Идет загрузка документа (12 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О свободе совести и религиозных организациях" (относительно предотвращения деятельности религиозных культов деструктивного типа и тоталитарных сект)

Проект закона Украины от 21.04.2008 № 2419
Дата рассмотрения: 21.04.2008 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (щодо запобігання діяльності релігійних культів деструктивного типу та тоталітарних сект)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (Відомості Верховної Ради, 1991, N 25, ст. 283) такі зміни:

1. Всюди в тексті Закону:

слово "віросповідання" в усіх відмінках і числах замінити словами "віросповідання (конфесія)" у відповідних відмінках і числах;

слово "віросповідна" в усіх відмінках замінити словами "віросповідна (конфесійна)" у відповідних відмінках.

2. Статтю 6 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту: "Релігійним організаціям забороняється проводити будь-які релігійні заходи, орендувати приміщення в навчальних закладах усіх форм власності (крім тих, що створені цими релігійними організаціями).".

3. Частину першу статті 7 викласти в наступній редакції: "Релігійні організації в Україні як добровільне об'єднання віруючих громадян утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру, здійснювати культову практику за ознакою віросповідної (конфесійної) належності і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).".

4. Статтю 8 доповнити новими частинами четвертою - п'ятою такого змісту:

"Релігійні громади єдиного віросповідання (конфесії) можуть утворювати тільки одне релігійне об'єднання. Якщо релігійна громада відповідного віросповідання (конфесії), не передбачає свого входження до складу вже зареєстрованих в Україні релігійних об'єднань, в статуті (положенні) цієї громади має бути зазначено про її автономію. Це положення не поширюється на ті віросповідання (конфесії), канонічні правила яких не допускають автономну діяльність релігійних громад.

Релігійна громада здійснює свою культову діяльність (проведення богослужінь, релігійних зібрань, обрядів, церемоній, процесій) виключно на території того регіону, де зареєстровано її статут (положення).".

5. У статті 9:

1) після частини першої доповнити новими частинами такого змісту:

"У найменуванні релігійного об'єднання зазначається слово "центр" при наявності релігійних громад відповідного віросповідання (конфесії) в не менш ніж 14 регіонах України (АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя).

У найменуванні релігійного об'єднання зазначається слово "управління" при наявності релігійних громад відповідного віросповідання (конфесії) на обласному або місцевому рівні.

Утворювати нове релігійне об'єднання мають право не менш ніж десять релігійних громад єдиного віросповідання (конфесії), які не належать до вже зареєстрованих в Україні релігійних об'єднань, за умови, що хоча б одна релігійна громада з тих, що прагне утворити релігійне об'єднання, легально існує на території України не менш ніж 10 років.".

2) після частини другої доповнити новою частиною наступного змісту:

"Культову діяльність (проведення богослужінь, релігійних зібрань, обрядів, церемоній, процесій) релігійні центри та управління мають право здійснювати на території тих регіонів, де зареєстровані у встановленому порядку релігійні громади, що входять до складу відповідних релігійних об'єднань. На території інших регіонів релігійні центри та управління мають право здійснювати місіонерську (проповідницьку) діяльність.".

6. Статтю 13 викласти в наступній редакції:

"Стаття 13. Релігійна організація - юридична особа

Релігійна організація визнається юридичною особою приватного права з моменту реєстрації її статуту (положення).

Релігійні організації не мають права здійснювати підприємницьку діяльність.

Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Використовувати у найменуваннях, на офіційних бланках, печатках юридичних осіб елементів релігійного культу (особливих слів у найменуванні юридичної особи, характерних предметів, специфічної символіки), перелік яких затверджується державним органом України у справах релігій, мають право виключно зареєстровані у встановленому цим законом порядку релігійні організації."

7. У статті 14:

1) у частині першій слово "десяти" замінити словом "п'ятдесяти";

2) у частині третій слова "в місячний термін" замінити словами "у термін не менше ніж шість місяців", а слова "у десятиденний термін" замінити словами "у тридцятиденний термін";

3) частину четверту викласти в наступній редакції:

"У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів, а також спеціалістів - фахівців з релігієзнавства, історії, психології, юридичних дисциплін. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у дванадцятимісячний термін, або якщо теоретична доктрина та культова практика відповідного віросповідання (конфесії) подібних організацій широко відома та поширена в світі - у коротший термін.";

4) після частини п'ятої доповнити новою частиною наступного змісту:

"Щорічній перереєстрації у державному органі України у справах релігій впродовж перших десяти років діяльності підлягають статути (положення) релігійних громад, які не належать до вже зареєстрованих релігійних об'єднань існуючих в Україні віросповідань (конфесій).".

8. Доповнити Закон нової статтею 151 такого змісту:

"Стаття 151. Державний реєстр релігійних організацій

З метою обліку та контролю діяльності релігійних організацій державний орган України у справах релігій за участю органів, що здійснюють реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій забезпечує формування та ведення Державного реєстру релігійних організацій (далі - Реєстр).

До Реєстру вносяться статутні відомості стосовно усіх релігійних організацій (громад), що діють в Україні, в тому числі тих, що не мають статусу юридичної особи.

Видачі свідоцтва установленого зразка про державну реєстрацію релігійної організації передує внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Дані Реєстру є державною власністю. Фінансування витрат на формування та ведення Реєстру здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності державного органу України у справах релігій.

Порядок ведення Реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.".

9. Частину четверту статті 16 викласти в наступній редакції:

"За рішенням суду передбачається ліквідація релігійної організації через:

1) вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;

2) здійснення діяльності, спрямованої проти суверенітету України, її конституційного ладу й громадянської злагоди;

3) пропаганду війни, соціальної національної, релігійної, расової ворожнечі або нетерпимості, приниження національної честі й гідності;

4) поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи;

5) систематичного порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);

6) спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій.

7) здійснення діяльності, пов'язаної з порушенням прав, свобод і законних інтересів громадян, а також перешкоджанні виконанню громадянами своїх державних, громадянських, сімейних обов'язків;

8) здійснення діяльності, що заподіює шкоду здоров'ю й моральності громадян.".

10. Частину третю статті 18 доповнити реченням наступного змісту: "При цьому, фінансова допомога громадян, у тому числі й іноземних, релігійній організації розміром понад 50 тисяч гривень здійснюється виключно через банківські рахунки.".

11. Статтю 21 доповнити новою частиною наступного змісту:

"Релігійним організаціям забороняється займатися целітельством, врачуванням, знахарством.".

12. Частину третю статті 22 викласти в наступній редакції:

"Релігійні організації користуються виключним правом заснування підприємств для виготовлення предметів культу та випуску богослужбової літератури; засобів масової інформації для інформування віруючих та іншого населення про свою діяльність та для місіонерської діяльності.".

13. У статті 23:

1) назву статті викласти в наступній редакції: "Добродійна, культурно-освітня та соціальна діяльність релігійних організацій";

2) доповнити статтю новою частиною наступного змісту:

"Лікарні, притулки, реабілітаційні центри, телефони довіри та інші заклади соціальної допомоги релігійних організацій провадять свою діяльність відповідно до законодавства України.".

14. Статтю 24 доповнити новими частинами наступного змісту:

"Іноземні громадяни не мають права бути членами і входити до керівних органів (займати керівні посади) релігійних організацій, зареєстрованих в Україні.

Якщо керівний центр релігійної організації перебуває за межами України, йому не може належати на правах власності нерухоме майно в Україні, а також майно, яке визнане пам'ятниками культури.".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін:

1) затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

2) забезпечити перегляд, приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади;

3) вжити заходів щодо формування і ведення Державного реєстру релігійних організацій відповідно до вимог цього Закону.

 

Голова Верховної Ради
України

 А. ЯЦЕНЮК

Опрос