Калібрування засобів вимірювальної техніки

1. Засоби вимірювальної техніки під час експлуатації можуть у добровільному порядку піддаватися калібруванню.

Необхідність та періодичність проведення калібрування цих засобів визначаються їх користувачем.

2. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться:

метрологічними центрами;

калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом з акредитації;

калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювань.

3. Калібрування засобів вимірювальної техніки та оформлення його результатів проводяться у порядку, встановленому національним стандартом з метрології.

Стаття 37. Метрологічна експертиза документації

Метрологічна експертиза документації (технічних завдань, національних стандартів, конструкторської, проектної та технологічної документації тощо) здійснюється у порядку, встановленому національним стандартом з метрології.

Стаття 38. Метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань

1. Під час метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань проводиться перевірка:

стану і застосування засобів вимірювальної техніки;

застосування методик виконання вимірювань;

правильності виконання вимірювань;

своєчасності надання засобів вимірювальної техніки на повірку;

додержання умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки та проведення вимірювань, що виконуються уповноваженими повірочними та атестованими вимірювальними лабораторіями відповідно;

додержання вимог регламентів, інших нормативно-правових актів з метрології ЦОВМ та національних стандартів з метрології.

2. Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій мають право за результатами метрологічного нагляду видавати приписи щодо припинення порушень метрологічних вимог та усунення виявлених недоліків.

3. Порядок проведення метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань, видачі приписів за результатами метрологічного нагляду встановлюється центральними органами виконавчої влади, підприємствами і організаціями з додержанням вимог законодавства.

Стаття 39. Особливості метрологічної діяльності у сфері оборони України

Особливості метрологічної діяльності у сфері оборони України регулюються положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України і ЦОВМ та не повинно суперечити цьому Закону.

Розділ VII
ФІНАНСУВАННЯ МЕТРОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 40. Фінансування діяльності Державної метрологічної служби

1. Фінансування діяльності Державної метрологічної служби здійснюється за рахунок:

коштів державного бюджету;

надходжень від виконання робіт з державного метрологічного контролю, інших метрологічних робіт та надання метрологічних послуг;

коштів від виконання науково-дослідних робіт;

інших надходжень, передбачених законом.

2. Обов'язковому фінансуванню за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають:

наукові фундаментальні та прикладні дослідження, розроблення регламентів, інших нормативно-правових актів з метрології ЦОВМ та національних стандартів з метрології;

створення, вдосконалення, утримання та експлуатація державних еталонів, а також звірення державних еталонів з національними еталонами інших держав і міжнародними еталонами;

роботи, пов'язані з діяльністю державних служб єдиного часу і еталонних частот, стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;

роботи, пов'язані з виконанням державних та багатогалузевих науково-технічних програм у сфері метрології;

участь у роботі міжнародних, європейських та інших регіональних організацій з метрології;

роботи з державного метрологічного нагляду.

Кошти на виконання зазначених робіт визначаються щорічно під час формування Державного бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік.

Замовником зазначених робіт, що проводяться за кошти Державного бюджету України, є ЦОВМ, а замовлення робіт здійснюється відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель".

3. У соціально-економічних і науково-технічних програмах обов'язково повинні передбачатися розділи з метрологічного забезпечення та визначатися джерела фінансування робіт щодо виконання завдань цих розділів.

Стаття 41. Оплата метрологічних робіт та використання коштів, отриманих за виконання цих робіт і надання метрологічних послуг

1. Суб'єкти господарювання оплачують метрологічні роботи, пов'язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів державного метрологічного контролю, визначених частиною другою статті 18, а також послуги, передбачені частиною четвертою статті 14 і частиною другою статті 15 цього Закону, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Кошти, отримані за виконання робіт та надання послуг, зазначених у частині першій цієї статті, використовуються метрологічними центрами і територіальними органами для забезпечення їх виробничої та наукової діяльності.

Стаття 42. Фінансування діяльності метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій

1. Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, а також підприємств і організацій, що належать до сфери їхнього управління, які фінансуються з Державного бюджету України, виконують всі роботи, пов'язані із забезпеченням єдності вимірювань, за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на їх утримання на відповідний рік, згідно з їхніми розрахунками, а також коштів, одержаних за надання метрологічних послуг.

2. Фінансування діяльності метрологічних служб інших підприємств і організацій проводиться за рахунок коштів цих підприємств і організацій.

Розділ VIII
ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МЕТРОЛОГІЧНИХ РОБІТ,
ПРОВЕДЕНИХ В ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВАХ

Стаття 43. Визнання результатів метрологічних робіт, проведених в іноземних державах

За наявності відповідних міжнародних договорів України визнаються результати випробувань, затвердження типу, повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки, вимірювань, атестації методик виконання вимірювань, проведених в іноземних державах.

Розділ IX
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО МЕТРОЛОГІЮ ТА МЕТРОЛОГІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 44. Відповідальність за порушення законодавства про метрологію та метрологічну діяльність

Особи, винні в порушенні законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, притягаються до дисциплінарної, цивільної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Стаття 45. Розгляд скарг на рішення ЦОВМ, його метрологічних центрів і територіальних органів та їх посадових осіб

1. Скарги на рішення ЦОВМ, його метрологічних центрів і територіальних органів, їх посадових осіб, а також на дії цих осіб розглядаються в порядку, встановленому законодавством.

2. Подання скарги не зупиняє виконання рішень ЦОВМ, його метрологічних центрів і територіальних органів, їх посадових осіб, а також дії цих осіб.

Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування.

2. До приведення нормативно-правових актів з метрології ЦОВМ і нормативних документів з метрології у відповідність до норм цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Державні еталони, яким такий статус надано в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, вважаються національними еталонами із дня набрання чинності цим Законом.

4. Свідоцтва про уповноваження, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом метрологічним центрам і територіальним органам на проведення державних приймальних і контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки, зберігають чинність протягом визначеного в них строку.

5. Свідоцтва про атестацію, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом метрологічним центрам, територіальним органам, калібрувальним лабораторіям або іншим підрозділам підприємств і організацій на проведення калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підприємств і організацій або для власних потреб цих підприємств і організацій, зберігають чинність протягом визначеного в них строку.

6. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

а) статті 171, 1711 та 172 викласти в такій редакції:

"Стаття 171. Порушення правил виробництва, ремонту, продажу та прокату засобів вимірювальної техніки

Випуск з виробництва засобів вимірювальної техніки, що не пройшли повірки, державної метрологічної атестації, калібрування або метрологічної атестації; випуск з ремонту та у продаж і видача напрокат засобів вимірювальної техніки, на які поширюється сфера законодавчо регульованої метрології і які не пройшли повірки або державної метрологічної атестації; порушення умов і правил проведення ремонту засобів вимірювальної техніки

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств та організацій незалежно від форм власності, громадян суб'єктів господарювання від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 1711. Порушення умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки та виконання вимірювань

Порушення умов і правил проведення повірки, а також здійснення цих робіт неуповноваженими повірочними лабораторіями; порушення правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сфері законодавчо регульованої метрології, а також проведення вимірювань у цій сфері з використанням неатестованих методик або неатестованими вимірювальними лабораторіями

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств та організацій незалежно від форм власності, громадян суб'єктів господарювання від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 172. Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки

Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, які використовуються у сферах законодавчо регульованої метрології, а так само неподання або несвоєчасне подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади у сфері метрології на погодження переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці,

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств та організацій незалежно від форм власності, громадян суб'єктів господарювання від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

б) абзац перший статті 1889 викласти в такій редакції:

"Невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації щодо усунення порушень законодавства про стандартизацію, метрологію та сертифікацію або створення перешкод для діяльності цих органів, а також невиконання вимог приписів, пов'язаних з порушенням вимог стандартів, норм і правил щодо якості продукції, та/або з порушенням метрологічних вимог";

2) у Законі України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 32, ст. 170; 2009 р., N 24, ст. 297):

а) назву викласти в такій редакції:

"Про акредитацію органів з оцінки відповідності та калібрувальних лабораторій";

б) у статті 1 у визначенні терміну "орган з оцінки відповідності" слова "або калібрувальна" виключити;

в) текст статті 2 викласти в такій редакції:

"Цей Закон регулює відносини, пов'язані з акредитацією органів з оцінки відповідності та калібрувальних лабораторій (далі органи з оцінки відповідності), та поширюється на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, національний орган з акредитації, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та виду діяльності, що діють в Україні (далі підприємства, установи, організації)";

3) частину другу статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 29, ст. 389; 2010 р., N 34, ст. 482, ст. 486, N 48, ст. 566; 2011 р., N 23, ст. 160, N 4849, ст. 536; із змінами, внесеними Законом України від 19 травня 2011 року N 3393-VI та від 31 травня 2011 року N 3437-VI) викласти в такій редакції:

"Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, телекомунікації, поштовий зв'язок, радіочастотний ресурс України, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу, державного метрологічного контролю та нагляду".

7. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня опублікування цього Закону:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність до цього Закону;

забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність до норм цього Закону.

 

Голова Верховної Ради
України

В. ЛИТВИН

м. Київ
22 грудня 2011 року
N 4233-VI

 

Опрос