Идет загрузка документа (149 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О документах, удостоверяющих личность и подтверждающих гражданство Украины

Проект закона Украины от 13.05.2011 № 8507
Дата рассмотрения: 06.10.2011 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з встановленням єдиної форми і порядку виготовлення, видачі, обміну, продовження строку дії, пересилання, вилучення, зокрема тимчасового повернення державі, визнання недійсними та знищення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус (далі документи), та гарантує реалізацію конституційних прав громадян на свободу пересування, вільний вибір місця проживання в Україні, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. Для цілей цього Закону нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

1) безпека інформації комплекс передбачених законодавством заходів щодо захисту інформації від несанкціонованого доступу та дій (випадкових чи умисних), що можуть призвести до її незаконної зміни, розкриття чи знищення;

2) зона візуальної перевірки сукупність призначених для візуального контролю зон документа;

3) відомчі автоматизовані системи обліку документів (далі ВАСОД) електронні системи, які забезпечують накопичення, зберігання та використання інформації про документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус;

4) відцифрований образ особи зафіксоване і збережене зображення обличчя особи електронним способом за допомогою цифрової камери;

5) зона документа місце в документі, призначене для внесення інформації, визначеної цим Законом;

6) ідентифікація особи установлення тотожності особи за сукупністю інформації про неї;

7) біометричні дані сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її параметрів, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (відцифрований підпис, відцифроване зображення обличчя особи та інші біометричні параметри);

8) ім'я прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи;

9) лівий форзац внутрішній лівий бік обкладинки документа у формі книжечки;

10) машинозчитувальна зона місце в документі, призначене для внесення та зчитування за допомогою технічних засобів інформації, визначеної цим Законом;

11) персоналізація процес внесення у бланк документа його реквізитів та інформації про особу, якій оформляється відповідний документ;

12) поле запису місце в документі, що має назву та призначене для внесення інформації;

13) правий форзац внутрішній правий бік обкладинки документа у формі книжечки;

14) реквізити документа інформація про документ: тип, номер (серія) документа, код держави, дата та місце видачі, дата закінчення строку дії документа та найменування (код) органу, який його видав;

15) сторінка даних призначений для внесення інформації про особу аркуш із спеціального матеріалу, що забезпечує персоналізацію за допомогою технологій лазерного гравіювання та лазерної перфорації для документів, виготовлених у формі книжечки, або лицьовий чи зворотний бік документа, виготовленого у формі картки;

2. Терміни "батьки", "усиновлювачі", "опікуни", "піклувальники", "інші законні представники" вживаються в цьому Законі у значеннях, визначених у Сімейному та Цивільному кодексах України, терміни "інвалідність" та "дитина-інвалід" у значеннях, визначених у Законі України "Про реабілітацію інвалідів в Україні".

Стаття 2. Законодавство про інформацію, яка наводиться у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України

1. Суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, обліком і використанням інформації Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування (далі - ДІС), оформленням, видачею, обміном, переоформленням, продовженням строку дії, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3. Мова, якою оформляються документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України

1. Документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, оформляються українською мовою.

2. У визначених цим Законом випадках інформація в документах наводиться також іноземними мовами.

3. У визначених Кабінетом Міністрів України випадках друкована інформація про особу у документах може наводитися через скісну риску латинськими літерами.

Стаття 4. Строк дії документів

1. Строк дії документів визначається виключно цим Законом.

Стаття 5. Інформація, що міститься у документах

1. Перелік інформації, що наводиться у документах, визначається цим Законом. Вносити до документів не передбачену цим Законом інформацію забороняється.

2. Біометричні дані включаються до документів виключно у випадках, встановлених цим Законом. Обсяг таких даних, а також технічні вимоги до форми носія біометричної інформації встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до документів Міжнародної організації цивільної авіації (далі ІСАО), якщо інше не передбачено цим Законом.

3. Режим доступу до інформації, що міститься у документах, визначається законами України.

4. Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, то в документах на підставі письмової заяви особи зазначаються лише складові імені.

У разі допущення помилки в інформації, внесеній до документа, така інформація підлягає виправленню, а документ обміну. У такому разі державне мито (консульський збір) за обмін документа не справляється.

5. Інформація, яка зазначається у документах і підлягає автоматизованій обробці, зберігається у форматі, що дає змогу ідентифікувати особу, якій видані ці документи в порядку, встановленому законодавством, не довше, ніж це необхідно для цілі, з якою такі дані зберігаються.

Стаття 6. Державне мито. Консульський збір

1. За оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін та продовження строку дії документів може справлятися державне мито, а за проведення таких дій за кордоном консульський збір у порядку та розмірах, визначених законодавством.

2. За оформлення, обмін та продовження строку дії дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, тимчасового посвідчення громадянина України, соціального посвідчення, пенсійного посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю державне мито (консульський збір) не справляється.

3. Сплата державного мита (консульського збору) підтверджується відповідним документом, що додається до заяви про оформлення і видачу документів, передбачених цим Законом.

Стаття 7. Уповноважені суб'єкти

1. Уповноваженими суб'єктами згідно з цим Законом є:

1) головний розпорядник ДІС центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

2) уповноважений орган центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави, а також з питань реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

3) закордонні дипломатичні установи України (далі ЗДУ);

4) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що створені та функціонують у порядку та у спосіб, передбачені Законом України "Про центральні органи виконавчої влади";

5) Державний центр персоналізації документів, що діє у складі головного розпорядника ДІС та на який відповідно до цього Закону покладено повноваження із здійснення централізованої персоналізації документів.

2. Функції та повноваження уповноважених суб'єктів, пов'язані з реалізацією державної політики у сфері встановлення єдиного порядку виготовлення, видачі, обміну, продовження строку дії, пересилання, вилучення, зокрема тимчасового, повернення державі, визнання недійсними та знищення документів, визначаються цим Законом та іншими законодавчими актами.

3. Уповноважені суб'єкти, передбачені частиною першою цієї статті, крім Державного центру персоналізації документів, є розпорядниками ВАСОД у межах, визначених цим Законом.

4. Порядок взаємодії між уповноваженими суб'єктами затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням уповноваженого органу.

Розділ II. ДОКУМЕНТИ, ЩО ПОСВІДЧУЮТЬ ОСОБУ ТА ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ

Стаття 8. Назва та види документів

1. Документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:

1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України:

а) паспортна картка;

б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

в) дипломатичний паспорт України;

г) службовий паспорт України;

ґ) посвідчення особи моряка;

д) посвідчення члена екіпажу;

е) посвідчення особи на повернення в Україну;

є) тимчасове посвідчення громадянина України;

2) документи, що посвідчують особу та її спеціальний статус:

а) соціальне посвідчення;

б) посвідчення застрахованої особи;

в) пенсійне посвідчення;

г) посвідчення особи з інвалідністю;

ґ) посвідчення водія;

д) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

е) посвідка на постійне проживання;

є) посвідка на тимчасове проживання;

ж) картка мігранта;

з) посвідчення біженця;

и) проїзний документ біженця для виїзду за кордон;

і) дозвіл на працевлаштування;

й) інші документи, що посвідчують особу та її спеціальний статус, визначені законом.

2. Документи, передбачені цією статтею, є власністю України.

Стаття 9. Форма та опис документів

1. Форма кожного документа встановлюється цим Законом.

2. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, за винятком посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

3. У випадках, встановлених законами України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до документа може вноситися додаткова змінна інформація, а саме:

1) про місце реєстрації;

2) про сімейний стан;

3) про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків;

4) про видачу приватизаційних паперів;

5) про додаткові біометричні дані;

6) щодо забезпечення захисту інформації на безконтактному електронному носії тощо.

4. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на нижній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

5. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. У випадках, встановлених цим Законом, дозволяється інший спосіб внесення інформації до документа.

6. Відцифрований образ особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання. У документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном, відцифрований образ особи дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації. Вклеювання фотокартки до документів дозволяється лише у випадках, визначених цим Законом.

7. До документів осіб, які в установленому законодавством України порядку визнані недієздатними, відцифрований підпис не вноситься, а осіб, які не досягли чотирнадцятирічного віку, та осіб з фізичними вадами вноситься за їхнім бажанням.

Стаття 10. Вимоги до бланків документів та їх форми

1. Бланки документів є документами суворого обліку, виготовляються відповідно до вимог ІСАО, державних (національних) та міжнародних стандартів підприємствами, які мають ліцензію на відповідний вид господарської діяльності, і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.

2. Бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням уповноважених суб'єктів.

3. Бланки документів у формі книжечки за конструкцією є зшитою обрізною книжечкою обсягом від 8 до 64 сторінок із вшитою сторінкою даних між лівим форзацом та першим паперовим аркушем.

4. Паперові аркуші бланка у формі книжечки, починаючи з другої сторінки, повинні мати нумерацію сторінок, а остання сторінка також порядковий номер бланка, які виконуються друкарським способом.

5. Бланки документів, в які імплантовані безконтактні електронні носії інформації для внесення біометричних даних та іншої інформації про особу, мають бути виконані багатокомпонентним захисним друком, містити символ електронного документа, інформацію про підприємство, на якому виготовлено бланк документа, зображення малого Державного Герба України та мають бути пронумеровані згідно з вимогами законодавства України.

6. Бланки документів у формі картки виготовляються з полімерних матеріалів, які за фізичними характеристиками підлягають лазерній персоналізації і гравіюванню відповідно до державних (національних) та міжнародних стандартів, і повинні містити безконтактний електронний носій інформації та номер бланка відповідно до вимог ІСАО.

7. Бланки документів суворого обліку закуповуються уповноваженими суб'єктами відповідно до вимог закону, який регулює закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Стаття 11. Оформлення, видача, обмін, продовження строку дії, надання, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення документів

1. Оформлення, видача, обмін, переоформлення, продовження строку дії документів (у тому числі для осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, осіб з фізичними вадами, недієздатних та обмежено дієздатних осіб), їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються у порядку та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено цим Законом.

Особам, які через свої релігійні переконання відмовляються від внесення інформації до безконтактного електронного носія інформації, що імплантований у відповідні бланки документів, оформлення і видача таких документів здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Подання документів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, для оформлення і отримання документів, що посвідчують особу та встановлюють громадянство України, здійснюється:

1) громадянами України, які досягли шістнадцятирічного віку, на підставі їхньої особистої заяви;

2) громадянами України, які не досягли шістнадцятирічного віку, на підставі заяви батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, а якщо батьки не перебувають у шлюбі за заявою того з батьків, з ким проживає особа, або інших законних представників.

Особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, або яким надано притулок в Україні, у разі втрати під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу, надається право на виїзд з України і в'їзд в Україну (щодо посвідчення особи на повернення в Україну).

2. Документи видаються уповноваженими суб'єктами або їх територіальними підрозділами після прийняття рішення про їх виготовлення та видачу заявникам, а в разі прийняття такого рішення щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, батькам або іншим законним представникам чи представникам закладів, які виконують функції опікунів або піклувальників.

Рішення про видачу документа заявникові приймається уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом виключно на підставі даних, отриманих з бази даних головного розпорядника ДІС.

3. Головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних головного розпорядника ДІС, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів.

4. Документи надсилаються уповноваженому суб'єкту чи його територіальному підрозділу або заявникові на підставі його письмової заяви у порядку, встановленому законодавством України.

5. Протокол виготовлення документів включає інформацію про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка та в електронній формі заноситься до ВАСОД відповідним уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом.

6. У разі втрати або викрадення документа заявник звертається до уповноваженого суб'єкта або його територіального підрозділу, що видав цей документ, з відповідною заявою і подає документи, що засвідчують зазначені факти та є підставою для прийняття уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом рішення про здійснення обміну документа, його переоформлення замість втраченого або викраденого.

7. Рішення про здійснення обміну документа чи його переоформлення замість втраченого або викраденого приймається уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом за результатами ідентифікації заявника. Ідентифікація заявника здійснюється на підставі даних, отриманих з бази даних головного розпорядника ДІС.

Для прийняття рішення про переоформлення документа замість втраченого або викраденого за кордоном, заявник додатково подає довідку компетентного органу держави, в якій втрачено або викрадено документ.

У разі повідомлення заявником про втрату або викрадення документа, а також у разі обміну такого документа у зв'язку з його непридатністю для подальшого використання на час оформлення нового документа уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом приймається рішення про видачу такій особі довідки встановленого відповідним уповноваженим суб'єктом зразка.

Обмін документів проводиться в порядку, встановленому для первинного оформлення та видачі таких документів, з поверненням документа, що підлягає обміну, і здійснюється у разі:

1) зміни інформації, внесеної до документа (крім додаткової змінної інформації, передбаченої частиною третьою статті 9 цього Закону);

2) виявлення помилки в інформації, внесеній до документа;

3) закінчення строку дії документа;

4) непридатності документа для подальшого використання.

8. Уповноважений суб'єкт або його територіальні підрозділи мають право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо:

1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або законний представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;

2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);

3) заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа;

4) дані, отримані з бази даних головного розпорядника ДІС, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і в строки, встановлені законодавством, повинні зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.

Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою до вищого уповноваженого суб'єкта або до суду.

За наявності підстав вищий уповноважений суб'єкт має право скасувати рішення підпорядкованого йому територіального підрозділу, направити матеріали на повторний розгляд (у разі необхідності на додаткову перевірку наданих матеріалів) чи прийняти на їх підставі нове рішення.

Остаточне рішення щодо оформлення та видачі документа приймає вищий уповноважений суб'єкт, до якого було оскаржено попереднє рішення.

Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома особи в установлений законодавством строк.

9. У разі закінчення строку дії документа або смерті особи її документи у порядку і в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, здаються уповноваженим суб'єктам або їх територіальним підрозділам, що видали такий документ, а якщо така особа проживає (проживала) за кордоном ЗДУ.

10. Про втрату або викрадення документа на території України заявник (батьки особи віком до шістнадцяти років або інші законні представники, представники закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою) зобов'язаний у порядку і в строки, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, повідомити уповноваженого суб'єкта або його територіальний підрозділ, який здійснив видачу документа, а в разі викрадення також орган внутрішніх справ. Про втрату або викрадення документа за кордоном заявник зобов'язаний повідомити компетентні органи іноземної держави та найближчу ЗДУ.

Про втрату або викрадення документа за кордоном уповноважений суб'єкт або його територіальний підрозділ, ЗДУ, які в установленому законодавством порядку отримали таке повідомлення, протягом доби інформують Адміністрацію Державної прикордонної служби України із зазначенням внесеної до документа інформації.

11. Замість втраченого або викраденого документа уповноважений суб'єкт або його територіальний підрозділ після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або про його викрадення, видає новий документ.

Особа, стосовно якої громадянство України припинено відповідно до Закону України "Про громадянство України", зобов'язана повернути документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, уповноваженому суб'єкту або його територіальному підрозділу, що здійснив видачу такого документа, а якщо така особа проживає за кордоном ЗДУ.

Якщо особа, яка заявила про втрату або викрадення документа, знайде цей документ, вона зобов'язана невідкладно здати знайдений документ для знищення уповноваженому суб'єкту або його територіальному підрозділу, який видав цей документ, а у разі втрати або викрадення за кордоном найближчій ЗДУ.

12. У разі використання особою документів з метою вчинення злочину на території України чи за кордоном, підроблення або в інших випадках, передбачених законодавством України, уповноважений суб'єкт або його територіальний підрозділ має право вилучити (у тому числі тимчасово) такі документи.

13. Порядок знищення вилучених документів затверджується Кабінетом Міністрів України.

14. У разі несвоєчасного повідомлення особою про втрату чи викрадення документа винна особа притягається до відповідальності у порядку, встановленому законом.

Стаття 12. Паспортна картка

1. Паспортна картка є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

2. Кожен громадянин України незалежно від віку зобов'язаний отримати паспортну картку у порядку, визначеному цим Законом.

3. Оформлення паспортної картки провадиться всім особам, починаючи з народження та незалежно від віку, на кожні десять років.

4. Паспортна картка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.

5. Оформлення і видача паспортних карток здійснюються уповноваженим органом або його територіальними підрозділами.

6. У разі втрати паспортної картки або закінчення строку її дії під час перебування громадянина в Україні оформлення та видача йому паспортної картки здійснюються уповноваженим органом або його територіальним підрозділом, а під час перебування за кордоном ЗДУ.

7. Паспортна картка видається не пізніше, ніж через тридцять календарних днів з дня оформлення заяви-анкети на її отримання, або не пізніше, ніж через десять робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на її термінове отримання.

8. До паспортної картки вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім'я особи;

7) громадянство;

8) дата народження;

9) порядковий номер запису в ДІС;

10) стать;

11) місце народження;

12) дата видачі документа;

13) орган, що видав документ (код);

14) дата закінчення строку дії документа;

15) відцифрований образ особи;

16) відцифрований підпис особи.

9. Паспортна картка містить напис українською мовою "Паспортна картка є власністю України".

10. До паспортної картки за письмовим клопотанням заявника, а щодо осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, їхніх батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників може бути внесена також додаткова змінна інформація, передбачена частиною третьою статті 9 цього Закону.

Стаття 13. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон

1. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.

2. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, на десять років.

4. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.

5. Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться:

1) в Україні уповноваженим органом або його територіальними підрозділами;

2) за кордоном ЗДУ.

6. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон містить напис українською та англійською мовами: "Паспорт громадянина України є власністю України" і текст: "Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими засобами полегшити поїздку пред'явника паспорта, надавати йому необхідну допомогу та захист".

7. До паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім'я особи;

7) громадянство;

8) дата народження;

9) порядковий номер запису в ДІС;

10) стать;

11) місце народження;

12) дата видачі документа;

13) уповноважений орган, що видав документ (код);

14) дата закінчення строку дії документа;

15) відцифрований образ особи;

16) відцифрований підпис особи;

17) дані про перебування на консульському обліку (за бажанням особи або її законного представника, представника закладу, який виконує функції опікуна чи піклувальника над особою).

8. У паспорті громадянина України для виїзду за кордон за письмовим клопотанням заявника, а щодо осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, їх батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників може бути зазначена також додаткова змінна інформація, передбачена цим Законом.

9. Порядок внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон, затверджується Кабінетом Міністрів України.

10. У разі втрати паспорта громадянина України для виїзду за кордон або закінчення строку його дії під час перебування в Україні громадянина, який постійно проживає за кордоном, оформлення та видача йому паспорта для виїзду за кордон здійснюються уповноваженим органом або його територіальним підрозділом.

11. Для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон особою, яка проживає за кордоном, крім документів, визначених законодавством, подаються:

1) документ, що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном (у разі, якщо заявник звертається із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до ЗДУ);

2) заява батьків, а якщо батьки не перебувають у шлюбі того з них, з ким проживає громадянин України, який не досягнув шістнадцятирічного віку, або інших законних представників чи представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над цим громадянином.

12. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається заявникові не пізніше, ніж через тридцять календарних днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання, або не пізніше, ніж через десять робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання.

13. У разі оформлення заяви-анкети в ЗДУ або одночасного з поданням заяви оформлення особою виїзду на постійне проживання за кордон паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається заявникові у строк до трьох місяців.

14. Оформлення і видача особі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв'язку з терміновою необхідністю виїзду за кордон, пов'язаною з нагальною потребою в лікуванні від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном, здійснюються у строк до трьох робочих днів на підставі документів, що підтверджують необхідність термінового виїзду за кордон.

15. У разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини громадянина України паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється і видається уповноваженим органом або його територіальним підрозділом у строк до 10 робочих днів.

16. Оформлення і видача замість втраченого або викраденого та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюються уповноваженим органом або його територіальним підрозділом (у разі проживання заявника в Україні) чи ЗДУ (у разі постійного проживання або тимчасового перебування за кордоном заявника).

Стаття 14. Дипломатичний паспорт України

1. Дипломатичний паспорт України є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України під час перетинання державного кордону і перебування за межами України осіб, зазначених у цій статті, та надає право таким особам на виїзд з України і в'їзд в Україну.

2. Дипломатичний паспорт України є дійсним для виїзду з України в усі держави світу та повернення в Україну з усіх держав світу.

3. Дипломатичний паспорт України оформляється і видається за поданням уповноваженого суб'єкта у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

4. Дипломатичний паспорт виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та складається з м'якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.

5. Дипломатичний паспорт України оформляється і видається уповноваженим суб'єктом:

1) особам на строк перебування їх на посту чи посаді (на строк здійснення повноважень):

а) Президента України;

б) Голови Верховної Ради України;

в) Першого заступника Голови Верховної Ради України;

г) народного депутата України;

ґ) Прем'єр-міністра України;

д) Першого віце-прем'єр-міністра України;

е) Міністра закордонних справ України;

є) Глави Адміністрації Президента України;

ж) постійного представника України при міжнародній організації;

2) працівникам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які обрані на виборні посади в міжнародних організаціях чи їх органах і не є дипломатичними працівниками;

3) особам на строк їх виїзду у службове відрядження за кордон:

а) членам Кабінету Міністрів України, крім осіб, зазначених у пункті 1 частини п'ятої цієї статті;

б) Голові Конституційного Суду України;

в) Голові Верховного Суду України;

г) головам вищих спеціалізованих судів України;

ґ) Генеральному прокурору України;

д) Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини;

е) Голові Служби безпеки України;

є) Голові Центральної виборчої комісії;

ж) Голові Рахункової палати;

з) дипломатичним працівникам, крім осіб, зазначених у пункті 1 частини п'ятої цієї статті;

и) дипломатичним кур'єрам України.

6. Дипломатичний паспорт України оформляється і видається також другому з подружжя осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини п'ятої цієї статті, на строк перебування цих осіб на відповідному посту чи посаді (на строк здійснення повноважень).

7. Дипломатичний паспорт України також оформляється і видається Президентові України та другому з подружжя після закінчення строку повноважень Президента України або у разі дострокового припинення повноважень Президента України, крім випадків, коли Президент України був усунений з поста в порядку імпічменту.

8. Дипломатичний паспорт України оформляється і видається членам сім'ї дипломатичних працівників, які перебувають у довготерміновому відрядженні за кордоном, якщо вони проживають з такими дипломатичними працівниками за кордоном, на строк проживання.

9. Особи, яким видано дипломатичний паспорт України на строк виїзду у службове відрядження за кордон, та члени їхніх сімей зобов'язані здати дипломатичний паспорт України уповноваженому суб'єкту в порядку, встановленому цим Законом, у десятиденний строк з дня їх повернення на територію України.

За особами, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, а також за їхніми дружинами (чоловіками) зберігається право на користування дипломатичним паспортом довічно.

10. Дипломатичний паспорт України оформляється і видається на підставі письмового подання:

1) Глави Адміністрації Президента України для Президента України та його дружини (чоловіка);

2) Першого заступника Голови Верховної Ради України, заступника Голови Верховної Ради України для народних депутатів України та їхніх дружин (чоловіків);

3) Першого віце-прем'єр-міністра України, Віце-прем'єр-міністра України для Прем'єр-міністра України та його дружини (чоловіка);

4) Віце-прем'єр-міністра України для Першого віце-прем'єр-міністра України та його дружини (чоловіка);

5) Першого заступника Міністра закордонних справ України, заступника Міністра закордонних справ України для Міністра закордонних справ України, постійних представників України при міжнародних організаціях, дипломатичних працівників та членів їхніх сімей, дипломатичних кур'єрів;

6) Першого заступника, заступника керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади для осіб, зазначених у пункті 3 частини п'ятої цієї статті.

11. До дипломатичного паспорта України вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім'я особи;

7) громадянство;

8) дата народження;

9) порядковий номер запису в ДІС;

10) стать;

11) місце народження;

12) дата видачі документа;

13) уповноважений орган, що видав документ (код);

14) дата закінчення строку дії документа;

15) відцифрований образ особи;

16) відцифрований підпис особи.

12. Дипломатичний паспорт України містить напис українською та англійською мовами: "Паспорт є власністю України" і текст українською та англійською мовами: "Іменем України Міністр закордонних справ України просить усі компетентні органи влади безперешкодно пропускати пред'явника цього паспорта, надавати йому необхідну допомогу та захист".

Стаття 15. Службовий паспорт України

1. Службовий паспорт України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України під час перетинання державного кордону та перебування за межами України осіб, зазначених у цій статті, та дає право таким особам на виїзд з України і в'їзд в Україну.

2. Службовий паспорт України є дійсним для виїзду з України в усі держави світу та повернення в Україну з усіх держав світу.

3. Службовий паспорт України виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та складається з м'якої обкладинки, 32 або 64 сторінок і сторінки даних.

4. Службовий паспорт України оформляється і видається у порядку, затвердженому уповноваженим суб'єктом відповідно до цього Закону.

5. Службовий паспорт України на строк виїзду у службове відрядження за кордон оформляється і видається:

1) державним службовцям першої третьої категорій, крім державних службовців, яким відповідно до цього Закону на строк виїзду у службове відрядження за кордон видається дипломатичний паспорт України;

2) заступникам Голови Конституційного Суду України, іншим суддям Конституційного Суду України;

3) Голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

4) суддям Верховного Суду України;

5) заступникам Генерального прокурора України;

6) суддям вищих спеціалізованих судів України;

7) адміністративно-технічним працівникам дипломатичної служби України;

8) обслуговуючому персоналу дипломатичної служби України;

9) працівникам торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, які не є дипломатичними працівниками;

10) працівникам культурно-інформаційних центрів у складі закордонних дипломатичних установ України, які не є дипломатичними працівниками;

11) працівникам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які не є дипломатичними працівниками, тимчасово відрядженим до ЗДУ для виконання службових обов'язків;

12) працівникам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які не є дипломатичними працівниками, направленим на роботу до секретаріатів міжнародних організацій за квотою України;

13) військовослужбовцям офіцерського складу Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, інших військових формувань, а також працівникам органів внутрішніх справ, органів прокуратури, державної податкової служби та митних органів, які мають спеціальні звання чи займають посади, що прирівнюються до посад державних службовців першої третьої категорій;

14) главам і членам державних делегацій та делегацій Кабінету Міністрів України на міжнародних зустрічах, конференціях і переговорах, крім осіб, яким відповідно до цього Закону видається дипломатичний паспорт України;

15) громадянам України, які забезпечують роботу чи обслуговування державних, парламентських делегацій України, делегацій Кабінету Міністрів України на міжнародних конференціях, зустрічах і переговорах.

6. Службові паспорти України оформляються і видаються членам сімей адміністративно-технічних працівників та обслуговуючого персоналу дипломатичної служби України, які проживають з такими особами за кордоном, на строк проживання.

7. Службовий паспорт України оформляється і видається на підставі письмового подання керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу державної влади. У разі якщо подання стосується оформлення службового паспорта України керівнику міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, воно вноситься першим заступником або заступником керівника цього міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.

8. Особи, яким видано службові паспорти України, зобов'язані здати їх уповноваженому суб'єкту у порядку, встановленому цим Законом, у десятиденний строк з дня повернення на територію України.

9. До службового паспорта України вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім'я особи;

7) громадянство;

8) дата народження;

9) порядковий номер запису в ДІС;

10) стать;

11) місце народження;

12) дата видачі документа;

13) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

14) дата закінчення строку дії документа;

15) відцифрований образ особи;

16) відцифрований підпис особи.

10. Усі друковані написи у службовому паспорті України, а також відомості про особу зазначаються українською і англійською мовами.

11. Службовий паспорт України містить написи українською і англійською мовами: "Паспорт є власністю України" та текст українською і англійською мовами: "Іменем України Міністр закордонних справ України просить усі компетентні органи влади безперешкодно пропускати пред'явника цього паспорта, надавати йому необхідну допомогу та захист".

Стаття 16. Посвідчення особи моряка

1. Посвідчення особи моряка є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, і видається особі, яка постійно проживає на території країни та обіймає будь-яку посаду на борту судна (крім військового судна), зареєстрованого в Україні чи в інших державах членах Міжнародної організації праці. За наявності посвідчення особи моряка особі дозволяється виїзд з України і в'їзд в Україну на судні, членом екіпажу якого вона є, а також виїзд з України і в'їзд в Україну в індивідуальному порядку під час прямування чи переходу на інше судно, списання з судна.

2. Посвідчення особи моряка не може бути використано на території України чи інших держав для укладення правочинів та здійснення приватних поїздок за кордон, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків.

3. Протягом перебування особи на судні або в рейсі, посвідчення особи моряка зберігається у особи, на ім'я якої виданий такий документ. У виняткових випадках за письмової згоди особи, на ім'я якої виданий такий документ, з метою надійного збереження посвідчення особи моряка може зберігатися у капітана відповідного судна.

4. Посвідчення особи моряка виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та складається з м'якої обкладинки, 16 сторінок та сторінки даних.

5. Посвідчення особи моряка оформляють і видають капітани морських портів України, перелік яких визначає уповноважений суб'єкт, за заявами моряків або керівників підприємств (установ, організацій), які уклали трудовий договір з моряками (за наявності заяв-анкет моряків), у місячний строк з дня подання таких заяв-анкет.

6. Посвідчення особи моряка видається на строк до п'яти років. Строк дії посвідчення може бути продовжено особами, які відповідно до цього Закону уповноважені його видавати, один раз строком до п'яти років, після закінчення якого посвідчення підлягає обміну у порядку, встановленому для його видачі.

7. У разі списання із судна особа, на ім'я якої видано посвідчення особи моряка, повинна невідкладно здати його за місцем отримання.

8. До посвідчення особи моряка вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім'я особи;

7) громадянство;

8) дата народження;

9) порядковий номер запису в ДІС;

10) стать;

11) місце народження;

12) дата видачі документа;

13) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

14) дата закінчення строку дії документа;

15) відцифрований образ особи;

16) відцифрований підпис особи.

9. Посвідчення особи моряка містить такі написи українською і англійською мовами: "Посвідчення особи моряка є власністю України. Цей документ є посвідченням особи моряка відповідно до Конвенції N 108 Міжнародної організації праці про національні посвідчення особи моряків".

Стаття 17. Посвідчення члена екіпажу

1. Посвідчення члена екіпажу є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України і видається громадянину України, який є членом екіпажу повітряного судна, зареєстрованого в Україні відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, для використання під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном.

2. Посвідчення члена екіпажу дає право особі, на ім'я якої його видано, на виїзд з України та в'їзд в Україну на повітряному судні підприємства (установи, організації), на якому він працює, за умови виконання польотного завдання. За посвідченням члена екіпажу може бути здійснено також виїзд з території України в індивідуальному порядку у разі прямування особи до повітряного судна, членом екіпажу якого вона є, і в'їзд в Україну за наявності документів на закордонне службове відрядження.

3. Посвідчення члена екіпажу не може бути використано на території України громадянином України, який його має, під час укладення правочинів та для здійснення приватних поїздок за кордон, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків.

4. Посвідчення члена екіпажу виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.

5. Посвідчення члена екіпажу оформляється і видається уповноваженим суб'єктом протягом 10 робочих днів з дати отримання подання керівника відповідного авіапідприємства, авіакомпанії або іншого підприємства.

6. До подання про оформлення посвідчення члена екіпажу додаються засвідчені в установленому законодавством України порядку копії паспортної картки, копії свідоцтва авіаційного персоналу (льотного складу та інженерно-технічного персоналу) і додатки до нього з відміткою допуску до виконання міжнародних польотів.

7. Посвідчення члена екіпажу видається на строк до п'яти років.

8. У разі зміни місця роботи (несення служби) чи припинення членом екіпажу льотної роботи його посвідчення члена екіпажу повертається підприємству, на якому він працював.

9. До посвідчення члена екіпажу вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) ім'я особи;

4) стать;

5) громадянство;

6) дата народження;

7) місце роботи;

8) посада;

9) номер документа;

10) дата закінчення строку дії документа;

11) порядковий номер запису в ДІС;

12) відцифрований образ особи;

13) відцифрований підпис особи.

Стаття 18. Посвідчення особи на повернення в Україну

1. Посвідчення особи на повернення в Україну є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України (крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті), дає право на в'їзд в Україну та видається громадянам України у разі втрати ними документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу під час перебування за межами України.

2. Посвідчення особи на повернення в Україну може бути також видано особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, або яким надано притулок в Україні, у разі втрати ними під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

3. Бланк посвідчення особи на повернення в Україну виготовляється у формі буклета розміром 352,0 х 125,0 міліметра з трьома згинами, обсягом у 8 сторінок та окремою самоклейною сторінкою даних розміром 125,0 х 88,0 міліметра.

4. Посвідчення особи на повернення в Україну оформляється і видається ЗДУ на підставі заяв осіб, визначених цим Законом.

5. Для оформлення посвідчення особи на повернення в Україну особою подаються:

заява затвердженого уповноваженим суб'єктом зразка з двома фотокартками розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;

документ (протокол, довідка), виданий компетентними органами держави перебування, який підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу під час перебування за межами України;

документи, які дають змогу у встановленому цим Законом порядку ідентифікувати особу заявника, установити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України;

свідоцтво про народження дитини, у разі внесення даних про дитину до посвідчення, та дві її фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (для дітей віком від п'яти до шістнадцяти років).

6. Посвідчення особи на повернення в Україну видається протягом одного робочого дня з моменту одержання ЗДУ підтверджуючої інформації з бази даних головного розпорядника ДІС на запит ЗДУ даних про особу та її громадянство за її місцем проживання в Україні.

7. Посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано також за клопотанням компетентних органів влади іноземної держави у разі депортації громадян України, які були затримані на території інших держав за нелегальне перебування і підлягають примусовій депортації в Україну та втратили документи, що посвідчують особу і підтверджують громадянство України.

8. Строк дії посвідчення особи на повернення в Україну визначається посадовою особою ЗДУ, відповідальною за його видачу, виходячи з реальної можливості повернення особи в Україну, але не може перевищувати 30 днів.

9. У разі хвороби, нещасного випадку та з інших причин, передбачених законодавством України, строк дії посвідчення особи на повернення в Україну може бути продовжено посадовою особою дипломатичного представництва України чи посадовою особою консульської установи України за кордоном на шляху прямування особи до України на строк, необхідний для повернення особи на територію України, але не більше ніж на 30 днів.

Про цей факт у місці, відведеному для особливих відміток у посвідченні особи на повернення в Україну, робиться відповідний запис, що засвідчується підписом посадової особи ЗДУ, який скріплюється гербовою печаткою. Посадова особа ЗДУ, яка продовжила строк дії посвідчення особи на повернення в Україну, повинна письмово поінформувати про цей факт ЗДУ, яка видала посвідчення особи на повернення в Україну.

10. До посвідчення особи на повернення в Україну вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім'я особи;

7) громадянство;

8) дата народження;

9) порядковий номер запису в ДІС;

10) стать;

11) місце народження;

12) дата видачі документа;

13) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

14) дата закінчення строку дії документа;

15) фотокартка особи;

16) підпис особи.

11. Посвідчення особи на повернення в Україну містить текст українською, англійською, французькою, російською та іспанською мовами: "Міністр закордонних справ України просить органи влади іноземних держав сприяти поверненню в Україну особи, зазначеної у цьому посвідченні".

Стаття 19. Тимчасове посвідчення громадянина України

1. Тимчасове посвідчення громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і видається особам, які досягли шістнадцятирічного віку, набули громадянства України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з дати набуття громадянства України.

2. Тимчасове посвідчення громадянина України оформляється і видається особі, яка проживає в Україні, уповноваженим органом або його територіальним підрозділом за місцем проживання заявника, а у разі постійного проживання особи за кордоном ЗДУ, не пізніше 10 робочих днів з дати подання заявником документів, визначених у цій статті, на строк до двох років.

У разі закінчення строку дії тимчасового посвідчення громадянина України, на який його було видано, видається нове тимчасове посвідчення у порядку, встановленому цим Законом.

3. На вимогу уповноваженого органу або його територіального підрозділу заявник зобов'язаний подати засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад тексту паспортного документа або документа, що його замінює та посвідчує особу заявника, українською мовою.

4. Тимчасове посвідчення громадянина України виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та складається з м'якої обкладинки, 8 сторінок та сторінки даних.

5. У разі видачі тимчасового посвідчення громадянина України повертається паспортний документ особи або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника.

6. До тимчасового посвідчення громадянина України вноситься така інформація:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) ім'я особи;

4) стать;

5) громадянство;

6) дата народження;

7) порядковий номер запису в ДІС;

8) місце народження;

9) номер документа;

10) дата закінчення строку дії документа;

11) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

12) відцифрований образ особи;

13) відцифрований підпис особи.

7. До тимчасового посвідчення громадянина України за письмовим клопотанням заявника може бути внесена додаткова змінна інформація, передбачена частиною третьою статті 9 цього Закону.

8. Тимчасове посвідчення громадянина України містить написи українською і англійською мовами: "Тимчасове посвідчення громадянина України є власністю України".

9. Оформлення, видача замість втраченого або викраденого та обмін тимчасового посвідчення громадянина України здійснюються уповноваженим органом або його територіальним підрозділом за місцем проживання заявника в Україні, а у разі постійного проживання заявника за кордоном ЗДУ, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

10. Тимчасове посвідчення громадянина України здається уповноваженому органу або його територіальному підрозділу за місцем проживання заявника в Україні, а у разі постійного проживання заявника за кордоном ЗДУ одночасно з документом, що підтверджує припинення особою іноземного громадянства, або з декларацією про відмову від іноземного громадянства, а заявнику видається довідка про реєстрацію особи громадянином України для подальшого оформлення паспортної картки.

Стаття 20. Соціальне посвідчення

1. Соціальне посвідчення є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження факту надання їй певних соціальних пільг, послуг, витрат та інших соціальних гарантій.

2. Соціальне посвідчення виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.

3. На лицьовій стороні картки інформація розміщується у такій послідовності:

1) назва держави;

2) назва відповідного центрального органу виконавчої влади;

3) назва документа;

4) ім'я особи;

5) порядковий номер запису в ДІС;

6) відцифрований образ особи;

7) відцифрований підпис особи.

4. На зворотному боці картки зазначаються:

1) орган уповноваженого суб'єкта, де зареєстровано інформацію про особу;

2) код уповноваженого суб'єкта, де зареєстровано інформацію про особу;

3) дата реєстрації.

5. На безконтактний електронний носій інформації записується персональна інформація про пред'явника документа, у тому числі біометричні дані. На електронному носії активуються соціальний та платіжний додатки. Платіжний додаток активується виключно за бажанням особи.

6. Оформлення, видача, обмін соціального посвідчення здійснюються уповноваженим суб'єктом протягом 10 робочих днів з дня подання особою необхідних документів, передбачених законодавством.

7. Правила оформлення та видачі соціального посвідчення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

8. Соціальне посвідчення є безстроковим.

Стаття 21. Посвідчення застрахованої особи

1. Посвідчення застрахованої особи є документом, що посвідчує спеціальний статус особи у частині підтвердження права застрахованої особи на одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Право на отримання посвідчення застрахованої особи мають особи, які відповідно до законодавства України підлягають будь-якому виду загальнообов'язкового державного соціального страхування та зареєстровані в органах уповноваженого суб'єкта.

2. Посвідчення застрахованої особи виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.

На лицьовій стороні посвідчення застрахованої особи інформація розміщується в такій послідовності:

1) назва держави;

2) орган уповноваженого суб'єкта;

3) назва документа;

4) номер документа;

5) ім'я особи;

6) дата і місце народження;

7) стать;

8) дата видачі документа;

9) порядковий номер запису в ДІС;

10) орган уповноваженого суб'єкта, що видав документ (код);

11) відцифрований підпис посадової особи органу реєстрації;

12) відцифроване зображення печатки органу.

На зворотному боці посвідчення застрахованої особи розміщується текст українською мовою відповідно до єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України згідно з частиною другою статті 10 цього Закону.

Всі написи в посвідченні застрахованої особи зазначаються українською мовою.

Номер посвідчення застрахованої особи повинен збігатися з ідентифікаційним номером платника податків та інших обов'язкових платежів.

3. Оформлення та видача особам посвідчення застрахованої особи здійснюються органами уповноваженого суб'єкта протягом 10 робочих днів з дати прийняття органами уповноваженого суб'єкта необхідних документів, передбачених законами України для певної категорії застрахованих осіб.

4. Посвідчення застрахованої особи є безстроковим.

Стаття 22. Пенсійне посвідчення

1. Пенсійне посвідчення є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині призначення громадянину України пенсії.

2. Пенсійне посвідчення виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.

На лицьовій стороні пенсійного посвідчення інформація розміщується в такій послідовності:

1) назва держави;

2) орган уповноваженого суб'єкта, що видав документ (код);

3) назва документа та його номер;

4) ім'я особи;

5) дата і місце народження;

6) стать;

7) номер особового рахунка;

8) дата видачі документа;

9) порядковий номер запису в ДІС;

10) відцифрований підпис посадової особи органу реєстрації;

11) відцифроване зображення печатки органу реєстрації.

У лівій частині лицьового боку пенсійного посвідчення розміщується відцифрований образ особи.

На зворотному боці пенсійного посвідчення розміщуються серія та номер бланка документа і текст українською мовою відповідно до єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України згідно з частиною другою статті 10 цього Закону.

3. Оформлення та видача пенсійного посвідчення здійснюються за рахунок коштів державного бюджету органами уповноваженого суб'єкта протягом 10 робочих днів з дати прийняття органами уповноваженого суб'єкта необхідних документів, передбачених законами України.

4. У разі виникнення підстав, внаслідок яких особа втрачає право на відповідний вид державної пенсії, видане їй пенсійне посвідчення вилучається органом уповноваженого суб'єкта, який його видав.

Стаття 23. Посвідчення особи з інвалідністю

1. Посвідчення особи з інвалідністю є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження того, що вона є особою зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що зумовлює обмеження життєдіяльності, необхідність соціальної допомоги і захисту, що встановлюються у порядку та у спосіб, передбачені законодавством про соціальну захищеність інвалідів в Україні.

2. Посвідчення особи з інвалідністю виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.

3. На лицьовому боці посвідчення особи з інвалідністю інформація розміщується в такій послідовності:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) номер документа;

4) ім'я особи;

5) стать;

6) дата народження;

7) порядковий номер запису в ДІС;

8) відцифрований підпис особи.

У лівій частині лицьового боку посвідчення особи з інвалідністю розміщується відцифрований образ особи.

4. На зворотному боці посвідчення особи з інвалідністю реквізити документа та інформація про особу розміщуються в такій послідовності:

1) група інвалідності/категорія "дитина-інвалід";

2) орган уповноваженого суб'єкта, що видав документ (код);

3) дата видачі документа;

4) посада та підпис посадової особи органу уповноваженого суб'єкта, яка видала документ.

5. Оформлення та видача посвідчення особи з інвалідністю здійснюються за рахунок коштів державного бюджету органом уповноваженого суб'єкта протягом 10 робочих днів з дати прийняття органом уповноваженого суб'єкта документів, передбачених законом.

6. Особам, яким групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безстрокові посвідчення, іншим на період (строк) встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку чи зміни групи інвалідності видається нове посвідчення особи з інвалідністю.

7. Особам віком до вісімнадцяти років, яким категорію "дитина-інвалід" встановлено без терміну перегляду, видається посвідчення особи з інвалідністю до досягнення такою особою вісімнадцятирічного віку, іншим на період (строк) встановлення категорії "дитина-інвалід".

У разі продовження чи зміни строку, на який встановлюється категорія "дитина-інвалід", видається нове посвідчення особи з інвалідністю.

8. У разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус особи з інвалідністю, видане їй посвідчення особи з інвалідністю вилучається органом уповноваженого суб'єкта, який його видав, та підлягає знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24. Посвідчення водія

1. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

2. Посвідчення водія виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.

3. На лицьовому боці посвідчення водія інформація розміщується в такій послідовності:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) прізвище;

4) ім'я особи;

5) дата і місце народження;

6) дата видачі;

7) дата закінчення строку дії;

8) орган уповноваженого суб'єкта, що видав посвідчення;

9) серія і номер посвідчення;

10) підпис власника;

11) категорія;

12) особливі відмітки.

У лівій частині лицьового боку посвідчення водія розміщується відцифрований образ особи.

4. На зворотному боці посвідчення водія ліворуч друкуються номери та назви полів відповідно до інформації, яка вноситься з лицьового боку посвідчення водія, зазначаються:

1) ім'я особи;

2) дата і місце народження;

3) дата видачі;

4) дата закінчення строку дії;

5) орган уповноваженого суб'єкта, що видав посвідчення;

6) серія і номер посвідчення;

7) підпис власника;

8) категорія;

9) "Категорія діє з";

10) "Категорія діє до";

11) обмеження.

У нижній частині зворотного боку посвідчення водія зазначається порядковий номер запису в ДІС.

Праворуч друкується таблиця, у якій зазначаються категорії транспортних засобів з піктограмами та інформація про категорію транспортного засобу особи, якій видається посвідчення водія, строки дії категорії та обмеження.

5. Назва держави і назва документа зазначаються українською, російською, англійською і французькою мовами. Інформація про прізвище та ім'я особи зазначається українською мовою і латинськими літерами. Всі інші написи в посвідченні водія зазначаються українською і англійською мовами.

6. Оформлення та видача посвідчення водія здійснюються структурними підрозділами головного розпорядника ДІС у строк до п'яти робочих днів з дня подання необхідних документів.

7. Після закінчення строку дії посвідчення водія проводиться його заміна (у разі пред'явлення старого посвідчення) з урахуванням особливостей, передбачених законодавством про дорожній рух.

8. Посвідчення водія видається на строк, що встановлюється відповідно до вимог міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 25. Посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон

1. Посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання державного кордону України та перебування за її кордоном.

2. Посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон є власністю України.

3. Посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та яка складається з м'якої обкладинки, 16 сторінок та сторінки даних.

На обкладинці посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон містяться зображення малого Державного Герба України, назва держави українською мовою та назва документа українською і англійською мовами.

На сторінці даних інформація розміщується в такій послідовності:

1) назва держави;

2) назва документа:

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім'я особи;

7) дата народження;

8) порядковий номер запису в ДІС;

9) стать;

10) місце народження;

11) дата видачі документа;

12) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

13) дата закінчення строку дії документа;

14) відцифрований підпис особи.

У лівій частині сторінки даних розміщується відцифрований образ особи.

На першій сторінці посередині впоперек угорі надруковано написи українською і англійською мовами: "Цей документ є власністю України і не посвідчує громадянства пред'явника", нижче текст відповідно до єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України згідно з частиною другою статті 10 цього Закону.

Друга і третя сторінки посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон призначені для інформації про дітей, які є особами без громадянства і разом з особою виїжджають за кордон без документів для виїзду за кордон, яка вноситься на підставі підтверджуючих документів, що подаються особою. Четверта сторінка призначається для особливих відміток. Сторінки з п'ятої до шістнадцятої призначені для проставлення віз і відміток про перетинання особою державного кордону України.

На четверту сторінку посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон вноситься додаткова інформація про особу на підставі її особистої заяви та відповідних підтверджуючих документів.

4. Оформлення та видача посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон здійснюються уповноваженим органом або його територіальним підрозділом протягом 15 робочих днів з дня прийняття уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом необхідних документів, передбачених законодавством.

5. Строк дії посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон становить три роки.

Стаття 26. Посвідка на постійне проживання

1. Посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства, яка іммігрувала в Україну на постійне проживання.

2. Посвідка на постійне проживання є власністю України.

Посвідка на постійне проживання виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, і складається з м'якої обкладинки, 12 сторінок та сторінки даних. На лицьовому боці обкладинки посвідки містяться зображення малого Державного Герба України, назви держави та документа українською мовою.

На лівому форзаці надруковано напис: "Посвідка є власністю України" і текст відповідно до єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України згідно з частиною другою статті 10 цього Закону.

На сторінці даних посвідки на постійне проживання інформація розміщується в такій послідовності:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім'я особи;

7) громадянство;

8) дата народження;

9) порядковий номер запису в ДІС;

10) стать;

11) місце народження;

12) дата видачі документа;

13) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

14) дата закінчення строку дії документа;

15) відцифрований підпис особи.

У лівій частині сторінки даних розміщується відцифрований образ особи.

Перша сторінка посвідки на постійне проживання призначена для внесення серії та номера паспортного документа особи, назви країни, де народилася особа (країна походження), зазначення останнього місця проживання особи до прибуття в Україну та особистого підпису особи.

Сторінки з другої до четвертої призначені для інформації про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку та прибули в Україну разом з особою, яка вноситься на підставі підтверджуючих документів, що подаються особою на вимогу уповноваженого суб'єкта або його територіального підрозділу. Сторінки з дев'ятої до дванадцятої призначені для особливих відміток про особу.

На правому форзаці англійською мовою повторюється текст, надрукований на лівому форзаці.

3. Оформлення та видача посвідки на постійне проживання здійснюються уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом протягом 15 робочих днів з дати прийняття уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом документів, передбачених законодавством.

4. Посвідка на постійне проживання видається строком на один рік.

Стаття 27. Посвідка на тимчасове проживання

1. Посвідка на тимчасове проживання є документом, що підтверджує право іноземця та особи без громадянства на тимчасове проживання в Україні з підстав, визначених законодавством України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Посвідка на тимчасове проживання є власністю України.

3. Посвідка на тимчасове проживання виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та складається з м'якої обкладинки, 8 сторінок та сторінки даних.

На лицьовому боці обкладинки посвідки на тимчасове проживання містяться зображення малого Державного Герба України, назва держави та назва документа українською і англійською мовами.

На сторінці даних посвідки на тимчасове проживання інформація розміщується в такій послідовності:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім'я особи;

7) громадянство;

8) дата народження;

9) порядковий номер запису в ДІС;

10) стать;

11) місце народження;

12) дата видачі документа;

13) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

14) дата закінчення строку дії документа;

15) відцифрований підпис особи.

У лівій частині сторінки даних розміщується відцифрований образ особи.

Перша сторінка посвідки на тимчасове проживання призначена для внесення серії та номера паспортного документа особи, назви країни, де народилася особа (країна походження), зазначення останнього місця проживання особи до прибуття в Україну, підстави для видачі посвідки на тимчасове проживання, назви підприємства (установи, організації) та особистого підпису пред'явника посвідки на тимчасове проживання.

Сторінки з другої до четвертої призначені для зазначення місця проживання особи на підставі підтверджуючих документів, які подаються особою на вимогу уповноваженого органу або його територіального підрозділу. Сторінки з п'ятої до восьмої призначені для особливих відміток про особу.

4. Оформлення та видача посвідки на тимчасове проживання здійснюються уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом протягом 15 робочих днів з дати прийняття уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом документів, передбачених законодавством.

5. Посвідка на тимчасове проживання видається строком на один рік.

Стаття 28. Посвідчення біженця

1. Посвідчення біженця є документом, що посвідчує особу та її статус у частині підтвердження факту визнання її біженцем в Україні, і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених законом.

2. Посвідчення біженця є власністю України.

3. Посвідчення біженця виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та яка складається з м'якої обкладинки, 16 сторінок та сторінки даних.

На лицьовому боці обкладинки містяться зображення малого Державного Герба України, назва держави та назва документа.

На лівому форзаці надруковано текст: "Цей документ посвідчує особу та підтверджує факт надання їй в Україні статусу біженця".

На сторінці даних інформація розміщується в такій послідовності:

1) відцифрований образ особи;

2) ім'я особи;

3) дата народження;

4) громадянство;

5) відцифрований підпис біженця;

6) держава постійного проживання біженця;

7) стать;

8) сімейний стан;

9) рішення органу про визнання особи біженцем;

10) дата закінчення строку дії документа;

11) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

12) порядковий номер запису в ДІС;

13) місце проживання.

Сторінки з третьої до п'ятої призначені для внесення інформації про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку, та вклеювання фотокартки дитини.

Відомості про дітей заносяться до посвідчення біженця одного з батьків на підставі підтверджуючих документів, що подаються біженцем на вимогу уповноваженого органу або його територіального підрозділу. У посвідченні другого з батьків зазначається номер посвідчення, до якого занесені відомості про дітей.

У разі відсутності батьків відомості про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку, вносяться до посвідчення біженця діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікунів чи піклувальників або іншої особи, яка до прибуття в Україну добровільно чи за звичаями країни походження біженця взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей.

4. Оформлення та видача посвідчення біженця здійснюються уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом протягом 15 робочих днів з дати прийняття уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом рішення про визнання іноземця або особи без громадянства біженцем в Україні.

5. Посвідчення біженця видається строком на шість місяців.

Стаття 29. Проїзний документ біженця для виїзду за кордон

1. Проїзний документ біженця для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, яку визнано біженцем в Україні, та надає їй право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

2. Проїзний документ біженця для виїзду за кордон є власністю України.

3. Документ виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій інформації, та яка складається з м'якої обкладинки, 16 сторінок та сторінки даних.

На лицьовому боці обкладинки містяться зображення малого Державного Герба України, назва держави та назва документа.

На сторінку даних інформація вноситься у такій послідовності:

1) назва держави;

2) назва документа;

3) тип документа;

4) код держави;

5) номер документа;

6) ім'я особи;

7) громадянство;

8) дата народження;

9) порядковий номер запису в ДІС;

10) стать;

11) місце народження;

12) дата видачі документа;

13) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

14) дата закінчення строку дії документа;

15) відцифрований підпис особи.

У лівій частині сторінки даних розміщується відцифрований образ особи.

На першій сторінці впоперек друкується текст відповідно до єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України згідно з частиною другою статті 10 цього Закону, а також зазначається, що документ є власністю України.

На сторінках другій і третій розміщуються відомості про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку, є біженцями і виїжджають за межі України разом з пред'явником документа без документів для виїзду за кордон, з вклеєними фотокартками.

Відомості про дітей заносяться до проїзного документа біженця для виїзду за кордон одного з батьків на підставі підтверджуючих документів, що подаються біженцем на вимогу уповноваженого суб'єкта або його територіального підрозділу. У проїзному документі біженця для виїзду за кордон другого з батьків зазначається номер проїзного документа, до якого занесені відомості про дітей.

У разі відсутності батьків відомості про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку, вносяться до проїзного документа біженця для виїзду за кордон діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікунів чи піклувальників або іншої особи, яка до прибуття в Україну добровільно чи за звичаями країни походження біженця взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей (дитини).

Сторінка четверта призначена для особливих відміток.

Сторінки з п'ятої до шістнадцятої призначені для віз і відміток про перетинання особою державного кордону.

4. Оформлення та видача документа здійснюються уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом протягом 15 робочих днів з дати звернення заявника за отриманням такого документа.

5. Проїзний документ біженця для виїзду за кордон видається на строк дії посвідчення біженця за умови, що посвідчення видано на строк не менше трьох місяців.

Стаття 30. Дозвіл на працевлаштування

1. Дозвіл на працевлаштування є документом, що видається іноземцю або особі без громадянства, які мають намір займатися в Україні трудовою діяльністю, у порядку та спосіб, передбачені законодавством України про працю.

2. Дозвіл на працевлаштування виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації.

На лицьовому боці дозволу інформація розміщується в такій послідовності:

1) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

2) назва документа;

3) номер документа;

4) ім'я особи;

5) громадянство;

6) дата народження;

7) номер документа, що посвідчує особу;

8) порядковий номер запису в ДІС;

9) строк дії документа;

10) відцифрований підпис особи.

У лівій частині лицьового боку дозволу на працевлаштування розміщується відцифрований образ особи.

На зворотному боці дозволу на працевлаштування зазначаються найменування роботодавця, посада (за фахом), на яку приймається особа, на ім'я якої видано документ, та особливі відмітки.

Усі написи на лицьовому боці та зворотному боці дозволу на працевлаштування зазначаються українською мовою, а ім'я особи відповідно до вимог цього Закону.

3. Оформлення та видача дозволу на працевлаштування здійснюються уповноваженим суб'єктом з питань реалізації державної політики зайнятості населення для роботи на підприємстві (в установі, організації) всіх форм власності та видів господарювання, які запросили іноземця або особу без громадянства на певну посаду (за фахом), протягом 10 робочих днів з дня подання всіх необхідних документів, передбачених законодавством України.

4. Дозвіл на працевлаштування не потрібний іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, виключно у випадках, передбачених законами чи міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

5. Дозвіл на працевлаштування видається на строк до одного року. На повний строк найму дозволи на працевлаштування видаються працівникам, які належать до категорій "внутрішньокорпоративні цесіонарії" (керівний персонал та спеціалісти) та "особи, які надають послуги без комерційної присутності в Україні".

Стаття 31. Картка мігранта

1. Картка мігранта є документом, що оформлюється іноземцю або особі без громадянства з метою створення та управління національною системою ідентифікації мігрантів.

2. Картка мігранта має загальний стандарт і формат для міжнародного документа посвідчення особи мігранта, за допомогою якого здійснюються контроль за переміщенням мігрантів через кордон, верифікація інформації про мігрантів через національну і міжнародні бази даних правоохоронних органів, отримання статистичних даних з метою вирішення питань соціального забезпечення та оподаткування доходів мігрантів.

3. Картка мігранта виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації. На лицьовому боці картки мігранта інформація розміщується в такій послідовності:

1) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);

2) назва документа;

3) номер документа;

4) ім'я особи;

5) громадянство;

6) дата народження;

7) номер документа, що посвідчує особу;

8) порядковий номер запису в ДІС;

9) строк дії документа;

10) відцифрований підпис особи.

У лівій частині лицьового боку картки мігранта розміщується відцифрований образ особи.

Усі написи на лицьовому та зворотному боці картки мігранта зазначаються українською та англійською мовами, а ім'я особи відповідно до вимог цього Закону.

4. Оформлення та видача картки мігранта здійснюються уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом протягом 10 робочих днів з дня прийняття уповноваженим суб'єктом або його територіальним підрозділом документів, передбачених законодавством України.

5. Строк дії картки мігранта становить один рік.

Стаття 32. Відомчі автоматизовані системи обліку документів

1. Для обліку виданих документів уповноважені суб'єкти, визначені згідно з цим Законом, ведуть відомчі автоматизовані системи обліку документів, які містять інформацію про видані документи.

2. Порядок взаємодії між уповноваженими суб'єктами, вид і обсяг інформації, надання якої необхідне для здійснення повноважень з документування населення, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розділ III. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА РЕЄСТРАЦІЙНОГО ОБЛІКУ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА ЇХ ДОКУМЕНТУВАННЯ

Стаття 33. Державна інформаційна система реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування

1. Державна інформаційна система реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки і використання визначеної цим Законом інформації про видані особі документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, із забезпеченням її ідентифікації.

Стаття 34. Структура ДІС

1. ДІС є функціонально єдиною системою, що складається з Головного та резервного обчислювальних центрів, Державного центру персоналізації документів та вузлів уповноважених суб'єктів.

Стаття 35. Засади функціонування ДІС

1. Функціонування ДІС забезпечується головним розпорядником ДІС через уповноважений орган.

2. Функціонування ДІС на кожному з рівнів забезпечується уніфікованими програмно-технічними комплексами.

3. Головний розпорядник ДІС забезпечує накопичення, актуалізацію, перевірку інформації та надає дозвіл на персоналізацію документів, заявки на отримання яких надходять захищеними каналами зв'язку від уповноважених суб'єктів.

4. Головний розпорядник ДІС через уповноважений орган виконує:

1) внесення до ДІС інформації, координацію відповідної роботи;

2) надання фізичним особам чи їх законним представникам та уповноваженим суб'єктам інформації з ДІС у порядку, встановленому законами України;

3) обслуговування та облік уповноважених суб'єктів, організацію контролю за доступом до інформації ДІС;

4) захист інформації ДІС від несанкціонованого доступу, незаконної обробки;

5) інформаційну взаємодію з відомчими інформаційними (автоматизованими) системами уповноважених суб'єктів;

6) функції замовника товарів, робіт і послуг з розроблення, виробництва, постачання і технічного супроводження програмно-технічних комплексів, обладнання, витратних матеріалів, інших товарів для забезпечення створення і функціонування ДІС;

7) організацію розроблення, оформлення та подання на затвердження технічного опису і зразків документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;

8) організацію виготовлення, обліку та обігу бланків документів, що посвідчують особу і підтверджують громадянство України, та їх централізовану персоналізацію;

9) інші функції і завдання, відповідальність за виконання яких покладена на нього.

5. Головний обчислювальний центр ДІС забезпечує накопичення змін інформації про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, видані особі, у хронологічному порядку. Резервний обчислювальний центр ДІС забезпечує надійність збереження інформації центральної бази даних ДІС шляхом дублювання інформації.

Стаття 36. Інформація ДІС

1. До ДІС вноситься така інформація про особу:

1) ім'я фізичної особи;

2) дата народження/смерті;

3) місце народження;

4) стать;

5) дата внесення інформації про особу до ДІС;

6) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших законних представників;

7) відомості про громадянство або його відсутність та підстави набуття громадянства України;

8) реквізити документів, виданих особі (серія, номер, дата видачі та орган, що видав документ, строк дії документа);

9) відомості про смерть особи або про визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;

10) відцифрований зразок підпису особи;

11) відцифрований образ особи;

12) додаткова змінна інформація, передбачена частиною третьою статті 9 цього Закону.

2. У разі відсутності окремих персональних даних (інформації про особу) вноситься відмітка про їх відсутність.

3. Інформація в ДІС зберігається для визначених цим Законом цілей та не використовується у спосіб, несумісний з цими цілями.

4. Інформація, що зазнавала змін, зберігається у попередній редакції з відповідною приміткою як допоміжна інформація ДІС.

5. Забороняється вносити до ДІС інформацію, не передбачену цим Законом.

Стаття 37. Гарантії захисту і безпеки інформації ДІС

1. Взаємодія між уповноваженими суб'єктами щодо захисту персональних даних, які вносяться та зберігаються в ДІС та ВАСОД, забезпечується уповноваженим органом виконавчої влади з питань захисту персональних даних (далі спеціально уповноважений орган).

2. Спеціально уповноважений орган здійснює відповідні технічні та організаційні заходи щодо захисту цілісності баз даних ДІС, її технологічного і програмного забезпечення, захисту інформації ДІС від випадкового чи незаконного знищення, спотворення, втрати, несанкціонованого надання чи доступу.

3. Внесена до ДІС інформація є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою.

4. Занесена до ДІС інформація поширюється в порядку, встановленому законом для конфіденційної інформації.

Режим конфіденційності даних ДІС знімається у разі знеособлення інформації з метою підготовки інформації на запити міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування для виконання їх повноважень і з метою забезпечення управління та прогнозування соціально-економічного розвитку, а також для розроблення та реалізації державної (регіональної) політики. Дозвіл на зняття конфіденційності інформації надається у порядку, встановленому законом.

5. Особам, які працюють з базами даних ДІС, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену цим Законом.

Стаття 38. Права фізичних осіб, персональні дані (інформація про особу) яких внесено до ДІС

1. Кожна фізична особа, персональні дані (інформація про особу) якої внесено до ДІС, має право на:

1) отримання інформації про місцезнаходження органів ДІС;

2) отримання інформації про наявність запису в ДІС, що її стосується;

3) вимогу щодо поновлення і виправлення інформації про неї;

4) забезпечення захисту своїх прав, якщо її запит або вимогу про виправлення своїх персональних даних не задоволено;

5) отримання довідки про внесення інформації до ДІС або витягу з ДІС;

6) отримання від уповноважених суб'єктів на безоплатній основі повідомлення про кожен випадок звернення щодо передачі інформації про неї з ДІС.

2. Перелік прав, передбачений частиною першою цієї статті, не є вичерпним. Законами України можуть бути передбачені інші права фізичних осіб, персональні дані яких внесено до ДІС.

Стаття 39. Порядок ведення ДІС

1. Внесення інформації до ДІС здійснюється за дорученням головного розпорядника ДІС за зверненням заявника та на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання (перебування), а також інформації міністерств або інших центральних органів виконавчої влади, що оформлюють документи.

У разі якщо інформація про особу вноситься до ДІС вперше, автоматично формується порядковий номер запису в ДІС та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі).

Мовою ведення ДІС є українська мова.

Ведення ДІС, виготовлення і персоналізація документів здійснюються згідно з вимогами міжнародних стандартів та відповідних державних стандартів щодо друкованих знаків для їх оптичного розпізнавання.

Внесення до ДІС та до документів імені фізичної особи, найменування місця народження, проживання чи перебування особи здійснюється українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації. На письмове прохання іноземця або особи без громадянства внесення імені латинськими літерами може бути виконано відповідно до їх написання у документах, виданих органами влади іноземної держави. Відображення імені іноземців та осіб без громадянства українською мовою здійснюється у зворотному порядку.

Найменування полів для внесення інформації про особу та реквізитів у зоні візуальної перевірки документів заповнюються українською і англійською мовами, крім випадків, встановлених цим Законом.

2. Внесення до ДІС передбаченої цим Законом інформації здійснюється у таких випадках:

1) при оформленні документів, якщо на цей час інформація не була внесена до ДІС або якщо зазначена інформація змінилася;

2) при реєстрації місця проживання (перебування) особи.

3. Для внесення інформації до ДІС за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується головним розпорядником ДІС.

4. За внесення інформації до ДІС плата не стягується.

5. У внесенні інформації до ДІС може бути відмовлено, якщо:

1) внесення інформації не передбачено цим Законом;

2) у заявника відсутні необхідні документи, що підтверджують інформацію, яка вноситься до ДІС;

3) під час перевірки інформації було виявлено її недостовірність;

4) заявник згідно із законом не має права вимагати внесення відповідної інформації.

6. Відмова заявнику у внесенні інформації до ДІС, у тому числі у виправленні, поновленні та анулюванні внесеної інформації, може бути оскаржена в порядку, встановленому законом.

Стаття 40. Отримання інформації з ДІС

1. Право на отримання інформації з ДІС реалізується у порядку, встановленому законом.

Стаття 41. Довідка про внесення інформації до ДІС

1. Довідка про внесення інформації до ДІС видається уповноваженим суб'єктом за письмовим зверненням заявника протягом одного робочого дня.

2. Довідка про внесення інформації до ДІС має містити:

1) назву;

2) назву (код) органу, що видав довідку;

3) реквізити довідки;

4) персональні дані, що внесені до ДІС;

5) дату видачі довідки;

6) дату внесення інформації до ДІС;

7) порядковий номер запису в ДІС;

8) посаду, прізвище, ініціали і підпис керівника (його заступника) уповноваженого органу або його територіального підрозділу, що видав довідку. Підпис скріплюється печаткою органу, що видав довідку.

3. Інформація про дату видачі довідки та її реквізити фіксується в базі даних органу, що видав довідку.

4. Бланк довідки є бланком документа суворого обліку.

Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства про ДІС

1. Посадові та службові особи уповноважених суб'єктів за порушення вимог, встановлених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, розробленими на його виконання, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

2. Дії або бездіяльність органів, їх посадових та службових осіб, передбачених частиною першою цієї статті, можуть бути оскаржені в суді у порядку, встановленому законом.

3. Шкода, заподіяна органами, їх посадовими та службовими особами, передбаченими частиною першою цієї статті, фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому законом.

4. Особи, винні у внесенні до ДІС або до документів завідомо неправдивої інформації про особу, визначеної цим Законом, несуть відповідальність, встановлену законом.

Розділ IV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Законі України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 38, ст. 509):

абзац другий частини першої статті 3 доповнити словами "та Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування в обсязі, визначеному Законом України "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України";

в абзаці другому частини восьмої статті 13 слово "паспорта" замінити словами "паспорта громадянина України чи паспортної картки";

у частині десятій статті 14 та частині восьмій статті 15 слова "паспортах або паспортних документах" замінити словами "паспортах громадянина України чи паспортних картках";

у тексті Закону слова "паспорт або паспортний документ" в усіх відмінках і числах замінити словами "паспорт громадянина України чи паспортна картка або паспортний документ іноземця" у відповідному відмінку і числі;

2) у Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 34, ст. 21):

в абзаці четвертому частини четвертої статті 59 слово "паспорта" замінити словами "паспорта громадянина України чи паспортної картки";

у частині четвертій статті 153 слова "Паспорт" та "паспорта" замінити відповідно словами "Паспорт громадянина України чи паспортна картка" та "паспорта громадянина України чи паспортної картки", а слово "його" замінити словом "їх";

3) у статті 256 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., NN 4042, ст. 492):

у пункті 6 частини першої слова "в паспорті" замінити словами "в паспорті громадянина України чи паспортній картці";

у частині третій слово "паспорта" замінити словами "паспорта громадянина України чи паспортної картки";

4) статтю 14 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про мови в Українській РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1989 р., додаток до N 45, ст. 631) викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Мова документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус

Документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, виконуються українською мовою.

У випадках, встановлених законами України, внесення до документів імені особи, найменувань місць народження, проживання чи перебування особи здійснюються українською мовою та латинськими літерами за відповідністю до українського алфавіту.

Найменування полів, інформації про особу, реквізити документів у зоні візуальної перевірки та машинозчитуваній зоні заповнюються українською і англійською мовами";

5) у Законі України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 170; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 1112, ст. 44; 2009 р., N 18, ст. 247):

у другому реченні частини четвертої статті 2 слово "паспорта" замінити словами "паспортної картки чи паспорта громадянина України";

в абзаці першому частини четвертої статті 8 слова "у двадцятикратному розмірі" замінити словами "у стократному розмірі";

6) у статті 35, частині четвертій статті 38 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 33, ст. 443) слово "паспорта" замінити словами "паспортної картки чи паспорта громадянина України";

7) у статті 3 Закону України "Про приватизаційні папери" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 24, ст. 352):

у частині другій слово "паспорта" замінити словами "паспортної картки чи паспорта громадянина України", а слово "його" замінити словом "їх";

частину четверту викласти у такій редакції:

"4. При видачі приватизаційних паперів громадянину в безконтактному електронному носії паспортної картки чи паспорті громадянина України робиться відповідний запис";

8) у частині другій статті 12 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 1, ст. 1) слово "паспорт" замінити словами "паспортна картка чи паспорт громадянина України";

9) у частині десятій статті 35 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 42, ст. 212) слово "паспортів" замінити словами "паспортних карток чи паспортів громадянина України";

10) у Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383; 2009 р., N 13, ст. 161):

в абзаці сьомому частини третьої статті 24 слова "паспорт громадянина України" замінити словами "паспортна картка чи паспорт громадянина України";

у статті 43:

у частині третій:

слово "паспортом" замінити словами "паспортною карткою чи паспортом громадянина України";

слова "паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон" замінити словами "паспортна картка чи паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон";

після слів "посвідчення особи моряка" доповнити словами "посвідчення члена екіпажу";

у частині другій статті 44 слово "паспортом" замінити словами "паспортною карткою чи паспортом громадянина України";

11) у Законі України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 18, ст. 101; 2002 р., N 51, ст. 370; 2004 р., N 3334, ст. 406):

абзац третій частини першої статті 2 викласти в такій редакції:

"посвідчення члена екіпажу";

у статті 4:

в абзаці п'ятому частини першої слова "з можливістю продовження на такий же термін" виключити;

частину другу виключити;

частину четверту після слова "моряка" доповнити словами "посвідчення члена екіпажу";

доповнити частинами п'ятою та шостою такого змісту:

"5. Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення (в тому числі тимчасове), повернення державі, визнання недійсними, знищення документів для виїзду громадян України за кордон, у тому числі особливості оформлення та видачі документів для осіб з фізичними вадами, недієздатних та обмежено дієздатних, якщо це не визначено Законом України "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України" та цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

6. Оформлення посвідчення особи на повернення в Україну здійснюється у встановленому законодавством порядку";

12) частину третю статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 23, ст. 161; 2003 р., N 16, ст. 117) викласти в такій редакції:

"Паспортний документ іноземця документ, виданий уповноваженими органами іноземної держави або уповноваженими органами, спеціалізованими установами чи іншими автономними організаціями системи ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, надає право виїзду за кордон і визнається Україною";

13) у Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 1317, ст. 112):

у статті 63:

друге та третє речення абзацу третього пункту 63.6 замінити реченнями такого змісту: "У безконтактному електронному носії паспортної картки чи паспорта громадянина України зазначених осіб робиться відповідний запис про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за номером паспортної картки або серією та номером паспорта громадянина України. Порядок внесення запису визначається Законом України "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України" та Кабінетом Міністрів України. Внесення запису до документів осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від внесення інформації до безконтактного електронного носія інформації, що імплантований у відповідні бланки документів чи паспорта громадянина України, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

у пункті 63.7 слова "серію та номер паспорта" замінити словами "серію та номер паспорта громадянина України чи номер паспортної картки";

у статті 70:

пункт 70.10 викласти в такій редакції:

"70.10. До безконтактного електронного носія паспортної картки чи паспорта громадянина України на прохання такої особи можуть бути внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру. Порядок внесення запису визначається Законом України "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України" та Кабінетом Міністрів України";

у пункті 70.11 слова "відмітки до паспорта" замінити словами "відмітки до паспорта громадянина України чи відповідного запису в електронний безконтактний носій паспортної картки";

в абзаці третьому пункту 175.1 статті 175 слова "позначкою в паспорті" замінити словами "позначкою в паспорті громадянина України чи записом в електронному безконтактному носії паспортної картки";

в абзацах першому та дванадцятому підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140, підпункті 268.4.2 пункту 268.4 статті 268 слова "закордонний паспорт" у всіх відмінках і числах замінити словами "паспорт громадянина України для виїзду за кордон" у відповідному відмінку і числі;

у тексті Кодексу:

слова "і мають відмітку у паспорті" замінити словами "і мають відмітку у паспорті громадянина України чи відповідний запис у безконтактному електронному носії паспортної картки";

слово "паспорт" в усіх відмінках і числах замінити словами "паспорт громадянина України чи паспортна картка" у відповідному відмінку і числі;

14) у пункті 1 частини першої статті 13 Закону України "Про інформаційні агентства" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 13, ст. 83; 2004 р., N 15, ст. 230) слова "паспортні дані" замінити словами "дані паспортної картки чи паспорта громадянина України";

15) у частині четвертій статті 18 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 23, ст. 183) слова "паспортні дані" замінити словами "дані паспортної картки чи паспорта громадянина України";

16) у підпункті 5 пункту "б" частини першої статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170; 2000 р., N 9, ст. 67) слова "громадянського стану" замінити словами "цивільного стану";

17) в абзаці другому частини першої статті 13 Закону України "Про видавничу справу" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 32, ст. 206) слова "паспортні дані" замінити словами "дані паспортної картки чи паспорта громадянина України";

18) у пункті 1 частини другої статті 2, пункті 2 частини другої статті 34 та пункті 2 частини другої статті 361 Закону України "Про вибори Президента України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 2021, ст. 291) слова "паспорт громадянина України" замінити словами "паспортна картка чи паспорт громадянина України";

19) у Законі України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299; 2010 р., N 1, ст. 6; 2011 р., N 11, ст. 69):

у пункті 13 частини третьої статті 9 слова "суворої звітності" замінити словами "суворого обліку та звітності";

в абзаці третьому пункту 1 частини другої статті 10 слова "паспортні дані" замінити словами "дані паспортної картки чи паспорта громадянина України";

у частині дев'ятій статті 19 слова "паспортних даних" замінити словами "даних паспортної картки чи паспорта громадянина України";

20) у Законі України "Про громадянство України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 13, ст. 65; 2005 р., N 30, ст. 408):

абзац дев'ятнадцятий статті 1 виключити;

у статті 5:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) паспортна картка чи паспорт громадянина України";

пункти 2 та 5 виключити;

у частині першій статті 24:

у пункті 7 слова "паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України (для осіб віком до 16 років)" замінити словами "паспортні картки чи паспорти громадянина України", а слова "проїзні документи дитини" виключити;

у пункті 8 слова "паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України" замінити словами "паспортні картки чи паспорти громадянина України", а слова "проїзні документи дитини" виключити;

у пунктах 8 та 9 частини першої статті 25 слова "проїзні документи дитини" виключити;

21) в абзацах третьому та четвертому частини третьої статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 24, ст. 128; 2003 р., N 7, ст. 63; 2011 р., N 4, ст. 21) слова "паспортних даних" замінити словами "даних паспортної картки чи паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця", слово "паспорта" замінити словами "паспортної картки чи паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця", а слово "паспорт" замінити словами "паспортну картку чи паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця";

22) у Законі України "Про організації роботодавців" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 32, ст. 171):

в абзацах другому та третьому частини четвертої статті 9 слова "її паспорта" замінити словами "її паспортної картки чи паспорта громадянина України";

у частині третій статті 10 слова "паспорта (національного паспорта або документа, що його замінює)" замінити словами "паспортної картки чи паспорта громадянина України (а для іноземців та осіб без громадянства дані національного паспорта або документа, що його замінює)";

23) у частині п'ятій статті 15 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 47, ст. 251) слово "паспорту" замінити словами "паспортної картки чи паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця";

24) у частині третій статті 8 Закону України "Про органи самоорганізації населення" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 48, ст. 254) слово "паспорта" замінити словами "паспортної картки чи паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця";

25) у частині третій статті 6 Закону України "Про кредитні спілки" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 15, ст. 101) слова "паспорта або документа, який його замінює (а для іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, дані національного паспорта або документа, який його замінює)" замінити словами "паспортної картки чи паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця";

26) у тексті Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 29, ст. 392) слово "паспорта" замінити словами "паспортної картки чи паспорта громадянина України";

27) у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 3132, ст. 263; 2006 р., N 37, ст. 310; 2011 р., N 10, ст. 67):

у частині четвертій статті 42:

в абзаці першому слова "паспорт із відповідною відміткою" та "свій" замінити відповідно словами "паспортну картку з відповідним записом в електронному безконтактному носії чи паспорт громадянина України з відповідною відміткою" та "свої";

в абзаці другому слова "сторінки паспорта з відповідною відміткою" замінити словами "паспортну картку з відповідним записом в електронному безконтактному носії чи сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою";

у частині четвертій статті 45:

в абзаці другому слова "паспорт із відповідною відміткою" замінити словами "паспортну картку з відповідним записом в електронному безконтактному носії чи паспорт громадянина України з відповідною відміткою";

в абзаці третьому слово "свій" замінити словом "свої";

у тексті Закону слова "відмітку у паспорті" та "відмітку в паспорті" замінити словами "запис в електронному безконтактному носії паспортної картки або відмітка у паспорті громадянина України", а слово "паспорт" в усіх відмінках замінити словами "паспортна картка чи паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця" у відповідному відмінку;

28) у пункті 3 частини другої статті 54, абзацах другому та третьому частини першої статті 56, абзаці третьому частини першої статті 64 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 4748, ст. 372) слова "паспортні дані" замінити словами "дані паспортної картки чи паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця";

29) в абзаці п'ятому частини четвертої статті 14 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 1, ст. 1) слова "паспорта власника (для нерезидентів найменування та реквізити належним чином легалізованих документів, що відповідно до законодавства засвідчують особу)" замінити словами "паспортної картки чи паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця";

30) у частині четвертій статті 7 Закону України "Про кооперацію" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 5, ст. 35; із змінами, внесеними Законом України від 7 квітня 2011 року N 3205-VI) слова "паспортні дані" замінити словами "дані паспортної картки чи паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця";

31) у Законі України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 15, ст. 232; 2011 р., N 23, ст. 160):

у статті 3:

в абзаці третьому слова "на території якої" замінити словом "де";

абзац сьомий викласти у такій редакції:

"реєстрація внесення інформації до Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції";

у статті 6:

у частині другій:

в абзаці другому:

цифри "15" замінити цифрами "16";

слова "подають заяву" замінити словами "подають заяву-анкету за встановленою формою", а слова "уповноваженого органу" замінити словами "органу реєстрації за місцем проживання особи";

в абзаці третьому слова "паспортний документ" замінити словами "паспортну картку чи паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця", а слова "Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України" виключити;

доповнити абзацом шостим такого змісту:

"документи, що підтверджують право особи на проживання за обраним місцем проживання (документи про право власності на житло, договір найму, піднайму, оренди житлового приміщення та інші документи, передбачені чинним законодавством, що надають особі право на проживання)";

у частині четвертій слово "Заява" замінити словами "Заява-анкета";

частини п'яту та дев'яту виключити;

статті 8 та 9 виключити;

32) пункт 1 частини другої статті 3 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 3536, ст. 491) викласти в такій редакції:

"1) паспортна картка чи паспорт громадянина України";

33) в абзацах другому та третьому частини сьомої статті 25 Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 6, ст. 136) слово "паспорт" замінити словами "паспортну картку чи паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця";

34) в абзаці першому частини одинадцятої статті 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" слова "п'ять років" замінити словами "на шість місяців";

35) у Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 793 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113 із наступними змінами):

у пункті 6 статті 3:

підпункт "а" викласти у такій редакції:

"а) за видачу паспортної картки чи паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого чи пошкодженого

2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян";

в абзаці першому підпункту "б" слова "продовження строку дії" замінити словом "обміну";

підпункт "в" виключити;

у підпункті "г" слова "продовження строку дії" замінити словом "обмін";

підпункт "е" виключити;

в абзаці першому підпункту "ж" слова "продовження строку дії" замінити словом "обмін";

у підпункті "м" слова "прописку громадян або" виключити;

у підпункті "н" слова "продовження строку дії" замінити словами "або обмін";

у частині першій статті 4:

у пункті 17 слова "паспорта громадянина України" замінити словами "паспортної картки чи паспорта громадянина України" та доповнити словами "батьки новонароджених дітей при отриманні на дитину паспортної картки";

доповнити пунктом 49 такого змісту:

"49) громадяни за отримання паспорта громадянина України чи паспортної картки вперше";

36) у пункті 1 частини третьої і частині шостій статті 2 та підпункті "б" пункту 1 частини восьмої статті 1023 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 3839, ст. 449) слова "паспорт громадянина України" в усіх відмінках замінити словами "паспортна картка чи паспорт громадянина України" у відповідному відмінку.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Розділ V. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Документи, що підтверджують громадянство, посвідчують особу чи її спеціальний статус, видані до набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов'язковій заміні.

Посвідчення водія, що були видані з використанням зразка бланка, затвердженого органом виконавчої влади Союзу Радянських Соціалістичних Республік, припиняють свою дію з 1 січня 2014 року.

2. Паспорт громадянина України видається до 1 січня 2012 року.

Паспортні картки в обов'язковому порядку отримуються громадянами, які народилися після 31 грудня 2011 року.

3. Встановити, що за видачу громадянам паспортної картки вперше державне мито не стягується.

 

Голова Верховної Ради
України

В. ЛИТВИН

м. Київ
23 вересня 2011 року
N 3799-VI

 

Опрос