Идет загрузка документа (16 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно вопроса совместительства работников патронатной службы Верховной Рады Украины

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 05.11.2019 № 2313-2
Дата рассмотрения: 05.11.2019 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо питання сумісництва працівників патронатної служби Верховної Ради України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Розробка цього законопроекту зумовлена необхідністю чіткого врегулювання питання статусу помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, як осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", на роботу за сумісництвом та необхідністю недопущення колізії між законодавством, що визначає їх правовий статус, та законодавством про запобігання корупції.

Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції" N 140-IX від 02.10.2019 помічники-консультанти народних депутатів України, працівники секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівники секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України (крім тих, хто виконує свої обов'язки на громадських засадах) включені до переліку суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції". Так, згідно зі статтею 25 Закону України "Про запобігання корупції" особам, до яких віднесено помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Проте відповідно до частини третьої статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України" помічники-консультанти народного депутата України працюють за строковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом або на громадських засадах.

Згідно зі статтею 92 Закону України "Про державну службу" посади працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, помічників-консультантів народних депутатів України належать до посад патронатної служби. Відповідно до статті 3 цього Закону на працівників патронатних служб дія цього Закону не поширюється. Працівники секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, помічники-консультанти народних депутатів України позбавлені встановлених Законом гарантій державної служби.

З огляду на права та обов'язки помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, які не є посадовими особами, оскільки вони не наділені владними повноваженнями, їх робота не пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків та іншими ознаками осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Таким чином, покладення на них обов'язків та обмежень у тому самому обсязі, в якому вони застосовуються до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", є необґрунтованим та таким, що порушує їхні права.

Для дотримання принципу правової визначеності та уникнення довільних тлумачень законодавства, пропонується у Законі України "Про запобігання корупції" чітко визначити, що вимоги щодо несумісництва не поширюються на помічників-консультантів народних депутатів, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.

Відповідальність за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності передбачено у статті 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних. У зв'язку з цим також пропонується виключення помічників-консультантів народних депутатів, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України з числа суб'єктів правопорушень, пов'язаних із корупцією.

Слід також звернути увагу на те, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції" N 140-IX від 02.10.2019 не містить положень, які б визначали механізм поетапного запровадження обмежень, визначених Законом України "Про запобігання корупції", та відповідальності за їх порушення. З наступного дня після набрання ним чинності помічники-консультанти народних депутатів, працівники секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівники секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, що на законних підставах займалися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, стали порушниками антикорупційного законодавства. Такий підхід суперечить принципу правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, установлюваних такими обмеженнями. Означений принцип відображено у Рішенні Конституційного Суду України від 29.06.2010 N 17-рп/2010, він широко застосовується в практиці Європейського суду з прав людини (п. 51 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України"). Тому в Прикінцевих положеннях проєкту Закону закріплюється норма, згідно з якою помічники-консультанти народних депутатів, працівники секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівники секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України не підлягають відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, вчинені у період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції" від 2 жовтня 2019 року N 140-IX до дня набрання чинності цим Законом.

Крім того відповідно до статті 40 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що визначені законом особи, зокрема й помічники-консультанти народного депутата України зобов'язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.

Проте відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України" такий обов'язок помічників-консультантів народного депутата України відсутній. Крім того неухильне дотримання помічником-консультантом народного депутата України вимог статті 40 Закону України "Про запобігання корупції" може призвести до виникнення конфлікту інтересів між його особистими політичними переконаннями та інтересами (позицією) народного депутата України (або політичної партії яку він представляє), чиї доручення він повинен виконувати та належним виконанням ним службових повноважень, у тому числі дотриманням обмежень щодо політичної нейтральності.

2. Цілі та завдання проєкту Закону

Проєкт Закону розроблено з метою забезпечення права помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України на роботу за сумісництвом відповідно до норм законодавства, що визначає їх правовий статус.

3. Загальна характеристика і основні положення проєкту Закону

Проєктом Закону пропонується внести зміни до статей 25 та 36 Закону України "Про запобігання корупції" з метою виключення помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України з переліку осіб, на них поширюються вимоги антикорупційного законодавства в частині заборони сумісництва, а також вимоги щодо передачі іншим особам належних їм підприємств та корпоративних прав.

Згідно з проєктом також запроновано внести зміни до примітки статті 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виключивши помічників-консультантів народних депутатів, а також працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України з числа суб'єктів правопорушень за цією статтею.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання

У зазначеній сфері правового регулювання діють Конституція України, Закон України "Про запобігання корупції", Закон України "Про державну службу", Закон України "Про статус народного депутата України", Постанова Верховної Ради України "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", інші нормативно-правові акти.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону у разі його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття цього проєкту Закону сприятиме збереженню можливості народних депутатів України залучати високопрофесійних помічників-консультантів, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.

 

Народні депутати України:

Іонушас С. К.

Красносільська А. О.

Іванісов Р. В.

Мошенець О. В.

Шинкаренко І. А.

Чорний В. І.

Сюмар В. П.

Бурміч А. П.

Ткаченко О. М.

Славицька А. К.

Одарченко А. М.

Опрос