Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усиления защиты права ребенка на надлежащее содержание путем усовершенствования порядка принудительного взыскания задолженности по уплате алиментов

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 10.11.2017 № 7277
Дата рассмотрения: 09.11.2017 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів"

1. Обґрунтування необхідності ухвалення акта

Благополуччя дітей та їхні права завжди викликали пильну увагу як українського суспільства, так міжнародного співтовариства.

20 листопада 1959 року Організація Об'єднаних Націй (ООН) прийняла Декларацію прав дитини, в якій проголошені соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей з метою забезпечення їм щасливого дитинства та користування передбаченими Декларацією правами і свободами для їхнього особистого блага та блага суспільства.

У Декларації прав дитини зазначено, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. З огляду на це, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку було ратифіковано Україною 27 лютого 1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном.

Відповідно до Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними чи за рішенням суду у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку.

Слід наголосити, що принцип обов'язковості виконання судових рішень закріплено в Конституції України. Статтею 1291 Основного Закону передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень про стягнення аліментів покладається на органи державної виконавчої служби та приватних виконавців. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Водночас, варто зазначити, що недосконалість чинного законодавства дозволяє недобросовісним батькам або іншим членам сім'ї ухилятися від виконання свого обов'язку щодо утримання.

Статистичні дані щодо виконання судових рішень про стягнення аліментів свідчать про те, що станом на 01 вересня 2017 року на виконанні в органах Державної виконавчої служби перебуває 539 тис. виконавчих документів про стягнення аліментів. При цьому, кількість виконавчих проваджень, за якими сума заборгованості сукупно перевищує суму платежів за 3 місяці, налічує 91,8 тис. (17 %).

Необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу того, що "право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Виконання рішення є складовою частиною "судового розгляду" з точки зору статті 6" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

2. Цілі та завдання ухвалення акта

Проект Закону розроблений з метою забезпечення належного виконання рішень щодо стягнення аліментів. Реалізація проекту Закону дозволить зменшити заборгованість по аліментам та забезпечить належне утримання осіб, які отримують аліменти, що, в свою чергу, сприятиме захисту їхніх прав.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту акта

Положення проекту Закону спрямовані на вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості із сплати аліментів шляхом:

1) спрощення порядку встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - за межі України (покладено обов'язок на виконавця встановлювати тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців без участі суду);

2) впровадження нових засобів примусового виконання рішень, які можуть вживатися тільки до боржника, в якого наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців (тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобом, тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; тимчасове обмеження боржника у праві полювання);

3) впровадження нового виду адміністративного стягнення у вигляді соціальних робіт, які полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час оплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначатимуть органи місцевого самоврядування;

4) усунення прогалин, наявних в чинному законодавстві (звільнення від сплати судового збору заявників у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів);

5) встановлення припису, відповідно до якого передбачається, що у випадку наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, питання тимчасового виїзду дитини за межі України на строк, що перевищує один місяць, самостійно вирішує той з батьків, з яким рішенням суду визначено місце проживання дитини.

4. Стан нормативно-правової бази у вказаній сфері правового регулювання

Відносини, які є предметом цього законопроекту, регулюються наступними законодавчими актами України:

Конституція України;

Закон України "Про виконавче провадження"

Кодекс України про адміністративні правопорушення;

Сімейний кодекс України;

Цивільний кодекс України;

Цивільний процесуальний кодекс України;

Закон України "Про дорожній рух"

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"

Закон України "Про Державну прикордонну службу України"

Закон України "Про судовий збір"

Закон України "Про Національну поліцію".

Прийняття законопроекту не потребує внесення змін до інших законів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону призведе до зменшення кількості осіб, які отримують тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких невідоме, що, в свою чергу, призведе до скорочення видатків Державного бюджету України.

На момент внесення не передбачає витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків ухвалення акта

Прийняття проекту Закону забезпечить належне виконання рішень щодо стягнення аліментів, дозволить зменшити заборгованість зі сплати аліментів, а також забезпечить належне утримання осіб, які отримують аліменти. Реалізація проекту Закону уможливить зменшення кількості осіб, які отримують тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких невідоме, що забезпечить скорочення видатків Державного бюджету України.

 

Народні депутати України:

І. С. Луценко

Г. Г. Кривошея

А. В. Помазанов

І. В. Бриченко

І. В. Геращенко

Т. Б. Ричкова

І. С. Алексєєв

І. І. Подоляк

А. В. Герасимов

О. Р. Березюк

І. М. Суслова

І. В. Фріз

Л. Л. Денісова

О. О. Матузко

О. В. Ляшко

С. В. Кудлаєнко

О. С. Масоріна

А. В. Немировський

М. Ю. Бурбак

А. А. Романова

Т. Д. Бахтеєва

О. В. Лаврик

С. В. Соболєв

Т. Г. Острікова

М. М. Іонова

В. Ю. Данілін

І. О. Лапін

Я. Ю. Єдаков

І. О. Єфремова

Т. Л. Юзькова

В. А. Корчик

Ю. В. Вознюк

С. М. Войцеховська

О. С. Ксенжук

А. О. Река

С. Є. Драюк

Ю. Ю. Бабій

В. П. Сюмар

Ф. В. Бендюженко

Опрос