Идет загрузка документа (9 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины относительно ограничения права на проведение негласных следственных (розыскных) действий и использование их результатов

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 28.10.2015 № 3365
Дата рассмотрения: 28.10.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обмеження права на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Конституцією України гарантоване право громадян на таємницю спілкування та невтручання у особисте і сімейне життя. Одночасно, Конституцією України та іншими нормативними актами передбачено винятки, зокрема порушення вказаних прав в інтересах кримінального судочинства.

Порушення права на таємницю спілкування та невтручання в особисте життя здійснюється під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Загальні засади проведення негласних слідчих (розшукових) дій та реалізація їх результатів у кримінальному провадженні регламентовано главою 21 Кримінального процесуального кодексу України. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймається зацікавленим суб'єктом кримінального провадження. Таким чином, виправданість порушення конституційного права особи і доцільність застосування негласних слідчих (розшукових) дій залежить виключно від внутрішнього переконання окремої посадової особи чи судді.

Виключність проведення негласних слідчих (розшукових) дій передбачена ч. 2 ст. 246 КПК України, а саме їх проведення у випадках, якщо відомості про злочини та особу, що їх вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. В той же час, заборона проведення негласних слідчих (розшукових) дій в разі наявності доказів щодо особи, яка вчинила злочин, прямо законом не передбачена.

При практичному проведенні негласних слідчих (розшукових) дій для отримання відомостей про особу, що вчинила злочин, правоохоронні органи зловживають наданим правом. Вказане явище обумовлене тим, що отримання необхідних відомостей з особистого спілкування особи є порівняно простим шляхом здобуття доказів у кримінальному провадженні, ніж проведення слідчих дій, передбачених главою 20 КПК України.

Одночасно, повідомлення про підозру певній особі свідчить про наявність достатніх доказів про вчинення нею злочину. Наявність таких доказів виключає підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, однак за відсутності прямої заборони посадові особи сторони обвинувачення приймають рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій і отримують відповідні дозволи у суді, внаслідок чого отримують додаткові докази причетності особи до вчинення злочину із особистого спілкування підозрюваного або інших осіб.

До того ж, з набуттям статусу підозрюваного особа наділяється певним обсягом прав і на неї розповсюджується дія загальних засад кримінального провадження, зокрема змагальність. Таким чином, проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які направлені на отримання відомостей про вчинення особою злочину унеможливлюють рівні права сторін кримінального провадження на збирання та подання доказів. Окрему групу становлять відомості, які отримані в результаті проведення негласних (слідчих) розшукових дій метою яких не було встановлення особи, що вчинила злочин, однак під час їх здійснення отримані дані, які можуть свідчити про це.

Найбільш застосованим видом негласних слідчих (розшукових) дій є фіксація та збереження інформації, отриманої з телекомунікаційних мереж. В окремих випадках виникає необхідність у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, не пов'язаних з отриманням відомостей про особу, що вчинила злочин. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж, які використовує підозрюваний здійснюється з метою отримання відомостей, які мають значення для кримінального провадження, зокрема про місцезнаходження співучасників, знаряддя вчинення злочину, тощо. Отримані в ході таких негласних слідчих (розшукових) дій відомості можуть містити докази, які підтверджують причетність особи, якій вже повідомлено про підозру у вчиненні злочину і вони використовуються стороною обвинувачення. Така практика не відповідає загальним засадам кримінального судочинства і не забезпечує дотримання конституційних прав особи.

В зв'язку з вищевикладеним існує необхідність встановлення прямої заборони використовувати відомості, які підтверджують причетність особи до вчинення злочину, отриманих в результаті негласних (слідчих) дій після повідомлення особі про підозру у вчиненні цього злочину.

2. Цілі та завдання законопроекту

Метою даного законопроекту є забезпечення конституційних прав підозрюваних і обвинувачених, створення для учасників кримінального провадження рівних умов для реалізації процесуальних прав.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом доповнюється діюча стаття Кримінального процесуального кодексу України щодо підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій, яка встановлює заборону проведення таких дій в окремих випадках, пов'язаних із забезпеченням конституційних прав громадян та рівних можливостей для учасників кримінального процесу.

Запропонована норма носить імперативний характер і унеможливлює альтернативну поведінку окремих зацікавлених суб'єктів кримінального провадження, і, відповідно, зловживання наданими правами.

Пряма заборона використовувати відомості, які підтверджують причетність особи до вчинення злочину, отримані в результаті негласних (слідчих) розшукових дій після повідомлення їй про підозру у вчиненні цього злочину спростить порядок оцінки доказів під час судового розгляду, оскільки унеможливить неоднакове трактування ст. 246 КПК України судами в частині допустимості доказів. Так, допустимими для використання у якості доказів будуть вважатися лише ті відомості, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо причетності особи, яка вчинила злочин, які здобуті до повідомлення їй про підозру у вчиненні цього злочину.

4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання

Законодавчі акти, які стосуються цієї сфери: Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України.

Прийняття цього Закону не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не потребує виділення додаткових коштів із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

Прийняття цього законопроекту унеможливить зловживання окремими посадовими особами правом на прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які пов'язані з порушенням права особи на таємницю спілкування, а також забезпечить дію принципу змагальності сторін у кримінальному процесі, який полягає у рівних правах і можливостях щодо зібрання та подання доказів.

 

Народний депутат України

А. В. Яценко

Опрос