Идет загрузка документа (17 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно отмены системы электронного администрирования налога на добавленную стоимость)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 22.09.2015 № 3165
Дата рассмотрения: 22.09.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування системи електронного адміністрування податку на додану вартість)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону.

Законом України від 28.12.2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" прийнято ряд змін, які, зокрема, передбачають створення системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ).

Вказані зміни набули чинності з 01 січня 2015 року. З 01 лютого 2015 року до 01 липня 2015 року СЕА ПДВ працювала в тестовому режимі, а з 1 липня 2015 року запрацювала в повному режимі. Незважаючи на досить велику кількість неузгодженостей і неточностей, які виникають при адмініструванні ПДВ, для платників ПДВ запрацювали нові додаткові правила, а саме: реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обмежується сумою, розрахованою за певною формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України. Тобто для реєстрації податкової накладної на рахунках в СЕА ПДВ у платника податку повинно бути завжди дебетове сальдо не враховуючи незначного овердрафту, який не вирішує повністю проблеми "дебітовості" даного рахунку.

З першого дня, після початку роботи СЕА ПДВ в звичайному режимі, бізнес зіткнувся з великими проблемами методологічного та технічного характеру, усунення яких, як показала практика, можлива тільки шляхом поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість власними оборотними коштами.

Ті проблеми, які були встановлені протягом тестового періоду, не були враховані та завчасно усунені, що створило колапс в бізнес-середовищі та завдало значного удару по фінансовому стану багатьох підприємств, адже тестовий режим показав, що фактично система не працювала.

За даними опитування, проведеного Українським союзом промисловців і підприємців серед 78 компаній - платників ПДВ: в 78,3 % платників (після впровадження СЕА ПДВ) були помилки у формулі, які привели в середньому до додаткової сплати податку на електронні рахунки в сумі 334,6 тис. грн. (18070,0 тис грн. 54 підприємствах). В результаті цих помилок, 51 платник (73,9 % платників) отримав від постачальників податковий кредит за червень - липень 2015 року на суму 22375 тис. грн. (в середньому 438,7 тис. грн. на одного платника). Це, в свою чергу, призвело до того, що 49 платників (71 %) не змогли зареєструвати свої податкові накладні на суму 24385 тис. грн. (в середньому на суму 343,5 тис. грн.).

Наслідками цього стали значні фінансові витрати платників податків у вигляді недоотриманої виручки від реалізації, відкладення виконання зобов'язань за контрактами, невиплата або затримка у виплаті заробітної плати, зростання заборгованості перед контрагентами.

Так, 37 платників оцінили падіння обсягів реалізації за липень 2015 року на суму в розмірі 32247,5 тис. грн. (в середньому на 1 платника - на 871, 6 тис. грн.), 17 - відзначили невиплату заробітної плати на загальну суму 1092,5 тис. грн., в 35 платників виникла заборгованість перед контрагентами на загальну суму 29787,5 тис. грн., 51,7 % платників заявили про застосування до них штрафних санкцій від покупців, 24 платника недоотримали виручку від реалізації продукції в липні 2015 на загальну суму 24535 тис. грн.

Більшість вітчизняних підприємств зіткнулася з наступними проблемами в роботі СЕА ПДВ:

• наявність суттєвих розбіжностей у формулі, яка визначає реєстраційну суму, що обумовило станом на 1 липня 2015 року її від'ємне значення у багатьох платників та унеможливило реєстрацію податкових накладних у липні 2015 року і створило підстави для застосування штрафних санкцій (як мінімум 10 % від несвоєчасно зареєстрованої суми податкових зобов'язань);

• неможливість зареєструвати податкові накладні за червень 2015 року без поповнення рахунку СЕА ПДВ, що спричинило вилучення з обороту грошових коштів;

• виникнення в різний період податкового зобов'язання та податкового кредиту, зареєстрованого із запізненням за податковими накладними за червень - липень 2015 року, зокрема, податкові зобов'язання - в періоді здійснення відповідної операції, а податковий кредит - тільки в періоді реєстрації податкової накладної;

• реєстрація податкових накладних із запізненням;

• сплата податкових зобов'язань не на рахунок СЕА ПДВ;

• технічні проблеми при реєстрації податкових накладних, неврахування касового методу визначення податкових зобов'язань;

• ручне блокування системою реєстрації податкових накладних.

Прийняття Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" N 643-VIII від 16.07.2015 року не вирішило значної частини проблем, що існують з часу запровадження СЕА ПДВ.

І надалі, серед найпоширеніших проблем запровадження СЕА ПДВ - її непристосованість до низки галузей та видів діяльності, зокрема у сфері енерго- та газопостачання, зв'язку, сільського господарства, а також для платників, що мають розгалужену мережу філій / відокремлених підрозділів. Оскільки введені зміни стосуються всіх платників податків, незалежно від форми власності та масштабів бізнесу, і передбачають обробку великого обсягу інформації в обмежений термін, в процесі впровадження нової електронної системи проявилися істотні недоліки технічного та регуляторного характеру. Система не здатна забезпечити продуктивність, необхідну для одноразового створення і коректної обробки електронних документів в масштабах всієї країни. На практиці результатом цього стали численні випадки блокування процесу реєстрації та виписки податкових накладних.

На сьогоднішній день, все ще відсутній сервіс "Електронний кабінет платника податків", що унеможливлює своєчасне та повне отримання платниками ПДВ інформації з Єдиного реєстру податкових накладних, інформації щодо суми та складових реєстраційної суми, залишків на електронному рахунку. Існуючий обмін інформацією в режимі "запит-повідомлення" призводить до перевантаження системи, частих технічних збоїв, особливо в дати, найближчі до граничного терміну реєстрації податкових накладних та надання податкових декларацій.

Проблеми, які й надалі залишаються невирішеними:

• подальше існування розбіжностей у розрахунку показника реєстраційної суми по формулі та показниками декларації, які виникають у тому числі, але не виключно за рахунок показників уточнюючих декларацій, податкових накладних за червень 2015 року, зареєстрованих із запізненням після 01 липня 2015 року; коригувань після 01 липня 2015 року до податкових накладних до 01 липня 2015 року для неплатників податків; за рахунок сум податку, які включаються до складу податкового кредиту та не потребують складання податкових накладних - не включаються у формулу, що унеможливлює у майбутньому коректне формування показника суми податку, на яку платник податку має право реєструвати податкові накладні/коригування, наслідком чого є вимивання обігових коштів платників;

• наявні випадки "ручного" втручання у СЕА ПДВ, а саме: перенесення від'ємних значень податку за підсумками податкової декларації за червень 2015 року було здійснено з порушенням строків (до 31 липня 2015 року відповідно до пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX), передбачених Податковим кодексом України, окремим платником і станом на сьогоднішній день, не враховані у формулі від'ємні значення для розрахунку реєстраційної суми;

• ручне блокування можливості реєстрації податкових накладних без офіційних пояснень;

• відсутність відповідної нормативної та технічної підтримки процесу, що забезпечують стабільну роботу СЕА ПДВ та перешкоджає своєчасному оформленню податкових накладних для покупців платників податку, створення для них суттєвих правових ризиків;

• так і не забезпечено доступ платників податку до інформації в он-лайн режимі щодо руху коштів в СЕА ПДВ. Протягом серпня - вересня 2015 року у платників необґрунтовано змінювались показники у формі "Витяг із системи електронного адміністрування ПДВ", не вирішена проблема обміну інформацією між Державною фіскальною службою та Казначейством, щодо передачі до казначейства сформованих та підписаних ЕЦП-реєстрів;

• неможливість для платників податків перевірити наявність всіх податкових накладних та здійснити аналіз причин відсутності їх реєстрації, що призводить до значних втрат податкового кредиту;

• так і не запроваджені нові форми декларації з ПДВ та не затверджена нова форма податкової накладної;

• шахрайство з сертифікатами ключів електронного цифрового підпису, що припускає існування податкових "ям" і після введення СЕА ПДВ в повноцінний режим роботи;

• показник реєстраційної суми Sперевищ, який визначається як різниця між податковими зобов'язаннями за даними податкових декларацій та даними Єдиного реєстру податкових накладних, призводить до подвійної сплати коштів на ПДВ-рахунки (перший раз при обрахунку цього показника, другий раз - при реєстрації податкової накладної із запізненням), а повернення коштів фактично можливо через два календарних місяці; подання уточнюючих розрахунків при збільшенні податкових зобов'язань призводить до подвійної сплати коштів (один раз - у бюджет, другий раз - на ПДВ-рахунок для реєстрації податкових накладних, що відповідають уточненим податковим зобов'язанням), що, в свою чергу, призводить до вимивання обігових коштів;

• неможливість платника вплинути на контрагента-покупця з метою реєстрації коригування до податкової накладної у разі повернення товару / робіт / послуг / авансу, що, в свою чергу, порушує права платника на податковий кредит або зменшення податкових зобов'язань та призводить до переплат до бюджету (зобов'язання у будь-якому разі сплачується постачальником) та вимивання обігових коштів у покупця;

• відсутність спрощення адміністрування ПДВ в цілому, що було задекларовано у зв'язку із запровадженням СЕА;

• значне посилення фіскального тиску на платників податків, яке проявляється в необхідності постійного поповнення авансування оборотними грошовими коштами рахунку у СЕА ПДВ у випадках постійного відтермінування розрахунків з боку покупців.

Технічно скарги від платників податків продовжують надходити із різних регіонів, система не справляється в ситуаціях, коли підприємства повинні виписувати велику кількість податкових накладних, в деяких випадках, від електронної системи надходять невмотивовані відмови в реєстрації податкових накладних.

Таким чином, на сьогоднішній день, все ще існує ряд проблем впровадження та функціонування СЕА ПДВ, що свідчить про недосягнення поставлених цілей її впровадження та необхідність скасування даної системи для стабілізації господарської діяльності підприємств зокрема та економіки країни в цілому.

2. Цілі та завдання прийняття проекту Закону.

Метою законопроекту є скасування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, як такої, що не виправдала своє впровадження, у зв'язку із наявністю численних технічних та методологічних проблем у її функціонуванні, а також через постійне збільшення податкового навантаження на вітчизняний бізнес, оскільки зазначена система побудована за принципом передоплати податку на додану вартість, що фактично фінансово знекровлює платників податків.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону.

В законопроекті, зокрема, передбачені зміни до наступних положень Податкового кодексу України: пункту 49.4 статті 49; підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75; пункту 87.1 статті 87; пункту 95.3 статті 95; пункту 129.6 статті 129; пункту 188.1 статті 188; пунктів 200.2, 200.3, 200.4, 200.6, 200.14 статті 200; статті 200-1; пункту 201.10 статті 201; пункту 203.2 статті 203; пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, якими пропонується виключити положення, які безпосередньо стосуються запровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

Законодавчими актами, що визначають дану сферу правового регулювання, є Податковий кодекс України.

Необхідність внесення змін до інших законодавчих актів, крім Податкового кодексу України, для вирішення проблеми, порушеної у законопроекті, відсутня.

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Реалізація запропонованого проекту Закону не потребує додаткових видатків з Державного та місцевих бюджетів України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону.

Ухвалення даного проекту Закону забезпечить скасування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, як такої, що не досягла поставлених цілей впровадження, що, в свою чергу, призведе до фінансового оздоровлення та стабілізації господарської діяльності підприємств, установ, організацій.

 

Народний депутат України

О. В. Долженков

Опрос