Идет загрузка документа (21 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно становления и развития сельскохозяйственной кооперации и ее государственной поддержки

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 20.06.2017 № 6527-1
Дата рассмотрения: 20.06.2017 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо становлення і розвитку сільськогосподарської кооперації та її державної підтримки"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону

Виробництво сільськогосподарської продукції у світі є джерелом доходів для 86 % сільського населення планети та забезпечує роботою більше ніж 1,5 млрд. селян, які є членами дрібних селянських господарств.

В Україні сьогодні майже половина валової продукції сільського господарства виробляється в господарствах населення.

За даними вибіркового опитування сільських домогосподарств Держкомстатом України у 2016 році 14,7 % (що еквівалентно 653615 господарствам з 4450947 від їх загальної кількості) мають чітко виражену товарність у трудомістких напрямах виробництва сільськогосподарської продукції (та/або утримують дві і більше дійні корови, три та більше свиней на відгодівлі, п'ять і більше дійних кіз, п'ять і більше бджолосімей, 0,5 га багаторічних насаджень або овочів відкритого ґрунту мають в середньому 2,2 га ріллі) і вони є найвагомішою складовою соціально-економічного устрою сільської місцевості та розвитку сільськогосподарської кооперації на селі.

Разом із тим, саме ця категорія серед інших сільськогосподарських товаровиробників стикається із найбільшою за кількістю та глибиною проблем у своєму господарюванні та взаємовідносинах на ринку. Кредитні та лізингові ресурси є також найменш доступними саме для цієї категорії господарств, однією із головних причин цього є їх низька заставоспроможність.

Сільськогосподарська кооперація, в першу чергу, надає можливість отримувати селянам необхідні матеріально-технічні засоби для обробітку та переробки сільськогосподарської продукції, створювати якісну, конкурентоспроможну (як за ціною, так і за обсягом) продукцію та допомагає в її реалізації за офіційними ринковими цінами та каналами збуту.

Через систему кооперативів, реалізується понад 50 % продукції молочарства в Бельгії, Великобританії, Польщі, а у Нідерландах, Австрії та Данії ця частка сягає 95 %. Практично 90 % молокозаводів у країнах ЄС та Північної Америки є кооперативними. Через свої кооперативи фермери продають понад 60 % оливкової олії в Іспанії та Греції, 69 % м'яса у Фінляндії, 72 % фруктів та овочів у Бельгії, 95 % вирощених квітів у Нідерландах, понад 50 % зерна у Франції та Австрії зберігається на кооперативних елеваторах, що належать не посередникам, а безпосередньо товаровиробникам. У Франції близько 520 тис. працівників зайнято у кооперативах, і їх річний товарообіг становить у середньому 77 - 80 млрд. євро, а на збут припадає близько 60 % сільгосппродукції. Переробно-збутову діяльність там ведуть 3500 сільськогосподарських кооперативів. За рахунок переробних кооперативів у Франції покривається 40 - 45 % загального обсягу продукції.

Відтак, становлення та розвиток кооперативних форм господарювання в сільській місцевості, відродження реальних кооперативних відносин в аграрному секторі України необхідно розглядати в якості стратегічного ресурсу розбудови ринкової економічної системи у сільському господарстві та комплексного соціально-економічного розвитку сільських територій.

Відведення недостатньої ролі для кооперації у процесах реформування аграрного сектору економіки України стало однією з основних причин погіршення соціально-економічного та екологічного стану сільських територій.

В умовах сучасних інституційних змін набувають особливої соціально-економічної значимості питання удосконалення механізмів державного регулювання в сфері кооперативних відносин на селі, як чинника активізації коопераційних процесів в контексті нарощування потенціалу сільської економіки, забезпечення комплексного розвитку сільських територій та підвищення їх конкурентоспроможності в якості об'єкта сучасної державної регіональної політики.

В Україні, нажаль, сільськогосподарських кооперативів надзвичайно мало, в першу чергу, за відсутності на державному рівні програми їх розвитку та підтримки, а також за відсутності належної законодавчої, в тому числі податкової бази.

Станом на 1 січня 2017 року сільськогосподарських виробничих кооперативів налічується всього 993 одиниці. Сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів зареєстровано лише 1097 одиниць, при чому, із їх загальної кількості здійснюють господарську діяльність лише 589 одиниць (молочарських - 151, з обробітку землі та збирання врожаю - 152, м'ясні - 34, плодоовочеві - 76, зернові - 35 та з надання інших послуг - 141. З них переробні - 25, заготівельно-збутові - 149, постачальницькі - 16, з надання інших послуг - 101 та багатофункціональні - 298.). Цими кооперативами об'єднано 24,8 тис. осіб, створено на селі 1636 постійних робочих місць, які утримують 21758 голів ВРХ, з яких: 16953 голови корів та 4188 - голів свиней, реалізовано 48,7 тис. тонн молока, 2,8 тис. тонн зерна, 0,2 тис. тонн м'яса, 3,2 тис. тонн плодоовочевої продукції, сплачено податків та зборів на суму 13981,6 тис гривень.

Враховуючи колосальний потенціал сільськогосподарської кооперації в Україні, так і не створено належної бази статистичних даних про розвиток кооперативів та їх вклад у національну економіку. Державні цільові програми, спрямовані на забезпечення розвитку аграрного сектору економіки не вирішують проблем державної підтримки і сприяння процесам кооперації, удосконалення законодавчої бази з питань податкових та інших пільг сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам.

У 2009 році було започатковано цільову державну програму підтримку кооперації на селі, що у свою чергу спричинило ріст кількості кооперативів одразу на 30 %. Програма так і не була реалізована через зміну уряду, через що кількість кооперативів у 2010 році скоротилась з 1419 до 1401. Фінансова підтримка кооперативів була відновлена у 2011 році. Її обсяг у 2013 році скоротився у 8,5 раз, що також спричинило хвилю закриття сільськогосподарських кооперативів.

Нажаль, запроваджена у 2017 році нова система державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (прямі бюджетні дотації) щонайменше є не комплексною та такою, яка не сприятиме розвитку малого та середнього виробника, розвитку сільськогосподарської кооперації на селі.

В умовах формування єдиного європейського правового порядку в Україні вкрай важливим є виявлення та усунення колізій і протиріч, що гальмують розвиток коопераційних процесів на селі.

Одним з ключових факторів, які гальмують розвиток сільськогосподарської кооперації, є недосконалість чинного законодавства, яким регулюється діяльність кооперативів та його розпорошеність.

Доцільно здійснити системне узгодження вітчизняного законодавства в контексті євроінтеграційного розвитку сільськогосподарської кооперації. Концептуальною основою перспективної модернізації податкового, бюджетного, цивільного, господарського законодавства має бути пріоритетне закріплення і збереження кооперативних принципів та цінностей, визначених "Рекомендаціями про сприяння розвитку кооперативів" Генеральної конференції Міжнародної організації праці та підтримуваних Міжнародним Кооперативним Альянсом.

Зокрема, положення основних актів законодавства в сфері сільськогосподарської кооперації, а саме положення Цивільного та Господарського кодексів України щодо кооперації, Закони України "Про кооперацію" та "Про сільськогосподарську кооперацію", не узгоджені між собою.

Разом з тим, ведення бухгалтерського обліку в сільськогосподарських кооперативах є специфічними. Такі кооперативи ведуть бухгалтерський облік у загальновстановленому порядку, як і інші юридичні особи. Водночас спеціальним законодавством (Законами України "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію", Цивільним кодексом (статті 163 - 166), Господарським кодексом (статті 93 - 111)) для них передбачено певну специфіку формування майна (фондів), розподілу доходу тощо.

Саме тому, враховуючі Європейську практику, а також Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яким передбачено, що Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування, виникає необхідність розробки окремих правил ведення бухгалтерського обліку в сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах.

Також, потребує унормування питання неприбутковості сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Згідно із частиною 1 статті 86 Цивільного кодексу України кооперативи, крім виробничих є непідприємницькими товариствами (це поняття є більш ширшим ніж неприбутковість, адже неприбутковість це лише ознака, а непідприємницькі товариства де-юре є неприбутковими).

Відповідно до Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють обслуговування своїх членів, не маючи на меті одержання прибутку, і є неприбутковими організаціями. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не є власниками продукції виробленої її членами, власниками такої продукції є його члени (Стаття 9). Теж саме стосується і кооперативних об'єднань сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, які є неприбутковими організаціями і провадять свою господарську діяльність на тих самих умовах, що і сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (Стаття 10).

Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не є підприємствами колективної власності і не здійснюють господарську діяльність на засадах підприємництва. Згідно із частиною 2 статті 93 Господарського кодексу України підприємствами колективної власності є лише виробничі та споживчі кооперативи. Згідно із частиною 2 статті 94 Господарського кодексу України для здійснення господарської діяльності на засад підприємництва громадяни можуть утворювати виробничі кооперативи. А тому, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи підпадають під визначення статті 52 Господарського кодексу України як некомерційне господарювання.

Одночасно, цією ж статтею зазначено, що житлово-будівельні, дачні, садівницькі та гаражні кооперативи є неприбутковими, тобто такими, які відповідають вимогам неприбутковості, а сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не були віднесені до таких.

Отже, новітніми змінами податкового законодавства правовий режим неприбутковості сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів остаточно легітимізовано, але радикально обмежено, наслідком чого є колізія щодо звуження цілей їх діяльності в статусі неприбуткових організацій, визначених чинним Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію". Унеможливлення збільшення доходів членів такого кооперативу шляхом заборони розподілу залишку фінансового результату його господарської діяльності у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу протирічить змісту цього спеціального Закону, положення якого було визнано визначальними для встановлення правових, організаційних, економічних та фінансових особливостей утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів.

У зв'язку з вищезазначеним і пропонується внести на розгляд Верховної Ради України даний проект Закону України, який розширює особливості і ефективне використання селянами цієї організаційно-правової форми для підвищення своїх конкурентних можливостей і добробуту та приводить у відповідність чинне законодавство, яким регулюються питання кооперації.

Даний законопроект підготовлено із залученням міжнародних та вітчизняних експертів з питань сільського розвитку та кооперації, зокрема, науковців та академіків НАН України з урахуванням пропозицій, що надійшли від сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських дорадчих служб та фермерських господарств.

2. Цілі та завдання прийняття проекту закону

Даний законопроект вноситься з метою системного та комплексного узгодження між собою норм чинного законодавства, якими регулюються питання кооперації, а також розширення особливостей і умов для розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні.

Завданнями цього проекту закону є: надання комплексної державної підтримки сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам, унормування питання їх неприбутковості, вирішення проблем бухгалтерського обліку в таких кооперативах.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту закону

Проект закону пропонує альтернативний підхід до вирішення питання системного та комплексного узгодження між собою норм чинного законодавства, якими регулюються питання кооперації, порівняно із проектом Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" (реєстр. N 6527 від 31.05.2017 року). З цією метою відповідні зміни вносяться до Цивільного, Господарського, Земельного кодексів України, а також до Законів України "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про державну підтримку сільського господарства України".

Зокрема, законопроектом пропонується:

- забезпечити отримання сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами статусу неприбутковості;

- надати можливість сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам отримувати в оренду земельні ділянки державної і комунальної власності без проведення аукціону для сінокосіння і випасання худоби;

- унормувати питання пайових внесків, кооперативних виплат та розподілу голосів у сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах;

- законодавчо закріпити можливість створення та функціонування кооперативних банків;

- надати сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам, у разі виробничо-технологічної необхідності тимчасово надавати послуги особам, які не є членами кооперативу, за умови, що сукупно розмір таких послуг не перевищує 20 % загального обороту кооперативу за попередній податковий (звітний) рік;

- встановити можливість ведення бухгалтерського обліку в сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах за загальними та окремими правилами;

- встановити державну, зокрема і фінансову підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

- забезпечити моніторинг сільськогосподарських кооперативів.

4. Нормативно-правова база у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Податковий кодекс України, Земельний кодекс України, закони України "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про державну підтримку сільського господарства України".

Реалізація положень проекту закону після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України чи місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту закону

Прийняття даного законопроекту стимулюватиме розвиток існуючих та утворення нових сільськогосподарських кооперативів, забезпечить їх сталий розвиток, що у свою чергу сприятиме посиленню конкурентноздатності малих та середніх виробників, зокрема, та підвищення економічного і соціального розвитку сільських територій, зайнятості сільського населення.

 

Народний депутат України

В. Є. Івченко

Опрос