Идет загрузка документа (56 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об общественных организациях

Проект закона Украины от 18.10.2010 № 7262
Дата рассмотрения: 18.10.2010 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про громадські організації

Цей Закон визначає правові та організаційні основи реалізації права осіб на свободу об'єднання у громадські організації для здійснення і захисту прав і свобод та задоволення суспільних інтересів, гарантованого Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також засади утворення і діяльності громадських організацій.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Громадська організація

Громадська організація є видом суспільної самоорганізації (громадян та/або юридичних осіб приватного права), що створюється з метою реалізації суспільних інтересів у визначеній статутом сфері, галузі чи секторі діяльності, професії, а також задоволення і захисту законних спільних інтересів своїх членів.

Громадські організації є неприбутковими.

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані з утворенням та діяльністю громадських організацій, спілок громадських організацій, а також філій та представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні (далі - громадські організації).

Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з утворенням та діяльністю політичних партій, релігійних організацій та кооперативів, особливості утворення і діяльності яких регулюються спеціальними законами.

Стаття 2. Види громадських організацій

Громадські організації відповідно до своїх завдань поділяються на:

- благодійні організації;

- фахові організації;

- організації роботодавців;

- професійні спілки;

- інші громадські організації.

Фахові організації є видом самоорганізації громадян і юридичних осіб приватного права, що створюються з метою реалізації суспільних інтересів і впровадження засад саморегулювання та самоврядування у визначеній статутом сфері, галузі чи секторі діяльності, професії.

Особливості правового регулювання діяльності благодійних організацій, фахових організацій, організацій роботодавців, професійних спілок визначаються окремими законами України.

Стаття 3. Обмеження на утворення і діяльність громадської організації

Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих громадських організацій забороняється у судовому порядку, якщо їх програмні цілі або дії суперечать вимогам Статті 37 Конституції України.

Стаття 4. Законодавство про громадські організації

Законодавство про громадські організації складається з Конституції України, цього Закону, інших законів України та актів законодавства, прийнятих відповідно до них.

Розділ II. ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СТАТУС ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Стаття 5. Принципи утворення та діяльності громадської організації

Громадські організації утворюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та відкритості. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.

Обмеження діяльності громадських організацій може встановлюватись тільки Конституцією та законами України.

Основні питання діяльності громадських організацій, визначені Статутом, повинні вирішуватись на зборах членів або представників членів організації.

Громадські організації повинні обнародувати свої статутні та нормативні документи, склад керівництва, звітні дані про джерела фінансування та витрати.

Громадські організації, що легалізовані шляхом державної реєстрації, зобов'язані оприлюднювати (обнародувати) через електронні засоби масової інформації (сайти):

1) свої статутні та інші нормативні документи,

2) персональний склад керівних органів,

3) персональний склад виконавчих органів,

4) протоколи зібрань вищих керівних органів (загальних зборів, конференцій, з'їздів),

5) протоколи засідань керівних органів, що діють в період між зібраннями вищих керівних органів,

6) дані організації про джерела фінансування та витрати,

7) контактні дані керівництва організації,

8) контактні дані керівництва регіональних і місцевих осередків організації, якщо такі існують.

Оприлюднення вказаних даних проводиться не пізніше двох місяців після прийняття відповідного документу, проведення зібрань і засідань, створення місцевого осередку, закінчення календарного року тощо.

Стаття 6. Статус громадської організації

Громадські організації України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.

До всеукраїнських громадських організацій належать організації, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її регіонів.

До місцевих громадських організації належать організації, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Територія діяльності громадської організації визначається її Статутом.

Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Стаття 7. Спілки громадських організацій

Громадські організації, легалізовані у порядку, встановленому цим Законом, мають право об'єднуватись у спілки громадських організації.

Утворення та діяльність спілок громадських організації здійснюється на засадах та у порядку, встановленому цим Законом.

Розділ III. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Стаття 8. Засновники громадської організації

1. Засновниками громадської організації, крім тих, які утворюються і діють з міжнародним статусом, можуть бути фізичні особи - громадяни України та/або юридичні особи приватного права, але не менше трьох осіб.

Засновниками громадських організацій не можуть бути юридичні особи публічного права.

2. Рішення про заснування громадських організацій приймаються установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами.

До компетенції установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників громадської організації також належить:

1) визначення найменування громадської організації відповідно до статті 10 цього Закону;

2) затвердження статуту (положення) громадської організації відповідно до статті 11 цього Закону;

3) утворення (обрання) керівних, виконавчих і контрольних органів громадської організації відповідно до затвердженого статуту (положення) громадської організації.

3. Засновниками спілок громадських організацій є громадські організації (не менше двох організацій).

До компетенції Установчих зборів засновників спілки громадських організацій належать питання:

1) визначення найменування спілки громадських організацій відповідно до статті 10 цього Закону;

2) затвердження установчого договору спілки громадських організацій, передбачений статтею 11 цього Закону;

3) утворення (обрання) органів управління спілки громадських організації відповідно до затвердженого установчого договору спілки громадських організації.

4. Рішення про заснування громадської організації не підлягає нотаріальному посвідченню.

5. Утворення філії чи представництва іноземної громадської (неурядової) організації в Україні здійснюється рішенням уповноваженого органу іноземного громадської (неурядової) організації про утворення філії або представництва в Україні. Таке рішення легалізується в Україні в установленому цим Законом порядку.

Стаття 9. Членство в громадській організації

Членами громадських організацій можуть бути фізичні особи (громадяни України, іноземці або особи без громадянства) та юридичні особи приватного права.

Членами громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, можуть бути фізичні особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих громадських організацій визначається їх статутами в межах, встановленими законами України.

Членом громадської організації може стати фізична особа та юридична особа приватного права, що відповідає кваліфікаційним вимогам до члена, визначеним Статутом цієї організації. Необґрунтована відмова прийняти у члени громадської організації може бути оскаржена у судовому порядку.

Рішення про членство неповнолітніх та недієздатних осіб в громадських організаціях приймається їх законними представниками, відповідно до Цивільного кодексу України.

Стаття 10. Найменування громадської організації

Найменування громадської організації визначається рішенням її установчого з'їзду (конференції) або загальними зборами.

Найменування громадської організації обов'язково містить:

1) інформацію про організаційно-правову форму ("громадська організація", "спілка громадських організацій");

2) власну назву громадської організації, спілки громадських організацій.

Власна назва громадської організації повинна відрізнятися від власної назви будь-якої іншої громадської організації, легалізованої у порядку, встановленому цим Законом. Така назва не може містити найменування іншої юридичної особи.

Громадська організації поряд з повною власною назвою може мати скорочену назву, яка фіксується в установчих документах громадської організації (рішенні установчого органу, статуті, положенні).

Громадська організація, зареєстрована у встановленому порядку, має виключне право на використання своєї назви. Використання назви громадської організації фізичними та юридичними особами, які не належать до неї, для цілей, не пов'язаних з діяльністю цієї організації, забороняється.

Найменування спілки громадських організацій може включати перелік власних назв громадських організацій, що входять до спілки.

Забороняється використовувати у найменуванні громадської організації назву державного органу чи органу місцевого самоврядування або подібну назву, слова "державний", "загальнодержавний", "комунальний" та їх похідні.

Стаття 11. Установчі документи громадської організації

Громадська організація діє на основі своїх установчих документів.

Установчим документом є:

для громадської організації, легалізованої шляхом державної реєстрації, - статут;

для громадської організації, легалізованої шляхом повідомлення про заснування, - положення;

для спілки громадських організацій - установчий договір;

для філії чи представництва іноземної громадської (неурядової) організації - установчий документ відповідної організації або положення про філію чи представництво (якщо воно передбачене статутним документом організації.

Статут (положення) громадської організації повинен містити:

1) найменування (повне, скорочене);

2) мету та завдання діяльності;

3) форми членства, порядок набуття та припинення членства у громадської організації, права та обов'язки її членів;

4) внутрішні процедури громадської організації: порядок формування складу і діяльності вищого керівного органу (загальних зборів членів або їх представників, з'їзду, конференції тощо), виконавчих та контрольних органів громадської організації, їх повноваження і порядок прийняття рішень;

5) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна, порядок звітності, контролю і провадження господарської діяльності (у разі її здійснення) для виконання статутних завдань;

6) порядок внесення змін до статуту (положення);

7) порядок прийняття рішення про припинення громадської організації і прийняття рішення щодо її майна.

У статуті (положенні) можуть бути передбачені особливості утворення і діяльності громадської організації, її внутрішньої структури. Статут громадської організації може передбачати утворення територіальних підрозділів громадської організації відповідно до адміністративно-територіального устрою України.

Статут (положення) громадської організації повинен відповідати Конституції та законам України.

Стаття 12. Місцеві осередки громадської організації

1. Громадська організація з всеукраїнським статусом, спілка громадських організацій, легалізована шляхом державної реєстрації, згідно зі своїм статутом (установчим договором) повинна мати в більшості областей України місцеві осередки, легалізовані територіальними підрозділами Міністерства юстиції України в установленому цим Законом порядку.

2. Місцеві осередки утворюються за умови, якщо в області діють і виявили бажання об'єднатися не менше трьох осіб - членів громадської організації, спілки громадських організацій.

Вони вважаються створеними з моменту прийняття про це рішення установчими зборами їх засновників.

3. Легалізація місцевих осередків здійснюється в установленому цим Законом порядку шляхом їх реєстрації чи повідомленням про заснування за установчим документом (статутом, положенням або установчим договором) громадської організації, спілки громадських організацій.

4. Місцеві осередки громадської організації, спілки громадських організацій діють на підставі установчого документу (статуту, положення або установчого договору) громадської організації.

Особливості діяльності місцевого осередку, порядку формування складу та діяльності його керівних та інших органів можуть встановлюватися положенням, яке затверджується його керівним органом.

Координацію діяльності місцевих осередків здійснює виконавчий орган громадської організації, спілки громадських організацій.

5. Для реєстрації місцевого осередку до органу легалізації за місцезнаходженням місцевого осередку подається:

1) рішення про утворення місцевого осередку із зазначенням його повного найменування;

2) нотаріально засвідчену копію установчого документу (статуту, положення, установчого договору) громадської організації, спілки громадських організацій;

3) склад статутних органів (керівного, контрольного та робочого органів) місцевого осередку;

4) реєстраційну картку, заповнену за формою, затвердженою спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації;

5) лист від громадської організації, спілки громадських організацій про підтвердження повноважень її місцевого осередку.

6. Місцевий осередок, легалізований шляхом повідомлення про його заснування, вноситься до книги обліку громадських організацій, що ведеться легалізуючим органом.

У книзі обліку громадських організацій зазначається: дата надходження документів, назва організації і місцезнаходженням органу управління, основна мета діяльності, дата легалізації.

Стаття 13. Символіка громадської організації

Громадська організації може використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до її установчих документів.

Громадська організація не може використовувати в якості символіки державні символи України, державні символи інших держав, релігійні символи. Символіка громадської організації має бути відмінною від зареєстрованої символіки інших громадських організацій, політичних партій, символіки територіальних громад тощо.

Символіка громадської організації підлягає реєстрації, яка здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14. Легалізація громадської організації

1. Легалізація (офіційне визнання) громадської організації, спілок громадських організацій здійснюється шляхом їх державної реєстрації або повідомлення про заснування.

Легалізація благодійних організацій, фахових організацій, організацій роботодавців та професійних спілок здійснюється лише шляхом їх державної реєстрації.

2. Легалізація філій та представництв іноземних громадських (неурядових) організацій здійснюється шляхом їх акредитації.

3. Легалізація громадських організації здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами (далі - орган легалізації).

4. Міністерство юстиції України здійснює:

1) акредитацію філій і представництв іноземних громадських (неурядових) організацій;

2) реєстрацію символіки громадських організацій;

3) реєстрацію громадських організацій зі статусом "всеукраїнська" відповідно до вимог цього Закону.

5. Територіальні органи Міністерства юстиції України здійснюють легалізацію:

- місцевих громадських організацій шляхом їх державної реєстрації або повідомлення про заснування за місцезнаходженням органу управління (у разі легалізації шляхом державної реєстрації) або місцем проживання одного із засновників (у разі легалізації шляхом повідомлення про заснування);

- місцевих осередків зареєстрованих всеукраїнських громадських організацій, спілок громадських організацій, якщо така реєстрація передбачена їх установчими документами, шляхом їх державної реєстрації або повідомлення про заснування.

6. Під час внесення змін до статуту зареєстрованої громадської організації чи установчого договору спілки громадських організацій нова редакція статуту (установчого договору) реєструється органом легалізації, який зареєстрував громадську організацію (спілку громадських організацій).

7. Засновники громадських організацій або уповноважені ними представники несуть відповідальність за достовірність інформації, що міститься в поданих органу легалізації документах.

8. За легалізацію громадської організації (спілки громадських організацій) шляхом державної реєстрації і за державну реєстрацію змін до статуту (установчого договору) сплачується реєстраційний збір у розмірі, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

9. Документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються рекомендованим листом) до органу легалізації, мають бути викладені державною мовою.

Стаття 15. Особливості державної реєстрації громадської організації

1. Державна реєстрація громадської організації здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" органом легалізації, визначеним цим Законом, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

2. Для державної реєстрації громадської організації засновники або уповноважені ними представники подають (надсилають рекомендованим листом) до органу легалізації:

1) протокол установчих зборів, на яких прийнято рішення про заснування громадської організації, затвердження статуту, утворення органів управління;

2) статут у двох примірниках;

3) відомості про склад утворених органів управління громадської організації і про посадових осіб, які уповноважені представляти громадську організацію у правовідносинах з іншими особами та мають право вчиняти дії від імені громадської організації без додаткового уповноваження;

4) реєстраційну картку, заповнену за формою, що затверджена спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації;

5) документ про сплату реєстраційного збору в розмірі, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" за проведення державної реєстрації, крім випадків, коли громадська організація звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законодавства (подається після прийняття рішення про державну реєстрацію);

6) у разі державної реєстрації громадської організації, засновником (засновниками) якого є юридична особа приватного права (юридичні особи приватного права) - копію (копії) свідоцтва про державну реєстрацію такої юридичної особи (юридичних осіб).

3. Для державної реєстрації спілки громадських організацій уповноважений установчими зборами спілки представник подає (надсилає рекомендованим листом) до органу легалізації:

1) протокол установчих зборів, на яких прийнято рішення про утворення спілки громадських організацій, затвердження статуту, утворення органів управління, із зазначенням повного списку громадських організацій - засновників спілки громадських організації, та списку уповноважених представників цих організацій - учасників установчих зборів;

2) установчий договір спілки громадських організацій у двох примірниках;

3) копії свідоцтв про державну реєстрацію громадських організацій - засновників спілки громадських організацій;

4) копії статутів громадських організацій - засновників спілки громадських організацій;

5) відомості про склад утворених органів управління спілки громадських організацій і про посадових осіб, які уповноважені представляти спілку громадських організацій у правовідносинах з іншими особами та мають право вчиняти дії від імені спілки громадських організацій без додаткового уповноваження;

6) реєстраційну картку, заповнену за формою, затвердженою спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації;

7) документ про сплату реєстраційного збору за проведення державної реєстрації, крім випадків, коли спілка громадських організацій звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законодавства (подається після прийняття рішення про державну реєстрацію).

4. Для державної реєстрації змін до статуту (установчого договору) громадська організація (спілка громадських організацій) подає (надсилає рекомендованим листом) до органу легалізації:

1) протокол засідання вищого керівного органу, уповноваженого вносити зміни до статуту (вищих керівних органів, уповноважених вносити зміни до установчого договору);

2) рішення про внесення змін до статуту (установчого договору);

3) оригінал статуту (установчого договору) з відміткою про його державну реєстрацію або документ, що підтверджує внесення плати за публікацію в офіційному друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналу статуту (установчого договору);

4) два примірники статуту (установчого договору) у новій редакції;

5) свідоцтво про державну реєстрацію громадської організації (спілки громадських організацій), якщо зміни, що вносяться до статуту (установчого договору), стосуються відомостей, зазначених у свідоцтві про державну реєстрацію;

6) реєстраційну картку, заповнену за формою, затвердженою спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації;

7) документ про сплату реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до статуту (установчого договору), крім випадків, коли спілка громадських організацій звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законодавства (подається після прийняття рішення про державну реєстрацію змін).

5. Орган легалізації протягом десяти робочих днів з дати надходження документів, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, проводить правову експертизу документів та приймає рішення про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації громадської організації (спілки громадських організацій), державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації змін до статуту (установчого договору). Орган легалізації може перевірити дотримання вимог статуту (установчого договору) щодо порядку внесення змін до статуту (установчого договору). Орган легалізації за заявою особи, яка подала документи, може продовжити строк розгляду документів, але не більше ніж на десять робочих днів, для виправлення помилок або неточностей в документах, які не є порушенням законодавства, та/або подання документів у повному обсязі.

6. У разі відсутності підстав для відмови у державній реєстрації орган легалізації приймає рішення про державну реєстрацію громадської організації (спілки громадських організацій), вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про зареєстровану юридичну особу, видає свідоцтво про державну реєстрацію в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", та один примірник статуту (установчого договору) з відміткою органу легалізації про проведення державної реєстрації юридичної особи.

7. У разі відсутності підстав для відмови у державній реєстрації змін до статуту (установчого договору) орган легалізації приймає рішення про державну реєстрацію змін до статуту громадської організації (установчого договору спілки громадських організацій), видає один примірник статуту (установчого договору) з відміткою органу легалізації про проведення державної реєстрації. У разі внесення змін до статуту (установчого договору), які стосуються відомостей, зазначених у свідоцтві про державну реєстрацію, орган легалізації видає також нове свідоцтво про державну реєстрацію громадської організації (спілки громадських організацій).

8. За наявності підстав для відмови у державній реєстрації громадської організації (спілки громадських організацій), змін до статуту (установчого договору) орган легалізації протягом строку, визначеного частиною п'ятою цієї статті, приймає рішення про відмову у реєстрації. Таке рішення повинне містити вичерпні підстави для відмови. Не пізніше наступного робочого дня після дня прийняття рішення про відмову в державній реєстрації орган легалізації письмово повідомляє про це засновників громадської організації (спілки громадських організацій) та надсилає копію прийнятого рішення.

9. Орган легалізації заносить відомості (зміни до відомостей) про громадські організації (спілки громадських організацій), легалізовані шляхом державної реєстрації, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та цим Законом.

10. Внесення змін до відомостей про громадську організацію (спілку громадських організацій), що стосуються зміни місцезнаходження її органу управління, здійснюється на підставі відомостей, що подаються (надсилаються рекомендованим листом) до органу легалізації за новим місцезнаходженням. До цих відомостей додається оригінал свідоцтва про державну реєстрацію громадської організації (спілки громадських організацій) або документ, що підтверджує внесення плати за публікацію в офіційному друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

11. Орган легалізації протягом десяти робочих днів з дати надходження документів, зазначених у частині десятій цієї статті, заносить відомості про нове місцезнаходження органу управління громадської організації (спілки громадських організацій) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та видає нове свідоцтво про державну реєстрацію в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", із зміненими відомостями про місцезнаходження органу управління громадської організації (спілки громадських організацій). Про зміну місцезнаходження органу управління громадської організацій (спілки громадських організацій) та видання нового свідоцтва про реєстрацію повідомляється орган легалізації за попереднім місцезнаходженням.

12. Внесення змін до відомостей про склад органів управління громадської організації (спілки громадських організацій) та про посадових осіб, які уповноважені представляти громадську організацію (спілку громадських організацій) у правовідносинах з іншими особами та мають право вчиняти дії від імені громадської організації (спілки громадських організацій) без додаткового уповноваження, здійснюється на підставі відповідних відомостей, що подаються (надсилаються рекомендованим листом) до органу легалізації. До цих відомостей додається протокол засідання вищого органу управління громадської організації (спілки громадських організацій), на якому було прийнято рішення про зміну складу зазначених органів управління та посадових осіб.

13. Орган легалізації протягом десяти робочих днів з дати надходження документів, зазначених у частині дванадцятій цієї статті, заносить відомості про новий склад органів управління громадської організації (спілки громадських організацій) та про посадових осіб, які уповноважені представляти громадську організацію (спілку громадських організацій) у правовідносинах з іншими особами та мають право вчиняти дії від імені громадської організацій (спілки громадських організацій) без додаткового уповноваження, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Орган легалізації може перевірити дотримання вимог статуту (установчого договору) щодо порядку формування органів управління та обрання (призначення) зазначених посадових осіб.

Стаття 16. Відмова у реєстрації

У реєстрації громадської організації (спілки громадських організацій) може бути відмовлено лише у випадку, якщо її назва, установчі документи, подані для реєстрації, суперечать вимогам законодавства України.

Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку.

Про відмову у реєстрації громадської організації реєструючий орган повідомляє у засобах масової інформації.

Стаття 17. Легалізація громадської організації шляхом повідомлення про заснування

1. Для легалізації громадської організації шляхом повідомлення про заснування засновники або уповноважені ними представники подають органу легалізації (надсилають рекомендованим листом) письмове повідомлення про заснування за встановленою Міністерством юстиції України формою, підписане не менш як трьома засновниками громадської організації (не менш як двома - для спілки громадських організацій) або її уповноваженими представниками.

2. У письмовому повідомленні про заснування громадської організації (спілки громадських організацій) зазначається:

1) найменування (повне, скорочене);

2) мета та завдання діяльності;

3) дата затвердження положення (установчого договору) і назва органу управління;

4) місцезнаходження органу управління.

Підписи у повідомленні повинні бути нотаріально засвідчені.

3. Письмове повідомлення про заснування громадської організації подається до органу легалізації за місцезнаходженням органу управління або місцем проживання одного із засновників.

4. Орган легалізації протягом п'яти робочих днів з дати надходження повідомлення про заснування проводить його правову експертизу на предмет дотримання вимог статей 36 і 37 Конституції України, а також статей 3 і 10 цього Закону.

5. У разі відсутності підстав для відмови орган легалізації в межах визначеного частиною четвертою цієї статті строку не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення письмово повідомляє засновників громадської організації про її легалізацію та занесення відомостей про громадську організацію, легалізовану шляхом повідомлення про заснування, до облікового реєстру громадських організацій. Цей реєстр формується і ведеться Міністерством юстиції України.

6. За наявності підстав для відмови у легалізації орган легалізації в межах визначеного частиною четвертою цієї статті строку не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення письмово повідомляє про це засновників та надсилає копію прийнятого рішення.

7. Громадські організації, які легалізовані шляхом повідомлення про заснування, не є юридичними особами.

8. Громадські організації, які легалізовані шляхом повідомлення про заснування, для отримання статусу юридичної особи можуть звернутись до органу легалізації для проведення процедури державної реєстрації. Державна реєстрація такої громадської організації здійснюється у порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

Стаття 18. Припинення діяльності громадської організації

1. Громадська організація, спілка громадських організацій може бути припинена шляхом ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

2. Ліквідація громадської організації, спілки громадських організацій здійснюється:

1) на підставі рішення органу, уповноваженого на це відповідним установчим документом (саморозпуск);

2) на підставі рішення суду (примусовий розпуск).

3. Припинення зареєстрованої громадської організації, спілки громадських організацій проводиться відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

4. Зареєстроване громадська організація, спілка громадських організацій є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

5. У разі ліквідації зареєстрованої громадської організації його активи передаються ліквідаційною комісією іншим громадським організаціям. Якщо такі громадські організації не визначено або якщо вони не прийняли майно у встановленому законодавством порядку, таке майно переходить у власність держави.

6. У разі ліквідації спілки громадських організацій її майно передається громадським організаціям - засновникам спілки відповідно до установчого договору спілки.

7. Громадська організація, спілка громадських організацій, легалізована шляхом повідомлення про заснування, припиняє свою діяльність після подання засновниками або уповноваженим представником (надсилання рекомендованим листом) до органу легалізації заяви про припинення діяльності (ліквідацію) за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

8. У разі виявлення органом легалізації при здійсненні державного контролю у порядку, визначеному цим Законом, факту відсутності протягом більш як трьох років діяльності громадської організації, спілки громадських організацій, легалізованих шляхом повідомлення, орган легалізації оголошує таку громадську організацію припиненою шляхом публікації відповідного повідомлення у друкованих засобах масової інформації.

Орган легалізації протягом десяти днів з дати публікації повідомлення про припинення діяльності громадської організації виключає з облікового реєстру громадських організацій відомості про легалізацію такої громадської організації.

Розділ IV. ПРАВА ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА НЕКОМЕРЦІЙНА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 19. Права зареєстрованої громадської організації

Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані громадські організації користуються правом:

1) виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;

2) представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;

3) проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);

4) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші громадські організації, надавати допомогу в їх створенні;

5) створювати установи та організації;

6) одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

7) вносити пропозиції до органів влади і управління;

8) розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

9) засновувати засоби масової інформації.

Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.

Громадські організації користуються іншими правами, передбаченими законами України.

Стаття 20. Власність громадської організації

Громадська організація може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення її статутної діяльності.

Громадська організація набуває право власності на кошти та інше майно, передане їй засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Стаття 21. Членські внески громадської організації

Фізичні та юридичні особи приватного права сплачують членські внески у розмірах і відповідно до процедур, визначених Статутом та іншими документами громадської організації.

Членські внески громадських організацій України у міжнародні та світові громадські організації сплачуються у розмірах та в порядку, визначених міжнародними та світовими громадськими організаціями.

Стаття 22. Здійснення права власності

Право власності громадських організацій реалізують їх вищі керівні органи (загальні збори, конференції, з'їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та установчими документами.

Окремі функції щодо господарського управління майном може бути покладено вищими керівними органами на створювані ними органи, місцеві осередки або передано спілкам громадських організацій.

Стаття 23. Господарська та інша комерційна діяльність

З метою виконання статутних цілей і завдань зареєстровані громадські організації можуть здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку, засновувати підприємства, установи та організації.

Громадські організації зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також подавати відповідно до вимог закону фінансову, податкову звітність та статистичну інформацію про свою господарську діяльність.

Розділ V. НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

Стаття 24. Державний нагляд за діяльністю громадських організацій

Держава здійснює нагляд за діяльністю громадських організацій через органи легалізації, правоохоронні, фінансові органи та органи контрольно-ревізійної служби, органи державної податкової служби на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 25. Відповідальність за порушення законодавства про громадські організації

Особи, які порушують законодавство про громадські організації, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

За порушення цього Закону до громадських організацій можуть бути застосовані такі стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;

4) тимчасова заборона (зупинення) діяльності;

5) примусовий розпуск (ліквідація).

Стаття 26. Попередження

При вчиненні громадською організацією порушення законодавства, відповідний орган легалізації може винести громадській організації письмове попередження, з вимогою внести належні зміни у її діяльність.

Стаття 27. Штраф

В разі грубого або систематичного вчинення правопорушень за поданням легалізуючого органу або прокурора на громадську організацію може бути накладений штраф у судовому порядку.

Стаття 28. Тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності або всієї діяльності громадської організації

З метою припинення незаконної діяльності громадської організації за поданням легалізую чого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборонити діяльність громадської організації згідно чинного законодавства.

Стаття 29. Примусовий розпуск (ліквідація) громадської організації

За поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду громадська організація примусово розпускається (ліквідується) у випадках:

1) вчинення дій, що суперечать вимогам статті 3 цього Закону;

2) продовження протиправної діяльності після застосування стягнень, передбачених цим Законом;

3) провадження громадською організацією (спілкою громадських організацій) діяльності, що заборонена законами України.

Рішення про примусовий розпуск (ліквідацію) громадської організації, спілки громадських організацій приймає суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду про примусовий розпуск (ліквідацію) громадської організації законної сили, орган легалізації заносить відповідні відомості до облікового реєстру громадських організацій та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Питання щодо власності примусово розпущеної (ліквідованої) громадської організації вирішується в порядку, визначеному статтею 18 цього Закону.

Розділ VI. МІЖНАРОДНІ ЗВ'ЯЗКИ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
МІЖНАРОДНІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Стаття 30. Міжнародні зв'язки

Громадські організації, спілки громадських організацій відповідно до своїх установчих документів можуть бути засновниками та/або членами іноземних або міжнародних громадських (неурядових) організацій, підтримувати міжнародні зв'язки, а також брати участь у здійсненні заходів, що не заборонені законодавством України і не суперечать меті та завданням діяльності громадських організацій, спілок громадських організацій.

Громадські організації, спілки громадських організацій відповідно до своїх установчих документів можуть підтримувати міжнародні зв'язки з іноземними та міжнародними громадськими (неурядовими) організаціями, провадити діяльність на території іноземних держав відповідно до законодавства відповідних держав, а також брати участь у здійсненні спільних заходів, що не заборонені законодавством України і не суперечать меті та завданням діяльності громадських організацій, спілок громадських організацій.

Стаття 31. Міжнародні громадські організації. Філії іноземних громадських організацій

1. Міжнародні громадські організації, філії, відділення, представництва, інші структурні осередки громадських (неурядових) організацій іноземних держав на території України діють відповідно до цього Закону, інших законодавчих актів України.

2. Легалізована громадська організація, що виступила засновником, стала членом міжнародної організації або іншим шляхом поширила свою діяльність на територію іноземної держави, зобов'язана в місячний строк подати необхідні документи для реєстрації в Міністерстві юстиції України як міжнародна, якщо інше не передбачено законами України.

3. Легалізація філії або представництва іноземної громадської (неурядової) організації здійснюється шляхом акредитації Міністерством юстиції України у порядку, встановленому цією статтею, якщо міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не передбачають інше.

4. Для акредитації філій, представництв іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні уповноважена особа (особи) подає до Міністерства юстиції України (надсилає рекомендованим листом):

1) заяву про акредитацію, зразок якої затверджується Міністерством юстиції України;

2) копію документа уповноваженого органу іншої держави, що підтверджує легалізацію громадської (неурядової) організації;

3) копію установчих документів іноземної громадської (неурядової) організації;

4) рішення уповноваженого органу іноземної громадської (неурядової) організації про утворення філії або представництва в Україні та призначення їх керівника;

5) положення про філію або представництво, якщо воно передбачено рішенням про утворення філії або представництва;

6) довіреність на ім'я керівника філії або представництва, оформлену відповідно до законодавства держави, в якій вона видана;

7) відомості про інших осіб, уповноважених вчиняти юридичні дії від імені філії або представництва (у разі наявності таких);

8) документ, що підтверджує внесення плати за проведення акредитації у розмірі, що дорівнює реєстраційному збору, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для реєстрації юридичних осіб (подається після прийняття рішення про акредитацію).

Документи, зазначені у пунктах 2 - 7 частини четвертої цієї статті, повинні бути перекладені державною мовою та легалізовані в установленому порядку, якщо міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не передбачають інше.

5. Міністерство юстиції України протягом 30 календарних днів з дати надходження зазначених у частині четвертій цієї статті документів проводить їх правову експертизу.

6. За результатами правової експертизи Міністерством юстиції України приймається рішення про акредитацію або про відмову в акредитації філії чи представництва іноземної громадської (неурядової) організації. Міністерство юстиції України в межах визначеного частиною п'ятою цієї статті строку не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення письмово повідомляє про прийняте рішення заявника.

7. Філії або представництва іноземних громадських (неурядових) організацій в Україні вважаються легалізованими з дня їх акредитації Міністерством юстиції України. Свідоцтво про акредитацію філій та представництв іноземної громадської (неурядової) організації надається представнику іноземної громадської (неурядової) організації. Зразок свідоцтва про акредитацію філій та представництв іноземної громадської (неурядової) організації затверджується Міністерством юстиції України.

8. Міністерство юстиції України включає відомості про акредитацію філії або представництва іноземної громадської (неурядової) організації до облікового реєстру громадських організацій.

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Встановити, що Закон України "Про об'єднання громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 34, ст. 504; 1993 р., N 46, ст. 427; 1998 р., N 10, ст. 36; 1999 р., N 26, ст. 220; 2001 р., N 44, ст. 232; 2003 р., N 27, ст. 209, N 30, ст. 247; 2005 р., N 11, ст. 205, N 51, ст. 550; 2006 р., N 26, ст. 215; 2008 р., N 25, ст. 240) діє щодо громадських організацій лише в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у трьохмісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити занесення до облікового реєстру громадських організацій відомостей про громадські організації, легалізовані до набрання чинності цим Законом.

4. Громадські організації, спілки громадських організацій, які зареєстровані до набрання чинності цим Законом, протягом одного року від дня набрання чинності цим Законом повинні привести свої установчі документи у відповідність із цим Законом. При цьому реєстраційний збір за реєстрацію змін до установчих документів громадських організацій, спілок громадських організацій протягом зазначеного строку не стягується.

 

Голова
Верховної Ради України

 
В. Литвин

Опрос