Идет загрузка документа (58 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об организациях работодателей, их объединениях, правах и гарантиях их деятельности

Проект закона Украины от 02.03.2011 № 8186
Дата рассмотрения: 24.06.2011 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності

1. Цей Закон визначає правові, соціальні, економічні, організаційні засади створення та функціонування організацій роботодавців, їх об'єднань, форми та напрями їх діяльності, права і гарантії їх діяльності, а також принципи їх взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об'єднаннями, іншими об'єднаннями громадян.

2. Закон спрямований на підвищення ролі організацій роботодавців, їх об'єднань під час формування та реалізації державної соціальної, економічної політики, регулювання соціальних, економічних, трудових відносин та участі у соціальному діалозі.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. Для цілей цього Закону нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:

1.1. роботодавець - юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб;

1.2. організація роботодавців - неприбуткова громадська організація, яка об'єднує роботодавців;

1.3. об'єднання організацій роботодавців - неприбуткова громадська організація, яка об'єднує організації роботодавців та їх об'єднання. До складу об'єднань організацій роботодавців можуть входити роботодавці.

Стаття 2. Право роботодавців на об'єднання

Роботодавці мають право на об'єднання в організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців для представництва і захисту своїх прав та задоволення соціальних, економічних та інших законних інтересів на основі вільного волевиявлення без будь-якого попереднього дозволу, вступу до таких організацій та виходу з них, участі в їх діяльності на умовах і в порядку, визначених їх статутами.

Стаття 3. Законодавство про організації роботодавців, їх об'єднання

1. Законодавство України про організації роботодавців, їх об'єднання складається з Конституції України, цього Закону, законодавства про соціальний діалог, законодавства про працю, професійні спілки та їх об'єднання, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно - правових актів.

2. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на роботодавців, організації роботодавців, їх об'єднання (в тому числі на ті, що утворені до набуття чинності цим Законом), утворені ними органи, а також на відносини, що виникають між роботодавцями, організаціями роботодавців, їх об'єднаннями, утвореними ними органами та профспілками, їх організаціями, об'єднаннями профспілок, профспілковими органами, профспілковими представниками у межах їх повноважень (далі - профспілки та їх органи), органами державної влади, місцевого самоврядування у межах їх повноважень, визначених законодавством.

2. Дія цього Закону не поширюється на об'єднання громадян, які створені відповідно до інших законів України, крім зазначених у першій частині цієї статті.

3. Визначення "організація роботодавців", "об'єднання організацій роботодавців" та похідні від них можуть використовувати лише ті організації та їх об'єднання, які створені і діють відповідно до цього Закону.

4. Використання визначень "організація роботодавців", "об'єднання організацій роботодавців" та похідних від них організаціями роботодавців, їх об'єднаннями, створеними до набуття чинності цим Законом, допускається відповідно чинного законодавства.

Стаття 5. Мета і завдання організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Організації роботодавців та їх об'єднання створюються і діють з метою представництва та захисту законних прав та інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу.

2. Основними завданнями організацій роботодавців та їх об'єднань є:

2.1. забезпечення представництва та захисту законних інтересів і прав роботодавців у відносинах з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та їх органами, іншими об'єднаннями громадян;

2.2. підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

2.3. участь у формуванні та реалізації соціальної, економічної політики держави;

2.4. сприяння збільшенню обсягів виробництва продукції і послуг;

2.5. сприяння створенню нових робочих місць;

2.6. співробітництво з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об'єднаннями та іншими організаціями найманих працівників;

2.7. участь у колективних переговорах, укладанні колективних угод, координація діяльності роботодавців у виконанні зобов'язань за колективними угодами;

2.8. сприяння вирішенню колективних трудових спорів, сприяння максимальному дотриманню інтересів роботодавців при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів);

2.9. вдосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів, поширення професійних знань та досвіду;

2.10. участь у розробці професійних стандартів;

2.11. розвиток співробітництва з іноземними і міжнародними організаціями роботодавців та їх об'єднаннями.

3. Організації роботодавців, їх об'єднання, здійснюючи представництво та захист соціальних, економічних та інших законних прав та інтересів роботодавців, повинні дотримуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України.

Розділ II
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 6. Принципи створення та діяльності організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Організації роботодавців та їх об'єднання створюються і діють на таких основних принципах:

1.1 законності - діяльність організацій роботодавців та їх об'єднань базується на законодавстві;

1.2. свободі об'єднання - роботодавці можуть вільно створювати організації та об'єднання, що представляють та захищають їхні законні права та інтереси;

1.3. рівноправності членів - кожний член організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців має рівні права у вирішенні будь-яких питань діяльності організації роботодавців, об'єднання незалежно від статусу;

1.4. репрезентативності - організації роботодавців та їх об'єднання повинні мати підтвердження своєї здатності представляти права та інтереси своїх членів на відповідних рівнях;

1.5. самоврядування - організації роботодавців та їх об'єднання самостійно вирішують внутрішні питання організації, приймають, затверджують, змінюють статути та інші внутрішні документи, що визначають їхню діяльність;

1.6. аполітичності - організації роботодавців та їх об'єднання не є суб'єктами виборчого процесу відповідно до законодавства України та не беруть участі у виборчому процесі. Особи, що очолюють політичні партії, політичні об'єднання не можуть одночасно очолювати організації роботодавців, їх об'єднання;

1.7. гласності - діяльність організацій роботодавців та їх об'єднань є відкритою для громадськості;

1.8. відповідальності за виконання взятих зобов'язань - організації роботодавців та їх об'єднання несуть відповідальність за добровільно взяті на себе публічні зобов'язання (підписані заяви, колективні угоди тощо) відповідно до законодавства України.

2. Організації роботодавців та їх об'єднання вирішують питання щодо діяльності організації, об'єднання на підставі власних статутів відповідно до законодавства України.

3. Організації роботодавців та їх об'єднання зобов'язані забезпечувати повне та своєчасне інформування своїх членів з питань їх діяльності, ознайомлювати на їх прохання з усіма матеріалами, що стосуються діяльності організації, об'єднання.

Стаття 7. Гарантії діяльності організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Держава забезпечує реалізацію прав роботодавців на об'єднання у організації роботодавців та їх об'єднання, додержання прав і інтересів організацій роботодавців та їх об'єднань.

2. Держава гарантує додержання прав та інтересів організацій роботодавців, об'єднань організацій роботодавців і забезпечує їх реалізацію в установленому законом порядку.

3. Держава визнає створені відповідно до цього Закону організації роботодавців та їх об'єднання повноважними представниками їх членів, захисниками їх прав та інтересів, співпрацює з організаціями роботодавців (їх об'єднаннями) в реалізації їх прав, сприяє у встановленні з ними ділових партнерських взаємовідносин.

4. Організації роботодавців та їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, професійних спілок, їх організацій та об'єднань, політичних партій та інших об'єднань громадян, їм не підзвітні і не підконтрольні, крім випадків, передбачених законом.

5. Організації роботодавців та їх об'єднання самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з'їзди, засідання утворених ними органів, проводять інші заходи, які не суперечать законодавству.

6. Забороняється втручання у статутну діяльність організацій роботодавців та їх об'єднань з боку органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, професійних спілок, їх організацій та об'єднань, політичних партій та інших об'єднань громадян.

7. Органи державної влади та місцевого самоврядування:

7.1. залучають повноважних представників організацій роботодавців та їх об'єднань, що діють на відповідному рівні, до процесу розробки та обговорення проектів нормативно-правових актів, рішень;

7.2. погоджують з організаціями роботодавців та їх об'єднаннями проекти законів, інших нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної соціальної, економічної політики, регулювання трудових відносин;

7.3. розглядають пропозиції організацій роботодавців та їх об'єднань, поданих у встановленому законодавством порядку;

7.4. інформують організації роботодавців та їх об'єднання про розглянуті подані ними пропозиції у встановленому законодавством порядку.

8. Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями організацій роботодавців та їх об'єднань, організації роботодавців та їх об'єднання не несуть відповідальності за зобов'язаннями держави, крім випадків, прямо передбачених законом.

Розділ III
СТАТУС ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 8. Статус організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Організації роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим (далі - республіканських), всеукраїнських галузевих, міжнародних.

2. Об'єднання організацій роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, обласних, республіканських, всеукраїнських.

3.Статус місцевих мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці і які на момент державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців цієї адміністративно-територіальної одиниці або двох і більше роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці.

4. Статус місцевих мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше організації роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, створених за територіальною або галузевою ознакою.

5. Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя і які на час державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців більшості районів та/або міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі або двох і більше роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності з тих районів та/або міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі, де розташовані підприємства, що відносяться до цієї групи (класу) виду економічної діяльності.

6. Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше обласні організації роботодавців відповідної області, міські у містах Києві та Севастополі, створених за територіальною або галузевою ознакою.

7. Статус республіканських мають організації роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим або двох і більше роботодавців, що об'єднують роботодавців певної групи (класу) виду економічної діяльності з тих адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим, де розташовані підприємства цього виду економічної діяльності.

8. Статус республіканських мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше республіканські організації роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим, створених за територіальною або галузевою ознакою.

9. Статус всеукраїнських галузевих мають організації роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують роботодавців, на підприємствах яких зайнято не менше 30 відсотків працівників підприємств певних секцій (підсекцій) видів економічної діяльності. Всеукраїнські галузеві організації можуть створювати об'єднання, що мають статус всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

10. Статус всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців мають об'єднання, які на час державної реєстрації об'єднують обласні організації роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України, або більшість обласних організацій роботодавців, що об'єднують роботодавців певних секцій (підсекцій) виду економічної діяльності тих областей, де розташовані підприємства певних секцій (підсекцій) цього виду економічної діяльності. До складу всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців можуть входити всеукраїнські галузеві організації роботодавців.

11. Статус міжнародних мають всеукраїнські галузеві організації роботодавців, до складу яких ходить принаймні одне підприємство - нерезидент України відповідного виду економічної діяльності за міжнародною класифікацією.

12. Всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, всеукраїнські галузеві організації роботодавців мають право без спеціального дозволу використовувати у своїй назві слово "Україна" та похідні від цього слова.

13. З метою координації роботи, всеукраїнські організації, всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців можуть утворювати інші об'єднання і делегувати їм відповідні права і обов'язки. Державна реєстрація утворених у такій спосіб об'єднань здійснюється за рішенням засновників такого об'єднання у порядку, передбаченому цим Законом та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Розділ IV
ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 10. Створення об'єднання організацій роботодавців

1. Засновниками об'єднання організацій роботодавців є організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців.

2. Рішення про створення об'єднання організацій роботодавців приймається установчими зборами (конференцією, з'їздом) уповноважених представників організацій роботодавців, об'єднань організацій роботодавців, що оформлюється протоколом установчих зборів (конференції, з'їзду), який підписують головуючий та секретар установчих зборів (конференції, з'їзду).

3. Невід'ємною частиною протоколу є реєстр організацій роботодавців, об'єднань організацій роботодавців, які брали участь в установчих зборах, конференції, з'їзді, в якому зазначаються дані щодо організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців: повне найменування; місцезнаходження керівних органів; дата та номер документу про легалізацію організацій роботодавців, об'єднання організацій роботодавців; рішення керівних органів організацій роботодавців, їх об'єднань щодо створення об'єднання організацій роботодавців; дані про кількість найманих працівників, що працюють на підприємствах, що входять до складу організацій роботодавців, їх об'єднань; прізвище, ім'я та по батькові особи, яка представляє організацію роботодавців об'єднання організації роботодавців; дані її паспорта (паспорта або документа, що його замінює). Ці дані засвідчуються підписом особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах (конференції, з'їзді).

4. Установчі збори (конференція, з'їзд) затверджують статут об'єднання організацій роботодавців, обирають його керівні органи, вирішують інші питання, пов'язані із створенням об'єднання.

Стаття 11. Спільний представницький орган організацій роботодавців, їх об'єднань

1. Якщо на одному рівні діють декілька організацій роботодавців та/або їх об'єднань одного статусу або одного виду економічної діяльності, для ведення соціального діалогу вони повинні утворити спільний представницький орган сторони роботодавців відповідного рівня шляхом укладення відповідної угоди.

2. Спільний представницький орган сторони роботодавців відповідного рівня є координуючим органом для організацій роботодавців, їх об'єднань, що діють на відповідному рівні.

3. Ініціатива укладення угоди про створення спільного представницького органу сторони роботодавців відповідного рівня може виходити від будь-якої організації, об'єднання, що легалізована у встановленому законом порядку та діє на відповідному рівні.

4. З моменту створення спільного представницького органу сторони роботодавців відповідного рівня до органів влади, органів місцевого самоврядування відповідного рівня, професійних спілок та їх об'єднань відповідного рівня подаються відомості про склад спільного представницького органу сторони роботодавців відповідного рівня та кількість найманих працівників, що працюють на підприємствах членів організацій роботодавців, їх об'єднань, які входять до спільного представницького органу сторони роботодавців відповідного рівня.

5. До основних функцій спільного представницького органу сторони роботодавців відповідного рівня належать:

5.1. представництво інтересів організацій роботодавців, їх об'єднань на відповідному рівні;

5.2. координація діяльності сторони роботодавців у консультативно-дорадчих, представницьких органах, органах соціального діалогу відповідного рівня;

5.3. визначення та делегування представників від сторони роботодавців до складу:

5.4. органів соціального діалогу відповідного рівня, колегій, громадських рад, органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, координаційних комітетів сприяння зайнятості населення, складу галузевих та міжгалузевих рад з питань розробки стратегії професійних умінь, професійних стандартів та професійних кваліфікацій;

5.5. групи повноважних представників сторони роботодавців, які об'єднались для ведення колективних переговорів з укладення колективних угод відповідного рівня;

5.6. органів управління фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, в т.ч. Пенсійного фонду.

6. Організації, об'єднання організацій роботодавців, які утворили спільний представницький орган сторони роботодавців відповідного рівня, можуть делегувати йому інші повноваження та функції.

7. Органи державної влади та місцевого самоврядування залучають повноважних представників спільного представницького органу сторони роботодавців, що діє на відповідному рівні, до процесу розробки та погодження проектів нормативно-правових актів, рішень тощо в порядку, визначеному законодавством або колективними угодами

8. У разі створення двох і більше спільних представницьких органів на одному рівні, найбільш представницьким є спільний представницький орган, до складу якого входять організації роботодавців, їх об'єднання, на підприємствах членів яких зайнято більшість працюючих відповідної адміністративно-територіальної одиниці, держави.

Стаття 12. Установчі документи організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Організації роботодавців та їх об'єднання діють на підставі статутів, які затверджуються установчими зборами, конференцією, з'їздом.

Статут організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців повинен містити:

1.1 повне найменування організації роботодавців, об'єднання (відмінне від існуючих), заявлений статус організації, об'єднання та місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу;

1.2. мету створення та напрями діяльності організації роботодавців, об'єднання;

1.3. умови членства (участі), порядок прийому в члени організації роботодавців, об'єднання та виходу з організації роботодавців, об'єднання;

1.4. права і обов'язки членів організації роботодавців, об'єднання;

1.5. положення про обов'язок виконання зобов'язань членами організацій роботодавців, їх об'єднань у сфері соціально-трудових відносин;

1.6. порядок утворення, повноваження та порядок прийняття рішень керівних органів організації роботодавців, об'єднання;

1.7. джерела формування і порядок використання коштів та майна організації роботодавців, об'єднання, порядок здійснення господарської та іншої діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

1.8. порядок сплати вступних, членських та цільових внесків;

1.9. порядок внесення змін до статуту організації роботодавців, об'єднання;

1.10. порядок припинення організації роботодавців, об'єднання і вирішення майнових питань.

2. У статуті можуть бути передбачені й інші положення щодо особливостей створення і діяльності організації роботодавців, об'єднання.

3. Організації роботодавців та їх об'єднання здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні зобов'язання через свої керівні органи, які діють у межах прав, наданих їм законодавством та статутом.

4. Статут організації роботодавців, об'єднання не повинен суперечити законодавству України.

Стаття 13. Членство в організаціях роботодавців та їх об'єднаннях

1. Членство в організаціях роботодавців та їх об'єднаннях визначається статутом організацій роботодавців (об'єднань організацій роботодавців).

2. Підприємства, установи, організації та фізичні особи, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб, вступають до організацій роботодавців, їх об'єднань.

3. Кожний член організації роботодавців має право у будь-який час вийти з організації роботодавців в порядку та на умовах, визначених статутом організації, та вступити до іншої організації роботодавців.

4. Роботодавець може бути одночасно членом декількох організацій роботодавців.

Стаття 14. Державна реєстрація організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Державна реєстрація організацій роботодавців, їх об'єднань із створенням юридичної особи здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

2. Державна реєстрація всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, всеукраїнських галузевих організацій роботодавців здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації, інших організацій роботодавців, їх об'єднань - його відповідними територіальними підрозділами.

3. Організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців) подають за місцем державної реєстрації відповідному органу наступні документи:

3.1. реєстраційну картку відповідної форми, передбаченої, законодавством;

3.2. статут у двох примірниках, який повинен відповідати вимогам статті 12 цього Закону;

3.3. протокол установчих зборів, конференції, з'їзду організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців), в якому міститься інформація про створення організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців); затвердження статуту; обрання керівних органів,;

3.4. довідку про кількість працюючих на підприємствах, які входять до організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців);

3.5. реєстр осіб, які взяли участь в роботі установчих зборів, конференції, з'їзді організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців);

3.6. документ, який підтверджує сплату збору за державну реєстрацію організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців). Розмір та порядок справляння збору за державну реєстрацію визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Об'єднання організацій роботодавців також подають:

4.1. рішення виборних органів організацій роботодавців (об'єднань організацій роботодавців) щодо створення відповідного об'єднання;

4.2. засвідчену підписом уповноваженої особи організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців) фотокопію свідоцтва про державну реєстрацію організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців).

5. Орган з державної реєстрації не має права вимагати надання інших документів, не передбачених цією статтею.

6. За наявності у статуті організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців) положень, що не відповідають законодавству, орган з державної реєстрації протягом семи робочих днів з дня подання документів на державну реєстрацію надає організації роботодавців (об'єднанню організації роботодавців) вичерпний перелік зауважень з пропозицією внести відповідні зміни. У цьому випадку строк державної реєстрації збільшується на час усунення недоліків. У випадку не усунення зауважень у статуті організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців) протягом 10 робочих днів, орган з державної реєстрації залишає подані документи без розгляду.

7. Зміни до статутних документів організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців), внесені в установленому порядку статутними органами організації роботодавців (об'єднання організацій роботодавців) підлягають обов'язковій реєстрації спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації протягом 5 робочих днів з моменту їх вчинення.

8. Строк проведення державної реєстрації не може перевищувати десяти (п'ятнадцяти) робочих днів з дня подання документів на державну реєстрацію, крім випадку, передбаченому частиною 7 цієї статті.

9. У державній реєстрації організації роботодавців, об'єднанню організацій роботодавців може бути відмовлено, якщо його назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації, суперечать вимогам законодавства України. Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку. Про відмову у реєстрації спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації повідомляє заявнику та у засобах масової інформації.

10. Організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців набувають статусу юридичної особи з моменту внесення даних про організацію роботодавців, об'єднання організацій роботодавців до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації.

11. Орган з державної реєстрації видає організації роботодавців, об'єднанню організацій роботодавців у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію.

12. За подання на державну реєстрацію недостовірних відомостей особи, які підписали документи, несуть відповідальність згідно із законодавством.

13. Інформація про державну реєстрацію підлягає оприлюдненню органом з державної реєстрації.

14. Інформацію про внесення змін до статуту організація роботодавців, їх об'єднання повідомляє орган з державної реєстрації протягом 5 днів з дати їх прийняття в установленому законом порядку.

Стаття 15. Символіка організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Організації роботодавців та їх об'єднання можуть використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до їх статуту та підлягає реєстрації у порядку, встановленому законодавством України про порядок реєстрації символіки об'єднань громадян.

2. Символіка організацій роботодавців та їх об'єднань не повинна відтворювати державні чи релігійні символи або символіку інших об'єднань громадян чи юридичних осіб.

Стаття 16. Припинення організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Організації роботодавців та їх об'єднання можуть бути припинені шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації на підставі відповідного рішення вищого органу організації, об'єднання або у примусовому порядку за рішенням суду. Із організації роботодавців, їх об'єднання може бути виділена інша (інші) відповідні організації, їх об'єднання.

2. Одночасно з прийняттям такого рішення загальні збори, конференція, з'їзд приймають рішення про використання майна та коштів організації роботодавців та їх об'єднань, що залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків з кредиторами.

3. Організації роботодавців та їх об'єднання, які порушують норми Конституції України та законодавства України, можуть бути примусово розпущені лише за рішенням суду.

4. Не допускається припинення організацій роботодавців та їх об'єднань за рішенням будь-яких інших органів.

5. Рішення про примусовий розпуск об'єднань організацій роботодавців не тягне за собою розпуску організацій роботодавців та їх об'єднань, які входять до цього об'єднання.

6. Припинення організації роботодавців чи їх об'єднання тягне за собою виключення їх з переліку об'єднань організацій роботодавців, зареєстрованих спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації, відповідно до цього Закону, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з обов'язковим повідомленням про це в засобах масової інформації.

Розділ V
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 17. Право організацій роботодавців та їх об'єднань представляти і захищати права та інтереси своїх членів

1. Організації роботодавців та їх об'єднання мають право в порядку, передбаченому законодавством та їх статутами, представляти і захищати свої права та інтереси, права та інтереси своїх членів у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, профспілками, їх об'єднаннями, іншими організаціями.

2. Організації роботодавців та їх об'єднання можуть проводити експертизу проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань, що стосуються соціальних, трудових та економічних відносин, соціального захисту населення, прав та інтересів працівників і роботодавців та вносити свої пропозиції головному розробнику.

3. Під час розроблення проектів та внесення змін до діючих законодавчих та нормативно-правових актів щодо змін податкового законодавства, місцевих податків та зборів, умов забезпечення, пільг, які надаються суб'єктам господарювання та громадянам, зміни діючих тарифів і цін суб'єктів природних монополій, загальнообов'язкового державного соціального страхування, недержавного пенсійного забезпечення, в тому числі щодо зміни розміру єдиного соціального внеску, суб'єкта та об'єкта страхування тощо розробник зобов'язаний надіслати проект відповідного законодавчого чи нормативно-правового акту для попереднього розгляду спільному представницькому органу сторони роботодавців відповідного рівня, а у разі його відсутності - репрезентативним відповідно до законодавства про соціальний діалог організаціям/об'єднанням організацій роботодавців відповідного рівня. Позиція спільного представницького органу сторони роботодавців або репрезентативних відповідно до законодавства про соціальний діалог організацій/об'єднань організацій роботодавців, висловлена до проекту нормативно-правового акту, підлягає обов'язковому розгляду розробником.

Стаття 18. Участь організацій роботодавців та їх об'єднань у веденні колективних переговорів щодо укладення колективних угод

1. Організації роботодавців та їх об'єднання виступають стороною колективно-переговорного процесу з укладення колективних угод на відповідному рівні в порядку та на умовах, визначених законодавством.

2. Організації роботодавців, їх об'єднання в межах своїх повноважень укладають колективні угоди; здійснюють контроль за виконанням колективних угод та забезпечують виконання взятих на себе зобов'язань.

Стаття 19. Участь організацій роботодавців та їх об'єднань у соціальному діалозі

1. Організації роботодавців, їх об'єднання беруть участь у соціальному діалозі в порядку і на умовах, визначених відповідним законодавством, цим Законом та колективними угодами.

2. Метою участі організацій роботодавців, їх об'єднань у соціальному діалозі є досягнення домовленостей, взаєморозуміння між сторонами соціального діалогу під час формування та реалізації державної соціальної, економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

3. Організації роботодавців, їх об'єднання беруть участь у соціальному діалозі та в роботі органів соціального діалогу в порядку та на умовах, визначених відповідним законодавством.

4. Організації роботодавців, їх об'єднання, інші об'єднання громадян, що сповідують цілі та завдання організацій роботодавців, викладені у цьому Законі, можуть делегувати свої повноваження відповідній організації роботодавців, об'єднанню організацій роботодавців для здійснення представництва їх інтересів на відповідному рівні.

Стаття 20. Повноваження організацій роботодавців, їх об'єднань щодо представлення та захисту інтересів своїх членів під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

1. Організації роботодавців, їх об'єднання представляють та захищають інтереси своїх членів під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідними контролюючими органами.

2. За запрошенням роботодавця, організація роботодавців, їх об'єднання визначає уповноваженого представника, який бере участь у процесі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

3. Уповноважений представник має право робити заяви та повідомлення щодо дій відповідних контролюючих органів, вчинених ними під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, обов'язкові для розгляду відповідними контролюючими органами.

4. Про результати розгляду відповідні контролюючи органи повідомляють уповноваженого представника та роботодавця.

5. Дії контролюючих органів можуть бути оскаржені до суду в установленому законодавством порядку.

Стаття 21. Участь організацій роботодавців та їх об'єднань у формуванні та реалізації державної політики зайнятості населення

1. Організації роботодавців та їх об'єднання беруть участь у формуванні та реалізації державної політики зайнятості населення.

2. Організації роботодавців, їх об'єднання беруть участь у розробленні державних та територіальних програм зайнятості, проводять спільні консультації з цих проблем з профспілками, їх об'єднаннями, а також з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

3. Організації роботодавців, їх об'єднання мають право брати участь і проводити відповідні консультації з питань залучення і використання в Україні іноземної робочої сили.

4. Представники організацій роботодавців та їх об'єднань на паритетних засадах з представниками професійних спілок, їх організаціями та об'єднаннями, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування беруть участь у створенні та діяльності координаційних комітетів сприяння зайнятості населення.

Стаття 22. Право на участь в нагляді та управлінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням

1. Організації роботодавців та їх об'єднання на паритетних засадах беруть участь в управлінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та нагляді за ним відповідно до законодавства.

Стаття 23. Участь організацій роботодавців та їх об'єднань у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів)

1. Організації роботодавців та їх об'єднання можуть виступати стороною колективного трудового спору (конфлікту) в порядку та на умовах, визначених відповідним законодавством.

2. Представники організацій роботодавців, їх об'єднань беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

Стаття 24. Право організацій роботодавців та їх об'єднань на інформацію

1. Організації роботодавців та їх об'єднання мають право:

1.1. безкоштовно одержувати від органів державної влади, місцевого самоврядування та роботодавців інформацію, необхідну для виконання своїх статутних завдань;

1.2. безкоштовно одержувати статистичні дані з питань праці, соціальних та економічних питань, а також виробничого та невиробничого травматизму, профзахворювань;

1.3. поширювати інформацію щодо своєї діяльності і пропагувати свої ідеї та мету;

1.4. висвітлювати свою діяльність в засобах масової інформації;

1.5. виступати засновниками засобів масової інформації відповідно до законодавства;

1.6. проводити соціологічні дослідження, створювати наукові, інформаційні, експертно-аналітичні та навчально-дослідницькі центри.

Стаття 25 Права організацій роботодавців та їх об'єднань у сфері навчання

1. Організації роботодавців, їх об'єднання беруть участь: у розробленні та реалізації державної політики у сфері освіти, зайнятості, професійної орієнтації, зокрема, у розробці та оновленні професійних стандартів (кваліфікаційних характеристик), галузевих та Національної кваліфікаційних рамок; у формуванні та функціонуванні системи зовнішнього оцінювання результатів навчання, набутих кваліфікацій та компетенцій особи; у формуванні системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників; в організації та проведенні досліджень щодо поточних та перспективних потреб ринку праці в кваліфікаціях; у формуванні та розміщенні державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних працівників та робітничих кадрів, у підвищенні кваліфікації та перепідготовки кадрів, забезпеченні їх якості та працевлаштуванні випускників професійних, технічних і вищих навчальних закладів.

2. Організації роботодавців, їх об'єднання для вирішення актуальних проблем підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації мають право створювати галузеві та міжгалузеві ради з питань розробки стратегії професійних умінь, професійних стандартів та професійних кваліфікацій; навчальні заклади та науково-дослідні установи, а також навчальні центри та центри незалежних експертиз; брати участь у роботі спеціально уповноваженого органу у сфері регулювання кваліфікацій, органів стандартизованого оцінювання та підтвердження кваліфікації.

2. Витрати роботодавця на навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, або навчаються за контрактом, яким передбачено термін відпрацювання не менш ніж три роки після закінчення, відносяться на витрати підприємства.

Розділ VI
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНАМИ ВЛАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ТА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ІНШИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

Стаття 26. Організації роботодавців та їх об'єднання і органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування

1. Організації роботодавців та їх об'єднання співпрацюють з органами державної влади (Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями), органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

2. Організації роботодавців та їх об'єднання беруть участь у формуванні та реалізації державної економічної та соціальної політики.

3. Кабінет Міністрів України сприяє розвитку соціального діалогу, залучає уповноважених спільним представницьким органом сторони роботодавців національного рівня представників до участі в своїх засіданнях, проводить консультації з питань розроблення та реалізації державної соціальної, економічної політики, регулювання трудових відносин.

4. Органи державної влади та місцевого самоврядування:

4.1. залучають повноважних представників відповідних організацій роботодавців та їх об'єднань до процесу розробки та обговорення проектів нормативно-правових актів, рішень тощо в порядку, встановленому законодавством або колективними угодами;

4.2. погоджують з організаціями роботодавців та їх об'єднаннями проекти законів, інших нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної соціальної, економічної політики та регулювання трудових відносин в порядку встановленому законодавством або колективними угодами;

4.3. розглядають пропозиції організацій роботодавців та їх об'єднань, поданих у встановленому законодавством порядку;

4.4. інформують організації роботодавців та їх об'єднання про розглянуті подані ними пропозиції у встановленому законодавством порядку.

Стаття 27. Організації роботодавців, їх об'єднання та організації підприємців

1. Організації роботодавців та їх об'єднання співпрацюють з організаціями, їх об'єднаннями, що представляють інтереси підприємців та інших суб'єктів господарювання.

2. Організації роботодавців, їх об'єднання можуть брати на себе зобов'язання представляти та захищати законні права та інтереси підприємців та інших суб'єктів господарювання на всіх рівнях ведення соціального діалогу.

3. Взаємовідносини організацій роботодавців, їх об'єднань та організацій підприємців, їх об'єднань, що представляють інтереси підприємців та інших суб'єктів господарювання, регулюються окремими угодами.

Розділ VII
МАТЕРІАЛЬНЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ ТА ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ

Стаття 28. Відрахування коштів організаціям роботодавців

1. Роботодавці - члени організацій роботодавців, об'єднань організацій роботодавців відраховують кошти організаціям роботодавців, об'єднанням організацій роботодавців на забезпечення своєї діяльності у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці у розрахунку за звітний рік з віднесенням цих сум на витрати у порядку, визначеним спеціальним законодавством України у сфері оподаткування.

Стаття 29. Власність організацій роботодавців та їх об'єднань

1. У власності організацій роботодавців та їх об'єднань можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на підставах, передбачених законом.

2. У власності організацій роботодавців та їх об'єднань може бути майно, що знаходиться за межами території України.

3. Організації роботодавців та їх об'єднання згідно із своїми статутами володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності.

Стаття 30. Джерела формування майна та коштів організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Джерелами формування майна та коштів організацій роботодавців та їх об'єднань є:

1.1. вступні, членські та цільові внески;

1.2. кошти, отримані від часток, паїв, акцій та інших цінних паперів, що належать організаціям роботодавців, їх об'єднанням,

1.3. пасивні доходи;

1.4. добровільні пожертвування;

1.5. безповоротна фінансова допомога;

1.6. інші джерела, передбачені законом.

2. Порядок формування і використання майна та коштів організацій роботодавців та їх об'єднань, а також порядок сплати вступних та членських внесків визначаються їх статутами або рішеннями керівних органів.

3. Контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, створені відповідно до статутів організацій роботодавців та їх об'єднань.

4. Роботодавці - члени організацій роботодавців, члени об'єднань організацій роботодавців мають право передавати належне їм майно у володіння, користування організаціям роботодавців та їх об'єднанням на умовах і в порядку, передбачених статутами організацій роботодавців та їх об'єднань або угодами.

Стаття 31. Господарська діяльність організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Організації роботодавців та їх об'єднання з метою виконання статутних цілей та завдань мають право здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом створення в установленому законом порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, участі в їх діяльності, або в інший не заборонений законом спосіб.

2. Організації роботодавців та їх об'єднання самостійно приймають рішення щодо визначення умов оплати праці працівників організацій роботодавців та їх об'єднань, використання власних фінансових та матеріальних ресурсів відповідно до законодавства та їх статутів.

Стаття 32. Розпорядження власністю організацій роботодавців та їх об'єднань, що припинили свою діяльність

1. У разі припинення організацій роботодавців та їх об'єднань майнові питання вирішуються відповідно до їх статуту і чинного законодавства.

Стаття 33. Гарантії майнових прав організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Держава гарантує захист права власності організацій роботодавців та їх об'єднань.

2. Організації роботодавців та їх об'єднання мають право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної шкоди, завданої таким організаціям роботодавців та їх об'єднанням незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Розділ VIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТОДАВЦІВ

Стаття 34. Відповідальність за порушення законодавства про організації роботодавців

1. Особи, які перешкоджають здійсненню роботодавцями права на об'єднання в організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, а також посадові та інші особи, винні в порушенні законодавства про організації роботодавців, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності організацій роботодавців та їх об'єднань, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Розділ IX
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 35. Міжнародні зв'язки організацій роботодавців та їх об'єднань

1. Організації роботодавців та їх об'єднання мають право здійснювати міжнародну діяльність відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Міжнародна діяльність організацій роботодавців та їх об'єднань відповідно до їх статутів здійснюється шляхом заснування або вступу до міжнародних організацій роботодавців та їх об'єднань, прямих міжнародних контактів і зв'язків, укладання відповідних угод, а також в інших формах, що не суперечать законодавству України, нормам і принципам міжнародного права.

Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Визнати Закон України "Про організації роботодавців" таким, що втратив чинність з набуттям чинності цього Закону.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

3. Внести зміни до таких законодавчих актів:

1) В Законі України від 16.06.92 р. N 2460-XII "Про об'єднання громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 34 (25.08.92), ст. 504):

а) статтю 1 додати новою частиною такого змісту:

"Особливості правового регулювання діяльності профспілок, їх об'єднань, а також організацій роботодавців, їх об'єднань визначаються відповідними законами.";

б) частину першу статті 3 додати реченням такого змісту:

"До складу організації роботодавців можуть входити також юридичні особи."

2) В Законі України від 26.12.2007 р. N 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007, 07, N 29, ст. 389):

а) в абзаці шостому частини першої статті 1 після слів "члени громадських організацій" додати сполучення "уповноважені представники організації роботодавців, їх об'єднань";

3) В Законі України від 03.03.98 р. N 137/98-ВР "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (Відомості Верховної Ради України, 1998, N 34, ст. 227):

а) в абзаці другому частини першої статті 3 слова "власники, об'єднання власників" замінити сполученням "роботодавці, організації роботодавців та їх об'єднання";

б)) в абзаці третьому частини першої статті 3 слова "власники, об'єднання власників" замінити сполученням "всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців".

 

Голова Верховної Ради України

В. М. Литвин

Опрос