Идет загрузка документа (227 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О телекоммуникациях"

Проект закона Украины от 10.12.2008 № 3460
Дата рассмотрения: 10.12.2008 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації"

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закон України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 12, ст. 155) зміни, виклавши його у такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про телекомунікації

Цей Закон встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій.

Закон визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі, або без договору за готівкову оплату (чи за допомогою телекомунікаційних карток тощо) в разі одержання споживачем замовлених і попередньо оплачених телекомунікаційних послуг;

абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання телекомунікаційних послуг;

безпроводовий доступ до телекомунікаційної мережі (безпроводовий доступ) - електрозв'язок з використанням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися із збереженням унікального ідентифікаційного номера в межах пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, які під'єднані до одного комутаційного центру;

взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж - встановлення фізичного та/або логічного з'єднання між різними телекомунікаційними мережами з метою забезпечення можливості споживачам безпосередньо або опосередковано обмінюватись інформацією;

голосова телефонія - обмін інформацією голосом у реальному часі з використанням телекомунікаційних мереж;

дані - інформація у формі, придатній для її автоматизованої обробки засобами обчислювальної техніки;

делегування доменного імені - визначення на певний строк юридичних або фізичних осіб, що використовують відповідний домен у власних цілях та визначають правила делегування і використання доменів нижчих рівнів ієрархії;

домен - частина міжнародної ієрархічної системи доменних імен, яка має унікальний символьний ідентифікатор (доменне ім'я), що її ідентифікує, та централізовано адмініструється;

домен.UA - домен першого рівня ієрархії у міжнародній ієрархічній системі доменних імен, що є загальнодоступним ресурсом спільного користування, створеним на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів, для самоідентифікації приналежності ресурсів мережі Інтернет до України;

домен другого або нижчих рівнів - частина міжнародної ієрархічної системи доменних імен, що розташовується на другому або нижчих рівнях ієрархії у домені.UA;

доменне ім'я - унікальний символьний ідентифікатор, що визначає відповідний домен;

електрозв'язок - див. "телекомунікації";

єдиний реєстр домену.UA - сукупність технічних засобів, що забезпечує унікальність доменних імен, що делегуються;

загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги - мінімальний набір визначених цим Законом послуг нормованої якості, доступний усім споживачам на всій території України;

інформаційна система загального доступу - сукупність телекомунікаційних мереж та засобів для накопичення, обробки, зберігання та передавання даних, доступ до якої відкрито для всіх споживачів;

інформаційна безпека телекомунікаційних мереж - здатність телекомунікаційних мереж забезпечувати захист від знищення, перекручення, блокування інформації, її несанкціонованого витоку або від порушення встановленого порядку її маршрутизації;

інформація - відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб;

канал електрозв'язку - сукупність технічних засобів та телекомунікаційних мереж, що забезпечує передачу інформації від джерела інформації до її одержувача;

кінцеве обладнання - обладнання, призначене для з'єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі, з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг (у тому числі мобільні термінали, модеми, відомчі автоматичні телефонні станції тощо), та може використовуватися споживачами виключно для користування телекомунікаційними послугами для власного споживання;

ліцензія - дозвільний документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання на здійснення зазначеного в ньому виду діяльності у сфері телекомунікацій протягом визначеного строку на визначених територіях з виконанням ліцензійних умов;

ліцензування - видача, переоформлення, продовження терміну дії, визнання недійсними, анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов;

міжнародна ієрархічна система доменних імен - єдина ієрархічна система символьних ідентифікаторів, що використовуються в якості імен для ресурсів мережі Інтернет;

Національний план нумерації - нормативно-правовий акт, який визначає структуру, регламентує розподіл та умови використання номерного ресурсу в телекомунікаційних мережах;

номерний ресурс - сукупність цифрових знаків, що використовуються для позначення (ідентифікації) мереж, послуг, пунктів закінчення мережі в телекомунікаційних мережах загального користування;

оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж, що перебувають в його власності чи користуванні;

передавання даних - передавання інформації у вигляді даних з використанням телекомунікаційних мереж;

правила домену.UA - сукупність правил, процедур, технічних вимог та відповідних регламентів, затверджених Адміністратором домену.UA, що визначають порядок функціонування єдиного реєстру домену.UA і порядок його взаємодії з іншими технічними системами, порядок делегування, подовження делегування, використання доменних імен другого та нижчого рівнів у домені.UA, порядок взаємовідносин між суб'єктами упорядкування домену.UA, та порядок досудового вирішення спорів між ними;

принцип технологічної нейтральності - принцип, у відповідності з яким органи управління, регулювання та нагляду у сфері телекомунікацій, забезпечуючи в межах власної компетенції досягнення визначених цим Законом цілей і мети регулювання телекомунікацій, не повинні ані заохочувати, ані обмежувати застосування певних технологій телекомунікацій;

провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;

проводовий електрозв'язок - передавання і приймання інформації із застосуванням проводових ліній з металевими або волоконнооптичними жилами;

пункт закінчення телекомунікаційної мережі - місце стику (з'єднання) мережі телекомунікацій та кінцевого обладнання;

ресурс мережі Інтернет - сукупність інформації та відповідних технічних засобів, доступ до яких забезпечується за допомогою мережі Інтернет;

ресурси телекомунікаційних мереж - наявні в телекомунікаційних мережах кількість номерів (номерний ресурс), кількість і пропускна спроможність проводових ліній з металевими жилами, оптичними волокнами, радіоліній, каналів, трактів для передавання інформації, комутаційних станцій та вузлів, радіочастотний ресурс;

розподіл номерного ресурсу - виділення номерного ресурсу з визначеного діапазону номерів для надання телекомунікаційних послуг;

розрахункова такса - сума, що визначає розмір оплати за доступ до технічних та технологічних ресурсів мереж операторів телекомунікацій (здійснення доступу) для пропуску одиниці трафіка і застосовується для операторів, які є суб'єктами господарської діяльності на території України;

рухомий (мобільний) зв'язок - електрозв'язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції;

споживач телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб;

споруди електрозв'язку - будівлі, вежі, антени, базові станції, волоконно-оптичні лінії зв'язку, що використовуються для організації електрозв'язку, забезпечують сталість телекомунікаційної мережі і є об'єктами соціального призначення;

сталість телекомунікаційної мережі - властивості телекомунікаційної мережі зберігати повністю або частково свої функції за умови впливу на неї дестабілізуючих чинників;

суб'єкт з істотним впливом на визначеному ринку телекомунікаційних послуг (суб'єкт з істотним впливом) - суб'єкт визначеного ринку телекомунікаційних послуг, який самостійно або разом з іншими суб'єктами визначеного ринку телекомунікаційних послуг займає економічну позицію, яка надає йому можливість діяти значною мірою незалежно від інших конкурентів та споживачів телекомунікаційних послуг;

суб'єкти ринку телекомунікацій - оператори, провайдери телекомунікацій, споживачі телекомунікаційних послуг, виробники та/або постачальники технічних засобів телекомунікацій;

телекомунікації (електрозв'язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;

телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв'язку, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням;

телекомунікаційна мережа загального користування - телекомунікаційна мережа, доступ до якої відкрито для всіх споживачів;

телекомунікаційна мережа доступу - частина телекомунікаційної мережі між пунктом закінчення телекомунікаційної мережі та найближчим вузлом (центром) комутації включно;

телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій;

технічні засоби телекомунікацій - обладнання, станційні та лінійні споруди електрозв'язку, призначені для утворення телекомунікаційних мереж;

транспортна телекомунікаційна мережа - мережа, що забезпечує передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу;

фіксований зв'язок - телекомунікації, що здійснюються із застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання.

Стаття 2. Мета Закону

Метою цього Закону є забезпечення безперешкодного, вільного і доступного надання телекомунікаційних послуг достатнього асортименту, обсягу та якості шляхом обмеженого регулювання ринкових відносин для сприяння захисту конкуренції та ефективного використання суспільних ресурсів. Закон визначає засади діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій, захисту прав споживачів та контролю за ринком телекомунікацій з боку держави.

Стаття 3. Призначення телекомунікацій

1. Сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку України.

2. Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

Стаття 4. Законодавство про телекомунікації

1. Законодавство України про телекомунікації складається з Конституції України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.

Стаття 5. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

2. Дія цього Закону не поширюється на телекомунікаційні мережі, що не взаємодіють з телекомунікаційними мережами загального користування, за винятком їх використання в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану.

Стаття 6. Принципи діяльності у сфері телекомунікацій

1. Основними принципами діяльності у сфері телекомунікацій є:

1) доступ споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в політичному, економічному та громадському житті;

2) взаємодія та взаємозв'язаність телекомунікаційних мереж для забезпечення можливості зв'язку між споживачами всіх мереж;

3) забезпечення сталості телекомунікаційних мереж і управління цими мережами з урахуванням їх технологічних особливостей на основі єдиних стандартів, норм та правил;

4) державна підтримка розвитку вітчизняного виробництва технічних засобів телекомунікацій, сприяння розвитку, будівництву та вдосконаленню телекомунікаційних мереж;

5) заохочення конкуренції в інтересах споживачів телекомунікаційних послуг;

6) збільшення обсягів телекомунікаційних послуг, їх переліку, якості тощо;

7) сприяння розвитку операторів (провайдерів) телекомунікацій задля розвитку соціальної складової телекомунікацій, розвитку інформаційного суспільства, сприяння збільшенню робочих місць, розвитку інформаційної інфраструктури населених пунктів України;

8) впровадження світових досягнень у сфері телекомунікацій, залучення, використання вітчизняних та іноземних матеріальних і фінансових ресурсів, новітніх технологій, управлінського досвіду;

9) сприяння розширенню міжнародного співробітництва у сфері телекомунікацій та розвитку глобальної телекомунікаційної мережі;

10) забезпечення доступу споживачів до інформації про порядок отримання та якість телекомунікаційних послуг;

11) пропорційність, ефективність та прозорість регулювання у сфері телекомунікацій;

12) технологічна нейтральність;

13) створення сприятливих умов діяльності у сфері телекомунікацій з урахуванням особливостей технологій та ринку телекомунікацій.

2. Надання телекомунікаційних послуг на території України є виключним правом юридичних осіб з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані відповідно до законодавства України, та/або фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності з постійним місцем проживання на території України.

Стаття 7. Вживання мов у сфері телекомунікацій

1. У сфері надання телекомунікаційних послуг в Україні вживаються українська мова, мови інших національностей відповідно до законодавства України.

2. Адреси відправника та одержувача телеграм, що пересилаються в межах України, повинні зазначатись українською або російською мовою.

3. Текст телеграми може бути написаний будь-якою мовою з використанням літер кирилиці або латинської абетки.

4. Міжнародні повідомлення, які передаються через телекомунікаційні мережі загального користування, обробляються з використанням мов, передбачених міжнародними договорами України.

Стаття 8. Обліково-звітний час у сфері телекомунікацій

1. При здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій застосовується єдиний обліково-звітний час - київський.

2. У міжнародних телекомунікаціях обліково-звітний час визначається міжнародними договорами України.

Стаття 9. Охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, безпека телекомунікацій

1. Охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України.

2. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж, у тому числі інформації щодо наданих і отриманих телекомунікаційних послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, заборонене, крім випадків, передбачених законом.

3. Оператори, провайдери телекомунікацій зобов'язані вживати відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій, інформації з обмеженим доступом про організацію телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

Стаття 10. Землі телекомунікацій

1. До земель телекомунікацій як складової частини земель зв'язку належать земельні ділянки, що надаються в установленому порядку у власність або передаються їх власниками в постійне або тимчасове користування, у тому числі в оренду, фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності та юридичним особам для розташування лінійних, станційних споруд, антен, веж, інших технічних засобів телекомунікацій.

2. Передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, у власність або в постійне чи тимчасове користування, а також передача прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) операторам телекомунікацій для розташування лінійних, станційних споруд, антен, веж, інших технічних засобів телекомунікацій здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, на неконкурентних засадах, без проведення земельних торгів (аукціонів).

3. Передача земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, у власність або в постійне чи тимчасове користування, а також передача прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) операторам телекомунікацій для розташування лінійних, станційних споруд, антен, веж, інших технічних засобів телекомунікацій здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

4. Особливості порядку відведення земельних ділянок для розташування лінійних, станційних споруд, антен, веж, інших технічних засобів телекомунікацій визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку за погодженням із Державним комітетом України із земельних ресурсів, з урахуванням вимог цього Закону та чинного законодавства України в галузі земельних відносин.

5. Уздовж повітряних, кабельних ліній електрозв'язку та навколо випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки. Порядок надання та використання земельних ділянок, установлення охоронних зон і утворення просік визначається законодавством України.

6. У разі припинення діяльності у сфері телекомунікацій осіб, зазначених у частині першій цієї статті, припинення прав на земельну ділянку здійснюється на підставах і в порядку, які встановлені земельним законодавством України.

7. Розміри земельних ділянок, у тому числі охоронних зон та просік, що надаються особам, зазначеним у частині першій цієї статті, визначаються відповідно до норм відведення земель для цього виду діяльності, затверджених в установленому порядку.

8. У разі вилучення земельної ділянки або виникнення права обмеженого користування чужою земельною ділянкою та іншою нерухомістю викупна ціна, а також плата за користування земельною ділянкою та іншою нерухомістю встановлюються відповідно до законодавства.

9. Особи, які відповідно до цього Закону отримали ліцензію на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним кодексом України, для прокладання під землею телекомунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень. Розмір плати (тарифи) за встановлення земельного сервітуту для прокладання під землею та/або усунення пошкоджень телекомунікаційних мереж для власників або землекористувачів установлює Кабінет Міністрів України.

Стаття 11. Взаємодія операторів телекомунікацій з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими особами

1. Взаємодія операторів телекомунікацій з органами державної влади та органами місцевого самоврядування стосовно отримання ними телекомунікаційних послуг здійснюється на договірних засадах відповідно до законодавства України.

2. Власники залізничних вокзалів, аеропортів, морських і річкових портів, пристаней, автовокзалів (автостанцій), а також контрольно-пропускних пунктів на державному кордоні, станцій технічного обслуговування, готелів, мотелів, інших об'єктів інженерно-соціальної інфраструктури зобов'язані організувати надання та безперешкодне користування телекомунікаційними послугами в достатніх обсягах, забезпечити та сприяти розміщенню та встановленню споруд електрозв'язку на земельних ділянках і приміщеннях, що їм належать, для забезпечення достатньої якості та асортименту телекомунікаційних послуг.

Стаття 12. Науково-технічне забезпечення функціонування і розвитку телекомунікацій

1. Науково-технічне забезпечення функціонування й розвитку телекомунікацій здійснюється у формах:

1) залучення співробітників науково-дослідних інститутів і навчальних закладів, інших фахівців за їх згодою до участі у підготовці проектів нормативно-правових актів та інших документів органів управління та регулювання у сфері телекомунікацій, а також до участі у розробленні державних і галузевих стандартів у сфері телекомунікацій;

2) організації наукових досліджень у сфері телекомунікацій;

3) створення нормативно-правової бази та розроблення нормативної документації у сфері телекомунікацій;

4) впровадження нових технологій і засобів телекомунікацій;

5) гармонізації державних і галузевих стандартів у сфері телекомунікацій з міжнародними стандартами у відповідній сфері;

6) здійснення науково-технічного співробітництва з міжнародними та іноземними організаціями, органами Європейського Союзу та інших міждержавних об'єднань, органами управління та регулювання у сфері телекомунікацій інших держав;

7) в інших формах, що не суперечать цьому та іншим законам України.

2. Науково-технічне забезпечення функціонування й розвитку телекомунікацій здійснюється органами управління та регулювання у сфері телекомунікацій відповідно до їх компетенції.

3. Щорічний обсяг фінансування науково-технічного забезпечення функціонування й розвитку телекомунікацій за рахунок коштів Державного бюджету України визначається у розмірі, який не може бути меншим за розмір, визначений відповідними державними цільовими програмами у сфері телекомунікацій.

Розділ II
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ, РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Ухвалення державної політики та законодавче забезпечення державного управління і регулювання у сфері телекомунікацій здійснює Верховна Рада України.

Стаття 13. Органи управління у сфері телекомунікацій

1. Державне управління у сфері телекомунікацій здійснюють:

Кабінет Міністрів України;

центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку;

інші органи виконавчої влади відповідно до закону.

Стаття 14. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері телекомунікацій

1. Кабінет Міністрів України:

1) забезпечує проведення державної політики у сфері телекомунікацій;

2) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності у сфері телекомунікацій;

3) здійснює управління об'єктами державної власності у сфері телекомунікацій;

4) спрямовує і координує діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у сфері телекомунікацій.

Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади в галузі зв'язку

1. Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку (ЦОВЗ):

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері телекомунікацій;

2) розробляє проекти законів, інших нормативно-правових актів;

3) розробляє та затверджує нормативно-правові акти з питань, віднесених до його компетенції;

4) визначає вимоги щодо рівня якості телекомунікаційних послуг;

5) впроваджує технічну політику у сфері надання телекомунікаційних послуг, стандартизації, підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій;

6) організовує та відповідає за розроблення стандартів у сфері телекомунікацій;

7) затверджує технічні вимоги до телекомунікаційних мереж, засобів і об'єктів телекомунікацій;

8) розробляє та реалізує технічну політику у формуванні номерного ресурсу;

9) розробляє прогнози розвитку телекомунікаційних мереж та послуг;

10) забезпечує науково-технічне обґрунтування власних рішень, здійснює науково-технічне забезпечення функціонування і розвитку сфери телекомунікацій;

11) організовує проведення досліджень та розробку рекомендацій щодо конвергенції комп'ютерних та телекомунікаційних технологій;

12) інформує суб'єктів ринку телекомунікацій про політику та стратегію розвитку телекомунікаційних мереж загального користування;

13) вирішує в межах компетенції питання щодо забезпечення зв'язку для потреб державної системи урядового зв'язку, національної системи конфіденційного зв'язку, органів безпеки, оборони, охорони правопорядку;

14) вирішує в межах компетенції питання щодо готовності функціонування телекомунікаційних мереж загального користування в умовах надзвичайних ситуацій та надзвичайного стану;

15) здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, органами Європейського Союзу та інших міждержавних об'єднань, а також відповідними органами інших держав;

16) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Стаття 16. Мета регулювання

Метою регулювання у сфері телекомунікацій є забезпечення безперешкодного, вільного і доступного надання телекомунікаційних послуг достатнього асортименту, обсягу та якості, створення сприятливих організаційних та економічних умов для залучення інвестицій, розвитку та модернізації телекомунікаційних мереж з урахуванням інтересів національної безпеки, сприяння захисту конкуренції та ефективному використанню суспільних ресурсів.

Стаття 17. Загальний порядок здійснення нагляду за ринком телекомунікацій

1. Нагляд за ринком телекомунікацій здійснюється шляхом:

1) контролю за якістю телекомунікаційних послуг;

2) перевірки додержання ліцензійних умов операторами, провайдерами телекомунікацій;

3) контролю за додержанням суб'єктами ринку телекомунікацій законодавства, стандартів та інших нормативних актів у сфері телекомунікацій.

2. Нагляд за ринком телекомунікацій здійснює Державна інспекція зв'язку.

Розділ III
СКЛАД, ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯДУ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Стаття 18. Орган регулювання у сфері телекомунікацій

1. Органом регулювання у сфері телекомунікацій є Національна комісія з питань регулювання зв'язку (НКРЗ).

2. НКРЗ є постійнодіючим колегіальним центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України.

3. НКРЗ у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, Указами Президента України, постановами Верховної Ради України, Положенням про НКРЗ, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також іншими актами Кабінету Міністрів України.

4. НКРЗ та її члени зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

5. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб у вирішення питань, що належать до компетенції та повноважень НКРЗ, не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.

Стаття 19. Склад та порядок формування НКРЗ

1. До складу НКРЗ входить сім членів.

2. НКРЗ є повноважною за умови призначення на посади не менш ніж п'яти членів.

3. Член НКРЗ призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

4. Членом НКРЗ може бути призначений громадянин України, який має вищу освіту, практичний та управлінський досвід і стаж роботи у галузі зв'язку не менше п'яти років.

5. Членом НКРЗ не може бути призначена особа, яка має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

6. Член НКРЗ не може мати представницький мандат, обіймати будь-яку іншу посаду, в тому числі на громадських засадах, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої у вільний від роботи час, бути власником корпоративних прав оператора, провайдера телекомунікацій та поштового зв'язку, виробника або постачальника телекомунікаційного обладнання, діяльність якого відповідно до цього Закону регулюється НКРЗ, отримувати від нього фінансову або матеріальну винагороду чи допомогу.

7. Строк повноважень члена НКРЗ - п'ять років.

8. Не пізніш ніж через десять днів з дня призначення на посаду член НКРЗ повинен скласти представницький мандат, припинити діяльність, яка є несумісною з посадою члена НКРЗ, припинити право власності на корпоративні права оператора, провайдера телекомунікацій та поштового зв'язку, виробника або постачальника телекомунікаційного обладнання, діяльність якого відповідно до цього Закону регулюється НКРЗ.

9. Член НКРЗ не може обіймати посаду більш, ніж два строки підряд та більш, ніж десять років сумарно.

Стаття 20. Підстави припинення повноважень члена НКРЗ

1. Повноваження члена НКРЗ припиняються у зв'язку із закінченням строку, на який його призначено.

2. Повноваження члена НКРЗ припиняються достроково Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України у разі неучасті члена НКРЗ у всіх засіданнях НКРЗ без поважних причин протягом двох місяців підряд, неучасті у більш ніж половині засідань НКРЗ з будь-яких причин протягом року, порушення вимог щодо несумісності членства в НКРЗ з іншими видами діяльності, встановлених частиною шостою статті 19 цього Закону, неусунення вимог щодо несумісності членства в НКРЗ з іншими видами діяльності у строк, встановлений частиною восьмою статті 19 цього Закону, а також за наявності інших підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, цим Законом та Законом України "Про Державну службу".

3. За наявності підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, Прем'єр-міністр України не пізніш як через десять днів після дня їх виявлення вносить до Кабінету Міністрів України подання про звільнення відповідного члена НКРЗ з посади та про призначення на посаду члена НКРЗ іншої особи. Таке подання розглядається Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному законодавством.

Стаття 21. Організація діяльності НКРЗ

1. НКРЗ приймає рішення з питань, що належать до її повноважень, за результатами їх розгляду на своїх засіданнях.

2. Діяльність НКРЗ організовує Голова НКРЗ.

3. Порядок організації діяльності НКРЗ визначається цим Законом, Регламентом НКРЗ, а також іншими актами, що приймаються НКРЗ на виконання цього та інших законів України.

4. Регламент НКРЗ, а також інші акти НКРЗ, зазначені в частині третій цієї статті, приймаються НКРЗ і затверджуються її рішеннями.

Стаття 22. Засідання НКРЗ

1. Єдиною організаційно-правовою формою роботи НКРЗ є засідання НКРЗ. На засіданні НКРЗ може бути розглянуто будь-яке питання, яке відповідно до цього та інших законів України належить до повноважень НКРЗ.

Засідання НКРЗ є відкритими. Закрите засідання НКРЗ проводиться лише на підставі рішення НКРЗ про проведення закритого засідання, яке може бути прийняте лише у випадку, якщо інформація, яка розглядатиметься на відповідному засіданні НРКЗ, належить до комерційної таємниці або іншої інформації з обмеженим доступом.

2. НКРЗ щоквартально, однак не пізніш як за двадцять днів до початку нового кварталу, затверджує з урахуванням пропозицій Громадської ради при НКРЗ календарний план проведення чергових засідань НКРЗ на наступний квартал, а також попередній порядок денний таких засідань. Календарний план проведення чергових засідань НКРЗ на наступний квартал та попередній порядок денний таких засідань не пізніше наступного дня після дня їх затвердження оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЗ. Забезпечення своєчасності оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЗ календарного плану проведення чергових засідань НКРЗ на наступний квартал та попереднього порядку денного таких засідань НКРЗ покладається на Голову НКРЗ.

3. Чергове засідання НКРЗ відповідно до календарного плану проведення чергових засідань НКРЗ скликається Головою НКРЗ не пізніш, як за п'ять днів до дати проведення такого засідання, визначеної календарним планом проведення чергових засідань НКРЗ, з обов'язковим повідомленням Головою НКРЗ усіх членів НКРЗ та осіб, які мають право бути присутніми на такому засіданні, про час, місце проведення чергового засідання НКРЗ і його порядок денний.

У разі відсутності Голови НКРЗ чи його відмови скликати чергове засідання НКРЗ, воно може бути скликане не менш як двома членами НКРЗ не пізніш, як за п'ять днів до дати проведення такого засідання, визначеної календарним планом проведення засідань НКРЗ, з обов'язковим повідомленням усіх членів НКРЗ та осіб, які мають право бути присутніми на такому засіданні, про час, місце проведення чергового засідання НКРЗ і його порядок денний. У цьому випадку обов'язок надсилання повідомлення про час, місце проведення чергового засідання і його порядок денний покладається на тих членів НКРЗ, які скликають чергове засідання.

Повідомлення про скликання чергового засідання НКРЗ, час, місце його проведення і порядок денний оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКРЗ у день його скликання.

Забезпечення своєчасності оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЗ повідомлення про скликання чергового засідання НКРЗ, час, місце його проведення і порядок денний покладається на Голову НКРЗ, а у разі відсутності Голови НКРЗ чи його відмови скликати чергове засідання НКРЗ - на керівника Апарату НКРЗ.

4. Позачергове засідання НКРЗ, не передбачене календарним планом проведення чергових засідань НКРЗ, скликається Головою НКРЗ не пізніш, як за п'ять днів до дня проведення такого засідання, на підставі вимоги не менш як двох членів НКРЗ або пропозиції Громадської Ради при НКРЗ щодо проведення позачергового засідання НКРЗ, з обов'язковим повідомленням усіх членів НКРЗ та осіб, які мають право бути присутніми на такому засіданні, про час, місце проведення позачергового засідання НКРЗ і його порядок денний, які визначаються на підставі вимоги не менш як двох членів НКРЗ або пропозиції Громадської Ради при НКРЗ.

У разі відсутності Голови НКРЗ чи його відмови скликати позачергове засідання НКРЗ на підставі вимоги не менш як двох членів НКРЗ або на підставі пропозиції Громадської Ради при НКРЗ, позачергове засідання НКРЗ може бути скликане не менш як двома членами НКРЗ за власною ініціативою відповідних членів НКРЗ або на підставі пропозиції Громадської ради при НКРЗ, з обов'язковим повідомленням усіх членів НКРЗ та осіб, які мають право бути присутніми на такому засіданні, про час, місце проведення позачергового засідання НКРЗ і його порядок денний, які визначаються на підставі вимоги не менш як двох членів НКРЗ або пропозиції Громадської Ради при НКРЗ. У цьому випадку обов'язок надсилання повідомлення про час, місце проведення позачергового засідання і його порядок денний покладається на тих членів НКРЗ, які скликають відповідне позачергове засідання НКРЗ.

Повідомлення про скликання позачергового засідання НКРЗ, час, місце його проведення і порядок денний оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКРЗ у день його скликання.

Забезпечення своєчасності оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЗ повідомлення про скликання позачергового засідання НКРЗ, час, місце його проведення і порядок денний покладається на Голову НКРЗ, а у разі відсутності Голови НКРЗ чи його відмови скликати позачергове засідання НКРЗ на підставі вимоги не менш як двох членів НКРЗ або на підставі пропозиції Громадської Ради при НКРЗ - на керівника Апарату НКРЗ.

5. Чергові та позачергові засідання НКРЗ веде Голова НКРЗ. У разі відсутності Голови НКРЗ або невиконання ним з будь-яких причин своїх функцій, НКРЗ більшістю голосів від присутніх на засіданні НКРЗ обирає із свого складу головуючого на засіданні НКРЗ.

6. Засідання НКРЗ є повноважним за умови присутності на ньому не менш як п'яти членів НКРЗ.

7. Уточнений порядок денний кожного наступного чергового засідання НКРЗ пропонується для затвердження НКРЗ Головою НКРЗ на підставі пропозицій членів НКРЗ та Громадської ради при НКРЗ, а в разі відсутності Голови НКРЗ чи невиконання Головою НКРЗ з будь-яких причин своїх функцій, - головуючим на засіданні НКРЗ на підставі пропозицій членів НКРЗ та Громадської ради при НКРЗ. Голова НКРЗ, а в разі його відсутності чи невиконання Головою НКРЗ з будь-яких причин своїх функцій, - головуючий на засіданні НКРЗ, вносить на розгляд НКРЗ пропозиції щодо уточнення порядку денного кожного наступного чергового засідання НКРЗ на підставі усних пропозицій членів НКРЗ, зміст яких відображується в протоколі засідання НКРЗ, а також письмових пропозицій Громадської Ради при НКРЗ, внесених не пізніше ніж до початку засідання НКРЗ, на якому пропонується для затвердження уточнений порядок денний наступного чергового засідання НКРЗ. Уточнений порядок денний наступного чергового засідання НКРЗ затверджується рішенням НКРЗ не пізніш як за п'ять днів до дня проведення наступного чергового засідання НКРЗ. У разі, якщо за п'ять днів до дня проведення наступного чергового засідання НКРЗ уточнений порядок денний такого засідання не було затверджено НКРЗ, засідання проводиться за попереднім порядком денним, затвердженим у відповідності до частини другої цієї статті. Уточнений порядок денний кожного наступного чергового засідання НКРЗ оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЗ у день затвердження уточненого порядку денного наступного чергового засідання НКРЗ. Забезпечення своєчасності оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЗ уточненого порядку денного кожного наступного чергового засідання НКРЗ покладається на Голову НКРЗ, а в разі його відсутності чи невиконання Головою НКРЗ з будь-яких причин своїх функцій - на керівника Апарату НКРЗ.

8. Голова НКРЗ, а у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті - головуючий на засіданні НКРЗ, забезпечує ведення протоколу засідання НКРЗ, який підписується Головою НКРЗ, а у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті - головуючим на засіданні НКРЗ, не пізніш ніж через два дні після проведення відповідного засідання НКРЗ. Протокол засідання НКРЗ надається для ознайомлення членам НКРЗ не пізніше ніж через два дні після проведення відповідного засідання НКРЗ. Кожен член НКРЗ, який був присутній на відповідному засіданні НКРЗ, має право підписати протокол засідання НКРЗ. Протокол засідання НКРЗ разом з доданими до протоколу окремими думками членів НКРЗ, які не погодились з прийнятим НКРЗ рішенням, не пізніше наступного дня після дня його підписання Головою НКРЗ або головуючим на засіданні НКРЗ оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКРЗ. Протокол засідання НКРЗ оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКРЗ в частині, що не містить інформації, яка є комерційною таємницею або іншою інформацією з обмеженим доступом. Забезпечення своєчасності оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЗ протоколу засідання НКРЗ разом з доданими до протоколу засідання НКРЗ окремими думками членів НКРЗ, які не погодились з прийнятим НКРЗ рішенням, покладається на Голову НКРЗ, а в разі його відсутності чи невиконання Головою НКРЗ з будь-яких причин своїх функцій - на керівника Апарату НКРЗ.

Прокол засідання НКРЗ повинен містити:

1) порядковий номер протоколу засідання НКРЗ;

2) час, день, місяць, рік проведення засідання НКРЗ, місце його проведення;

3) кількість присутніх на засіданні НКРЗ учасників засідання - членів НКРЗ та інших осіб, їх прізвища, імена та по-батькові;

4) порядок денний засідання НКРЗ;

5) короткий зміст виступів учасників засідання НКРЗ з питань порядку денного засідання НКРЗ;

6) результати голосування кожного члена НКРЗ з кожного питання порядку денного засідання НКРЗ;

7) зміст та номер прийнятого за результатами розгляду кожного питання порядку денного засідання НКРЗ рішення НКРЗ.

9. Журналісти і технічні працівники друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації, акредитовані при НКРЗ, а також члени Громадської ради при НКРЗ, уповноважені рішенням Громадської ради при НКРЗ на присутність на відповідному засіданні НКРЗ, мають право бути присутніми на відкритому засіданні НКРЗ при розгляді питань порядку денного засідання НКРЗ, за результатами якого НКРЗ приймає рішення нормативного характеру.

10. Суб'єкт ринку телекомунікацій або уповноважений представник такого суб'єкта має право бути присутнім на засіданні НКРЗ (у тому числі на закритому засіданні НКРЗ) при розгляді питання порядку денного засідання НКРЗ, за результатами якого НКРЗ приймає рішення індивідуального характеру, яке може вплинути на права, законні інтереси чи обов'язки (зобов'язання) цього суб'єкта ринку телекомунікацій. Голова НКРЗ не пізніше ніж за два дні до дня проведення засідання, зазначеного в цій частині, надсилає письмові запрошення відповідним суб'єктам ринку телекомунікацій, в яких зазначається час, місце проведення засідання НКРЗ, питання порядку денного засідання НКРЗ, до участі у розгляді якого запрошуються відповідні суб'єкти ринку телекомунікацій.

11. Інші суб'єкти, крім суб'єктів, визначених частинами дев'ятою та десятою цієї статті, а також суб'єкти, визначені частинами дев'ятою та десятою цієї статті у випадках, не передбачених частинами дев'ятою та десятою цієї статті, можуть бути присутніми на засіданні НКРЗ лише на підставі рішення НКРЗ про їх запрошення до участі у відповідному засіданні НКРЗ, прийнятого на підставі пропозицій члена (членів) НКРЗ. Таке рішення приймається одночасно із затвердженням порядку денного відповідного засідання НКРЗ. На підставі прийнятого НКРЗ рішення Голова НКРЗ не пізніше, ніж за два дні до дня проведення відповідного засідання надсилає письмові запрошення відповідним суб'єктам, в яких зазначається час, місце проведення засідання НКРЗ, підстава запрошення на засідання НКРЗ відповідного суб'єкта, питання порядку денного засідання НКРЗ, до участі у розгляді якого запрошуються відповідні суб'єкти. Письмові запрошення на засідання НКРЗ надсилаються Головою НКРЗ засобами електронної пошти, факсимільними повідомленнями, чи засобами поштового зв'язку.

12. Вимоги до порядку акредитації при НКРЗ журналістів та технічних працівників друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації затверджуються НКРЗ.

Стаття 23. Рішення НКРЗ

1. За результатами розгляду на засіданні НКРЗ питання порядку денного НКРЗ ухвалює рішення.

2. Рішення НКРЗ, що мають нормативний характер, підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

3. НКРЗ у разі потреби видає разом з іншими державними органами спільні акти.

4. Рішення НКРЗ приймається на засіданні НКРЗ відкритим голосуванням більшістю голосів від складу НКРЗ, крім випадків, передбачених цим та іншими законами України. Кожен член НКРЗ на засіданні НКРЗ має один голос.

5. Член НКРЗ, присутній на засіданні НКРЗ, який не погоджується з прийнятим НКРЗ рішенням, має право не пізніше ніж через два дні з дня проведення засідання НКРЗ, на якому було ухвалено відповідне рішення, викласти окрему думку, яка в письмовій формі додається до протоколу засідання НКРЗ і є невід'ємною частиною цього протоколу.

6. Рішення НКРЗ оформлюються у відповідності до вимог, встановлених чинним законодавством.

7. Рішення НКРЗ підписується Головою НКРЗ, а у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 22 цього Закону, - головуючим на тому засіданні НКРЗ, на якому було прийнято відповідне рішення, не пізніше ніж через два дні після дня проведення засідання НКРЗ, на якому було прийнято таке рішення. Зміст та номер рішення НКРЗ повинні бути відображені у протоколі засідання НКРЗ.

8. Проекти рішень НКРЗ, передбачених частиною десятою статті 22 цього Закону, та необхідні документи надаються Головою НКРЗ суб'єктам, передбаченим частиною десятою статті 22 цього Закону, до початку засідання НКРЗ, на якому розглядатимуться проекти цих рішень.

9. Проекти рішень НКРЗ, що мають нормативний характер, підлягають обов'язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті НКРЗ не пізніше ніж за тридцять днів до дня проведення засідання НКРЗ, на якому вони розглядатимуться та затверджуватимуться, та попередньому (не пізніш, ніж за п'ятнадцять днів до дня проведення засідання НКРЗ, на якому вони розглядатимуться та затверджуватимуться) громадському обговоренню на засіданні НКРЗ, із запрошенням членів Громадської ради при НКРЗ та суб'єктів ринків телекомунікацій, на права, законні інтереси чи обов'язки (зобов'язання) яких можуть вплинути такі рішення у разі їх схвалення НКРЗ. Прокол засідання НКРЗ, на якому проводилось попереднє обговорення проекту рішення НКРЗ, що має нормативний характер, прийняті за результатами такого попереднього обговорення рішення НКРЗ, а також матеріали і письмові пропозиції щодо змісту проекту відповідного рішення, передані Голові НКРЗ учасниками засідання НКРЗ, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті НКРЗ в порядку та в строки, встановлені частиною восьмою статті 22 цього Закону.

10. Недотримання встановленої частиною дев'ятою цієї статті процедури оприлюднення та попереднього обговорення проектів рішень НКРЗ, що мають нормативний характер, може бути підставою для скасування відповідного рішення у судовому порядку у разі набуття ним чинності.

11. Рішення НКРЗ, що суперечить цьому або іншим законам України, або прийняте з перевищенням повноважень НКРЗ, або прийняте з порушенням встановленої цим та іншими законами України процедури його прийняття, може бути скасоване Кабінетом Міністрів України чи судом у порядку, встановленому законодавством.

12. Рішення НКРЗ, яке не підлягає державній реєстрації, оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКРЗ не пізніше наступного дня після дня його підписання і лише в частині, яка не містить комерційної таємниці або іншої інформації з обмеженим доступом. Рішення НКРЗ, яке підлягає державній реєстрації, оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКРЗ не пізніше наступного дня після дня його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Забезпечення своєчасності оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЗ прийнятих НКРЗ рішень покладається на Голову НКРЗ.

13. Рішення НКРЗ публікується у наступному черговому випуску Інформаційного бюлетеня НКРЗ. Рішення НКРЗ набуває чинності у строк, вказаний у такому рішенні, але не раніше дня його підписання (якщо рішення не підлягає державній реєстрації) чи дня його державної реєстрації в установленому порядку (якщо рішення підлягає державній реєстрації), крім випадків, прямо передбачених цим та іншими законами України. Забезпечення своєчасності опублікування прийнятих НКРЗ рішень в Інформаційному бюлетені НКРЗ покладається на Голову НКРЗ.

Стаття 24. Обов'язковість рішень НКРЗ

1. Рішення НКРЗ, яке набуло чинності, є обов'язковим для виконання суб'єктами ринку телекомунікацій.

2. У разі, якщо рішення НКРЗ передбачає вжиття певними особами заходів для його виконання, про вжиті заходи на виконання рішення повинно бути повідомлено НКРЗ у встановлений НКРЗ строк.

3. У разі виявлення в процесі розгляду питання порядку денного засідання НКРЗ ознак вчинення злочину або іншого правопорушення, НКРЗ приймає рішення про звернення до відповідних правоохоронних органів та передає їм відповідні матеріали. Правоохоронний орган, якому передано такі матеріали, повідомляє НКРЗ про результати розгляду звернення чи вжиті заходи у встановлений законом строк.

Стаття 25. Громадська рада при НКРЗ

1. Громадська рада при НКРЗ є постійнодіючим незалежним колегіальним органом при НКРЗ, який надає консультативно-методичну допомогу НКРЗ в реалізації покладених на НКРЗ завдань і сприяє врахуванню в процесі підготовки та прийняття рішень НКРЗ позицій суб'єктів ринків телекомунікацій.

2. До складу Громадської ради при НКРЗ входить не більше тридцяти членів.

3. Положення про Громадську раду при НКРЗ затверджується НКРЗ не пізніш як через три місяці після набрання чинності цим Законом. Проект Положення про Громадську раду при НКРЗ, а також проекти змін до Положення про Громадську раду при НКРЗ, вносяться на розгляд НКРЗ Головою НКРЗ, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті НКРЗ та громадському обговоренню перед їх затвердженням НКРЗ.

4. До складу Громадської ради при НКРЗ можуть бути включені об'єднання підприємств - суб'єктів відповідних ринків телекомунікацій, всеукраїнські об'єднання громадян, до статутних завдань яких віднесено питання телекомунікацій, захисту прав і законних інтересів споживачів телекомунікаційних послуг, оператори, провайдери телекомунікацій, виробники або постачальники технічних засобів телекомунікацій, наукові установи.

5. Права і обов'язки члена Громадської ради при НКРЗ від імені члена Громадської ради при НКРЗ здійснює його уповноважений представник.

6. Громадська Рада при НКРЗ з метою виконання покладених на неї завдань має право:

1) отримувати проекти рішень НКРЗ, які мають нормативний характер, вносити на розгляд НКРЗ пропозиції щодо проектів рішень НКРЗ, які мають нормативний характер;

2) визначати членів Громадської ради при НКРЗ для участі у відкритих засіданнях НКРЗ, на яких розглядаються проекти рішень НКРЗ, які мають нормативний характер;

3) вносити на розгляд НКРЗ пропозиції до календарного плану проведення чергових засідань НКРЗ на наступний квартал та попереднього порядку денного таких засідань;

4) оприлюднювати інформацію про власну діяльність, заплановані та проведені засідання Громадської ради при НКРЗ, прийняті рішення, пропозиції до проектів рішень НКРЗ на офіційному веб-сайті НКРЗ через Голову НКРЗ в порядку, визначеному Положенням про Громадську раду при НКРЗ;

5) утворювати постійні та тимчасові групи за напрямами роботи;

6) залучати до участі у своїй роботі, у тому числі до участі у засіданнях Громадської ради при НКРЗ, членів НКРЗ (за їх згодою).

Громадська рада при НКРЗ може мати інші права, передбачені цим та іншими законами України, Положенням про Громадську раду при НКРЗ, рішеннями НКРЗ.

7. Член Громадської ради при НКРЗ діє на громадських засадах.

8. Порядок формування складу Громадської ради при НКРЗ, підстави набуття та припинення членства в Громадській раді при НКРЗ, права Громадської ради при НКРЗ та механізми їх реалізації, права та обов'язки членів Громадської ради при НКРЗ у відносинах з НКРЗ визначаються Положенням про Громадську раду при НКРЗ.

9. Керівні та інші органи Громадської ради при НКРЗ, порядок їх формування, організаційні форми діяльності, порядок ухвалення рішень Громадською радою при НКРЗ, права та обов'язки членів Громадської ради при НКРЗ у відносинах з Громадською радою при НКРЗ визначаються Громадською радою при НКРЗ.

Стаття 26. Порядок призначення на посаду та звільнення з посади Голови НКРЗ

1. Голова НКРЗ призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України з числа членів НКРЗ. Подання Прем'єр-міністра України про призначення на посаду або про звільнення з посади Голови НКРЗ розглядається Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.

2. Прем'єр міністр України вносить на розгляд Кабінету Міністрів України подання про призначення на посаду Голови НКРЗ з обов'язковим врахуванням кандидатури на цю посаду, запропонованої НКРЗ в порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті. У випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, Прем'єр-міністр України може внести на розгляд Кабінету Міністрів України подання про призначення на посаду Голови НКРЗ члена НКРЗ, кандидатуру якого не було запропоновано НКРЗ.

3. Кандидат на посаду Голови НКРЗ визначається на засіданні НКРЗ таємним голосуванням із числа членів НКРЗ, при цьому право самовисунутись кандидатом на посаду Голови НКРЗ має кожен член НКРЗ. Засідання НКРЗ, на якому визначається кандидат на посаду Голови НКРЗ, вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше п'яти членів НКРЗ. Кандидатура на посаду Голови НКРЗ вважається визначеною НКРЗ, якщо за неї проголосувало не менше чотирьох членів НКРЗ.

4. У разі, якщо протягом тридцяти днів після дня припинення повноважень Голови НКРЗ кандидатура на посаду Голови НКРЗ не була визначена НКРЗ в порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, Прем'єр-міністр України вносить на розгляд Кабінету Міністрів України подання про призначення на посаду Голови НКРЗ одного із членів НКРЗ, кандидатуру якого попередньо не було визначено НКРЗ в порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті.

5. Строк повноважень Голови НКРЗ - 5 років. У разі, якщо строк повноважень члена НКРЗ, обраного або призначеного Головою НКРЗ, є меншим за п'ять років, строк повноважень Голови НКРЗ не може бути більшим за строк його повноважень як члена НКРЗ.

6. Голова НКРЗ набуває повноважень з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження про призначення Голови НКРЗ.

7. Голова НКРЗ не може обіймати посаду більш, ніж два строки підряд та більш ніж десять років сумарно.

8. Підставами дострокового припинення повноважень Голови НКРЗ є:

1) особиста заява про складання повноважень Голови НКРЗ;

2) припинення його повноважень як члена НКРЗ;

3) відсутність без поважних причин на трьох засіданнях НКРЗ підряд або відсутність без поважних причин на більш ніж третині засідань НКРЗ протягом одного календарного року;

4) систематичне невиконання Головою НКРЗ покладених на нього цим та іншими законами України обов'язків, або інші систематичні порушення Головою НКРЗ вимог законодавства, засвідчені не менш, ніж трьома рішеннями НКРЗ з цього питання, або трьома рішеннями суду протягом одного календарного року;

5) закінчення визначеного частиною сьомою цієї статті граничного строку перебування Голови НКРЗ на посаді.

9. Подання про звільнення з посади Голови НКРЗ Прем'єр-міністр України вносить на розгляд Кабінету Міністрів України лише за наявності підстав, передбачених цієї статтею, за власною ініціативою або на підставі пропозиції НКРЗ про звільнення з посади Голови НКРЗ, схваленої НКРЗ шляхом таємного голосування, за умови, що пропозиція стосовно звільнення з посади Голови НКРЗ була підтримана не менш як чотирма членами НКРЗ.

Стаття 27. Обов'язки Голови НКРЗ

1. Голова НКРЗ:

1) в межах визначених цим та іншими законами України повноважень вживає заходів, спрямованих на оперативне й ефективне вирішення питань, які належать до повноважень НКРЗ;

2) скликає в порядку, встановленому цим Законом, засідання НКРЗ та головує на засіданнях НКРЗ;

3) підписує протоколи засідань, рішення НКРЗ, а також документи, які видаються відповідно до рішень НКРЗ та на їх виконання;

4) представляє НКРЗ у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

5) вносить на розгляд і затвердження НКРЗ проект положення про Апарат НКРЗ, його структуру і штатний розпис, проект положення про патронатну службу, проект положення про Громадську раду при НКРЗ;

6) забезпечує розгляд звернень, що надходять до НКРЗ;

7) вживає заходів щодо забезпечення відкритості діяльності НКРЗ, забезпечує своєчасне оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЗ та в Інформаційному бюлетені НКРЗ протоколів засідань НКРЗ, рішень НКРЗ, а також інших визначених законодавством документів;

8) інформує Кабінет Міністрів України та інших визначених законодавством суб'єктів про прийняті НКРЗ рішення;

9) забезпечує підготовку звіту про діяльність НКРЗ за звітний період, надсилає у порядку та в строки, встановлені цим Законом, затверджений НКРЗ звіт про діяльність НКРЗ за звітний рік до Кабінету Міністрів України а також для інформування - Верховній Раді України, представляє звіт про діяльність НКРЗ на засіданні Кабінету Міністрів України;

10) розпоряджається коштами Державного бюджету України, головним розпорядником яких є НКРЗ, забезпечує законність та ефективність їх використання;

11) вносить на розгляд НКРЗ пропозиції щодо дачі доручень керівнику Апарату НКРЗ з питань підготовки та проведення засідань НКРЗ;

12) вносить на розгляд НКРЗ пропозиції щодо призначення або звільнення керівника Апарату НКРЗ, керівників структурних підрозділів Апарату НКРЗ;

13) вносить на розгляд НКРЗ пропозиції щодо створення робочих органів НКРЗ (конкурсних комісій, робочих груп для підготовки розгляду окремих питань, віднесених до компетенції НКРЗ);

14) виконує обов'язки члена НКРЗ;

15) виконує інші обов'язки, передбачені цим та іншими законами України, а також рішеннями НКРЗ.

Стаття 28. Повноваження члена НКРЗ

1. Член НКРЗ зобов'язаний брати участь у засіданнях НКРЗ, виконувати інші обов'язки, передбачені цим та іншими законами України, а також рішеннями НКРЗ.

2. Член НКРЗ має право:

1) ознайомлюватись із документами, що надходять до НКРЗ;

2) пропонувати до включення до порядку денного засідання НКРЗ питання, віднесені цим та іншими законами України до повноважень НКРЗ;

3) вносити на розгляд НКРЗ пропозиції щодо запрошення на засідання НКРЗ інших осіб;

4) виступати на засіданнях НКРЗ, вносити пропозиції щодо питань, які розглядаються на засіданнях НКРЗ;

5) вносити на розгляд НКРЗ пропозиції щодо залучення експертів, спеціалістів та інших суб'єктів до експертної, аналітичної та іншої роботи, пов'язаної з виконанням повноважень НКРЗ.

Член НКРЗ може мати інші права, передбачені цим та іншими законами України.

Стаття 29. Апарат НКРЗ

1. Для правового, наукового, інформаційного, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності НКРЗ створюється Апарат НКРЗ.

2. Апарат НКРЗ очолює керівник Апарату НКРЗ. На посаду керівника апарату не може бути призначений член НКРЗ.

3. Структура, штатний розпис і положення про Апарат НКРЗ затверджується НКРЗ за поданням Голови НКРЗ.

4. Керівник Апарату НКРЗ та керівники структурних підрозділів Апарату НКРЗ призначаються та звільняються з посади рішенням НКРЗ.

5. Припинення повноважень членів НКРЗ не є підставою для розірвання трудових договорів з працівниками Апарату НКРЗ.

6. Працівники Апарату НКРЗ є державними службовцями, категорії посад яких прирівнюються до відповідних категорій посад працівників апарату Кабінету Міністрів України.

Стаття 30. Звітність НКРЗ

1. НКРЗ щорічно до 15 лютого року, наступного за звітним, затверджує своїм рішенням звіт про діяльність НКРЗ за звітний рік.

2. Голова НКРЗ не пізніше 15 березня року, наступного за звітним, надсилає затверджений НКРЗ звіт про діяльність НКРЗ за звітний рік до Кабінету Міністрів України, а також для інформування - до Верховної Ради України.

3. Звіт про діяльність НКРЗ повинен містити:

1) інформацію про діяльність НКРЗ щодо виконання державних цільових програм у сфері телекомунікацій протягом звітного року, про стан і розвиток упродовж звітного року ринків телекомунікацій, про стан виконання плану діяльності НКРЗ за звітний рік;

2) інформацію про кількість і загальний зміст прийнятих НКРЗ рішень протягом звітного року, кількість і зміст рішень НКРЗ, які були оскаржені в судовому порядку, кількість і зміст скасованих в судовому порядку рішень НКРЗ;

3) інформацію про вжиті НКРЗ заходи щодо підвищення відкритості власної діяльності, щодо підвищення ступеня залучення у процес прийняття НКРЗ рішень зацікавлених суб'єктів ринку телекомунікацій, організацій, які представляють інтереси споживачів телекомунікаційних послуг та інших зацікавлених суб'єктів, громадських організацій, наукових установ;

4) інформацію щодо розвитку ринків телекомунікаційних послуг у звітному році, а також щодо результатів аналізу ринків телекомунікаційних послуг, проведеного у звітному році (у разі, якщо такий аналіз проводився);

5) інформацію про результати здійснення НКРЗ спільно з іншими уповноваженими органами державної влади повноважень щодо захисту прав споживачів телекомунікаційних послуг, кількість розглянутих протягом звітного року звернень споживачів телекомунікаційних послуг, зведену інформацію про прийняті НКРЗ за результатами розгляду звернень споживачів телекомунікаційних послуг рішення;

6) інформацію про результати здійснення ліцензування та реєстрації у сфері надання телекомунікаційних послуг, результати здійснення розподілу, присвоєння, обліку номерного ресурсу, видачі та скасування дозволів, результати здійснення контролю за використанням номерного ресурсу;

7) інформацію про основні порушення законодавства про телекомунікації, про вжиті заходи щодо притягнення суб'єктів відповідних правопорушень до юридичної відповідальності та заходи щодо усунення причин та умов, які зумовили вчинення відповідних порушень;

8) інформацію про залучення інвестицій у сферу телекомунікацій, у тому числі - інформацію про суму та структуру залучених інвестицій у відповідні ринки телекомунікацій, зміну суми і структури залучених інвестицій у відповідні ринки телекомунікацій порівняно з попереднім звітним періодом;

9) інформацію про технічний стан телекомунікаційних мереж;

10) інформацію про результати досудового вирішення НКРЗ спорів, кількість і загальний зміст прийнятих відповідно до процедури досудового вирішення спорів рішень, кількість та загальний зміст оскаржених в судовому порядку рішень, прийнятих НКРЗ згідно з процедурою досудового вирішення спорів, кількість та загальний зміст скасованих в судовому порядку рішень, прийнятих НКРЗ відповідно до процедури досудового вирішення спорів;

11) інформацію про вжиті НКРЗ заходи щодо активізації міжнародного співробітництва НКРЗ з міжнародними організаціями у сфері телекомунікацій, національними органами регулювання телекомунікацій іноземних країн, інформацію про зміст такого співробітництва;

12) план діяльності НКРЗ на наступний звітний рік;

13) фінансовий звіт про надходження і використання НКРЗ коштів на фінансування діяльності НКРЗ відповідно до кошторису НКРЗ за звітний рік;

14) конкретні пропозиції щодо удосконалення законодавства про телекомунікації;

15) іншу інформацію, яку НКРЗ вважає за доцільне включити до звіту про власну діяльність за звітний рік.

4. Інформація, передбачена пунктами 1 - 14 частини третьої цієї статті, наводиться у звіті про діяльність НКРЗ в окремих розділах.

5. Кабінет Міністрів України заслуховує звіт про діяльність НКРЗ у порядку, визначеному законодавством. Звіт про діяльність НКРЗ на засіданні Кабінету Міністрів України представляє Голова НКРЗ або інший уповноважений рішенням НКРЗ член НКРЗ.

6. У випадку, якщо за результатами розгляду звіту НКРЗ Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження про визнання діяльності НКРЗ незадовільною, а також у випадку, якщо у строк, встановлений частиною першою цієї статті, НКРЗ не затвердила звіт про свою діяльність, Прем'єр-міністр України у десятиденний строк з дня набуття чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України про визнання діяльності НКРЗ незадовільною або з дня закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, вносить до Кабінету Міністрів України подання про звільнення з посад всіх членів НКРЗ та про призначення на посади членів НКРЗ інших осіб. Таке подання розглядається Кабінетом Міністрів України в порядку, визначеному законодавством.

7. Затверджений рішенням НКРЗ звіт про діяльність НКРЗ не пізніше ніж через п'ять днів після дня підписання рішення про його затвердження оприлюднюється в повному обсязі на офіційному веб-сайті НКРЗ. Забезпечення своєчасності оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЗ звіту про діяльність НКРЗ покладається на Голову НКРЗ.

8. Рішення НКРЗ про затвердження звіту про діяльність НКРЗ разом із звітом про діяльність НКРЗ публікується в наступному черговому випуску Інформаційного бюлетеня НКРЗ. Забезпечення опублікування в наступному черговому випуску Інформаційного бюлетеня НКРЗ звіту про діяльність НКРЗ та рішення НКРЗ, яким його затверджено, покладається на Голову НКРЗ.

Стаття 31. Джерела фінансування Національної комісії з питань регулювання зв'язку та контроль за використанням НКРЗ коштів Державного бюджету України

1. Єдиним джерелом фінансування НКРЗ є кошти Державного бюджету України.

2. Державний контроль за законністю та ефективністю використання НКРЗ коштів Державного бюджету України здійснює Головне контрольно-ревізійне управління України та Рахункова палата.

3. Державний контроль за законністю та ефективністю використання НКРЗ коштів Державного бюджету України у формі державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування здійснюється щорічно таким чином, щоб звіти за результатами щорічного державного фінансового аудиту, акти за результатами щорічної перевірки державних закупівель та акти за результатами інспектування були складені не пізніш як до 1 лютого року, наступного за звітним.

4. Звіти за результатами щорічного державного фінансового аудиту, акти за результатами щорічної перевірки державних закупівель та акти за результатами інспектування, проведених Головним контрольно-ревізійним управлінням України та Рахунковою палатою додаються до звіту про діяльність НКРЗ за звітний період, є його невід'ємними додатками, підлягають надсиланню до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України разом із звітом про діяльність НКРЗ за звітний період, а також оприлюдненню в порядку, встановленому частинами сьомою та восьмою статті 30 цього Закону.

Стаття 32. Статус та організаційно-правові засади діяльності Державної інспекції зв'язку

1. Державна інспекція зв'язку є урядовим органом, який діє в системі ЦОВЗ.

2. Державна інспекція зв'язку у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну інспекцію зв'язку, затвердженим Кабінетом Міністрів України, рішеннями НКРЗ, нормативно-правовими актами ЦОВЗ, іншими нормативно-правовими актами.

3. Державна інспекція зв'язку у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази і розпорядження, організовує і контролює виконання наказів і розпоряджень. Державна інспекція зв'язку у разі потреби видає разом з іншими державними органами спільні акти. Накази Державної інспекції зв'язку підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

4. Державна інспекція зв'язку здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні управління Державної інспекції зв'язку.

5. Державну інспекцію зв'язку очолює Начальник, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням керівника ЦОВЗ.

Подання керівника ЦОВЗ щодо призначення на посаду або звільнення з посади Начальника Державної інспекції зв'язку вноситься до Кабінету Міністрів України після погодження подання з Національною комісією з питань регулювання зв'язку.

Начальник Державної інспекції зв'язку має до трьох заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням керівника ЦОВЗ.

Керівник ЦОВЗ вносить Кабінету Міністрів України подання щодо призначення на посаду або звільнення з посади заступників Начальника Державної інспекції зв'язку на підставі подання Начальника Державної інспекції зв'язку.

6. Основними завданнями Державної інспекції зв'язку у сфері телекомунікацій є:

1) участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики в галузі телекомунікацій, у виконанні державних цільових програм у сфері телекомунікацій;

2) здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства про телекомунікації, стандартів, інших нормативно-правових актів у сфері телекомунікацій та у сфері зв'язку;

3) запобігання правопорушенням у сферах телекомунікацій, виявлення причин та умов, що сприяють їх вчиненню, внесення суб'єктам ринку телекомунікацій приписів щодо усунення порушень нормативно-правових актів, причин та умов, що призвели до вчинення порушень нормативно-правових актів;

5) збір та надання ЦОВЗ, НКРЗ інформації, необхідної для здійснення ними повноважень, визначених цим та іншими законами України;

6) доведення до НКРЗ інформації про факти порушень законодавства про телекомунікації суб'єктами ринку телекомунікацій;

7) здійснення інших завдань, визначених цим та іншими законами України.

7. Для здійснення визначених цим та іншими законами України завдань у сфері телекомунікацій Державна інспекція зв'язку має право:

1) взаємодіяти з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з правоохоронними органами з питань виявлення та усунення порушень законодавства у сферах телекомунікацій;

2) безоплатно одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформаційні матеріали, необхідні для здійснення покладених на неї завдань у сфері телекомунікацій;

3) на підставі рішень НКРЗ, актів ЦОВЗ отримувати безоплатно від суб'єктів ринків телекомунікацій інформацію, необхідну для здійснення НКРЗ та ЦОВЗ визначених законом повноважень;

4) доступу у встановленому порядку її посадових осіб на територію і в приміщення операторів (провайдерів) телекомунікацій з метою обстеження і з'ясування питань, безпосередньо пов'язаних із здійсненням державного нагляду;

5) перевіряти наявність у суб'єктів ринку телекомунікацій документів про підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій;

6) залучати, у разі потреби, до участі в перевірках та розгляду питань, що належать до її компетенції (у тому числі як експертів, фахівців) працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, науково-дослідних установ, інших установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);

7) складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень у сфері телекомунікацій;

8) застосовувати в установленому законом порядку санкції за порушення законодавства про телекомунікації до суб'єктів ринку телекомунікацій;

9) давати в межах своїх повноважень суб'єктам ринку телекомунікацій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень нормативно-правових актів, розпорядження щодо усунення порушень відповідних ліцензійних умов та особливих умов, визначених у ліцензіях;

10) мати інші права, передбачені цим та іншими законами України.

Розділ IV
ЗАВДАННЯ І ПОВНОВАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ЗВ'ЯЗКУ

Стаття 33. Завдання Національної комісії з питань регулювання зв'язку у сфері телекомунікацій

1. Основними завданнями НКРЗ у сфері телекомунікацій є:

1) участь в межах своїх повноважень у реалізації єдиної державної політики у сфері телекомунікацій;

2) забезпечення в межах своїх повноважень економічної конкуренції та рівних умов діяльності суб'єктів ринків телекомунікацій, вжиття заходів, спрямованих на підвищення якості та асортименту телекомунікаційних послуг;

3) захист прав споживачів телекомунікаційних послуг, створення умов для підвищення якості телекомунікаційних послуг;

4) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у сферу телекомунікацій, для модернізації телекомунікаційних мереж та впровадження новітніх технологій у сфері телекомунікацій.

Стаття 34. Повноваження Національної комісії з питань регулювання зв'язку щодо реалізації державної політики у сфері телекомунікацій

1. Національна комісія з питань регулювання зв'язку:

1) в межах своїх повноважень здійснює реалізацію державної політики у сфері телекомунікацій, бере участь у виконанні державних цільових програм у сфері телекомунікацій;

2) вносить пропозиції до органів державної влади щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, стандартів у сфері телекомунікацій;

3) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної тарифної політики у сфері телекомунікацій, вдосконалення нормативно-методологічної бази формування тарифів, а також проведення моніторингу цін у сфері телекомунікацій;

4) в установленому порядку здійснює взаємодію з Державною інспекцією зв'язку;

5) створює сприятливі організаційні та економічні умови для залучення інвестицій у сферу телекомунікацій;

6) здійснює співробітництво з органами регулювання у сфері телекомунікацій інших держав;

7) забезпечує науково-технічне обґрунтування власних рішень, вживає в межах своїх повноважень заходів до науково-технічного забезпечення функціонування і розвитку ринку телекомунікацій, сприяє впровадженню нових світових технологій та засобів телекомунікацій, модернізації телекомунікаційних мереж з урахуванням інтересів національної безпеки;

8) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Стаття 35. Регуляторні повноваження Національної комісії з питань регулювання зв'язку у сфері телекомунікацій

1. Національна комісія з питань регулювання зв'язку:

1) встановлює граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, порядок взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій, здійснює відповідно до законодавства інші заходи щодо тарифного регулювання у сфері телекомунікацій;

2) видає операторам та провайдерам телекомунікацій дозвіл на встановлення спеціальних тарифів для інвалідів та соціально незахищених осіб на загальнодоступні телекомунікаційні послуги;

3) здійснює організаційно-правове забезпечення загальнодоступних телекомунікаційних послуг;

4) здійснює відповідно до законодавства ліцензування та реєстрацію у сфері надання телекомунікаційних послуг, встановлює ліцензійні умови та порядок здійснення контролю за їх дотриманням;

5) здійснює розподіл, присвоєння, облік номерного ресурсу, видачу та скасування дозволів, нагляд за використанням номерного ресурсу;

6) приймає відповідно до законодавства рішення про покладання на операторів телекомунікацій обов'язків щодо розвитку та надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг споживачам із застосуванням механізму компенсації збитків, установленого Кабінетом Міністрів України;

7) веде реєстри операторів і провайдерів телекомунікацій;

8) забезпечує взаємодію операторів телекомунікацій під час взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж та надання послуг доступу, у тому числі затверджує і публікує в офіційному бюлетені не менше одного разу на рік каталог пропозицій операторів телекомунікацій щодо взаємоз'єднання з їх телекомунікаційними мережами та щокварталу - перелік договорів, укладених між операторами телекомунікацій щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж;

9) здійснює інші регуляторні повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Стаття 36. Контрольні повноваження Національної комісії з питань регулювання зв'язку у сфері телекомунікацій

1. Національна комісія з питань регулювання зв'язку:

1) здійснює в межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства суб'єктами ринку телекомунікацій;

2) здійснює в межах своїх повноважень контроль за якістю телекомунікаційних послуг, достатністю їх асортименту та обсягу, а також за дотриманням умов застосування технічних засобів у телекомунікаційних мережах загального користування;

3) застосовує в установленому законодавством порядку адміністративні стягнення до суб'єктів ринку телекомунікацій;

4) звертається до суду з відповідними позовними заявами в разі порушення суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на ринку телекомунікаційних послуг, законодавства про телекомунікації, а також з позовами про скасування державної реєстрації у випадках, передбачених законом;

5) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Стаття 37. Повноваження Національної комісії з питань регулювання зв'язку щодо захисту прав споживачів телекомунікаційних послуг

1. З метою захисту прав споживачів Національна комісія з питань регулювання зв'язку співпрацює з організаціями, які представляють інтереси споживачів, забезпечує такі організації, а також самих споживачів необхідною інформацією щодо діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій, за винятком випадків, коли ця інформація є інформацією з обмеженим доступом.

2. Споживачі мають право звертатися до Національної комісії з питань регулювання зв'язку для вирішення будь-яких питань, що належать до її повноважень. Національна комісія з питань регулювання зв'язку розглядає ці питання і приймає рішення відповідно до своєї компетенції.

Стаття 38. Повноваження Національної комісії з питань регулювання зв'язку щодо забезпечення економічної конкуренції на ринках телекомунікацій

1. З метою забезпечення ефективної економічної конкуренції на ринках телекомунікацій Національна комісія з питань регулювання зв'язку:

1) забезпечує в межах своїх повноважень рівні та недискримінаційні умови діяльності на ринках телекомунікацій;

2) сприяє, в межах своїх повноважень, доступу до ринків телекомунікацій нових операторів, провайдерів телекомунікацій, виробників, постачальників нових технічних засобів телекомунікацій;

3) в порядку, встановленому цим Законом, визначає ринки телекомунікаційних послуг, здійснює аналіз ринків телекомунікаційних послуг, визначає суб'єктів з істотним впливом;

4) на підставах та в порядку, передбачених цим Законом, накладає, зберігає, змінює чи скасовує зобов'язання суб'єктів з істотним впливом.

Стаття 39. Повноваження Національної комісії з питань регулювання зв'язку щодо досудового вирішення спорів між операторами, провайдерами телекомунікацій

1. Національна комісія з питань регулювання зв'язку вирішує в порядку, встановленому цим законом, спори, що виникають між операторами, провайдерами телекомунікацій у зв'язку з виконанням обов'язків, визначених цим Законом, або у зв'язку з підготовкою, укладанням, зміною, виконанням або розірванням договорів про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.

Стаття 40. Права Національної комісії з питань регулювання зв'язку

1. Національна комісія з питань регулювання зв'язку для виконання покладених на неї завдань і повноважень має право:

1) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

2) утворювати в разі потреби за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади комісії та експертні групи для підготовки проектів актів законодавства, проведення їх експертизи та надання консультацій;

3) отримувати від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в установленому порядку документи, матеріали, статистичну та іншу визначену законодавством інформацію, отримувати безоплатно від операторів і провайдерів телекомунікацій статистичну та іншу звітність, інформацію в обсягах, порядку і строки, визначені законодавством;

4) видавати нормативні акти з питань, що належать до компетенції НКРЗ, та контролювати їх виконання;

5) притягати до дисциплінарної відповідальності керівників територіальних органів НКРЗ, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

6) проводити в установленому порядку переговори і укладати галузеві угоди з представниками найманих працівників;

7) проводити наради, конференції, семінари з питань, що належать до компетенції НКРЗ;

8) видавати офіційний друкований бюлетень - Інформаційний бюлетень НКРЗ, і публікувати в ньому нормативно-правові акти, відомості, передбачені цим Законом, та іншу інформацію, провадити видавничу діяльність, а також висвітлювати питання розвитку та функціонування ринків послуг зв'язку в інших засобах масової інформації;

9) застосовувати в установленому законодавством порядку санкції за порушення законодавства про телекомунікації;

10) проводити в установленому порядку заходи з підготовки і перепідготовки працівників апарату НКРЗ, підвищувати їх кваліфікацію;

11) виконувати відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління НКРЗ.

2. Національна комісія з питань регулювання зв'язку має інші права, передбачені цим та іншими законами України.

Стаття 41. Принципи регулювання телекомунікацій

1. Зобов'язання, які накладаються НКРЗ, повинні відповідати принципам пропорційності, справедливості, об'єктивності та публічності. Пропорційність означає, що накладені НКРЗ зобов'язання повинні адекватно компенсувати відсутність ефективної конкуренції, відповідати інтересам споживачів та, по можливості, сприяти національному та міжнародному розвитку. Зміст і обсяг регуляторних заходів, що впроваджуються, повинен бути пропорційним поставленим цілям. Регулювання не повинно виходити за рамки заходів, необхідних для досягнення поставлених цілей.

2. НКРЗ може встановлювати більш жорсткі зобов'язання для певного ринку телекомунікацій лише в тому випадку, якщо регуляторні заходи, що застосовуються для цього ринку, є недостатніми для забезпечення ефективної конкуренції на цьому ринку.

3. НКРЗ повинна забезпечувати поступове дерегулювання сфери телекомунікацій і подальшу лібералізацію ринків телекомунікацій.

4. Регулювання телекомунікацій здійснюється з дотриманням принципу технологічної нейтральності.

Розділ V
ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ КОМІСІЄЮ З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ЗВ'ЯЗКУ ПОВНОВАЖЕНЬ ЩОДО ЗАХИСТУ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКАХ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Стаття 42. Порядок визначення ринків телекомунікаційних послуг

1. Порядок визначення та аналізу ринків телекомунікаційних послуг затверджується спільним нормативно-правовим актом Національної комісії з питань регулювання зв'язку та Антимонопольного комітету України, який підлягає державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

2. Порядок визначення та аналізу ринків телекомунікаційних послуг затверджується Національною комісією з питань регулювання зв'язку та Антимонопольним комітетом України на підставі цього Закону з урахуванням директив Європейського Парламенту і Ради, а також прийнятих на виконання таких директив керівних роз'яснень та рекомендацій Європейської Комісії.

Стаття 43. Аналіз ринків телекомунікаційних послуг

1. НКРЗ здійснює аналіз ринків телекомунікаційних послуг на підставі цього Закону та затвердженого у відповідності до статті 42 цього Закону Порядку визначення та аналізу ринків телекомунікаційних послуг. Під час здійснення аналізу ринків телекомунікаційних послуг НКРЗ взаємодіє з Антимонопольним комітетом України. Засади взаємодії НКРЗ та Антимонопольного комітету України визначаються Порядком визначення та аналізу ринків телекомунікаційних послуг, який затверджується відповідно до цього Закону.

2. НКРЗ зобов'язана здійснювати регулярний аналіз ринків телекомунікаційних послуг.

3. Аналіз ринків телекомунікаційних послуг здійснюється на підставі рішення НКРЗ про проведення аналізу ринків телекомунікаційних послуг.

4. Національна комісія з питань регулювання зв'язку здійснює аналіз ринків телекомунікаційних послуг у послідовності таких стадій:

1) визначає ринок телекомунікаційних послуг - дає відповідь на питання про те, чи може вважатись певна частина існуючого ринку телекомунікаційних послуг окремим ринком телекомунікаційних послуг або про те, чи є підстави для визнання окремого ринку телекомунікаційних послуг таким, що є частиною іншого ринку телекомунікаційних послуг;

2) оцінює рівень конкурентності визначеного ринку телекомунікаційних послуг - визнає визначений ринок телекомунікаційних послуг конкурентним або таким, що не є конкурентним;

3) визначає суб'єктів з істотним впливом;

4) на підставах та в порядку, передбачених частинами п'ятою та шостою цієї статті, накладає, зберігає, змінює чи скасовує зобов'язання суб'єктів з істотним впливом.

5. Якщо за результатами здійснення аналізу ринків телекомунікаційних послуг НКРЗ дійшла висновку про те, що на визначеному ринку телекомунікаційних послуг існує ефективна конкуренція, НКРЗ не накладає на суб'єктів на такому ринку жодних зобов'язань, передбачених частиною другою статті 48 цього Закону. При цьому якщо на суб'єктів на такому ринку раніше було накладено зобов'язання, передбачені частиною другою статті 48 цього Закону, НКРЗ скасовує такі зобов'язання.

НКРЗ зобов'язана повідомити осіб, на права, законні інтереси та обов'язки (зобов'язання) яких може вплинути рішення НКРЗ про скасування зобов'язань, раніше накладених на суб'єктів з істотним впливом, про скасування цих зобов'язань у розумний строк перед прийняттям рішення про їх скасування.

6. У разі, якщо за результатами здійснення аналізу ринків телекомунікаційних послуг НКРЗ визнала визначений ринок телекомунікаційних послуг таким, що не є конкурентним, НКРЗ визначає суб'єктів з істотним впливом на цьому ринку телекомунікаційних послуг відповідно до Порядку визначення та аналізу ринків телекомунікаційних послуг, передбаченого статтею 42 цього Закону. НКРЗ накладає на суб'єктів з істотним впливом на цьому ринку зобов'язання, передбачені частиною другою статті 48 цього Закону, або зберігає чи змінює такі зобов'язання, якщо їх було раніше накладено, з обов'язковим врахуванням принципу пропорційності, передбаченого статтею 41 цього Закону, і лише після проведення публічних консультацій в порядку, передбаченому статтею 49 цього Закону.

Стаття 44. Особи, які залучаються НКРЗ до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг, їх права та обов'язки

1. До участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг НКРЗ в обов'язковому порядку залучаються особи, на права, законні інтереси та обов'язки (зобов'язання) яких можуть вплинути рішення, прийняті НКРЗ за результатами здійснення аналізу ринків телекомунікаційних послуг, представники таких осіб, а також інші особи, залучення яких до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг НКРЗ вважає необхідним.

2. Особи, що залучаються НКРЗ до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг, мають право:

1) ознайомлюватись з усіма документами, що досліджуються НКРЗ під час здійснення аналізу ринків телекомунікаційних послуг (крім документів з обмеженим доступом та інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, залучених НКРЗ до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг);

2) наводити докази, заявляти клопотання, подавати усні та письмові пояснення, пропозиції щодо питань, які розглядаються НКРЗ під час здійснення аналізу ринків телекомунікаційних послуг;

3) одержувати копії рішень, прийнятих НКРЗ під час здійснення аналізу ринків телекомунікаційних послуг або за результатами здійснення такого аналізу (а у разі, якщо такі рішення містять інформацію з обмеженим доступом - витяги з цих рішень в частині, яка не містить інформації з обмеженим доступом).

3. Особи, що залучаються НКРЗ до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг, зобов'язані:

1) на вимогу НКРЗ подавати усні та письмові пояснення, надавати необхідні документи;

2) брати участь у засіданнях НКРЗ щодо аналізу ринків телекомунікаційних послуг, до участі у яких їх запрошено Головою НКРЗ;

3) добросовісно користуватись правами, передбаченими цим Законом.

Стаття 45. Забезпечення доказів

1. Під час здійснення НКРЗ аналізу ринків телекомунікаційних послуг доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких НКРЗ встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, що залучаються НКРЗ до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг, а також інші обставини, що дають НКРЗ можливість з'ясувати питання, зазначені в частині четвертій статті 43 цього Закону.

2. Докази НКРЗ надають особи, що залучаються НКРЗ до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг. НКРЗ може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг, або за власною ініціативою.

3. Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, які не містять інформації щодо предмету доказування або отримані з порушенням вимог закону, до уваги НКРЗ не беруться.

4. Усні пояснення осіб, залучених НКРЗ до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг, фіксуються у протоколі засідання НКРЗ.

5. Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, що дають НКРЗ можливість з'ясувати питання, зазначені в частині четвертій статті 43 цього Закону.

6. Особа, залучена НКРЗ до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг, заявляє перед НКРЗ клопотання про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, особу, у якої знаходиться цей доказ, та обставини, які цей доказ може підтвердити.

7. Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які дають НКРЗ можливість з'ясувати питання, зазначені в частині четвертій статті 43 цього Закону.

8. Витребування речових доказів особою, залученою НКРЗ участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг, проводиться в порядку, встановленому для витребування письмових доказів.

9. Збір доказів здійснюється НКРЗ незалежно від місцезнаходження доказів.

Стаття 46. Призначення експертизи

1. НКРЗ за власною ініціативою або за клопотанням особи, залученої НКРЗ до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг, має право призначити експертизу, про що приймається рішення. Експертиза призначається для з'ясування обставин, що дають НКРЗ можливість з'ясувати питання, зазначені в частині четвертій статті 43 цього Закону, і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки тощо.

2. Особа, залучена НКРЗ до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг, має право подати НКРЗ питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються НКРЗ. НКРЗ повинна вмотивовувати відхилення питань осіб, залучених до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг

3. Особи, залучені НКРЗ до участі у здійсненні аналізу ринків телекомунікаційних послуг, мають право просити НКРЗ призначити експертизу та доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовились про залучення експертами певних осіб, НКРЗ повинна призначити їх відповідно до цієї домовленості.

4. Експерт має право заявляти клопотання про надання матеріалів, необхідних для дачі висновку, та вказувати у висновку на обставини, що дають НКРЗ можливість з'ясувати питання, зазначені в частині четвертій статті 43 цього Закону, але щодо яких йому не було поставлено запитань. Експерт має право відмовитися від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

5. У разі необхідності проведення додаткових досліджень, а також у разі суперечливості висновків кількох експертів НКРЗ може призначити додаткову або повторну експертизу.

6. Експерт за розголошення інформації з обмеженим доступом чи іншої інформації, розголошення якої заборонено, дачу неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків несе кримінальну відповідальність відповідно до закону.

7. Витрати на проведення експертизи відшкодовуються за рахунок суб'єкта, який ініціював проведення експертизи.

Стаття 47. Строки здійснення НКРЗ аналізу ринків телекомунікаційних послуг

1. Строк здійснення НКРЗ аналізу ринків телекомунікаційних послуг не може перевищувати дванадцяти місяців і може бути продовжений лише на підставі рішення НКРЗ, але не більше ніж на шість місяців.

2. У випадку, якщо у встановлений частиною першою цієї статті строк НКРЗ не завершила всі стадії здійснення аналізу ринків телекомунікаційних послуг, передбачені частиною четвертою статті 43 цього Закону, НКРЗ зобов'язана прийняти рішення за результатами завершених стадій здійсненого аналізу ринків телекомунікаційних послуг.

Стаття 48. Зобов'язання, які накладаються на суб'єктів з істотним впливом

1. На суб'єктів з істотним впливом НКРЗ накладає принаймні одне із зобов'язань, передбачених частиною другою цієї статті. Визначення таких зобов'язань здійснюється НКРЗ з обов'язковим урахуванням принципу пропорційності регулювання, передбаченого статтею 41 цього Закону.

2. На суб'єктів з істотним впливом можуть накладатись лише такі зобов'язання:

1) зобов'язання щодо забезпечення прозорості щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж і доступу до телекомунікаційних мереж шляхом опублікування інформації стосовно технічних характеристик телекомунікаційних мереж, умов взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж і доступу до них, розрахункових такс за послуги доступу до телекомунікаційних мереж та іншої інформації, пов'язаної з доступом до мереж або взаємоз'єднанням телекомунікаційних мереж;

2) зобов'язання щодо утримання від обмежувальних чи дискримінаційних дій проти конкурентів на визначеному ринку телекомунікаційних послуг, відповідно до якого суб'єкт з істотним впливом зобов'язаний створювати рівні для всіх інших суб'єктів ринку телекомунікацій, які надають аналогічні послуги, умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж та доступу до телекомунікаційних мереж, а також створювати рівні для всіх інших суб'єктів ринку телекомунікацій умови надання послуг та інформації щодо доступу до телекомунікаційних мереж або щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж;

3) зобов'язання щодо запровадження окремого обліку надання певних телекомунікаційних послуг, що надаються суб'єктом з істотним впливом, у тому числі окремого обліку доходів і витрат, пов'язаних з наданням таких послуг, в порядку, встановленому НКРЗ;

4) зобов'язання щодо задоволення пропозицій операторів телекомунікацій щодо доступу до телекомунікаційних мереж для інших суб'єктів на визначеному ринку телекомунікаційних послуг (крім випадків, коли задоволення таких пропозицій є технічно неможливим), зміст та порядок виконання якого встановлюється НКРЗ;

5) зобов'язання щодо контролю цін на телекомунікаційні послуги, що надаються на визначеному ринку телекомунікаційних послуг суб'єктом з істотним впливом, зміст та порядок виконання якого встановлюється НКРЗ, - у випадку, якщо суб'єкт з істотним впливом має можливість утримувати ціни на послуги на непропорційно високому рівні на шкоду інтересам споживачів телекомунікаційних послуг, або утримувати ціни на послуги на рівні, який обмежуватиме конкуренцію на визначеному ринку телекомунікаційних послуг.

Цей перелік зобов'язань є вичерпним.

Стаття 49. Публічні консультації та оприлюднення результатів аналізу ринків телекомунікаційних послуг

1. Перед прийняттям НКРЗ рішення про накладення на суб'єктів на визначеному ринку телекомунікаційних послуг зобов'язань, передбачених частиною другою статті 48 цього Закону, або про збереження, зміну чи скасування існуючих зобов'язань суб'єктів на визначеному ринку телекомунікаційних послуг, передбачених частиною другою статті 48 цього Закону, НКРЗ зобов'язана провести публічні консультації - надати суб'єктам, на права, законні інтереси та обов'язки (зобов'язання) яких може вплинути прийняття НКРЗ такого рішення, можливість подати письмові зауваження і пропозиції до проекту цього рішення протягом визначеного НКРЗ розумного строку, який не може бути меншим тридцяти календарних днів, починаючи з дня оприлюднення проекту такого рішення на офіційному веб-сайті НКРЗ.

2. Проект рішення НКРЗ, передбачений частиною першою цієї статті, оголошення про початок публічних консультацій із зазначенням строку проведення публічних консультацій та порядку подання письмових зауважень і пропозицій до проекту рішення НКРЗ, оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЗ не пізніше дня, який передує дню початку публічних консультацій.

3. Письмові зауваження та пропозиції, передбачені частиною першою цієї статті, оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЗ у розумний строк після їх надходження до НКРЗ. Такі письмові зауваження і пропозиції оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЗ лише в частині, що не містить інформації, яка є комерційною таємницею або іншою інформацією з обмеженим доступом. Забезпечення оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЗ письмових зауважень і пропозицій, отриманих НКРЗ в процесі проведення публічних консультацій, покладається на Голову НКРЗ.

4. НКРЗ розглядає письмові зауваження та пропозиції, передбачені частиною першою цієї статті, і приймає за результатами розгляду кожного такого зауваження чи пропозиції вмотивоване рішення про врахування зауваження (пропозиції) або про відмову у врахуванні зауваження (пропозиції) при прийнятті НКРЗ рішення, передбаченого частиною першою цієї статті. Протоколи засідань НКРЗ, на яких розглядались письмові зауваження і пропозиції, отримані під час проведення публічних консультацій, а також прийняті за результатами розгляду таких письмових зауважень і пропозицій вмотивовані рішення НКРЗ оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЗ в порядку та у строки, встановлені цим Законом, в частині, що не містить інформації, яка є комерційною таємницею або іншою інформацією з обмеженим доступом.

5. НКРЗ приймає рішення, передбачене частиною першою цієї статті, після належного розгляду всіх письмових зауважень і пропозицій до проекту такого рішення, поданих під час проведення публічних консультацій, та прийняття за результатами такого розгляду рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, але не раніше дня, наступного за днем закінчення строку проведення публічних консультацій.

6. Рішення НКРЗ за результатами здійснення аналізу ринків телекомунікаційних послуг підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті НКРЗ, опублікуванню в Інформаційному бюлетені НКРЗ і набуває чинності в порядку, встановленому цим Законом.

Розділ VI
ДОСУДОВЕ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ МІЖ ОПЕРАТОРАМИ, ПРОВАЙДЕРАМИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Стаття 50. Порядок досудового вирішення спорів між операторами, провайдерами телекомунікацій

1. Оператори, провайдери комунікацій вирішують спори, що виникають між операторами, провайдерами телекомунікацій у зв'язку з виконанням обов'язків, визначених цим Законом, або у зв'язку з підготовкою, укладанням, зміною, виконанням або розірванням договорів про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, шляхом переговорів у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

2. Якщо за результатами переговорів остаточно з'ясовано, що спір не може бути вирішений шляхом переговорів, але не пізніше, ніж через рік після виникнення спору, оператор, провайдер телекомунікацій має право звернутись до НКРЗ з метою досудового вирішення спору, що виник між ним та іншим оператором, провайдером телекомунікацій у зв'язку з виконанням обов'язків, визначених цим Законом, або у зв'язку з підготовкою, укладанням, зміною, виконанням або розірванням договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.

3. Звернення до НКРЗ щодо досудового вирішення спору викладається у формі письмової заяви і повинно містити:

1) повні найменування та поштові реквізити сторін спору - заявника та відповідача;

2) дату подання заяви;

3) причини виникнення спору;

4) зміст вимог заявника щодо вирішення спору;

5) перелік документів, які додаються до звернення і підтверджують вимоги заявника;

6) підпис керівника заявника, засвідчений печаткою заявника.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належно засвідчених копіях. Заява надсилається до НКРЗ рекомендованим або цінним листом.

4. Рішення НКРЗ про початок досудового вирішення спору або про залишення без розгляду заяви щодо досудового вирішення спору приймається не пізніш як на п'ятий день після дня надходження заяви до НКРЗ.

5. Підставою для прийняття НКРЗ рішення про залишення без розгляду заяви, передбаченої частиною третьою цієї статті, є лише закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, або невідповідність заяви вимогам, передбаченим пунктами 1, 2, 4 частини третьої цієї статті. Рішення НКРЗ про залишення без розгляду заяви, передбаченої частиною третьою цієї статті, повинно містити вичерпний перелік підстав для залишення заяви без розгляду. Повторна заява щодо досудового вирішення спору з виправленими відповідно до рішення НКРЗ про залишення заяви без розгляду недоліками може бути подана до НКРЗ у будь-який час до закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті.

6. У разі, якщо заява щодо досудового вирішення спору не відповідає лише вимогам пунктів 3 або 5 частини третьої цієї статті, НКРЗ зобов'язана прийняти рішення про початок досудового вирішення спору.

7. Не пізніш як через десять днів після прийняття НКРЗ рішення про початок досудового вирішення спору, НКРЗ зобов'язана витребувати у заявника всі необхідні документи, що підтверджують вимоги заявника, додаткові письмові пояснення причин виникнення спору (у разі потреби), а у відповідача - документи, що підтверджують його заперечення проти заявлених вимог та письмові пояснення причин виникнення спору (у разі потреби). Заявник має право отримати в НКРЗ копії всіх наданих відповідачем документів та письмових пояснень, а відповідач - копії всіх документів та письмових пояснень, наданих заявником.

8. Документи і пояснення, передбачені частиною сьомою цієї статті, подаються заявником та відповідачем до НКРЗ не пізніш ніж через місяць після дня їх витребування НКРЗ.

9. НКРЗ досліджує подані заявником і відповідачем пояснення і документи, проводить технічний та економічний аналіз поданих документів, призначає проведення експертиз за клопотанням сторін спору або за власною ініціативою, заслуховує пояснення сторін спору, експертів, спеціалістів та інших осіб, залучених НКРЗ за власною ініціативою або за клопотанням однієї із сторін спору до досудового вирішення спору, і не пізніш як через три місяці після дня прийняття рішення про початок досудового вирішення спору приймає рішення по суті спору між заявником і відповідачем.

10. Рішення НКРЗ по суті спору між заявником та відповідачем публікується в наступному черговому випуску Інформаційного бюлетеня НКРЗ, оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКРЗ в порядку та строки, встановлені цим Законом, і набуває чинності з дня його опублікування в черговому випуску Інформаційного бюлетеня НКРЗ. Не пізніш ніж через три дні після дня підписання рішення НКРЗ по суті спору між заявником та відповідачем, Голова НКРЗ надсилає рекомендованим листом заявнику та відповідачу по одній копії такого рішення, засвідченій підписом Голови НКРЗ та печаткою НКРЗ.

11. Рішення НКРЗ по суті спору між заявником і відповідачем може бути оскаржене в судовому порядку стороною спору, яка не згодна із прийнятим рішенням, не пізніш ніж через десять днів з дня його опублікування в Інформаційному бюлетені НКРЗ.

12. Копія рішення господарського суду за результатами оскарження рішення НКРЗ по суті спору між заявником і відповідачем надсилається господарським судом до НКРЗ і підлягає оприлюдненню в наступному черговому випуску Інформаційного бюлетеня НКРЗ та розміщенню на офіційному веб-сайті НКРЗ не пізніш як на п'ятий день після надходження до НКРЗ копії відповідного рішення господарського суду.

Розділ VII
ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Стаття 51. Умови застосування технічних засобів телекомунікацій

1. Умовами застосування технічних засобів телекомунікацій є їх відповідність стандартам і технічним регламентам. Технічні засоби телекомунікацій повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій.

2. Підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій здійснюється згідно із Законом України "Про підтвердження відповідності" акредитованими в установленому порядку органами, уповноваженими на проведення цієї діяльності, перелік яких узгоджується з НКРЗ.

3. ЦОВЗ приймає рішення щодо переліку технічних засобів, які можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах загального користування, і не менше ніж два рази на рік публікує цей перелік в офіційному бюлетені НКРЗ.

4. Застосування засобів телекомунікацій, не внесених до цього переліку, погоджується операторами, провайдерами телекомунікацій з ЦОВЗ у порядку, встановленому законодавством.

5. Критеріями для прийняття рішення про погодження засобів телекомунікацій, які можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах, є:

1) забезпечення уніфікації і єдності мереж телекомунікацій загального користування;

2) забезпечення надійності, безпеки мереж телекомунікацій;

3) можливість автоматизації оперативно-технічного управління мережами;

4) забезпечення відповідності чинним нормативним документам у сфері телекомунікацій та технічним регламентам з підтвердження відповідності;

5) гармонізація національних нормативно-правових актів з підтвердження відповідності у сфері телекомунікацій з міжнародними та європейськими актами;

6) інші техніко-економічні показники, визначені законодавством України.

6. ЦОВЗ протягом 60 календарних днів від дати надходження заявки оператора, провайдера телекомунікацій приймає рішення щодо погодження засобу телекомунікацій, який може застосовуватися на мережах телекомунікацій. У разі прийняття рішення про погодження засіб телекомунікацій повинен бути внесений до переліку, передбаченого частиною третьою цієї статті.

7. Нагляд за дотриманням умов застосування технічних засобів у телекомунікаційних мережах загального користування здійснює Державна інспекція зв'язку.

8. Порядок використання лічильників обліку тривалості телекомунікаційних послуг, що встановлюються на кінцевому обладнанні, визначає ЦОВЗ. Вирішення спірних питань між операторами, провайдерами телекомунікацій та їх абонентами щодо розбіжностей показників тривалості послуг на лічильниках здійснює НКРЗ.

9. Норми цієї статті поширюються на кінцеве обладнання.

Стаття 52. Стандартизація у сфері телекомунікацій

1. Метою стандартизації у сфері телекомунікацій є створення єдиної системи державних і галузевих стандартів та інших нормативних документів, які визначають вимоги до телекомунікаційних мереж, їх технічних засобів та якості телекомунікаційних послуг, а також гармонізація цих вимог з вимогами міжнародних нормативних документів.

2. Вимоги державних і галузевих стандартів, інших нормативних документів щодо технічних засобів телекомунікацій є обов'язковими для всіх виробників і постачальників технічних засобів, науково-дослідних, проектних та будівельних організацій, а також для операторів, провайдерів телекомунікацій. Вимоги до якості послуг є обов'язковими для операторів, провайдерів телекомунікацій, що надають телекомунікаційні послуги на території України.

3. Галузеві стандарти розробляються та затверджуються відповідно до законодавства України про стандартизацію з урахуванням стандартів та рекомендацій міжнародних організацій.

Стаття 53. Метрологічне забезпечення у сфері телекомунікацій

1. Метрологічне забезпечення у сфері телекомунікацій здійснюється ЦОВЗ з метою забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

2. Нормативною основою метрологічного забезпечення у сфері телекомунікацій є державні стандарти, інші нормативні документи державної системи забезпечення єдності вимірювань, а також галузеві нормативні документи.

3. Вимоги метрологічного забезпечення у сфері телекомунікацій є обов'язковими для виконання операторами, провайдерами телекомунікацій, виробниками технічних засобів телекомунікацій, іншими установами та організаціями, які проводять випробування технічних засобів телекомунікацій.

Розділ VIII
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ

Стаття 54. Телекомунікаційна мережа загального користування

1. Розвиток та вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування України здійснюється відповідно до державних цільових програм у сфері телекомунікацій із застосуванням новітніх технологій у сфері телекомунікацій, які відповідають міжнародним стандартам, з урахуванням технологічної цілісності всіх мереж та засобів телекомунікацій, підвищення ефективності та сталості функціонування. Головною метою державних цільових програм у сфері телекомунікацій, спрямованих на розвиток та вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування, є гармонійний та динамічний розвиток телекомунікаційних мереж на всій території країни, насамперед у регіонах з недостатнім рівнем насиченості місцевих мереж загального користування, важкодоступних, малозаселених та депресивних регіонах та територіях.

2. Право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію телекомунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, які є резидентами України, незалежно від форм власності.

3. Управління телекомунікаційними мережами загального користування здійснюється операторами телекомунікацій, які експлуатують ці мережі, на основі єдиних стандартів, норм та правил.

4. Відповідальність за забезпечення сталості телекомунікаційних мереж загального користування покладається на операторів телекомунікацій, які експлуатують ці мережі.

5. При будівництві та обладнанні телекомунікаційних мереж загального користування повинні враховуватися вимоги щодо сталості зазначених мереж, а також принцип технологічної нейтральності.

6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані створювати сприятливі умови для розвитку телекомунікаційних мереж загального користування та надання телекомунікаційних послуг високої якості та широкого асортименту.

7. Оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв'язку, національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, внутрішніх справ України у порядку, встановленому ЦОВЗ.

8. На об'єктах телекомунікацій, а також в окремих структурних підрозділах операторів, провайдерів телекомунікацій, де передається, обробляється або зберігається інформація з обмеженим доступом, що є власністю держави, встановлюється спеціальний режим доступу відповідно до законодавства.

9. Несанкціоноване втручання в роботу та/або використання фізичними та юридичними особами телекомунікаційних мереж, споруд електрозв'язку та кінцевого обладнання тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Стаття 55. Використання телекомунікаційних мереж загального користування для потреб телебачення та радіомовлення

1. Використання ресурсів телекомунікаційних мереж загального користування для потреб телебачення та радіомовлення здійснюється на договірних засадах відповідно до законодавства.

2. Суб'єкти господарювання, що надають послуги з доступу до програм телебачення чи радіомовлення, зобов'язані забезпечити доступ до телерадіопрограм суспільного мовлення та телерадіопрограм державних телерадіоорганізацій всім своїм споживачам.

Стаття 56. Оперативно-технічне управління телекомунікаційними мережами загального користування в період надзвичайного стану

1. Управління телекомунікаційними мережами загального користування та відповідальність за забезпечення їх сталості в період надзвичайного стану покладається на ЦОВЗ.

2. Для забезпечення можливості оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами загального користування всіх операторів телекомунікацій в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану створюється Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України.

3. Порядок створення та діяльності Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України визначає Кабінет Міністрів України.

4. В умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України виконує оперативно-технічне управління мережами телекомунікацій у межах повноважень, наданих йому Кабінетом Міністрів України.

5. У звичайних умовах Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України:

1) взаємодіє з центрами управління операторів телекомунікацій, у тому числі іноземних;

2) здійснює інші функції, делеговані йому операторами телекомунікацій на договірних засадах.

6. З метою забезпечення можливості виконання функцій, покладених на Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України, оператори телекомунікацій зобов'язані надавати інформацію про власну мережу телекомунікацій, її стан в обсязі та порядку, які встановлює Кабінет Міністрів України.

7. Взаємодія операторів телекомунікацій з Національним центром оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України здійснюється на договірних засадах у порядку та відповідно до умов Типового договору, що затверджуються ЦОВЗ.

8. Держава здійснює фінансування спеціальних об'єктів зв'язку за рахунок і в межах, передбачених Державним бюджетом України.

Стаття 57. Визначення напрямів розвитку телекомунікаційних мереж загального користування

1. Пріоритетні напрями розвитку телекомунікаційних мереж загального користування визначаються державними цільовими програмами у сфері телекомунікацій. Кабінет Міністрів України, ЦОВЗ, НКРЗ у межах своїх повноважень створюють відповідні умови для їх виконання шляхом створення належних умов для розвитку мереж телекомунікації, покращення якості телекомунікаційних послуг, впровадження новітніх технологій, реалізації державної тарифної політики, сприяння і стимулювання конкуренції та створення сприятливого інвестиційного клімату у сфері телекомунікацій.

2. Інвестування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування здійснюється за рахунок операторів телекомунікацій, коштів інших юридичних та фізичних осіб, що залучаються на договірних засадах, а також за рахунок кредитів, випуску цінних паперів та інших надходжень, не заборонених законодавством України.

3. Інвестування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування може також здійснюватися за кошти державного та місцевих бюджетів у разі, якщо ці витрати передбачені відповідними бюджетами. Державне інвестування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування здійснюється в порядку, встановленому законодавством України, на основі державних цільових програм у сфері телекомунікацій. Інвестування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування з місцевих бюджетів здійснюється відповідно до планів розвитку відповідних територій за рішенням органів місцевого самоврядування на підставі договору (договорів) з оператором (операторами), провайдером (провайдерами) телекомунікацій.

4. Суб'єктам господарювання, які здійснюють реалізацію проектів розвитку телекомунікаційних мереж загального користування, можуть надаватися гарантії та пільги, встановлені законодавством України.

Стаття 58. Проектування, будівництво, реконструкція і модернізація телекомунікаційних мереж

1. Проекти будівництва, реконструкції та модернізації телекомунікаційних мереж підлягають експертизі у випадках і в порядку, встановлених законодавством. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, покладаються на операторів телекомунікацій.

2. Будівництво, реконструкція і модернізація телекомунікаційних мереж не повинні призводити до зниження надійності та якості зв'язку. Усі витрати, пов'язані з дотриманням цих вимог, покладаються на оператора телекомунікацій, який здійснює ці роботи.

3. Нові об'єкти житлово-побутового, культурного, лікувального, освітнього та іншого призначення, незалежно від форм власності, повинні бути обладнані забудовниками мережами, пристроями та інфраструктурою, необхідними для встановлення телекомунікаційного обладнання та забезпечення роботи телекомунікаційних мереж загального користування.

4. Замовникам будівництва телекомунікаційних мереж та/або споруд електрозв'язку дозволяється в порядку, встановленому законодавством України, прокладати кабельні підземні, підводні та надземні лінії телекомунікацій через або вздовж мости, тунелі, колектори, вулиці, автомобільні та залізничні шляхи, будівлі, ліси і води, а також використовувати для цього існуючі опори ліній електропередачі, відповідно до технічних умов, виданих власниками таких мереж електропередачі, а також контактні мережі залізничних шляхів.

5. Замовники реконструкції та будівництва мостів, тунелів, колекторів, вулиць, шляхів, будівель, ліній електропередачі зі спільним використанням опор для підвішування ліній телекомунікацій за власні кошти виконують роботи, пов'язані з упорядкуванням і перенесенням телекомунікаційних мереж, що знаходяться в зоні забудови, відповідно до технічних умов, виданих власниками цих мереж.

6. Суб'єкти господарювання, які замовляють або здійснюють будівництво телекомунікаційних мереж загального користування, можуть установлювати на земельних ділянках, в приміщеннях, що належать їм на правах власності або користування, телекомунікаційне обладнання, використовувати для встановлення антен та іншого необхідного обладнання дахи, фасади будівель та споруд і приміщення, у тому числі підвальні та технічні/технологічні приміщення.

7. Порядок та умови використання діючих трубопроводів, кабельних каналів, колекторів, веж, антен та інших пристроїв особами, яким вони не належать, встановлюються договором з їх власником.

8. Особливості порядку будівництва, реконструкції, модернізації та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у сфері телекомунікацій визначаються ЦОВЗ за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, з урахуванням вимог цього Закону та чинного законодавства України у галузі будівництва.

Розділ IX
СПОЖИВАЧІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Стаття 59. Права споживачів телекомунікаційних послуг

1. Споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на:

1) державний захист своїх прав;

2) вільний доступ до телекомунікаційних послуг;

3) безпеку телекомунікаційних послуг;

4) вільний вибір оператора, провайдера телекомунікацій;

5) вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг;

6) безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості та порядку надання телекомунікаційних послуг;

7) безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій загальної інформації щодо вартості надання телекомунікаційних послуг;

8) якісне одержання телекомунікаційних послуг;

9) отримання від оператора, провайдера телекомунікацій наявних відомостей щодо наданих телекомунікаційних послуг;

10) обмеження оператором, провайдером телекомунікацій доступу споживача до окремих видів послуг на підставі його власної письмової заяви;

11) повернення від оператора, провайдера телекомунікацій невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених телекомунікаційних послуг у випадках і в порядку, визначених правилами надання і отримання цих послуг та договором про надання телекомунікаційних послуг;

12) відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг;

13) відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання чи неналежного виконання оператором, провайдером телекомунікацій обов'язків, передбачених договором із споживачем чи законодавством;

14) оскарження неправомірних дій операторів, провайдерів телекомунікацій шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів;

15) відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли і не отримували;

16) отримання відомостей щодо можливості та порядку відмови від замовленої телекомунікаційної послуги;

17) безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку. Телекомунікаційні послуги, які надаються знеособлено (анонімно), розшифровці не підлягають;

18) інші права, визначені законодавством України та договором про надання телекомунікаційних послуг.

Стаття 60. Обов'язки споживачів телекомунікаційних послуг

1. Споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися умов договору про надання телекомунікаційних послуг, а також правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, зокрема:

1) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності;

2) не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку;

3) не втручатися в роботу кінцевого обладнання будь-яким чином, що суперечить інструкції з експлуатації виробника кінцевого обладнання, не перепрограмовувати та не вносити будь-які інші зміни в роботу програмного забезпечення кінцевого обладнання за винятком випадків, коли це прямо дозволено виробником такого кінцевого обладнання і не суперечить документу про підтвердження відповідності;

4) не допускати, не провокувати, не сприяти і не підбурювати до дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації мереж телекомунікацій, підтримки цілісності та взаємодії мереж телекомунікацій, маршрутизації зв'язку, захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам;

5) не допускати будь-якого використання кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам за плату (винагороду);

6) належно виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги;

7) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

2. У разі використання абонентами лічильників обліку тривалості телекомунікаційних послуг, що встановлюються на кінцевому обладнанні для перевірки правильності нарахування плати за отримані послуги, абоненти зобов'язані:

1) використовувати лічильники, що мають документ про підтвердження відповідності згідно із законодавством України;

2) періодично здійснювати метрологічну повірку лічильників як засобів вимірювальної техніки в порядку, визначеному законодавством України.

3. Споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати інші обов'язки відповідно до цього Закону та законодавства України.

Стаття 61. Захист інформації про споживача

1. Оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

2. Призначені для оприлюднення телефонні довідники, у тому числі електронні версії та бази даних інформаційно-довідкових служб, можуть містити інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, найменування, адресу та номер телефону абонента в разі, якщо в договорі про надання телекомунікаційних послуг міститься згода споживача на опублікування такої інформації. Під час автоматизованої обробки інформації про абонентів оператор телекомунікацій забезпечує її захист відповідно до закону. Споживач має право на безоплатне вилучення відомостей про нього повністю або частково з електронних версій баз даних інформаційно-довідкових служб.

3. Інформація про споживача та про телекомунікаційні послуги, що він отримав, може надаватись у випадках і в порядку, визначених законом. В інших випадках зазначена інформація може поширюватися лише за наявності письмової згоди споживача.

Стаття 62. Захист інтересів споживачів у разі припинення діяльності оператором, провайдером телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг

1. Оператор, провайдер телекомунікацій, який припиняє діяльність з надання телекомунікаційних послуг, зобов'язаний попередити споживачів не пізніше ніж за три місяці до припинення надання телекомунікаційних послуг.

2. У разі анулювання чи визнання недійсною ліцензії, вилучення номерного та/або радіочастотного ресурсу внаслідок порушення оператором, провайдером телекомунікацій законодавства, такий оператор, провайдер зобов'язаний відшкодувати абоненту витрати, пов'язані з припиненням надання телекомунікаційних послуг, у встановленому законом порядку.

Стаття 63. Відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг

1. Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

2. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

3. Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

4. У разі виявлення пошкодження телекомунікаційної мережі, що сталося з вини споживача, усі витрати оператора телекомунікацій на усунення пошкодження, а також відшкодування інших збитків (у тому числі неотриманий прибуток) покладаються на споживача.

5. Відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг визначається також договорами про надання телекомунікаційних послуг, іншими законодавчими актами України.

Розділ X
ОПЕРАТОРИ, ПРОВАЙДЕРИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Стаття 64. Правові основи діяльності операторів і провайдерів телекомунікацій

1. Оператори, провайдери телекомунікацій здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про телекомунікації.

2. Правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є:

1) рівні права операторів, провайдерів на ринку телекомунікацій України;

2) пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг;

3) розвиток конкуренції в умовах функціонування операторів та/або провайдерів різних форм власності;

4) недопущення дискримінаційних дій з боку суб'єктів з істотним впливом на визначеному ринку телекомунікаційних послуг проти інших суб'єктів на цьому ринку телекомунікаційних послуг.

Стаття 65. Права операторів, провайдерів телекомунікацій

1. Оператори телекомунікацій мають право на:

1) здійснення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства;

2) отримання ліцензій відповідно до цього Закону;

3) отримання номерного ресурсу;

4) планування та розвиток власних мереж;

5) установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону;

6) присвоєння телефонних номерів споживачам у межах виділеного оператору номерного ресурсу;

7) з'єднання телекомунікаційних мереж, що знаходяться в його власності або користуванні, з телекомунікаційними мережами, що знаходяться у власності або користуванні інших операторів, відповідно до цього Закону;

8) скорочення переліку або припинення надання телекомунікаційних послуг споживачам, які порушують правила надання і отримання телекомунікаційних послуг, або на відключення кінцевого обладнання споживача, якщо воно не має виданого в установленому законодавством порядку документа про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, у порядку, визначеному цими правилами;

9) відключення кінцевого обладнання, якщо воно використовується абонентом для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам державної безпеки;

10) зупинення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до цього Закону і в порядку, встановленому ЦОВЗ та узгодженому з НКРЗ;

11) установлення та експлуатацію телекомунікаційного обладнання в приміщеннях, що належать їм на правах власності або користування, з дозволу власника приміщення;

12) інші права, передбачені законодавством України та договорами про надання телекомунікаційних послуг.

2. Відключення кінцевого обладнання підрозділам Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони державного кордону, з'єднувальних ліній служб екстреного виклику здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Провайдер телекомунікацій користується правами, передбаченими частиною першою цієї статті, за винятком прав, передбачених пунктами 2, 3, 6, 7 частини першої цієї статті, а також має право на підключення засобів телекомунікацій до телекомунікаційних мереж загального користування відповідно до законодавства.

4. Провайдери телекомунікацій здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій на підставі договору з оператором телекомунікацій - резидентом України.

Стаття 66. Обов'язки операторів і провайдерів телекомунікацій

1. Оператори телекомунікацій зобов'язані:

1) здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, яка підлягає ліцензуванню, тільки за наявності ліцензій;

2) надавати безоплатний доступ споживачам до телекомунікаційних мереж загального користування для виклику пожежної охорони, міліції, швидкої допомоги, аварійних служб газу;

3) надавати телекомунікаційні послуги за встановленими показниками якості;

4) надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають;

5) вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві;

6) забезпечувати правильність застосування тарифів;

7) зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом;

8) першочергово надавати телекомунікаційні послуги підрозділам Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони державного кордону;

9) забезпечувати готовність своїх телекомунікаційних мереж до роботи в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, в тому числі забезпечувати можливість оповіщення своїх споживачів у цих умовах;

10) надавати щорічно до ЦОВЗ інформацію про свої телекомунікаційні мережі для відпрацювання мобілізаційних планів у межах, визначених Кабінетом Міністрів України;

11) вести облікову та іншу, визначену законом, документацію щодо своїх телекомунікаційних мереж та взаємоз'єднання з іншими телекомунікаційними мережами;

12) своєчасно надавати ЦОВЗ та НКРЗ звіти та інформацію відповідно до закону;

13) оприлюднювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за десять календарних днів до їх введення;

14) забезпечувати використання наданого номерного ресурсу в терміни, визначені НКРЗ;

15) попереджувати споживачів про можливе скорочення переліку телекомунікаційних послуг чи відключення їх кінцевого обладнання у випадках і порядку, передбачених договорами про надання телекомунікаційних послуг та правилами надання і отримання цих послуг;

16) вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами;

17) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства України.

2. Усі пункти частини першої цієї статті, крім пунктів 1, 2, 9, 10, 11, 14, 16, поширюються також на провайдерів телекомунікацій.

3. У разі якщо оператор, провайдер телекомунікацій встановлює плату за телекомунікаційні послуги згідно з почасовими тарифами, то при розрахунках із споживачами він зобов'язаний враховувати лише повні тарифні одиниці часу.

4. Оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомунікацій зобов'язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.

5. Оператори, провайдери телекомунікацій не мають права відмовляти в подальшому наданні загальнодоступних послуг інвалідам І та II груп усіх категорій, поточна заборгованість яких за отримані послуги не перевищує трьох мінімальних пенсій за віком.

Стаття 67. Відповідальність операторів, провайдерів телекомунікацій

1. Оператор, провайдер телекомунікацій за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг несе перед споживачами телекомунікаційних послуг таку майнову відповідальність:

1) за ненадання оплачених телекомунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, -

у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг;

2) за затримку передавання телеграми, що призвело до її невручення або до несвоєчасного вручення, -

штраф у розмірі 50 відсотків вартості оплаченої послуги, а також повернення споживачу отриманих за послугу грошей;

3) за безпідставне відключення кінцевого обладнання, -

у розмірі абонентної плати за весь період відключення;

4) за безпідставні скорочення чи зміну переліку послуг, -

у розмірі абонентної плати за один місяць;

5) в інших випадках - у розмірах, передбачених договором про надання телекомунікаційних послуг;

6) у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки щодо пошкодження телекомунікаційної мережі, яке унеможливило доступ споживача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості телекомунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а оператор телекомунікацій у разі неусунення пошкодження протягом п'яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці.

2. Оператори, провайдери телекомунікацій не несуть майнової відповідальності перед споживачами телекомунікаційних послуг за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань з надання телекомунікаційних послуг унаслідок дії непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо), викрадання чи пошкодження зловмисниками споруд електрозв'язку, що використовуються оператором телекомунікацій, або з вини споживача у випадках, передбачених цим Законом.

3. Питання відшкодування завданих споживачеві фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання оператором, провайдером телекомунікацій обов'язків за договором про надання телекомунікаційних послуг вирішуються в судовому порядку.

4. Оператори, провайдери телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами.

Стаття 68. Персонал операторів, провайдерів телекомунікацій

1. Персоналом оператора, провайдера телекомунікацій є всі працівники, які перебувають з ним у трудових відносинах.

2. Персонал оператора, провайдера телекомунікацій несе відповідальність за порушення вимог законодавства України щодо збереження таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, а також інформації з обмеженим доступом щодо організації та функціонування телекомунікаційних мереж в інтересах національної безпеки, оборони та охорони правопорядку.

3. Персоналу оператора, провайдера телекомунікацій забороняється брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до припинення функціонування мереж телекомунікацій чи надання телекомунікаційних послуг, що створює перешкоди для забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод людини і громадянина.

4. Операторами, провайдерами телекомунікацій створюються робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків загальної чисельності працівників без урахування зайнятих у важких, шкідливих умовах та роботах з підвищеною небезпекою.

5. Керівники підприємств - операторів, структурних підрозділів підприємств-операторів, провайдерів телекомунікацій та їх філій можуть прийматися на роботу за контрактом.

Розділ XI
РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТУПУ ДО РИНКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Стаття 69. Здійснення діяльності у сфері телекомунікацій

1. Суб'єкти господарювання, які бажають здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, зобов'язані не менше ніж за місяць до її початку подати повідомлення до НКРЗ, зразок якого затверджує НКРЗ. У тижневий термін після отримання повідомлення НКРЗ зобов'язана внести суб'єкта господарювання до реєстру та надіслати йому відповідне повідомлення.

2. Окремі види діяльності у сфері телекомунікацій здійснюються суб'єктами господарювання на підставі ліцензій.

3. Ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій:

1) надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку:

місцевого;

міжміського;

міжнародного;

2) надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;

3) надання в користування каналів електрозв'язку:

місцевих;

міжміських;

міжнародних.

Стаття 70. Основні принципи ліцензування у сфері телекомунікацій

1. Основними принципами ліцензування у сфері телекомунікацій є:

1) технологічна нейтральність;

2) створення відкритих, недискримінаційних і прозорих умов доступу до ринку телекомунікацій та діяльності на ньому;

3) сприяння ефективному функціонуванню ринку телекомунікацій на основі збалансування інтересів суспільства і операторів, провайдерів телекомунікацій;

4) забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

5) раціональне використання обмежених ресурсів у сфері телекомунікацій;

6) сприяння впровадженню нових видів телекомунікаційних послуг і застосуванню новітніх технологій;

7) сприяння залученню інвестицій у розвиток телекомунікацій України.

2. Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій.

Стаття 71. Ліцензійні умови

1. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, що містить вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягає ліцензуванню, встановлений з урахуванням вимог цього Закону.

2. Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням установлюються НКРЗ.

3. НКРЗ може включати до ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій для окремих операторів особливі умови в тому числі такі, що стосуються обов'язку операторів за власний рахунок забезпечувати доступ споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг у важкодоступних або депресивних територіях.

Стаття 72. Документи, що подаються для одержання ліцензії

1. Суб'єкт господарювання, який має намір здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій, що ліцензується, особисто, через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення звертається до НКРЗ із заявою про видачу ліцензії за встановленим нею зразком.

2. До заяви про видачу ліцензії заявник додає:

1) копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа;

2) копії установчих документів (для юридичних осіб), засвідчені нотаріально або органом, який видав оригінал документа;

3) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують право власності суб'єкта господарювання або користування ним виробничими приміщеннями;

4) плани утворення та використання телекомунікаційної мережі за підписом заявника - суб'єкта господарської діяльності;

5) документи, що підтверджують фінансові можливості та кадрове забезпечення здійснення заявленої діяльності.

3. НКРЗ забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не передбачені цим Законом.

4. У разі наявності в заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які здійснюватимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначаються їх перелік та місцезнаходження.

5. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається або надсилається заявнику, з відміткою про дату прийняття документів та підписом відповідальної особи НКРЗ.

6. Усі подані заявником документи після реєстрації заяви формуються в окрему справу.

7. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

1) заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

2) документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.

8. У разі залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник інформується в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав протягом тижня від дати реєстрації заяви.

9. У разі усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії.

10. НКРЗ публікує інформацію щодо процедур видачі ліцензій в Інформаційному бюлетені НКРЗ та на офіційному веб-сайті НКРЗ. Обов'язок своєчасного оприлюднення зазначеної інформації покладається на Голову НКРЗ.

Стаття 73. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії

1. НКРЗ приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк, що не перевищує 30 робочих днів від дати реєстрації заяви про видачу ліцензії.

2. Копія рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові протягом трьох робочих днів від дати його прийняття.

3. У разі, якщо НКРЗ не прийняла рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у визначені цим Законом строки, рішення про видачу заявнику ліцензії вважається прийнятим. У цьому випадку НКРЗ зобов'язана не пізніш як на сьомий робочий день після дня закінчення встановленого цим Законом строку для прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі направити заявнику повідомлення про видачу йому ліцензії, і видати заявнику ліцензію в порядку, передбаченому статтею 75 цього Закону.

4. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави відмови.

5. У разі прийняття НКРЗ рішення про видачу ліцензії, а також у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, заявникові надсилається рішення про видачу ліцензії (у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті - повідомлення про видачу ліцензії), повідомлення про розмір плати за видачу ліцензії, порядок її оплати та отримання ліцензії.

6. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

1) встановлення недостовірності даних у поданих заявником документах для отримання ліцензії;

2) встановлення невідповідності заявника та поданих документів ліцензійним умовам, встановленим для певного виду господарської діяльності у сфері телекомунікацій;

3) неможливість видачі ліцензії внаслідок раніше прийнятого рішення щодо обмеження їх чисельності та розподілу на конкурсних засадах.

7. У разі відмови у видачі ліцензії суб'єкт господарювання може подати до НКРЗ нову заяву про видачу ліцензії після усунення обставин, що стали підставою для відмови у її видачі.

8. Рішення НКРЗ про відмову у видачі ліцензії повинно містити вичерпний перелік підстав для відмови і може бути оскаржено у судовому порядку.

9. У разі якщо діяльність, що ліцензується, потребує використання обмеженого ресурсу (радіочастотного та/або номерного) термін прийняття рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії становить 60 робочих днів від дня реєстрації заяви. У разі необхідності міжнародної координації присвоєнь радіочастот термін надання ліцензії продовжується на термін, визначений Регламентом радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку або відповідними міжнародними договорами. Ліцензія на вид діяльності у сфері телекомунікацій, який передбачає користування радіочастотним ресурсом України, видається одночасно з відповідною ліцензією на користування радіочастотним ресурсом України.

Стаття 74. Обмеження кількості ліцензій та проведення конкурсу на отримання ліцензії в таких випадках

1. НКРЗ може прийняти рішення про обмеження кількості ліцензій на види діяльності у сфері надання телекомунікаційних послуг у разі необхідності забезпечення ефективного використання телекомунікаційних мереж в інтересах споживачів та використання обмежених ресурсів. Це рішення повинно бути опубліковане із зазначенням підстав його прийняття.

2. У разі прийняття рішення про обмеження кількості ліцензій ліцензії видаються на конкурсних засадах. Конкурс на одержання ліцензій повинен проводитися на відкритих, недискримінаційних та прозорих засадах і передбачати однакові конкурсні умови та вимоги для всіх учасників конкурсу.

3. Видача ліцензій у разі проведення конкурсу здійснюється в термін, що не перевищує чотирьох місяців із дня його оголошення.

4. Порядок проведення конкурсів на отримання ліцензій встановлюється НКРЗ з дотриманням таких умов:

1) оголошення про проведення конкурсів на отримання ліцензій надається не пізніше ніж за 60 календарних днів до дня проведення конкурсу, підлягає обов'язковій публікації в Інформаційному бюлетені НКРЗ та розміщенню на офіційному веб-сайті НКРЗ;

2) для участі в конкурсі на отримання ліцензії суб'єкти господарювання не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня його проведення подають до органу ліцензування повідомлення про намір взяти участь у конкурсі, а також документи, передбачені порядком проведення конкурсу;

3) рішення про результати конкурсу оформлюється протоколом НКРЗ не пізніше ніж через п'ять робочих днів від дати проведення конкурсу;

4) рішення про результати конкурсу публікується в Інформаційному бюлетені НКРЗ та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЗ в установленому цим Законом порядку.

5. Повідомлення про прийняття рішення за результатами конкурсу про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявнику в письмовій формі протягом трьох робочих днів від дати його оформлення.

6. Рішення про результати конкурсу може бути оскаржено в судовому порядку.

7. У разі анулювання ліцензії, виданої за результатами конкурсу, НКРЗ не пізніше ніж через десять робочих днів від дати прийняття рішення про її анулювання зобов'язана оголосити конкурс на отримання ліцензії, яка була анульована.

Стаття 75. Видача ліцензії

1. НКРЗ повинна оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні від дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

2. НКРЗ робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, який було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.

3. Якщо заявник протягом 30 календарних днів від дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення щодо видачі ліцензії не надав документа, що підтверджує внесення плати за її видачу, або не звернувся до НКРЗ для отримання оформленої ліцензії, НКРЗ скасовує рішення про видачу ліцензії або приймає рішення про визнання такої ліцензії недійсною.

4. Ліцензії видаються на бланках, зразки яких затверджуються НКРЗ, і є захищеними документами суворої звітності.

5. Строк дії ліцензії встановлює НКРЗ у ліцензії, але не може бути меншим ніж п'ять років.

6. У ліцензії зазначається територія, на якій здійснюється діяльність у сфері телекомунікацій на підставі цієї ліцензії.

7. Ліцензія підписується керівником НКРЗ або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.

8. Інформація про видачу ліцензії та особливі умови, зазначені в ліцензії, публікуються в Інформаційному бюлетені НКРЗ.

9. Суб'єкт господарювання не може передавати ліцензію іншій юридичній або фізичній особі для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій.

Стаття 76. Продовження строку дії ліцензії

1. У разі якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до НКРЗ із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 72 цього Закону.

2. НКРЗ не має права відмовити в продовженні строку дії ліцензії, якщо оператором телекомунікацій виконуються всі ліцензійні умови та особливі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з поважних причин, які не залежали від оператора телекомунікацій.

3. Рішення про продовження строку дії ліцензії або про відмову в продовженні строку її дії із зазначенням підстав відмови повинно бути направлено заявнику не пізніше ніж через 15 робочих днів від моменту реєстрації заяви.

4. Рішення НКРЗ про продовження строку дії ліцензії оформляється на бланку ліцензії.

5. При продовженні строку дії ліцензії НКРЗ на підставі окремого рішення може внести зміни до особливих умов зазначеної ліцензії.

6. Продовження строку дії ліцензії, яка була отримана за конкурсом, здійснюється без проведення конкурсу.

7. Якщо оператор телекомунікацій оскаржує рішення НКРЗ про відмову в продовженні строку дії ліцензії в судовому порядку до закінчення строку дії ліцензії, дія цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду.

8. Процедура продовження терміну дії ліцензії застосовується тільки до тих видів діяльності, які ліцензуються відповідно до цього Закону.

Стаття 77. Переоформлення ліцензії

1. Підставами для переоформлення ліцензії є:

1) зміна найменування юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

2) зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

3) реорганізація юридичної особи - суб'єкта господарювання шляхом зміни організаційно-правової форми, перетворення, злиття, приєднання. У цьому випадку ліцензії, отримані оператором телекомунікацій, переоформляються на його правонаступника.

2. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом 30 робочих днів подати до НКРЗ заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни. Заява про переоформлення ліцензії подається в порядку, визначеному частиною першою статті 72 цього Закону.

3. НКРЗ протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви про переоформлення ліцензії зобов'язана при наданні документів, що підтверджують оплату переоформлення, видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії, або відмовити в переоформленні ліцензії у разі відсутності підстав для переоформлення чи недостовірних даних у поданих документах.

4. У разі переоформлення ліцензії НКРЗ приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що переоформлялася, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.

5. Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.

6. Суб'єкт господарювання, який подав до НКРЗ заяву про переоформлення ліцензії та відповідні документи, може здійснювати свою діяльність на підставі довідки НКРЗ про прийняття цієї заяви до моменту видачі переоформленої на новому бланку ліцензії або прийняття рішення про відмову в переоформленні ліцензії.

7. Непереоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Стаття 78. Зміна даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії

1. Суб'єкт господарювання зобов'язаний письмово повідомляти НКРЗ про зміни даних у документах, визначених пунктами 1-3 частини другої статті 72 цього Закону, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, протягом 30 робочих днів після виникнення таких змін разом з документами або їх засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

Стаття 79. Видача дубліката ліцензії

1. Підставами для видачі дубліката ліцензії є:

1) втрата ліцензії;

2) пошкодження бланка ліцензії.

2. У разі втрати ліцензії суб'єкт господарювання зобов'язаний звернутися до НКРЗ із заявою про видачу її дубліката. Якщо бланк ліцензії не придатний для користування внаслідок його пошкодження, разом із заявою до НКРЗ подається пошкоджений бланк ліцензії. Заява про видачу дубліката ліцензії подається в порядку, визначеному частиною першою статті 72 цього Закону.

3. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, який зазначався у втраченій або пошкодженій ліцензії.

4. НКРЗ зобов'язана протягом п'яти робочих днів з дати одержання заяви при наданні документів, що підтверджують оплату видачі дубліката, видати заявникові дублікат втраченої або пошкодженої ліцензії.

5. У разі видачі дубліката ліцензії НКРЗ приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була втрачена або пошкоджена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.

6. Суб'єкт господарювання, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката ліцензії, може здійснювати свою діяльність до отримання дубліката ліцензії на підставі відповідної довідки НКРЗ.

Стаття 80. Плата за видачу, переоформлення, видачу дубліката ліцензії, продовження терміну її дії

1. За видачу ліцензій, їх переоформлення, видачу дублікатів і продовження терміну їх дії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлює Кабінет Міністрів України.

2. Плата за продовження терміну дії ліцензій, їх переоформлення і видачу дублікатів не повинна перевищувати витрати, пов'язані із здійсненням зазначених процедур.

Стаття 81. Нагляд за додержанням ліцензійних умов

1. Нагляд за додержанням операторами телекомунікацій ліцензійних умов та особливих умов, визначених у ліцензії, здійснюється Державною інспекцією зв'язку шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

2. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

3. Позапланові перевірки здійснюються лише на підставі надходження до Державної інспекції зв'язку у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення операторами телекомунікацій ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

4. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається в Державній інспекції зв'язку.

5. За наявності порушень ліцензійних умов Державна інспекція зв'язку не пізніше 10 робочих днів від дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або вносить до НКРЗ подання про анулювання ліцензії. На підставі подання Державної інспекції зв'язку про анулювання ліцензії та за наявності передбачених цим Законом підстав для анулювання ліцензії НКРЗ не пізніше 20 робочих днів від дати складання акта перевірки Державною інспекцією зв'язку приймає рішення про анулювання ліцензії.

6. Оператор телекомунікацій, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний у встановлений у розпорядженні строк подати Державній інспекції зв'язку інформацію про усунення порушень.

Стаття 82. Анулювання ліцензії

1. Підставами для анулювання ліцензії є:

1) заява суб'єкта господарювання про анулювання ліцензії;

2) акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

3) акт про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності;

4) акт про невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

5) акт про повторну відмову ліцензіата у допуску представників Державної інспекції зв'язку для проведення перевірки, а також про чинення інших перешкод, які не дають здійснювати перевірку в повному обсязі;

6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

7) рішення про скасування державної реєстрації ліцензіата;

8) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть ліцензіата-фізичної особи, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

2. Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії, акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності, акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, акта про повторну відмову ліцензіата у допуску представників Державної інспекції зв'язку для проведення перевірки, а також про вчинення інших перешкод, які не дають здійснювати перевірку в повному обсязі, здійснюється з обов'язковим попереднім запрошенням ліцензіата або його представників.

3. НКРЗ має прийняти рішення про анулювання ліцензії протягом 20 робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії. Дане рішення вручається або надсилається рекомендованим листом оператору телекомунікацій із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття. Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено в судовому порядку.

4. У разі прийняття рішення про анулювання ліцензії, крім випадків, передбачених пунктами 7 і 8 частини першої цієї статті, рішення про анулювання ліцензії підлягає виконанню через три місяці після набрання ним чинності.

5. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів із дня його прийняття. Якщо оператор телекомунікацій протягом цього часу оскаржує дане рішення в судовому порядку, дія цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду.

6. Запис про дату та номер рішення про анулювання ліцензії вноситься до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання ним чинності.

7. Рішення НКРЗ про анулювання чи визнання недійсною ліцензії оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКРЗ та публікується в Інформаційному бюлетені НКРЗ в порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 83. Упорядкування домену.UA

1. Упорядкування домену.UA є комплексом організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення делегування, і подальшого використання доменних імен другого або нижчих рівнів у домені.UA. У тому числі до Упорядкування домену.UA відноситься підтримка єдиного реєстру домену.UA в координації з відповідною організацією, що адмініструє міжнародну ієрархічну систему доменних імен та відповідних серверів доменних назв у домені.UA Упорядкування домену.UA спрямоване на забезпечення прав та задоволення інтересів споживачів послуг Інтернет і суб'єктів упорядкування домену.UA, розвиток конкуренції на ринку послуг з реєстрації доменних імен, забезпечення рівних можливостей Реєстрантів доменних імен щодо реєстрації та обслуговування доменних імен у домені UA.

2. Суб'єктами упорядкування домену.UA є:

1) Адміністратор домену.UA;

2) Технічний адміністратор домену.UA;

3) Незалежні реєстратори доменних імен;

4) Реєстранти доменних імен;

5) Спеціальна комісія з досудового вирішення доменних спорів.

3. Адміністратор домену.UA утворюється та діє як недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Недержавна неприбуткова самоврядна організація, на яку покладаються визначені цим Законом повноваження Адміністратора домену.UA, набуває визначені цим Законом повноваження Адміністратора домену.UA з моменту її акредитації у відповідній організації, що адмініструє міжнародну ієрархічну систему доменних імен.

Установчим документом недержавної неприбуткової самоврядної організації, на яку покладаються визначені цим Законом повноваження Адміністратора домену.UA (далі - недержавної самоврядної організації), є затверджений її засновниками статут. У статуті недержавної самоврядної організації вказується її найменування і місцезнаходження, мета діяльності, органи управління, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок набуття та припинення членства в недержавній самоврядній організації, підстави та порядок припинення діяльності недержавної самоврядної організації, розподілу майна і доходів недержавної самоврядної організації у разі її ліквідації. Статут недержавної самоврядної організації повинен відповідати вимогам, встановленим цим Законом.

Засновниками недержавної самоврядної організації можуть бути виключно самоврядні неприбуткові організації, що об'єднують юридичних осіб, які надають послуги мережі Інтернет (послуги у мережі Інтернет).

Членами недержавної самоврядної організації можуть бути виключно самоврядні неприбуткові організації, що об'єднують юридичних осіб, які надають послуги мережі Інтернет (послуги у мережі Інтернет). Повноваження членів недержавної самоврядної організації здійснюють їх уповноважені представники.

Органами управління недержавною самоврядною організацією є загальні збори її членів і виконавчий орган. Нагляд за діяльністю недержавної самоврядної організації в частині виконання нею визначених цим Законом повноважень Адміністратора домену.UA в межах, визначених абзацом десятим частини третьої цієї статті, здійснює наглядова рада недержавної самоврядної організації.

При прийнятті рішень загальними зборами членів недержавної самоврядної організації кожен її член має один голос.

Порядок скликання і проведення загальних зборів членів недержавної самоврядної організації, порядок прийняття загальними зборами членів недержавної самоврядної організації рішень, не пов'язаних зі здійсненням визначених цим Законом повноважень Адміністратора домену.UA, а також порядок набуття чинності такими рішеннями визначаються статутом недержавної самоврядної організації.

Загальні збори членів недержавної самоврядної організації утворюють виконавчий орган недержавної самоврядної організації, визначають його компетенцію та склад.

До складу наглядової ради недержавної самоврядної організації входять члени наглядової ради, які призначаються на посади та звільняються з посад на підставі рішень ЦОВЗ, НКРЗ, Антимонопольного комітету України та інших уповноважених відповідно до законодавства центральних органів виконавчої влади (урядових органів). Кожен уповноважений центральний орган виконавчої влади (урядовий орган), зазначений у абзаці дев'ятому частини третьої цієї статті, має право призначити не більш ніж одного члена наглядової ради недержавної самоврядної організації. Наглядова рада недержавної самоврядної організації є повноважною за умови призначення на посади не менш ніж трьох її членів.

Рішення, пов'язані зі здійсненням визначених цим Законом повноважень Адміністратора домену.UA, приймаються виключно зборами членів недержавної самоврядної організації більшістю від загальної кількості членів недержавної самоврядної організації, і набувають чинності за умови їх затвердження наглядовою радою недержавної самоврядної організації.

Рішення загальних зборів членів недержавної самоврядної організації, пов'язане зі здійсненням визначених цим Законом повноважень Адміністратора домену.UA, не пізніше наступного дня після дня його прийняття направляється для затвердження наглядовою радою недержавної самоврядної організації. Наглядова рада недержавної самоврядної організації протягом десяти днів після отримання рішення затверджує його або повертає зі своїми вмотивованими та сформульованими пропозиціями для повторного розгляду загальними зборами членів недержавної самоврядної організації. У разі, якщо наглядова рада недержавної самоврядної організації протягом десяти днів після отримання рішення, пов'язаного зі здійсненням визначених цим Законом повноважень Адміністратора домену.UA, не повернула його для повторного розгляду загальними зборами недержавної самоврядної організації, таке рішення вважається затвердженим наглядовою радою недержавної самоврядної організації.

4. Адміністратор домену.UA:

1) розробляє та затверджує Правила домену.UA;

2) встановлює вимоги до Технічного адміністратора домену.UA, затверджує умови конкурсного відбору Технічного адміністратора домену.UA, організовує проведення такого конкурсного відбору, укладає за результатами проведення конкурсного відбору Технічного адміністратора домену.UA угоду з суб'єктом господарювання, що здійснюватиме повноваження Технічного адміністратора домену.UA, здійснює контроль за діяльністю Технічного адміністратора домену.UA в частині дотримання ним Правил домену.UA;

3) встановлює вичерпний перелік вимог до Незалежних реєстраторів доменних імен, порядок їх акредитації, здійснює акредитацію Незалежних реєстраторів доменних імен, які відповідають встановленим Адміністратором домену.UA вимогам;

4) розробляє та затверджує Положення про Спеціальну комісію з вирішення доменних спорів, Правила досудового вирішення доменних спорів, створює Спеціальну комісію з досудового вирішення доменних спорів, призначає на посади та звільняє з посад членів Спеціальної комісії з досудового вирішення доменних спорів;

5) затверджує виключні переліки доменних імен, що не делегуються та/або використовуються у спеціальних цілях (стоп-листи), регламенти та інші супровідні документи, що використовуються в процесі делегування, подовження делегування, використання та передачі прав на доменні імена в домені.UA;

6) взаємодіє з відповідною організацією, що адмініструє міжнародну ієрархічну систему доменних імен з метою інтегрування домену.UA у міжнародну систему адміністрування доменних імен мережі Інтернет.

Всі документи, передбачені частиною четвертою цієї статті, які затверджуються Адміністратором домену.UA, а також щорічні звіти про результати фінансової діяльності Адміністратора домену.UA та Технічного адміністратора домену.UA, підлягають обов'язковому оприлюдненню в офіційних друкованих засобах масової інформації, а також розміщенню на офіційному веб-сайті Адміністратора домену.UA.

5. Технічним адміністратором домену.UA може бути лише суб'єкт господарювання - юридична особа, яка є резидентом України. Технічний адміністратор домену.UA визначається Адміністратором домену.UA за результатами проведення конкурсного відбору, передбаченого пунктом 2 абзацу першого частини четвертої цієї статті.

Технічний адміністратор домену.UA забезпечує функціонування єдиного реєстру доменних імен та його технічну взаємодію із відповідними системами організації, що адмініструє міжнародну ієрархічну систему доменних імен, та відповідними системами Незалежних реєстраторів доменних імен у домені.UA.

Права та обов'язки Технічного адміністратора домену.UA щодо забезпечення функціонування єдиного реєстру доменних імен та його технічної взаємодії із відповідними системами Незалежних реєстраторів доменних імен у домені.UA визначаються Правилами домену.UA та угодою, укладеною між ним та Адміністратором домену.UA відповідно до пункту 2 абзацу першого частини четвертої цієї статті.

Технічний адміністратор домену.UA не надає платних послуг Реєстрантам доменних імен і не обслуговує їх. Діяльність Технічного адміністратора домену.UA щодо здійснення його повноважень як Технічного адміністратора домену.UA не має на меті одержання прибутку.

6. Незалежним реєстратором доменних імен може бути суб'єкт господарювання - юридична особа, акредитована Адміністратором домену.UA відповідно до Правил домену.UA та в порядку, встановленому Адміністратором домену.UA. Незалежний реєстратор доменних імен здійснює операції з реєстрації та обслуговування доменних імен в інтересах Реєстрантів доменних імен.

7. Реєстрантом доменних імен може бути фізична або юридична особа, в інтересах якої на підставі угоди з Незалежним реєстратором доменних імен здійснюється реєстрація та обслуговування доменного імені. Реєстрант доменних імен має право самостійно обирати Незалежного реєстратора доменних імен, який від його імені та в його інтересах здійснює реєстрацію та обслуговування доменного імені.

8. Спеціальна комісія з вирішення доменних спорів є незалежним органом досудового вирішення доменних спорів, який створюється Адміністратором домену.UA та діє на підставі Правил домену.UA, Положення про Спеціальну комісію з вирішення доменних спорів, а також Правил досудового вирішення доменних спорів, затверджених Адміністратором домену.UA.

9. Доходи недержавної самоврядної організації спрямовуються на здійснення визначених цим Законом повноважень Адміністратора домену.UA і не можуть перерозподілятись між її засновниками та/ або членами.

Розділ XII
ВЗАЄМОЗ'ЄДНАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ

Стаття 84. Принципи взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж

1. Основоположним принципом при взаємоз'єднанні телекомунікаційних мереж є принцип недискримінації.

2. Технічні, організаційні та економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій регулюються умовами договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж між операторами телекомунікацій.

3. НКРЗ, за зверненням будь-якої із сторін, повинна в досудовому порядку вирішити спір операторів телекомунікацій при укладанні договорів про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж операторів. З метою забезпечення ефективної конкуренції та умов, які є недискримінаційними, рівноправними та прийнятними для обох сторін і корисними для споживачів, НКРЗ у встановлений цим законом строк зобов'язана витребувати у операторів, що є сторонами спору, зазначеними у зверненні, всю необхідну інформацію стосовно умов взаємоз'єднання, провести її технічний та економічний аналіз та прийняти відповідне рішення по суті спору між операторами телекомунікацій.

4. Рішення НКРЗ стосовно спору, що виник між операторами телекомунікацій при укладанні, зміні, виконанні або розірванні договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, є обов'язковим для виконання операторами телекомунікацій і може бути скасоване лише за рішенням суду.

Стаття 85. Обов'язки операторів при взаємоз'єднанні телекомунікаційних мереж

1. Оператори телекомунікацій зобов'язані:

1) дотримуватися технічних вимог, установлених для телекомунікаційних мереж;

2) надавати іншим операторам телекомунікацій, які бажають укласти договори про взаємоз'єднання, інформацію, необхідну для підготовки таких договорів, а також запропонувати умови взаємоз'єднання, не гірші тих, що запропоновані іншим операторам телекомунікацій;

3) забезпечувати взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж у всіх технічно можливих місцях із пропускною спроможністю, необхідною для якісного надання телекомунікаційних послуг. При цьому операторам забороняється при проведенні взаємоз'єднання вимагати один від одного виконання будь-яких робіт, послуг, зазнання витрат, спрямованих на дообладнання своїх телекомунікаційних мереж;

4) надавати на вимогу НКРЗ інформацію про умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж;

5) своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки відповідно до умов договору між операторами, провайдерами телекомунікацій;

6) не створювати перешкоди для взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж;

7) вживати заходів для забезпечення сталої та якісної роботи взаємоз'єднаних телекомунікаційних мереж протягом доби з моменту виявлення пошкоджень, повідомляти один одного про пошкодження мережі телекомунікацій або виникнення інших обставин, що призвели або можуть призвести до зниження до неприпустимих значень показників якості телекомунікаційних послуг;

8) обмінюватися даними обліку телекомунікаційних послуг, які були надані через точки взаємоз'єднання їх мереж;

9) додержуватися встановленого нормативно-правовими актами порядку маршрутизації трафіка.

Стаття 86. Каталог пропозицій щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж

1. НКРЗ затверджує і не менше одного разу на рік публікує в Інформаційному бюлетені НКРЗ каталог пропозицій операторів телекомунікацій щодо взаємоз'єднання з їхніми телекомунікаційними мережами. Пропозиції, що публікуються, повинні включати перелік існуючих точок взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, організаційні, економічні та технічні умови взаємоз'єднання, а також механізми розширення вже існуючих взаємоз'єднань з телекомунікаційними мережами операторів комунікацій.

2. Подання пропозицій для операторів телекомунікацій, крім операторів, визнаних суб'єктами з істотним впливом, не є обов'язковим.

3. Порядок подання, розгляду і затвердження пропозицій операторів телекомунікацій щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж встановлює НКРЗ.

Стаття 87. Особливості укладення, зміни та розірвання договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж

1. Укладення договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж здійснюється операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до обов'язкових вимог до договору про взаємоз'єднання, які встановлює НКРЗ.

2. Оператор телекомунікацій, який має намір щодо укладення договору про взаємоз'єднання або щодо зміни чи розірвання такого договору, зобов'язаний письмово подати свої пропозиції відповідному оператору.

3. Оператор телекомунікацій, який отримав письмову пропозицію від іншого оператора, повинен відповісти на неї протягом 30 календарних днів із дня її одержання.

4. Оператор телекомунікацій, який отримав письмову пропозицію щодо підключення, не має права відмовити у взаємоз'єднанні з телекомунікаційною мережею іншого оператора крім випадків, коли це технічно неможливо.

5. Сторони договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, які укладають договори, змінюють їх умови або припиняють дію, повинні повідомити про це НКРЗ протягом 30 календарних днів від дня підписання відповідних документів.

6. НКРЗ щоквартально публікує в Інформаційному бюлетені НКРЗ перелік договорів, укладених між операторами телекомунікацій щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.

Розділ XIII
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПОСЛУГИ

Стаття 88. Загальнодоступні телекомунікаційні послуги

1. До загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать: підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж загального користування (універсальний доступ), надання послуг місцевого телефонного зв'язку, можливість виклику служб екстреної допомоги, і зв'язку за допомогою таксофонів.

2. Надання загальнодоступних послуг здійснюється операторами або провайдерами телекомунікацій незалежно від технологій організації зв'язку.

Стаття 89. Порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг

1. Телекомунікаційні послуги надаються відповідно до чинного законодавства.

2. Умовами надання телекомунікаційних послуг є:

1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг;

2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

3. Надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг повинно відповідати таким вимогам:

1) забезпечення за вимогою споживача з'єднання його кінцевого обладнання з телекомунікаційними мережами загального користування;

2) телекомунікаційні мережі загального користування, до яких підключається кінцеве обладнання споживачів, повинні забезпечувати підтримання голосової телефонії (здійснення й одержання зонових дзвінків), факсимільний зв'язок, передачу даних на рівні, достатньому для доступу споживачів до мережі Інтернет;

3) при забезпеченні універсального доступу вартість підключення до телекомунікаційної мережі загального користування не залежить від технології доступу або способу підключення.

Стаття 90. Особливості розвитку, надання та фінансування загальнодоступних телекомунікаційних послуг

1. Основною метою розвитку та надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг є надання громадянам України, за регульованими державою тарифами, можливості задовольняти власні потреби в телекомунікаційних послугах, визначених цим Законом, повноцінно брати участь у політичному, економічному та громадському житті суспільства.

2. Розвиток загальнодоступних послуг здійснюється згідно із державними цільовими програмами у сфері телекомунікацій, які повинні передбачати передусім порядок та строки забезпечення доступу до загальнодоступних послуг для споживачів сільських, гірських районів, а також для таких вразливих груп споживачів, як малозабезпечені сім'ї, пенсіонери та інваліди, а також кінцеві терміни досягнення можливості загального доступу всього населення України до загальнодоступних послуг, обсяги будівництва телекомунікаційних мереж та необхідні капіталовкладення для досягнення даної цілі.

3. У місцях з недостатнім рівнем щільності телекомунікаційних мереж загального користування технічними засобами заяви на надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг задовольняються в такій послідовності:

1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та військові установи України;

2) медичні заклади, пожежні частини, організації, що надають інформацію про виникнення стихійних явищ (землетруси, повені, урагани тощо), державні дошкільні виховні та навчальні заклади, державні заклади науки і культури;

3) дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав;

4) громадяни, які відповідно до законодавства України мають право на отримання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах;

5) підприємства, установи та організації, громадяни.

4. Фізичні та юридичні особи, що інвестують в будівництво мережі телекомунікацій, до якої підключається кінцеве обладнання цих осіб, у розмірі не менше вартості відповідної кількості абонентських номерів, мають право на позачергове отримання послуг оператора цієї мережі без додержання зазначеного вище порядку.

Розділ XIV
РЕГУЛЮВАННЯ ТАРИФІВ І РОЗРАХУНКІВ

Стаття 91. Регулювання тарифів

1. Тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті.

2. Державному регулюванню шляхом встановлення граничних тарифів підлягають тарифи на загальнодоступні послуги.

Стаття 92. Принципи регулювання тарифів

1. Тарифне регулювання на ринку телекомунікацій України базується на таких принципах:

1) базування розрахунків тарифів на собівартості цих послуг з урахуванням отримання прибутку;

2) залежність рівня тарифів від рівня якості телекомунікаційних послуг;

3) недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних цін з боку окремих операторів, провайдерів телекомунікацій;

4) необхідність уникнення перехресного субсидування одних телекомунікаційних послуг за рахунок інших.

Стаття 93. Порядок розрахунків за телекомунікаційні послуги

1. Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

2. У разі невикористання авансу протягом розрахункового періоду залишок суми коштів переноситься на наступний розрахунковий період, якщо інше не передбачено договором.

Розділ XV
НОМЕРНИЙ РЕСУРС

Стаття 94. Засади формування та розподілу номерного ресурсу України

1. Номерний ресурс є технічно обмеженим ресурсом.

2. Розробку та реалізацію технічної політики у формуванні номерного ресурсу здійснює ЦОВЗ.

3. Розподіл, присвоєння, облік номерного ресурсу, видачу та скасування дозволів, нагляд за його використанням здійснює НКРЗ.

4. Основними засадами формування та розподілу номерного ресурсу є:

1) відкритість, недискримінаційність та об'єктивність, рівність прав на доступ до номерного ресурсу для усіх операторів телекомунікацій;

2) користування номерним ресурсом на дозвільній та платній основі;

3) створення резервної ємності номерів;

4) забезпечення раціонального використання номерного ресурсу;

5) приведення Національного плану нумерації України у відповідність із міжнародними вимогами.

5. В інтересах розширення і забезпечення достатньої ємності номерного ресурсу та приведення його у відповідність із міжнародними вимогами ЦОВЗ приймає рішення про зміну структури номерного ресурсу та простору нумерації.

6. Рішення ЦОВЗ про зміну структури номерного ресурсу та простору нумерації доводиться до НКРЗ та публікується в Інформаційному бюлетені НКРЗ.

7. НКРЗ зобов'язана повідомити операторів, провайдерів телекомунікацій про зміни структури та простору нумерації присвоєного номерного ресурсу не менше ніж за шість місяців до введення в дію зазначених змін.

Стаття 95. Розподіл, використання номерного ресурсу

1. Номерний ресурс надається оператору телекомунікацій на термін дії відповідної ліцензії для використання без права передачі іншим особам, крім випадків вторинного розподілу відповідно до законодавства, на підставі дозволу, що надається НКРЗ.

2. Заява оператора телекомунікацій щодо виділення номерного ресурсу розглядається НКРЗ протягом місяця з моменту її реєстрації. Рішення НКРЗ щодо виділення або відмови у виділенні номерного ресурсу приймається з урахуванням ефективності використання раніше виділеного номерного ресурсу і протягом трьох робочих днів доводиться до операторів телекомунікацій. У рішенні про відмову зазначаються відповідні підстави.

3. Дозвіл на використання номерного ресурсу видається оператору телекомунікацій після надання документів, що підтверджують оплату, протягом трьох днів.

4. НКРЗ має право прийняти рішення щодо вилучення (повністю або частково) в оператора телекомунікацій номерного ресурсу у разі:

1) якщо номерний ресурс або його частина не задіяні в терміни, встановлені в дозволі;

2) якщо номерний ресурс використовується не за призначенням, у тому числі у разі незаконної передачі його іншим особам;

3) якщо відповідна ліцензія анульована, визнана недійсною або закінчився термін її дії, або за заявою оператора телекомунікацій.

5. Розгляд питань про вилучення номерного ресурсу здійснюється з обов'язковим попереднім запрошенням оператора телекомунікацій або його представників.

6. Рішення про вилучення номерного ресурсу публікується НКРЗ у десятиденний термін від дня набрання ним чинності.

7. Дозвіл на використання номерного ресурсу підлягає скасуванню, а присвоєний номерний ресурс - поверненню за рішенням НКРЗ, прийнятим відповідно до законодавства.

8. Оператори телекомунікацій зобов'язані надавати НКРЗ інформацію про стан використання номерного ресурсу у визначеному законодавством порядку.

9. НКРЗ визначає порядок розподілу і використання номерного ресурсу та публікує його в Інформаційному бюлетені НКРЗ.

10. З метою виконання міжнародних зобов'язань, а також забезпечення достатньої доступності номерного ресурсу ЦОВЗ може змінювати структуру, простір нумерації, а НКРЗ - відповідно присвоєння номерів з попередженням про це операторів телекомунікацій не менше ніж за півроку до внесення змін.

11. За видачу номерного ресурсу стягується плата у розмірі і порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, та зараховується до Державного бюджету України.

Стаття 96. Розподіл і використання радіочастотного ресурсу

1. Розподіл і використання радіочастотного ресурсу України для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій проводиться відповідно до Закону України "Про радіочастотний ресурс України".

Розділ XVI
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 97. Мета і загальні принципи міжнародного співробітництва

1. Метою міжнародного співробітництва у сфері телекомунікацій є інтеграція телекомунікацій України у глобальні телекомунікації та впровадження передового європейського досвіду регулювання телекомунікацій з урахуванням національних інтересів України.

2. Міжнародне співробітництво у сфері телекомунікацій здійснюється шляхом:

1) укладання міжнародних договорів;

2) укладання меморандумів, проведення консультацій, взаємодії і співробітництва з органами міждержавних об'єднань;

3) участі в роботі міжнародних організацій;

4) участі в реалізації міжнародних проектів, пов'язаних із створенням глобальної і регіональних телекомунікаційних мереж, з урахуванням національних інтересів України;

5) гармонізації стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, які стосуються вимог до технічних засобів і телекомунікаційних мереж, взаємодії операторів телекомунікацій, використання обмежених ресурсів, якості і видів телекомунікаційних послуг;

6) взаємодії операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших держав.

3. Виконання функцій України як держави - члена Міжнародного союзу електрозв'язку, відповідальність за виконання зобов'язань України за Статутом Міжнародного союзу електрозв'язку та Конвенцією Міжнародного союзу електрозв'язку і зобов'язань за адміністративними регламентами, а також взаємодія і співробітництво з органами, які виконують функції адміністрацій зв'язку іноземних держав, покладаються на Державну адміністрацію зв'язку, яка в установленому порядку також представляє інтереси України в інших всесвітніх, європейських та регіональних організаціях телекомунікацій та у Світовій організації торгівлі з питань, що стосуються телекомунікацій.

Стаття 98. Міжнародні договори

1. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про телекомунікації, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 99. Взаємодія операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших держав

Взаємодія операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших держав, розподіл між ними доходів від надання послуг міжнародного зв'язку, взаємоз'єднання мереж телекомунікацій загального користування тощо здійснюються відповідно до рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку на підставі міжнародних договорів України з відповідними державами та/або договорів операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших країн.

Стаття 100. Відповідальність за порушення законодавства про телекомунікації

1. Особи, винні у порушенні законодавства про телекомунікації, притягуються до цивільної, адміністративної, кримінальної відповідальності відповідно до закону.

2. Прибуток, отриманий оператором, провайдером телекомунікацій внаслідок діяльності без повідомлення НКРЗ та/або ліцензії, порушення встановлених НКРЗ тарифів, вилучається в судовому порядку і спрямовується до Державного бюджету України.

Розділ XVII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та дозволи на використання номерного ресурсу, які були видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом визначеного в них терміну.".

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) У Законі України "Про телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 18, ст. 155):

у статті 1 абзаци п'ятий, тринадцятий, сімнадцятий, двадцять сьомий, двадцять дев'ятий, тридцять другий, п'ятдесят другий виключити;

абзац третій викласти у такій редакції:

"аудіовізуальний (електронний) засіб масової інформації - телерадіоорганізація, яка надає для масового приймання споживачами аудіовізуальну інформацію, передану у вигляді електричних сигналів і прийняту за допомогою побутових електронних пристроїв";

абзац четвертий викласти у такій редакції:

"багатоканальна телемережа - телекомунікаційна мережа загального користування, призначена для передавання телерадіопрограм, а також надання телерадіоорганізацією інших мультимедійних послуг, здатна забезпечити одночасну трансляцію більше ніж однієї телерадіопрограми і може інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування";

абзац двадцять другий викласти у такій редакції:

"мовлення (телерадіомовлення) - створення і розповсюдження телерадіоорганізацією програм та передач з використанням технічних засобів телекомунікацій для публічного приймання за допомогою побутових теле- та радіоприймачів у відкритий спосіб";

абзац сороковий викласти у такій редакції:

"суб'єкт інформаційної діяльності - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність у сфері телебачення і радіомовлення"

у частині третій статті 4 слова "та провайдерів програмної послуги" виключити;

частину четверту статті 22 викласти у такій редакції:

"Порядок технічної розробки телекомунікаційних мереж забезпечується оператором телекомунікацій відповідно до вимог законодавства про телекомунікації та радіочастотний ресурс";

назву Розділу IV викласти у такій редакції:

"Розділ IV
ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ В ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ, СИСТЕМИ КОЛЕКТИВНОГО ПРИЙОМУ. РЕТРАНСЛЯЦІЯ
";

статтю 39 викласти у такій редакції:

"Стаття 39. Мовлення в телекомунікаційних мережах

1. Телекомунікаційні мережі створюються, реєструються, обслуговуються і захищаються відповідно до вимог Закону України "Про телекомунікації".

2. Для мовлення у телекомунікаційній мережі телерадіоорганізації повинні отримати відповідну ліцензію Національної ради.

3. Право мовлення у багатоканальних телемережах мають виключно телерадіоорганізації, що отримали ліцензії на мовлення з використанням ресурсу телекомунікаційної мережі відповідно до вимог статті 23 цього Закону.

4. Телерадіоорганізації здійснюють мовлення з використанням ресурсу телекомунікаційної мережі відповідно до умов ліцензії на мовлення та угоди з оператором телекомунікацій.";

статтю 40, частини третю та п'яту статті 42 виключити, у зв'язку з чим частину четверту статті 42 вважати частиною третьою;

назву статті 70 викласти у такій редакції:

"Стаття 70. Контроль та нагляд за дотриманням законодавства телерадіоорганізаціями";

у статті 71 слова "провайдери програмної послуги," виключити;

у статті 72:

частину третю виключити;

у частині шостій слова "та провайдерів програмної послуги" виключити;

у частині сьомій слова "або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги" виключити;

у частині восьмій слова "якщо провайдер програмної послуги за час після сплати ним попереднього штрафу вже отримав не менше трьох попереджень" виключити;

у частині дванадцятій слова "або справу про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги" виключити;

назву статті 73 викласти у такій редакції:

"Стаття 73. Розгляд Національною радою питань про порушення телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії";

назву статті 74 викласти у такій редакції:

"Стаття 74. Прийняття Національною радою рішення за результатами розгляду питання про порушення телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії".

2) У Законі України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 16, ст. 265):

абзац другий статті 13 викласти в такій редакції:

"нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення";

у статті 14 слова "ліцензування провайдерів програмної послуги" виключити;

статтю 19 викласти у такій редакції:

"Стаття 19. Державна реєстрація телерадіоорганізацій

Національна рада здійснює державну реєстрацію телерадіоорганізацій і веде відповідні реєстри в порядку, визначеному Законом України "Про телебачення і радіомовлення";

у статті 24:

абзац десятий частини другої викласти у такій редакції:

"приймаються рішення про затвердження та внесення змін до відповідних пакетів програм універсальної програмної послуги";

абзац чотирнадцятий частини другої викласти у такій редакції:

"приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії на мовлення";

5. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців від дня набрання чинності цим Законом:

1) Розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

 
В. М. ЛИТВИН

Опрос