Идет загрузка документа (167 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины по вопросам приватизации

Проект закона Украины от 07.04.2008 № 2331
Дата рассмотрения: 13.01.2009 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. Закон України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122 з наступними змінами) викласти в такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про приватизацію державного майна

Цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації майна, що перебуває в державній власності.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття та мета приватизації

1. Приватизація державного майна (далі - приватизація) - відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Стаття 2. Основні терміни

1. У цьому Законі нижче наведені терміни вживаються в такому значенні:

1) аукціон - спосіб продажу об'єкта приватизації, що полягає в передачі права власності на нього покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну;

2) відкриті торги - спосіб продажу об'єкта приватизації, підготовка якого може здійснюватися за участю радника (уповноваженої особи), та за яким шляхом відбору найкращої пропозиції, що надійшла від покупців, за критеріями, встановленими умовами та правилами торгів, визначається переможець;

3) викуп - спосіб продажу об'єкта, що не передбачає конкуренції покупців;

4) гарантійний внесок (гарантія) - грошовий внесок для забезпечення будь-яких вимог, передбачених умовами конкурсу, відкритих торгів та аукціонів;

5) єдиний майновий комплекс - сукупність усіх видів майна підприємства або його структурних підрозділів (зокрема, цехів, виробництв, дільниць тощо, що можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні юридичні особи із складенням розподільного балансу), призначеного для їх діяльності, у тому числі земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, право на торговельну марку або інше позначення, а також інші права, якщо інше не встановлено договором або законом;

6) контрольний пакет акцій - пакет акцій у розмірі понад 50 відсотків статутного капіталу відкритого акціонерного товариства, що дає можливість юридичній або фізичній особі здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного суб'єкта господарювання;

7) конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону - спосіб продажу об'єкта приватизації, що полягає в передачі права власності на нього покупцю, який запропонував найвищу ціну та взяв зобов'язання виконати умови конкурсу;

8) об'єкти великої приватизації - єдині майнові комплекси підприємств, що на момент прийняття рішення про приватизацію (продаж) мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг); акції відкритих акціонерних товариств, утворених у процесі корпоратизації, що на момент прийняття рішення про приватизацію (продаж) мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг); акції відкритих акціонерних товариств, що перебувають у процесі продажу і на момент затвердження уточненого плану розміщення акцій мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг);

9) об'єкти малої приватизації - єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу акціонерних товариств; окреме індивідуально визначене рухоме та нерухоме майно (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення); майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних підприємств, визнаних банкрутами; майно державних підприємств (крім майнових комплексів, що належать до об'єктів середньої та великої приватизації), що не були продані як єдині майнові комплекси; державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств;

10) об'єкти незавершеного будівництва (у тому числі законсервовані об'єкти) - будівлі, споруди, передавальні пристрої, що фактично не експлуатуються через перебування у недобудованому стані;

11) об'єкти середньої приватизації - єдині майнові комплекси підприємств, державних господарських об'єднань, їх структурних підрозділів, вартість майна яких достатня для формування статутного капіталу відкритого акціонерного товариства; акції відкритого акціонерного товариства, утвореного в процесі приватизації та корпоратизації (крім об'єктів великої приватизації); акції відкритих акціонерних товариств, створених на базі підприємств агропромислового комплексу;

12) об'єкти соціально-культурної сфери - об'єкти освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи, санаторно-курортних закладів, будинки і табори відпочинку, профілакторії та інші об'єкти спеціально призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об'єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств, перебувають на балансах підприємств, у разі їх не включення до складу майна, що передається у комунальну власність;

13) окреме індивідуально визначене майно - будівлі, споруди, приміщення, майно ліквідованих підприємств та підприємств-банкрутів;

14) підприємства, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, - підприємства, результати діяльності яких забезпечують економічну незалежність, розвиток та безпеку держави. Перелік та критерії таких підприємств визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України;

15) підприємство, що має ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), - підприємство, яке має частку на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), що перевищує 35 відсотків, або разом з не більше ніж двома іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 50 відсотків, або не більше, ніж з чотирма іншими підприємствами має на такому ринку сукупну частку, що перевищує 70 відсотків;

16) передприватизаційна підготовка - комплекс організаційних, фінансових, економічних та технічних заходів, які здійснюються до прийняття рішення про приватизацію державного майна і спрямовані на створення сприятливих умов для реформування державної власності підприємств та їх адаптації до ринкових умов як суб'єктів підприємницької діяльності;

17) радник (уповноважена особа) - юридична особа (об'єднання юридичних осіб), яка згідно з договором, укладеним з Фондом державного майна України, бере на себе зобов'язання щодо надання за відповідну плату послуг з підготовки об'єкта до приватизації та пошуку потенційних покупців;

18) реєстраційний внесок - грошовий внесок, який сплачується на рахунок державного органу приватизації за реєстрацію покупців для участі в конкурсах, відкритих торгах або аукціонах;

19) реструктуризація відкритих акціонерних товариств - здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості об'єкта приватизації, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та підвищення ефективності виробництва;

20) реорганізація державного підприємства (далі - реорганізація) - припинення діяльності підприємства шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення з наступним переходом до новостворених підприємств усіх майнових прав та обов'язків колишнього підприємства.

Стаття 3. Пріоритети та принципи приватизації

1. Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності функціонування державного сектору економіки, оптимізація його структури при збереженні впливу держави на стратегічні галузі економіки України.

2. Приватизація здійснюється на основі принципів:

законності;

державного регулювання та контролю за виконанням умов приватизації;

надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються, та забезпечення їх соціальної захищеності;

продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей виключно за кошти;

забезпечення відкритості та прозорості процесу приватизації, конкурентності продажу;

урахування особливостей приватизації об'єктів агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств із змішаною формою власності, об'єктів науково-технічної сфери, підприємств оборонно-промислового та паливно - енергетичного комплексів.

Стаття 4. Законодавство України про приватизацію

1. Законодавство України про приватизацію складається з цього Закону та інших законів України з питань приватизації.

2. Дія цього Закону не поширюється на правовідносини у сфері відчуження:

природних ресурсів;

об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, незалежно від того входять вони чи не входять до єдиного майнового комплексу державного підприємства, що підлягає приватизації;

державного майна шляхом передачі у комунальну власність.

3. Відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами Автономної Республіки Крим.

4. Відчуження майна, що перебуває у комунальній власності, регулюється цим Законом, іншими законами з питань приватизації та здійснюється органами місцевого самоврядування.

5. Об'єкти, що розташовані за кордоном і на які відповідно до міжнародних договорів визнано право державної власності України, приватизуються з урахуванням таких договорів.

Стаття 5. Об'єкти приватизації

1. До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:

єдині майнові комплекси підприємств;

структурні підрозділи підприємств, на базі яких можуть бути створені єдині майнові комплекси, якщо при їх виділенні у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються;

земельні ділянки, що перебувають у державній власності і на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації;

об'єкти незавершеного будівництва;

окреме індивідуально визначене майно;

акції (частки, паї), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій, підприємств із змішаною формою власності;

об'єкти соціально-культурної сфери.

2. Не підлягають приватизації об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.

До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, належать майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають:

1) об'єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій, її обороноздатність та економічну незалежність, об'єкти права власності Українського народу і майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:

майно, що забезпечує діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування і використовується за цільовим призначенням, майно Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, майно Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби України і митних органів;

надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси (крім штучно створених водойм місткістю не більш як 1 млн кубічних метрів) та інші природні ресурси, що є об'єктами права власності Українського народу;

єдині майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи та акції (частки, паї) господарських товариств, створених на основі таких підприємств і структурних підрозділів;

єдині майнові комплекси сортовипробувальних станцій, інших організацій з експертизи сортів рослин та акції (частки, паї) господарських товариств, створених на основі таких підприємств і структурних підрозділів;

золотий і валютний фонди, запаси та державні матеріальні резерви;

емісійна система, єдині майнові комплекси підприємств, установ та організацій, що забезпечують емісію та зберігання грошових знаків і цінних паперів та акції (частки, паї) господарських товариств, створених на основі таких підприємств і структурних підрозділів;

радіотелевізійні передавальні центри, а також об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади;

державні радіоканали та телевізійні канали;

об'єкти мережі урядового, фельд'єгерського та спеціального поштового зв'язку;

інші об'єкти права державної власності, що забезпечують виконання державою своїх функцій;

2) об'єкти, що використовуються для забезпечення соціального розвитку, збереження та збільшення культурного, науково-технічного потенціалу, духовних цінностей, зокрема:

єдині майнові комплекси, що розробляють і здійснюють виробництво основної продукції космічного призначення, та об'єкти космічної діяльності (космічна техніка), які визначаються згідно з Законом України "Про космічну діяльність";

Національний архівний фонд, архівні установи, архіви, архівні підрозділи, архівні відділи та бібліотеки;

єдині майнові комплекси установ, організацій Національної академії наук України, галузевих академій наук з основних напрямів досліджень та акції (частки, паї) господарських товариств, створених на основі таких підприємств і структурних підрозділів;

об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки та інші об'єкти загальнонаціонального значення;

об'єкти освіти, культури, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів;

3) об'єкти, здійснення контролю за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг чи небезпечних виробництв, зокрема:

єдині майнові комплекси підприємств з виготовлення та ремонту всіх видів зброї та боєприпасів, які є на озброєнні Збройних Сил України та Служби безпеки України;

єдині майнові комплекси підприємств з випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних речовин (крім аптек) та акції (частки, паї) господарських товариств, створених на основі таких підприємств і структурних підрозділів;

єдині майнові комплекси підприємств, що забезпечують провадження діяльності у сфері обігу зброї та радіоактивних речовин та акції (частки, паї) господарських товариств, створених на основі таких підприємств і структурних підрозділів;

захисні споруди цивільної оборони;

полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;

4) об'єкти, що забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема:

структурні підрозділи єдиних майнових комплексів підприємств і організацій, що забезпечують постійне розміщення та зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів;

установи виконання покарань;

єдині майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної, гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом навколишнього природного середовища та акції (частки, паї) господарських товариств, створених на основі таких підприємств і структурних підрозділів;

об'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції;

єдині майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості та акції (частки, паї) господарських товариств, створених на основі таких підприємств і структурних підрозділів;

автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам, до першого розгалуження їх за межами території таких підприємств;

єдині майнові комплекси підприємств, що здійснюють виробництво основної залізничної техніки (електровози, тепловози, дизель-поїзди, вагони) та акції (частки, паї) господарських товариств, створених на основі таких підприємств і структурних підрозділів;

єдині майнові комплекси підприємств залізничного транспорту разом з інфраструктурою;

єдині майнові комплекси метрополітену, підприємств міського електротранспорту;

майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;

атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання та проведення гідромеліоративних робіт;

магістральні нафто-, газо-, аміакопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;

майнові комплекси підрозділів пожежної охорони (пожежні депо, пости, адміністративні приміщення);

транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійного лиха;

об'єкти інженерної інфраструктури та упорядження населених пунктів, у тому числі мережі, споруди, устаткування, що призначені для забезпечення постачання споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;

майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання зерна державного резерву;

єдині майнові комплекси підприємств з виробництва харчової солі та акції (частки, паї) господарських товариств, створених на основі таких підприємств і структурних підрозділів;

акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження їх за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;

водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;

єдині майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт та акції (частки, паї) господарських товариств, створених на основі таких підприємств і структурних підрозділів;

єдині майнові комплекси підприємств, що входять до складу Національно-виробничого об'єднання "Масандра" та державного підприємства "Завод шампанських вин "Новий світ";

майнові комплекси аеропортів та злітно-посадкові смуги, що мають стратегічне значення;

крематорії, кладовища.

3. Об'єкти права державної власності, визначені у частині другій статті 5 цього Закону, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України.

4. За погодженням з Кабінетом Міністрів України приватизуються:

єдині майнові комплекси підприємств, що мають ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг);

єдині майнові комплекси підприємств оборонно-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою;

інші об'єкти, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

5. Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який включає перелік підприємств, установ, організацій, які перебувають у державній власності, господарських товариств, у статутних капіталах яких є частки, що належать державі, та які заборонені до приватизації і не підпадають під критерії, визначені статтею 5 цього Закону, затверджує Верховна Рада України.

Ліквідація та реорганізація (реструктуризація) підприємств, що включені до Переліку та які не підлягають приватизації відповідно до статті 5 цього Закону та інших законів, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Суб'єкти приватизації

1. Суб'єктами приватизації є:

державні органи приватизації;

покупці (їх представники).

Стаття 7. Державні органи приватизації

1. Державну політику у сфері приватизації реалізують Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

2. Державні органи приватизації у межах своїх повноважень:

1) змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

2) здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації;

3) забезпечують продаж:

майна, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, у тому числі майна ліквідованих підприємств-банкрутів, об'єктів незавершеного будівництва, а також акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності;

акцій (часток, паїв) корпоративних підприємств, внесених до статутного капіталу холдингових та державних акціонерних компаній;

земельних ділянок, що перебувають у державній власності і на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації;

4) утворюють комісії з приватизації, конкурсні та аукціонні комісії;

5) затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;

6) розробляють і подають Кабінету Міністрів України проекти державних програм приватизації;

7) укладають договори про:

проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу;

проведення незалежної оцінки майна у процесі приватизації;

проведення екологічного аудиту об'єктів приватизації у передбачених законодавством випадках;

розроблення документації із землеустрою;

8) виступають з боку держави засновником господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності;

9) беруть участь у розробленні міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;

10) забезпечують захист майнових прав державних підприємств, установ та організацій, а також акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності;

11) здійснюють контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.

3. Фонд державного майна України виступає правонаступником державних підприємств стосовно суб'єктів господарювання раніше створених за їх участю або набутих за інших підстав, а також державних внесків до статутних капіталів недержавних суб'єктів господарювання.

4 Продаж майна, що належить Автономній Республіці Крим здійснюють органи, утворені Автономною Республікою Крим.

5. Продаж майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюють органи, створені відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та їм підпорядковані, підзвітні і підконтрольні.

Органи місцевого самоврядування можуть делегувати повноваження щодо приватизації комунального майна державним органам приватизації за умови відшкодування їх витрат, пов'язаних з продажем такого майна.

6. Фонд державного майна України у межах повноважень, покладених на нього Верховною Радою України, виконує функції, які відповідно до міжнародних угод про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності, укладених між державами - колишніми республіками СРСР, здійснюють органи, уповноважені розпоряджатися державним майном, та здійснює заходи щодо розпорядження відповідними об'єктами та майном згідно із законодавством.

Стаття 8. Покупці

1. Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:

фізичні особи - громадяни України та іноземці;

юридичні особи, зареєстровані згідно із законодавством України, крім осіб, передбачених частиною третьою цієї статті;

юридичні особи, зареєстровані згідно із законодавством інших держав, крім осіб, передбачених частиною третьою цієї статті.

2. Для спільної участі у приватизації громадяни України в установленому законодавством порядку можуть створювати господарські товариства, у тому числі із членів трудового колективу.

Господарське товариство, що створюється членами трудового колективу підприємства, яке приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких узяло участь понад 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників.

3. Не можуть бути покупцями:

юридичні особи, у яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;

органи державної влади;

працівники державних органів приватизації;

особи, зазначені в частині першій цієї статті, договори купівлі-продажу об'єктів приватизації з якими було розірвано раніше у зв'язку з невиконанням ними договірних умов.

4. Покупці - юридичні особи зобов'язані подати державному органу приватизації документ про розподіл статутного капіталу серед учасників.

Відповідальність за достовірність відомостей у поданому документі покладається на покупця згідно із законом.

5. Продаж об'єктів приватизації разом із земельними ділянками іноземним громадянам, юридичним особам інших держав здійснюється з урахуванням обмежень, визначених Земельним кодексом України.

Стаття 9. Контрольні комісії з питань приватизації

1. З метою забезпечення контролю за виконанням Державної програми приватизації (далі - Програма), додержанням законодавства про приватизацію та проведенням аналізу її результатів з числа народних депутатів України утворюється Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації.

2. Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації та її склад затверджує Верховна Рада України.

3. З метою забезпечення контролю за додержанням законодавства та ходом відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим і комунального майна, проведення аналізу його результатів Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть утворювати відповідні контрольні комісії.

Розділ II. ПЛАНУВАННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА

Стаття 10. Державна програма приватизації

1. Програма, в якій визначаються мета, пріоритети, завдання та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України, затверджується законом України строком на п'ять років і діє до затвердження наступної Державної програми приватизації.

2. У Програмі визначаються:

класифікація об'єктів приватизації за групами;

заходи, пов'язані з підготовкою об'єктів до приватизації та їх продажем;

порядок застосування способів приватизації;

особливості приватизації окремих груп об'єктів;

напрями використання коштів, які згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік спрямовуються на здійснення заходів, пов'язаних з проведенням приватизації державного майна;

заходи щодо організаційного та інформаційного забезпечення виконання Програми.

Стаття 11. Формування завдань з приватизації

1. Завдання щодо обсягу надходження коштів до державного бюджету визначаються у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

2. Перелік об'єктів приватизації, продаж яких повинен забезпечити виконання завдань з надходження коштів до Державного бюджету України, отриманих від приватизації у наступному бюджетному періоді, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.

3. Кабінет Міністрів України визначає в установленому порядку прогнозне завдання щодо обсягу надходження коштів від приватизації до державного бюджету на наступний бюджетний період згідно з Основними напрямами бюджетної політики.

Стаття 12. Передприватизаційна підготовка об'єктів права державної власності

1. Передприватизаційна підготовка може передувати прийняттю рішення про приватизацію державного майна.

Передприватизаційна підготовка державних підприємств проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції у період до їх передачі Фонду державного майна України для приватизації.

2. Проведення передприватизаційної підготовки передбачає:

реорганізацію державних підприємств шляхом їх злиття, поділу, виділення окремих об'єктів права державної власності. Реорганізація підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, здійснюється виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України;

виявлення державного майна, що не підлягає приватизації, у тому числі матеріальних носіїв секретної інформації, та визначення умов його подальшого використання з обов'язковим внесенням пропозицій Кабінету Міністрів України щодо визначення органу, який управлятиме таким майном;

проведення інвентаризації та зарахування на бухгалтерський облік, у тому числі об'єктів права інтелектуальної власності;

виявлення об'єктів соціально-культурної, побутової сфери та державного житлового фонду, визначення умов їх подальшого функціонування, здійснення передачі в установленому порядку таких об'єктів у власність відповідних територіальних громад або державним органам приватизації для подальшого продажу відповідно до законодавства;

виявлення іншого державного майна, яке тимчасово не використовується, та визначення умов його подальшого використання в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

уточнення складу виробничих потужностей мобілізаційного призначення та обсягів запасів мобілізаційного резерву з урахуванням доцільності їх подальшого збереження;

списання майна, що фізично та морально застаріло, не підлягає відновленню і не може бути об'єктом приватизації;

проведення досудової санації підприємств;

виділення із складу підприємств структурних підрозділів, що можуть функціонувати як окремі підприємства;

оформлення державних актів на право власності або договорів оренди на земельні ділянки;

визначення можливостей подальшого використання об'єктів незавершеного будівництва, у тому числі щодо залучення інвесторів до їх добудови;

здійснення інших заходів, визначених законодавством.

3. Підготовка до приватизації акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності, включає визначення в установчих документах таких суб'єктів розміру акцій (часток, паїв), що належать державі, у порядку, встановленому Фондом державного майна України. З цією метою державні органи приватизації у порядку, встановленому законодавством та установчими документами підприємств:

ініціюють визначення часток (паїв) засновників підприємств, у майні яких є державна частка;

визначають розмір часток (паїв), що належать державі у статутному капіталі таких підприємств;

узгоджують з іншими засновниками (учасниками) внесення відповідних змін до установчих документів.

4. Проекти передприватизаційної підготовки підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також підприємств, що мають ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), погоджуються з Кабінетом Міністрів України.

5. На час проведення передприватизаційної підготовки підприємств стосовно них припиняється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині передачі в оренду єдиних майнових комплексів або структурних підрозділів цих підприємств.

6. Передприватизаційна підготовка об'єктів, право державної власності на які визнано відповідно до міжнародних договорів України, може передбачати оформлення такого права власності, зокрема шляхом прийняття відповідними уповноваженими органами управління рішення про створення на базі зазначених об'єктів державних підприємств.

Розділ III. ПОРЯДОК ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 13. Порядок приватизації

1. Порядок приватизації об'єктів середньої та великої приватизації передбачає:

затвердження державними органами приватизації помісячного пооб'єктного плану-графіка продажу об'єктів приватизації відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку об'єктів, що підлягають приватизації;

опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації та місцевих засобах масової інформації;

прийняття рішення про приватизацію;

утворення комісії з приватизації;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію;

проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується;

проведення у випадках, передбачених законодавством, екологічного аудиту об'єкта приватизації;

затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх виконання.

2. Порядок приватизації об'єктів малої приватизації, об'єктів незавершеного будівництва, акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності (крім підприємств, що приватизуються відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі"), передбачає:

затвердження державними органами приватизації переліку об'єктів, що підлягають приватизації;

опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації та місцевих засобах масової інформації;

прийняття рішення про приватизацію;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію;

підготовка об'єктів, що підлягають продажу;

здійснення продажу.

3. Приватизація акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності, здійснюється відповідно до законодавства, установчих документів таких товариств (організацій) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час продажу таких акцій (часток, паїв) (крім міжгосподарських підприємств агропромислового комплексу) комісія з приватизації не утворюється, план приватизації або розміщення акцій не складається.

Стаття 14. Прийняття рішення про приватизацію

1. Ініціювати приватизацію можуть державні органи приватизації, уповноважені органи управління або покупці.

Уповноважені органи управління, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади за результатами аналізу господарської діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки, управління майном або корпоративними правами яких вони здійснюють, ефективності використання майна таких суб'єктів господарювання щороку подають державним органам приватизації переліки об'єктів приватизації у порядку, встановленому Фондом державного майна України.

2. Державні органи приватизації відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку об'єктів приватизації приймають рішення про приватизацію об'єктів, які включені до зазначеного переліку. У п'ятиденний строк з дня прийняття рішення про приватизацію державні органи приватизації письмово повідомляють про таке рішення адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також відповідний уповноважений орган управління.

3. Державні органи приватизації не приймають рішення про включення об'єктів, запропонованих уповноваженими органами управління, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, якщо:

законодавством установлено обмеження щодо приватизації;

підприємство, що пропонується приватизувати, ліквідовано або перебуває у процесі ліквідації;

майно в установленому порядку включено до переліку об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації;

відсутні необхідні документи, що додаються до переліку в порядку, установленому Фондом державного майна України.

4. У місячний строк з дня опублікування в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього переліку об'єктів, що підлягають приватизації, уповноважені органи управління передають зазначені об'єкти в управління відповідним державним органам приватизації в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, крім майна, що не підлягає приватизації, у тому числі матеріальних носіїв секретної інформації.

5. З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства такому підприємству забороняється здійснювати операції, внаслідок яких може відбутися відчуження майна (необоротних активів), що належить підприємству, в тому числі продаж майна; обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду; внесення майна до статутних капіталів інших суб'єктів господарювання, передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сума вартості майна, що відчужується, або зобов'язань перевищує 5 відсотків підсумку балансу підприємства за останній звітний період, але не більше 250 мінімальних заробітних плат протягом одного календарного року.

В інших випадках такі дії вчиняються підприємством з дозволу відповідного державного органу приватизації.

Зазначені обмеження діють до дня реєстрації відкритого акціонерного товариства або до підписання акта приймання-передачі майна єдиного майнового комплексу за результатами його продажу.

Стаття 15. Комісія з приватизації

1. Державний орган приватизації протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта затверджує склад комісії з приватизації об'єкта і встановлює строк подання проекту плану приватизації. Цей строк не повинен перевищувати трьох місяців з дня затвердження складу комісії.

2. До складу комісії з приватизації входять за принципом однакового представництва представники господарського товариства, утвореного членами трудового колективу підприємства, що приватизується, у тому числі представницького органу трудового колективу - виборного органу первинної профспілкової організації (представника профспілки) або іншого уповноваженого ним органу, керівник підприємства, представники місцевих рад, фінансових органів, державного органу приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його територіальних органів, центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його територіальних органів, уповноваженого органу управління, який здійснював управління відповідним державним майном до прийняття рішення про приватизацію, центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи або його територіальних органів. Відповідні органи та особи зобов'язані в п'ятиденний строк з моменту одержання повідомлення про прийняте рішення про утворення комісії делегувати для включення до її складу своїх представників.

У разі якщо у цей строк органи та особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, не делегували представників для включення до складу комісії, державний орган приватизації має право затвердити її склад без таких представників.

За рішенням комісії до її роботи можуть залучатися експерти (у тому числі державний експерт з питань таємниці), консультанти, суб'єкти оціночної діяльності та інші спеціалісти, які мають на її засіданнях право дорадчого голосу.

З метою забезпечення гласності та прозорості приватизації у роботі комісії з приватизації можуть брати участь народні депутати України та депутати відповідних місцевих рад з правом дорадчого голосу.

3. Діяльність комісії з приватизації регулюється положенням, яке затверджує Фонд державного майна України.

4. При приватизації законсервованих об'єктів, об'єктів незавершеного будівництва, майна ліквідованих підприємств або об'єктів, які підлягають приватизації у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", акцій (часток, паїв) (крім міжгосподарських підприємств агропромислового комплексу), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств інших господарських організацій комісія з приватизації не утворюється, план приватизації або розміщення акцій не розробляється.

Стаття 16. Проект плану приватизації

1. Комісія з приватизації розробляє проект плану приватизації з урахуванням пропозицій:

господарського товариства, утвореного працівниками підприємства, що приватизується;

місцевих рад за місцезнаходженням об'єкта приватизації;

державних органів приватизації;

Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень стосовно підприємств, включених до визначеного Антимонопольним комітетом України та Фондом державного майна України переліку об'єктів, приватизація яких здійснюється за погодженням з Антимонопольним комітетом України;

центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища України або його територіальних органів;

уповноважених органів управління, які здійснювали управління державним майном до прийняття рішення про приватизацію;

центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його територіальних органів.

2. Проект плану приватизації повинен передбачати строки та способи приватизації, початкову вартість об'єкта приватизації (розмір статутного капіталу господарського товариства), розміри пакетів акцій за напрямами їх реалізації, заходи щодо забезпечення технологічної єдності виробництва і запобігання руйнуванню єдиних майнових комплексів, циклів, технологій та порядок використання майна, у тому числі матеріальних носіїв секретної інформації, що не підлягає приватизації, та майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств.

До закінчення продажу акцій особам, які мають пільги відповідно до статті 34 цього Закону, реалізація акцій іншими способами не здійснюється.

До проекту плану приватизації відповідно до законодавства додається акт оцінки майна об'єкта приватизації, який складається і затверджується державним органом приватизації, або звіт про оцінку об'єкта приватизації із затвердженим висновком про вартість та технічний паспорт земельної ділянки державної власності, яка підлягає продажу державним органом приватизації.

У разі проведення відповідно до законодавства екологічного аудиту об'єкта приватизації до проекту плану приватизації додається висновок екологічного аудиту.

3. За рішенням комісії з приватизації до проекту плану приватизації може бути включений план реструктуризації, яким передбачено здійснення заходів щодо реструктуризації підприємства, що приватизується, а також виконання інших робіт, передбачених статтею 12 цього Закону.

4. Проект плану приватизації подається на розгляд відповідного державного органу приватизації, який протягом десяти днів зобов'язаний його розглянути, та у разі його відповідності вимогам цього Закону затвердити і довести до відома органів, що делегували своїх представників для включення до складу комісії з приватизації.

У разі якщо відповідний державний орган приватизації не затвердив зазначений проект плану, комісія з приватизації зобов'язана протягом п'яти робочих днів доопрацювати його та подати на повторний розгляд.

5. З дня затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій та до завершення приватизації підприємствам та іншим господарським організаціям, що приватизуються, забороняється:

здійснювати операції, зазначені у частині п'ятій статті 14 цього Закону;

змінювати номінальну вартість акцій або їх кількість без збільшення або зменшення розміру статутного капіталу відкритого акціонерного товариства;

приймати рішення про збільшення або зменшення розміру статутного капіталу, крім випадків збільшення статутного капіталу на суму збільшення вартості власного капіталу товариства.

В інших випадках такі дії виконуються з дозволу Фонду державного майна України.

Стаття 17. Утворення відкритих акціонерних товариств на базі майна підприємств, що приватизуються

1. У разі перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство в процесі приватизації його засновником виступає державний орган приватизації, який діє в межах повноважень, передбачених законодавством.

До засновників такого акціонерного товариства не застосовуються обмеження, передбачені частиною першою статті 30 Закону України "Про господарські товариства".

2. Засновник акціонерного товариства встановлює відповідно до плану приватизації (плану розміщення акцій) способи, обсяг і строки продажу акцій.

У разі перетворення державних підприємств у акціонерні товариства відповідно до цього Закону можуть випускатися тільки прості іменні акції.

3. Утворене відповідно до цієї статті акціонерне товариство є правонаступником підприємства, що приватизується.

4. За рішенням державного органу приватизації до початку продажу акцій відкритого акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації та корпоратизації, а в інших випадках - за рішенням вищого органу відкритого акціонерного товариства, до його статутного капіталу може додатково вноситися майно, набуте підприємством у період між датою оцінки розміру статутного капіталу та датою державної реєстрації відкритого акціонерного товариства, а також інше майно, не заборонене до приватизації.

Оцінка вартості такого майна проводиться відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Додаткова емісія акцій на вартість майна, додатково внесеного до статутного капіталу товариства, здійснюється відкритими акціонерними товариствами, утвореними у процесі приватизації та корпоратизації, у порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Продаж акцій додаткової емісії здійснюється державними органами приватизації способами, що передбачають конкуренцію покупців.

5. Приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту продажу об'єкта приватизації або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом приватизації (розміщення акцій), і оформляється наказом відповідного державного органу приватизації.

6. З моменту прийняття рішення про приватизацію та до завершення приватизації підприємствам та іншим господарським організаціям, що приватизуються, забороняється:

здійснювати операції, внаслідок яких може відбутися відчуження майна (необоротних активів), що належить підприємству, в тому числі продаж майна; обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду; внесення майна до статутних капіталів інших суб'єктів господарювання; передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сумарна вартість майна, що відчужується, або зобов'язань перевищує 5 відсотків підсумку балансу підприємства за останній звітний період, але не більше 250 мінімальних заробітних плат протягом одного календарного року;

здійснювати деномінацію акцій або змінювати розмір статутного капіталу.

В інших випадках такі дії вчиняються з дозволу Фонду державного майна України.

Розділ IV. СПОСОБИ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 18. Способи приватизації

1. Приватизація державного майна здійснюється шляхом:

продажу об'єктів приватизації на аукціоні;

продажу об'єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону;

продажу об'єктів приватизації на відкритих торгах;

продажу акцій на фондових біржах;

пільгового продажу акцій;

продажу пакетів акцій на міжнародних фондових ринках;

викупу об'єктів приватизації.

Стаття 19. Продаж об'єктів приватизації на аукціоні

1. Продаж на аукціоні об'єктів середньої і великої приватизації та акцій (часток, паїв), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств із змішаною формою власності, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

2. У разі якщо аукціон не відбувся через ненадходження заяв від покупців, при його повторному проведенні можлива зміна умов продажу, зокрема зменшення початкової вартості об'єкта не більш як на 30 відсотків.

У разі якщо об'єкт двічі пропонувався до продажу і від покупців не надійшло жодної заяви, державний орган приватизації може прийняти рішення про реструктуризацію такого об'єкта (зокрема шляхом утворення на його базі відкритого акціонерного товариства) або продаж такого об'єкта на фондовій біржі чи на аукціоні без оголошення ціни.

3. Аукціони без оголошення ціни проводяться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку у визначених Програмою випадках.

При проведенні аукціонів без оголошення ціни початкова вартість об'єкта продажу не визначається, відомості про початкову вартість не включаються до інформаційного повідомлення, яке за змістом повинно відповідати вимогам статті 26 цього Закону.

4. Продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Стаття 20. Продаж об'єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону

1. Продаж об'єктів середньої та великої приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та з урахуванням вимог частини другої статті 19 цього Закону.

2. Умовами конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс) передбачаються вимоги щодо економічної, інноваційно-інвестиційної, соціальної, природоохоронної діяльності, діяльності у сфері корпоративних відносин та розпорядження майном об'єкта приватизації.

Залежно від специфіки об'єкта продажу конкурсна комісія може визначати інші заходи, що здійснюються покупцем.

Умови конкурсу з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства, види економічної діяльності якого згідно з Програмою включені до переліку інвестиційно привабливих, та підприємств оборонно-промислового комплексу незалежно від видів їх економічної діяльності затверджує Кабінет Міністрів України.

3. Продаж об'єктів малої приватизації за конкурсом здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Стаття 21. Продаж об'єктів приватизації на відкритих торгах

1. Продаж об'єктів середньої та великої приватизації на відкритих торгах здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та з урахуванням вимог частини другої статті 19 цього Закону.

2. У відкритих торгах мають право брати участь юридичні особи або об'єднання юридичних осіб (резидент чи нерезидент), які відповідають вимогам, визначеним Кабінетом Міністрів України та зазначеним в умовах відкритих торгів.

3. Умовами відкритих торгів передбачаються вимоги, зазначені у частині другій статті 20 цього Закону.

Стаття 22. Продаж акцій на фондових біржах

1. Порядок підготовки та виставлення для продажу на фондових біржах акцій акціонерних товариств, що приватизуються, встановлюється Фондом державного майна України за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Антимонопольним комітетом України.

Стаття 23. Пільговий продаж акцій

1. Пільговий продаж акцій працівникам підприємств, що приватизуються, та прирівняним до них особам відповідно до статті 32 цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України.

2. Не продані під час пільгового продажу акції відкритих акціонерних товариств, що належать до об'єктів великої та середньої приватизації, включаються до єдиного пакета акцій і підлягають продажу за конкурсом або на фондових біржах.

Статтю 24. Продаж пакетів акцій на міжнародних фондових ринках

1. Продаж пакетів акцій на міжнародних фондових ринках здійснюється відповідно до законодавства і правил функціонування зазначених ринків, зокрема через депозитарні розписки, з урахуванням законодавства про депозитарну систему в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Рішення про продаж акцій на міжнародних фондових ринках приймає Кабінет Міністрів України.

Стаття 25. Викуп об'єктів приватизації

1. Викуп об'єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

2. До умов викупу об'єкта приватизації включаються вимоги відповідно до статті 20 цього Закону, крім випадків, якщо після придбання державного пакета акцій новий власник не набуде права на здійснення контролю за господарською діяльністю товариства (господарської організації).

3. У разі якщо на конкурс, відкриті торги, аукціон з продажу об'єкта приватизації надійшла заява від одного покупця, зазначений об'єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за ціною, визначеною під час незалежної оцінки вартості майна, з обов'язковим забезпеченням виконання покупцем визначених умов продажу.

Стаття 26. Приватизація державної частки у майні підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, утворених на майні орендованих єдиних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів

1. Приватизація державної частки у майні підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, утворених на майні орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств (далі - товариство), заснованих державними органами приватизації та орендарями.

2. Після затвердження плану приватизації засновники у десятиденний строк приймають рішення про утворення товариства, затверджують його статут і в установленому порядку подають документи місцевому органу виконавчої влади для державної реєстрації товариства. Рішення про утворення товариства є засновницьким договором.

З моменту державної реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним.

3. Державним вкладом до статутного капіталу відкритих акціонерних товариств, зазначених у частині першій цієї статті, є державна частка у майні підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, утворених на майні орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, за винятком майна, забороненого до приватизації. Склад та розмір вкладу орендаря до статутного капіталу відкритого акціонерного товариства (у разі коли такий вклад здійснюється) визначається за згодою сторін.

4. На вартість свого вкладу орендар отримує акції утвореного товариства.

Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними органами приватизації згідно із законодавством про приватизацію.

5. Члени трудового колективу підприємства, організації, їх структурних підрозділів, утворених орендарем на майні орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, а також колишні його працівники, які вийшли на пенсію, звільнені згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на зазначеному підприємстві, та інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, мають право на придбання акцій за кошти відповідно до статті 33 цього Закону.

6. До умов викупу об'єкта приватизації включаються вимоги відповідно до статті 21 цього Закону, крім випадків, якщо після придбання державного пакета акцій новий власник не набуде права на здійснення контролю за господарською діяльністю товариства (господарської організації).

7. У разі відмови орендаря виступити засновником відкритого акціонерного товариства на умовах, запропонованих державним органом приватизації, приватизація майна, переданого в оренду, здійснюється без його згоди шляхом розміщення акцій відкритого акціонерного товариства, що утворюється в порядку, визначеному статтею 17 цього Закону, або відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Стаття 27. Продаж (відчуження) земельних ділянок, які перебувають у державній власності і на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації

1. Державні органи приватизації у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, здійснюють продаж земельних ділянок, які перебувають у державній власності і на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації.

2. Продаж земельної ділянки державної власності здійснюється після:

а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;

б) виготовлення технічної документації щодо продажу земельної ділянки, яка включає її технічний паспорт.

3. Вартість земельної ділянки визначається на підставі її експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

4. Покупці об'єктів, що підлягають приватизації, разом з об'єктами приватизації здійснюють придбання земельних ділянок, на яких ці об'єкти розташовані, на аукціонах.

Земельні ділянки, що не підлягають продажу відповідно до Земельного кодексу України, надаються покупцям об'єктів приватизації в довгострокову оренду з умовою наступного їх придбання орендарем, у разі зняття заборони на продаж зазначених ділянок.

5. Продаж земельних ділянок здійснюється за договорами купівлі-продажу, укладеними з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

Стаття 28. Інформаційне забезпечення приватизації

1. Фонд державного майна України здійснює комплекс заходів, спрямованих на забезпечення прозорості приватизації шляхом оприлюднення в засобах масової інформації та на відповідних веб-сайтах в мережі Інтернет інформації про оголошення конкурсів (відкритих торгів, аукціонів), умови продажу об'єктів приватизації та інших відомостей про хід і результати приватизації в Україні та за її межами.

2. Фонд державного майна України за участю відповідних центральних органів виконавчої влади здійснює заходи щодо інформування громадськості про умови приватизації окремих підприємств та державну політику у сфері приватизації.

3. Фонд державного майна України систематично оприлюднює в засобах масової інформації та в мережі Інтернет відомості щодо:

переліків об'єктів, що підлягають підготовці до приватизації та приватизації;

фінансової звітності, що містить баланс підприємства, звіт про фінансові результати, рух коштів, власний капітал, а також іншу інформацію, перелік якої встановлюється Фондом державного майна України і яка характеризує фінансово-майновий стан державних підприємств, що підлягають приватизації, за останні три роки;

переліків об'єктів, стосовно яких прийнято рішення про приватизацію та умов їх продажу;

рішення про затвердження плану приватизації;

відомостей про результати виконання планів приватизації, які підлягають опублікуванню у спеціальних бюлетенях Фонду державного майна України та його регіональних відділень, що розповсюджуються за передплатою і в роздрібній торгівлі, місцевих засобах масової інформації.

Інформація про результати приватизації об'єкта (переможців конкурсу, аукціону, відкритих торгів, інших способів приватизації, продаж акцій на фондових біржах, ціну, за яку придбано об'єкт приватизації, дані про покупців, дані про розподіл акцій (часток, паїв) між новими власниками (окремо щодо кожної юридичної особи) підлягає опублікуванню у Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього протягом 15 робочих днів після затвердження Фондом державного майна України та його регіональними відділеннями результатів продажу або протягом 15 робочих днів з дня укладення договору купівлі-продажу та подається відповідному органу виконавчої влади, в управлінні якого перебував об'єкт.

4. У інформаційному повідомленні про продаж державного майна (крім продажу пакета акцій (часток, паїв) обов'язково зазначається:

найменування об'єкта приватизації, його місцезнаходження;

обсяг та основна номенклатура продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної;

кількість та склад робочих місць;

баланс активів і пасивів, рентабельність, вартість власних активів, сума балансового та чистого прибутку за останні три роки;

відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт, умови користування ними;

обсяг викидів та скидів забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, стан земельної ділянки, природоохоронного обладнання та споруд, інформація про сплату екологічних зборів та платежів (у разі їх наявності) тощо;

початкова вартість об'єкта, умови його продажу та експлуатації;

сума коштів, що вноситься покупцями (у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта);

найменування установи банку, її адреса та номер рахунка, відкритого для проведення розрахунків за придбані об'єкти;

кінцевий строк прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі, відкритих торгах;

час та місце проведення огляду об'єкта;

дата, час та місце проведення аукціону, конкурсу, відкритих торгів;

інші відомості (за рішенням органу приватизації).

5. До інформаційного повідомлення про продаж пакета акцій (часток, паїв) господарського товариства включаються відомості про:

ідентифікаційний код товариства згідно з ЄДРПОУ;

найменування об'єкта до перетворення у товариство;

місцезнаходження товариства, номер телефону;

розмір статутного капіталу товариства;

кількість акцій (розмір паю, частки), запропонованих до продажу (у тому числі у відсотках статутного капіталу);

номінальну вартість однієї акції, вартість паю (частки);

форму акцій;

площу земельної ділянки;

середньоспискову кількість працівників;

обсяг реалізації продукції товариства за підсумками останніх трьох років;

монопольне становище на товарних ринках;

показники економічної діяльності, у тому числі баланс активів і пасивів, рентабельність, вартість власного капіталу, сума балансового та чистого прибутку за останні три роки;

найменування фондової біржі, на якій здійснюватиметься продаж акцій, її адресу, номер телефону та час роботи;

інші відомості за рішенням органу приватизації.

6. Типовий перелік відомостей для різних способів продажу, обов'язковий для публікації в додатку до Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію.

Порядок подання таких відомостей, форму публікації встановлює Фонд державного майна України.

Розділ V. ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 29. Визначення початкової вартості майна, що приватизується

1. Визначення початкової вартості об'єкта приватизації або розміру статутного капіталу господарського товариства, що утворюється на основі державного підприємства, здійснюється відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

2. У разі приватизації об'єкта шляхом його викупу вартість об'єкта приватизації визначається шляхом проведення незалежної оцінки майна.

3. Витрати, пов'язані з проведенням аудиторської перевірки, відшкодовуються за рахунок підприємства, що приватизується.

Стаття 30. Джерела коштів для придбання державного майна, що приватизується

1. Покупці здійснюють оплату вартості об'єкта приватизації виключно грошовими коштами (крім випадку, зазначеного у частині п'ятій статті 26 цього Закону). Розрахунки за об'єкти приватизації проводяться у порядку, встановленому Фондом державного майна України.

Покупці - фізичні особи подають державному органу приватизації копію декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) за останній звітний рік, засвідчену підписом керівника органу державної податкової служби, скріплену печаткою відповідного органу державної податкової служби.

2. Покупці - нерезиденти України набувають державне майно у процесі приватизації з оплатою його ціни у національній валюті або у вільно конвертованій валюті, якщо зазначене передбачено умовами продажу, на загальних підставах з поданням відомостей про джерела надходження коштів.

У разі здійснення покупцем платежу у вільно конвертованій валюті кошти перераховуються за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день укладення (підписання) договору купівлі-продажу.

Стаття 31. Використання коштів, одержаних від приватизації

1. Кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, пов'язані з приватизацією підприємств, зараховуються до державного бюджету в повному обсязі та розподіляються за напрямами згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо інше не встановлено законом.

Частина коштів, одержаних від приватизації державного майна і зарахованих до державного бюджету, спрямовується на здійснення заходів, пов'язаних з її проведенням, відповідно до Програми, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на фінансування проектів розвитку соціально-економічної інфраструктури, пріоритетних інноваційних та науково-технічних програм.

У разі продажу акцій, що перебувають у державній та комунальній власності, єдиним пакетом здійснюється розподіл коштів, що зараховуються до державного та відповідного місцевого бюджетів, пропорційно сумарній номінальній вартості акцій, що перебувають у державній та комунальній власності.

2. Кошти, одержані від продажу земельних ділянок, які перебувають у державній власності і на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, зараховуються державними органами приватизації до державного та місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Частина коштів, одержаних від продажу земельних ділянок, які перебувають у державній власності і на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, спрямовується на виконання заходів, пов'язаних з продажем таких земельних ділянок, відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

3. У разі делегування власних повноважень стосовно приватизації майна, що перебуває у комунальній власності, державним органам приватизації органи місцевого самоврядування обов'язково передбачають у місцевих програмах приватизації та бюджетах субвенції на відшкодування державним органам приватизації витрат, пов'язаних з реалізацією зазначеного майна.

Частина коштів, що надійшли від приватизації майна, яке перебуває у комунальній власності, перераховується на рахунки державних органів приватизації з відповідного місцевого бюджету за визначеними органами місцевого самоврядування нормативами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що спрямовуються для фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією комунального майна.

Розділ VI. СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ У СФЕРІ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 32. Пільги для працівників підприємства, що приватизується

1. Кожному працівникові підприємства, що приватизується, надається право на першочергове придбання акцій, сума номінальної вартості яких становить 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Пільги, передбачені частиною першою цієї статті, поширюються на колишніх працівників підприємства, які вийшли на пенсію, звільнені згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, осіб, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на такому підприємстві, інвалідів, звільнених у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, працівників, звільнених за станом здоров'я, а також на працівників соціально-культурних та оздоровчо-лікувальних закладів, що приватизуються у складі підприємств, на балансі яких вони перебувають.

3. Господарське товариство, до складу якого увійшло не менш як 50 відсотків працівників підприємства, майно якого приватизується шляхом продажу на аукціоні чи за конкурсом, утворене згідно із статтею 8 цього Закону, користується пріоритетним правом на придбання зазначеного майна за рівних запропонованих умов купівлі.

4. Ціна однієї акції при пільговому продажу, передбаченому цією статтею, встановлюється на рівні половини номінальної вартості акції.

Стаття 33. Соціальні гарантії для працівників підприємства, що приватизується, та приватизованого підприємства

1. З дня прийняття рішення про приватизацію не допускається розірвання трудового договору з працівником підприємства, що приватизується, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім звільнення на підставі пункту 6 статті 40 Кодексу законів про працю України або вчинення працівником дій, за які передбачено можливість звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.

2. Не допускається звільнення працівників приватизованого підприємства з ініціативи його власника чи уповноваженого ним органу протягом шести місяців з дня переходу до нього права власності, крім звільнення з підстав, визначених у частині першій цієї статті.

3. Укладення колективного договору між власником приватизованого підприємства або уповноваженим ним органом і трудовим колективом, а також працевлаштування вивільнених працівників здійснюється відповідно до законодавства.

Розділ VII. ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 34. Договірні відносини

1. У разі приватизації об'єкта державної власності шляхом його викупу, продажу на аукціоні, відкритих торгах, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається договір купівлі-продажу.

2. До договору купівлі-продажу повинні включатися вимоги, визначені умовами відкритих торгів, конкурсу, викупу чи аукціону.

При укладенні договорів визначаються умови, у разі невиконання яких договори можуть бути розірвано або визнано недійсними в установленому порядку.

До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, у тому числі земельної ділянки, також включаються:

відомості про розподіл відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок провадження об'єктом господарської діяльності до проведення його приватизації;

вимоги та додаткові обмеження до користування об'єктом, установлені законодавством про охорону навколишнього природного середовища;

зобов'язання покупця щодо надання державному органу приватизації інформації, склад та строки подання якої визначаються договором купівлі-продажу. У разі зміни місцезнаходження покупець зобов'язаний у десятиденний строк повідомити про це державний орган приватизації;

вимоги щодо використання земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт приватизації, з урахуванням обмежень, визначених законодавством.

Включення до договору інших зобов'язань покупця допускається за згодою сторін.

Строк дії зобов'язань, зазначених у цій частині, крім виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'яти років.

Для підприємств, що мають ознаки домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг), підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії, галузевих науково-дослідних інститутів і проектно-конструкторських бюро, інших підприємств та установ, приватизація яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України визначає строк дії зобов'язань та затверджує порядок здійснення контролю за їх виконанням.

Зазначені в цій частині зобов'язання поширюються також на осіб, які придбавають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом строку дії зобов'язань.

Відчуження майна (акцій, часток, паїв), обтяженого передбаченими у цій частині зобов'язаннями, можливе виключно за попередньої згоди державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням, в порядку, установленому Фондом державного майна України. У разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта новий власник у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на об'єкт зобов'язаний подати державному органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності.

Державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, і застосовувати до нього у разі їх невиконання санкції згідно із законом. Особа, яка веде реєстр власників іменних цінних паперів або зберігач, який здійснює облік прав власності на цінні папери цього емітента, зобов'язаний подати державному органу приватизації відомості про нового власника приватизованого об'єкта на письмову вимогу державного органу приватизації.

Договори про подальше відчуження майна (акцій, часток, паїв), обтяженого передбаченими у цій частині зобов'язаннями, підлягають нотаріальному посвідченню та у передбачених законодавством випадках державній реєстрації.

Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

У передбачених законодавством випадках державний орган приватизації має право залучати органи виконавчої влади до здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу.

Подальший контроль за дотриманням приватизованими підприємствами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища відповідно до закону.

За результатами перевірки виконання умов договору купівлі-продажу складається акт за формою, встановленою Фондом державного майна України.

Інформування професійних учасників ринку цінних паперів, які ведуть облік та оформляють перехід права власності за пакетами акцій приватизованих підприємств, про обтяження акцій відповідними зобов'язаннями здійснюється державними органами приватизації в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України.

3. Укладення договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації та подальше внесення у разі потреби змін до них здійснюється відповідно до вимог цивільного законодавства та положень, що затверджуються Фондом державного майна України.

Внесення змін до договорів купівлі-продажу єдиних майнових комплексів підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави чи мають ознаки домінування на загальнодержавних ринках товарів (робіт, послуг), або контрольних пакетів акцій акціонерних товариств, утворених на базі таких підприємств, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

4. Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню та у передбачених законом випадках - державній реєстрації.

Покупець зобов'язаний внести платежі за об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Право власності на об'єкт приватизації та земельну ділянку переходить до покупця після повної сплати ціни придбаного об'єкта та земельної ділянки.

У разі якщо об'єктом приватизації є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після повної сплати ціни придбаного об'єкта та державної реєстрації права власності на придбане майно в установленому законодавством порядку.

5. На вимогу однієї з сторін за рішенням суду договір купівлі-продажу може бути визнано недійсним або розірвано у разі невиконання в установлені строки іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу.

6. Забороняється подальше відчуження окремих частин пакета акцій об'єкта приватизації до повного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу такого об'єкта, а також подальше відчуження приватизованого об'єкта без збереження для нового власника вимог, визначених умовами договору купівлі-продажу.

7. Передача приватизованого об'єкта у заставу або внесення такого об'єкта до статутного капіталу господарського товариства в період дії умов договору купівлі-продажу здійснюється за згодою державного органу приватизації, який є стороною договору, в установленому Фондом державного майна України порядку.

8. Проведення додаткової емісії акцій акціонерним товариством - емітентом забороняється до повного виконання покупцем пакета акцій зобов'язань за укладеним договором купівлі-продажу.

9. У разі розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у зв'язку з невиконанням його умов або визнання такого договору в судовому порядку недійсним приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Кошти, сплачені за об'єкт приватизації, повертаються покупцеві на підставі рішення суду за рахунок коштів, отриманих від повторного продажу такого об'єкта.

Стаття 35. Правонаступництво власників

1. Особи, які придбали державні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав і обов'язків відповідно до законодавства та умов договору між продавцем і покупцем.

2. Правонаступництво щодо акцій (часток, паїв), що належали державі в майні суб'єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств, та придбані у процесі приватизації, підтверджується договором купівлі-продажу.

Розділ VIII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ПРИВАТИЗАЦІЇ. РОЗГЛЯД СПОРІВ

Стаття 36. Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію

1. За порушення законодавства з питань приватизації до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність згідно із законодавством.

2. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, покупці за наявності в їх діях ознак злочину, пов'язаного з порушенням законодавства з питань приватизації, підлягають притягненню до кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України.

3. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:

порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток, паїв); порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації, корпоратизації, - у розмірі до ста встановлених на дату вчинення порушення розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

необґрунтовану відмову від продажу майна (акцій, часток, паїв); безпідставну відмову в наданні інформації про об'єкт приватизації - у розмірі до ста п'ятдесяти встановлених на дату вчинення порушення розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф стягується за рішенням суду в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

4. У разі несвоєчасної сплати коштів за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, покупець сплачує на користь державного органу приватизації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У разі несплати коштів за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, протягом 60 днів з дня укладення чи реєстрації відповідного договору покупець сплачує на користь державного органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта, включаючи земельну ділянку. При цьому договір підлягає розірванню.

5. Установлюються такі види відповідальності покупця:

1) у разі порушення визначених умовами договору купівлі-продажу строків виконання зобов'язань, виражених у грошовій формі, в установленому обсязі, крім сплати коштів за об'єкт приватизації, покупцем сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення;

2) якщо договір купівлі-продажу розірвано у зв'язку з невиконанням зобов'язань, виражених у грошовій формі, крім сплати коштів за об'єкт приватизації, внесені частково кошти та інші активи не повертаються, а якщо такі зобов'язання не виконано на день подання позову про розірвання договору, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків розрахованого у грошовій формі загального обсягу зобов'язань;

3) у разі невиконання покупцем зобов'язання щодо збереження обсягу виробництва продукції, товарообігу, послуг (далі - обсяг виробництва):

якщо зменшення обсягу виробництва не перевищує 30 відсотків, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків розрахованого у грошовій формі зменшення такого обсягу;

у разі якщо зменшення обсягу виробництва перевищує 30 відсотків, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків розрахованого у грошовій формі зменшення такого обсягу, а державний орган приватизації має право порушити у судовому порядку питання про розірвання договору купівлі-продажу і повернення об'єкта приватизації у державну власність.

Якщо в ході проведення реконструкції та модернізації виробництва, ремонту основних засобів планується зменшити обсяг виробництва на визначений період, покупець повинен попередньо погодити вчинення таких дій з державним органом приватизації в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі погодження таких дій покупець звільняється від сплати штрафу на визначений при погодженні період.

У разі невиконання зобов'язання щодо збільшення обсягу виробництва продукції до рівня, визначеного в договорі купівлі-продажу, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків розрахованої у грошовій формі різниці між обсягом виробництва продукції, якого необхідно було досягти згідно з умовами зазначеного договору, та фактичним його обсягом на день проведення перевірки;

4) у разі якщо протягом року після виявлення факту невиконання зобов'язання щодо збереження обсягу виробництва продукції або його збільшення до рівня, визначеного в договорі купівлі-продажу, покупець не забезпечив поновлення обсягу виробництва або досягнення передбаченого договором купівлі-продажу рівня, державний орган приватизації має право порушити питання про розірвання такого договору (крім випадків, визначених абзацом сьомим частини п'ятої цієї статті);

5) у разі невиконання або неналежного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу майна (акцій, часток, паїв) підприємства у зв'язку з визнанням такого підприємства банкрутом покупець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків суми невиконаних ним зобов'язань, але не менше 100 відсотків ціни придбаного об'єкта приватизації. При цьому достатнім підтвердженням факту невиконання або неналежного виконання умов договору купівлі-продажу є прийняття господарським судом постанови про визнання банкрутом підприємства, майно (акції, частки, паї) якого є об'єктом купівлі-продажу;

6) у разі виявлення державним органом приватизації факту неналежного виконання умов договору купівлі-продажу, за порушення яких відповідальність згідно із законодавством не встановлено, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків ціни придбаного об'єкта приватизації;

7) у разі недотримання зобов'язання щодо збереження протягом визначеного періоду видів економічної діяльності приватизованого об'єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків ціни придбаного майна.

Якщо покупець не виконує зобов'язання щодо збереження протягом визначеного договором купівлі-продажу строку існуючої на момент приватизації кількості робочих місць на об'єкті приватизації, він сплачує штраф у 12-кратному розмірі суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника та у місячний строк поновлює кількість скорочених робочих місць.

Кошти від штрафних санкцій, передбачених цією статтею, перераховуються до Державного бюджету України.

У разі недопущення працівників державних органів приватизації на територію приватизованого підприємства, протидії чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника такого підприємства накладається штраф у розмірі 1000 установлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний виявлений факт порушення.

6. Збитки, завдані внаслідок порушення законодавства з питань приватизації, а також витрати на збереження об'єктів приватизації до дня передачі майна підлягають відшкодуванню в судовому порядку.

Стаття 37. Спори, що виникають у процесі приватизації

1. Спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів щодо приватизації майна, розв'язуються відповідним господарським судом.

Інші спори, що виникають з правовідносин, пов'язаних із процесом приватизації, розв'язуються судом у встановленому порядку відповідно до їх компетенції.

Розділ IX. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".

2. Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 34, ст. 160; 2000 р., N 41, ст. 342; 2001 р., N 9, ст. 39; 2002 р., N 16, ст. 114; 2004 р., N 13, ст. 181, N 45, ст. 501; 2005 р., N 48, ст. 480, ст. 482; 2006 р., N 13, ст. 110; 2007 р., N 33, ст. 440) викласти в такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)

Цей Закон визначає правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств, інших об'єктів малої приватизації.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера застосування Закону

1. Відповідно до цього Закону приватизуються об'єкти малої приватизації незалежно від їх галузевої та відомчої належності, крім об'єктів, для яких законами встановлено особливі умови приватизації.

2. Норми цього Закону, крім норм, передбачених статтями 4 і 5, застосовуються також при відчуженні об'єктів державної власності у процесі їх банкрутства, а також при реалізації об'єктів застави (податкової застави).

3. До відносин, пов'язаних із приватизацією невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію державного майна".

Стаття 2. Об'єкти малої приватизації

1. Об'єктами малої приватизації є:

єдині майнові комплекси державних підприємств, державних господарських об'єднань та їх структурних підрозділів, що можуть бути виділені в самостійні підприємства (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації державних підприємств, вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу акціонерних товариств);

окреме індивідуально визначене рухоме та нерухоме майно (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення);

майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних підприємств, визнаних банкрутами;

майно державних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси, крім об'єктів великої приватизації;

державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств;

земельні ділянки, які перебувають у державній власності і на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації;

об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;

об'єкти соціально-культурної сфери.

2. Будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташовано об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої ради відповідного рівня.

Будівлі (споруди, приміщення) або окремі їх частини у випадках розміщення в них закладів, підприємств та організацій культури, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів приватизуються лише за умови надання рівноцінних будівель (споруд, приміщень).

Не можуть бути об'єктами малої приватизації об'єкти культурної спадщини.

За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташовано об'єкт приватизації, або відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташовано об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються в установленому порядку власникам приватизованих об'єктів у оренду на строк не менш як 10 років.

3. Якщо в нежитлових приміщеннях будівлі, що є державною власністю, розміщуються два чи більше державних підприємства або підприємства, утворені на майні орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, то у разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох таких підприємств займані ними приміщення (за відсутності заборони на приватизацію будинку) приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.

4. Не підлягають приватизації визначені в установленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно із законодавством.

5. Будівлі (споруди, приміщення) соціально-побутового призначення, заклади культури, споруджені за рахунок коштів державних підприємств, що обслуговують громадян у населених пунктах, районах чи мікрорайонах у містах, а також громадські організації або професійні (виробничі) колективи можуть бути виключені в установленому порядку з переліку об'єктів малої приватизації за рішенням Фонду державного майна України.

Стаття 3. Способи малої приватизації

1. Приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом:

викупу;

продажу на аукціоні (у тому числі методом зниження ціни лоту, без оголошення ціни його продажу);

продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

Стаття 4. Продавці

1. Продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній власності, є державні органи приватизації.

2. Місцеві ради можуть доручити державним органам приватизації здійснювати відчуження об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності.

Стаття 5. Покупці

Покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".

Стаття 6. Джерела коштів для малої приватизації

1. Об'єкти малої приватизації можуть бути придбані покупцями за рахунок власних чи позичених коштів.

Покупці - фізичні особи подають державному органу приватизації копію декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) за останній звітний рік, засвідчену підписом керівника органу державної податкової служби, скріплену печаткою відповідного органу державної податкової служби.

2. Оплата придбаних об'єктів малої приватизації здійснюється у національній валюті.

3. Покупці вправі використовувати для придбання об'єктів малої приватизації кошти лише шляхом їх безготівкового перерахування з рахунків, відкритих в установах банків України.

Розділ II. ПІДГОТОВКА ДО ПРИВАТИЗАЦІЇ

Стаття 7. Визначення переліків об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до цього Закону

1. Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають:

продажу на аукціоні;

продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону;

викупу.

2. Державний орган приватизації зобов'язаний повідомити адміністрацію підприємства про включення підприємства або його структурного підрозділу до одного із зазначених переліків у місячний строк з дня прийняття відповідного рішення.

3. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних державних органів приватизації чи покупців.

4. Покупці подають відповідному державному органові приватизації заяву про включення об'єкта малої приватизації до одного із зазначених у цій статті переліків.

Заява повинна містити відомості про найменування об'єкта малої приватизації, його місцезнаходження та запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта.

Покупці - фізичні особи у заяві зазначають:

відомості про особу, її місце проживання, громадянство;

номери розрахункових рахунків в установах банків, з яких здійснюватиметься розрахунок за придбаний об'єкт приватизації.

Покупці - юридичні особи у заяві зазначають:

повне найменування заявника та його місцезнаходження;

прізвище, ім'я та по батькові керівника;

номери розрахункових рахунків в установах банків, з яких здійснюватиметься розрахунок за придбаний об'єкт приватизації.

До заяви додаються:

документ про внесення плати за подання заяви;

нотаріально засвідчені копії установчих документів (копія відповідного рішення органу місцевого самоврядування - для органів місцевого самоврядування);

копія декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) за останній звітний рік, засвідчена підписом керівника органу державної податкової служби, скріплена печаткою відповідного органу державної податкової служби (для покупців - фізичних осіб) у випадках, передбачених частиною першою статті 6 цього Закону.

Форму заяви про включення об'єкта малої приватизації до одного із зазначених у цій статті переліків та розмір плати за її подання встановлює Фонд державного майна України. Розмір плати за подання зазначеної заяви не повинен перевищувати половини розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Додаткові відомості та документи подаються державному органові приватизації за згодою заявника.

5. Державний орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає об'єкт до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Інформація про результати розгляду заяви протягом місяця з дня її подання доводиться до відома заявника у письмовій формі.

Державний орган приватизації має право відмовити у приватизації лише у разі, якщо:

особа, що подала заяву, не може бути визнана покупцем об'єкта згідно з цим Законом;

законодавством установлено обмеження щодо приватизації зазначеного у заяві об'єкта.

6. З моменту прийняття рішення про включення об'єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно майна (необоротних активів) такого об'єкта забороняється здійснювати операції, наслідком яких може стати відчуження зазначеного майна, у тому числі продаж майна; обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду, внесення майна до статутних капіталів інших суб'єктів господарювання; передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сумарна вартість майна, що відчужується, або сума, визначена зобов'язаннями, перевищує 5 відсотків підсумку балансової вартості зазначеного об'єкта за останній звітний період.

У разі потреби такі дії виконуються підприємством, майно якого приватизується, з дозволу відповідного державного органу приватизації.

7. Органи, що здійснюють управління майном об'єктів, що підлягають приватизації, передають у місячний строк після опублікування переліку таких об'єктів у Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього єдині майнові комплекси державних підприємств в управління відповідним державним органам приватизації у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу

1. З моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства проводиться його підготовка до приватизації.

Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється державними органами приватизації, які:

визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість об'єкта на аукціоні, за конкурсом;

готують та публікують відомості про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації;

замовляють у випадках, визначених Законом України "Про екологічний аудит", проведення обов'язкового екологічного аудиту.

Для забезпечення виконання зазначених функцій державні органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, встановлених Фондом державного майна України.

Покупець, який в установленому порядку подав заяву про приватизацію підприємства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки його фінансового стану.

2. Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати чотирьох місяців з дня прийняття рішення про його приватизацію.

Стаття 9. Визначення ціни продажу об'єкта малої приватизації

1. За рішенням державних органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації із залученням у разі необхідності аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, визначеному за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Зведений акт інвентаризації і звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) затверджується керівником державного органу приватизації.

2. Вартість об'єкта малої приватизації визначається відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Особливості підготовки об'єктів малої приватизації до продажу разом із земельними ділянками

Державні земельні ділянки можуть продаватися разом із розташованими на них єдиними майновими комплексами невеликих державних підприємств, окремими будівлями (спорудами, приміщеннями) у разі прийняття державним органом приватизації рішення про такий продаж.

Рішення про продаж земельної ділянки разом із розташованими на ній об'єктами нерухомого майна, які підлягають приватизації, або окремо від таких об'єктів, приймається державним органом приватизації з власної ініціативи або за клопотанням відповідного уповноваженого органу управління чи потенційних покупців об'єкта малої приватизації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний орган приватизації у місячний строк розглядає заяву про приватизацію об'єкта і приймає рішення про продаж земельної ділянки разом із розташованими на ній об'єктами нерухомого майна, що приватизуються, або про відмову в такому продажу із зазначенням її причин.

Рішення державного органу приватизації про продаж земельної ділянки разом із розташованими на ній об'єктами нерухомого майна, які підлягають приватизації, або окремо від таких об'єктів, є для державного органу приватизації підставою для:

замовлення на визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;

замовлення на виготовлення технічного паспорта земельної ділянки;

проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та з урахуванням її результатів визначення ціни продажу об'єкта малої приватизації, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкової вартості продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні, за конкурсом;

складення договору купівлі-продажу земельної ділянки разом із розташованими на ній об'єктами нерухомого майна, що підлягають приватизації, або окремо від таких об'єктів з урахуванням вимог статті 132 Земельного кодексу України.

5. Строк підготовки земельної ділянки до продажу не повинен перевищувати чотирьох місяців.

6. Державний акт на право власності на земельну ділянку готується землевпорядною організацією за клопотанням покупця земельної ділянки після здійснення всіх платежів за об'єкт продажу разом із розташованими на ній об'єктами нерухомого майна або окремо від таких об'єктів.

7. Земельні ділянки, які продаються разом із розташованими на них об'єктами нерухомого майна, що підлягають приватизації, або окремо від таких об'єктів, не можуть продаватися на аукціоні за методом зниження ціни лота або без оголошення ціни його продажу.

Розділ III. ПРОДАЖ ОБ'ЄКТА МАЛОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ ШЛЯХОМ ВИКУПУ

Стаття 11. Опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу

1. Державний орган приватизації публікує в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього та місцевих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить найменування об'єкта приватизації та його місцезнаходження.

Перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, опубліковується протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення про затвердження такого переліку.

Стаття 12. Продаж об'єкта приватизації шляхом викупу

1. Викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації:

не проданих на аукціоні, за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону;

внесених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Викуп майна підприємств, зданих в оренду, здійснюється з додержанням вимог, передбачених законодавством з питань приватизації.

Покупець, який став власником об'єкта малої приватизації і не скористався на момент його приватизації правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної таким об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності).

Порядок викупу об'єкта приватизації встановлюється Фондом державного майна України.

2. Інформація про результати викупу об'єкта приватизації опубліковується протягом 30 календарних днів з дня укладення договору купівлі-продажу в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього, місцевих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.

Розділ IV. ПРОДАЖ ОБ'ЄКТІВ МАЛОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ НА АУКЦІОНІ, ЗА КОНКУРСОМ З ВІДКРИТІСТЮ ПРОПОНУВАННЯ ЦІНИ ЗА ПРИНЦИПОМ АУКЦІОНУ

Стаття 13. Продаж на аукціоні

Продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Стаття 14. Продаж за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону

Продаж об'єктів малої приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс) полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта або за рівних умов - найвищу ціну.

Стаття 15. Інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом

1. Інформаційне повідомлення про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, опубліковується в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього, місцевих засобах масової інформації, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.

Аукціони, конкурси з продажу об'єктів приватизації проводяться через 30 днів після опублікування інформаційного повідомлення.

Інформаційне повідомлення повинне містити:

найменування об'єкта приватизації, його місцезнаходження;

інформацію про обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної;

дані про кількість та склад робочих місць;

відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт (місцерозташування, площа та межі земельної ділянки, її цільове призначення та функціональне використання будівель (споруд, приміщень), умови користування ними;

відомості про обсяги викидів та скидів забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, стан природоохоронного обладнання та споруд, сплату екологічних зборів та платежів (у разі їх наявності);

початкову вартість, умови продажу та експлуатації об'єкта;

суму коштів, що вноситься покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості об'єкта;

найменування установи банку, адресу та номер рахунка, відкритого для здійснення розрахунків за придбані об'єкти приватизації;

кінцевий строк прийняття заяви про участь в аукціоні, конкурсі;

час та місце особистого ознайомлення покупців з об'єктом;

час та місце проведення аукціону, конкурсу;

адресу, номер телефону, за яким можна одержати інформацію про проведення аукціону, конкурсу, а також інші відомості за рішенням державного органу приватизації.

Стаття 16. Умови участі покупців в аукціоні, конкурсі

1. Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом здійснюється за наявності не менш як двох покупців.

Форму заяви про участь потенційних покупців в аукціоні, конкурсі встановлює Фонд державного майна України.

2. Покупці, що реєструються як учасники для участі в аукціоні, конкурсі, сплачують реєстраційний внесок, розмір якого визначається державним органом приватизації і не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також 10 відсотків початкової вартості об'єкта шляхом безготівкового перерахування коштів на відповідний поточний рахунок.

Якщо покупець виявив бажання взяти участь у придбанні кількох об'єктів, розмір внеску, що підлягає сплаті, визначається з урахуванням суми початкової вартості таких об'єктів.

3. Після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями кошти в розмірі 10 відсотків початкової вартості об'єкта повертаються у десятиденний строк всім учасникам аукціону, конкурсу.

Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, зазначені кошти зараховуються в установленому порядку при проведенні розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.

4. Фізична або юридична особа, що виявила бажання зареєструватися як учасник аукціону, конкурсу, повинна мати при собі для пред'явлення:

документ, що посвідчує фізичну особу або особу представника юридичної особи, їх повноваження;

квитанцію про сплату реєстраційного внеску;

документ про сплату реєстраційного внеску в розмірі 10 відсотків початкової вартості об'єкта;

копію декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) за останній звітний рік, засвідчену підписом керівника органу державної податкової служби, скріплену печаткою відповідного органу державної податкової служби, - для покупців - фізичних осіб у разі придбання ними об'єкта приватизації за рахунок коштів;

нотаріально засвідчені копії установчих документів - для покупців - юридичних осіб (для органів місцевого самоврядування - копію рішення про участь в аукціоні, конкурсі).

5. Відомості про учасників аукціону, конкурсу вносяться до книги реєстрації окремо стосовно кожного об'єкта, що підлягає приватизації, і повинні містити:

порядковий номер (відповідно до реєстрації);

прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або представника юридичної особи (назву юридичної особи);

найменування установи банку, її адресу та номер рахунка, на який перераховані внески.

Відомості про учасників аукціону або конкурсу, їх кількість і пропозиції покупців щодо визначення умов конкурсу не підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця.

6. Кінцевий строк прийняття заяв про участь потенційних покупців в аукціоні закінчується за три дні до початку аукціону, для участі в конкурсі - за сім днів до початку проведення конкурсу.

7. Інформація про результати конкурсу або аукціону опубліковується протягом 30 днів після укладення державним органом приватизації договору купівлі-продажу в Державному інформаційному бюлетені про приватизацію або додатку до нього та подається відповідному органу виконавчої влади, у сфері управління якого перебував об'єкт.

Стаття 17. Порядок проведення аукціону

1. Аукціон проводиться відповідним державним органом приватизації або уповноваженою ним особою.

2. Уповноважена особа діє на підставі договору, укладеного з державним органом приватизації.

У зазначеному договорі зазначаються:

строк проведення аукціону;

початкова вартість об'єкта приватизації і порядок її зниження у разі відсутності жодної заяви про участь в аукціоні;

розмір і порядок виплати винагороди;

взаємні зобов'язання, умови розірвання договору та майнова відповідальність сторін;

інші умови.

3. Для участі в аукціоні покупці одержують квитки учасників аукціону, в яких містяться:

номер, під яким покупець бере участь у торгах;

найменування об'єкта (об'єктів), у торгах щодо якого бере участь покупець;

умови проведення аукціону.

На публічних торгах можуть бути присутні інші особи за умови внесення ними плати за вхід, розмір якої встановлюється державним органом приватизації.

4. Аукціон проводиться безпосередньо ліцитатором. До початку торгів ліцитатор описує об'єкт приватизації та умови його продажу.

Початком торгів вважається момент оголошення початкової вартості об'єкта. Якщо протягом трьох хвилин після такого оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, що запропонувала найвищу ціну. При цьому кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 відсотків початкової вартості об'єкта.

5. Під час аукціону ведеться протокол, у якому зазначаються: початкова вартість об'єкта; пропозиції учасників аукціону; відомості про учасників аукціону; результати торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта).

Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об'єкта.

Протокол надсилається у триденний строк відповідному державному органові приватизації для затвердження.

6. Переможець аукціону конкретного лота, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь в аукціоні і реєстраційного внеску.

За умови достатньої кількості покупців за лотом торги відновлюються.

Стаття 18. Порядок проведення аукціону за методом зниження ціни лоту

1. Аукціони за методом зниження ціни лоту проводяться у порядку, затвердженому Фондом державного майна України, стосовно тих об'єктів, які не були продані на попередніх аукціонах.

Ціна продажу об'єкта аукціону не може знижуватися більш як на 70 відсотків стартової ціни об'єкта.

2. У ході торгів учасники аукціону повідомляють про готовність придбати об'єкт, що виставляється для продажу на аукціоні (далі - лот), за оголошену ліцитатором ціну, піднімаючи картку учасника з номером або одночасно піднімаючи картку з номером і пропонуючи свою ціну.

Запропонована учасником аукціону ціна повинна бути не менше розміру мінімальної знижки або надбавки, на який у ході торгів знижується або підвищується стартова ціна лоту та кожна наступна ціна, оголошена ліцитатором.

Розмір мінімальної знижки або надбавки встановлює організатор аукціону на кожний лот, але не менш як на 10 відсотків нижче або вище за попередню ціну.

3. При проведенні аукціону за методом зниження ціни лоту учасник, який першим підняв свою картку з номером, вважається переможцем аукціону.

Якщо при проведенні аукціону за методом зниження ціни лоту одночасно два і більше учасників підняли свої картки з номерами, торги проводяться в напрямі підвищення ціни лоту.

4. Торги закінчуються, якщо після триразового повторення чергової ціни тільки один з учасників аукціону, тримаючи свою картку з номером, дає згоду на придбання лоту.

5. Після закінчення торгів ліцитатор оголошує про продаж лоту, називає ціну продажу та аукціонний номер учасника-переможця.

6. Протокол про результати торгів підписується ліцитатором і переможцем аукціону та надсилається у триденний строк державному органу приватизації для затвердження.

Стаття 19. Порядок проведення аукціону без оголошення ціни продажу

1. Аукціони без оголошення ціни продажу об'єктів малої приватизації проводяться відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" в установленому Фондом державного майна України порядку у випадках, визначених Державною програмою приватизації на відповідний період.

При проведенні аукціонів без оголошення ціни продажу відомості про початкову вартість об'єкта приватизації не включаються до інформаційного повідомлення, що повинне враховувати вимоги статті 16 цього Закону.

Стаття 20. Порядок проведення конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону

1. Відбір покупців за конкурсом здійснює конкурсна комісія, яка утворюється державним органом приватизації.

До складу комісії входять спеціалісти, експерти, представники відповідної місцевої ради та представники трудового колективу об'єкта, що приватизується.

Кількість членів комісії становить від п'яти до дев'яти чоловік.

Голова комісії призначається відповідним державним органом приватизації.

Делегування представників до складу комісії обов'язкове для керівництва державних організацій та установ.

На час роботи у складі комісії за її членами зберігається місце роботи та середня заробітна плата згідно із законодавством про працю.

2. Конкурсна комісія визначає умови та строк проведення конкурсу.

Умовами конкурсу передбачаються зобов'язання покупця щодо:

виконання програм технічного переоснащення виробництва, впровадження новітніх технологій;

виконання вимог законодавства з питань захисту економічної конкуренції;

збереження наявних та створення нових робочих місць протягом строку, визначеного договором купівлі-продажу;

початкової вартості об'єкта та дотримання строків оплати;

збереження досягнутих на час укладення договору виду економічної діяльності, номенклатури або обсягу виробництва, зазначених у договорі, видів продукції (робіт, послуг);

виконання визначених для підприємства мобілізаційних завдань;

створення безпечних та нешкідливих умов праці;

умов утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

здійснення заходів щодо забезпечення захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм чи досягнення найкращих екологічних результатів експлуатації об'єкта.

Умови конкурсу затверджує відповідний державний орган приватизації.

3. Для участі в конкурсі покупець подає конкурсній комісії план приватизації об'єкта, в якому зазначаються:

найменування і місцезнаходження об'єкта;

відомості про покупця;

запропонована покупцем ціна придбання об'єкта;

зобов'язання щодо виконання умов конкурсу;

додаткові зобов'язання щодо його подальшої експлуатації.

Стаття 21. Припинення аукціону, конкурсу та визнання недійсними договорів, укладених на аукціоні, конкурсі

1. Аукціон, конкурс може бути припинено, а об'єкт знято з торгів, конкурсного відбору на вимогу учасника або державного органу приватизації у разі:

невиконання вимог щодо змісту інформаційного повідомлення, передбаченого статтею 15 цього Закону, та строку його опублікування;

включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням законодавства;

невизнання учасника покупцем згідно із законодавством з питань приватизації;

істотного порушення інших правил оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачених цим Законом.

2. Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними договорів, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання договорів недійсними подається одним з учасників аукціону, конкурсу або державним органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

Стаття 22. Повторний продаж об'єкта на аукціоні, за конкурсом

1. Державний орган приватизації складає переліки об'єктів, не проданих або знятих з аукціонів, конкурсів, та приймає рішення про повторний їх продаж на аукціоні, за конкурсом або про їх приватизацію шляхом викупу іншими покупцями.

Об'єкт приватизації може бути запропонований для продажу на аукціоні, за конкурсом не більше двох разів, якщо власник майна або уповноважений ним орган не прийняв іншого рішення.

2. У разі повторного проведення аукціону, конкурсу можлива зміна умов продажу, в тому числі початкової вартості.

У такому разі початкову вартість може бути зменшено до початку торгів не більш як на 30 відсотків.

Повторний аукціон, конкурс проводиться у порядку, визначеному цим Законом.

3. У разі якщо об'єкт приватизації двічі виставлявся на продаж і від потенційних покупців не надійшло жодної заяви на участь в аукціоні, конкурсі, державний орган приватизації може прийняти рішення про продаж об'єкта за методом зниження ціни лоту.

Якщо аукціон за методом зниження ціни лоту не відбувся через відсутність заяви, державний орган приватизації може прийняти рішення про продаж такого об'єкта на аукціоні без оголошення ціни продажу.

Розділ V. НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ І ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ЗА ПРИДБАНЕ МАЙНО

Стаття 23. Право власності

1. Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.

Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після сплати у повному обсязі ціни придбаного об'єкта.

У разі якщо об'єктом приватизації є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після сплати у повному обсязі ціни придбаного об'єкта та державної реєстрації права власності на придбане майно в установленому законом порядку.

2. З переходом права власності на об'єкт приватизації його новий власник стає правонаступником прав і обов'язків такого об'єкта.

До набуття покупцем права власності на придбаний об'єкт приватизації відповідальність за збереження зазначеного майна в установленому порядку несе керівник підприємства, що приватизується, або керівник підприємства (установи, організації), на балансі якого перебуває об'єкт приватизації.

Стаття 24. Договір купівлі-продажу

1. Право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного державного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі придбання об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається протягом 10 днів з дня затвердження державним органом приватизації результатів аукціону, конкурсу.

2. У договорі купівлі-продажу зазначаються:

найменування підприємства, його адреса;

відомості про продавця та покупця;

остаточна ціна продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або ціна викупу;

взаємні зобов'язання продавця і покупця;

номери розрахункових рахунків продавця і покупця;

найменування та адреси установ банків;

умови внесення платежів.

3. До договору купівлі-продажу включаються зобов'язання сторін, визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання.

Зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, поширюються на осіб, які придбавають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом строку дії таких зобов'язань.

4. У разі невиконання передбачених договором купівлі-продажу зобов'язань щодо строку здійснення інвестицій в установленому таким договором обсязі покупець сплачує на користь державного органу приватизації, що є стороною договору, пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості нездійснених у строк інвестицій за кожен день прострочення.

У разі недотримання зобов'язань щодо збереження протягом визначеного строку кількості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць, пов'язаного із санацією підприємства) покупець сплачує штраф у 12-кратному розмірі середньої заробітної плати кожного звільненого працівника та поновлює у місячний строк кількість скорочених робочих місць.

Якщо на підприємстві планується скорочення робочих місць у зв'язку з його реструктуризацією, покупець повинен попередньо погодити таке скорочення з державним органом приватизації у порядку, встановленому Фондом державного майна України. У випадку погодження зазначеного скорочення державним органом приватизації покупець звільняється від сплати штрафу.

Кошти від штрафних санкцій перераховуються до Державного бюджету України.

5. Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації є підставою для перерахування коштів на зазначений у договорі рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації.

Покупець зобов'язаний внести належні платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

6. Уповноважений представник державного органу приватизації і новий власник підписують акт приймання-передачі приватизованого об'єкта у триденний строк після сплати повної ціни придбаного об'єкта.

7. Договір купівлі-продажу підлягає реєстрації відповідною місцевою радою.

8. Державні органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені законодавством, та можуть в установленому порядку порушувати питання щодо розірвання договору.

Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування".

3. У Законі України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 41, ст. 188; 2005 р., N 16, ст. 259):

1) статтю 2 доповнити частиною другою такого змісту:

"Приватизація майна підприємств та організацій агропромислового комплексу, що зазначені у частині першій цієї статті і вартість майна яких недостатня для формування статутного капіталу акціонерного товариства, здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у порядку, встановленому Фондом державного майна України. При цьому господарське товариство, утворене працівниками зазначених підприємств та організацій, має першочергове право на викуп майна";

2) статтю 3 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Пільги на придбання акцій

Право на пільгове придбання акцій, сума номінальних вартостей яких становить 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, мають працівники підприємств, майно яких приватизується, а також колишні працівники таких підприємств, які вийшли на пенсію, звільнені згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на зазначеному підприємстві, інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, працівники, звільнені за станом здоров'я, а також працівники соціально-культурних і оздоровчо-лікувальних закладів, що приватизуються у складі підприємств, на балансі яких вони перебувають.

Ціна однієї акції при пільговому продажу, передбаченому частиною першою цієї статті, встановлюється на рівні половини номінальної вартості акції.

Недержавним сільськогосподарським підприємствам (колективним сільськогосподарським підприємствам, спілкам селян, колгоспам, спілкам кооперативів, акціонерним товариствам, фермерським господарствам та іншім суб'єктам сільськогосподарських підприємств недержавних форм власності) передається безоплатно під інвестиційні зобов'язання (поставка у визначених обсягах вирощеної сільськогосподарської сировини для переробки, заборона протягом певного періоду відчуження безоплатно переданих акцій, перехід інвестиційних зобов'язань у разі відчуження таких акцій до нового власника тощо) 51 відсоток акцій підприємств, що приватизуються.

У разі невиконання інвестиційних зобов'язань безоплатно передані акції повертаються до державної власності у порядку, визначеному Фондом державного майна України.

У плані приватизації підприємств, що переробляють сільськогосподарську сировину, виконують роботи і надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам, передбачається відповідна квота для діючих радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств для подальшої їх передачі після приватизації.

Строк тимчасово залишених у державній власності акцій для подальшої безоплатної передачі для радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств після їх приватизації не повинен перевищувати одного року з дня початку їх розміщення. Акції, які безоплатно не передано протягом одного року, підлягають перерозподілу серед товаровиробників, які отримали акції при початковому розподілі у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону.

Якщо підприємства, що приватизуються, не мають укладених договорів із сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими господарствами та іншими сільськогосподарськими підприємствами, пільга, передбачена частиною третьою цієї статті, не надається";

3) частину другу статті 4 викласти в такій редакції:

"Акції, що не були розміщені на пільгових умовах протягом року з дня початку пільгового продажу, реалізуються на загальних підставах відповідно до законодавства";

4) назву та частину другу статті 6 після слова "майна" доповнити словом "(акцій)";

5) статтю 7 викласти в такій редакції:

"Стаття 7. Приватизація частки державного майна (акцій), що залишилася після безоплатної його (їх) передачі

Приватизація частки державного майна (акцій), що залишилася після безоплатної його (їх) передачі, здійснюється за кошти.

Право на першочергове придбання майна (акцій) за кошти мають працівники радгоспу або іншого державного сільськогосподарського підприємства та прирівняні до них особи.

Якщо після використання працівниками радгоспу або іншого державного сільськогосподарського підприємства, що приватизується, права на придбання державного майна (акцій) за кошти залишається невикупленою частка державного майна (акцій), орган приватизації за згодою загальних зборів (зборів уповноважених) передає працівникам залишки майна (акцій) для придбання за власні кошти на виплату до п'яти років (без нарахування відсотків, але з урахуванням зміни цін на день викупу майна та індексу інфляції, визначеного центральним органом виконавчої влади з питань статистики) з укладенням відповідного договору.

У разі неподання протоколу загальних зборів (зборів уповноважених) протягом одного місяця з дня отримання від державного органу приватизації повідомлення про право на придбання майна (акцій) працівники та прирівняні до них особи втрачають право на пільгу, зазначену у частині третій цієї статті.

Під час проведення розрахунків за договорами, укладеними відповідно до частини третьої цієї статті, сума коштів, що сплачується за об'єкт продажу на виплат, визначається з урахуванням зміни цін на дату їх внесення та індексу інфляції, визначеного центральним органом виконавчої влади з питань статистики. У разі якщо індекс інфляції у будь-якому місяці становить менш як 1, для розрахунку береться його значення, що дорівнює 1.

У разі відсутності згоди загальних зборів (зборів уповноважених) на придбання майна (акцій) на виплати державний орган приватизації приймає рішення про перетворення цього підприємства у відкрите акціонерне товариство на умовах і в порядку, передбачених статтями 6 і 7 цього Закону. При цьому право на придбання акцій на пільгових умовах за кошти, крім членів трудового колективу та прирівняних до них осіб, мають члени сімей трудового колективу радгоспу або іншого державного сільськогосподарського підприємства, які проживають разом з ними, та особи, зайняті у соціальній сфері в селі.

Після реалізації членами трудового колективу та прирівняними до них особами їх права на безоплатне отримання майна (акцій), викуп такого майна (акцій) з використанням коштів, а також права викупу акцій на виплат нереалізовані державні акції приватизуються на загальних підставах відповідно до законодавства";

6) статтю 8 доповнити частиною шостою такого змісту:

"У разі неподання протягом одного місяця з моменту отримання повідомлення від державного органу приватизації про прийняте рішення щодо приватизації радгоспу або іншого державного сільськогосподарського підприємства копії рішення відповідного органу виконавчої влади про утворення такого радгоспу (підприємства) та умов передачі його майна до державної власності, а також довідки відповідного органу, що здійснює управління державним майном, про розміри витрачених бюджетних коштів для придбання (введення в дію) основних фондів або про їх невикористання на зазначені цілі в порядку, установленому законодавством, державний орган приватизації приймає рішення про приватизацію майна радгоспу або іншого державного сільськогосподарського підприємства відповідно до статей 5, 6 і 7 цього Закону";

7) статтю 20 викласти в такій редакції:

"Стаття 20. Приватизація часток (паїв) держави в майні підприємств та інших суб'єктів господарювання, заснованих на змішаній формі власності

Приватизація часток (паїв) держави в майні підприємств та інших суб'єктів господарювання, заснованих на змішаній формі власності (включаючи орендні) та визначених статтями 2, 5, 8, 9, 10, 12, 13 і 15 цього Закону, здійснюється шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства на умовах і в порядку, передбачених статтями 3, 6 і 7 цього Закону, якщо інше не передбачено їх установчими документами.

У разі якщо розмір частки (паю), що належить державі, становить менш як 25 відсотків вартості майна суб'єкта господарювання, заснованого на змішаній формі власності, державна частка (пай) у ньому приватизується за рішенням загальних зборів працівників шляхом викупу зазначеними суб'єктами господарювання у порядку, встановленому Фондом державного майна України.

У разі неподання протягом одного місяця з моменту надходження від державного органу приватизації повідомлення про право викупу, оформленого протоколом рішення зборів про викуп, державна частка (пай) приватизується на конкурентних засадах";

8) статтю 25 доповнити частинами другою і третьою такого змісту:

"Умови приватизації підприємств агропромислового комплексу, вартість майна яких недостатня для формування статутного капіталу акціонерного товариства, не потребують погодження з Кабінетом Міністрів України.

Працівники радгоспів та інших державних підприємств сільського та рибного господарства, підсобних сільських господарств, перетворених у процесі приватизації у відкриті акціонерні товариства, та особи, прирівняні до них, відповідно до статті 3 цього Закону мають право на безоплатне одержання додаткових акцій з пакета, що тимчасово залишений у державній власності, відповідно до частини першої цієї статті після прийняття рішення про його розміщення у межах нереалізованої у повному обсязі пільги з безоплатної передачі майна".

4. У Законі України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 45, ст. 375; 2004 р., N 15, ст. 228; 2005 р., N 48, ст. 480; 2007 р., N 7 -8, ст. 66, N 33, ст. 440):

1) статтю 3 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Придбання земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва

Покупці об'єктів незавершеного будівництва здійснюють придбання земельних ділянок, на яких розташовано об'єкти незавершеного будівництва, відведені в установленому порядку під забудову, на аукціонах відповідно до законодавства. Земельні ділянки, що не підлягають продажу відповідно до Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з умовою подальшого їх придбання орендарем у разі зняття заборони на продаж зазначених ділянок";

2) друге речення частини першої статті 4 виключити;

3) частину третю статті 8 викласти в такій редакції:

"Роботи, пов'язані з відведенням земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, підготовкою технічної документації, необхідної для її придбання, а також оформленням державного акта на право власності на землю, здійснюються відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів";

4) у статті 9:

у частині першій слова "або шляхом викупу, а також для передачі його до статутного капіталу господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією" виключити;

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Вартість об'єкта незавершеного будівництва для передачі його до статутного капіталу господарського товариства з подальшою приватизацією, вартість об'єктів незавершеного будівництва санаторно-курортних закладів та будинків відпочинку, а також об'єктів незавершеного будівництва для продажу шляхом викупу визначається за результатами проведення незалежної оцінки майна у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність";

5) статті 10 і 11 викласти в такій редакції:

"Стаття 10. Визначення вартості земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва

Вартість земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Порядок укладення договорів купівлі-продажу та оплати вартості об'єкта незавершеного будівництва

Порядок укладення договорів купівлі-продажу та оплати вартості об'єкта незавершеного будівництва і земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, визначається законодавством.

Договори купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва при приватизації підлягають нотаріальному посвідченню. Для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва органи приватизації подають нотаріусу такі документи: копію наказу Фонду державного майна України про включення об'єкта незавершеного будівництва до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації; копію наказу органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; копію наказу органу приватизації про затвердження висновку про вартість об'єкта незавершеного будівництва; акт обстеження об'єкта незавершеного будівництва (опис об'єкта); витяг з публікації інформації в газеті "Відомості приватизації" про продаж об'єкта; копія затвердженого органами приватизації протоколу про проведення аукціону або протоколу засідання конкурсної комісії; довіреність на право представництва інтересів органів приватизації";

6) перше речення частини другої статті 14 після слів "ціни лоту" доповнити словами "та аукціону без оголошення ціни";

7) у статті 15:

останнє речення частини першої виключити;

частину другу викласти в такій редакції:

"У разі продажу об'єкта незавершеного будівництва під розбирання торги з продажу під забудову земельної ділянки разом з розташованим на ній об'єктом незавершеного будівництва здійснюються шляхом проведення аукціону.

Вартість об'єкта незавершеного будівництва в разі його продажу під розбирання визначається шляхом проведення незалежної оцінки";

8) друге речення частини першої статті 17 викласти в такій редакції: "Вартість будівельних матеріалів та устаткування визначається шляхом проведення незалежної оцінки майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність";

9) статтю 19 викласти в такій редакції:

"Стаття 19. Умови приватизації об'єктів незавершеного будівництва

Обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва є:

встановлення строку завершення будівництва об'єкта, а в разі його продажу під розбирання - строку розбирання;

забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації, а у разі його продажу під розбирання - на строк розбирання. У разі неможливості завершення будівництва (розбирання) в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки його завершення можуть бути змінені за рішенням державного органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Власник придбаного у процесі приватизації об'єкта незавершеного будівництва у строк, що не перевищує двох місяців з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу такого об'єкта, зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування з метою отримання рішення про відведення земельної ділянки, погодження проекту добудови та надання дозволу на будівництво. Відповідні вимоги повинні включатися до договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва.

Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади повинні здійснювати розгляд звернень власників об'єктів незавершеного будівництва, придбаних у процесі приватизації з умовою їх добудови, щодо відведення земельної ділянки, погодження проекту добудови та надання дозволу на будівництво та приймати відповідні рішення у строк, що не перевищує чотирьох місяців з моменту звернення власника об'єкта незавершеного будівництва. Зазначений строк може бути продовжено згідно з відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, але не більш як на шість місяців за наявності причин, що унеможливили прийняття рішення в установлений строк. Порушення органами місцевого самоврядування зазначених строків є підставою для звернення власників об'єкта незавершеного будівництва до суду.

Під час дії договору купівлі-продажу об'єкт незавершеного будівництва може бути відчужений покупцем у порядку, встановленому Фондом державного майна України. Подальше відчуження такого об'єкта можливе лише за умови збереження для нового власника зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням.

У разі якщо власник об'єкта незавершеного будівництва є одночасно власником земельної ділянки, на якій розташований такий об'єкт, вони відчужуються лише разом.

Новий власник об'єкта незавершеного будівництва зобов'язаний у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на цей об'єкт подати державному органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності. Державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації і застосовувати до нього у разі їх невиконання санкції згідно із законом.

Договори про подальше відчуження об'єкта незавершеного будівництва, обтяженого зобов'язаннями, що визначені у договорі купівлі-продажу такого об'єкта, підлягають нотаріальному посвідченню.

Відсутність погодження державним органом приватизації подальшого відчуження об'єкта незавершеного будівництва є підставою для визнання правочинів щодо такого відчуження недійсними.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність згідно з актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані внаслідок невиконання умов договору.

Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва".

II. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про формування конкурентних засад у процесі приватизації акцій (часток, паїв), що належать державі у майні юридичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 9, ст. 179).

III. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

____________

 

Опрос