Идет загрузка документа (48 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовно-процессуальный кодекс Украины и Закон Украины "О судоустройстве и статусе судей" относительно суда присяжных

Проект закона Украины от 17.03.2011 № 8254
Дата рассмотрения: 17.03.2011 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо суду присяжних

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" такі зміни:

1. У Кримінально-процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 1961, N 2 ст. 15 із наступними змінами):

1) частину шосту статті 17 викласти у такій редакції:

"Розгляд справ у Верховному Суді України з питань, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 40012 цього Кодексу, здійснюється колегіально за участю усіх суддів Верховного Суду України";

2) доповнити статтю 17 частинами сьомою, восьмою та дев'ятою такого змісту:

"Розгляд справ у Верховному Суді України з питань, зазначених у пункті 3 частини першої статті 40012 цього Кодексу, здійснюється колегіально за участю п'яти суддів Верховного Суду України.

Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять та більше років, за клопотанням обвинуваченого (обвинувачених) розглядаються у суді присяжних (мале журі) відповідно до правил, встановлених Главою 231 цього Кодексу.

Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачене покарання на строк понад десять років або довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого (обвинувачених) розглядаються у суді присяжних (велике журі) відповідно до правил, встановлених Главою 231 цього Кодексу. За клопотанням обвинуваченого (обвинувачених) такі справи можуть також розглядатись у суді присяжних (мале журі) за правилами, встановленими Главою 231 цього Кодексу.";

3) у першому та другому реченні статті 18 слова "судді і народні засідателі" замінити словами "судді, народні засідателі і присяжні";

4) доповнити статтю 32:

пунктом 4а такого змісту:

"Суд присяжних" - мале журі (12 присяжних) та велике журі (24 присяжних), що за наслідками розгляду кримінальної справи постановлює вердикт з питань, віднесених до його компетенції";

пунктом 11а такого змісту:

"Вердикт" - рішення суду присяжних за наслідками розгляду кримінальної справи; вердикт може бути виправдувальним та обвинувальним";

5) статтю 37 доповнити частиною другою такого змісту:

"Кримінальні справи розглядаються у суді присяжних (мале журі) за місцем вчинення злочину. Якщо місця вчинення злочину встановити не можна, справа розглядається у суді присяжних, у районі діяльності якого закінчено дізнання чи досудове слідство в даній кримінальній справі";

6) у частині першій статті 54 слова "суддя або народний засідатель" замінити словами "суддя, народний засідатель або присяжний";

7) у частині першій статті 57 слова "судді або народному засідателю" замінити словами "судді, народному засідателю або присяжному";

8) статтю 57 доповнити частиною сьомою такого змісту:

"Питання про відвід присяжного вирішується за правилами, встановленими Главою 231 цього Кодексу".

9) доповнити Кримінально-процесуальний кодекс України новою Главою 231 такого змісту:

"Глава 231. ПРОВАДЖЕННЯ У СУДІ ПРИСЯЖНИХ

Стаття 2561. Порядок провадження у суді присяжних

Провадження у суді присяжних проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей такого провадження.

Стаття 2562. Порядок попереднього розгляду справи у суді присяжних

Попередній розгляд кримінальної справи у суді присяжних відбувається з урахуванням вимог та правил цієї Глави.

Кримінальна справа, яка надійшла до суду по обвинуваченню кількох осіб, розглядається у суді присяжних відносно усіх цих осіб, якщо хоча б одна особа, що обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкому або особливо тяжкому злочині, заявила клопотання про розгляд справи у суді присяжних.

За відсутності клопотання про розгляд справи у суді присяжних, кримінальна справа розглядається судом першої інстанції відповідно до статті 17 цього Кодексу.

У постанові про призначення кримінальної справи до розгляду у суді присяжних зазначається кількість кандидатів у присяжні, які підлягають виклику в судове засідання і яких має бути не менше 25 (для малого журі) та не менше 50 (для великого журі), а також зазначається, у відкритому чи закритому судовому засіданні буде провадитись розгляд справи.

Постанова судді про розгляд справи у суді присяжних є остаточною і не підлягає оскарженню. Наступна відмова підсудного (підсудних) від розгляду кримінальної справи у суді присяжних не приймається.

Копії постанови попереднього розгляду справи вручаються сторонам за вимогою.

Стаття 2563. Складання попереднього списку присяжних

Після призначення справи до розгляду у суді присяжних судовий розпорядник проводить добір кандидатів у присяжні із списку присяжних, що знаходиться у суді, шляхом випадкового вибору, та направляє складений список головуючому у справі судді.

Помічник головуючого у справі судді проводить перевірку дотримання вимог Закону України "Про суд присяжних в Україні" при доборі кандидатів до списку присяжних для розгляду кримінальної справи.

Присяжний може залучатися до розгляду справи не більше одного разу протягом одного календарного року на термін не більше 30 календарних днів. У випадку, якщо розгляд справи потребує більшого часу, - то на весь період розгляду справи у суді.

Після завершення добору кандидатів у присяжні для участі у розгляді кримінальної справи складається попередній список із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові та домашніх адрес, який підписується помічником головуючого у справі судді, який склав цей список.

Прізвища кандидатів у присяжні вносяться до списку у тому порядку, в якому відбувався випадковий вибір.

Включеним у попередній список кандидатам у присяжні не пізніше 10 днів до початку судового розгляду направляються повідомлення із зазначенням дати і часу прибуття до суду.

Включені до попереднього списку кандидати у присяжні не пізніше 5 днів до початку судового розгляду можуть подати головуючому по справі судді мотивовану заяву про неможливість участі в якості присяжного у суді, і за наслідками розгляду такої заяви головуючий у справі суддя може звільнити цих осіб від участі у справі.

Стаття 2564. Підготовча частина судового засідання

Підготовча частина судового засідання у суді присяжних проводиться в порядку, встановленому Главою 25 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї статті.

Після доповіді про явку сторін та інших учасників судового розгляду судовий розпорядник доповідає про явку кандидатів у присяжні.

Якщо у судове засідання у суді присяжних (мале журі) з'явилось менше двадцяти кандидатів у присяжні, головуючий суддя дає розпорядження про додатковий виклик у суд кандидатів у присяжні, добір яких проводиться за правилами, встановленими частинами 2 - 5 ст. 2563 цього Кодексу.

Якщо у судове засідання у суді присяжних (велике журі) з'явилось менше сорока кандидатів у присяжні, головуючий суддя дає розпорядження про додатковий виклик у суд кандидатів у присяжні, добір яких проводиться за правилами, встановленими частинами 2 - 5 статті 2563 цього Кодексу.

Списки кандидатів у присяжні, які з'явились в судове засідання, без зазначення їхніх адрес вручаються сторонам.

Крім роз'яснення прав та обов'язків учасникам судового розгляду відповідно до вимог Глави 25 цього Кодексу, головуючий у справі суддя також зобов'язаний роз'яснити сторонам:

1) право заявити мотивований відвід присяжному;

2) право підсудного, його захисника, потерпілого, представника потерпілого, державного обвинувача (прокурора) на немотивований відвід присяжного. Підсудний, а якщо їх декілька, то всі підсудні, мають право відвести не більше двох присяжних із складу малого журі, та не більше трьох присяжних із складу великого журі. Підсудні можуть об'єднатися для спільної заяви всіх або частини відводів. Захисник (захисники) підсудного (підсудних) мають право відвести не більше двох присяжних із складу малого журі, та не більше трьох присяжних із складу великого журі. Потерпілий, представник потерпілого мають право відвести не більше одного присяжного із складу малого та великого журі. Прокурор має право відвести не більше трьох присяжних із складу малого та не більше чотирьох присяжних із складу великого журі. Суд присяжних вважається сформованим з моменту, коли зі списку будуть вибрані 12 кандидатів (для малого журі) та 24 кандидати (для великого журі), щодо яких не заявлено відводу, а у разі необхідності - то й додаткові (запасні) кандидати у присяжні у кількості: два кандидата для малого журі та чотири - для великого журі.

3) інші права, передбачені цією Главою, а також наслідки відмови скористатися наданими правами.

Стаття 2565. Формування лави присяжних

Після проведення підготовчої частини судового засідання проводиться формування лави присяжних з дотриманням вимог цієї статі.

Головуючий у справі суддя проголошує промову, у якій повідомляє присяжним, під чиїм головуванням відбувається розгляд справи, представляє присяжних сторонам, повідомляє, яка справа розглядається, передбачуваний строк розгляду справи, роз'яснює присяжним, прийняття якого рішення у справі належить до їх компетенції, роз'яснює інші вимоги, передбачені цим Кодексом.

Головуючий у справі суддя роз'яснює присяжним обов'язок давати правдиві відповіді на запитання сторін, повідомляти про себе відомості, які можуть бути перепоною для участі їх в якості присяжних, після чого кожен із кандидатів у присяжні, що з'явились у судове засідання, може вказати на причини, що перешкоджають його участі у розгляді справи в якості присяжного. У разі надходження від кандидата у присяжні таких повідомлень, питання про участь такого кандидата у розгляді справи обговорюється сторонами, після чого головуючий у справі суддя приймає рішення щодо самовідводу кандидата у присяжні.

Кандидати у присяжні, самовідводи яких задоволені, виключаються із попереднього списку та видаляються із залу суду.

Після вирішення питань про самовідводи кандидатів у присяжні, головуючий у справі суддя роз'яснює сторонам право на відводи (мотивовані та немотивовані) кандидатів у присяжні, після чого сторони мають право задавати питання кожному із кандидатів у присяжні питання, пов'язані із з'ясуванням обставин, що перешкоджають їх участі у розгляді справи в якості присяжних. Питання кандидатам у присяжні сторони ставлять у такому порядку: підсудний (підсудні), захисник (захисники), потерпілий, представник потерпілого, прокурор.

Після завершення опитування кандидатів у присяжні проводиться обговорення кожного кандидата у присяжні відповідно до списку. Головуючий у справі суддя опитує сторони про відводи кандидатів у присяжні та пропонує надати мотивовані письмові та немотивовані клопотання про відводи. Мотивовані клопотання про відводи в судовому засіданні сторони передають головуючому у справі судді без оголошення мотивів. Заявлені сторонами клопотання про відводи кандидатів у присяжні вирішуються головуючим у справі суддею без видалення у нарадчу кімнату, про що робиться запис у протоколі судового засідання. Відведені кандидати у присяжні вилучаються із попереднього списку.

Про прийняте рішення щодо заявлених мотивованих відводів кандидатів у присяжні, головуючий повідомляє учасників судового засідання, що про що робиться запис у протоколі судового засідання.

Немотивовані відводи кандидатів у присяжні подаються сторонами шляхом викреслення із отриманого ними попереднього списку кандидатів у присяжні прізвищ кандидатів, що відводяться. Ці списки, а також мотивовані клопотання про відвід кандидатів у присяжні приєднуються до матеріалів кримінальної справи.

Про результати процедури відбору кандидатів у присяжні головуючий у справі суддя повідомляє учасників судового розгляду, не вказуючи при цьому підстав для виключення кандидатів у присяжні із попереднього списку.

У випадку, коли внаслідок самовідводів та задоволених мотивованих клопотань про відводи залишилось менше чотирнадцяти кандидатів у присяжні для малого журі, або менше двадцяти восьми кандидатів у присяжні для великого журі, головуючий у справі суддя оголошує перерву не більше, ніж на п'ять днів для добору необхідної кількості кандидатів та включення їх до попереднього списку відповідно до вимог статті 2563 цього Кодексу. Процедура добору кандидатів у присяжні, додатково включених до попереднього списку, проводиться з дотриманням вимог цієї статі.

По завершенні процедури відбору кандидатів у присяжні, головуючий у справі суддя оголошує прізвища, імена, по батькові перших чотирнадцяти присяжних для малого журі та перших двадцяти восьми присяжних для великого журі у тому порядку, в якому проводився відбір кандидатів. Прізвища, імена, по батькові присяжних заносяться до протоколу судового засідання у тому порядку, в якому їх оголошує головуючий у справі суддя. Після цього головуючий у справі суддя висловлює подяку іншим кандидатам у присяжні, які не увійшли до списку присяжних для розгляду справи судом присяжних, за участь у процедурі добору кандидатів у присяжні.

Перші дванадцять по списку присяжних із чотирнадцяти для малого журі утворюють лаву присяжних для розгляду кримінальної справи, а двоє наступних присяжних беруть участь у розгляді справи в якості запасних присяжних.

Перші двадцять чотири по списку присяжних із двадцяти восьми для великого журі утворюють лаву присяжних для розгляду кримінальної справи, а четверо наступних присяжних беруть участь у розгляді справи в якості запасних присяжних.

Після завершення формування лави присяжних, головуючий у справі суддя пропонує присяжним зайняти відведене їм у залі суду місце. Запасні присяжні займають місце на лаві присяжних у відведеному головуючим у справі суддею місці.

За клопотанням сторін, у випадках, передбачених цим Кодексом, формування лави присяжних може відбуватися у закритому судовому засіданні.

У випадках, коли в матеріалах кримінальної справи є відомості, що містять державну таємницю, у присяжних відбирається підписка про її нерозголошення. У разі відмови присяжного давати таку підписку, він відводиться головуючим у справі суддею, а місце відведеного присяжного займає запасний присяжний.

Стаття 2566. Заміна присяжного запасним присяжним

У разі неможливості когось із присяжних брати участь у судовому розгляді, відбувається заміна цього присяжного запасним у порядку, передбаченому статтею 2565 цього Кодексу.

Заміна старшини присяжних через обставини, зазначені у частині першій цієї статті, відбувається в порядку, передбаченому статтею 2567 цього Кодексу.

Якщо кількість присяжних, що вибули через обставини, зазначені у частині першій цієї статті, перевищує кількість запасних присяжних, судовий розгляд визнається недійсним, про що головуючим у справі суддею постановлюється ухвала про недійсність судового розгляду та цією ж ухвалою головуючий у справі суддя призначає справу до повторного розгляду з дотриманням вимог, передбачених статтею 2563 цього Кодексу. Ухвала оскарженню та опротестуванню не підлягає.

При повторному доборі кандидатів у присяжні до списку можуть бути включені й ті особи, які брали участь в якості присяжних по даній кримінальній справі до оголошення недійсним судового розгляду з підстав, зазначених у частині третій цієї статті.

У разі неможливості когось із присяжних брати участь у судовому розгляді, що виявиться під час перебування журі у нарадчій кімнаті для винесення вердикту, то присяжні зобов'язані вийти до залу судового засідання та повідомити про такі обставини. У цьому випадку за розпорядженням головуючого у справі судді відбувається заміна присяжного запасним присяжним, після чого журі видаляється до нарадчої кімнати для винесення вердикту.

Стаття 2567. Старшина присяжних

Присяжні, з яких сформовано лаву присяжних, у нарадчій кімнаті шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів обирають старшину присяжних. Протокол про обрання старшини присяжних за підписом усіх присяжних по виходу з нарадчої кімнати вручається головуючому у справі судді для приєднання до матеріалів кримінальної справи.

Старшина присяжних за дорученням присяжних звертається до головуючого у справі судді з питаннями в межах компетенції журі, що стосуються розгляду кримінальної справи, оголошує сформовані присяжними питання підсудному (підсудним), потерпілому (потерпілим), свідкам, експерту (фахівцю), записує відповіді на ці питання, організовує голосування та формулює його підсумки, оформлює вердикт та проголошує його в судовому засіданні.

Заміна старшини присяжних відбувається за правилами частини першої цієї статті з дотриманням вимог статті 2566 цього Кодексу.

Стаття 2568. Присяга присяжних

Після обрання старшини присяжними головуючий у справі суддя пропонує присяжним скласти присягу. Стоячи та без головного убору усі присутні у залі суду вислуховують звернення головуючого у справі судді такого змісту: "Присяжні. Ви присягаєте і обіцяєте народу України розглянути чесно й неупереджено питання про обвинувачення, висунуте (називає прізвище підсудного (підсудних), захищати однаково інтереси підсудного (підсудних), потерпілих, інтереси суспільства; не спілкуватись ні з ким до моменту прийняття остаточного рішення; не піддаватися ні ненависті, ні злобі, ні страху, ні особистій прихильності; приймати рішення відповідно до матеріалів обвинувачення й захисту, згідно із своєю совістю та внутрішнім переконанням, безсторонністю і твердістю, що притаманні чесній і вільній людині і громадянину, зберігати таємницю нарадчої кімнати навіть після припинення своїх функцій".

Після оголошення тексту присяги головуючий у справі суддя називає за списком прізвища присяжних, кожен з яких відповідає: "Присягаю".

Присягу складають також і запасні присяжні.

Про складання присяги присяжними робиться запис у протоколі судового засідання.

Усі присутні у залі суду заслуховують текст присяги та її складання стоячи.

Після складання присяги головуючий у справі суддя роз'яснює присяжним права та обов'язки.

Стаття 2569. Права присяжних

Присяжні, у тому числі й запасні, мають право:

1) брати участь у дослідженні усіх обставин кримінальної справи, задавати через головуючого у справі судді питанням особам, що допитуються, брати участь в огляді речових доказів, документів;

2) просити головуючого у справі суддю роз'яснити норми закону, що відносяться до даної кримінальної справи; роз'яснити зміст документів, що оголошуються у судовому засіданні, та інші незрозумілі питання;

3) вести власні записи під час судового засідання та користуватися ними при підготовці у нарадчій кімнаті відповідей на поставлені присяжним питання.

Присяжні, у тому числі й запасні, не мають права:

1) виходити із залу суду під час розгляду справи;

2) висловлювати свою думку по суті обвинувачення до обговорення питань при винесенні вердикту;

3) спілкуватися з особами, що не входять до складу журі, з приводу обставин кримінальної справи, що розглядається;

4) збирати відомості по кримінальній справ поза межами судового розгляду;

5) порушувати таємницю наради та голосування присяжних по питанням, поставленим для винесення вердикту.

Головуючий у справі суддя попереджає присяжних про наслідки порушення вимог, передбачених частиною другою цієї статті. У разі порушення зазначених вимог, присяжний може бути відсторонений від подальшої участі у розгляді кримінальної справи за ініціативою головуючого у справі судді або за клопотанням сторін. У цьому випадку відсторонений присяжний замінюється запасним присяжним, а відсторонений видаляється із залу суду на весь період судового розгляду.

Стаття 25610. Повноваження присяжних

При розгляді кримінальної справи журі вирішує лише питання, зазначені у пунктах 1, 3, 31 частини першої статті 324 цього Кодексу, які формулюються в опитувальному листі. У випадку визнання підсудного винуватим, журі також зазначає, чи заслуговує підсудний на пом'якшення покарання.

Якщо підсудний обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, то журі вирішує питання, зазначені у пунктах 1, 3, 31 частини першої статті 324 цього Кодексу, по кожному злочину окремо.

Якщо у вчиненні злочину (злочинів) обвинувачується декілька підсудних, журі вирішує питання, зазначені пунктах 1, 3, 31 частини першої статті 324 цього Кодексу, відносно кожного з підсудних окремо.

Питання, зазначені у частині першій статті 324 цього Кодексу і не зазначені у частині першій цієї статті, вирішуються судом без участі присяжних.

Стаття 25611. Особливості судового слідства у суді присяжних

Судове слідство у суді присяжних розпочинається із вступних заяв прокурора та захисника (захисників).

У вступній заяві прокурор зазначає суть пред'явленого обвинувачення та пропонує порядок дослідження доказів.

Захисник у вступній заяві зазначає погоджену із підзахисним позицію щодо суті пред'явленого обвинувачення та думку щодо порядку дослідження доказів.

Прокурор та захист в обґрунтування своєї позиції зобов'язані надати докази, забезпечити явку свідків, експертів (фахівців). Для забезпечення явки свідків, експертів (фахівців) прокурор та захисник за розпорядженням головуючого у справі судді можуть отримати у секретаря судового засідання судові повістки.

Присяжні через головуючого у справі суддю вправі після допиту сторонами ставити запитання підсудному, потерпілому свідкам, експерту (фахівцю). Запитання присяжних у письмовому вигляді передаються головуючому у справі судді через старшину присяжних.

Відомості про особу підсудного досліджуються лише в частині, необхідній для встановлення ознак складу злочину, у вчиненні якого він обвинувачується. Забороняється досліджувати факти попередній судимостей, інші відомості,що можуть викликати упередженість присяжних щодо підсудного.

Стаття 25612. Дебати

Дебати проводяться після закінчення судового слідства з дотриманням вимог, передбачених статтею 318 цього Кодексу.

Дебати проводяться лише з питань, віднесених до вирішення журі. Сторони під час проведення дебатів не вправі посилатись на обставини, які підлягають розгляду після винесення вердикту без участі присяжних.

Після закінчення промов учасники мають право обмінятись репліками. Право останньої репліки належить захиснику та підсудному.

Стаття 25613. Останнє слово підсудного

Після оголошення судових дебатів закритими, підсудному надається останнє слово відповідно до вимог статті 319 цього Кодексу.

Стаття 25614. Питання, що підлягають вирішенню присяжними

Головуючий у справі суддя на підставі результатів судового слідства, дебатів сторін формулює у письмовому вигляді питання, що підлягають вирішенню присяжними, оголошує ці питання та передає сторонам.

Сторони вправі висловити свої зауваження про зміст та формулювання питань та вносити пропозиції щодо формулювання нових питань

Під час обговорення та формулювання питань присяжні видаляються із залу судового засідання.

Після обговорення, з урахуванням зауважень та пропозицій сторін, головуючий у справі суддя у нарадчій кімнаті остаточно формулює питання, що підлягають вирішенню присяжними, вносить питання в опитувальний лист, який підписує.

Опитувальний лист проголошується у присутності журі та передається старшині присяжних. Присяжні після ознайомлення з питаннями вправі отримати від головуючого у справі судді роз'яснення по суті поставлений питань, не торкаючись при цьому суті вірогідних відповідей на ці питання.

Стаття 25615. Зміст питань для вирішення журі

По кожному з діянь, що інкримінуються підсудному (підсудним) формулюються у письмовому виді такі основні (обов'язкові) питання:

1) чи доведено, що мало місце діяння, яке інкримінується підсудному;

2) чи доведено вчинення підсудним (підсудними) інкримінованого діяння;

3) чи винуватий підсудний у вчиненні інкримінованого діяння;

4) чи заслуговує підсудний, за умови позитивних відповідей на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої цієї статті, на пом'якшення покарання;

5) чи заслуговує підсудний, за умови позитивних відповідей на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої цієї статті, на довічне позбавлення волі, якщо таке покарання передбачено за вчинення злочину, у вчиненні якого підсудному пред'явлено обвинувачення.

Після формулювання основних питань відповідно до частини першої цієї статті, в опитувальному листі можуть бути сформульовані інші питання про обставини, які:

1) впливають на ступінь вини;

2) є підставою для звільнення підсудного від покарання;

3) вказують на реалізацію злочинного умислу (вчинено закінчений чи незакінчений злочин);

4) вказують на характер співучасті кожного з підсудних у вчиненні діянь, що інкримінуються.

У випадку, коли це не погіршує становище підсудного (підсудних) та не порушує право на захист, в опитувальному листі можуть бути сформульовані питання, що дозволяють встановити вину підсудного у менш тяжкому злочині.

Забороняється формулювати в опитувальному листі питання, що стосуються відомостей про особу підсудного, за винятком обставин, які є підставою для кваліфікації його дій.

Забороняється формулювати питання в опитувальному листі, які не стосуються суті пред'явленого обвинувачення або по обвинуваченню, яке підсудному не пред'являлось.

Питання, що підлягають розгляду журі, формулюються в опитувальному листі щодо кожного з підсудних.

Стаття 25616. Напутнє слово головуючого у справі судді

Перед видаленням журі до нарадчої кімнати головуючий у справі суддя звертається до присяжних з напутнім словом, в якому зазначає:

1) суть пред'явленого обвинувачення;

2) зміст правових норм, що підлягають застосуванню в даній кримінальній справ;

3) досліджені докази;

4) роз'яснює зміст презумпції невинуватості, принципи належності та допустимості доказів;

5) зміст позиції обвинувачення та захисту;

6) роз'яснює, що відмова підсудного давати свідчення проти себе, своїх рідних та близьких, є конституційним правом і не може впливати на рішення журі;

7) роз'яснює, що вердикт повинен ґрунтуватися лише на доказах, які були досліджені під час судового розгляду;

8) роз'яснює порядок наради присяжних, підготовки відповідей на сформульовані в опитувальному листі питання, порядок голосування за питаннями, сформульованими в опитувальному листі;

9) нагадує про дотримання даної присяжними присяги при постановленні вердикту.

Присяжні після напутнього слова головуючого у справі судді вправі отримати від нього додаткові роз'яснення з питань, що стосуються суті пред'явленого підсудному (підсудним) обвинувачення, уточнення питань, що підлягають вирішенню журі.

Головуючий у справі суддя не вправі давати роз'яснення, які наперед визначають явно обвинувальну чи виправдувальну позицію, формулювати роз'яснення таким чином, що вони фактично містять відповіді на питання, що віднесені виключно до компетенції журі.

Сторони вправі заявити в судовому засіданні зауваження у зв'язку зі змістом напутнього слова головуючого у справі судді з мотивів порушення принципу об'єктивності та неупередженості.

Стаття 25617. Таємниця нарадчої кімнати журі

Вислухавши напутнє слово головуючого у справі судді, присяжні видаляються до нарадчої кімнати для постановлення вердикту.

Присутність у нарадчій кімнаті інших (сторонніх) осіб, крім присяжних, забороняється.

Після видалення журі до нарадчої кімнати, головуючий у справі суддя дає розпорядження начальнику караулу виставити охорону біля виходів з нарадчої кімнати й оголошує перерву в судовому засіданні до виходу журі з нарадчої кімнати.

Перебування журі у нарадчій кімнаті не може перериватися і має тривати до тих пір, доки не завершиться постановленням вердикту журі, але не більше семи годин.

Під час перебування присяжних у нарадчій кімнаті у них вилучаються мобільні телефони та інші засоби зв'язку та передаються на відповідальне зберігання до камери схову суду.

З настанням нічного часу, а з дозволу головуючого у справі судді, і після закінчення робочого дня, присяжні мають право перервати нараду на відпочинок.

Якщо під час перерви на відпочинок відповідно до зазначеного у даній статті порядку мали місце випадки тиску на присяжних будь-кого у будь-який спосіб щодо постановлення вердикту, про ці випадки присяжний (присяжні) зобов'язані повідомити головуючому у справі судді. За наявності повідомлень про неправомірне втручання у діяльність присяжних, головуючий у справі суддя ухвалою доводить ці факти до відома прокурора для належного реагування.

Стаття 25618. Порядок проведення наради та голосування у нарадчій кімнаті

Нарадою присяжних керує старшина присяжних.

Якщо протягом трьох годин обговорення присяжні не дійшли єдиної думки щодо поставлених в опитувальному листі питань, старшина присяжних ставить на голосування кожне питання окремо відповідно до їх викладу в опитувальному листі, проводить голосування та веде підрахунок голосів.

Голосування проводиться таємно.

Жоден з присяжних не може утриматись від голосування.

Старшина присяжних робить відмітку в опитувальному листі по кожному питанню окремо про кількість схвальних та негативних відповідей.

Після проведення голосування та зазначення наслідків голосування в опитувальному листі, опитувальний лист підписується старшиною присяжних та усіма присяжними.

Стаття 25619. Постановлення вердикту

За наслідками наради та голосування журі може постановити виправдувальний або обвинувальний вердикт.

Вердикт вважається виправдувальним, якщо за негативні відповіді на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 25615 цього Кодексу, проголосувало не менше шести присяжних малого журі, а у випадку розгляду справи великим журі - не менше дванадцяти присяжних великого журі.

Вердикт вважається обвинувальним, якщо за позитивні відповіді на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 25615 цього Кодексу, проголосувала проста більшість (половина плюс один голос) присяжних.

Відповіді присяжних на поставлені питання мають бути чіткими та визначеними, за змістом є схвальними чи негативними та обов'язково складаються із словосполучення ("Так, винуватий", "Ні, не винуватий" за змістом усіх питань в опитувальному листі).

У випадку, коли відповіді на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 25615 цього Кодексу, виключають необхідність давати відповіді на інші питання, старшина присяжних з дозволу присяжних вписує в опитувальному листі навпроти таких питань "без відповіді".

Стаття 25620. Додаткове уточнення сформульованих питань. Відновлення судового слідства

Якщо під час наради присяжних виникне необхідність в уточненні окремих питань, сформульованих в опитувальному листі, журі повертається до залу судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого у праві судді з проханням роз'яснити або уточнити окремі питання. Прохання про уточнення та роз'яснення окремих питань подається головуючому у справі судді у письмовій формі.

Головуючий у справі суддя після отримання від старшини присяжних у письмовому виді прохання у присутності сторін роз'яснює та уточнює визначені присяжними питання, а у разі необхідності формулює додаткові питання, відповідно до вимог, зазначених у статтях 25614 та 25615 цього Кодексу. З приводу уточнень та роз'яснень, а також з приводу додаткових питань головуючий у справі суддя звертається до присяжних з напутнім словом, після чого присяжні видаляються до нарадчої кімнати для постановлення вердикту.

У випадку, коли під час наради присяжних виникне необхідність у з'ясуванні та уточненні фактичних обставин, що мають значення для справи, журі виходить до залу судового засідання, і старшина присяжних звертається до головуючого у справі судді з проханням відновити судове слідство та подає у письмовому виді питання, з'ясування яких необхідно під час відновленого судового слідства. Судове слідство в цьому випадку проводиться лише в межах з'ясування обставин, що викликали його відновлення.

Після з'ясування обставин, що викликали відновлення судового слідства, головуючий у справі суддя оголошує про закінчення судового слідства, після чого з дотриманням вимог статей 25612, 25613, 25614, 25615, 25616 цього Кодексу журі видаляється до нарадчої кімнати для постановлення вердикту.

Стаття 25621. Проголошення вердикту

Після підписання опитувального листа за наслідками наради та голосування, журі повертається до залу судового засідання, де старшина журі у присутності сторін проголошує вердикт, зачитуючи питання, сформульовані в опитувальному листі, та відповіді присяжних на них.

Вердикт - виправдувальний чи обвинувальний - проголошується публічно.

Усі присутні в залі суду заслуховують вердикт стоячи.

Проголошений вердикт передається головуючому у справі судді для схвалення та приєднання до матеріалів кримінальної справи.

Вердикт вважається остаточним лише після того, як головуючий у справі суддя схвалить його та приєднає до справи.

Стаття 25622. Судовий розгляд після проголошення вердикту

Після проголошення вердикту, його схвалення та приєднання до матеріалів справи головуючий у справі суддя оголошує судовий розгляд продовженим за участю сторін без участі присяжних.

Після постановлення виправдувального вердикту дослідженню та обговоренню підлягають лише питання, пов'язані з вирішенням цивільного позову, долі речових доказів, розподілу судових витрат.

Після постановлення обвинувального вердикту дослідженню та обговоренню підлягають лише питання кваліфікації діянь підсудного (підсудних), призначення покарання, вирішення цивільного позову, долі речових доказів, розподілу судових витрат, призначення примусового лікування у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України.

Сторони вправі після постановлення вердикту під час судового розгляду досліджувати та обговорювати питання, зазначені у частинах другій та третій цієї статті. Забороняється ставити під сумнів правильність вердикту, постановленого журі.

Після дослідження та обговорення питань, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, головуючий у справі суддя відкриває судові дебати, які проводяться з дотриманням вимог, передбачених статтею 318 цього Кодексу.

Дебати проводяться лише з питань, зазначених у частинах другій та третій цієї статті.

Після закінчення промов учасники мають право обмінятись репліками. Право останньої репліки належить захиснику та підсудному.

Після оголошення судових дебатів закритими, підсудному надається останнє слово відповідно до вимог статті 319 цього Кодексу.

Стаття 25623. Обов'язковість вердикту журі

Виправдувальний вердикт журі є обов'язковим для суду і тягне постановлення виправдувального вироку.

Обвинувальний вердикт журі є обов'язковим для суду, за виключенням випадків, зазначених у частинах четвертій та п'ятій цієї статті.

На підставі обвинувального вердикту присяжних, а також з урахуванням фактичних обставин, досліджених під час судового слідства, що не віднесені до компетенції журі і вимагають юридичної оцінки, суд проводить кримінально-правову кваліфікацію вчиненого підсудним (підсудними).

Обвинувальний вердикт журі не є перепоною для постановлення виправдувального вироку, якщо суд визнає, що в діяннях підсудного (підсудних) відсутній склад інкримінованого злочину (злочинів).

У випадку, коли суд визнає, що обвинувальний вердикт постановлений відносно невинуватої особи і є достатні дані для постановлення виправдувального вироку, оскільки не встановлена подія злочину чи не доведено участь підсудного у вчиненні злочину, то суд постановлює ухвалу про розпуск журі та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду зі стадії попереднього розгляду. Ухвала є остаточною та не підлягає оскарженню та опротестуванню.

Стаття 25624. Правові наслідки визнання підсудного таким, що заслуговує чи не заслуговує на пом'якшення покарання

Якщо вердикт містить позитивну відповідь на питання, зазначене у пункті 4 частини першої статті 25615 цього Кодексу, це є обов'язковим для врахування головуючим у справі суддею при вирішенні питання про призначення покарання.

У випадку, якщо вердикт містить негативну відповідь на питання, зазначене у пункті 5 частини першої статті 25615 цього Кодексу, призначення довічного позбавлення волі не допускається.

Стаття 25625. Рішення суду за наслідками розгляду справи судом присяжних

За наслідками розгляду справи судом присяжних суд постановляє такі рішення:

1) ухвалу про закриття справи у випадках, передбачених статтею 282 цього Кодексу;

2) виправдувальний вирок у випадках, передбачених частиною другою статті 25619, частиною першою статті 25623 цього Кодексу;

3) обвинувальний вирок у випадках, передбачених частиною третьою статті 25619, частиною другою статті 25623 цього Кодексу;

4) ухвалу про розпуск журі та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду зі стадії попереднього розгляду у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 25623.

Стаття 25626. Постановлення вироку

Вирок за наслідками розгляду справи судом присяжних постановлюється відповідно до Глави 28 цього Кодексу з дотриманням вимог цієї статті.

У вступній частині вироку не зазначаються прізвища присяжних.

У мотивувальній частині виправдувального вироку викладається суть обвинувачення, по якому постановлено виправдувальний вердикт журі, містяться посилання на вердикт журі або на постанову прокурора про відмову від обвинувачення. Наведення доказів необхідно лише в частині, що не пов'язана із рішенням журі.

Мотивувальна частина обвинувального вироку викладається з дотриманням вимог статті 334 цього Кодексу.

Резолютивна частина вироку викладається з дотриманням вимог статті 335 цього Кодексу. У резолютивній частині вироку обов'язково зазначається, в якій частині і в якому порядку вирок може бути переглянуто в касаційному порядку.";

10) доповнити частину першу статті 324 пунктом 31 такого змісту:

"31) чи доведено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, вчинено ним;";

11) доповнити статтю 383 частиною третьою такого змісту:

"Вироки, постановлені судом присяжних (малим журі) підлягають перевірці в касаційному порядку Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за правилами, передбаченими Главою 31 цього Кодексу.";

12) доповнити статтю 40012 частиною третьою такого змісту:

"Вироки, постановлені судом присяжних (великим журі) підлягають перевірці в касаційному порядку до Верховного Суду України за правилами, передбаченими Главою 31 цього Кодексу.";

13) доповнити статтю 432 частиною третьою такого змісту:

"Розгляд у суді присяжних справ про обвинувачення неповнолітніх провадиться з дотриманням вимог Глави 231 та Глави 36 цього Кодексу.".

2. До Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529 із наступними змінами) такі зміни:

1) доповнити частину першу статті 27 пунктом 21 такого змісту:

"21) розглядає кримінальні справи за участю малого журі відповідно до вимог Глави 231 Кримінально-процесуального кодексу України;";

2) доповнити частину першу статті 32 пунктом 21 такого змісту:

"21) розглядає кримінальні справи за участю великого журі відповідно до вимог Глави 231 Кримінально-процесуального кодексу України;";

3) доповнити частину другу статті 38 пунктом 21 такого змісту:

"21) перевіряє в касаційному порядку вироки, постановлені судом присяжних (великим журі);";

4) частину першу статті 39 викласти у такій редакції:

"До складу Верховного Суду України входять тридцять суддів (по п'ять суддів цивільної, господарської, адміністративної; п'ятнадцять суддів кримінальної юрисдикції), з числа яких обираються Голова Верховного Суду України та його заступники".

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос