Идет загрузка документа (30 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам социальной защиты военнослужащих, выплаты единовременной денежной помощи в случае их гибели (смерти), установлении им инвалидности или частичной утраты трудоспособности без установления инвалидности

Проект закона Украины от 21.10.2010 № 7277
Дата рассмотрения: 06.12.2011 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, виплати одноразової грошової допомоги у разі їхньої загибелі (смерті), встановлення їм інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190; 2006 р., N 51, ст. 519):

1) статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Порядок визначення причинного зв'язку загибелі (смерті), захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), отриманих військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори

1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори

(далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державна виплата, що здійснюється особам, які за цим Законом мають право на її отримання.

2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця, що настала при виконанні ним обов'язків військової служби, або його смерті унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним при виконанні обов'язків військової служби, або захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи унаслідок причин, зазначених у цьому підпункті, протягом одного року з дня звільнення його з військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала унаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або попередньої служби в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, державній пожежній охороні, податковій міліції, Державній спеціальній службі транспорту, Державній кримінально-виконавчій службі України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, або протягом одного року з дня звільнення його з військової служби унаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, що настала унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження ним таких зборів, чи унаслідок причин, зазначених у цьому підпункті, протягом трьох місяців після закінчення таких зборів;

4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним при виконанні обов'язків військової служби, або унаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або унаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним службових обов'язків під час попередньої служби в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, державній пожежній охороні, податковій міліції, Державній спеціальній службі транспорту, Державній кримінально-виконавчій службі України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, чи встановлення йому інвалідності протягом одного року після звільнення його з військової служби унаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю інвалідності унаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або попередньої служби в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, державній пожежній охороні, податковій міліції, Державній спеціальній службі транспорту, Державній кримінально-виконавчій службі України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, або встановлення йому інвалідності протягом одного року після звільнення його з військової служби унаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

6) встановлення військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, інвалідності, що настала унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження ним таких зборів, чи встановлення йому інвалідності протягом одного року після закінчення таких зборів унаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні ним обов'язків військової служби, наслідком якого є часткова втрата працездатності без встановлення йому інвалідності;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження ним строкової військової служби, наслідком якого є часткова втрата працездатності без встановлення йому інвалідності;

9) отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження ним таких зборів, наслідком якого є часткова втрата працездатності без встановлення йому інвалідності.

3. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".

4. Порядок визначення причинного зв'язку загибелі (смерті), захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), отриманих військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, під час проходження ними військової служби, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах, а також під час їхньої попередньої військової служби, служби в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, державній пожежній охороні, податковій міліції, Державній спеціальній службі транспорту, Державній кримінально-виконавчій службі України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, у яких військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти проходять (проходили) військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори";

2) доповнити статтями 161 - 165 такого змісту:

"Стаття 161. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, у разі наявності у загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста сім'ї, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають такі особи:

1) дружина (чоловік), яка (який) на день загибелі (смерті) перебувала (перебував) із загиблим (померлим) в зареєстрованому шлюбі;

2) діти загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста, які не досягли 18 років, або діти, старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, у тому числі діти - інваліди з дитинства (незалежно від їх віку), а також діти, які навчаються в освітніх закладах незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років;

3) батьки (усиновителі).

2. У випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, у разі відсутності у загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста сім'ї, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають:

1) дід, баба чи опікун (піклувальник), за відсутності батьків (усиновителів), якщо вони утримували загиблого (померлого) до досягнення повноліття, але не менше трьох років;

2) вітчим (мачуха), якщо він (вона) проживав (проживала) разом із загиблим (померлим) та утримував (утримувала) його до досягнення повноліття, але не менше п'яти років;

3) брати, сестри, онуки, пасинки, падчерки, якщо вони мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Стаття 162. Розміри одноразової грошової допомоги

1. Розміри одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, а у разі їх загибелі (смерті) особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з їх посадових окладів, окладів за військовим званням та надбавки за вислугу років (далі - окладів). При цьому військовослужбовцям строкової військової служби розміри одноразової грошової допомоги визначаються виходячи з максимального посадового окладу за першим тарифним розрядом, установленого для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.

2. Розміри одноразової грошової допомоги військовозобов'язаним або резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а у разі їхньої загибелі (смерті) особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з максимального окладу за посадою, до якої вони були приписані у запасі, та окладу за військовим званням у запасі.

3. Для обчислення розміру одноразової грошової допомоги враховуються оклади за останньою посадою, встановлені законодавством на день загибелі (смерті) військовослужбовця, встановлення йому інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а для особи, звільненої з військової служби, - на день її звільнення.

Для обчислення розміру одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які були відряджені до державних органів, установ, організацій або вищих навчальних закладів і виконували роботу в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням їх на військовій службі, враховуються посадові оклади, встановлені законодавством за останньою посадою, яку вони обіймали до відрядження, а також оклади за військовим званням та надбавка за вислугу років - на день їхньої загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а для осіб, звільнених з військової служби, - на день їхнього звільнення.

4. У разі настання випадків, зазначених у пункті 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у таких розмірах:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (підпункти 1, 3) - 120 окладів;

2) смерті військовослужбовця (підпункт 2) - 80 окладів;

3) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової військової служби), військовозобов'язаному або резервісту унаслідок причин, зазначених у підпунктах 4, 6, інвалідності:

а) I групи - 60 окладів;

б) II групи - 54 оклади;

в) III групи - 48 окладів;

4) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби унаслідок причин, зазначених у підпункті 4, інвалідності, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 120 окладів;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової військової служби) унаслідок причин, зазначених у підпункті 5, інвалідності:

а) I групи - 48 окладів;

б) II групи - 36 окладів;

в) III групи - 24 оклади;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби інвалідності унаслідок причин, зазначених у підпункті 5, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності унаслідок причин, зазначених у підпункті 8, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 80 окладів;

7) отримання військовослужбовцем, військовозобов'язаним або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у підпунктах 7, 9, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 24 окладів;

5. У всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, передбачений підпунктами 1 і 2 пункту 4 цієї статті, не може бути меншим 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати цих сум.

Стаття 163. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги

1. Одноразова грошова допомога, передбачена підпунктами 1 і 2 пункту 4 статті 162 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 статті 161 цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

2. У випадках, передбачених підпунктами 3 - 7 пункту 4 статті 162 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

3. Встановлення інвалідності або ступеня часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.

4. Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності закладами медико-соціальної експертизи під час повторного огляду буде встановлено більший відсоток втрати працездатності або вищу групу інвалідності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, чи змінено причинний зв'язок їхнього захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

5. У разі встановлення, що смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста, а також особи, звільненої з військової служби (зборів), пов'язана з обставинами, зазначеними у підпунктах 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, і отримання раніше померлим одноразової грошової допомоги згідно із зазначеними підпунктами, виплата одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання, зазначеним у статті 161 цього Закону, здійснюється з урахуванням суми допомоги, отриманої померлим.

6. У разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, який (яка) на день отримання інвалідності, встановлення відсотка часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або на день його (її) звільнення з військової служби обіймав (обіймала) посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботу в інтересах оборони держави та її безпеки, із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів тих державних органів, з яких він (вона) були відряджені.

У такому ж самому порядку здійснюється виплата одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, якщо військовослужбовець на день загибелі (смерті) обіймав посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботи в інтересах оборони держави та її безпеки, із залишенням його на військовій службі.

7. Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у пункті 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується за останнім місцем служби Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, у яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними та резервістами.

8. Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

9. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

10. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 164. Підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються

1. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним діяння, яке є злочином або адміністративним правопорушенням;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Стаття 165. Повноваження посадових осіб військових частин, військових комісаріатів, військово-медичних закладів, закладів охорони здоров'я та медико-соціальної експертизи, органів державної влади, установ і організацій, інших державних закладів у наданні і оформленні документів, необхідних для призначення і виплати одноразової грошової допомоги

1. Посадові особи військових частин, військових комісаріатів, військово-медичних закладів, закладів охорони здоров'я та медико-соціальної експертизи, органів державної влади, установ і організацій, інших державних закладів за місцем служби (проживання) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, інших осіб, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до цього Закону, зобов'язані сприяти їм у витребуванні і оформленні документів, необхідних для своєчасного прийняття рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги".

2. У Законі України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 27, ст. 382; 2006 р., N 51, ст. 519):

у статті 29:

у назві слова "у разі загибелі (смерті) або каліцтва" замінити словами "у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності";

частини першу і другу замінити частиною такого змісту:

"Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця Служби безпеки України здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

3. У Законі України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 35, ст. 236; 2005 р., N 5, ст. 116; 2006 р., N 51, ст. 519):

1) у статті 20:

частину першу викласти в такій редакції:

"Соціальний і правовий захист військовослужбовців Управління державної охорони України здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

після частини шостої доповнити двома частинами такого змісту:

"У разі загибелі (смерті) військовослужбовця Управління державної охорони України під час виконання ним обов'язків військової служби за його сім'єю зберігається право загиблого (померлого) на одержання жилого приміщення для постійного проживання.

За дітьми загиблого (померлого) під час виконання обов'язків військової служби до досягнення ними повноліття, а також за дружиною (чоловіком) та непрацездатними членами сім'ї, які перебували на його утриманні, зберігається право на пільги щодо оплати житла, комунальних послуг, палива".

У зв'язку з цим частину сьому вважати відповідно частиною дев'ятою;

2) у статті 21:

у назві слова "у разі загибелі (смерті) або каліцтва" замінити словами "у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності";

частини першу і другу замінити частиною такого змісту:

"Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця Управління державної охорони України здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

4. Частини дванадцяту і тринадцяту статті 21 Закону України "Про розвідувальні органи України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 19, ст. 94; 2006 р., N 51, ст. 519; 2008 р., NN 5-8, ст. 78) викласти в такій редакції:

"У разі загибелі (смерті) співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним службових обов'язків за його сім'єю зберігається право загиблого (померлого) на одержання жилого приміщення для постійного проживання. За дітьми загиблого (померлого) під час виконання ним службових обов'язків до досягнення ними повноліття, а також за дружиною (чоловіком) та непрацездатними членами сім'ї, які перебували на його утриманні, зберігається право на пільги щодо оплати житла, комунальних послуг, палива.

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності співробітника кадрового складу розвідувального органу України здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

5. Статтю 14 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 32, ст. 225) викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Служби правопорядку

Соціальний і правовий захист військовослужбовців Служби правопорядку та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", інших нормативно-правових актів.

Соціальний захист працівників Служби правопорядку забезпечується відповідно до законодавства про працю, про державну службу, інших нормативно-правових актів".

6. У Законі України "Про Державну прикордонну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 27, ст. 208; 2006 р., N 51, ст. 519; 2007 р., N 33, ст. 442; 2008 р., N 26, ст. 243):

у статті 26:

у назві слова "у разі загибелі (смерті) або каліцтва" замінити словами "у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності";

частини першу і другу викласти в такій редакції:

"У разі загибелі (смерті) військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним обов'язків військової служби за його сім'єю зберігається право загиблого (померлого) на одержання жилого приміщення для постійного проживання.

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця Державної прикордонної служби України здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

7. У назві та тексті статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 38, ст. 324; N 51, ст. 519; 2010 р., N 12, ст. 117) слова "у разі загибелі (смерті) або каліцтва" замінити словами "у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом;

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

 

Голова Верховної Ради України

В. М. ЛИТВИН

Опрос