Идет загрузка документа (40 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О нотариате"

Проект закона Украины от 11.02.2008 № 1425-1
Дата рассмотрения: 11.02.2008 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат"

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383; 1998 р., N 35, ст. 241; 2002 р., N 16, ст. 114; 2003 р., N 30, ст. 247; 2004 р., N 2, ст. 6, 11, ст. 140; 2005 р., N 42, ст. 464; 2006 р., N 13, ст. 110, N 35, ст. 295) такі зміни:

1. Доповнити Закон статтею 21 такого змісту:

"Стаття 21. Державне регулювання нотаріальної діяльності

1. Державне регулювання нотаріальної діяльності забезпечується встановленням єдиного порядку допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріальних дій; визначенням органів, які здійснюють контроль за організацією нотаріату України та за виконанням правил нотаріального діловодства; встановленням організаційно-правових форм такого контролю; визначенням державного мита для державних нотаріусів і встановленням мінімальних розмірів оплати за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами; встановленням розмірів плати за надання додаткових інформаційно-технічних послуг та порядку її справляння.

2. Контроль за законністю вчинюваних нотаріальних дій здійснюється судом.

3. Контроль за організацією нотаріату в Україні здійснюється Міністерством юстиції України.

4. Перевірка організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства здійснюється Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі".

2. Статті 3 - 5 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Нотаріус

1. Нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, пройшов стажування, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

2. Нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, перебувати у штаті органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи інших юридичних осіб, бути народним депутатом, а також виконувати іншу оплачувану роботу, окрім викладацької, наукової, творчої та на виборних посадах в органах самоврядування нотаріусів.

3. Особова справа нотаріуса зберігається і ведеться територіальними органами юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Стаття 4. Права нотаріуса

1. Нотаріус має право:

1) складати проекти правочинів та інших документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, а також виготовляти копії документів та виписок з них;

2) надавати консультації правового характеру;

3) підвищувати кваліфікацію;

4) витребувати від юридичних і фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

2. Нотаріус може мати інші права, передбачені законодавством України.

Стаття 5. Обов'язки нотаріуса

1. Нотаріус зобов'язаний:

1) дотримуватися законів та присяги;

2) сприяти фізичним та юридичним особам, територіальним громадам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати їх права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій;

3) зберігати нотаріальну таємницю;

4) відмовляти у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності закону;

5) зберігати документи нотаріального діловодства та архіву, не допускати їх пошкодження чи знищення;

6) пройти підвищення кваліфікації у випадку, передбаченому пунктом 3) частини першої стаття 291 цього Закону;

7) дотримуватися правил професійної етики нотаріуса;

8) виконувати інші обов'язки, передбачені цим Законом.

2. На нотаріуса не можуть покладатися обов'язки, не передбачені цим Законом."

3. Статтю 8 викласти в такій редакції:

"Стаття 8. Нотаріальна таємниця

1. Нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.

2. Нотаріус та особи, зазначені у статті 3 цього Закону, а також стажист нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

3. Обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.

4. Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

5. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.

6. Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, що знаходяться в провадженні цих органів з обов'язковим зазначенням номеру справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.

7. Довідки про вартість майна, що є предметом нотаріально посвідчених договорів, які необхідні виключно для визначення правильності оподаткування, надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу органів державної податкової служби.

8. Довідки про заповіти видаються тільки після смерті заповідача.

9. Нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

4. Доповнити Закон статтею 81 такого змісту:

"Стаття 81. Гарантії нотаріальної діяльності

1. Держава гарантує і забезпечує рівні умови доступу громадянам до зайняття нотаріальною діяльністю та рівні можливості нотаріусам в організації та здійсненні ними нотаріальної діяльності.

2. Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема, з метою перешкодити виконанню ним своїх обов'язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, стажиста, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.

3. Кримінальна справа щодо нотаріуса може бути порушена лише Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва чи Севастополя.

4. Проникнення до приміщення, де знаходиться робоче місце нотаріуса, в його особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук нотаріуса, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитись тільки за мотивованою постановою судді.

5. Вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому цим Законом, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою судді тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду."

5. Статтю 11 викласти в такій редакції:

"Стаття 11. Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю

1. Особам, які склали кваліфікаційний іспит, Міністерством юстиції України за поданням відповідного територіального органу юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі видається свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

2. Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається без обмеження строку дії і може бути анульоване Міністерством юстиції України в разі його видачі на підставі недостовірних даних.

3. Особа, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю якої анульоване, може оскаржити до суду рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в порядку, встановленому законодавством.".

6. Статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Стажист нотаріуса

1. Стажистом нотаріуса може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту та володіє державною мовою. Не може бути стажистом нотаріуса особа, яка має судимість за навмисний злочин, а також особа, визнана судом недієздатною (обмежено дієздатною).

2. Стажист нотаріуса проходить стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса.

3. Умови роботи визначаються трудовим контрактом між стажистом та приватним нотаріусом чи державною нотаріальною конторою з додержанням законодавства про працю.

4. Нотаріус забезпечує підготовку стажиста до нотаріальної діяльності."

7. Статтю 13 викласти в такій редакції:

"Стаття 13. Нотаріальний округ

1. Нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце приватного нотаріуса.

2. Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі поза квотою.

3. Міністерство юстиції України затверджує перелік нотаріальних округів, а також кількість приватних нотаріусів у кожному нотаріальному окрузі з дотриманням положень статті 241 цього Закону.

4. Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.".

8. Доповнити Закон статтями 241, 242 такого змісту:

"Стаття 241. Квоти приватних нотаріусів

1. Гранична кількість приватних нотаріусів у кожному нотаріальному окрузі (квота) визначається Міністерством юстиції України за поданням відповідного територіального органу юстиції в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі з урахуванням чисельності населення, що проживає в цьому окрузі, кількості вчинених нотаріальних дій, навантаження на кожного нотаріуса та соціально-економічного стану регіону. При цьому чисельність населення, яка обслуговується приватним нотаріусом нотаріального округу, не може бути більшою, ніж 30 тисяч, та меншою, ніж:

а) 20 тисяч у нотаріальних округах з чисельністю населення до 100 тисяч;

б) 15 тисяч у нотаріальних округах з чисельністю населення від 100 до 500 тисяч;

в) 12 тисяч у нотаріальних округах з чисельністю населення від 500 тисяч до 1 мільйона;

г) 10 тисяч у нотаріальних округах з чисельністю населення більше 1 мільйона;

д) 5 тисяч у Київському міському нотаріальному окрузі;

2. Кількість приватних нотаріусів в одному нотаріальному окрузі не може бути меншою трьох.

3. Зменшення кількості нотаріусів у нотаріальному окрузі можливе виключно при припиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса в цьому окрузі.

4. Рішення про збільшення (зменшення) кількості приватних нотаріусів у нотаріальному окрузі, прийняте з порушенням правил, встановлених цією статтею, підлягає скасуванню Міністерством юстиції України або судом. Скасування такого рішення тягне за собою припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, якому було видане реєстраційне посвідчення на підставі цього рішення.

Стаття 242. Робоче місце приватного нотаріуса

1. Приміщення, в якому знаходиться робоче місце приватного нотаріуса, має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність.

2. Приміщення повинно відповідати таким умовам:

1) давати можливість кожному приватному нотаріусу, що здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність;

2) бути захищеним від несанкціонованого проникнення;

3) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса;

4) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, що здійснюють нотаріальну діяльність у його межах.

3. До початку нотаріальної діяльності приватним нотаріусом, а також у разі зміни адреси розташування робочого місця приватного нотаріуса, відповідним територіальним органом юстиції в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі проводиться перевірка відповідності робочого місця приватного нотаріуса встановленим вимогам, за результатами якої складається акт про сертифікацію робочого місця приватного нотаріуса або акт про відмову у сертифікації робочого місця приватного нотаріуса. Акт про відмову у сертифікації робочого місця приватного нотаріуса може бути оскаржений нотаріусом до суду протягом одного місяця з дня одержання ним примірника акта.

4. Приватний нотаріус може здійснювати нотаріальну діяльність лише за наявності акта про сертифікацію робочого місця приватного нотаріуса або рішення суду, яке набрало законної сили, яким визнано незаконним акт про відмову у сертифікації робочого місця нотаріуса.

5. У разі припинення права власності або права користування приміщенням, в якому розташоване робоче місце приватного нотаріуса, його нотаріальна діяльність зупиняється.

6. Про зміну адреси робочого місця приватний нотаріус зобов'язаний протягом трьох робочих днів повідомити відповідний територіальний орган юстиції в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі."

9. Статтю 25 вилучити.

10. Статтю 28 викласти в такій редакції:

"Стаття 28. Страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса

1. Страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса є обов'язковим і здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями чи бездіяльністю приватного нотаріуса при здійсненні ним нотаріальної діяльності.

2. Здійснення нотаріальної діяльності приватним нотаріусом без договору страхування цивільно-правової відповідальності забороняється.

3. Держава не несе відповідальності за шкоду, завдану неправомірними діями чи бездіяльністю приватного нотаріуса при здійсненні ним нотаріальної діяльності. Приватний нотаріус не несе відповідальності по зобов'язаннях держави.

4. Мінімальний розмір страхової суми становить сто мінімальних розмірів заробітної плати.

5. Порядок і умови обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса встановлюються законом.".

11. Доповнити Закон статтею 291, 292 такого змісту:

"Стаття 291. Підстави зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса

1. Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин:

1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення робочого місця або це приміщення не відповідає вимогам, встановленим цим Законом, - до усунення цих недоліків;

2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування цивільно-правової відповідальності нотаріуса або розмір страхових сум не відповідає вимогам цього Закону - до усунення цих недоліків;

3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував правила нотаріального діловодства - до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не менше одного тижня та не більше одного місяця);

4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від надання відповідному територіальному органу юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в порядку, передбаченому цим Законом, документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини;

5) якщо приватний нотаріус оскаржив рішення про припинення нотаріальної діяльності у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 301 цього Закону, - до вирішення питання по суті;

6) у разі винесення судом рішення про визнання приватного нотаріуса безвісно відсутнім;

7) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, передбаченому цим Законом;

8) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам та особам, зазначених у частинах 5, 6, 7 цього Закону, - до усунення цих недоліків.

2. Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує чотирьох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, пологи, догляд за дитиною, хвороба тощо).

3. Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше двох тижнів приватний нотаріус зобов'язаний до дня зупинення письмово повідомити відповідний територіальний орган юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та строку відсутності.

Стаття 292. Порядок зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса

1. Рішення про зупинення приватної нотаріальної діяльності приватного нотаріуса приймають керівники Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за наявності підстав, передбачених цим Законом.

2. Територіальний орган юстиції в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі зобов'язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності і передати йому копію наказу.

3. Наказ про зупинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України або до суду у місячний строк з дня його одержання.

4. Приватний нотаріус зобов'язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про зупинення його нотаріальної діяльності. Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення його іншим нотаріусом має право знімати заборону відчуження майна, реєструвати відомості про припинення іпотеки, здійснювати провадження по депозитних операціях, видавати документи, прийняті на зберігання, а також видавати довідки, витяги, дублікати документів з архіву приватного нотаріуса.

Вчинення інших нотаріальних дій приватним нотаріусом, нотаріальна діяльність якого зупинена, забороняється.".

12. Статтю 30 викласти в такій редакції:

"Стаття 30. Підстави припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса

1. Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є:

1) подання приватним нотаріусом заяви про припинення нотаріальної діяльності за власним бажанням;

2) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;

3) обрання або призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;

4) припинення громадянства України або виїзд за межі України на постійне проживання;

5) анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю;

6) перевищення нотаріусом строку, передбаченого частиною другою статті 291 цього Закону;

7) невиконання нотаріусом наказу відповідного територіального органу юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження нотаріусом такого наказу в порядку, передбаченому частиною третьою статті 292 цього Закону;

8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за навмисний злочин;

9) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса недієздатним, обмежено дієздатним або про застосування до нього примусових заходів медичного характеру;

10) набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним наказу Міністерства юстиції України, який порушує вимоги частини четвертої статті 241 цього Закону, або скасування Міністерством юстиції України такого наказу;

11) набрання законної сили рішенням суду яким встановлено факт навмисного порушення закону нотаріусом.".

13. Доповнити Закон статтею 301 такого змісту:

"Стаття 301. Порядок припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса

1. Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється відповідним територіальним органом юстиції в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі за наявності підстав, передбачених цим Законом, шляхом видання наказу про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.

2. Відповідний територіальний орган юстиції в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі зобов'язаний негайно повідомити приватного нотаріуса про припинення його нотаріальної діяльності і передати йому копію наказу про припинення нотаріальної діяльності.

3. Приватний нотаріус зобов'язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

4. Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до суду протягом одного місяця з дня одержання ним копії наказу. Оскарження наказу приватним нотаріусом зупиняє реалізацію положень, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї статті.

5. Особа, нотаріальна діяльність якої припинена, зобов'язана протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до відповідного державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. У разі якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений рішенням Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, відповідного територіального органу юстиції в області, містах Києві та Севастополі, але лише один раз і не більше ніж на місяць.

6. У разі неможливості або відмови приватного нотаріуса особисто здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов'язок покладається на відповідний територіальний орган юстиції в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, який при необхідності залучає до цього представників органів внутрішніх справ.

7. Порядок та умови здачі і знищення особистої печатки приватного нотаріуса встановлюються і забезпечуються спеціально уповноваженими органами з питань дозвільної системи.

8. Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення.".

14. Статтю 31 викласти в такій редакції:

"Стаття 31. Оплата вчинюваних нотаріальних дій

1. За вчинення нотаріальних дій приватні нотаріуси стягують плату за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою, але не меншу за її мінімальний розмір.

2. Мінімальний розмір оплати нотаріальних дій та окремі пільгові категорії громадян, для яких оплата нотаріальних дій не може бути вищою за її мінімальний розмір, визначаються законом.

3. Оплата додаткових послуг правового характеру, наданих приватним нотаріусом, що не належать до вчинюваної нотаріальної дії, а також інформаційно-технічних послуг, провадиться за домовленістю сторін.".

15. Доповнити Закон статтею 311, виклавши її в такій редакції:

"Стаття 311. Додаткові інформаційно-технічні послуги

1. Окремі нотаріальні дії вчиняються нотаріусами з використанням інформації з Державних реєстрів, що створені згідно законів України, держателем яких є Міністерство юстиції України.

2. Міністерство юстиції України зобов'язане забезпечити доступ нотаріусів до роботи з Державними реєстрами, зазначеними у частині першій цієї статті.

3. Відомості про вчинення окремих видів нотаріальних дій підлягають реєстрації в Державних реєстрах відповідно до законодавства.

4. Перелік та порядок ведення Державних реєстрів, розмір плати за надання додаткових інформаційно-технічних послуг та порядок її справляння встановлюються законами.

5. Впровадження і надання додаткових інформаційно-технічних послуг, що не передбачені законами, забороняється.".

16. Статтю 33 викласти її у такій редакції:

"Стаття 33. Перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства

1. Відповідний територіальний орган юстиції в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі здійснюють перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріуса та виконання ним правил нотаріального діловодства за певний період. Попередні періоди, які раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок.

2. Перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріуса та виконання ним правил нотаріального діловодства здійснюється виключно у приміщенні, де знаходиться робоче місце нотаріуса, відповідним територіальним органом юстиції в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі з обов'язковим повідомленням нотаріуса за два тижні про час перевірки. Нотаріус зобов'язаний надавати особам, які уповноважені проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності та нотаріального діловодства.

3. У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності нотаріуса або неодноразових порушень правил нотаріального діловодства відповідний територіальний орган юстиції в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, який проводив перевірку, може зупинити діяльність нотаріуса в порядку, встановленому цим Законом, на час усунення порушень в організації нотаріальної діяльності нотаріуса або на час проходження підвищення кваліфікації цим нотаріусом в порядку і строки, передбачені наказом про зупинення нотаріальної діяльності.".

17. Доповнити Закон статтями 331, розмістивши їх у Розділі II Закону:

"Стаття 331. Нотаріальна дія

1. Нотаріальна дія - посвідчення у встановленому цим Законом порядку безспірних прав та фактів, що мають юридичне значення, а також вчинення інших дій та здійснення інших заходів, спрямованих на забезпечення реалізації безспірних прав або виконання безспірних зобов'язань осіб, які звернулися до нотаріуса.

2. Вчинення нотаріальних дій здійснюється в порядку та з дотриманням правил, встановлених цим Законом.

3. Тексти нотаріально засвідчуваних документів викладаються на папері встановленого формату за виключенням випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

4. Тексти дублікатів документів, що зберігаються у справах нотаріуса, заповітів, актів про морські протести та протести векселів, договорів про відчуження нерухомого майна та іншого майна, що підлягає державній реєстрації, свідоцтв, довіреностей на право розпорядження нерухомим майном та іншим майном, що підлягає державній реєстрації, цінними паперами, викладаються нотаріусами на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів встановлюються Міністерством юстиції України.

5. Примірники документів, що залишаються у справах нотаріуса викладаються на папері встановленого формату.

6. Тексти документів нотаріального діловодства, а також інформація, отримана нотаріусом з Державних реєстрів відповідно до статті 311 цього Закону, що залишається у справах нотаріуса, викладаються на папері встановленого формату.

7. Вчинена нотаріальна дія є безспірним фактом, що не потребує додаткового доказування в суді, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування тощо".

18. Статтю 34 викласти у такій редакції:

"Стаття 34. Нотаріальні дії, що вичиняються нотаріусами:

1. Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:

1) посвідчення правочинів (договори, заповіти, довіреності та ін.);

2) вжиття заходів до охорони спадкового майна;

3) видача свідоцтва про право на спадщину;

4) видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті другого подружжя;

5) видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);

6) видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;

7) опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;

8) видача дублікатів документів, що зберігаються у справах нотаріуса;

9) накладення та знімання заборони відчуження нерухомого майна та іншого майна, що підлягає державній реєстрації;

10) засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них;

11) засвідчення справжності підпису на документах;

12) засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу;

13) посвідчення факту, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;

14) посвідчення факту, що фізична особа є живою;

15) посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці;

16) посвідчення час пред'явлення документів;

17) передача заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;

18) прийом у депозит грошових сум та цінних паперів;

19) вчинення виконавчих написів;

20) вчинення протестів векселів;

21) вчинення морських протестів;

22) прийом на зберігання документів.

2. Законами на нотаріусів може бути покладено вчинення й інших нотаріальних дій.".

19. Статтю 36 вилучити.

20. Статтю 37 викласти в такій редакції:

"Стаття 37 Нотаріальні дії, що вчиняються посадовими, службовими особами органів місцевого самоврядування

1. У населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені посадові, службові особи відповідного органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:

1) вживають заходів до охорони спадкового майна;

2) видають дублікати посвідчених ними документів.

2. Посадові, службові особи органів місцевого самоврядування не мають права на оформлення документів, призначених для використання за межами державного кордону.".

21. Частину четверту статті 55 викласти у такій редакції:

"4. Посвідчення угод про відчуження жилого будинку, квартири, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться за місцем розташування вказаного майна, а посвідчення угод про іпотеку цього майна - за місцем його розташування або за місцезнаходженням сторони правочину (юридичної особи чи за місцем постійного проживання фізичної особи)."

22. У тексті статей 60, 61, 63 - 69, 71 Закону слова "державний нотаріус" та "державна нотаріальна контора" в усіх відмінках замінити словами "нотаріус" у відповідному відмінку.

23. У тексті Закону слова "управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій" в усіх відмінках замінити словами "Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі" у відповідному відмінку.

24. У тексті Закону слова "угода" в усіх відмінках замінити словами "правочин" у відповідному відмінку.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, крім положень пункту 14., які набирають чинності при прийнятті відповідного закону про оплату нотаріальних дій.

2. Міністерству юстиції України:

привести відповідні нормативно-правові акти Міністерства юстиції України у відповідність із цим Законом та Конституцією України;

скасувати реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і відомств, що суперечать цьому Закону.

3. Органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям:

вирішити питання щодо надання державним нотаріальним архівам додаткової площі або нових приміщень для розміщення в установленому порядку архівних фондів;

з метою забезпечення населення нотаріальними послугами сприяти Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у забезпеченні приміщеннями нотаріусів.

4. У першому реченні частини другої статті 2 Закону України "Про адвокатуру" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 9, ст. 62; 2007 р., N 2, ст. 12) слово "державному" виключити.

____________

Опрос