Идет загрузка документа (129 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О минимизации влияния мирового финансового кризиса на экономику Украины

Проект закона Украины от 22.10.2008 № 3309
Дата рассмотрения: 22.10.2008 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на економіку України

З метою забезпечення конституційних прав громадян, гарантування економічної безпеки держави, недопущення та мінімізації можливих збитків для економіки та фінансової системи України від фінансової кризи, яка охопила більшу частину промислово розвинутих країн, з огляду на нагальну необхідність підвищення ефективності діяльності державних органів фінансово-кредитної сфери

Верховна Рада України постановляє:

I. Запровадити на період до 1 січня 2011 року такі заходи з мінімізації впливу світової фінансової кризи на економіку України:

Стаття 1. Дозволити Кабінету Міністрів України формувати та збільшувати статутні капітали системних банків шляхом обміну акцій додаткової емісії (паїв) банків на державні облігації України чи придбання таких акцій (паїв) за рахунок інших державних запозичень та коштів бюджету.

У разі виявлення ознак неплатоспроможності системного банку, загрози порушення системним банком або іншими особами банківського законодавства, здійснення ризикованих операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів системного банку, Національний банк України або Кабінет Міністрів України в особі Міністерства фінансів України мають право ініціювати скликання загальних зборів учасників життєздатного системного банку для прийняття рішення щодо збільшення статутного капіталу.

Визначення розміру суми, на яку доцільно здійснити збільшення статутного капіталу системного банку здійснює Національний банк України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Також для визначення розміру суми, на яку доцільно здійснити збільшення статутного капіталу системного банку, Міністерство фінансів України або Національний банк України за погодженням з Міністерством фінансів України або Міністерство фінансів України можуть залучати незалежних вітчизняних або іноземних експертів (далі - експерт), які мають відповідний досвід роботи у банківський сфері.

Оплата послуг експертів здійснюється за рахунок банку.

При виконанні своїх функцій експерт за своїм статусом в частині доступу до інформації, яка містить банківську таємницю, прирівнюється до представника Національного банку України.

Висновок щодо суми, на яку доцільно здійснити збільшення статутного капіталу банку, експерт має надати протягом терміну визначеного Міністерством фінансів України.

Скликання загальних зборів учасників банку забезпечується правлінням (радою директорів) банку не пізніше десятиденного терміну дати ініціювання Національним банком України або Кабінетом Міністрів України в особі Міністерства фінансів України скликання загальних зборів учасників системного банку для прийняття рішення щодо збільшення статутного капіталу.

Повідомлення про скликання загальних зборів та запрошення потенційних інвесторів взяти участь у загальних зборах банку публікується в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України протягом 2-х робочих днів з дати ініціювання скликання загальних зборів учасників банку для прийняття рішення щодо збільшення статутного капіталу. Повідомлення про розмір збільшення статутного капіталу публікується за 2 робочі дні до проведення загальних зборів.

Рішення загальних зборів стосовно збільшення статутного капіталу банку та внесення відповідних змін до статуту є правомочними незалежно від кількості голосів учасників товариства, які беруть участь у зборах, у разі присутності на них уповноважених представників Національного банку України та/або Міністерства фінансів України.

Уповноважений представник Міністерства фінансів України на загальних зборах наділяється правами учасника, що володіє більшістю у 3/4 голосів учасників системного банку.

На загальних зборах учасників приймається рішення щодо розподілу акцій (паїв) на суму збільшення статутного капіталу із визначенням розміру та частки кожного, призначення членів правління, спостереженої ради, ревізійної комісії банку. Рішення вважається прийнятим на загальних зборах з моменту підписання протоколу загальних зборів представником Міністерства фінансів України. Зміни до статуту банку вважаються підписаними з моменту їх підпису представником Міністерства фінансів України, незалежно від наявності підписів інших учасників банку.

Представник Міністерства фінансів України входить до складу спостережної ради та ревізійної комісії банку.

Установити, що у разі здійснення Міністерством фінансів України або іншими особами заходів з поліпшення фінансового стану банків рішення щодо визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання; внесення змін та доповнень до статуту та розміру статутного капіталу банку; обрання і відкликання членів наглядової ради системного банку; здійснення додаткового випуску (емісії) акцій; розподілу прибутку системного банку; припинення його діяльності, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу; призначення антикризового менеджера та його дії не можуть бути предметом розгляду в судах України.

Пріоритетне право на придбання додаткової частки у статутному капіталі системного банку надається учаснику або потенційному інвестору, розмір пропозицій якого був найбільшим.

У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про участь у статутному капіталі системного банку чи за його дорученням Міністерство фінансів України придбаває акції (паї) в залежності від розміру пропозицій учасників та потенційних інвесторів банку. За відсутності пропозицій, Міністерство фінансів України може придбавати всі акції (паї) банку, запропоновані до продажу у зв'язку із збільшенням його статутного капіталу.

Якщо за результатами підписки частка Кабінету Міністрів України складає менш ніж 25 відсотків + 1 акція, то умовами випуску має передбачатися випуск привілейованих акцій на частку Кабінету Міністрів України в статутному капіталі банку з правом відповідної кількості голосів та правом отримання дивідендів із розрахунку не менше плаваючої ставки доходності в розмірі 1,5 облікової ставки Національного банку України. Розмір дивідендів за одною привілейованою акцією не може бути меншим за розмір дивідендів за одною простою акцією.

Протягом одного дня після прийняття загальними зборами рішення про збільшення та розподіл акцій (паїв) статутного капіталу системного банку, особи, які висловили намір придбати акції (паї), зобов'язані внести оплату у розмірі не менше 20 відсотків вартості акцій (паїв). Залишок коштів сплачується протягом наступних восьми днів. У окремих випадках на вимогу Міністерства фінансів оплата проводиться негайно та у повному обсязі.

Якщо повна вартість акцій (паїв) не сплачена у встановлений строк, то здійснена часткова оплата учасника (потенційного інвестора) не підлягає поверненню протягом одного року та зараховується банком як строковий депозит учасника (потенційного інвестора) із ставкою у розмірі не більше середньозваженої ставки першої групи банків за класифікацією активів Національного банку України.

Міністерство фінансів України здійснює оплату придбаних акцій (паїв) протягом 10-ти робочих днів з дня прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Після затвердження загальними зборами змін до статуту банку правління (рада директорів) банку чи особа, визначена загальними зборами, забезпечує подання змін до статуту банку на погодження Національному банку України в одноденний термін та у дводенний термін на реєстрацію державному реєстратору.

Протягом одного робочого дня після реєстрації змін до статуту, правління (рада директорів) банку чи особа, визначена загальними зборами, забезпечує подання протоколу загальних зборів та змін до статуту банку до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску акцій, яка забезпечує реєстрацію випуску акцій банку в день подання документів.

Подання протоколу загальних зборів та змін до статуту банку до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є вичерпною підставою для здійснення нею реєстрації випуску акцій.

Фактичне подання змін до статуту банку відповідно на погодження Національному банку України та реєстрацію державному реєстратору вважається відповідно погодженням їх Національним банком України та реєстрацією державним реєстратором.

Фактичне подання документів для реєстрації випуску акцій банку вважається реєстрацією випуску акцій системного банку.

Підтвердженням фактичного подання документів до Національного банку України, державного реєстратора, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку вважається наявність відмітки органу про прийняття документів (реєстраційний індекс) чи розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового відділення з описом вкладення.

Покупці акцій банку набувають права власності на акції після повної оплати їх вартості та фактичного подання протоколу загальних зборів та змін до статуту банку до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації випуску акцій.

Покупці паїв банку набувають права власності на паї після повної оплати їх вартості та фактичного подання протоколу загальних зборів та змін до статуту банку державному реєстратору.

У разі коли системний банк знаходиться на рівні, нижчому ніж критерій життєздатності, Національний банк України за погодженням з Міністерством фінансів України визначає мінімальний обсяг додаткових внесків, необхідних для досягнення достатнього розміру капіталу банку та термін їх внесення учасниками та/або потенційними інвесторами. З моменту прийняття вказаного рішення керівництво банку переходить до групи управління банком з правами тимчасового адміністратора у складі представників Національного банку України та Міністерства фінансів України. Будь-які рішення групи управління системним банком набувають чинності за умови їх погодження представником Міністерства фінансів України. У разі незабезпечення виконання вимог учасниками банку щодо доведення рівня капіталу до достатнього розміру, вони втрачають право власності на акції (паї).

З цього моменту групою управління банком розпочинається процедура щодо додаткового випуску акцій банку на суму, необхідну для доведення капіталу банку до достатнього розміру. Реєстрація додаткового випуску акцій (паїв) здійснюється у порядку, встановленому нормами даної статті для реєстрації додаткового випуску акцій (паїв) життєздатного банку.

Акції (паї), на які було втрачено право власності учасниками банку, розподіляються на правах власності серед інвесторів, які забезпечили доведення розміру капіталу банку до достатнього розміру капіталу.

Стаття 2. Визначити Міністерство фінансів України уповноваженим органом з управління корпоративними правами держави у статутних фондах банків.

Рішення про продаж акцій (паїв) або їх частини, що знаходяться в управлінні Міністерства фінансів України, приймає Кабінет Міністрів України. Кошти від їх продажу зараховуються до Державного бюджету України.

Стаття 3. Заборонити системним банкам, учасником яких відповідно до цього Закону виступив Кабінет Міністрів України в особі Міністерства фінансів України, приймати рішення щодо змін розміру статутного капіталу та будь-яких змін до статуту банку без попереднього погодження з Міністерством фінансів України.

Надати право Міністерству фінансів України в особі Міністра фінансів вводити у виконавчий орган банку осіб (антикризових менеджерів), які матимуть право призупиняти дії органів управління банку, у тому числі операції банку, які можуть загрожувати інтересам вкладників, інших кредиторів чи учасників банку.

Антикризові менеджери мають право доступу до усієї документації системного банку, в тому числі тієї, яка містить банківську таємницю, та нагляду за діяльністю будь-якого підрозділу банку.

Стаття 4. Створити у складі Державного бюджету України Стабілізаційний фонд, до якого зараховуються у повному обсязі кошти від приватизації об'єктів у 2009 - 2010 роках та кошти, що надходять від продажу державних цінних паперів.

До затвердження Державного бюджету України на 2009 рік використання коштів стабілізаційного фонду здійснюється відповідно до розробленого Кабінетом Міністрів України Порядку.

Стаття 5. Кабінету Міністрів України при формуванні проектів законів про Державний бюджет України на 2009 - 2010 роки передбачити 1 млрд. гривень на підтримку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Дозволити Кабінету Міністрів України здійснювати внески державними облігаціями України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в тому числі у 2008 році на суму 1 млрд. гривень.

Встановити, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику його учасника (тимчасового учасника) відшкодування коштів в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 100 тис. гривень на вкладника по вкладах у кожному із таких учасників.

Стаття 6. Надати право Міністерству фінансів України на здійснення державних внутрішніх запозичень номінованих в іноземній валюті.

Встановити, що використання іноземної валюти на території України як засобу платежу за операціями пов'язаними з купівлею-продажем, з випуском та обігом державних внутрішніх запозичень, номінованих в іноземній валюті, не потребує наявності ліцензії Національного банку України.

Стаття 7. Заборонити до 01.01.2011 року банкам, які за останні шість місяців до дати розподілу прибутку чи виплати дивідендів мають порушення, визначених банківським законодавством нормативів, розподіляти чистий прибуток за будь-якими напрямами, окрім спрямування його на поповнення статутного капіталу банку чи формування резервного фонду, а також заборонити виплачувати дивіденди, крім випадку їх спрямування акціонерами за угодами субординованого боргу банку.

Стаття 8. Надати право Кабінету Міністрів України, Національному банку України, резидентам здійснювати розрахунки на території України у вільно конвертованій валюті при здійсненні платежів за операціями, пов'язаними із збільшенням капіталізації банків.

Стаття 9. Встановити, що відчуження та реалізацію майна, що знаходиться в управлінні міністерств та інших органів виконавчої влади здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Установити, що кошти від оплати житлово-комунальних послуг, зараховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті суб'єктами господарювання, що надають ці послуги, в установах уповноваженого Кабінетом Міністрів України банку. Порядок зарахування та розподілу цих коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Органам стягнення вжити необхідних заходів задля виконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення простроченої більш ніж два роки заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками із застосуванням механізму стягнення цієї заборгованості у визначеному цим пунктом порядку.

Органи стягнення:

здійснюють моніторинг стану погашення заборгованості відповідно до компетенції, ведуть облік та списують безнадійну заборгованість;

визначають суму простроченої заборгованості на підставі договору, відповідно до якого боржник отримав позику або кредит;

рекомендованим листом із зворотним повідомленням надсилають боржнику повідомлення про визначену для сплати суму. Сума простроченої заборгованості боржника, вважається узгодженою у день отримання боржником повідомлення. Днем отримання повідомлення про суму простроченої заборгованості є день відмітки у зворотному повідомленні про отримання рекомендованого листа боржником. Узгоджена сума простроченої заборгованості підлягає сплаті до державного бюджету боржником не пізніше одинадцятого дня після дня, з якого сума простроченої заборгованості вважається узгодженою.

у разі несплати боржником узгодженої суми простроченої заборгованості в установлені строки приймають рішення про стягнення з боржника простроченої заборгованості, яке набирає чинності з дня його прийняття і є виконавчим документом та виконується державною виконавчою службою в установленому законодавством порядку;

виступають стягувачем у виконавчому провадженні на виконання рішення про стягнення з боржника простроченої заборгованості.

З метою погашення простроченої заборгованості активи боржника можуть передаватися у бюджетну заставу, що є способом забезпечення виконання зобов'язань боржника на підставі договору, відповідно до якого боржник отримав позику або кредит, не здійснених у визначений строк.

У силу бюджетної застави орган стягнення має першочергове право у разі непогашення забезпеченої бюджетною заставою суми простроченої заборгованості на задоволення своїх вимог за рахунок вартості заставленого майна перед іншими кредиторами.

Право бюджетної застави виникає з дня прийняття рішення про стягнення з боржника узгодженої суми простроченої заборгованості і не потребує письмового оформлення.

Бюджетна застава в межах узгодженої з боржником суми його простроченої заборгованості поширюється на будь-які активи, що перебувають у власності (господарському віданні) боржника на день виникнення бюджетної застави, а також на будь-які інші активи, на які боржник набуде право власності у майбутньому, до моменту повного погашення його простроченої заборгованості.

Бюджетна застава включається органом стягнення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Боржник може вільно розпоряджатися активами, що перебувають у бюджетній заставі, за винятком операцій, здійснення яких підлягає письмовому погодженню з органом стягнення:

видаткові операції на всіх рахунках боржника, відкритих ним у банках, за винятком спрямування коштів до державного бюджету в рахунок погашення сум простроченої заборгованості та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності боржника (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме - готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт (послуг), за кошти за цінами не нижче від звичайних;

використання об'єктів нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поруки, відступлення права вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;

знищення об'єктів нерухомого чи рухомого майна, за винятком їх знищення внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відчуження (викупу) за рішенням органів державного управління.

Надання майна, що перебуває у бюджетній заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення будь-якої вимоги третіх осіб не дозволяється.

Активи боржника звільняються з-під бюджетної застави з дня:

надходження до органу стягнення підтвердження Державного казначейства України про відсутність у боржника простроченої заборгованості;

визнання простроченої заборгованості безнадійною;

набрання законної сили відповідним рішенням суду про звільнення активів боржника з-під бюджетної застави або набрання законної сили рішенням суду у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.

Установити, що органи стягнення застосовують визначені цим пунктом заходи незалежно від наявності судового спору щодо стягнення відповідної простроченої заборгованості.

У разі наявності судового спору щодо стягнення такої простроченої заборгованості орган стягнення одночасно з прийняттям рішення про її стягнення у порядку, визначеному цим пунктом, звертається до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, яке підлягає безумовному задоволенню судом".

Стаття 12. Господарські товариства, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, сплачують до 1 грудня 2008 року безпосередньо до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 рік пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Господарські товариства 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутному фонді господарських товариств, частка держави в яких складає не менше 50 відсотків, сплачують до 1 грудня 2008 року безпосередньо до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 рік пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних фондах господарських товариств.

Дочірні компанії та підприємства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в тому числі ВАТ "Укрнафта" та ЗАТ "Укргаз-Енерго", сплачують дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за минулі роки до 1 червня поточного року, безпосередньо Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" пропорційно розміру частки (акцій, паїв) Компанії у їх статутних фондах.

Стаття 13. Надати право Кабінету Міністрів України, в разі необхідності, здійснювати перерозподіл розмірів страхових внесків між фондами загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування у межах загального розміру страхових внесків, що сплачується до фондів загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування відповідно до чинного законодавства.

Стаття 14. Установити, що Кабінет Міністрів України встановлює розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах призначень, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Стаття 15. Органам державної влади та органам місцевого самоврядування скоротити видатки на утримання на 20 % порівняно з сумами, передбаченими у проекті Державного бюджету України на 2009 рік, схваленому постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2008 р. N 824 (Офіційний вісник України, 2008, N 70, ст. 2361).

Стаття 16. Установити мораторій на надання державним закладам гуманітарної сфери статусу національного.

Стаття 17. З дня набрання чинності цим Законом запровадити мораторій на надання нових та розширення існуючих пільг, компенсацій, гарантій громадянам України.

Стаття 18. З метою підвищення незалежності Національного банку України, встановити, що рішення Ради Національного банку України не можуть бути обмежуючими щодо дій Національного банку та носять виключно рекомендаційний характер.

II. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У пункті 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 9, ст. 76) слова і цифри "з 1 січня 2009 року" замінити словами і цифрами "з 1 січня 2011 року".

2. У Законі України "Про ціни і ціноутворення" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1990, N 52, ст. 650) статтю 9 доповнити частиною такого змісту:

"Ціни/тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються підприємствами незалежно від форми їх власності, встановлюються відповідно до Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про місцеве самоврядування в Україні";

3. У Законі України "Про Митний тариф України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 24, ст. 125; 2007 р., N 36-37, ст. 508):

доповнити статтю 2 абзацами такого змісту:

"Кабінет Міністрів України у 2009 та 2010 роках тимчасово строком від 3 до 6 місяців має право змінювати ставки ввізного та вивізного мита.

Термін набрання чинності ставок ввізного мита визначається Кабінетом Міністрів України".

4. У Законі України "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1991, N 39 (24.09.91), ст. 510; 1997 р., N 16, ст. 119, N 22, ст. 159:

1) частину третю статті 1 викласти в такій редакції:

"Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, ввізного та вивізного мита у 2009 та 2010 роках, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України. Кабінет Міністрів України у 2009 та 2010 роках тимчасово строком від 3 до 6 місяців має право змінювати ставки ввізного та вивізного мита. Термін набрання чинності ставок ввізного та вивізного мита визначається Кабінетом Міністрів України";

2) статтю 5 доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі зміни юридичної адреси суб'єктів підприємницької діяльності платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду".

3) пункт 10 частини першої статті 14 виключити;

4) у статті 15:

частину першу доповнити пунктом 3 такого змісту:

"3) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів";

у реченні другому частини третьої слова та цифру "у пункті 2" замінити словами та цифрами "у пунктах 2 і 3".

5. У частині четвертій статті 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 20, ст. 82; 1998 р., N 30-31, ст. 193; 2000 р., N 21, ст. 157; 2001 р., N 30, ст. 143; 2003 р., N 7, ст. 69):

а) доповнити абзац другий після слів "торгового патенту" словами "(крім вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності нафтопродуктами та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах)";

б) доповнити частину після абзацу п'ятого новими абзацами такого змісту:

"Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності нафтопродуктами та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлюється окремо на кожний пістолет паливно-роздавальних колонок за календарний місяць у межах від 300 до 2000 гривень залежно від місця розташування таких пунктів продажу.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності нафтопродуктами та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлюється органами місцевого самоврядування при затвердженні місцевих бюджетів на відповідний рік (при внесені змін до місцевих бюджетів).";

У зв'язку з цим абзаци шостий - дев'ятий вважати відповідно абзацами восьмим - одинадцятим.

6. У Законі України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156 із наступними змінами):

1) у статті 7:

у підпункті 7.4.5 пункту 7.4:

а) абзац перший доповнити абзацом другим такого змісту:

"Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом шести звітних періодів з дати виписки податкової накладної.";

б) абзац другий вважати абзацом третім;

абзац третій підпункту 7.5.1 пункту 7.5 викласти у такій редакції:

"або дата отримання платником податку товарів (робіт, послуг), що підтверджено податковою накладною";

2) статтю 81 викласти у такій редакції:

"Стаття "81. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства

81. Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

81.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування, сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальнику на вартість виробничих факторів, а при наявності залишку такої суми податку, - для інших виробничих цілей.

81.3. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

81.4. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту, сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється у загальному порядку.

81.5. Платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари (послуги) у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку.

81.6. Сільськогосподарським уважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) складає не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоствореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність менше дванадцяти календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) розраховується за наслідками кожного звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше дванадцяти послідовних податкових періодів, якщо такі поставки не були постійними і не складали окремої підприємницької діяльності.

81.7. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

81.8. Норми цієї статті не поширюються на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали (коди УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30).

81.9. Сільськогосподарське підприємство надає покупцю податкову накладну у порядку, встановленому пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.

81.10. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.

У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

81.11. Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх послідовних дванадцяти звітних періодів несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущене таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних календарних періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

У разі запровадження надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану в установленому законодавством порядку, норми цього пункту починають застосовуватися після спливу строку запровадження цих подій.

Якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану у строки, зазначені у попередньому абзаці, то за поданням хоча би двох з таких суб'єктів, Кабінет Міністрів України має право подовжити строк використання спеціального режиму оподаткування для всіх підприємств, що знаходяться у зонах такої надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану, без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом. Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані.

81.12. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню у разі, якщо:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та подає заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником цього податку на загальних підставах;

в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації;

г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових періодів.

У цих випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

81.13. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та у порядку, встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому абзацом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

81.14. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування оподатковується за ставками податку, встановленими пунктом 6.1 статті 6 цього Закону.

81.15. Для цілей цієї статті застосовуються такі терміни:

81.15.1 виробничі фактори:

а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі коли товари (послуги), основні фонди виготовлені та/або придбані використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях;

б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції;

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);

надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме, з питань

оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління;

знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративного (зрошувального) та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь;

розділ м'яса для товарної кондиції;

81.15.2 діяльність у сфері сільського господарства:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація;

81.15.3 діяльність у сфері лісового господарства (лісництва):

а) садження, вирощування і догляд за деревами або чагарниками чи зрубування (крім зрубування дерев чи чагарників у межах Карпатського регіону або на іншій території України. Така діяльність уважається промисловим виробництвом та не підпадає під дію цієї статті);

б) збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих рослин, їх обробка та консервація;

81.15.4 діяльність у сфері рибальства:

а) розведення та виловлення прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних);

б) розведення та виловлення морської або океанічної риби або безхребетних;

в) розведення та виловлення мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей;

г) обробка та/або консервація риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей;

81.15.5. Обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).

81.15.6. Виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним Класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

7. У Законі України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 23, ст. 180; 2003 р., N 33 - 34, ст. 267; 2007 р., N 4, ст. 32; 2008 р., N 27 - 28, ст. 253):

у графі третій статті 1 цифри "21,5" замінити цифрами "34";

статтю 7 викласти у такій редакції:

"Стаття 7. Установити з 1 лютого по 30 червня 2009 року ставки акцизного збору на такі товари:

Код товару згідно з УКТ ЗЕД 

Опис товару 

Ставки акцизного збору у гривнях з одиниці товару 

2207 

Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації

27 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту 

2208

Спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт

27 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту" 

8. У Законі України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 42, ст. 201; 1998 р., N 17, ст. 82, N 52, ст. 327; 1999 р., N 4, ст. 34, N 30, ст. 241, N 38, ст. 346, ст. 350, N 52, ст. 464; 2000 р., N 4, ст. 30, N 19, ст. 145, N 24, ст. 181, N 27, ст. 214, N 38, ст. 320, N 43, ст. 372; 2001 р., N 24, ст. 125; 2002 р., N 50, ст. 365; 2003 р., N 33 - 34, ст. 267; 2005 р., NN 17 - 19, ст. 267, N 21, ст. 304; 2007 р., N 3, ст. 31):

1) статтю 1 викласти в такій редакції:

"1. Затвердити ставки акцизного збору на такі товари (продукцію):

Код виробів за УКТ ЗЕД 

Опис товару згідно з УКТ ЗЕД 

Ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) 

2203 00 

Пиво із солоду (солодове) 

0,49 грн. за 1 л 

 

Легкі дистиляти: 

 

2710 11 11 00 

для специфічних процесів переробки 

12 євро за 1000 кг 

2710 11 15 00 

для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарній підкатегорії 2710 11 11 00 

12 євро за 1000 кг 

 

Бензини спеціальні: 

 

2710 11 21 00 

уайт-спірит 

12 євро за 1000 кг 

2710 11 25 00 

інші спеціальні бензини 

20 євро за 1000 кг 

 

Бензини моторні: 

 

2710 11 31 00 

бензини авіаційні 

20 євро за 1000 кг 

 

бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: 

 

2710 11 41 11
2710 11 41 31
2710 11 41 91
2710 11 45 11
2710 11 49 11 

сумішеві з вмістом не менше як 5 мас. % високооктанової кисневмісної добавки або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші:
А-76 Ек, А-80 Ек, А-92 Ек, АІ-93 Ек, А-95 Ек, А-98 Ек 

110 євро за 1000 кг 

2710 11 41 19
2710 11 41 39
2710 11 41 99
2710 11 45 99
2710 11 49 99 

А-72, А-76, А-80, А-90, А-91, А-92, АІ-93, А-95, А-96, А-98 та бензини моторні інших марок 

110 євро за 1000 кг 

2710 11 51 00
2710 11 59 00 

бензини моторні з вмістом свинцю більш як 0,013 г/л: А-72, А-76, А-80, А-90, А-91, А-92, АІ-93, А-95, А-96, А-98 та бензини моторні інших марок 

110 євро за 1000 кг 

2710 11 70 00 

Паливо для реактивних двигунів 

20 євро за 1000 кг 

2710 11 90 00 

Інші легкі дистиляти 

20 євро за 1000 кг 

 

Середні дистиляти: 

 

2710 19 11 00 

для специфічних процесів переробки 

20 євро за 1000 кг 

2710 19 15 00 

для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарній підкатегорії 2710 19 11 00 

12 євро за 1000 кг 

 

Гас: 

 

2710 19 21 00 

паливо для реактивних двигунів 

12 євро за 1000 кг 

2710 19 25 00 

інший гас 

20 євро за 1000 кг 

2710 19 29 00 

Інші середні дистиляти 

20 євро за 1000 кг 

2710 19 31
2710 19 35
2710 19 41
2710 19 45 00
2710 19 49 00 

Важкі дистиляти:
з вмістом сірки: 

 

більш як 0,2 мас. % 

95 євро за 1000 кг 

більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. % 

85 євро за 1000 кг 

більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. % 

80 євро за 1000 кг 

не більш як 0,005 мас. % 

70 євро за 1000 кг; 

3811 19 00 00 

Високооктанові кисневмісні домішки до бензинів (ТУУ 30183376.001 - 2000) 

Виготовлення нафтопродуктів здійснюється підприємствами, які мають всі стадії технологічного процесу з їх виготовлення, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Високооктанові кисневмісні добавки (ВКД) до бензинів з обов'язковою їх денатурацією бензином виробляються державними спиртовими заводами, визначеними Кабінетом Міністрів України.";

2) доповнити Закон статтею 8 такого змісту:

"8. Установити з 1 січня по 30 червня 2009 року ставку акцизного збору на пиво із солоду (солодове) (код згідно з УКТЗЕД 2203 00) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) у розмірі 0,39 гривні за 1 літр.".

9. У статті 7 Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 38, ст. 560; 1996, N 45, ст. 238; 2000, N 6-7, ст. 39):

частини десяту та тринадцяту виключити;

частину дванадцяту викласти у такій редакції:

"Встановлені частиною другою цієї статті ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Кабінетом Міністрів України на відповідний рік".

10. У розділі II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 27-28, ст. 253):

а) у підпункті "б" підпункту 1 пункту 4 цифри "200" та "100" замінити цифрами "300" та "200" відповідно;

б) підпункт 1 пункту 4 доповнити абзацами такого змісту:

"У кожному податковому (звітному) періоді до затвердженої підпунктом "б" ставки рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) застосовується коригуючий коефіцієнт.

Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України";

в) після пункту 8 доповнити пунктом такого змісту:

"9. Установити, що у 2009 році до нормативів, що належать до абсолютних, затверджених цим Законом у додатках N 1 та N 2, застосовується коефіцієнт 1,439.";

У зв'язку з цим пункти дев'ятий - одинадцятий вважати відповідно пунктами десятим - дванадцятим.

11. Частину другу статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 29 ст. 389) доповнити новими абзацами такого змісту:

"актів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, якими затверджуються ціни/тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво у разі зміни цін на енергоносії, рівня мінімальної заробітної плати та податкового законодавства, яке впливає на такі тарифи;".

12. У Законі України "Про банки та банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 5-6, ст.30):

1) у абзаці сімнадцятому статті 2 цифри "10" замінити цифрою "5".

2) у абзаці першому статті 34 після слів "володіти чи контролювати" доповнити цифрою "5".

3) статтю 56 доповнити пунктом 6 наступного змісту:

"6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі банку перевищують п'ять відсотків.".

13. У статті 20 Закону України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 47, ст. 642) частини шосту та сьому викласти в такій редакції:

"Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави, а також у позасудовому порядку банками, у разі невиконання позичальниками взятих зобов'язань, на майно яке є забезпеченням цих зобов'язань. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду";

"Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором, а також банками щодо заставленого майна, на яке звернено стягнення відповідно до положень цієї статті. Позасудове звернення стягнення на заставлене майно та його реалізація банками здійснюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та Національним банком України".

14. Розділ VII "Заключні положення" Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983 N 5464-X доповнити статтею 1931 такого змісту:

"Стаття 1931. До прийняття нового Житлового кодексу України питання щодо надання постійного житла (в тому числі безкоштовного), передбаченого для окремих категорій громадян чинним законодавством, вирішується шляхом одержання перших внесків на будівництво (придбання) житла у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів для отримання іпотечних житлових кредитів".

15. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997, N 24, ст. 170):

1) пункт "а" частини першої статті 28 доповнити новим підпунктом 21 такого змісту:

"21) затвердження цін/тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються підприємствами незалежно від форми їх власності, в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, при зміні цін на енергоносії, рівня мінімальної заробітної плати та податкового законодавства, яке впливає на такі тарифи".

16. У Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 20-21, ст. 190) пункт 7 статті 18 доповнити положенням наступного змісту:

"Місцева державна адміністрація зобов'язана затверджувати ціни/тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються підприємствами незалежно від форми їх власності, в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, при зміні цін на енергоносії, рівня мінімальної заробітної плати та податкового законодавства, яке впливає на такі тарифи".

17. У Законі України "Про природні монополії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 30, ст. 238) абзац другий статті 8 доповнити словами наступного змісту: "(крім цін/тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які встановлюються відповідно до Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про місцеве самоврядування в Україні")".

18. У статті 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 5 - 6, N 7 - 8, ст. 78) слова "та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень" виключити.

19. У Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 37-38, ст. 189):

1) у статті 46:

а) пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:

"3) до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім випадків, пов'язаних з введенням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації та видатків, пов'язаних з ліквідацією наслідків фінансової кризи за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України";

б) частину третю викласти в такій редакції:

"3. До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період запозичення можуть здійснюватися лише з метою погашення основної суми державного боргу, крім видатків пов'язаних з ліквідацією наслідків фінансової кризи";

2) пункт 2 статті 78 доповнити абзацом наступного змісту:

"Забороняється здійснювати видатки з місцевих бюджетів, крім переліку захищених статей, які щорічно визначаються законом України про державний бюджет на відповідний рік (оплату праці працівників бюджетних установ, нарахувань на заробітну плату, придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, трансфертів населенню) при наявності заборгованості перед суб'єктами господарювання, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася і постачалася населенню, для виробництва якої використовується природний газ, до повного її погашення, що підтверджується довідкою цих суб'єктів господарювання та НАК "Нафтогаз України".".

20. Пункт 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (Відомості Верховної Ради України, 1999, N 11, ст. 79) виключити.

21. У Законі України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 1999, N 48, ст. 407):

1) статтю 1 викласти в такій редакції:

"Стаття 1. Військове майно

Військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, цілісні майнові комплекси, об'єкти соціальної інфраструктури, нежитлові приміщення, об'єкти незавершеного будівництва та інше нерухоме майно, в тому числі землі оборони, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо";

2) у частині третій статті 4 слова "Міністерством оборони України" замінити словами "Кабінетом Міністрів України";

3) статтю 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Відчуження військового майна

Рішення про відчуження та реалізацію військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, в тому числі разом з земельними ділянками, на яких воно розташовано, приймає Кабінет Міністрів України.

Перелік об'єктів нерухомого військового майна, в тому числі земель оборони, що підлягають відчуженню, у наступному році, щорічно формуються органами виконавчої влади, які здійснюють функції з управління такими об'єктами, та до 1 червня передаються на затвердження Кабінету Міністрів України.

Методика оцінки вартості військового майна, а також порядок відчуження та реалізації військового майна затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кошти, одержані від реалізації військового майна, зараховуються та використовуються відповідно до закону України про Державний бюджет України.".

22. У графі третій статті 1 Закону України "Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них" (Відомості Верховної Ради України, 1996, N 32, ст. 152; 1999, N 52, ст. 464; 2001, N 4, ст. 16; 2005, N 17, N 18-19, ст. 267; 2007, N 3, ст. 31 замінити:

цифри "0,02" цифрами "0,1";

цифри "0,03" цифрами "0,15";

цифри "0,06" цифрами "0,6";

цифри "0,1" цифрами "1,0";

23. У Законі України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 33, ст. 278):

у статті 1 розділу 1:

а) у підпункті 1 абзаци другий - шостий виключити;

б) підпункт 2 виключити;

24. У Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 3, ст. 31) підпункт 1 пункту 4 розділу I виключити;

25. У Законі України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 9, ст. 68):

1) статтю 3 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Ставки і зарахування податку

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується у таких розмірах:

Код 

Опис об'єктів оподаткування 

Ставка податку на рік 

 

При першій реєстрації в Україні: 

 

8701 

трактори колісні (крім гусеничних - код 8701 30 та тільки сідельних тягачів) 

2,5 грн. з 100 куб. см 

8701 20 

тільки сідельні тягачі 

 

 

нові 

15 грн. з 100 куб. см 

 

що використовувалися до 8 років 

15 грн. з 100 куб. см 

 

що використовувалися понад 8 років 

500 грн. з 100 куб. см 

8702 

автомобілі для перевезення не менш як 10 осіб, включаючи водія, з об'ємом циліндрів двигуна: 

 

до 6000 куб. см 

 

нові 

15 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 8 років 

15 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

500 грн. з 100 куб. см 

від 6001 куб. см і більше 

 

нові 

15 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 8 років 

15 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

30 грн. з 100 куб. см 

8703 

автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном - код 8703 90 10 00) з об'ємом циліндрів двигуна: 

 

до 1000 куб. см 

 

нові 

15 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 8 років 

25 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

100 грн. з 100 куб. см 

від 1001 куб. см до 1500 куб. см 

 

нові 

20 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 8 років 

25 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

200 грн. з 100 куб. см 

від 1501 куб. см до 1800 куб. см 

 

нові 

25 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 8 років 

35 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

300 грн. з 100 куб. см 

від 1801 куб. см до 2500 куб. см 

 

нові 

30 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 8 років 

36 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

500 грн. з 100 куб. см 

від 2501 куб. см до 3500 куб. см 

 

нові 

75 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 8 років 

90 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

750 грн. з 100 куб. см 

від 3501 куб. см до 4500 куб. см 

 

нові 

120 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 8 років 

135 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

1000 грн. з 100 куб. см 

від 4501 куб. см до 5500 куб. м 

 

нові 

165 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 8 років 

180 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

1250 грн. з 100 куб. см 

від 5501 куб. см і більше 

 

нові 

210 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 8 років 

225 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

1500 грн. з 100 куб. см 

8703 90 10 00 

транспортні засоби, оснащені електродвигунами 

0,5 грн. з 1 кВт 

8704 

автомобілі вантажні з об'ємом циліндрів двигуна: 

 

до 8200 куб. см 

15 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 5 років 

50 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися від 5 до 8 років 

700 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

1000 грн. з 100 куб. см 

від 8201 куб. см до 15000 куб. см 

 

нові 

20 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 5 років 

30 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися від 5 до 8 років 

50 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

1000 грн. з 100 куб. см 

від 15001 куб. см і більше 

 

нові 

25 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 5 років 

30 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися від 5 до 8 років 

50 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

300 грн. з 100 куб. см 

8705 

автомобілі спеціального призначення (крім пожежних і швидкої допомоги) 

 

нові 

5 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися до 8 років 

5 грн. з 100 куб. см 

що використовувалися понад 8 років 

100 грн. з 100 куб. см 

8711 

мотоцикли (мопеди), велосипеди з двигуном (крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см, - код 8711 10 00 00) з об'ємом циліндрів двигуна: 

 

до 500 куб. см 

3 грн. з 100 куб. см 

від 501 до 800 куб. см 

5 грн. з 100 куб. см 

від 801 куб. см і більше 

10 грн. з 100 куб. см 

 

При проведенні реєстрації, перереєстрації та чергового технічного огляду: 

 

8701 

трактори колісні (крім гусеничних - код 8701 30 та тільки сідельних тягачів) 

2,5 грн. з 100 куб. см 

8701 20 

тільки сідельні тягачі 

15 грн. з 100 куб. см 

8702 

автомобілі для перевезення не менш як 10 осіб, включаючи водія, з об'ємом циліндрів двигуна: 

 

до 6000 куб. см 

15 грн. з 100 куб. см 

від 6001 куб. см і більше 

15 грн. з 100 куб. см 

8703 

автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном - код 8703 90 10 00) з об'ємом циліндрів двигуна: 

 

до 1000 куб. см 

15 грн. з 100 куб. см 

від 1001 куб. см до 1500 куб. см 

20 грн. з 100 куб. см 

від 1501 куб. см до 1800 куб. см 

25 грн. з 100 куб. см 

від 1801 куб. см до 2500 куб. см 

30 грн. з 100 куб. см 

від 2501 куб. см до 3500 куб. см 

75 грн. з 100 куб. см 

від 3501 куб. см до 4500 куб. см 

120 грн. з 100 куб. см 

від 4501 куб. см до 5500 куб. см 

165 грн. з 100 куб. см 

від 5501 куб. см і більше 

210 грн. з 100 куб. см 

8703 90 10 00 

транспортні засоби, оснащені електродвигунами 

0,5 грн. з 1 кВт 

8704 

автомобілі вантажні з об'ємом циліндрів двигуна: 

 

до 8200 куб. см 

15 грн. з 100 куб. см 

від 8201 куб. см до 15000 куб. см 

20 грн. з 100 куб. см 

від 15001 куб. см і більше 

25 грн. з 100 куб. см 

8705 

автомобілі спеціального призначення (крім пожежних і швидкої допомоги) 

5 грн. з 100 куб. см 

8711 

мотоцикли (мопеди), велосипеди з двигуном (крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см, - код 8711 10 00 00) з об'ємом циліндрів двигуна: 

 

до 500 куб. см 

3 грн. з 100 куб. см 

від 501 до 800 куб. см 

5 грн. з 100 куб. см 

від 801 куб. см і більше 

10 грн. з 100 куб. см 

 

яхти і судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних): 

 

8903 91 10 00 

морські 

14 грн. з 100 см довжини 

8903 91 91 00 

яхти і судна парусні масою не більш як 100 кг 

7 грн. з 100 см довжини 

8903 91 93 00 

яхти і судна парусні масою понад 100 кг та завдовжки не більш як 7,5 м 

7 грн. з 100 см довжини 

8903 91 99 00 

яхти і судна парусні масою понад 100 кг та завдовжки понад 7,5 м 

14 грн. з 100 см довжини 

 

човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних): 

 

8903 92 10 00 

морські 

14 грн. з 100 см довжини 

8903 92 91 00 

човни моторні і катери завдовжки не більш як 7,5 м 

7 грн. з 100 см довжини 

8903 92 99 00 

човни моторні і катери завдовжки понад 7,5 м 

14 грн. з 100 см довжини 

 

плавучі засоби (крім спортивних): 

 

8903 99 10 00 

з масою не більш як 100 кг 

7 грн. з 100 см довжини 

8903 99 91 00 

завдовжки не більш як 7,5 м та масою понад 100 кг 

7 грн. з 100 см довжини 

8903 99 99 00 

завдовжки понад 7,5 м та масою понад 100 кг 

14 грн. з 100 см довжини 

Податок з власників транспортних засобів для вантажо-пасажирських автомобілів сплачується у розмірах, встановлених для вантажних автомобілів.

Перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації (тимчасової реєстрації) таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Суми цього податку, що зараховуються до територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя, спрямовуються на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, що належать до комунальної власності.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів зараховується у розмірі 30 відсотків до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 70 відсотків - до бюджету міста Сімферополя та міських, селищних і сільських бюджетів, 100 відсотків до бюджету міста Севастополя у разі реєстрації транспортних засобів на відповідній території.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, зареєстрованих у місті Києві, зараховується у розмірі 70 відсотків до доходів Київського міського бюджету та 30 відсотків до доходів обласного бюджету Київської області.

До 1 липня 2012 року, на період підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу, встановити, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, зареєстрованих у містах обласного підпорядкування підготовки та проведення заходів чемпіонату, зараховується у повному обсязі до бюджетів цих міст.

Податок з визначених цим Законом власників водних транспортних засобів спрямовується до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем реєстрації таких транспортних засобів";

2) у статті 4:

а) у пунктах "а" і "б" частини першої цифри "2500" замінити цифрами "1500";

б) пункт "г" частини першої викласти у такій редакції:

"г) для осіб, які згідно із законодавством є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, ставки податку для тракторів колісних (код 8701, крім сідельних тягачів - код 8701 02), визначені у статті 3 цього Закону, застосовуються з понижуючим коефіцієнтом 0,3";

в) частину третю виключити;

3) у статті 6:

а) частину першу викласти у такій редакції:

"Обчислення податку з власників транспортних засобів проводиться за ставками, встановленими у статті 3 цього Закону:

а) для наземних транспортних засобів, що мають двигуни, за об'ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах або за потужністю двигуна в кВт;

б) для водних транспортних засобів - за довжиною корпусу в сантиметрах";

б) у частині п'ятій після слова "реєстрації" доповнити словами "(тимчасової реєстрації)";

4) доповнити статтею 61 такого змісту:

"Стаття 61. Повноваження органів місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування при затвердженні місцевих бюджетів на наступний бюджетний рік мають право застосовувати до ставок податку, визначених у статті 3 цього Закону, підвищуючі коефіцієнти.".

26. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 p., N 27, ст. 181 із наступними змінами):

1) підпункт 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 доповнити абзацом другим такого змісту:

"До валових доходів платника, зареєстрованого суб'єктом спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 81 Закону України "Про податок на додану вартість", включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованих таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених пунктом 81.15 статті 81 зазначеного Закону."

2) підпункт 5.3.3 пункту 5.3 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"До валових витрат платника, зареєстрованого суб'єктом спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 81 Закону України "Про податок на додану вартість", включається від'ємна різниця, розрахована за правилами абзацу другого підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону."

27. У Законі України "Про планування і забудову територій" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 31, ст. 250) статтю 271 розділу IV виключити.

28. У абзаці другому статті 27 Закону України "Про пожежну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 5, ст. 21) слова "коштів, які відраховуються підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території району, в розмірі 0,1 відсотка від основних та оборотних коштів і трьох відсотків коштів, що виділяються на нове будівництво," виключити.

29. Внести зміни до Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27; 2004 р., N 8, ст. 67; 2005 р., N 4 ст. 103; 2006 р., N 21, ст. 170; 2008 р., N 27-28, ст. 253):

1) у статті 77:

а) частину другу викласти у такій редакції:

"2. Землі оборони перебувають у державній власності.

Землі оборони, які вивільняються в процесі реформування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань і не плануються до використання за призначенням, зараховуються до земель запасу земель оборони. Розпорядження землями запасу земель оборони здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

б) у частині четвертій слово "законом" замінити словами "Кабінетом Міністрів України";

2) пункт "в" частини четвертої статті 84 викласти у такій редакції:

"землі оборони, крім земель запасу, на яких знаходяться об'єкти нерухомого надлишкового військового майна, що реалізуються разом із земельними ділянками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

3) у частині п'ятій статті 137 слово "законом" замінити словами "Кабінетом Міністрів України";

4) частину першу статті 128 доповнити абзацом наступного змісту:

"Продаж громадянам і юридичним особам земель запасу земель оборони здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

30. У Законі України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 24, ст. 348, з наступними змінами):

1) абзаци третій, четвертий та п'ятий частини першої статті 15 викласти в такій редакції:

"продажу об'єктів приватизації на аукціоні, конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону;

продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні (конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону або через організаторів торгівлі цінними паперами), фондових біржах;

продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства виключно на аукціоні (конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону або через організаторів торгівлі цінними паперами)";

2) статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Продаж об'єктів приватизації на аукціоні (конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону або через організаторів торгівлі цінними паперами), фондових біржах

Продаж об'єктів приватизації на аукціоні (конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону або через організаторів торгівлі цінними паперами), фондових біржах здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

3) частину другу статті 21 після слів "у національній" доповнити словами "або у вільно конвертованій іноземній".

31. Частину третю статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 47, ст. 514, з наступними змінами) доповнити абзацом наступного змісту:

"Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов'язані затверджувати ціни/тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються підприємствами незалежно від форми їх власності, в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, при зміні цін на енергоносії, рівня мінімальної заробітної плати та податкового законодавства, яке впливає на такі тарифи".

32. У Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1994, N 17, ст. 99, з наступними змінами):

1) частину першу статті 37 доповнити пунктом 12 такого змісту:

"12) порядок проведення аукціонів з продажу необробленої деревини";

2) частину другу статті 38 після слів "відтворення лісів" доповнити словами "продажу необробленої деревини";

3) статтю 70 доповнити частиною дванадцятою такого змісту:

"Продаж необробленої деревини здійснюється на аукціонах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

33. У Кодексі України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 340, з наступними змінами):

1) у статті 9:

пункти 1 та 2 виключити;

пункт 3 після слів "користування надрами" доповнити словами "коштів від продажу спеціальних дозволів на користування надрами та збору за видачу таких дозволів".

пункт 6 виключити.

2) у статті 10 підпункт 1 виключити.

3) у статті 16:

частину другу викласти у такій редакції:

"Спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр переможцям аукціонів з їх продажу, а також надрокористувачам у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України".

частини третю та шосту виключити.

4) у статті 28:

у пункті 2 частини другої слово "відрахувань" замінити словом "збору";

пункт 3 частини другої викласти у такій редакції:

"3) коштів від продажу спеціальних дозволів на користування надрами та збору за видачу таких дозволів";

5) у статті 34 назву та частину першу викласти в такій редакції:

"Стаття 34. Кошти від продажу спеціальних дозволів на користування надрами та збір за видачу таких дозволів

Вартість спеціальних дозволів на користування надрами визначається за результатами аукціону, а у випадках надання дозволу без проведення аукціону справляється збір, розмір якого визначається виходячи із початкової ціни продажу цього дозволу на аукціоні, розрахованої відповідно до методики, встановленої Кабінетом Міністрів України. Кошти від продажу спеціальних дозволів на користування надрами та збір за видачу таких дозволів зараховуються до державного бюджету - 70 відсотків, у бюджети Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 30 відсотків".

34. У Законі України "Про нафту і газ" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 50, ст. 262, з наступними змінами):

1) статтю 10 доповнити новими частинами такого змісту:

"Установити, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або уповноважені особи договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж:

нафти сирої і газового конденсату власного видобутку (видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування надрами), крім обсягів, які використовуються на власні технологічні потреби, а також газу скрапленого виключно на біржових аукціонах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожного суб'єкта господарювання, визначеного в абзаці першому цього пункту.

Установити, що за рахунок природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що видобувається суб'єктами господарювання, визначеними в абзаці першому частині четвертій цієї статті, формується та використовується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ресурс природного газу, що використовується для потреб населення.

З метою дотримання норм частини четвертої цієї статті передання нафти сирої, газового конденсату, природного газу, у тому числі нафтового (попутного) та скрапленого, на умовах договорів комісії, давальницької переробки, інших договорів, які не передбачають передання права власності на них, не допускається.

Дія частин четвертої - шостої цієї статті поширюється виключно на тих учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарських товариств, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств перевищує 50 відсотків загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність";

2) у статті 14:

частину першу викласти у такій редакції:

"Спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр переможцям аукціонів з їх продажу, а також надрокористувачам у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України";

частини другу та третю виключити.

3) статті 15 та 16 виключити.

35. Пункт 3.4 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 33, ст. 430; 2007 р., N 10, ст. 85; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78) викласти у такій редакції:

"3.4. Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2010 року".

36. Статтю 19 Закону України "Про теплопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2005, N 28, ст. 3731) доповнити новим абзацом наступного змісту:

"Для зарахування коштів, що надходять від продажу теплової енергії, суб'єкти господарювання, які виробляють теплову енергію з використанням природного газу, відкривають у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, поточні рахунки із спеціальним режимом використання, розподіл коштів з яких між суб'єктом господарювання, який виробляє теплову енергію та газопостачальним підприємством здійснюється за нормативами перерахування коштів, що затверджуються газопостачальним підприємством та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України". У разі, якщо суб'єкти господарювання, які виробляють теплову енергію з використанням природного газу не забезпечують відкриття рахунків із спеціальним режимом використання, газопостачальні підприємства мають право не укладати з такими суб'єктами господарювання договорів на постачання природного газу.".

37. У частині другій статті 6 Закону України "Про державну геологічну службу України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 51, ст. 456 із наступними змінами):

1) абзац восьмий викласти в такій редакції:

"надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр переможцям аукціонів з їх продажу, а також надрокористувачам у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України; прийняття рішень щодо їх припинення або анулювання";

2) абзац десятий виключити.

38. Частину другу статті 3 Закону України "Про концесії" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 41, ст. 372; 2002 р., N 48, ст. 362; 2005 р., N 26, ст. 349, N 51, ст. 554) новим абзацом такого змісту:

"будівництво, реконструкція та експлуатація меліоративних систем".

39. У Законі України "Про меліорацію земель" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 11, ст. 90):

1) статтю 28 після слів "місцевих бюджетів" доповнити словами "крім витрат на проектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які надано у концесію";

2) статтю 29 доповнити новою частиною такого змісту:

"Дія цієї статті не поширюється на фінансування витрат на проектування, будівництво (реконструкцію), капітальний ремонт і експлуатацію загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, окремих об'єктів інженерної інфраструктури, які надано у концесію".

40. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 40, ст. 356; N 41, ст. 356; N 42, ст. 356; N 43, ст. 356; N 44, ст. 356):

1) пункт 2 частини першої статті 116 після слів "його частку (дивіденди)" доповнити словами: "з урахуванням вимог передбачених цим Кодексом та іншими законами для господарських товариств, у статутному фонді яких є корпоративні права держави та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків;";

2) пункт 3 частини другої статті 159 після слів "збитків товариства" доповнити словами: "з урахуванням вимог передбачених цим Кодексом та іншими законами для господарських товариств, у статутному фонді яких є корпоративні права держави та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків".

41. У абзаці третьому частини першої статті 88 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 18, ст. 144; N 19-20, ст. 144; N 21-22, ст. 144) після слів "його частку (дивіденди)" доповнити словами: "з урахуванням вимог передбачених цим Кодексом та іншими законами для господарських товариств, у статутному фонді яких є корпоративні права держави та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків;".

42. У Законі України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 49, ст. 682).

1) підпункт "б" частини першої статті 10 після слів "виплати дивідендів" доповнити словами: "з урахуванням вимог передбачених цим Законом та іншими законами для господарських товариств, у статутному фонді яких є корпоративні права держави та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків;".

2) статтю 15 після слів "його використання" доповнити словами "з урахуванням вимог передбачених цим Законом та іншими законами для господарських товариств, у статутному фонді яких є корпоративні права держави та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків".

3) статтю 15 доповнити новими абзацами наступного змісту:

"Господарські товариства у статутному фонді яких є корпоративні права держави сплачують до 1 червня поточного року до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за минулий рік пропорційно розміру державної частки (акції, паїв) у їх статутних фондах.

Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у власності господарських товариств, частка держави в яких складає не менше 50 відсотків сплачують до 1 червня поточного року до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за минулий рік пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків.

Рішення про виплату дивідендів, визначення порядку та розміру їх сплати до Державного бюджету України господарськими товариствами, визначеними абзацами другим та третім цієї статті затверджується Кабінетом Міністрів України.

На суму несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному фонді якого є корпоративні права держави та господарським товариством 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходиться у статутному фонді господарського товариства, частка держави якого складає не менше 50 відсотків, дивідендів на державну частку, Фондом державного майна України нараховується пеня, яка сплачується до Державного бюджету України з розрахунку 200 відсотків річних облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.".

43. У підпункті "в" пункту 18 частини другої статті 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006, N 46, ст. 456) слова "державними, у тому числі казенними, підприємства та їх об'єднаннями, господарськими структурами" замінити словами "державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями".

44. Абзац перший пункту 12 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49 - 51, ст. 376; 2005 р., N 6, ст. 141, NN 17 - 19, ст. 267; 2006 р., NN 9 - 11, ст. 96, N 16, ст. 136; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 25, ст. 342) викласти у редакції:

"Перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.".

45. Абзац 7 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171; 2002 р., N 17, ст. 124; 2004 р., N 32, ст. 385; 2005 р., N 17 - 19, ст. 267; 2006 р., NN 9 - 11, ст. 96; 2007 р., N 9, ст. 67) викласти в редакції:

"затверджує бюджет Фонду на поточний рік після встановлення Верховною Радою України розміру страхових внесків та звіт про його виконання.

Установити, що бюджет Фонду на 2009 - 2010 роки затверджується Кабінетом Міністрів України".

46. Абзац четвертий пункту 7 частини сьомої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 46 - 47, ст. 403; 2001 р., N 17, ст. 80; 2006 р., N 27, ст. 234; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 22, ст. 292) викласти в редакції:

"річні бюджети Фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету Фонду.

Установити, що бюджет Фонду на 2009 - 2010 роки затверджується Кабінетом Міністрів України".

47. Пункт 5 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 14, ст. 71 із наступними змінами) викласти в редакції:

"5) розглядає та затверджує річний бюджет Фонду, звіт про його виконання.

Установити, що бюджет Фонду на 2009 - 2010 роки затверджується Кабінетом Міністрів України".

48. Ратифікувати:

1) Угоду про позику (Проект з передачі електроенергії) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, підписану 9 листопада 2007 року у м. Києві, і Листа про внесення змін до фінансових умов Угоди про позику (Проект з передачі електроенергії) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, підписаного 20 червня 2008 року в м. Києві (додаються).

2) Кредитну угоду (Проект "Будівництво високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська") між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, підписану 28 лютого 2008 року в м. Києві (додається)".

III. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування, крім:

пункту 7 Розділу II цього Закону, який набирає чинності з 1 числа четвертого місяця з дня опублікування цього Закону;

пункту 22 Розділу II цього Закону, який набирає чинності з 1 грудня 2008 року;

пункту 8 Розділу II цього Закону в частині ставок на пиво із солоду, який набирає чинності з 1 січня 2009 року.

2. Закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України:

1) у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити Порядок використання коштів Стабілізаційного фонду, передбачивши їх використання на збільшення частки бюджетних видатків інвестиційного спрямуванння, зокрема для фінансування інфраструктурних проектів, та надання державних гарантій для залучення підприємствами коштів з метою виконання експортних контрактів.

2) за поданням Фонду державного майна України у двотижневий термін з дня набрання чинності цим Законом затвердити перелік об'єктів державної власності, які будуть підлягати приватизації у 2009 році.

4. Національному банку України за погодженням з Кабінетом Міністрів України у двотижневий термін з дня набрання чинності цим Законом затвердити критерії віднесення банківських установ до системних банків (зміна платоспроможності та ліквідності яких може призвести до суттєвих негативних соціально-економічних наслідків) та критерій життєздатності системного банку (сукупність показників мінімального рівня ліквідності, платоспроможності та інших показників стану системного банку, за якої Кабінету Міністрів України доцільно приймати участь у здійсненні заходів щодо оздоровлення системного банку шляхом збільшення статутного капіталу), які можуть бути використані Кабінетом Міністрів України в особі Міністерства фінансів України при придбанні акцій додаткової емісії (паїв) таких банків.

5. Кабінету Міністрів України та Національному банку України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

3) забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

____________

 

Опрос