Идет загрузка документа (291 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О местном референдуме

Проект закона Украины от 05.02.2008 № 2004
Дата рассмотрения: 05.02.2008 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про місцевий референдум

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття місцевого референдуму

1. З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі територіальної громади в межах певної територіально-адміністративної одиниці управлінні місцевими справами в Україні проводяться місцеві референдуми.

2. Місцевий референдум - це форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого і таємного голосування.

3. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

4. Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до рішень органів місцевого самоврядування і до рішень місцевих державних адміністрацій, на території яких він проводиться.

5. Рішення, прийняті місцевим референдумом, не потребують будь-якого затвердження органами державної влади або органами місцевого самоврядування і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому цим Законом.

Стаття 2. Законодавство про місцевий референдум

1. Порядок підготовки, проведення місцевого референдуму, а також порядок оприлюднення і введення в дію рішень, прийнятих на референдумі, регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Центральної виборчої комісії, прийнятими відповідно до цього Закону.

Стаття 3. Питання, що виносяться на місцевий референдум

1. На місцевий референдум можуть виноситися будь-які питання, віднесені Конституцією України, законами України до відання органів місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць, в тому числі питання про дострокове припинення повноважень сільських, селищних, міських, районних у місті, районних, обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також сільських, селищних і міських голів.

2. Питання, яке виноситься на місцевий референдум, має бути сформульовано таким чином, щоб була можливість вибрати один з варіантів відповіді на нього: "так" або "ні". Кількість питань, які можуть бути одночасно винесені на місцевий референдум, не обмежується. Кожне питання, яке виноситься на референдум, не може містити в собі два і більше самостійних питань.

3. Забороняється проведення місцевих референдумів з питань, що не відносяться до відання органів місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць в Україні. Результати таких референдумів не мають юридичної сили.

4. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, які вирішуються органами місцевого самоврядування в умовах надзвичайного та воєнного стану.

Стаття 4. Право голосу на місцевому референдумі

1. У місцевому референдумі мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18 років і які постійно проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої проводиться місцевий референдум.

2.Кожний громадянин на місцевому референдумі має один голос, який він може використати тільки на одній дільниці, де він включений до списку голосуючих. Громадянин реалізує своє право голосу на референдумі у порядку, встановленому цим Законом.

3. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав громадян України на участь у місцевому референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду і характеру занять забороняється.

4. У місцевому референдумі не беруть участі громадяни, визнані судом недієздатними.

5. Громадяни беруть участь у місцевому референдумі на рівних засадах.

6. Місцевий референдум є прямим: громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо.

7. Голосування під час місцевого референдуму є таємним. Контроль за волевиявленням громадян не допускається.

8. Підставою реалізації особою свого права взяти участь у місцевому референдумі є його включення до списків голосуючих на дільниці з референдуму.

9. Документом, який підтверджує особу та громадянство України, є:

1) паспорт громадянина України;

2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);

3) військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби)

10. Документи, зазначені у пунктах 1 - 3 частини дев'ятої цієї статті, є підставою для отримання бюлетеня і можуть бути використані на звичайних та спеціальних дільницях з референдуму.

Стаття 5. Мова місцевого референдуму

1. Місцевий референдум проводиться державною мовою.

2. В адміністративно-територіальних одиницях, де компактно проживають національні меншини, при проведенні місцевого референдуму може використовуватись також мова цих національних меншин. Порядок використання мов національних меншин при проведенні місцевого референдуму встановлюється Центральною виборчою комісією.

Стаття 6. Умови визнання місцевого референдуму таким, що відбувся

1. Місцевий референдум вважається таким, що відбувся, якщо у ньому взяли участь більше 10 відсотків осіб, які мали право на участь у референдумі згідно зі списками голосуючих станом на день проведення референдуму.

2. Рішення, прийняті місцевим референдумом, тягнуть за собою юридичні наслідки і є обов'язковими для виконання у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці лише у разі визнання Центральною виборчою комісією (у випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя) або територіальною комісією цього референдуму таким, що відбувся у порядку, визначеному статтею 68 цього Закону.

Стаття 7. Проведення повторного місцевого референдуму

1. Повторний місцевий референдум з питань, які є тотожніми або такими, що принципово не відрізняються від тих, які раніше виносилися на місцевий референдум, може бути проведено не раніш як через рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань в незалежності від того, чи визнаний попередній референдум таким, що відбувся відповідно до вимог статті 6 цього Закону.

Стаття 8. Фінансування місцевого референдуму

1. Підготовка і проведення місцевого референдуму здійснюється за рахунок відповідного місцевого бюджету.

2. З метою покриття фінансових витрат на проведення місцевого референдуму територіальна комісія з референдуму може утворювати громадські фонди.

3. До громадських фондів можуть вносити добровільні пожертвування громадян України, політичні партії та їх місцеві осередки, громадські організації, юридичні особи, які зареєстровані в Україні, за виключенням підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів.

4. Кошти громадських фондів не можуть бути використані для агітації "за" або "проти" питань, що виносяться на референдум. Порядок утворення громадських фондів і порядок використання їх коштів встановлюється Центральною виборчою комісією.

РОЗДІЛ II
ПРОГОЛОШЕННЯ МІСЦЕВОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 9. Проголошення місцевого референдуму

1. Місцевий референдум проводиться за народною ініціативою.

2. В залежності від питань, які виносяться на голосування, місцевий референдум у порядку, передбаченому цим Законом, проголошує: Центральна виборча комісія; голова обласної ради; Київський міський голова; голова Севастопольської міської ради; голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

3. При проведенні місцевого референдуму у районах у містах Києві і Севастополі повноваження з реєстрації ініціативних груп місцевого референдуму, проголошення, проведення, утворення територіальної комісії з референдуму виконує відповідно Київський міський голова або голова Севастопольської міської ради у порядку, встановленому цим Законом для голови обласної ради.

Стаття 10. Реалізація права на проведення місцевого референдуму

1. Для проголошення місцевого референдуму за народною ініціативою необхідно зібрати підписи не менше однієї десятої частини громадян України, що постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право на участь у місцевому референдумі.

2. Збирання підписів організовують і здійснюють ініціативні групи референдуму, що утворюються відповідно до цього Закону.

Стаття 11. Утворення ініціативної групи місцевого референдуму

1. Ініціативна група обласного, районного, міського, районного в місті референдуму, а також референдуму, який планується провести на всій території Автономної Республіки Крим, утворюється на зборах за участю не менш як 100 громадян України, а селищного і сільського референдуму - на зборах за участю не менш як 20 громадян України, які мають право на участь у місцевому референдумі.

2. Не пізніш як за п'ять днів до проведення зборів з ініціювання місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя їх ініціатори повинні письмово повідомити про час, місце і мету зборів Центральну виборчу комісію, а зборів з інших питань місцевого референдуму - голову обласної ради, у межах території якої пропонується провести місцевий референдум (або Київського міського голову чи голову Севастопольської міської ради - якщо референдум проводиться на території міст Києва чи Севастополя), а у разі проведення зборів з ініціювання місцевого референдуму на території Автономної Республіки Крим - голову Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

3. Перед початком зборів проводиться реєстрація учасників зборів, складається їх список із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, місця проживання, паспортних даних, підписів. На зборах обираються їх голова і секретар. Подальший порядок денний зборів повинен включати обговорення доцільності проведення референдуму та формулювання питань, які пропонується на нього винести.

4. У разі схвалення простою більшістю учасників зборів пропозиції про проведення референдуму та затвердження формулювання питання, яке пропонується на нього винести, обирається ініціативна група, якій доручається організація збирання підписів громадян. З членів ініціативної групи зборами обирається уповноважена особа ініціативної групи.

5. Ініціативна група місцевого референдуму складається не менш як з 10 осіб, які мають право брати участь у відповідному місцевому референдумі.

6. Про проведення зборів складається протокол із зазначенням результатів голосування з питань порядку денного.

7. Документи проведених зборів - список їх учасників, протокол зборів з формулюванням питання, яке пропонується винести на референдум, та список членів ініціативної групи із зазначенням даних документів, що посвідчують їх особи, підписуються головою і секретарем зборів.

Стаття 12. Реєстрація ініціативної групи місцевого референдуму

1. Ініціативні групи місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя реєструються Центральною виборчою комісією, а ініціативні групи з інших питань місцевого референдуму реєструються головами обласних рад, у межах території яких пропонується провести місцевий референдум (або Київським міським головою чи головою Севастопольської міської ради - якщо референдум проводиться на території міст Києва чи Севастополя), а у разі проведення зборів з питання проведення місцевого референдуму на території Автономної Республіки Крим - головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

2. Для реєстрації ініціативної групи подаються засвідчені головою та секретарем зборів документи, передбачені частиною сьомою статті 11 цього Закону, а також заява про реєстрацію ініціативної групи, в якій вказується дата і місце проведення зборів, формулювання питання, яке пропонується винести на референдум, список членів ініціативної групи із зазначенням даних документів, що посвідчують їх особи, уповноважена особа ініціативної групи. Форма заяви затверджується Центральною виборчою комісією.

3. Заява про реєстрацію ініціативної групи підписується головою зборів і подається ним особисто до відповідно Центральної виборчої комісії, обласної ради, Київської міської ради, Севастопольської міської ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

4. Реєстрація ініціативної групи референдуму повинна бути здійснена відповідно Центральною виборчою комісією, головою обласної ради, Київським міським головою, головою Севастопольської ради, головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим протягом трьох робочих днів з моменту отримання відповідних документів шляхом видачі ініціативній групі свідоцтва про реєстрацію, де вказується номер ініціативної групи, питання, що пропонується винести на референдум, список членів ініціативної групи. Уповноваженій особі ініціативної групи видається відповідне посвідчення. Форма свідоцтва про реєстрацію ініціативної групи місцевого референдуму і форма посвідчення уповноваженої особи ініціативної групи затверджується Центральною виборчою комісією.

5. У разі відсутності рішення про реєстрацію ініціативної групи місцевого референдуму протягом строку, встановленого частиною четвертою цієї статті, копія заяви про реєстрацію ініціативної групи, підписана головою зборів, з відміткою про подання її відповідно до Центральної виборчої комісії, обласної ради, Київської міської ради, Севастопольської міської ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим набуває сили свідоцтва про реєстрацію ініціативної групи місцевого референдуму.

6. Рішення про відмову у реєстрації ініціативної групи місцевого референдуму може бути винесене лише протягом строку, встановленого частиною четвертою цієї статті. Рішення має бути мотивованим. У разі винесення рішення про відмову у реєстрації ініціативної групи місцевого референдуму воно може бути оскаржене до суду головою або секретарем зборів.

7. Загальна кількість утворюваних ініціативних груп по кожному референдуму не обмежується.

8. Плата за реєстрацію ініціативних груп не стягується. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування не несуть витрат, пов'язаних з організацією і діяльністю ініціативних груп.

Стаття 13. Порядок і строки збирання підписів ініціативними групами місцевого референдуму

1. Від дня одержання свідоцтва про реєстрацію ініціативна група має право організовувати та безперешкодно здійснювати збирання підписів на листах для підписів громадян під вимогою про проведення референдуму (підписних листах).

2. Загальний термін збирання підписів з питання про проведення місцевого референдуму не повинен перевищувати 45 днів від дня одержання свідоцтва про реєстрацію першої з створених по даному референдуму ініціативних груп.

3. На кожному підписному листі повинно бути найменування, порядковий номер ініціативної групи, порядковий номер підписного листа та формулювання питання, що пропонується винести на референдум. Форма підписних листів місцевого референдуму затверджуються Центральною виборчою комісією.

4. Члени ініціативної групи повинні усно або письмово попередити громадянина України, що його підпис може бути поставлено лише на одному підписному листі під даною вимогою про проведення референдуму.

5. Громадянин України, який підтримує вимогу про проведення референдуму, ставить свій підпис на підписному листі, зазначаючи при цьому своє прізвище, ім'я та по батькові, дату підписання. Член ініціативної групи зазначає у підписному листі згідно з документами громадянина дату його народження та місце постійного проживання.

6. За відсутності у підписному листі вказаних у частині п'ятій цієї статті відомостей про громадянина, підпис такого громадянина вважається недійсним і не зараховується.

7. Після заповнення підписного листа в ньому робиться запис про загальну кількість підписів громадян. Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписами трьох членів відповідної ініціативної групи.

Стаття 14. Підрахунок підписів громадян України, які вимагають проведення місцевого референдуму

1. Після завершення збирання підписів громадян України ініціативна група місцевого референдуму у триденний строк складає підсумковий протокол, в якому зазначається загальна кількість зібраних підписів, дата реєстрації ініціативної групи, дата закінчення збирання підписів.

2. Підписні листи місцевого референдуму з питань про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва та Севастополя по акту передаються до Центральної виборчої комісії, а підписні листи місцевого референдуму з інших питань по акту передаються голові обласної ради, у межах території якої пропонується провести референдум (або Київському міському голові чи голові Севастопольської міської ради - якщо референдум проводиться на території міст Києва чи Севастополя), а у разі проведення зборів з питання проведення місцевого референдуму на території Автономної Республіки Крим - голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим. В акті зазначається загальна кількість підписних листів та підписів громадян. Акт у трьох примірниках підписується не менш ніж трьома членами ініціативної групи та відповідно головою Центральної виборчої комісії (його заступником), головою обласної ради (його заступником), Київським міським головою (його заступником), головою Севастопольської міської ради (його заступником), головою Верховної Ради Автономної Республіки Криму (його заступником).

3. Якщо у підписних листах виявлено два або більше підписів одного громадянина, всі його підписи не враховуються.

4. Центральна виборча комісія протягом двадцяти днів від дня надходження відповідних документів від всіх ініціативних груп проводить вибіркову або повну перевірку вірогідності надісланих документів; підбиває загальні підсумки збирання підписів в цілому по Україні, про що складається протокол про підрахунок підписів громадян України, який підлягає опублікуванню протягом трьох робочих днів в газеті "Голос України" або "Урядовий кур'єр".

5. Голова обласної ради, Київський міський голова, голова Севастопольської міської ради, голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим протягом десяти днів від дня надходження відповідних документів від всіх ініціативних груп проводить вибіркову або повну перевірку вірогідності надісланих документів; підбиває загальні підсумки збирання підписів, про що складається протокол про підрахунок підписів громадян України, який підлягає опублікуванню протягом трьох робочих днів в офіційному друкованому виданні відповідної ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

6. Протокол про підрахунок підписів громадян України повинен містити загальні підсумки збирання підписів громадян України, назву проекту закону, рішення, зміст питання, що виноситься на референдум.

Стаття 15. Прийняття рішення про проголошення місцевого референдуму

1. У тому разі, коли у визначений цим Законом строк під вимогою про проведення місцевого референдуму зібрано достатню кількість підписів громадян України, відповідно Центральна виборча комісія, голова обласної ради, Київський міський голова, голова Севастопольської міської ради, голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим протягом трьох днів з моменту складання протоколу про підрахунок підписів громадян України приймає рішення про проголошення місцевого референдуму.

2. Якщо у встановлений цією статтею строк Центральна виборча комісія, голова обласної ради, Київський міський голова, голова Севастопольської міської ради, голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим не приймає рішення про проголошення місцевого референдуму з народної ініціативи, референдум вважається проголошеним на підставі відповідного оприлюдненого протоколу про підрахунок підписів громадян.

3. У тому разі, коли у визначений цим Законом строк під вимогою про проведення місцевого референдуму не зібрано достатньої кількості підписів громадян України, місцевий референдум не проводиться, про що протягом трьох робочих днів з моменту складення протоколу про підрахунок підписів громадян України приймається рішення відповідно Центральною виборчою комісією, головою обласної ради, Київським міським головою, головою Севастопольської міської ради або головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Стаття 16. Зміст рішення про проголошення місцевого референдуму

1. У рішенні про проголошення місцевого референдуму визначається дата проведення референдуму, зазначається, зміст питання, що виноситься на референдум, і варіанти відповіді на вказане питання.

2.Місцевий референдум проводиться у неділю, не раніш як за 90 днів і не пізніш як за 100 днів від дня прийняття рішення про проголошення референдуму.

3. У тому разі, коли місцевий референдум проголошується на підставі відповідного оприлюдненого протоколу про підрахунок підписів громадян, датою його проведення є перша неділя після 90 дня з моменту оприлюднення протоколу про підрахунок підписів громадян.

РОЗДІЛ III
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ МІСЦЕВОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 17. Округ з проведення місцевого референдуму

1. Для проведення місцевого референдуму створюється територіальний округ.

2.Межі територіального округу з проведення місцевого референдуму співпадають з адміністративними межами адміністративно-територіальної одиниці, в якій проводиться відповідний місцевий референдум. Рішенням про створення такого округу вважається прийняття рішення про проголошення відповідного місцевого референдуму в порядку, встановленому цим Законом.

3. Повідомлення про округ з проведення місцевого референдуму із зазначенням його меж, центрів, орієнтовної кількості осіб, які мають право на участь у референдумі, оприлюднюються відповідною територіальною комісією у місцевих друкованих засобах масової інформації або, у разі неможливості, - в інший спосіб не пізніш як за 80 днів до дня проведення місцевого референдуму.

Стаття 18. Дільниці для голосування на місцевому референдумі

1. Для підготовки організації і проведення голосування та підрахунку голосів осіб, які мають право на участь у місцевому референдумі, утворюються дільниці для голосування на референдумі.

2. Дільниця для голосування на місцевому референдумі може бути звичайною або спеціальною.

3. Дільниці для голосування на місцевому референдумі утворюються з кількістю осіб, які мають право на участь у референдумі, від двадцяти осіб до двох тисяч п'ятисот осіб. Дільниці поділяються на:

1) малі - з кількістю осіб, які мають право на участь у референдумі до 500 осіб;

2) середні - з кількістю осіб, які мають право на участь у референдумі від 500 до 1500 осіб;

3) великі - з кількістю осіб, які мають право на участь у референдумі понад 1500 осіб.

4. Якщо на відповідній території, у відповідному закладі налічується менше або більше від зазначених меж чисельності осіб, які мають право на участь у референдумі і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої дільниці або неможливо утворити додаткову дільницю на цій території, у відповідному закладі чи установі, дільниця може бути утворена з меншою або більшою від відповідних граничних значень чисельністю осіб, які мають право на участь у референдумі.

5. Дільниці утворюються не пізніш як за п'ятдесят днів до дня проведення референдуму.

6. Територіальна комісія своїм рішенням встановлює єдину нумерацію дільниць у межах територіального округу.

7. Для підготовки і проведення голосування та підрахунку голосів у процесі проведення місцевого референдуму у випадку, якщо такий референдум відбуваються одночасно із виборами Президента України чи народних депутатів України, використовуються звичайні, а також спеціальні виборчі дільниці, що утворені для проведення виборів відповідно Президента України чи народних депутатів України.

Стаття 19. Звичайні дільниці з місцевого референдуму

1. Звичайні дільниці утворюються для організації голосування осіб, які мають право на участь у місцевому референдумі за місцем їх проживання.

2. Звичайні дільниці утворюються територіальною комісією не пізніш як за п'ятдесят вісім днів до дня проведення місцевого референдуму.

3. Територіальна комісія своїм рішенням визначає межі кожної звичайної дільниці (назва населеного пункту, вулиця, перелік житлових будинків), а також місцезнаходження дільничної комісії та приміщення для голосування.

Стаття 20. Спеціальні дільниці з місцевого референдуму

1. Спеціальні дільниці з місцевого референдуму утворюються у стаціонарних лікувальних закладах.

2. Спеціальні дільниці утворюються таким чином, щоб особи, які мають право на участь у референдумі, могли проголосувати, не порушуючи режиму перебування в закладі. Не допускається утворення однієї дільниці для двох і більше закладів.

3. Спеціальні дільниці утворюються територіальною комісією за місцем розташування відповідних закладів у строки, встановлені частиною п'ятою статті 18 цього Закону, на підставі подань районних державних адміністрацій чи міських виконавчих комітетів міст обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення. Зазначені подання повинні надійти до територіальної комісії не пізніш як за п'ятдесят вісім днів до дня проведення референдуму.

4. У поданні щодо утворення спеціальної дільниці у відповідному закладі зазначаються:

1) назва закладу;

2) юридична адреса закладу;

3) орієнтовна кількість осіб, які мають право на участь у референдумі, що перебуватимуть у закладі на день проведення референдуму;

4) наявність відповідного приміщення для голосування та його адреса (у разі, якщо адреса приміщення для голосування відмінна від юридичної адреси закладу);

5) зобов'язання керівництва закладу чи установи щодо забезпечення відкритого доступу до приміщення для голосування членів відповідної комісії та осіб, які за цим Законом мають право бути присутніми при голосуванні та підрахунку голосів.

Стаття 21. Система комісій з місцевого референдуму

1. Систему комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевого референдуму, становлять:

1) Центральна виборча комісія (у випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя);

2) територіальні комісії;

3) дільничні комісії.

2. Повноваження комісій щодо підготовки та проведення місцевого референдуму здійснюються:

1) Центральної виборчої комісії - у межах територіального округу;

2) територіальні комісії - у межах територіального округу;

3) дільничної комісії - у межах дільниці.

Стаття 22. Статус комісій з місцевого референдуму

1. Комісії з референдуму є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення референдуму і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про референдум.

2. Статус Центральної виборчої комісії визначається Конституцією України, Законом України "Про Центральну виборчу комісію", цим та іншими законами України.

3. Центральна виборча комісія не є правонаступником територіальних комісій.

4. Статус територіальної та дільничних комісій визначається цим Законом.

5. Територіальна комісія є юридичною особою. Територіальна комісія є комісією вищого рівня щодо всіх дільничних комісій в межах відповідного територіального округу з питань організації і проведення місцевого референдуму.

6. Дільнична комісія не є юридичною особою. Дільнична комісія має право звертатися в межах своїх повноважень до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до підприємств, закладів, установ та організацій, їх посадових та службових осіб. Дільнична комісія має власну печатку, зразок якої затверджується Центральною виборчою комісією.

Стаття 23. Вимоги до членів територіальної та дільничної комісії з референдуму

1. До складу територіальної чи дільничної комісії звичайної або спеціальної дільниці можуть входити особи, які мають право на участь у місцевому референдумі.

2. Особа може входити до складу лише однієї комісії з всеукраїнського та місцевого референдуму, якщо зазначені референдуми проводяться одночасно.

3. До складу територіальної чи дільничної комісії не можуть входити посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, працівники судів та правоохоронних органів, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

4. До складу дільничної комісії спеціальної дільниці, не можуть входити працівники відповідного закладу.

5. Секретар територіальної і дільничної комісії повинен володіти державною мовою в обсязі, необхідному для ведення діловодства.

Стаття 24. Порядок формування територіальної комісії з місцевого референдуму

1. Територіальна комісія утворюється не пізніш як за вісімдесят п'ять днів до дня проведення місцевого референдуму у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше восьми і не більше шістнадцяти осіб.

2. У випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва та Севастополя територіальна комісія утворюється Центральною виборчою комісією, а у випадку проведення місцевого референдуму з інших питань - головами обласних рад, у межах території яких проводиться місцевий референдум (або Київським міським головою чи головою Севастопольської міської ради - якщо референдум проводиться на території міст Києва чи Севастополя), а у разі проведення місцевого референдуму на території Автономної Республіки Крим - головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

3. У випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва та Севастополя право подання кандидатур до складу територіальної комісії мають наступні суб'єкти формування територіальних комісій: ініціативні групи; партії (блоки), які в поточному складі Верховної Ради України станом на дату прийняття рішення про проголошення місцевого референдуму мають свої партійні фракції (фракції блоків).

4. У випадку проведення місцевого референдуму з інших питань, ніж зазначені у частині третій цієї статті, право подання кандидатур до складу територіальної комісії мають наступні суб'єкти формування територіальної комісії: ініціативні групи; партії (блоки), які в поточному складі відповідної обласної ради (або Київської міської ради чи Севастопольської міської ради, якщо референдум проводиться на території міст Києва чи Севастополя, або у складі Верховної Ради Автономної Республіки Крим - у випадку, якщо референдум проводиться на території Автономної Республіки Крим) станом на дату прийняття рішення про проголошення місцевого референдуму мають свої партійні фракції (фракції блоків).

5. Ініціативна група вправі подавати свої кандидатури на заміщення посад в територіальній комісії. Кандидатури визначаються шляхом проведення відповідних зборів ініціативної групи. Якщо відповідно до вимог цього Закону було створено декілька ініціативних груп, вони подають свої кандидатури до складу територіальної комісії узгоджено між собою шляхом прийняття відповідного рішення Загальними зборами ініціативних груп. Рішення на зборах ініціативної групи та Загальних Зборах ініціативних груп приймаються простою більшістю голосів від присутніх і оформлюється у вигляді протоколу, який підписується головою зборів та секретарем.

6. Склад територіальної комісії формується шляхом включення до нього рівної кількості кандидатур від кожного суб'єкта формування складу територіальної комісії. У випадку, коли суб'єктом формування територіальної комісії запропонована кількість кандидатур, яка перевищує половину від загальної кількості членів територіальної комісії, Центральна виборча комісія, голова обласної ради, Київський міський голова, голова Севастопольської міської ради або голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводить серед таких кандидатур жеребкування не пізніше ніж на третій день після закінчення строку внесення подань, зазначених у частині восьмій цієї статті.

7. Кандидатури, внесені до складу територіальної комісії, можуть бути відхилені лише з підстав їх невідповідності вимогам, зазначеним у статті 23 цього Закону, порушення вимог частин восьмої - десятої цієї статті.

8. Суб'єкти формування складу територіальної комісії не пізніш як за шістдесят вісім днів до дня проведення місцевого референдуму подає на паперових носіях та в електронному вигляді до відповідно Центральної виборчої комісії, голови обласної ради, Київського міського голови, голови Севастопольської міської ради або голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією, список своїх кандидатур до територіальної комісії для включення їх до складу територіальної комісії. У цьому поданні зазначаються запропоновані особи на посаду голови, заступника голови та секретаря комісії.

9. У поданні кандидатур до складу територіальної комісії зазначаються:

1) прізвище, ім'я та по батькові особи;

2) рік народження (для осіб, яким у рік проведення референдуму виповнюється 18 років, - дату народження);

3) громадянство особи;

4) місце проживання та адреса житла особи, а також контактні телефони;

5) володіння державною мовою;

6) освіта;

7) місце роботи та займана посада особи;

8) наявність досвіду щодо участі в роботі комісій з референдуму;

9) наявність відповідної освіти чи підготовки;

10) посада в комісії, на яку пропонується особа.

10. До подання додаються власноручно написані заяви осіб, запропонованих до складу територіальної комісії, про згоду на участь у її роботі від відповідного суб'єкта формування складу територіальних комісій.

11. Технічні описки та неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур. Про виявлення таких описок і неточностей невідкладно повідомляється представник відповідного суб'єкта формування складу територіальної комісії. Зазначені описки та неточності можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше наступного дня після дня отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

12. У разі якщо у встановлений частиною восьмою цієї статті строк не надійшли подання щодо складу територіальної комісії або якщо кількість запропонованих до складу територіальної комісії осіб становить менше восьми, територіальна комісія утворюється відповідно за поданням Центральною виборчою комісією, голови обласної ради, Київського міського голови, голови Севастопольської міської ради, голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим у кількості восьми осіб з обов'язковим урахуванням поданих кандидатур від суб'єктів формування складу територіальних комісій, передбачених частинами другою і третьої цієї статті.

13. Голова, заступник голови та секретар територіальної комісії не можуть бути представниками одного суб'єкта формування складу територіальних комісій.

14. Заміщення кожної категорії керівних посад в територіальній комісії визначається жеребкуванням. Особа, включена до складу територіальної комісії за поданням Голови Центральної виборчої комісії, голови обласної ради, Київського міського голови, голови Севастопольської міської ради, голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим не може бути призначена на керівну посаду в комісії, крім випадків, коли до складу комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від суб'єктів формування складу комісії.

15. Рішення про утворення територіальної комісії та про її склад, прийняте відповідно до вимог цього Закону, публікується відповідно Центральною виборчою комісією, головою обласної ради, Київським міським головою, головою Севастопольської міської ради, головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим у триденний строк від дня його прийняття в місцевих друкованих засобах масової інформації. Рішення про зміни у складі територіальної комісії публікується у порядку та у строки, встановлені цією частиною, однак не пізніше останнього дня перед днем проведення місцевого референдуму.

Стаття 25. Порядок утворення дільничної комісії звичайної чи спеціальної дільниці з місцевого референдуму

1. Дільнична комісія утворюється відповідною територіальною комісією не пізніш як за тридцять п'ять днів до дня проведення місцевого референдуму у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії.

2. Дільнична комісія утворюється у складі:

1) для малих дільниць - 10 - 18 осіб;

2) для середніх дільниць - 14 - 20 осіб;

3) для великих дільниць - 18 - 24 особи.

3. На дільницях, де кількість голосуючих не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - чотирьох членів комісії.

4. У випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва та Севастополя право подання кандидатур до складу дільничних комісій мають наступні суб'єкти формування дільничних комісій: ініціативні групи; партії (блоки), які в поточному складі Верховної Ради України станом дату проголошення місцевого референдуму мають свої партійні фракції (фракції блоків).

5. У випадку проведення місцевого референдуму з інших питань, ніж зазначені у частині четвертій цієї статті, право подання кандидатур до складу дільничних комісій мають наступні суб'єкти формування складу дільничних комісій: ініціативні групи; партії (блоки), які в поточному складі відповідної обласної ради (або Київської міської ради чи Севастопольської міської ради, якщо референдум проводиться на території міст Києва чи Севастополя, або у складі Верховної Ради Автономної Республіки Крим - у випадку, якщо референдум проводиться на території Автономної Республіки Крим) станом на дату прийняття рішення про проголошення місцевого референдуму мають свої партійні фракції (фракції блоків).

6. Ініціативна група вправі подавати територіальній комісії свої кандидатури на заміщення посад в дільничних комісіях. Кандидатури визначаються шляхом проведення відповідних зборів ініціативної групи. Якщо відповідно до вимог цього Закону було створено декілька ініціативних груп, вони подають свої кандидатури до складу дільничних комісій узгоджено між собою шляхом прийняття відповідного рішення Загальними зборами ініціативних груп. Рішення на зборах ініціативної групи та Загальних Зборах ініціативних груп приймаються простою більшістю голосів від присутніх і оформлюється у вигляді протоколу, який підписується головою зборів та секретарем.

7. Склад звичайної чи спеціальної дільниці з референдуму формується шляхом включення до нього територіальною комісією рівної кількості кандидатур від кожного суб'єкта формування складу дільничних комісій. У випадку, коли суб'єктом формування складу дільничних комісій запропонована кількість кандидатур, яка перевищує половину від загальної кількості членів дільничної комісії, територіальна комісія проводить серед таких кандидатур жеребкування не пізніше ніж на третій день після закінчення строку внесення подань, зазначених у частині дев'ятої цієї статті.

8.Кандидатури, внесені до складу дільничної комісії, можуть бути відхилені лише з підстав їх невідповідності вимогам, зазначеним у статті 23 цього Закону, порушення вимог частин дев'ятої- десятої цієї статті.

9. Суб'єкти формування складу дільничних комісій не пізніш як за сорок п'ять днів до дня проведення місцевого референдуму подає до відповідної територіальної комісії на паперових носіях та в електронному вигляді список осіб для включення їх до складу відповідних дільничних комісій. У поданні зазначаються особи, запропоновані суб'єктом формування складу дільничної комісії на посаду голови, заступника голови та секретаря комісії.

10. У поданні кандидатур до складу дільничних комісій зазначаються відомості, передбачені частиною дев'ятою статті 24 цього Закону. До подання додаються заяви осіб, запропонованих до складу дільничної комісії, про згоду на участь у роботі комісії від відповідного суб'єкта формування дільничних комісій.

11. У разі якщо у встановлений частиною дев'ятої цієї статті строк не надійшли подання щодо складу дільничної комісії або якщо кількість запропонованих до складу дільничної комісії осіб становить менше ніж мінімальна кількість, встановлена частинами другою та третьою цієї статті, територіальна комісія зобов'язана утворити дільничну комісію за поданням голови територіальної комісії у складі, не більшому ніж середня кількість осіб від кількості, встановленої частиною другою або третьою цієї статті, з обов'язковим урахуванням поданих кандидатур від суб'єктів формування складу дільничних комісій, передбачених частинами четвертою-п'ятою цієї статті. Пропозиції щодо таких кандидатур голові територіальної комісії можуть подавати члени територіальної комісії, дільничні комісії, місцеві організації партій.

12. Технічні описки та неточності, допущені у поданні, не є підставою для відхилення внесених кандидатур. Про виявлення таких описок і неточностей територіальна комісія невідкладно повідомляє відповідного суб'єкта формування складу дільничних комісій. Зазначені описки та неточності можуть бути виправлені шляхом внесення уточненого подання стосовно відповідних кандидатур не пізніше наступного дня після отримання вказаного повідомлення. Якщо уточнене подання не надійшло у встановлений строк, відповідні кандидатури відхиляються.

13. Кожний суб'єкт формування складу дільничних комісій, від якого включені кандидатури до складу дільничних комісій, має право на пропорційну частку кожної категорії керівних посад у дільничних комісіях окремо малих, середніх, великих дільниць в межах територіального округу, яка залежить від кількості кандидатур від відповідних суб'єктів, включених до складу дільничних комісій. Частка керівних посад для кожного суб'єкта у кожній категорії дільниць в межах територіального округу визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від суб'єкта до складу комісій кожної категорії дільниць, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу комісій відповідної категорії дільниць від суб'єктів. Особа, включена до складу дільничної комісії за поданням голови територіальної комісії, не може бути призначена на керівну посаду у комісії, крім випадків, коли до складу відповідної комісії не надійшли або надійшли у недостатній кількості подання від суб'єктів. Порядок розподілу керівних посад між суб'єктами формування складу дільничних комісій в межах часток, визначених відповідно до цієї частини, визначається Центральною виборчою комісією.

14. Голова, заступник голови та секретар дільничної комісії не можуть бути представниками одного суб'єкта формування складу дільничних комісій.

15. Рішення про утворення дільничної комісії публікується у регіональних та місцевих друкованих засобах масової інформації не пізніш як на п'ятий день після дня його прийняття або, у разі неможливості, оприлюднюється в інший спосіб у цей же строк. Рішення про зміни у складі дільничної комісії публікується чи оприлюднюється у порядку та у строки, встановлені цією частиною, однак не пізніше останнього дня перед днем проведення місцевого референдуму.

Стаття 26. Повноваження комісій з місцевого референдуму

1. Повноваження Центральної виборчої комісії щодо підготовки та проведення референдуму визначаються цим Законом, Законом України "Про Центральну виборчу комісію" та іншими законами України.

2. Крім повноважень, визначених Законом України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія:

1) здійснює контроль за додержанням і однаковим застосуванням законодавства про референдум громадянами України, територіальною і дільничними комісіями та їх членами, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, закладами, установами, організаціями та їх посадовими особами, засобами масової інформації, їх власниками, посадовими особами та творчими працівниками, ініціативними групами і їх членами, партіями (блоками), офіційними спостерігачами, іншими об'єднаннями громадян;

2) здійснює організаційно-методичне забезпечення діяльності комісій з місцевого референдуму;

3) організує навчання голів, заступників голів та секретарів територіальних комісій;

4) скликає у разі необхідності за власною ініціативою засідання комісії з референдуму нижчого рівня;

5) встановлює норми і перелік обладнання, інвентарю для приміщень комісії та приміщень для голосування, а також види послуг, робіт, що можуть надаватися комісіям з референдуму.

3. Повноваження територіальної комісії починаються з моменту складення присяги не менш як двома третинами її мінімального складу, визначеного цим Законом, на її першому засіданні, яке проводиться не пізніш як на третій день після дня прийняття рішення про її утворення.

4. Територіальна комісія:

1) забезпечує підготовку та проведення референдуму у межах територіального округу;

2) здійснює в межах відповідного територіального округу контроль за додержанням і однаковим застосуванням законодавства про референдум, дільничними комісіями та їх членами, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами цих органів, підприємствами, закладами, установами, організаціями та їх посадовими особами, засобами масової інформації, їх власниками, посадовими особами та творчими працівниками, журналістами, ініціативними групами, партіями (блоками), їх представниками, офіційними спостерігачами, іншими об'єднаннями громадян;

3) надає правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним комісіям, організовує навчання членів цих комісій з питань організації проведення референдуму;

4) утворює дільниці, крім випадків, передбачених цим Законом;

5) утворює дільничні комісії відповідно до цього Закону, крім випадків, передбачених цим Законом;

6) скликає у разі необхідності за власною ініціативою засідання дільничної комісії;

7) вирішує питання використання коштів місцевих бюджетів і відповідних громадських фондів, виділених на підготовку та проведення референдуму, у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;

8) контролює складання органами, уповноваженими на це законом, списків голосуючих по дільницях на території округу, передає їх відповідним дільничним комісіям, контролює надання їх для загального ознайомлення;

9) контролює діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забезпечення приміщеннями для голосування, транспортом, засобами зв'язку, обладнанням, у межах своєї компетенції розглядає і вирішує інші питання матеріально-технічного забезпечення проведення референдуму на території округу;

10) передає дільничним комісіям бюлетені, бланки іншої документації відповідно до цього Закону, забезпечує контроль за обліком бюлетенів в межах округу;

11) забезпечує виготовлення печаток, штампів та передає їх дільничним комісіям;

12) заслуховує інформацію дільничних комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань підготовки і проведення референдуму;

13) реєструє офіційних спостерігачів у територіальному окрузі;

14) розглядає заяви і скарги стосовно підготовки та проведення референдуму в межах територіального округу та приймає щодо них рішення;

15) встановлює підсумки голосування в межах територіального округу, складає протокол про підсумки голосування (або у випадках, передбачених цим Законом, складає протокол про результати голосування) в межах округу, передає у випадках, передбачених цим Законом, протокол та іншу документацію з референдуму, Центральній виборчій комісії;

16) визнає голосування на дільниці недійсним у випадках, передбачених цим Законом;

17) забезпечує передачу на зберігання до відповідної державної архівної установи документації з референдуму в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією;

18) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

5. Повноваження територіальної комісії припиняються через двадцять днів після дня офіційного оприлюднення результатів місцевого референдуму у порядку, встановленому цим Законом.

6. Територіальна комісія припиняє свою діяльність в порядку та у строки, визначені статтею 32 цього Закону.

7. Повноваження дільничної комісії починаються з моменту складення присяги не менш як двома третинами її мінімального складу, визначеного цим Законом, на засіданні комісії, що проводиться не пізніш як на третій день після дня прийняття рішення про її утворення.

8. Дільнична комісія:

1) здійснює контроль за неухильним додержанням та однаковим застосуванням законодавства про референдуми під час голосування та підрахунку голосів на дільниці;

2) отримує список голосуючих від територіальної комісії, складає список голосуючих у випадках, передбачених цим Законом, надає його для загального ознайомлення, а також вносить до нього зміни у випадках, передбачених цим Законом;

3) забезпечує можливість ознайомлення голосуючих з інформацією щодо питань, які виносяться на референдум, а також з рішеннями, прийнятими Центральною виборчою комісією або територіальною комісією, власними рішеннями та повідомленнями;

4) в порядку та в строки, встановлені частиною другою статті 34 цього Закону, вручає або надсилає кожній особі, яка має право на участь у референдумі іменні запрошення із зазначенням дати проведення референдуму, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування, номера особи у списку голосуючих на відповідній дільниці;

5) забезпечує облік отриманих комісією бюлетенів;

6) забезпечує підготовку приміщення для голосування та скриньок для голосування (далі - скриньок);

7) організовує на дільниці голосування;

8) проводить підрахунок голосів, поданих на дільниці, складає протокол про підсумки голосування на дільниці та передає його та іншу документацію територіальній комісії у порядку, встановленому цим Законом;

9) визнає недійсним голосування на дільниці за наявності обставин, передбачених статтею 63 цього Закону;

10) розглядає заяви і скарги з питань списку голосуючих, підготовки та організації голосування на дільниці та в межах своїх повноважень приймає щодо них рішення;

11) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

9. Повноваження дільничної комісії припиняються через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення результатів референдуму.

10. Дільнична комісія припиняє свою діяльність одночасно з припиненням своїх повноважень.

Стаття 27. Організація роботи територіальної і дільничної комісії з місцевого референдуму

1. Комісія є колегіальним органом. Основною формою роботи комісії є засідання, яке скликається головою комісії, в разі його відсутності - заступником голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретарем комісії.

2. У разі необхідності засідання комісії може бути скликане рішенням комісії вищого рівня.

3. На письмову вимогу третини складу комісії голова комісії або його заступник зобов'язаний скликати засідання комісії не пізніше наступного дня після отримання такої вимоги.

4. Перше засідання комісії скликається її головою не пізніш як на третій день після дня її утворення, а наступні - за необхідністю. У разі утворення комісії одночасно з утворенням дільниці у випадках, передбачених цим Законом, перше засідання комісії скликається не пізніше наступного дня після дня її утворення.

5. Засідання комісії є повноважним за умови присутності не менш як двох третин складу цієї комісії. У день голосування, зокрема, при підрахунку голосів, встановленні результатів голосування на дільниці, підсумку голосування в межах територіального округу засідання комісії є повноважним за умови присутності більше половини складу цієї комісії.

6. Засідання комісії скликається з обов'язковим повідомленням усіх членів комісії про час, місце проведення засідання та його порядок денний.

7. Членам комісії надаються проекти рішень комісії та необхідні документи, як правило, не пізніше останнього дня перед днем проведення засідання комісії, однак не пізніше початку засідання.

8. Засідання комісії веде голова комісії або його заступник; у разі невиконання ними цієї функції комісія визначає зі свого складу головуючого на засіданні.

9. Комісія на вимогу трьох членів комісії, а також за рішенням комісії вищого рівня або суду зобов'язана розглянути на своєму засіданні питання, що належать до її повноважень, не пізніш як у триденний строк від дня заявлення вимоги або прийняття зазначеного рішення, але не пізніше дня проведення референдуму, а у день проведення референдуму, крім дільничної комісії, - невідкладно. Дільнична комісія зобов'язана розглянути на своєму засіданні питання, що належать до її повноважень, на вимогу зазначених членів комісії у день проведення референдуму або за рішенням комісії вищого рівня чи суду, прийнятого в день проведення референдуму, невідкладно після закінчення голосування.

10. Рішення комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії, крім випадків, передбачених цим Законом.

11. Рішення комісії набирає чинності з моменту його прийняття, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

12. На засіданні територіальної або дільничної комісії у день проведення референдуму, зокрема, при підрахунку голосів, встановленні результатів голосування на дільниці, підсумку голосування в межах територіального округу, у разі присутності менше ніж двох третин від складу комісії рішення комісії приймається не менше ніж двома третинами від числа членів комісії, присутніх на засіданні комісії.

13. Член комісії, який бере участь у її засіданні і не згоден з рішенням, прийнятим комісією, має право протягом двох днів після засідання, на якому було прийнято рішення, у письмовій формі висловити окрему думку, яка додається до відповідного протоколу засідання комісії і є його невід'ємною частиною.

14. Рішення комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для виконання.

15. Рішення комісії, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень, може бути скасоване комісією вищого рівня або визнане протиправним та скасоване судом. У такому випадку комісія вищого рівня має право прийняти рішення по суті питання.

16. Заяви, скарги та інші документи, що надійшли до комісії, приймаються та реєструються в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

17. Для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень, передбачених цим Законом, комісія може залучати відповідних спеціалістів, експертів та технічних працівників.

18. Ніхто не має права втручатися у діяльність комісій, крім як у випадках, передбачених законом.

Стаття 28. Право присутності на засіданні комісії з місцевого референдуму

1. На засіданні Центральної виборчої комісії мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення:

1) офіційні спостерігачі;

2) представники засобів масової інформації.

2. На засіданнях територіальної чи дільничної комісії, у тому числі при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування, на дільниці в день проведення референдуму у приміщенні, де проводиться голосування, мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення відповідної комісії лише такі особи:

1) члени комісії вищого рівня;

2) офіційні спостерігачі;

5) представники засобів масової інформації.

3. Інші особи, крім зазначених у частині другій цієї статті, можуть бути присутніми на засіданні комісії тільки з дозволу або на запрошення цієї комісії, про що приймається рішення на засіданні комісії. Перебування осіб, не передбачених частиною другою цієї статті, на дільниці під час проведення голосування, а також на засіданні комісії при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування забороняється.

4. Комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права бути присутніми на засіданні осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, якщо вони протиправно перешкоджають його проведенню. Таке рішення приймається двома третинами від складу комісії.

5. Працівники правоохоронних органів можуть здійснювати охорону правопорядку в день проведення референдуму та при підрахунку голосів лише поза межами приміщення для голосування. У випадку виникнення фактів порушень правопорядку голова, заступник голови чи секретар комісії може їх викликати виключно для вчинення дій з відновлення правопорядку і на час, необхідний для таких дій.

Стаття 29. Документування діяльності комісії з місцевого референдуму

1. Документування діяльності комісії здійснюється у порядку, встановленому цією статтею та порядком ведення діловодства комісій, який затверджується Центральною виборчою комісією.

2. На засіданні комісії ведеться протокол засідання, який веде секретар комісії. За відсутності секретаря комісії чи у разі невиконання ним своїх повноважень на засіданні комісія обирає зі свого складу секретаря засідання, який виконує обов'язки секретаря комісії на відповідному засіданні та при оформленні документів засідання. Протокол засідання комісії підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (чи секретарем засідання). Протокол засідання комісії надається для ознайомлення членам комісії не пізніше наступного засідання комісії, при цьому член комісії має право його підписати.

3. Рішення комісії з розглянутого питання оформляється у формі постанови, яка повинна містити:

1) найменування комісії;

2) найменування постанови;

3) дату та місце прийняття і порядковий номер постанови;

4) мотивувальну частину з посиланням на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні комісії, посиланнями на відповідні положення нормативно-правових актів або постанову комісії вищого рівня чи рішення суду, якими керувалася комісія при прийнятті постанови;

5) резолютивну частину.

4. Постанова підписується головуючим на засіданні комісії. Зміст та номер постанови повинні бути відображені у протоколі відповідного засідання комісії.

5. Постанова, прийнята територіальною чи дільничною комісією, вивішується на стенді офіційних матеріалів комісії для загального ознайомлення не пізніше ранку наступного дня після дня її прийняття, а прийнята напередодні дня проведення референдуму, у день проведення референдуму та під час встановлення результатів голосування, - не пізніше ніж через чотири години після завершення засідання комісії. Така постанова у цей же строк доводиться також до відома осіб, яких вона стосується. Копія постанови, засвідчена головою комісії чи його заступником і секретарем комісії та скріплена печаткою комісії, не пізніше ніж через чотири години після її прийняття, а в день проведення референдуму - невідкладно, видається особі, якої вона стосується, на його вимогу. Стенд офіційних матеріалів комісії обладнується в приміщенні комісії у місці, вільно доступному для відвідувачів.

6. З питань поточної діяльності комісія може приймати протокольні рішення.

7. Комісія складає акти та протоколи. Акт комісії засвідчує певний факт або певну подію, виявлені і визнані комісією. Протокол комісії встановлює підсумки певних дій, виконаних комісією.

8. Акти і протоколи комісії складаються у випадках, передбачених цим Законом, за формами, затвердженими Центральною виборчою комісією, та у кількості примірників, встановленій цим Законом. Акт або протокол комісії підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії, підписи яких скріплюються печаткою комісії. Перший примірник акта чи протоколу мають право підписати присутні на засіданні офіційні спостерігачі.

Стаття 30. Статус члена комісії з місцевого референдуму

1. Статус члена Центральної виборчої комісії визначається Законом України "Про Центральну виборчу комісію".

2. Статус члена територіальної чи дільничної комісії, а також порядок набуття цього статусу визначається цим Законом.

3. Член територіальної, дільничної комісії на першому засіданні комісії, в якому він бере участь, в обов'язковому порядку ознайомлюється зі змістом цієї статті, після чого складає таку присягу члена комісії:

"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), беручи на себе повноваження члена комісії з місцевого референдуму та усвідомлюючи свою високу відповідальність перед Українським народом, присягаю додержуватися Конституції та законів України, чесно і сумлінно виконувати свої обов'язки, виходячи з принципів верховенства права, законності, об'єктивності та неупередженості, забезпечувати реалізацію і захист прав громадян України".

4. Особа, що склала присягу, ставить свій підпис під текстом присяги. Цей документ є невід'ємною частиною документації відповідної комісії. Члену комісії після складення ним присяги видається посвідчення за підписом голови комісії вищого рівня.

5. Відмова скласти присягу означає відмову особи бути членом комісії.

6. Робота члена комісії з місцевого референдуму, який виконує свої повноваження у комісії на платній основі, оплачується в розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

7. Розмір заробітної плати члена комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, не може бути нижчим від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи. Розмір заробітної плати члена комісії, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент її нарахування.

8. Виконання робіт, пов'язаних з організацією підготовки і проведення референдуму, особами, визнаними у встановленому законом порядку безробітними, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги з безробіття та інших видів допомоги.

9. Член комісії має право:

1) брати участь у підготовці питань, що вносяться на розгляд комісії;

2) виступати на засіданнях комісії, ставити іншим учасникам засідання запитання щодо порядку денного, вносити пропозиції з питань, віднесених до повноважень комісії;

3) за дорученням відповідної комісії перевіряти діяльність комісій нижчого рівня;

4) безперешкодно знайомитися з документами комісії, членом якої він є, та комісій нижчого рівня на відповідній території;

5) на відшкодування шкоди, заподіяної його життю, здоров'ю чи майну у зв'язку з виконанням обов'язків члена комісії, у тому числі витрат на відрядження, пов'язаних з виконанням обов'язків члена комісії, у порядку і розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

10. Член комісії не може бути звільнений з роботи, переведений на нижчу посаду з підстав, пов'язаних із виконанням його обов'язків у комісії.

11. Член комісії зобов'язаний:

1) додержуватися Конституції України, цього та інших законів України з питань підготовки і проведення референдуму;

2) брати участь у засіданнях комісії;

3) виконувати рішення комісії та обов'язки, покладені на нього згідно з їх розподілом у комісії.

12. Член комісії має також інші права та обов'язки відповідно до цього та інших законів України.

13. На час безпосереднього виконання обов'язків члена комісії (участь у засіданнях комісії, інших заходах на виконання цього Закону чи рішень комісії) на кожного члена комісії поширюються гарантії і компенсації, передбачені законодавством для працівників на час виконання ними державних або громадських обов'язків у робочий час. Члени комісії звільняються від виконання службових обов'язків за місцем постійної роботи на час, необхідний для здійснення обов'язків члена комісії, на підставі письмового повідомлення голови, заступника голови чи секретаря відповідної комісії про скликання засідання комісії або рішення комісії про залучення члена комісії до участі в інших заходах, передбачених цим Законом. Такі повідомлення або рішення повинні містити зазначення дати, часу та запланованої тривалості засідання комісії чи іншого заходу.

14. Члену комісії протягом часу своїх повноважень забороняється агітувати за чи проти питань, винесених на референдум.

Стаття 31. Дострокове припинення повноважень складу комісії з місцевого референдуму або члена комісії

1. Повноваження усього складу територіальної, дільничної комісії можуть бути достроково припинені суб'єктом, який її утворив, за власною ініціативою або на підставі рішення суду в разі систематичного порушення комісією Конституції України, цього та інших законів України.

2. Дострокове припинення повноважень усього складу комісії не є ліквідацією цієї комісії.

3. Повноваження члена територіальної, дільничної комісії припиняються достроково суб'єктом, який її утворив, у зв'язку з:

1) особистою заявою про складення повноважень члена комісії;

2) відкликанням його суб'єктом подання його кандидатури;

3) припиненням його громадянства України;

4) вибуттям на період до дня проведення референдуму включно за межі України, що тягне за собою неможливість виконувати обов'язки члена комісії;

5) реєстрацією його кандидатом у народні депутати України або кандидатом у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, кандидатом у депутати місцевої ради або кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, якщо вказані вибори проводяться одночасно з проведенням референдуму;

6) реєстрацією його представником партії (блоку) у Центральній виборчій комісії, уповноваженою особою партії (блоку) або довіреною особою кандидата у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, кандидата у депутати місцевої ради чи кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, уповноваженою особою місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), якщо вказані вибори проводяться одночасно з проведенням референдуму;

7) входженням його до складу іншої комісії, що здійснює підготовку та проведення всеукраїнського або місцевого референдуму;

8) відмовою скласти присягу члена комісії;

9) порушенням присяги члена комісії, що виявилося як систематичне невиконання покладених на нього обов'язків, засвідченим не менш як двома рішеннями з цього приводу комісії, до складу якої він входить;

10) повторним або одноразовим грубим порушенням законодавства України про референдум, встановленим рішенням суду або рішенням комісії вищого рівня;

11) набранням щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення злочину;

12) визнанням його недієздатним;

13) його смертю.

4. При виникненні обставин, передбачених у пунктах 1, 3, 5 - 8, 11 - 13 частини третьої цієї статті, повноваження члена комісії припиняються з моменту їх виникнення або виявлення, а обставин, передбачених у пунктах 2, 4, 9, 10 частини третьої цієї статті, - з моменту прийняття рішення про припинення його повноважень.

5. Комісія вищого рівня, яка достроково припинила повноваження усього складу комісії, окремого члена комісії або виявила підстави для припинення повноважень, не пізніше наступного дня повідомляє про це суб'єктів, за поданням яких до складу комісії було включено осіб, повноваження яких достроково припинено або щодо яких виявлено підстави для припинення їх повноважень.

6. У разі дострокового припинення повноважень усього складу комісії комісія вищого рівня або не пізніше ніж на сьомий день з дня припинення повноважень комісії, але не пізніш останнього дня перед днем проведення референдуму, затверджує новий склад комісії у порядку, встановленому цим Законом.

7. У разі дострокового припинення повноважень члена комісії відповідна комісія вищого рівня або не пізніше ніж на сьомий день з дня припинення його повноважень, але не пізніш останнього дня перед днем проведення референдуму, включає до її складу іншу особу замість члена комісії, повноваження якого припинено, у порядку, встановленому цим Законом.

8. У разі дострокового припинення повноважень члена комісії в останній день перед днем проведення референдуму таке рішення приймається одночасно з рішенням про включення до складу відповідної комісії іншого представника від того ж суб'єкта подання кандидатури.

9. Суб'єкт формування складу комісії кандидатури члена комісії, повноваження якого достроково припинено, має пріоритетне право на подання кандидатури для включення до складу комісії замість вибулого. Таке подання, здійснене відповідно до вимог цього Закону, не може бути відхилене.

10. У разі якщо голова, заступник голови або секретар комісії систематично не виконує покладені на нього обов'язки, відповідна територіальна або дільнична комісія може звернутися до комісії, яка її утворила, з мотивованим поданням про його заміну, якщо за це проголосувало не менше двох третин членів складу комісії. Це подання підлягає обов'язковому розгляду у строки, зазначені у частині сьомій цієї статті. Рішення про заміну голови комісії, заступника голови, секретаря комісії не тягне за собою припинення повноважень цих осіб як членів відповідної комісії. Таке рішення приймається з урахуванням вимог цього Закону щодо формування складу комісій.

Стаття 32. Набуття, припинення територіальною комісією статусу юридичної особи

1. Набуття, припинення територіальною комісією статусу юридичної особи здійснюється в порядку, передбаченому законами України, з особливостями, встановленими цим Законом.

2. Територіальна комісія набуває статусу юридичної особи з моменту внесення запису про включення відомостей про комісію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

3. Для внесення запису про включення відомостей про територіальну комісію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців голова комісії, в разі його відсутності - заступник голови, не пізніш як через шість днів з дня утворення комісії повинен особисто подати державному реєстратору за місцем розташування територіальної комісії копію відповідної постанови Центральної виборчої комісії про утворення комісії та заповнену реєстраційну картку встановленого зразка.

4. Реєстраційний збір за проведення державної реєстрації територіальної комісії як юридичної особи не сплачується.

5. Статус територіальної комісії як юридичної особи припиняється шляхом внесення запису про виключення комісії з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

6. Не пізніш як через п'ять днів з дня офіційного оприлюднення результатів референдуму голова територіальної комісії, в разі його відсутності - заступник голови, звертається особисто до органу реєстрації із письмовим повідомленням про дату припинення комісії.

7. На підставі повідомлення, зазначеного в частині шостій цієї статті, у Бюлетені державної реєстрації друкується інформація про дату припинення територіальної комісії, що є підставою для пред'явлення комісії претензій по боргових зобов'язаннях.

8. Плата за публікацію повідомлення у Бюлетені державної реєстрації про припинення територіальної комісії не сплачується.

9. Для проведення державної реєстрації припинення територіальної комісії як юридичної особи шляхом ліквідації голова комісії, в разі його відсутності - заступник голови, після закінчення процедури припинення комісії, але не раніше тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів референдуму, повинен особисто подати державному реєстратору за місцем розташування комісії заповнену реєстраційну картку встановленого зразка, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, а також акт спільної перевірки фінансово-контролюючими органами. Додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення територіальної комісії як юридичної особи в результаті її ліквідації не вимагаються.

10. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи з відміткою органу реєстрації про припинення державної реєстрації голова територіальної комісії, в разі його відсутності - заступник голови, передає до Центральної виборчої комісії.

РОЗДІЛ IV
СПИСКИ ГОЛОСУЮЧИХ НА МІСЦЕВОМУ РЕФЕРЕНДУМІ

Стаття 33. Порядок складання списків голосуючих на місцевому референдумі

1. Загальні списки голосуючих на місцевому референдумі, а також списки голосуючих по кожній звичайній і спеціальній дільниці місцевого референдуму складаються на основі уточнених списків виборців, які використовувались на останніх перед датою проведення референдуму чергових виборах народних депутатів України або Президента України.

2. Порядок складання, уточнення списків голосуючих на місцевому референдумі затверджується Центральною виборчою комісією.

3. Список голосуючих на дільниці складається за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, у трьох примірниках на паперовому носії та в електронному вигляді. Список голосуючих на паперовому носії підписується відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону здійснює його повноваження. Підпис такої посадової особи засвідчується відповідною печаткою.

4. Особа, яка має право на участь у референдумі, може бути включений до списку голосуючих тільки на одній дільниці.

5. У списку голосуючих на дільниці зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, дата народження (число, місяць, рік), місце проживання та адреса житла особи. У списку голосуючих передбачаються відповідні місця для підписів голосуючих за отримання бюлетеня у день проведення референдуму та приміток. Особи включаються до списку в порядку, зручному для проведення голосування.

6. У списку голосуючих на дільниці на підставі загального списку голосуючих напроти прізвищ осіб, постійно не здатних самостійно пересуватися, робиться відповідна відмітка у графі "Примітки".

7. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті ради або інша посадова особа, яка відповідно до закону здійснює його повноваження, не пізніш як за сорок днів до дня проведення референдуму передає списки голосуючих на звичайних дільницях на паперових носіях (у двох примірниках) та в електронному вигляді територіальній комісії на її засіданнях. Про передачу зазначених списків голосуючих складається акт за формою і в порядку, встановлених частиною восьмою статті 29 цього Закону. Один примірник акта зберігається у сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради або іншої посадової особи, яка відповідно до закону здійснює його повноваження, інший - в територіальній комісії.

8. Якщо територіальна комісія за сорок днів до дня проведення референдуму не отримала список голосуючих на звичайній дільниці, вона оскаржує до місцевого суду бездіяльність відповідно сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради або особи, яка відповідно до закону здійснює його повноваження.

9. Територіальна комісія не пізніш як за тридцять два дні до дня проведення референдуму передає список голосуючих на дільниці в одному примірнику відповідній дільничній комісії звичайної дільниці. Другий примірник зберігається в територіальній комісії. Від імені дільничної комісії списки голосуючих отримують не менше двох членів цієї комісії, які представляють різних суб'єктів формування складу комісії, одним з яких повинен бути голова комісії, а у разі неможливості - заступник голови або секретар комісії. Про передачу дільничній комісії списку голосуючих складається акт за формою і в порядку, встановлених частиною восьмою статті 29 цього Закону, в двох примірниках.

10. Якщо територіальна комісія за сорок днів до дня проведення референдуму не отримала список голосуючих на звичайній дільниці, вона оскаржує до місцевого суду бездіяльність відповідно сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради або особи, яка відповідно до закону здійснює його повноваження.

11. Територіальна комісія не пізніш як за тридцять два дні до дня проведення референдуму передає список голосуючих на дільниці в одному примірнику відповідній дільничній комісії звичайної дільниці. Другий примірник зберігається в територіальній комісії. Від імені дільничної комісії списки голосуючих отримують не менше двох членів цієї комісії, які представляють різних суб'єктів формування складу комісії, одним з яких повинен бути голова комісії, а у разі неможливості - заступник голови або секретар комісії. Про передачу дільничній комісії списку голосуючих складається акт за формою і в порядку, встановлених частиною восьмою статті 29 цього Закону, в двох примірниках.

Стаття 34. Порядок ознайомлення осіб, які мають право взяти участь у референдумі із списком голосуючих на звичайній дільниці та оскарження неправильностей в списку голосуючих

1. Дільнична комісія звичайної дільниці після отримання у порядку і в строки, передбачені частиною одинадцятої статті 33 цього Закону, списку голосуючих на дільниці наступного дня після отримання надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної комісії.

2. Дільнична комісія звичайної дільниці двічі надсилає кожній особі, яка має право взяти участь у референдумі, іменні запрошення, якими повідомляє про включення її до списку голосуючих відповідної дільниці, номер особи у списку голосуючих, адресу дільничної комісії, її номер телефону і розпорядок роботи, а також про час і місце проведення референдуму. Особам, щодо яких у списку голосуючих є відмітки відповідно до частини шостої статті 33 цього Закону, одночасно повідомляється, що їм буде надана можливість проголосувати за місцем перебування. Такі письмові повідомлення надсилаються не пізніш як за двадцять п'ять і не пізніш як за сім днів до дня проведення референдуму.

3. Кожен громадянин має право ознайомитися із списком голосуючих у приміщенні дільничної комісії та перевірити правильність відомостей, внесених до списку голосуючих. Громадянин має право оскаржити до дільничної комісії або територіальної комісії безпосередньо до суду допущені при складанні списку голосуючих неправильності, в тому числі невключення, неправильне включення або виключення із списку голосуючих його або інших осіб, а також наявність чи відсутність відміток про нездатність особи самостійно пересуватися.

4. Громадянин особисто подає скаргу до дільничної або територіальної комісії щодо обставин, передбачених частиною третьою цієї статті. Скарга за формою, визначеною статтею 76 цього Закону (без зазначення суб'єкта оскарження), подана до комісії, розглядається на найближчому засіданні комісії, як правило, у присутності суб'єкта звернення зі скаргою. Про час найближчого засідання комісії суб'єкта звернення зі скаргою повідомляє член комісії, який прийняв скаргу.

5. Скарга, зазначена у частині четвертій цієї статті, може бути подана до відповідної дільничної комісії не пізніш як за п'ять днів до дня проведення референдуму. Така скарга розглядається комісією у дводенний строк. За підсумком розгляду скарги дільнична комісія зобов'язана прийняти рішення про внесення зміни до списку голосуючих або мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги. Копія рішення видається суб'єкту звернення зі скаргою не пізніше наступного дня після його прийняття. Скарга, подана до дільничної комісії після зазначеного строку, не розглядається.

6. Скарга, зазначена у частині четвертій цієї статті, може бути подана до територіальної комісії не пізніш як за три дні до дня проведення референдуму. Така скарга розглядається комісією у дводенний строк, але не пізніш як за три дні перед днем проведення референдуму, а подана за три дні до дня проведення референдуму - невідкладно. За підсумком розгляду скарги територіальна комісія зобов'язана прийняти рішення про включення особи до списку голосуючих на відповідній дільниці або мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги. Копія рішення видається суб'єкту звернення зі скаргою не пізніше наступного дня після його прийняття, а у разі його прийняття за три дні до дня проведення референдуму - невідкладно.

7. Комісія або суд приймає рішення щодо включення або невключення особи до списку голосуючих на відповідній дільниці на підставі встановлення місця проживання цієї особи.

8. Якщо при розгляді скарги щодо включення особи до списку голосуючих у порядку, встановленому частиною п'ятою цієї статті, дільнична комісія виявляє підстави для можливого включення цього особи до списків голосуючих на одній чи кількох інших дільницях, вона не пізніше наступного дня після прийняття рішення про включення особи до списку голосуючих на відповідній дільниці повідомляє територіальну комісію про включення до списку голосуючих цієї особи та про інші можливі місця її включення до списків голосуючих. Територіальна комісія, яка отримала зазначене повідомлення, забезпечує невідкладне передання його до дільничних комісій, де вказана особа могла бути включена до списку голосуючих, про включення до списку голосуючих цієї особи.

9. Якщо при розгляді скарги щодо включення особи до списку голосуючих у порядку, встановленому частиною шостою цієї статті, а також при отриманні повідомлень, зазначених у частині одинадцятій статті 37, територіальна комісія виявляє підстави для можливого включення цієї особи до списків голосуючих на одній чи кількох інших дільницях і повідомляє такі дільничні комісії про включення до списку голосуючих цієї особи.

Стаття 35. Порядок прийняття рішень про внесення змін до списку голосуючих на звичайній дільниці

1. Дільнична комісія приймає рішення про внесення змін до списку голосуючих за підсумком розгляду скарг громадян. Дільнична комісія може приймати рішення про внесення змін до списку голосуючих не пізніш як за три дні до дня проведення референдуму.

2. За два дні до дня проведення референдуму дільнична комісія передає територіальній комісії на її засіданні перелік осіб, щодо яких були прийняті рішення про включення до списку голосуючих на відповідній дільниці, та перелік голосуючих, щодо яких були прийняті рішення про виключення зі списку голосуючих. До зазначених переліків, складених за формою списку голосуючих, додаються рішення дільничної комісії про включення до списку та виключення зі списку голосуючих та документи, на підставі яких були прийняті відповідні рішення. Від імені дільничної комісії зазначені переліки та документи передають не менше трьох членів цієї комісії, одним з яких повинен бути голова комісії, а у разі неможливості - заступник голови або секретар комісії. Про передачу зазначених переліків та документів складається в двох примірниках акт за формою і в порядку, встановлених частиною восьмою статті 29 цього Закону.

3. Не пізніш як за шість днів до дня проведення референдуму до територіальної комісії за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, подають відомості:

1) керівники відповідних територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, - про громадян України, які змінили місце проживання на відповідній території в період від 1 липня року, що передує року проведення референдуму;

2) керівники територіальних органів Міністерства юстиції України - про громадян України, які проживали на відповідній території та померли після 1 липня року, що передує року проведення референдуму, а також про громадян, які протягом того ж часу змінили прізвище, ім'я, по батькові;

3) керівники місцевих військових комісаріатів - про громадян України, які проживали на відповідній території та призвані на строкову військову службу після 1 вересня року, що передує року проведення референдуму, а також про громадян, які звільнилися в запас після закінчення строкової військової служби протягом того ж часу;

4) командири військових частин (формувань), дислокованих на території відповідного міста чи району, - про зміни у переліку громадян України, які проживають на території дислокації відповідної військової частини (формування);

5) керівники місцевих органів опіки і піклування - про громадян України, визнаних судом недієздатними після 1 липня року, що передує року проведення референдуму, а також про осіб, щодо яких судом було скасовано рішення про визнання їх недієздатними протягом того ж часу;

6) керівники спеціалізованих закладів, які здійснюють облік бездомних громадян відповідно до Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", - про громадян України, які зареєстровані за відповідною юридичною адресою після 1 липня року, що передує року проведення референдуму, а також про громадян України, реєстрація яких була скасована за цією адресою протягом того ж часу.

4. Територіальна комісія приймає рішення про включення особи до списку голосуючих або про виключення особи із списку голосуючих на відповідній дільниці територіального округу за наслідком розгляду скарг громадян відповідно до частини четвертої статті 34 цього Закону, а також на підставі відомостей, наданих відповідно до частини першої цієї статті, подань органів та установ, передбачених частиною третьою цієї статті, повідомлень, отриманих від комісій щодо включення осіб до списку голосуючих на іншій дільниці.

Територіальна комісія приймає рішення про включення до списку голосуючих на кожній звичайній та спеціальній дільниці членів відповідної дільничної комісії, які включені до списків голосуючих за місцем свого проживання на дільницях цього ж територіального округу. Тим же рішенням територіальна комісія виключає зазначених осіб зі списків голосуючих за місцем їх проживання на дільницях, які входять до складу відповідного округу.

Рішення, зазначене в абзаці другому цієї частини, приймається одночасно із включенням особи до складу дільничної комісії.

5. На підставі рішень суду, поданих до територіальної комісії голова, заступник голови або секретар територіальної комісії не пізніш як за два дні до дня проведення референдуму складають переліки осіб, яких необхідно включити до списку голосуючих на кожній звичайній дільниці, та переліки осіб, яких необхідно виключити зі списку голосуючих по кожній дільниці територіального округу. У переліку зазначається, з яких підстав особу включено до списку голосуючих або виключено з нього. Кожен такий перелік складається у двох примірниках у формі списку голосуючих на дільниці. Достовірність переліку осіб засвідчується на кожному аркуші переліку підписом голови та секретаря територіальної комісії та відтиском печатки.

6. Територіальна комісія на засіданні передає кожній дільничній комісії по одному примірнику відповідних переліків, зазначених у частині п'ятій цієї статті. Про передачу зазначених переліків дільничній комісії складається в двох примірниках акт за формою і в порядку, встановлених частиною восьмою статті 29 цього Закону. Другий примірник кожного переліку зберігається в територіальній комісії.

Стаття 36. Порядок внесення змін до списку голосуючих на звичайній дільниці

1. Внесення змін до списку голосуючих на звичайній дільниці здійснюється головою, заступником голови або секретарем дільничної комісії.

2. Зміни до списку голосуючих на звичайній дільниці вносяться на підставі:

1) рішення дільничної комісії, прийнятого відповідно до частини другої статті 35 цього Закону;

2) рішення суду;

3) переліків осіб, яких необхідно включити до списку голосуючих на дільниці та яких необхідно виключити зі списку голосуючих, складених територіальною комісією відповідно до частини п'ятої статті 35 цього Закону.

3. При внесенні змін до списку голосуючих на підставах, зазначених у пунктах 2,3 частини другої цієї статті, рішення дільничною комісією не приймається.

4. Голова, заступник голови або секретар дільничної комісії вносить зміни до списку голосуючих невідкладно після закінчення засідання комісії, на якому було прийнято рішення, зазначене у пункті 1 частини другої цієї статті, або невідкладно після отримання дільничною комісією документів, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті.

5. При включенні особи до списку голосуючих на дільниці у порядку внесення змін до списку голосуючих відомості про нього, передбачені формою списку голосуючих, вносяться у кінці списку голосуючих згідно з документами, що були підставою для включення особи до списку голосуючих. При цьому у графі "Примітка" зазначаються дата і номер постанови дільничної чи територіальної комісії або дата рішення суду про включення особи до списку голосуючих.

6. Виключення із списку голосуючих осіб, які неправомірно включені до нього, здійснюється шляхом викреслення, що засвідчується записом "Виключено" та підписами голови і секретаря дільничної комісії у графі "Примітка". При цьому у графі поруч з прізвищем особи зазначаються дата і номер постанови дільничної чи територіальної комісії або дата рішення суду про виключення особи із списку голосуючих.

7. Список голосуючих після внесення зазначених у пункті 4 частини другої цієї статті змін закривається шляхом закреслення незаповнених граф списку таким чином, щоб унеможливити подальше внесення змін до списку голосуючих, підписується головою та секретарем комісії і скріпляється печаткою дільничної комісії.

8. Голова, заступник голови та секретар дільничної комісії у день проведення референдуму мають право виправляти неточності та технічні описки у списку голосуючих - неправильне написання прізвища, імені, по батькові, дати народження, номера будинку, квартири місця проживання - у разі якщо, незважаючи на такі технічні описки, є зрозумілим, що до списку внесено саме ту особу, яка прибула на дільницю для голосування. Таке виправлення засвідчується підписами голови або заступника голови та секретаря дільничної комісії у графі "Примітка".

9. Після виконання дій, зазначених у частині сьомій цієї статті, вносити будь-які зміни до списку голосуючих на звичайній дільниці забороняється.

Стаття 37. Порядок складання та уточнення списку голосуючих на спеціальних дільницях

1. На спеціальних дільницях з голосування на місцевому референдумі, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, списки голосуючих складаються не пізніш як за десять днів до дня проведення референдуму відповідними дільничними комісіями за формою, зазначеною у частині третій статті 33 цього Закону, на підставі відомостей, поданих керівниками відповідних закладів. Особи, які повинні покинути лікувальний заклад до дня проведення референдуму, до подання та до списку голосуючих на такій дільниці не включаються.

2. Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, подаються в одному примірнику за підписом керівника відповідного закладу і засвідчуються відповідною печаткою. Керівник відповідного закладу забезпечує не пізніш як за одинадцять днів до дня проведення референдуму подання вказаних відомостей дільничній комісії та їх достовірність.

3. Дільнична комісія спеціальної дільниці наступного дня після складення списку голосуючих на дільниці надає один його примірник для загального ознайомлення у приміщенні дільничної комісії.

4. Ознайомлення громадян із списком голосуючих на спеціальній дільниці та оскарження неправильностей у ньому відбувається у порядку, встановленому статтею 34 цього Закону.

5. Після складення списку голосуючих на спеціальній дільниці один примірник списку голосуючих передається до територіальної комісії.

6. У разі, якщо особа, яка має право на участь у референдумі, поступила до стаціонарного лікувального закладу пізніш як за десять днів до дня проведення референдуму, однак раніше ніж за два дні до дня проведення референдуму, відповідна дільнична комісія уточнює список голосуючих, включаючи особу до списку голосуючих на підставі відомостей, поданих невідкладно керівником відповідного закладу, підпис якого засвідчується печаткою відповідного закладу. Про включення особи до списку голосуючих невідкладно повідомляється територіальна комісія.

7. Особа, яка має право на участь у референдумі, і яка поступила до лікувального закладу в тому ж населеному пункті, де вона проживає, може звернутися до комісії звичайної дільниці, де вона включена до списку голосуючих, щодо можливості проголосувати за місцем свого перебування в порядку та у строки, передбачені частиною п'ятою статті 57 цього Закону. У цьому разі до списку голосуючих на спеціальній дільниці така особа не включається.

8. Територіальна комісія або дільнична комісія спеціальної дільниці на вимогу члена відповідної комісії має право внести запит до керівників відповідних закладів щодо надання для ознайомлення документів, які засвідчують перебування осіб у відповідному закладі чи установі або містять інформацію про їх проживання (перебування) на території дислокації військової частини (формування). Вказані посадові та службові особи зобов'язані надати зазначені документи або їх достовірні копії не пізніш як на третій день після отримання запиту комісії, але не пізніш як за два дні до дня проведення референдуму.

9. Дільнична комісія спеціальної дільниці при внесенні змін до списку голосуючих повідомляє територіальну комісію округу, до якого належить дільниця, не пізніше наступного дня після дня включення особи до списку голосуючих про включення до списку голосуючих відповідної особи та про місце її проживання.

10. Територіальна комісія на підставі отриманого примірника списку голосуючих, зазначеного у частині шостій цієї статті, або повідомлення, зазначеного у частині сьомій цієї статті, повідомляє відповідні дільничні комісії про включення усіх осіб до списку голосуючих цієї спеціальної дільниці.

11. Члени дільничної комісії спеціальної дільниці включаються до списку голосуючих на цій дільниці на підставі рішення територіальної комісії, передбаченого абзацом другим частини четвертої статті 35 цього Закону, у строки, встановлені абзацом третім частини четвертої статті 35 цього Закону.

РОЗДІЛ V
АГІТАЦІЯ В ПРОЦЕСІ МІСЦЕВОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 38. Строки проведення агітації в процесі місцевого референдуму

1. Ініціатори проведення місцевого референдуму, громадяни України, політичні партії та громадські організації, зареєстровані в Україні, які підтримують питання, винесені на референдум, мають право розпочати агітацію за підтримку питань, винесених на референдум.

2. Право здійснювати агітацію проти питань, винесених на референдум мають будь-які особи - громадяни України, політичні партії та громадські організації, зареєстровані в Україні, які виступають проти позитивного вирішення таких питань.

3. Агітація в процесі референдуму починається на наступний день після офіційного визначення дати референдуму згідно з цим Законом, і закінчується о 24 годині дня, який передує дню проведення референдуму.

4. Агітація напередодні дня проведення референдуму та в день проведення референдуму забороняється. У цей же час забороняються проведення масових акцій (зборів, мітингів, походів, демонстрацій, пікетів) за чи проти питань, винесених на референдум, розповсюдження агітаційних матеріалів, а також публічні оголошення про підтримку прихильниками чи противниками питань, винесених на референдум, проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів з елементами агітації.

5. Будь-яким особам, крім вказаних в частинах першій та другій цієї статті забороняється проводити агітацію з питань референдуму чи фінансувати агітацію з питань референдуму.

Стаття 39. Форми і засоби агітації у процесі місцевого референдуму

1. Агітація у процесі місцевого референдуму - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання осіб, які мають право на участь у референдумі, голосувати за або проти питань, винесених на референдум. Агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати питання, винесені на референдум, вести агітацію за або проти питань, винесених на референдум.

2. Агітація може проводитися у таких формах:

1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з громадянами України;

2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;

3) проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій стосовно питань, винесених на референдум;

4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень;

5) розповсюдження листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали агітації з питань референдуму;

6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами;

7) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки прихильників чи противників питань, винесених на референдум, а також оприлюднення інформації про таку підтримку;

8) публічні заклики голосувати за чи проти питань, винесених на референдум;

9) в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.

3. Політична реклама - це одна із форм агітації, оплачена за рахунок коштів осіб, які здійснюють агітацію, розміщена за допомогою рекламних засобів, яка спонукає громадян голосувати за або проти питань, винесених на референдум.

Час мовлення, відведений на політичну рекламу на радіо та телебаченні, не може перевищувати 20 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.

Друкована площа, відведена на політичну рекламу впродовж процедури скликання та проведення референдуму в друкованих засобах масової інформації, у тому числі рекламних, не може перевищувати 20 відсотків обсягу друкованої площі кожного номера видання чи додатка до нього.

4. Фінансування агітації на місцевому референдумі здійснюється через спеціальні фонди агітації на референдумі (агітаційні фонди).

5. Кошти агітаційного фонду кожної особи, яка здійснює агітацію у процесі референдуму, вносяться нею на окремий рахунок, відкритий у визначеному Центральною виборчою комісією (у випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя) або територіальною комісією (у випадку проведення місцевого референдуму з інших питань) банку (відповідальний банк). Кошти, які вносяться в агітаційний фонд, не можуть використовуватись в будь-яких інших цілях, крім агітації у процесі референдуму.

Центральна виборча комісія встановлює максимальний розмір агітаційного фонду для однієї особи, яка здійснює агітацію у процесі місцевого референдуму. Центральна виборча комісія встановлює максимальний розмір загальної суми коштів, яка може бути внесена до агітаційних фондів в цілому по адміністративно-територіальній одиниці, в межах якої проводиться місцевий референдум.

Одночасно із відкриттям рахунку з обслуговування агітаційного фонду особа, яка фінансує агітацію у процесі референдуму, зобов'язана внести на рахунок не менше, ніж 30 відсотків максимального розміру агітаційного фонду. Кошти можуть бути внесені особою в агітаційний фонд лише до формування його максимального розміру, і при цьому кошти, витрачені з рахунку на агітацію з питань референдуму не можуть поповнюватись, якщо загальний обіг коштів на рахунку досягнув відповідної максимальної межі агітаційного фонду.

У випадку, якщо кошти, внесені до агітаційного фонду використано протягом п'яти робочих днів менше, ніж на 50 відсотків, відповідальний банк закриває відповідний рахунок, а залишок коштів перераховує до бюджету адміністративно- територіальної одиниці, в межах якої проводиться місцевий референдум (у випадку проведення місцевого референдуму).

Відповідальний банк контролює дотримання вимог цієї статті і припиняє відкриття рахунків агітаційних фондів, у випадку, якщо загальна сума коштів, які можуть бути на них внесені (сума максимальних розмірів агітаційних фондів на вже відкритих рахунках) в цілому по адміністративно-територіальній одиниці, в межах якої проводиться місцевий референдум перевищує загальну суму коштів, яка може бути внесена до агітаційних фондів в цілому по адміністративно-територіальній одиниці, в межах якої проводиться місцевий референдум. Відповідальний банк припиняє відкриття рахунків агітаційних фондів, створених з метою фінансування агітації "за" чи "проти" питань у випадку, якщо загальна сума коштів, які можуть бути на них внесені (сума максимальних розмірів агітаційних фондів на вже відкритих рахунках) відповідно "за" або "проти" питань, винесених на референдум, перевищує загальну суму коштів, яка може бути внесена до агітаційних фондів, створених в підтримку питань, винесених на референдум в цілому по адміністративно-територіальній одиниці, в межах якої проводиться місцевий референдум та до агітаційних фондів, створених в підтримку питань, винесених на референдум в цілому по адміністративно-територіальній одиниці, в межах якої проводиться місцевий референдум.

6. Фінансування агітації у процесі місцевого референдуму з інших джерел, аніж агітаційні фонди, забороняється.

7. До банківських рахунків, передбачених цією статтею не застосовуються норми законодавства про банківську таємницю. Перелік осіб, які фінансують агітацію, оприлюднюється на інтернет сайті відповідального банку.

8. Інструкція про відкриття та використання банківських рахунків, визначених цією статтею, затверджується Національним банком України.

9. Особи, які здійснюють агітацію у процесі референдуму, мають право на договірній основі за рахунок коштів агітаційного фонду орендувати будинки і приміщення усіх форм власності для проведення зборів, мітингів, дебатів, дискусій та інших публічних заходів агітації.

10. Особи, які здійснюють агітацію, повідомляють про час і місце проведення запланованих публічних заходів агітації територіальну комісію.

11. У разі якщо будинок (приміщення) незалежно від форми власності було надано для проведення публічного заходу чи агітації особам, які агітують за або проти питань, винесених на референдум, власник (користувач) цього будинку (приміщення) не має права відмовити в його наданні на тих же умовах особам, які агітують за протилежні міркування. Зазначена вимога не стосується приміщень, що перебувають у власності чи постійному користуванні осіб, які сформували агітаційні фонди.

Стаття 40. Інформаційні і агітаційні матеріали агітації у процесі місцевого референдуму

1. Особа, яка здійснює агітацію у процесі місцевого референдуму, на власний розсуд може виготовляти матеріали агітації за рахунок і в межах коштів агітаційного фонду. Відомості, що містяться у цих матеріалах, повинні відповідати вимогам закону.

2. Особа, яка здійснює агітацію у процесі місцевого референдумі, зобов'язана подати по одному примірнику кожного друкованого матеріалу агітації, виготовленого за рахунок коштів агітаційного фонду, не пізніш як через п'ять днів з дня його виготовлення відповідно до Центральної виборчої комісії (у випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя) чи територіальної комісії (у випадку проведення місцевого референдуму з інших питань).

3. Друковані матеріали агітації повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, або вказівку, що друк здійснено з використанням обладнання, що належить особі, яка здійснює агітацію, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск.

4. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не пізніш як за п'ятдесят днів до дня референдуму відводять місця та обладнують стенди, дошки оголошень у людних місцях для розміщення матеріалів агітації.

Стаття 41. Загальний порядок використання засобів масової інформації в агітації у процесі місцевого референдуму

1. Агітація у процесі місцевого референдуму з використанням засобів масової інформації усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов та в порядку, передбаченому цим Законом.

2. Агітація у процесі місцевого референдуму у засобах масової інформації, у тому числі політична реклама, повинні здійснюватися у формах та з дотриманням вимог, встановлених цим Законом.

3. Особа, яка здійснює агітацію, має право користуватися засобами масової інформації державної та комунальної форми власності за рахунок коштів агітаційного фонду.

4. Агітація з питань місцевого референдуму в засобах масової інформації усіх форм власності за рахунок коштів агітаційних фондів здійснюється на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу чи друкованої площі.

5. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення агітації за рахунок коштів агітаційних фондів встановлюються відповідним засобом масової інформації не пізніш як протягом десяти днів з моменту проголошення місцевого референдуму. Такі розцінки не можуть перевищувати розміру середньоарифметичного значення ціни за комерційну рекламу (рекламу, розповсюдження якої має на меті отримання прибутку) за перші три квартали року, що передує року проведення референдуму. При цьому засоби масової інформації можуть розрахувати такі розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу окремо для робочих днів і окремо для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних за кількістю потенційної аудиторії періодів ефірного часу чи друкованої площі.

6. Засоби масової інформації, зареєстровані після 1 квітня року, що передує року проведення референдуму, встановлюють розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу на підставі даних за весь період їх діяльності в порядку, встановленому частиною шостою цієї статті. Розміри розцінок таких засобів масової інформації не можуть перевищувати розмірів розцінок відповідно газети "Голос України" (для друкованих засобів масової інформації) та Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України (для телерадіоорганізацій).

7. Загальнодержавні засоби масової інформації офіційно надсилають встановлені відповідно до вимог частини п'ятої або шостої цієї статті розцінки вартості одиниці друкованої площі чи ефірного часу до територіальній комісії не пізніш як через п'ять днів після затвердження розцінок. Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення агітації не можуть змінюватися протягом процедури скликання та проведення референдуму. Засіб масової інформації не може надавати знижки чи встановлювати надбавки на оплату друкованої площі чи ефірного часу особам, які здійснюють агітацію.

8. Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу особі, яка здійснює агітацію за питання винесені на референдум, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах особам, які агітують проти питань, винесених на референдум, і, навпаки - засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу особі, яка здійснює агітацію проти питань винесених на референдум, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах особам, які агітують за питання, винесені на референдум. Засіб масової інформації може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі особі, яка здійснює агітацію, якщо надані для поширення матеріали не відповідають вимогам частини четвертої чи восьмої статті 44 цього Закону.

9. Засоби масової інформації у разі оприлюднення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з референдумом, зобов'язані зазначити організацію, що проводила опитування, час його проведення, кількість опитаних, метод збору інформації, точне формулювання питання, статистичну оцінку можливої похибки.

10. Вимоги, встановлені частинами п'ятою - дев'ятою цієї статті, не поширюються на засоби масової інформації, засновниками (власниками) яких є особи, які здійснюють агітацію.

11. Висвітлення процедури скликання та проведення референдуму в засобах масової інформації всіх форм власності в інтерв'ю, дискусіях та дебатах, інформаційних повідомленнях, у програмах новин і поточних подій має здійснюватися на засадах об'єктивності, неупередженості та збалансованості.

Стаття 42. Порядок використання електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації в агітації в процесі місцевого референдуму

1. Телерадіоорганізації усіх форм власності зобов'язані не пізніше ніж протягом десяти днів з моменту проголошення місцевого референдуму опублікувати в друкованих засобах масової інформації розцінки вартості однієї хвилини (секунди) ефірного часу. Телерадіоорганізації, які ведуть мовлення на загальнонаціональних каналах, здійснюють таку публікацію в газетах "Голос України" або "Урядовий кур'єр", регіональні та місцеві телерадіоорганізації - у відповідних регіональних та місцевих друкованих засобах масової інформації державної чи комунальної форми власності.

2. Телерадіоорганізації надають особам, які здійснюють агітацію за питання, винесені на референдум, та особам, які здійснюють агітацію проти питань, внесених на референдум, рівні можливості для оприлюднення своїх позицій. Наданий для агітації у процесі референдуму час оплачується за рахунок коштів агітаційних фондів.

3. Впродовж 20 хвилин до і після теле-, радіотрансляції агітаційної теле-, радіопрограми будь-якій особі, яка здійснює агітацію, забороняється на тому ж каналі мовлення в будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст агітаційної програми, давати будь-яку інформацію з питань референдуму.

4. Ефірний час за рахунок коштів агітаційного фонду надається особам, які здійснюють агітацію у процесі референдуму на підставі договору, що укладається особою, яка здійснює агітацію з телерадіоорганізацією будь-якої форми власності. Без укладення такого договору та надходження коштів на рахунок телерадіоорганізації надання ефірного часу особам, які здійснюють агітацію, забороняється.

5. Телерадіоорганізації зобов'язані здійснювати аудіо-, відеозаписи усіх передач, що містять агітацію у процесі референдуму, і зберігати їх протягом тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення результатів референдуму.

6. Телерадіоорганізації усіх форм власності за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, територіальної комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення зобов'язані надавати всю інформацію про виділення ефірного часу для проведення агітації у процесі референдуму, а в разі необхідності - копії відповідних договорів, платіжних документів і передач у запису на плівці та інших носіях інформації.

7. Замовниками політичної реклами у процесі референдуму для демонстрації телерадіоорганізаціями можуть бути особи, які здійснюють агітацію та створили агітаційні фонди. Протягом демонстрації політичної реклами обов'язково демонструється повна назва її замовника у формі текстового повідомлення, яке має займати не менше п'ятнадцяти відсотків площі екрана і бути виконане контрастним кольором до фону та бути сприйнятним для глядача.

Стаття 43. Порядок використання друкованих засобів масової інформації в агітації у процесі місцевого референдуму

1. Друковані засоби масової інформації усіх форм власності зобов'язані не пізніше ніж протягом десяти днів з моменту проголошення референдуму опублікувати розцінки вартості одиниці друкованої площі.

2. Друковані засоби масової інформації надають особам, які здійснюють агітацію за питання, винесені на референдум, та особам, які здійснюють агітацію проти питань, внесених на референдум, рівні можливості для оприлюднення своїх позицій. Наданий для агітації у процесі референдуму час оплачується за рахунок коштів агітаційних фондів.

3. Друковані засоби масової інформації всіх форм власності надають друковану площу за рахунок коштів агітаційного фонду особам, які здійснюють агітацію у процесі референдуму, на підставі договору, що укладається особою, яка здійснює агітацію з засобом масової інформації. Без укладення такого договору та надходження коштів на рахунок друкованого засобу масової інформації надання друкованої площі особам, які здійснюють агітацію, забороняється.

4. Редакція (власники) друкованих засобів масової інформації усіх форм власності за письмовими запитами Центральної виборчої комісії, територіальної комісії зобов'язані надавати всю інформацію про виділення друкованої площі для проведення агітації у процесі референдуму, а в разі необхідності - копії відповідних договорів, платіжних документів і передач у запису на плівці та інших носіях інформації.

5. Замовниками політичної реклами у процесі референдуму можуть бути особи, які здійснюють агітацію та створили агітаційні фонди. При розміщенні друкованим засобом масової інформації матеріалів політичної реклами обов'язково демонструється повна назва її замовника.

Стаття 44. Обмеження щодо ведення агітації у процесі референдуму

1. Участь в агітації у процесі референдуму забороняється:

1) іноземцям та особам без громадянства, у тому числі через журналістську діяльність чи у формі участі у концертах, виставах, спортивних змаганнях, інших публічних заходах, що проводяться на підтримку чи за підтримки особи, яка здійснює агітацію на референдумі;

2) органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам;

3) посадовим і службовим особам органів, зазначених у пункті 2 цієї частини;

4) членам комісій з референдуму протягом строку їх повноважень у відповідних комісіях.

2. Забороняється використання приміщень органів державної влади та органів місцевого самоврядування для проведення агітації за рахунок коштів агітаційних фондів.

3. Забороняється розміщення агітаційних матеріалів на будинках і в приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

4. Поширення у будь-якій формі матеріалів, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняється.

5. Засобам масової інформації, їх посадовим та службовим особам, журналістам і творчим працівникам під час процедури скликання та проведення референдуму у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених договорами, укладеними відповідно до вимог статей 42, 43 цього Закону, забороняється агітувати з питань референдуму чи поширювати інформацію, яка має ознаки реклами, безоплатно або яка оплачена з джерел, не передбачених законом, а так само поширювати будь-яку інформацію з метою спонукання громадян голосувати за або проти питань, винесених на референдум.

6. Забороняється розміщення реклами референдуму в одному блоці з комерційною чи соціальною рекламою.

7. Розміщення носіїв реклами референдуму, а також розповсюдження реклами через радіотрансляційні або інші мережі сповіщання пасажирів, у транспортних засобах громадського користування, на станціях метрополітену, вокзалах, портах та аеропортах забороняється.

8. Забороняється розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей щодо референдуму.

9. У разі встановлення судом при розгляді спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог цього Закону суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення процедури проведення референдуму) зупинення дії ліцензії або про тимчасову заборону (до закінчення процедури проведення референдуму) випуску друкованого видання.

10. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення своїм рішенням припиняє трансляцію на території України, в тому числі операторами телекомунікацій, іноземних телеканалів, у діяльності яких порушується норма щодо заборони громадянам іноземних держав, особам без громадянства ведення агітації у процесі референдуму через журналістську діяльність або в діяльності яких містяться заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганда війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.

11. Забороняється проводити агітацію, що супроводжується наданням чи обіцянням особам, які мають право на участь у референдумі, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей. Така агітація або надання вказаним особам, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати або не голосувати з питань, винесених на референдум, вважається непрямим підкупом осіб, які беруть участь в голосуванні.

12. Територіальна комісія забезпечує розміщення в засобах масової інформації роз'яснення щодо заборони надання чи обіцяння особам, які мають право на участь у референдумі, закладам, установам, організаціям, а також комісіям з проведення референдуму та їх членам товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей (непрямого підкупу). Текст роз'яснення затверджується територіальною комісією і до дня голосування на референдумі один раз на тиждень друкується в офіційному друкованому виданні ради адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої проводиться місцевий референдум, на першій сторінці.

13. Регіональні (місцеві) телерадіоорганізації державної та комунальної форми власності своїми передачами не повинні перекривати передачі агітації з питань референдуму.

14. Включення до інформаційних теле- і радіопрограм (випусків новин) агітаційних матеріалів з місцевого референдуму, у тому числі політичної реклами, забороняється. Усі матеріали агітації повинні бути відокремленими від інших матеріалів і означені як такі.

15. Забороняється переривати передачі агітаційних програм з місцевого референдуму рекламою товарів, робіт, послуг та іншими повідомленнями.

16. Забороняється проведення агітації в іноземних засобах масової інформації, що діють на території України, а також у зареєстрованих в Україні засобах масової інформації, в яких частка зарубіжної власності перевищує п'ятдесят відсотків.

17. Засобам масової інформації усіх форм власності, що діють на території України, забороняється протягом останніх п'ятнадцяти днів перед днем проведення місцевого референдуму поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки щодо питань, пов'язаних з референдумом.

18. Забороняється розміщення матеріалів агітації, політичної реклами, у тому числі повідомлень про перебіг процедури підготовки і проведення референдуму, на об'єктах культурної спадщини.

19. Забороняється виготовлення та розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів, що не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск.

20. З часу припинення агітації відповідно до частини третьої статті 38 цього Закону забороняються проведення агітаційних заходів, розповсюдження агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, демонстрація агітаційних фільмів чи кліпів, розповсюдження листівок, плакатів, інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали агітації з питань референдуму, публічні заклики голосувати за чи проти питань, винесених на референдум або публічна оцінка наслідків голосування за чи проти питань, винесених на референдум. Агітаційні матеріали знімаються з 24 години дня, що передує дні напередодні проведення референдуму відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

21. Забороняється оприлюднення в день проведення референдуму результатів опитування осіб, які брали участь в голосуванні, щодо їх волевиявлення під час голосування до його закінчення. Способи проведення таких опитувань повинні забезпечувати збереження таємниці голосування опитуваної особи.

22. Перешкоджання здійсненню права на проведення агітації, а також порушення встановленого законом порядку проведення агітації тягнуть за собою відповідальність, встановлену законами України.

23. У разі надходження до Центральної виборчої комісії, територіальної комісії заяви, скарги чи іншого повідомлення щодо порушень вимог цієї статті, які мають ознаки вчинення злочину чи адміністративного правопорушення, відповідна комісія невідкладно звертається до відповідних правоохоронних органів щодо перевірки зазначеного повідомлення та реагування відповідно до законів України.

РОЗДІЛ VI
ГАРАНТІЇ ДОТРИМАННЯ ЗАСАД ДЕМОКРАТІЇ, ЗАКОННОСТІ ТА ПУБЛІЧНОСТІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ТА ПРОВЕДЕННІ МІСЦЕВОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 45. Забезпечення безперешкодного висвітлення питань з підготовки та проведення місцевого референдуму

1.Підготовка та проведення місцевого референдуму є відкритою та публічною.

2. Засоби масової інформації мають право вільно отримувати будь-яку інформацію щодо підготовки та проведення місцевого референдуму у Центральної виборчої комісії, комісій з референдуму, органів державної влади та місцевого самоврядування, ініціативних груп.

3. Суб'єкти, вказані в частині другій цієї статті, зобов'язані надати засобам масової інформації повну та достовірну інформацію у відповідності із поданим запитом, за умови, що запит засобу масової інформації подано з питань, які входять до компетенції відповідного суб'єкта. У випадку, якщо запит засобу масової інформації подано з питань, які не входять до компетенції суб'єктів, вказаних в частині другій цієї статті, відповідний суб'єкт зобов'язаний повідомити засіб масової інформації про орган чи особу, яка володіє запитуваною інформацією у відповідності до її компетенції.

4. Засіб масової інформації може звернутись до будь-якого члена ініціативної групи місцевого референдуму із запитом про надання інформації з питань, вирішення яких покладено на ініціативні групи референдуми згідно з цим законом. В такому випадку особа, яка отримала запит зобов'язана надати на нього відповідь або забезпечити надання відповіді на такий запит іншим членом ініціативної групи референдуму.

5. Засоби масової інформації звертаються із запитами до суб'єктів, сказаних в частині другій цієї статті в порядку, визначеному законодавством України, яке регламентує діяльність засобів масової інформації та інформаційні відносини.

6. Суб'єкти, вказані в частині другій цієї статті зобов'язані надавати громадянам України інформацію з питань підготовки та проведення референдумів в порядку та в строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Стаття 46. Гарантії діяльності журналістів при висвітленні підготовки та проведення місцевого референдуму

1. Журналісти мають право бути присутніми на засіданнях комісій з місцевого референдуму, в тому числі на засіданнях Центральної виборчої комісії, які стосуються питань підготовки і проведення референдумів.

2. Відповідна комісія встановлює квоту кількості засобів масової інформації, журналісти яких можуть бути присутні на засіданнях комісії, а також журналістів, які можуть бути присутні на засіданнях комісії. Квота встановлюється виходячи із можливості розмістити відповідну кількість журналістів у приміщеннях комісій з проведення референдумів та забезпечити повноцінне функціонування обладнання журналістів.

3. В будь-якому випадку квота не повинна бути меншою:

1) для дільничних комісій - трьох засобів масової інформації та шести журналістів відповідно;

2) для територіальних комісій - десяти засобів масової інформації та двадцяти журналістів відповідно;

3) для Центральної виборчої комісії - двадцяти засобів масової інформації та сорока журналістів відповідно.

4. Засоби масової інформації, які мають намір акредитувати своїх журналістів для висвітлення роботи комісій з місцевого референдуму зобов'язані подати повідомлення про акредитацію до відповідної комісії. Повідомлення подається в письмовій формі після закінчення формування складу відповідної комісії. В повідомленні зазначається назва засобу масової інформації, кількість журналістів відповідного засобу масової інформації та їх прізвища, імена та по-батькові.

5. При отриманні повідомлення представник відповідної комісії розписується про отримання повідомлення в примірнику повідомлення, яке залишається в засобу масової інформації та ставить на ньому час та дату отримання.

6.Акредитації підлягають засоби масової інформації і журналісти, в кількості, що відповідає встановленій квоті, у відповідності до черговості подання повідомлень про акредитацію. Комісія не може відмовити в акредитації засобів масової інформації та журналістів, які подали подання про акредитацію у встановленому цим законом порядку. Акредитація відбувається в день отримання відповідною комісією повідомлення про акредитацію.

7. В день здійснення акредитації відповідна комісія з референдуму видає журналістам посвідчення про акредитацію за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

8. Журналіст, висвітлюючи процедуру скликання та проведення місцевого референдуму, має право:

1) перебувати на дільницях під час голосування, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів комісії з місцевого референдуму, у тому числі під час видачі бюлетенів особам, які беруть участь в голосуванні, і підрахунку голосів, не заважаючи членам комісії фізично;

2) робити фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, не порушуючи при цьому таємниці голосування;

3) бути присутнім при видачі бюлетенів членам дільничної комісії, у тому числі для організації голосування за місцем перебування, та при проведенні такого голосування;

4) бути присутнім з дотриманням вимог цього Закону на засіданнях дільничних та територіальних комісій з місцевого референдуму, у тому числі під час підрахунку голосів осіб, які взяли участь в голосуванні, на дільниці, встановлення підсумків голосування в територіальному окрузі;

9) реалізовувати інші права, передбачені законами України.

9. Журналіст, висвітлюючи процедуру скликання та проведення референдуму, не має права:

1) безпідставно втручатися в роботу комісії з місцевого референдуму, чинити дії, що порушують законний хід процедури скликання та проведення референдуму або неправомірно заважають членам комісії з проведення референдуму здійснювати свої повноваження;

2) бути присутнім при заповненні особою, яка бере участь в голосуванні бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування.

10. У разі порушення журналістом вимог цієї статті комісія з місцевого референдуму робить йому попередження. У випадку повторного або грубого порушення вимог цієї статті комісія шляхом прийняття мотивованого рішенням може позбавити його права бути присутнім на своєму засіданні.

Стаття 47. Офіційні спостерігачі

1. У процесі скликання та проведення місцевого референдуму можуть брати участь офіційні спостерігачі від політичних партій, громадських організаціях.

2. Повноваження офіційних спостерігачів починаються з дня їх реєстрації відповідною комісією з проведення референдуму у порядку, передбаченому цим Законом, і припиняються після встановлення результатів референдуму.

3. Комісія з референдуму, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі порушення ним законів України. Про дострокове припинення повноважень офіційного спостерігача приймається мотивоване рішення.

Стаття 48. Офіційні спостерігачі від політичних партій та громадських організацій

1. Партії, а також загальноукраїнські і місцеві громадські організації, до статутної діяльності яких належать питання захисту прав людини, виборчого процесу та/або процесу скликання та проведення референдумів та спостереження за ними, забезпечення народовладдя та демократичних засад, зареєстровані у встановленому законом порядку не менш як за два роки до дня проведення місцевого референдуму, мають право за дозволом територіальної комісії мати офіційних спостерігачів, які ведуть спостереження за перебігом процесу скликання та проведення місцевого референдуму, в тому числі за голосуванням, підрахунком голосів і встановленням підсумків голосування на будь-якій дільниці з референдуму.

2. Партії, а також загальноукраїнські і місцеві громадські організації, вказані в частині першій цієї статті, не пізніше ніж за шістдесят днів до дня проведення місцевого референдуму, може звернутися до територіальної комісії з референдуму з клопотанням про дозвіл мати офіційних спостерігачів для спостереження за підготовкою і проведенням референдуму. До клопотання, підписаного керівником відповідно партії, громадської організації, та засвідченого відповідно печаткою партії, організації додаються нотаріально засвідчені копія статуту партії і копія свідоцтва про державну реєстрацію партії або громадської організації.

3. Територіальна комісія, отримуючи клопотання та додані документи зобов'язана зробити на примірнику такого клопотання, який залишається в партії, громадській організації (їх структурного підрозділу) відмітку про отримання із зазначенням вхідного номера та дати отримання, та скріпити її печаткою відповідної комісії.

4. Територіальна комісія не пізніш як на п'ятий день з дня отримання клопотання приймає рішення про надання дозволу партії, громадській організації мати офіційних спостерігачів або про відмову в наданні такого дозволу, про що повідомляє партію, громадську організацію наступного дня після дня прийняття відповідного рішення. Підставою для відмови може бути лише порушення громадською організацією вимог, встановлених частинами першою цієї статті. Копія рішення про надання дозволу громадській організації мати офіційних спостерігачів або про відмову в наданні такого дозволу видається уповноваженому представнику партії, громадської організації не пізніше ніж наступного дня після дня прийняття такого рішення. Партія, громадська організація, їх структурний підрозділ має право оскаржити до суду рішення про відмову в наданні їй дозволу мати офіційних спостерігачів.

5. Якщо територіальна комісія в строк, вказаний в частині четвертій цієї статті не прийме жодного рішення, відповідна партія, громадська організація вважаються такими, що отримали дозвіл мати офіційних спостерігачів при скликанні та проведенні референдуму. При цьому документом, який підтверджує таке право, є примірник клопотання, що залишається в партії, громадської організації чи їх структурного підрозділу.

6. Територіальна комісія не пізніше ніж за п'ятдесят днів до дня проведення референдуму офіційно публікує у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" перелік громадських організацій, яким надано дозвіл мати офіційних спостерігачів при підготовці та проведенні місцевого референдуму.

7. Офіційним спостерігачем від партії, громадської організації може бути громадянин України, який має право на участь у референдумі. Не може бути офіційним спостерігачем: член комісії з референдуму, посадова особа органів виконавчої влади або суду, правоохоронних органів чи органів місцевого самоврядування; військовослужбовець; особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу.

8. При проведенні місцевого референдуму офіційний спостерігач від політичної партії, громадської організації реєструється відповідною територіальною комісією з референдуму за письмовим поданням партії, громадської організації, які отримали дозвіл мати офіційних спостерігачів.

9. У клопотанні, зазначеному у цій статті, вказуються прізвища, імена та по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце праці та посада, номери контактних телефонів осіб, кандидатури яких подаються на реєстрацію в якості офіційних спостерігачів. До подання додаються заяви про згоду цих осіб бути офіційними спостерігачами.

10. Відповідна комісія з референдуму не пізніш як наступного дня після прийняття рішення про надання дозволу партії, громадській організації мати офіційних спостерігачів видає офіційним спостерігачам посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

11. На засіданні комісії з референдуму та на дільниці під час голосування мають право бути присутніми одночасно не більше трьох офіційних спостерігачів від різних політичних партій або громадських організацій. При більшій кількості зареєстрованих офіційних спостерігачів від громадських організацій відповідна комісія з референдуму рекомендує представникам політичних партій і громадських організацій узгодити розподіл дільниць між собою.

12. Офіційний спостерігач від політичної партії, громадської організації в процедурі підготовки і проведення місцевого референдуму має право:

1) перебувати на дільницях під час голосування, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів комісії з референдуму, у тому числі під час видачі бюлетенів особам, які беруть участь в голосуванні і підрахунку голосів, не заважаючи членам комісії фізично;

2) робити фото-, кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, не порушуючи при цьому таємниці голосування;

3) бути присутнім при видачі бюлетенів членам дільничної комісії, у тому числі для організації голосування за місцем перебування, та при проведенні такого голосування;

4) бути присутнім з дотриманням вимог цього Закону на засіданнях дільничної, територіальної комісій референдуму, а також на засіданні Центральної виборчої комісії;

5) отримати копії протоколів про передачу бюлетенів, про підрахунок голосів та встановлення результатів голосування та інших документів у випадках, передбачених цим Законом.

13. Офіційний спостерігач від політичної партії, громадської організації не має права:

1) безпідставно втручатися в роботу комісії з референдуму, чинити дії, що порушують законний хід процедури скликання та проведення референдуму або неправомірно заважають членам комісій з референдуму здійснювати свої повноваження;

2) заповнювати замість особи, що приймає участь голосуванні (у тому числі і на його прохання) бюлетень для голосування;

3) бути присутнім при заповненні особою, яка приймає участь в голосуванні бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування.

14. У разі грубого або систематичного порушення офіційним спостерігачем від політичної партії, громадської організації вимог цієї статті відповідна комісія з референдуму своїм мотивованим рішенням може позбавити його права бути присутнім на своєму засіданні. Таке рішення може бути оскаржене офіційним спостерігачем від партії, громадської організації до комісії вищого рівня або до суду.

15. Політична партія, громадська організація мають право відкликати свого офіційного спостерігача, звернувшись із заявою, підписаною керівником та засвідченою печаткою до комісії з референдуму, яка зареєструвала цього офіційного спостерігача, про припинення його повноважень і, у разі необхідності, подати документи для реєстрації офіційним спостерігачем іншої особи в порядку, встановленому цією статтею.

16. Офіційний спостерігач від партії, громадської організації має право у будь-який час звернутися до комісії з референдуму, яка зареєструвала його в якості офіційного спостерігача, із заявою про складення своїх повноважень. На підставі такої заяви відповідна комісія приймає рішення про скасування реєстрації офіційного спостерігача, копія якого надсилається політичній партії або громадській організації.

Стаття 49. Забезпечення вільного доступу громадян України до інформації про підготовку і проведення місцевого референдуму

1. Можливість вільного доступу та ознайомлення громадян України із інформацією про підготовку і проведення місцевого референдуму забезпечується обов'язковим розміщенням на офіційному інтернет сайті Центральної виборчої комісії (у випадку проведення місцевого референдуму з питань про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя) або офіційному інтернет сайті територіальної комісії (при проведенні місцевого референдуму з інших питань) даних з підготовки та проведення референдуму. При проведенні місцевого референдуму територіальна комісія з зобов'язана створити свій офіційний сайт не пізніше, ніж протягом десяти днів з моменту призначення членів комісії.

2. На сайті Центральної виборчої комісії та територіальної комісії обов'язково публікується наступна інформація:

1) повний перелік членів ініціативних груп місцевого референдуму із зазначенням адрес та телефонів;

2) питання, які виносяться на місцевий референдум;

3) день та час проведення місцевого референдуму;

4) всі рішення відповідно Центральної виборчої комісії чи територіальної комісії, які стосуються питань підготовки і проведення місцевого референдуму;

5) адреси, контактні телефони, режим роботи протягом процедури підготовки та проведення референдуму дільниць з референдуму, а також комісій з референдуму;

6) повний перелік всіх членів всіх комісій з місцевого референдуму;

7) повний перелік політичних партій, громадських організацій, які отримали дозвіл мати офіційних спостерігачів за процедурою скликання та проведення місцевого референдуму;

8) повний перелік офіційних спостерігачів політичних партій, громадських організацій, зареєстрованих для спостереженням за процедурою скликання та проведення місцевого референдуму із контактною інформацією - контактними телефонами, електронною адресою тощо;

9) дані про явку осіб, які мають право на участь у референдумі, на кожній дільниці;

10) дані про результати голосування на місцевому референдумі.

3. Центральна виборча комісія і територіальна комісія оприлюднює на зазначених в частині першій цієї статті інтернет - сайтах також будь-які інші дані, які мають відношення до процедури підготовки і проведення місцевого референдуму, та які сприятимуть реалізації громадянами свого права на участь в референдумі.

4. Центральна виборча комісія і територіальна комісія з референдуму зобов'язана розміщувати інформацію на вказаному в частині першій цієї статті інтернет-сайтах оперативно, одразу після її отримання.

Стаття 50. Оприлюднення інформації про підготовку і проведення місцевого референдуму у друкованих засобах масової інформації

1. Рішення Центральної виборчої комісії, які стосуються підготовки та проведення місцевого референдуму з питань про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя, підлягають обов'язковому опублікуванню в газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України" в дводенний строк з моменту прийняття, якщо інший строк не встановлений цим Законом.

2. Рішення територіальної комісії, які стосуються підготовки і проведення місцевого референдуму (крім місцевого референдуму з питань про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя) підлягають обов'язковому опублікуванню в офіційному друкованому засобі масової інформації обласної ради депутатів адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої проводиться референдум, в дводенний строк з моменту прийняття, якщо інший строк не встановлений цим Законом.

РОЗДІЛ VII
ПОРЯДОК ГОЛОСУВАННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МІСЦЕВОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 51. Бюлетень для голосування на місцевому референдумі

1. Голосування громадян України на місцевому референдумі здійснюється за допомогою бюлетеня для голосування на місцевому референдумі (далі - бюлетень).

2. Типова форма бюлетеня для голосування на місцевому референдумі затверджуються Центральною виборчою комісією. Ступінь захисту, розмір та колір бюлетеня для голосування для голосування на місцевому референдумі встановлюється Центральною виборчою комісією.

3. Бюлетень містить назву та дату проведення місцевого референдуму, назву територіального округу, номер дільниці, а також позначення місця для печатки дільничної комісії, прізвища та підпису члена дільничної комісії, який видаватиме бюлетень. Текст бюлетеня викладається державною мовою і повинен бути розміщений на одному аркуші та лише з одного боку.

4. Кожне питання, яке виноситься на місцевий референдум, розміщується на окремому бюлетені. Питання, яке виноситься на місцевий референдум, зазначається у бюлетені у формулюванні, визначеному відповідним рішенням про проголошення місцевого референдуму, яке приймаються відповідно до вимог цього Закону. Навпроти формулювання питання, яке виноситься на місцевий референдум, розміщується порожній квадрат з позначкою "Так", а також порожній квадрат з позначкою "Ні".

5. Бюлетень містить роз'яснення щодо порядку його заповнення під час голосування.

6. Бюлетень має контрольний талон, відокремлений лінією відриву. Контрольний талон повинен містити назву та дату проведення місцевого референдуму, назву територіального округу, номер дільниці, а також позначення місця для номера, за яким особу внесено до списку голосуючих на дільниці, підпису особи, яка отримуватиме бюлетень, прізвища та підпису члена дільничної комісії, який видаватиме бюлетень.

7. Бюлетень є документом суворої звітності. Центральна виборча комісія, територіальні та дільничні комісії з референдуму забезпечують суворий облік отриманих та виданих бюлетенів відповідно до вимог цього Закону. Документація, що забезпечує облік бюлетенів, передається підприємствами-виготовлювачами, територіальними та дільничними комісіями до Центральної виборчої комісії. Після офіційного оприлюднення результатів облікова інформація передається на збереження до відповідних архівних установ в порядку, визначеному цим Законом.

8. Бюлетені для кожної дільниці виготовляються у кількості, що на два відсотки перевищує кількість осіб, які включені до списку голосуючих на дільниці.

Стаття 52. Порядок виготовлення бюлетенів для голосування на місцевому референдумі

1. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення не пізніш як за сім днів до дня проведення місцевого референдуму бюлетенів у централізованому порядку державним поліграфічним підприємством на підставі договору, укладеного нею з цим підприємством у разі проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя. При проведенні місцевого референдуму з інших питань голова обласної ради, у межах території якої проводиться місцевий референдум (або Київський міський голова чи голова Севастопольської міської ради - якщо референдум проводиться на території міст Києва чи Севастополя), а у разі проведення референдуму на території Автономної Республіки Крим - голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, забезпечує виготовлення не пізніш як за сім днів до дня проведення референдуму бюлетенів у централізованому порядку державним поліграфічним підприємством на підставі договору, укладеного ним з цим підприємством.

2. Підприємство - виготовлювач бюлетенів забезпечує суворе дотримання замовленої кількості виготовлених бюлетенів, їх облік та передачу замовнику в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

3. Технічні відходи, поліграфічний брак, а також друкарські форми знищуються в порядку та у строки, визначені договором на виготовлення бюлетенів.

4. Бюлетені отримуються відповідно Центральною виборчою комісією, головою обласної ради, Київським міським головою, головою Севастопольської міської ради, головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим в упаковці підприємства-виготовлювача на підставі акта прийому-передачі за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

5. Особи, винні у протиправному псуванні бюлетенів, відшкодовують завдану шкоду в порядку, встановленому законом.

Стаття 53. Порядок передачі комісіям бюлетенів для голосування на місцевому референдумі

1. Територіальна комісія приймає бюлетені від уповноваженого члена Центральної виборчої комісії (або представника секретаріату Центральної виборчої комісії, уповноваженого рішенням Центральної виборчої комісії, на своєму засіданні не раніш як за сім днів до дня проведення місцевого референдуму), або від голови обласної ради, у межах території якої проводиться місцевий референдум (або від Київського міського голови чи голови Севастопольської міської ради - якщо референдум проводиться на території міст Києва чи Севастополя), а у разі проведення місцевого референдуму на території Автономної Республіки Крим - від голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Територіальна комісія складає у трьох примірниках протокол про прийняття бюлетенів. Зазначений протокол складається у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 29 цього Закону, а також підписується уповноваженим членом Центральної виборчої комісії (або представником секретаріату Центральної виборчої комісії, уповноваженим рішенням Центральної виборчої комісії), головою обласної ради, у межах території якої проводиться місцевий референдум (або Київським міським головою чи головою Севастопольської міської ради - якщо референдум проводиться на території міст Києва чи Севастополя), а у разі проведення місцевого референдуму на території Автономної Республіки Крим - головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим. По одному примірнику протоколу передається особам, які його підписали, а третій - невідкладно вивішується в приміщенні територіальної комісії для загального ознайомлення.

2. Територіальна комісія забезпечує збереження й охорону бюлетенів, отриманих нею у порядку, встановленому першою частиною цієї статті. Бюлетені зберігаються у приміщенні територіальної комісії в сейфі (металевій шафі або окремій кімнаті), який (яка) опечатується стрічкою з проставленням на ній підписів усіх присутніх на засіданні комісії та печатки комісії. Сейф (металева шафа чи окрема кімната) постійно (до передачі бюлетенів дільничним комісіям) перебуває під охороною працівника органів внутрішніх справ України.

3. Територіальна комісія не раніш як за три дні до дня проведення місцевого референдуму, але не пізніш як за 20 годин до дня проведення місцевого референдуму на своєму засіданні передає бюлетені дільничним комісіям округу. Бюлетені приймають не менш як три члени кожної дільничної комісії.

4. Дільничній комісії передаються усі бюлетені, на яких зазначений номер відповідної дільниці.

5. Про передачу територіальною комісією бюлетенів дільничним комісіям округу складається протокол в порядку і за формою, встановленими частиною восьмою статті 29 цього Закону. У протоколі зазначаються:

1) назва територіального округу;

2) кількість бюлетенів, отриманих територіальною комісією;

3) номер кожної дільниці, членам комісії якої передаються бюлетені;

4) кількість осіб, які мають право взяти участь у місцевому референдумі на дільниці згідно із списком голосуючих на день складення протоколу;

5) кількість переданих на дільницю бюлетенів для голосування;

6) прізвища та підписи членів дільничної комісії, які прийняли бюлетені;

6. Протокол про передачу дільничним комісіям бюлетенів складається у кількості примірників на два більшій, ніж кількість осіб, які входять до складу територіальної комісії. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу. Перший примірник протоколу - зберігається в територіальній комісії, другий - невідкладно вивішується у приміщенні територіальної комісії для загального ознайомлення. Решта по одному примірнику протоколу надається членам територіальної комісії.

7. Витяг із протоколу за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, із зазначенням відомостей, що стосуються відповідної дільниці, надається разом з бюлетенями представникам кожної дільничної комісії, які отримали бюлетені, за підписами голови і секретаря територіальної комісії та трьох членів відповідної дільничної комісії, засвідчений печаткою територіальної комісії.

8. Офіційний спостерігач, який був присутнім при передачі бюлетенів, має право на своє прохання невідкладно отримати копії зазначених у частинах першій і п'ятій цієї статті протоколів, засвідчені на кожній сторінці головою і секретарем територіальної комісії та скріплені печаткою комісії.

9. Члени дільничної комісії звичайних та спеціальних дільниць транспортують отримані ними бюлетені до приміщення дільничної комісії у супроводі працівника органів внутрішніх справ України, на якого покладається обов'язок охорони.

10. Приймання бюлетенів дільничною комісією відбувається на засіданні дільничної комісії невідкладно після прибуття членів комісії, які отримали бюлетені. Секретар комісії проставляє у визначених місцях кожного бюлетеня печатку дільничної комісії. Інший визначений рішенням комісії член дільничної комісії перераховує отримані бюлетені, перевіряючи відповідність номерів територіального округу та дільниці, зазначених на бюлетенях, дільниці, яка отримала бюлетені.

11. При підрахунку бюлетенів визначений комісією член комісії рахує бюлетені вголос. Інші члени комісії спостерігають за підрахунком. При підрахунку бюлетенів забороняється поділ комісії на кілька груп, кожна з яких підраховує частину бюлетенів.

12. У разі виявлення невідповідності підрахованої кількості бюлетенів та кількості, зазначеній у витягу з протоколу територіальної комісії про передання бюлетенів, дільнична комісія складає у двох примірниках акт про розходження із зазначенням встановленої рішенням дільничної комісії причини розходження. Цей акт складається за формою і в порядку, передбаченими частиною восьмою статті 29 цього Закону. Один примірник акта передається до територіальної комісії, а другий зберігається у дільничній комісії. За наявності зазначених розходжень кількістю бюлетенів, отриманих дільничною комісією, вважається кількість, встановлена на засіданні дільничної комісії та зафіксована в акті про розходження і в протоколі засідання комісії.

13. Бюлетені зберігаються у приміщенні дільничної комісії в сейфі (металевій шафі), який опечатується на тому ж засіданні комісії стрічкою з проставленням на ній підписів усіх присутніх на засіданні комісії та печатки комісії і постійно (до початку підготовчого засідання комісії, передбаченого частиною третьою статті 55 цього Закону) перебуває під охороною працівника органів внутрішніх справ України.

14. На початку засідання усі присутні оглядають стрічку, якою було опечатано сейф (металеву шафу), в якому зберігаються бюлетені. Якщо стрічка не пошкоджена і має відповідні підписи і печатку, відкривається сейф (металева шафа) з бюлетенями. Голова дільничної комісії на підставі витягу із протоколу територіальної комісії про передачу бюлетенів дільничній комісії або акта, зазначеного у частині дванадцятій цієї статті, оголошує кількість бюлетенів, отриманих дільничною комісією.

15. У разі виявлення пошкодження стрічки, якою було опечатано сейф (металеву шафу), або невідповідності підписів чи печатки на ній голова дільничної комісії негайно повідомляє про це органи внутрішніх справ України та територіальну комісію. Після цього голова комісії невідкладно відкриває сейф (металеву шафу) та виймає наявні у ньому бюлетені. Члени дільничної комісії перевіряють бюлетені, зокрема щодо відповідності номерів округу та дільниці, наявності відбитка печатки цієї дільничної комісії, після чого перераховують бюлетені. Дільнична комісія складає акт про виявлені ознаки відкриття сейфа (металевої шафи) та (у разі виявлення) про невідповідність кількості бюлетенів. Зазначений акт складається за формою і в порядку, передбаченими частиною восьмою статті 29 цього Закону. Кількість виявлених у сейфі (металевій шафі) бюлетенів фіксується також у протоколі засідання комісії. У такому випадку встановлена кількість вважається кількістю бюлетенів, отриманих дільничною комісією.

Стаття 54. Приміщення для голосування на місцевому референдумі

1. Голосування проводиться в спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі бюлетенів і встановлення скриньок. На одній дільниці облаштовується одне приміщення для голосування. Контроль за облаштуванням приміщення для голосування покладається на дільничну комісію.

2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських (у містах, де немає районних у місті рад), районних у містах рад або органи (посадові особи), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, забезпечують дільниці необхідними приміщеннями для голосування, придатними для облаштування відповідно до вимог цього Закону та нормативів, встановлених Центральною виборчою комісією, надають технічну допомогу в облаштуванні.

3. Приміщення для голосування для малої дільниці повинно мати площу, не меншу 50 кв. м, середньої - не менше 75 кв. м, великої - не менше 90 кв. м. У разі відсутності в межах дільниці приміщення з відповідною площею а дозволом територіальної комісії приміщення для голосування на дільниці може мати меншу площу, але не менш як п'ятдесят відсотків від розміру площі, встановленого цим Законом.

4. Приміщення для голосування повинно бути обладнане достатньою кількістю кабін для таємного голосування. Для малих дільниць кількість таких кабін повинна бути не менше двох, для середніх - не менше чотирьох, для великих - не менше шести. Розміщення обладнання у приміщенні для голосування планується таким чином, щоб місця видачі бюлетенів, вхід і вихід з кабін для таємного голосування, скриньки знаходилися у полі зору членів дільничної комісії та осіб, які відповідно до цього Закону мають право бути присутніми в приміщенні для голосування.

5. Приміщення для голосування на спеціальній дільниці повинно мати відкритий доступ для членів комісії, офіційних спостерігачів та представників засобів масової інформації. Керівники закладів, установ, командири військових частин (формувань), де утворені такі дільниці, зобов'язані забезпечити безперешкодний доступ членів комісій, осіб, що беруть участь у референдумі, включених до списку цієї дільниці, офіційних спостерігачів та представників засобів масової інформації до приміщення для голосування.

6. Кожна дільниця забезпечується необхідною кількістю скриньок - стаціонарних (великих) та переносних (малих). Скриньки виготовляються з прозорого матеріалу за розмірами, встановленими Центральною виборчою комісією. Кожній скриньці присвоюється власний номер, який проставляється на цій скриньці. Мала дільниця повинна мати не менше двох стаціонарних скриньок, середня - не менше трьох стаціонарних скриньок, велика - не менше чотирьох стаціонарних скриньок. Кожна дільниця повинна мати не менше двох переносних скриньок. Стаціонарні скриньки встановлюються у приміщенні для голосування так, щоб особи, які беруть участь у референдумі, при підході до них мали можливість проходити через кабіни (кімнати) для таємного голосування. Порядок виготовлення, обліку, використання та зберігання скриньок визначається Центральною виборчою комісією.

7. У приміщенні для голосування або безпосередньо перед ним дільнична комісія в обов'язковому порядку розміщує плакати, що роз'яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про референдум.

Стаття 55. Підготовка до голосування на місцевому референдумі

1. Про час і місце голосування дільнична комісія звичайної дільниці двічі сповіщає осіб, включених до списку голосуючих на цій дільниці, іменними запрошеннями, надісланими відповідно до частини другої статті 34 цього Закону.

2. Дільнична комісія в останній день перед днем проведення місцевого референдуму на своєму засіданні розподіляє обов'язки членів дільничної комісії на день голосування (за винятком голови та секретаря комісії) щодо:

1) встановлення особи та наявності її у списку голосуючих;

2) видачі особі, що має право брати участь у референдумі, бюлетеня;

3) контролю за проходженням осіб, що беруть участь у референдумі, у кабіни для таємного голосування;

4) контролю за скриньками;

5) організації голосування осіб, що беруть участь у референдумі, за місцем перебування;

6) контролю входу та виходу із приміщення для голосування.

3. Дільнична комісія у день проведення місцевого референдуму не раніш як за сорок п'ять хвилин до початку голосування проводить підготовче засідання. На початку засідання усі присутні оглядають стрічку, якою було опечатано сейф (металеву шафу), де зберігаються бюлетені.

4. Голова дільничної комісії надає для огляду членам дільничної комісії, присутнім офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації почергово всі наявні на дільниці скриньки, оголошуючи номер кожної скриньки. Після огляду кожної скриньки вона пломбується або, у разі неможливості, опечатується печаткою дільничної комісії, після чого до неї опускається контрольний лист, у якому зазначаються номер територіального округу, номер дільниці, номер скриньки, час вкидання контрольного листа до скриньки, підписи присутніх членів дільничної комісії та, за бажанням, офіційних спостерігачів. Підписи скріплюються печаткою комісії. Після вкидання контрольного листа до скриньки голова комісії надає для огляду наступну скриньку і проводить з нею ту саму процедуру. Після пломбування або опечатування останньої скриньки і вкидання до неї контрольного листа та встановлення стаціонарних (великих) скриньок на відведені для них місця приміщення для голосування вважається готовим до проведення голосування. Переносні (малі) скриньки розміщуються у приміщенні для голосування отворами для бюлетенів униз у полі зору членів комісії та інших осіб, присутніх у приміщенні для голосування під час голосування відповідно до вимог цього Закону.

5. Якщо при огляді стрічки, якою було опечатано сейф (металеву шафу), де зберігаються бюлетені, виявлено її пошкодження або невідповідність підписів чи печатки на ній підписам і печатці, зазначеним у частині чотирнадцятій статті 53 цього Закону, дільнична комісія виконує дії у порядку, передбаченому п'ятнадцятій статті 53 цього Закону.

6. Голова дільничної комісії відкриває сейф (металеву шафу) з бюлетенями і на підставі витягу із протоколу територіальної комісії про передачу бюлетенів дільничній комісії або акта, зазначеного у статті 53 цього Закону, оголошує кількість бюлетенів, отриманих дільничною комісією. Ця кількість вноситься секретарем комісії до протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці, а також фіксується у протоколі засідання комісії.

7. Голова дільничної комісії передає необхідну кількість бюлетенів членам дільничної комісії, які будуть видавати бюлетені особам, які мають право на участь у референдумі, у приміщенні для голосування та організовуватимуть голосування за місцем перебування осіб, які мають право на участь у референдумі. Передання бюлетенів фіксується відомістю за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Зазначені члени комісії засвідчують отримання бюлетенів, проставляючи підпис у відомості, та забезпечують їх збереження і дотримання встановленого цим Законом порядку їх видачі. Жодного бюлетеня у сейфі не може залишатися.

8. Голова дільничної комісії передає членам дільничної комісії, уповноваженим працювати зі списком голосуючих у день голосування, аркуші списку голосуючих. Відповідні члени комісії забезпечують їх збереження і дотримання встановленого цим Законом порядку їх використання.

9. Перед початком голосування дільнична комісія інформує територіальну комісію про:

1) кількість осіб, внесених до списку голосуючих на дільниці, на момент початку голосування;

2) кількість осіб у витягу зі списку голосуючих для голосування за місцем перебування.

10. Територіальна комісія невідкладно після отримання зазначених відомостей оприлюднює їх на своєму офіційному інтернет сайті, а також публікує їх у друкованих засобах масової інформації наступного дня після їх отримання, а у разі проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя передає зазначені відомості до Центральної виборчої комісії через автоматизовану інформаційно-аналітичну систему та телеграфом (телетайпом) не пізніше десятої години дня голосування. Центральна виборча комісія невідкладно після отримання зазначених відомостей оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті, а також публікує їх у друкованих засобах масової інформації наступного дня після їх отримання.

Стаття 56. Організація і порядок голосування на місцевому референдумі

1. Голосування проводиться в день проведення місцевого референдуму з сьомої до двадцять другої години без перерви.

2. Організація проведення голосування та підтримання у приміщенні для голосування належного порядку, забезпечення таємності волевиявлення громадян під час голосування покладаються на дільничну комісію. У разі вчинення правопорушень, за які законом встановлена відповідальність, голова або заступник голови дільничної комісії мають право запросити у приміщення для голосування працівника органів внутрішніх справ, який повинен вивести порушника із приміщення для голосування і після цього вжити до нього передбачених законом заходів, після чого працівник органів внутрішніх справ залишає приміщення для голосування. Перебування працівників органів внутрішніх справ у приміщенні для голосування в інших випадках забороняється.

3. При проведенні голосування на дільниці два члени дільничної комісії надають особі, яка має право на участь у місцевому референдумі можливість проголосувати: один член дільничної комісії за умови пред'явлення особою одного з документів, зазначених відповідно у частині десятій статті 4 цього Закону, та наявності особи у списку голосуючих на відповідній дільниці надає такій особі список для підпису; другий член дільничної комісії вписує своє прізвище і розписується у визначеному місці на бюлетені і контрольному талоні бюлетеня, проставляє на контрольному талоні у позначеному місці номер, за яким особу внесено до списку голосуючих на дільниці. Особа, яка розписується за отримання бюлетеня у списку голосуючих та на визначеному місці на контрольному талоні бюлетеня. Після цього член комісії відокремлює від бюлетеня контрольний талон та видає особі, що бере участь у референдумі, бюлетень для голосування. Контрольний талон бюлетеня зберігається у члена комісії, який видав бюлетень. При цьому робити на бюлетенях будь-які інші позначки забороняється.

4. Особа, яка бере участь у місцевому референдумі, може перебувати у приміщенні для голосування лише протягом часу, необхідного для голосування.

5. Бюлетень заповнюються особою, яка бере участь у голосуванні, особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення бюлетенів забороняється присутність у кабіні для таємного голосування інших осіб. Особа, яка внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної комісії скористатися допомогою іншої особи, яка має право на участь у місцевому референдумі, крім члена комісії, офіційного спостерігача.

6. Особа, яка бере участь у місцевому референдумі, не має права передавати свій бюлетень іншим особам. Отримання бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена комісії, який видає бюлетені), заохочення або змушування осіб, які беруть участь у референдумі, до передачі бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або іншим способом забороняється.

7. У бюлетені особа, яка бере участь у місцевому референдумі, робить одну позначку "плюс" ("+") або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти варіанту відповіді на питання, який вона підтримує. Можна голосувати лише за один варіант відповіді на питання.

8. Особа, яка бере участь у місцевому референдумі, особисто опускає заповнений бюлетень до скриньки. Особа, яка бере участь у місцевому референдумі, що через фізичні вади не може самостійно опустити бюлетень до скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної комісії доручити зробити це у своїй присутності іншій особі, крім члена комісії, офіційного спостерігача.

9. У разі пошкодження скриньки під час голосування вона опечатується головою і не менш як двома членами комісії, які є представниками різних суб'єктів формування складу комісії, у спосіб, що унеможливлює подальше опускання чи виймання бюлетенів. Ця скринька зберігається в приміщенні для голосування в полі зору членів комісії та інших осіб, присутніх на дільниці під час голосування відповідно до вимог цього Закону, і не використовується до закінчення голосування.

10. У разі якщо особа, яка бере участь у місцевому референдумі, заповнюючи бюлетень, припустилася помилки, вона має право невідкладно звернутися з письмовою заявою до члена комісії, який видав йому бюлетень, з проханням видати їй інший бюлетень. Член комісії видає такій особі інший бюлетень у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, тільки в обмін на зіпсований бюлетень, про що уповноважений член дільничної комісії робить відповідну позначку в списку голосуючих напроти прізвища особи, яку засвідчує своїм підписом. Зіпсований бюлетень негайно погашається членом комісії, котрий його видав, як невикористаний, про що складається акт. Цей акт підписується двома членами дільничної комісії, що оформляли видачу бюлетеня, та особою, яка зіпсувала бюлетень, і долучається до списку голосуючих. Погашений бюлетень зберігається до підрахунку голосів у члена комісії, який видав бюлетень. При підрахунку голосів цей бюлетень враховується як невикористаний і запаковується разом із контрольним талоном у пакет з невикористаними бюлетенями. Повторна видача бюлетеня замість зіпсованого не допускається.

11. О двадцять другій годині голова дільничної комісії оголошує про закінчення голосування, після чого мають право проголосувати лише особи, які беруть участь у референдумі і знаходяться в приміщенні для голосування. Продовження голосування після часу, встановленого цим Законом, не допускається. Після виходу з приміщення для голосування останньої особи, яка має право голосувати на референдумі, приміщення зачиняється і в ньому залишаються тільки члени комісії та особи, які згідно з цим Законом мають право бути присутніми на засіданні комісії.

12. Невідкладно після закінчення голосування дільнична комісія передає до територіальної комісії попередні відомості про:

1) кількість осіб, які мають право на участь у місцевому референдумі, внесених до списку голосуючих на дільниці, на момент закінчення голосування;

2) кількість осіб, які отримали бюлетені на дільниці, на момент закінчення голосування;

3) кількість осіб, які отримали бюлетені за місцем перебування.

Стаття 57. Порядок організації голосування осіб, які мають права на участь у місцевому референдумі, за місцем їхнього перебування

1. Особа, яка має право брати участь у місцевому референдумі і яка внесена до списку голосуючих на дільниці, але за віком, у зв'язку з інвалідністю чи за станом здоров'я не здатна пересуватися самостійно, дільнична комісія надає можливість голосувати за місцем перебування цієї особи.

2. Для організації голосування осіб, не здатних пересуватися самостійно, за їх місцем перебування дільнична комісія в останній день перед днем проведення місцевого референдуму на своєму засіданні виготовляє витяг із списку голосуючих за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

3. До витягу із списку голосуючих включаються:

1) без рішення комісії - особи, постійно не здатні самостійно пересуватись, щодо яких у списку голосуючих зазначена відмітка, передбачена частиною шостою статті 33 цього Закону, якщо такі особи до 12 години останньої суботи перед днем проведення референдуму письмово або особисто не повідомили відповідну дільничну комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування;

2) за рішенням дільничної комісії - особи, які тимчасово не здатні самостійно пересуватися, на підставі їх заяви та відповідного документа, що засвідчує їх фізичний стан.

4. При включенні особи до витягу із списку голосуючих для голосування за місцем перебування у списку голосуючих на дільниці у графі "підпис особи" секретар дільничної комісії робить запис "голосує за місцем перебування".

5. Особа, яка тимчасово не здатна пересуватися самостійно, подає поштою або через інших осіб власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця свого перебування разом з доданим до неї документом, який засвідчує факт нездатності особи пересуватися самостійно. Така заява повинна бути подана до дільничної комісії не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем проведення референдуму.

6. Заява, передбачена частиною п'ятою цієї статті, є зобов'язанням особи забезпечити умови для дотримання вимог щодо порядку голосування, передбачених цим Законом.

7. Документом, передбаченим частиною п'ятою цієї статті, який засвідчує факт тимчасової нездатності особи пересуватися самостійно, зокрема, може бути довідка медико-соціальної експертної комісії, лікувального закладу або органу (установи) соціального захисту населення. У разі необхідності копія документа, який засвідчує факт нездатності особи пересуватися самостійно, засвідчується в установленому законом порядку або головою, заступником голови чи секретарем дільничної комісії та скріплюється печаткою дільничної комісії.

8. На спеціальних дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування особи проводиться на підставі власноручно написаної заяви особи з проханням забезпечити їй голосування за місцем її перебування у зв'язку з необхідністю дотримання постільного режиму, засвідченої головним лікарем, підпис якого засвідчується печаткою закладу.

9. Заява особи про бажання голосувати за місцем його перебування з доданим до неї документом, передбаченим частиною сьомою цієї статті, або його копією реєструється дільничною комісією в окремому журналі, де зазначаються день і час її надходження, прізвище, ім'я, по батькові та адреса місця проживання (місця перебування) особи.

10. Голосування осіб за місцем їх перебування організовують не менш як два члени дільничної комісії, визначені рішенням комісії, зазначеним у частині другій статті 55 цього Закону. Такі члени комісії повинні бути представниками різних суб'єктів формування складу комісії.

11. Голосування осіб за місцем перебування організовується з таким розрахунком, щоб члени дільничної комісії, які організовують таке голосування, повернулись у приміщення для голосування не пізніш як за годину до закінчення голосування.

12. Голова дільничної комісії оголошує про те, що члени дільничної комісії відбувають для організації голосування за місцем перебування осіб, які мають право на участь у референдумі. Голова дільничної комісії видає визначеним членам комісії витяг із списку голосуючих, складений відповідно до частини другої цієї статті, та опломбовану або опечатану переносну скриньку, в яку при цьому опускає контрольний лист. У контрольному листі зазначаються номер скриньки, час виходу (година та хвилини) членів комісії для проведення голосування за місцем перебування, кількість отриманих ними бюлетенів, прізвища членів дільничної комісії, яким видані бюлетені. Контрольний лист підписується присутніми членами комісії та, за бажанням), офіційними спостерігачами; їхні підписи скріплюються печаткою комісії.

13. Під час проведення голосування осіб за місцем перебування мають право бути присутні офіційні спостерігачі.

14. Особа, яка має право на участь у місцевому референдумі, чи члени її сім'ї не можуть відмовити у присутності при проведенні голосування членів комісії, які проводять голосування, а також офіційних спостерігачів, які мають право бути присутніми при проведенні голосування. У разі відмови допустити зазначених осіб у приміщення, де перебуває особа, яка має право на участь у референдумі, їй відмовляється у проведенні голосування за місцем її перебування.

15. При організації голосування особи, яка має право на участь у місцевому референдумі, за місцем її перебування член дільничної комісії на підставі витягу із списку голосуючих за умови надання такою особою одного з документів, зазначених у частині дев'ятій статті 4 цього Закону, видає такій особі один бюлетень. При цьому член дільничної комісії вписує своє прізвище і розписується у визначених місцях на бюлетені та контрольному талоні бюлетеня, а також проставляє на контрольному талоні бюлетеня номер такої особи у списку голосуючих. Після цього особа розписується у контрольному талоні бюлетеня та у витязі із списку голосуючих, заповнює бюлетень у порядку, передбаченому цим Законом, та опускає бюлетень до скриньки.

16. У разі якщо особа, включена до витягу із списку голосуючих для голосування за місцем перебування, прибула у приміщення для голосування після того, як члени дільничної комісії вийшли для організації голосування за місцем перебування, такій особі не може бути виданий бюлетень для голосування до повернення членів комісії, які організовують голосування за місцем перебування, та з'ясування питання, чи не проголосувала ця особа за місцем її перебування.

17. Після проведення голосування осіб за місцем їх перебування член дільничної комісії, який видав бюлетень, у списку голосуючих напроти прізвища особи робить позначку "голосував за місцем перебування", зазначає своє прізвище і розписується.

18. Витяг із списку голосуючих, за яким організовувалося голосування осіб за місцем їх перебування, додається до списку голосуючих і є його невід'ємною складовою частиною. До списку голосуючих додаються письмові заяви осіб разом з документами, що засвідчують їх нездатність пересуватися самостійно, чи їх копіями.

Стаття 58. Підсумкове засідання дільничної комісії з місцевого референдуму

1. Підсумкове засідання дільничної комісії розпочинається після закінчення голосування на дільниці та передачі повідомлення, зазначеного у частині дванадцятій статті 56 цього Закону, і проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування. Підсумкове засідання проводиться без перерви і закінчується після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів на дільниці.

2. Якщо одночасно з місцевим референдумом проводиться всеукраїнський референдум, то на таких дільницях спочатку складається і підписується протокол про підрахунок голосів на всеукраїнському референдумі. Пакети з протоколами та з іншою документацією, що стосується всеукраїнського референдуму, до закінчення засідання дільничної комісії зберігаються у приміщенні, де відбувається засідання, у полі зору членів дільничної комісії та осіб, які присутні на засіданні комісії.

3. На час проведення підсумкового засідання дільнична комісія доручає ведення протоколу засідання комісії відповідно заступнику голови дільничної комісії або іншому члену дільничної комісії. Секретар дільничної комісії на цьому засіданні вносить відомості до протоколу про підрахунок голосів.

4. У разі якщо під час проведення голосування до дільничної комісії надходили заяви, скарги стосовно порушень, що мали місце під час проведення голосування на дільниці, дільнична комісія розглядає їх на початку засідання до початку підрахунку голосів на дільниці.

5. Підрахунок голосів на дільниці здійснюється відкрито і прозоро виключно членами дільничної комісії. Підрахунок голосів на дільниці проводиться у послідовності викладених положень статей 59-61 цього Закону.

Стаття 59. Опрацювання списків голосуючих на місцевому референдумі

1. Кожен член дільничної комісії, відповідальний за роботу зі списком голосуючих, підраховує та вносить на кожен отриманий ним аркуш списку голосуючих такі відомості по кожному аркушу окремо:

1) кількість осіб, внесених у список голосуючих, на момент закінчення голосування;

2) кількість осіб, які отримали бюлетені у приміщенні для голосування (за підписами таких осіб у списку голосуючих);

3) кількість осіб, які отримали бюлетені за місцем перебування (за відміткою "голосував за місцем перебування").

2. Після внесення відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, член дільничної комісії підписує кожен аркуш списку голосуючих, підсумовує відповідні дані зі всіх отриманих ним аркушів списку голосуючих і передає їх та сумарні відомості по цих аркушах голові комісії. Зазначені сумарні відомості фіксуються у відомості, зазначеній у частині дев'ятій статті 55 цього Закону. Голова та секретар дільничної комісії підсумовують зазначені відомості, оголошують їх та вносять на останній сторінці списку голосуючих.

3. Дільнична комісія на підставі списку голосуючих встановлює кількість голосуючих на дільниці. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем комісії до протоколу про підрахунок голосів на дільниці.

4. Дільнична комісія на підставі порівняння списку голосуючих та витягу із списку голосуючих встановлює кількість голосуючих на дільниці, які були включені до витягу із списку голосуючих для голосування за місцем перебування. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем комісії до протоколу про підрахунок голосів на дільниці.

5. Дільнична комісія підраховує кількість осіб, які отримали бюлетені у приміщенні для голосування, за їхніми підписами у списку голосуючих. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем комісії до протоколу про підрахунок голосів на дільниці як кількість осіб, що отримали бюлетені у приміщенні для голосування.

6. Дільнична комісія підраховує кількість осіб, які отримали бюлетені за місцем перебування, за підписами у витягу із списку голосуючих та відмітками "голосував за місцем перебування" у списку голосуючих. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем комісії до протоколу про підрахунок голосів на дільниці як кількість осіб, що отримали бюлетені за місцем перебування.

7. Список голосуючих, доданий до нього витяг із списку голосуючих, виготовлений згідно з частиною другою статті 57 цього Закону, заяви осіб разом з копіями відповідних документів, на підставі яких складався витяг із списку голосуючих, запаковуються у порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті. На пакеті робиться напис "Список голосуючих".

8. Дільнична комісія запаковує опрацьовані документи у паперові пакети. Пакет з документами заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів, номер дільниці, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної комісії та печатка дільничної комісії.

Стаття 60. Опрацювання невикористаних бюлетенів та контрольних талонів

1. Членам дільничної комісії, крім голови комісії, заступника голови чи іншого члена дільничної комісії, який веде протокол засідання комісії, та секретаря дільничної комісії, який вносить відомості до протоколу про підрахунок голосів на дільниці, з моменту початку їх роботи з бюлетенями при підрахунку голосів забороняється користуватися ручками чи будь-якими іншими пишучими засобами.

2. Члени дільничної комісії, які отримали бюлетені відповідно до частини восьмої статті 56 цього Закону, почергово публічно перераховують невикористані бюлетені, які залишилися у них.

3. Сума кількості бюлетенів, виданих зазначеним членом комісії особам (за кількістю підписів осіб у відповідних аркушах списку голосуючих, зазначеною у пункті 2 частини першої статті 59 цього Закону), та кількості бюлетенів, які залишилися невикористаними у члена дільничної комісії, повинна дорівнювати кількості бюлетенів, отриманих цим членом комісії відповідно до відомості видачі бюлетенів, зазначеної у частині дев'ятій статті 55 цього Закону. У разі відповідності цих кількостей член дільничної комісії передає підраховані невикористані бюлетені голові дільничної комісії. Голова комісії зазначає кількість невикористаних бюлетенів, які повернуті членом комісії, у відомості видачі бюлетенів.

4. У разі невідповідності кількостей, зазначених у частині третій цієї статті, дільнична комісія складає в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 29 цього Закону, акт із зазначенням ймовірної причини такої невідповідності.

5. Голова дільничної комісії підсумовує кількість невикористаних бюлетенів та оголошує її. Оголошена кількість невикористаних бюлетенів заноситься секретарем дільничної комісії до протоколу про підрахунок голосів на дільниці.

Стаття 61. Порядок відкриття скриньок для голосування та підрахунку бюлетенів

1. Після закінчення виконання дій, передбачених статтею 60 цього Закону, дільнична комісія перевіряє цілісність пломб або печаток на скриньках.

2. У разі виявлення на скриньках пошкоджень пломб або печаток чи інших пошкоджень, які порушують цілісність скриньки, дільнична комісія складає про це акт за формою та в порядку, передбаченими частиною восьмою статті 29 цього Закону, із зазначенням характеру виявлених пошкоджень.

3. Скриньки відкриваються дільничною комісією почергово. Першими відкриваються переносні скриньки, що використовувалися при голосуванні за місцем перебування, а останніми відкриваються, у разі їх наявності, скриньки з пошкодженими печатками або пломбами, а також іншими пошкодженнями, виявленими під час голосування.

4. При відкритті непошкодженої скриньки її вміст висипається на стіл, за яким розміщуються члени дільничної комісії. При цьому перевіряється наявність у скриньці контрольного листа (у переносній скриньці - контрольних листів).

5. Бюлетені з пошкодженої скриньки виймаються по одному без їх перемішування. Дільнична комісія підраховує кількість бюлетенів, що знаходяться у цій скриньці. При цьому перевіряється наявність у цій скриньці контрольного листа, який повинен бути вийнятий останнім.

6. Загальна кількість бюлетенів у кожній скриньці підраховується окремо. Встановлення результатів голосування по кожній скриньці окремо не проводиться. Підрахунок бюлетенів проводить визначений комісією член комісії, який рахує бюлетені вголос. Інші члени комісії спостерігають за підрахунком. При підрахунку бюлетенів забороняється поділ комісії на кілька груп, кожна з яких підраховує частину бюлетенів.

7. Усі виявлені у скриньках предмети, що не є бюлетенями встановленої форми, складаються окремо і не підраховуються. До предметів відносять і контрольні листи. У разі виникнення сумнівів, чи є предмет бюлетенем, дільнична комісія вирішує це питання шляхом голосування. При цьому кожен член комісії має право особисто оглянути предмет. На час його огляду підрахунок бюлетенів припиняється. Предмети, що не є бюлетенями, запаковуються у порядку, зазначеному у частині восьмій статті 59 цього Закону. На пакеті робиться напис "Предмети".

8. Якщо при відкритті переносної скриньки у ній виявиться більше бюлетенів, ніж зазначено в контрольному листі у цій скриньці, дільнична комісія складає акт про таку невідповідність за формою та в порядку, передбаченими частиною восьмою статті 29 цього Закону, в якому зазначає кількість бюлетенів, що знаходяться у цій скриньці, та прізвища членів дільничної комісії, чиї підписи стоять на вказаних бюлетенях.

9. При складанні акта, зазначеного у частині восьмій цієї статті, комісія перевіряє, чи бюлетені, виявлені у переносній скриньці, мають номери відповідного територіального округу та відповідної дільниці, відбиток печатки відповідної дільничної комісії, зазначені прізвища та проставлені підписи членів відповідної дільничної комісії, які проводили голосування за місцем перебування осіб, які мають право на участь у референдумі. Бюлетені з неналежними ознаками не підлягають врахуванню при встановленні під час підрахунку голосів загальної кількості осіб, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів. Якщо після їх відокремлення від бюлетенів, що підлягають врахуванню, невідповідність, зазначена у частині восьмій цієї статті, усунута, бюлетені з належними ознаками підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості осіб, які взяли участь у голосуванні, та підрахунку голосів на дільниці. Якщо бюлетенів з неналежними ознаками не виявлено або їх відокремлення від бюлетенів, що підлягають врахуванню, не усуває невідповідність, зазначену у частині восьмій цієї статті, усі бюлетені з переносної скриньки не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості осіб, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів.

10. У разі відсутності у скриньці контрольного листа (у переносній скриньці - контрольних листів) дільнична комісія складає за формою і в порядку, передбаченими частиною восьмою статті 29 цього Закону, акт про відсутність у скриньці контрольного листа (контрольних листів), в якому зазначає кількість бюлетенів, що знаходяться у цій скриньці. Вказані бюлетені не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості осіб, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів.

11. У разі виникнення сумнівів у членів комісії щодо достовірності контрольного листа та в інших сумнівних ситуаціях у випадках, зазначених у частинах восьмій і десятій цієї статті, дільнична комісія приймає шляхом голосування рішення щодо визнання бюлетенів, що знаходяться у скриньці, такими, що не підлягають урахуванню при встановленні загальної кількості осіб, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів. Відповідне рішення та результати голосування фіксуються у протоколі засідання комісії.

12. Кількість бюлетенів у кожній скриньці, за винятком предметів та бюлетенів, які не підлягають врахуванню, та номер відповідної скриньки оголошуються і заносяться до протоколу про підрахунок голосів на дільниці. Після відкриття останньої скриньки загальна кількість бюлетенів у скриньках підсумовується. Встановлена у підсумку підрахунку кількість бюлетенів є кількістю, які взяли участь у голосуванні. Ця кількість оголошується головою дільничної комісії і заноситься секретарем дільничної комісії до протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці.

13. Виявлені у скриньках бюлетені, на яких зазначений номер дільниці не відповідає номеру відповідної дільниці, а також бюлетені, на яких відсутній відтиск печатки цієї дільничної комісії або наявний відтиск печатки іншої комісії чи будь-якої іншої печатки, вважаються такими, що не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості осіб, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів.

14. Бюлетені, котрі, відповідно до частин дев'ятої, десятої, одинадцятої та тринадцятої цієї статті, не підлягають врахуванню при встановленні загальної кількості осіб, які взяли участь у голосуванні та при підрахунку голосів, підраховуються, заносяться до протоколу про підрахунок голосів і запаковуються у порядку, встановленому частиною восьмою статті 59 цього Закону. На пакеті робиться напис "Бюлетені, що не підлягають врахуванню".

15. Бюлетені, які підлягають врахуванню, розкладаються на місця, позначені окремими табличками, що містять з обох боків назви варіантів відповіді на питання, яке виноситься на референдум, зазначене у бюлетені, написи "недійсні". При розкладанні бюлетенів визначений дільничною комісією член дільничної комісії показує кожний бюлетень усім членам комісії, виголошуючи результат волевиявлення особи. У разі виникнення сумнівів у членів комісії щодо змісту бюлетеня комісія вирішує це питання шляхом голосування. При цьому кожен член комісії має право особисто оглянути бюлетень. На час огляду бюлетеня робота з іншими бюлетенями припиняється.

16. Недійсним вважається бюлетень:

1) на якому не зазначено прізвище та (або) відсутній підпис члена дільничної комісії, який його видав, або наявний підпис особи, яка не видавала бюлетені на цій дільниці;

2) якщо зроблено більш як одну позначку проти варіантів відповіді на питання, яке виноситься на місцевий референдум;

3) якщо не поставлено жодної позначки;

4) якщо не відокремлено контрольний талон бюлетеня;

5) якщо неможливо з інших причин встановити зміст волевиявлення.

17. У разі виникнення сумнівів у членів комісії щодо дійсності бюлетеня питання вирішується дільничною комісією шляхом голосування. Перед голосуванням кожен член комісії має право особисто оглянути бюлетень. На час огляду бюлетеня та голосування підрахунок інших бюлетенів припиняється. Відповідне рішення та результати голосування фіксуються у протоколі засідання дільничної комісії.

18. Недійсні бюлетені підраховуються окремо, при цьому підрахунок недійсних бюлетенів проводить визначений комісією член комісії, який рахує бюлетені вголос. Інші члени комісії спостерігають за підрахунком. При підрахунку бюлетенів забороняється поділ комісії на кілька груп, кожна з яких підраховує частину бюлетенів. Ця кількість оголошується головою дільничної комісії і заноситься секретарем комісії до протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці. Недійсні бюлетені запаковуються у порядку, встановленому частиною восьмою статті 59 цього Закону. На пакеті робиться напис "Недійсні бюлетені".

19. Дільнична комісія у порядку, встановленому частиною вісімнадцятою цієї статті, підраховує кількість голосів, поданих за кожний варіант відповіді на питання, яке винесено на місцевий референдум. Під час підрахунку голосів кожен член комісії має право перевірити або перерахувати відповідні бюлетені. Результати підрахунку голосів на дільниці оголошуються головою комісії і заносяться секретарем комісії до протоколу про підрахунок голосів на дільниці.

20. Дільнична комісія зобов'язана при підрахунку голосів на дільниці перевірити, чи дорівнює кількість, які взяли участь у голосуванні на дільниці, сумі кількостей недійсних бюлетенів, бюлетенів з голосами, поданими за кожний варіант відповіді на питання, яке винесено на референдум. У разі невідповідності цих даних дільнична комісія може повторно перерахувати бюлетені. При підтвердженні зазначеної невідповідності дільнична комісія складає акт із зазначенням встановленої її рішенням причини такого розходження за формою та в порядку, передбаченими частиною восьмою статті 29 цього Закону.

21. Бюлетені з голосами, поданими за кожний варіант відповіді на питання, яке винесено на референдум, запаковуються окремо у порядку, встановленому частиною восьмою статті 59 цього Закону. На пакетах зазначається відповідний варіант відповіді на питання, яке винесено на референдум.

Стаття 62. Протокол дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці

1. Дільнична комісія на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів на дільниці. Форма бланка протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці затверджується Центральною виборчою комісією не пізніш як за тридцять два дні до дня проведення референдуму. Бланки протоколів дільничних комісій нумеруються підприємством-виготовлювачем. Не пізніше як за сім днів до дня проведення референдуму Центральна виборча комісія на підставі договору в забезпечує у централізованому порядку виготовлення державним поліграфічним підприємством бланків протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці для кожної дільниці у кількості 100 примірників. Бланки протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці передаються комісіям разом з бюлетенями в порядку та в строки, визначені статтею 53 цього Закону.

2. До протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці прописом та цифрами заносяться:

1) кількість бюлетенів, одержаних дільничною комісією;

2) кількість бюлетенів, виготовлених дільничною комісією;

3) кількість невикористаних бюлетенів;

4) кількість зіпсованих бюлетенів;

5) кількість осіб, внесених до списку голосуючих на дільниці (на момент закінчення голосування);

6) кількість осіб, внесених на дільниці до витягу із списку голосуючих для голосування за місцем перебування;

7) кількість осіб, які отримали бюлетені у приміщенні для голосування;

8) кількість осіб, які отримали бюлетені за місцем перебування;

9) сумарна кількість осіб, які отримали бюлетені на дільниці;

10) кількість бюлетенів, що виявилися у кожній скриньці (із зазначенням номера скриньки);

11) кількість бюлетенів, що не підлягають врахуванню;

12) кількість осіб, які взяли участь у голосуванні у приміщенні для голосування;

13) кількість осіб, які взяли участь у голосуванні за місцем перебування;

14) кількість осіб, які взяли участь у голосуванні на дільниці;

15) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;

16) кількість голосів, поданих за кожний варіант відповіді на питання, яке виноситься на референдум;

3. Протокол про підрахунок голосів на дільниці складається дільничною комісією у кількості примірників, яка на чотири більша, ніж кількість осіб, які входять до складу дільничної комісії. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу.

4. У протоколі про підрахунок голосів на дільниці зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами дільничної комісії. Кожен примірник протоколу підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами дільничної комісії, які присутні на засіданні комісії. Член дільничної комісії, присутній на засіданні дільничної комісії, зобов'язаний підписати протокол про підрахунок голосів на дільниці. У разі своєї незгоди із результатами підрахунку голосів, зафіксованими у протоколі комісії, член комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про підрахунок голосів на дільниці. У разі відсутності підпису члена дільничної комісії у протоколі підрахунку голосів на дільниці проти його прізвища зазначається причина відсутності підпису. Цей протокол підписується та засвідчується печаткою дільничної комісії лише після його остаточного заповнення.

5. Перший і другий примірники протоколу підрахунку голосів на дільниці мають право підписати офіційні спостерігачі, які були присутні на засіданні дільничної комісії при підрахунку голосів.

6. Забороняється заповнення протоколів про підрахунок голосів на дільниці олівцем, а також внесення до них без відповідного рішення дільничної комісії будь-яких виправлень.

7. Якщо після підписання протоколу про підрахунок голосів на дільниці, однак до відправлення цього протоколу разом із документацією до територіальної комісії, дільнична комісія виявила в ньому неточності (описку чи помилку у цифрах), вона на тому ж засіданні розглядає питання про внесення змін до встановлених результатів голосування на дільниці шляхом складення нового протоколу про підрахунок голосів на дільниці з усуненням неточностей, на якому робиться позначка "Уточнений". При цьому перерахунок бюлетенів не проводиться. Протокол з позначкою "Уточнений" складається у кількості примірників, зазначеній у частині третій цієї статті, та підписується у порядку, встановленому частиною четвертою цієї статті. Про складення протоколу з позначкою "Уточнений" зазначається у протоколі засідання дільничної комісії.

8. Перший і другий примірники протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці, а за наявності - і відповідні примірники протоколу з позначкою "Уточнений" запаковуються до пакета зі спеціальною системою захисту у порядку, встановленому частиною восьмою статті 59 цього Закону. На пакеті робиться напис "Протокол про підрахунок голосів". Третій примірник протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці (протоколу з поміткою "Уточнений") зберігається у секретаря дільничної комісії, четвертий примірник зазначеного протоколу невідкладно вивішується для загального ознайомлення в приміщенні дільничної комісії, а решта по одному примірнику протоколу видається членам дільничної комісії.

9. Офіційним спостерігачам, які були присутні при підрахунку голосів на дільниці, на їх прохання невідкладно видаються копії протоколу про підрахунок голосів на дільниці, у тому числі з позначкою "Уточнений", засвідчені головою і секретарем дільничної комісії та скріплені печаткою комісії.

10. Про видачу копій протоколу про підрахунок голосів на дільниці складається акт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. В акті зазначаються перелік осіб, які одержали копії відповідного протоколу, номер примірника, дата та час одержання цих копій і проставляються підписи цих осіб. Акт підписується головою та секретарем дільничної комісії і скріплюється печаткою дільничної комісії. Акт запаковується у пакет разом з першим і другим примірниками протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці.

11. Пакети з протоколами дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці, бюлетенями, контрольними талонами і предметами, списками голосуючих, а також, за наявності, окремими думками членів комісії, викладеними у письмовій формі, актами, заявами, скаргами та рішеннями, прийнятими комісією, невідкладно після закінчення засідання комісії доставляються до територіальної комісії.

Стаття 63. Визнання дільничною комісією голосування на дільниці недійсним

1. Дільнична комісія може визнати голосування на дільниці недійсним у разі встановлення нею порушень вимог цього Закону, внаслідок яких неможливо достовірно встановити результати волевиявлення осіб, які мають право на участь у референдумі, лише за таких обставин:

1) виявлення фактів незаконного голосування (опускання бюлетеня до скриньки для голосування іншою особою, ніж та, як отримала бюлетень, крім випадків, передбачених частиною восьмою статті 56 цього Закону; голосування особами, які не мають права на участь у референдумі; голосування особами, які не включені до списку голосуючих на цій дільниці або включені до нього безпідставно; голосування особою більше ніж один раз) у кількості, що перевищує десять відсотків кількості осіб, які отримали бюлетені на дільниці;

2) знищення або пошкодження скриньки (скриньок) для голосування, що унеможливлює встановлення змісту бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує десять відсотків кількості осіб, які отримали бюлетені на дільниці;

3) виявлення у скриньках для голосування бюлетенів у кількості, що перевищує більш як на десять відсотків кількість осіб, які отримали бюлетені на дільниці.

2. У разі виявлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у кожному випадку дільнична комісія складає акт за формою та у порядку, передбаченими частиною восьмою статті 29 цього Закону. Такий акт (акти) є підставою для розгляду дільничною комісією питання про визнання голосування на дільниці недійсним.

3. У разі прийняття дільничною комісією рішення про визнання голосування на дільниці недійсним усі бюлетені, виявлені у скриньках для голосування на цій дільниці, вважаються такими, що не підлягають врахуванню. У цьому випадку протокол дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці повинен містити лише відомості, зазначені у пунктах 1 - 6, 9 - 14 частини другої статті 62 цього Закону. На місці інших відомостей ставиться прочерк. Протокол про підрахунок голосів на дільниці складається дільничною комісією у порядку, встановленому статтею 62 цього Закону.

4. У разі прийняття рішення про визнання голосування на дільниці недійсним бюлетені запаковуються у порядку, встановленому частиною восьмою статті 59 цього Закону. На пакеті робиться напис "Бюлетені".

5. Рішення дільничної комісії про визнання голосування на дільниці недійсним та акт (акти), на підставі якого (яких) прийнято це рішення, додаються до протоколу про підрахунок голосів на дільниці, запаковуються та транспортуються до територіальної комісії в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 64. Порядок транспортування і передачі документів до територіальної комісії

1. Транспортування документів, зазначених у частині одинадцятій статті 62 цього Закону, здійснюється членами дільничної комісії звичайної або спеціальної дільниці - представниками не менше двох суб'єктів формування складу дільничних комісій, а саме: головою або заступником голови дільничної комісії та одним (або двома) членами цієї комісії - представниками двох суб'єктів формування складу дільничних комісій. Їх обов'язково супроводжує працівник органів внутрішніх справ України, який повинен забезпечити охорону при транспортуванні. За своїм бажанням інші члени дільничної комісії, офіційні спостерігачі можуть супроводжувати транспортування документів. Супроводження транспортування документів з референдуму іншими особами забороняється.

2. Під час транспортування документів забороняється розпечатувати пакети з бюлетенями та іншою документацією з референдуму.

3. Секретар дільничної комісії, інші члени комісії, які не супроводжують транспортування документів до територіальної комісії, залишаються у приміщенні дільничної комісії до отримання повідомлення про прийняття протоколу про підрахунок голосів на дільниці територіальною комісією. Під час транспортування документації з референдуму печатка дільничної комісії зберігається у сейфі (металевій шафі) у приміщенні дільничної комісії.

4. Протокол про підрахунок голосів на звичайній або спеціальній дільниці та інші документи дільничної комісії передаються територіальній комісії на її засіданні у порядку, встановленому статтею 65 цього Закону.

Стаття 65. Порядок прийняття та розгляду документів дільничних комісій територіальною комісією

1. З моменту закінчення голосування територіальна комісія розпочинає засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування у територіальному окрузі. На цей час члени територіальної комісії не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі в засіданні комісії.

2. Територіальна комісія у випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя опрацьовує відомості, зазначені у частині дванадцятій статті 56 цього Закону, та передає такі відомості до Центральної виборчої комісії через автоматизовану інформаційно-аналітичну систему та телеграфом (телетайпом) не пізніше 24 години дня голосування. Центральна виборча комісія публікує зазначені відомості в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації наступного дня після їх отримання, а також невідкладно - на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

3. Засідання територіальної комісії, зазначене у частині першій цієї статті, оформляється протоколом безперервного засідання, який підписується головою або головуючим на засіданні, а також секретарем комісії або членом комісії, який виконував на зазначеному засіданні обов'язки секретаря. До протоколу приєднуються (за наявності) окремі думки членів комісії, які брали участь у засіданні і не згодні з прийнятим територіальною комісією рішенням.

4. На засіданні територіальної комісії, зазначеному в частині першій цієї статті, голова територіальної комісії приймає запечатані пакети з протоколами дільничних комісій, розпечатує їх та оголошує зміст протоколів дільничних комісій про підрахунок голосів на відповідних дільницях, а також приймає запечатані пакети з іншими документами, передбаченими частиною одинадцятою статті 62 цього Закону. Час прийняття територіальною комісією протоколу дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці, перелік прийнятих документів з референдуму і занесені до протоколу про підрахунок голосів на дільниці відомості фіксуються у протоколі засідання територіальної комісії.

5. При прийнятті документів дільничної комісії територіальна комісія перевіряє комплектність документів та цілісність упаковки усіх пакетів з документами. При цьому кожний член комісії має право оглянути кожний пакет з документами. У разі повної комплектності документів з референдуму та цілісності упаковки усіх пакетів відкривається пакет з протоколом про підрахунок голосів на дільниці та оголошуються відомості, зазначені у ньому. За результатами розгляду документів дільничної комісії та скарг про порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та підрахунку голосів на дільниці, а також під час транспортування документів з референдуму до територіальної комісії, що надійшли до територіальної комісії на момент прийняття документів дільничної комісії, територіальна комісія приймає одне з рішень:

1) прийняти документи від дільничної комісії та врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів на дільниці при встановленні підсумків голосування в межах територіального округу;

2) відмовити у прийнятті документів від дільничної комісії та зобов'язати дільничну комісію виправити виявлені недоліки;

3) провести повторний підрахунок голосів на дільниці в порядку, встановленому цим Законом.

6. Рішення, передбачене частиною п'ятою цієї статті, приймається шляхом голосування усіх членів територіальної комісії більшістю від загального складу комісії і фіксується у протоколі засідання територіальної комісії.

7. Протокол дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці розглядається територіальною комісією після його оголошення. У разі виявлення у протоколі дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці виправлень, помилок, неточностей територіальна комісія своїм рішенням може зобов'язати дільничну комісію внести зміни до встановлених результатів голосування на дільниці відповідно до вимог частини сьомої статті 62 цього Закону, про що зазначається у протоколі засідання територіальної комісії. Протягом часу розгляду цього питання дільничною комісією подані до територіальної комісії примірники протоколу про підрахунок голосів на дільниці та додані до нього документи зберігаються відповідно територіальній комісії.

8. Дільнична комісія зобов'язана у строк, визначений територіальною комісією, розглянути питання про внесення змін до протоколу без перерахунку бюлетенів. Протокол з позначкою "Уточнений" транспортується до територіальної комісії в порядку, встановленому статтею 64 цього Закону. Час прийняття територіальною протоколу дільничної комісії з позначкою "Уточнений" і занесені до цього протоколу відомості фіксуються у протоколі засідання територіальної комісії.

9. За наявності скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними офіційними спостерігачами, особами, як мають право на участь у місцевому референдумі, про порушення вимог цього Закону під час проведення голосування та (або) підрахунку голосів на дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів на цій дільниці, а також за наявності акта або письмової скарги осіб, зазначених у частині першій статті 64 цього Закону, про порушення вимог цього Закону під час транспортування до територіальної комісії протоколів про підрахунок голосів на дільниці та інших документів територіальна комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів на дільниці.

10. У разі неможливості усунення без перерахунку бюлетенів неточностей у протоколі дільничної комісії, а також у разі наявних ознак розпечатування пакетів із запакованими документами дільничної комісії територіальна комісія зобов'язана прийняти рішення про повторний підрахунок голосів на цій дільниці.

11. Протоколи про підрахунок голосів на дільниці та запечатані пакети з іншими документами дільничної комісії до проведення повторного підрахунку голосів на дільниці територіальною комісією зберігаються у приміщенні, де відбувається засідання територіальної комісії.

12. Повторний підрахунок голосів на дільниці здійснюється територіальною комісією з обов'язковою участю членів дільничної комісії, які передають документацію з референдуму, після розгляду і прийняття протоколів та інших документів від усіх дільничних комісій.

13. Територіальна комісія за результатами повторного підрахунку голосів на дільниці складає протокол про повторний підрахунок голосів на відповідній дільниці за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, який повинен містити відомості, передбачені частиною другою (за винятком пункту 10) статті 62 цього Закону.

14. Протокол про повторний підрахунок голосів на відповідній дільниці складається територіальною комісією у кількості примірників, на чотири більшій, ніж кількість осіб, що входять до складу територіальної комісії. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу. Усі примірники протоколу підписуються присутніми членами територіальної комісії та членами дільничної комісії, які брали участь у повторному підрахунку голосів на відповідній дільниці, та засвідчуються печаткою територіальної комісії. Відомості протоколу оголошуються у процесі його складання в порядку, передбаченому статтями 59-61 цього Закону. Перший та другий примірники кожного протоколу мають право підписати офіційні спостерігачі, які були присутні при повторному підрахунку голосів.

15. Територіальна комісія може прийняти рішення про визнання голосування на дільниці недійсним лише у разі:

1) виявлення при повторному підрахунку голосів на відповідній дільниці обставин, зазначених у частині першій статті 63 цього Закону;

2) виявлення фактів навмисного створення перешкод у здійсненні повноважень членами комісій чи реалізації офіційними спостерігачами, представниками засобів масової інформації права бути присутнім під час проведення голосування на дільниці у приміщенні, де проводиться голосування, на засіданні комісії при підрахунку голосів, встановленні результатів голосування на дільниці, а так само неправомірного недопущення зазначених осіб у приміщення для голосування.

16. У разі визнання голосування на дільниці недійсним при повторному підрахунку голосів усі бюлетені, що використовувалися для голосування на відповідній дільниці, вважаються такими, що не підлягають врахуванню. У цьому випадку протокол територіальної комісії про повторний підрахунок голосів на цій дільниці складається у порядку, встановленому частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, та повинен містити лише відомості, зазначені у пунктах 1 - 6, 9 - 14 частини другої статті 62 цього Закону. На місці інших відомостей ставиться прочерк.

17. Перший примірник протоколу територіальної комісії про повторний підрахунок голосів на дільниці разом з відповідним протоколом дільничної комісії про підрахунок голосів на дільниці, рішення територіальної комісії про визнання голосування на дільниці недійсним додаються до протоколу територіальної комісії про підсумки голосування у територіальному окрузі. Другий примірник протоколу територіальної комісії про повторний підрахунок голосів на дільниці зберігається у секретаря територіальної комісії, третій - передається відповідній дільничній комісії, четвертий - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні територіальної комісії, а решта по одному примірнику видається членам територіальної комісії.

Стаття 66. Встановлення підсумків голосування в межах територіального округу

1. Територіальна комісія після прийняття і розгляду протоколів дільничних комісій про підрахунок голосів на дільницях, у тому числі з поміткою "Уточнений", на підставі протоколів дільничних комісій про підрахунок голосів на дільницях, а у разі повторного підрахунку голосів - також протоколу територіальної комісії про повторний підрахунок голосів на відповідній дільниці встановлює:

1) кількість бюлетенів, одержаних територіальною комісією;

2) кількість бюлетенів, погашених територіальною комісією;

3) кількість бюлетенів, одержаних дільничними комісіями територіального округу;

4) кількість бюлетенів, виготовлених дільничними комісіями територіального округу;

5) кількість невикористаних бюлетенів, погашених дільничними комісіями територіального округу;

6) кількість зіпсованих бюлетенів на дільницях територіального округу;

7) загальну кількість осіб, внесених до списків голосуючих на дільницях територіального округу;

8) кількість осіб, внесених до витягів із списку голосуючих на дільницях територіального округу;

9) кількість осіб, що отримали бюлетені у приміщенні для голосування;

10) кількість осіб, що отримали бюлетені за місцем перебування;

11) кількість осіб, які отримали бюлетені в межах територіального округу;

12) кількість осіб, які взяли участь у голосуванні у приміщенні для голосування;

13) кількість осіб, які взяли участь у голосуванні за місцем перебування;

14) кількість бюлетенів, що не підлягають врахуванню, виявлених на дільницях територіального округу;

15) загальну кількість осіб, які взяли участь у голосуванні в межах територіального округу;

16) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;

17) кількість голосів, поданих за кожний з варіантів відповіді на питання, яке виносилось на місцевий референдум.

2. Відомості про підсумки голосування в межах територіального округу цифрами і прописом заносяться до протоколу територіальної комісії про підсумки голосування в межах територіального округу. Відомості, зазначені у пунктах 3 - 17 частини першої цієї статті, вносяться до протоколу цифрами по кожній дільниці, що входить до складу територіального округу, а також сумарно цифрами і прописом по територіальному округу.

3. Протокол про підсумки голосування в межах територіального округу складається територіальною комісією у кількості примірників, на три більшій, ніж кількість осіб, які входять до складу територіальної комісії. Примірники протоколу нумеруються і мають однакову юридичну силу.

4. Забороняється заповнювати протокол про підсумки голосування в межах територіального округу олівцем, а також підписувати його та засвідчувати печаткою територіальної комісії до остаточного заповнення.

5. Протокол про підсумки голосування в межах територіального округу підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами територіальної комісії, які присутні на засіданні комісії, та засвідчується печаткою територіальної комісії. У протоколі зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами територіальної комісії. Член комісії, присутній на засіданні, зобов'язаний підписати протокол про підсумки голосування. У разі своєї незгоди із встановленими підсумками голосування, зафіксованими у протоколі комісії, член комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про підсумки голосування. У разі відсутності у протоколі підпису члена територіальної комісії біля його прізвища зазначається причина відсутності підпису. Перший примірник протоколу мають право підписати офіційні спостерігачі, які були присутні при встановленні підсумків голосування в межах територіального округу.

6. Якщо після підписання протоколу про підсумки голосування в межах територіального округу до відправки його до Центральної виборчої комісії територіальна комісія (у випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя) виявила в ньому неточності (описку чи помилку у цифрах), вона на тому ж засіданні розглядає питання про внесення змін до підсумків голосування в межах територіального округу шляхом складення нового протоколу, на якому робиться позначка "Уточнений". Протокол з позначкою "Уточнений" виготовляється і підписується у порядку та в кількості примірників, встановлених цією статтею. Складання територіальною комісією протоколу з поміткою "Уточнений" на іншому засіданні комісії без доручення Центральної виборчої комісії не допускається.

7. Перший примірник протоколу територіальної комісії (у випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя) про підсумки голосування в межах територіального округу, а за наявності - перший примірник протоколу з позначкою "Уточнений" запаковуються до пакета із спеціальною системою захисту у порядку, встановленому частиною восьмою статті 59 цього Закону. На пакеті робиться напис "Протокол про підсумки голосування".

8. Перший примірник протоколу територіальної комісії (у випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя) про підсумки голосування в межах територіального округу, а у разі внесення змін до цього протоколу - також протокол, в якому були допущені неточності (описки чи помилки у цифрах), та протокол з позначкою "Уточнений" разом з відповідними протоколами та актами дільничних комісій, рішеннями, прийнятими на підставі цих актів, та, за наявності, протоколами територіальної комісії про повторний підрахунок голосів на відповідній дільниці, окремими думками членів територіальної комісії, викладеними у письмовій формі, заявами і скаргами про територіальною комісією порядку встановлення підсумків голосування в межах територіального округу та рішеннями, прийнятими територіальною комісією за результатами їх розгляду, територіальна комісія транспортує до Центральної виборчої комісії, другий примірник протоколу зберігається територіальній комісії, третій - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні територіальної комісії, а решта по одному примірнику видається членам територіальної комісії.

9. Транспортування документів, зазначених у частині восьмій цієї статті, здійснюється головою територіальної комісії або його заступником та двома членами цієї комісії - представниками двох суб'єктів формування складу територіальної комісії.

10. Офіційному спостерігачу на його прохання невідкладно видається копія протоколу (у тому числі з поміткою "Уточнений") територіальної комісії про підсумки голосування в межах територіального округу та, за наявності, копія протоколу про повторний підрахунок голосів на відповідній дільниці. Зазначені копії засвідчуються на кожній сторінці головою та секретарем територіальної комісії і скріплюються печаткою комісії.

Стаття 67. Порядок прийняття та розгляду протоколу територіальної комісії Центральною виборчою комісією

1. У випадку проведення місцевого референдуму з дострокового припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя Центральна виборча комісія на своєму засіданні розглядає та приймає протокол територіальної комісії про підсумки голосування в межах територіального округу. Відомості зазначеного протоколу на засіданні Центральної виборчої комісії оголошуються головою чи заступником голови відповідної територіальної комісії. Час прийняття Центральною виборчою комісією протоколу територіальної комісії і занесені до протоколу відомості фіксуються у протоколі засідання Центральної виборчої комісії.

2. У разі виявлення у протоколі територіальної комісії про підсумки голосування в межах територіального округу виправлень, помилок, неточностей Центральна виборча комісія своїм рішенням може зобов'язати територіальну комісію внести зміни до встановлених підсумків голосування у межах територіального округу в порядку, встановленому частиною сьомою статті 65 цього Закону, про що зазначається у протоколі засідання Центральної виборчої комісії. Протягом часу розгляду цього питання територіальною комісією подані до Центральної виборчої комісії примірники протоколу про підсумки голосування в межах територіального округу та додані до нього документи зберігаються в Центральній виборчій комісії.

3. Територіальна комісія зобов'язана у строк, визначений Центральною виборчою комісією, розглянути питання про внесення змін до встановлених підсумків голосування у межах територіального округу, за необхідності здійснюючи повторний підрахунок голосів на окремих дільницях територіального округу. Протокол з поміткою "Уточнений" складається у порядку, передбаченому частиною шостою статті 66 цього Закону. Зазначений протокол та інші необхідні документи з референдуму транспортуються до Центральної виборчої комісії в порядку, встановленому частиною дев'ятою статті 66 цього Закону.

4. Протокол територіальної комісії про підсумки голосування в межах територіального округу з поміткою "Уточнений" приймається Центральною виборчою комісією у порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

Стаття 68. Встановлення результатів місцевого референдуму

1. У випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколу територіальної комісії про підсумки голосування в межах територіального округу, у тому числі з поміткою "Уточнений", не пізніш як на п'ятий день з дня проведення місцевого референдуму встановлює результати місцевого референдуму, про що складає протокол.

До протоколу про результати місцевого референдуму заносяться прописом та цифрами такі відомості:

1) кількість бюлетенів, виготовлених на замовлення Центральної виборчої комісії;

2) кількість невикористаних бюлетенів, погашених Центральною виборчою комісією;

3) кількість бюлетенів, одержаних територіальною комісією;

4) кількість невикористаних бюлетенів, погашених територіальною комісією;

5) кількість бюлетенів, одержаних дільничними комісіями;

6) кількість бюлетенів, виготовлених дільничними комісіями;

7) кількість невикористаних бюлетенів, погашених дільничними комісіями;

8) загальна кількість невикористаних бюлетенів;

9) загальна кількість зіпсованих бюлетенів;

10) кількість осіб, внесених до списків голосуючих на дільницях;

11) кількість осіб, які отримали бюлетені у приміщенні для голосування;

12) загальна кількість осіб, які отримали бюлетені;

13) кількість осіб, які взяли участь у голосуванні у приміщенні для голосування;

14) кількість бюлетенів, що не підлягають врахуванню, виявлених на дільницях;

15) загальна кількість осіб, які взяли участь у голосуванні;

16) відсоток кількості осіб, які взяли участь у референдумі у відношенні до загальної кількості осіб, включених до всіх списків голосуючих;

17) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;

18) відсоток бюлетенів, визнаних недійсними, у відношенні до кількості осіб, які взяли участь у голосуванні;

19) кількість голосів, поданих за кожний варіант відповіді на питання, яке виносилось на референдум;

20) відсоток голосів, поданих за поданих за кожний варіант відповіді на питання, яке виносилось на референдум у відношенні до кількості осіб, які взяли участь у голосуванні;

2. У випадку проведення місцевого референдуму з інших, ніж вказані у частині першій цієї статті питань, територіальна комісія на своєму засіданні на підставі протоколів дільничних комісій про підсумки голосування, у тому числі з поміткою "Уточнений", не пізніш як на п'ятий день з дня проведення референдуму встановлює результати місцевого референдуму, про що складає протокол.

До протоколу про результати місцевого референдуму заносяться прописом та цифрами такі відомості:

1) кількість бюлетенів, виготовлених на замовлення територіальної комісії;

2) кількість невикористаних бюлетенів, погашених територіальною комісією;

3) кількість бюлетенів, одержаних територіальною комісією;

4) кількість невикористаних бюлетенів, погашених територіальною комісією;

5) кількість бюлетенів, одержаних дільничними комісіями;

6) кількість бюлетенів, виготовлених дільничними комісіями;

7) кількість невикористаних бюлетенів, погашених дільничними комісіями;

8) загальна кількість невикористаних бюлетенів;

9) загальна кількість зіпсованих бюлетенів;

10) кількість осіб, внесених до списків голосуючих на дільницях;

11) кількість осіб, які отримали бюлетені у приміщенні для голосування;

12) загальна кількість осіб, які отримали бюлетені;

13) кількість осіб, які взяли участь у голосуванні у приміщенні для голосування;

14) кількість бюлетенів, що не підлягають врахуванню, виявлених на дільницях;

15) загальна кількість осіб, які взяли участь у голосуванні;

16) відсоток кількості осіб, які взяли участь у референдумі у відношенні до загальної кількості осіб, включених до всіх списків голосуючих;

17) кількість бюлетенів, визнаних недійсними;

18) відсоток бюлетенів, визнаних недійсними, у відношенні до кількості осіб, які взяли участь у голосуванні;

19) кількість голосів, поданих за кожний варіант відповіді на питання, яке виносилось на референдум;

20) відсоток голосів, поданих за поданих за кожний варіант відповіді на питання, яке виносилось на референдум у відношенні до кількості осіб, які взяли участь у голосуванні.

3. Результатом місцевого референдуму є визначення волевиявлення відповідної територіальної громади стосовно питання, яке виносилось на місцевий референдум.

4. Центральна виборча комісія після встановлення відомостей, передбачених у частині першій цієї статті, а територіальна комісія після встановлення відомостей, передбачених у частині другій цієї статті, у протоколі про результати місцевого референдуму встановлює, чи можна з урахуванням вимог частини першої статті 6 цього Закону вважати місцевий референдум таким, що відбувся. Якщо Центральна виборча комісія або територіальна комісія встановить, що місцевий референдум можна вважати таким, що відбувся, у протоколі зазначається той варіант відповіді на питання, що виносилося на референдум, який отримав більшість голосів.

5. Протокол про результати місцевого референдуму складається у двох примірниках. Протокол підписується Головою, заступниками Голови, секретарем та іншими членами Центральної виборчої комісії (територіальної комісії), присутніми на засіданні Центральної виборчої комісії (територіальної комісії), та засвідчується печаткою Центральної виборчої комісії (територіальної комісії). У протоколі зазначаються дата і час (години і хвилини) його підписання членами Центральної виборчої комісії (територіальної комісії). Член Центральної виборчої комісії (територіальної комісії), присутній на засіданні, зобов'язаний підписати протокол про результати місцевого референдуму. У разі своєї незгоди із встановленими результатами місцевого референдуму, зафіксованими у протоколі Центральної виборчої комісії (територіальної комісії), член Центральної виборчої комісії (територіальної комісії) підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до протоколу про результати місцевого референдуму. У разі відсутності у протоколі підпису члена Центральної виборчої комісії (територіальної комісії) проти його прізвища зазначається причина відсутності члена Центральної виборчої комісії (територіальної комісії) на її засіданні. Зміст протоколу невідкладно оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії (територіальної комісії).

Стаття 69. Офіційне оприлюднення результатів місцевого референдуму

1. Центральна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня встановлення результатів місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя, офіційно оприлюднює протокол про результати місцевого референдуму у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".

2. У випадку проведення місцевого референдуму з інших, ніж вказані у частині першій цієї статті питань, територіальна комісія не пізніш як на третій день з дня встановлення результатів місцевого референдуму офіційно оприлюднює протокол про результати місцевого референдуму в офіційному друкованому виданні відповідної ради, у межах території якої був проведений референдум, а у разі проведення місцевого референдуму на території Автономної Республіки Крим - в офіційному друкованому виданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

РОЗДІЛ VIII
НАБУТТЯ ЧИННОСТІ, ЗМІНА АБО СКАСУВАННЯ РІШЕННЯ, ПРИЙНЯТОГО НА МІСЦЕВОМУ РЕФЕРЕНДУМІ

Стаття 70. Введення в дію рішень, прийнятих на місцевому референдумі

1. Рішення, прийняте місцевим референдумом, набуває чинності з моменту офіційного оприлюднення протоколу про результати місцевого референдуму, якщо у самому рішенні не визначено інший строк набуття ним чинності, який не може бути раніше дня проведення відповідного референдуму.

2. Датою прийняття рішення вважається день проведення місцевого референдуму.

Стаття 71. Зміна або скасування рішення, прийнятого місцевим референдумом

1. Зміна або скасування рішення, прийнятого місцевим референдумом, можливе лише шляхом проведення місцевого референдуму відповідно до вимог цього Закону.

РОЗДІЛ IX
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПРОЦЕДУРИ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ МІСЦЕВОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 72. Суб'єкт звернення із скаргою

1. Суб'єктом звернення із скаргою, що стосується процедури підготовки та проведення місцевого референдуму, може бути:

1) член ініціативної групи місцевого референдуму;

2) офіційний спостерігач;

3) комісія з референдуму в особі її голови чи уповноваженого рішенням комісії члена комісії;

4) особа, яка має право на участь у місцевому референдумі, права або охоронювані законом інтереси щодо участі у голосуванні на місцевому референдумі або у процедурі підготовки та проведення референдуму якої, у тому числі на участь у роботі комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.

Стаття 73. Предмет та суб'єкт оскарження

1. Скарга, що стосується підготовки і проведення місцевого референдуму (далі - скарга), з урахуванням особливостей, встановлених статтями 80-83 цього Закону, може бути подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність:

1) комісії з місцевого референдуму, члена такої комісії;

2) членів ініціативної групи з місцевого референдуму або ініціативної групи в цілому;

3) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи;

4) політичної партії, громадського об'єднання, крім тих рішень та дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції;

5) засобу масової інформації, його посадової чи службової особи, журналіста або творчого працівника.

Стаття 74. Суб'єкт розгляду скарги

1. Суб'єктом розгляду скарги є комісія з референдуму.

2. У випадку проведення місцевого референдуму з питання про дострокове припинення повноважень обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських рад Києва і Севастополя, міських голів Києва і Севастополя суб'єктом розгляду скарги є:

1) Центральна виборча комісія;

2) територіальна комісія;

3) дільнична комісія.

3. У випадку проведення місцевого референдуму з інших, ніж зазначені у частині першій цієї статті питань, суб'єктом розгляду скарги є:

1) територіальна комісія;

2) дільнична комісія.

Стаття 75. Строки оскарження

1. Скарга до комісії з референдуму може бути подана суб'єктом звернення зі скаргою протягом п'яти днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

2. Скарга щодо порушення, яке мало місце до дня проведення місцевого референдуму, може бути подана у строк, встановлений частиною першою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню проведення місцевого референдуму.

3. Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування на місцевому референдумі, може бути подана до відповідної дільничної комісії з референдуму не пізніше закінчення голосування. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подана до комісії з проведення референдуму вищого рівня у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

4. Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, однак не була вчинена дія, передбачена законом.

5. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги суб'єктом розгляду скарги.

6. Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до частини другої статті 77 цього Закону.

7. Зміна або уточнення вимог суб'єкта звернення зі скаргою під час розгляду скарги суб'єктом розгляду скарги, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб'єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою і не підлягає встановленим обмеженням строків.

Стаття 76. Форма та зміст скарги

1. Скарга до комісії з референдуму подається у письмовій формі.

Скарга повинна містити:

1) назву суб'єкта розгляду скарги, до якого вона подається;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта звернення зі скаргою, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта оскарження, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

4) суть порушеного питання;

5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;

6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб'єкта розгляду скарги;

7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

8) зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;

9) підпис суб'єкта звернення зі скаргою чи особи, яка його представляє, із зазначенням дати підписання.

2. Скарга від імені комісії з референдуму подається за рішенням комісії, яке додається до скарги, підписується головуючим на засіданні комісії, на якому приймалося рішення про звернення із скаргою, та засвідчується печаткою комісії з референдуму.

3. До скарги додаються її копії та копії усіх документів, що приєднуються до неї, у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі.

Стаття 77. Порядок і строки розгляду скарг

1. Розгляд скарг комісією з референдуму здійснюється у порядку, встановленому цією статтею.

2. Скарга, оформлена без дотримання вимог статті 76 цього Закону, повертається відповідно Головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням Голови Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови територіальної або дільничної комісії з місцевого референдуму суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно. При поверненні скарги без розгляду зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення із скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 76 цього Закону у передбачені цим Законом строки.

3. При повторному поданні скарги з невиправленими недоліками або з допущенням нових недоліків суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення її без розгляду по суті.

4. Скарга, оформлена з дотриманням вимог статті 76 цього Закону, розглядається відповідною комісією з місцевого референдуму на своєму засіданні не пізніш як на п'ятий день з дня її отримання, за винятком випадків, передбачених частинами п'ятою - восьмою цієї статті.

5. Скарга щодо порушень, які мали місце до дня проведення референдуму, розглядається комісією з місцевого референдуму у строк, передбачений частиною четвертою цієї статті, але не пізніше початку голосування.

6. Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування на місцевому референдумі, подана до дільничної комісії з референдуму, розглядається нею відразу після закінчення голосування.

7. Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування на референдумі, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, подана до комісії з референдуму вищого рівня, розглядається відповідним суб'єктом розгляду скарги у дводенний строк з дня її подання.

8. Якщо комісія з референдуму при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування, у день голосування чи в наступний за ним день, - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи повідомляють комісію, яка до них звернулася.

9. Розгляд скарги суб'єктом розгляду скарги здійснюється з обов'язковим своєчасним повідомленням суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб рекомендованою телеграмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти про час і місце розгляду скарги. Допускається повідомлення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб про час і місце розгляду скарги по телефону з фіксуванням такої дії службовою особою суб'єкта розгляду скарги окремою письмовою довідкою, яка долучається до справи (протоколу). Неприбуття на засідання суб'єкта розгляду скарги осіб, які були належним чином повідомлені про нього, не перешкоджає розгляду скарги.

10. Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а у разі неможливості - не пізніше початку розгляду скарги. Суб'єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду суб'єктом розгляду скарги.

11. Суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення або якщо вона подана до неналежного суб'єкта розгляду скарги, або з порушенням строків оскарження, встановлених цією статтею.

12. Центральна виборча комісія, приймаючи рішення про залишення скарги без розгляду по суті, може з власної ініціативи взяти до розгляду факти, викладені у скарзі.

13. Інші питання порядку розгляду скарг комісіями з референдуму визначаються Центральною виборчою комісією відповідно до вимог цього Закону.

14. Комісії з місцевого референдуму організують свою роботу під час процедури підготовки та проведення місцевого референдуму, в тому числі у вихідні дні та в день голосування на референдумі, таким чином, щоб забезпечити прийом і розгляд скарг та звернень у строки та в спосіб, встановлені цим Законом. Комісії з референдуму зобов'язані забезпечити прийом скарг протягом процедури підготовки та проведення референдуму з 8-00 години до 19-00 години щоденно без вихідних. В день напередодні проведення референдуму, а також в день голосування на референдумі комісії з референдуму зобов'язані організувати роботу таким чином, щоби забезпечити прийом скарг з 6-00 годин до 24-00 години.

15. Комісії з місцевого референдуму зобов'язані приймати скарги суб'єктів звернення зі скаргою. При цьому працівник відповідної комісії з референдуму зобов'язаний зробити на примірнику скарги, яка залишається в суб'єкта звернення зі скаргою, відмітку про отримання скарги із зазначенням дати, часу та прізвища і ініціалів особи, яка прийняла скаргу. Відмітка на примірнику скарги суб'єкта звернення зі скаргу скріплюється печаткою відповідної комісії.

Стаття 78. Докази

1. Доказами, на підставі яких комісія з місцевого референдуму встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інші обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути:

1) письмові документи і матеріали (в тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;

2) письмові пояснення суб'єктів, які беруть участь у процедурі підготовки та проведення референдуму, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб'єкта розгляду скарги;

3) речові докази;

4) висновки експертів, надані письмово на запит суб'єкта розгляду скарги, суб'єкта звернення зі скаргою або суб'єкта оскарження.

2. Докази надаються суб'єктом звернення зі скаргою, суб'єктом оскарження, заінтересованими особами. Суб'єкт розгляду скарги може звернутися із запитом (витребувати) додаткові докази за власною ініціативою або на прохання суб'єкта звернення зі скаргою, суб'єкта оскарження, заінтересованих осіб.

3. Якщо суб'єкт звернення зі скаргою, суб'єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, суб'єкт розгляду скарги вирішує справу на основі наявних доказів.

4. Суб'єкт розгляду скарги бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги. Про відхилення доказів, які не мають значення для розгляду скарги або не мають доказової сили, зазначається у рішенні суб'єкта розгляду скарги.

5. Обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.

6. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії. Якщо подано копію письмового доказу, суб'єкт розгляду скарги має право вимагати подання оригіналу або самостійно витребовує оригінал письмового доказу. Після розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на вимогу власника документа повертає оригінал документа, а в справі скарги залишається засвідчена у встановленому порядку його копія.

7. Суб'єкт розгляду скарги оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись законом. Жодні докази не мають наперед встановленої сили, за винятком обставин, фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.

Стаття 79. Рішення суб'єкта розгляду скарги за підсумком розгляду скарги

1. Рішення суб'єкта розгляду скарги повинно бути справедливим, законним і обґрунтованим.

2. Під час розгляду скарги щодо рішення суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури;

4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;

5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;

6) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;

7) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити.

3. Під час розгляду скарги щодо дії (бездіяльності) суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує:

1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб'єкта оскарження;

2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалась (вчинялась) суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин та чи віднесено законом розгляд цієї скарги до повноважень суб'єкта розгляду скарги;

4) чи належить задовольнити кожну з вимог суб'єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні;

5) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб'єкта звернення зі скаргою іншим способом;

6) які рішення слід зобов'язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити.

4. При розгляді скарги по суті суб'єкт розгляду скарги може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.

5. У разі задоволення скарги суб'єкт розгляду скарги може прийняти рішення, яким:

1) визнати рішення суб'єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства про референдум, порушують права громадян на участь в референдумі;

2) скасувати рішення;

3) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством про референдум;

4) зобов'язати суб'єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;

5) поновити іншим способом порушені права громадян;

6) зобов'язати суб'єкта оскарження та (або) інший орган, політичну партію, громадську організацію, засіб масової інформації, посадову чи службову особу здійснити передбачені законодавством, що регулює підготовку і проведення референдуму, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.

6. Суб'єкт розгляду скарги, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність не відповідають законодавству про референдум, задовольняє скаргу. При задоволенні скарги суб'єкт розгляду скарги може задовольнити усі або частину вимог суб'єкта звернення зі скаргою.

7. У разі визнання судом рішення відповідної комісії з референдуму протиправним, у тому числі з питання визнання голосування на дільниці недійсним, встановлення підсумків і результатів голосування, встановлення результатів референдуму, рішення з цього питання приймає комісія, рішення якої було визнане протиправним, або комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було визнане недійсним з формальних підстав, комісія з проведення референдуму не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.

8. Комісія з місцевого референдуму вищого рівня на підставі скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов'язати комісію нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.

9. Суб'єкт розгляду скарги відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують права громадян на участь у референдумі, права і законні інтереси інших суб'єктів, які приймають участь в процедурі підготовки та проведення референдуму.

10. Копія рішення суб'єкта розгляду скарги видається чи надсилається суб'єкту звернення зі скаргою, суб'єкту оскарження, заінтересованим особам, відповідній комісії з референдуму, іншому суб'єкту, про якого йдеться у рішенні, не пізніше наступного дня після прийняття рішення, а у разі прийняття рішення напередодні, в день проведення референдуму або на наступний день - невідкладно.

Стаття 80. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб

1. Суб'єкт звернення зі скаргою може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи, що стосуються невиконання покладених на них законом обов'язків, протиправного втручання у діяльність ініціативних груп референдуму або їх членів, комісій з референдуму або їх членів, а також недотримання вимог цього Закону з питань агітації на референдумі.

2. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до територіальної комісії за місцезнаходженням відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, закладу чи організації.

3. Розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи, організації, їх посадової чи службової особи не виключає притягнення окремих посадових та службових осіб до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної чи іншої відповідальності у випадках та в порядку, передбачених законом.

Стаття 81. Особливості оскарження рішень чи дій політичних партій, інших об'єднань громадян

1. Комісія з референдуму, член ініціативної групи, офіційний спостерігач, а також особа, права якої на участь у референдумі порушено, може оскаржити рішення чи дії партії, об'єднання громадян, її (його) посадової особи чи повноважного представника, що стосуються процедури підготовки і проведення референдуму, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.

2. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до територіальної комісії.

Стаття 82. Особливості оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, їх власників, посадових осіб, журналістів та творчих працівників

1. Суб'єкт звернення зі скаргою може оскаржити дії чи бездіяльність засобу масової інформації, його власника, службової особи, журналіста чи творчого працівника, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час процедури підготовки та проведення референдуму, у тому числі стосовно здійснення права на відповідь, інших вимог цього Закону щодо ведення агітації на референдумі.

2. Територіальна комісія має право з власної ініціативи оскаржувати дії чи бездіяльність суб'єктів оскарження, зазначених у частині першій цієї статті.

3. Скарга, зазначена у частині першій цієї статті, подається до територіальної комісії.

Стаття 83. Особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності комісій з референдуму, членів комісій з референдуму

1. Суб'єкт звернення зі скаргою має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність комісії з референдуму, члена комісії з референдуму.

2. В процедурі підготовки та проведення референдуму скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної комісії, члена дільничної комісії подається до територіальної комісії, а скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності територіальної комісії, члена територіальної комісії подається до Центральної виборчої комісії.

РОЗДІЛ X
ЗБЕРІГАННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ З МІСЦЕВОГО РЕФЕРЕНДУМУ

Стаття 84. Зберігання документації з місцевого референдуму і матеріальних цінностей

1. Центральна виборча комісія після офіційного оприлюднення результатів місцевого референдуму передає документацію з референдуму, що підлягає внесенню до Національного архівного фонду, у тому числі протоколи про підрахунок голосів на дільницях та про підсумки голосування в межах територіальних округів, до відповідної центральної державної архівної установи, а територіальна комісія передає таку документацію до відповідних місцевих державних архівних установ.

2. Документація з місцевого референдуму, що не підлягає внесенню до Національного архівного фонду, передається до місцевих архівних установ, створених місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".

3. Перелік документації з місцевого референдуму, що підлягає зберіганню в державних та інших архівних установах, та порядок її передачі до цих установ визначаються Центральною виборчою комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

4. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування після припинення діяльності дільничних, територіальних комісій зобов'язані забезпечити збереження скриньок, кабін для голосування, печаток, штампів цих комісій, методичної літератури, що надавалися комісіям на період підготовки і проведення місцевого референдуму.

5. Бюлетені, контрольні талони бюлетенів, списки голосуючих, акти, заяви, скарги про порушення вимог цього Закону при проведенні голосування і підрахунку голосів, протоколи та рішення комісій з референдуму зберігаються у місцевих архівних установах протягом чотирьох років з дня офіційного оприлюднення результатів референдуму, після чого знищуються в установленому порядку.

6. Архівні установи забезпечують доступ до документації з референдуму у порядку, встановленому законодавством України.

РОЗДІЛ XI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України після опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

3. З моменту набрання чинності цим Законом положення Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" є чинними в частині, що регулює питання організації, проведення та встановлення результатів тільки всеукраїнського референдуму.

4. Внести до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 36, ст. 448) такі зміни:

1) частину другу статті 1 після слів "всеукраїнського референдуму" доповнити словами "а також місцевого референдуму (у випадках, передбачених законодавством України)."

2) статтю 22 викласти у такій редакції:

"Стаття 22. Повноваження Комісії щодо організації підготовки і проведення місцевих референдумів

Комісія:

1) у випадках, передбачених Законом України "Про місцевий референдум", організовує підготовку і проведення місцевого референдуму;

2) у випадках, передбачених Законом України "Про місцевий референдум", реєструє ініціативні групи з місцевого референдуму;

3) встановлює форму підписних листів для збирання підписів на підтримку місцевого референдуму;

4) у випадках, передбачених Законом України "Про місцевий референдум" очолює систему комісій з референдуму, що утворюються для підготовки і проведення місцевого референдуму;

5) у випадках, передбачених Законом України "Про місцевий референдум", утворює комісії з місцевого референдуму (крім дільничних);

6) приймає обов'язкові роз'яснення з питань застосування законодавства про місцевий референдум, здійснює методичне забезпечення діяльності комісій з місцевого референдуму;

7) встановлює форми документів місцевого референдуму, затверджує зразки скриньок для голосування, печаток комісій, визначає порядок зберігання та передачі документів до відповідних державних архівних установ;

8) встановлює форму бюлетеня для голосування на місцевому референдумі, а у випадках, передбачених Законом України "Про місцевий референдум", забезпечує їх виготовлення;

9) заслуховує повідомлення комісій з місцевого референдуму, а також керівників органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням місцевого референдуму;

10) у випадках, передбачених Законом України "Про місцевий референдум", встановлює результати місцевого референдуму, публікує в пресі повідомлення про його підсумки;

11) у випадках, передбачених Законом України "Про місцевий референдум", розглядає заяви і скарги на рішення, дії або бездіяльність, що стосуються місцевого референдуму, і приймає рішення з цих питань

12) здійснює консультативно-методичне забезпечення діяльності комісій, що утворюються для підготовки і проведення місцевого референдуму;

13) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та Закону України "Про місцевий референдум".

3) в частині першій статті 25 слово "всеукраїнського" вилучити.

5. Внести до Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35-37, ст. 446) такі зміни:

1) в пункті 1 частини четвертої статті 18 слово "всеукраїнського" вилучити;

2) у частині третій статті 172 слово "всеукраїнського" вилучити;

3) статтю 173 викласти у такій редакції:

"Стаття 173. Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців (списку голосуючих на референдумі)

1. Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців (списку голосуючих на референдумі), у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі.

2. Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців (списку голосуючих на референдумі) розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії.

3. Позовна заява про уточнення списку виборців (списку голосуючих на референдумі) подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування.

4. Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців (списку голосуючих на референдумі) у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно.

5. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

6. Постанови адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців (списки голосуючих на референдумі) виконуються негайно."

6. Кабінету Міністрів України у трьохмісячний строк після опублікування цього Закону:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

7. Центральній виборчій комісії:

привести у місячний строк з дня опублікування цього Закону свої акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття актів, передбачених цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос