Идет загрузка документа (33 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О кредитовании на получение высшего образования

Проект закона Украины от 30.11.2007 № 1084
Дата рассмотрения: 30.11.2007 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про кредитування на здобуття вищої освіти

Цей Закон регулює відносини, пов'язані зі створенням системи державної підтримки кредитування на здобуття вищої освіти, підвищенням доступності та забезпеченням рівних можливостей для одержання якісної освіти, насамперед - малозабезпеченим верствам населення, запровадженням ефективних економічних механізмів фінансування вищих навчальних закладів України.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет регулювання Закону

Цей Закон визначає порядок і умови надання та повернення кредитів на здобуття вищої освіти (далі - освітніх кредитів), права, обов'язки й відносини фінансово-кредитних установ, позичальників, вищих навчальних закладів та уповноважених органів державної влади, відповідальних за формування і реалізацію державної політики у сфері кредитування та освіти.

Стаття 2. Законодавство про освітні кредити

Відносини, пов'язані з наданням та поверненням освітніх кредитів, а також інші випливаючі з них суспільні відносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про вищу освіту", цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами, виданими органами державної влади у межах їх компетенції.

Стаття 3. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

позичальник - повнолітній громадянин України або неповнолітній (у віці від 14 до 18 років) громадянин України (в особі його уповноваженого представника), який поступив (зарахований) у вищий навчальний заклад державної або недержавної форми власності, що має державну акредитацію (далі - вищий навчальний заклад), уклав з банком-агентом договір освітнього кредиту в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, і на день укладання договору освітнього кредиту відповідає вимогам, установлюваним Кабінетом Міністрів України;

банк-агент - банк, відібраний в установленому порядку уповноваженим органом для участі в кредитуванні на здобуття вищої освіти, що укладає з позичальником договір освітнього кредиту;

освітній кредит - кошти, що надаються позичальникові банком-агентом на умовах, передбачених укладеним договором, для оплати освітніх послуг, що надаються позичальникові вищим навчальним закладом

договір освітнього кредиту - договір, відповідно до якого банк-агент зобов'язується надати грошові кошти для оплати освітніх послуг, що надаватимуться позичальникові вищим навчальним закладом згідно договору про надання освітніх послуг на платній основі, а позичальник зобов'язується повернути отриману грошову суму та сплатити відсотки на неї, як передбачено в цьому Законі;

уповноважений орган - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань освіти і науки, що здійснює функції з забезпечення надання державних послуг у сфері освітнього кредитування та фінансування видатків по державній підтримці системи освітнього кредитування відповідно до цього Закону;

субсидіарна відповідальність - відповідальність, яка виникає у уповноваженого органа по зобов'язаннях позичальника за договором освітнього кредиту у випадках, передбачених цим Законом, порядок несення якої визначається Цивільним кодексом України.

Розділ II. ДОГОВІР ОСВІТНЬОГО КРЕДИТУ

Стаття 4. Форма договору освітнього кредиту

1. Договір освітнього кредиту укладається у простій письмовій формі.

Форма типового договору освітнього кредиту установлюється Національним банком України.

Недотримання письмової форми договору освітнього кредиту тягне за собою недійсність цього договору.

2. Договір освітнього кредиту укладається сторонами не менш ніж у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Стаття 5. Розмір освітнього кредиту

1. Розмір освітнього кредиту визначається договором освітнього кредиту, але у випадку застосування передбаченого цим Законом механізму державної підтримки освітнього кредитування для одного позичальника в розрахунку на один навчальний рік не може перевищувати величину, установлювану Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань освіти і науки.

Кредити для оплати видатків позичальника, пов'язаних з одержанням освітніх послуг на платній основі в частини, що перевищує суму, зазначену в абзаці першому цієї частини, або у разі відсутності передбаченої цим Законом державної підтримки освітнього кредитування надаються на загальних підставах у порядку, установленому цивільним законодавством України.

Стаття 6. Порядок укладання договору освітнього кредиту

1. Договір освітнього кредиту укладається між позичальником та банком-агентом.

Банком-агентом може бути будь-який банк, який пройшов тендерний відбір на право брати участь у кредитуванні на здобуття вищої освіти.

Порядок проведення тендерного відбору банків на право брати участь у в кредитуванні на здобуття вищої освіти, кваліфікаційні вимоги до банків - претендентів на участь в тендерному відборі, та інші істотні умови та обмеження встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

2. Позичальник, який уклав з банком-агентом договір освітнього кредиту, не вправі в період дії зазначеного договору укладати інші договори освітнього кредиту.

3. Недотримання позичальником вимог, зазначених в частині третій цієї статті, тягне за собою недійсність другого та усіх наступних договорів освітнього кредиту. Такі договори є недійсними.

Стаття 7. Порядок надання освітнього кредиту

1. Освітній кредит надається банком-агентом у національній валюті України на підставі заяви позичальника шляхом перерахування суми освітнього кредиту одноразово (за весь період навчання, визначений у договорі надання освітніх послуг на платній основі) або періодичними платежами, у розмірі, визначеному договором освітнього кредиту, на рахунок вищого навчального закладу, з яким у позичальника укладений договір надання освітніх послуг на платній основі, без використання розрахункового рахунку позичальника (далі - платежі за договором освітнього кредиту).

Сума освітнього кредиту або її частина вважається отриманою позичальником від дня її зарахування на рахунок вищого навчального закладу, зазначеного позичальником у договорі освітнього кредиту.

2. Зобов'язання позичальника передати банку-агентові заяву про перерахування суми освітнього кредиту на рахунок вищого навчального закладу, з яким у позичальника укладений договір надання освітніх послуг на платній основі, є істотною умовою договору освітнього кредиту.

Форма заяви позичальника про перерахування суми освітнього кредиту встановлюється банком-агентом.

3. Якщо інше не передбачено договором освітнього кредиту, платежі за договором освітнього кредиту перераховуються банком-агентом не пізніше двадцяти календарних днів до початку відповідного навчального періоду.

Тривалість та строки початку навчального періоду визначаються вищим навчальним закладом, доводяться до позичальника у письмовій формі разом з повідомленням про зарахування до вищого навчального закладу. Позичальник зобов'язаний поінформувати банк-агента про тривалість та строки початку навчального періоду, встановлені у вищому навчальному закладі, до якого він зарахований, з метою урахування цих істотних умов у договорі освітнього кредиту.

Черговий платіж за договором освітнього кредиту перераховується банком-агентом тільки після надання позичальником довідки, виданої вищим навчальним закладом, що підтверджує успішне проходження позичальником атестації за попередній навчальний період та переведення його на наступний навчальний рік.

4. Якщо інше не передбачено договором освітнього кредиту, у випадку прострочення перерахування чергового платежу за договором освітнього кредиту, банк-агент сплачує позичальникові відсотки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення заборгованості, на суму простроченого зобов'язання від дня, коли ця сума повинна була бути перерахована вищому навчальному закладу, до дня її фактичного перерахування.

5. Виконання зобов'язань за договором освітнього кредиту може забезпечуватися у формах, передбачених цивільним законодавством України.

Стаття 8. Повернення суми освітнього кредиту

1. Позичальник зобов'язаний повернути отриману суму освітнього кредиту в строк і в порядку, передбачені цим Законом і договором освітнього кредиту.

2. Якщо інше не передбачено договором освітнього кредиту, позичальникові надається відстрочка повернення освітнього кредиту на строк, рівний нормативному строку освоєння освітньої програми, для одержання якої укладений договір надання освітніх послуг на платній основі між позичальником і вищим навчальним закладом, плюс дванадцять місяців.

3. Якщо інше не визначено договором освітнього кредиту, повернення освітнього кредиту здійснюється щомісяця рівними частинами.

4. За згодою банку-агента освітній кредит може бути повернутий позичальником достроково повністю або частково.

Стаття 9. Відсотки за договором освітнього кредиту

1. Позичальник зобов'язаний сплачувати банку-агентові відсотки на суму фактично наданого освітнього кредиту в неповерненій частині.

2. Якщо інше не передбачено договором освітнього кредиту, позичальник сплачує відсотки починаючи з місяця, що наступає за місяцем, у якому банк-агент перерахував перший платіж за договором освітнього кредиту.

Відсотки за договором освітнього кредиту нараховуються до дня повного повернення освітнього кредиту і сплачуються щомісяця, якщо інше не передбачено договором освітнього кредиту.

3. Процентна ставка за договором освітнього кредиту не може перевищувати максимальну процентну ставку для договору освітнього кредиту, що діє на день укладання договору освітнього кредиту.

Величина максимальної процентної ставки для договору освітнього кредиту встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Максимальна процентна ставка є однаковою для всіх банків-агентів.

4. Банк-агент має право за рахунок власних коштів установлювати процентну ставку за договором освітнього кредиту нижче максимальної процентної ставки, визначеної відповідно до частини третьої цієї статті.

Стаття 10. Наслідки порушення позичальником умов договору освітнього кредиту

1. Якщо інше не передбачено договором освітнього кредиту, у випадку порушення позичальником строку, установленого для повернення чергової частини освітнього кредиту, на цю суму нараховуються і підлягають сплаті відсотки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення заборгованості, від дня, коли вона повинна була бути повернута, до дня її повернення банку-агентові незалежно від сплати відсотків, передбачених статтею 9 цього Закону.

Стаття 11. Припинення договору освітнього кредиту

1. Позичальник має право відмовитися від виконання договору освітнього кредиту в односторонньому порядку в будь-який час за умови попереднього письмового повідомлення банку-агента не менш ніж за тридцять календарних днів.

У випадку відмови позичальника від виконання договору освітнього кредиту сума фактично наданого освітнього кредиту та нараховані на неї відсотки підлягають виплаті позичальником у день припинення договору освітнього кредиту, якщо інше не передбачено договором освітнього кредиту.

2. Банк-агент має право призупинити або відмовитися від виконання договору освітнього кредиту у випадку порушення позичальником будь-якого з обов'язків, передбачених частиною третьою статті 6, частинами другою, третьою і четвертою статті 12 і частиною другою статті 13 цього Закону, а також у випадку порушення позичальником строку, установленого для сплати відсотків за користування освітнім кредитом, більше двох разів підряд або протягом одного календарного року або строку, установленого для повернення чергової частини освітнього кредиту, більше двох разів підряд або протягом одного календарного року.

У випадку відмови банку-агента від виконання договору освітнього кредиту банк-агент вправі вимагати дострокового повернення фактично наданої суми освітнього кредиту разом з відсотками, нарахованими на день повернення освітнього кредиту.

3. У випадку відмови банку-агента від виконання договору освітнього кредиту за наявності підстав, передбачених цим Законом, банк-агент зобов'язаний письмово повідомити про це позичальника та вищий навчальний заклад, з яким позичальник уклав договір про надання освітніх послуг на платній основі, не менш ніж за тридцять календарних днів до дня припинення дії договору освітнього кредиту.

Стаття 12. Наслідки переведення позичальника в інший вищий навчальний заклад у період дії договору освітнього кредиту

1. Вищий навчальний заклад і позичальник зобов'язані письмово повідомити банк-агент про переведення позичальника в інший вищий навчальний заклад протягом семи календарних днів від дня видання наказу про переведення позичальника в інший вищий навчальний заклад.

Форма повідомлення, яке надається вищим навчальним закладом банкові-позичальнику, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки.

2. Протягом чотирнадцяти календарних днів від дня видання наказу про переведення позичальника в інший вищий навчальний заклад позичальник зобов'язаний передати банку-агентові екземпляр нового договору надання освітніх послуг на платній основі та заяву із вказівкою реквізитів вищого навчального закладу, у який переводиться позичальник.

З моменту одержання документів, зазначених в абзаці першому цієї частини, банк-агент виконує обов'язки, передбачені частиною першою статті 7, по відношенню до вищого навчального закладу, у який був переведений позичальник.

3. Протягом чотирнадцяти календарних днів від дня видання наказу про переведення позичальника, вищий навчальний заклад, що видав наказ про переведення позичальника в інший вищий навчальний заклад, зобов'язаний повернути банку-агентові кошти, отримані від нього для оплати освітніх послуг, у частини, що перевищує вартість наданих позичальникові освітніх послуг за період, що передує його переведенню в інший вищий навчальний заклад.

4. У випадку невиконання або несвоєчасного виконання вищим навчальним закладом обов'язку, передбаченого частиною третьою цієї статті, вищий навчальний заклад сплачує банку-агентові відсотки на суму несвоєчасно повернутих коштів за період після переведення позичальника в інший вищий навчальний заклад у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення заборгованості, від дня, коли кошти повинні були бути повернуті, до дня їх фактичного повернення банку-агентові.

5. Сума, отримана банком-агентом відповідно до частини третьої цієї статті, зараховується до погашення суми основного боргу позичальника за договором освітнього кредиту і відсотки на цю суму не нараховуються.

6. Вищий навчальний заклад і банк агент для виконання взаємних обов'язків, передбачених статтями 12 або 13 цього Закону, можуть укласти між собою додаткову угоду за формою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

У зазначеній угоді визначається також порядок розрахунку частини вартості освітніх послуг, які не були надані позичальникові, що підлягає поверненню банку-агенту згідно частини третьої цієї статті та частини другої статті 13.

Стаття 13. Наслідки відрахування позичальника з вищого навчального закладу в період дії договору освітнього кредиту

1. Вищий навчальний заклад і позичальник зобов'язані письмово повідомити банк-агент про відрахування позичальника з вищого навчального закладу протягом семи календарних днів від дня видання наказу про відрахування позичальника з вищого навчального закладу.

Форма повідомлення, яке надається вищим навчальним закладом банкові-позичальнику, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки.

2. Відрахування позичальника з вищого навчального закладу, з яким позичальник уклав договір на надання освітніх послуг на платній основі, є підставою для припинення зобов'язань банку-агента з подальшого надання позичальникові освітнього кредиту.

Вищий навчальний заклад зобов'язаний повернути банку-агентові перераховану їм суму освітнього кредиту в частини, що перевищує вартість наданих позичальникові освітніх послуг за період, що передує його відрахуванню з вищого навчального закладу, протягом чотирнадцяти календарних днів від дня видання наказу про відрахування позичальника з вищого навчального закладу.

3. У випадку невиконання або несвоєчасного виконання вищим навчальним закладом обов'язку, передбаченого абзацом другим частини другої цієї статті, вищий навчальний заклад сплачує банку-агентові відсотки на суму несвоєчасно повернутих коштів за період після відрахування позичальника з вищого навчального закладу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення заборгованості, від дня, коли вона повинна була бути повернута, до дня її фактичного повернення банку-агентові.

4. Суми, отримані банком-агентом відповідно до частини другої цієї статті, ураховуються в погашення суми боргу позичальника за договором освітнього кредиту.

5. У випадку відрахування позичальника з вищого навчального закладу до закінчення терміну дії договору надання освітніх послуг на платній основі, укладеного між позичальником і вищим навчальним закладом, банк-агент вправі відмовитися від виконання договору освітнього кредиту та вимагати дострокового повернення фактично наданої суми освітнього кредиту разом з відсотками, нарахованими на день повернення освітнього кредиту.

Розділ III. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ОСВІТНЬОГО КРЕДИТУВАННЯ

Стаття 14. Обов'язки уповноваженого органа

Уповноважений орган зобов'язаний:

забезпечувати проведення відбору банків-агентів для участі в кредитуванні на здобуття вищої освіти;

здійснювати за рахунок коштів, що передбачаються у Державному бюджеті України на черговий фінансовий рік, виплату компенсаційних процентних платежів в порядку і на умовах, передбачених цим Законом;

щокварталу разом з Національним банком України публікувати список банків-агентів;

узагальнювати разом з вищими навчальними закладами практику застосування законодавства з питань кредитування на здобуття вищої освіти та вносити пропозиції щодо його вдосконалення;

виконувати інші обов'язки, передбачені цим Законом.

Стаття 15. Умови надання державної підтримки та відмови в наданні державної підтримки по договорах освітнього кредиту

1. Державна підтримка по договорах освітнього кредиту надається у формі компенсаційних процентних платежів, які перераховуються банкам-агентам і зменшують процентну ставку за договором освітнього кредиту, укладеного між позичальником та банком-агентом, на розмір облікової ставки Національного банку України, що діє на день укладання договору освітнього кредиту.

2. Умовою одержання банком-агентом державної підтримки за договором освітнього кредиту є надання банком-агентом в уповноважений орган одного екземпляра відповідного договору освітнього кредиту та документів, що підтверджують факт надання позичальникові освітнього кредиту, і заяви в довільній формі не пізніше одного місяця від дня здійснення банком-агентом першого платежу за договором освітнього кредиту;

3. Уповноважений орган вправі відмовити в наданні державної підтримки за договором освітнього кредиту у випадку:

невідповідності умов договору освітнього кредиту вимогам цього Закону, а також у випадку непредставлення банком-агентом всіх документів, необхідних для одержання державної підтримки;

здійснення уповноваженим органом на день подання договору освітнього кредиту виплати компенсаційних процентних платежів і задоволення вимог по субсидіарній відповідальності на підставі раніше укладеного з цим же позичальником договору освітнього кредиту.

Стаття 16. Обов'язки банку-агента, що одержав державну підтримку за договором освітнього кредиту

1. Банк-агент, що одержав державну підтримку за договором освітнього кредиту, зобов'язаний не пізніше семи календарних днів з дати здійснення кожного платежу на підставі договору освітнього кредиту надавати уповноваженому органу документи, що підтверджують факт здійснення відповідного платежу.

2. У випадку внесення змін і/або доповнень у договір освітнього кредиту банк-агент, що одержав державну підтримку за договором освітнього кредиту, зобов'язаний не пізніше семи календарних днів з дати внесення відповідних змін і/або доповнень надати уповноваженому органу оригінальні екземпляри документів, що підтверджують факт внесення відповідних змін і/або доповнень.

3. У випадку припинення дії договору освітнього кредиту банк-агент зобов'язаний повідомити про це уповноважений орган протягом семи календарних днів від дня припинення дії договору.

Стаття 17. Порядок виплати уповноваженим органом компенсаційних процентних платежів по договорах освітнього кредиту

1. Від дня, що наступає за днем надання банком-агентом одного екземпляра договору освітнього кредиту та документів, що підтверджують факт здійснення банком-агентом першого платежу за договором освітнього кредиту відповідно до цього Закону, уповноважений орган зобов'язаний щокварталу не пізніше п'ятнадцятого числа місяця, що наступає за минулим кварталом, перераховувати банку-агентові суму компенсаційних процентних платежів, нарахованих за минулий квартал.

2. При виплаті коштів відповідно до частини першої цієї статті уповноважений орган направляє до банку-агенту відомості про виплачені суми із вказівкою реквізитів договору освітнього кредиту, на підставі якого здійснювалася виплата.

3. У випадку невиконання або несвоєчасного виконання уповноваженим органом обов'язку, передбаченого частиною першої цієї статті, уповноважений орган сплачує банку-агентові відсотки на суму боргу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення заборгованості, від дня, коли компенсаційні процентні платежі повинні були бути виплачені банку-агентові, до дня їхньої фактичної виплати уповноваженим органом.

Стаття 18. Субсидіарна відповідальність уповноваженого органа по зобов'язаннях позичальників за договорами освітнього кредиту і страхування ризиків позичальника, банка-агента, уповноваженого органу

1. При недостатності у боржника майна, на яке відповідно до цивільного законодавства може бути звернене стягнення, держава в особі уповноваженого органу субсидіарно відповідає за його зобов'язаннями перед кредитором, якщо ці зобов'язання не можуть бути виконані боржником внаслідок:

- визнання боржника повністю непрацездатним відповідно до медичної експертизи;

- визнання боржника безробітним органами державної служби зайнятості населення.

Якщо зазначені в цій частині підстави підтверджені в судовому порядку, кредитор вправі звернутися з відповідною вимогою до держави.

2. Держава звільняється від субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у випадку припинення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, або одержання боржником майна, достатнього для виконання зобов'язань перед кредитором.

Боржник зобов'язаний повідомити про це кредитора та уповноважений орган. У іншому випадку все оплачене за нього державою повинне бути повернуте боржником як безпідставно одержане з нарахуванням штрафу у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Уповноважений орган має право застрахувати свою відповідальність, встановлену цим Законом, зокрема стосовно виплати компенсаційних процентних платежів, несення субсидіарної відповідальності у випадках, передбачених цим Законом.

Страховиком уповноваженого органу може бути будь-яка страхова компанія незалежно від форми власності, яка зареєстрована в установленому порядку, має необхідні ліцензії та пройшла тендерний відбір на право брати участь у страхуванні відповідальності уповноваженого органу за цим Законом.

Порядок проведення тендерного відбору страховиків на право брати участь у страхуванні відповідальності уповноваженого органу за цим Законом, кваліфікаційні вимоги до страхових компаній - претендентів на участь в тендерному відборі, та інші істотні умови та обмеження встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Величина максимального розміру страхового тарифу для договору страхування відповідальності уповноваженого органу за цим Законом встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4. Позичальник має право застрахувати свою відповідальність, встановлену цим Законом, зокрема стосовно повернення наданого йому освітнього кредиту та сплати відсотків по ньому.

Здійснюючи страхування відповідно до абзацу першого цієї частини, позичальник обирає страховика на свій розсуд.

5. Банк-агент має право застрахувати свої ризики, пов'язані з участю у кредитуванні на здобуття вищої освіти, зокрема - з неповерненням позичальником одержаного освітнього кредиту або несплати відсотків по ньому, неперерахуванням уповноваженим органом компенсаційних процентних платежів чи порушення строків здійснення платежів, передбачених цим Законом.

Банк-агент вправі від певних категорій позичальників у виключних випадках вимагати обов'язкового укладання позичальником договору страхування своєї відповідальності. Перелік таких випадків та категорій позичальників встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки.

Розділ IV. ФІНАНСУВАННЯ ВИДАТКІВ НА ДЕРЖАВНУ ПІДТРИМКУ ОСВІТНЬОГО КРЕДИТУВАННЯ

Стаття 19. Фінансування видатків на державну підтримку освітнього кредитування та використання відповідних коштів

1. Фінансування видатків по виплаті уповноваженим органом компенсаційних процентних платежів, задоволенню вимог по субсидіарній відповідальності уповноваженого органа по договорах освітнього кредиту і страхуванню ризиків уповноваженого органу у випадках і порядку, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на черговий фінансовий рік.

2. Кошти, виділені на виплату уповноваженим органом компенсаційних процентних платежів, задоволення вимог по субсидіарній відповідальності уповноваженого органа по договорах освітнього кредиту та страхування ризиків уповноваженого органу, передаються уповноваженому органу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Використання коштів, виділених на виплату уповноваженим органом компенсаційних процентних платежів, задоволення вимог по субсидіарній відповідальності уповноваженого органа по договорах освітнього кредиту та страхування ризиків уповноваженого органу, здійснюється винятково на цілі, визначені статтями 17 і 18 цього Закону.

Стаття 20. Порядок фінансування видатків у випадку недостатності коштів, що перебувають у розпорядженні уповноваженого органа

1. У випадку недостатності коштів, що перебувають у розпорядженні уповноваженого органа, для здійснення виплат, передбачених статтями 17 і 18 цього Закону, уповноважений орган у строк не більше семи календарних днів звертається до Кабінету Міністрів України з клопотанням про виділення додаткових коштів у розмірі, необхідному для здійснення даних виплат.

2. У разі неможливості виділення зазначених коштів за рахунок наявних джерел Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень у семиденний строк від дня одержання клопотання уповноваженого органу вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення відповідних змін до Державного бюджету України на відповідний рік.

3. Протягом трьох робочих днів від дня одержання коштів з Державного бюджету України уповноважений орган зобов'язаний здійснити виплати, передбачені статтями 17 і 18 цього Закону.

Стаття 21. Контроль за витрачанням коштів, виділених на державну підтримку освітнього кредитування

1. Уповноважений орган щорічно до 1 березня року, наступного за звітним, складає і направляє Кабінету Міністрів України звіт про використання коштів, виділених на здійснення виплат компенсаційних процентних платежів і задоволення вимог по субсидіарній відповідальності уповноваженого органа по договорах освітнього кредиту, а також кошторис майбутніх видатків на виплату уповноваженим органом компенсаційних процентних платежів і задоволення вимог по субсидіарній відповідальності уповноваженого органа за договором освітнього кредиту на наступний фінансовий рік.

2. Кабінет Міністрів України розглядає зазначені в частині першій цієї статті документи протягом одного місяця від дня їхнього одержання та за підсумками розгляду відповідних документів приймає рішення про їхнє затвердження або відхилення.

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.

2. Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк після опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

Голова Верховної Ради України

Опрос