Идет загрузка документа (32 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины (относительно надзора на консолидированной основе)

Проект закона Украины от 24.11.2010 № 7399
Дата рассмотрения: 24.11.2010 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України (щодо нагляду на консолідованій основі)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30; 2003 р., N 14, ст. 104; 2006 р., N 43, ст. 414; 2007 р., N 2, ст. 15; 2009 р., N 14, ст. 181; 2010 р., N 2-3, ст. 11; 2010 р., N 76, ст. 2689):

1) у статті 2:

а) визначення терміну "фінансова холдингова група" виключити;

б) доповнити статтю термінами такого змісту:

"банківська група - група юридичних осіб, які мають спільного контролера, що складається:

з материнського банку та його українських та іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами, або

з двох або більше фінансових установ та в якій банківська діяльність є переважною.

Переважна діяльність у групі є банківською, якщо сукупне середньоарифметичне значення активів банків (банку) - учасників (учасника) банківської групи за останні чотири звітних квартали становить 50 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів усіх фінансових установ, що входять до цієї групи за цей період.

Після того як групу було визначено банківською на підставі переважної діяльності та частка сукупних активів банків (банку) у сукупному розмірі активів фінансових установ, що входять до цієї групи, зменшилася та становить від 40 до 50 відсотків, така група продовжує вважатися банківською впродовж не більше трьох років з моменту такого зменшення;

банківська холдингова компанія - фінансова холдингова компанія, переважною діяльністю фінансових установ, які є її дочірніми та асоційованими компаніями, є банківська;

дочірня компанія - юридична особа, яка контролюється іншою юридичною особою (материнською компанією);

контроль - можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або разом з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином;

материнський банк - український банк, серед дочірніх та/або асоційованих компаній якого є банк та/або інша фінансова установа та який не є дочірньою компанією іншого українського банку або банківської холдингової компанії;

учасники банківської групи - банки, інші фінансові установи, компанії з надання допоміжних послуг, які мають спільного контролера";

в) доповнити статтю новою частиною другою такого змісту:

"Терміни "асоційована компанія", "материнська компанія", "фінансова холдингова компанія" вживаються в значеннях, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";

2) статтю 9 викласти в такій редакції:

"Стаття 9. Банківський нагляд на консолідованій основі

Банківський нагляд на консолідованій основі - це нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк унаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи у визначеному Національним банком України порядку.

Національний банк України з метою здійснення нагляду на консолідованій основі може визначати підгрупи в межах банківської групи та здійснювати за ними нагляд на субконсолідованій основі.

Національний банк України з метою здійснення нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі має право встановлювати вимоги до банківської групи та/або банківської підгрупи, та/або учасників банківської групи на індивідуальній або консолідованій основі щодо:

1) наявності ефективної системи корпоративного управління;

2) наявності ефективної системи управління ризиками;

3) наявності ефективної системи внутрішнього контролю;

4) наявності облікових процедур, інформаційних систем, необхідних для забезпечення виконання вимог на консолідованій основі;

5) складання та порядку подання консолідованої та субконсолідованої звітності;

6) достатності регулятивного капіталу;

7) економічних нормативів;

8) лімітів та обмежень стосовно певних видів діяльності, у тому числі щодо діяльності на території інших держав;

9) порядку подання необхідної звітності та інформації.

Банк, який має намір стати учасником банківської групи, зобов'язаний повідомити про це Національний банк України та надати Національному банку України відомості про таку банківську групу, у тому числі структуру власності банківської групи та види діяльності її учасників, у порядку, встановленому Національним банком України.

Банківська група, підгрупа, її учасники зобов'язані дотримуватися вимог, установлених Національним банком України відповідно до цього Закону.

Небанківські фінансові установи, які є учасниками банківської групи, підлягають нагляду з боку Національного банку України в межах нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі відповідно до цього Закону.

Керівник банківської холдингової компанії, його заступники, члени виконавчого органу та наглядової ради, головний бухгалтер, його заступник повинні відповідати вимогам до керівників банків, установленим цим Законом.

Банківська група зобов'язана визначити серед фінансових установ, що входять до її складу, відповідальну особу банківської групи, яка спроможна забезпечити виконання вимог, установлених Національним банком України до банківської групи, та погодити її з Національним банком України.

Погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи здійснюється на підставі клопотання, яке має містити обґрунтування щодо визначення такої особи, та інших документів, визначених Національним банком України.

До погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи або в разі, якщо за висновком Національного банку України відповідальна особа, визначена банківською групою, не спроможна забезпечити виконання функцій відповідальної особи, відповідальною особою визначається банк - учасник групи з найбільшим значенням активів за останній звітний період (квартал).

Учасник банківської групи не пізніше ніж за три місяці до зміни своєї структури власності та видів діяльності зобов'язаний повідомити про це відповідальну особу банківської групи.

Відповідальна особа банківської групи зобов'язана попередньо повідомити Національний банк України про всі потенційні зміни щодо структури власності банківської групи та видів діяльності її учасників не пізніше ніж за два місяці до таких змін.

Відповідальна особа банківської групи зобов'язана забезпечити дотримання банківською групою вимог, установлених Національним банком України відповідно до цього Закону.

Відповідальна особа банківської групи складає консолідовану звітність на основі звітності учасників банківської групи (крім страхових компаній) у порядку, визначеному Національним банком України.

Учасники банківської групи зобов'язані подавати відповідальній особі банківської групи звіти, інформацію та документи, необхідні для підготовки консолідованих звітів, та забезпечувати виконання вимог щодо нагляду на консолідованій основі.

Загальна сума прямої та/або опосередкованої участі учасників банківської групи в статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою, не повинна перевищувати 15 відсотків консолідованого регулятивного капіталу банківської групи.

Загальна сума прямої та/або опосередкованої участі учасників банківської групи в статутному капіталі всіх юридичних осіб, які не є фінансовими установами, не повинна перевищувати 60 відсотків консолідованого регулятивного капіталу банківської групи.

Сума вкладень учасників банківської групи в капітал страхової компанії (страхових компаній) виключається з регулятивного капіталу банківської групи.

У разі, якщо до складу банківської групи входить страхова компанія, Національний банк України встановлює ліміти та здійснює контроль операцій між банком, іншими учасниками банківської групи та страховими компаніями цієї групи.

Національний банк України здійснює контроль за операціями між учасниками банківської групи та їх пов'язаними особами, які не є фінансовими установами. Сукупний обсяг операцій між учасниками банківської групи та їх пов'язаними особами, які не є фінансовими установами, що генерують кредитний ризик, не повинен перевищувати 20 відсотків статутного капіталу банківської групи. Сукупний обсяг таких операцій, що здійснюються однією фінансовою установою - учасником банківської групи, не повинен перевищувати 10 відсотків її статутного капіталу.

Учасники банківської групи зобов'язані забезпечити проведення щорічної аудиторської перевірки своєї річної фінансової звітності. Відповідальна особа банківської групи зобов'язана забезпечити проведення щорічної перевірки аудиторською фірмою річної консолідованої звітності банківської групи.

Аудитор (аудиторська фірма), що здійснює аудиторську перевірку фінансової звітності учасника банківської групи, річної консолідованої звітності банківської групи, зобов'язаний повідомити Національний банк України про виявлені під час проведення аудиторської перевірки та під час надання інших аудиторських послуг викривлення показників фінансової звітності, порушення та недоліки в роботі, а також про будь-які події, які можуть суттєво вплинути на платоспроможність, безпеку та надійність учасника групи або всієї банківської групи, протягом трьох днів з моменту виявлення таких подій чи фактів.

Аудитор (аудиторська фірма) на вимогу Національного банку України зобов'язаний подати Національному банку України робочі документи з питань аудиту фінансової звітності, консолідованої звітності банківської групи, учасника банківської групи";

3) статтю 10 виключити;

4) статтю 11 виключити;

5) статтю 12 виключити;

6) у статті 25:

а) у першому реченні частини першої після слів "мають право створювати" доповнити словами "(у тому числі шляхом придбання)", а після слів "на підставі" доповнити словом "попереднього";

б) після частини другої доповнити новою частиною третьою такого змісту:

"Національний банк України має право відмовити банку в наданні попереднього дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої держави в разі невиконання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку України, установлених для створення дочірніх банків, філій чи представництв банків на території України, та в разі, якщо банківський нагляд у цій державі є неефективним, зокрема не відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду".

У зв'язку з цим частини третю, четверту вважати відповідно частинами четвертою, п'ятою;

в) доповнити статтю новими частинами шостою, сьомою такого змісту:

"Українські банки зобов'язані забезпечити подання дочірнім банком, філією банку, створеними на території інших держав, звітів та інформації материнському банку, Національному банку України відповідно до вимог Національного банку України щодо здійснення нагляду на консолідованій основі.

Національний банк України має право вимагати від українського банку зменшення участі в капіталі дочірнього банку, закриття дочірнього банку, філії банку, створених на території інших держав, у разі неотримання ним інформації, необхідної для здійснення нагляду на консолідованій основі, або якщо нагляд за дочірніми банками або філією українського банку, створеними на території інших держав, який здійснюється органом нагляду іншої держави, є неефективним, зокрема не відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду";

7) пункт 2 частини сьомої статті 50 викласти в такій редакції:

"2) інвестиція здійснюється в статутний капітал банку - учасника банківської групи";

8) у статті 67:

а) частину другу після слів "споріднених осіб банків" доповнити словами "банківські групи, учасників банківських груп";

б) частину третю після слів "від банків та їх керівників" доповнити словами "банківських груп, учасників банківських груп";

в) доповнити статтю новими частинами десятою, одинадцятою такого змісту:

"Національний банк України під час здійснення нагляду співпрацює з державними органами, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг в Україні, та з відповідними органами нагляду за фінансовими установами іноземних держав.

Співпраця може відбуватися шляхом укладення договорів, меморандумів чи в інших формах та передбачати обмін інформацією, проведення перевірок тощо. Надана (отримана) в межах цієї співпраці інформація може бути використана виключно з метою банківського нагляду";

9) у статті 69:

а) частину другу після слова "консолідованої" доповнити словами "і субконсолідованої";

б) пункт п'ятий частини третьої після слова "консолідованої" доповнити словами "і субконсолідованої";

в) частину четверту доповнити словами "від банків та банківських груп";

г) доповнити статтю новою частиною дев'ятою такого змісту:

"Відповідальна особа банківської групи зобов'язана оприлюднювати аудиторський висновок та перевірену аудиторською фірмою річну консолідовану звітність банківської групи в складі та порядку, визначених Національним банком України з урахуванням вимог частини 9 цієї статті";

10) частину другу статті 72 доповнити пунктом 3 такого змісту:

"3) учасники банківських груп";

11) статтю 73 доповнити новими частинами шостою, сьомою такого змісту:

"Національний банк України в разі порушення банківською групою, відповідальною особою банківської групи, іншими учасниками банківської групи вимог цього Закону, нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників банку, наявності структури банківської групи, що унеможливлює здійснення нагляду на консолідованій основі, має право застосувати заходи впливу, передбачені частиною першою цієї статті та/або будь-які зазначені нижче:

1) установлення для банківської групи підвищених економічних нормативів, лімітів та обмежень щодо здійснення окремих видів операцій;

2) заборона проведення операцій між банком та іншими учасниками банківської групи;

3) вимога до банку щодо відчуження часток участі в статутному капіталі дочірніх компаній, асоційованих компаній, які є членами банківської групи, розірвання угод, через які ці особи були включені до складу групи.

Національний банк України в разі порушення небанківськими фінансовими установами, що входять до складу банківської групи, вимог цього Закону, нормативно-правових актів Національного банку України має право звернутися до державних органів, що здійснюють нагляд за такими особами, щодо вжиття до цих осіб адекватних заходів впливу".

2. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради, 1999 р., N 29, ст. 238; 2000 р., N 42, ст. 351; 2002 р., N 17, ст. 117):

1) пункт 8 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:

"8) здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі";

2) у статті 55:

а) частину другу викласти в такій редакції:

"Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України";

б) у частині третій слова "банківськими об'єднаннями" замінити словами "банківськими групами";

3) у частині першій статті 57 слова "банківських об'єднань" замінити словами "учасників банківських груп";

4) у пункті 1 частини першої статті 67 слова "банківських об'єднань" замінити словами "банківських груп, учасників банківських груп".

3. У Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002, N 1, ст. 1; 2010 р., N 77, ст. 2718):

1) статтю 1 доповнити термінами такого змісту:

"асоційована компанія - юридична особа, в якій інша юридична особа володіє прямо та/або опосередковано 20 або більше відсотків статутного капіталу та/або голосів;

дочірня компанія - юридична особа, яка контролюється іншою юридичною особою (материнською компанією);

компанія з надання допоміжних послуг - юридична особа, яка не є фінансовою установою, діяльність якої полягає в наданні допоміжних послуг, необхідних для здійснення фінансовою установою своєї діяльності, уключаючи послуги з інформаційних технологій, володіння або управління майном, з обробки даних або будь-які подібні послуги;

контроль - можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або разом з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином;

материнська компанія - юридична особа, яка контролює іншу юридичну особу (дочірню компанію);

материнська небанківська фінансова установа - українська небанківська фінансова установа, серед дочірніх та асоційованих компаній якої є фінансова установа та яка не є дочірньою компанією іншої української небанківської фінансової установи або небанківської фінансової холдингової компанії;

небанківська фінансова група - група юридичних осіб, які мають спільного контролера (крім банку), що складається з двох або більше фінансових установ, у якій небанківська фінансова установа (небанківські фінансові установи) здійснює переважну діяльність.

Переважна діяльність у групі здійснюється небанківською фінансовою установою (небанківськими фінансовими установами), якщо середньоарифметичне значення активів за останні чотири звітних квартали небанківської фінансової установи (небанківських фінансових установ) становить 50 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів всіх фінансових установ, що входять до цієї групи за цей період;

небанківська фінансова холдингова компанія - фінансова холдингова компанія, переважною діяльністю фінансових установ, які є її дочірніми та асоційованими компаніями, є небанківська;

учасники небанківської фінансової групи - банки, інші фінансові установи, компанії з надання допоміжних послуг, які мають спільного контролера;

фінансова група - банківська група, небанківська фінансова група;

фінансова холдингова компанія - фінансова установа, основним видом діяльності якої є участь у статутному капіталі юридичних осіб, та діяльність фінансових установ, які є її дочірніми та/або асоційованими компаніями, є основною.

Діяльність фінансових установ є основною, якщо сукупне середньоарифметичне значення їх активів за останні чотири звітних періоди (квартали) становить 80 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів всіх дочірніх та асоційованих компаній за цей період";

2) доповнити Закон статтею 161 такого змісту:

"Стаття 161. Нагляд на консолідованій основі

1. Нагляд на консолідованій основі - це нагляд за фінансовими групами з метою забезпечення стабільності фінансової системи та обмеження ризиків, на які наражається фінансова установа внаслідок участі у фінансовій групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків фінансової групи.

2. Національний банк України здійснює нагляд на консолідованій основі за банківськими групами відповідно до цього Закону, інших законів України. Уповноважений орган та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснюють нагляд на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами в межах повноважень, визначених законодавством.

3. Державні органи, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, з метою здійснення нагляду на консолідованій основі мають право визначати підгрупи в межах фінансової групи та здійснювати за ними нагляд на субконсолідованій основі.

4. Державні органи, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, відповідно до розподілу повноважень, передбаченого частиною другою цієї статті, з метою здійснення нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі у своїх нормативно-правових актах мають право встановлювати вимоги до фінансової групи, її підгруп, учасників цих груп щодо:

1) наявності ефективної системи корпоративного управління;

2) наявності ефективної системи управління ризиками;

3) наявності ефективної системи внутрішнього контролю;

4) наявності облікових процедур, інформаційних систем, необхідних для забезпечення виконання вимог на консолідованій основі;

5) складання та порядку подання консолідованої та субконсолідованої звітності;

6) достатності регулятивного капіталу;

7) економічних нормативів;

8) лімітів та обмежень щодо певних видів діяльності, у тому числі щодо діяльності на території інших держав;

9) порядку подання необхідної звітності та інформації.

5. Фінансова група, її підгрупи, учасники груп зобов'язані дотримуватися вимог, установлених державними органами, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

6. Фінансова група зобов'язана визначити серед фінансових установ, що входять до її складу, відповідальну особу фінансової групи та погодити її з відповідним державним органом, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг.

До погодження державним органом, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, відповідальної особи фінансової групи та в разі, якщо за висновком державного органу, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, відповідальна особа, визначена фінансовою групою, належним чином не забезпечує виконання функцій відповідальної особи, відповідальною особою за рішенням державного органу, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, уважається фінансова установа - учасник групи з найбільшим значенням активів за останній звітний квартал.

7. Фінансова установа, яка має намір стати учасником фінансової групи, зобов'язана повідомити про це державний орган, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, та надати йому відомості про таку фінансову групу, у тому числі структуру власності такої групи та види діяльності її учасників, у порядку, встановленому державним органом, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг.

8. Учасник фінансової групи не пізніше ніж за три місяці до зміни своєї структури власності та видів діяльності зобов'язаний повідомити про це відповідальну особу фінансової групи.

Відповідальна особа фінансової групи зобов'язана попередньо повідомити державний орган, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, про всі потенційні зміни щодо структури власності фінансової групи та видів діяльності її учасників не пізніше ніж за два місяці до таких змін.

9. Відповідальна особа фінансової групи зобов'язана забезпечити дотримання фінансовою групою вимог, установлених державним органом, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, відповідно до цього Закону.

Учасники фінансової групи зобов'язані подавати відповідальній особі фінансової групи, державному органу, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, звіти та інформацію, необхідні для підготовки консолідованих звітів, та забезпечувати виконання вимог щодо нагляду на консолідованій основі.

10. Учасники фінансової групи зобов'язані забезпечити проведення щорічної аудиторської перевірки своєї річної фінансової звітності. Відповідальна особа фінансової групи зобов'язана забезпечити проведення щорічної перевірки аудиторською фірмою річної консолідованої звітності фінансової групи.

Аудитор (аудиторська фірма), що здійснює аудиторську перевірку фінансової звітності учасника фінансової групи, консолідованої звітності фінансової групи, зобов'язаний повідомити державний орган, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, про виявлені під час проведення аудиторської перевірки та під час надання інших аудиторських послуг викривлення показників фінансової звітності, порушення та недоліки в роботі, а також про будь-які події, які можуть суттєво вплинути на платоспроможність, безпеку та надійність учасника групи або всієї фінансової групи, протягом трьох днів з моменту виявлення таких подій чи фактів";

3) у статті 22:

а) у частині п'ятій слово "квартал" замінити словом "місяць";

б) доповнити статтю новими частинами шостою - дев'ятою такого змісту:

"6. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган, що здійснюють нагляд на консолідованій основі за фінансовими групами, зобов'язані обмінюватись інформацією щодо учасників цих груп у визначеному ними порядку.

7. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган, що здійснюють нагляд на консолідованій основі за фінансовими групами, мають право ініціювати один перед одним проведення перевірки фінансової установи, яка є учасником фінансової групи, та/або включення своїх представників до проведення перевірки такої фінансової установи.

8. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган, що здійснюють нагляд на консолідованій основі за фінансовими групами, мають право ініціювати один перед одним застосування заходів впливу до фінансової установи, яка є учасником фінансової групи.

9. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган співпрацюють з органами нагляду іноземних держав з метою здійснення нагляду на консолідованій основі.

Співпраця може відбуватися шляхом укладення договорів, меморандумів чи в інших формах та передбачати обмін інформацією, проведення перевірок тощо. Надана (отримана) інформація може бути використана виключно з метою нагляду на консолідованій основі";

4) доповнити частину першу статті 40 пунктом такого змісту:

"8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій".

II. Прикінцеві положення:

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців із дня його опублікування.

2. Банки та небанківські фінансові установи, які на момент набрання чинності цим Законом входять до складу банківських та небанківських фінансових груп у значенні цього Закону, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані:

визначити свою належність до банківської чи небанківської фінансової групи;

визначити відповідальну особу банківської чи небанківської фінансової групи;

забезпечити подання відповідальною особою банківської чи небанківської фінансової групи відповідному державному органу регулювання ринків фінансових послуг інформації про існування банківської чи небанківської фінансової групи та структуру власності банківської, небанківської фінансової групи в установленому відповідним державним органом регулювання ринків фінансових послуг порядку.

3. Національному банку України, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг:

до набрання чинності цим Законом визначити порядок подання інформації про існування банківської чи небанківської фінансової групи та структуру власності відповідно банківської чи небанківської фінансової групи;

протягом шести місяців із дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

В. ЛИТВИН

Опрос