Идет загрузка документа (13 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Бюджетный кодекс Украины

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 28.07.2020 № 3941
Дата рассмотрения: 26.07.2020 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону.

Надзвичайні ситуації гідрологічного характеру (паводки, повені), що призводять до людських жертв і великих матеріальних збитків, спричиняються рядом причин природного та техногенного характеру, головними з яких є випадання екстремальних атмосферних опадів, особливості рельєфу та геологічної будови місцевості, наявність та ефективність захисного комплексу.

Негативні наслідки від повеней і паводків проявляються на 27 відсотках території України (165 тис. кв. кілометрів), де проживає майже третина населення. Найбільшої шкоди від них зазнають гірські та передгірські райони Карпат.

За останні роки змінилося багато факторів, які впливають на формування паводків на території Прикарпатського та Закарпатського регіонів, значно змінилася гідрометеорологічна (синоптична) ситуація, збільшилася кількість опадів вище норми та з великою інтенсивністю, проводяться суцільні рубки лісів на схилах, здійснюється неконтрольована господарська діяльність та забудова територій водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок, відбувається захаращення русел річок побутовим сміттям та кущовою і деревною рослинністю тощо. Зазначене призводить до змін морфологічної будови русел гірських річок та виникнення загроз затоплення територій навіть там, де є захисні гідротехнічні споруди.

За останні 25 років значні паводки, що призвели до виникнення надзвичайних ситуацій, спостерігалися у 1997, 1998 (катастрофічний), 2001, 2008 (катастрофічний), 2010, 2014, 2017, 2019, 2020 (катастрофічний) роках. Тільки у 2008 році паводок завдав збитків на суму понад 6000 млн. гривень.

Аналізуючи історію та частоту повеней і паводків в залежності від регіону, майже кожен третій рік характеризується високим підняттям рівнів води у меженний період і ці процеси будуть ускладнюватись в умовах глобальних змін кліматичних змін.

Протипаводкові заходи здійснюються в межах Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року (далі - Загальнодержавна програма) за рахунок коштів бюджетної програми "Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області", відповідальним виконавцем якої є Держводагентство.

Зокрема за рахунок коштів програми на річках та інших водних об'єктах виконуються такі роботи:

будівництво, реконструкція і відбудова гідротехнічних споруд (захисні протипаводкові дамби, насосні і компресорні станції, водознижувальні свердловини, підпірні та регулювальні споруди, водоскиди і водозабори), що захищають від затоплення паводковими і повеневими водами, а також від підтоплення ґрунтовими водами сільські населені пункти та сільськогосподарські угіддя;

берегоукріплення;

регулювання русел річок, очищення озер, ставків та інших водних об'єктів, забезпечення покращення санітарного стану річок;

перебудовування систем водовідведення у сільських населених пунктах, відведення паводкових та повеневих вод із затоплених територій.

Але, незважаючи на важливість протипаводкових заходів, протягом 2014 - 2017 років кошти з державного бюджету не виділялися.

Завдяки створенню державного фонду розвитку водного господарства (далі - ДФРВГ) з 2018 року з'явилася можливість направляти частину надходжень на виконання протипаводкових заходів.

Згідно з Бюджетним кодексом до доходу спеціального фонду державного бюджету (ДФРВГ) зараховується 10 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення).

Відповідно до бюджетного запиту на 2020 рік потреба у коштах на заходи із захисту від шкідливої дії вод склала 1096,9 млн. грн., проте Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачені видатки у сумі 81,9 млн. грн. (7,5 відсотків від потреби), у тому числі із загального фонду - 10,1 млн. грн., спеціального (ДФРВГ) - 71,8 млн. гривень.

Таке фінансування унеможливлює навіть виконання невідкладних та першочергових заходів з підвищення надійності захисних споруд системи протипаводкового захисту, відновлення пошкоджених паводками водогосподарських об'єктів, що сталися у минулі роки, не кажучи про проведення дієвих та системних заходів, які мають надвелике екологічне та соціальне значення для регіонів, що призводить до економічних збитків держави та іноді трагічних наслідків, заподіяних шкідливою дією вод.

Водночас, вищевказаної суми недостатньо навіть на відновлення пошкоджених паводками минулих років існуючих захисних споруд, не кажучи про розвиток та належне утримання протипаводкового комплексу на паводконебезпечних територіях.

Слід зазначити, що завдяки наявності протипаводкових захисних споруд, під час проходження червневого паводку 2020 року на території Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей забезпечено захист від підтоплень та затоплень 383 населених пунктів та 47,8 тис. га сільськогосподарських угідь.

У разі руйнування цих захисних споруд, які знаходяться на балансі водогосподарських організацій, ймовірний обсяг завданих збитків, за прогнозними розрахунками, міг би сягнути 3722,5 млн. гривень.

На сьогодні значна частина цих споруд, внаслідок довготривалої експлуатації у складних природних умовах, при значних навантаженнях під час підйомів рівнів води потребує капітального ремонту, реконструкції або повної перебудови з врахуванням сучасних вимог у сфері будівництва та природних і антропогенних чинників, які впливають на формування паводків.

Однак, за існуючих умов фінансування Загальнодержавної програми у частині виконання протипаводкових заходів цього досягти неможливо, відповідно залишається тільки спостерігати за подальшим руйнуванням захисних споруд та поступовим зникненням протипаводкового комплексу, що у кінці кінців призведе до затоплень значних територій при незначних підйомах рівнів води у річках, які, до того ж, матимуть часту повторюваність.

2. Мета і завдання проекту.

Метою прийняття проекту Закону є збільшення фінансування на здійснення протипаводкових заходів з ціллю забезпечення захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту.

На сьогодні, до доходу загального фонду державного бюджету зараховується 45 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), які використовуються у більшості на соціальні заходи.

Даним проектом Закону пропонується внести зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України, а саме перерозподілити доходи та видатки загального та спеціального фондів державного бюджету у частині справляння рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), а саме до загального фонду державного бюджету - 35 відсотків, до спеціального фонду державного бюджету (ДФРВГ) - 20 відсотків, з яких 50 відсотків - з цільовим спрямуванням на здійснення заходів від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь.

4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання.

Питання, які належать до предмету правового регулювання законопроекту, регламентуються, зокрема Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України "Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року", постановами Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області" та від 23.05.2018 N 401 "Деякі питання використання коштів у сфері управління водними ресурсами".

5. Фінансово-економічне обгрунтування.

У 2020 році планові надходження від рентної плати за спеціальне використання становлять 1768,0 млн. гривень, у тому числі:

795,6 млн. гривень спрямовується до загального фонду державного бюджету;

795,6 млн. гривень - до місцевих бюджетів;

176,8 млн. гривень - до державного фонду розвитку водного господарства.

На виконання заходів захисту від шкідливої дії вод за бюджетною "Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області" передбачені видатки у сумі 81,9 млн. грн., у тому числі із загального фонду - 10,1 млн. грн., спеціального (ДФРВГ) - 71,8 млн. гривень (40 відсотків від загального розміру надходжень до ДФРВГ).

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.07.2020 N 811-р "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для проведення невідкладних заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, яка виникла у червні 2020 року" з резервного фонду державного бюджету для Державного агентства водних ресурсів виділено 92 млн. гривень.

Водночас для відновлення гідротехнічних споруд, пошкоджених паводком у червні 2020 року додатково необхідно 308,8 млн. гривень.

Після прийняття законопроекту до державного фонду розвитку водного господарства буде додатково спрямовано 176,8 млн. гривень, які будуть використовуватись виключно на реалізацію заходів із захисту від шкідливої дії вод.

6. Прогноз соціальних та інших наслідків прийняття законопроекту.

Запропонований проектом акта перерозподіл доходів та видатків загального та спеціального фондів державного бюджету дасть можливість:

- вивільнити додатковий фінансовий ресурс для вирішення проблемних питань, пов'язаних із захистом від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь;

- впровадити сучасну європейську модель управління державними фінансами у водогосподарської галузі;

- збалансувати обсяги використаного та відтвореного водного ресурсу.

 

Народний депутат України

Е. П. Прощук

Опрос