Идет загрузка документа (37 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О порядке делегирования полномочий органов исполнительной власти и органов местного самоуправления

Проект закона Украины от 01.02.2008 № 1472
Дата рассмотрения: 01.02.2008 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про порядок делегування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

Даний закон на основі Конституції та законодавства України має на меті упорядкувати делегування владних повноважень, забезпечити ефективність передачі та виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет Закону

Цей закон регулює відносини, які виникають у зв'язку з делегуванням владних повноважень, здійснюваних органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і пов'язані зі створенням умов делегування повноважень, реалізації делегованих повноважень та контролювання виконання делегованих повноважень.

Стаття 2. Визначення термінів

В цілях даного закону застосовуються наступні терміни:

державно-владні повноваження - права і обов'язки, реалізації яких пов'язана з настанням правових, організаційних, соціально-економічних та інших наслідків, пов'язаних не тільки з безпосереднім забезпеченням життєдіяльності територіальних громад, але й всієї держави, визначені як повноваження органів державної влади Конституцією та Законами України;

повноваження місцевого самоврядування - права і обов'язки, якими згідно Конституції та Законів України наділені суб'єкти системи місцевого самоврядування, спрямовані на безпосереднє забезпечення життєдіяльності територіальної громади та пов'язані з наданням адміністративних і громадських послуг жителям адміністративно-територіальних одиниць;

власні повноваження - повноваження, які відповідно до Конституції та законів України віднесені до компетенції органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування;

делеговані повноваження - ситуаційно, тимчасово або безстроково передані у відповідності із законом (делегування законом) або договором (делегування договором) органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування окремі повноваження або частина повноважень, які віднесені законом до компетенції іншого органу виконавчої влади або іншого органу місцевого самоврядування;

договір про делегування повноважень - акт про делегування повноважень, заснований на взаємній згоді сторін, що беруть участь у них, укладений для оптимальної реалізації владних функцій, що закріплені за суб'єктами права делегування повноважень;

право делегування повноважень - надана законодавством України можливість окремих суб'єктів владних повноважень делегування власних повноважень або повноважень інших суб'єктів;

суб'єкт делегування повноважень - суб'єкт владних повноважень, який наділений законодавством України правом делегування повноважень.

Стаття 3. Правові засади делегування повноважень

Делегування повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування та повноважень органів місцевого самоврядування органам виконавчої влади або іншим органам місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Конституції і законів України, статутів територіальних громад та умов договору між суб'єктом делегування повноважень та суб'єктом, якому делегуються повноваження.

Стаття 4. Суб'єкти правовідносин у сфері делегування повноважень

Суб'єкт правовідносин у сфері делегування обов'язково є суб'єктом владних повноважень.

До суб'єктів правовідносин у сфері делегування повноважень відносяться: суб'єкт права делегування повноважень (суб'єкт делегування повноважень), суб'єкт, повноваження якого делегуються та суб'єкт виконання делегованих повноважень.

Рішення про делегування окремих повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування приймає Верховна Рада України.

Рішення про делегування окремих повноважень органу місцевого самоврядування органу виконавчої влади або іншому органу місцевого самоврядування приймає відповідна місцева рада.

Жодний із суб'єктів права делегування повноважень не може бути примушений до реалізації власного права на делегування повноважень або на прийняття до виконання делегованих повноважень шляхом укладання договорів, окрім випадків, коли законодавством передбачено обов'язковість прийняття до виконання публічно-владних повноважень (у зв'язку із надзвичайними обставинами).

Суб'єктами виконання повноважень можуть бути органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та органи самоорганізації населення.

Стаття 5. Склад делегованих повноважень

До складу делегованих державних повноважень можуть входити повноваження які передбачені законодавством як такі, що можуть бути делегованими та повноваження, що можуть бути передані шляхом укладання договору.

Органам місцевого самоврядування можуть делегуватися права й обов'язки органів державної влади з одного або декількох питань, а також окремі повноваження, пов'язані із залученням органів місцевого самоврядування до реалізації загальнодержавних програм соціально-економічного розвитку.

Не допускається делегування державних повноважень, що відносяться до виключних повноважень суб'єктів владних повноважень.

Не можуть делегуватися державні повноваження, що забезпечують примусовий захист прав і свобод громадян.

Делегування владних повноважень може бути ситуаційне, на певний строк або безстрокове.

РОЗДІЛ II. ПРИНЦИПИ ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ

Стаття 6. Принципи делегування повноважень

Делегування публічно-владних повноважень відбувається на основі наступних принципів:

1) законність делегування повноважень;

2) соціально-економічна обґрунтованість делегування повноважень;

3) субсидіарність та додатковість виконання делегованих повноважень;

4) фінансово-матеріальна забезпеченість делегування повноважень;

5) підконтрольність здійснення делегованих повноважень;

6) добровільність виконання делегованих повноважень;

7) заборони субделегування;

8) доступності до адміністративних та громадських послуг.

Стаття 7. Законність делегування повноважень

Делегування владних повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення рішення органів місцевого самоврядування про делегування повноважень та договору про делегування повноваження не може суперечити Конституції та законам України.

Орган державної влади вправі делегувати органам місцевого самоврядування тільки повноваження, що входять до предмету їхнього відання.

Делегування владних повноважень не може порушувати права і гарантій місцевого самоврядування, встановлені Конституцією і законами України.

Стаття 8. Соціально-економічна обґрунтованість делегування повноважень

Делегування державно-владних повноважень здійснюється в інтересах соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць та територіальних громад, з урахуванням можливості їхнього здійснення органами місцевого самоврядування.

Стаття 9. Субсидіарність та додатковість виконання делегованих повноважень

Делегування владних повноважень повинно здійснюватися з урахуванням того, що суб'єкт виконання делегованих повноважень повинен бути здатним до їх реального здійснення з метою отримання результату, що вимагається, з найменшими затратами та не створювати для нього перешкод щодо реалізації власних повноважень.

Делеговані державно-владні повноваження не можуть створювати перешкоди для вирішення органами місцевого самоврядування питань місцевого значення.

Стаття 10. Фінансово-матеріальна забезпеченість делегування повноважень

Суб'єкт делегування належним чином та в необхідному обсязі для виконання делегованих повноважень гарантує фінансово-матеріальну забезпеченість делегованих повноважень.

Органи місцевого самоврядування виконують передані їм державні повноваження в тій мері, у який ці повноваження забезпечені фінансовими і матеріальними ресурсами.

Якщо передача державних повноважень забезпечена матеріальними і фінансовими ресурсами не повністю, сільська, селищна, міська чи районна (обласна) ради вносить подання до суб'єкта делегування про неможливість здійснення переданих повноважень повною мірою і визначає, у якій мірі здійсненні дані повноваження.

Суб'єкт делегування може ухвалити рішення щодо незгоди із зазначеним поданням і внести спірне питання на розгляд відповідного суду. У тому випадку якщо суб'єкт делегування у визначений термін не ухвалює рішення щодо зазначених питань, вважається, що він згодний з поданням про неможливість здійснення делегованих повноважень у повному обсязі. У цьому випадку обсяг виконання переданих повноважень визначається органом місцевого самоврядування самостійно. Суб'єкт делегування має право знову внести на розгляд органа місцевого самоврядування пропозицію про виконання делегованих повноважень за умови належного матеріально-фінансового забезпечення.

Матеріальні і фінансові засоби, необхідні для здійснення делегованих повноважень, можуть виділятися за умовами виконання делегованих повноважень - періодично (на певний період).

Фінансові засоби, необхідні для тривалого й постійного (більше одного року) здійснення делегованих повноважень органами місцевого самоврядування - як тих, які вже здійснюються органами місцевого самоврядування, так і знову переданих, - щорічно передбачаються у державному бюджеті окремою статтею.

Стаття 11. Підконтрольність здійснення делегованих повноважень

З метою ефективного виконання делегованих повноважень, суб'єктами правовідносин у сфері делегування владних повноважень, забезпечується прозорий та своєчасний контроль за законністю та доцільністю виконання делегованих повноважень.

Проведення контролю за виконанням делегованих повноважень не повинно створювати перешкод для здійснення власних повноважень.

Стаття 12. Добровільність виконання делегованих повноважень

Жодний із суб'єктів права делегування повноважень не може бути примушений до реалізації власного права на делегування повноважень або на прийняття до виконання делегованих повноважень шляхом укладання договорів, окрім випадків, коли законодавством передбачено обов'язковість прийняття до виконання владних повноважень (у зв'язку із надзвичайними обставинами).

Допускається відмова від виконання делегованих повноважень з причин незабезпеченості їх здійснення.

Стаття 13. Заборона субделегування

Суб'єктам виконання делегованих повноважень забороняється делегування будь-кому владних повноважень, які були їм делеговані за законом чи договором.

Стаття 14. Доступність до адміністративних та громадських послуг

Делеговані повноваження повинні виконуватися на рівні органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення, що дозволяє забезпечувати доступність адміністративних та громадських послуг для мешканців адміністративно-територіальних одиниць і ефективність їх надання.

РОЗДІЛ III. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ

Стаття 15. Права і обов'язки суб'єктів делегування повноважень

До прав суб'єкта делегування відносяться:

1) надання чи передача власних повноваження, окрім виключних повноважень (якщо ці повноваження не заборонено делегувати законами України);

2) змінювати склад делегованих повноважень;

3) контролювати законність та доцільність виконання делегованих повноважень;

4) вносити офіційні пропозиції щодо покращення стану виконання делегованих повноважень;

5) інші права передбачені законодавством.

Суб'єкт делегування зобов'язаний:

1) визначити перелік делегованих повноважень та умови їх виконання;

2) визначити джерела, обсяг, порядок та гарантії матеріально-технічного і фінансового забезпечення делегованих повноважень;

3) забезпечувати законність, обґрунтованість та доцільність делегування повноважень;

4) вивчати та аналізувати стан реалізації делегованих повноважень з метою визначення умов припинення виконання делегованих повноважень.

Стаття 16. Права і обов'язки суб'єктів, повноваження яких делегуються

Орган, повноваження якого делегуються, має право та зобов'язаний:

1) передати органу, який отримав делеговані повноваження, матеріально-технічні і фінансові засоби, визначені для їх забезпечення;

2) припинити приймати рішення з питань, вирішення яких віднесено до повноважень, які були делеговані;

3) забезпечити законність та своєчасність передачі делегованих повноважень;

4) контролювати правомірне та доцільне здійснення делегованих повноважень;

5) вимагати повернення фінансово-матеріальних ресурсів, невикористаних задля виконання делегованих повноважень.

Стаття 17. Права і обов'язки суб'єктів, які наділяються делегованими повноваженнями

Суб'єкт, якому делегуються повноваження, має право відмовити в прийнятті до виконання цих повноважень, якщо вони не забезпечені фінансово і матеріально-технічно.

Суб'єкт, який у встановленому законодавством порядку прийняв до виконання делеговані повноваження, несе відповідальність за їх здійснення.

Орган, який наділяється делегованими повноваженнями має право:

1) вимагати укладання договору про фінансове і матеріально-технічне забезпечення делегованих повноважень;

2) відмовитись від делегованих повноважень, прийнявши про це мотивоване рішення;

3) узгоджувати та уточнювати склад делегованих повноважень;

4) вимагати створення погоджувальної комісії із представників суб'єкта делегування та суб'єкта повноваження якого делегуються;

5) звернутися до суду з приводу захисту власних прав у процесі делегування.

Районна у місті рада може прийняти рішення про прийняття до виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади виключно після погодження зазначеного питання з міською радою.

Орган, який наділяється делегованими повноваженнями, зобов'язаний:

1) використовувати надані йому делеговані повноваження належним чином та у межах, встановлених законодавством України чи договором про делегування повноважень;

2) повідомити суб'єкт делегування про неможливість належного виконання делегованих повноважень;

3) використовувати матеріально-технічні і фінансові засоби, отримані для забезпечення делегованих повноваження виключно для забезпечення належного їх виконання;

4) виконувати делеговані повноваження у способи, які не суперечать законодавству України;

5) припинити використання фінансових та матеріальних ресурсів у випадку відмови від виконання делегованих повноважень.

РОЗДІЛ IV. ОСОБЛИВОСТІ ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 18. Підстави і умови делегування повноважень органів виконавчої влади

Рішення про делегування повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування всіх або певних територіальних громад приймається Верховною Радою України виключно у формі Закону України.

Рішення про делегування повноважень органів виконавчої влади повинно бути обґрунтованим, вмотивованим та таким, що може бути здійснено.

Суб'єкт права делегування не має права передавати повноваження, якщо не створені умови щодо фінансового і матеріально-технічного забезпечення їх виконання.

Не можуть делегуватися владні повноваження щодо вирішення питань, які знаходяться на розгляді у суб'єкта, повноваження якого делегуються.

Стаття 19. Зміст рішення про делегування окремих повноважень органів виконавчої влади

Закон про делегування окремих повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування має містити:

а) визначення мети та обґрунтування доцільності делегування окремих повноважень органів виконавчої влади;

б) перелік окремих повноважень органів виконавчої влади в різних галузях діяльності, якими наділяються органи місцевого самоврядування;

в) перелік конкретних органів місцевого самоврядування, які наділяються окремими повноваженнями органів виконавчої влади;

г) порядок передачі органам місцевого самоврядування матеріальних і фінансових засобів, необхідних для виконання делегованих повноважень;

д) строк, на який делегуються окремі повноваження органів виконавчої влади;

е) форми контролю за виконанням органами місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади;

ж) відповідальність органів місцевого самоврядування за виконання делегованих їм окремих повноважень органів виконавчої влади;

з) відповідальність органів державної влади за створення необхідних умов для виконання органами місцевого самоврядування делегованих повноважень.

Законом про делегування окремих повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування може бути передбачена необхідність укладання договору про виконання делегованих повноважень між органами виконавчої влади, окремі повноваження яких делегуються, та органами місцевого самоврядування, яким ці повноваження делегуються. Договір укладається з метою визначати порядок передачі та використання органами місцевого самоврядування матеріальних і фінансових засобів необхідних для виконання делегованих повноважень.

В законі про делегування окремих повноважень органів виконавчої влади може бути передбачений перехідний період для передачі цих повноважень та необхідних для їх виконання матеріальних і фінансових засобів органам місцевого самоврядування.

Стаття 20. Виконання органами місцевого самоврядування делегованих їм окремих повноважень органів виконавчої влади

Органи місцевого самоврядування здійснюють передані їм державні повноваження самостійно з метою, визначеною законом України або договором. Органи місцевого самоврядування вільні у виборі форм і методів виконання цих повноважень, якщо вони суперечать законодавству України.

До виконання окремих повноважень органів виконавчої влади, що делегуються законом, органи місцевого самоврядування приступають одразу ж після набуття чинності закону.

Виконання органом місцевого самоврядування окремих повноважень органу виконавчої влади, що надані договором, починається в строки, передбачені договором, і лише після передачі відповідних матеріальних і фінансових засобів.

Акти органів місцевого самоврядування, прийняті в рамках переданих їм повноважень по предметах відання органів державної влади, не можуть суперечити актам вищої юридичної сили.

Акти органів місцевого самоврядування з питань виконання окремих повноважень органів виконавчої влади підлягають державній реєстрації у порядку визначеному законом для актів відповідних органів виконавчої влади.

Акти органів місцевого самоврядування з питань виконання окремих повноважень органів виконавчої влади можуть бути скасовані у порядку та за наявності підстав, передбачених законом для актів органів місцевого самоврядування.

Стаття 21. Відмова виконувати окремі делеговані повноваження

Суб'єкт владних повноважень може відмовитися від виконання делегованих повноважень у випадках якщо виконання делегованих повноважень є неможливим із причин, що не залежать від суб'єкта, який їх виконує, а саме у разі виникненні таких випадків:

1) введення в Україні або в окремих її місцевостях режиму надзвичайного або воєнного стану

2) загрози небезпеки державній незалежності України;

3) оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації;

4) неналежного, недостатнього або несвоєчасного фінансового та матеріально-технічного забезпечення;

5) створення таких умов реалізації делегованих повноваження, який заважає реалізації власних повноважень;

6) делегуванні повноважень, виконання яких не забезпечено правовими та організаційними засобами здійснення або потребує прийняття неправомірних рішень.

У випадку відмови виконувати окремі повноваження суб'єкт, який їх делегував не може відмовити у прийнятті до виконання переданих їм повноважень або зобов'язаний передати дані повноваження для виконання іншому суб'єкту владних повноважень.

Відмова від виконання делегованих повноважень повинна бути обґрунтованою і може бути оскаржена у суді згідно з правилами адміністративного судочинства.

Стаття 22. Вилучення у органів місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади

Суб'єкт, що делегував органу місцевого самоврядування державні повноваження на основі прийнятого ним закону, може за власною ініціативою вилучити окремі повноваження органів виконавчої влади, якщо при сформованих умовах ці повноваження можуть бути найбільше ефективно здійснені цим суб'єктом або іншим, а також у випадках:

неможливості їх належного матеріального та фінансового забезпечення;

систематичного невиконання або неналежного виконання органами та посадовими особами місцевого самоврядування;

виконання їх у способи і форми, які суперечать законодавству України.

Вилучення у органів місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади в двох останніх випадках може бути здійснене на підставі відповідного рішення суду.

До набуття чинності закону про вилучення у органів місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади у таких випадках Кабінет Міністрів України за наявності відповідного рішення суду може доручити тимчасове виконання цих повноважень відповідній місцевій державній адміністрації.

Стаття 23. Сприяння органам місцевого самоврядування у виконанні ними окремих повноважень органів виконавчої влади

Органи державної влади та їх посадові особи сприяють органам місцевого самоврядування у виконанні ними окремих повноважень органів виконавчої влади шляхом:

а) надання методичної допомоги органам місцевого самоврядування з питань виконання ними окремих повноважень органів виконавчої влади;

б) узагальнення та поширення досвіду роботи органів місцевого самоврядування з питань виконання ними окремих повноважень органів виконавчої влади;

в) надання цільової організаційної, матеріальної та фінансової допомоги органам місцевого самоврядування з питань виконання ними окремих повноважень органів виконавчої влади;

г) організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування, на яких покладається виконання окремих повноважень органів виконавчої влади;

д) надання органам місцевого самоврядування матеріалів і документів, необхідних для виконання окремих повноважень органів виконавчої влади.

Стаття 24. Припинення виконання органами місцевого самоврядування делегованих їм окремих повноважень органів виконавчої влади

Припинення виконання органами місцевого самоврядування делегованих їм окремих повноважень органів виконавчої влади відбувається у випадках:

закінчення строку, на який окремі повноваження органу місцевого самоврядування були делеговані відповідно до договору або дострокового припинення дії договору на підставах, передбачених договором;

якщо виконання делегованих повноважень із причин, що не залежать від суб'єкта виконання делегованих повноважень, стає неможливим або неналежним.

Суб'єкт, що делегував органу місцевого самоврядування державно-владні повноваження на основі прийнятого ним рішення, може за власною ініціативою прийняти на себе виконання делегованих повноважень, якщо при умовах, що склалися, ці повноваження можуть бути найбільше ефективно здійснені суб'єктом права делегування.

Стаття 25. Підстави і умови делегування повноважень органів місцевого самоврядування

Делегування повноважень органів місцевого самоврядування може здійснюватися як за законом, прийнятим Верховною Радою України, так і згідно рішення органів місцевого самоврядування та договору про делегування владних повноважень.

Рішення про делегування окремих повноважень ради, її виконавчого органу, сільського, селищного, міського голови приймається відповідною сільською, селищною, міською, районною, обласною радою на її сесії.

Окремі повноваження органу місцевого самоврядування - сільської, районної, міської, районної або обласної ради, її виконавчого органу, сільського, селищного, міського голови можуть бути делеговані іншому органу місцевого самоврядування (органу місцевого самоврядування іншого територіального рівня чи іншої територіальної громади), органу виконавчої влади або органу самоорганізації населення.

Окремі повноваження районної у місті ради, її виконавчого органу можуть бути делеговані іншому органу місцевого самоврядування, органу виконавчої влади на підставі рішення відповідної міської ради.

Делегування окремих повноважень органу місцевого самоврядування іншому органу місцевого самоврядування, органу виконавчої влади здійснюється шляхом укладання відповідного договору на строк, вказаний в договорі.

Делегування окремих повноважень органів місцевого самоврядування органу самоорганізації населення здійснюється відповідно до рішення сільської селищної, міської, районної в місті ради у порядку, визначеному Законом України "Про органи самоорганізації населення".

Повноваження органу місцевого самоврядування не можуть бути делеговані іншому органу у наступних випадках:

1) якщо вони віднесені законом або статутом територіальної громади до виключних повноважень органу місцевого самоврядування;

2) якщо це призведе по погіршення соціально-економічного стану територіальної громади або до погіршення якості надання населенню адміністративних і соціальних послуг;

3) якщо вони не забезпечені належними фінансовими та матеріальними ресурсами.

Стаття 26. Зміст договору про делегування повноважень органів місцевого самоврядування

Передача делегованих повноважень здійснюється за наявності згоди органу, якому ці повноваження делегуються, після укладання відповідного договору про делегування повноважень.

Договір про виконання окремих повноважень органу місцевого самоврядування, що делегуються, підписується за дорученням ради відповідним сільським, селищним, міським головою, головою районної, обласної ради та керівником органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, якому ці повноваження делегуються.

Договір про делегування й прийняття повноважень повинен передбачати:

1) обґрунтування правомірності та доцільності делегування повноважень;

2) строки його дії;

3) перелік окремих повноважень, що делегуються;

4) порядок матеріально-фінансового забезпечення делегованих повноважень;

5) відповідальність суб'єктів делегування за невиконання договору;

6) умови розірвання договору і повернення делегованих повноважень;

7) порядок та форми контролю за виконанням делегованих повноважень.

Договір про делегування владних повноважень може містити і інші положення, що забезпечують ефективне та дієве виконання делегованих повноважень.

Розділ V. Контроль та відповідальність у сфері надання і здійснення делегованих повноважень

Стаття 27. Відповідальність суб'єктів правовідносин у сфері делегування повноважень

З моменту початку виконання делегованих повноважень органи та посадові особи, яким делегуються ці повноваження, несуть відповідно цивільно-правову, кримінальну, адміністративну та дисциплінарну відповідальність у порядку та випадках, передбачених законом або відповідним договором.

При встановленні фактів невиконання або неналежного виконання делегованих повноважень з вини посадових осіб органу, якому ці повноваження були делеговані, відповідний орган може звертатися до вищестоящої посадової особи з метою притягнення винуватих до дисциплінарної відповідальності.

Органи та посадові особи несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання делегованих їм повноважень лише в тій мірі, в якій вони були забезпечені необхідними матеріальними і фінансовими засобами.

Стаття 28. Здійснення контролю за виконанням делегованих повноважень

Суб'єкти, що делегували повноваження, здійснюють контроль як за законністю, так і за доцільністю рішень суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт делегування може звернутися із поданням про скасування недостатньо обґрунтованого або неправомірного рішення представницького органа місцевого самоврядування або рішення, яке суперечить законодавству України, а також інших органів місцевого самоврядування, прийняте в рамках переданих державних повноважень.

Контроль за виконанням делегованих повноважень провадиться уповноваженими посадовими особами суб'єкта права делегування або суб'єкта, повноваження якого делегуються. Для проведення контролю можуть створюватися спеціальні контрольні комісії та інші контролюючі органи у складі суб'єкта делегування або суб'єкта, повноваження якого делегуються.

Для проведення контролю суб'єкт права делегування вправі:

провадити перевірки діяльності виконавця делегованих повноважень щодо здійснення наданих їм публічно-владних повноважень;

призначати уповноважених для постійного спостереження за здійсненням делегованих повноважень;

запитувати й одержувати у певний строк, а при надзвичайних обставинах (стихійні лиха, екологічні катастрофи й ін.) негайно необхідні документи й іншу інформацію про здійснення делегованих повноважень.

Суб'єкт делегування вправі припиняти рішення суб'єкта виконання делегованих повноважень. Припинені акти повинні бути протягом (певного терміну) скасовані або змінені органом, який їх прийняв. Якщо протягом такого терміну припинений акт не буде відмінний або змінений або ж зміни, внесені в нього, будуть недостатньо обґрунтованими або будуть суперечити законодавству України, даний акт оскаржується у суді згідно з Кодексом адміністративного судочинства України.

Порядок та форми контролю за виконанням делегованих повноважень регулюються законодавством України та договором про делегування повноважень.

Здійснення фінансового контролю щодо окремих сфер реалізації делегованих повноважень регулюються відповідними законодавчими актами України.

Розділ VI. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.

 

Голова Верховної Ради
України

 
А. ЯЦЕНЮК

Опрос