Идет загрузка документа (31 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно дорожно-транспортных происшествий и выплат страхового возмещения

Проект закона Украины от 13.05.2010 № 4652-д
Дата рассмотрения: 13.05.2010 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплат страхового відшкодування

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) статтю 124 доповнити частиною такого змісту:

"Особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди не перебували в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів";

2) пункт перший частини першої статті 255 доповнити абзацом такого змісту:

"органу технічного нагляду Міністерства аграрної політики України (стаття 18827)";

3) у частині другій статті 260 слова "визначається цим Кодексом та іншими законами України" замінити словами "визначається цим Кодексом, іншими законами України та у встановлених законом випадках Кабінетом Міністрів України";

4) абзац другий частини другої статті 308 доповнити словами "та зазначеного у постанові";

5) у частині першій статей 3211 та 322 слова "її винесення" замінити словами "набрання нею чинності".

2. У Законі України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 1, ст. 1)

1) у статті 1:

а) пункти 1.3 та 1.4 викласти в такій редакції:

"1.3. потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при використанні транспортного засобу;

1.4. особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які експлуатують забезпечений транспортний засіб на законних підставах ";

б) пункт 1.5 доповнити абзацом такого змісту:

"У розумінні цього Закону, не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але по відношенню до якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу";

в) пункти 1.7 та 1.8 викласти в такій редакції:

"1.7. забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений в чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована;

"1.8. страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладання такого договору";

г) доповнити пунктом 1.12 такого змісту:

"1.12. дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки";

2) пункт 2.1 статті 2 доповнити реченням такого змісту:

"Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону";

3) пункт 13.2 статті 13 викласти в такій редакції:

"13.2. Розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків за умови, що страхувальником є громадянин України: учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I та II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 куб. см включно та належить такому громадянину на праві власності";

4) у пункті 14.2 статті 14 слова "на умовах, зазначених у пункті 15.3 статті 15 цього Закону" виключити;

5) частину першу статті 15 виключити;

6) у статті 17:

а) пункт 17.1 доповнити абзацами такого змісту:

"Внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік.

Укладання внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на строк менший, ніж один рік, але не менш ніж на 15 днів, допускається виключно щодо транспортних засобів, що незареєстровані - на час до їх реєстрації, тимчасово зареєстровані - на час до їх постійної реєстрації, або зареєстровані на території іноземних держав - на час їх перебування на території України.

Міжнародний договір "Зелена картка" може укладатися на строк 15 днів, 1 місяць, 2 місяці, 3 місяці, 4 місяці, 5 місяців, 6 місяців, 7 місяців, 8 місяців, 9 місяців, 10 місяців, 11 місяців або один рік";

б) пункт 17.5 викласти в такій редакції:

"17.5. При укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик зобов'язаний безкоштовно надати страхувальнику спеціальний знак державного зразка та бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, а також перелік представників страховика, які уповноважені виконувати функцію такого страховика щодо опрацювання претензій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. У разі втрати або використання бланку повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, страховик на підставі письмової заяви страхувальника зобов'язаний безкоштовно надати останньому новий бланк такого повідомлення";

7) статтю 33 викласти в такій редакції:

"Стаття 33. Дії осіб при настанні дорожньо-транспортної пригоди, що може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати)

33.1. При настанні дорожньо-транспортної пригоди, що може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний:

33.1.1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;

33.1.2. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;

33.1.3. проінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;

33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою, затвердженою Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, то він має підтвердити це документально.

33.2. При настанні дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умов відсутності травмованих (загиблих) людей та наявності згоди водіїв цих транспортних засобів про обставини її скоєння, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому випадку водії цих транспортних засобів після складення зазначеного у цьому пункті повідомлення мають право залишити місце такої пригоди та звільняються від обов'язку інформувати орган Міністерства внутрішніх справ України про її настання.

33.3. Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберегти пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, доки їх не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені у цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі, якщо не з їх вини, протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду до місця знаходження такого пошкодженого майна не прибув його уповноважений представник.

33.4. У випадках оформлення працівниками органів Міністерства внутрішніх справ України відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду, вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди та сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведені огляду місця такої пригоди та транспортних засобів, що приймали участь у ній";

8) доповнити статтею 33N такого змісту:

"Стаття 33N. Сприяння страховику та МТСБУ у розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, що може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати)

33N.1. Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування, (потерпілий) зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ у розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, зокрема: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про усі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи, що мають відношення до цієї дорожньо-транспортної пригоди, протягом семи робочих днів з дати отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо згадані особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

33N.2. На підставі письмового запиту страховика або МТСБУ підрозділ Державтоінспекції МВС України зобов'язаний надати йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої встановлюється МВС України, заклад охорони здоров'я - довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється МОЗ України, відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово-медичної експертизи, а також іншу інформацію, що необхідна для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати, медико-соціальна експертна комісія - документи, що підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної працездатності потерпілого, суди та правоохоронні органи - копії наявних документів, що стосуються обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.

Строк надання такої інформації органами державної влади (в тому числі, судовими та правоохоронними) та місцевого самоврядування, медичними закладами, а також іншими юридичними особами не може перевищувати 10 робочих днів від дати надходження запиту страховика (МТСБУ)";

9) статтю 34 викласти в такій редакції:

"Стаття 34. Дії страховика та МТСБУ після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, що може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати)

34.1. Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання подію, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

34.2. Протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

34.3. Якщо у визначений строк представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

34.4. Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи (в штаті яких є аварійні комісари або експерти)";

10) статтю 35 викласти в такій редакції:

"Стаття 35. Заява про страхове відшкодування

35.1. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім'я, по-батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданої шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

35.2. До заяви додаються:

1) паспорт громадянина, а у випадку його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особистість заявника, - у разі, якщо заявник фізична особа;

2) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), - у разі, якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

3) довідку про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номеру платника податку (за умови його присвоєння) - у разі, якщо заявник фізична особа;

4) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

5) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;

6) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

7) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, доходи останнього за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника та оригінали;

8) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Документи, зазначені у підпунктах 1 - 5 цього пункту, надаються для огляду та зняття копії, або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є така копія, що посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена, або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.

35.3. Особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов'язана надавати консультаційну допомогу заявнику при складанні заяви й на прохання заявника зобов'язана ознайомити його з відповідними нормативними актами та порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінений розмір шкоди";

11) статтю 36 викласти в такій редакції:

"Стаття 36. Прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) страховика та порядок її здійснення

36.1. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про виплату страхового відшкодування (регламентної виплати) або відмову у виплаті страхового відшкодування (регламентній виплаті). Рішення про виплату страхового відшкодування (регламентну виплату) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі, якщо спір про виплату страхового відшкодування (регламентну виплату) розглядався у судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує відповідний ліміт відповідальності страховика, то розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду, обмежується зазначеним лімітом.

36.2. Протягом 45 днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, а у випадку відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого - протягом 60 днів, страховик (МТСБУ) зобов'язані:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про виплату страхового відшкодування (регламентну виплату) та здійснити її. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, то виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) має бути здійснена у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі не визнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, прийняти вмотивоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (регламентній виплаті).

Якщо дана дорожньо-транспортна пригода розглядається у цивільній, господарській, кримінальній справі або у справі про адміністративне правопорушення перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У разі, якщо заява про виплату страхового відшкодування чи інші документи, що є необхідними для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, то строк прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) та здійснення такої виплати збільшується на кількість днів такого прострочення.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик чи відповідно МТСБУ зобов'язані направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

36.3. У випадку, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, то розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну із таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

У разі, коли дорожньо-транспортна пригода, сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували в з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи із частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальне опорне пристосування), то виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності по відношенню до тягача, а у випадку, коли цей тягач незабезпечений, регламентна виплата проводиться МТСБУ.

Якщо водії транспортних засобів скористалися правом, передбаченим пунктом 33.2 статті 33 цього Закону, то страховик відшкодовує виключно шкоду, передбачену статтями 29 та 30 цього Закону.

36.4. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (за виключенням регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов'язкового страхування на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика чи відповідно МТСБУ. У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати понесені без попереднього погодження із страховиком чи відповідно МТСБУ.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється, як правило, шляхом безготівкового розрахунку.

36.5. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

36.6. Страхувальником або особою, відповідальною за спричинені збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо така була передбачена договором страхування.

36.7. Рішення страховика (МТСБУ) щодо виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржене страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку";

12) статтю 37 викласти в такій редакції:

"Стаття 37. Відмова у страховому відшкодуванні (регламентній виплаті)

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентній виплаті) є:

37.1 навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована, (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

37.2 вчинення особою, відповідальність якої застрахована, (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

37.3 не виконання потерпілим або іншою особа, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості встановити страховику (МТСБУ) факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання, або розмір заподіяної шкоди.

Негативний фінансовий стан страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати)";

13) у частині першій статті 38:

а) підпункт "а" пункту 38.1.1 викласти в такій редакції:

"а) якщо він керував транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції";

б) підпункт "в" пункту 38.1.1 викласти в такій редакції:

"в) якщо він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції";

14) у частині другій статті 38:

а) пункт 38.2.1 після слів "до власника" доповнити словами "водія";

б) доповнити пунктом 38.2.5 такого змісту:

"38.2.5. до особи, зазначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, якщо вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та/або вона керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії та/або самовільно залишила місце пригоди";

15) доповнити статтею 38N такого змісту:

"Стаття 38N. Відшкодування шкоди, завданої страховику чи МТСБУ внаслідок шахрайства

Шкода, заподіяна страховику чи МТСБУ внаслідок шахрайства, відшкодовується особою, яка вчинила такий злочин, у подвійному розмірі завданої шкоди";

16) доповнити статтею 38I такого змісту:

"Стаття 38I. Відповідальність за порушення умов страхування

38I.1. У разі, якщо страховиком сплачене страхове відшкодування за шкоду, спричинену під час використання забезпеченого транспортного засобу у сфері, яка передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта ніж визначене договором страхування, чи водієм, водійський стаж якого є меншим ніж визначений умовами договору страхування, то особа, яка відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 % сплаченого страхового відшкодування

38I.2. У разі, якщо невиконання (неналежне виконання) особою, відповідальність якої застрахована, водієм забезпеченого транспортного засобу чи особою, зазначеною пункті 13.1 статті 13 цього Закону, обов'язку, передбаченого пунктом 33N.1 статті 33N цього Закону, призвело до порушення строку здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), то страховик (МТСБУ) має право вимагати від такої особи компенсації 20 % сплаченого страхового відшкодування (регламентної виплати)";

17) у пункті 40.3 статті 40 слова "аварійних комісарів" замінити словами "аварійних комісарів, експертів або юридичні особи (в штаті яких є аварійні комісари або експерти)";

18) у пункті 41.4 статті 41 слова "аварійних комісарів" замінити словами "аварійних комісарів, експертів або юридичні особи (в штаті яких є аварійні комісари)";

II. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2011 року.

III. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

IV. Спеціальному уповноваженому органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону затвердити форму повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

V. Моторному (транспортному) страховому бюро України за погодженням з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що має передбачати типові схеми дорожньо-транспортних пригод.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос