Идет загрузка документа (26 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О присяжных исполнителях

Проект закона Украины от 22.09.2009 № 5151
Дата рассмотрения: 22.09.2009 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про присяжних виконавців

Стаття 1. Сфера регулювання

1. Цей Закон визначає загальні засади організації та діяльності присяжних виконавців, їх права та обов'язки.

2. Дія цього Закону не поширюється на діяльність державних виконавців.

Стаття 2. Вимоги до присяжного виконавця

1. Присяжний виконавець є спеціально уповноваженою від імені держави особою, на яку покладається виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення).

2. Присяжним виконавцем може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у сфері права не менш як три роки, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

3. Не може бути присяжним виконавцем особа:

визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;

щодо якої провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи;

яка має судимість;

нездатна виконувати обов'язки присяжного виконавця за станом здоров'я;

вчинки і поведінка якої несумісні з виконанням повноважень присяжного виконавця.

4. Присяжному виконавцю заборонено займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, перебувати на державній службі або на службі в органі місцевого самоврядування, входити самостійно, через представника або підставну особу до складу виконавчого органу чи наглядової ради або перебувати у штаті юридичної особи, яка має на меті отримання прибутку, виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої у вільний від основної роботи час.

5. Присяжний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлює уповноважений центральний орган виконавчої влади.

Стаття 3. Незалежність присяжного виконавця

1. Присяжний виконавець під час виконання своїх обов'язків є незалежним і підпорядковується лише закону. Жодна особа не має права втручатися у процес виконання ним рішень.

2. Кримінальна справа стосовно присяжного виконавця або за фактом вчинення присяжним виконавцем злочину може бути порушена виключно Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

3. У разі затримання уповноваженим органом присяжного виконавця або порушення стосовно нього кримінальної справи, орган, що здійснив затримання чи порушив кримінальну справу, зобов'язаний негайно повідомити про це уповноважений центральний орган виконавчої влади.

Стаття 4. Професійна таємниця

1. Присяжному виконавцю заборонено розголошувати отриману у зв'язку з його діяльністю інформацію, що становить професійну таємницю. Заборона розголошення професійної таємниці поширюється і у разі анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності з виконання рішень.

Обов'язок збереження професійної таємниці поширюється також на осіб, які перебувають з присяжним виконавцем у трудових відносинах, та інших осіб, які мають доступ до зазначеної інформації.

2. Інформацію, зазначену у частині першій цієї статті, а також інформацію, пов'язану із вчиненням виконавчих дій, та документи виконавчого провадження присяжний виконавець може надавати іншим особам лише у випадках і порядку, встановлених законом.

3. За розголошення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, присяжний виконавець та особи, що перебувають з ним у трудових відносинах, та інші особи, які мають доступ до такої інформації, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Стаття 5. Кваліфікаційний іспит

1. Особа, яка має намір отримати свідоцтво про право на здійснення діяльності з виконання рішень, подає кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, яка утворюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, відповідну заяву з документами, що підтверджують відповідність зазначеним у статті 2 цього Закону вимогам, та декларацію про доходи.

2. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія проводить перевірку достовірності документів та відомостей, що подаються особою, за результатом якої приймає рішення про допуск чи відмову у складанні іспиту.

3. Порядок складання кваліфікаційного іспиту та перелік питань затверджує уповноважений центральний орган виконавчої влади. Іспит проводиться шляхом анонімного тестування.

4. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може подати заяву про його повторне складання не раніше ніж через шість місяців.

Стаття 6. Отримання права на здійснення діяльності з виконання рішень

1. За результатами складеного кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія у десятиденний строк рекомендує уповноваженому центральному органу виконавчої влади надати претенденту право на здійснення діяльності з виконання рішень.

2. Уповноважений центральний орган виконавчої влади у місячний строк з дня надходження рекомендації кваліфікаційно-дисциплінарної комісії видає свідоцтво про право на здійснення діяльності з виконання рішень та вносить запис до Єдиного реєстру присяжних виконавців України.

Стаття 7. Організація роботи присяжного виконавця

1. Присяжний виконавець на території його діяльності у відкритому для вільного доступу місці зобов'язаний не пізніше ніж протягом шести місяців організувати контору, порядок організації та вимоги до якої встановлюються уповноваженим центральним органом виконавчої влади.

2. Присяжний виконавець може виконувати свої обов'язки самостійно або разом з іншими присяжними виконавцями, які отримали право на здійснення діяльності з виконання рішень на тій самій території, на підставі договору про спільну діяльність.

3. Контора присяжного виконавця повинна працювати не менш як протягом чотирьох годин кожного робочого дня.

4. Виконання рішень здійснюється присяжним виконавцем на підставі договорів із стягувачами.

Стаття 8. Присяга присяжного виконавця

1. Особи, які отримали свідоцтво про право на здійснення діяльності з виконання рішень, складають присягу такого змісту:

"Присягаю своєю честю бути відданим Україні, дотримуватись її Конституції та законів, зберігати професійну таємницю, виконувати обов'язки виконавця чесно, гідно і неупереджено.".

Стаття 9. Припинення повноважень присяжного виконавця

1. Підставами для припинення повноважень присяжного виконавця є:

1) його письмова заява;

2) неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) досягнення ним 65-річного віку;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

5) визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним, безвісно відсутнім або померлим;

6) накладення дисциплінарного стягнення у вигляді анулювання свідоцтва;

7) недотримання вимог щодо несумісності з іншими видами діяльності;

8) подання неправдивих відомостей, необхідних для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності з виконання рішень;

9) невиконання обов'язків присяжного виконавця без поважних причин протягом шести місяців;

10) його смерть.

Крім того, повноваження присяжного виконавця припиняються в разі, коли присяжний виконавець не організував контору в установлений цим Законом строк.

2. У разі наявності підстав для припинення повноважень присяжного виконавця уповноважений центральний орган виконавчої влади приймає рішення про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності з виконання рішень.

Стаття 10. Чисельність присяжних виконавців та територіальні межі їх діяльності

1. Чисельність присяжних виконавців встановлює уповноважений центральний орган виконавчої влади з розрахунку не більш як одна особа на 10000 населення.

2. Уповноважений центральний орган виконавчої влади визначає адміністративно-територіальну одиницю, на якій розташовується контора присяжного виконавця.

3. Територіальну компетенцію присяжного виконавця щодо прийняття до свого провадження виконавчих документів встановлює уповноважений центральний орган виконавчої влади в межах Автономної Республіки Крим, області або міст Києва чи Севастополя.

4. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих присяжними виконавцями на території своєї діяльності, можуть вчинятися ними на всій території України.

Стаття 11. Компетенція присяжного виконавця щодо виконання рішень

1. Присяжний виконавець здійснює виконання рішень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", за винятком рішень, що виконуються виключно органами державної виконавчої служби.

2. Виключно органами державної виконавчої служби у примусовому порядку виконуються рішення:

за якими боржником або стягувачем є держава, Автономна республіка Крим, територіальні громади в особі їх органів, або юридичні особи, які фінансуються виключно за кошти державного або/та місцевих бюджетів;

про відібрання дитини;

про примусове вселення/виселення;

у спорах, що виникають з корпоративних відносин між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), зокрема учасником, який вийшов із складу товариства, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства;

про стягнення об'єктів державної чи комунальної власності;

рішення у сфері земельних відносин.

Стаття 12. Помічник присяжного виконавця

1. Присяжний виконавець може мати помічника (помічників) на підставі трудового договору.

2. Помічник присяжного виконавця бере участь у виконавчих діях лише разом з присяжним виконавцем.

Стаття 13. Контроль за діяльністю присяжного виконавця

1. Контроль за діяльністю присяжного виконавця здійснює уповноважений центральний орган виконавчої влади шляхом проведення планової і позапланової перевірки.

2. Планова перевірка проводиться не частіше одного разу на два роки виключно у конторі присяжного виконавця з обов'язковим повідомленням про час проведення перевірки не пізніше ніж за 10 днів до її початку.

Присяжний виконавець зобов'язаний надавати посадовим особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості, документи та їх копії, які додаються до матеріалів перевірки.

Повторна перевірка з питань, які стали її предметом, не допускається.

3. Позапланова перевірка (виїзна або невиїзна) проводиться тільки за письмовим зверненням громадян чи юридичних осіб, що потребує проведення додаткового контролю.

Для проведення невиїзної перевірки присяжному виконавцю надсилається письмовий запит у межах предмета звернення, за результатами розгляду якого у зазначений в запиті строк присяжний виконавець надсилає вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

4. Порядок проведення перевірки (планової або позапланової) стану дотримання присяжними виконавцями законодавства та належного виконання ними своїх обов'язків встановлює уповноважений центральний орган виконавчої влади.

Стаття 14. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія

1. Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір отримати свідоцтво про право на здійснення діяльності з виконання рішень, контролю за дотриманням присяжними виконавцями законодавства та підготовки рекомендацій про видачу або анулювання свідоцтва, порушення, проведення чи припинення дисциплінарного провадження стосовно присяжних виконавців утворюється кваліфікаційно-дисциплінарна комісія.

2. Персональний склад, строк повноважень членів комісії та вимоги до них, а також порядок діяльності комісії визначаються уповноваженим центральним органом виконавчої влади.

Стаття 15. Відповідальність присяжних виконавців

1. Присяжний виконавець несе за свої дії та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

2. Присяжні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

3. Уповноважений центральний орган виконавчої влади за поданням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії накладає на присяжних виконавців дисциплінарні стягнення.

4. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з моменту виявлення проступку, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.

Стаття 16. Дисциплінарні проступки присяжних виконавців

1. Дисциплінарними проступками присяжних виконавців є:

1) невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків;

2) порушення присяги.

Стаття 17. Дисциплінарні стягнення

1. Дисциплінарними стягненнями, що накладаються на присяжних виконавців, є:

1) попередження;

2) зупинення права на здійснення діяльності з виконання рішень строком до трьох місяців;

3) анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності з виконання рішень.

2. При визначенні виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини присяжного виконавця, тяжкість вчиненого ним проступку, а також наявність накладеного раніше дисциплінарного стягнення.

3. Скасування процесуальних актів, виданих присяжним виконавцем, не тягне за собою дисциплінарну відповідальність, за винятком випадків, коли встановлено навмисне порушення присяжним виконавцем закону або грубу необережність.

4. У разі застосування до присяжного виконавця такого дисциплінарного стягнення як зупинення права на здійснення діяльності з виконання рішень строком до трьох місяців або анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності з виконання рішень, виконавчі провадження передаються на виконання до відповідного органу державної виконавчої служби або іншому присяжному виконавцю.

Стаття 18. Страхування цивільно-правової відповідальності присяжного виконавця

1. Для забезпечення відшкодування шкоди присяжний виконавець до початку своєї діяльності зобов'язаний укласти договір страхування цивільно-правової (майнової) відповідальності перед третіми особами.

2. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності присяжного виконавця встановлюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Франшиза становить один відсоток від страхового відшкодування.

3. Порядок і умови обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності присяжних виконавців встановлюються законом.

Стаття 19. Винагорода присяжного виконавця та витрати, пов'язані з виконанням рішення

1. Дії присяжного виконавця з виконання рішень є платними.

2. Винагорода присяжного виконавця встановлюється у розмірі виходячи із суми вимог стягнення за виконавчим документом, або у фіксованих сумах, що стягуються за вчинення виконавчих дій. Граничні ставки винагороди присяжного виконавця встановлює Кабінет Міністрів України.

3. Про розмір винагороди присяжним виконавцем складається розрахунок, форму якого затверджує уповноважений центральний орган виконавчої влади.

Присяжному виконавцю забороняється укладати угоди з метою зміни ставок винагороди або порядку її стягнення.

4. Присяжний виконавець повинен довести до відома сторін виконавчого провадження розрахунок розміру винагороди, роз'яснити порядок її сплати та стягнення, порядок оскарження розміру винагороди.

5. Витрати, пов'язані з виконанням рішення, сплачуються стягувачем шляхом внесення авансового платежу та відшкодовуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

6. Винагорода присяжного виконавця стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Якщо суму, що підлягає стягненню за виконавчим документом, стягнуто частково, сума винагороди присяжного виконавця, визначена у відсотковому відношенні до суми стягнення, стягується пропорційно фактично стягнутій сумі. Винагорода, визначена у фіксованих сумах, стягується в повному обсязі.

7. Солідарні боржники несуть солідарний обов'язок по сплаті винагороди присяжному виконавцю.

8. Винагорода присяжного виконавця стягується на підставі наданого ним розрахунку.

9. Сторони виконавчого провадження мають право оскаржити розмір винагороди присяжного виконавця до суду протягом одного місяця з дня отримання розрахунку.

10. Суми надмірно сплаченої винагороди та витрат виконавчого провадження повертаються присяжним виконавцем протягом десяти днів.

Стаття 20. Авансування суми винагороди присяжного виконавця

1. У випадках, передбачених угодою із стягувачем, присяжний виконавець має право до відкриття виконавчого провадження вимагати від стягувача виплати авансу - частини суми винагороди.

Не дозволяється вимагати аванс від фізичної особи, що пред'являє до виконання рішення, ухвалене в судовому процесі, в якому була звільнена від сплати судового збору.

2. У разі коли суму винагороди стягнуто з боржника частково, присяжний виконавець відшкодовує аванс пропорційно до розміру суми винагороди, фактично стягнутої з боржника.

3. У разі, коли рішення залишилося невиконаним з причин, які не залежать від присяжного виконавця, аванс стягувачу не повертається.

Стаття 21. Правила ведення діловодства та архіву присяжного виконавця

1. Правила ведення діловодства та архіву присяжного виконавця затверджує Кабінет Міністрів України.

2. Документи виконавчих проваджень та архіву присяжного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні присяжного виконавця під час виконання ним повноважень, встановлених цим Законом.

3. У разі невиконання своїх обов'язків присяжним виконавцем строком більше десяти робочих днів у зв'язку з хворобою, відпусткою або з інших причин виконавче провадження може бути передане за заявою стягувача на виконання до відповідного органу державної виконавчої служби або іншому присяжному виконавцю.

4. У разі припинення повноважень присяжного виконавця виконавчі провадження передаються на виконання до відповідного органу державної виконавчої служби або іншому присяжному виконавцю, а архів присяжного виконавця - до відповідного державного архіву в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 22. Зберігання коштів і статистична звітність присяжного виконавця

1. Присяжний виконавець уповноважений приймати кошти, цінні папери або інші цінності, що передаються йому або вилучаються у боржника чи третіх осіб для подальшої передачі їх стягувачу.

2. Присяжний виконавець зобов'язаний відкрити в установі банку рахунок для зберігання депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.

Зберігання власних коштів ведеться присяжним виконавцем на окремих рахунках.

3. Кошти, цінні папери чи інші цінності, прийняті присяжним виконавцем на депозит, йому не належать, не включаються до складу спадкової або ліквідаційної маси у разі смерті виконавця або припинення його діяльності, на них не може бути накладено арешт або звернуто стягнення за боргами присяжного виконавця.

4. Порядок здійснення депозитних операцій, подання фінансової звітності та ведення обліку присяжним виконавцем встановлюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади.

5. Присяжні виконавці ведуть і подають статистичну звітність в порядку, встановленому законом.

Стаття 23. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2011 року.

2. Виконавчі документи, що перебувають у провадженні органів державної виконавчої служби, можуть бути повернені за заявою стягувачів та повторно пред'явлені на виконання присяжним виконавцям.

3. Положення Закону України "Про виконавче провадження" в частині повноважень, прав та обов'язків державного виконавця застосовуються також до присяжного виконавця. Не застосовуються положення Закону України "Про виконавче провадження" щодо:

1) накладення штрафів та інших стягнень на боржника, інших фізичних чи юридичних осіб та посадових осіб;

2) приводу боржника;

3) контролю за законністю виконавчого провадження та його перевірки;

4) встановлення строків для добровільного виконання рішення та стягнення виконавчого збору;

5) інші положення, що не відповідають цьому Закону.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) доповнити частину першу статті 7 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002, N 7, ст. 50, N 8, ст. 62, N 14, ст. 96; 2003, N 38, ст. 313; 2004, N 2, ст. 6, N 19, ст. 254, N 26, ст. 362; 2005, N 1, ст. 1, N 6, ст. 138; 2006, N 49, ст. 484; 2008, N 5-8, ст. 78, із змінами, внесеними Законом України від 18 грудня 2008 року N 692-VI) пунктом 44 такого змісту:

"44) страхування цивільно-правової відповідальності присяжного виконавця за шкоду, яку може бути завдано у зв'язку з виконанням його обов'язків.";

2) пункт 1.9 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 37, ст. 308) після слова "адвокатів" доповнити словами "присяжних виконавців".

5. Кабінету Міністрів України:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

2) прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;

3) вирішити питання щодо скорочення чисельності державних виконавців у зв'язку з присвоєнням статусу присяжним виконавцям.

 

Голова Верховної Ради
України

 
В. ЛИТВИН

Опрос