Идет загрузка документа (12 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О парламентской оппозиции

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 12.09.2019 № 1211-1
Дата рассмотрения: 12.09.2019 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про парламентську опозицію"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Довготриваюча історія законопроектів про парламентську опозицію у Верховній Раді України доводить актуальність зазначеного питання майже для всіх скликань Верховної Ради України та необхідність його врегулювання в національному політичному контексті, однак жоден з них так і не став законом, а їх розгляд зводився в основному не до суті питання, а до дискусії навколо того, в якому нормативно-правовому акті повинні бути викладені норми щодо опозиції - в Регламенті Верховної Ради України чи в окремому законі.

За період з 1998 року (перший законопроект "Про організовану політичну опозицію" від 09.02.98, реєстр. N 1635) по сьогодні (законопроект "Про парламентську опозицію" від 30.08.2019, реєстр. N 1211) на розгляд Верховної Ради України було внесено близько двадцяти законопроектів, спрямованих на врегулювання відносин між сформованою за результатами виборів народних депутатів України "парламентською більшістю" та "парламентською меншістю" (найчастіше вживається поняття "опозиція"). Переважна більшість зазначених законопроектів направлена на законодавче унормування гарантій діяльності тих народних депутатів України, які не входять до коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України і таким чином попри очікування їх виборців відсторонюються від керівництва парламентськими комітетами, формування уряду та інших органів, що обираються (призначаються) парламентом, контролю за діяльністю органів державної виконавчої влади та їх посадових осіб тощо.

Аналізуючи світовий досвід регламентації діяльності парламентської опозиції, експерти зазначають, що в ряді недемократичних країн Африки спостерігаються такі характеристики опозиції як: неефективний контроль уряду, необґрунтована критика влади, відсутність аргументованих альтернатив, постійне прагнення автономії, натомість основними функціями опозицій в ряді демократичних країн Європейського Союзу, США, Японії тощо є здійснення нагляду і контролю за урядом, пропонування політичних альтернатив, дослідження законодавчих та бюджетних пропозицій уряду, створення "опозиційного" уряду.

Україна є демократичною і правовою державою (ст. 1 Конституції України), в якій народне волевиявлення здійснюється через парламентські вибори як одну із форм безпосередньої демократії (ст. 69 Конституції України). Обираючи парламент, виборець не голосує за парламентську більшість або меншість, він "уповноважує" особу (осіб за партійними списками) представляти його інтереси в парламенті на рівні з іншими депутатами та політичними партіями не лише де-юре, але і де-факто. При цьому на сьогодні права народних депутатів України, які входять до коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, гарантовані статтею 83 Конституції України, а права народних депутатів України, які входять до "парламентської меншості" або "опозиції", не мають правових гарантій своєї діяльності.

Венеціанська комісія зазначає, що у зрілих демократіях опозиція може процвітати і без правових гарантій, але як свідчить світовий та вітчизняний досвід відсутність законодавчого регулювання діяльності парламентської опозиції може стати прикладом того, що навіть існування багатопартійної системи з унормуванням демократичних принципів не є підставою для існування ефективної опозиції та може мати наслідком гіпертрофовану владу "парламентської більшості" та органів (посадових осіб), сформованих (обраних, призначених) нею.

Так у Резолюції 1601(2008) Парламентської асамблеї Ради Європи "Процедурні керівні принципи щодо прав та обов'язків опозиції в демократичному парламенті" зазначено, що основною функцією парламентської опозиції є контроль уряду та забезпечення прозорості прийняття державних рішень.

Пункт 1 Резолюції визначає, що "Демократія заснована на праві кожного брати участь в управлінні державними справами; таким чином, вона вимагає існування представницьких інституцій на всіх рівнях і, зокрема, парламенту, в якому відображені всі компоненти суспільства і який має необхідні повноваження та засоби, щоб виразити волю народу шляхом здійснення законодавчої роботи та контролю за діями уряду" (Загальна Декларація про демократію, Міжпарламентський Союз, 1997 р.). Парламент з політичним представництвом відображає суспільство в різноманітності його складу і працює з належною повагою до плюралізму думок.". Таким чином, необхідність законодавчого забезпечення рівних прав та можливостей народних депутатів України кореспондується та знаходиться у системному зв'язку з правом вільного та рівного волевиявлення кожного виборця, що гарантоване статтею 71 Конституції України.

Крім цього, Асамблея закликає держави-члени Ради Європи "якнайшвидше розпочати справжнє та глибоке осмислення щодо модернізації їхніх демократичних інституцій і їх адаптації до потреб сучасного суспільства. У зв'язку з цим, держави-члени повинні взяти до уваги низку керівних принципів, що викладені нижче, як ефективні практики, створені в найбільш інноваційних парламентах".

Резолюція визначає ряд керівних принципів щодо прав опозиції в демократичному парламенті, серед яких, зокрема, визначаються такі права парламентської опозиції:

- опозиція повинна брати участь у прийнятті політичних рішень;

- опозиція повинна брати участь у нагляді, перевірці, контролі політик (policy) уряду;

- опозиція та представники більшості мають право на отримання однієї і тієї ж інформації від уряду;

- представники опозиції мають право ставити більше запитань до уряду (під час години запитань), ніж представникам більшості;

- представники опозиції мають право вимагати створення комісії з розслідування або парламентської місії та ставати їх членами;

- представники опозиції мають право вимагати проведення позачергової сесії (якщо є кворум - % від членів парламенту);

- представники опозиції мають право звернутися до Конституційного суду і вимагати перегляду прийнятих законів.

Враховуючи викладене та для реалізації демократичних принципів, зазначених у Конституції України, кожен народний депутат України, незалежно від того, чи входить він до коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України чи парламентської опозиції має мати рівний разом із іншими обсяг прав та можливостей для здійснення своїх повноважень, що і обґрунтовує необхідність прийняття відповідного законопроекту.

2. Мета та завдання законопроекту

Метою цього законопроекту є врегулювання правовідносин у сфері здійснення опозиційної діяльності у Верховній Раді України, визначення місця парламентської опозиції у функціонуванні суспільства та держави, законодавче закріплення принципів розбудови відносин між коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді України та парламентською опозицією, забезпечення правових гарантій діяльності парламентської опозиції.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Зазначений законопроект є альтернативним до проекту Закону України "Про парламентську опозицію" від 30.08.2019 реєстр N 1211 та визначає засади і гарантії здійснення опозиційної діяльності, як однієї з основ демократії, що забезпечує підзвітність і підконтрольність перед виборцями органів державної влади, їх посадових осіб, в спосіб, що не визначений іншими Законами України.

4. Стан нормативно-правової бази в даній сфері правового регулювання

Основними нормативними актами у даній сфері правовідносин є Конституція України, Регламент Верховної Ради України. Проектом також пропонується внесення змін до законів України "Про Рахункову палату", "Про Національний банк України", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про Вищу раду правосуддя", "Про Конституційний Суд України", "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про комітети Верховної Ради України", "Про Національне антикорупційне бюро України", постанова Кабінету Міністрів України "Про утворення Ради бізнес-омбудсмена" від 26 листопада 2014 р. N 691 якими передбачається участь парламентської опозиції у формуванні персонального складу зазначених державних органів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

На момент внесення проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Наслідком прийняття законопроекту стане законодавче врегулювання опозиційної діяльності у Верховній Раді України та регламентація відносин, що виникають у зв'язку із здійсненням опозиційної діяльності, а також забезпечення політичної рівність та повноцінної діяльності парламентської більшості та меншості, врахування різних політичних інтересів у процесі вирішення питань державного значення.

 

Народний депутат України

А. В. Яценко

Опрос