Идет загрузка документа (61 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О государственном регулировании в сфере жилищно-коммунальных услуг

Проект закона Украины от 17.06.2008 № 2649
Дата рассмотрения: 17.06.2008 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері житлово-комунальних послуг і спрямований на забезпечення ефективності функціонування ринків житлово-комунальних послуг на основі збалансованості інтересів суспільства, суб'єктів господарювання та споживачів їх товарів і послуг.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

державне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг - економічна політика держави, спрямована на забезпечення ефективності функціонування ринків житлово-комунальних послуг, та комплекс заходів щодо застосування засобів регуляторного впливу на діяльність суб'єктів регулювання у сфері житлово-комунальних послуг;

інвестиційна програма суб'єкта регулювання у сфері житлово-комунальних послуг - затверджена в порядку, визначеному власником суб'єкта господарювання та узгоджена із органом місцевого самоврядування на відповідність соціально-економічному та культурному розвитку території та задоволення потреб населення на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, програма інвестиційної діяльності підприємства, яка містить перелік інвестиційних проектів, їх вартість, джерела фінансування та строки впровадження;

регулювання тарифів - діяльність регуляторних органів у межах встановлених повноважень шляхом встановлення тарифів на послуги суб'єктів регулювання у сфері житлово-комунальних послуг;

регульований тариф - тариф на житлово-комунальну послугу, який встановлюється регуляторним органом у визначеному законодавством порядку;

суб'єкт, діяльність якого регулюється (суб'єкт регулювання) - суб'єкт, господарська діяльність якого підлягає регулюванню відповідним регуляторним органом згідно з цим Законом;

тариф - встановлений регуляторним органом розмір плати за одиницю житлово-комунальної послуги у сфері регулювання цього закону нормативної якості.

2. Інші терміни вживаються у значеннях, визначених законами України

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Предметом регулювання цього закону є відносини, що виникають та підлягають регулюванню у сферах, визначених у частині 2 цієї статті, щодо встановлення тарифів, ліцензування діяльності суб'єктів господарювання, затвердження індивідуальних технологічних нормативів використання питної води.

2. Сферою регулювання цього закону є:

1) централізоване теплопостачання;

2) централізоване опалення;

3) централізоване постачання холодної води;

4) централізоване постачання гарячої води;

5) централізоване водовідведення (очистка стоків як суміжного ринку);

6) утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

3. Дія цього Закону не поширюється на регулювання діяльності суб'єктів господарювання, що виробляють і надають послуги газо- та електропостачання, здійснюють виробництво теплової енергії теплоелектроцентралями, тепловими електростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками, що використовують нетрадиційні або поновлювані джерела енергії.

Стаття 3. Законодавство України про державне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг

1. Законодавство про державне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Закону України "Про природні монополії", Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг та державної регуляторної політики.

2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законами України, то застосовуються правила міжнародних договорів.

Стаття 4. Принципи державного регулювання

1. Державне регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сферах, визначених частиною другою статті 2 цього Закону, здійснюється з дотриманням встановлених законодавством загальних принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, принципів державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та на основі таких принципів:

1) законності та відповідності дій органів регулювання цілям державної політики у сфері житлово-комунальних послуг;

2) незалежності органу регулювання при виконанні регуляторних функцій;

3) самостійності органу регулювання при виконанні регуляторних функцій;

4) об'єктивності, неупередженості та компетентності органу регулювання;

5) відповідальності регуляторного органу за прийняті рішення через процедури їх оскарження в судовому порядку;

6) відкритості процесу ухвалення регуляторних рішень для суспільства, суб'єктів господарювання та споживачів їх товарів і послуг;

7) передбачуваності діяльності регуляторного органу щодо ухвалення регуляторних рішень;

8) гармонізації національних нормативно-правових актів з питань регуляторної діяльності з міжнародними та європейськими стандартами і нормами;

9) стимулювання добросовісної конкуренції, підвищення ефективності використання ресурсів та покращання якості житлово-комунальних послуг.

Стаття 5. Регуляторні органи

1. Регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сферах, визначених статтею 2 цього Закону (крім утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), здійснює Національна комісія регулювання сфери житлово-комунальних послуг в Україні (далі - Національна комісія), яка утворюється і функціонує відповідно до цього Закону.

2. Національна комісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який працює за принципом колегіального прийняття рішень.

Особливості спеціального статусу Національної комісії обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у здійсненні державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності на регіональних ринках житлово-комунальних послуг, які перебувають у стані природної монополії та суміжних з ними ринках, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Національної комісії та її членів, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Національної комісії, наданні соціальних гарантій, в умовах оплати праці.

3. Національна комісія складається із центрального та територіальних відділень. Національна комісія є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

3. Регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюють виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Закону та власних повноважень.

4. Інші органи здійснюють регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сферах, визначених статтею 2 цього Закону, лише у випадках, якщо це передбачено законами України.

Стаття 6. Порядок формування, склад та організація роботи Національної комісії

1. Національна комісія складається із Голови комісії та членів комісії, один з яких є заступником Голови комісії. Голову Національної комісії призначає Президент України за поданням Прем'єр-міністра України терміном на 6 років.

Членів Національної комісії призначає Кабінет Міністрів України за поданням відповідних територіальних органів місцевого самоврядування (Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласних рад) терміном на 6 років. Один з членів комісії за поданням Голови комісії призначається Кабінетом Міністрів України заступником Голови.

Головою, членами Національної комісії можуть бути громадяни України, які мають вищу освіту та стаж роботи в галузях економіки, житлово-комунального господарства або юриспруденції не менше 5 років протягом останніх десяти років.

Одна й та сама особа не може бути членом Національної комісії більше двох термінів підряд.

2. Голова та члени Національної комісії здійснюють свою роботу в складі центрального та 25 територіальних відділень Національної комісії, які не мають статусу юридичної особи.

В складі центрального відділення Національної комісії, яке розташовується за місцезнаходженням Національної комісії в місті Києві, працюють Голова комісії та 6 її членів, в тому числі заступник Голови.

В складі 25 територіальних відділень Національної комісії, що утворюються за територіальною ознакою в Автономній Республіці Крим та областях, працюють не менш як по 3 члени Національної комісії, які зі свого складу обирають голову відповідного територіального відділення.

Компетенція територіальних відділень Національної комісії поширюється на територію відповідних адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей), в яких вони утворені. Центральне відділення Національної комісії виконує функції територіального відділення, передбачені цим Законом, щодо міст Києва і Севастополя.

Відділення, в складі якого повинен працювати член Національної комісії, визначається при його призначенні на посаду Кабінетом Міністрів України.

Пропозиції щодо кандидатур членів Національної комісії, які повинні працювати у територіальних відділеннях Національної комісії в Автономній Республіці Крим і областях, Прем'єр-міністру України подають відповідно Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим та голови відповідних обласних рад.

3. Двічі на рік проводиться спільне засідання Національної комісії за участю Голови та всіх її членів.

4. Організаційно-технічну та іншу роботу щодо забезпечення діяльності Національної комісії та її відділень здійснює апарат Національної комісії відповідно до цього Закону та положення про апарат Національної комісії.

Положення про структурні підрозділи апарату Національної комісії та її відділень затверджує Голова.

Структуру апарату Національної комісії та її відділень затверджує Голова за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Гранична чисельність працівників Національної комісії затверджується Кабінетом Міністрів України.

Штатний розпис, кошторис доходів і видатків Національної комісії затверджує Голова за поданням відділень Національної комісії та погоджує з Міністерством фінансів України.

Умови оплати праці працівників Національної комісії та її відділень встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього закону.

5. Голова та члени Національної комісії, працівники апарату є державними службовцями.

Голова, члени Національної комісії не можуть бути членами будь-якої політичної партії або мати представницький мандат і зобов'язані припинити своє членство у політичній партії та/або скласти представницький мандат протягом 1 місяця з дня призначення на посаду.

Голова, члени Національної комісії та члени їх сімей (чоловік, дружина, діти, батьки) не можуть виступати як акціонери, засновники (учасники), входити до складу органів управління (у тому числі наглядових рад) суб'єктів регулювання Національної комісії. При цьому Голова, члени Національної комісії та/або члени їх сімей (чоловік, дружина, діти, батьки) зобов'язані протягом трьох місяців з дня призначення Голови, члена Національної комісії на посаду вийти зі складу засновників (учасників, акціонерів), органів управління та відчужити належну їм частку у майні суб'єкта регулювання.

Голова, члени Національної комісії не можуть користуватись пільговим або безкоштовним обслуговуванням суб'єктами регулювання Національної комісії за винятками, передбаченими законами України.

6. Повноваження Голови, члена Національної комісії припиняються в разі:

1) закінчення строку, на який його призначено;

2) подання заяви про відставку;

3) припинення громадянства України або виїзду на постійне місце проживання за межі України;

4) неможливості виконання обов'язків за станом здоров'я;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину;

6) досягнення граничного віку перебування на державній службі;

7) визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім;

8) порушення обмежень, передбачених частиною п'ятою цієї статті;

9) смерті.

7. Оплата праці, матеріально-побутове забезпечення, транспортне та медичне обслуговування, надання соціальних гарантій Голові Національної комісії здійснюються на умовах і в порядку, визначених законодавством для міністрів; Головам територіальних відділень - для заступників міністрів; членам комісії центрального та територіальних відділень - відповідно для заступників міністрів Автономної Республіки Крим; для заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; іншим працівникам апарату центрального відділення - для відповідних категорій спеціалістів міністерств; іншим працівникам територіальних відділень - відповідно для спеціалістів міністерств Автономної Республіки Крим, управлінь, самостійних відділів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

8. Національна комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами іноземних держав.

Органи влади, органи місцевого самоврядування взаємодіють з Національною комісією в питаннях реалізації програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць; узгодження планів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, з питань, пов'язаних із соціально-економічним та культурним розвитком території, задоволенням потреб населення; здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг, та подають висновки і пропозиції до Національної комісії про плани суб'єктів господарювання у сферах, визначених частиною другою статті 2 цього закону, здійснення яких може викликати негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки; та про випадки порушення суб'єктами господарювання у сфері житлово-комунальних послуг законодавства щодо захисту прав споживачів.

За рішенням Національної комісії, яке приймається на спільному засіданні Національної комісії за участю всіх її членів, створюється Консультаційно-експертна рада, яка є дорадчим органом, що бере участь в обговоренні проектів документів, які розробляються та/або розглядаються Національною комісією. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджує Національна комісія на своєму спільному засіданні.

Стаття 7. Засоби регулюючого впливу, що застосовуються Національною комісією та її відділеннями

1. Національна комісія в межах своєї компетенції застосовує до суб'єктів господарювання такі засоби регулюючого впливу:

1) регулювання тарифів;

2) ліцензування діяльності суб'єктів господарювання та контроль за дотриманням ліцензійних умов;

3) встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (тільки у сфері централізованого постачання холодної води та водовідведення).

4) інші засоби, якщо вони передбачені цим Законом.

2. До компетенції територіальних відділень Національної комісії належить застосування засобів регулюючого впливу, передбачених частиною першою цієї статті, до суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та організаційно-правової форми (окрім підприємств з іноземними інвестиціями), які здійснюють діяльність у сферах, визначених статтею 2 цього Закону (крім утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), виключно на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

3. До компетенції центрального відділення Національної комісії належить застосування засобів регулюючого впливу, передбачених частиною першою цієї статті, до всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та організаційно-правової форми (у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями), які здійснюють діяльність у визначених статтею 2 цього Закону сферах (крім утримання будинків і споруд та при будинкових територій) на території більше ніж одної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється компетенція відповідного територіального відділення.

4. Процедура застосування Національною комісією засобів регулюючого впливу визначається цим Законом, іншими законами України та Регламентом комісії, який затверджується Національною комісією на її спільному засіданні.

Стаття 8. Засоби регулюючого впливу, що застосовуються виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад

1. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад в межах своєї компетенції згідно з цим законом застосовують до суб'єктів господарювання засіб регулюючого впливу - встановлення граничних тарифів на мінімально необхідний перелік послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

2. До компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад належить застосування засобу регулюючого впливу, передбаченого частиною першою цієї статті, до суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які на території відповідної територіальної громади здійснюють діяльність у сфері утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

3. Порядок формування та встановлення граничних тарифів на мінімально необхідний перелік послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4. Процедура застосування виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад засобів регулюючого впливу визначається цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних рад.

Стаття 9. Повноваження Національної комісії та її центрального відділення

1. Національна комісія виключно на її спільному засіданні за участю більшості членів:

1) розглядає та вносить до відповідних органів, у тому числі до Верховної Ради України, пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань діяльності суб'єктів регулювання у сфері житлово-комунального господарства;

2) затверджує ліцензійні умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (крім діяльності суб'єктів, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні чи поновлювані джерела енергії), здійснює контроль за їх дотриманням;

3) встановлює критерії обмеження щодо суміщення видів діяльності суб'єктами регулювання, а також умови та критерії, при дотриманні яких таке суміщення видів діяльності допускається;

4) затверджує нові методи державного регулювання тарифів;

5) затверджує в межах своєї компетенції порядки формування тарифів та видає методичні рекомендації щодо застосування окремих методів регулювання тарифів та їх видів;

6) вносить на розгляд відповідних центральних органів виконавчої влади пропозиції щодо удосконалення системи звітності, а також запровадження окремого обліку за видами діяльності суб'єктів господарювання у сферах, що підлягають регулюванню згідно з цим законом;

7) затверджує регламент своєї діяльності та регламенти діяльності центрального і територіальних відділень Національної комісії;

8) приймає рішення щодо співробітництва з відповідними органами регулювання у сфері житлово-комунальних послуг інших держав.

3. Центральне відділення Національної комісії в межах своєї компетенції відповідно до цього закону:

1) здійснює організаційно-технічне забезпечення функціонування Національної комісії як колегіального органу та її консультаційно-експертної ради;

2) здійснює підготовку до розгляду питань та проектів рішень, що мають бути розглянуті на спільному засіданні Національної комісії, розробляє проекти відповідних нормативно-правових актів, узагальнює практики роботи територіальних відділень Національної комісії;

3) видає ліцензії суб'єктам господарювання на провадження господарської діяльності,

4) зупиняє дію або анулює ліцензії на право здійснення господарської діяльності у сферах, що регулюються комісією;

5) здійснює контроль за додержанням умов ліцензованої діяльності суб'єктами регулювання на ринку житлово-комунальних послуг;

6) здійснює регулювання тарифів;

7) отримує безоплатно від суб'єктів господарювання статистичну та фінансову звітність в обсягах, порядку і в терміни, визначені законодавством, від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на комісію завдань;

8) має безперешкодний доступ на територію суб'єктів господарювання під час перевірки дотримання ними ліцензійних умов;

9) затверджує індивідуальні технологічні нормативи використання питної води;

10) забезпечує функціонування загальнодоступної системи отримання інформації щодо ринку житлово-комунальних послуг, в тому числі щодо суб'єктів ринку, вимог законодавства та фактичного рівня споживчих характеристик житлово-комунальних послуг, структури та розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво/надання;

11) передає до Антимонопольного комітету України матеріали в разі виявлення порушень суб'єктами регулювання законодавства про захист економічної конкуренції;

12) накладає в установленому законодавством порядку адміністративні стягнення у випадку виявлення порушень суб'єктами регулювання;

13) звертається до суду в разі порушення суб'єктами господарювання законодавства про державне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг;

14) забезпечує в межах повноважень Національної комісії виконання зобов'язань про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, виконання інших заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу.

15) залучає науковців та спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) до розроблення проектів нормативно-правових актів, проведення консультацій та експертиз з питань, що належать до компетенції Національної комісії;

16) інформує громадськість про роботу Національної комісії з питань державного регулювання;

17) здійснює у встановленому законодавством порядку видавничу діяльність.

18) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

4. Голова Національної, комісії який одночасно є головою центрального відділення:

1) організовує роботу Національної комісії, призначає спільні засідання Національної комісії за участю всіх її членів, головує на них і підписує прийняті рішення;

2) очолює центральне відділення Національної комісії, організовує його роботу, підписує прийняті ним рішення;

3) затверджує в установленому законом порядку структуру, штатний розпис і кошторис апарату Національної комісії;

4) здійснює відповідно до законодавства України прийняття, переведення та звільнення працівників апарату Національної комісії, застосовує заходи заохочення і накладає дисциплінарні стягнення на працівників апарату Національної комісії;

5) видає накази та доручення, обов'язкові для виконання працівниками апарату Національної комісії;

6) представляє Національну комісію у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктами регулювання, юридичними та фізичними особами в Україні, а також міжнародними установами та організаціями;

7) здійснює інші повноваження відповідно до законів України.

5. На час відсутності Голови Національної комісії, чи в разі неможливості виконання ним своїх функцій, його функції виконує заступник Голови. Заступник Голови Національної комісії може також за дорученням Голови виконувати частину його функцій в інших випадках.

6. Під час виконання покладених цим Законом повноважень Національна комісія є незалежною і в межах своєї компетенції самостійно приймає рішення і видає нормативно-правові та регуляторні акти, які є обов'язковими для виконання суб'єктами регулювання.

Стаття 10. Повноваження територіальних відділень Національної комісії

1. Територіальне відділення Національної комісії в межах своєї компетенції відповідно до цього закону:

1) видає ліцензії суб'єктам господарювання на провадження господарської діяльності;

2) зупиняє дію або анулює ліцензії на право здійснення господарської діяльності у сферах, що регулюються комісією;

3) здійснює контроль за додержанням умов ліцензованої діяльності суб'єктами регулювання на ринку житлово-комунальних послуг;

4) здійснює регулювання тарифів;

5) отримує безоплатно від суб'єктів господарювання статистичну та фінансову звітність в обсягах, порядку і в терміни, визначені законодавством, від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на комісію завдань;

6) має безперешкодний доступ на територію суб'єктів господарювання під час перевірки дотримання ними ліцензійних умов;

7) затверджує індивідуальні технологічні нормативи використання питної води;

8) забезпечує функціонування загальнодоступної інформаційної системи щодо ринку житлово-комунальних послуг, в тому числі щодо суб'єктів ринку, вимог законодавства та фактичного рівня споживчих характеристик житлово-комунальних послуг, структури та розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво/надання;

9) передає до Антимонопольного комітету України матеріали в разі виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

10) накладає в установленому законодавством порядку адміністративні стягнення у випадку виявлення порушень суб'єктами регулювання;

11) звертається до суду в разі порушення суб'єктами господарювання законодавства про державне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг;

12) здійснює інші повноваження відповідно до законів України.

2. Територіальне відділення Національної комісії очолює голова, який організує його роботу, підписує прийняті відповідними територіальними відділеннями рішення.

Стаття 11. Порядок роботи Національної комісії

1. Засідання центрального та територіальних відділень Національної комісії, спільне засідання Національної комісії за участю всіх її членів є основною формою її роботи як колегіального органу та проводяться згідно з Регламентом гласно і відкрито, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

2. Засідання відділення Національної комісії, а також спільне засідання Національної комісії за участю всіх її членів є правомочним за умови присутності на ньому не менше 2/3 членів Комісії.

3. Засідання Національної комісії проводяться у формі простих або розширених. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі розширених засідань за участю представників суб'єктів регулювання, а також представників об'єднань споживачів, громадськості, інших зацікавлених осіб.

4. Прості засідання Національної комісії проводяться для розгляду поточних питань, що не мають важливого суспільного значення. Присутність представників суб'єктів господарювання, стосовно яких приймаються рішення на закритих засіданнях, є обов'язковою.

5. Рішення Національної комісії з регуляторних питань приймаються у формі Постанов або Розпоряджень.

Рішення Національної комісії (в тому числі ті, які приймаються від її імені відділеннями Національної комісії) приймаються на засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від загальної кількості призначених членів Національної комісії (членів відповідного відділення Національної комісії).

Всі рішення Національної комісії з їх обґрунтуванням підлягають опублікуванню на її офіційному веб-сайті, а з питань, що мають суспільну значимість, - також і у друкованих засобах масової інформації, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня їх прийняття. Національна комісія забезпечує через свій офіційний веб-сайт постійний і вільний доступ до усіх прийнятих рішень, що підлягають оприлюдненню.

6. Регламентом Національної комісії визначаються:

1) внутрішні питання організації і діяльності Національної комісії, її відділень та апарату;

2) порядок діловодства, підготовки матеріалів до розгляду на засіданнях відділень Національної комісії, на її спільному засіданні за участі всіх членів Національної комісії;

3) порядок проведення засідань, розгляду питань та оформлення рішень;

4) основні норми етики у діяльності Національної комісії;

5) інші внутрішні питання діяльності Національної комісії.

Стаття 12. Особливості регулювання тарифів

1. Регулювання тарифів за цим Законом здійснюється таким чином, щоб забезпечити відшкодування суб'єктам господарювання економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з виробництвом/наданням житлово-комунальних послуг, отримання доходу на інвестований капітал у сферу житлово-комунальних послуг, стимулювати ефективне використання ресурсів, у т.ч. за рахунок впровадження сучасних енергоефективних технологій та обладнання, та підвищення якості послуг.

2. Рівень доходності капіталу, інвестованого у сферу житлово-комунальних послуг, має бути співставним із рівнем доходності капіталу, що інвестується в інші галузі економіки із співставними показниками підприємницьких ризиків.

3. При регулюванні тарифів у сферах, визначених статтею 2 цього Закону, обов'язковому врахуванню підлягають:

1) витрати звичайної діяльності, у тому числі: податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів; амортизаційні відрахування (окрім амортизації житлових будинків), витрати з податку на прибуток;

2) обґрунтований прибуток;

3) державні дотації, інші форми державної підтримки та субсидії органів місцевого самоврядування, у разі їх наявності;

4) прогнозні показники інфляції, показники ефективності діяльності, зовнішні фактори;

5) економічне обґрунтування розподілу витрат та очікуваного прибутку для їх відшкодування в тарифах для різних груп споживачів;

6) інвестиційна програма суб'єкта регулювання.

4. Порядки формування тарифів, які визначають конкретні вимоги щодо врахування пункту 3 цієї статті, затверджуються Національною комісією.

5. Не допускається встановлення тарифів нижче рівня економічно - обґрунтованих витрат на здійснення діяльності у відповідній сфері житлово-комунальних послуг, що регулюються.

6. Як виняток, за клопотанням сільської, селищної, міської ради допускається встановлення Національною комісією тарифів нижче рівня економічно - обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, у випадках:

1) одержання згоди суб'єкта господарювання на встановлення йому тарифів нижче рівня економічно - обґрунтованих витрат на здійснення діяльності у відповідній сфері житлово-комунальних послуг;

2) встановлення таких тарифів для розрахунків лише з особами, які проживають (розташовані) на території відповідного села, селища, міста;

3) гарантування органами місцевого самоврядування відшкодування збитків суб'єкта господарювання, зумовлених встановленням таких тарифів, і визначення джерел такого відшкодування.

Стаття 13. Методи державного регулювання тарифів та види регульованих тарифів

1. Державне регулювання тарифів у сферах, визначених пунктами 1 - 5 частини другої статті 2 цього Закону, здійснюється за такими методами:

1) встановлення фіксованих тарифів;

2) встановлення нормативів рентабельності;

3) встановлення граничних рівнів тарифів.

2. Національною комісією на її спільних засідання за участю всіх членів можуть запроваджуватися інші методи державного регулювання тарифів.

3. Суб'єкти регулювання мають право подавати до Національної комісії свої пропозиції щодо запровадження тих чи інших методів регулювання. Вибір методу регулювання здійснюється Національної комісією в особі її відділень відповідно до їх повноважень з урахуванням пропозицій суб'єктів господарювання.

4. Регульовані тарифи можуть бути таких видів: одноставкові, двоставкові, сезонні.

5. Національна комісія може запроваджувати інші види тарифів для суб'єктів господарювання.

Суб'єкти регулювання мають право подавати до Національної комісії свої пропозиції щодо запровадження інших видів тарифів. За умови подання пропозицій суб'єктами регулювання вибір виду тарифів здійснюється Національної комісією в особі її відділень відповідно до їх повноважень з урахуванням пропозицій суб'єктів господарювання.

Стаття 14. Порядок встановлення тарифів

1. Суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сферах, визначених пунктами 1 - 5 частини другої статті 2 цього Закону, незалежно від форми власності розраховують економічно обґрунтовані витрати, пов'язані з відповідною діяльністю, формують відповідно до законодавства проекти тарифів на ці послуги та подають їх до відповідного відділення Національної комісії.

2. Порядок та процедуру подання розрахунків тарифів та обґрунтування до них суб'єктами господарювання встановлюється Національною комісією з врахуванням вимог цього та інших законів чи нормативно-правових актів.

3. Відповідне відділення Національної комісії упродовж трьох робочих днів проводить аналіз поданих матеріалів. У випадку, якщо матеріали не відповідають встановленому цим Законом обов'язковому переліку, відділення Національної комісії має право відмовити в розгляді матеріалів, про що письмово, з обґрунтуванням відмови, повідомляє суб'єкту господарювання.

4. Відділення Національної комісії упродовж двох тижнів з моменту прийняття до розгляду подання суб'єкта господарювання розглядає розрахунки. При необхідності, Національна комісія може вимагати від суб'єкта господарювання їх уточнення або приведення у відповідність до вимог законодавства.

5. На підставі уточнених в робочому порядку розрахунків, відділення Національної комісії оприлюднює їх у встановленому законодавством з питань державного регулювання господарської діяльності порядку проект регуляторного акта щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги та аналіз регуляторного впливу цього регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій від органів місцевого самоврядування, інших органів, фізичних та юридичних осіб чи їх об'єднань.

6. У разі необхідності, за рішенням відділення Національної комісії або із власної ініціативи суб'єкта господарювання, який подає розрахунки тарифів, можуть проводитись громадські слухання з цього питання або будь-які інші форми відкритих обговорень проекту регуляторного акта щодо встановлення тарифів.

7. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта про встановлення тарифів та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду відділеннями Національної комісії. За результатами цього розгляду відділення Національної комісії повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

8. Інформація про дату, час і місце засідання відділення Національної комісії з питання розгляду проекту регуляторного акта щодо встановлення нового рівня тарифів на житлово-комунальні послуги доводиться відповідним органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання та громадськості для можливості участі їх у засіданні.

9. Офіційне оприлюднення регуляторного акта про затвердження тарифів здійснюється в установленому законодавством порядку.

10. Тарифи набирають чинності з дати, визначеної відділенням Національної комісії, але не раніше ніж через 10 днів з моменту опублікування рішення відділення Національної комісії.

11. Центральне та територіальні відділення здійснюють відстеження та перегляд прийнятих ними регуляторних актів у порядку, встановленому відповідним законодавством.

Стаття 15. Ліцензування діяльності суб'єктів господарювання

1. Національна комісія в межах своєї компетенції здійснює ліцензування господарської діяльності суб'єктів господарювання у сферах, визначених частиною другою статті 2 цього Закону (крім утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).

2. Порядок ліцензування визначається цим Законом, Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", іншими нормативно-правовими актами, Регламентом Національної комісії.

Стаття 16. Затвердження індивідуальних технологічних нормативів використання питної води

1. Національна комісія в межах своєї компетенції здійснює встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води у сфері централізованого постачання холодної води.

2. Порядок встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, Регламентом Національної комісії.

Стаття 17. Порядок оскарження дій, постанов та розпоряджень Національної комісії, центрального та територіальних відділень

Дії або бездіяльність Національної комісії (в особі її голови, правління чи іншого органу), її постанови чи розпорядження, а також дії чи бездіяльність, постанови і розпорядження центрального і територіальних відділень Національної комісії можуть бути оскаржені суб'єктами регулювання, органами місцевого самоврядування, власниками суб'єктів господарювання, іншими органами влади, юридичними особами чи їх об'єднаннями, товариствами споживачів до суду у встановленому діючим законодавством порядку.

Стаття 18. Відповідальність громадян та посадових осіб за порушення, пов'язані з діяльністю у сфері житлово-комунальних послуг

За здійснення господарської діяльності у сферах, визначених частиною 2 статті 2 цього Закону без отримання ліцензії, одержання якої передбачено чинним законодавством, за надання суб'єктом господарювання Національній комісії недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії та законних вимог (приписів) її посадових осіб, за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей Національній комісії, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством, за створення інших перешкод для виконання покладених на Національну комісію та її посадових осіб обов'язків, громадяни та посадові особи суб'єктів регулювання несуть адміністративну, кримінальну та інші види відповідальності відповідно до закону.

Стаття 19. Відповідальність юридичних осіб за порушення у сфері житлово-комунальних послуг

1. Національна комісія накладає на юридичних осіб штрафи:

1) за провадження господарської діяльності у сферах, визначених частиною другою статті 2 цього Закону (крім утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), без ліцензії, одержання якої передбачено чинним законодавством, та за надання суб'єктом господарювання Національній комісії недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії та законних вимог (приписів) її посадових осіб - у розмірі до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей Національній комісії, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Штрафи, передбачені частиною першою цієї статті, накладаються Головою Національної комісії, членом Національної комісії після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Право накладати штраф на юридичну особу має член Національної комісії, який працює в тому її відділенні, до компетенції якого відповідно до статті 7 цього Закону належить застосування засобів регулюючого впливу до такої юридичної особи. Голова Національної комісії має право накладати штрафи на юридичних осіб, застосування засобів регулюючого впливу до яких належить до компетенції центрального відділення Національної комісії (в тому числі як територіального відділення для міст Києва і Севастополя).

3. Про вчинення правопорушення, зазначеного у частині першій цієї статті, уповноваженою особою Національної комісії, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох робочих днів направляється посадовій особі Національної комісії, яка має право накладати штраф.

Якщо під час проведення перевірки уповноваженою особою Національної комісії проводилось вилучення документів, які підтверджують факт порушення, до акта про правопорушення додаються копії цих документів та копія протоколу про вилучення цих документів.

Вилучення на строк до трьох робочих днів документів, які підтверджують факт правопорушення, проводиться з обов'язковим складанням протоколу, в якому зазначаються дата його складання, прізвище та посада особи, яка провела вилучення, повний перелік вилучених документів та день, в який ці документи відповідно до цього Закону мають бути повернені. Протокол підписує уповноважена особа Національної комісії, яка провела вилучення. Представнику юридичної особи, документи якої були вилучені, після закінчення перевірки і проведення вилучення документів надається копія протоколу про вилучення.

4. Посадова особа Національної комісії приймає рішення про накладення штрафу протягом 10 робочих днів після отримання документів, зазначених у частині третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено штраф.

5. Рішення Національної комісії про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

6. У разі відмови юридичної особи сплатити штраф добровільно, він стягується у судовому порядку.

Стаття 20. Відповідальність Національної комісії регулювання сфери житлово-комунальних послуг та її посадових осіб

1. Посадові особи Національної комісії за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків несуть відповідальність в порядку, визначеному законодавством України.

2. Шкода, заподіяна суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність у сферах, визначених частиною другою статті 2 цього Закону (крім утримання будинків і споруд та при будинкових територій), діями Національної комісії при здійсненні контрольних та розпорядчих повноважень, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок держави відповідно до чинного законодавства.

Стаття 21. Відповідальність виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання житлово-комунальних послуг

1. Посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, пов'язаних із реалізацією повноважень органів місцевого самоврядування, передбачених цим Законом, несуть відповідальність в порядку, визначеному законодавством України.

2. Шкода, заподіяна суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність у сфері утримання будинків і споруд та прибудинкової території, діями виконавчих органів при здійсненні контрольних та розпорядчих повноважень, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок відповідних місцевих бюджетів відповідно до чинного законодавства.

Стаття 22. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення Національної комісії

1. Фінансування Національної комісії та її відділень здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Обсяг асигнувань з державного бюджету на утримання Національної комісії та її відділень, у тому числі розмір видатків на оплату праці їх працівників щорічно встановлюється Верховною Радою України окремим рядком під час затвердження державного бюджету.

Транспортними і матеріально-технічними засобами Національна комісія і її відділення забезпечується за рахунок державного бюджету України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Плата, що справляється для відшкодування витрат, пов'язаних із видачею ліцензій на здійснення ліцензованих видів діяльності відповідно до цього закону, та штрафів, передбачених статтею 19 цього закону, зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Національної комісії та його територіальних відділень, зокрема, на матеріально-технічне, в тому числі транспортне забезпечення, створення та розвиток інформаційно-аналітичної бази, видання друкованих органів Національної комісії, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та соціально-побутове забезпечення працівників Національної комісії та її відділень.

До обговорення - можливість фінансування за рахунок учасників ринку:

1. Суб'єкти господарювання, до яких Національною комісією застосовуються засоби регулюючого впливу відповідно до цього Закону, сплачують щорічний збір у порядку та в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

2. Суми, що надходять у вигляді зазначеного в частині першій цієї статті збору, використовуються виключно на потреби утримання та матеріально-технічного забезпечення Національної комісії та її апарату.

Стаття 23. Прикінцеві положення

1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР), 1984, додаток до N 51, ст.1122):

доповнити Кодекс статтею 188-24 такого змісту:

"Стаття 188-24. Невиконання рішень Національної комісії регулювання сфери житлово-комунальних послуг в Україні, законних вимог (приписів) її посадових осіб, перешкоджання їх діяльності

Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії регулювання сфери житлово-комунальних послуг в Україні, законних вимог (приписів) її посадових осіб, неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей Національній комісії регулювання сфери житлово-комунальних послуг в Україні, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством, створення інших перешкод для виконання покладених на Національну комісію регулювання сфери житлово-комунальних послуг в Україні та її посадових осіб обов'язків -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян",

доповнити Кодекс статтею 244-16 такого змісту:

"Стаття 244-16. Національна комісія регулювання сфери житлово-комунальних послуг в Україні

Національна комісія регулювання сфери житлово-комунальних послуг в Україні розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-24.

Від імені Національної комісії регулювання сфери житлово-комунальних послуг в Україні розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право голова та члени Комісії",

пункт 1 частини першої статті 255 доповнити абзацом такого змісту:

"Національної комісії регулювання сфери житлово-комунальних послуг в Україні (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Комісія), стаття 188-24)";

2) У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 24, ст. 170, із наступними змінами):

підпункт 2 пункту "а" статті 28 викласти в такій редакції:

"2) встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних (окрім централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення), транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності;"

3) У Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 20-21, ст. 190, із наступними змінами):

пункт 7 статті 18 виключити слова "та надання житлово-комунальних послуг" і "визначає і встановлює норми їх споживання" виключити;

4) У Законі України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 9, ст. 79):

частину другу статті 3 доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"актів, якими встановлюються регульовані тарифи на житлово-комунальні послуги, регульовані ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій, індивідуальні технологічні нормативи використання питної води",

у зв'язку з цим абзаци сьомий-десятий вважати відповідно восьмим-одинадцятим;

5) У Законі України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 47, ст. 514):

в абзаці одинадцятому статті 1, в пунктах 1 і 2 частини першої статті 13 слова "а також вивезення побутових відходів" виключити,

частину першу статті 31 доповнити словами "окрім послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення",

частину першу статті 31 доповнити реченням такого змісту:

"У сфері послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Кабінет Міністрів України визначає порядок формування граничних тарифів на мінімально необхідний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій",

частину третю статті 31 після слів "в розмірі" доповнити словами "не менше".

2. Кабінету Міністрів України:

1) протягом шести місяців з дня офіційного оприлюднення цього Закону відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

2) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом та забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом;

3) протягом дев'яти місяців з дня офіційного оприлюднення цього Закону забезпечити створення та формування складу Національної комісії та її відділень.

3. Сільським, селищним та міськими радам:

1) протягом шести місяців з дня офіційного оприлюднення цього Закону відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

2) протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

4. Під час першого формування складу Національної комісії одна третина її членів призначається на 2 роки, одна третина - на 4 роки, а решта членів і Голова Національної комісії - на 6 років.

5. Кількість членів Національної комісії, які працюють в кожному з територіальних відділень, встановлюється:

для адміністративно-територіальних одиниць з кількістю населення до 1,5 мільйона осіб включно за даними державних статистичних спостережень станом на 1 січня 2008 року - 3 особи,

для адміністративно-територіальних одиниць з кількістю населення понад 1,5 мільйона осіб за даними державних статистичних спостережень станом на 1 січня 2008 року - 5 осіб.

6. Національна комісія протягом трьох місяців після її створення здійснює формування переліку суб'єктів регулювання відповідно до компетенції її центрального та територіальних відділень.

7. Положення цього Закону щодо порядку формування складу Національної комісії та її відділень і апарату, порядку їх діяльності, статусу Голови, членів Національної комісії та працівників її апарату набувають чинності з дня створення Національної комісії.

До обговорення у разі прийняття рішення про фінансування діяльності за рахунок учасників ринку:

Стаття 22 цього Закону набуває чинності через два роки після офіційного оприлюднення цього Закону. До того часу утримання та матеріально-технічне забезпечення Національної комісії та її апарату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Решта положень цього Закону набуває чинності через один рік після офіційного оприлюднення цього Закону.

____________

 

Опрос