Идет загрузка документа (225 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О системе сбора и учета единого социального взноса на общеобязательное государственное социальное страхование

Проект закона Украины от 23.11.2007 № 924
Дата рассмотрения: 15.01.2009 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Цей Закон визначає основні засади функціонування системи збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску та повноваження органів, що здійснюють адміністрування його збору та обліку.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску забезпечення збору та обліку єдиного соціального внеску, його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснення контролю за сплатою єдиного соціального внеску, в тому числі застосування санкцій, визначених законом;

Державний реєстр соціального страхування організаційно-технічна система, що входить до складу системи збору та обліку єдиного соціального внеску і призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та облік єдиного соціального внеску в порядку та на умовах, визначених законодавством;

єдиний соціальний внесок консолідований страховий внесок, що здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей у випадках, передбачених законодавством, на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

застрахована особа фізична особа, яка відповідно до законодавства України підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

розрахункові операції в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі розрахункові операції) операції, що здійснюються уповноваженим банком для розподілу сум єдиного соціального внеску та сум фінансових санкцій за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та пенсійного забезпечення у встановлених законом розмірах;

максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску максимальна сума доходу застрахованої особи, на яку нараховується внесок та яка дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;

мінімальний страховий внесок сума єдиного соціального внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

недоїмка сума єдиного соціального внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, визначені цим Законом, у тому числі обчислена територіальними органами Адміністрації соціального страхування у випадках, передбачених цим Законом;

посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі посвідчення застрахованої особи) спеціальний документ у вигляді електронної смарт-карти з візуальними персоніфікованими ознаками, що забезпечує документування, збереження і використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та який може мати інші функції для забезпечення прав застрахованих осіб на отримання коштів та послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;

система збору та обліку єдиного соціального внеску складова частина системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, що представляє собою систему правових, інституційних, організаційних та інформаційно-технічних засобів для забезпечення збору та обліку єдиного соціального внеску;

страхові кошти кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного соціального внеску та надходжень від фінансових санкцій, що застосовуються відповідно до закону;

уповноважений банк державний банк, що відкриває рахунки для зарахування на них сум єдиного соціального внеску та здійснює за дорученням Адміністрації соціального страхування взаєморозрахунки між платниками єдиного соціального внеску та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Інші терміни використовуються у значенні, встановленому законами про окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 2. Сфера правового регулювання цього Закону

1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються:

принципи збору та обліку єдиного соціального внеску;

платники єдиного соціального внеску;

порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску;

органи, що здійснюють управління системою збору та обліку єдиного соціального внеску, основні засади їх діяльності, повноваження та відповідальність;

склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування;

умови та порядок здійснення розрахункових операцій в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

порядок здійснення державного регулювання та нагляду у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску.

Стаття 3. Принципи збору та обліку єдиного соціального внеску

1. Збір та облік єдиного соціального внеску здійснюються на принципах:

законодавчого визначення умов і порядку його сплати;

обов'язковості сплати;

законодавчого визначення розміру внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

прозорості та публічності діяльності органів, що здійснюють адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску;

захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.

Розділ II
ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ

Стаття 4. Платники єдиного соціального внеску

1. Платниками єдиного соціального внеску є:

1) роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за договорами цивільно-правового характеру (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи підприємці, в тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за договором цивільно-правового характеру;

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародних), утворених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародних), розташованих на території України;

2) працівники громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють:

на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини;

у фізичних осіб підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);

фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини, чи у фізичних осіб підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за договорами цивільно-правового характеру (крім фізичних осіб підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців);

3) фізичні особи підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сім'ї фізичних осіб підприємців, які беруть участь у здійсненні ними підприємницької діяльності;

4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно провадять незалежну професійну діяльність, зокрема наукову, літературну, артистичну, художню, освітню, викладацьку, лікарську, адвокатську, аудиторську, є приватними нотаріусами, оцінювачами та помічниками зазначених осіб, особи, зайняті релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю, за умови, що такі особи в межах такої діяльності не є працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності;

5) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародних), утворених відповідно до законодавства України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);

громадяни України та особи без громадянства, які працюють в дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародних), розташованих на території України;

6) особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;

7) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі.

2. Платники єдиного соціального внеску, зазначені в пунктах 27 частини першої цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Стаття 5. Облік платників єдиного соціального внеску

1. Облік осіб, зазначених в частині першій статті 4 цього Закону, здійснюється в порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Адміністрацією соціального страхування шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру платників єдиного соціального внеску.

Взяття на облік осіб, зазначених:

в абзацах другому, третьому, п'ятому та шостому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей;

в абзаці четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Зняття з обліку платників єдиного соціального внеску, зазначених у абзацах другому, третьому, п'ятому та шостому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Адміністрацією соціального страхування на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а платників єдиного соціального внеску, зазначених у абзаці четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

2. Взяття на облік платників єдиного соціального внеску, зазначених у пунктах 27 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Адміністрацією соціального страхування шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.

3. У порядку, зазначеному в частині першій цієї статті, окремо встановлюється порядок надання повідомлення платникам єдиного соціального внеску про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику, до якого належить платник.

4. Обов'язки платників єдиного соціального внеску виникають:

в осіб, зазначених у абзацах другому, третьому, п'ятому та шостому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, з дати їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ";

в осіб, зазначених у абзаці четвертому пункту 1, пунктах 3 (крім фізичних осіб підприємців) і 4 частини першої статті 4 цього Закону, з початку відповідної діяльності;

в осіб, зазначених у пунктах 2, 5, 6 і 7 частини першої статті 4 цього Закону, з дня укладення трудового (цивільно-правового) договору.

5. Державна служба зайнятості інформує Адміністрацію соціального страхування в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, про реєстрацію (зняття з реєстрації) трудового договору між фізичною особою підприємцем або фізичною особою, яка не має статусу підприємця, та працівником не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Стаття 6. Права та обов'язки платника єдиного соціального внеску

1. Платник єдиного соціального внеску має право:

1) безоплатно отримувати від територіального органу Адміністрації соціального страхування інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника цим Законом, а також для підтвердження надходження до Адміністрації соціального страхування сплачених платником сум внеску;

2) звертатися до Адміністрації соціального страхування з письмовою заявою про зміну умов сплати внеску у разі зміни його статусу як платника (або отримання права на зміну розміру внеску, зокрема у зв'язку із зміною виду економічної діяльності);

3) безоплатно отримувати від Адміністрації соціального страхування консультації та роз'яснення щодо прав та обов'язків платника єдиного соціального внеску, порядку сплати єдиного соціального внеску;

4) оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення територіального органу Адміністрації соціального страхування та дії його посадових осіб;

5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, на користь яких він сплачує єдиний соціальний внесок, у тому числі в суді.

2. Платник єдиного соціального внеску зобов'язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний соціальний внесок;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб територіального органу Адміністрації соціального страхування до проведення перевірки правильності нарахування і сплати єдиного соціального внеску, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність, у тому числі на електронних носіях, до територіального органу Адміністрації соціального страхування у строки, в порядку та за формою відповідно до законодавства, включаючи інформацію про чисельність працівників, розмір їхньої заробітної плати (доходу), кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) у відповідному місяці, інші дані, які необхідні для надання послуг, призначення та обчислення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного соціального внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до територіального органу Адміністрації соціального страхування;

6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний соціальний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного соціального внеску та інформацію про сплату єдиного соціального внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

8) повідомляти територіальний орган Адміністрації соціального страхування про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі соціального страхування, або яка не пред'явила на вимогу платника посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості та документи для взяття на облік зазначеної особи;

9) отримувати в територіальному органі Адміністрації соціального страхування від імені фізичної особи посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування, та видавати його застрахованій особі;

10) повідомляти територіальний орган Адміністрації соціального страхування про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру соціального страхування, зокрема про застраховану особу, на користь якої він сплачує страхові внески, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, ставати на облік в територіальних органах Адміністрації соціального страхування як платник єдиного соціального внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

3. Обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону.

Розділ III
ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ, НАРАХУВАННЯ І СПЛАТИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ. РОЗМІР ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ

Стаття 7. Порядок нарахування єдиного соціального внеску

1. Єдиний соціальний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1, 2, 5, 6 і 7 частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" (у тому числі на суму збереженої заробітної плати у перші п'ять днів тимчасової непрацездатності), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру. Перелік видів виплат, на які не нараховується внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України;

2) для платників, зазначених у пунктах 3 (крім фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) і 4 частини першої статті 4 цього Закону, на суму доходу (прибутку), отриманого від їхньої діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб підприємців, які беруть участь у здійсненні ними підприємницької діяльності.

До членів сімей фізичних осіб підприємців, які беруть участь у здійсненні ними підприємницької діяльності, належать дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15-річного віку, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою підприємцем, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують від цього частину доходу;

3) для платників, зазначених у пункті 3 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, які визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, що беруть участь у здійсненні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума внеску повинна становити не менш як 50 відсотків мінімального розміру внеску за кожну особу;

4) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів) та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний соціальний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду середню заробітну плату за вимушений прогул.

2. Нарахування єдиного соціального внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування внеску, встановленої цим Законом.

3. Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, зазначені в частині першій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат або на інші цілі за дорученням отримувача.

4. Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, зазначені у частині першій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи такі суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

5. Нарахування єдиного соціального внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 5, 6 і 7 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований.

Стаття 8. Розмір єдиного соціального внеску

1. Розмір єдиного соціального внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються Верховною Радою України з урахуванням того, що такий розмір має забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Подання про розмір єдиного соціального внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється щорічно Тристоронньою радою у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування до Кабінету Міністрів України для внесення до Верховної Ради України на затвердження. Подання про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування вноситься до Верховної Ради України одночасно з проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Порядок здійснення прогнозних розрахунків фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування для встановлення розміру єдиного соціального внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування для кожної категорії платників, визначених цим Законом, встановлюється Тристоронньою радою у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, розмір єдиного соціального внеску визначається залежно від класу професійного ризику виробництва, встановленого відповідно до законодавства.

2. Єдиний соціальний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску.

3. Кошти, що надходять від сплати єдиного соціального внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

4. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. Законодавством не можуть встановлюватися пільги щодо нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску або звільнення від його нарахування і сплати.

Стаття 9. Порядок обчислення і сплати єдиного соціального внеску

1. Єдиний соціальний внесок обчислюється виключно у грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного соціального внеску із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом, установленим Національним банком України на день обчислення внеску.

2. Обчислення єдиного соціального внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується внесок.

3. Обчислення єдиного соціального внеску територіальними органами Адміністрації соціального страхування у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Адміністрації соціального страхування, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується внесок.

4. Обчислення єдиного соціального внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного соціального внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується внесок.

5. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється виключно у грошовій формі шляхом внесення відповідних сум єдиного соціального внеску на рахунки Адміністрації соціального страхування в уповноваженому банку.

6. Єдиний соціальний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка на відповідний рахунок Адміністрації соціального страхування в уповноваженому банку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунка, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банківські установи чи відділення зв'язку.

7. Платники єдиного соціального внеску зобов'язані сплачувати внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, при кожній виплаті заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний соціальний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний соціальний внесок у розмірі, встановленому для цих платників. Винятком щодо цього обов'язку є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірки платника з територіальним органом Адміністрації соціального страхування за платником визнана переплата єдиного соціального внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій формі чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з таких виплат (доходу) відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому і четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, календарний рік.

8. Обчислення і сплата єдиного соціального внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 5, 6 і 7 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований.

9. Днем сплати єдиного соціального внеску вважається:

1) у разі перерахування сум внеску у безготівковій формі з рахунка платника на відповідні рахунки Адміністрації соціального страхування в уповноваженому банку день списання банківською установою або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Адміністрації соціального страхування в уповноваженому банку;

2) у разі сплати внеску готівкою день внесення платником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на рахунки Адміністрації соціального страхування в уповноваженому банку.

10. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного соціального внеску до платника застосовуються штрафні санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про систему збору та обліку єдиного соціального внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

11. Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану його платника.

За наявності у платника єдиного соціального внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати внеску зобов'язань зі сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати єдиного соціального внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

12. Суми помилково сплаченого єдиного соціального внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Адміністрацією соціального страхування за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

13. Єдиний соціальний внесок, що відповідно до цього Закону підлягає сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у платника відповідного зобов'язання до дня включення територіальним органом Адміністрації соціального страхування даних про такого платника до Державного реєстру соціального страхування, сплачується (стягується) на загальних підставах відповідно до цього Закону за зазначений період.

14. У разі стягнення сум єдиного соціального внеску, пені та штрафних санкцій, передбачених цим Законом, строк давності не застосовується.

Стаття 10. Добровільна сплата єдиного соціального внеску

1. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню або окремим його видам відповідно до законодавства, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, до досягнення зазначеними особами пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

2. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом терміну, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року.

3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до територіального органу Адміністрації соціального страхування за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими Адміністрацією соціального страхування, а також документи за затвердженим нею переліком.

Територіальний орган Адміністрації соціального страхування, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, територіальним органом Адміністрації соціального страхування в термін не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі договір про добровільну участь) відповідно до типового договору, що затверджується Адміністрацією соціального страхування.

4. Договір про добровільну участь повинен містити:

назву документа;

відомості про особу, які відповідно до цього Закону вносяться до системи персоніфікованого обліку;

вид (види) загальнообов'язкового державного соціального страхування, в якому особа братиме участь;

термін дії договору;

розмір та порядок сплати єдиного соціального внеску;

умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону;

умови розірвання договору;

права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

5. Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

6. Територіальний орган Адміністрації соціального страхування відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа:

підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою цієї статті;

подала неповні або недостовірні відомості;

уже уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови;

бажає укласти договір на строк менше одного року.

В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається.

7. Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний:

1) застрахованою особою:

за умови строку дії договору не менше одного року;

у разі систематичного порушення умов договору територіальним органом Адміністрації соціального страхування;

за згодою сторін, якщо договір діяв не менше одного року;

2) територіальним органом Адміністрації соціального страхування у разі:

набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

виникнення обставин, що не відповідають визначеним цим Законом вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

систематичного порушення застрахованою особою умов договору;

смерті застрахованої особи.

В інших випадках дострокове розірвання договору про добровільну участь не допускається.

Розділ IV
УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ЗБОРУ ТА ОБЛІКУ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ

Стаття 11. Органи, що здійснюють управління системою збору та обліку єдиного соціального внеску

1. Управління системою збору та обліку єдиного соціального внеску здійснюють Тристороння рада у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі Тристороння рада) та Адміністрація соціального страхування.

Стаття 12. Тристороння рада у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування

1. Тристороння рада є вищим колегіальним органом у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування і формується на основі паритетності представників держави, застрахованих осіб і роботодавців.

Тристороння рада здійснює управління системою збору та обліку єдиного соціального внеску та координацію діяльності колегіальних органів у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тристороння рада є некомерційною самоврядною організацією, діє в межах та в порядку, що визначаються її статутом, який затверджується Тристоронньою радою.

Тристороння рада не може провадити будь-яку діяльність, крім передбаченої цим Законом та її статутом.

Тристороння рада є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Тристороння рада набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

2. До складу Тристоронньої ради входять по 15 представників держави, застрахованих осіб і роботодавців, які призначаються, обираються (делегуються) з числа членів правлінь фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому особи, які призначені, обрані (делеговані) до складу Тристоронньої ради, продовжують виконувати функції членів правлінь фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Представники держави призначаються та відкликаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) і відкликаються сторонами самостійно.

Призначення, обрання (делегування) членів Тристоронньої ради здійснюється не пізніше ніж за три місяці до дня закінчення повноважень відповідних членів Тристоронньої ради.

3. Члени Тристоронньої ради здійснюють повноваження на громадських засадах.

Строк повноважень членів Тристоронньої ради становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу Тристоронньої ради.

Член Тристоронньої ради не може бути призначений, обраний (делегований) до складу Тристоронньої ради більше двох строків поспіль.

Член Тристоронньої ради достроково відкликається за поданням сторони, представником якої він є, у разі:

систематичного невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків;

подання заяви про вихід зі складу Тристоронньої ради або з правління фонду;

якщо він перестав бути представником відповідної сторони;

набрання законної сили стосовно нього вироком суду;

неможливості виконання покладених на нього обов'язків за станом здоров'я, підтвердженої відповідним медичним висновком;

припинення громадянства України або виїзду за межі України на постійне місце проживання.

Повноваження члена Тристоронньої ради припиняються в разі його смерті.

4. Тристоронню раду очолює голова.

Стаття 13. Голова Тристоронньої ради

1. Голова Тристоронньої ради та два його заступники обираються зі складу членів Тристоронньої ради строком на два роки почергово від представників кожної сторони. Голова Тристоронньої ради разом із заступниками представляють три сторони.

Голова обирається на закритому засіданні Тристоронньої ради. Обраним головою вважається член Тристоронньої ради, за якого проголосувало більше половини загальної кількості членів Тристоронньої ради.

2. Голова Тристоронньої ради розподіляє обов'язки між своїми заступниками. Один із заступників голови Тристоронньої ради виконує обов'язки, покладені на голову Тристоронньої ради, у разі його тимчасової відсутності у зв'язку з хворобою, перебуванням за кордоном, усунення його з посади та в інших випадках, передбачених законодавством.

3. Голова Тристоронньої ради щоквартально доводить до її членів отриману від правлінь фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та від Адміністрації соціального страхування документально підтверджену інформацію про діяльність системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі якщо члени Тристоронньої ради мають зауваження чи запитання щодо наданої інформації, голова Тристоронньої ради зобов'язаний скликати робочу зустріч за участю членів Тристоронньої ради, членів правлінь фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та/або посадових осіб цих фондів, та/або посадових осіб Адміністрації соціального страхування. При цьому члени правлінь фондів, посадові особи фондів і Адміністрації соціального страхування зобов'язані надати необхідні пояснення, що підтверджуються належними документами та розрахунками. Проведення такої зустрічі забезпечує Адміністрація соціального страхування.

4. За рішенням голови Тристоронньої ради на розгляд під час її засідання вноситься питання про проведення перевірки діяльності фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та Адміністрації соціального страхування членами Тристоронньої ради або незалежним аудитором (аудиторською фірмою).

Стаття 14. Засідання Тристоронньої ради

1. Засідання Тристоронньої ради проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше одного разу на квартал. Позапланові засідання скликаються головою Тристоронньої ради, а також на вимогу однієї третини членів Тристоронньої ради.

2. Засідання Тристоронньої ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу та не менше двох третин складу кожної представницької сторони. У разі відсутності зазначеної кількості членів Тристоронньої ради повторне засідання проводиться через сім календарних днів.

3. Рішення Тристоронньої ради приймаються більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні її членів. У разі рівності голосів голос голови Тристоронньої ради є вирішальним. Член Тристоронньої ради має один голос, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Член Тристоронньої ради в разі неможливості його присутності на засіданні Тристоронньої ради з поважних причин (хвороба, тривале відрядження, відпустка тощо) може за письмовою довіреністю передати свій голос іншому членові Тристоронньої ради від тієї самої представницької сторони. При цьому кожний присутній на засіданні член Тристоронньої ради може додатково голосувати тільки за одного відсутнього члена Тристоронньої ради.

Довіреність передається голові Тристоронньої ради на початку її засідання.

4. У засіданні Тристоронньої ради з правом дорадчого голосу беруть участь голова Адміністрації соціального страхування та його заступники, директори виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх заступники.

5. Забезпечення діяльності Тристоронньої ради, оформлення матеріалів її засідань, оформлення та ведення її документації здійснюється Адміністрацією соціального страхування. Протокол засідання Тристоронньої ради підписується головуючим на засіданні.

Збереження документації Тристоронньої ради забезпечує Адміністрація соціального страхування. Документи зберігаються протягом 15 років у відомчому архіві Адміністрації соціального страхування з подальшим переданням на державне архівне зберігання.

Стаття 15. Повноваження Тристоронньої ради

1. Тристороння рада:

затверджує статут Тристоронньої ради та зміни до нього;

обирає голову Тристоронньої ради та двох його заступників;

координує діяльність правлінь фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та Адміністрації соціального страхування;

взаємодіє з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування з Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

здійснює подання про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування до Кабінету Міністрів України для внесення до Верховної Ради України на затвердження;

затверджує порядок здійснення прогнозних розрахунків фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування для встановлення розміру єдиного соціального внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування для кожної категорії платників, визначених цим Законом;

затверджує положення про Адміністрацію соціального страхування;

призначає та звільняє голову Адміністрації соціального страхування та заступників голови Адміністрації соціального страхування;

затверджує граничну чисельність працівників Адміністрації соціального страхування та умови їх оплати праці відповідно до законодавства;

затверджує кошторис видатків на утримання Адміністрації соціального страхування, зміни до нього, звіт про його виконання;

затверджує кошторис капітальних видатків Адміністрації соціального страхування на розвиток системи збору та обліку єдиного соціального внеску, зміни до нього, звіт про його виконання;

затверджує форму посвідчення застрахованої особи, склад індивідуальної інформації, що включається до нього, та іншої інформації, необхідної для забезпечення прав застрахованих осіб на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, а також порядок видачі та використання посвідчення застрахованої особи;

заслуховує звіти Адміністрації соціального страхування з питань виконання її завдань і використання коштів відповідно до затвердженого кошторису видатків на утримання Адміністрації соціального страхування та кошторису капітальних видатків на розвиток системи збору та обліку єдиного соціального внеску, приймає відповідні рішення;

утворює робочі групи для здійснення контролю за діяльністю Адміністрації соціального страхування, дотриманням законодавства у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску;

призначає та відкликає членів наглядової ради уповноваженого банку;

здійснює інші функції, передбачені законом.

2. У разі потреби Тристороння рада самостійно скликає та проводить позачергове засідання правління фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі правління відділення фонду.

За рішенням Тристоронньої ради члени правління фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі члени правління відділення фонду, в разі невиконання своїх обов'язків можуть бути позбавлені своїх повноважень.

З ініціативи Тристоронньої ради може призначатися проведення аудиторської перевірки діяльності фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування та органів його управління.

Стаття 16. Вимоги до членів Тристоронньої ради

1. Членом Тристоронньої ради може бути особа, яка є громадянином України.

2. Члени Тристоронньої ради не мають права перебувати у трудових відносинах з Адміністрацією соціального страхування.

3. Головою Тристоронньої ради та його заступниками можуть бути лише особи, які є членами правління фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, мають повну вищу освіту, працювали не менше п'яти років у соціальній сфері, в органах державного управління та/або профспілкових об'єднаннях, сфері фінансів або економіки та задовольняють іншим кваліфікаційним вимогам, встановленим до членів правлінь фондів.

4. Членом Тристоронньої ради може бути особа, яка є членом правління фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, має повну вищу освіту, досвід роботи в соціальній сфері, в органах державного управління та/або профспілкових об'єднаннях, сфері фінансів або економіки та задовольняє іншим кваліфікаційним вимогам, встановленим щодо членів правлінь фондів.

5. Членом Тристоронньої ради не може бути особа, яка була засуджена за умисні злочини, а також позбавлена вироком суду щодо неї права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Стаття 17. Адміністрація соціального страхування

1. Адміністрація соціального страхування є органом, який здійснює адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску.

2. Адміністрація соціального страхування є постійно діючим об'єднаним виконавчим органом фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску.

Адміністрація соціального страхування організовує та забезпечує виконання рішень Тристоронньої ради і підзвітна Тристоронній раді.

3. Адміністрація соціального страхування діє в межах та в порядку, що визначаються положенням про Адміністрацію соціального страхування, яке погоджується з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та затверджується Тристоронньою радою.

Адміністрація соціального страхування є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в уповноваженому банку, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Адміністрація соціального страхування набуває прав юридичної особи з дня реєстрації положення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

4. Основними завданнями Адміністрації соціального страхування є:

виконання функцій адміністративного управління системою збору та обліку єдиного соціального внеску;

здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску;

облік надходжень від сплати єдиного соціального внеску;

встановлення форм і термінів прийняття та обробки звітності, у тому числі в електронній формі, від платників щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску та пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

формування та ведення Державного реєстру соціального страхування;

планування надходжень від сплати єдиного соціального внеску;

підготовка офіційної звітності, встановленої цим Законом;

надання роз'яснень щодо законодавства з питань сплати єдиного соціального внеску.

Адміністрація соціального страхування може виконувати інші функції, передбачені законом.

5. Адміністрація соціального страхування створює та ліквідовує свої територіальні органи, а також інші органи для здійснення своїх повноважень.

Територіальні органи Адміністрації соціального страхування мають статус юридичної особи і діють на підставі положення, що затверджується Адміністрацією соціального страхування.

6. Граничні видатки на утримання Адміністрації соціального страхування та капітальні видатки Адміністрації соціального страхування на розвиток системи збору та обліку єдиного соціального внеску на рік встановлюються законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування у відсотках від загальної суми надходжень єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону.

7. Кошторис видатків на утримання Адміністрації соціального страхування та капітальних видатків Адміністрації соціального страхування на розвиток системи збору та обліку єдиного соціального внеску розробляється Адміністрацією соціального страхування та затверджується Тристоронньою радою в межах граничних видатків, встановлених законом.

8. Оплата праці та пенсійне забезпечення працівників Адміністрації соціального страхування здійснюється у порядку, передбаченому законодавством для державних службовців.

9. Адміністрація соціального страхування відповідно до покладених на неї завдань:

1) виконує безпосередньо та організовує роботу територіальних органів Адміністрації соціального страхування;

2) формує та веде Державний реєстр соціального страхування, здійснює заходи для забезпечення доступу до даних Державного реєстру соціального страхування відповідно до цього Закону;

3) аналізує і спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування прогнозує надходження коштів від сплати єдиного соціального внеску;

4) взаємодіє в установленому законодавством порядку з уповноваженим банком, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями;

5) узагальнює практику застосування законодавства у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску і подає центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики пропозиції щодо його вдосконалення;

6) щорічно інформує Президента України та Кабінет Міністрів України про основні показники сплати єдиного соціального внеску;

7) щоквартально та щорічно надає центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, Тристоронній раді і фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування звіт про надходження сум єдиного соціального внеску та фінансових санкцій, застосованих відповідно до закону;

8) організовує в межах своїх повноважень роботу із забезпечення захисту інформації про платників єдиного соціального внеску і застрахованих осіб;

9) готує та подає на затвердження Тристоронній раді проект бюджету Адміністрації соціального страхування;

10) здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи Тристоронньої ради;

11) є платіжною організацією та за погодженням з Національним банком України встановлює правила платіжної системи у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства про платіжні системи та переказ коштів в Україні;

12) здійснює інші функції, передбачені законодавством.

10. Адміністрація соціального страхування здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Адміністрації соціального страхування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Адміністрації соціального страхування в районах, містах (крім міст Києва і Севастополя), районах у містах.

11. Документи нормативного характеру, що розробляються Адміністрацією соціального страхування в межах своїх повноважень і які стосуються прав і обов'язків платників, застрахованих осіб та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому для реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади.

12. Штатний розпис Адміністрації соціального страхування в межах граничної чисельності працівників, затвердженої відповідно до абзацу десятого частини першої статті 15 цього Закону, затверджує її голова.

Стаття 18. Голова Адміністрації соціального страхування та його заступники

1. Адміністрацію соціального страхування очолює голова, який має заступників відповідно до штатного розпису.

2. Голову та заступників голови Адміністрації соціального страхування призначає на посади та звільняє з посад Тристороння рада.

3. Голова Адміністрації соціального страхування:

1) здійснює керівництво Адміністрацією соціального страхування, несе персональну відповідальність перед Тристоронньою радою за виконання покладених на Адміністрацію соціального страхування завдань;

2) розподіляє обов'язки між своїми заступниками, визначає ступінь їх відповідальності;

3) встановлює кількість заступників і структуру територіальних органів Адміністрації соціального страхування, а також структуру їх підрозділів;

4) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Тристоронньою радою начальників головних управлінь Адміністрації соціального страхування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

5) призначає на посади та звільняє з посад заступників начальників головних управлінь Адміністрації соціального страхування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, працівників Адміністрації соціального страхування, начальників управлінь Адміністрації соціального страхування в районах, містах, районах у містах;

6) затверджує положення про структурні підрозділи Адміністрації соціального страхування, положення про головні управління Адміністрації соціального страхування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також структуру, граничну чисельність, штатний розпис та кошторис цих управлінь, положення про управління Адміністрації соціального страхування в районах, містах, районах у містах, Державний реєстр соціального страхування;

7) головує на засіданнях колегії Адміністрації соціального страхування;

8) подає в установленому порядку керівнику центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені Адміністрацією соціального страхування проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, віднесених до компетенції Адміністрації соціального страхування;

9) представляє фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування у відносинах з іншими органами, установами та організаціями в Україні та за її межами з питань, що віднесені до компетенції Адміністрації соціального страхування;

10) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Стаття 19. Повноваження Адміністрації соціального страхування та її територіальних органів

1. Відповідно до покладених завдань Адміністрація соціального страхування та її територіальні органи уповноважені:

1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного соціального внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання Адміністрацією соціального страхування функцій, передбачених цим Законом;

2) проводити не частіше як один раз на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законодавством, позапланову перевірку на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб підприємців бухгалтерських книг, звітів, договорів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного соціального внеску, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;

3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про систему збору та обліку єдиного соціального внеску;

4) вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ та організацій, фізичних осіб підприємців документи, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний соціальний внесок;

5) звертатися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство платника єдиного соціального внеску;

6) застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;

7) стягувати з платників несплачені суми єдиного соціального внеску;

8) порушувати в установленому законодавством порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про систему збору та обліку єдиного соціального внеску;

9) у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів;

10) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

2. Рішення Адміністрації соціального страхування, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

3. При проведенні перевірок платників єдиного соціального внеску територіальний орган Адміністрації соціального страхування має право вимагати від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування надання інформації щодо отримання окремими застрахованими особами страхових виплат, а також іншої інформації, необхідної для виявлення порушень цього Закону та законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Стаття 20. Обов'язки Адміністрації соціального страхування та її територіальних органів

1. Адміністрація соціального страхування та її територіальні органи зобов'язані:

1) надавати інформацію з Державного реєстру соціального страхування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту населення в порядку, визначеному Адміністрацією соціального страхування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

2) до 1 квітня року, що настає за звітним, подавати центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і оприлюднювати річний звіт про нарахування та сплату єдиного соціального внеску за минулий рік, до 1 червня зазначеного року складати прогноз на наступний бюджетний рік;

3) здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного соціального внеску вимог цього Закону з урахуванням стану сплати внеску;

4) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до Державного реєстру соціального страхування;

5) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до Державного реєстру соціального страхування;

6) надавати платникам єдиного соціального внеску та застрахованим особам за їхнім письмовим запитом інформацію з Державного реєстру соціального страхування в порядку, встановленому цим Законом;

7) надавати безоплатно страхувальникам і застрахованим особам в усній та письмовій формі консультації з питань застосування законодавства про систему збору та обліку єдиного соціального внеску, роз'яснювати їхні права і обов'язки;

8) взаємодіяти з уповноваженим банком для своєчасного перерахування коштів, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску та фінансових санкцій, кореспондентам одержувачам коштів;

9) щорічно складати та оприлюднювати через офіційні видання звіти про загальні суми надходжень єдиного соціального внеску, а також про його розподіл за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

10) подавати Тристоронній раді та Кабінету Міністрів України зведену інформацію про надходження від сплати єдиного соціального внеску, а також прогнозні показники надходжень від сплати єдиного соціального внеску на наступний рік у порядку, встановленому Тристоронньою радою за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

2. Державний нагляд за діяльністю Адміністрації соціального страхування здійснюють центральні органи виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і у сфері фінансів.

Розділ V
РОЗРАХУНКОВІ ОПЕРАЦІЇ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Стаття 21. Здійснення розрахункових операцій у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування

1. Розрахункові операції у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює уповноважений банк.

2. Уповноважений банк:

провадить діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність;

проводить взаєморозрахунки між платниками єдиного соціального внеску, Адміністрацією соціального страхування, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та суб'єктами накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з метою розподілу сум єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та сум відповідних фінансових санкцій за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування у встановлених законом розмірах;

відкриває рахунки Адміністрації соціального страхування для зарахування на них сум єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, фінансових санкцій та рахунки для здійснення адміністративного управління системою збору та обліку єдиного соціального внеску відповідно до цього Закону.

Стаття 22. Основні вимоги щодо відкриття рахунків Адміністрації соціального страхування в уповноваженому банку та здійснення розрахункових операцій

1. Для зарахування сум єдиного соціального внеску та фінансових санкцій Адміністрація соціального страхування відкриває в уповноваженому банку рахунки відповідно до законодавства.

2. Крім рахунків, зазначених у частині першій цієї статті, Адміністрація соціального страхування в уповноваженому банку може відкривати рахунки для зарахування на них сум пенсійних внесків до професійної пенсійної системи відповідно до закону та відповідних фінансових санкцій.

3. Розрахункове обслуговування рахунків Адміністрації соціального страхування в уповноваженому банку здійснюється відповідно до порядку, затвердженого Національним банком України за погодженням з Адміністрацією соціального страхування.

4. Розрахункові операції з коштами на рахунках Адміністрації соціального страхування в уповноваженому банку здійснюються щоденно таким чином, щоб усі кошти, які надійшли від сплати єдиного соціального внеску, сум пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та відповідних фінансових санкцій розподілялися не пізніше наступного робочого дня шляхом їх перерахування на рахунки відповідних кореспондентів-одержувачів.

5. Кореспондентами одержувачами грошових коштів з рахунків Адміністрації соціального страхування в уповноваженому банку, відкритих для зарахування на них сум єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та відповідних фінансових санкцій, є:

1) фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування;

2) суб'єкти накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

3) платник єдиного соціального внеску, з яким кореспондується цей рахунок (у разі повернення йому надміру або помилково сплачених (стягнутих) сум внеску та фінансових санкцій);

4) Адміністрація соціального страхування у разі отримання коштів відповідно до частин шостої восьмої статті 17 цього Закону.

6. Кошти, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, сум пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та відповідних фінансових санкцій, можуть перераховуватися виключно на рахунки відповідних кореспондентів-одержувачів.

7. Уповноважений банк щоденно надає Адміністрації соціального страхування та відповідним кореспондентам-одержувачам інформацію про суми надходжень від сплати єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та про суми надходжень від сплати відповідних фінансових санкцій, а також про здійснені платежі на рахунки кореспондентів-одержувачів.

8. Адміністрація соціального страхування забезпечує оприлюднення інформації про загальні суми надходжень від сплати єдиного соціального внеску, сум пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, відповідних фінансових санкцій та про здійснені платежі на рахунки кореспондентів-одержувачів за результатами кварталу та року.

Розділ VI
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Стаття 23. Призначення та склад Державного реєстру соціального страхування

1. Державний реєстр соціального страхування призначений для забезпечення:

обліку платників і застрахованих осіб у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;

накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного соціального внеску та про набуття застрахованими особами прав на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

2. Державний реєстр соціального страхування включає:

реєстр платників єдиного соціального внеску;

реєстр застрахованих осіб.

Державний реєстр соціального страхування може включати реєстри, необхідні для забезпечення збору та обліку пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

3. Ведення Державного реєстру соціального страхування здійснюється на підставі положення про Державний реєстр соціального страхування, що затверджується Адміністрацією соціального страхування, відповідно до порядку, встановленого частиною першою статті 5 цього Закону.

Стаття 24. Використання інформації з Державного реєстру соціального страхування

1. Інформація з Державного реєстру соціального страхування використовується з додержанням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" виключно для потреб, визначених цим Законом.

2. Між Адміністрацією соціального страхування, що веде Державний реєстр соціального страхування, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Інформація з Державного реєстру соціального страхування надається у вигляді електронного документа з накладенням цифрового підпису.

3. Інформація з Державного реєстру соціального страхування надається на запит платників єдиного соціального внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими Адміністрацією соціального страхування за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

4. Доступ до інформації з Державного реєстру соціального страхування здійснюється у порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

5. Для здійснення розрахункових операцій інформація з Державного реєстру соціального страхування надається уповноваженому банку в порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування та Національним банком України.

Стаття 25. Джерела формування Державного реєстру соціального страхування

1. Джерелами формування Державного реєстру соціального страхування є відомості, що надходять до Адміністрації соціального страхування від:

державних реєстраторів;

платників єдиного соціального внеску;

застрахованих осіб;

фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

уповноваженого банку;

державних органів реєстрації актів цивільного стану;

органів державної податкової служби;

органів державної статистики;

державної служби зайнятості;

інших підприємств, установ, організацій та військових частин;

органів Державного казначейства України;

територіальних органів Адміністрації соціального страхування за результатами перевірок платників єдиного соціального внеску;

з інших джерел, передбачених законодавством.

Стаття 26. Реєстр платників єдиного соціального внеску

1. Реєстр платників єдиного соціального внеску автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників внеску.

2. До реєстру платників єдиного соціального внеску заносяться:

1) ідентифікаційні коди юридичних осіб (ідентифікаційні номери фізичних осіб платників податків).

Відомості про осіб, які через релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні державні органи та мають у паспорті відмітку про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, обліковуються в порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

2) відомості про платників єдиного соціального внеску, а саме:

найменування (для фізичних осіб підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, - прізвище, ім'я, по батькові);

місцезнаходження (для юридичної особи) та місце проживання (для фізичної особи);

форма власності;

основний вид економічної діяльності;

клас професійного ризику виробництва;

кількість працівників на дату подання звітності, зокрема осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру.

Стаття 27. Реєстр застрахованих осіб

1. Реєстр застрахованих осіб автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства України.

2. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються Адміністрації соціального страхування роботодавцями. Відомості про фізичних осіб підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, подаються безпосередньо цими особами. Порядок та строки подання таких відомостей встановлюються Адміністрацією соціального страхування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

3. На кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка, до якої включаються такі відомості:

1) умовно-постійна частина картки:

номер посвідчення застрахованої особи;

прізвище, ім'я та по батькові на момент подання відомостей до Адміністрації соціального страхування;

прізвище при народженні;

дата народження;

місце народження;

стать;

місце проживання;

серія, номер і назва документа, з якого взято відомості для персональної облікової картки;

громадянство;

відомості про членів сім'ї, які перебувають на утриманні застрахованої особи, та її дітей;

номер телефону (за згодою);

відмітка про смерть;

2) частина картки, що відображає загальний трудовий та страховий стаж, заробітну плату (дохід), розмір сплаченого єдиного соціального внеску та інші дані, які необхідні для призначення та обчислення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування:

ідентифікаційний номер платника;

рік, за який внесено відомості;

розмір внеску за відповідний місяць;

сума сплаченого внеску за відповідний місяць;

позначка про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування;

сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;

кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць;

інша інформація, яка необхідна для призначення та обчислення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

3) частина персональної облікової картки, що відображає стан пенсійних активів застрахованої особи або здійснення виплат спадкоємцям з накопичувальних пенсійних рахунків:

сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;

розмір та сума сплачених страхових внесків на накопичувальний пенсійний рахунок за відповідний місяць;

сумарний розмір інвестиційного доходу за попередні періоди;

чиста вартість пенсійних активів;

загальна кількість одиниць пенсійних активів;

сума коштів, перерахованих страховій організації, обраній застрахованою особою, для оплати договору страхування довічної пенсії та дата перерахування цих коштів;

сума і дата одноразової виплати, сплаченої відповідно до закону;

відмітка про смерть застрахованої особи;

4) частина картки, що відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Адміністрації соціального страхування протягом усього життя особи, а після її смерті протягом 75 років на паперових та електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документа.

4. Державний орган реєстрації актів цивільного стану за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів після реєстрації смерті особи подає відповідні відомості територіальному органу Адміністрації соціального страхування.

5. Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

6. Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід), розмір сплаченого єдиного соціального внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для призначення та обчислення виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Стаття 28. Захист інформації Державного реєстру соціального страхування

1. Адміністрація соціального страхування забезпечує захист інформації Державного реєстру соціального страхування відповідно до законодавства.

Посадові особи органів, яким надається інформація з Державного реєстру соціального страхування, несуть згідно із законодавством відповідальність за її використання за призначенням з додержанням вимог, встановлених законодавством.

2. Захист інформації Державного реєстру соціального страхування забезпечується шляхом:

додержання вимог щодо захисту інформації, встановлених відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;

використання засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку та інших засобів, які відповідають встановленим вимогам щодо захисту інформації (сертифікація засобів обчислювальної техніки, зв'язку та інформаційно-телекомунікаційної системи);

здійснення контролю за станом роботи щодо захисту інформації.

3. Контроль за додержанням вимог щодо захисту інформації Державного реєстру соціального страхування здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері інформації.

Стаття 29. Посвідчення застрахованої особи

1. Посвідчення застрахованої особи має номер, що відповідає номеру облікової картки застрахованої особи в Державному реєстрі соціального страхування і не змінюється протягом усього життя застрахованої особи.

2. Номер посвідчення застрахованої особи є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності (включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи), фізичними особами, у тому числі суб'єктами підприємницької діяльності, у разі виплати доходів, з яких сплачується єдиний соціальний внесок, у тому числі за цивільно-правовими угодами.

3. За невиконання вимог, передбачених частиною другою цієї статті, посадові особи несуть відповідальність згідно із законодавством.

Розділ VII
ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗБОРУ ТА ОБЛІКУ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ

Стаття 30. Повноваження фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування

1. На виконання своїх повноважень фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право:

1) безоплатно отримувати від Адміністрації соціального страхування відомості про суми надходжень від сплати єдиного соціального внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на їх рахунки, а в разі виявлення розбіжностей письмову інформацію про причини таких розбіжностей;

2) безоплатно отримувати доступ до баз даних Державного реєстру соціального страхування в порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

2. Фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування зобов'язані:

1) своєчасно надавати Адміністрації соціального страхування відомості про банківські рахунки фондів для зарахування на них коштів від сплати єдиного соціального внеску та завчасно повідомляти про зміну таких рахунків;

2) надавати Адміністрації соціального страхування відомості, необхідні для кодифікації рахунків Адміністрації соціального страхування в уповноваженому банку відповідно до цього Закону.

3. Фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування та Адміністрація соціального страхування здійснюють обмін інформацією також в інших випадках, передбачених цим Законом. Порядок здійснення такого обміну визначається Адміністрацією соціального страхування спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 31. Обов'язки фінансових установ щодо дотримання законодавства про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

1. Банки та інші фінансові установи при відкритті рахунків зобов'язані вимагати від юридичних та фізичних осіб документи, що підтверджують їх реєстрацію як платників єдиного соціального внеску.

Стаття 32. Заходи впливу та стягнення

1. Адміністрація соціального страхування має право:

застосовувати заходи впливу та стягнення, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати платниками єдиного соціального внеску;

стягувати з посадових осіб та платників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону.

Рішення, прийняті органами Адміністрації соціального страхування з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного соціального внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

2. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний соціальний внесок.

3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.

4. Територіальний орган Адміністрації соціального страхування за формою і в строки, встановлені Адміністрацією соціального страхування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного соціального внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафних санкцій разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник узгоджує її з територіальним органом Адміністрації соціального страхування в порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з територіальним органом Адміністрації соціального страхування не досягнуто, платник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафних санкцій разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги або оскаржити вимогу до Адміністрації соціального страхування чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного соціального внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафних санкцій разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з територіальним органом Адміністрації соціального страхування, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Адміністрації соціального страхування надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У зазначених випадках територіальний орган Адміністрації соціального страхування також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У такому разі передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

5. Вимога територіального органу Адміністрації соціального страхування про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

6. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного соціального внеску або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник не сплатив суми недоїмки, штрафних санкцій та пені, сплачені ним суми єдиного соціального внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

7. Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема, в разі укладення із платником єдиного соціального внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою, щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного соціального внеску.

8. У разі ліквідації юридичної особи платника єдиного соціального внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного соціального внеску сума недоїмки сплачується за рахунок майна платника. У такому разі відповідальними за сплату страхових коштів є:

ліквідаційна комісія щодо юридичної особи платника єдиного соціального внеску, що ліквідується;

юридична особа щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу платника єдиного соціального внеску, який ліквідується.

9. У разі недостатності у платника єдиного соціального внеску коштів та іншого майна для сплати страхових коштів відповідальними за сплату недоїмки є:

засновники або учасники юридичної особи - платника єдиного соціального внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов'язаннями;

юридична особа щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу платника єдиного соціального внеску, що ліквідується;

правонаступники юридичної особи платника єдиного соціального внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, поділу, перетворення платника єдиного соціального внеску зобов'язання із сплати страхових коштів покладаються на осіб, до яких відповідно до закону перейшли його права та обов'язки.

10. Передача платниками єдиного соціального внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

11. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

12. Територіальний орган Адміністрації соціального страхування застосовує до платника єдиного соціального внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного соціального внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом Адміністрації соціального страхування або платником своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 відсотків суми донарахованого внеску;

4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Адміністрації соціального страхування накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний соціальний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний соціальний внесок, коштів у вигляді внеску, що підлягає нарахуванню на зазначені виплати, накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

13. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платником вимоги про сплату недоїмки або накладення штрафних санкцій нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу Адміністрації соціального страхування або позову до суду.

14. Про нарахування пені та застосування штрафних санкцій, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Адміністрації соціального страхування в порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику.

Суми пені та штрафних санкцій, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного соціального внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до Адміністрації соціального страхування або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Адміністрації соціального страхування, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення територіального органу Адміністрації соціального страхування про застосування штрафних санкцій зупиняє строк їх сплати до винесення територіальним органом Адміністрації соціального страхування або судом рішення у справі. Строк сплати штрафних санкцій також зупиняється до винесення судом рішення в разі оскарження платником єдиного соціального внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування штрафних санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

15. Рішення територіального органу Адміністрації соціального страхування про нарахування пені або застосування штрафних санкцій, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного соціального внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Адміністрації соціального страхування про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафних санкцій та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску, стягуються в такому самому порядку, що й суми недоїмки із сплати єдиного соціального внеску.

Суми штрафних санкцій та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

16. Строк давності щодо стягнення сум недоїмки, штрафних санкцій та нарахованої пені не застосовується.

17. Територіальний орган Адміністрації соціального страхування притягає посадових осіб, які вчинили правопорушення, до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі:

заниження суми заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний соціальний внесок;

порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати єдиного соціального внеску;

ухилення від взяття на облік платника єдиного соціального внеску в територіальних органах Адміністрації соціального страхування;

неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності та/або подання недостовірних відомостей, передбачених цим Законом;

вчинення дій, що перешкоджають працівникам територіального органу Адміністрації соціального страхування у проведенні перевірки.

За будь-яке правопорушення, передбачене цією частиною, вчинене особою, на яку протягом року накладено адміністративне стягнення за одне з таких правопорушень, накладається адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

18. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

19. Від імені Адміністрації соціального страхування розглядати справи про правопорушення, застосовувати фінансові санкції на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення, мають право керівник Адміністрації соціального страхування, його заступники, керівники територіальних органів Адміністрації соціального страхування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники територіальних органів Адміністрації соціального страхування в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності їх заступники.

Стаття 33. Відповідальність за порушення цього Закону

1. Керівники і посадові особи платників єдиного соціального внеску за неподання, несвоєчасне подання відомостей відповідно до цього Закону або подання недостовірної інформації до територіальних органів Адміністрації соціального страхування притягаються до відповідальності згідно із законом.

2. Застраховані особи, які не подають інформацію для внесення до Державного реєстру соціального страхування або подають недостовірну інформацію, притягаються до відповідальності згідно із законом.

3. Уповноважений банк за порушення встановленого порядку та термінів здійснення розрахункових операцій, що призвело до затримки в одержанні коштів кореспондентами-одержувачами, несе відповідальність відповідно до закону.

4. Адміністрація соціального страхування, її територіальні органи та посадові особи за розголошення інформації про застрахованих осіб, невиконання або неналежне виконання ними обов'язків, визначених цим Законом, несуть відповідальність згідно із законом.

Суми коштів, безпідставно стягнені територіальними органами Адміністрації соціального страхування з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк з дня прийняття рішення територіальним органом Адміністрації соціального страхування або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Розділ VIII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2009 року, крім підпункту 1 пункту 6, абзацу сорок сьомого підпункту 7, абзацу сімдесят першого підпункту 8, абзацу вісімдесят сьомого підпункту 10, підпунктів 14 - 16 пункту 9 цього розділу, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону, та крім положень цього Закону щодо обчислення, сплати, збору, обліку єдиного соціального внеску, які набирають чинності з 1 січня 2010 року, але не раніше набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З дня набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, не нараховуються і не сплачуються, а платники цих страхових внесків вважаються платниками єдиного соціального внеску. Добровільно застраховані особи за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням вважаються платниками єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не проводиться. Адміністрацією соціального страхування разом з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України провадиться звірка платників страхових внесків у порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування разом із Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

2. Після створення Адміністрації соціального страхування до запровадження подання до неї щомісячної звітності щодо персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено єдиний соціальний внесок, та інших відомостей відповідно до частини другої статті 27 цього Закону стосовно всіх застрахованих осіб роботодавці, фізичні особи підприємці та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, зобов'язані подавати до територіальних органів Адміністрації соціального страхування персоніфіковані відомості стосовно застрахованих осіб, з якими трапився нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання та яких звільнено з роботи за період після подання останнього звіту щодо персоніфікованого обліку, в порядку, встановленому Адміністрацією соціального страхування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

3. З дня набрання чинності цим Законом інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що виникла до набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців, починаючи з місяця набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включно.

Заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 1 січня 2004 року та не погашена на день набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, і заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що виникли на день набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців, починаючи з місяця набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включно.

Заборгованість із сплати пені і штрафних санкцій перед усіма фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, що виникла на день набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, підлягають розстроченню не більш як на 60 календарних місяців, починаючи з місяця набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включно.

Розстрочена сума підлягає сплаті (зокрема пеня і штрафні санкції) рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період.

Повідомлення про розстрочення суми заборгованості, пені та штрафних санкцій надсилається платникам фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування у встановленому ними порядку.

Суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на день набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на день набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, що не сплачені на день набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, підлягають сплаті в порядку, що діяв до набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

5. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі страхових внесків, строк сплати яких на день набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного соціального внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на день набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження з контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати таких страхових внесків, якими вони були наділені до набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

6. Кабінету Міністрів України:

1) спільно із всеукраїнськими об'єднаннями роботодавців та всеукраїнськими об'єднаннями профспілок:

до 1 травня 2009 року делегувати (призначити) з числа членів правлінь фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування членів Тристоронньої ради у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цього Закону та до 1 червня 2009 року забезпечити проведення першого засідання Тристоронньої ради;

до 1 липня 2009 року створити Фонд загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, делегувати (призначити) членів правління фонду та забезпечити його діяльність;

до 1 вересня 2009 року створити Адміністрацію соціального страхування та її територіальні органи;

2) з 1 жовтня 2009 року до 1 грудня 2009 року забезпечити передачу:

коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від Пенсійного фонду України, який ліквідується, до Фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також приміщень, основних засобів, іншого майна, що знаходяться на балансі Пенсійного фонду України та його територіальних органів, на баланс Адміністрації соціального страхування та її територіальних органів відповідно;

3) у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів:

про внесення змін до деяких законів України стосовно врегулювання питань щодо здійснення перевірок, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням, сплатою страхових внесків та цільовим використанням коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

про внесення змін до деяких законів України в частині призначення та виплати матеріального забезпечення застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

4) одночасно з проектом закону про Державний бюджет України на 2010 рік подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2010 рік відповідно до цього Закону. Подання Кабінету Міністрів України про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2010 рік здійснюється Тристоронньою радою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Поширення цього порядку на наступні роки забороняється;

5) розробити та привести свої нормативно-правові акти і забезпечити розроблення та приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

6) до 1 жовтня 2009 року разом з Національним банком України:

внести зміни до Статуту відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", передбачивши участь представників Тристоронньої ради у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування в Наглядовій раді банку.

7. Національному банку України разом з Адміністрацією соціального страхування до 1 жовтня 2009 року:

затвердити порядок відкриття та розрахункового обслуговування рахунків Адміністрації соціального страхування в уповноваженому банку;

здійснити необхідні організаційні заходи і забезпечити впровадження технічних засобів Адміністрації соціального страхування та уповноваженого банку для організації їх взаємодії щодо проведення розрахункових операцій у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

8. Встановити, що з 1 жовтня 2009 року:

функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та її територіальних органів виконує Адміністрація соціального страхування та її територіальні органи;

правонаступником Пенсійного фонду України, що ліквідується, є Адміністрація соціального страхування;

відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" є уповноваженим банком у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Державний реєстр соціального страхування формується на базі системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

працівники Пенсійного фонду України та його територіальних органів зараховуються на відповідні посади до Адміністрації соціального страхування та її територіальних органів. Гранична чисельність працівників Адміністрації соціального страхування у 2009 році встановлюється Тристоронньою радою в межах граничної чисельності працівників Пенсійного фонду України, встановленої на 2009 рік;

утримання Адміністрації соціального страхування та її територіальних органів до набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється за рахунок коштів, передбачених на утримання Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

9. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) статтю 2121 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції:

"Стаття 2121. Ухилення від сплати єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску

1. Умисне ухилення від сплати єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коштів у значних розмірах,

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, вчинене за попередньою змовою групою осіб або якщо воно призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коштів у великих розмірах,

карається штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коштів в особливо великих розмірах,

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний соціальний внесок, пенсійні внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування або накопичувальній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян";

2) пункт 11 статті 101 Кримінально-процесуального кодексу України викласти в такій редакції:

"11) податкова міліція у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску, а також у справах про приховування валютної виручки";

3) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

у статті 16412:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 16412. Порушення бюджетного законодавства України або недотримання порядку проведення операцій із страховими коштами";

абзац перший частини першої доповнити словами "або недотримання встановленого законом порядку проведення операцій з коштами загальнообов'язкового державного соціального страхування";

статтю 1651 викласти в такій редакції:

"Стаття 1651. Порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування

Порушення порядку використання коштів або проведення операцій з коштами фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; заниження суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються єдиний соціальний внесок або пенсійні внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску; порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного соціального внеску або пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного соціального внеску або пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску, або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті,

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

назву та абзац перший частини першої статті 1653 викласти в такій редакції:

"Стаття 1653. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття";

статтю 1654 викласти в такій редакції:

"Стаття 1654. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання щодо коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства

тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

назву та абзац перший частини першої статті 1655 викласти в такій редакції:

"Стаття 1655. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання страхових коштів (у тому числі несвоєчасна виплата допомоги), несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності";

назву та абзац перший частини першої статті 18823 викласти в такій редакції:

"Стаття 18823. Перешкоджання уповноваженим особам Адміністрації соціального страхування, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у здійсненні перевірок

Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам Адміністрації соціального страхування у проведенні перевірок, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного соціального внеску, а також вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам Адміністрації соціального страхування, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у здійсненні перевірок щодо використання страхових коштів у випадках, передбачених законом";

статтю 2442 викласти в такій редакції:

"Стаття 2442. Органи Адміністрації соціального страхування

Органи Адміністрації соціального страхування розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 1651) та з перешкоджанням уповноваженим особам Адміністрації соціального страхування у проведенні перевірок (стаття 18823).

Від імені Адміністрації соціального страхування розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: голова Адміністрації соціального страхування, його заступники, начальники головних управлінь Адміністрації соціального страхування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Адміністрації соціального страхування в районах, містах, районах у містах та їх заступники";

у статті 2449:

у частині першій слова та цифри "строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду, несвоєчасною або неповною сплатою страхових внесків (стаття 1653)" замінити словами та цифрами "законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (стаття 1653) та перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду у проведенні перевірок (стаття 18823)";

у частині другій слова "керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники" замінити словами "керівники Державного центру зайнятості, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду, та їх заступники";

у статті 24411:

у частині першій слова та цифри "ухиленням від реєстрації як платника страхових внесків до Фонду, несвоєчасною або неповною сплатою страхових внесків, а також порушенням порядку використання страхових коштів (стаття 1655)" замінити словами та цифрами "порушенням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (стаття 1655) та перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду у здійсненні перевірок (стаття 18823)";

частину другу доповнити словами "керівники районних, міжрайонних, міських, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду";

4) підпункт 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2003 р., N 1011, ст. 87) викласти в такій редакції:

"5.7.1. До складу валових витрат платника податку відносяться суми єдиного соціального внеску та пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску, сплачені в порядку, встановленому законодавством";

5) в Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 23, ст. 121; 2008 р., NN 58, ст. 78):

у частині третій статті 2 слова "народження дитини" і "малолітньою дитиною або" виключити;

в абзаці третьому частини першої статті 4 слова "зумовленими народженням та похованням" виключити;

у статті 6:

в абзаці четвертому частини п'ятої слова "зумовленими народженням та похованням" виключити;

у частині шостій слова "збору страхових внесків та" виключити;

статтю 9 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру соціального страхування, а за періоди до запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше";

у статті 14:

у частині першій слова "збір та" виключити;

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Взяття на облік страхувальників, забезпечення збору та обліку страхових коштів, контроль за повнотою та своєчасністю їх сплати, ведення Державного реєстру соціального страхування, у тому числі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, здійснює об'єднаний виконавчий орган фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску".

У зв'язку з цим частини другу шосту вважати відповідно частинами третьою сьомою;

статтю 15 викласти в такій редакції:

"Стаття 15. Управління системою загальнообов'язкового державного соціального страхування

Управління системою загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється на паритетних засадах державою, представниками застрахованих осіб та роботодавців (далі сторони управління).

Для реалізації своїх повноважень сторони управління формують колегіальні тристоронні органи управління та делегують до них своїх повноважних представників.

До колегіальних органів управління у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування належать:

правління фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі правління);

Тристороння рада у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі Тристороння рада).

Правління є вищим органом управління страхового фонду. Повноваження правління, порядок його формування та діяльності визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Головними завданнями правління є:

затвердження документів, що регламентують внутрішню діяльність фонду, в тому числі виконавчої дирекції;

затвердження проектів річних бюджетів фонду та звітів про їх виконання, порядку використання коштів з окремих видатків бюджету фонду;

створення резервів коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;

розгляд кандидатур та затвердження на посадах керівника виконавчої дирекції фонду та його заступників, якщо законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування не зазначено інше;

координація та контроль за діяльністю виконавчої дирекції фонду та її робочих органів;

визначення кадрової політики;

здійснення інших функцій, передбачених статутом фонду.

Управління поточною діяльністю фонду здійснює його виконавча дирекція відповідно до законів України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Виконавча дирекція фонду є виконавчим органом правління та забезпечує виконання його рішень.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню та здійснює діяльність від імені фонду в межах та порядку, визначених його статутом та положенням про виконавчу дирекцію, що затверджується правлінням. Керівник виконавчої дирекції входить до складу правління з правом дорадчого голосу.

Робочими органами виконавчої дирекції є її територіальні відділення, органи тощо.

Тристороння рада є вищим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Члени Тристоронньої ради призначаються, обираються (делегуються) повноважними органами сторін управління з числа членів правлінь фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Повноваження, порядок утворення та діяльності Тристоронньої ради визначаються законом.

До виключної компетенції Тристоронньої ради належать:

координація діяльності правлінь з питань взаємодії фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

подання в установленому порядку пропозицій щодо визначення розмірів єдиного соціального внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

координація діяльності об'єднаного виконавчого органу фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску, призначення керівника та його заступників;

здійснення координації та контролю за діяльністю уповноваженого банку в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства про банки та банківську діяльність та статуту банку, призначення керівників органів управління уповноваженого банку та їх заступників;

здійснення інших функцій, передбачених законом.

Для здійснення адміністративного управління системою збору та обліку єдиного соціального внеску фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування утворюють об'єднаний виконавчий орган фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску. Координацію діяльності об'єднаного виконавчого органу фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску здійснює Тристороння рада. Порядок утворення та діяльності об'єднаного виконавчого органу фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску встановлюється законом";

статтю 21 викласти в такій редакції:

"Стаття 21. Єдиний соціальний внесок та визначення його розміру

До системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку сплачується єдиний соціальний внесок консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття з метою забезпечення реалізації прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням.

Розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються Верховною Радою України стосовно кожної категорії платників єдиного соціального внеску за результатами актуарних розрахунків фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виходячи з того, що такий розмір повинен забезпечувати:

надання особам страхових виплат та соціальних послуг, передбачених законодавством;

фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків;

створення резерву коштів для забезпечення надання виплат та соціальних послуг застрахованим особам;

покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Для платників єдиного соціального внеску, які використовують найману працю, розмір єдиного соціального внеску визначається залежно від класу професійного ризику виробництва, встановленого відповідно до законодавства";

у статті 22 слова "законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування" замінити словом "законом";

частину першу статті 24 замінити двома частинами такого змісту:

"Страховики складають звіти про результати своєї діяльності, подають їх до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України і оприлюднюють у засобах масової інформації.

Страховики здійснюють публічне представлення зазначених звітів у розрізі доходів і видатків. Інформація про час і місце такого представлення публікується разом із звітом".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

у статті 25:

у пункті 3 частини першої:

в абзаці першому слова "та витратами, зумовленими народженням та похованням" виключити;

абзац четвертий виключити;

доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:

"Надання матеріального забезпечення та соціальних послуг здійснюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру соціального страхування, а за період до запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб - відповідно до законодавства, що діяло раніше";

в абзаці третьому частини першої статті 26 слова "догляд за малолітньою дитиною" виключити;

6) у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 4243, ст. 378; 2002 р., N 33, ст. 235; 2003 р., N 28, ст. 210; 2006 р., N 1, ст. 18; 2007 р., N 9, ст. 71):

частину другу статті 7 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"суму невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності".

У зв'язку з цим абзаци четвертий шостий вважати відповідно абзацами п'ятим - сьомим;

абзац перший частини шостої статті 12 доповнити словами "на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності";

абзац четвертий частини другої статті 15, частину третю статті 19, частину першу статті 35 після слів "пенсійне страхування" доповнити словами "невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності";

абзац третій частини першої статті 23 після слів "податків і зборів (обов'язкових платежів)" доповнити словами "повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності";

пункт 2 частини першої статті 31, абзац третій частини сьомої статей 42 і 43, абзац четвертий частини першої статті 49, частину першу статті 50, частину шосту статті 51 після слів "пенсійне страхування" доповнити словами "щодо повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності";

у тексті Закону слова "страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування" у всіх відмінках замінити словами "єдиного соціального внеску та пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не включаються до складу єдиного соціального внеску" у відповідному відмінку;

7) у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 4647, ст. 403 із наступними змінами):

частину першу статті 2 викласти в такій редакції:

"Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності та господарювання (далі підприємства), у фізичних осіб, та на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, а також на фізичних осіб підприємців";

абзац четвертий статті 5 виключити;

у статті 8:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";

доповнити пунктами 4 - 6 такого змісту:

"4) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів;

5) фізичні особи підприємці;

6) особи, які забезпечують себе роботою самостійно";

у статті 10:

у назві слова "та взяття на облік страхувальників страховиком" виключити;

частини третю сьому виключити;

статтю 11 виключити;

статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Посвідчення застрахованої особи

Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, видається посвідчення застрахованої особи, яке є єдиним для всіх видів страхування та є документом суворої звітності.

Порядок видачі та зразок посвідчення застрахованої особи затверджуються Тристоронньою радою у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування";

статтю 16 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Фонд соціального страхування від нещасних випадків разом з іншими фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування утворює об'єднаний виконавчий орган фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску відповідно до закону";

частину сьому статті 17 після пункту 6 доповнити новим пунктом такого змісту:

"7) погоджує положення про об'єднаний виконавчий орган фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску".

У зв'язку з цим пункти 7 - 11 вважати відповідно пунктами 8 - 12;

назву розділу III викласти в такій редакції:

"Розділ III ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ";

у статті 21:

пункт 11 частини першої виключити;

у частині другій слова "у Фонді соціального страхування від нещасних випадків" замінити словами "як платник страхових внесків";

у статті 24:

пункти 1 і 2 викласти в такій редакції:

"1) користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;

2) вести облік показників для визначення класу професійного ризику виробництва";

після пункту 2 доповнити п'ятьма новими пунктами такого змісту:

"3) відносити страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності";

4) проводити перевірки дотримання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання порядку використання страхових коштів, наданих Фондом для фінансування заходів, передбачених статтею 25 цього Закону;

5) разом з об'єднаним виконавчим органом фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про основний вид діяльності підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;

6) отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;

7) застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи відповідно до законодавства".

У зв'язку з цим пункти 3 - 6 вважати відповідно пунктами 8 - 11;

абзац третій частини четвертої статті 34 доповнити реченням такого змісту: "Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю надається в порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків";

у статті 45:

пункт 4 частини першої виключити;

у частині другій:

пункт 2 виключити;

у пункті 4 слова "чисельність працівників, суму заробітної плати" виключити;

пункт 7 частини другої та частину третю доповнити словами "та у порядку, відповідно до законодавства";

частину четверту виключити;

у статті 46:

у частині першій слова "збір та" виключити;

у частині другій:

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені з підприємств та з посадових осіб відповідно до закону";

в абзаці шостому слова "добровільних внесків та" виключити;

статтю 47 викласти в такій редакції:

"Стаття 47. Порядок визначення класу професійного ризику

Визначення класу професійного ризику здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі систематичного порушення нормативно-правових актів з охорони праці, внаслідок чого підвищується ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків може бути віднесено на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, до іншого, вищого класу професійного ризику виробництва. Такий захід може мати і зворотну дію з початку фінансового року";

частину першу статті 48 виключити;

статтю 49 виключити;

у статті 52:

частину другу виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

"За несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо коштів Фонду страхувальник сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

доповнити частинами п'ятою сьомою такого змісту:

"За порушення порядку використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, наданих підприємству відповідно до статті 25 цього Закону, на страхувальника накладається штраф у розмірі суми, використаної з порушенням.

На осіб, винних у порушенні порядку використання страхових коштів, несвоєчасному або неповному їх поверненні Фонду, несвоєчасному поданні або неподанні встановленої звітності, поданні недостовірної звітності щодо коштів Фонду або несвоєчасному інформуванні Фонду про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного порушення від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Своєчасно не сплачені штрафи, зазначені в цій статті, стягуються із страхувальника та винних посадових осіб у дохід Фонду соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому законом";

у першому реченні частини першої статті 55 слова "суми страхових внесків" замінити словами "визначення класу професійного ризику виробництва";

пункт 3 розділу XI "Прикінцеві положення" доповнити абзацом такого змісту:

"Особи, зазначені у пунктах 3, 5 і 6 частини першої статті 8 цього Закону, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, якщо нещасний випадок на виробництві настав після набрання чинності Законом України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

8) у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171 із наступними змінами):

у статті 1:

доповнити пунктами 14 і 15 такого змісту:

"14) страхові внески кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", надходження від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

15) мінімальний страховий внесок сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного соціального внеску, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід)";

абзац третій статті 2 виключити;

у статті 4:

частину першу після слів "неповний робочий тиждень" доповнити словами "особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи підприємці";

частину другу виключити;

абзац другий статті 5 виключити;

частини другу і четверту статті 6 викласти в такій редакції:

"2. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів та установ виконання покарань, податкової міліції, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі військовослужбовці та особи рядового та начальницького складу), звільнені зі служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату, за станом здоров'я без права на пенсію, та особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних";

"4. Працюючі пенсіонери (крім інвалідів до досягнення ними пенсійного віку) та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію за віком, у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням";

у статті 8:

у частині першій слова "провадження збору та" виключити;

у частині третій слова "цим Законом" замінити словами "цим Законом, іншими законодавчими актами у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування";

частину другу статті 10 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Фонд разом з іншими фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування утворює об'єднаний виконавчий орган фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску відповідно до закону";

у частині першій статті 11:

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"вносить Тристоронній раді у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування пропозиції про розмір частини єдиного соціального внеску, що спрямовується на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"погоджує положення про об'єднаний виконавчий орган фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску".

У зв'язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;

у частині другій статті 12:

пункти 1 і 2 виключити;

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5) контролюють достовірність даних, наданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, та дотримання порядку використання роботодавцем наданих йому коштів Фонду";

абзац другий частини першої статті 16 доповнити словами "у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування";

у статті 17:

назву та абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"Стаття 17. Страхові внески

1. Кошти, що надходять від сплати єдиного соціального внеску на страхування на випадок безробіття, повинні забезпечувати";

частини другу четверту виключити;

статті 18 і 19 виключити;

у частині першій статті 20 слова "у виконанні функцій збору страхових внесків і контролю за їх сплатою, щодо формування та ведення інформаційної системи платників страхових внесків" виключити;

у статті 21:

частини першу і другу викласти в такій редакції:

"1. Страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею (роботодавцем) страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої цієї статті.

Період отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), допомоги по безробіттю, включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

2. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру соціального страхування, а за періоди до його запровадження в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

ТП = Св: В, де

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;

Св - сума єдиного соціального внеску, сплаченого за відповідний місяць;

В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць".

У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

у статті 34:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Фонд має право:

користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;

перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем наданих йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання роботодавця у проведенні перевірки, виявлення недостовірності поданих ним Фонду відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду;

отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;

накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи відповідно до закону за порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду;

стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою;

стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення ним Фонду про його прийняття на роботу;

вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про страхування на випадок безробіття.

Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи за порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду мають від імені Фонду керівники Державного центру зайнятості, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду, та їх заступники.

За порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням.

На осіб, винних у порушенні порядку використання коштів Фонду, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного порушення від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника та винних осіб у дохід Фонду в порядку, встановленому законодавством.

Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", не застосовується";

у частині другій:

абзац другий виключити;

в абзаці п'ятому слова "нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також" виключити;

у статті 35:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Роботодавець зобов'язаний:

1) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам органів Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;

2) подавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку відповідно до законодавства про:

виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю;

розмір заробітної плати працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних";

друге речення абзацу першого частини третьої викласти в такій редакції: "У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду";

статтю 38 виключити;

пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" доповнити абзацом шостим такого змісту:

"Матеріальне забезпечення, призначене особам відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до набрання чинності Законом України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", виплачується до закінчення строку його виплати або до припинення його виплати відповідно до статті 31 цього Закону";

9) статтю 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 56, ст. 30; 2007 р., N 10, ст. 90) після частини тринадцятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"До складу наглядової ради державного банку, який відповідно до закону визначений уповноваженим банком у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім зазначених у цій статті осіб входять п'ять представників від Тристоронньої ради у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тристороння рада у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування призначає п'ять членів наглядової ради державного банку, визначеного уповноваженим банком у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, шляхом прийняття відповідного рішення".

У зв'язку з цим частини чотирнадцяту двадцять п'яту вважати відповідно частинами шістнадцятою двадцять сьомою;

10) у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 14, ст. 71 із наступними змінами):

у назві та тексті Закону слова "та витратами, зумовленими народженням та похованням" виключити;

в абзаці першому преамбули слова "народженням дитини та необхідністю догляду за нею" виключити;

у статті 1 слова "догляду за малолітньою дитиною", "народженням дитини" виключити;

у статті 2:

у пункті 3:

у підпункті "а" слова "частині першій" замінити словами та цифрами "пунктах 1 - 3 частини першої";

у підпункті "б" слова "частинах другій та третій" замінити словами та цифрами "пунктах 4 і 5 частини першої";

пункти 9 і 10 викласти в такій редакції:

"9) страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і за який щомісяця сплачені страхові внески (нею, роботодавцем) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок;

10) страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; кошти, що надходять від сплати єдиного соціального внеску на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Мінімальний страховий внесок сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру єдиного соціального внеску, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід)";

пункт 11 після слів "страхові внески" доповнити словами "суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства";

доповнити пунктами 12 - 14 такого змісту:

"12) недоїмка сума страхових коштів, яка утворилася внаслідок порушення підприємствами, установами і організаціями та іншими отримувачами коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності порядку використання коштів Фонду, та своєчасно не сплачені суми часткової сплати за путівки на санаторно-курортне лікування, фінансові санкції, передбачені цим Законом, інша заборгованість щодо коштів Фонду;

13) заборгованість страхові внески та суми фінансових санкцій, не сплачені до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі ті страхові внески, строк сплати яких на день набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування не настав;

14) отримувачі страхових коштів страхувальники, санаторно-курортні заклади, санаторії-профілакторії підприємств, установ і організацій; дитячо-юнацькі спортивні школи; дитячі оздоровчі заклади";

у частині другій статті 3 слова "народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною" виключити;

у статті 4:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"Таке право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю. Матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надається у розмірах, встановлених статтею 37 цього Закону, за умови сплати страхових внесків не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, якщо інше не передбачено законодавством";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Особи, які сплачували страхові внески менше шести місяців протягом року перед настанням страхового випадку, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону, що надається виходячи з фактичної заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, але не більше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час настання страхового випадку";

пункт 2 статті 5 виключити;

у статті 6:

частину першу доповнити пунктами 3 - 5 такого змісту:

"3) особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру;

4) фізичні особи підприємці;

5) особи, які забезпечують себе роботою самостійно";

частину третю виключити;

статтю 7 викласти в такій редакції:

"Стаття 7. Обчислення страхового стажу

1. Страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею (роботодавцем) страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Період отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

2. Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру соціального страхування, а до впровадження такої системи в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

ТП = Св: В, де

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;

Св - сума єдиного соціального внеску, сплаченого за відповідний місяць;

В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності цим Законом";

у статті 9:

у частині першій слова "збір і" виключити;

абзац другий частини четвертої після слів "цим Законом" доповнити словами "іншими законодавчими актами";

частину першу статті 10 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Фонд разом з іншими фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування утворює об'єднаний виконавчий орган фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску відповідно до закону";

у частині першій статті 11:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) подає на розгляд Тристоронньої ради у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування пропозиції щодо визначення розміру частини єдиного соціального внеску, що спрямовується на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності";

після пункту 14 доповнити новим пунктом такого змісту:

"15) погоджує положення про об'єднаний виконавчий орган фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску".

У зв'язку з цим пункт 15 вважати пунктом 16;

у статті 13:

у пункті 1 слова "збір та" виключити;

у пункті 4 слова "здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також" виключити;

у частині першій статті 19:

у пункті 1 слова "цим Законом" замінити словом "законодавством";

після пункту 5 доповнити новим пунктом такого змісту:

"6) часткова сплата за путівки на санаторно-курортне лікування".

У зв'язку з цим пункт 6 вважати пунктом 7;

у пункті 1 частини першої статті 20 слова "при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" виключити;

статті 21 і 22 викласти в такій редакції:

"Стаття 21. Порядок фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників та інших отримувачів страхових коштів

1. Фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснював фінансування, протягом трьох робочих днів.

2. Страхувальник-роботодавець відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в установах банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, можуть бути використані страхувальником лише для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється.

3. Часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих закладів здійснюється Фондом у порядку, встановленому правлінням Фонду.

Стаття 22. Порядок сплати та відшкодування страхових коштів страхувальниками, іншими отримувачами коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

1. Часткова плата за путівки на санаторно-курортне лікування перераховується страхувальниками до органу Фонду, який надав путівку, протягом трьох робочих днів після її отримання в порядку, встановленому правлінням Фонду.

2. Страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, які використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

3. У разі якщо страхувальники та інші отримувачі страхових коштів вважають, що орган Фонду неправильно визначив суми страхових коштів, використаних з порушенням встановленого порядку, та фінансових санкцій, чи прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, або виходить за межі його компетенції, такі страхувальники та інші отримувачі страхових коштів протягом десяти календарних днів після дня отримання такого рішення мають право в письмовій формі звернутися до цього органу Фонду із скаргою про перегляд цього рішення.

Орган Фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів після отримання скарги страхувальника, іншого отримувача страхових коштів на їх адресу поштою з повідомленням про вручення або надати під розписку. У разі якщо орган Фонду надсилає рішення про повне або часткове незадоволення скарги, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів мають право звернутися протягом десяти календарних днів після дня отримання відповіді з повторною скаргою до органів Фонду вищого рівня або до суду";

статті 23 і 24 виключити;

у статті 27:

у частині першій:

пункти 3 і 5 викласти в такій редакції:

"3) отримувати в органах Фонду безоплатно інформацію про порядок використання коштів Фонду";

"5) на фінансування з коштів Фонду фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності";

у частині другій:

пункт 2 виключити;

пункт 4 доповнити словами "у порядку, відповідно до законодавства";

у пункті 5 слова "обчислення та сплати страхових внесків" виключити;

пункти 6 і 7 виключити;

пункт 8 викласти в такій редакції:

"8) надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону в порядку, встановленому правлінням Фонду";

доповнити пунктом 9 такого змісту:

"9) при порушенні провадження у справі про банкрутство повернути Фонду страхові кошти, зараховані на окремий рахунок";

частину третю виключити;

у статті 28:

у частині першій:

у пункті 2 слова "сплати страхових внесків та" виключити;

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) здійснювати перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання";

доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8) користуватися відомостями Державного реєстру соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій";

пункт 3 частини другої викласти в такій редакції:

"3) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів";

у частині першій статті 29:

у пункті 2 слова "та умови сплати страхових внесків і" виключити;

у пункті 4 слова "і сплати страхових внесків" виключити;

статтю 30 викласти в такій редакції:

"Стаття 30. Відповідальність за порушення встановленого порядку використання страхових коштів

1. Страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків цих сум.

За несвоєчасне або неповне повернення страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно або неповно повернених страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно або неповно повернених страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

2. На осіб, винних у порушенні порядку використання коштів Фонду, несвоєчасному або неповному поверненні страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного порушення від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На осіб, з вини яких несвоєчасно подана або неподана звітність з використання коштів Фонду, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції відповідно до частин першої та другої цієї статті стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду та винних посадових осіб у дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

4. Право розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники районних, міжрайонних, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду";

пункти 3 і 4 статті 34 виключити;

абзац перший частини другої статті 35 замінити трьома абзацами такого змісту:

"2. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується застрахованим особам Фондом починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

У перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за працівником зберігається середній заробіток за рахунок коштів підприємства, установи і організації, який обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, Фондом починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством".

У зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами четвертим і п'ятим;

в абзаці третьому частини третьої слова "абзацом другим" замінити словами "абзацом четвертим";

у частинах п'ятій та шостій слова "дитиною віком до трьох років або" виключити;

статті 40 - 44 виключити;

у статті 50:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"1. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, зазначеним у пунктах 1 - 3 частини першої статті 6 цього Закону, надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України)";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Застрахованим особам, зазначеним у пунктах 4 та 5 частини першої та частині другій статті 6 цього Закону, надання матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюється виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем їх обліку як страхувальників";

частину четверту виключити;

частини другу та третю статті 51 виключити;

у статті 52:

у частині другій:

в абзаці другому слова "частині першій" замінити словами та цифрами "пунктах 1 - 3 частини першої";

в абзаці третьому слова "частинах другій та третій" замінити словами та цифрами "пунктах 4 та 5 частини першої та частині другій";

частину третю виключити;

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Допомога на поховання призначається не пізніше дня, наступного за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до цього Закону";

11) у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 3132, ст. 263; 2006 р., N 26, ст. 210, N 27, ст. 234, N 37, ст. 310):

абзац одинадцятий частини першої статті 1 виключити;

абзац дев'ятий частини другої та абзац п'ятий частини четвертої статті 17, абзац шостий частини другої статті 28 доповнити словами "(першим зазначається вид діяльності, який матиме найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції)";

у тексті Закону слова "Пенсійний фонд України" у всіх відмінках замінити словами "Адміністрація соціального страхування" у відповідному відмінку, а слова "фондів соціального страхування" в усіх відмінках і слова "та фондів соціального страхування" виключити;

12) у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 4951, ст. 376 із наступними змінами):

абзаци дев'ятий, двадцять перший, тридцять четвертий і тридцять шостий статті 1 викласти в такій редакції:

"мінімальний страховий внесок сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати і частини розміру єдиного соціального внеску, що спрямовується на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід)";

"персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у встановленому законодавством порядку";

"страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; надходження від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

"страхувальники роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний соціальний внесок та/або є платниками відповідно до цього Закону";

абзаци четвертий і п'ятий частини другої статті 5 викласти в такій редакції:

"платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, якщо вони не є платниками єдиного соціального внеску, їх права та обов'язки;

порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків платників, які не є платниками єдиного соціального внеску";

абзац дев'ятий частини першої статті 7 після слів "страхових внесків" доповнити словами "надходжень від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а слова "і коштів цільових фондів" виключити;

у частині третій статті 8 слова "встановлених цим Законом" замінити словами "встановлених законом";

пункт 11 статті 11 виключити;

статтю 12 виключити;

пункт 4 статті 14 виключити;

пункти 1 - 5, 11 частини першої статті 16 виключити;

статті 17 - 19 виключити;

у частині першій статті 21:

абзац перший викласти в такій редакції:

"1. Облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного соціального внеску, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

У зв'язку з цим абзаци другий тринадцятий вважати відповідно абзацами третім чотирнадцятим;

абзац третій частини першої статті 24 замінити трьома абзацами такого змісту:

"Період, протягом якого особа (до досягнення нею пенсійного віку) отримувала страхові виплати (крім одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) у такому разі враховується мінімальний розмір заробітної плати.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, періоди отримання страхових виплат (у разі відсутності в цей період інших доходів) можуть бути виключені з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії (додатково до періоду, передбаченого абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону)".

У зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом шостим;

пункт 1 статті 41 викласти в такій редакції:

"1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, визначеної відповідно до закону";

статтю 59 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Фонд разом з іншими фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування утворює об'єднаний виконавчий орган фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску відповідно до закону";

у частині першій статті 61:

у пункті 11 слова "цього Закону" замінити словом "законодавства";

пункт 12 викласти в такій редакції:

"12) подає на розгляд Тристоронньої ради у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування пропозиції щодо розміру страхових внесків, розміру частини єдиного соціального внеску, що спрямовується на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також розміру підвищення пенсії, передбаченого частиною другою статті 42 цього Закону";

після пункту 19 доповнити новим пунктом такого змісту:

"20) погоджує положення про об'єднаний виконавчий орган фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сфері збору та обліку єдиного соціального внеску".

У зв'язку цим пункт 20 вважати пунктом 21;

пункти 1 7, 10, 11 частини першої та пункти 8 - 10, 15, 19 частини другої статті 64 виключити;

пункт 1 частини першої статті 72 викласти в такій редакції:

"1) надходження від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування";

текст статті 106 викласти в такій редакції:

"1. Виконавчими органами Фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

2. У разі оскарження банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до виконавчого органу Фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування або позову до суду.

3. Оскарження рішення виконавчого органу Фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування або судом рішення у справі.

4. У разі якщо банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною першою цієї статті, і не сплатили зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

5. Строк давності щодо стягнення штрафів не застосовується.

6. Посадові особи суб'єктів солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування, винні в порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом";

частину другу статті 107 виключити;

у розділах I, II, IV, VI, XIV слова "Пенсійний фонд" у всіх відмінках замінити словами "Фонд загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" у відповідному відмінку;

у розділі XV "Прикінцеві положення":

в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 слова "Пенсійного фонду" та в абзаці восьмому пункту 3 слова "Пенсійному фонду" замінити словами "Фонд загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" у відповідному відмінку;

у пункті 8:

перше речення абзацу першого підпункту 1 виключити;

підпункт 2 виключити;

підпункти 4 і 5 викласти в такій редакції:

"4) фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують єдиний соціальний внесок за спеціальною ставкою, визначеною законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, що перераховується до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

5) платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують єдиний соціальний внесок за найманих працівників за спеціальною ставкою, визначеною законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, що перераховується до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування";

в абзаці дев'ятому пункту 9, абзацах першому та другому пункту 10 слова "Пенсійного фонду" та у пункті 11 слова "Пенсійним фондом" замінити словами "Фонд загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" у відповідному відмінку;

абзаци перший та другий пункту 12 замінити одним абзацом такого змісту:

"12. Функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та його територіальних органів виконує Адміністрація соціального страхування та її територіальні органи".

У зв'язку з цим абзаци третій п'ятий вважати відповідно абзацами другим четвертим;

13) у Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207; 2004 р., N 6, ст. 37; 2006 р., N 1, ст. 1, N 35, ст. 296):

статтю 9 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"У випадках, передбачених законом, рішення Адміністрації соціального страхування та її територіальних органів щодо стягнення коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з рахунків платників виконуються Адміністрацією соціального страхування та її територіальними органами відповідно до закону".

У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

статтю 11 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"У виконавчих провадженнях про стягнення сум єдиного соціального внеску, пенсійних внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та сум відповідних фінансових санкцій стягувачем є Адміністрація соціального страхування та її територіальні органи".

У зв'язку з цим частини четверту та п'яту вважати відповідно частинами п'ятою та шостою;

14) у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 40, ст. 365; 2000 р., N 32, ст. 255, N 38, ст. 318, N 46, ст. 391; 2006 р., N 26, ст. 210):

статтю 1 після абзацу дванадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"інша звітність бухгалтерська звітність, що містить інформацію про нефінансові показники діяльності підприємства за звітний період".

У зв'язку з цим абзац тринадцятий вважати абзацом чотирнадцятим;

у статті 2:

частину першу після слів "які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову" доповнити словами "та іншу";

частину третю після слів "ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову" доповнити словами "та іншу";

статтю 6 після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"6. Порядок подання суб'єктами господарювання фінансової та іншої звітності до органів державної податкової служби, Державного комітету статистики України, Адміністрації соціального страхування, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Фонду соціального захисту інвалідів, інших органів встановлюється Методологічною комісією з питань звітності".

У зв'язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою;

доповнити статтею 71 такого змісту:

"Стаття 71. Методологічна комісія з питань звітності

1. Методологічна комісія з питань звітності (далі Комісія) діє на засадах колегіальності, в межах та в порядку, що визначаються регламентом, який затверджується Комісією.

2. До складу Комісії входять по одному представнику Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України, Адміністрації соціального страхування, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Фонду соціального захисту інвалідів, представники профільних комітетів Верховної Ради України. Регламентом Комісії може встановлюватися додатковий перелік органів виконавчої влади, установ та організацій, представники яких включаються до складу Комісії.

3. Порядок роботи Комісії, призначення (делегування) осіб до її складу, а також їх відкликання встановлюються регламентом Комісії.

Члени Комісії здійснюють повноваження на громадських засадах.

4. Основними завданнями Комісії є:

затвердження порядку подання суб'єктами господарювання фінансової та іншої звітності;

затвердження положень (стандартів) збору, обробки та аналізу звітності;

удосконалення організаційних форм і методів збору, обробки та аналізу звітності;

методологічне забезпечення впровадження сучасних методів збору, обробки та аналізу звітності.

Комісія також здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

5. Рішення Комісії, прийняті в межах її компетенції, є обов'язковим для виконання";

15) частину другу статті 18 Закону України "Про державну статистику" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 43, ст. 362) після слова "терміни" доповнити словами "та у порядку, відповідно до законодавства";

16) частину третю статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 32, ст. 271) доповнити словами "та у порядку, відповідно до законодавства";

17) у пункті 34 частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; 2003 р., N 1011, ст. 87) слова "Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації" замінити словами "Адміністрація соціального страхування, її територіальні органи, а також її підприємства, установи та організації".

 

Голова Верховної Ради
України
 

 
В. ЛИТВИН
 

м. Київ
15 січня 2009 року
N 898-VI
 

  

Опрос