Идет загрузка документа (68 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О территориях приоритетного развития

Проект закона Украины от 15.10.2010 № 7255
Дата рассмотрения: 15.10.2010 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про території пріоритетного розвитку

Цей Закон встановлює порядок визначення, функціонування території пріоритетного розвитку та умови здійснення господарської діяльності з реалізації інвестиційних проектів на них.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1) територія пріоритетного розвитку - це частина території України в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці, окрім випадку, передбаченого частиною 2 статті 8 цього Закону, на якій протягом відповідного часу встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та яка визначається за наступними критеріями:

наявністю вільної території, на якій можливе здійснення господарської діяльності, що призведе до збільшення бюджету відповідної адміністративно- територіальної одиниці;

є необхідність створення додаткових робочих місць;

має місце нестача інтелектуального ресурсу для ефективного управління територією;

відбулося припинення застарілих не конкурентоспроможних виробництв;

сталося техногенне або стихійне лихо, внаслідок якого економіка території значно погіршилася.

2) інвестиційна діяльність на території пріоритетного розвитку - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестиційного проекту на такій території;

3) інвестиційний проект (бізнес-план) - документ, який містить комплекс взаємопов'язаних у часі та узгоджених з наявними ресурсами (зокрема природними, виробничими, фінансовими, інформаційними) заходів щодо їх залучення та спрямування в об'єкт господарської діяльності на території пріоритетного розвитку;

4) інвестор території пріоритетного розвитку - суб'єкт інвестиційної діяльності, який прийняв рішення про вкладення власних, або залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкт інвестування;

5) об'єкт інфраструктури території пріоритетного розвитку - це будь-який об'єкт, незалежно від форми власності, який надає або розподіляє послуги для здійснення господарської діяльності та в інтересах населення, у тому числі водопостачання, каналізація, енергопостачання, постачання палива, зв'язку тощо.

Стаття 2. Мета закону

Метою Закону є:

встановлення порядку визначення території пріоритетного розвитку для залучення інвестицій у виробництво товарної продукції, розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури або у систему надання послуг туристичного, розважального, виставкового та іншого характеру, що розраховані на суттєве підвищення економіки певної адміністративно-територіальної одиниці;

розвиток сучасної виробничої інфраструктури;

створення робочих місць;

подолання безробіття;

стимулювання економічного розвитку певної території та переходу української економіки від адміністративних до ринкових методів функціонування, шляхом створення умов і мотивацій для залучення місцевого населення до навчання та опанування нових сучасних професій і посад.

Стаття 3. Законодавство у сфері регулювання інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку

Інвестиційна діяльність на території пріоритетного розвитку регулюється Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про режим іноземного інвестування", Законом України "Про захист іноземних інвестицій", Конвенцією "Про захист прав інвестора", іншими нормативно-правовими актами та міжнародними договорами ратифікованими Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором передбачені інші положення, ніж ті, що встановлені цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору.

Стаття 4. Стимулювання інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку

На суб'єкти підприємницької діяльності, що зареєстровані та функціонують на території пріоритетного розвитку, поширюються пільги у вигляді скасування або зниження ставки податків та інших обов'язкових платежів до державного та місцевих бюджетів.

Органи державної влади та місцевого самоврядування здійснюють інші заходи у межах чинного законодавства зі стимулювання інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку.

Стаття 5. Види пільг, що запроваджуються на території пріоритетного розвитку

До пільг, що запроваджуються на території пріоритетного розвитку відносяться: зовнішньо-торговельні, фінансові, фіскальні та інші, передбачені законодавством України.

Розділ II
Порядок надання та скасування статусу території пріоритетного розвитку

Стаття 6. Прийняття рішення про створення або скасування території пріоритетного розвитку

Верховна Рада України має виключне право щодо прийняття та скасування рішення про створення території пріоритетного розвитку шляхом прийняття Закону України.

Стаття 7. Право ініціативи щодо надання окремим територіям статусу території пріоритетного розвитку

Право ініціативи щодо надання статусу території пріоритетного розвитку належить органам місцевого самоврядування, Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України, а також інвестору, який зацікавився здійснювати інвестиції у таку територію.

Пропозиції ініціаторів щодо визначення території пріоритетного розвитку в обов'язковому порядку подаються до органу місцевого самоврядування у письмовій формі та повинні містити відомості про:

1) назву, місце розташування, поштові реквізити, номери контактних телефонів суб'єкта (суб'єктів) ініціативи щодо надання статусу території пріоритетного розвитку;

2) розмір площі земельної ділянки, якій планується надати статус території пріоритетного розвитку, її характеристики у повному обсязі та відомості про технічну документацію відповідно до законодавства України;

3) можливий вид (види) господарської діяльності, яка може здійснюватися на території пріоритетного розвитку;

4) обґрунтування необхідності створення території пріоритетного розвитку;

5) оформлені у встановленому законом порядку результати громадського обговорення щодо визначення меж земельної ділянки, екологічної та технічної безпеки господарської діяльності, будівельної документації щодо забудови території пріоритетного розвитку.

Пропозиції ініціаторів щодо визначення території пріоритетного розвитку впродовж двох днів реєструються органом місцевого самоврядування з урахуванням інтересів відповідних територіальних громад та протягом семи днів подаються до Кабінету Міністрів України, який протягом тридцяти днів здійснює експертну оцінку пропозицій та направляє їх на розгляд Верховній Раді України для прийняття нею рішення.

Стаття 8. Критерії визначення території пріоритетного розвитку

Територія пріоритетного розвитку визначається за критеріями визначеними пунктом 1 статті першої цього Закону.

Якщо об'єкти нерухомості, які мають бути задіяні в реалізації інвестиційного проекту, займають межі двох і більше адміністративно-територіальних одиниць та були збудовані до прийняття цього Закону, то для таких об'єктів право управління надається одній з адміністративно-територіальних одиниць, яка визначається Верховною Радою України в Законі "Про створення території пріоритетного розвитку".

Територія пріоритетного розвитку може створюватися лише на землях державної або комунальної форм власності та не може займати повністю територію певної адміністративно-територіальної одиниці, на якій вона утворюється або поглинати транспортні магістралі, в тому числі автомобільні дороги загального та спеціального призначення.

Територія пріоритетного розвитку не може створюватися в місцях, де можливий видобуток та (або) переробка корисних копалин.

Стаття 9. Термін створення території пріоритетного розвитку

Територія пріоритетного розвитку створюється терміном на десять років, який продовженню не підлягає.

Після закінчення терміну, на який була створена територія пріоритетного розвитку на інвестора, що здійснює господарську діяльність на цій території поширюється загальне законодавство без врахування положень цього Закону.

Стаття 10. Підстави для здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку

Юридичною підставою права реалізації інвестиційного проекту є свідоцтво про здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку та укладення між суб'єктом господарювання та органом місцевого самоврядування договору на користування земельною ділянкою цієї території.

Свідоцтво про здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку видається виконавчим органом місцевого самоврядування протягом п'ятнадцяти днів після укладення договору про інвестиційну діяльність в порядку, передбаченому чинним законодавством. Форма свідоцтва про здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріально засвідчена копія Свідоцтва про здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку подається у п'ятиденний строк Державній податковій адміністрації України, Державній митній службі України та відповідній місцевій державній адміністрації (разом з переліком товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, які ввозитимуться на територію пріоритетного розвитку.

Стаття 11. Дострокове скасування Закону України "Про створення території пріоритетного розвитку"

Суб'єктом ініціативи щодо дострокового скасування Закону України "Про створення території пріоритетного розвитку" може бути: Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України, але виключно у разі забезпечення потреб обороноздатності, безпеки держави, населення та після відповідного рішення суду. Інвестор, що здійснював господарську діяльність на цій території, в такому разі має право на відшкодування у судовому порядку завданої йому шкоди та упущеної вигоди.

Стаття 12. Дострокове скасування статусу території пріоритетного розвитку

Кабінет Міністрів України відповідно до чинного законодавства утворює ліквідаційну комісію, яка набуває всіх повноважень щодо управління територією пріоритетного розвитку до моменту остаточного вирішення питань, пов'язаних із виконанням рішення про скасування її статусу.

Стаття 13. Гарантії задоволення інтересів суб'єктів господарювання у разі скасування Закону України "Про визначення території пріоритетного розвитку"

Держава відповідно до законодавства України гарантує збереження в повному обсязі всіх майнових і немайнових прав суб'єктів господарювання у разі скасування рішення про визначення території пріоритетного розвитку.

Спори, що виникають у зв'язку із скасуванням Закону України "Про визначення території пріоритетного розвитку" між ініціатором її визначення, суб'єктом господарювання та ліквідаційною комісією, розглядаються у судовому порядку.

Стаття 14. Дострокове скасування свідоцтва про здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку

Ініціатором щодо дострокового скасування свідоцтва про здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку може бути орган місцевого самоврядування, у межах компетенції якого знаходиться територія пріоритетного розвитку, Верховна Рада, Кабінет Міністрів України.

Дострокове скасування свідоцтва про здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку здійснюється за рішенням суду, якщо:

показники інвестиційного проекту та умови інвестиційного договору не виконуються;

протягом трьох років на території пріоритетного розвитку не здійснюється господарська діяльність, що передбачена інвестиційним договором.

Стаття 15. Припинення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку за ініціативою інвестора

Інвестор має право припинити господарську діяльність на території пріоритетного розвитку за власною ініціативою згідно з чинним законодавством. В такому разі, статус території пріоритетного розвитку зберігається та оголошується новий інвестиційний конкурс відповідно до цього Закону.

Розділ III
Управління територією пріоритетного розвитку

Стаття 16. Органи управління територією пріоритетного розвитку

Органами управління територією пріоритетного розвитку є органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи відповідної адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої знаходиться територія пріоритетного розвитку.

Стаття 17. Повноваження органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів у сфері управління територією пріоритетного розвитку

Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи користуються повноваженнями, передбаченими Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", в тому числі щодо:

1) проведення громадського обговорення щодо визначення меж земельних ділянок, екологічної та технічної безпеки, з метою надання їм статусу території пріоритетного розвитку;

2) підготовки пропозицій до проекту Закону України про визначення (скасування рішення про визначення) території пріоритетного розвитку та переліку земель комунальної та (або) державної форм власності, на яких має створюватися спеціальна митна зона;

3) залучення в установленому порядку і на договірних засадах інвестора для здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку;

4) попереднього розгляду планів використання природних ресурсів на території пріоритетного розвитку, внесення у разі необхідності пропозицій з цих питань;

5) проведення громадського обговорення будівної документації щодо забудови території пріоритетного розвитку;

6) розгляду і узгодження планів підприємств, установ та організацій на території пріоритетного розвитку, здійснення яких може викликати негативні соціальні, демографічні, екологічні наслідки, підготовка до них пропозицій та внесення до відповідних органів;

7) здійснення запобіжних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища на території пріоритетного розвитку;

8) реєстрації інвестиційних проектів;

9) проведення у межах компетенції експертизи інвестиційних проектів на відповідність їх екологічним та іншим вимогам та схвалення на конкурсній основі найбільш перспективного інвестиційного проекту;

10) вирішення питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення на території пріоритетного розвитку, а також про скасування такого дозволу;

11) укладення інвестиційних договорів;

12) надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території пріоритетного розвитку нових об'єктів, у тому числі місць й об'єктів для розміщення відходів на підставі дозволів, передбачених чинним законодавством;

13) видачі суб'єкту господарювання свідоцтва про здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку;

14) створення у разі необхідності в межах чинного законодавства відповідних органів та служб для управління територією пріоритетного розвитку, надання їм необхідних повноважень;

15) затвердження соціальних, економічних та культурних програм, які будуть реалізовуватися на території пріоритетного розвитку;

16) участі в облаштуванні митної та виробничої інфраструктури спеціальної митної зони на території пріоритетного розвитку;

17) встановлення у межах компетенції спрощених процедур видачі документів дозвільного характеру суб'єкту господарювання щодо здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку;

18) прийняття у межах повноважень рішень, обов'язкових для виконання на території пріоритетного розвитку під час реалізації інвестиційних проектів;

19) надання інформації про виконання суб'єктом господарювання зобов'язань з реалізації інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку в порядку та за формою, встановленими Кабінетом Міністрів України;

20) проведення поточного (щоквартального) моніторингу стану реалізації інвестиційного проекту, заслуховування інформації інвестора щодо здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку, проведення щорічного аналізу результатів господарської діяльності для контролю за дотриманням суб'єктом господарювання умов виконання зобов'язань з реалізації інвестиційного проекту та умов інвестиційного договору;

21) встановлення, скасування або визначення у межах компетенції розміру ставок податків на території пріоритетного розвитку, встановлення інших пільг, незаборонених цим та іншими законами України;

22) здійснення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові території пріоритетного розвитку;

23) зупинення на території пріоритетного розвитку у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, звернення з цього приводу до правоохоронних органів.

Органи місцевого самоврядування користуються також іншими повноваженнями, передбаченими законами України.

Розділ IV
Порядок організації і проведення конкурсу інвестиційних проектів для території пріоритетного розвитку

Стаття 18. Конкурс про залучення інвестицій

Після прийняття Закону України "Про надання статусу території пріоритетного розвитку", Кабінетом Міністрів України оголошується конкурс про залучення інвестицій у дану територію.

Інформація про конкурс публікується у газеті "Урядовий Кур'єр" Конкурс про залучення інвестицій розпочинається у день його офіційного оголошення.

Інформація про конкурс, повинна містити: місце розташування території пріоритетного розвитку, дату початку та закінчення конкурсу, адресу розташування, номер контактного телефону та поштові реквізити органу місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесена територія пріоритетного розвитку, умови проведення конкурсу.

Конкурс про залучення інвестицій здійснюється у два етапи: подання інвестиційних проектів та їх конкурсний відбір.

Стаття 19. Вимоги до інвестиційних проектів та порядок їх подання

Інвестори, які зацікавилися взяти участь у конкурсі, протягом шістдесяти днів з дня початку його проведення подають свої інвестиційні проекти до органу місцевого самоврядування в межах компетенції якого знаходиться територія пріоритетного розвитку.

Інвестиційний проект повинен містити інформацію про комплекс заходів щодо вкладення інвестицій у територію пріоритетного розвитку. Весь комплекс заходів повинен відповідати наявним природним, виробничим, фінансовим, інформаційним та іншим ресурсам.

Інвестиційний проект може також містити довідкову інформацію про організацію, яка намагається досягти вказаних у ньому цілей.

Якщо територія пріоритетного розвитку створюється у межах адміністративно-територіальної одиниці, на якій недостатньо населення для обслуговування запропонованого виду господарської діяльності, інвестор повинен передбачити в інвестиційному проекті способи та засоби залучення працівників з інших адміністративно-територіальних одиниць, їх перевезення або проживання на відповідній території, для якої здобувається статус території пріоритетного розвитку.

Інвестиційний проект повинен складатися із таких елементів: анотація (резюме), характеристика об'єкту інвестування, характеристика продукції за проектом, аналіз ринку, аналіз портфоліо конкурентів, план маркетингу, план і структура виробництва, організаційний план управління проектом, фінансовий план та відповідні додатки до перелічених документів.

Форма та вимоги до оформлення інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку визначається Кабінетом Міністрів України.

Інвестор території пріоритетного розвитку повинен одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо дотримання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного і епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог за винятком об'єктів цивільного та виробничого призначення, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи відповідно до чинного законодавства України не є обов'язковим.

Інвестиційні проекти будівництва, що здійснюються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, підлягають обов'язковій державній експертизі у повному обсязі, за винятком об'єктів цивільного та виробничого призначення, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим. Інвестиційні програми та проекти будівництва, що здійснюються за рахунок інших джерел фінансування, підлягають експертизі згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва проводиться на засадах організаційної єдності у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.

У разі потреби експертиза окремих інвестиційних проектів і програм може здійснюватися експертними комісіями, створюваними Верховною Радою України.

До інвестиційного проекту додається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності, нотаріально засвідчені копії установчих документів, позитивний висновок від банку або іншої кредитної організації, яка зареєстрована в установленому законом порядку на пропонований інвестиційний проект.

Документи подаються у двох примірниках, один з яких вручається інвестору з відміткою про отримання органом місцевого самоврядування, в межах компетенції якого знаходиться відповідна територія пріоритетного розвитку.

Стаття 20. Конкурсна комісія

На підставі поданих документів орган місцевого самоврядування на своєму засіданні приймає рішення про створення конкурсної комісії, в якому визначається її кількісний склад, що повинен бути не менше шести і не більше п'ятнадцяти осіб, голова конкурсної комісії, його заступник та секретар.

До складу конкурсної комісії мають входити депутати органу місцевого самоврядування, в межах компетенції якого знаходиться територія пріоритетного розвитку, а також, особи з відповідним кваліфікаційним рівнем, які можуть залучатися з державних та приватних закладів, підприємств, установ відповідного напряму діяльності, що функціонують на території України.

До складу конкурсної комісії не можуть входити особи, які прямо чи опосередковано зацікавлені у виборі інвестиційного проекту на користь певного інвестора, такі, як родичі інвестора, особи, що мають з ним спільний бізнес або інші взаємовигідні стосунки.

Рішення конкурсної комісії приймається простою більшістю.

Конкурсна комісія у своїй діяльності керується цим Законом та принципами законності, об'єктивності, неупередженості, прозорості та гласності.

Члени конкурсної комісії несуть відповідальність, передбачену Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", який розповсюджується на всіх членів конкурсної комісії незалежно від місця їх основної роботи.

Конкурсна комісія має зареєструвати всі інвестиційні проекти, які подано з урахуванням всіх вимог конкурсу в день їх надходження.

Інвестиційні проекти, що надходять після закінчення терміну визначеного цим Законом не реєструються і конкурсною комісією не розглядаються.

Стаття 21. Критерії відбору інвестиційних проектів

Конкурсна комісія визначає найбільш перспективний інвестиційний проект за наступними критеріями:

1) обсяг інвестицій, які планується залучити для здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку;

2) кількість створюваних робочих місць;

3) розмір середньої заробітної плати;

4) соціальний захист працівників;

5) застосування новітніх технологій, в тому числі енергозберігаючих та безпечних для навколишнього природного середовища;

6) результати господарської діяльності та їх вплив на навколишнє природне середовище;

7) терміни реалізації інвестиційного проекту;

8) термін окупності інвестиційного проекту;

9) інші критерії, зазначені в інвестиційному проекті, що призводять до покращення результатів господарської діяльності в інтересах цієї території та відповідної територіальної громади.

Після закінчення етапу подання інвестиційних проектів конкурсна комісія за критеріями, визначеними у цій статті, протягом тридцяти днів визначає найбільш перспективний та приймає рішення про його затвердження.

Рішення конкурсної комісії має бути схвалене рішенням відповідного органу місцевого самоврядування та може бути оскаржене в суді у встановленому порядку. Інвестори проекти яких не пройшли конкурсний відбір, мають право на ознайомлення з інвестиційним проектом, що рішенням органу місцевого самоврядування визнаний найбільш перспективним.

Якщо до конкурсної комісії протягом строку, встановленого цим Законом, був поданий лише один інвестиційний проект, конкурс вважається таким, що не відбувся. Наступні конкурси організовуються і здійснюються у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 22. Закінчення інвестиційного конкурсу

Після відбору найбільш перспективного інвестиційного проекту орган місцевого самоврядування, в межах компетенції якого знаходиться територія пріоритетного розвитку, направляє інвестиційний проект на розгляд Кабінету Міністрів України протягом семи днів.

Кабінет Міністрів України протягом тридцяти днів з дня отримання найбільш перспективного інвестиційного проекту проводить його експертну оцінку та приймає рішення про затвердження або вмотивовану відмову в затвердженні.

У разі пропущення термінів розгляду та прийняття рішення конкурсною комісією, органом місцевого самоврядування та Кабінетом Міністрів України їхні рішення вважаються позитивними та підлягають негайному оформленню у встановленому законодавством порядку. Невиконання цієї вимоги може бути оскаржене в суді.

Відмова у затвердженні найбільш перспективного інвестиційного проекту допускається у разі, якщо:

1) власник інвестиційного проекту не дотримався вимог, передбачених цим Законом, щодо його оформлення та подання;

2) запропонована земельна ділянка не відповідає вимогам інвестиційного проекту щодо всіх необхідних можливостей здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку;

3) якщо певний вид господарської діяльності, передбачений в інвестиційному проекті, заборонений законодавством України або може спричинити негативні соціальні та екологічні наслідки.

Рішення Кабінету Міністрів України про відмову в затвердженні може бути оскаржене до суду власником інвестиційного проекту, з приводу якого воно було прийняте.

У разі прийняття рішення про відмову в затвердженні найбільш перспективного інвестиційного проекту та після юридичного врегулювання спорів може бути проведений новий конкурс у порядку, передбаченому цим Законом.

Рішенням Кабінету Міністрів України визначається у межах території пріоритетного розвитку створення на визначений термін спеціальної митної зони, перелік товарів, які передбачається ввозити на територію та вивозити з території пріоритетного розвитку для реалізації інвестиційного проекту.

Розділ V
Інвестиційний договір

Стаття 23. Інвестиційний договір

Після затвердження найбільш перспективного інвестиційного проекту Кабінетом Міністрів України, орган місцевого самоврядування, в межах компетенції якого знаходиться територія пріоритетного розвитку, протягом семи днів зобов'язаний укласти з інвестором-власником затвердженого найбільш перспективного інвестиційного проекту інвестиційний договір. В іншому разі інвестор має право з відповідним позовом звернутися до суду.

Стаття 24. Призначення інвестиційного договору

Інвестиційний договір призначений для письмового закріплення між його сторонами взаємних юридичних зобов'язань, прав та обов'язків спрямованих на реалізацію на території пріоритетного розвитку інвестиційного проекту у встановлені терміни, на умовах і в обсязі взятих сторонами зобов'язань.

Стаття 25. Необхідні умови інвестиційного договору

Інвестиційний договір повинен містити такі основні умови:

1) обсяги і терміни створення інженерної, транспортної, соціальної інфраструктури на території пріоритетного розвитку;

2) план забудови та відомості про матеріально-технічне оснащення території;

3) розміри території пріоритетного розвитку та суму інвестицій для здійснення господарської діяльності;

4) порядок утримання та експлуатації об'єктів інфраструктури на території пріоритетного розвитку;

5) зобов'язання та відповідальність сторін з приводу інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку;

6) конкретні показники розвитку території у часі відповідно до мети її створення;

7) інші вимоги, що не суперечать законодавству України.

Умови інвестиційного договору не можуть суперечити вимогам закону. До інвестиційного договору додається затверджений інвестиційний проект, що є його невід'ємною частиною. У межах та у спосіб, передбачений інвестиційним проектом, у подальшому здійснюється господарська діяльність на території пріоритетного розвитку.

Розділ VI
Господарська діяльність на території пріоритетного розвитку

Стаття 26. Реалізація інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку

На території пріоритетного розвитку суб'єкт господарювання здійснює господарську діяльність по реалізації інвестиційного проекту в межах спеціальної митної зони за укладеним у встановленому цим Законом порядку інвестиційним договором.

Юридичні особи приватної форми власності, які були зареєстровані та функціонували, до надання статусу території пріоритетного розвитку продовжують свою діяльність відповідно до законодавства України без урахування положень цього Закону.

З суб'єкта господарювання, який реалізує на території пріоритетного розвитку інвестиційний проект, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом, справляються: податок на доходи фізичних осіб, плата за землю (земельний податок, орендна плата за земельні ділянки комунальної власності), а також здійснюються відрахування з фонду заробітної плати відповідно до законодавства.

Звільняється на 10 років від оподаткування прибуток, одержаний від реалізації інвестиційного проекту, зареєстрованого у порядку, встановленому цим Законом.

Для суб'єкта господарювання, який реалізує інвестиційний проект, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом, встановлюється митний режим спеціальної митної зони відповідно до Митного кодексу України для ввезення товарів, які використовуватимуться виключно для реалізації інвестиційного проекту (за винятком транспортних засобів, підакцизних товарів і товарів групи 1 - 24 згідно з УКТЗЕД). Перелік таких товарів є невід'ємною частиною інвестиційного проекту.

Для цілей оподаткування товари, ввезені в митному режимі на територію спеціальної митної зони, є такими, що перебувають за межами митної території України до моменту скасування свідоцтва про право здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку.

Стаття 27. Будівництво інфраструктури

На території пріоритетного розвитку дозволяється будівництво об'єктів виробничої та невиробничої сфер, житлових будинків, спортивних та освітніх закладів. Відповідно до законодавства України на такій території можуть діяти юридичні особи.

На території пріоритетного розвитку забороняється створення гральних закладів.

Стаття 28. Гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій

Інвестору, що здійснює господарську діяльність на території пріоритетного розвитку гарантується вільний, безперешкодний переказ грошових коштів та інших цінностей, отриманих на законних підставах в Україні.

Стаття 29. Гарантії відшкодування збитків завданих рішеннями, дією або бездіяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування

Фізичні та юридичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю на території пріоритетного розвитку мають право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, упущеної вигоди, завданої рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування.

Сума відшкодування у обсязі, встановленому судовим рішенням, відшкодовується у валюті, в якій були здійсненні інвестиції.

Стаття 30. Гарантії правового режиму

Інвестор при здійсненні господарської діяльності на території пріоритетного розвитку користується рівними правами та обов'язками поряд з фізичними та юридичними особами України, крім особливостей, передбачених цим Законом, за умови реєстрації іноземних інвестицій у встановленому законом порядку і визначення у такий спосіб іноземної особи як іноземного інвестора.

Особливості здійснення інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку, крім цього Закону, визначається законами України та міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України.

Стаття 31. Режим найбільшого сприяння

Інвестору, що займається інвестиційною діяльністю на території пріоритетного розвитку надається режим найбільш сприятливий з тих, що надаються в Україні для суб'єктів господарської діяльності.

Міжнародними договорами між державою Україна та іншими державами для інвестора на території пріоритетного розвитку може встановлюватися режим аналогічний режиму найбільшого сприяння з особливостями передбаченими таким міжнародним договором.

Стаття 32. Пільговий режим

Пільговий режим встановлюється з метою фактичного відшкодування за рахунок бюджету втрат інвестора в зв'язку з загальними несприятливими умовами інвестування, складностями природного, технічного, організаційного, фінансового характеру.

Пільговий режим та види пільг, передбачені законами України, надаються фізичним і юридичним особам, в тому числі іноземним, що виявили бажання вкладати інвестиції у територію пріоритетного розвитку.

Пільговий режим поширюється на створювані юридичними особами філії, інші структурні підрозділи, що розташовані та зареєстровані на території пріоритетного розвитку.

Стаття 33. Гарантії у разі зміни законодавства

У разі, якщо законами України будуть змінюватися державні гарантії захисту інвестицій на території пріоритетного розвитку, на вимогу інвестора протягом десяти років з дня укладення договору про інвестиційну діяльність на такій території зберігається застосування гарантій, передбачених цим Законом, і застосовується законодавство України, що діяло на момент укладення договору про інвестиційну діяльність на території пріоритетного розвитку, за винятком змін законодавства з питань оборони. Зниження гарантій захисту інвестора та території пріоритетного розвитку є неприпустимим.

Стаття 34. Права інвесторів, що займаються господарською діяльністю на території пріоритетного розвитку

Інвестори, що здійснюють свою діяльність на території пріоритетного розвитку у повному обсязі користуються правовим захистом, передбаченим національним законодавством та міжнародними договорами.

Інвестори мають право на:

1) реалізацію своїх інвестицій будь-якими засобами, незабороненими законом на території пріоритетного розвитку в межах своїх інвестиційних проектів, затверджених у встановленому цим законом порядку;

2) відшкодування нанесеної матеріальної та моральної шкоди, упущеної вигоди, завданої незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування;

3) захист права власності на території пріоритетного розвитку засобами незабороненими законом;

4) вільне розпорядження прибутками отриманими в результаті підприємницької діяльності, яка здійснюється на території пріоритетного розвитку в межах, незаборонених чинним законодавством України;

5) безперешкодний вивіз товарів за межі території України, отриманих в результаті господарської діяльності на території пріоритетного розвитку з особливостями, передбаченими законами України;

6) страхування майна та ризиків підприємств на території пріоритетного розвитку;

7) придбання акцій та інших цінних паперів, в тому числі державних у порядку, встановленому чинним законодавством;

8) участь у приватизації об'єктів державної та комунальної власності на території пріоритетного розвитку та за її межами;

9) участь у конкурсі інвестиційних проектів, що встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до цього Закону;

10) своєчасне отримання інформації від органів державної влади та місцевого самоврядування щодо проведення тендерів, конкурсів, аукціонів тощо;

11) надання майна в оренду на території пріоритетного розвитку у порядку встановленому законами України.

Інвестори також користуються іншими правами, передбаченими національним законодавством та міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України.

Стаття 35. Обов'язки інвестора, що здійснює господарську діяльність на території пріоритетного розвитку

Юридичні та фізичні особи, що займаються інвестуванням у територію пріоритетного розвитку зобов'язані:

1) здійснювати інвестиційну діяльність на території пріоритетного розвитку згідно з затвердженим інвестиційним проектом;

2) додержуватися екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської діяльності;

3) впроваджувати новітні енергозберігаючі та природоохоронні технології;

4) зберігати просторову та видову різноманітність і цілісність природних об'єктів і комплексів на території пріоритетного розвитку;

5) сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсувати шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

6) здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації господарських об'єктів;

7) забезпечувати вільний доступ громадян до інформації про стан будівництва, його терміни, екологічної та іншої інформації, незабороненої законом.

Розділ VII
Митний режим спеціальної митної зони

Стаття 36. Запровадження митного режиму спеціальної митної зони

Митний режим спеціальної митної зони запроваджується з метою звільнення суб'єктів господарювання, що займаються інвестиційною діяльністю на території пріоритетного розвитку від заходів тарифного і нетарифного регулювання.

Після прийняття Закону України "Про створення території пріоритетного розвитку" та укладення інвестиційного договору Кабінет Міністрів України у тридцятиденний термін зобов'язаний створити на цій території митний режим спеціальної митної зони, який починає діяти після виконання всіх необхідних заходів щодо його встановлення. Інвестор має право розпочинати господарську діяльність тільки після запровадження митного режиму спеціальної митної зони.

Питання щодо запровадження митного режиму спеціальної митної зони на території пріоритетного розвитку регулюються Митним кодексом України з урахуванням положень цього Закону.

Стаття 37. Порядок обкладення податками товарів, що переміщуються через межі спеціальної митної зони

Митний режим спеціальної митної зони під час митного оформлення товарів, що переміщуються через межі зазначеної зони, передбачає такий порядок обкладення податками:

1) товари, які ввозяться на територію спеціальної митної зони з-за меж митної території України, не обкладаються ввізним митом, а операції з ввезення таких товарів не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;

2) товари, які були попередньо ввезені з-за меж митної території України на територію спеціальної митної зони і вивозяться з території спеціальної митної зони за межі митної території України, не обкладаються вивізним митом, а операції з вивезення таких товарів не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;

3) товари, які повністю вироблені або достатньо перероблені чи оброблені на території спеціальної митної зони і вивозяться з цієї зони за межі митної території України, не обкладаються вивізним митом, а операції з вивезення таких товарів не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;

4) товари, які повністю вироблені або достатньо перероблені чи оброблені на території спеціальної митної зони і ввозяться на митну територію України для вільного обігу, обкладаються ввізним митом як під час ввезення їх на митну територію України у митному режимі імпорту, а операції з ввезення таких товарів оподатковуються податком на додану вартість у порядку та на умовах, установлених для оподаткування операцій з ввезення товарів у митному режимі імпорту;

5) товари, які були попередньо ввезені з-за меж митної території України на територію спеціальної митної зони і ввозяться на митну територію України для вільного обігу, обкладаються ввізним митом як під час ввезення їх на митну територію України у митному режимі імпорту, а операції з ввезення таких товарів оподатковуються податком на додану вартість у порядку та на умовах, установлених для оподаткування операцій з ввезення товарів у митному режимі імпорту;

6) товари, які вивозяться з митної території України на територію спеціальної митної зони, обкладаються вивізним митом на загальних підставах, а операції з вивезення таких товарів оподатковуються податком на додану вартість у порядку та на умовах, установлених для оподаткування операцій з вивезення товарів у митному режимі експорту;

7) відходи виробництва, які виникли у спеціальній митній зоні та ввозяться на митну територію України з метою утилізації, обкладаються ввізним митом за пільговими ставками як при ввезенні їх на митну територію України у митному режимі імпорту, а операції з ввезення таких товарів оподатковуються податком на додану вартість у порядку та на умовах, установлених для оподаткування операцій з ввезення товарів у митному режимі імпорту;

8) відходи виробництва, що вивозяться з території спеціальної митної зони на митну територію України з метою видалення, підлягають поміщенню у відповідний митний режим;

9) побутові відходи підприємства, що утворюються у спеціальній митній зоні, ввозяться на митну територію України без митного оформлення та обліковуються митними органами.

Розділ VIII
Права громадян, що проживають на території пріоритетного розвитку

Стаття 38. Забезпечення прав громадян

Громадяни, що проживають на території пріоритетного розвитку користуються правами, що передбачені Конституцією та законами України у повному обсязі без будь-яких обмежень, в тому числі правом на:

1) безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище;

2) гідні та безпечні умови праці;

3) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на соціальну сферу та стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

4) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації за винятком обмежень, встановлених законодавством;

5) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи;

6) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності щодо порушення прав громадян у порядку, передбаченому законодавством;

7) компенсацією заподіяної здоров'ю і майну громадян шкоди внаслідок порушення чинного законодавства України.

Розділ IX
Контроль та нагляд за інвестиційною діяльністю на території пріоритетного розвитку

Стаття 39. Контроль та нагляд

Державний контроль та нагляд за інвестиційною діяльністю на території пріоритетного розвитку здійснюється на загальних підставах у встановленому законом порядку.

Стаття 40. Контроль за дотриманням суб'єктами господарювання умов виконання зобов'язань щодо реалізації інвестиційних проектів

Контроль за дотриманням суб'єктами господарювання умов виконання зобов'язань щодо реалізації інвестиційних проектів здійснюється органами місцевого самоврядування, в межах яких знаходиться територія пріоритетного розвитку.

Орган місцевого самоврядування на підставі звітів, отриманих від суб'єкта господарювання, який реалізує інвестиційний проект на території пріоритетного розвитку щокварталу та щороку надає його Кабінету Міністрів України.

Стаття 41. Повноваження органів прокуратури у сфері державного контролю та нагляду за інвестиційною діяльністю на території пріоритетного розвитку

Органи прокуратури в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, здійснюють контроль та нагляд за додержанням законів органами державної влади та місцевого самоврядування, органами господарського управління, підприємствами, установами та організаціями різних форм власності при необхідності окремими громадянами, що займаються інвестиційною діяльністю на території пріоритетного розвитку, зокрема наглядом та контролем за:

1) додержанням стану безпеки та умов праці, заходів, щодо соціальної захищеності населення від безробіття, організацією їх виконання на території пріоритетного розвитку;

2) додержанням законодавства щодо охорони праці, забезпечення соціального захисту працівників підприємств, установ та організацій, у тому числі ті, що зайняті на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці на території пріоритетного розвитку, за наданням працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах;

3) додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами, фіксацією у встановленому законом порядку правопорушень та передачею їх на розгляд до суду;

4) раціональним використанням природних ресурсів, забезпеченням екологічної безпеки;

5) додержанням трудових прав працівників на території пріоритетного розвитку;

6) додержанням екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської діяльності на території пріоритетного розвитку.

Органи прокуратури реєструють, розглядають та реагують в установленому законом порядку на заяви та скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб на території пріоритетного розвитку.

Державний контроль за інвестиційною діяльністю на території пріоритетного розвитку здійснюють інші органи у межах та у спосіб, передбачений чинними законами України з урахуванням положень цього Закону.

Розділ X
Зайнятість і соціальний захист працівників

Стаття 42. Зайнятість населення на території пріоритетного розвитку

Суб'єкти господарювання, які діють на території пріоритетного розвитку, укладають з працівниками (у тому числі з іноземцями) трудові договори (контракти) відповідно до законодавства України про працю з обов'язковим інформуванням про це органу місцевого самоврядування, в межах компетенції якого знаходиться територія пріоритетного розвитку.

Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих роботодавцем для реалізації інвестиційного проекту, зареєстрованого у порядку, встановленому цим Законом, здійснюється відповідно до законодавства.

Стаття 43. Заробітна плата на території пріоритетного розвитку

Заробітна плата працівників, які беруть участь у реалізації інвестиційних проектів на території пріоритетного розвитку, встановлюється договором (контрактом) і обмеженню не підлягає, але не може бути нижчою заробітної плати, визначеної в інвестиційному проекті, та мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України.

Стаття 44. Регулювання трудових відносин на території пріоритетного розвитку міжнародним правом

На території пріоритетного розвитку поширюється дія положень конвенцій Міжнародної організації праці, ратифікованих Україною.

Суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність на території пріоритетного розвитку, повинні дотримуватися принципів тристоронньої декларації Міжнародної організації праці про багатонаціональні підприємства і соціальну політику. Закон про створення території пріоритетного розвитку визначає конкретні вимоги, що випливають з принципів цієї декларації та положень, зазначених конвенцій.

Стаття 45. Діяльність профспілкових організацій на території пріоритетного розвитку

На території пріоритетного розвитку вільно діють профспілкові організації.

Розділ XI
Відповідальність

Стаття 46. Відповідальність фізичних і юридичних осіб, що займаються господарською діяльністю на території пріоритетного розвитку

Суб'єкт господарювання, що займається інвестиційною діяльністю на території пріоритетного розвитку, несе відповідальність у межах чинного законодавства за порушення власних договірних зобов'язань щодо невиконання умов інвестиційного проекту, а також за недодержання обов'язків, передбачених законами України.

Суб'єкт господарювання не несе відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов'язань щодо реалізації інвестиційного проекту, якщо доведе у судовому порядку, що це сталося не з його вини.

У разі дострокового скасування свідоцтва у зв'язку з невиконанням показників інвестиційного проекту та умов інвестиційного договору та (або) нездійсненням протягом трьох років господарської діяльності, витрати понесені інвестором по здійсненню господарської діяльності на території пріоритетного розвитку не відшкодовуються. Інвестор має право продовжувати господарську діяльність на загальних засадах відповідно до законодавства України.

У разі дострокового скасування свідоцтва у судовому порядку суб'єкт господарювання зобов'язаний у порядку, визначеному законодавством України, сплатити до державного або місцевого бюджету податки, збори (обов'язкові платежі), несплачені згідно з податковим законодавством України, від дати отримання свідоцтва до дати його скасування.

Копія судового рішення про дострокове скасування свідоцтва органом місцевого самоврядування, в межах компетенції якого знаходиться територія пріоритетного розвитку, подається у п'ятиденний строк з дня його прийняття Державній податковій адміністрації України, Державній митній службі України та центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Після закінчення терміну застосування особливостей провадження господарської діяльності, визначених цим Законом, свідоцтво скасовується органом місцевого самоврядування, в межах компетенції якого знаходиться територія пріоритетного розвитку, а суб'єкт господарювання продовжує свою діяльність на загальних засадах відповідно до законодавства.

Стаття 47. Відповідальність державних органів, органів місцевого самоврядування їх посадових та службових осіб

Державні органи та органи місцевого самоврядування несуть юридичну відповідальність, передбачену чинним законодавством, за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків у сфері здійснення регулювання господарської діяльності на території пріоритетного розвитку.

Розділ XII
Прикінцеві положення

Цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

До приведення у відповідність із цим Законом інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:

1) розробити Положення про форму та порядок звітності суб'єктів інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку та Положення про форму та вимоги до оформлення інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку;

2) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення інших законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

3) відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів необхідних для застосування цього Закону.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос