Идет загрузка документа (57 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О государственном регулировании в энергетике Украины

Проект закона Украины от 23.11.2007 № 889
Дата рассмотрения: 23.11.2007 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державне регулювання в енергетиці України

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання в енергетиці України, а саме діяльності суб'єктів в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі; діяльності суб'єктів у теплоенергетиці, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні чи поновлювані джерела енергії, а також встановлює розподіл повноважень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у цій сфері та порядок їх здійснення.

Розділ I. Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

Терміни, що вживаються у цьому Законі, мають наступне значення:

енергетичні ринки - товарні ринки нафти і газу, електричної енергії, централізованого теплопостачання (для підприємств з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії, тарифи яких підлягають регулюванню), на яких здійснюється державне регулювання діяльності суб'єктів господарювання;

Терміни "природна монополія", "суб'єкт природної монополії" вживаються у цьому Законі у значеннях відповідно до Закону України "Про природні монополії".

Стаття 2 Мета і задачі державного регулювання в енергетиці

Метою державного регулювання в енергетиці є досягнення балансу економічних інтересів суб'єктів відносин в даній сфері при забезпеченні надійного, якісного та безпечного, з дотриманням встановлених норм і правил енергопостачання споживачів і захисту їх прав.

Цільовими задачами державного регулювання в енергетиці є:

1. створення умов для стійкого і збалансованого розвитку енергетики як бази життєзабезпечення і розвитку економіки;

2. забезпечення прогнозованості зміни тарифів на відповідний період;

3. недопущення перехресного субсидування, ліквідація цінових диспропорцій і формування справедливих цінових сигналів суспільству;

4. підвищення ефективності діяльності суб'єктів регулювання на основі формування конкурентного середовища на ефективно функціонуючих енергетичних ринках;

5. створення економічних стимулів для ефективного розвитку суб'єктів енергетики, упровадження і використовування енергозберігаючих і екологічно чистих технологій на основі інвестиційної привабливості;

6. стимулювання підвищення якості товарів і послуг, що надаються суб'єктами природних монополій і суб'єктами суміжних ринків.

Стаття 3 Загальні принципи державного регулювання в енергетиці

Державне регулювання в енергетиці здійснюється з дотриманням встановлених законодавством принципів регуляторної політики і направлене на забезпечення дотримання загальних принципів організації відносин в енергетичній сфері:

1) забезпечення енергетичної безпеки України при безперебійному і надійному функціонуванні технологічно єдиних енергетичних комплексів для задоволення попиту на енергію споживачів, що забезпечують належне виконання своїх зобов'язань перед суб'єктами господарювання в енергетиці;

2) здійснення економічної діяльності у сфері енергетики з урахуванням законодавчо встановлених обмежень та вимог в умовах подальшого розвитку ринкових відносин і конкуренції, формування стійкої системи задоволення попиту на енергію і енергоносії, забезпечення їх належної якості і мінімізації вартості;

3) державна регламентація основ ціноутворення в енергетиці на одноманітній методології розрахункового обґрунтування цінових пропозицій ліцензіатів і порядку регулювання, що встановлює правила і процедури в процесі підготовки і ухвалення регуляторних рішень, що пройшли відомчу або незалежну експертизу;

4) дотримання балансу економічних інтересів виробників, постачальників інших учасників енергетичних ринків і споживачів енергії і енергоносіїв;

5) компенсація суб'єктам регулювання економічно обґрунтованих витрат на виробництво товарів і послуг при забезпеченні прибутковості власного або позикового інвестиційного капіталу, що направляється на розвиток виробництва, науково-технічний супровід і соціальне забезпечення;

6) роздільний облік витрат по видах діяльності при регулярному наданні звіту ліцензіата і оцінка результативності діяльності суб'єктів господарювання в попередні періоди регулювання;

7) забезпечення реальної участі суб'єктів регулювання в підготовці і колегіальному ухваленні регуляторних рішень при відкритості матеріалів по обґрунтовуванню цінових пропозицій.

Стаття 4. Засоби державного регулювання в енергетиці України

Державне регулювання в енергетиці України здійснюється шляхом:

1) формування макроекономічних показників, які створюють відповідну мотивацію діяльності суб'єктів енергетичних ринків (податкова система, курс національної валюти, ставка рефінансування, митна політика тощо);

2) формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо ефективного функціонування, розвитку і лібералізації енергетичних ринків;

3) ліцензування діяльності суб'єктів енергетичних ринків та контролю за дотриманням ліцензійних умов;

4) формування цінової і тарифної політики на енергетичних ринках.

Розділ II. Повноваження у сфері державного регулювання в енергетиці України

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України:

1) забезпечує рівні умови діяльності та розвитку суб'єктів господарювання всіх форм власності у сфері енергетики;

2) визначає засади ціноутворення на товари (послуги) суб'єктів енергетичних ринків;

3) визначає засади регуляторної політики;

4) спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в сфері державного регулювання енергетики;

5) здійснює інші повноваження, встановлені законом.

Стаття 6. Повноваження органу державного регулювання в енергетиці України

Орган державного регулювання в енергетиці України:

1) розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;

2) розробляє та вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства;

3) розробляє та затверджує ліцензійні умови провадження певних видів господарської діяльності суб'єктами енергетичних ринків, здійснює контроль за їх дотриманням;

4) видає ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності (в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами), зупиняє їх дію або анулює, веде реєстр ліцензіатів;

5) визначає умови, за яких суб'єктам енергетичних ринків дозволяється провадити свою діяльність без ліцензій;

6) встановлює обов'язкові для суб'єктів енергетичних ринків нормативи щодо необхідного рівня фінансового забезпечення для здійснення ними діяльності на цих ринках;

7) встановлює критерії обмеження щодо здійснення перехресного субсидіювання при здійсненні ліцензованої діяльності суб'єктами природних монополій і суб'єктами суміжних ринків, які займають домінуюче становище на енергетичних ринках, та здійснює контроль за дотриманням цих обмежень;

8) встановлює критерії обмеження щодо суміщення видів діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, які займають монопольне (домінуюче) становище на енергетичних ринках, а також умови та критерії, при дотриманні яких таке суміщення видів діяльності допускається;

9) визначає відповідність припинення юридичної особи, участі в об'єднаннях, а також придбання або відчуження більше двадцяти п'яти відсотків часток (акцій, паїв), активів суб'єктів природних монополій та суб'єктів суміжних ринків ліцензійним умовам;

10) розробляє та затверджує методичні та методологічні засади ціноутворення, у тому числі критерії оцінки економічної обґрунтованості витрат і прибутку, що включаються до регульованих цін (тарифів);

11) здійснює контроль за цільовим використанням коштів, одержаних від здійснення ліцензованої діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, які займають монопольне (домінуюче) становище на енергетичних ринках;

12) встановлює порядок обґрунтування, подання, розгляду та затвердження інвестиційних програм, що здійснюються за рахунок тарифів, суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які займають монопольне (домінуюче) становище на енергетичних ринках, критерії їх оцінки;

13) встановлює правила доступу учасників енергетичних ринків до транспортних мереж і забезпечує рівні права учасників щодо цього доступу;

14) розробляє та затверджує в межах своєї компетенції для споживачів правила користування товарами та послугами суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів енергетичних ринків, та примірні договори до цих правил, а також стандарти якості надання суб'єктами регулювання послуг та стандарти ціноутворення на ці послуги, здійснює контроль за їх дотриманням;

15) забезпечує функціонування загальнодоступної системи отримання інформації на енергетичних ринках і визначає стандарти розкриття інформації суб'єктами цих ринків;

16) бере участь у встановленні правил функціонування енергетичних ринків у порядку та у спосіб, передбачений законодавством України;

17) сприяє розвитку конкуренції на енергетичних ринках та впровадженню конкурентних відносин на ринках природних монополій в енергетиці;

18) бере участь в порядку та у спосіб, передбачений законами України, у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на енергетичних ринках;

19) встановлює у передбачених законами України випадках порядок і умови експорту, імпорту та транзиту товарів або послуг, які виробляються або надаються суб'єктами природних монополій та суб'єктами суміжних ринків і є предметом їх ліцензованої діяльності;

20) сприяє досудовому врегулюванню спорів, що виникають між учасниками енергетичних ринків;

21) надає інформацію з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів енергетичних ринків;

22) має безперешкодний доступ на територію суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів енергетичних ринків під час перевірки дотримання ними ліцензійних умов, а також на територію споживачів - під час перевірки дотримання ними правил користування товарами або послугами, що поставляються (надаються) суб'єктами природних монополій та іншими суб'єктами енергетичних ринків;

23) розглядає справи про порушення ліцензійних умов, допущені суб'єктами енергетичних ринків, діяльність яких підлягає регулюванню, і за результатами розгляду приймає відповідні рішення в межах своєї компетенції;

24) складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення, вчинені посадовими особами суб'єктів природних монополій та суб'єктів суміжних ринків, діяльність яких регулюється;

25) передає до Антимонопольного комітету України матеріали у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

26) звертається до суду з позовами та заявами про захист інтересів держави та/або споживачів у зв'язку з порушеннями законодавства України, що регулює діяльність суб'єктів природних монополій та суб'єктів суміжних ринків;

27) застосовує санкції та накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом;

28) інформує громадськість про свою роботу, здійснює у встановленому законодавством порядку видавничу діяльність;

29) забезпечує в межах своїх повноважень виконання зобов'язань про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, виконання інших заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу;

30) отримує безоплатно від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

31) отримує від суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів енергетичних ринків, діяльність яких підлягає регулюванню, статистичну та іншу інформацію в межах виконання покладених на орган державного регулювання в енергетиці завдань;

32) залучає вчених та спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) до розроблення проектів нормативно-правових актів, проведення консультацій та експертиз з питань, що належать до її компетенції;

33) розробляє та затверджує єдину систему класифікації і окремого обліку витрат за видами діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на суміжних ринках, а також систему звітності;

34) розробляє та затверджує порядок приєднання та порядок визначення плати за технологічне приєднання до мереж суб'єктів природних монополій.

Стаття 7. Повноваження органів місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування:

1) регулюють діяльність суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад;

2) регулюють (встановлюють) для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифи на теплову енергію, яка постачається споживачам підприємствами та організаціями комунальної власності, крім виробленої на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Стаття 8. Внесення змін до переліку повноважень у сфері державного регулювання в енергетиці України

Зміни до переліку повноважень державних органів у сфері державного регулювання здійснюється виключно шляхом внесення відповідних змін до цього Закону.

Розділ III. Орган державного регулювання в енергетиці

Стаття 9. Визначення органу державного регулювання в енергетиці

Органом державного регулювання в енергетиці є Національна комісія регулювання енергетики України (НКРЕ).

НКРЕ є центральним органом виконавчої влади, який працює за колегіальним принципом.

Стаття 10. Структура і організація діяльності Національної комісії регулювання енергетики України

1. До структури Національної комісії регулювання енергетики України входять колегіальний орган Національної комісії регулювання енергетики України, апарат, що забезпечує його діяльність, та територіальні органи.

Національна комісія регулювання енергетики України як колегіальний орган утворюється у складі семи членів Національної комісії регулювання енергетики України, включаючи Голову Комісії та його заступника.

Комісія діє на підставі регламенту, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Голова Національної комісії регулювання енергетики України та інші члени Національної комісії регулювання енергетики України мають рівні права при вирішенні питань, що належать до компетенції Комісії, за винятками, передбаченими цим Законом.

Організаційно-технічне забезпечення Національної комісії регулювання енергетики України здійснює її апарат.

Національна комісія регулювання енергетики України може створювати та ліквідовувати територіальні органи для здійснення своїх повноважень.

Територіальні органи не мають статусу юридичної особи і діють на основі Положення, що затверджується Національною комісією регулювання енергетики України.

Для підготовки методологічного забезпечення регулювання в енергетиці, розробки пропозицій щодо його удосконалення та застосування при Національній комісії регулювання енергетики України можуть створюватися дорадчі та консультативні органи, науково-методична рада (центр) на засадах госпрозрахунку.

2. Вимоги до члена Національної комісії регулювання енергетики України:

1) членом Національної комісії регулювання енергетики України може бути громадянин України, який має вищу освіту та стаж роботи в галузях економіки, енергетики або юриспруденції не менше 5 років протягом останніх десяти років;

2) член Національної комісії регулювання енергетики України не може бути членом будь-якої політичної партії або мати представницький мандат і зобов'язаний припинити своє членство у політичній партії і/або скласти представницький мандат протягом 1 місяця з дня призначення на посаду;

3) член Національної комісії регулювання енергетики України та члени його сім'ї (чоловік, дружина, діти, батьки) не можуть виступати як акціонери, засновники (учасники), входити до складу органів управління (у тому числі наглядових рад) суб'єктів регулювання Комісії. При цьому член Національної комісії регулювання енергетики України та/або члени його сім'ї (чоловік, дружина, діти, батьки) зобов'язані протягом трьох місяців з дня призначення члена Національної комісії регулювання енергетики України на посаду вийти зі складу засновників (учасників, акціонерів), органів управління та відчужити належну їм частку у майні суб'єкта регулювання;

4) член Національної комісії регулювання енергетики України не може користуватись пільговим або безкоштовним обслуговуванням суб'єктами регулювання Комісії, за винятками, передбаченими законами України.

3. Порядок призначення та строк повноважень членів НКРЕ:

1) члени Національної комісії регулювання енергетики України, включаючи Голову Комісії, є державними службовцями і призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра. Кандидатури на ці посади мають бути погоджені з Верховною Радою України.

2) строк повноважень члена Національної комісії регулювання енергетики України становить шість років, при цьому забезпечується їх ротація. Одна й та сама особа не може бути членом Національної комісії регулювання енергетики України більше двох строків поспіль.

Після закінчення строку повноважень члени Комісії зараховуються до кадрового резерву державної служби органу державного регулювання за посадою, що відповідає їх професійному рівню, з урахуванням рангу державного службовця.

Після закінчення строку повноважень члени Комісії протягом двох років не можуть входити до складу засновників (учасників, акціонерів), органів управління суб'єкта регулювання Комісії.

4. Підстави для припинення повноважень члена Національної комісії регулювання енергетики України:

1) закінчення строку, на який його призначено;

2) подання заяви про відставку;

3) припинення громадянства України або виїзду на постійне місце проживання за межі України;

4) неможливість виконання обов'язків за станом здоров'я;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину;

6) досягнення граничного віку перебування на державній службі;

7) визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім;

8) порушення обмежень, передбачених статтею 9 цього Закону;

9) смерть.

5. Голова Національної комісії регулювання енергетики України призначається Кабінетом Міністрів України з числа членів Комісії і протягом одного терміну повноважень кожний член Комісії має бути призначений на посаду Голови терміном не менше одного року, але не більше двох років.

До повноважень Голови входить:

1) організовувати роботу Національної комісії регулювання енергетики України, призначати засідання Комісії, головувати на них і підписувати прийняті Комісією рішення;

2) затверджувати в установленому законом порядку структуру, штатний розпис і кошторис Національної комісії регулювання енергетики України відповідно до Закону про Державний бюджет на відповідний рік, а також штатний розпис і кошторис її територіальних органів;

3) здійснювати відповідно до законодавства України прийняття, переведення та звільнення працівників апарату та територіальних органів;

4) застосувати заходи щодо заохочення і накладання дисциплінарних стягнень на працівників апарату і територіальних органів;

5) видавати накази та доручення, обов'язкові для виконання працівниками центрального апарату і територіальних органів;

6) разом з іншими членами Національної комісії регулювання енергетики України визначати перелік окремих напрямків діяльності Комісії, що координуються кожним з її членів;

7) представляти Національну комісію регулювання енергетики України у зносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами в Україні, а також міжнародними установами та організаціями;

8) здійснювати інші повноваження відповідно до законів України.

6. Засідання Національної комісії регулювання енергетики України є основною формою її роботи як колегіального органу та проводяться згідно з Регламентом гласно і відкрито, за винятком випадків передбачених законодавством України.

Засідання Національної комісії регулювання енергетики України є правомочним за умови присутності на ньому не менше п'яти членів Національної комісії регулювання енергетики України.

Національна комісія регулювання енергетики України на своїх засіданнях:

розглядає та приймає рішення з питань, що віднесені до її компетенції;

розглядає і визначає в межах повноважень свою позицію стосовно проектів актів законодавства України;

приймає нормативно-правові акти з питань, що віднесені до її компетенції;

затверджує щорічний звіт Національної комісії регулювання енергетики України;

затверджує Регламент Національної комісії регулювання енергетики України;

розглядає справи про адміністративні правопорушення у діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів суміжних ринків;

розглядає справи щодо додержання суб'єктами природних монополій та суб'єктами суміжних ринків ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів суміжних ринків.

Засідання Національної комісії регулювання енергетики України проводяться у формі закритих або відкритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, за участю представників суб'єктів природних монополій та суб'єктів суміжних ринків, а також представників об'єднань споживачів і громадськості та інших заінтересованих осіб.

Закриті засідання Комісії проводяться з питань, пов'язаних із державною таємницею. Присутність представників суб'єктів господарювання, стосовно яких приймаються рішення на закритих засіданнях, обов'язкова.

7. Рішення Національної комісії регулювання енергетики України з регуляторних питань приймаються у формі Постанов, з інших питань - у формі Постанов або Розпоряджень.

Рішення Національної комісії регулювання енергетики України приймаються на засіданнях шляхом голосування. Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості призначених членів Комісії.

Рішення Національної комісії регулювання енергетики України, з огляду на її спеціальний статус та специфічність повноважень, не підлягають державній реєстрації, за винятком рішень із встановлення цін і тарифів для населення.

Всі рішення Комісії, за винятком тих, що містять державну таємницю, підлягають опублікуванню на її офіційному веб-сайті, а з питань, що мають суспільну значимість, - також і у засобах масової інформації, але не пізніше ніж через два тижні з дня їх прийняття.

Національна комісія регулювання електроенергетики України забезпечує через свій офіційний веб-сайт постійний і вільний доступ до усіх прийнятих рішень, що підлягають оприлюдненню.

Рішення Комісії підлягають виконанню у визначені нею терміни.

Рішення Національної комісії регулювання енергетики України про затвердження або внесення змін до методик формування цін (тарифів), а також з питань внесення змін до правил функціонування оптових ринків в енергетиці набирають чинності не раніше, ніж через місяць після їх опублікування у засобах масової інформації.

Рішення з його обґрунтуванням надається усім заінтересованим сторонам.

Суб'єкти природних монополій та суб'єкти суміжних ринків, об'єднання споживачів та інші заінтересовані особи мають право оскаржити будь-яке рішення Комісії у судовому порядку у разі незгоди з ним.

8. Регламентом Національної комісії регулювання енергетики України визначаються:

1) внутрішні питання організації і діяльності Національної комісії регулювання енергетики України, її центрального апарату і територіальних органів;

2) порядок діловодства, підготовки матеріалів до розгляду на засіданні Національної комісії регулювання енергетики України;

3) порядок проведення засідань, розгляду питань та оформлення рішень;

4) основні норми етики у діяльності Національної комісії регулювання енергетики України;

5) інші внутрішні питання діяльності Національної комісії регулювання енергетики України.

Стаття 11. Здійснення Національною комісією регулювання енергетики України повноважень у сфері ліцензування та контролю за дотриманням ліцензійних умов

1.Ліцензуванню НКРЕ підлягають такі види господарської діяльності:

1) виробництво електроенергії (в обсягах, що перевищують рівень, який установлюється ліцензійними умовами);

2) передача електроенергії магістральними та міждержавними електричними мережами;

3) передача електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами;

4) постачання електроенергії за регульованим тарифом;

5) постачання електроенергії за нерегульованим тарифом;

6) оптове постачання електроенергії;

7) виробництво теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії,

8) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами;

9) постачання теплової енергії;

10) транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;

11) постачання природного газу за регульованим, за нерегульованим тарифом;

12) зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, установлюваний ліцензійними умовами.

2. Ліцензійні умови на здійснення діяльності на енергетичних ринках повинні містити:

1) встановлені НКРЕ організаційні, кваліфікаційні, технологічні та інші спеціальні умови і правила, виконання яких є обов'язковим при здійсненні зазначеного в ліцензії виду підприємницької діяльності;

2) порядок здійснення контролю за дотриманням цих умов та правил.

3) для господарюючих суб'єктів, що здійснюють діяльність з постачання за регульованим тарифом (електричної енергії, природного газу) - зобов'язання ліцензіатів укладати договори з постачання з кожним споживачем на закріпленій території в разі звернення такого споживача.

4. Перелік документів, які подаються до НКРЕ для одержання ліцензії, продовження її дії, переоформлення, видачі дубліката, а також вимоги до їх оформлення і процедуру надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Без надання встановлених законодавством документів або якщо надані документи не відповідають установленим вимогам, заява не розглядається, про що НКРЕ має повідомити заявника у 5-денний термін у письмовій формі.

6. З огляду на необхідність, суспільну значущість та з метою уникнення ризиків здійснення діяльності на енергетичних ринках НКРЕ розглядає надані заявниками документи та приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі в термін 30 днів з дня отримання заяви та відповідних документів. Період припинення розгляду заяви не змінює визначений цим пунктом термін.

7. Підставами для відмови у видачі ліцензії НКРЕ є:

виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих заявником;

неможливість додержання показників та вимог, що обмежують ризики операцій на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів згідно з нормативами, встановленими НКРЕ;

неможливості здійснення заявником даного виду підприємницької діяльності відповідно до ліцензійних умов.

. 8. Ліцензія оформлюється на бланку єдиного зразка, виконаного з дотриманням необхідних вимог щодо їх захисту від підробки, підписується Головою НКРЕ або членом НКРЕ, який виконує його обов'язки, і скріплюється печаткою НКРЕ.

9. Термін дії ліцензії встановлюється НКРЕ, але не може бути меншим ніж 3 роки і залишається незмінним у разі переоформлення ліцензії, видачі її дубліката та заміни бланка ліцензії.

10. Ліцензія видається після прийняття рішення про її видачу.

11. Передача ліцензій іншим фізичним і юридичним особам забороняється.

12. У разі прийняття рішення НКРЕ про відмову у видачі ліцензії одноразова плата за її видачу не повертається.

13. Контроль за дотриманням ліцензійних умов

Ліцензіат зобов'язаний провадити ліцензовану діяльність відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

1) контроль за дотриманням ліцензіатом ліцензійних умов здійснюється НКРЕ шляхом:

аналізу звітності, інших документів, які надає ліцензіат НКРЕ;

проведення контрольної перевірки діяльності ліцензіата.

2) підставою проведення контрольної перевірки є:

а) установлений НКРЕ графік проведення контрольних перевірок;

б) виявлення у матеріалах звітності порушень ліцензіатом ліцензійних умов;

в) виявлення у матеріалах звітності факту невиконання ліцензіатом у визначений термін рішень НКРЕ;

г) скарга на порушення ліцензіатом ліцензійних вимог;

д) виникнення конфліктних ситуацій, які не вирішені шляхом переговорів сторін, якщо одна з сторін конфлікту є ліцензіатом і якщо розгляд такої ситуації належить до компетенції НКРЕ;

є) інші випадки, передбачені чинним законодавством.

3) контрольна перевірка дотримання ліцензіатами ліцензійних умов здійснюється за окремим рішенням НКРЕ спеціально створеною НКРЕ або відповідним територіальним представництвом контрольною комісією на підставі посвідчення про проведення такої перевірки, яке підписується відповідно Головою НКРЕ або членом НКРЕ, що виконує його обов'язки, чи начальником територіального представництва.

4) територіальне представництво НКРЕ може здійснювати контрольну перевірку тільки на підпорядкованій йому території.

5) за наслідками перевірки складається акт про додержання ліцензіатами ліцензійних умов, форма, порядок підписання та зберігання якого визначаються регламентом НКРЕ.

14. Наслідки порушення ліцензійних умов:

1) у разі встановлення порушення ліцензійних умов НКРЕ має право:

а) зупинити дію ліцензії;

б) анулювати ліцензію.

2) дія ліцензії може бути зупинена, якщо:

а) ліцензіат порушив ліцензійні умови;

б) ліцензіат не виконав у визначений термін обов'язкові для виконання рішення НКРЕ щодо додержання ліцензійних умов.

3) ліцензія може бути анульована, якщо:

а) суб'єктом підприємницької діяльності подано заяву про анулювання ліцензії;

б) виявлена недостовірність відомостей у заяві на видачу ліцензії чи в документах, що додаються до неї;

в) суб'єктом підприємницької діяльності передано ліцензію іншій особі;

г) повторно або грубо порушені ліцензійні умови;

д) встановлена неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, установлених для певного виду господарської діяльності;

є) припинено у встановленому порядку цивільну правоздатність суб'єкта підприємницької діяльності.

4) мотивоване рішення про анулювання ліцензії видається (надсилається) у письмовій формі в 5-денний термін з дня його прийняття:

а) ліцензіату;

б) органу державної податкової служби за місцезнаходженням ліцензіата для прийняття відповідного рішення.

Стаття 12. Здійснення Національною комісією регулювання енергетики України повноважень у сфері державного регулювання цін (тарифів) в енергетиці

1. Державне регулювання цін (тарифів) в енергетиці ґрунтується на принципах:

1) відшкодування суб'єктам енергетики економічно обґрунтованих витрат;

2) відкритості і доступності інформації про розгляд і затвердження засад ціноутворення;

3) застосування єдиних методологічних підходів ціноутворення в межах однієї сфери природної монополії або суміжного ринку;

4) обов'язкового окремого обліку доходів і витрат за видами діяльності суб'єктів природних монополій, а також доходів і витрат у відношенні до регульованих та інших видів діяльності;

5) забезпечення суб'єктів енергетики фінансовими ресурсами для розвитку виробництва, науково-технічного і соціального розвитку;

6) створення умов для залучення інвестицій;

2. При регулюванні енергетичних ринків органом державного регулювання енергетики можуть встановлюватись:

фіксовані ціни (тарифи);

граничні (мінімальні або максимальні) рівні цін (тарифів) або граничні відхилення від фіксованих цін (тарифів);

індекси зміни цін (тарифів);

граничні рівні доходу і граничні рівні (нормативи) рентабельності.

3. Регулювання цін (тарифів) на товари (послуги), що виробляються (надаються) суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на суміжних ринках енергетики, здійснюється із застосуванням методів економічного стимулювання таким чином, щоб забезпечити цим суб'єктам:

1) відшкодування обґрунтованих витрат на виробництво (надання) товарів (послуг), в т. ч. на забезпечення необхідного резервування своїх виробничих потужностей для створення умов надійного обслуговування споживачів;

2) формування доходу на рівні, необхідному для вдосконалення, технічного переозброєння, розвитку виробничих потужностей з метою підвищення економічної ефективності їх діяльності та якості товарів (послуг), які реалізуються (надаються) споживачам;

3) отримання прибутку на інвестований капітал;

4) стимулювання та заохочення впровадження найбільш ефективних методів і технологій виробництва (реалізації) товарів та обслуговування споживачів, зокрема спрямованих на ресурсозбереження.

4. При регулюванні цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на суміжних ринках енергетики, обов'язковому врахуванню підлягають:

1) витрати, згруповані відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у тому числі з обов'язковим використанням нормативів витрат на виробництво одиниці продукції, прийнятих в установленому законодавством України порядку;

2) податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів;

3) вартість основних виробничих фондів, амортизаційні відрахування;

4) фонд оплати праці з урахуванням галузевих тарифних угод;

5) обґрунтований прибуток на рівні, що забезпечує потреби в інвестиціях, повернення запозичених інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації, вдосконалення, відтворення основних виробничих фондів та ефективного функціонування і розвитку суб'єкта регулювання, а також виплату дивідендів;

6) офіційно встановлений рівень інфляції;

7) державні дотації та інші форми державної підтримки.

5. Рівень прибутковості капіталу, інвестованого в розвиток суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на суміжних ринках в енергетиці, має бути співставним із рівнем прибутковості капіталу, що інвестується в інші галузі економіки із співставними показниками підприємницьких ризиків.

6. Орган державного регулювання енергетики у порядку, встановленому цим Законом, оприлюднює всі рішення стосовно затвердження цін (тарифів) та методик їх формування або рішення відносно їх відхилення разом із обґрунтуванням такого відхилення. В разі, якщо при затвердженні регульованих цін (тарифів) суб'єкту регулювання було відмовлено у включенні в тариф окремих витрат або змінено їх рівень, орган державного регулювання в протоколі засідання надає обґрунтування свого рішення.

7. Державне регулювання цін (тарифів) на товари (послуги), що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій в енергетиці, здійснюється відповідно до засад ціноутворення, затверджених Кабінетом Міністрів України, і повинно дозволяти диференціацію цін (тарифів) з урахуванням:

1) груп споживачів, у тому числі визначених з урахуванням віддаленості від місця виробництва;

2) класифікації витрат на постійні, які не залежать від обсягів виробництва (реалізації) товарів і відшкодовуються шляхом застосування фіксованого компоненту цін (тарифів), та змінні, які відшкодовуються в складі цін (тарифів) у відповідності до фактичного обсягу виробництва (реалізації) товарів споживачам;

3) надійності обслуговування;

4) обсягів споживання;

5) періодів часу (сезонів року, періодів доби).

8. При встановленні згідно з актами законодавства для окремих споживачів пільгових цін (тарифів) на товари (послуги) суб'єктів енергетичних ринків не допускається відшкодування збитків від надання таких пільг за рахунок інших споживачів чи суб'єктів енергетичних ринків.

9. Пільгові ціни (тарифи) для окремих споживачів на товари (послуги) суб'єктів енергетичних ринків можуть бути встановлені виключно за умови одночасного визначення відповідним актом законодавства джерел відшкодування збитків від надання таких пільг.

10. Регулювання енергетичних ринків (в тому числі оптових), які не знаходяться в стані природної монополії, здійснюється за дотримання наступних принципів:

1) відшкодування обґрунтованих витрат підприємств - суб'єктів цих ринків на виробництво (реалізацію) товарів (послуг);

2) створення умов для формування у конкурентоспроможних суб'єктів ринку прибутку на рівні, достатньому для вдосконалення, технічного переозброєння, розвитку виробничих потужностей суб'єктів цих ринків з метою підвищення економічної ефективності їх діяльності та якості товарів, які реалізуються;

3) стимулювання та заохочення суб'єктів ринків до зниження експлуатаційних витрат та впровадження найбільш ефективних методів і технологій виробництва (реалізації) товарів.

12. В разі, якщо діяльність суб'єкта енергетики регулюється більш, ніж одним органом регулювання, органи регулювання зобов'язані узгоджувати свою діяльність щодо встановлення цін (тарифів) для забезпечення суб'єкту регулювання відшкодування економічно виправданих видатків і формування необхідного рівня доходу з урахуванням визначеного цією статтею.

13. При регулюванні цін (тарифів) на товари (послуги), що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій в енергетиці, НКРЕ повинна враховувати позицію центральних органів виконавчої влади, до повноважень яких належить:

1) реалізація державної науково-технічної та інвестиційної політики в енергетиці;

2) розробка перспективних схем електричних та газотранспортних мереж;

3) ведення енергетичних балансів;

4) розробка технічних стандартів у енергетиці.

Стаття 13. Інші питання діяльності Національної комісії регулювання енергетики України

1. У сфері міжнародної діяльності Національна комісія регулювання енергетики України в межах своєї компетенції укладає міжнародні договори, бере участь у реалізації міжнародних проектів і програм, а також здійснює співробітництво з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав, міжнародними організаціями з питань, віднесених до її компетенції.

2. Фінансування Національної комісії регулювання енергетики України здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.

3. Плата за послуги, що надаються Національною комісією регулювання енергетики України фізичним та юридичним особам у випадках, визначених законами України, зокрема, плата за надання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Зазначені кошти спеціального фонду Державного бюджету України використовуються виключно на фінансування діяльності Національної комісії регулювання енергетики України та її територіальних органів, зокрема, на матеріально-технічне, в тому числі транспортне забезпечення, створення та розвиток інформаційно-аналітичної бази, видання друкованих матеріалів Національної комісії регулювання енергетики України, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та соціально-побутове забезпечення членів Національної комісії регулювання енергетики України, а також працівників її апарату та територіальних органів, на фінансування діяльності консультативних та дорадчих органів за участю представників споживачів, підприємців та експертів, на оплату послуг науковців, експертів та консультантів з науково-експертного та інформаційного забезпечення діяльності Національної комісії регулювання енергетики України.

4. Кошторис доходів і видатків Національної комісії регулювання енергетики України та її територіальних органів, у тому числі обсяг асигнувань на утримання Національної комісії регулювання енергетики України та її територіальних органів, матеріально-побутового забезпечення, транспортного та медичного обслуговування, забезпечення соціальних гарантій та розмір фонду оплати праці працівників та її територіальних органів, розмір коштів, необхідних для оплати послуг консультантів, експертів, вчених, залучених Комісією, затверджується Головою Національної комісії регулювання енергетики України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Розділ VI. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці після його опублікування.

2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Установити, що Національна комісія регулювання енергетики України є правонаступником Національної комісії регулювання електроенергетики України.

4. Призначені на момент набрання чинності цим Законом члени Національної комісії регулювання електроенергетики України виконують обов'язки членів Національної комісії регулювання енергетики України до закінчення строку, на яких їх було призначено, або до виникнення підстав для припинення їх повноважень, передбачених пунктом 4 статті 8 цього Закону.

Для формування складу Національної комісії регулювання енергетики України, визначеного цим Законом, протягом двох місяців з моменту набрання ним чинності Кабінет Міністрів України призначає членів Національної комісії регулювання енергетики України.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Законі України "Про природні монополії":

а) частину першу статті 4 доповнити абзацом п'ятим такого змісту:

"Органом регулювання у сфері енергетики є Національна комісія регулювання енергетики України, яка утворюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання в енергетиці України";

б) частину другу статті 9 викласти у такій редакції:

"2. При регулюванні цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій обов'язковому врахуванню підлягають:

витрати згруповані відповідно до національних положень ( стандартів) бухгалтерського обліку, у тому числі з обов'язковим використанням нормативів витрат на виробництво одиниці продукції, прийнятих в установленому законодавством України порядку;

податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів;

вартість основних виробничих фондів, амортизаційні відрахування;

обґрунтований прибуток на рівні, що забезпечує потреби в інвестиціях та повернення запозичених інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації вдосконалення та відтворення основних виробничих фондів, та ефективне функціонування і розвиток суб'єкта природної монополії;

державні дотації та інші форми державної підтримки.";

в) частину першу пункту першого статті 11 викласти у такій редакції:

"1. Національні комісії регулювання природних монополій (далі - комісії) є центральними органами виконавчої влади ".

г) частину другу пункту першого статті 11 виключити;

д) пункт другий статті 11 викласти у такій редакції:

"2. Комісії складаються з Голови комісії та не менше двох членів комісії, яких призначає на посади за поданням Прем'єр-міністра України та припиняє їх повноваження на цих посадах Кабінет Міністрів України. Кандидатури на ці посади мають бути погоджені з Верховною Радою України".

є) пункт третій статті 11 викласти у такій редакції:

"3. Термін повноважень голів і членів комісій становить шість років, при цьому забезпечується періодична ротація складу комісій. Порядок ротації для голів та членів комісії встановлюється відповідними Законами".

2. У Законі України "Про електроенергетику":

а) у тексті Закону слова "Національна комісія регулювання електроенергетики України" у всіх відмінках замінити словами "Національна комісія регулювання енергетики України" у відповідному відмінку";

б) частину 3 статті 11 викласти в такій редакції: "Національна комісія регулювання енергетики України регулює діяльність суб'єктів природних монополій та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, у сфері електроенергетики, а також виконує інші функції відповідно до законів";

в) частину 4 статті 11 викласти в такій редакції: "Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання у сфері електроенергетики України регламентуються Законом України "Про державне регулювання в енергетиці України";

г) статтю 12 виключити.

3. У Законі України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" частину другу статті 2 викласти в такій редакції:

"Ліцензування банківської діяльності, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування каналів мовлення, ліцензування у сфері електроенергетики, централізованого теплопостачання (для підприємств з

комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії), нафтогазовому комплексі( крім продажу нафтопродуктів), ліцензування у сфері використання ядерної енергії, ліцензування у сфері інтелектуальної власності здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

4. У Кодексі України про адміністративні правопорушення, Законах України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про теплопостачання" слова "Національна комісія регулювання електроенергетики України" у всіх відмінках замінити словами "Національна комісія регулювання енергетики України" у відповідному відмінку.

5. Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 N7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; N26, ст. 281, N 49, ст. 459; 1994 р., N 28, ст. 241, N 29, ст. 257, N 33, ст. 300; 1995 р., N 14, ст. 90; 1996 р., N 9, ст. 43, N 52, ст. 306; 1997 р., N 9, ст. 70, N 18, ст. 131; 2000 р., N 19, ст. 143, N 29, ст. 232, N 46, ст. 398, N 50, ст. 436; 2001 р., N 24, ст. 124; 2002 р., N 6, ст. 43, N 32, ст. 223; 2003 р., N 10 - 11, ст. 87, N 14, ст. 100) доповнити новим пунктом 47 такого змісту:

"47) Орган державного регулювання в енергетиці України - позивач - за позовами до суду (господарського суду, адміністративного суду), з якими він звертається в інтересах держави та/або споживачів товарів або послуг суб'єктів природних монополій енергетики та суміжних з ними ринків".

6. Акти законодавства до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

7. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців від набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність з цим Законом;

відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно - правових актів, передбачених Законом "Про державне регулювання в енергетиці України";

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

8. Рекомендувати Президенту України скасувати укази Президента України, які суперечать цьому Закону, в тому числі, укази щодо Національної комісії регулювання електроенергетики України.

____________

Опрос