Идет загрузка документа (21 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно обеспечения урегулирования задолженности за потребленные энергоносители теплоснабжающих и теплогенерирующих организаций, предприятий централизованного водоснабжения и водоотвода

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 20.05.2020 № 3508
Дата рассмотрения: 14.05.2020 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акту

З метою врегулювання питань, пов'язаних з виконанням підприємствами житлово-комунального господарства зобов'язань за спожиті енергоносії прийнято Закон України N 1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон N 1730), яким передбачено:

зняття арештів та припинення виконавчих проваджень щодо учасників процедури врегулювання заборгованості;

поетапне зниження рівня кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії шляхом:

реструктуризації такої заборгованості;

списання пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на таку заборгованість (у разі дотримання вимог процедури реструктуризації та виплати усієї суми боргу);

відшкодування з державного бюджету заборгованості з різниці в тарифах для населення та бюджетних установ.

Відповідно до вимог закону, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. На сьогодні таким органом є Міністерство розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон).

Таким чином, за інформацією розміщено на сайті Мінрегіону, на виконання Закону N 1730, у травні 2017 року міністерством розпочато включення підприємств до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, при цьому НАК "Нафтогаз України" перші договори реструктуризації було укладено лише через 6 місяців - з 29.11.2017 року.

Затримка із початком укладання договорів відбулася через вимогу НАК "Нафтогаз України" стосовно необхідності укладання додаткових договорів гарантії всупереч положень Закону N 1730 та Типового договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року N 222.

Це призвело до погашення підприємствами ТКЕ заборгованості у обсязі 5,062 млрд гривень без укладання договорів реструктуризації (54,4 % від обсягу основного боргу, що підлягав реструктуризації) та унеможливило списання нарахованих на цю заборгованість пені та штрафних санкцій.

Станом на 1 січня 2020 року загальний борг теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ становить 38,6 млрд грн, у тому числі 9,8 млрд грн пені та штрафні санкції.

Заборгованість утворена після 1 липня 2016 року, що не підлягає реструктуризації, становить 19,7 млрд грн та є об'єктом для нарахування штрафних санкцій.

Ця заборгованість утворилася внаслідок зарахування НАК "Нафтогаз України" коштів, сплачених підприємствами теплоенергетики за природний газ, в погашення боргів попередніх періодів. Лише у 2019 році з 41,5 млрд грн сплачених теплопостачальними організаціями за природний газ, 17,5 млрд грн або 42,2 % віднесено НАК "Нафтогаз України" в оплату раніше утворених боргів.

В результаті такої черговості зарахування коштів:

нарощено обсяг заборгованості, утвореної після 1 липня 2016 року, яка не підлягає врегулюванню, та зменшено обсяг основного боргу, що утворився до 1 липня 2016 року без процедури реструктуризації;

унеможливлено списання пені та штрафних санкцій, нарахованих на основний борг утворений до 1 липня 2016 року та погашений без укладання договорів реструктуризації;

отримана можливість постачальниками природного газу нараховувати штрафні санкції на заборгованість, утворену після 1 липня 2016 року.

Слід зауважити, що включення штрафів, пені, неустойки до тарифів заборонено Законом України "Про природні монополії". Відповідно такі нарахування з боку газопостачальника не мають джерел відшкодування.

Негативно на рівень розрахунків підприємств теплоенергетики за спожитий природний газ впливає платіжна дисципліна з боку споживачів теплової енергії, зокрема населення.

Так, станом на 01.01.2020 борг зазначеної категорії споживачів становить 20,4 млрд грн. При цьому лише за опалювальний сезон 2018/2019 років заборгованість збільшилась на 9,4 млрд гривень.

З метою зменшення дебіторської заборгованості підприємств галузі, передбачається врегулювання окремим законодавчим актом питання реструктуризації боргів населення за комунальні послуги.

З огляду на викладене, для уникнення ризику споживачів в отриманні якісних комунальних послуг та надання можливості списання штрафних санкцій підприємствам теплоенергетики та водопровідно-каналізаційного господарства, внаслідок погашення заборгованості за спожиті енергоносії шляхом її реструктуризації, пропонується змінити розрахункову дату з 1 липня 2016 року на 1 травня 2020 року.

При цьому, заборгованість зазначених підприємств, реструктуризована станом на 1 травня 2020 року, повторній реструктуризації не підлягатиме.

Разом з тим пропонується встановити однакові умови для врегулювання пені/штрафних санкцій підприємствам теплоенергетики та водопровідно-каналізаційного господарства.

З 1 січня 2019 року набув чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", згідно якого змінено термінологію щодо суб'єктів цього ринку та введено термін "оператори системи розподілу", які визначено правонаступниками постачальників електричної енергії в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією. Крім того, замість термін "постачальник електричної енергії" введено термін "електропостачальник".

З 1 травня 2019 року введено в дію Закон України від 9 листопада 2017 року N 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон N 2189), в частині регулювання надання комунальних послуг, яким серед іншого визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг та введено поняття таких комунальних послуг як "послуга з постачання теплової енергії" та "послуга з постачання гарячої води", що потребує внесення відповідних змін до Закону N 1730 та Закону України "Про виконавче провадження".

Не зважаючи на той факт, що закони України мають загальнодержавне значення та є обов'язковими до виконання, залишається невирішеним питання реалізації підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 16.07.2015 року N 626-VIII "Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг" щодо відшкодування в повному обсязі до 1 липня 2017 року різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла в період до 01.01.2016 у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Так, відповідно до інформації, узагальненої на підставі даних, які надійшли до Мінрегіону від обласних та Київської міської державних адміністрацій, станом на 01.01.2016 залишається непогашеною заборгованість з різниці в тарифах (затверджена протоколами Територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах) на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та бюджетним установам в обсязі 3,4 млрд гривень, яка потребуватиме виділення коштів з державного бюджету.

Серед іншого необхідно на законодавчому рівні закріпити можливість проведення взаєморозрахунків між енергопостачальниками та підприємствами теплоенергетики та водопровідно-каналізаційного господарства за рахунок видатків на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася після 1 січня 2016 року станом на 1 травня 2020.

У зв'язку із запровадженням фінансової децентралізації компенсацію цієї заборгованості передбачається здійснювати на умовах співфінансування з державного та місцевого бюджетів 50 на 50 відсотків, за умови її підтвердження Територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості.

Крім того, передбачається уточнення процедури реструктуризації боргів суб'єктів господарювання, які розташовані на території Донецької та Луганської областей на період проведення Операції об'єднаних сил, якщо засновник та/або частина виробничих одиниць підприємства знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У зв'язку з вищевикладеним розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі - проект закону).

2. Мета і завдання законопроекту

Метою прийняття проекту закону є оновлення механізму врегулювання кредиторської заборгованості (реструктуризація, списання пені/штрафів) підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення за енергоносії, яке забезпечить їх сталу роботу та отримання споживачами своєчасних та якісних комунальних послуг.

3. Суть та основні положення законопроекту

Проект закону передбачає внесення змін до Закону N 1730 та Закону України "Про виконавче провадження" в частині здійснення редакційних правок, у зв'язку із оновленням термінології, що використовується в зазначених законах, після набрання чинності Законами України "Про ринок електричної енергії" та "Про житлово-комунальні послуги", а також перенесенням дати врегулювання заборгованості, зокрема шляхом:

перенесення дати врегулювання заборгованості з 01.07.2016 на 01.05.2020 та надання можливості реструктуризації та списання штрафних санкцій підприємствам тепло-, водопостачання та водовідведення, утворених (нарахованих) станом на 01.05.2020 р. терміном на 5 років рівними частинами (вже реструктуризований станом на 01.05.2020 р. борг повторній реструктуризації не підлягатиме);

встановлення мораторію на нарахування та стягнення електропостачальниками та постачальниками природного газу неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість за енергоносії, спожиті підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення для надання послуг населенню, утворену після 01.05.2020 р.;

уточнення процедури реструктуризації боргів суб'єктів господарювання, які розташовані на території Донецької та Луганської областей на період проведення Операції об'єднаних сил;

створення законодавчих підстав для здійснення компенсації різниці в тарифах з державного бюджету - для заборгованості, що утворилася станом на 1 січня 2016 року; утвореної після 01.01.2016 р. станом на 1 травня 2020 року з державного та місцевого бюджетів в залежності від органів державної влади, НКРЕКП чи органів місцевого самоврядування, з вини яких така заборгованість утворилася.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання діють:

Закон України "Про теплопостачання";

Закон України "Про природні монополії";

Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення";

Закон України "Про ринок природного газу";

Закон України "Про житлово-комунальні послуги";

Закон України "Про ринок електричної енергії";

Закон України "Про виконавче провадження".

5. Фінансово-економічне обґрунтування та вплив на бюджет

Реалізація цього проекту закону потребуватиме фінансування з державного та місцевого бюджетів, на етапі компенсації підтвердженої різниці в тарифах, за бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Передбачається, що фінансування залишку заборгованості, що утворилася станом на 1 січня 2016 року відбуватиметься за рахунок коштів державного бюджету у сумі 3,4 млрд гривень.

Компенсацію різниці між фактичною вартістю та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, що утворилася після 1 січня 2016 року станом на 1 травня 2020, передбачається здійснювати з державного бюджету - для заборгованості, що утворилася станом на 1 січня 2016 року;

з державного та місцевого бюджетів - для заборгованості, що утворилася після 1 січня 2016 року станом на 1 травня 2020 року. Джерело погашення такої заборгованості (державний та/або місцевий бюджети), а також обсяг видатків по кожному з бюджетів, визначається територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах. Під час визначення загального обсягу різниці у тарифах, комісії повинні встановити, з вини яких органів (центральних органів державної влади, НКРЕКП чи органів місцевого самоврядування) вона утворилася, і на підставі цього зазначити джерело погашення.

Відповідно до інформації, узагальненої та наданої Мінрегіоном на підставі даних, які надійшли від обласних та Київської міської державних адміністрацій, станом на 01.01.2020 р. розрахунковий обсяг такої заборгованості, що потребує підтвердження, обліковується в обсязі 26 млрд. гривень.

Видатки з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах можуть бути здійснені за рахунок:

надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого);

з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей;

із сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей.

з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємств теплоенергетичного комплексу та водопровідно-каналізаційного господарства.

6. Прогноз соціально-економічних та інших результатів прийняття проекту

Очікується, що прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" забезпечить отримання споживачами своєчасних та якісних комунальних послуг та безперебійну діяльність підприємств тепло, водопостачання та водовідведення, через механізм погашення заборгованості шляхом її реструктуризації, припинення та уникнення нарахування штрафних санкцій.

Реалізація проекту Закону не призведе до негативних соціально-економічних та інших наслідків, відповідає інтересам держави та місцевих громад.

____________

Опрос