Идет загрузка документа (16 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно защиты прав усыновленных детей

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 01.10.2015 № 3202
Дата рассмотрения: 01.10.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав усиновлених дітей"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Одним із основних напрямів діяльності держави є охорона сім'ї, дитинства, материнства, батьківства у відповідності до статті 51 Конституції України. На державу також покладається утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (ч. 2 ст. 52 Основного Закону). Зазначені положення узгоджуються із вимогами міжнародного законодавства, зокрема, Конвенції про права дитини.

Відповідно до статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина.

В той же час, згідно зі статті 235 цього Кодексу органи опіки та піклування здійснюють нагляд за дотриманням прав дітей, які усиновлені.

Тобто, на законодавчому рівні з одного боку законодавець закріпив рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання рідних та усиновлених дітей, а з іншого - у випадку усиновлення держава залишає за собою право в особі уповноважених органів здійснювати нагляд за утриманням та вихованням таких дітей.

Така позиція законодавця є суперечливою та призводить до втручання держави у сімейні відносини без достатніх для цього підстав, одним із наслідків чого може бути розкриття таємниці усиновлення, що у свою чергу призводить до порушення прав та інтересів усиновлених дітей та усиновителів. Чинним законодавством України недосконало урегульовані суспільні відносини у сфері нагляду і контролю за умовами проживання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ях усиновителів.

За офіційними даними Державної Служби Статистики України чисельність дітей, усиновлених протягом 2014 року становить 3218 дітей, що на 514 осіб менше, ніж у 2013 році та на 861 особу менше, ніж у 2012 році. Тенденція усиновлення дітей з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування зменшується швидкими темпами, що є різко негативним явищем в Україні. Одним із факторів, що несприятливо впливає на бажання сімей всиновлювати дітей є часті перевірки службами у справах дітей умов утримання та виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Статтями 235 та 287 Сімейного кодексу закріплені положення щодо нагляду за дотриманням прав дітей, усиновлених громадянами України та іноземцями. Нагляд за дотриманням прав усиновлених дітей, які проживають в Україні та за її межами здійснюється до досягнення дітьми повноліття. Недосконалість законодавчих норм полягає у тому, що здійснення нагляду за дотриманням прав дитини до досягнення нею 18 років у сім'ї, в якій усиновителі належно виконують батьківські обов'язки, є недоцільним. З огляду на важливість формування та збереження сімейних відносин між усиновителями та усиновленими дітьми, періодичність та тривалість такого нагляду потрібно зменшити.

Постановою Кабінету Міністрів України N 905 від 08.10.2008 року в п. 104 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей зазначено, що "служба у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів щороку протягом перших трьох років після усиновлення дитини перевіряє умови її проживання та виховання, а в подальшому - один раз на три роки до досягнення дитиною вісімнадцяти років.". Така норма також дискримінує права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які знаходяться в сім'ях усиновителів, оскільки щорічне проведення контролю протягом перших трьох років після усиновлення дитини, у разі, коли умови проживання та виховання підтримуються належним чином, принижує честь та гідність як дітей, так і усиновителів. Крім того, проведення перевірок один раз на три роки аж до досягнення 18 років дитиною, яка усиновлена, у випадку сформованих міцних сімейних відносин, порушує один з основних принципів, визначених у Конвенції про права дитини: якнайкраще забезпечення інтересів дитини.

Раціональнішим є здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей та проведення перевірок умов проживання і виховання дітей, які усиновлені, максимум протягом перших двох років після усиновлення. Цього часу достатньо для того, щоб служби у справах дітей та консульські установи за дорученням Міністерства закордонних справ України визначили стан відносин у сім'ях між усиновителями та дітьми, які проживають в Україні та за її межами відповідно. Тільки у випадку, якщо умови проживання та виховання усиновлених дітей не підтримуються належним чином, а права дітей порушуються, проведення перевірок та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей має бути продовжено до досягнення ними повноліття.

Законодавче закріплення таких положень має особливо важливе значення для усиновителів, які мають рідних дітей. Відповідно до частини 5 статті 232 Сімейного кодексу України усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків. Оскільки усиновлені діти прирівнюються у правах до "кровних" дітей, то тривале здійснення нагляду за дотриманням їхніх прав може негативно вплинути на сімейні відносини між усиновителями та усиновленими дітьми, між усиновителями та "кровними" дітьми, а також між усиновленими та "кровними" дітьми. Тому проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав усиновлених дітей" спрямований безпосередньо на врегулювання проблем нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, які проживають в Україні та за її межами, а також на захист їхніх прав.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про охорону дитинства" порядок здійснення контролю за умовами їх проживання і виховання в сім'ях усиновителів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Тобто виключно Уряд наділений повноваженням визначати порядок здійснення перевірок за умовами проживання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Законопроектом запропоновано доповнити ч. 10 ст. 24 вищезазначеного Закону, що зобов'язуватиме Уряд встановлювати порядок здійснення контролю за умовами проживання і виховання дітей у сім'ях усиновителів у відповідності до законодавчих актів України.

Статтею 235 Сімейного кодексу визначено, що нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена, здійснюється до досягнення нею повноліття. Водночас відповідно до статті 287 цього Кодексу нагляд за дотриманням прав дітей, які усиновлені іноземцями та проживають за межами України, здійснюється до досягнення ними 18 років. З метою однозначного тлумачення норм та усунення правової колізії в законодавстві України, необхідно в статтях 235 та 287 Сімейного кодексу України закріпити єдине поняття "повноліття", що означає набуття особою повної цивільної дієздатності. Відповідно до Постанови Уряду N 905 проведення перевірок здійснюється також до досягнення дитиною 18 років. Враховуючи, що Кодекс має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів, Уряд повинен привести Постанову у відповідність до Сімейного кодексу та інших законів у цій сфері.

2. Мета і завдання нормативно-правового акта

Метою законопроекту є захист прав дітей, які усиновлені; забезпечення та реалізація конституційного права дітей на утримання та виховання; удосконалення роботи уповноважених органів щодо нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей; сприяння збереженню злагоджених сімейних відносин між дітьми та усиновителями.

Завданням законопроекту є усунення прогалин, які існують в законодавчих актах щодо охорони дитинства.

3. Загальна характеристика і основні положення нормативно-правового акта

Законопроектом запропоновано:

- внести зміни до ст. 235 Сімейного кодексу, в якій зазначатиметься:

"Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена, здійснюється щороку виключно протягом перших двох років після усиновлення дитини, а в подальшому - не здійснюється, у разі дотримання цих прав. У разі порушення прав дитини, яка усиновлена, нагляд за дотриманням цих прав здійснюється до досягнення нею повноліття.";

- удосконалити ст. 287 Сімейного кодексу, зміст якої виклавши в такій редакції:

"Якщо діти усиновлені іноземцями і проживають за межами України, відповідна консульська установа за дорученням Міністерства закордонних справ України веде облік цих дітей до досягнення ними повноліття. Нагляд за дотриманням прав дітей, які усиновлені іноземцями і проживають за межами території України, здійснюється консульською установою за дорученням Міністерства закордонних прав виключно протягом перших двох років після усиновлення цих дітей, а в подальшому - не здійснюється, у разі дотримання цих прав. У разі порушення прав дітей, які усиновлені іноземцями і проживають за межами України, нагляд за дотриманням цих прав здійснюється до досягнення ними повноліття. Порядок здійснення нагляду за дотриманням прав дітей, які усиновлені іноземцями і проживають за межами України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.";

- ч. 10 ст. 24 Закону України "Про охорону дитинства" викласти в такій редакції: "Порядок передачі дітей на усиновлення, а також здійснення контролю за умовами їх проживання і виховання в сім'ях усиновителів встановлюється Кабінетом Міністрів України у відповідності до законодавчих актів України.";

- ст. 24 Закону України "Про охорону дитинства" доповнити частиною 15 такого змісту: "Контроль за умовами виховання і проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ях усиновителів здійснюється щороку виключно протягом перших двох років після усиновлення дитини, а в подальшому - не здійснюється, у разі дотримання цих умов. У разі недотримання умов виховання і проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ях усиновителів контроль здійснюється до досягнення дитиною повноліття.".

У Прикінцевих положеннях законопроекту доручається Кабінету Міністрів України забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації нормативно-правового акта.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють суспільні відносини щодо захисту прав усиновлених дітей є Конституція України, Сімейний кодекс України, Закони України "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей" та інші.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація цього законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття і практична реалізація законопроекту забезпечить:

- усунення існуючих прогалин в законодавстві;

- реалізацію конституційних гарантій дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які знаходяться в сім'ях усиновителів;

- зменшення втручання держави в злагоджені сімейні відносини, які формуються між усиновителем та дитиною;

- стимулювання належного підтримання сім'ями умов проживання та виховання дитини, яка усиновлена, з подальшим звільненням від перевірок уповноваженими державою органами;

- сприяння належному виконанню державою її функції щодо охорони дитинства.

 

Народний депутат України

Ю. Г. Гарбуз (посв. N 312)

Опрос