Идет загрузка документа (17 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно предупреждения негативного действия отходов конечного потребления продукции на окружающую природную среду)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 30.09.2015 № 3199
Дата рассмотрения: 30.09.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

В Україні щорічно утворюється 4000 - 4500 тис. тонн відходів упаковки, 400 - 450 тис. тонн відпрацьованих технічних олив, 170 - 190 тис. тонн зношених шин, з яких лише незначна частина цих відходів використовується як вторинні матеріальні та енергетичні ресурси, решта - це джерело забруднення повітря, водних та земельних ресурсів.

У той же час, ці відходи є не тільки забруднювачами навколишнього природного середовища, але і носіями корисних компонентів та джерелом енергії, і можуть виступати як вторинні матеріальні та енергетичні ресурси, відігравати важливу роль в економіці, сприяючи ресурсозбереженню і зміцненню сировинної незалежності держави, створюючи додатковий експортний потенціал.

Як свідчить досвід розвинутих країн світу, ці проблеми можна вирішувати, тільки досягаючи балансу екологічних та економічних інтересів суспільства.

Існуюча структура системи управління у сфері поводження з вищезазначеними відходами в України недосконала. Її фрагментарність, роз'єднаність та різнорідність при практичній відсутності взаємодії суб'єктів господарювання, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування не забезпечують створення дієвої системи збирання, перероблення та утилізації окремих видів відходів.

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом вимагають від України здійснення цілого ряду кроків, спрямованих на її виконання. Зокрема в контексті поводження з відходами, у статті 361 Угоди передбачено, що управління відходами та ресурсами є одним з головних напрямків співробітництва, а статтею 363 визначено, що: "Поступове наближення законодавства України до права та політики ЄС у сфері охорони навколишнього середовища здійснюється відповідно до Додатка XXX цієї Угоди".

У сфері поводження з відходами на цьому етапі заплановано імплементація Директиви 2008/98/ЄС про відходи, яка за своєю суттю є рамковим документом у сфері поводження з відходами в країнах ЄС. Одним з напрямків її імплементації є встановлення механізму повного покриття витрат згідно з принципом "забруднювач платить" та принципом розширеної відповідальності виробника протягом 5 років з дня набрання чинності Угоди.

Застосування принципу розширеної відповідальності виробника продукції передбачає відповідальність виробника (імпортера) щодо відходів, які утворюються протягом усього життєвого циклу продукції (матеріалів), що виробляються та імпортуються ними в Україну, починаючи з процесу їх виробництва та до закінчення терміну експлуатації і перетворення у відходи в результаті зносу та відпрацювання й втрати споживчих якостей. Згідно з цим принципом вся відповідальність за забезпечення утилізації відходів покладається на виробника (імпортера) продукції, який у більшості випадків незацікавлений нести відповідні фінансові витрати. Тому в окремих країнах впроваджується й інші механізми вирішення проблеми поводження з відходами. Зокрема запровадження податку за утилізацію відходів кінцевого споживання продукції, що забезпечує більш активну участь держави у вирішення даної проблеми, а також ефективний механізм контролю із забезпечення утилізації відходів.

Але кожний із наведених механізмів вирішення проблеми поводження з відходами має свої переваги та недоліки. Тому в деяких країнах Європейського Союзу впроваджено комбіновану модель вирішення проблеми поводження з відходами кінцевого споживання продукції, яка базується на одночасному або взаємовиключному застосуванні таких механізмів, як принцип розширеної відповідальності виробника та податкової системи. Така комбінація механізмів нині існує в Польщі, а також таких пострадянських країнах, як Естонія, Латвія, Литва.

Законопроектом передбачається впровадити комбіновану модель вирішення проблеми поводження з відходами кінцевого споживання продукції шляхом реалізації нижчевикладених положень.

2. Мета, цілі та завдання прийняття законопроекту

Проект Закону розроблено з метою створення в Україні галузі перероблення відходів кінцевого споживання продукції, запровадження новітніх технологій утилізації відходів, максимального їх залучення у господарський обіг як вторинних ресурсів, а також стимулювання екологічних інвестицій.

Внаслідок прийняття законопроекту відбудеться гармонізація українського законодавства з окремими нормами європейського законодавства.

Законопроект підготовлено з метою комплексного врегулювання питання поводження з відходами кінцевого споживання продукції.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Пропонується розширити базу оподаткування екологічного податку, передбачивши справляння цього податку за утилізацію відходів кінцевого споживання продукції, платниками якого є імпортери та виробники продукції в упаковці, шин пневматичних гумових, мінеральних чи синтетичних олив (масел), електричного та електронного обладнання.

Ставки податку за утилізацію відходів кінцевого споживання продукції встановлюються в залежності від обсягів імпорту чи виробництва окремих видів продукції, використання (експлуатація) якої призводить до утворення відходів кінцевого споживання продукції. Обґрунтування порядку встановлення ставок екологічного збору (податку) на екологічно шкідливу продукцію додається.

Звільняються від сплати екологічного податку, який справляться за утилізацію відходів кінцевого споживання продукції, платники, які здійснюють імпорт чи виробництво продукції в упаковці, шин пневматичних гумових, мінеральних чи синтетичних олив (масел), електричного та електронного обладнання, які:

самостійно здійснюють комплекс заходів, відповідно до затверджених норм утилізації відходів кінцевого споживання продукції, в місцях утворення таких відходів, забезпечуючи їх приймання, збирання, вивезення, оброблення (перероблення) на власних потужностях і передачу чи постачання іншим суб'єктам господарювання для утилізації;

або є членами Саморегулюючої організації у сфері поводження з відходами кінцевого споживання продукції та сплатили цільові внески відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основним нормативно-правовим актом у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України. В частині регулювання правовідносин, що виникають у сфері поводження з відходами, основним нормативно-правовим актом є Закон України "Про відходи".

Реалізація положень цього законопроекту потребуватиме внесення змін до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про відходи". Відповідні законопроекти розроблені та подані на реєстрацію.

У зазначеній сфері правового регулювання діють також такі нормативно-правові акти: Господарський кодекс України, Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Запровадження екологічного податку за утилізацію відходів кінцевого споживання продукції забезпечить прямі додаткові надходження до державного бюджету до 3 млрд. грн. на рік, виходячи з того, що за експертними даними біля 30 % імпортерів та виробників продукції будуть здійснювати його сплату. Решта будуть самостійно забезпечувати утилізацію відповідних відходів або учасниками саморегулюючих організацій у сфері поводження з відходами кінцевого споживання продукції. При цьому запровадження відповідного екологічного податку дозволить збільшити обсяги використання відходів як вторинної сировини до 5 млн. тонн на рік та виробити додаткову продукцію на суму понад 5 млрд. грн. на рік, мінімізувати витрати суспільства на здійснення природоохоронних заходів поводження з цими відходами, створити понад 1,5 тисячі нових робочих місць.

Реалізація цього проекту Закону не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

6. Запобігання корупції

Проект Закону не містить норм, правил і процедур, які можуть містити ознаки та/або ризики вчинення корупційних правопорушень.

7. Громадське обговорення

Законопроект пройшов громадське обговорення:

11 березня 2015 р. за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з метою удосконалення законодавства в сфері поводження з відходами у м. Києві відбулося засідання круглого столу "Законодавче регулювання поводження з відходами в Україні", до участі в якому долучилися народні депутати України, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, науковці, бізнес-структури, які працюють у сфері поводження з відходами, підприємства-виробники техніки та технологічного обладнання для збирання, транспортування, зберігання та переробки відходів, установи, які працюють у галузі екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища, природоохоронні громадські організації, ЗМІ.

За результатами круглого столу було прийнято рішення створити робочу групу з удосконалення законодавства в сфері поводження з відходами із зацікавлених представників, засідання якої відбулося 06.04.2015 р.

16.04.2015 р. за сприяння Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької федерації роботодавців, Запорізького обласного союзу промисловців і підприємців (роботодавців) "Потенціал" проведено круглий стіл у м. Запоріжжя "Запровадження екологічно безпечної системи поводження з побутовими відходами у Запорізькій області", в якому взяли участь представники органів державної влади та місцевого самоврядування, наукових установ, бізнес-структур, які працюють у сфері поводження з відходами, природоохоронних організацій.

Доопрацьований законопроект розміщено на зовнішньому веб-сайті http://vidhody.org.ua/ для громадського обговорення. Пропозицій та зауважень від громадськості до законопроекту не надходило.

8. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Запропоновані зміни до Податкового кодексу України створюють організаційно-економічний механізм поводження з відходами, стимулюють приток інвестицій, розвиток і використання нових технологій у цій сфері, створюють умови для максимального залучення відходів у господарський обіг як вторинних ресурсів, забезпечують розвиток галузі перероблення відходів загалом, а також сприяють покращенню екологічної ситуації в країні та створенню нових робочих місць.

Окрім наведеного, вказані зміни сприятимуть забезпеченню захисту довкілля, зменшенню ризику для здоров'я людей та вирішенню масштабної проблеми поводження з відходами.

Прийняття законопроекту є частиною процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері поводження з відходами кінцевого споживання продукції.

Додаток:

Обґрунтування порядку встановлення ставок екологічного збору (податку) на екологічно шкідливу продукцію - на 1 арк.

 

Народні депутати України:

О. А. Недава

І. П. Рибак

С. М. Тригубенко

 

Обґрунтування порядку встановлення ставок екологічного збору (податку) на екологічно шкідливу продукцію

Збиток, пов'язаний з екологічно шкідливою продукцією (до якої належать технічні оливи, автомобільні шини, упаковка і електронне й електричне обладнання), як правило, не піддається прямому виміру. Відтак за загальною європейською практикою ставки екологічного збору (податку) не базуються на прямих оцінках збитку.

За цих передумов встановлення розміру ставок має виходити з інвестиційного критерію. Його суть полягає у розрахунку необхідних витрат - інвестиційних і операційних на розбудову системи поводження з тими чи іншими відходами.

Інвестиційний критерій можна визначити також, як критерій покриття витрат на утилізацію відходів кінцевого споживання продукції.

Схема розрахунку базується на моделюванні ситуації і на розробці ймовірних сценаріїв реалізації інвестиційних програм. При цьому задаються модельні параметри (до яких належать вихідні кількісні й вартісні показники), а також варіант досягнення цілі - за строками, темпами, певними нормативними показниками збирання відходів тощо. Інвестиційні й операційні витрати в їх питомому виразі визначаються на основі узагальнення відповідних даних за європейською практикою, а також на основі наявних вітчизняних проектних рішень. Бази відповідних даних напрацьовано, зокрема, в процесі імплементації Директив ЄС щодо відходів в країнах Центральної та Східної Європи в період їх вступу до ЄС.

Розрахункові показники сумарних витрат на створення систем при їх співставленні з обсягами споживання тієї чи іншої продукції дозволяють виходити на розмір ставок екологічного збору чи податку.

 

Народні депутати України:

О. А. Недава

І. П. Рибак

С. М. Тригубенко

Опрос