Идет загрузка документа (28 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в статью 40 Закона Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании" относительно порядка определения заработка для исчисления пенсии

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 01.10.2015 № 3203
Дата рассмотрения: 01.10.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Після прийняття Закону України від 8 липня 2011 року "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон про пенсійну реформу) відбулося обмеження конституційних прав мільйонів українських громадян, і це стало грубим порушенням частини третьої статті 22 Конституції України, в якій закріплено таке положення: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

Зокрема, в першій редакції урядового проекту Закону про пенсійну реформу від 13 грудня 2010 року N 7455 передбачалося скасувати положення про обчислення пенсії від заробітку за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року, а натомість Урядом Азарова було запропоновано встановити таке положення, що для обчислення пенсії буде враховуватися лише заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Під тиском небайдужих українських громадян, які вийшли з протестами проти запровадження пенсійної реформи у тому вигляді, який запропонував Уряд Азарова за поданням віце-прем'єр міністра України - міністра соціальної політики Сергія Тігіпка, суб'єкти законодавчої ініціативи змушені були внести зміни до проекту Закону про пенсійну реформу під час його розгляду в парламенті. Зокрема, абзац перший частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) було викладено в такій редакції:

"Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв".

Отже, для обчислення пенсії до 1 січня 2016 року можна подавати, за бажанням пенсіонера, заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року. Нагадуємо, що до набрання чинності Закону про пенсійну реформу вимога стосовно подання довідки про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року була обов'язковою, незалежно від бажання пенсіонера.

Запропонований проект Закону України "Про внесення змін до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії" встановлює обов'язкову вимогу подавати для обчислення пенсії довідку про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 30 червня 2000 року.

У разі якщо зазначений законопроект не буде ухвалений до 1 січня 2016 року, тоді, приміром, у двох осіб із однаковим стажем та заробітком протягом усього періоду їх трудової діяльності, яким призначили пенсію із різницею в один день (скажімо першій особі - з 31 грудня 2015 року, а другій особі - з 1 січня 2016 року), різниця у розмірах пенсій може бути у понад 2 рази.

У разі якщо зазначений законопроект не буде ухвалений до 1 січня 2016 року, тоді ще катастрофічніша ситуація виникне у двох осіб із однаковим стажем та заробітком до 1 липня 2000 року, які після 1 січня 2016 року звернуться в один день за призначенням пенсії, але одна з цих осіб (назвемо її - перша особа) вирішила одержувати після 1 липня 2000 року свій заробіток у "конверті" і не сплачувати страхвнески до ПФУ, а інша особа (назвемо її - друга особа) одержувала після 1 липня 2000 року однакову з першою особою середню зарплатню в державі, але, на відміну від останньої, вона ще понад 15 років слухняно сплачувала страхвнески до ПФУ і "заробила" за це на понад 15 років більше стажу від першої особи. Різниця в розмірах пенсій цих двох осіб може бути у понад 3 рази, причому меншу пенсію отримає друга особа, яка має на понад 15 років більше стажу від першої особи.

Проілюструємо це на прикладах.

Звертаємо увагу на ту обставину, що правдивість розрахунків у цих прикладах була перевірена програмним забезпеченням "Пенсійний калькулятор", що міститься на офіційному веб-сайті Пенсійного фонду України. Тож переходимо до прикладів, які підтверджують існування пенсійної несправедливості.

Двом особам із однаковим стажем та заробітком протягом усього періоду їх трудової діяльності призначать пенсію із різницею в один день, скажімо першій особі - з 31 грудня 2015 року, а другій особі - з 1 січня 2016 року.

Перша особа подала для обчислення пенсії свій заробіток за 5 років (60 місяців) роботи підряд до 1 липня 2000 року, який у п'ять разів перевищував середній заробіток в Україні (коефіцієнт заробітку 5х60=300), а також обов'язково подала весь свій заробіток за 15 років (180 місяців) роботи після 1 липня 2000 року, який дорівнював середньому заробітку в Україні (коефіцієнт заробітку 1х180=180). Загальна сума коефіцієнтів заробітків за 20 років (240 місяців) становитиме число 480 (300+180=480). Відповідно середній коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії першої особи становитиме цифру 2 (480/240=2), а у разі застосування механізму "оптимізації заробітку", середній коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії першої особи перевищить цифру 2.

У разі неприйняття зазначеного законопроекту, друга особа буде позбавлена права з 1 січня 2016 року представити для обчислення пенсії свій заробіток за 5 років (60 місяців) роботи підряд до 1 липня 2000 року, і вона змушена буде подати тільки весь свій заробіток за 15 років (180 місяців) роботи після 1 липня 2000 років, який дорівнював середньому заробітку в Україні. Відповідно середній коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії другої особи становитиме цифру 1.

Тобто, розмір пенсії у другої особи, якій на один день пізніше призначать пенсію від першої особи, буде у понад два рази менший, ніж у першої особи, хоча ці дві особи мають однаковий стаж та заробіток протягом усього періоду їх трудової діяльності. Тож мільйони українських громадян, яким будуть призначати пенсію після 1 січня 2016 року, зазнають чергової пенсійної несправедливості, оскільки розміри їх пенсій будуть суттєво занижені у порівнянні з тими громадянами, яким призначать пенсію до 31 грудня 2015 року.

У разі якщо зазначений законопроект не буде ухвалений до 1 січня 2016 року, тоді мільйони українських громадян не зможуть подати для обчислення пенсії довідки про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року, і це неконституційне положення призведе до ще більшої несправедливості у пенсійному забезпеченні між тими особами, які офіційно працювали після 1 липня 2000 року і тими особами, які не працювали або працювали в "тіні" після 1 липня 2000 року, оскільки зараз для більшості звичайних "чорних" українських громадян кожен місяць їхньої офіційної роботи після 1 липня 2000 року впливає не на збільшення, а на зменшення майбутнього розміру їхньої пенсії.

Проілюструємо це на прикладах.

Двоє осіб із однаковим стажем та заробітком до 1 липня 2000 року в один день звернулися за призначенням пенсії, скажімо 1 січня 2016 року. Відмінність між цими особами полягає лише в тому, що одна з цих осіб (назвемо її - перша особа) вирішила одержувати після 1 липня 2000 року свій заробіток у "конверті" і не сплачувати страхвнески до ПФУ, а інша особа (назвемо її - друга особа) одержувала після 1 липня 2000 року однакову з першою особою середню зарплатню в державі, але, на відміну від останньої, вона ще понад 15 років слухняно сплачувала страхвнески до ПФУ і "заробила" за це на 15 років більше стажу від першої особи.

Як же може вплинути цих додаткових 15 років стажу на "збільшення" розміру пенсії?

Щоб не наводити зараз численних розрахунків розмірів пенсій цих осіб, зазначимо лише, що за те, що із заробітку другої особи ще понад 15 років сплачувалися внески до ПФУ, а внески ці були доволі високими (від середнього заробітку в державі за 15 років з 2000 року до 2015 року необхідно сплатити понад 100 тис. грн страхвнесків до ПФУ), ця особа "заробила" додатково ще понад 15 років страхового стажу. А перша особа, яка одержувала в "конверті" від роботодавця приблизно середню зарплатню в державі і свідомо ухилялася від сплати страхвнесків до ПФУ, не тільки разом із роботодавцем "зекономила" понад 100 тис. грн, а й отримала за це від органів ПФУ суму пенсії, котра на понад 4 тис. грн перевищила місячну суму пенсії другої особи, яка "тішиться" тим, що "заробила" додатково ще 15 років стажу, хоча за таке "задоволення" було сплачено понад 100 тис. грн страхвнесків до ПФУ, і це "задоволення" вартувало другій особі зменшення пенсії на понад 4 тис. грн.

Вищенаведений приклад яскраво засвідчує той факт, що тривалість стажу не тільки не впливає на збільшення розміру пенсії, а навпаки - може призвести до його зменшення.

Сплатити на понад 100 тис. грн більше страхових внесків до ПФУ і одержати за це на понад 4 тис. грн менший розмір пенсії - ось у чому полягають справжні результати ганебної пенсійної реформи, яку витворили пенсійні "реформатори", багато з яких досі "вдосконалюють" пенсійну систему в Україні, доводячи її до цілковитого краху!

Якби цим пенсійним "реформаторам" обчислили (перерахували) пенсії не відповідно до їхніх привілейованих пенсійних законів у розмірі 90 % заробітку за останній місяць роботи на привілейованій посаді (70 % з 1 травня 2014 року, 60 % з 1 січня 2015 року, причому раніше призначені пенсії у розмірі 90 %, 70 %, 60 % заробітку досі не перераховані), а відповідно до "справедливого", за їхніми ж словами, порядку обчислення пенсії, який вони витворили для звичайних українських пенсіонерів, тоді українці почули би справжню "пісню" про пенсійну справедливість!

Але настав той час, коли привілейованим особам доведеться відповідати за свої діяння перед Українським Народом!

Уже складено і найближчим часом будуть опубліковані списки тих осіб: які розробляли т. зв. пенсійні нововведення і які були апологетами т. зв. пенсійної реформи; які ухвалювали рішення про запровадження та "вдосконалення" існуючої несправедливої системи пенсійного забезпечення; яким були надіслані відповідні матеріали і які проігнорували висвітлити в ЗМІ проблему пенсійної несправедливості; які наділені необхідними владними повноваженнями і яким були скеровані відповідні звернення, і які нічого не зробили для скасування пенсійної несправедливості тощо.

Аби краще зрозуміти, чому кожен місяць роботи після 1 липня 2000 року може вплинути на зменшення розміру пенсії, проілюструємо це на прикладі.

Відразу треба зазначити, що в цьому прикладі буде дещо спрощено зображено механізм обчислення заробітку звичайним пенсіонерам і не буде враховано деяких нюансів (особливостей врахування заробітку, оптимізації коефіцієнтів заробітку тощо), бо для того, щоб показати на конкретному прикладі увесь механізм обчислення заробітку, треба відтворити сотні розрахунків, які без спеціального програмного забезпечення дуже важко здійснити навіть спеціалістові з пенсійного забезпечення, не кажучи вже про те, як зрозуміти цю заплутану систему звичайному пенсіонерові. Але цю "досконалу" пенсійну систему вигадали якраз не звичайні пенсіонери, а пенсійні "реформатори", яким призначили пенсії не за цією "досконалою" пенсійною системою, а відповідно до їхніх привілейованих пенсійних законів.

Отже, станом на 1 липня 2015 року для обчислення пенсії безперервно працюючому звичайному "чорному" пенсіонерові можна подати дані про свій щомісячний заробіток за 240 місяців (20 років) роботи, тобто можна подати, за бажанням пенсіонера, дані про свій щомісячний заробіток за будь-яких 60 місяців (5 років) роботи підряд до 1 липня 2000 року та необхідно обов'язково подати дані про свій щомісячний заробіток за 180 місяців (15 років) роботи - за весь період з 1 липня 2000 року до 1 липня 2015 року.

Потім ці дані про заробітки за 20 років роботи треба поділити на показники середніх заробітків у державі, які визначені Урядом України, і співвідношення цих заробітків має назву "коефіцієнт заробітної плати". Приміром, показник середньомісячного заробітку в державі становив: у 1967 році - 100 крб, у 1976 - 140 крб, у 1988 році - 200 крб, у 1991 році - 495 крб, у січні 1992 року - 1524 крб, у липні 2000 року - 238 грн, у червні 2015 року - 3991 грн.

Якщо якась особа заробила у 1967 році 200 крб, то співвідношення цього заробітку до середнього на той час заробітку в державі 100 крб становитиме цифру 2 (200/100), і це буде коефіцієнт заробітної плати. Цих же 200 крб у 1976 році відповідають коефіцієнтові заробітку 1,43 (200/140), у 1988 році - 1 (200/200), у 1991 році - 0,4 (200/495). Якщо якась особа заробила 1 тис. грн у липні 2000 року, то співвідношення цього заробітку до середнього на той час заробітку в державі 238 грн становитиме 4,2 (1000/238). Цих же 1 тис. грн у червні 2015 року дадуть коефіцієнт заробітку 0,25 (1000/3991).

І якщо у якоїсь особи заробіток за 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року, скажімо за період з 1985 року до 1989 року, перевищував у 5 разів середній заробіток у державі за цей же період, тоді сума коефіцієнтів заробітків за 60 місяців дорівнюватиме 300 (коефіцієнт заробітку 5х60=300). Якби ця особа не працювала після 1 липня 2000 року, тоді цій особі обчислювали би пенсію від коефіцієнта заробітку 5.

Якщо ж ця особа працювала після 1 липня 2000 року ще 15 років і заробляла середній заробіток у державі, тоді сума коефіцієнтів заробітків за 15 років (180 місяців) роботи з 1 липня 2000 року до 1 липня 2015 року дорівнюватиме 180 (коефіцієнт заробітку 1х180=180). Таким чином, загальна сума коефіцієнтів заробітків за 240 місяців (20 років) становитиме 480 (300+180=480), і відповідно середній коефіцієнт заробітку становитиме цифру 2 (480/240=2), тобто у 2,5 рази менше, якби не було заробітку після 1 липня 2000 року.

Отже, якщо в якоїсь особи середній коефіцієнт заробітку за 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року становив цифру 5, а разом із заробітком після 1 липня 2000 року середній коефіцієнт заробітку зменшився до цифри 2, тоді цій особі не вигідно подавати дані про свій заробіток після 2000 року, оскільки розмір її пенсії буде приблизно удвічі менший. І розмір доплати за додатковий стаж (по 1,35% за кожний рік роботи) разом із доплатою за понаднормовий стаж ніколи "не перекриють" зменшення коефіцієнту заробітку у два і більше разів.

У разі якщо зазначений законопроект не буде ухвалений до 1 січня 2016 року, тоді мільйони українських громадян не зможуть подати для обчислення пенсії довідки про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року, і це призведе до того, що розмір пенсії особи, яка не працювала (або працювала в "тіні") після 1 липня 2000 може на понад 4 тис. грн бути більший від тієї особи, яка офіційно працювала після 1 липня 2000 року і додатково сплатила за це до ПФУ понад 100 тис. грн страхвнесків, про що вже було описано вище.

Продовжимо ілюструвати це на тих прикладах, які були наведені вище.

У двох осіб із однаковим стажем та заробітком до 1 липня 2000 року, які в один день звернулися за призначенням пенсії, скажімо 1 січня 2016 року, середній коефіцієнт заробітку становить: у першої особи (яка вирішила одержувати після 1 липня 2000 року свій заробіток у "конверті" і не сплачувати страхвнески до ПФУ), - цифру 5, а у другої особи (яка одержувала після 1 липня 2000 року однакову з першою особою середню зарплатню в державі, але, на відміну від останньої, вона ще понад 15 років слухняно сплачувала страхвнески до ПФУ і "заробила" за це на понад 15 років більше стажу від першої особи), - цифру 1.

У 2015 році для обчислення пенсії застосовується, відповідно до абзацу четвертого частини другої ст. 40 Закону, середня заробітна плата в Україні за три календарні роки (за 2012-2014 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії, яка становить 2960,79 грн.

У 2016 році буде застосовуватися для обчислення пенсії середня заробітна плата в Україні за три календарні роки (2013-2015 роки), яка становитиме, за попередніми розрахунками, близько 3000 грн.

Середня заробітна плата в Україні - це стала величина, яка застосовується для обчислення усіх пенсій призначених у відповідному році, тому зміна її розміру не впливає суттєво на співвідношення величин розмірів пенсій, які призначені у одному й тому ж році.

Тож застосуємо 3000 грн - середній заробіток в державі за три календарні роки (2013-2015 роки) для проведення розрахунків розмірів пенсій у нашому прикладі.

Для обчислення пенсії першої особи буде застосовуватися осучаснений заробіток 15000 грн (3000 грн помножити на коефіцієнт заробітку - 5).

При загальному стажі 30 років коефіцієнт страхового стажу у першої особи становитиме 40,5% (30х1,35 % = 40,5 %).

Основний розмір пенсії у першої особи становитиме 6075 грн (15000х40,5%=6075).

А для обчислення пенсії другої особи буде застосовуватися осучаснений заробіток 3000 грн (3000 грн помножити на коефіцієнт заробітку - 1).

При загальному стажі 45 років (у другої особи на понад 15 років більше стажу, ніж у першої особи) коефіцієнт страхового стажу у другої особи становитиме 60,75% (45х1,35%=60,75%).

Основний розмір пенсії у другої особи становитиме 1822,5 грн (3000х60,75%=1822,5).

Доплата за 15 років понаднормового стажу у другої особи становитиме 161,1 грн (15% від 1074 грн). 1074 грн - мінімальний розмір пенсії за віком з 1 вересня 2015 року відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

Загальний розмір пенсії до виплати у другої особи становитиме 1983,6 грн (1822,5+161,1=1983,6).

Таким чином, у другої особи (яка одержувала після 1 липня 2000 року однакову зарплатню з першою особою, але, на відміну від останньої, вона ще понад 15 років роботи слухняно сплачувала понад 100 тис. грн страхвнесків до ПФУ і "заробила" за це на понад 15 років більше стажу від першої особи) загальний розмір пенсії до виплати - 1983,6 грн, у понад три рази менший від розміру пенсії 6075 грн у першої особи (яка вирішила після 1 липня 2000 року одержувати свій заробіток у "конверті" і не сплачувати страхвнески до ПФУ).

Сплатити на понад 100 тис. грн страхвнесків до ПФУ, "заробивши" додатково понад 15 років стажу, і одержати за це "задоволення" на понад 4 тис. грн (6075-1983,6=4091,4) меншу пенсію у порівнянні з тією особою, яка цих 15 років працювала в "тіні" і не сплачувала страхвнесків до ПФУ - ось у чому полягає страшний злочин, який скоїли привілейовані "білі" особи, котрі витворили цей "справедливий" механізм обчислення пенсії для понад 10 мільйонів звичайних "чорних" українських пенсіонерів.

У разі якщо зазначений законопроект буде ухвалений, внаслідок чого буде надано право подання для обчислення пенсії довідки про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року, тоді різниця у пенсіях двох осіб з однаковим стажем та заробітком до 1 липня 2000 року (одна з яких не працювала або працювала неофіційно після 1 липня 2000 року) не буде такою кричущою, як у вищезазначеному прикладі, за рахунок збільшення коефіцієнту заробітку.

Продовжимо ілюструвати це на вищенаведених прикладах.

Якщо особа подасть для обчислення пенсії свій заробіток за 5 років (60 місяців) роботи підряд до 1 липня 2000 року, який у п'ять разів перевищував середній заробіток в Україні (коефіцієнт заробітку 5х60=300), а також обов'язково подасть увесь свій заробіток за 15 років (180 місяців) роботи після 1 липня 2000 років, який дорівнював середньому заробітку в Україні (коефіцієнт заробітку 1х180=180), то загальна сума коефіцієнтів заробітків за 20 років (240 місяців) становитиме число 480 (300+180=480). Відповідно середній коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії цій особі становитиме цифру 2 (480/240=2), і це без застосування механізму "оптимізації заробітку", а із застосуванням механізму "оптимізації заробітку" середній коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії цій особі перевищить цифру 2.

Для обчислення пенсії цій особі буде застосовуватися осучаснений заробіток 6000 грн (3000 грн помножити на коефіцієнт заробітку - 2).

При загальному стажі 45 років коефіцієнт страхового стажу у цієї особи становитиме 60,75% (45х1,35%=60,75%).

Основний розмір пенсії у цієї особи становитиме 3645 грн (6 000х60,75%=3645).

Доплата за 15 років понаднормового стажу у цієї особи становитиме 161,1 грн (15% від 1074 грн).

Загальний розмір пенсії до виплати у цієї особи становитиме 3806,1 грн (3645+161,1=3806,1).

Цей розмір пенсії 3806,1 грн буде майже удвічі вищий від розміру пенсії 1983,6 грн, якщо буде надано право подання мільйонами українських громадян для обчислення пенсії довідки про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року.

Зрозуміло, що запропонований законопроект не вирішує кардинально тієї несправедливості, яка існує в пенсійному забезпеченні звичайних українських громадян, але прийняття цього законопроекту дасть змогу відтермінувати ту пенсійну катастрофу, яка чекає на мільйони звичайних українських громадян.

Сподіваємося, що найближчим часом будуть внесені кардинальні зміни у чинне пенсійне законодавство, внаслідок чого буде скасована несправедливість у пенсійному забезпеченні українських громадян. Ми разом зі своїми однодумцями вже розробили відповідні законопроекти, згідно з якими буде запропоновано ввести двоскладовий механізм обчислення пенсії, розмір якої залежатиме, насамперед від стажу, а вже потім від заробітку не менше ніж за 60 місяців роботи до 2000 року та сплачених страхових внесків за весь період після 2000 року. Нами вже зареєстровані відповідні законопроекти, один з яких N 1713 від 13 січня 2015 року "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування єдиного показника середньої заробітної плати в Україні для призначення (перерахунку) пенсій" розроблено з метою скасування пенсійної несправедливості стосовно залежності розміру пенсії від… дати зверненням за призначенням пенсії та встановлення єдиного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення (перерахунку) всіх пенсій.

Настав час не лише скасувати цей несправедливий механізм обчислення пенсії для понад 10 млн звичайних "чорних" українських пенсіонерів, не враховуючи десятків мільйонів осіб передпенсійного віку, а й покарати тих посадових осіб, які були причетні до встановлення цієї пенсійної несправедливості в Україні.

Ми переконані у тому, що зараз якраз настав той час, коли Український Народ повинен примусити можновладців та пенсійних "реформаторів" відповісти за антиукраїнські діяння, і тоді буде знайдена відповідь на риторичне запитання:

"Хто поверне мільйонам звичайних українських пенсіонерів (а також сім'ям тих пенсіонерів, які не дочекавшись справедливості відійшли в потойбічне) ті суми пенсій, які їм упродовж років не виплачували внаслідок встановленої несправедливості в обчисленні пенсії?!"

2. Цілі та завдання прийняття акта

Законопроект розроблено з метою встановлення обов'язкової вимоги подавати для обчислення пенсії довідку про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 30 червня 2000 року.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

У законопроекті передбачено абзац перший частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викласти в такій редакції:

"1. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 30 червня 2000 року та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. Довідка про заробітну плату (дохід) за період страхового стажу до 30 червня 2000 року обов'язково підтверджується первинними документами, на підставі яких ця довідка була видана."

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Проект закону передбачає зміни лише до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень цього законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту

Прийняття зазначеного законопроекту призведе до зменшення диспропорцій у розмірах пенсій осіб із приблизно однаковим стажем та заробітком протягом усього періоду їх трудової діяльності.

 

Народний депутат України

Ю. Шухевич

Опрос