Идет загрузка документа (149 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О едином социальном взносе

Проект закона Украины от 17.06.2008 № 2647
Дата рассмотрения: 17.06.2008 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ 

 Про єдиний соціальний внесок

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Державний реєстр соціального страхування - інформаційно-технічна система, що забезпечує накопичення, зберігання та доступ до інформації щодо сплати єдиного соціального внеску у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цього Закону;

єдиний соціальний внесок - консолідований страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування і сплачується в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням;

максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску - максимальний розмір сум доходу застрахованої особи, на які нараховується єдиний соціальний внесок, дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;

мінімальний внесок - встановлена законом мінімальна сума єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті щомісячно роботодавцем за застраховану особу або фізичною особою - підприємцем чи особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір єдиного соціального внеску, визначений для платників відповідного класу професійного ризику виробництва, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу);

недоїмка - суми єдиного соціального внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені платниками у строки, визначені цим Законом, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом;

страхові кошти - кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного соціального внеску та надходжень від застосування відповідно до цього Закону фінансових санкцій.

Інші терміни використовуються у значеннях, встановлених законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 2. Сфера правового регулювання цього Закону

1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері сплати єдиного соціального внеску, його обліку, контролю за своєчасністю та повнотою нарахування, обчислення і сплати, розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування.

2. Виключно цим Законом визначаються:

принципи сплати єдиного соціального внеску та розподілу коштів від його сплати;

платники єдиного соціального внеску;

база нарахування, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску;

орган, уповноважений здійснювати постановку на облік платників єдиного соціального внеску, забезпечення збору єдиного соціального внеску, його облік, контроль за своєчасністю та повнотою сплати цього внеску, а також стягнення заборгованості із сплати єдиного соціального внеску;

склад і порядок ведення Державного реєстру соціального страхування та використання його даних;

установа, уповноважена здійснювати перерахування коштів єдиного соціального внеску на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій на кожен з його видів.

Стаття 3. Застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів

1. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на відносини, що належать до сфери правового регулювання цього Закону, лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

2. Законодавством не можуть встановлюватися особливості з нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску або звільнення від його сплати, крім випадків, передбачених цим Законом або законом, яким визначено розмір єдиного соціального внеску.

3. Зміна умов та порядку нарахування, обчислення, сплати і обліку єдиного соціального внеску, порядку розподілу страхових коштів, повноважень Пенсійного фонду України у сфері сплати єдиного соціального внеску, а також порядку ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону або закону, яким визначено розмір єдиного соціального внеску.

Стаття 4. Принципи сплати єдиного соціального внеску та розподілу коштів від його сплати

1. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється за принципами:

законодавчого визначення умов та порядку сплати єдиного соціального внеску;

обов'язковості сплати єдиного соціального внеску;

законодавчого визначення розміру єдиного соціального внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

прозорості та публічності діяльності органів, що здійснюють збір, розподіл за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, облік і контроль за сплатою єдиного соціального внеску;

захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.

Розділ II. ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ

Стаття 5. Платники єдиного соціального внеску

1. Платниками єдиного соціального внеску є:

1) роботодавці:

підприємства, установи і організації, інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами);

фізичні особи - підприємці та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які використовують найману працю на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

фізичні особи, які використовують працю інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);

дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України;

2) наймані особи - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють:

на підприємствах, в установах, організаціях, у інших юридичних осіб, зазначених у абзаці другому пункту 1 цієї частини;

у фізичних осіб - підприємців та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством,

у інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);

а також виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах, організаціях у інших юридичних осіб, зазначених у абзаці другому пункту 1 цієї частини чи у фізичних осіб - підприємців та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, за договорами цивільно-правового характеру;

3) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування;

4) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови, що такі особи в межах цієї діяльності не є найманими особами чи суб'єктами підприємницької діяльності;

5) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), утворених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);

громадяни України та особи без громадянства, які працюють в дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України;

6) особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;

7) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі.

Стаття 6. Постановка на облік платників єдиного соціального внеску Пенсійним фондом України

1. Пенсійний фонд України здійснює постановку на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 3 і 4 частини першої статті 5 цього Закону, як платників єдиного соціального внеску в порядку, що встановлюється Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

2. Платникам, зазначеним у частині першій цієї статті, Пенсійним фондом України в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, видається повідомлення про постановку на облік як платника єдиного соціального внеску, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, зазначається встановлений клас професійного ризику, до якого віднесено платника. Віднесення платника до класу професійного ризику здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до законодавства на підставі інформації про платника, наданої Пенсійним фондом України.

3. В осіб, зазначених у пунктах 1, 3 і 4 частини першої статті 5 цього Закону, виникають обов'язки платників єдиного соціального внеску з дати їх державної реєстрації.

4. Державна служба зайнятості не пізніше наступного робочого дня після реєстрації (зняття з реєстрації) трудового договору між фізичною особою - підприємцем або фізичною особою, яка не має статусу підприємця, та найманою особою інформує про це Пенсійний фонд України в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

5. Постановка на облік платників єдиного соціального внеску, зазначених у пунктах 2, 5, 6 та 7 статті 5 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб. Постановці на облік підлягають всі застраховані особи.

Стаття 7. Права платників єдиного соціального внеску

1. Платник єдиного соціального внеску має право:

1) безоплатно отримувати від органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на нього цим Законом;

2) отримувати від органів Пенсійного фонду України підтвердження про отримання сплачених ним (за нього) сум єдиного соціального внеску;

3) звертатися до Пенсійного фонду України з письмовою заявою щодо зміни умов сплати ним єдиного соціального внеску у разі зміни його статусу як платника (у разі отримання права на зміну розміру єдиного соціального внеску, в тому числі у зв'язку із зміною виду економічної діяльності);

4) отримувати безоплатно від Пенсійного фонду України консультації та роз'яснення щодо його прав та обов'язків як платника єдиного соціального внеску, порядку сплати єдиного соціального внеску та оскарження дій посадових осіб органів Пенсійного фонду України;

5) оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду України та дії його посадових осіб;

6) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, за яких або на користь яких ним сплачуються страхові внески, у тому числі в суді.

Стаття 8. Обов'язки платників єдиного соціального внеску

1. Платники єдиного соціального внеску зобов'язані:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати суми єдиного соціального внеску, встановленого для роботодавців та застрахованих осіб, на рахунки Пенсійного фонду України, що відкриті в Державному казначействі України для зарахування сум єдиного соціального внеску;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного соціального внеску за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані у порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб органів Пенсійного фонду України до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;

4) подавати звітність до органів Пенсійного фонду України в строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи інформацію про чисельність найманих осіб, розмір їх заробітної плати (доходу), річний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членам сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суми сплаченого єдиного соціального внеску та інші відомості, що стосуються застрахованої особи, та подаються до органів Пенсійного фонду України;

6) пред'являти на вимогу застрахованих осіб, за яких або на користь яких він сплачує єдиний соціальний внесок, повідомлення про постановку на облік як платника єдиного соціального внеску;

7) перевіряти під час прийому на роботу наявність у фізичної особи свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

8) повідомляти органу Пенсійного фонду України про прийом на роботу фізичної особи, яка не поставлена на облік у Державному реєстрі соціального страхування або не пред'явила на вимогу страхувальника свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і подавати необхідні відомості та документи для постановки на облік зазначеної особи;

9) отримати в органі Пенсійного фонду України від імені фізичної особи, яку він зобов'язаний поставити на облік в Державному реєстрі соціального страхування, свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та видати його застрахованій особі;

10) повідомляти органу Пенсійного фонду України про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру соціального страхування, в тому числі про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачуються страхові внески, у десятиденний строк із дня отримання цих відомостей;

11) у випадках, передбачених цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, ставати на облік в органах Пенсійного фонду України як платники єдиного соціального внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

2. Обов'язки, передбачені частиною першою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 3 і 4 частини першої статті 5 цього Закону.

Розділ III. ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ, обчислення І СПЛАТИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ ТА ЙОГО РОЗМІР

Стаття 9. Порядок нарахування єдиного соціального внеску

1. Єдиний соціальний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1, 2, 5, 6, 7 частини першої статті 5 цього Закону, - на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (у тому числі на суми збереженого заробітку у перші п'ять днів тимчасової непрацездатності), виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності і допомоги по вагітності та пологах;

2) для платників, зазначених у пунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування) та 4 частини першої статті 5 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

До членів сімей фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли віку 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але разом з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.

2. Нарахування єдиного соціального внеску провадиться в межах максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску.

Для сезонних працівників максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску застосовується з урахуванням особливостей виплати заробітної плати таким категоріям осіб.

3. Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, зазначені в частині першій цієї статті, які не зменшені на суму податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат або на інші цілі за дорученням отримувача.

4. Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, зазначені у частині першій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

5. Для фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування, єдиний соціальний внесок нараховується в порядку, встановленому законом, яким визначається розмір єдиного соціального внеску.

Стаття 10. Розмір єдиного соціального внеску

1. Розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються Верховною Радою України в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік щодо кожної категорії платників, визначених цим Законом, за результатами актуарних розрахунків фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і виходячи з того, що такий розмір повинен забезпечувати: надання особам страхових виплат і соціальних послуг, передбачених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, розмір єдиного соціального внеску диференціюється залежно від класу професійного ризику виробництва, встановленого відповідно до законодавства.

Пропозиції про розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування вносить Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, погодженим з організаціями роботодавців і профспілок.

2. Єдиний соціальний внесок не включається до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На єдиний соціальний внесок не поширюється податкове законодавство.

Стаття 11. Порядок обчислення та сплати єдиного соціального внеску

1. Єдиний соціальний внесок обчислюється виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного соціального внеску із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного соціального внеску.

2. Обчислення єдиного соціального внеску здійснюється платниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.

3. Обчислення єдиного соціального внеску органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів Пенсійного фонду України, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.

4. Обчислення сум єдиного соціального внеску за минулі періоди провадиться виходячи з розміру єдиного соціального внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.

5. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум єдиного соціального внеску на рахунки Пенсійного фонду України, що відкриті в Державному казначействі України для зарахування сум єдиного соціального внеску.

6. Єдиний соціальний внесок сплачується платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їхніх банківських рахунків.

Платники фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують єдиний соціальний внесок шляхом готівкових розрахунків через банківські установи чи відділення зв'язку.

7. Платники зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених у пунктах 3 і 4 частини першої статті 5 цього Закону - рік.

При цьому в разі здійснення платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, протягом базового звітного періоду виплат, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок, такі платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум єдиного соціального внеску, що підлягає нарахуванню на зазначені виплати.

У разі недостатності у таких платників коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата авансових платежів з єдиного соціального внеску здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі несплати авансових платежів до платників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування авансових платежів з єдиного соціального внеску платниками, визначеними пунктом 1 частини першої статті 5 цього Закону, здійснюється одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок отримувача, перерахування за дорученням отримувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

8. Днем сплати єдиного соціального внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного соціального внеску у безготівковій формі з банківського рахунка платника на рахунок Пенсійного фонду України день списання установою банку, Державним казначейством України суми платежу з банківського рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду України;

2) у разі сплати сум єдиного соціального внеску готівкою день внесення платником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на рахунки Пенсійного фонду України.

9. Якщо платники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують єдиний соціальний внесок, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про єдиний соціальний внесок, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

10. Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника єдиного соціального внеску.

Установи банків приймають від платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником платіжних документів про перерахування у повному обсязі коштів для сплати відповідних сум єдиного соціального внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, з урахуванням умов, визначених абзацом четвертим частини сьомої цієї статті.

У разі наявності в платника єдиного соціального внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного соціального внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати єдиного соціального внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

11. Суми помилково сплаченого єдиного соціального внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного соціального внеску або повертаються платникам за їх заявою в порядку і в строки, визначені Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

12. Єдиний соціальний внесок, який відповідно до цього Закону підлягає сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у платника зобов'язання щодо сплати єдиного соціального внеску до дня його постановки на облік Пенсійним фондом України, сплачується (стягується) на загальних підставах відповідно до цього Закону за весь зазначений період.

13. У разі стягнення сум єдиного соціального внеску, пені та фінансових санкцій, передбачених цим Законом, строк давності не застосовується.

Стаття 12. Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску окремими категоріями платників

1. Нарахування, обчислення і сплата єдиного соціального внеску, встановленого для платників, зазначених у пунктах 2, 5, 6 і 7 частини першої статті 5 цього Закону, здійснюється платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, за рахунок відповідних сум, на які він був нарахований.

Стаття 13. Розподіл страхових коштів за видами соціального страхування

1. Розподіл страхових коштів здійснюється у пропорціях, визначених окремим законом, за такими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування:

1) сум страхових коштів, які надходять від платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, -

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи);

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

на загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування;

2) сум страхових коштів, які надходять від платників, зазначених у підпунктах 2, 5, 6 і 7 частини першої статті 5 цього Закону (крім працюючих пенсіонерів), -

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи);

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

3) сум страхових коштів, які надходять від працюючих пенсіонерів з числа платників, зазначених у пунктах 2, 5, 6 і 7 частини першої статті 5 цього Закону, -

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи);

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

4) сум страхових коштів, які надходять від платників, зазначених у пунктах 3 і 4 частини першої статті 5 цього Закону, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи).

2. Державним казначейством України суми надходжень від сплати страхових коштів, що обліковуються на кінець дня на рахунках Державного казначейства України, не пізніше десятої години наступного робочого дня перераховуються відповідно до визначених пропорцій на кожен з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування на централізовані рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, відкриті в Державному казначействі України. Перерахування коштів здійснюється в порядку, встановленому Державним казначейством України за погодженням з Пенсійним фондом України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

3. Державне казначейство України щодня після проведення розрахункових операцій з перерахування на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів від сплати єдиного соціального внеску подає Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування інформацію про суми отриманих та перерахованих на їх рахунки коштів у порядку, встановленому Державним казначейством України за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

4. З рахунків Пенсійного фонду України, що відкриті в Державному казначействі України для зарахування сум єдиного соціального внеску, можуть здійснюватися виключно такі операції:

1) перерахування страхових коштів на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій на кожен з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

2) повернення безпідставно або помилково сплачених (стягнутих) сум єдиного соціального внеску та штрафних санкцій.

5. Страхові кошти не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Розділ IV. ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Стаття 14. Державний реєстр соціального страхування

1. Державний реєстр соціального страхування є інформаційно-технічною системою, що включає в себе такі підсистеми:

Реєстр платників єдиного соціального внеску;

Реєстр застрахованих осіб.

2. Державний реєстр соціального страхування забезпечує:

облік платників і застрахованих осіб у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;

автоматизовану обробку інформації про сплату платниками єдиного соціального внеску.

3. Державний реєстр соціального страхування складається з інформації, що міститься у базі даних Пенсійного фонду України та його органів.

Стаття 15. Використання відомостей Державного реєстру соціального страхування

1. Відомості Державного реєстру соціального страхування використовуються з додержанням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" виключно для потреб загальнообов'язкового державного соціального страхування та соціального захисту.

2. Між Державним реєстром соціального страхування та базами даних фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, на безоплатній основі.

3. Інформація з Державного реєстру соціального страхування надається за запитом страхувальників або застрахованих осіб за формою, встановленою Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Стаття 16. Джерела формування відомостей Державного реєстру соціального страхування

1. Відомості Державного реєстру соціального страхування формуються за рахунок даних, які Пенсійний фонд України отримує:

від державних реєстраторів;

від платників єдиного соціального внеску;

від застрахованих осіб;

від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

від державних органів реєстрації актів цивільного стану;

від органів державної податкової служби;

від органів державної статистики;

від Державної служби зайнятості;

від інших підприємств, установ, організацій та військових частин;

в ході перевірок платників Пенсійним фондом України;

від органів Державного казначейства України;

з інших джерел, передбачених законодавством.

Стаття 17. Реєстр платників єдиного соціального внеску

1. Реєстр платників єдиного соціального внеску - автоматизований банк даних, що входить до складу Державного реєстру соціального страхування, створений для забезпечення єдиного обліку платників єдиного соціального внеску.

2. До Реєстру платників єдиного соціального внеску заносяться такі дані про платників, на яких відповідно до цього Закону покладено обов'язок з нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску:

ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;

загальні відомості про платників єдиного соціального внеску:

- назва (для фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, - прізвище, ім'я, по батькові);

- адреса;

- форма власності;

- основний вид економічної діяльності;

- клас професійного ризику виробництва;

- кількість працівників на дату подання звітності, у тому числі осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру.

Стаття 18. Реєстр застрахованих осіб

1. Реєстр застрахованих осіб - це автоматизований банк даних, що входить до складу Державного реєстру соціального страхування, створений для забезпечення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства України.

2. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються роботодавцями. Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо цими особами.

Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

3. На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, до якої включаються такі дані:

1) умовно-постійна частина персональної облікової картки:

номер свідоцтва соціального страхування;

прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент;

прізвище при народженні;

дата народження;

місце народження;

стать;

місце проживання;

серія, номер і назва документа, з якого взято відомості до персональної облікової картки;

громадянство;

відомості про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи, та її дітей;

номер телефону (за згодою);

про реєстрацію смерті;

2) частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплаченого єдиного соціального внеску:

ідентифікаційний номер страхувальника;

рік, за який внесено відомості;

розмір єдиного соціального внеску за відповідний місяць;

сума сплаченого єдиного соціального внеску за відповідний місяць;

ознака особливих умов праці, які дають право на пільги при отриманні виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;

сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;

3) частина персональної облікової картки, яка відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування у випадках, передбачених законодавством.

Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Пенсійному фонді України протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа.

4. Державні органи реєстрації актів цивільного стану за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів із дня реєстрації смерті особи подають відповідні відомості органам Пенсійного фонду України.

5. Постановка на облік застрахованих осіб у Реєстрі застрахованих осіб, а також внесення змін та уточнень щодо даних, занесених до цього Реєстру, здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем проживання застрахованих осіб або за місцем отримання доходів.

6. При постановці на облік застрахованої особи Пенсійний фонд України надає їй свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування і включає відомості про застраховану особу до Реєстру застрахованих осіб.

Стаття 19. Доступ до інформації

1. Доступ до інформації Державного реєстру соціального страхування здійснюється згідно з правилами, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства.

2. Доступ до інформації Державного реєстру соціального страхування здійснюється лише у випадках, передбачених законами.

Стаття 20. Захист інформації

1. Пенсійний фонд України забезпечує захист інформації Державного реєстру соціального страхування відповідно до законодавства.

Органи, які отримали інформацію з Державного реєстру соціального страхування, несуть відповідно до законодавства відповідальність за використання такої інформації не за призначенням або з порушенням вимог, встановлених законами.

2. Захист інформації Державного реєстру соціального страхування забезпечується шляхом:

дотримання вимог щодо захисту інформації, встановлених відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;

використання засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку та інших засобів, які відповідають встановленим вимогам щодо захисту інформації (сертифікація засобів обчислювальної техніки, засобів зв'язку і засобів інформаційно-технічної системи);

здійснення контролю щодо захисту інформації Державного реєстру соціального страхування.

3. Захист інформації Державного реєстру соціального страхування здійснюється відповідною службою, що діє в Пенсійному фонді України.

4. Контроль за дотриманням встановлених вимог щодо захисту інформації Державного реєстру соціального страхування здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інформації.

Розділ V. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ЩОДО ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ СПЛАТОЮ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЩОДО СПЛАТИ ТА РОЗПОДІЛУ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ

Стаття 21. Завдання та функції Пенсійного фонду України щодо питань, пов'язаних із сплатою єдиного соціального внеску

1. Основними завданнями Пенсійного фонду України щодо питань, пов'язаних із сплатою єдиного соціального внеску, є забезпечення збору єдиного соціального внеску, облік надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного соціального внеску.

2. Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань:

разом з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування прогнозує надходження коштів від сплати єдиного соціального внеску;

організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо забезпечення збору та обліку єдиного соціального внеску та контролю за його сплатою;

веде Державний реєстр соціального страхування;

узагальнює практику застосування законодавства України з питань сплати єдиного соціального внеску і подає центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики пропозиції щодо його вдосконалення;

виконує інші функції, передбачені законодавством.

Стаття 22. Права Пенсійного фонду України та його органів щодо питань, пов'язаних із сплатою єдиного соціального внеску

1. Пенсійний фонд України має право:

1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного соціального внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання ним функцій, передбачених цим Законом;

2) не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного соціального внеску, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;

3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску;

4) вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - підприємців документи, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний соціальний внесок;

5) порушувати відповідно до законодавства справу про банкрутство підприємства, установи, організації або вносити пропозицію щодо скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у разі систематичної несплати ним єдиного соціального внеску;

6) застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;

7) стягувати з платників несплачені суми єдиного соціального внеску;

8) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про єдиний соціальний внесок;

9) у разі виявлення порушень порядку нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску, звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів;

10) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

Стаття 23. Обов'язки Пенсійного фонду України та його органів щодо питань, пов'язаних із сплатою єдиного соціального внеску

1. Пенсійний фонд України зобов'язаний:

1) надавати інформацію з Державного реєстру соціального страхування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту населення в порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

2) до 1 квітня наступного за звітним періодом року складати та оприлюднювати річний звіт про нарахування та сплату єдиного соціального внеску за минулий рік та здійснювати відповідний прогноз на наступний бюджетній рік;

3) здійснювати в межах своєї компетенції контроль за дотриманням платниками вимог цього Закону;

4) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до Державного реєстру соціального страхування;

5) здійснювати контроль за достовірністю поданих відомостей, що використовуються в Державному реєстрі соціального страхування;

6) надавати на вимогу застрахованої особи інформацію, що міститься на її персональній обліковій картці в Державному реєстрі соціального страхування;

7) надавати безоплатно страхувальникам і застрахованим особам в усній та письмовій формі, а також через засоби масової інформації консультації з питань застосування законодавства про єдиний соціальний внесок, роз'яснювати їх права, обов'язки і відповідальність.

Стаття 24. Державний нагляд щодо сплати та розподілу єдиного соціального внеску

1. Державний нагляд за діяльністю Пенсійного фонду України щодо збору єдиного соціального внеску, обліку надходжень від його сплати та контролю за сплатою єдиного соціального внеску здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і у сфері фінансів.

Нагляд за діяльністю Державного казначейства України щодо перерахування страхових коштів у визначених законом пропорціях фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері фінансів.

2. Рішення органів, які уповноважені здійснювати державний нагляд, є обов'язковими для виконання Пенсійним фондом України і Державним казначейством України в частині, що не суперечить цьому Закону та закону, яким визначено розмір єдиного соціального внеску. Рішення органів державного нагляду можуть бути оскаржені в судовому порядку.

3. Якщо Пенсійним фондом України прийнято рішення з порушенням законодавства про єдиний соціальний внесок або він не виконує вимог законодавства, або якщо Державним казначейством України не перераховані страхові кошти у визначених законом пропорціях, чи не своєчасно перераховані, органи державного нагляду вказують на допущені порушення і встановлюють строк для їх усунення.

Якщо протягом цього строку Пенсійний фонд України не усуне порушення, незаконне рішення скасовується органами державного нагляду, а посадові особи, винні в зазначеному порушенні, притягуються до відповідальності згідно із законодавством.

Посадові особи Державного казначейства України, винні в неперерахуванні страхових коштів у визначених законом пропорціях чи в несвоєчасному їх перерахуванні, несуть відповідальність згідно із законодавством.

4. Пенсійний фонд України і Державне казначейство України зобов'язані надавати посадовим особам органів державного нагляду всі документи та інформацію, необхідні для здійснення ними функцій державного нагляду.

5. З ініціативи органів державного нагляду може призначатися аудиторська перевірка діяльності Пенсійного фонду України і Державного казначейства України щодо питань сплати єдиного соціального внеску за рахунок коштів органів, що призначили перевірку.

Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК

Стаття 25. Заходи впливу та стягнення

1. Рішення, прийняті Пенсійним фондом України з питань, що належать до його компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного соціального внеску і застрахованими особами.

2. У разі виявлення своєчасно не нарахованих сум єдиного соціального внеску платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх в порядку, визначеному цим Законом.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний соціальний внесок.

3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

4. Органи Пенсійного фонду України за формою і в строки, визначені Пенсійним фондом України, надсилають платникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня отримання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з Пенсійним фондом України в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі недосягнення згоди із Пенсійним фондом України платник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки разом з нарахованою пенею та суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги або оскаржити вимогу в органах Пенсійного фонду України вищого рівня, або в судовому порядку.

У разі коли платник, який отримав вимогу органу Пенсійного фонду України про сплату недоїмки, протягом десяти робочих днів після її отримання:

а) не сплатив зазначені у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, або

б) не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду України, або

в) не оскаржив вимогу в судовому порядку, або

г) якщо платник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду України звертається до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду України з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

5. Рішення суду щодо стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

6. За рахунок сум, що надходять від платника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, ці суми погашаються у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі коли платник має суми несплачених страхових коштів і здійснює сплату поточних сум єдиного соціального внеску, ці суми зараховуються в рахунок сплати цих страхових коштів.

7. Недоїмка не підлягає списанню, у тому числі в разі укладення із платником мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою, коли відсутні особи, які відповідно до цього Закону повинні нести за таких платників зобов'язання із сплати єдиного соціального внеску.

8. У разі ліквідації юридичної особи - платника єдиного соціального внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного соціального внеску недоїмка сплачується за рахунок майна платника. У цьому разі особами, відповідальними за сплату страхових коштів, є:

ліквідаційна комісія щодо юридичних осіб - платників єдиного соціального внеску, що ліквідуються;

юридичні особи щодо утворених ними філій, представництв, осередків та інших відокремлених підрозділів - платників єдиного соціального внеску, що ліквідуються.

У разі недостатності коштів та іншого майна у платника для сплати страхових коштів особами, які несуть зобов'язання та відповідальність за сплату недоїмки, є:

засновники або учасники юридичної особи - платника єдиного соціального внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов'язаннями;

юридичні особи щодо утворених ними філій, представництв, осередків, інших відокремлених підрозділів платників єдиного соціального внеску, що ліквідуються;

правонаступники юридичної особи - платника єдиного соціального внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, поділу, перетворення платника зобов'язання із сплати страхових коштів покладаються на осіб, до яких відповідно до закону перейшли його права та обов'язки.

Передача платниками єдиного соціального внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам забороняється, крім випадків, передбачених законодавством.

9. На недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожен день прострочення платежу.

10. Органи Пенсійного фонду України застосовують до платників такі фінансові санкції:

1) у разі ухилення від постановки на облік платників на них накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті за період ухилення від постановки на облік, але не менше як 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) платниками єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;

3) за заниження платником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховується єдиний соціальний внесок, накладається штраф у розмірі всієї суми заниженої заробітної плати (виплат, доходу);

4) за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожен повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми;

5) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, або подання недостовірних даних у звітності та/або передбачених цим Законом відомостей до органів Пенсійного фонду України накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен повний або неповний місяць тривалості порушення, а у разі повторного протягом року такого порушення - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за неведення в установленому порядку бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний соціальний внесок, накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) за несплату, неповну сплату (за недотримання умов, визначених абзацом четвертим частини сьомої статті 11) або несвоєчасну сплату авансових платежів єдиного соціального внеску, передбачених цим Законом, накладається штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або несвоєчасно сплачених сум авансових платежів.

11. Органи Пенсійного фонду України застосовують до банків такі фінансові санкції:

1) за несвоєчасне перерахування на рахунки Пенсійного фонду України, відкриті в Державному казначействі України, сум єдиного соціального внеску, фінансових санкцій, передбачених цим Законом, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожен день прострочення їх перерахування, та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не перерахованих сум;

2) за порушення вимог, передбачених частиною десятою статті 11 цього Закону, накладається штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який сплачується за рахунок власних коштів банку.

12. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем строку сплати відповідного платежу, по день його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платниками вимоги про сплату недоїмки або накладення фінансових санкцій нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду України або позову до суду.

13. Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених цим Законом, посадові особи органів Пенсійного фонду України в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймають рішення, які протягом трьох робочих днів з дня їх прийняття надсилаються платнику.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного рішення. При цьому в цей же строк платник має право оскаржити зазначене рішення до органу Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду України, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу Пенсійного фонду України про застосування фінансових санкцій зупиняє строки їх сплати до винесення відповідним органом Пенсійного фонду України або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також зупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження платником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

14. У разі коли платник отримав рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених цим Законом, і не сплатив зазначені в ньому суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк відповідний орган Пенсійного фонду України про оскарження цього рішення, воно передається для виконання державній виконавчій службі.

Суми фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати єдиного соціального внеску стягуються в тому ж порядку, що і недоїмка із сплати єдиного соціального внеску.

Суми фінансових санкцій включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

15. Строк давності щодо стягнення недоїмки та фінансових санкцій не застосовується.

16. Органи Пенсійного фонду України притягають посадових осіб, які вчинили правопорушення, до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі:

заниження суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховується єдиний соціальний внесок;

порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати єдиного соціального внеску;

ухилення від постановки на облік платника єдиного соціального внеску в органах Пенсійного фонду України;

неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного соціального внеску або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі соціального страхування, та іншої звітності і відомостей, передбачених цим Законом;

вчинення дій, що перешкоджають працівникам органів Пенсійного фонду України в здійсненні перевірок.

17. За будь-яке правопорушення, передбачене частиною шістнадцятою цієї статті, вчинене особою, на яку протягом поточного року було накладено адміністративне стягнення за одне з таких правопорушень, накладається адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

18. Від імені Пенсійного фонду України розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції мають право керівник Пенсійного фонду України, його заступники, керівники органів Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники органів Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності їх заступники на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення.

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року, але не раніше набрання чинності законом про визначення розміру єдиного соціального внеску.

2. З дня набрання чинності цим Законом інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Стягнення заборгованості за страховими внесками та сум фінансових санкцій, не сплачених платниками до страхових фондів до набрання чинності цим Законом, в тому числі тих страхових внесків, строк сплати яких на дату набрання чинності цим Законом не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства.

Щодо такої заборгованості за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження контролюючих органів, які їм належали до набрання чинності цим Законом.

4. Державний реєстр соціального страхування створюється на базі реєстру платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім добровільно застрахованих осіб за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування) вважаються платниками єдиного соціального внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не проводиться. Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування провадиться звірка платників страхових внесків.

Служба захисту інформації в Державному реєстрі соціального страхування повинна бути створена в Пенсійному фонді України не пізніше ніж через шість місяців з моменту опублікування цього Закону.

5. За осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, в органах Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, непрацюючих осіб, які відповідно до законодавства отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до чинного законодавства, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

6. Кабінету Міністрів України:

у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти і забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади власних нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

передбачити Державному казначейству України додаткові видатки на виконання функцій, визначених цим Законом;

під час підготовки пропозицій щодо розмірів єдиного соціального внеску врахувати необхідність створення підрозділів уніфікованого збору в Пенсійному фонді України за рахунок існуючої штатної чисельності фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та частини коштів, передбачених на їх утримання.

7. Визнати такими, що втратили чинність з моменту набрання чинності цим Законом та законом, яким визначено розмір єдиного соціального внеску, Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 11, ст. 47; 2002 р., N 17, ст. 124, N 30, ст. 210; 2003 р., N 16, ст. 116; 2004 р., N 32, ст. 385; 2005 р., N 17, ст. 267), Закон України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 17, ст. 80; 2002 р., N 17, ст. 124; 2003 р., N 26, ст. 192), крім частини третьої статті 7 "Прикінцеві положення", та Закон України "Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 31, ст. 249).

8. Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131) доповнити статтею 2121 такого змісту:

"Стаття 2121. Ухилення від сплати єдиного соціального внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду

1. Умисне ухилення від сплати єдиного соціального внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду, вчинене службовою особою підприємства, установи та організації незалежно від форми власності або особою, що провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах, -

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах, -

караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного соціального внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний соціальний внесок, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду, а також відшкодувала шкоду, заподіяну фондам їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного соціального внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного соціального внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного соціального внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

9. Частину другу статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України після цифр "209" доповнити цифрами "2121".

10. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) статтю 1651 викласти в такій редакції:

"Стаття 1651. Порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, сплати єдиного соціального внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду

Порушення встановленого порядку використання коштів та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального пенсійного фонду; заниження суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються єдиний соціальний внесок та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду; порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати єдиного соціального внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду; ухилення від постановки на облік в органах Пенсійного фонду України платника єдиного соціального внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного соціального внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду, або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі соціального страхування, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законами України "Про єдиний соціальний внесок" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті,

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

2) у статті 1653:

назву статті викласти у такій редакції:

"Стаття 1653. Порушення встановленого порядку витрачання і нецільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття";

абзац перший частини першої викласти у такій редакції:

"Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, встановленого порядку витрачання і нецільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - ";

3) в абзаці першому частини першої статті 1654:

слова "строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, несвоєчасна сплата страхових внесків" замінити словами "встановленого порядку витрачання і нецільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

слова "або його ліквідацію" виключити;

4) у статті 1655:

назву статті викласти у такій редакції:

"Стаття 1655. Порушення встановленого порядку витрачання і нецільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням";

абзац перший частини першої викласти у такій редакції:

"Порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку витрачання і нецільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням - ";

5) доповнити Кодекс статтею 18822 такого змісту:

"Стаття 18822. Перешкоджання уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок

Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного соціального внеску, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, зазначене у частині першій цієї статті,

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

6) текст статті 2442 викласти у такій редакції:

"Органи Пенсійного фонду України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, сплати єдиного соціального внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду (стаття 1651), та перешкоджанням уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок (стаття 18822).

Від імені органів Пенсійного фонду України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова правління Пенсійного фонду України, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах та їх заступники";

7) у статті 2449:

у частині першій слова "строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду, несвоєчасною або неповною сплатою страхових внесків" замінити словами "встановленого порядку витрачання і нецільовим використанням коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття";

у частині другій слова "керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники" замінити словами "керівники Державного центру зайнятості, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду, та їх заступники";

8) у статті 24411:

у частині першій слова "ухиленням від реєстрації як платника страхових внесків до Фонду, несвоєчасною або неповною сплатою страхових внесків, а також порушенням порядку використання страхових коштів" замінити словами "порушенням встановленого порядку витрачання і нецільовим використанням коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням";

частину другу доповнити словами "керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в районах і містах республіканського (в Автономній Республіці Крим) та обласного значення".

11. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27 ст. 181; 2003 р., N 10-11, ст. 87):

підпункт 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 викласти в такій редакції:

"5.7.1. До складу валових витрат платника податку належать суми єдиного соціального внеску сплачені в порядку, встановленому законодавством.

Суми страхових внесків, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду, не належать до складу валових витрат платника податку".

12. В Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 23, ст. 121):

1) частину шосту статті 6 після слів "збору страхових внесків" доповнити словами "у випадках, передбачених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

2) у статті 14:

частину першу після слова "збір" доповнити словами "(у випадках, передбачених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування)";

доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту:

"Постановку на облік страхувальників, забезпечення збору та обліку страхових коштів, контроль за повнотою та своєчасністю їх сплати, ведення Державного реєстру соціального страхування, у тому числі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, здійснює Пенсійний фонд України відповідно до законодавства".

У зв'язку з цим частини другу - шосту вважати відповідно частинами третьою - сьомою;

3) статтю 21 викласти у такій редакції:

"Стаття 21. Єдиний соціальний внесок та визначення його розміру

До системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі сплачується єдиний соціальний внесок - консолідований страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування з метою забезпечення прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням.

Розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються Верховною Радою України стосовно кожної категорії платників за результатами актуарних розрахунків фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і виходячи з того, що такий розмір повинен забезпечувати:

надання особам страхових виплат та соціальних послуг, передбачених законодавством;

фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків;

створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;

покриття адміністративних витрат на забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Для платників, які використовують найману працю, розмір єдиного соціального внеску диференціюється залежно від класу професійного ризику виробництва, встановленого відповідно до законодавства.

Пропозиції про розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування вносить Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, погодженим з організаціями роботодавців і профспілок";

4) у статті 22 слова "законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування" замінити словом "законом";

5) частину першу статті 24 замінити двома частинами такого змісту:

"Страховики складають звіти про результати своєї діяльності, подають їх Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України і оприлюднюють в засобах масової інформації.

Страховики здійснюють публічне представлення звітів у розрізі доходів і видатків. Інформація про час і місце публічного представлення звіту публікується разом із звітом".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

13. У частині четвертій статті 44 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207; 2003 р., N 5, ст. 46; 2004 р., N 6, ст. 37):

перше речення після слів "збору на обов'язкове державне пенсійне страхування" доповнити словами "єдиного соціального внеску";

у другому реченні слова "із соціального страхування" замінити словами "за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням".

14. У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 42-43, ст. 378; 2002 р., N 5, ст. 30, N 33, ст. 235; 2003 р., N 28, ст. 210; 2004 р., N 6, ст. 38; 2005 р., N 16, ст. 259, N 25, ст. 334):

1) у статті 1:

абзаци другий і третій після слів "щодо сплати" доповнити словами "єдиного соціального внеску";

перше речення абзацу шостого після слів "своєчасністю справляння" доповнити словами "єдиного соціального внеску";

2) абзац третій частини другої статті 7 і абзац третій частини третьої статті 11 після слова "заборгованості" доповнити словами " із сплати єдиного соціального внеску";

3) частину десяту статті 7 і частину четверту статті 16 після слів "своєчасністю справляння" доповнити словами "єдиного соціального внеску";

4) абзац четвертий частини четвертої статті 12, абзац четвертий частини другої статті 15, частину третю статті 19, абзац третій частини першої статті 23 після слів "щодо сплати" доповнити словами "єдиного соціального внеску";

5) пункт 2 частини першої статті 31 після слів "встановленому Кабінетом Міністрів України" доповнити словами "зобов'язань із сплати єдиного соціального внеску";

6) доповнити частину першу статті 35 реченням такого змісту: "Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного соціального внеску";

7) абзац третій частини сьомої статті 42 і абзац третій частини сьомої статті 43 після слів "щодо сплати" доповнити словами "єдиного соціального внеску";

8) абзац четвертий частини першої статті 49 доповнити словами "а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань щодо сплати єдиного соціального внеску";

9) частину першу і абзац перший частини п'ятої статті 50, частину шосту статті 51 після слів "щодо сплати" доповнити словами "єдиного соціального внеску".

15. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 46-47, ст. 403; 2001 р., N 17, ст. 80; 2002 р., N 16, ст. 114, N 17, ст. 124; 2003 р., N 26, ст. 192; 2005 р., N 18-19, ст. 267):

1) частину першу статті 2 після слів "на умовах трудового договору (контракту)" доповнити словами "або виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";

2) в абзаці четвертому статті 5 після слів "та інших підставах, передбачених законодавством про працю" доповнити словами "або виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";

3) пункт 3 статті 8 викласти в такій редакції:

"3) особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";

4) у статті 10:

у назві статті слова "та реєстрації страхувальників страховиком" виключити;

частини третю - п'яту виключити;

5) у статті 11:

частини другу і третю викласти у такій редакції:

"Постановка на облік та сплата страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків добровільно застрахованих осіб здійснюється в порядку та в строки, визначені страховиком. Страхові внески сплачуються з доходу, визначеного особою в договорі про добровільне страхування від нещасного випадку, але не менше ніж з розміру мінімальної заробітної плати.

Днем сплати страхових внесків вважається:

у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

у разі сплати готівкою - день внесення коштів до установи банку чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків";

6) останній абзац пункту 7 частини сьомої статті 17 викласти у такій редакції:

"Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду";

7) у статті 21:

пункт 11 частини першої виключити;

у частині другій слова "зареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків" замінити словами "перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків";

доповнити статтю частиною третьою такого змісту:

"Для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру, та осіб, які перебувають на їх утриманні, а також осіб, які беруть добровільну участь у страхуванні від нещасних випадків, право на отримання соціальних послуг та виплат виникає з настанням страхового випадку за умови сплати страхових внесків не менше ніж протягом шести місяців підряд перед настанням страхового випадку";

8) назву розділу III викласти у такій редакції:

"Розділ III. Права та обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків";

9) у статті 24:

назву статті викласти у такій редакції:

"Стаття 24. Права та обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків";

доповнити статтю новими частинами першою і другою такого змісту:

"Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право користуватися у встановленому порядку даними Державного реєстру соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій.

Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право у встановленому порядку разом з Пенсійним фондом проводити перевірки дотримання встановленого порядку витрачання і цільового використання коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків, наданих Фондом на фінансування заходів, передбачених статтею 25 цього Закону, отримувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок, накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи відповідно до законодавства за порушення встановленого порядку витрачання і нецільове використання роботодавцем коштів, наданих Фондом".

У зв'язку з цим частину першу вважати частиною третьою;

у частині третій:

пункт 1 виключити;

пункт 2 викласти у такій редакції:

"2) відносити страхувальника до класу професійного ризику виробництва відповідно до виду його економічної діяльності, який має визначений рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності";

10) частину четверту статті 33 та частину шістнадцяту статті 34 доповнити реченням такого змісту: "Фонд соціального страхування від нещасних випадків відшкодовує Пенсійному фонду України витрати, пов'язані з виплатою такої пенсії";

11) у статті 45:

пункт 4 частини першої виключити;

у частині другій:

пункти 1 і 2 виключити;

у пункті 3:

у підпункті "б" слова "відповідної групи тарифів небезпеки" замінити словами "відповідного класу професійного ризику";

підпункт "в" виключити;

12) у статті 46:

частину першу після слова "збір" доповнити словами "страхових внесків добровільно застрахованих осіб";

у частині другій:

абзац третій доповнити словами "у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

абзац п'ятий викласти у такій редакції:

"коштів, отриманих від стягнення штрафів і пені з підприємств та з посадових осіб відповідно до законодавства";

13) статтю 47 викласти у такій редакції:

"Стаття 47. Порядок визначення класів професійного ризику

Визначення класів професійного ризику здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі систематичних порушень нормативно-правових актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року."

14) частину першу статті 48 викласти у такій редакції:

"Фонд соціального страхування від нещасних випадків з додержанням вимог законодавства розробляє інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності та іншої документації, що стосується його діяльності";

15) статтю 49 виключити;

16) у статті 52:

частину другу виключити;

частину третю викласти у такій редакції:

"За несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства страхувальник сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

доповнити статтю частинами такого змісту:

"За нецільове використання страхувальником коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, наданих підприємству відповідно до статті 25 цього Закону, на нього накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної не за цільовим призначенням.

На осіб, винних у нецільовому використанні коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного порушення - від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не сплачені своєчасно штрафи, зазначені у цій статті, стягуються із страхувальника та винних посадових осіб у дохід Фонду соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому законодавством";

17) у частині першій статті 55 слова "суми страхових внесків" замінити словами "визначення класу професійного ризику".

16. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171; 2002 р., N 17, ст. 124; 2003 р., N 27, ст. 209; 2004 р., N 32, ст. 385; 2005 р., N 18-19, ст. 267, N 31, ст. 420):

1) статтю 1 доповнити пунктом 13 такого змісту:

"13) страхові внески - надходження від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, та надходження від осіб, які беруть добровільну участь у страхуванні на випадок безробіття";

2) абзац третій статті 2 після слів "передбачених законодавством про працю" доповнити словами "осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";

3) у статті 4:

частину першу доповнити словами "та особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";

частину другу викласти у такій редакції:

"2. Особа набуває статусу застрахованої особи з дня, коли її фактично допущено до роботи або з дати початку дії договору цивільно-правового характеру";

4) у частині четвертій статті 6 слова "особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами" виключити;

5) у статті 8:

частину першу після слів "провадження збору" доповнити словами "страхових внесків осіб, зазначених у частинах третій і четвертій статті 6 цього Закону";

частину третю після слів "цим Законом" доповнити словами "іншими законодавчими актами у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування";

6) абзац одинадцятий частини першої статті 11 викласти у такій редакції:

"вносить в установленому порядку пропозиції щодо розміру страхових внесків";

7) у частині другій статті 12:

пункти 1 і 2 виключити;

пункт 5 викласти у такій редакції:

"5) контролюють достовірність даних, наданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, та цільове використання роботодавцем наданих йому коштів Фонду";

8) у частині першій статті 16:

в абзаці другому слова "цим Законом та іншими законодавчими актами" замінити словом "законодавством";

9) у статті 17:

назву статті викласти у такій редакції:

"Стаття 17. Страхові внески";

абзац перший частини першої викласти у такій редакції:

"1. Кошти, що надходять від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, повинні забезпечувати";

частини другу і третю виключити;

10) статтю 18 виключити;

11) статтю 19 викласти у такій редакції:

"Стаття 19. Добровільне страхування на випадок безробіття

Особи, зазначені у частинах третій і четвертій статті 6 цього Закону, беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах.

Добровільно застраховані фізичні особи сплачують страхові внески до Фонду в порядку і в строки, визначені страховиком. Страхові внески сплачуються з доходу, визначеного особою в договорі про добровільне страхування на випадок безробіття, але не менше ніж з розміру мінімальної заробітної плати.

Форма договору про добровільне страхування на випадок безробіття затверджується правлінням Фонду.

Днем сплати страхових внесків вважається:

у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду;

у разі сплати готівкою - день внесення коштів до установи банку чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду";

12) у частині першій статті 20 слова "у виконанні функцій збору страхових внесків і контролю за їх сплатою, щодо формування та ведення інформаційної системи платників страхових внесків" виключити;

13) частину другу статті 21 викласти у такій редакції:

"2. Період, протягом якого застрахована особа отримувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (крім пенсій усіх видів, допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації), включається до страхового стажу";

14) у статті 34:

частину першу викласти у такій редакції:

"1. Фонд має право:

користуватися у встановленому порядку даними Державного реєстру соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;

перевіряти достовірність даних, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, та цільове використання роботодавцем наданих йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання роботодавця у проведенні перевірки, виявлення недостовірності поданих ним даних або нецільового використання роботодавцем коштів Фонду;

отримувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок;

накладати та стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи відповідно до законодавства за порушення встановленого порядку витрачання і нецільове використання роботодавцем коштів, наданих Фондом;

стягувати відповідно до законодавства кошти Фонду, сплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним, у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних даних, наданих особою;

вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про страхування на випадок безробіття.

Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи за нецільове використання роботодавцем коштів, наданих Фондом, від імені Фонду мають керівники Державного центру зайнятості, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості, на які покладено функції виконавчої дирекції Фонду, та їх заступники.

За нецільове використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної не за цільовим призначенням.

На осіб, винних у нецільовому використанні коштів Фонду, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного порушення - від 10 до 20

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не сплачені своєчасно штрафи та фінансові санкції стягуються із страхувальника та винних осіб у дохід Фонду в порядку, встановленому законодавством.

Строк давності у разі стягнення штрафів та фінансових санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", не застосовується";

у частині другій:

абзац другий виключити;

в абзаці п'ятому слова "нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також" виключити;

15) у статті 35:

частину другу викласти у такій редакції:

"2. Роботодавець зобов'язаний:

1) під час перевірок правильності використання коштів Фонду та достовірності наданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам органів Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;

2) надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про:

виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю;

розмір заробітної плати працівників, у тому числі прийнятих на додаткові робочі місця, створені за рахунок дотацій з коштів Фонду";

друге речення абзацу першого частини третьої викласти у такій редакції: "У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду не за цільовим призначенням роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду";

16) статтю 38 виключити.

17. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 14, ст. 71; 2002 р., N 16, ст. 114, N 17, ст. 124; 2004 р., N 6, ст. 38, N 32, ст. 385; 2005 р., N 2, ст. 41, N 18-19, ст. 267, N 26, ст. 358):

1) у статті 2:

пункт 10 викласти у такій редакції:

"10) страхові внески - кошти, що надходять від сплати єдиного соціального внеску на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а також кошти добровільно застрахованих осіб";

пункт 11 після слів "страхові внески" доповнити словами "суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства";

2) у статті 4:

абзац другий частини першої замінити абзацами такого змісту:

"У разі виконання робіт на умовах трудового договору (контракту) це право виникає з настанням страхового випадку в період дії такого договору (включаючи і час випробування та день звільнення).

Для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру та осіб, які беруть участь у страхуванні з тимчасової втрати працездатності на добровільних засадах, це право виникає з настанням страхового випадку за умови сплати страхових внесків не менше ніж протягом шести місяців підряд перед настанням страхового випадку";

3) частину першу статті 6 доповнити пунктом такого змісту:

"3) особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";

4) у статті 9:

частину першу після слова "збір" доповнити словами "страхових внесків осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону";

абзац другий частини четвертої після слів "цим Законом" доповнити словами "іншими законодавчими актами";

5) у статті 13:

пункт 1 після слова "збір" доповнити словами "страхових внесків осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону";

у пункті 4 слова "здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також" виключити;

6) у пункті 1 частини першої статті 19 слова "цим Законом" замінити словом "законодавством";

7) статті 21 і 22 виключити;

8) статтю 23 викласти у такій редакції:

"Стаття 23. Добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

Особи, зазначені в частинах другій і третій статті 6 цього Закону, беруть участь у страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на добровільних засадах.

Добровільно застраховані фізичні особи сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку і в строки, визначені страховиком. Страхові внески сплачуються з доходу, визначеного особою в договорі про добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, але не менше ніж з розміру мінімальної заробітної плати.

Форма договору про добровільне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затверджується правлінням Фонду.

Днем сплати страхових внесків вважається:

у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду;

у разі сплати готівкою - день внесення коштів до установи банку чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду";

9) статтю 24 виключити;

10) у статті 27:

у частині першій:

пункти 3 і 5 викласти у такій редакції:

"3) отримувати в органах Фонду безоплатно інформацію про порядок використання коштів Фонду";

"5) на фінансування з коштів Фонду фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням";

у частині другій:

пункти 1 і 2 виключити;

у пункті 5 слова "обчислення та сплати страхових внесків" виключити;

пункти 6 і 7 виключити;

пункт 8 викласти у такій редакції:

"8) надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону в порядку, встановленому Фондом";

11) у статті 28:

у частині першій:

у пункті 2 слова "сплати страхових внесків та" виключити;

у пункті 3 слова "нарахування і повноти сплати страхових внесків та" виключити;

пункт 5 виключити;

доповнити частину пунктом 8 такого змісту:

"8) користуватися даними Державного реєстру соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій";

у частині другій:

пункт 2 виключити;

пункт 3 викласти у такій редакції:

"3) здійснювати контроль за цільовим використанням страхувальником страхових коштів";

12) у частині першій статті 29:

у пункті 2 слова "та умови сплати страхових внесків і" виключити;

у пункті 4 слова "і сплати страхових внесків" виключити;

13) статтю 30 викласти у такій редакції:

"Стаття 30. Відповідальність за нецільове використання страхових коштів

1. Підприємства, установи та організації за нецільове використання та порушення порядку витрачання коштів Фонду відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та сплачують штраф у розмірі 50 відсотків цієї суми.

За несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності з використання коштів Фонду на підприємства, установи та організації накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного протягом року такого порушення у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На осіб, винних у нецільовому використанні коштів Фонду накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного порушення - від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Не сплачені своєчасно штрафи, зазначені у частині першій цієї статті, стягуються із страхувальника та винних посадових осіб у дохід Фонду у порядку, встановленому законодавством.

3. Право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники, керівники районних, міжрайонних, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду";

14) у статті 35:

абзац перший частини другої викласти у такій редакції:

"2. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством";

доповнити частину після абзацу першого новими абзацами такого змісту:

"В перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за працівниками зберігається середній заробіток за рахунок коштів підприємства, установи, організації, який обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством".

У зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами четвертим і п'ятим;

15) у статті 50:

в абзаці другому частини першої слова "за місцем реєстрації ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника" замінити словами "за місцезнаходженням ліквідованого підприємства, установи, організації";

у частині другій слова "реєстрації їх як страхувальників" замінити словами "їх проживання";

16) в абзаці першому частини третьої статті 51 слова "їх реєстрації як страхувальників" замінити словами "їх проживання".

18. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 31-32, ст. 263; 2005 р., N 16, ст. 257):

1) в абзаці четвертому частини першої статті 6, абзаці четвертому частини третьої статті 16, абзаці десятому частини третьої статті 17, назві та тексті статті 26, абзаці восьмому частини другої та частині дев'ятій статті 28, частині чотирнадцятій статті 29, частині другій статті 31, частині першій статті 35, частині одинадцятій статті 36, частині десятій статті 37, частинах третій і одинадцятій статті 38, частинах другій, шостій і дев'ятій статті 39, назві та тексті статті 40, частині третій статті 41, частині п'ятій статті 43, частинах сьомій та вісімнадцятій статті 47, частині п'ятій статті 48, частині третій статті 49, частинах другій, п'ятій і дев'ятій статті 50, назві та тексті статті 51, частині третій статті 52 слова "фондів соціального страхування" у всіх відмінках і слова "та фондів соціального страхування" виключити;

2) частину другу статті 8 після першого речення доповнити реченням такого змісту "В реєстраційній картці зазначаються види економічної діяльності, які планується провадити, при цьому першим зазначається основний (який матиме найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції) вид діяльності";

3) у статті 17:

у частині другій:

доповнити абзац дев'ятий словами "(першим зазначається основний (який матиме найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції) вид діяльності)";

доповнити частину абзацами такого змісту:

"дані про систему оподаткування;

дані про використання найманої праці на умовах трудового договору (контракту) та договорів цивільно-правового характеру";

абзац п'ятий частини третьої доповнити словами "(першим зазначається основний (який матиме найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції) вид діяльності)";

доповнити частину третю абзацами такого змісту:

"дані про систему оподаткування;

дані про використання найманої праці на умовах трудового договору (контракту) та договорів цивільно-правового характеру";

4) у частині другій статті 28:

доповнити абзац шостий словами "(першим зазначається основний (який матиме найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції) вид діяльності)";

доповнити частину абзацом такого змісту:

"дані щодо розрахунків з оплати праці відокремлених підрозділів (централізовано чи ні)";

5) абзац восьмий частини першої статті 36, останній абзац частини першої статті 37 та частини дев'ятої статті 47 виключити;

6) абзац другий частини першої статті 42 доповнити реченням такого змісту: "В реєстраційній картці зазначаються види економічної діяльності, які планується провадити, при цьому першим зазначається основний (який матиме найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції) вид діяльності".

19. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49-51, ст. 376; 2004 р., N 49, ст. 528; 2005 р., N 6, ст. 137, N 9, ст. 184, N 18-19, ст. 267):

1) у статті 1:

абзац дев'ятий викласти у такій редакції:

"мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на величину частки єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу)";

абзаци двадцять перший, тридцять четвертий та тридцять шостий викласти у такій редакції:

"персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у визначеному законодавством порядку";

"страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; надходження від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

"страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний соціальний внесок та/або є платниками відповідно до цього Закону";

2) абзаци четвертий і п'ятий частини другої статті 5 викласти у такій редакції:

"платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, якщо вони не є платниками єдиного соціального внеску, їх права та обов'язки;

порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків платників, які не є платниками єдиного соціального внеску";

3) в абзаці дев'ятому частини першої статті 7:

після слів "страхових внесків" доповнити словами "надходжень від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

слова "і коштів цільових фондів" виключити;

4) у частині третій статті 8 слова "встановлених цим Законом" замінити словами "встановлених законом";

5) у статті 11:

пункти 11, 12 і 15 виключити;

у пункті 13 слово "особи" замінити словами "непрацюючі особи";

6) текст статті 14 викласти у такій редакції:

"Страхувальниками відповідно до цього Закону є:

1) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу або компенсацію особам, зазначеним у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону;

2) застраховані особи, зазначені у частині першій статті 12 цього Закону";

7) у статті 15:

частину першу викласти у такій редакції:

"1. Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які сплачують страхові внески за осіб, передбачених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону; застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону";

частину третю після слів "страхових внесків" доповнити словами "відповідно до цього Закону";

частину четверту виключити";

8) у статті 16:

пункти 4 і 5 частини першої та пункти 2 і 3 частини другої після слів "в системі персоніфікованого обліку" доповнити словами "та Державному реєстрі соціального страхування";

9) у статті 17:

абзац перший частини першої після слова "страхувальник" доповнити словами "який є платником відповідно до цього Закону";

абзаци перший та восьмий пункту 1 частини другої після слова "Страхувальник" доповнити словами "який є платником відповідно до цього Закону";

10) у статті 18:

частину першу викласти у такій редакції:

"1. Розміри внесків для страхувальників і застрахованих осіб, які є платниками відповідно до цього Закону, визначаються законом";

частину другу після слів "розмір страхових внесків" доповнити словами "для платників відповідно до цього Закону";

11) у статті 19:

частину першу викласти у такій редакції:

"1. Страхові внески до солідарної системи нараховуються:

для страхувальників, зазначених у пункті 1 статті 14 цього Закону:

на суми грошового забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

на суми допомоги або компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

для страхувальників, зазначених у пункті 2 статті 14 цього Закону, - на суми, визначені договором про добровільну участь";

частину четверту викласти у такій редакції:

"Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у межах максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, визначеної відповідно до закону";

12) статтю 20 викласти у такій редакції:

"Стаття 20. Сплата страхових внесків

1. За осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

2. Особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону, сплачують страхові внески у строки, визначені договором про добровільну участь, але не рідше одного разу на квартал.

3. Суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду України";

13) у частині першій статті 21:

абзац перший викласти у такій редакції:

"1. Органи Пенсійного фонду України ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного соціального внеску у порядку, визначеному Законом України "Про єдиний соціальний внесок", а також персоніфікований облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних рахунках";

доповнити частину після абзацу першого абзацом такого змісту:

"Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру соціального страхування. Порядок ведення цього реєстру встановлюється Законом України "Про єдиний соціальний внесок".

У зв'язку з цим абзаци другий - тринадцятий вважати відповідно абзацами третім - чотирнадцятим;

14) абзац третій частини першої статті 24 викласти у такій редакції:

"Період, протягом якого особа, що підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, страхові виплати з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, включається до страхового стажу";

15) пункт 1 частини першої статті 41 викласти у такій редакції:

"1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про єдиний соціальний внесок" - максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, визначеної відповідно до закону";

16) у частині першій статті 61:

у пункті 11 слова "цього Закону" замінити словом "законодавства";

пункт 12 викласти у такій редакції:

"12) подає на розгляд спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики пропозиції щодо розміру страхових внесків, щодо коштів, які надходять від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, розміру підвищення пенсії, передбаченого частиною другою статті 42 цього Закону";

17) у статті 64:

у частині першій:

доповнити пункт 1 словами "та іншими законами України";

пункт 2 викласти у такій редакції:

"2) проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом";

пункт 3 після слів "фізичних осіб" доповнити словами "які є платниками страхових внесків відповідно до цього Закону";

пункт 4 викласти у такій редакції:

"4) вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності документи, які свідчать про порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду України та Накопичувального фонду";

пункти 5 і 7 виключити;

у пункті 10 слова "нарахування, обчислення та сплати страхових внесків" виключити;

у частині другій:

пункт 8 після слова "забезпечувати" доповнити словами "відповідно до закону";

пункт 9 після слова "здійснювати" доповнити словами "відповідно до закону";

у пункті 10 після слова "надавати" доповнити словами "відповідно до закону";

пункт 15 викласти у такій редакції:

"15) подавати спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики актуарні розрахунки із запропонованим на наступний рік розміром страхових внесків, коштів, що надходять від єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі частини страхових внесків, що спрямовується до Накопичувального фонду";

пункт 19 викласти у такій редакції:

"19) вести відповідно до законодавства загальний реєстр платників страхових внесків, єдиного соціального внеску та у складі цього реєстру - реєстр платників страхових внесків до солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування";

у тексті статті слова "страхові внески" в усіх відмінках замінити словами "страхові внески, єдиний соціальний внесок" у відповідному відмінку;

18) пункт 1 частини першої статті 72 викласти у такій редакції:

"1) надходження від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до Накопичувального фонду";

19) у статті 106:

частину першу викласти у такій редакції:

"1. Положення цієї статті не поширюються на питання сплати єдиного соціального внеску";

у частині дев'ятій:

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду України, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум";

у пункті 3 слова "а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу)" виключити;

пункт 5 викласти у такій редакції:

"5) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду України накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен повний або неповний місяць тривалості порушення, а у разі повторного протягом року такого порушення - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

у пункті 2 частини десятої слова "суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником" замінити словами "ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який сплачується за рахунок власних коштів банку";

у частині шістнадцятій:

пункти 1 - 3 і 5 викласти у такій редакції:

"1) заниження суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду;

2) порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду;

3) ухилення від постановки на облік в органах Пенсійного фонду України платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду";

"5) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду, або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі соціального страхування, та іншої звітності і відомостей, передбачених цим Законом";

20) у розділі XV Прикінцеві положення:

абзац другий пункту 1 виключити;

у пункті 8:

перше речення підпункту 1 виключити;

підпункт 2 викласти у такій редакції:

"2) особи, зазначені у статті 12 цього Закону, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, визначених законом, але не менше мінімального страхового внеску";

підпункт 4 виключити;

у пункті 13:

абзац третій після слів "до соціальних фондів" доповнити словами "а з дня набрання чинності Законом України "Про єдиний соціальний внесок" - максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, визначеної відповідно до закону";

абзац четвертий після слів "соціальних фондів" доповнити словами "максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску";

підпункт 8 пункту 14 виключити.

____________

 

Опрос