Идет загрузка документа (222 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "Об адвокатуре"

Проект закона Украины от 06.05.2009 № 4353-1
Дата рассмотрения: 06.05.2009 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру"

Верховна Рада України постановляє:

Внести до Закону України "Про адвокатуру" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 9, ст. 62) зміни, виклавши його у такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про адвокатуру та адвокатську діяльність

Цей Закон регулює відносини, пов'язані із здійсненням в Україні адвокатської діяльності, створення належних умов для забезпечення виконання адвокатурою її конституційних завдань, надання адвокатами правової допомоги, здійснення захисту та представництва, функціонування адвокатського самоврядування.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставі та в порядку, передбаченому цим Законом;

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва в порядку та на засадах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України, актами органів адвокатського самоврядування;

правова допомога - діяльність адвоката з надання правових консультацій і роз'яснень клієнту, підготовка та складання документів правового характеру;

захист - діяльність адвоката, спрямована на забезпечення дотримання органами дізнання, досудового слідства, державним обвинуваченням, судом законних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у кримінальному судочинстві та при розгляді справ про адміністративні правопорушення, з метою з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують або виключають кримінальну чи адміністративну відповідальність особи затриманого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, сприяння відновленню порушених прав та інтересів особи, потерпілої від злочину;

представництво - діяльність, яка здійснюється адвокатом в інтересах і від імені клієнта, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а також забезпечення реалізації процесуальних прав та обов'язків клієнта у конституційному, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві;

адвокатський запит - викладена в письмовій формі, обов'язкова для виконання вимога адвоката до органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів їх посадових осіб, керівників підприємств, установ чи організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян, фізичних осіб (за їх згодою) про надання відомостей, довідок, характеристик чи інших документів (їх посвідчених копій), або надання офіційних роз'яснень чи офіційної відповіді з питань, віднесених до їх компетенції;

адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання, пов'язані з організацією та діяльністю адвокатури, а також система інститутів, які забезпечують реалізацію адвокатами такого права;

гонорар - форма отримання адвокатом грошової винагороди за надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва;

ордер - письмовий документ, який посвідчує повноваження адвоката на підставі договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва адвокатом, адвокатською фірмою чи адвокатським об'єднанням;

клієнт - держава, фізична чи юридична особа, права і свободи якої адвокат захищає, або чиї законні інтереси він представляє, або котрій він безпосередньо надає правову допомогу в формах та на умовах, передбачених цим Законом, незалежно від того, внесла ця особа гонорар особисто, чи він був сплачений її представником або будь-якою іншою юридичною чи фізичною особою.

договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва (далі - договір про надання правової допомоги) - це домовленість, згідно з якою одна сторона, адвокат (адвокатське бюро, адвокатська фірма, адвокатське об'єднання зобов'язується надати правову допомогу, здійснити захист чи представництво клієнта на умовах та в порядку, передбачених договором, а друга сторона, - клієнт (представник клієнта), - зобов'язується сплатити гонорар адвокату (адвокатському бюро, адвокатській фірмі, адвокатському об'єднанню), за виконання доручення, а також фактичні витрати, пов'язані з виконанням договору.

Стаття 2. Адвокатура України

1. Адвокатура України - відповідно до Конституції України спеціально уповноважений недержавний, професійний, незалежний, самоврядний правозахисний інститут, до складу якого входять всі адвокати України, що діє з метою надання правової допомоги, захисту та представництва прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Стаття 3. Правове регулювання діяльності адвокатури

1. Організація та діяльність адвокатури України регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, Правилами адвокатської етики, іншими актами органів адвокатського самоврядування.

Стаття 4. Принципи організації адвокатури

1. Адвокатуру України складають адвокати України, об'єднані на засадах членства у Національній асоціації адвокатів України та регіональних асоціаціях адвокатів.

2. Адвокатура України діє на засадах самоврядності, незалежності, верховенства права, законності, демократизму, корпоративності.

Стаття 5. Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності

1. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, незалежності, демократизму, гуманізму та конфіденційності.

2. Адвокатську діяльність адвокат здійснює на всій території України, а за кордоном - згідно з міжнародними договорами України.

3. Представництво та захист в судах України прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб постійно на професійній основі здійснюється виключно адвокатами, крім випадків визначених цим Законом.

4. Адвокатська діяльність є неприбутковою і не є підприємницькою.

5. Право на заняття адвокатською діяльністю не обмежується віком особи.

6. Адвокат здійснює адвокатську діяльність індивідуально або у складі адвокатського бюро, адвокатської фірми та адвокатського об'єднання, тобто в організаційних формах, визначених цим Законом.

7. До адвокатської діяльності не належить юридична діяльність:

- штатних юрисконсультів юридичних осіб та осіб, що працюють за трудовими угодами (контрактами) у юридичних та фізичних осіб - підприємців;

- правозахисна діяльність громадських організацій.

Стаття 6. Адвокатура і держава

1. Адвокатура не входить до системи органів державної влади та місцевого самоврядування.

2. Держава створює належні умови діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані узгоджувати з органами адвокатського самоврядування проекти нормативно-правових актів, які стосуються питань організації та діяльності адвокатури в Україні, з надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва.

4. Уповноважений центральний орган виконавчої влади:

1) узагальнює статистичні дані про організацію та діяльність адвокатури;

2) організовує фінансування надання правової допомоги та здійснення захисту за рахунок держави;

3) забезпечує виплату гонорару та відшкодування витрат адвоката у випадку надання правової допомоги та здійснення захисту за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до цього Закону;

4) здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатських бюро, адвокатських фірм та адвокатських об'єднань України;

5. Органи виконавчої влади в межах своєї компетенції сприяють отриманню органами адвокатського самоврядування приміщень, придатних для здійснення їх функцій.

6. Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції сприяють адвокатам, адвокатським бюро, адвокатським фірмам та адвокатським об'єднанням у вирішенні соціальних питань, надають їм в оренду придатні для роботи приміщення, встановлюють пільги щодо орендної плати та плати за комунальні послуги тощо.

Стаття 7. Єдиний реєстр адвокатів України

1. З метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України та адвокатів іноземних держав, які отримали право надавати правову допомогу в Україні, ведеться Єдиний реєстр адвокатів України.

2. Ведення Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється на засадах відкритості та безкоштовного доступу до інформації відповідно до цього Закону та Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, що затверджується Національною асоціацією адвокатів України.

3. Адміністратором Єдиного реєстру адвокатів України є Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, яка вносить відомості до Єдиного реєстру адвокатів України та здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює контроль за діяльністю реєстраторів, що несуть відповідальність за достовірність інформації, яка надається до Єдиного реєстру адвокатів України.

4. Реєстраторами Єдиного реєстру адвокатів України є регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, до повноважень яких належить надання відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

5. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:

1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката;

2) номер, дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

3) назва органу, який прийняв рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

4) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

5) поштовий індекс, адреса та телефон робочого місця адвоката;

6) назва та місцезнаходження офісу адвоката, адвокатського бюро, адвокатської фірми або адвокатського об'єднання;

7) інформація про зупинення або припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

8) дата внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України;

9) прізвище, ім'я та по батькові особи, яка надала відомості до Єдиного реєстру адвокатів України.

До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться відомості про адвокатів іноземних держав, які отримали дозвіл надавати правову допомогу, здійснювати захист та представництво в Україні.

6. Відомості Єдиного реєстру адвокатів України є відкритими та розміщуються для загального ознайомлення на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури у всесвітній мережі Інтернет.

7. Протягом трьох робочих днів з дня складання Присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, інформація про адвоката надається регіональною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, яка протягом трьох робочих днів з дня отримання інформації вносить відомості про адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України.

8. Адвокат протягом десяти днів повідомляє письмово відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури про зміну відомостей про себе, що містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України.

9. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення адвокатом даних про себе для внесення в Єдиний реєстр адвокатів України змін та уточнень є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Розділ II. НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ
АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Стаття 8. Умови набуття права на заняття адвокатською діяльністю

1. Право на заняття адвокатською діяльністю може набути фізична особа, яка відповідає вимогам частини 1 статті 10 цього Закону, склала кваліфікаційний іспит, успішно пройшла стажування, прийняла присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

2. Не можуть займатись адвокатською діяльністю та набувати статус адвоката:

1) прокурори, слідчі, судді, нотаріуси, експерти, патентні повірені, юрисконсульти, та будь-яка особи, що працюють в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, службі безпеки, органах державної влади і управління, місцевого самоврядування або перебувають на військовій чи державній службі, тобто особи, які здійснюють діяльність, несумісну із статусом адвоката;

2) особи, які мають має непогашену чи не зняту судимість за вчинення необережного злочину;

3) особи, які були засуджені за вчинення умисного злочину (незалежно від зняття чи погашення судимості);

4) особи, які у встановленому законом порядку визнані недієздатними чи обмежено дієздатними;

5) особи, які були позбавлені права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом 7 років з дня прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури про анулювання свідоцтва та припинення адвокатської діяльності.

Стаття 9. Стаж роботи в галузі права

1. До стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю та отримання статусу адвоката, зараховується робота на посадах:

1) судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;

2) помічника судді, помічника адвоката, помічника нотаріуса;

3) юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу та інших посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, якщо зайняття такої посади вимагає наявності повної вищої юридичної освіти;

4) педагогічних або науково-педагогічних працівників, які здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в середніх професійно-технічних, вищих навчальних закладах або навчальних закладах післядипломної освіти, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

5) працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої юридичної освіти;

6) інші посади, які відповідно до закону вимагають наявності повної вищої юридичної освіти.

Стаття 10. Допуск до складання кваліфікаційного іспиту

1. Особа, яка закінчила вищий навчальний заклад III - IV рівня акредитації та отримала повну вищу освіту за спеціальностями "Правознавство", "Міжнародне право", "Правоохоронна діяльність", має стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, має право звернутись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

2. До заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту додаються документи, визначені в Положенні про порядок складання кваліфікаційних іспитів для отримання права на здійснення адвокатської діяльності.

3. У разі неповноти поданих документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури призупиняє розгляд заяви та надає заявнику строк для усунення недоліків. Строк розгляду заяви не повинен перевищувати 2-х місяців з дня її надходження.

4. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має право перевіряти достовірність поданих документів і відомостей, звертатися до відповідних органів із запитом про їх перевірку або підтвердження.

5. Після проведення перевірки атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту або про відмову в допуску. Рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в допуску особи до складання кваліфікаційного іспиту затверджене рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути оскаржено протягом 30-ти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду лише у випадку порушення встановленого законом порядку розгляду питання.

6. Порядок подання документів, їх перевірки, процедура допуску до складання кваліфікаційного іспиту, критерії і процедура оцінки знань особи, яка має намір набути право на зайняття адвокатською діяльністю та статус адвоката, регіональною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури визначаються згідно з Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту для отримання права на заняття адвокатською діяльністю та Програмою складання кваліфікаційного іспиту, що затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.

Стаття 11. Кваліфікаційний іспит

1. Кваліфікаційний іспит - перевірка теоретичних та практичних знань в галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики, вміння правильно застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності адвоката, виявлення відповідних статусу адвоката особистих і моральних якостей особи, яка виявила намір набути право на зайняття адвокатською діяльністю та статус адвоката.

2. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється атестаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання заявника.

3. Кваліфікаційний іспит складається державною мовою.

На підставі рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яке приймається за заявою особи, іспит може складатися на мові більшості населення відповідного регіону.

4. Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці, крім випадків, коли у відповідний термін до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не надійшли заяви про складання кваліфікаційного іспиту.

5. Перед складанням кваліфікаційного іспиту особа, яка має намір отримати право на зайняття адвокатською діяльністю, сплачує на рахунок кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури внесок на організаційно-технічне забезпечення в розмірі, визначеному Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, та подає до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури платіжний документ, який підтверджує сплату зазначеного внеску.

6. Порядок складання кваліфікаційного іспиту визначається Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.

7. Результати кваліфікаційного іспиту можуть бути оскаржені особою, що їх складала, протягом 30-ти днів з дня їх отримання до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду лише у випадку порушення встановленого законом порядку розгляду питання.

8. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, допускається до його повторного складання не раніше ніж через рік.

Стаття 12. Стажування. Стажист адвоката

1. Особа, яка склала кваліфікаційний іспит для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, повинна пройти стажування протягом шести місяців у адвоката (адвокатському бюро, адвокатській фірми, адвокатському об'єднанні) згідно з Положенням про стажування і Програмою стажування, які затверджуються З'їздом адвокатів України, як вищим органом Національної асоціації адвокатів України.

2. Після прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури про успішне складання кваліфікаційного іспиту, голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом семи днів направляє подання до ради регіональної асоціації адвокатів про організацію проходження цією особою стажування.

3. Адвокат, який здійснює керівництво стажуванням, забезпечує підготовку стажиста до адвокатської діяльності.

4. Звільняються від проходження стажування особи, які мають стаж роботи помічником адвоката не менше двох років.

5. Стажист може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката (адвокатському бюро, адвокатській фірми, адвокатському об'єднанні), крім тих, що належать до процесуальних повноважень адвоката.

6. Стажист зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю і дотримуватися Правил адвокатської етики.

7. Не може бути стажистом адвоката особа, зазначена в частині 2 статті 8 цього Закону.

8. Строк стажування, у випадку успішного його проходження, зараховується до загального стажу роботи в якості адвоката.

Стаття 13. Набуття статусу адвоката

1. За результатами проходження стажування, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про відмову у видачі такого свідоцтва. Перед отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа складає Присягу адвоката України і набуває статусу адвоката.

2. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржене протягом 30-ти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду лише у випадку порушення встановленого законом порядку розгляду питання.

3. За складання кваліфікаційного іспиту та видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа вносить внесок на організаційно-технічне забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розмір та порядок внесення якого визначається Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.

4. Особа, яка набула статус адвоката стає членом Національної асоціації адвокатів України.

Стаття 14. Складання Присяги адвоката України

1. Особа, якій вручається свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, складає Присягу адвоката України такого змісту:

ПРИСЯГА АДВОКАТА УКРАЇНИ

"Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю: у своїй професійній діяльності стверджувати принципи верховенства права, принципово, беззастережно та відповідально захищати і представляти права та свободи людини і громадянина, права та законні інтереси юридичних осіб на підставі законодавства України, міжнародних актів про права та свободи людини, використовуючи для цього свої знання та майстерність, неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, суворо зберігати адвокатську таємницю, бути завжди незалежним та принциповим, уважним до людей, всюди і завжди берегти чистоту звання "адвокат", бути вірним Присязі, надавати правову допомогу, здійснювати захист та представництво відповідно до Конституції України та законів України.

2. Текст Присяги, підписаний адвокатом, зберігається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури в особовій справі адвоката.

Стаття 15. Помічник адвоката

1. Адвокат може мати помічників з числа осіб, які отримали повну вищу освіту у навчальному закладі III - IV рівня акредитації за спеціальністю "Правознавство", "Міжнародне право" та "Правоохоронна діяльність". Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатською фірмою, адвокатським об'єднанням) з додержанням вимог цього Закону та законодавства про працю.

2. Помічник адвоката виконує доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

3. Помічник адвоката зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю та дотримуватись Правил адвокатської етики.

4. Помічниками адвоката не можуть бути особи, зазначені в частині 2 статті 8 цього Закону.

5.Помічник адвоката має право на всі види допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Стаття 16. Мантія адвоката

1. Відповідно до рішення З'їзду адвокатів України при розгляді справ в Конституційному суді та інших судах України адвокатами може використовуватися спеціальне вбрання - мантія.

2. Форму мантії адвоката за поданням Національної асоціації адвокатів України затверджує З'їзд адвокатів України.

Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 17. Організаційні форми адвокатської діяльності

1. Адвокат є вільним у виборі організаційної форми адвокатської діяльності.

2. Адвокат зобов'язаний мати своє робоче місце для заняття адвокатською діяльністю.

3. Організаційними формами адвокатської діяльності є: адвокатський кабінет (офіс адвоката), адвокатське бюро, адвокатська фірма та адвокатське об'єднання.

4. Адвокат вправі здійснювати свою діяльність одночасно лише в одній з організаційних форм, визначених цим Законом.

5. Організаційна форма здійснення адвокатської діяльності повинна бути відображена у назві.

7. Адвокатські фірми та адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування та колегіальності.

8. Засновниками (партнерами, членами) та керівниками адвокатських об'єднань та фірм можуть бути виключно адвокати.

9. Термін "адвокат" та похідні від нього, як на державній мові, так і в перекладі, можуть бути використані в найменуванні лише адвокатських кабінетів, адвокатських бюро, адвокатських об'єднань, адвокатських фірм, органів адвокатського самоврядування або громадських організацій адвокатів. У випадку використання терміну "адвокат" або похідних від нього слів, а також слів у перекладі, які за змістом асоціюються з адвокатом або адвокатурою, іншими особами Національна асоціація адвокатів України або регіональна асоціація адвокатів має негайно звернутися до суду з вимогою про припинення такого використання, в назві якої використано терміни "адвокат", "адвокатура" або похідні від них чи асоційовані з ними слова.

10. У випадку здійснення адвокатської діяльності особою, яка не є адвокатом, засновником (партнером, членом) адвокатського бюро, адвокатської фірми, адвокатського об'єднання Національна асоціація адвокатів України або Рада регіональної асоціації адвокатів має негайно звернутися до суду з заявою про припинення такої діяльності, включаючи вимогу про ліквідацію цієї юридичної особи, яка здійснює адвокатську діяльність всупереч вимогам цього Закону.

Стаття 18. Адвокатський кабінет (офіс адвоката)

1. Адвокатський кабінет (офіс адвоката) засновується адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

2. Адвокатський кабінет є робочим місцем адвоката. Адвокатський кабінет може бути розташований у житловому приміщенні.

3. Адвокатський кабінет не є юридичною особою.

4. Адвокат, що заснував адвокатський кабінет, відкриває поточні та інші рахунки в банках, має печатку, штамп та бланки.

Діяльність адвоката, який утворив адвокатський кабінет, регулюється Положенням, розробленим відповідно до Типового положення про адвокатський кабінет, затвердженого З'їздом Національної асоціації адвокатів України. Положення про адвокатський кабінет не потребує державної реєстрації.

5. Адвокату, який заснував адвокатський кабінет, забезпечується можливість обрати систему оподаткування, обліку і звітності відповідно до Закону, як самозайнятій особі.

Стаття 19. Адвокатське бюро

1. Адвокатське бюро є неприбутковою організацією, яке засновується одним адвокатом і діє на підставі Положення, розробленого відповідно до Типового положення про адвокатське бюро, затвердженого З'їздом Національної асоціації адвокатів України.

2. Адвокатське бюро є юридичною особою.

3. Найменування адвокатського бюро повинно містити прізвище адвоката, який заснував адвокатське бюро, та словосполучення "адвокатське бюро".

4. Адвокатське бюро утримується за рахунок внесків адвоката-засновника.

5. Порядок реєстрації адвокатського бюро визначається Кабінетом Міністрів України.

Після проведення державної реєстрації адвокатського бюро, відповідний запис вноситься до реєстру, який ведеться згідно з Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Стаття 20. Адвокатська фірма

1. Адвокатська фірма є юридичною особою, створеною двома і більше адвокатами, та діє на підставі затвердженого ними Статуту та партнерського договору, що укладається між ними. За партнерським договором адвокати-партнери зобов'язуються об'єднати свої зусилля для здійснення адвокатської діяльності від імені всіх партнерів.

2. Засновниками та партнерами і керівниками адвокатської фірми можуть бути виключно адвокати.

3. Партнерський договір укладається у простій письмовій формі та є конфіденційним документом, який не надається до державної реєстрації. Партнерський договір визначає порядок прийняття партнерами рішень з питань діяльності фірми, виборів керуючого партнера, його повноваження, порядок припинення партнерського договору, права та обов'язки партнерів, відповідальність партнерів перед клієнтами і третіми особами та інші положення, пов'язані з діяльністю адвокатської фірми.

У разі виходу з партнерського договору одного з партнерів, він зобов'язаний передати уповноваженій особі всі справи, по яких ним надавалась правова допомога, здійснювався захист та представництво. Адвокат, який вийшов з партнерського договору, відповідає перед клієнтами та третіми особами за своїми зобов'язаннями, що виникли в період його участі в партнерському договорі.

4. Статут адвокатської фірми повинен містити положення щодо найменування, місця знаходження, партнерів (засновників), предмету і цілей діяльності, порядку вибуття та входження партнерів, джерел формування майна, та напрямів його використання, органів управління адвокатської фірми, їх компетенції та порядку прийняття рішень, порядку реорганізації та ліквідації адвокатської фірми, порядку внесення змін та доповнень до статуту.

Статут адвокатської фірми може містити інші положення, що не суперечать цьому Закону та іншим законам України.

5. Договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва укладається від імені адвоката (партнера), який самостійно виконує зобов'язання, що випливають із цього договору.

За неналежне надання або ненадання правової допомоги відповідальність, згідно з договором, несе адвокат (партнер) адвокатської фірми.

6. Адвокатська фірма має самостійний баланс, відкриває рахунки в банках на території України, а в установленому чинним законодавством порядку - в іноземних банках, має печатку, штампи і бланки з адресою і найменуванням адвокатської фірми.

7. Адвокатська фірма може створювати філії на всій території України, а також на території іноземної держави, якщо це передбачено законодавством даної іноземної держави.

Про створення або ліквідацію філії або представництва адвокатська фірма протягом 10-ти днів з моменту прийняття відповідного рішення направляє до Міністерства юстиції України та Ради регіональної асоціації адвокатів письмове повідомлення про адвокатів, що здійснюють свою діяльністю у філії та представництві, про її місцезнаходження, засоби телефонного, телеграфного, поштового та інших видів зв'язку.

8. Адвокатська фірма зобов'язана протягом 10-ти днів повідомляти Раду регіональної асоціації адвокатів про зміну складу адвокатів (партнерів).

9. Адвокатська фірма є неприбутковою організацією і утримується за рахунок внесків адвокатів - членів (партнерів) адвокатської фірми. Майно, що внесене партнерами адвокатської фірми як внески, належить їй на праві власності.

10. Реєстрація адвокатської фірми здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством, з обов'язковим внесенням до Реєстру, який ведеться згідно з Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

11. Ліквідація адвокатської фірми здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України, яке регулює процедуру ліквідації юридичних осіб, з урахуванням положень цього Закону. Майнові внески засновників (учасників, партнерів) адвокатської фірми, якщо вони збереглися в натурі після задоволення фірмою усіх кредиторських вимог, повертаються особам, які ці внески зробили. Перерозподіл майнових внесків засновників (учасників, партнерів) не дозволяється. Майно, набуте адвокатською фірмою в результаті здійснення своєї діяльності, розподіляється у рівних частках серед її засновників (учасників, партнерів), якщо інше не передбачено статутом фірми.

Стаття 21. Адвокатське об'єднання

1. Адвокатське об'єднання є юридичною особою, заснованою двома і більше адвокатами, та діє на підставі затвердженого ними статуту і укладеного між ними партнерського договору на засадах добровільності, самоврядування та колегіальності. За партнерським договором адвокати зобов'язуються об'єднати свої зусилля для надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва від імені адвокатського об'єднання.

2. Засновниками та партнерами адвокатського об'єднання можуть бути виключно адвокати. В адвокатському об'єднанні можуть працювати також адвокати на умовах цивільно-правового договору.

3. Адвокатське об'єднання є неприбутковою організацією і утримується за рахунок внесків адвокатів - членів адвокатського об'єднання. Адвокати, які працюють в адвокатському об'єднанні на умовах цивільно - правового договору, приймають участь у видатках на утримання об'єднання в порядку, визначеному в угодах між адвокатом та об'єднанням.

4. Партнерський договір укладається у простій письмовій формі та є конфіденційним документом, який не надається до державної реєстрації. Партнерський договір визначає порядок прийняття партнерами рішень з питань діяльності об'єднання, виборів керівництва об'єднання та його повноваження, порядок припинення партнерського договору, права та обов'язки партнерів, відповідальність партнерів та об'єднання перед клієнтами і третіми особами та інші положення, пов'язані з діяльністю адвокатського об'єднання.

У разі виходу з партнерського договору одного з партнерів, він зобов'язаний передати уповноваженій особі всі справи, по яких ним надавалась правова допомога, здійснювався захист та представництво. В цьому випадку за неналежне виконання або ненадання правової допомоги, здійснення захисту чи представництва відповідальність несе адвокатське об'єднання.

5. Статут адвокатського об'єднання повинен містити положення щодо найменування, місця знаходження, партнерів (засновників), предмету і цілей діяльності, порядку вибуття та входження партнерів, взаємовідносин адвокатського об'єднання з адвокатами, що працюють на умовах цивільно - правових угод, джерел формування майна, та напрямів його використання, органів управління адвокатського об'єднання, їх компетенції та порядку прийняття рішень, порядку реорганізації та ліквідації адвокатського об'єднання, порядку внесення змін та доповнень до статуту.

Статут адвокатського об'єднання може містити інші положення, що не суперечать цьому Закону та іншим законам України.

6. Договір про надання правової допомоги укладається від імені адвокатського об'єднання уповноваженою особою, яка доручає адвокату об'єднання за погодженням з клієнтом його виконання. За неналежне надання або ненадання правової допомоги згідно з договором відповідальність несе адвокатське об'єднання. Договір на надання правової допомоги також може укладатися безпосередньо адвокатом, який входить до адвокатського об'єднання. В цьому випадку за неналежне виконання або ненадання правової допомоги згідно договором відповідальність несе адвокат, що уклав договір. Умови, підстави та порядок відповідальності адвоката перед адвокатським об'єднанням визначається партнерським договором або договорами з адвокатами і доводяться до відома клієнта.

7. Реєстрація адвокатського об'єднання здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством, про що вноситься запис до реєстру, який ведеться згідно з Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

8. Адвокатське об'єднання як юридична особа має всі права та несе відповідні обов'язки, передбачені Цивільним та Господарським кодексами, а також іншими нормативно-правовими актами України.

9. Ліквідація адвокатського об'єднання здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України з урахуванням положень цього Закону та на підставі положень статуту адвокатського об єднання.

Стаття 22. Спілки та інші громадські організації адвокатів

Адвокати та адвокатські об'єднання мають право створювати місцеві, загальнодержавні та міжнародні спілки інші громадські організації та благодійні фонди.

Адвокатські об'єднання та адвокати, що займаються адвокатською практикою зі створенням кабінету або бюро, мають право створювати місцеві, загальнодержавні та міжнародні спілки, інші громадські організації та благодійні фонди.

Громадські організації адвокатів можуть бути членами міжнародних організацій адвокатів та юристів.

Стаття 23. Реєстр організаційних форм адвокатської діяльності

1. З метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про діючу в Україні структуру організаційно-правових форм адвокатської діяльності ведеться Реєстр організаційно-правових форм адвокатської діяльності.

2. Організація та ведення реєстру організаційно-правових форм адвокатської діяльності в Україні здійснюється відповідно до цього Закону та Положення про такий Реєстр, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Адміністратором реєстру організаційно-правових форм адвокатської діяльності в Україні є уповноважений центральний орган виконавчої влади, який здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення реєстру.

4. Реєстр організаційно-правових форм адвокатської діяльності в Україні повинен містити такі відомості:

1) назву організаційно-правової форми адвокатської діяльності;

2) вид організаційно-правової форми адвокатської діяльності;

3) місцезнаходження організаційно-правової форми адвокатської діяльності;

4) прізвище, ім'я та по батькові засновників (партнерів, учасників) організаційно-правової форми адвокатської діяльності;

5) дату внесення відомостей до реєстру організаційно-правової форми адвокатської діяльності в Україні;

6) прізвище, ім'я та по батькові особи, яка внесла відомості до реєстру організаційно-правової форми адвокатської діяльності в Україні.

5. Відомості до реєстру організаційно-правової форми адвокатської діяльності в Україні надаються засновниками організаційно-правової форми адвокатської діяльності у строк, не пізніше десяти днів з моменту заснування організаційно - правової форми адвокатської діяльності.

6. Адвокатське бюро, адвокатська фірма, адвокатське об'єднання набуває прав, визначених цим Законом, з моменту внесення відомостей до реєстру організаційно-правової форми адвокатської діяльності в Україні.

Розділ IV. НАДАННЯ АДВОКАТОМ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ, ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХИСТУ ТА ПРЕДСТАВНИЦТВА

Стаття 24. Види адвокатської діяльності

1. Видами адвокатської діяльності є:

1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень з законодавства, складання письмових довідок, заяв, скарг, клопотань, договорів, правових висновків та інших документів правового характеру;

2) представництво фізичних та юридичних осіб у всіх категоріях справ у Конституційному суді та судах загальної юрисдикції, правоохоронних органах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, перед фізичними особами, та інших державних і недержавних органах або організаціях чи установах в Україні та за кордоном, іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів і інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

3) захист прав, свобод і інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого в усіх судах, правоохоронних органах, інших державних і недержавних органах в Україні та за кордоном, іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів і інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

4) представництво у виконавчому провадженні та при виконанні вироку у кримінальних справах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та організаціях і перед фізичними особами;

5) надання правової допомоги затриманій особі і особі, яка притягується до адміністративної відповідальності та захист її прав, свобод і інтересів;

6) представництво інтересів виправданого, потерпілого, свідка, цивільного позивача, цивільного відповідача в процесі дізнання, досудового слідства, в судах;

2. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені чинним законодавством.

3. Адвокати можуть виступати представниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування в усіх категоріях справ в конституційному, цивільному, господарському, кримінальному та адміністративному судочинстві, якщо інше не встановлено законодавством.

4. При здійсненні будь-якого з видів адвокатської діяльності адвокат користується всіма правами, передбаченими цим та іншими законами, на нього поширюються всі гарантії адвокатської діяльності.

5. Займатися діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті, на професійній основі (систематично) з отриманням оплати (гонорару, винагороди) можуть лише адвокати. Ця заборона не поширюється на осіб, які працюють на юридичних посадах на підприємствах, в установах, організаціях (юристи, юрисконсульти та інші), та надають правову допомогу та здійснюють представництво, визначені в частинах першій, другій цієї статті, цим підприємствам, установам та організаціям як роботодавцям.

6. Не є адвокатською діяльність:

1) осіб, які працюють на юридичних посадах на підприємствах, установах, організаціях юристи, юрисконсульти, керівники юридичних підрозділів та інші) та надають правову допомогу цим підприємствам, установам, організаціям як роботодавцям;

2) працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, які відповідно до закону здійснюють захист прав і свобод громадянина;

3) нотаріусів, які надають правову допомогу відповідно до Закону України "Про нотаріат";

4) арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які здійснюють діяльність в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

5) третейських суддів, які діють відповідно до Закону України "Про третейські суди";

6) патентних повірених, які надають послуги з реалізації та захисту прав осіб на інтелектуальну власність;

7) представників з питань інтелектуальної власності, які здійснюють діяльність на підставі спеціальних законів;

8) законних представників;

9) інші випадки, передбачені чинним законодавством України або її міжнародними зобов'язаннями.

Стаття 25. Підстави для здійснення адвокатської діяльності

Підставою для здійснення адвокатської діяльності будь-якого виду є цивільно-правовий договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва (далі - договір про надання правової допомоги), який укладається між фізичною або юридичною особою і адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням чи адвокатською фірмою.

Стаття 26. Договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва

1. Договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва (далі - договір про надання правової допомоги) - це угода, згідно з якою одна сторона, адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання, адвокатська фірма), приймає на себе доручення другої сторони, клієнта (представника клієнта) на надання клієнту правової допомоги, здійснення його захисту та представництва на умовах, передбачених договором, а друга сторона, клієнт (представник клієнта) зобов'язується сплатити гонорар адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню, адвокатській фірмі) за виконання доручення, а також фактичні витрати, пов'язані з виконанням договору. Договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору, а при укладенні договору у письмовій формі - з моменту його підписання сторонами.

2. Договір про надання правової допомоги має обов'язково містити дані про:

1) сторони договору, з визначенням особи клієнта, якщо договір укладається не ним особисто;

2) предмет договору (вид та об'єм правової допомоги, захисту, представництва, що надається);

3) умови і розмір внесення гонорару за виконання договору про надання правової допомоги;

4) порядок і розмір компенсації витрат адвоката (адвокатського бюро, адвокатської фірми, адвокатського об'єднання), пов'язаних з виконанням договору про надання правової допомоги.

Договором про надання правової допомоги можуть передбачатися інші умови надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва визначені на розсуд сторін.

3. Клієнтом - суб'єктом правової допомоги - є особа, права і свободи якої адвокат захищає, або чиї законні інтереси він представляє, або котрій він безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених цим Законом, незалежно від того, внесла ця особа гонорар особисто, чи він був сплачений її представником або будь-якою іншою юридичною чи фізичною особою.

4. Адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання, адвокатська фірма) може прийняти доручення на надання правової допомоги безпосередньо від фізичної або юридичної особи, якій ця допомога надається, або іншої особи, що діє в її інтересах, законного представника неповнолітньої чи недієздатної особи, або органу (посадової особи), уповноваженого призначати захисника в кримінальному судочинстві відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, або повноважного представника юридичної особи.

5. У всіх випадках, коли допускається прийняття доручення не безпосередньо від фізичної або юридичної особи, якій надається правова допомога або здійснюється її захист та представництво, а від іншої особи, необхідно отримати підтвердження згоди особи, якій надається правова допомога, на надання їй правової допомоги цим адвокатом, за винятком випадків, коли обсяг дієздатності клієнта не дозволяє йому укладення договору самостійно.

6. Договір про надання правової допомоги укладається між фізичною або юридичною особою (довірителем) і адвокатом (адвокатським бюро, адвокатською фірмою, адвокатським об'єднанням) не повинен містити положень, що суперечать чинному законодавству та Правилам адвокатської етики.

Стаття 27. Форма договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва

1. Договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва укладається у письмовій формі.

2. У випадках надання правової допомоги таких видів, як консультація або роз'яснення з правових питань, видача довідки щодо законодавства, складення окремих правових документів угода може укладатися в спрощеній письмовій формі (запис у відомості, запис у журналі тощо).

3. Договір про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва може укладатися в усній формі лише у випадку, коли укладення письмового договору є неможливим, а особа потребує невідкладного надання правової допомоги. У такому випадку цей договір підлягає наступному письмовому оформленню в строк до трьох днів або, якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - в найближчий можливий термін за межами зазначеного строку.

4.Недотримання письмової форми договору про надання правової допомоги у разі наступного виконання сторонами цього договору (надання адвокатом і прийняття клієнтом правової допомоги. здійснення захисту та представництва, часткове або повне внесення гонорару) не тягне за собою його недійсності.

Стаття 28. Підстави відмови в укладенні договору про надання правової допомоги

1. При укладенні договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання, адвокатська фірма) зобов'язаний якісно, компетентно, добросовісно виконати доручення особи, якій адвокат надає правову допомогу, з дотриманням вимог цього Закону та Правил адвокатської етики, а тому він не має права:

1) приймати доручення на виконання дій, що виходять за межі його професійних прав і обов'язків;

2) приймати доручення, якщо результат, якого бажає особа, котрій він надає правову допомогу, або засоби його досягнення, на яких вона наполягає, є протиправними;

3) приймати доручення, якщо він брав чи бере участь як захисник чи представник осіб, інтереси яких суперечать інтересам особи, яку він захищає або представляє, або якій він надає правову допомогу, а також особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або якщо він брав участь у цій справі як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, народний засідатель, присяжний, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, позивач, відповідач, свідок,третя особа,заявник,свідок, перекладач, понятий, арбітражний керуючий або інший учасник справи про банкрутство чи його представник;

4) приймати доручення, якщо він є в родинних або сімейних стосунках з посадовою особою, яка брала або бере участь у розслідуванні або розгляді даної справи;

5) приймати доручення, якщо ним не досягнуто згоди з клієнтом (а у випадках, коли договір укладається з його представником, відповідно, з клієнтом або його представником), щодо істотних умов договору про надання правової допомоги відповідно до цього Закону;

6) приймати доручення, виконання якого може призвести до розголошення відомостей, таємниця яких охороняється цим Законом та Правилами адвокатської етики;

7) приймати доручення, якщо інтереси особи, якій він надає правову допомогу, об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв'язаний договором про надання правової допомоги або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів цих осіб призведе до виникнення суперечностей їх інтересів. Це обмеження може бути скасовано в конкретному випадку за письмовою згодою обох (всіх тих) осіб, інтереси яких є (або можуть стати) суперечливими;

8) приймати доручення, знаючи, що його виконання може суперечити його власним інтересам, інтересам членів його сім'ї, родичів, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвокатської фірми, членом котрого він є, або суперечитиме його професійним та іншим обов'язкам; в цьому випадку договір може бути укладений, якщо клієнту повідомлений про можливий конфлікт інтересів.

2. У випадку відмови від прийняття доручення адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю щодо інформації, повідомленої йому особою, яка звернулась за наданням правової допомоги, у ході переговорів про прийняття доручення, або такої інформації, що стала йому відомою у зв'язку з цим.

3. Правила, передбачені цією статтею, поширюються і на укладення договорів про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, адвокатською фірмою.

Стаття 29. Документи, що посвідчують повноваження адвоката щодо виконання договору про надання правової допомоги

1. Документом, що посвідчує повноваження адвоката щодо виконання договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва при пред'явленні посвідчення адвоката, є ордер встановленого Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури зразка, який є єдиним належним підтвердженням його повноважень щодо виконання договору і підставою для допуску його до участі в справі.

2. Забороняється вимагати від адвоката для допуску його до участі в справі і від особи, яка до нього звернулася за наданням правової допомоги, здійсненням захисту та представництва пред'явлення договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва.

3. У випадках, передбачених чинним законодавством щодо певних дій, адвокат зобов'язаний мати довіреність на їх вчинення.

Стаття 30. Припинення договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва. Дострокове розірвання договору

1. Дія договору про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва припиняється його повним виконанням.

2. Достроково договір може бути в будь-який час розірваний за взаємною згодою сторін, якщо законодавством не передбачено інше.

3. Особа, якій адвокат надає правову допомогу (далі - клієнт), може в будь-який час і з будь-яких причин (у тому числі без їх пояснення) розірвати договір з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатською фірмою, адвокатським об'єднанням) в односторонньому порядку.

4. Без дотримання умов, передбачених частинами першою, другою та третьою цієї статті адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання, адвокатська фірма) може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом, за однієї з наступних обставин:

1) Клієнт, який погоджується на розірвання договору, повинен отримати від адвоката достатню інформацію про можливі наслідки цього для перспективи виконання його доручення і у нього є реальна можливість звернутися до іншого адвоката;

2) особа використовує правову допомогу, що їй надається адвокатом, для полегшення вчинення злочину, якщо про це стало відомо адвокату та це є для нього очевидним;

3) особа грубо порушує обов'язки, взяті нею на себе згідно з договором про надання правової допомоги;

4) належне виконання доручення стає неможливим через дії особи, які вчиняються нею всупереч порадам адвоката;

5) особа не погоджується погашати передбачені договором фактичні витрати, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;

6) особа, яка укладала договір, не оплатила відповідний задаток (аванс) в рахунок гонорару, якщо це було передбачено договором про надання правової допомоги;

7) в інших випадках, передбачених чинним законодавством чи Правилами адвокатської етики, коли унеможливлюється виконання адвокатом договору згідно з вимогами цього Закону і Правил адвокатської етики.

5. В разі дострокового розірвання договору оплата праці адвоката здійснюється в порядку, передбаченому статтею 33 цього Закону.

Стаття 31. Здійснення захисту за призначенням

1. У випадку коли законом передбачене здійснення захисту за призначенням на стадіях досудового та судового слідства, його забезпечення здійснює виконавчий орган регіональної асоціації адвокатів.

2. Для ведення обліку та аналізу здійснення захисту за призначенням Рада регіональної асоціації адвокатів призначає одного або декількох адвокатів - координаторів, які виконують відповідні функції з розгляду процесуальних документів слідства та суду з цих питань, та здійснюють призначення адвокатів які включені до регіонального реєстру адвокатів та ведуть графіки виконання доручень. Інформація про виконання доручень з питань захисту за призначенням є відкритою та оприлюднюється відповідними Радами регіональних асоціацій адвокатів.

3. Якщо внесені до реєстру адвокати не можуть виконати доручення по захисту за призначенням, Рада регіональної асоціації адвокатів, через адвокатів - координаторів, зобов'язана прийняти всі необхідні міри для забезпечення захисту іншими адвокатами, що внесені до регіонального реєстру адвокатів.

4. Оплата праці адвоката за надання правової допомоги у разі участі у кримінальній справі як захисника за призначенням, при звільненні громадянина від оплати за надану правову допомогу, захист та представництво або при наданні передбаченої законодавством безоплатної правової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які перераховуються на рахунки регіональних асоціацій адвокатів відповідно до законодавства.

5. Умови оплати праці адвокатів за надання безоплатної правової допомоги, здійснення захисту та представництва, визначаються Кабінетом Міністрів України. Мінімальний денний розмір оплати праці адвоката у цих випадках, встановлюється З'їздом адвокатів України за погодженням з Кабінетом Міністрів України з щорічним врахуванням індексу інфляції, але не може бути меншим за 1/3 розміру мінімальної заробітної плати за повний день роботи адвоката.

Стаття 32. Грошова винагорода адвоката (гонорар)

1. Оплата праці адвоката здійснюється в формі гонорару.

2. Гонорар - встановлена договором грошова винагорода за надану адвокатом правову допомогу, здійснення захисту та представництва;

3. До суми гонорару не включаються кошти, що вносяться клієнтом (іншою особою, яка діє в його інтересах) на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням договору.

4. Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, адвокатською фірмою) винагороди за надання правової допомоги, здійснення її захисту та представництва.

5. Порядок обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, різні доплати, зміни гонорару у зв'язку зі зміною обсягу і складності роботи тощо) визначається за домовленістю з особою та фіксуються в договорі про надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва, або в додатках до нього, що складають його невід'ємну частину.

6. Загальний розмір усіх відрахувань з гонорару не може перевищувати тридцяти відсотків. Відрахування з компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством стягнення не звертається, не проводяться.

7. Витрати адвоката, пов'язані з наданням правової допомоги, не включаються до суми гонорару, якщо інше не встановлено договором про надання правової допомоги.

8. Види передбачуваних витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і порядок їх оплати обумовлюються в договорі про надання правової допомоги.

9. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання, адвокатська фірма не може укладати з особою, доручення якої перебуває в його провадженні, угод майнового характеру, окрім угод про засоби забезпечення зобов'язань клієнта щодо сплати гонорару або погашення фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення. Порушення цієї заборони є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Стаття 33. Порядок виплати гонорару

1. Право адвоката на гонорар в повному обсязі виникає, якщо інше не передбачено договором, після повного виконання доручення. Разом з тим, якщо це передбачено угодою, допускається часткова виплата гонорару поетапно за виконаний адвокатом обсяг доручення.

2. Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу.

3. Договором про надання правової допомоги можуть бути передбачені можливість наступної зміни гонорару, визначеного у фіксованій сумі, у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу правової допомоги, що має бути надана, та наслідки недосягнення згоди з цього питання.

4. У разі неналежного виконання доручення на вимогу фізичної чи юридичної особи, що уклала договір з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням чи адвокатською фірмою, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору - за рішенням суду.

Стаття 34. Оподаткування адвокатської діяльності

1. Оподаткування адвокатської діяльності здійснюється відповідно до норм діючого законодавства, виходячи зі статусу адвоката як само зайнятої особи та з урахуванням неприбуткового характеру цієї діяльності.

2. Оподаткування доходів адвокатських об'єднань, Національної асоціації адвокатів України, регіональних асоціацій адвокатів здійснюється в такому ж порядку, як і оподаткування неприбуткових організацій.

Розділ V. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ АДВОКАТА
ГАРАНТІЇ ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 35. Професійні права адвоката

1. При здійсненні адвокатської діяльності адвокат має право:

1) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян тощо, до компетенції яких належать вирішення відповідних питань як в Україні, так і за кордоном, перед громадянами і юридичними особами;

2) приймати заяви, збирати предмети, документи, відомості про факти, збирати та подавати інші докази у справах, в яких адвокат надає правову допомогу, здійснює захист та представництво;

3) зберігати адвокатську таємницю;

4) запитувати і терміново одержувати відомості, характеристики, довідки та інші документи або їх копії від будь-яких фізичних чи юридичних осіб (незалежно від форм власності, методів господарювання тощо); при цьому ці особи зобов'язані надавати такі відомості, документи або їх копії безоплатно.

5) безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації (в тому числі з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до процедури, встановленої для ознайомлення з цією категорією документів);

6) одержувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань;

7) складати заяви, скарги, клопотання і інші правові документи та подавати їх в установленому законом порядку;

8) надавати консультації і довідки з правових питань як в усній, так і в письмовій формі;

9) посвідчувати копії документів у справах, які вони ведуть;

10) застосовувати технічні засоби, в тому числі для копіювання матеріалів справи, у якій адвокат здійснює захист та представництво, або надає правову допомогу, фіксувати аудіо- та відеозасобами процесуальні дії, у яких він бере участь, хід судового засідання тощо;

11) доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги, а також бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг, давати пояснення щодо суті клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів;

12) без спеціального дозволу зустрічатися наодинці без обмежень і в умовах, що забезпечують дотримання конфіденційності, зі своїм підзахисним, у тому числі при його затриманні, арешті і перебуванні під вартою без обмеження кількості побачень і тривалості кожного з них;

13) за згодою осіб проводити їх опитування, якщо вони володіють інформацією у справі, в якій адвокат бере участь, складати протоколи опитування, огляду;

14) бути присутнім при проведенні будь-яких процесуальних дій з особою, інтереси якої адвокат захищає або представляє, з правом ставити запитання всім учасникам процесуальних дій та занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом;

15) безперешкодного допуску у приміщення органів державної влади, судів, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства та інші службові приміщення у зв'язку зі здійсненням ним адвокатської діяльності на підставі посвідчення адвоката, крім випадків встановленої законодавством спеціальної процедури;

16) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених законом випадках;

17) на забезпечення безпеки відповідно до законодавства України;

18) приймати на роботу помічників та інших працівників;

19) виконувати інші дії, що не суперечать чинному законодавству.

Стаття 36. Професійні обов'язки адвоката

1. При здійсненні адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний:

1) професійно та сумлінно захищати права, свободи і законні інтереси довірителя;

2) дотримуватись Конституції України, вимог чинного законодавства, Присяги адвоката, Правил адвокатської етики;

3) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах їх компетенції та відповідно до Конституції України й цього Закону;

4) сплачувати щорічні внески на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування;

5) підвищувати свою професійну кваліфікацію на засадах, передбачених Положенням про порядок підвищення кваліфікації адвокатів;

6) здійснювати захист за призначенням та надавати правову допомогу за рахунок держави у випадках та порядку, передбаченому законом;

7) зберігати адвокатську таємницю;

8) мати робоче місце;

9) протягом десяти днів письмово повідомити відповідну раду регіональної асоціації адвокатів про зміну відомостей про себе, що містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України.

2. Адвокату забороняється:

1) використовувати свої повноваження на шкоду клієнту;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, коли адвокат впевнений у само обмові клієнта;

4) визнавати доведеною вину клієнта, якщо останній її заперечує;

5) співпрацювати з органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове слідство;

6) відмовитись від прийнятого на себе обов'язку з надання правової допомоги, крім випадків, визначених законом.

Стаття 37. Гарантії здійснення адвокатської діяльності

1. Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються і охороняються Конституцією України, цим та іншими законами, а саме:

1) гарантується забезпечення рівності прав адвоката з іншими учасниками процесу перед законом і судом, дотримання засад змагальності й свободи в наданні ним органам досудового слідства та суду доказів і у доведенні перед цими органами та судом їх переконливості;

2) забороняється порушення встановлених законом гарантій адвокатської діяльності. Будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності адвокатом або порушення встановлених законом гарантій адвокатської діяльності, його незалежності і адвокатської таємниці тягне відповідальність, передбачену законодавством;

3) забороняється вимагати від адвоката та інших осіб, перелічених у частині третій статті 38 цього Закону, надання відомостей, що складають адвокатську таємницю; з цих питань вони не можуть бути допитані по справі; забороняється також вимагати від громадян, посадових осіб свідчень, пов'язаних з наданням адвокатом правової допомоги, здійсненням ним захисту та представництва, якщо відповідні відомості відносяться до предмету адвокатської таємниці;

4) забороняється проведення обшуку і огляду адвоката, його речей і приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність або проживає, стеження за адвокатом, контролювання застосовуваних адвокатом для надання правової допомоги інформаційних систем і засобів зв'язку, знімання з них інформації, прослуховування його розмов;

5) забороняється проведення будь-яких оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, що можуть призвести до розголошення адвокатської таємниці;

6) життя, здоров'я адвоката і його близьких родичів перебуває під охороною держави, вона забезпечує їх безпеку від злочинних посягань. Майно адвоката і майно його близьких родичів перебуває під охороною держави і держава забезпечує збереження його від злочинних посягань. Посягання на них, прояви неповаги до адвоката, образа, наклеп на його адресу, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо адвоката, а також щодо його близьких родичів, умисне знищення або пошкодження майна, що належить адвокату або його близьким родичам, вбивство або замах на вбивство адвоката, поширення відомостей, що ганьблять адвоката, у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, тягнуть відповідальність, встановлену законом;

7) документи, пов'язані зі здійсненням адвокатом адвокатської діяльності, не підлягають витребуванню, огляду, розголошенню чи вилученню без його згоди;

8) не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду (постанову судді) щодо правової позиції адвоката у справі;

9) кримінальна справа проти адвоката з будь-яких підстав і незалежно від складу злочину, що йому інкримінується, може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя;

10) про затримання адвоката або застосування до нього запобіжного заходу суд або орган досудового слідства має обов'язково негайно повідомляти Раду відповідної регіональної асоціації адвокатів;

11) слідчі дії щодо адвоката здійснюються з обов'язковою присутністю представника регіональної асоціації адвокатів;

12) адвоката не можна притягнути до кримінальної чи іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з наданням правової допомоги, здійсненням захисту та представництва згідно з законом (у тому числі й після втрати ним статусу адвоката, якщо ці дії пов'язані з його попередньою адвокатською діяльністю);

13) підприємства, установи, організації інші фізичні та юридичні особи незалежно від форм власності, видів діяльності, методів господарювання зобов'язані безоплатно надавати адвокату на підставі його письмового запиту відповідні відомості, документи або їх копії не пізніше місячного строку з дня надходження до них запиту. При цьому вимагання у адвоката будь-яких інших документів, окрім письмового запиту, забороняється. Ухилення від надання відповіді на запит тягне за собою встановлену законодавством відповідальність;

14) при здійсненні адвокатської діяльності адвокат користується свободою слова. Всі його висловлювання в процесі, заяви у засобах масової інформації, які не порушують Правил адвокатської етики, не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності;

15) забороняється ідентифікація адвоката з клієнтом. Будь-які висловлювання, які відображають правову позицію особи, котрій адвокат надає правову допомогу, або щодо якої він здійснює захист або представництво не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності.

Стаття 38. Адвокатська таємниця

1. Адвокат має обов'язок у відносинах з клієнтом і право у відносинах з усіма іншими особами зберігати адвокатську таємницю.

2. Предметом адвокатської таємниці є будь-яка інформація про особу і отримана від неї інформація про третіх осіб, що стала відома адвокату в зв'язку з виконанням адвокатської діяльності, факт звернення і питання, з яких особа зверталася до адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвокатської фірми), а також суть порад, консультацій, роз'яснень адвоката, складені ним правові документи, всі матеріали, що складають адвокатське досьє, інформація, яка зберігається на електронних носіях, та будь-які документи і відомості, одержані адвокатом при здійсненні адвокатської діяльності.

3. Право і обов'язок адвоката зберігати адвокатську таємницю не обмежено у часі і поширюються на особу, яка мала статус адвоката, навіть після припинення такого статусу. За порушення адвокатської таємниці, яким заподіяно шкоду особі, котра була клієнтом або іншій особі, якої стосувалась відповідна інформація, адвокат несе дисциплінарну і цивільно-правову відповідальність, а особа, чий статус адвоката припинено, - цивільно-правову відповідальність на загальних засадах, передбачених Цивільним кодексом України.

4. Статус адвокатської таємниці з інформації, врегульованої ч.2 цієї статті, може зняти лише клієнт і лише у письмовій формі.

5. В разі пред'явлення клієнтом необґрунтованих вимог до адвоката з підстав надання неякісної правової допомоги, адвокат звільняється від обов'язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів, і лише перед судом або дисциплінарним органом адвокатури, які зобов'язані вжити заходів для унеможливлення подальшого поширення такої інформації.

6. Адвокатське об'єднання, адвокатська фірма та адвокат, що має технічних співробітників у адвокатському бюро чи кабінеті, зобов'язані забезпечити умови для збереження адвокатської таємниці його технічними співробітниками, створити належні умови, які унеможливлювали б доступ до сторонніх осіб до інформації, що складає адвокатську таємницю.

Стаття 39. Соціальні права та пенсійне забезпечення адвоката

1. Адвокат має право на всі види допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

2. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачуються адвокатом на рівні осіб, що забезпечують себе роботою самостійно.

3. Пенсія при досягненні пенсійного віку призначається адвокатам, які мають стаж адвокатської діяльності не менше ніж 10 років та відповідний йому страховий стаж.

4. Пенсії адвокатам призначаються у розмірі 80 відсотків від доходу, на який відповідно до законодавства нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік адвокатської діяльності понад стаж, визначений частиною третьою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток розміру доходу, але не може бути більше 90 відсотків розміру доходу, на який відповідно до законодавства нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

5. Пенсія адвокатам у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Виплата пенсій адвокатам на умовах, визначених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

6. Адвокати (адвокатські бюро, адвокатські фірми, адвокатські об'єднання) та органи адвокатського самоврядування можуть створювати недержавні пенсійні фонди відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

7. До стажу адвокатської діяльності, визначеного частиною третьою цієї статті, зараховується період роботи помічником (стажистом) адвоката.

Розділ VI. ЗУПИНЕННЯ, ПРИПИНЕННЯ ТА ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Стаття 40. Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю

1. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється на певний строк кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у таких випадках:

1) подання адвокатом заяви про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;

2) здійснення адвокатом діяльності, несумісної із статусом адвоката;

3)вчинення адвокатом необережного злочину - до погашення чи зняття судимості;

4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на певний строк, - до закінчення встановленого строку;

5) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним - до поновлення повної дієздатності особи.

2. Рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю приймається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, про що робиться відповідний запис в Єдиному реєстрі адвокатів України.

3. Рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржене протягом 30-ти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду.

4. Особа, для якої виникли обставини, передбачені пунктом першим частини першої цієї статті, зобов'язана повідомити про це відповідну кваліфікаційну-дисциплінарну комісію адвокатури протягом десяти днів з дня настання таких обставин.

5. Протягом строку зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа не має права здійснювати адвокатську діяльність та брати участь в органах адвокатського самоврядування. Порушення вимог цього пункту тягне за собою припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Статус адвоката призупиняється з дня прийняття рішення про зупинення адвокатської діяльності.

Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю тягне за собою призупинення дії відносно даного адвоката гарантій, передбачених цим Законом.

6. Орган адвокатського самоврядування, за рішенням якого дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особи було зупинено, поновлює його дію в десятиденний строк з моменту надходження відповідної заяви, якщо буде встановлено, що обставини, передбачені частиною першою цієї статті, відпали.

Стаття 41. Припинення права на заняття адвокатською діяльністю

1. Право на заняття адвокатською діяльністю припиняється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури шляхом припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у таких випадках:

1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю за власним бажанням;

2) визнання адвоката безвісно відсутнім;

3) оголошення адвоката померлим;

4) смерті адвоката;

5) позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю в порядку, передбаченому статтею 42 цього Закону;

6) порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 40 цього Закону.

2. У випадку припинення права на заняття адвокатською діяльністю інформація про адвоката виключається з Єдиного реєстру адвокатів України, а свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю анулюється.

3. Особа, щодо якої прийнято рішення про припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не вправі здійснювати адвокатську діяльність та брати участь в діяльності органів адвокатського самоврядування.

Стаття 42. Позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю

1. Особа позбавляється права на заняття адвокатською діяльністю рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у таких випадках:

1) виявлення недостовірності відомостей, на підставі яких особа набула право на заняття адвокатською діяльністю;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким адвоката засуджено за вчинення умисного злочину;

3) систематичне або одноразове грубе порушення Присяги, Правил адвокатської етики та обов'язків адвоката, визначених цим Законом.

2. У випадку позбавлення особи права на заняття адвокатською діяльністю інформація про неї виключається з Єдиного реєстру адвокатів України, а свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю анулюється.

3. Рішення про позбавлення особи права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або суду протягом місяця з дня прийняття відповідного рішення.

Розділ VII. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДВОКАТА

Стаття 43. Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвокатів

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим законом.

Дисциплінарна справа відносно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем знаходження адвоката (фактичного проживання та реєстрації, знаходження офісу та адвокатського об'єднання, здійснення адвокатської практики).

Стаття 44. Підстава дисциплінарної відповідальності адвоката

1. Підставою дисциплінарної відповідальності адвоката є факт вчинення ним дисциплінарного проступку.

2. Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

2) порушення адвокатом Присяги;

3) некваліфіковане надання правової допомоги;

4) порушення Правил адвокатської етики;

5) порушення адвокатської таємниці, якщо це призвело до порушення прав та інтересів клієнта;

6) невиконання або невчасне виконання своїх обов'язків, якщо це стало причиною порушення прав та інтересів клієнта;

7) свідоме невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах своєї компетенції та відповідно до Конституції України, цього Закону та Актів адвокатського самоврядування, не оскаржених адвокатом до суду;

8) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених цим Законом та процесуальним законодавством України, Правилами адвокатської етики, іншими актами адвокатського самоврядування.

3. Не є підставою дисциплінарної відповідальності адвоката винесення судом рішення не на користь клієнта, скасування або зміна судового рішення, винесеного судом у справі, в якій адвокат надавав правову допомогу, здійснив захист, представництво, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Стаття 45. Ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката

1. Право ініціювати питання дисциплінарної відповідальності адвоката шляхом подання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури письмової скарги належить клієнту, а також іншим особам, чиї права, свободи чи законні інтереси були порушені адвокатом. Ініціювати питання дисциплінарної відповідальності адвоката може кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за ініціативою не менш як двох третин її членів.

2. Не допускається зловживання правом, зазначеним у частині першій цієї статті, зокрема ініціювання питання відповідальності адвоката без достатніх підстав і використання вказаного права як способу тиску на адвоката у зв'язку з наданням ним правової допомоги, здійснення захисту та представництва.

Стаття 46. Стадії дисциплінарного провадження щодо адвоката

1. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури письмової скарги, в якій містяться відомості про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

2. Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) перевірка даних про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи або відмова в порушенні дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи;

5) оскарження рішення у дисциплінарній справі;

6) перегляд прийнятого рішення Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури в разі його оскарження.

Стаття 47. Порушення дисциплінарної справи

1. Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом місяця з дня надходження скарги своєю постановою після здійснення відповідної перевірки вирішує питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката та визначення дня її розгляду або про відмову в порушені дисциплінарної справи, про що повідомляє адвоката та суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката.

2. Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відмовляє в порушенні дисциплінарної справи, якщо скарга не містить інформації про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

3. Рішення про порушення дисциплінарної справи та визначення дати її розгляду або рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається адвокату та суб'єкту ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката.

4. Рішення про відмову в порушенні дисциплінарного провадження може бути оскаржене протягом 30-ти днів з моменту повідомлення заявника до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури лише у випадку порушення встановленого законом порядку розгляду питання.

Стаття 48. Розгляд дисциплінарної справи

1. Дисциплінарна справа щодо адвоката повинна бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом місяця з дня її порушення на засадах: змагальності, презумпції невинуватості, надання адвокату права захищати себе самостійно або за допомогою іншого адвоката, своєчасного, але не пізніше ніж за три тижні, повідомлення адвоката про розгляд його дисциплінарної справи.

2. Під час розгляду справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повинна заслухати пояснення адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу, а також суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката, якщо він наполягає на своїй участі в розгляді справи. Зазначені особи мають право подавати докази на підтвердження своїх доводів.

3. На засіданні можуть бути заслухані повідомлення інших осіб, запрошених за клопотанням адвоката, суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката, або за ініціативою дисциплінарної палати, оголошені документи та розглянуті інші матеріали, що є у справі або додатково подані під час засідання.

4. Неявка адвоката чи суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката на засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів про направлення цим особам повідомлення про дату та час засідання, не перешкоджає розгляду справи.

5. Під час засідання ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні та особою, яка вела цей протокол.

Стаття 49. Види дисциплінарних стягнень, строки їх застосування та зняття

1. За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано тільки одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від 1 місяця до 1 року;

3) позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

2. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності не пізніше одного року з дня виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності адвоката або перебування його у відпустці.

3. Якщо протягом трьох років з дня накладення дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Поновлення права на заняття адвокатською діяльністю відбувається шляхом внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру адвокатів України.

Стаття 50. Прийняття рішення у дисциплінарній справі

1. За результатом розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів від загальної кількості членів палати приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи.

2. Рішення приймається в режимі закритого засідання, та оголошується адвокату під розписку. Копія рішення надається адвокату та суб'єкту ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката протягом 3 днів з дня винесення рішення або подання відповідного звернення.

3. Рішення у дисциплінарній справі повинно містити:

1) назву комісії;

2) час та місце прийняття рішення;

3) прізвища та ініціали членів комісії;

4) прізвище, ім'я, по батькові адвоката, щодо якого проводилося дисциплінарне провадження;

5) обставини справи;

6) пояснення адвоката та відомості, що характеризують його особу;

7) пояснення суб'єкта ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката;

8) обґрунтування прийнятого рішення з посиланням на докази (зокрема, дії, що тягнуть дисциплінарну відповідальність, вказівку на міру дисциплінарної відповідальності, застосовану до адвоката, або підстави закриття справи).

9) порядок і строк оскарження рішення.

4. При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа адвоката, ступінь та вид його вини, обставини, які її пом'якшують або обтяжують, інші обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Стаття 51. Оскарження рішення у дисциплінарній справі

1. Адвокат чи суб'єкт ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката має право оскаржити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом 30-ти днів з дня прийняття такого рішення до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

2. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури протягом 10 днів з дня отримання скарги витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і розглядає їх у порядку, передбаченому цим Законом.

3. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду.

Розділ VIII. АДВОКАТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 52. Засади адвокатського самоврядування

1. З метою забезпечення незалежності адвокатури, належного виконання адвокатурою її конституційних завдань, забезпечення умов для ефективного виконання адвокатами своїх професійних обов'язків, розширення можливостей корпоративного впливу адвокатури на стан фахового право захисту в країні, захисту професійних прав адвокатів, представництва адвокатів України у відносинах з державними органами та органами місцевого самоврядування, а також між державними і закордонними організаціями і установами, забезпечення залучення адвокатури до законотворчого процесу діє адвокатське самоврядування.

2. Адвокатське самоврядування здійснюється на засадах:

1) дотримання органами самоврядування принципу незалежності адвокатської діяльності;

2) рівності прав усіх адвокатів, залучення всіх адвокатів до самоврядування адвокатів через механізми виборів виконавчих органів адвокатського самоврядування, делегатів на З'їзд адвокатів України та безпосередньої участі у роботі зборів адвокатів;

3) заборони для всіх виконавчих органів самоврядування перебирати на себе функції органів безпосереднього самоврядування;

4) заборони для органів адвокатського самоврядування втручатися в будь-якій формі у професійну діяльність адвоката по конкретних справах;

5) обов'язковості рішень органів самоврядування, прийнятих в межах своєї компетенції та відповідно до Конституції України, цього Закону та Статуту Національної асоціації адвокатів України;

6) можливості для кожного адвоката оскаржити рішення органу самоврядування, які, на його думку, прийняті за межами повноважень органів самоврядування та на порушення принципів, передбачених цим Законом, або процедури, передбаченої цим Законом, або актами самоврядування;

7) підзвітності делегатів З'їзду адвокатів України зборам адвокатів, які їх обрали, обов'язковості рішень цих зборів для делегатів З'їзду адвокатів України;

3. До участі у роботі та формуванні органів адвокатського самоврядування залучаються всі адвокати, які внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, в порядку визначеному цим Законом та актами Національної асоціації адвокатів України.

Стаття 53. Організаційні форми адвокатського самоврядування

1. Для забезпечення реалізації адвокатського самоврядування в Україні створюються і діють відповідно до Конституції України, цього Закону та актів адвокатського самоврядування:

1) Національна асоціація адвокатів України, найвищим органом якої є З'їзд адвокатів України та обрані З'їздом виконавчі органи - Рада Національної асоціації адвокатів України і Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України;

2) Асоціації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, вищими органами яких є відповідні регіональні Збори адвокатів та обрані ними виконавчі органи - Ради регіональних асоціацій адвокатів та Ревізійні комісії регіональних асоціацій адвокатів;

3) Вища кваліфікаційна комісія адвокатури;

4) Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

Стаття 54. Національна асоціація адвокатів України

1. Національна асоціація адвокатів України - незалежна, самоврядна організація, що об'єднує всіх адвокатів України.

2. Національна асоціація адвокатів України:

1) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, установами, підприємствами незалежно від форм власності, міжнародними організаціями, фізичними особами;

2) захищає професійні, соціальні, громадянські права адвокатів та сприяє дотриманню гарантій адвокатської діяльності;

3) забезпечує виконання адвокатами захисту за призначенням та надання безоплатної правової допомоги у випадках, передбачених законодавством України;

4) забезпечує високий кваліфікаційний рівень адвокатів України;

5) забезпечує відкритість та безкоштовний доступ до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України;

6) сприяє залученню адвокатури до процесу законотворення та інших процесів, пов'язаних з розбудовою правової держави, впровадженням судово-правової реформи;

7) затверджує форму свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката, ордера;

8) затверджує Положення про порядок проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю та Програму проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю;

9) затверджує розмір та порядок сплати внеску на організаційно-технічне забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого статтею 13 цього Закону;

10) затверджує Положення про офіційні друковані органи Національної асоціації адвокатів України та регіональних Асоціацій адвокатів;

11) скликає З'їзди адвокатів України;

12) здійснює організаційне та матеріально-технічне забезпечення проведення З'їздів адвокатів України, діяльності Ради, Ревізійної комісії Національної асоціації адвокатів України, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури та робочих органів Національної асоціації адвокатів України;

13) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

3. Національна асоціація адвокатів України реалізує свої повноваження через постійно діючі виконавчі органи адвокатського самоврядування, визначені цим Законом, та робочі органи, створені за рішеннями З'їзду адвокатів України або Ради Національної асоціації адвокатів України.

4. Рішення органів Національної асоціації адвокатів України з питань, що віднесені до їх компетенції, є обов'язковими для всіх адвокатів України.

5. Діяльність органів Національної асоціації адвокатів України фінансується за рахунок членських внесків та з інших не заборонених законодавством джерел.

6. Національна асоціація адвокатів України створюється установчим З'їздом адвокатів України, який скликається та проводиться відповідно до цього Закону.

7. Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та реєструється Міністерством юстиції України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8. Національна асоціація адвокатів України має статус неприбуткової організації.

9. Національна асоціація адвокатів України має печатку, штампи, бланки, розрахункові рахунки в банківських установах як в національній, так і в іноземній валюті.

10. Державна реєстрація Національної асоціації адвокатів України та державна реєстрація змін до Статуту Національної асоціації адвокатів України здійснюється Міністерством Юстиції України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 55. З'їзд адвокатів України

1. З'їзд адвокатів України є найвищим органом Національної асоціації адвокатів України.

2. З'їзд адвокатів України формується з адвокатів (делегатів З'їзду), які обираються зборами адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя шляхом прямого таємного голосування на альтернативній основі більшістю голосів присутніх на зборах, але не менше як однією третиною адвокатів відповідного регіону, де кількість адвокатів не перевищує тисячу адвокатів, та однією п'ятою адвокатів регіону, де кількість адвокатів перевищує тисячу осіб, включених до Єдиного реєстру адвокатів України.

3. Норма представництва на З'їзд адвокатів України встановлюється Радою Національної асоціації адвокатів України, а на установчий З'їзд адвокатів України - "Прикінцевими та перехідними положеннями" цього Закону.

4. З'їзд адвокатів України скликається кожні два роки Радою Національної асоціації адвокатів України. Позачерговий З'їзд адвокатів України скликається у місячний строк за ініціативою Ради Національної асоціації адвокатів України, або на вимогу не менш як однієї третини від загальної кількості адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів України, або не менш як однієї третини регіональних Асоціацій адвокатів.

5. З'їзд адвокатів України є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загальної кількості обраних делегатів, що представляють не менше чотирьох п'ятих регіональних Асоціацій адвокатів.

6. Рішення З'їзду адвокатів України приймаються простою більшістю голосів делегатів, які беруть участь в його роботі.

7. До компетенції З'їзду адвокатів України відноситься:

1) затвердження Статуту Національної асоціації адвокатів України, інших актів адвокатського самоврядування;

2) затвердження Регламенту З'їзду адвокатів України, Положення про Раду Національної асоціації адвокатів України, Положення про Ревізійну комісію Національної асоціації адвокатів України, Положення про постійні та тимчасові комісії, інші робочі органи Національної асоціації адвокатів України (з питань етики, захисту прав адвокатів, підвищення кваліфікації адвокатів тощо), внесення змін і доповнень до них;

3) затвердження Типового положення про регіональну асоціацію адвокатів, Типового положення про Ревізійну комісію регіональної асоціації адвокатів, внесення змін і доповнень до них;

4) затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, внесення змін і доповнень до них;

5) внесення змін і доповнень в чинні Правила адвокатської етики;

6) затвердження штатного розкладу Ради Національної асоціації адвокатів України, Ревізійної комісії Національної асоціації адвокатів України, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури;

7) затвердження членів Ради Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, обраних регіональними зборами адвокатів, обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі трьох членів Ради Національної асоціації адвокатів України; прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень

8) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі голів Ради Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, їх заступників, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

9) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі членів Ревізійної комісії Національної асоціації адвокатів України, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

10) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі членів Вищої ради юстиції, відповідно до статті 131 Конституції України та Закону про Вищу раду юстиції;

11) затвердження висновків щодо проведених Ревізійною комісією Національної асоціації адвокатів України перевірок;

12) затвердження звітів про результати фінансово-господарської діяльності Ради Національної асоціації адвокатів України, у тому числі про виконання кошторису Національної асоціації адвокатів України;

13) встановлення мінімального і максимального розміру та порядку сплати і розподілу внесків адвокатів на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування;

14) визначення розміру відрахувань регіональних асоціацій адвокатів до Національної асоціації адвокатів України;

15) затвердження кошторису Національної асоціації адвокатів України;

16) затвердження Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, внесення змін і доповнень до нього;

17) затвердження Положення про порядок здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката, внесення змін і доповнень до нього;

18) затвердження Положення про порядок проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю, Програми проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю та Положення про порядок підвищення кваліфікації адвокатів;

19) затвердження Типового положення про адвокатський кабінет, адвокатське бюро;

20) затвердження розміру та порядку сплати внеску на організаційно-технічне забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого ст.13 цього Закону;

21) затвердження рішень про вступ Національної асоціації адвокатів України до міжнародних та інших об'єднань, приєднання до міжнародних угод;

22) затвердження мінімального денного розміру оплати праці адвоката за рахунок бюджету на підставі цього Закону з щорічним врахуванням індексу інфляції;

23) затвердження основних напрямів діяльності Національної асоціації адвокатів України на період повноважень новообраних виконавчих органів;

24) заслуховування звіту Ради Національної асоціації адвокатів України про виконання завдань органів адвокатського самоврядування;

25) підготовка Положення про офіційні друковані органи Національної асоціації адвокатів України та регіональних Асоціацій адвокатів;

26) затвердження Положення про здійснення адвокатської діяльності в Україні адвокатом іноземної держави;

27) затвердження форми мантії адвоката України.

8. Рішення з питань, визначених у пунктах 1 - 5, 11 - 15, 17, 19 частини сьомої цієї статті, приймаються двома третинами голосів від кількості делегатів, які беруть участь в роботі З'їзду адвокатів України.

Стаття 56. Рада Національної асоціації адвокатів України

1. Рада Національної асоціації адвокатів України є постійно діючим колегіальним виконавчим органом адвокатського самоврядування, до складу якої входять тридцять осіб - по одному представнику від кожної регіональної Асоціації адвокатів, обраних на зборах адвокатів відповідного регіону, та трьох осіб, які обираються безпосередньо З'їздом адвокатів України.

До складу Ради Національної асоціації адвокатів України може бути обраний адвокат, який має стаж адвокатської діяльності не менше 12 років.

2. Рада Національної асоціації адвокатів України обирається та затверджується З'їздом адвокатів України строком на два роки.

3. У випадку невиконання Радою Національної асоціації адвокатів України вимог цього Закону її повноваження можуть бути припинені достроково З'їздом адвокатів України.

4. Засідання Ради Національної асоціації адвокатів України скликається її головою, а в період його відсутності - заступником, у міру необхідності, але не рідше одного разу на два місяці. Засідання Ради Національної асоціації адвокатів України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

5. Рішення Ради Національної асоціації адвокатів України приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості її членів.

6. Рада Національної асоціації адвокатів України не може здійснювати адвокатську діяльність від свого імені, а також займатися підприємницькою діяльністю.

7. Повноваження Ради Національної асоціації адвокатів України, голови, заступників голови та членів Ради Національної асоціації адвокатів України визначаються цим Законом та Статутом Національної асоціації адвокатів України.

8. Голова Ради Національної асоціації адвокатів України представляє її в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, міжнародних організаціях в Україні та за кордоном, а також у відносинах з фізичними особами, діє від імені Національної асоціації адвокатів України без довіреності, видає довіреності, укладає договори, розпоряджається її коштами та майном за рішенням Ради Національної асоціації адвокатів України у відповідності з кошторисом і з призначенням майна, розподіляє обов'язки між своїми заступниками, здійснює прийом на роботу і звільнення з роботи працівників апарата Ради Національної асоціації адвокатів України, скликає засідання Ради Національної асоціації адвокатів України, забезпечує виконання рішень Ради Національної асоціації адвокатів України і З'їзду адвокатів України.

Головою Ради Національної асоціації адвокатів та його заступниками можуть бути обрані адвокати, які мають стаж адвокатської діяльності не менше 15 років.

9. Голова, його заступники, а також інші члени Ради Національної асоціації адвокатів України можуть поєднувати роботу у Раді з адвокатською діяльністю, одержуючи при цьому винагороду за роботу у Раді Національної асоціації адвокатів України у розмірі, визначеному З'їздом адвокатів України.

10. До компетенції Ради Національної асоціації адвокатів України відноситься:

1) скликання З'їздів адвокатів України;

2) встановлення норми представництва делегатів від регіональних Асоціацій адвокатів на З'їздах адвокатів України та порядок їх проведення;

3) здійснення організаційного та матеріально-технічного забезпечення проведення З'їздів адвокатів України, діяльності Ревізійної комісії Національної асоціації адвокатів України і Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, інших органів, створених З'їздами адвокатів України;

4) координування діяльності регіональних асоціацій адвокатів;

5) організація інформаційного забезпечення адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських фірм, адвокатських об'єднань;

6) зайняття методичною діяльністю;

7) захист професійних, соціальних, громадянських прав адвокатів та сприяння дотриманню гарантій адвокатської діяльності;

8) забезпечення виконання адвокатами захисту за призначенням та надання безоплатної правової допомоги у випадках, передбачених законодавством України;

9) забезпечення високого кваліфікаційного рівня адвокатів України;

10) сприяння залученню адвокатури до процесу законотворення та інших процесів, пов'язаних з розбудовою правової держави, впровадженням судово-правової реформи;

11) забезпечення відкритості та безкоштовного доступу до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України;

12) прийняття рішень щодо розпорядження майном і коштами Національної асоціації адвокатів України у відповідності з кошторисом і з призначенням майна;

13) здійснення інших функцій, передбачених цим Законом, Статутом Національної асоціації адвокатів України.

11. Рада Національної асоціації адвокатів України є підконтрольною та підзвітною З'їзду адвокатів України.

Стаття 57. Регіональні асоціації адвокатів

1. Регіональні асоціації адвокатів є регіональною формою адвокатського самоврядування, утворюються зборами адвокатів і діють на засадах, визначених цим Законом, з метою реалізації завдань адвокатського самоврядування у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

2. У регіональну асоціацію адвокатів входять всі адвокати, що включені до Єдиного реєстру адвокатів України відповідно по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю.

3. Порядок діяльності регіональних асоціацій адвокатів визначається Положенням про асоціацію адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке приймається більшістю голосів присутніх на зборах адвокатів, але не менше як половиною адвокатів відповідного регіону, де кількість адвокатів є меншою тисячі, та однією четвертою адвокатів регіону, де кількість адвокатів є більшою тисячі осіб, включених до Єдиного реєстру адвокатів України, на основі Типового положення про регіональну асоціацію адвокатів, що приймається З'їздом адвокатів України.

4. Асоціації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі реалізують свої повноваження через постійно діючі виконавчі органи адвокатського самоврядування, визначені цим Законом.

5. Діяльність регіональних асоціацій адвокатів фінансується за рахунок внесків на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування та з інших, не заборонених законом, джерел, зокрема передбачених цим Законом.

6. Рішення регіональних асоціацій адвокатів з питань, що віднесені до їх компетенції, є обов'язковими для всіх адвокатів відповідного регіону.

7. Регіональні асоціації адвокатів утворюються установчими зборами адвокатів, що здійснюють адвокатську діяльність у відповідному регіоні згідно з Єдиним реєстром адвокатів України.

8. В Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі може бути створена тільки одна асоціація адвокатів.

9. Асоціації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особами та реєструються Міністерством юстиції України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

10. Регіональні асоціації адвокатів мають статус неприбуткових організацій.

11. Регіональна асоціація адвокатів має печатку, штампи, бланки, розрахункові рахунки в банківських установах як в національній, так і в іноземній валюті.

12. Державна реєстрація регіональних асоціацій адвокатів та державна реєстрація змін до Положення про регіональну асоціацію адвокатів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 58. Регіональні збори адвокатів

1. Вищим органом регіональної асоціації адвокатів є збори адвокатів відповідного регіону.

2. Збори адвокатів скликаються Радою регіональної асоціації адвокатів не рідше одного разу на рік. Позачергові збори адвокатів регіону скликаються відповідною Радою регіональної асоціації адвокатів за власною ініціативою, або за ініціативою Ради Національної асоціації адвокатів України, або на вимогу не менш як однієї третини адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів України в цьому регіону.

Рада регіональної асоціації адвокатів зобов'язана повідомити всіх адвокатів регіону про проведення зборів та про порядок денний не пізніше як за два тижні до їх проведення.

Якщо протягом місяця з дати надходження вимоги адвокатів про проведення позачергових зборів Рада асоціації адвокатів не вживає заходів до їх проведення, допускається організація проведення зборів адвокатів регіону ініціативною групою у складі не менш як 10 адвокатів цього регіону;

3. У разі якщо кількість адвокатів регіону перевищує тисячу осіб, установчі збори адвокатів відповідного регіону можуть встановлювати норму представництва та порядок виборів делегатів на регіональні Збори адвокатів відповідно до Типового положення про регіональні асоціації адвокатів, котра не може бути меншою, ніж один делегат від п'яти адвокатів.

4. Адвокати, які обирають делегата, повідомляються обраним ними делегатом про порядок денний зборів, проекти рішень, що підлягають прийняттю на них. Обраний делегат має дотримуватись зі спірних питань, дотичних до цих проектів або щодо кандидатур, що висуваються на виборні посади, позиції адвокатів, що його делегували, якщо вони на цьому наполягають в письмовій формі.

5. Установчі регіональні збори адвокатів скликаються та приймають рішення в порядку, визначеному "Прикінцевими та перехідними положеннями" цього Закону.

6. До компетенції регіональних зборів адвокатів відноситься:

1) затвердження Регламенту регіональних зборів адвокатів, прийняття Положення про регіональну асоціацію адвокатів та її створення, прийняття Положення про Ревізійну комісію регіональної асоціації адвокатів, внесення змін і доповнень до них;

2) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі голови, заступників голови та членів Ради регіональної асоціації адвокатів загальною кількістю відповідно до Положення про регіональну асоціацію адвокатів, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

3) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі членів Ревізійної комісії регіональної асоціації адвокатів, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

4) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі делегатів на З'їзд адвокатів України;

5) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі для затвердження З'їздом адвокатів України кандидатур представників регіону до складу Ради Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури;

6) обрання прямим таємним голосуванням на альтернативній основі голови та членів регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від регіону;

7) визначення норми представництва та порядку виборів делегатів на наступні регіональні збори адвокатів у разі, якщо кількість адвокатів регіону перевищує тисячу осіб;

8) затвердження розміру внесків на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування в межах мінімального і максимального розміру, встановленого рішенням З'їзду адвокатів України з урахуванням особливостей регіону;

9) затвердження кошторису регіональної асоціації адвокатів;

10) затвердження звітів Ради регіональної асоціації адвокатів, у тому числі про виконання кошторису її витрат;

11) затвердження звіту Ревізійної комісії регіональної асоціації адвокатів про результати фінансово-господарської діяльності регіональної асоціації адвокатів;

12) затвердження штатного розкладу апарату регіональної асоціації адвокатів;

13) прийняття інших рішень відповідно до цього Закону.

6. Рішення регіональних зборів адвокатів приймаються простою більшістю голосів адвокатів, що беруть у них участь. Рішення з питань, визначених в пунктах 1, 7, 8 частини 5 цієї статті, приймаються двома третинами від кількості голосів адвокатів, які беруть участь в роботі зборів.

7. Регіональні збори адвокатів можуть скасувати будь-яке рішення відповідної Ради асоціації адвокатів.

Стаття 59. Рада регіональної асоціації адвокатів

1. Рада регіональної асоціації адвокатів є колегіальним виконавчим органом адвокатського самоврядування у відповідному регіоні. До складу Ради регіональної асоціації адвокатів можуть бути обрані адвокати, які мають стаж адвокатської діяльності не менше 8 років.

2. Голова, заступники голови та члени Ради регіональної асоціації адвокатів обираються загальними зборами адвокатів регіону таємним голосуванням строком на два роки, з числа адвокатів, які мають стаж адвокатської діяльності не менше 10 років. Регіональні збори адвокатів щорічно при необхідності мають право здійснювати ротацію однієї третини складу Ради в порядку, визначеному Положенням про регіональну асоціацію адвокатів.

3. У випадку невиконання Радою регіональної асоціації адвокатів або її головою чи заступником голови вимог цього Закону, актів адвокатського самоврядування, Положення про регіональну асоціацію адвокатів, вчинення дій та прийняття рішень, що суперечать інтересам адвокатів регіону, повноваження цієї Ради можуть бути припинені достроково зборами адвокатів.

4. Рада регіональної асоціації адвокатів не вправі здійснювати адвокатську діяльність від свого імені.

5. Адвокати не відповідають по зобов'язаннях Ради регіональної асоціації адвокатів, а Рада регіональної асоціації адвокатів не відповідає по зобов'язаннях адвокатів.

6. Членами Ради регіональної асоціації адвокатів можуть бути лише адвокати, включені до Єдиного реєстру адвокатів України по даному регіону.

7. Засідання Ради регіональної асоціації адвокатів скликається її головою, а в період його відсутності - заступником, у міру необхідності, але не рідше одного разу на два місяці. Засідання Ради регіональної асоціації адвокатів є повноважним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

8. Рішення Ради регіональної асоціації адвокатів приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості її членів.

9. Голова Ради регіональної асоціації адвокатів представляє асоціацію у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, а також у відносинах з фізичними особами, діє від імені регіональної асоціації адвокатів без довіреності, видає довіреності, укладає договори, розпоряджається її коштами та майном за рішенням Ради регіональної асоціації адвокатів у відповідності з кошторисом і з призначенням майна, здійснює прийом на роботу і звільнення з роботи працівників апарата Ради регіональної асоціації адвокатів, скликає засідання Ради регіональної асоціації адвокатів, забезпечує виконання рішень Ради регіональної асоціації адвокатів і рішень регіональних зборів адвокатів.

10. Голова, заступники, а також інші члени Ради регіональної асоціації адвокатів можуть поєднувати роботу в Раді з адвокатською діяльністю, одержуючи при цьому винагороду за роботу у Раді регіональної асоціації адвокатів у розмірі, визначеному З'їздом адвокатів України.

11. До компетенції Ради регіональної асоціації адвокатів відноситься:

1) скликання регіональних зборів адвокатів не рідше одного разу в рік;

2) формування порядку денного регіональних зборів адвокатів;

3) здійснення організаційного та матеріально-технічного забезпечення проведення регіональних зборів адвокатів, діяльності Ревізійної комісії Ради регіональної асоціації адвокатів, інших органів, створених регіональними зборами адвокатів;

4) захист професійних, соціальних, громадянських прав адвокатів та сприяння дотриманню гарантій адвокатської діяльності;

5) сприяння забезпеченню адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських фірм, адвокатських об'єднань приміщеннями для здійснення адвокатської діяльності та засобами зв'язку;

6) заняття методичною діяльністю;

7) організація інформаційного забезпечення адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських фірм, адвокатських об'єднань, а також обміну досвідом роботи між ними;

8) забезпечення високого кваліфікаційного рівня адвокатів регіону;

9) забезпечення доступності правової допомоги, в тому числі що надається громадянам України безоплатно у випадках, передбачених законодавством України;

10) забезпечення надання правової допомоги адвокатами, що беруть участь як захисники у кримінальному судочинстві за призначенням органів дізнання, органів досудового слідства, суду, і в інших випадках, передбачених законом;

11) здійснення заходів щодо забезпечення проходження стажування особами, що мають намір набути статус адвоката;

12) розпорядження коштами та майном регіональної асоціації адвокатів у відповідності з кошторисом, що затверджується регіональними зборами адвокатів і з призначенням майна.

12. Рада регіональної асоціації адвокатів є підконтрольною та підзвітною зборам адвокатів відповідного регіону.

Стаття 60. Майно Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів

1. Майно Національної асоціації адвокатів України формується за рахунок відрахувань регіональних асоціацій адвокатів з внесків на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування, благодійної допомоги (пожертвувань), що надходять від юридичних і фізичних осіб, та інших не заборонених законом джерел у порядку, встановленому законодавством України.

2. Майно регіональних асоціацій адвокатів формується за рахунок внесків адвокатів на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування, у розмірі, затвердженому з'їздом адвокатів України, грантів і благодійної допомоги (пожертвувань) що надходять від юридичних і фізичних осіб, інших не заборонених законом джерел у порядку, встановленому законодавством України.

3. До витрат Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів відносяться витрати на заробітну плату працівників апарату, винагороду членам виконавчих органів адвокатського самоврядування, матеріальне забезпечення діяльності, виконання функцій самоврядування відповідно до цього Закону.

Стаття 61. Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України, ревізійні комісії регіональних асоціацій адвокатів

1. Ревізійні комісії обираються з числа адвокатів для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів.

2. Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України керується у своїй діяльності Положенням про Ревізійну комісію Національної асоціації адвокатів України, яке приймається З'їздом адвокатів України.

Ревізійна комісія Національної асоціації адвокатів України обирається З'їздом адвокатів України шляхом прямого таємного голосування на альтернативній основі строком на два роки в кількості семи членів, з числа адвокатів, які мають стаж адвокатської діяльності не менше 12 років.

3. Ревізійна комісія регіональної асоціації адвокатів керується у своїй діяльності Положенням про Ревізійну комісію регіональної асоціації адвокатів, яке приймається регіональними зборами адвокатів відповідно до Типового положення про Ревізійну комісію регіональної асоціації адвокатів, що приймається З'їздом адвокатів України.

Ревізійна комісія регіональної асоціації адвокатів обирається регіональними зборами адвокатів шляхом таємного голосування строком на два роки у кількості, що визначається зборами адвокатів.

4. Про підсумки своєї діяльності ревізійні комісії звітують перед З'їздом адвокатів України та регіональними зборами адвокатів, що їх створили.

5. Члени ревізійної комісії можуть поєднувати роботу в ревізійній комісії з адвокатською діяльністю, одержувати винагороду за роботу в ревізійній комісії в розмірі, визначеному З'їздом адвокатів України. Члени ревізійної комісії обираються з числа адвокатів, які мають стаж адвокатської діяльності не менше 10 років.

Стаття 62. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури

1. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури утворюються при регіональних асоціаціях адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі регіональними зборами адвокатів у складі двох палат: атестаційної та дисциплінарної, - шляхом обрання членів комісії прямим таємним голосуванням на альтернативній основі строком на два роки.

Атестаційна палата діє у складі одинадцяти членів:сім адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить на менше семи років, та чотири судді судів відповідного регіону.

Дисциплінарна палата діє у складі дев'яти членів: шість адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить на менше семи років, та три судді судів відповідного регіону.

2. Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і його заступники, які одночасно є головами атестаційної та дисциплінарної палат, обираються регіональними зборами адвокатів шляхом прямого таємного голосування на альтернативній основі строком на два роки з числа адвокатів,стаж адвокатської діяльності яких становить не менше десяти років.

3. Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів від загальної кількості комісії.

Засідання атестаційної та дисциплінарної палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є правомочними, якщо на них присутні не менше двох третин членів від загальної кількості кожної із палат.

4. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається простою більшістю голосів її членів від загальної кількості комісії, і протягом трьох днів з моменту винесення надсилається особі, за зверненням якої воно винесене, рекомендованим листом з повідомленням або передається особисто під розписку.

5. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду. Адвокат, відносно якого винесене рішення про припинення або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, може оскаржити його також до регіональних зборів адвокатів.

6. До компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відноситься:

1) прийняття рішення про допуск або про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту, або проходження стажування особи, яка має намір набути статус адвоката;

2) організація та проведення кваліфікаційних іспитів та стажування;

3) прийняття рішення про видачу або про відмову видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особі, яка має намір набути статус адвоката;

4) вручення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит та пройшла стажування, склала Присягу адвоката України;

5) розгляд скарг на адвокатів;

6) винесення обґрунтованої постанови про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката, розгляд та вирішення справи про дисциплінарну відповідальність адвоката, застосування до адвоката заходів дисциплінарного стягнення відповідно до Положення про порядок здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката, затвердженого З'їздом адвокатів України;

7) прийняття рішення про зупинення, припинення, або позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю;

8) узагальнення дисциплінарної та атестаційної практики регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і надання висновків Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури для і розробки нею у зв'язку з цим відповідних рекомендацій;

9) внесення відомостей та змін до Єдиного реєстру адвокатів України;

10) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури;

11) здійснення перевірки умов роботи адвоката адвокатського бюро, адвокатської фірми, адвокатського об'єднання у зв'язку з надходженням заяви, скарги, подання про порушення ним цього та інших Законів або Правил адвокатської етики;

7. Порядок організації і діяльності, умови оплати праці членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визначаються цим Законом та Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, що затверджується З'їздом адвокатів України.

8. Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є підконтрольною та підзвітною зборам адвокатів відповідного регіону та Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури.

9. Регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури є юридичними особами та мають статус неприбуткових організацій.

10. Регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має печатку, штампи, бланки, розрахункові рахунки в банківських установах в національній валюті.

Стаття 63. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури

1. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури утворюється при Національній асоціації адвокатів України З'їздом адвокатів України в складі двадцяти семи осіб, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше дванадцяти років, з числа кандидатів, висунутих регіональними зборами адвокатів (по одному адвокату від Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), шляхом прямого таємного голосування на альтернативній основі строком на два роки.

2. Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури і його заступники обираються З'їздом адвокатів України з числа членів комісії шляхом таємного голосування строком на три роки.

3. Адвокати, обрані до складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури не можуть одночасно бути членами інших органів адвокатського самоврядування (крім участі у зборах членів регіональної асоціації адвокатів та З'їздах адвокатів України). До складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури не можуть обиратися особи, які входять до складу регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

4. Засідання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів від загального складу комісії.

5. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури приймається простою більшістю голосів від загальної кількості її членів, і протягом п'яти днів з моменту винесення надсилається особі, за зверненням якої воно винесене, рекомендованим листом з повідомленням або передається особисто під розписку.

6. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду.

Адвокат, відносно якого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури винесене рішення про припинення або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, у разі незгоді з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, може оскаржити його також до З'їзду адвокатів України.

7. До компетенції Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури належить:

1) розгляд звернень (заяви, скарги, подання) на рішення, дії або бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

2) узагальнення дисциплінарної та атестаційної практики регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, розробка у зв'язку з цим відповідних рекомендацій;

3) розробка та затвердження форми свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката, ордера;

4) затвердження Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту для отримання права на заняття адвокатською діяльністю та Програми складання кваліфікаційного іспиту для отримання права на заняття адвокатською діяльністю;

5) підготовка проекту Положення про порядок проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю та проекту Програми проходження стажування для отримання права на заняття адвокатською діяльністю;

6) затвердження розміру та розробка порядку сплати внеску на організаційно-технічне забезпечення проведення кваліфікаційного іспиту та внеску на організаційно-технічне забезпечення оформлення свідоцтва;

7) підготовка проекту Положення про Єдиний реєстр адвокатів України;

8) організаційне, методичне, інформаційне забезпечення та контроль за діяльністю реєстраторів Єдиного реєстру адвокатів України щодо внесення ними відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України;

9) направлення матеріалів справи про дисциплінарну відповідальність адвоката до іншої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у випадку задоволення відводу, з метою забезпечення об'єктивного розгляду справ;

10) інші повноваження, передбачені цим Законом.

8. За результатом розгляду звернень (заяви, скарги, подання) Вища кваліфікаційна комісія адвокатури виносить рішення, яким або:

1) залишає рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінює рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасовує рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалює нове рішення;

4) надсилає матеріали до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на новий розгляд для прийняття рішення по суті.

9. Порядок організації і діяльності, умови оплати праці апарату Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури визначаються цим та іншими Законами і Положенням по Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, що затверджується З'їздом адвокатів України.

10. Голова, його заступники, інші члени та апарат Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, можуть поєднувати роботу у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури з адвокатською діяльністю, одержуючи при цьому винагороду за роботу у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури у розмірі, визначеному З'їздом адвокатів України.

11. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури є підконтрольною та підзвітною З'їзду адвокатів України.

12. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури є юридичною особою та має статус неприбуткової організації.

13. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури має печатку, штампи, бланки, розрахункові рахунки в банківських установах в національній валюті. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури має право відкривати в банківських установах рахунки в іноземній валюті.

Стаття 64. Рішення органів адвокатського самоврядування

1. Рішення З'їзду адвокатів України та Ради Національної асоціації адвокатів України, прийняті в межах їх компетенції, визначеної цим Законом, є обов'язковими до виконання усіма адвокатами, адвокатськими бюро, адвокатськими фірмами та адвокатськими об'єднаннями України.

2. Рішення регіональних зборів адвокатів та Ради регіональної асоціації адвокатів, прийняті в межах їх компетенції, визначеної цим Законом, є обов'язковим до виконання усіма адвокатами, адвокатськими бюро, адвокатськими фірмами та адвокатськими об'єднаннями відповідного регіону.

3. Рішення органів адвокатського самоврядування набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо інше не визначено в самому рішення або в Законі.

4. Рішення органів адвокатського самоврядування можуть бути оскаржені адвокатами, адвокатськими бюро, адвокатськими фірмами або адвокатськими об'єднаннями до суду.

5. Невиконання законних рішень органів адвокатського самоврядування є підставою для притягнення винного у цьому адвоката до дисциплінарної відповідальності.

6.Акти органів адвокатського самоврядування оприлюднюються на офіціальному сайті Національної асоціації адвокатів України у всесвітній мережі Інтернет.

Стаття 65. Фінансове забезпечення органів адвокатського самоврядування

1. Утримання органів адвокатського самоврядування здійснюється за рахунок:

1) внесків на організаційно-технічне забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

2) щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації функцій адвокатського самоврядування;

3) добровільних внесків адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських фірм та адвокатських об'єднань;

4) благодійної допомоги (пожертв), що надходить від фізичних та юридичних осіб;

5) інших джерел, не заборонених законодавством.

2. Розміри внесків адвокатів визначаються в порядку, визначеному цим Законом.

3. Внески, передбачені пунктом 1 частини 1 цієї статті, перераховуються на рахунки відповідних регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, а передбачені пунктом 2 частини 1 цієї статті, - на рахунки відповідних регіональних асоціацій адвокатів, - та використовуються згідно кошторисів, затверджених регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури та зборами адвокатів.

4. Внески передбачені пунктами 3 - 5 частини 1 цієї статті можуть перераховуватись на рахунки Національної асоціації адвокатів України, регіональних асоціацій адвокатів, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та інших передбачених законодавством органів самоврядування.

Стаття 66. Гарантії участі адвокатів у самоврядуванні

1. Регіональні Ради асоціацій адвокатів повідомляють всіх адвокатів свого регіону про проведення чергових регіональних зборів адвокатів та про їх порядок денний не менш як за сорок п'ять днів, а позачергових - не менш як за п'ятнадцять днів, - рекомендованими листами з повідомленням із збереженням поштового реєстру відправлень протягом п'яти років.

2. Рада Національної асоціації адвокатів України повідомляє делегатів З'їзду адвокатів України про проведення чергового З'їзду та про його порядок денний не менш ніж за три місяці до проведення З'їзду, а позачергового - не менш як за десять днів, - рекомендованими листами із збереженням поштового реєстру відправлень протягом п'яти років.

3. Всі проекти актів адвокатського самоврядування, які включаються до порядку денного регіональних зборів адвокатів або З'їзду адвокатів України, доводяться до відома всіх адвокатів регіону або адвокатів України, відповідно, через офіційні періодичні видання регіональних асоціацій адвокатів та Національної асоціації адвокатів України, що видаються і поширюються в порядку, передбаченому Положенням про офіційні друковані органи Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів, і розміщуються на офіційних сайтах Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів в термін, що передує не менш ніж на п'ятнадцять днів проведенню регіональних зборів адвокатів (або делегуванню на ці збори, якщо таке є застосовним) в порядку, передбаченому статтею 58 цього закону.

4. Порушення вимог, визначених частиною 3 цієї статті, при прийнятті будь-якого акту адвокатського самоврядування загального характеру тягне його нікчемність.

5. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатська фірма, адвокатське об'єднання, громадська організація адвокатів може оскаржити будь-яке рішення органів адвокатського самоврядування до суду з підстав порушення гарантій участі адвокатів у самоврядуванні, втручання в професійну діяльність адвоката, недотримання основних засад організації та здійснення адвокатської діяльності, визначених цим Законом, а також з підстав перевищення органом самоврядування, який прийняв рішення, своїх повноважень, порушення процедури його прийняття або не легітимності (неповноважності) складу цього органу.

Стаття 67. Співвідношення повноважень виконавчих органів адвокатського самоврядування та кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури. Гарантії незалежності рішень кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури

1. Для унеможливлення будь-якого впливу на вільне волевиявлення адвокатів, висловлення ними критичних зауважень та пропозицій щодо діяльності виконавчих органів самоврядування адвокатури, система кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури створюється при Національній асоціації адвокатів України та регіональних асоціаціях адвокатів, але автономно і незалежно від виконавчих органів адвокатського самоврядування;

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури та регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури підконтрольні і підзвітні лише вищим органам адвокатського самоврядування - З'їзду адвокатів України та регіональним зборам адвокатів, відповідно.

2. Виконавчі органи адвокатського самоврядування Національної асоціації адвокатів України та регіональних асоціацій адвокатів не можуть скасовувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури.

Будь-яке втручання в діяльність Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури та регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з боку виконавчих органів адвокатського самоврядування не допускається.

3. Адвокат може оскаржити рішення кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури перед З'їздом адвокатів України або регіональними зборами адвокатів в порядку, передбаченому цим Законом, або до суду;

4. Дострокове припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури можливе за рішенням органу, яким їх було обрано, з підстав грубого порушення ними законодавства України та Правил адвокатської етики, якщо за таке рішення проголосує не менш як дві третини присутніх на З'їзді адвокатів України або зборах адвокатів.

5. Одні й ті ж особи не можуть одночасно бути обраними та займати посади в Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури, регіональній кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, Раді Національної асоціації адвокатів України, Радах регіональних асоціацій адвокатів та Ревізійних комісіях.

Розділ IX
ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТОМ ІНОЗЕМНОЇ ДЕРЖАВИ. ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО СТАТУСУ

Стаття 68. Межі здійснення адвокатської діяльності в Україні адвокатом іноземної держави. Особливості статусу адвоката іноземної держави

1. Адвокат іноземної держави може надавати правову допомогу в Україні лише із законодавства тієї країни, в якій він отримав статус адвоката.

2. При наданні адвокатом іноземної держави правової допомоги в Україні на нього поширюються професійні права та обов'язки адвоката, визначені цим Законом, в частині, що є застосовною до нього, зважаючи на обмеження предмету його діяльності.

3. На адвоката іноземної держави повною мірою поширюються передбачені цим Законом гарантії адвокатської діяльності.

Стаття 69. Набуття адвокатом іноземної держави права на надання правової допомоги в Україні

1. Рішення про дозвіл на надання правової допомоги адвокату іноземної держави приймається Радою Національної асоціації адвокатів України в разі підтвердження адвокатом іноземної держави його статусу адвоката відповідної країни в порядку, передбаченому Положенням про надання правової допомоги в Україні адвокатом іноземної держави, яке приймається З'їздом адвокатів України.

2. За результатами розгляду документів, що підтверджують статус адвоката в іноземній державі та відсутність перешкод для набуття статусу адвоката, передбачених цим Законом, Рада Національної асоціації адвокатів України на підставі відповідного рішення видає адвокату іноземної держави дозвіл на надання правової допомоги на території України з питань законодавства відповідної держави.

Стаття 70. Форми надання правової допомоги адвокатом іноземної держави на території України

1. На адвоката іноземної держави поширюються норми цього Закону щодо організаційних форм здійснення адвокатської діяльності.

2. Адвокат іноземної держави може бути членом адвокатського об'єднання разом з адвокатами України; це не впливає на обсяг його повноважень.

3. Не допускається створення адвокатського об'єднання, в складі котрого адвокати України становитимуть меншість.

Стаття 71. Відповідальність адвоката іноземної держави

1. В разі вчинення адвокатом іноземної держави дисциплінарного проступку він несе дисциплінарну відповідальність в порядку, передбаченому цим Законом для адвокатів України, з урахуванням специфіки його статусу: а саме замість зупинення або припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю до адвоката іноземної держави застосовується зупинення або відкликання дозволу на надання правової допомоги.

2. За надання неякісної правової допомоги адвокат іноземної держави несе незалежно від дисциплінарної цивільно-правову відповідальність на загальних засадах, передбачених цим Законом та чинним цивільним законодавством України.

3. Про накладення на адвоката іноземної держави дисциплінарного стягнення Рада Національної асоціації адвокатів України повідомляє асоціацію адвокатів відповідної країни.

Стаття 72. Участь адвоката іноземної держави в адвокатському самоврядуванні

1. Адвокат іноземної держави не є членом регіональних асоціацій адвокатів та Національної асоціації адвокатів України і, відповідно, не має прав та обов'язків, пов'язаних із членством у Національній асоціації адвокатів України, за виключенням прав, передбачених цією статтею.

адвокатів та Національної асоціації адвокатів України за захистом своїх професійних прав та обов'язків; на оплатних засадах брати участь в навчально-методичних заходах, що проводяться регіональними асоціаціями адвокатів та Національною асоціацією адвокатів України; брати участь в загальних зборах адвокатів регіону з правом дорадчого голосу; в порядку, передбаченому Статутом Національної асоціації адвокатів України брати участь в З'їзді адвокатів з правом дорадчого голосу.

Стаття 73. Реєстр адвокатів іноземних держав, які мають дозвіл надавати правову допомогу в Україні

1. Реєстр адвокатів іноземних держав, які отримали дозвіл надавати правову допомогу в Україні, в якості самостійної складової входить до Єдиного реєстру адвокатів України.

2. Ведення Реєстру адвокатів іноземних держав, як і ведення Єдиного реєстру адвокатів України, в цілому здійснюється Радою Національної асоціації адвокатів України в порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр адвокатів України.

3. Реєстр адвокатів іноземних держав має містити чітку вказівку на обмеження предмету, з якого адвокатами, внесеними до цього реєстру, може надаватись правова допомога, дані про приналежність адвоката до адвокатської асоціації певної країни, відомості про спеціалізацію адвоката та інші відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, згідно цього Закону стосовно адвокатів України.

4. При отриманні дозволу на надання правової допомоги на території України адвокат іноземної держави сплачує обліковий внесок, а також щорічно сплачує внесок на утримання Єдиного реєстру адвокатів України в розмірі, встановленому З'їздом адвокатів України.

Розділ X. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набуває чинності з дня його офіційного опублікування.

2. Визнати Закон України "Про адвокатуру" (Відомості Верховної Ради, 1993, N 9, ст. 63) таким, що втратив чинність з набранням чинності цього Закону, крім положень, які регулюють набуття статусу адвоката.

3. Положення статей 12, 13 цього Закону щодо проходження стажування, статусу стажиста вступають у дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

4. Право на заняття адвокатською діяльністю зберігається за особами, які на момент набрання чинності цим Законом отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та здійснюють адвокатську діяльність.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката, дійсні на момент набрання чинності цим Законом, є чинними та не потребують заміни.

Особи, зазначені в частині першій цього пункту, протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані подати до кваліфікаційних комісій адвокатури інформацію, необхідну для внесення до Реєстру адвокатів України.

Невиконання зазначеного обов'язку може бути підставою для зупинення права на заняття адвокатською діяльністю до моменту отримання кваліфікаційною комісією адвокатури (з моменту формування - Радою регіональної асоціації адвокатів) зазначеної інформації.

5. Якщо інше не визначено міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, вищою юридичною освітою згідно з цим Законом вважається вища юридична освіта, здобута в навчальному закладі України, а також навчальному закладі колишнього СРСР - до 31 грудня 1991 року.

6. На протязі шести місяців з часу набрання цим Законом чинності в Україні повинна бути проведена уніфікація адвокатської професії, порядок та спосіб якої визначається у окремому Законі.

7. З метою обрання органів адвокатського самоврядування проводяться установчі збори адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також установчий З'їзд адвокатів України. Установчі збори адвокатів та установчий З'їзд адвокатів України проводяться в строк, не пізніше шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.

З метою організації проведення зборів адвокатів кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури відповідного регіону:

1) формують списки адвокатів регіону;

2) повідомляють усіх адвокатів регіону про дату і місце проведення зборів шляхом публікації відповідного повідомлення в засобах масової інформації, а також письмового повідомлення усіх адвокатських об'єднань, зареєстрованих на території відповідного регіону;

3) повідомляють адвокатів про попередній порядок денний зборів.

Відомості, передбачені підпунктами 2, 3 абзацу другого цього пункту, доводяться до адвокатів регіону не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зборів рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Приналежність адвоката до відповідного регіону визначається місцезнаходженням робочого місця адвоката.

Дата, час та місце проведення зборів, а також попередній порядок денний зборів визначається відповідно до положень цього Закону кваліфікаційно-дисциплінарною комісією відповідного регіону.

Збори вважаються правомочними за умови участі у них не менше однієї третини адвокатів відповідного регіону.

Відкриття установчих зборів адвокатів регіону покладається на голову відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Для забезпечення належного проведення установчих зборів адвокатів обирається мандатна та лічильна комісії.

8. Установчі збори адвокатів обирають делегатів на установчий З'їзд адвокатів України. Норма представництва визначається пропорційно чисельності адвокатів регіону: один делегат від п'ятдесяти адвокатів, але не менше десяти делегатів від регіону.

Підготовка проведення установчого З'їзду адвокатів України покладається на Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури при Кабінеті Міністрів України.

Усі рішення щодо організації установчого З'їзду адвокатів України приймаються простою більшістю голосів членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

З метою підготовки проведення установчого З'їзду адвокатів України Вища кваліфікаційна комісія адвокатури:

1) формує організаційний комітет установчого З'їзду адвокатів України;

2) повідомляє делегатів першого З'їзду адвокатів України про дату і місце проведення З'їзду адвокатів України та попередній порядок денний;

3) публікує проекти актів самоврядування, прийняття яких планується на З'їзду адвокатів України, у віснику Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, що передує проведенню регіональних зборів адвокатів не менше, як за п'ятнадцять днів до їх проведення.

Відомості, передбачені підпунктом 2 абзацу четвертого цього пункту, доводяться до відома делегатів установчого З'їзду адвокатів України не пізніше ніж за десять днів до дня його проведення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Установчий З'їзд адвокатів України вважається правомочним за умови участі у ньому не менше половини обраних делегатів.

Відкриття установчого З'їзду адвокатів України покладається на голову Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури. Для забезпечення належного проведення З'їзду обираються мандатна та лічильна комісії.

9. Приведення установчих документів та організаційно-правових форм адвокатських об'єднань, що діють на момент набрання чинності цим Законом, у відповідність із положеннями цього Закону здійснюється шляхом їх реорганізації (перетворення, поділу, виділення, злиття), в одне або декілька адвокатських об'єднань, організаційно-правові форми яких передбачені цим Законом, чи ліквідації відповідного об'єднання, протягом шести місяців з моменту набуття чинності цим Законом.

Адвокатські об'єднання, створені внаслідок реорганізації адвокатських об'єднань, є правонаступниками їх майнових прав.

10. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) У Законі України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 4, ст. 20; 1992 р., N 36, ст. 526):

пункт 14 статті 11 після слова "багажу" словами "(окрім професійної документації адвокатів)";

пункт 15 статті 11 доповнити новим абзацом шостим такого змісту:

"Працівник міліції може входити до приміщень, в яких здійснює свою професійну діяльність адвокат або адвокатське об'єднання, лише у випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.".

2) У Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 22, ст. 303; 1993 р., N 11, ст. 83; 1998 р., N 26, ст. 149; 1999 р., N 4, ст. 35; 2001 р., N 14, ст. 72; 2002 р., N 33, ст. 236; 2003 р., N 27, ст. 209, N 30, ст. 247, N 45, ст. 357):

а) статтю 8 після частини другої доповнити новою частиною третьою такого змісту:

"Негласні оперативно-розшукові заходи стосовно професійної діяльності адвоката або адвокатського об'єднання проводяться за постановою голови або заступника голови відповідного апеляційного суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, і застосовуються виключно з метою запобігти злочину".

3) У Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 35, ст. 358):

а) пункт "б" частини другої статті 12 після слів "юридичних осіб" доповнити словами "(окрім інформації, що становить адвокатську таємницю)";

б) пункт "д" частини другої статті 12 після слів "інформацію і документи" доповнити словами "(окрім інформації і документів, що становлять адвокатську таємницю)";

в) пункт "а" частини четвертої статті 12 після слів "форм власності" доповнити словами "крім приміщень, в яких здійснюють свою професійну діяльність адвокати";

г) пункт "б" частини четвертої статті 12 після слів "інші сховища" доповнити словами "крім приміщень, в яких здійснюють свою професійну діяльність адвокати", після слів "предмети і документи" доповнити словами "(окрім документів, які містять адвокатську таємницю)";

ґ) пункт "а" частини першої статті 15 доповнити словами "(крім розмов та інших дій, пов'язаних з професійною діяльністю адвоката)";

д) пункт "б" частини першої статті 15 доповнити словами "(крім розмов, листів та телеграфних повідомлень, пов'язаних з професійною діяльністю адвоката".

4) У Законі України "Про Конституційний Суд України" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 49, ст. 272):

а) статтю 55 доповнити новою частиною п'ятою такого змісту:

"Повноваження адвоката, як представника суб'єкта права на конституційне подання і конституційне звернення, а також залученої до участі у розгляді справи особи, посвідчуються ордером, що видається на підставі договору про надання правової допомоги.".

5) У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207; 2003 р., N 5, ст. 46; 2004 р., N 2, ст. 6, N 6, ст. 37, N 11, ст. 140):

статтю 12 доповнити новою частиною шостою такого змісту:

"Представниками сторін - юридичних та фізичних осіб - у виконавчому провадженні можуть бути адвокати. Повноваження адвоката як представника сторін у виконавчому провадженні посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги.

6) У Законі України "Про захист економічної конкуренції" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 12, ст. 64):

статтю 39 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

"Повноваження представників осіб, які беруть участь у справі посвідчуються довіреністю, оформленою відповідно до вимог закону. Повноваження представників, які є адвокатами, посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги.

7) У Законі України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 7, ст. 32):

частину другу статті 5 після слів "відповідно до закону" доповнити словами "або адвокатів".

8) У Законі України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 7, ст. 36):

частину другу статті 4 після слів "Кабінетом Міністрів України" доповнити словами "або адвокатів".

9) У Законі України "Про охорону прав на промислові зразки" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 7, ст. 34):

частину другу статті 4 після слів "Кабінетом Міністрів України" доповнити словами "або адвокатів".

10) У Законі України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 8, ст. 28):

частину другу статті 3 після слів "інтелектуальної власності" доповнити словами "або адвокатів".

11) У Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49-50, ст. 376; 2003 р., N 51 (19.12.2003), ст. 376; 2004 р., N 49, ст. 528; 2005 р., N 2, ст. 42, N 6, ст. 137, N 6, ст. 141, N 9, ст. 184):

у частині 1 пункту 13 Розділу XV "Прикінцеві положення" після слів "Про прокуратуру" доповнити словами "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

12) У Законі України "Про статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 8, ст. 56; 1994 р., N 22, ст. 142, 1994 р., N 26, ст. 203, ст. 214; 1995 р., N 34, ст. 268; 2000 р., N 10, ст. 79; 2001, N 33, ст.180; 2004, N 25, ст. 354):

абзац другий частини четвертої статті 43 після слів "на посадах прокурорів і слідчих " доповнити словами "здійснення адвокатської діяльності".

13) У Законі України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради, 1991, N 53, ст. 793):

у частині п'ятій статті 50-1 після слів "строкова військова служба" доповнити словами "здійснення адвокатської діяльності".

14) У Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради, 2003 р., N 37, ст. 308; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2004 р., N 25, ст. 345; 2004 р., N 43-44, ст. 493; 2004 р., N 37, ст. 458; 2004 р., N 37, ст. 459; 2004 р., N 2, ст. 564; 2005 р., N 6, ст. 133; 2005 р., N 7-8, ст. 162; 2005 р., N 13, ст. 230; 2005 р., N 17, N 18-19, ст. 267; 2005 р., N 21, ст. 302; 2005 р., N 27, ст. 363):

доповнити пункт 5.3. статті 5 підпунктом 5.3.7 такого змісту:

"5.3.7. суми витрат само зайнятої особи пов'язані з отриманням доходу (прибутку) від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа не обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону".

15) У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181, N 47, ст. 294; 1998 р., N 2, ст. 7, N 10, ст. 35, N 18, ст. 94, N 26, ст. 151; 1999 р., N 1, ст. 1, N 2 - 3, ст. 21, ст. 22, N 4, ст. 33, N 8, ст. 55, N 15, ст. 83, N 17, ст. 114, N 18, ст. 140, N 28, ст. 229, N 32, ст. 264, N 38, ст. 338, ст. 352, N 39, ст. 356, ст. 357, N 48, ст. 418, N 50, ст. 437; 2000 р., N 2, ст. 16, N 5, ст. 34, N 10, ст. 78, N 20, ст. 149, N 22, ст. 172, N 25, ст. 197, N 26, ст. 209, N 32, ст. 254, ст. 260, N 35, ст. 283, N 38, ст. 318, ст. 319, N 39, ст. 333, N 43, ст. 363, N 45, ст. 375, ст. 377, N 46, ст. 393; 2001 р., N 4, ст. 17, N 7, ст. 36, N 11, ст. 46, N 20, ст. 96, N 23, ст. 114, N 30, ст. 143, N 32, ст. 169; 2002 р., N 2, ст. 11, ст. 12, N 5, ст. 31, N 8, ст. 63, N 9, ст. 68, N 10, ст. 78, N 17, ст. 122, N 29, ст. 192, N 31, ст. 214, N 33, ст. 238, N 35, ст. 259, N 36, ст. 266; 2003 р., N 10-11, ст. 86, ст. 87, N 12, ст. 88, N 14, ст. 99, N 24, ст. 162, N 30, ст. 249, N 33-34, ст. 267, N 36, ст. 280, N 37, ст. 308, N 39, ст. 334, N 45, ст. 363; 2004 р., N 6, ст. 38, N 8, ст. 67, N 14, ст. 195, N 17-18, ст. 250, N 26, ст. 360, N 35, ст. 412, 32, ст. 393, N 43-44, ст. 493, N 46, ст. 511, N 52, ст. 563; 2005 р., N 5, ст. 114, N 7-8, ст. 162, N 11, ст. 198, N 17, ст. 267, N 18-19 (13.05.2005), ст. 267) у пункті 7.11 статті 7:

а) підпункт 7.11.1 доповнити абзацом "з" такого змісту:

"з) юридичними особами, створеними відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"";

б) підпункт 7.11.7 доповнити абзацом такого змісту:

"Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці "з" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді разових або періодичних внесків адвокатів-засновників або адвокатів-членів (партнерів), коштів, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів";

в) абзац перший підпункту 7.11.8 викласти у такій редакції:

"7.11.8. Доходи або майно неприбуткових організацій, за винятком неприбуткових організацій, визначених у абзацах "а" та "в" підпункту 7.11.1, не підлягають розподілу між їх засновниками, учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці, виплати премій, відрахувань та витрат на соціальні заходи)";

г) частину першу підпункту 7.11.11. доповнити реченням такого змісту:

"У разі ліквідації неприбуткової організації, визначеної в абзаці "з" підпункту 7.11.1, її активи підлягають розподілу відповідно до закону, що регулює адвокатську діяльність в Україні";

ґ) перше речення абзацу третього підпункту 7.11.13 доповнити словами "а також надання правової допомоги".

16) У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст. 144):

Частину першу статті 4 доповнити новим абзацом шостим наступного змісту:

"відносини щодо здійснення адвокатської діяльності".

17) У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 1992, N 6, ст. 56):

а) статтю 28 викласти у такій редакції:

"Стаття 28. Представники сторін і третіх осіб

Представництво та захист сторін і третіх осіб в господарських судах здійснюється лише адвокатами.

Повноваження адвоката посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з ордером адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.";

б) статтю 44 викласти у такій редакції:

"Стаття 44. Склад судових витрат

Судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, витрат на правову допомогу, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи";

в) доповнити Кодекс новою статтею 48-1 такого змісту:

"Стаття 48-1. Витрати на правову допомогу

До складу судових витрат відносяться витрати на правову допомогу, включаючи оплату гонорару та витрат адвоката, а також оплату правової допомоги, наданої адвокатським об'єднанням, та інші види витрат на правову допомогу. Законом може бути встановлено максимальний розмір витрат на правову допомогу, які відносяться до судових витрат".

18) У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984, додаток до N 51, ст. 1122):

а) доповнити Кодекс новою статтею 185-13 такого змісту:

"Стаття 185-13. Ненадання інформації за запитом адвоката

Безпідставне ненадання інформації або документів за запитом адвоката або ненадання мотивованої відповіді на запит адвоката, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

б) у частині першій статті 221 після слів "статтями 184 - 185-11" доповнити "185-13";

в) частину першу статті 255 доповнити новим пунктом тринадцятим такого змісту:

"13) голови Рад асоціацій адвокатів АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя (стаття 185-13)";

г) статтю 271 викласти у такій редакції:

"Стаття 271. Захисник

У розгляді справи про адміністративне правопорушення захист здійснюється лише адвокатами. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами справи; заявляти клопотання, подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також має інші права, передбачені законами України.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно з ордером адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.".

19) У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2001 р., N 25-26, ст. 131):

а) частину першу статті 374 після слова "прокурором" доповнити словами "посадовою особою установи попереднього ув'язнення";

20) У Кримінально-процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 1961 р., N 2 ст. 15):

а) назву статті 14-1 викласти у такій редакції:

"Стаття 14-1. Недоторканність житла, охорона особистого життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, банківської та адвокатської таємниці";

б) частину другу статті 14-1 викласти у наступній редакції:

"Особисте життя громадян, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, банківська та адвокатська таємниця охороняються законом";

в) частину першу статті 43-1 доповнити пунктом 3 наступного змісту:

"3) особа, щодо якої порушено кримінальну справу";

г) статтю 44 викласти у такій редакції:

"Стаття 44 Захисник

Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної правової допомоги при провадженні у кримінальній справі.

Як захисник допускається лише адвокат. Повноваження адвоката посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги.

Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу.

Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносить постанову, а суд - ухвалу;

ґ) частину третю статті 47 викласти в такій редакції:

"Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через Раду регіональної асоціації адвокатів. Вимога особи, яка провадить дізнання, слідчого, суду про призначення захисника підлягає обов'язковому виконанню органами адвокатського самоврядування";

д) частини першу та другу статті 48 викласти у такій редакції:

"Захисник зобов'язаний використовувати передбачені в цьому Кодексі та в інших законах засоби захисту з метою з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують кримінальне покарання чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, та надавати їм правову допомогу.

З моменту допуску до участі в справі захисник має право:

1) до першого допиту мати конфіденційне побачення з підозрюваним, обвинуваченим, а після першого допиту - без обмеження їх кількості та тривалості;

2) мати побачення із засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;

3) ознайомлюватися з усіма доказами, якими обґрунтовується затримання чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового розслідування - з усіма матеріалами справи, робити з них виписки і копії та подавати на них зауваження;

4) брати участь у слідчих діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, а також у слідчих діях, які проводяться за їхнім клопотанням чи клопотанням самого захисника; при проведенні слідчих дій ставити питання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення слідчої дії, які підлягають обов'язковому занесенню до протоколу;

5) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат надає правову допомогу, фіксації слідчих, судових та інших процесуальних дій, в яких адвокат бере участь; особа, яка провадить дізнання, слідчий суддя, суд вправі заборонити захиснику застосовувати технічні засоби виключно з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, та у разі коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, а також з метою збереження державної таємниці;

6) збирати та надавати докази, заявляти клопотання та відводи;

7) брати участь у судових засіданнях, під час яких ставити питання підсудному, потерпілому, свідку, експерту, спеціалісту, цивільному позивачу і цивільному відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;

8) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду;

9) виступати в судових дебатах;

10) знайомитися з протоколом судового засідання та технічним записом судового процесу; подавати на них зауваження;

11) знати про принесені на судові рішення у справі апеляції, касаційні подання прокурора і касаційні скарги, подавати на них заперечення;

12) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених цим Кодексом випадках;

13) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду;

14) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених цим Кодексом та іншими законами України";

е) частини шосту-восьму статті 48 викласти в такій редакції:

"Особа, яка провадить дізнання, і слідчий повинні своєчасно повідомити захисника про час і місце провадження слідчих дій, які виконуються з участю підозрюваного або обвинуваченого чи за клопотанням захисника.

Після допуску до участі у справі захисник вправі відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках:

1) коли є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у справі;

2) у разі незгоди з підозрюваним, обвинуваченим, підсудним щодо вибраного ним способу захисту;

3) у разі умисного невиконання підзахисним умов укладеного із захисником договору про надання правової допомоги;

4) за наявності обставин, які орган дізнання, слідчий, прокурор, суд визнають поважними.

Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків при участі в справі не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором чи судом без згоди клієнта";

є) статтю 52 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

"Повноваження представника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача, який є адвокатом, посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги. Відповідно до ордеру адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.";

ж) статтю 61 викласти у такій редакції:

"Стаття 61. Обставини, що виключають участь у справі захисника

Захисником не може бути особа:

1) яка брала участь у даній справі як особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, секретар судового засідання, особа, яка здійснювала фіксування судового процесу технічними засобами, суддя, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач чи їхній представник;

2) яка відповідно до цього Кодексу була допитана як свідок у цій справі;

3) яка є близьким родичем особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, потерпілого, цивільного позивача;

4) яка має непогашену і не зняту судимість за вчинення умисного злочину;

5) визнана недієздатною чи обмежено дієздатною.

Особа не може брати участі у справі як захисник також у випадках:

1) коли вона у даній справі надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про надання правової допомоги;

2) у разі зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Одна і та сама особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, засуджених чи виправданих, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого";

з) статтю 61-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 61-1 Відвід захисника

Захисник може бути відведений від участі у справі лише постановою судді чи ухвалою суду на підставах, передбачених цим Кодексом.

Встановивши обставини, передбачені статтею 61 цього Кодексу, після допуску захисника до участі у справі, особа, що провадить дізнання, слідчий, за згодою прокурора, чи сам прокурор направляють подання про відвід захисника, а потерпілий чи його представник - заяву про відвід захисника, до суду за місцем провадження розслідування чи місцезнаходженням органу дізнання або досудового слідства. Захиснику одночасно направляється копія поданих до суду документів. Суддя в п'ятиденний строк розглядає подання чи заяву, вивчає направлені йому чи витребувані ним за заявою потерпілого чи його законного представника матеріали, якими вони обґрунтовуються, вислуховує прокурора і захисника, при необхідності опитує потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, їхніх законних представників, особу, у провадженні якої знаходиться справа, після чого виносить мотивовану постанову про відвід захисника чи про відмову в цьому. Копія постанови про відвід захисника протягом доби вручається або направляється захиснику, а також його підзахисному. На постанову судді протягом трьох діб з моменту її оголошення може бути внесена апеляція підозрюваним, обвинуваченим, захисником, прокурором.

Під час судового розгляду справи питання про відвід захисника з підстав, передбачених статтею 61 цього Кодексу, вирішує суд, який розглядає справу. На постанову судді, ухвалу суду про відвід захисника одночасно із оскарженням рішення суду першої інстанції, яким завершується провадження у справі, може бути внесено апеляцію підсудним, особою, стосовно якої закрито провадження в кримінальній справі, засудженим, виправданим, захисником, прокурором.

У разі відводу захисника особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя чи суд повідомляють про це Раду відповідної регіональної асоціації адвокатів та адвокатське об'єднання, роз'яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії дізнання та досудового слідства не менше двадцяти чотирьох годин, а в стадії судового розгляду справи - не менш семидесяти двох годин, про що обов'язково зазначається у протоколі. Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя постановою, а суд - ухвалою самостійно призначають захисника в порядку, встановленому законом";

і) статтю 63 викласти в такій редакції:

"Стаття 63. Обставини, що виключають участь у справі представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача

Представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача не може бути особа, яка брала участь у цій справі як слідчий, або особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, захисник, особа, яка допитувалась або підлягає допиту як свідок з питань, що стали їй відомі до порушення даної кримінальної справи, а також особа, що є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або кого-небудь із складу суду.

Особа також не може бути представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача за наявності обставин, зазначених у пунктах 4, 5 частини першої статті 61 цього Кодексу.

При наявності обставин, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, представник потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача повинен заявити самовідвід, не чекаючи заяви про відвід. За цими підставами відвід представнику може бути заявлений особою, яка проводить дізнання, слідчим або прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, захисником, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками.

На стадії дізнання та досудового слідства питання про відвід представника за поданням осіб, зазначених в частині третій цієї статті, вирішує суддя за місцем провадження досудового слідства. Суддя розглядає заяву про відвід представника, вивчає матеріали, якими обґрунтовується заява про відвід, вислуховує прокурора і захисника, а якщо представник є адвокатом - представника Ради регіональної асоціації адвокатів, а також особу, яку представляє особа, якій заявлено відвід, після чого виносить мотивовану постанову про відвід захисника чи про відмову в цьому.

Під час судового розгляду справи питання про відвід представника вирішує суд, який розглядає справу. На постанову судді, ухвалу суду про відвід захисника одночасно із оскарженням рішення суду першої інстанції, яким завершується провадження у справі, може бути внесено апеляцію підсудним, особою, стосовно якої закрито провадження в кримінальній справі, засудженим, виправданим, захисником, прокурором";

ї) статтю 66 після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:

"Захисник має право збирати докази шляхом письмового опитування фізичних осіб за їх згодою про обставини, що пов'язані зі справою, отримання на свій запит предметів і документів або їх копій від фізичних та юридичних осіб, одержання письмових висновків фахівців з питань, що потребують спеціальних знань (зокрема тих, з яких призначалася або може бути призначена експертиза), а також витребування довідок, характеристик, інших документів від органів державної влади і місцевого самоврядування, об'єднань громадян".

У зв'язку з цим частини другу-третю статті 66 вважати частинами третьою-четвертою відповідно;

й) у пункті першому частини першої статті 69 слова "та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи" виключити;

к) пункт другий частини першої статті 69 після слів "відповідача" доповнити словами "а також помічник, стажист адвоката, який є таким захисником або представником, посадові особи і технічні працівники адвокатських об'єднань, в яких здійснює свою діяльність адвокат, який є таким захисником або представником";

л) частину першу статті 69-1 доповнити пунктом 10 наступного змісту:

"10) на правову допомогу адвоката";

м) статтю 167 доповнити частиною п'ятою наступного змісту:

"При допиті свідка може бути присутній адвокат, запрошений свідком для надання правової допомоги. Адвокат вправі давати поради свідку щодо його законних прав та свобод, робити заяви з приводу їх порушень. Зазначені заяви підлягають обов'язковому внесенню до протоколу допиту свідка";

н) у назві статті 93 слова "оплата праці адвокатів" замінити словами "оплата правової допомоги адвокатів";

о) у частині шостій статті 93 слова "оплата праці захисника" замінити словами "оплата правової допомоги захисника";

п) частину першу статті 112 після слів "працівниками правоохоронних органів" доповнити словами "адвокатами";

р) доповнити Кодекс новою статтею 128-2 наступного змісту:

"Стаття 128-2 Залучення представника органу адвокатського самоврядування

При проведенні слідчих дій щодо адвоката присутність представника органу адвокатського самоврядування є обов'язковою.

Представник органу адвокатського самоврядування, присутній при провадженні таких слідчих дій, засвідчує своїм підписом відповідність записів у протоколі виконаним діям.

Зауваження представника органу адвокатського самоврядування з приводу проведених слідчих дій підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.

За наявності відповідних підстав представник органу адвокатського самоврядування має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України";

с) речення перше частини першої статті 240 після слова "прокурора" доповнити словами "та захисника";

т) частину другу статті 240 викласти в такій редакції:

"Попередній розгляд справи починається із заслуховування думок прокурора і захисника щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в судове засідання з'явилися інші учасники судового розгляду, вони висловлюють свої думки щодо питань, зазначених у статті 237 цього Кодексу, та заявлених ними клопотань. Прокурор та захисник висловлюють свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті";

у) у частині першій статті 266 після слів "викладає суду свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду" доповнити словами "а також з будь-яких інших питань, що виникають у ході судового розгляду";

ф) доповнити статтю 266 третьою частиною такого змісту:

"У випадку заміни захисника суд надає захиснику, що вступив у справу, час для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки до участі в судовому розгляді справи. Заміна захисника не тягне за собою повторення дій, які вчинені в суді на час заміни. За клопотанням захисника суд може повторити допити свідків, потерпілих, експертів або інші судові дії".

21) У Митному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2002 р., N 38-39, ст. 288):

а) статтю 365 викласти у такій редакції:

"Стаття 365. Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил

Участь у провадженні у справах про порушення митних правил беруть: особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил; адвокати, які здійснюють захист та представництво осіб; свідки; експерти; перекладачі, поняті.";

б) статтю 367 викласти у такій редакції:

"Стаття 367. Представники осіб, які притягаються до відповідальності за порушення митних правил

Представниками осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, можуть бути тільки адвокати.

Особиста участь у справі громадянина не позбавляє його права мати по цій справі представника.

Повноваження адвоката посвідчується ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги.

Представники користуються під час участі у справі усіма правами, зазначеними у статті 366 цього Кодексу.".

в) у частині першій статті 368 слова "осіб, які є фахівцями в галузі права і за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи" замінити словом "адвокатів".

22) У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2004 р., N 40-41, 42, ст. 492):

а) у статті 12 слова "або іншими фахівцями у галузі права" виключити;

б) частину четверту статті 42 викласти в такій редакції:

"4. Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги. Відповідно до ордеру адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.;

в) у статті 56 слова "особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги" замінити словом "адвокат";

г) у статті 84 слова "або іншого фахівця в галузі права" виключити;

д) статтю 92 доповнити частиною третьою наступного змісту:

"Видалення із зали судового засідання не застосовується до адвокатів як представників. У разі повторного вчинення адвокатом дій, зазначених у частині першій цієї статті, суд повідомляє про це регіональну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури".

23) У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради, 2005, N 35-36, N 37, ст. 446):

а) частину другу статті 16 викласти у наступній редакції:

"2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів визначаються цим Кодексом та іншими законами";

б) частину п'яту статті 58 викласти в такій редакції:

"5. Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, який видається на підставі договору про надання правової допомоги. Відповідно до ордеру адвокат набуває право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.";

в) пункт 2 частини другої статті 65 викласти у такій редакції:

"2) адвокати, представники в судовому процесі, захисники у кримінальних справах - про обставини, які стали їм відомі відповідно у зв'язку з наданням правової допомоги, виконанням функцій представника чи захисника";

г) статтю 270 Кодексу доповнити частиною третьою наступного змісту:

"Видалення із зали судового засідання не застосовується до адвокатів як представників. У разі повторного вчинення адвокатом дій, зазначених у частині першій цієї статті, суд повідомляє про це кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури".

24) У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2004, N 3-4, ст. 21)

а) частину другу статті 8 викласти у такій редакції:

"2. Засудженому гарантується право на правову допомогу";

б) в абзаці першому частини третьої статті 51 слова "або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи" виключити;

в) в частині п'ятій статті 73 Кодексу слова "або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи" виключити;

г) в абзаці чотирнадцятому частини першої статті 107 слова "або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи" виключити;

д) частину третю статті 110 Кодексу викласти в такій редакції:

"3. Для одержання правової допомоги за письмовою заявою засуджених, їхніх близьких родичів, громадських організацій засудженим надається побачення з адвокатом. За бажанням засудженого або адвоката побачення можуть надаватися наодинці. Побачення надається адміністрацією колонії при пред'явленні адвокатом ордеру, а також документів, що посвідчують його особу. Кількість і тривалість таких побачень не обмежена";

е) частину п'ятнадцяту статті 134 викласти в такій редакції:

"15. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація колонії надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів або адвоката".

25) У Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради, 1993 р., N 5, ст. 21):

а) статтю 8 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Особам, які займаються адвокатською діяльністю, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається на підставі нотаріально завіреної копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю";

б) статтю 14 доповнити частиною другою такого змісту:

"Особам, які займаються адвокатською діяльністю, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки державної служби зайнятості".

26) У Законі України "Про Вищу раду юстиції" (Відомості Верховної Ради, 1998, N 25, ст. 146):

а) частину другу статті 11 виключити;

б) частину третю статті 11 викласти у такій редакції:

"Порядок скликання і проведення З'їзду адвокатів України визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

27) У Законі України "Про соціальні послуги" (Відомості Верховної Ради, 2003, N 45, ст. 358) абзац сьомий частини четвертої статті 5 слова "адвокатська допомога" виключити.

28) У законі України "Про звернення громадян" (Відомості Верховної Ради, 1996, N 47, ст. 256) пункт 5 частини першої статті 18 викласти у такій редакції:

"користуватися правовою допомогою адвоката, послугами представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку".

29) У Законі України "Про судоустрій України" (Відомості Верховної Ради, 2002, N 27-28, ст. 180) друге речення частини другої статті 8 виключити.

30) У законі України "Про попереднє ув'язнення" (Відомості Верховної Ради, 1993, N 35, ст. 360) частину четверту статті 12 викласти у такій редакції:

"Особа, взята під варту, має право на побачення з захисником наодинці, без обмеження кількості побачень та їх тривалості. Побачення надається при пред'явленні захисником ордеру, а також документів, що посвідчують його особу. Адміністрація установи повинна забезпечити умови для проведення побачень, у тому числі які виключають при побаченні із захисником можливість третіх осіб мати доступ до інформації, що надається в процесі побачення".

11. Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, затверджене постановою Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 1 жовтня 1999 року N 6/2, є чинним до моменту затвердження положення про Реєстр адвокатів України відповідно до цього Закону.

12. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затверджені Указом Президента України від 5 травня 1993 року N 15/93, діють з урахуванням положень цього Закону до моменту формування відповідних органів адвокатського самоврядування.

13. Закони та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

14. Державній судовій адміністрації України протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом забезпечити виділення в судах України окремих приміщень з метою реалізації права адвокатів, передбаченого пунктом 13 частини другої статті 29 цього Закону.

15. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з моменту набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, а також забезпечити їх виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

 

Голова Верховної Ради
України

 
В. М. ЛИТВИН

Опрос