Идет загрузка документа (33 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно повышения качества управления многоквартирными домами и усовершенствования деятельности объединений совладельцев многоквартирного дома

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 16.12.2019 № 2606
Дата рассмотрения: 16.12.2019 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення якості управління багатоквартирними будинками та вдосконалення діяльності об'єднань співвласників багатоквартирного будинку"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення якості управління багатоквартирними будинками та вдосконалення діяльності об'єднань співвласників багатоквартирного будинку" з метою реформування системи управління житловим господарством шляхом підвищення якості управління житловим фондом, створення конкурентного ринку управителів і ринку якісних комунальних послуг, підвищення вимог до осіб, які здійснюють управління житловим фондом, а також усунення перешкод у діяльності об'єднань співвласників багатоквартирного будинку.

На жаль, прийнятий у 2001 році Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", хоч і започаткував кращі правові засади для появи об'єднань, проте не стимулював їх створення. Адже й надалі, через 18 років після прийняття цього Закону, ОСББ створені у критично малій кількості багатоквартирних будинках, що вказує на неефективності реформи та недосягнення нею очікуваних результатів. Помилка полягала саме в половинчастості реформи та невжиття необхідних кроків. Зокрема, законодавець, обравши шлях створення ОСББ, мав однозначно визначитися з необхідність створення ОСББ та створити підґрунтя для масового їх створення, зокрема, прописати обов'язковість або автоматичність створення ОСББ у новозбудованих багатоквартирних будинках. Проте запровадження реформи житлового фонду через приватизацію квартир без зміни системи управління житловим фондом та визначення ефективного власника з чіткими повноваженнями по суті залишила власників житла без реальних засобів та інструментів управління своїм житлом та спільним майном, а також без механізмів контролю за якістю управління.

Також передача управління майном багатоквартирного будинку приватним ЖЕКам призвела до негативних наслідків: фактична монополізація ринку послуг, надання неякісних послуг, фактично самостійне встановлення приватними ЖЕКами тарифів на утримання та обслуговування будинку і лише формальне подальше затвердження таких тарифів, водночас споживачі цих послуг зовсім позбавлені впливу на визначення тарифів, переліку надання послуг та контролю за їх якістю. Все це погіршило і до того критичний стан житлового фонду.

Отже, приватизація ЖЕКів не тільки не призвела до якісних змін у систему управління житловим фондом, а свідчить про відсутність позитивних результатів та неефективності обраних шляхів реформування системи управління житловим господарством. Формальне перейменування ЖЕКів на управляючі компанії не дала якісних змін у сфері надання послуг з управління житловим фондом.

Однією з головних причин невдачі попередніх реформ у цій сфері вбачаємо те, що ці реформи не ставили собі за мету широке залучення до їх реалізації власників житла, тобто головної цільової аудиторії, яка найбільше зацікавлена в ефективному управління та якісних послугах. Однією з найбільших помилок є половинчастість реформи, зокрема необов'язковість створення ОСББ в новозбудованих будинка, а також для будинків, де не створено ОСББ, необов'язковість визначення однієї уповноваженої особи як представника інтересів співвласників, через якого здійснюється взаємодія третіх осіб, у тому числі надавачів послуг, із співвласниками з питань, пов'язаних із спільним майном співвласників та наданням послуг, доступу до спільного майна співвласника та з інших питань, які потребують вирішення співвласниками. Нестворення ОСББ та відсутність однієї уповноваженої особи, через яку здійснюється комунікація зі співвласниками багатоквартирного будинку, породжує хаос у правовідносинах, надто зважаючи на відсутність механізмів звернення надавачів послуг та третіх осіб до всіх співвласників із питань, що пов'язані зі спільним майном співвласників та наданням послуг, доступу до спільного майна співвласника та з інших питань, які потребують вирішення співвласниками.

Перешкодою на шляху реформування та покращення стану житлового фонду стали також популістичні обіцянки, зокрема здійснити перший капітальний ремонт. Ця обіцянка була закладена на рівні закону без належного попереднього аналізу та можливих шляхів її втілення, а також не було передбачено джерел фінансування таких капремонтів. Що мало наслідком не тільки "мертву" норму, а й зумовило пасивність населення у питаннях створення ОСББ та взяття управління спільним майном у власні руки, а відтак - мало фатальний вплив на результати реформи. Критична маса ОСББ, що мала б утворитись і стимулювати розвиток ринку послуг і управління майном, так і не утворилась, а самі ОСББ опинилися в невигідній ситуації через відсутність реального управління майном.

Також суттєвими проблемами в даній сфері залишається те, що досі законодавчо чітко не закріплено порядок доступу до внутрішньобудинкових мереж, не визначено механізму чи осіб, до яких має бути направлено звернення щодо необхідності доступу до внутрішньобудинкових мереж, не визначено порядок використання внутрішньобудинкових мереж і відповідальність за їхій стан у випадку, якщо в будинку не створено ОСББ; не було зроблено реальних і продуманих кроків задля реформування ЖЕКі та перетворення їх в ефективних управителів спільним майном багатоквартирного будинку; не було запроваджено механізмів створення ринку комунальних послуг і ринку управителів майном.

Однак проблеми управління житлово-комунальним господарством стосуються не тільки застарілого житлового фонду. Мешканці новобудов мають не менше проблем, адже в переважній більшості новозбудовані багатоквартирні будинки обслуговуються дочірніми компаніями забудовника або запрошені самим забудовником компанії управителі, які надають послуги за значно завищеними тарифами, а власники квартир не мають можливості впливати ні на тарифи, ні на керівників управляючої компанії у випадку зловживання чи надання неякісних послуг. Переважно мешканці таких будинків опиняються у вкрай невигідному, навіть безправному становищі, а якось змінити ситуацію практично не можуть. Відтак сучасний стан законодавчого регулювання негативно впливає і на новий житловий фонд, запроваджуючи неефективні механізми управління, що сприяє перетворенню за кілька років нового житлового фонду у зношений та аварійний стан.

Водночас попередні спроби реформування не дали вирішення проблем наявного житлового фонду, оскільки більше 70 % - це зношений житловий фонд, що перебуває переважно в управлінні ЖЕКів, які не в змозі ефективно управляти ним через відсутність реальних стимулів та конкуренції. Але проблема полягає не тільки в неефективному управління, а й в нездійсненні модернізації такого житлового фонду, що призводить до його занепаду та непридатності до проживання, що поряд із відсутністю ресурсів для відселення, створює критично небезпечну ситуацію у цій сфері, яка з роками лише поглиблюється.

При існування сучасної схеми відносин управління житловою нерухомістю населення індивідуально відмовитися від неякісних послуг не може, якщо більшість не вживає активних дій та не відмовляється від надавача послуг. При незадовільному виконанні послуг необхідна ініціатива більшості власників. У такій ситуації реально контролювати якість послуг управляючої компанії і надавачів послуг досить важко, навіть неможливо, враховуючи пасивність власників. Відтак складно навіть відмовитися від якоїсь однієї послуги (яка, напр., не є потрібною чи актуальною для цього будинку), а не те що повністю змінити контрагента чи управляючу компанію. Окрім того, нерозв'язаним залишається питання, коли відмова когось зі споживачів від укладення договору блокує отримання послуг іншими мешканцями. Усе це вказує, що співвласники у відносинах з управителем мають діяти як єдине ціле, а не розрізнені суб'єкти, адже поточна ситуація по суті унеможливлює управління спільним майном.

У такі ситуації вбачається, що ОСББ може виступати як організований виразник інтересів власників, а також захисник їхніх прав та інтересів (спільно легше контролювати управителя та домогтися надання якісних послуг, аніж кожному власникові окремо).

Окрім того, у багатоквартирних будинках, де співвласники не прийняли рішення про створення ОСББ, єдиним виразником спільних інтересів може виступати уповноважена особа, яка діє виключно в межах повноважень, наданих рішенням співвласників. Водночас це спрощує взаємодію третіх осіб, у тому числі надавачів послуг, зі співвласниками такого багатоквартирного будинку, оскільки дає розуміння про конкретну особу, через яку здійснювати комунікацію зі співвласниками, до якої звертатися з питань, пов'язаних із необхідністю доступу до внутрішньобудинкових мереж та з інших питань щодо спільного майна багатоквартирного будинку. Окрім іншого, така уповноважена особа наділяється правом щодо скликання загальних зборів співвласників, що сприятиме вирішенню питань, які виникають при користуванні, володінні та розпорядженні спільним майном, надання послуг співвласникам багатоквартирного будинку.

Також помилками попередніх реформ стало не лише відсутність цілеспрямованого курсу на створення ОСББ як єдиного представника співвласників у питаннях управління спільним майном, а й надання можливості самоуправління співвласникам без жодної виомги щодо професійності такого управління, що породило низку нових проблем.

До недоліків самоуправління слід віднести наступні:

· до питання управління майном залучаються не професіонали, які не мають ні досвіду, ні необхідних знань, ні законодавчої, ні технічної бази щодо управління, що спричиняє не тільки помилки у їхній роботі, а й низький рівень надання послуг, неефективне управління в цілому, а подекуди - виникнення аварій та завдання шкоди життю і здоров'ю співвласників та шкоду їхньому майну;

· як показала практика, самоуправління в ОСББ переважно сприяє здорожчанню послуг, оскільки обслуговування здійснюється щодо одного об'єкта, що унеможливлює економію коштів на виконанні однакових функцій чи наданні однакових послуг" що має місце при обслуговуванні кількох об'єктів;

· відсутність послідовності у роботі органів управління ОСББ, що пов'язане з основною зайнятістю учасників ОСББ, призводить до невиконання або неналежного виконання їхніх функцій;

· складність контролю за якістю роботи органів управління та неефективністю їхньої роботи за умов, коли вони діють на ентузіазмі й низькій оплатності або безоплатності взагалі, при цьому навантажені великою кількістю функцій та обсягом робіт, пов'язаних з поточним обслуговуванням будинку та управлінням спільним майном;

· проблеми, пов'язані зі слабкістю характерів і дотриманням приватності, проблеми в управління через особисті конфлікти між співвласниками тощо;

· висока зайнятість працездатного населення та загалом низька активність співвласників за умови відсутності обов'язку залучатися до управління. Відтак управління здійснюється малою кількістю ентузіастів, які часто не найкраще здатні управляти майном, проте залишаються виконувати ці функції за відсутності інших бажаючих.

Усе це негативно впливає на якість самоуправління ОСББ та якість послуг, а відтак - і на стані житлового фонду.

Вищезазначене доводить необхідність наявності в складі виконавчого органу ОСББ або в штаті за трудовим договором щонайменше однієї особи чи найманого працівника, які пройшли професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії "Менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)", мають чинний сертифікат та внесені до реєстру атестованих осіб у порядку, визначеному чинним законодавством України. Такі ж вимоги висуваються і до уповноваженої особи, яка призначається за рішенням співвласників у будинках, де не створено ОСББ. Таким чином буде забезпечено дотримання втсановлених вимог щодо управлення багатоквартирним будинком, у тому числі вимог щодо безпечної експлуатації майна багатоквартирного будинку та підтримання його в стані, що не створює прямих ризиків для життя і здоров'я мешканців. Адже управління непрофесіоналами спільним майном багатоквартирного будинку, у тому числі пов'язане з обслуговуванням внутрішньобудинковий мереж, не лише негативно може вплинути на якість отримання послуг співвласниками, а й створювати ризик виникнення аварій, а також призводити до неправильної експлуатації чи занедбаного стану багатоквартирного будинку, що створює реальним ризик для життя із здоров'я мешканців (співвласників), а не тільки призводить до руйнування (пошкодження, знищення) майна співвласників та спільного майна співвласників.

Отже, норми законопроекту не спрямовані на обмеження прав співвласників багатоквартирного будинку, зокрема прав власності, адже співвласники і надалі матимуть можливість вибору форми управління майном багатоквартирного будинку. Водночас вимоги щодо наявності хоча б однієї особи, яка має відповідний досвід, знання та навички, або серед органів управління ОСББ чи в штаті ОСББ, або до уповноваженої особи співвласників, які самостійно здійснюють управління майном багатоквартирного будинку, не є обмеженням прав співвласників, а спрямовано на забезпечення належного управління співльним майном, можливості отримання якісних послуг, а також захисту життя та здоров'я співвласників. Окрім того, аналогічні вимоги щодо наявності особи, яка має відповідний досвід, знання та навички, висувають і до управителі-юридичних осіб та управителів фізичних осіб - підприємців. Таким чином забезпечується системний та однаковий (недискримінаційний) підхід до всіх форм управління майном багатоквартирного будинку із одночасним забезпеченням належного фахового рівня управління таким майном. Такі підходи і закладено в основу даного законопроекту.

Законопроект враховує позитивний досвід Польщі та Литви, оскільки вони мали подібні з Україною проблеми реформування житлово-комунального господарства та мають успіхи в подоланні негативних наслідків пострадянського управління житловим фондом.

Створення засад для появи на ринку багатьох суб'єктів управління призведе до виникнення конкурентного середовища і як наслідок - до покращання якості послуг і зниження тарифів при збереженні рентабельності надання послуг.

Отже, даний законопроект спрямований на реформування застарілої системи управління житлом, створення конкурентного ринку управителів і ринку якісних комунальних послуг та належного управління майном.

Окрім того, законопроект запроваджує нові, сучасні методи оповіщення співвласників про установчі збори та повідомлення іншої важливої інформації про управління спільним майном, а також дає можливість використання сучасних технологій при прийнятті рішень. Як правило, на збори співвласників ходять переважно пенсіонери, працююче населення мало відвідує подібні заходи через надмірну завантаженість та зайнятість, не виявляє високої активності й молодь, а біля 20 % мешканців постійно не проживають у будинку. Все це вказує на архаїчність та неефективність лише такого способу вирішення питання. Відтак законопроектом пропонується запровадити Електронну систему, яка надаватиме широкі можливості використання інформаційних технологій, що, втім, не відмінятиме, класичних методів прийняття рішень та повідомлень, а буде використовуватися паралельно з ними. Використання Електронної системи сприятиме залученню максимальної кількості співвласників до прийняття рішень, надасть всім співвласникам онлайн доступ до актуальної інформації про управління будинком та можливість брати активну участь у вирішенні питань управління спільним майном, підвищить рівень комфорту в отриманні та наданні інформації та в цілому збільшить ефективність методів управління та контролю.

Таким чином, законопроект спрямований на комплексне вирішення проблем управління багатоквартирними будинками та якості надання послуг, сприяння створенню об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та призначення уповноваженої особи (у будинках, де не створено ОСББ) як організованого виразника інтересів співвласників, а також захисника їхніх прав та інтересів.

2. Цілі та завдання прийняття проекту Закону

Метою законопроекту є врегулювання питання створення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку після введення об'єкта в експлуатацію, перехід до професійних управителів житловим фондом, що сприятиме підвищенню якості надання послуг та створення конкурентного ринку управителів і ринку якісних комунальних послуг, усунення сваволі суб'єктів господарювання, які надають послуги з управління багатоквартирним будинком, при встановленні тарифів на утримання будинку, запровадження сучасних методів оповіщення та прийняття рішень власниками багатоквартирного будинку, а також врегулювання інших питань, із метою усунення перешкод у роботі об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, самостійного управління майном співвласниками багатоквартирного будинку та підвищення ефективності та безпечності управління багатоквартирними будинками.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Основні зміни, що пропонуються законопроектом, стосуються таких питань:

- запровадження вимог щодо наявності в штаті управителя щонайменше одного найманого працівника, що пройшов професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії "Менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)", має чинний сертифікат та внесений до реєстру атестованих осіб у порядку, визначеному чинним законодавством України;

- запровадження вимог щодо наявності в складі виконавчого органу ОСББ або в штаті за трудовим договором щонайменше однієї особи, що пройшла професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії "Менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)", має чинний сертифікат та внесена до реєстру атестованих осіб у порядку, визначеному чинним законодавством України;

- запровадження вимог щодо призначення в багатоквартирних будинках, де співвласники здійснюють самостійне управління майном, уповноваженої особи, що пройшла професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії "Менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)", має чинний сертифікат та внесена до реєстру атестованих осіб у порядку, визначеному чинним законодавством України;

- обрання управителів на конкурсі з-поміж учасників, що відповідають установленим вимогам;

- передбачається необхідність створення в усіх новозбудованих багатоквартирних будинках об'єднань співвласників багатоквартирного будинку забудовником, при цьому в подальшому співвласники мають право змінити форму управління майном багатоквартирного будинку;

- передбачається необхідність призначення уповноваженої особи в багатоквартирному будинку, де співвласниками самостійно здійснюють управління майном багатоквартирного будинку з метою формалізації суб'єктів правовідносин у сфері управління багатоквартирним будинком, формування конкретних уповноважених осіб, які діють від імені власників багатоквартирного будинку, підвищення усвідомлення власниками багатоквартирного будинку свого статусу власника спільного майна та відповідальності за долю спільного майна багатоквартирного будинку, формування системного підходу до надання послуг власникам багатоквартирного будинку управителем;

- наділення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку повноваженнями контролю за діяльністю управителя, що сприятиме прозорості діяльності управителя та зменшенню зловживань управителями при управлінні майном багатоквартирного будинку;

- підвищення рівня захищеності співвласників у відносинах із управителем за рахунок надання об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку допомоги власникам у відносинах із управителем, у тому числі сприяння захисту прав та інтересів співвласників та виконання управителем своїх зобов'язань за договором управління;

- відмова від застарілої норми про списання боргів співвласників багатоквартирного будинку за рахунок виконання робіт самими власниками (яка показала свою недієвість на практиці та виявила низку проблем у її застосуванні) на користь єдиного підходу, а саме: виконання зобов'язань у грошовій формі, що сприятиме якісному наданню послуг професійними учасниками ринку, зменшить ризик для життя і здоров'я співвласників, який створюється через виконання робіт непрофесійними особами (співвласниками без належної кваліфікації, знань і досвіду) та відповідальність яких за виконані роботи чітко не визначена чинним законодавством;

- формалізуються повноваження співвласників об'єднання багатоквартирного будинку визначати особливості та правила використання спільного майна, а також правила поведінки при використанні спільного майна та перебуванні на території спільного майна багатоквартирного будинку;

- організація конкурсу для обрання управителя та визначення управителя покладається на правління;

- усунення сваволі суб'єктів господарювання, які надають послуги з управління багатоквартирним будинком, при встановленні тарифів на утримання будинку шляхом зміни підходів щодо затвердження тарифів, а саме: затвердження складових послуг та тарифу на утримання будинку здійснюється рішенням загальних зборів об'єднання багатоквартирного будинку, при цьому тариф не може бути вищим за пропозицію на конкурсі;

- значно спрощується порядок повідомлення про установчі збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, який наразі є однією з найбільших перешкод у створенні об'єднання, також суттєво спрощується порядок голосування співвласниками при прийнятті рішень, що підвищує оперативність прийняття рішень та ефективність діяльності об'єднання в цілому;

- збільшується суб'єктний склад осіб, які можуть ініціювати скликання загальних зборів співвласників;

- запроваджується можливість електронного оповіщення, голосування, а також здійснення комунікацій, обміну інформацією співвласниками, об'єднанням та управителем між собою; підвищується рівень доступності інформації про діяльність об'єднання та управителя;

- запроваджується електронна система взаємодії та прийняття рішень в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку (надалі - "Електронна система"), складовими якої є: 1) система електронного голосування співвласниками на загальних зборах; 2) електронний кабінет співвласників (обмін інформацією між управителем і співвласником); 3) інформаційний портал, де оприлюднюється інформація та документи об'єднання та управителя;

- вимоги до Електронної системи та технічне завдання на її розробку розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства;

- передбачається, що в прийнятих в експлуатацію новозбудованих багатоквартирних будинках забудовник надає організаційно-технічну допомогу для створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку протягом 6 місяців від дати прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом багатоквартирного будинка, але не раніше державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку;

- строк договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком встановлюється у договорі управління, а не обмежується одним роком, що дає більшу свободу співвласникам багатоквартирного будинку щодо визначення строку відносин з управителем;

- закріплення основних прав та обов'язків учасників відносин з управління багатоквартирним будинком на рівні закону, що сприяє системності врегулювання відносин, належному захисту прав та інтересів співвласників багатоквартирного будинку;

- обов'язкове запровадження управителем окремого рахунка за кожним багатоквартирним житловим будинком і ведення обліку дохідної і видаткової частин цього будинку, що дозволить щомісяця контролювати витрати за кожним будинком і за кожною складовою собівартості послуг, а також сприятиме ефективному контролю за управителем в цілому;

- інші зміни, спрямовані на підвищення ефективності системи управління багатоквартирним будинком, якості надання послуг, а також удосконалення порядку створення та діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правову базу у даній сфері правового регулювання складають:

· Конституція України;

· Цивільний кодекс України;

· Господарський кодекс України;

· Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку";

· Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку";

· Закон України "Про житлово-комунальні послуги";

· Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Законопроектом передбачається внесення змін до таких Законів України:

· Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку";

· Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку";

· Закон України "Про житлово-комунальні послуги";

· Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованого проекту Закону не потребує додаткових видатків з Державного та місцевих бюджетів України.

6. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Натомість законопроект передбачає надання об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку повноважень щодо здійснення контролю за діяльністю управителя, що сприятиме прозорості діяльності управителя та зменшенню зловживань управителями при управління майном багатоквартирного будинку.

7. Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття проекту Закону

Ухвалення даного проекту Закону сприятиме формалізації суб'єктів правовідносин у сфері управління багатоквартирним будинком, формування конкретних уповноважених осіб (в ОСББ або призначених рішенням співвласників), які діють від імені власників багатоквартирного будинку, підвищення усвідомлення власниками багатоквартирного будинку свого статусу власника спільного майна та відповідальності за долю спільного майна багатоквартирного будинку, формування системного підходу до надання послуг власникам багатоквартирного будинку управителем. Співвласники стануть повноправними і дієвими власниками об'єктів загального користування в багатоквартирному будинку (спільного майна) і не залишатимуться поза участю в управління спільним майном. Реалізація проекту Закону надасть можливість співвласникам покращити фізичний стан будинку та умови проживання в ньому, підвищити якість надання послуг, але найголовніше - отримати реальний вплив на формування тарифів, вибір управляючої компанії та контролю за діяльністю управителя, здійснювати реальний контроль якості надання послуг та ремонтних робіт у будинку, контроль за витрачанням коштів на інші потреби.

Також законопроект сприятиме створенню ринку управління і надання житлово-комунальних послуг. Це не тільки покращить та оптимізує систему управління житлом, але й дасть можливість ринку саморегулюватись, оскільки за умови дійсно вільного ринку (без преференцій з боку держави чи органів місцевого самоврядування) на ринку залишаться найбільш дієві та ефективні суб'єкти, що не тільки покращить рівень надання послуг, а й сприятиме встановленню виважених тарифів, а також сприятиме зниженню тарифів у зв'язку з наявністю реальної конкуренції на ринку.

Отже, основними наслідками прийняття законопроекту має стати:

- свідомий та відповідальний власник житлових будинків в особі ОСББ або наявність уповноваженої особи як виразника інтересів співвласників;

- забезпечення права власників житла обирати управителя спільним майном та впливати на формування переліку та вартості послуг;

- залучення максимальної кількості співвласників до прийняття рішень в ОСББ та підвищення комфортності отримання інформації за рахунок використання сучасних технологій та методів оповіщення й обміну інформацією;

- формування конкурентного середовища на ринку послуг з управління та експлуатації багатоквартирного житлового будинку;

- ефективне управління житловим фондом та покращення його стану в цілому.

 

Народний депутат України

А. П. Стріхарський

Опрос