Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменения в статью 184 Налогового кодекса Украины относительно расхождений в законодательстве

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 22.09.2015 № 3164
Дата рассмотрения: 21.09.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення зміни статті 184 Податкового кодексу України щодо розбіжностей у законодавстві"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 184 Податкового кодексу України" (далі - проект Закону) розроблено Міністерством юстиції України відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 16.01.2015 N 21796/161/1-12 щодо забезпечення розроблення та подання в установленому порядку Кабінету Міністрів України відповідного законопроекту щодо удосконалення законодавства у сфері банкрутства з метою покращення позиції України за напрямом "Врегулювання платоспроможності" у рейтингу "Doing Business".

Необхідність розробки проекту Закону викликана неузгодженістю питання оподаткування банкрутів між законодавчими актами, а саме Податковим кодексом України (далі - Кодекс) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Так, відповідно до абзацу 4 частини першої статті 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Передбачивши положення абзацу четвертого частини першої статті 38 Закону, законодавець забезпечив уникнення можливості виникнення нових обтяжень для боржника, неплатоспроможність якого вже визнана господарським судом, та задоволення максимальної кількості вимог кредиторів шляхом продажу його майна за найвищою ціною.

Щодо вказаної норми також існує позиція Вищого Господарського Суду України, викладена в інформаційному листі від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" (із змінами), а саме: пунктом 29 зазначеного листа визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Разом з тим, згідно з пунктом 37.3 статті 37 Кодексу серед підстав для припинення податкового обов'язку не передбачено такої підстави, як визнання платника податку банкрутом, а лише - ліквідація юридичної особи та втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом. При цьому, пунктом 7.3 статті 7 Кодексу вказано, що будь-які питання щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу. Серед підстав для анулювання реєстрації платника податку, визначених статтею 184 Кодексу, також відсутня така підстава як визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки головною метою введення ліквідаційної процедури є продаж майна банкрута та погашення вимог кредиторів, то явною проблемою на сьогодні є виникнення такого податкового зобов'язання як нарахування та сплата податку на додану вартість (далі - ПДВ) банкрута - платника цього податку при продажі його майна.

Аналіз діючих законодавчих актів дає підстави стверджувати, що у випадку нарахування банкрутом ПДВ при продажу майна цього боржника, державний бюджет втрачає двічі: по-перше, у вигляді несплати цього податку ліквідатором боржника в силу положень Закону (черговості задоволення вимог кредиторів), по-друге, у зв'язку з виникненням у покупця права на включення суми податку до податкового кредиту, та, як наслідок, зменшення покупцем своїх податкових зобов'язань з ПДВ і виникнення підстав для відшкодування ПДВ з державного бюджету.

Так, абзацом 9 частини першої статті 38 Закону встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Крім того, нарахування ПДВ при реалізації майна боржника, автоматично зменшить суму коштів, яка може бути направлена на погашення вимог кредиторів, що в свою чергу негативно вплине на показники України у рейтингу Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації "Ведення бізнесу". Так, на сьогодні відсоток погашення вимог кредиторів становить близько 8 %, у разі нарахування ПДВ при реалізації майна боржників - зменшиться на 20 %.

Включення сум ПДВ до початкової вартості майна боржника, що підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, безпідставним вважає також Вищий господарський суд України у постанові, винесеній 16 квітня 2014 року у справі N Б38/12-10 про банкрутство комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект Закону розроблено з метою удосконалення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, усунення розбіжностей між Кодексом і Законом, уникнення можливості виникнення нових обтяжень для боржника, неплатоспроможність якого вже визнана господарським судом, та задоволення максимальної кількості вимог кредиторів шляхом продажу його майна за найвищою ціною.

Мета досягається шляхом внесення відповідних змін до Кодексу, а саме: викладення підпункту "д" пункту 184.1 статті 184 Кодексу в такій редакції:

"господарським судом винесено постанову про визнання боржника банкрутом".

3. Правові аспекти

Правовою підставою розроблення проекту Закону є частина перша статті 3 Закону та абзаци другий та третій пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року N 228, відповідно до яких Міністерство юстиції здійснює повноваження державного органу з питань банкрутства.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація норм, передбачених проектом Закону, не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з державного бюджету.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону подається відповідно до параграфу 552 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950, як проект акта з невідкладних питань.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць України.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилась.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Громадська антикорупційна експертиза не проводилась.

8. Громадське обговорення

Проект Закону не потребує проведення консультацій із громадськістю, оскільки не змінює концептуальних засад регулювання господарських відносин, закладених у Законі.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону не є регуляторним актом.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту Закону не впливає на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Наслідком прийняття проекту Закону стане усунення розбіжностей між Податковим кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та уникнення можливості виникнення нових обтяжень для боржника, неплатоспроможність якого вже визнана господарським судом, та задоволення максимальної кількості вимог кредиторів шляхом продажу його майна за найвищою ціною.

 

Міністр юстиції України

П. Петренко

Опрос