Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в статью 133 Конституции Украины (относительно переименования Днепропетровской области)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 23.11.2018 № 9310-1
Дата рассмотрения: 23.11.2018 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Територія нинішньої Дніпропетровської області нерозривно пов'язана з історією українського козацтва та його адміністративно-військових центрів - Січей. Зокрема, на землях Дніпропетровщини упродовж XVI - XVIII століть існувало 5 із 8 запорозьких січей - Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька та Покровська, з якими тісно пов'язані процеси заселення степових теренів, формування українського етнічного простору та національно-визвольні змагання українського народу. Зокрема, у Микитинській Січі в січні 1648 року Богдана Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорозького.

Відомо також, що упродовж 1918 - 1921 років нинішнє місто Дніпро мало неофіційну назву Січеслав, яку через поразку у війні з "червоними" та "білими" не встигли прийняти як офіційну. Пам'ять про Січ проявила себе у русі "Вільного козацтва". Ці добровольчі формування у складі армії Української Народної Республіки звільняли Катеринослав і Катеринославщину від російських окупантів різного ґатунку, - як "червоних" так і "білих". 6 березня 1918-го році УНР провела адміністративно-територіальну реформу, за якою Катеринослав, Катеринославський повіт, частини Верхньодніпровського, Херсонського, Новомосковського та Олександрійського повітів увійшли до землі "Січ". Сама область давно в різних творчих і наукових середовищах зажила назви Січеславщина, Січеславський край. Найпрестижніша регіональна театральна премія ще з 90-их років називається "Січеславна".

Січеслав є другою неофіційною назвою Дніпра, другою за рейтингом симпатій городян. Таку ж назву має один із добровольчих батальйонів, заснований козацькими патріотичними організаціями області у 2014-му році під час відсічі збройної агресії Російської Федерації. Як відомо, під час війни на сході України саме Дніпропетровщина стала логістичним центром, мобілізаційним центром добровольчого руху. Регіон і зараз несе найбільші втрати у війні на Сході, - станом на 2 квітня цього року за даними сайта "Книга пам'яті полеглих за Україну" в зоні бойових дій загинуло 442 солдати родом із Дніпропетровщини - найбільше серед інших областей України. Таким чином на сучасному етапі розвитку область виконує важливу роль у захисті України, історично притаманну козацьким Січам, які знаходилися на її території. Знаково також що на сучасному прапорі області домінантою є запорізький козак, основа герба Запорізької Січі.

Таким чином запропонована назва області - Січеславська, є справді питомою для розглядуваного історико-географічного ареалу, відповідає світовій і вітчизняній практиці топонімічної номінації, найповніше відображає історично-географічні та соціально-культурні особливості краю.

Перейменування Дніпропетровської області пов'язане з необхідністю приведення назв таких географічних об'єктів у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", оскільки назва області містить згадку про Григорія Петровського (1878 - 1958) - партійного, більшовицького та радянського діяча, керівника революційного руху та голови ЦВК УРСР, одного з організаторів Голодомору 1932 - 33 років та чільного діяча тоталітарного комуністичного режиму в Україні. Тобто згідно закону, її назва має бути змінена.

Варто наголосити на тому, що для свідомо активної частини громадян міста Дніпро назва Січеслав, Січеславська давно закріпилася як місцевий топонім, зокрема, одна з центральних міських вулиць і місць відпочинку городян внаслідок декомунізації й відновлення української топоніміки отримала назву Січеславська Набережна.

У 2018-му році в містах регіону пройшли громадські слухання щодо зміни назви Дніпропетровської області, які мали широке висвітлення у засобах масової інформації. Перейменування Дніпропетровської області на Січеславську підримали:

- Громадська Рада при Дніпровській міській раді;

- Громадська Рада при Дніпропетровській обласній державній адміністрації;

- Коаліція з 37 громадських організацій, які долучилися до ініціативи по перейменуванню області;

- Громадські обговорення у містах регіону: Кривий Ріг, Кам'янське, Дніпро, Жовті Води, Нікополь, Підгородне, Павлоград, Новомосковськ, - скрізь рішення громадського активу були позитивними.

Ініціатива по перейменуванню області на Січеславську зустріла підтримку в місцевих і загальнонаціональних наукових та академічних колах. У Києві, Дніпрі та Кривому Розі проект зміни назви області розглядався і отримав підтримку на наукових круглих столах за участю істориків та краєзнавців. Вцілому наукові кола підтримали назву області Січеславська як таку, що відповідає історичним місцевим традиціям та топоніміці.

2. Мета й завдання прийняття законопроекту

Метою законопроекту є логічне завершення процесу декомунізації топонімів та назв адміністративно-територіальних одиниць України. Набуття областю назви, яка відповідає українській історичній традиції, органічно зв'язує сучасний етап державотворення з добою УНР та добою Козаччини. Перейменування Дніпропетровської області на Січеславську сприятиме відродженню української національної ідентичності та підкреслить значення регіону як сучасного форпосту української державності, що зробив вагомий внесок у відсічі російській агресії та збереженні територіальної цілісності України.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується замінити назву Дніпропетровської області на Січеславська область.

Передбачається, що Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

4. Стан нормативно-правової бази

Правові аспекти перейменування Дніпропетровської області визначаються Основним Законом України, Законом України "Про географічні назви", Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Прийняття законопроекту не потребує проведення всеукраїнського референдуму та, відповідно, виділення коштів із Державного бюджету України для його проведення.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття зазначеного законопроекту сприятиме відновленню історичної пам'яті українського народу, української революції та визвольних змагань. Також зафіксує виняткову роль запорозьких козаків у заселенні області та формуванні сучасної системи міст та сіл.

7. Інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту

Прийняття Закону не потребує викликаного системною єдністю норм Конституції України одночасного внесення змін до розділів Основного Закону України, зазначених у статті 156 Конституції України.

Законопроект відповідає вимогам частини другої статті 156, статей 157 та 158 Конституції України.

У законопроекті, зокрема, відсутні положення (або подібні до них), які в раніше наданих висновках та прийнятих рішеннях Конституційного Суду України визнавалися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Запропоновані зміни не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, а розширюють їх конституційне закріплення, посилюють гарантії захисту цих прав і свобод.

Прийняття запропонованих у законопроекті змін до Конституції України не призведе до порушення міжнародних зобов'язань України.

Положення законопроекту викладені повно, чітко, є несуперечливими та дадуть змогу системно регулювати відповідні суспільні відносини на конституційному рівні. Законопроект не потребуватиме прийняття до нього пропозицій і поправок, у тому числі редакційного-уточнювального характеру.

 

Народні депутати України

 

Опрос