Идет загрузка документа (33 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно уменьшения административной нагрузки на субъектов хозяйствования

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 17.09.2015 № 3136
Дата рассмотрения: 17.09.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

У міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business-2015, що розраховується Світовим банком, Україна посіла 96 місце, покращивши позиції на 16 пунктів порівняно з минулим роком. Однак умови і регуляторно-правове середовище для започаткування і ведення бізнесу та здійснення господарської діяльності в нашій країні залишаються ще досить складними і обтяжливими навіть порівняно з країнами - найближчими сусідами: Польщею (32 місце в рейтингу), Білоруссю (57 місце) і Росією (62 місце).

Не зважаючи на методологічні недоліки розрахунку зазначеного міжнародного рейтингу, основним об'єктом його оцінки є стан національного законодавства, а отже, низькі рейтингові позиції України свідчать про необхідність системного і комплексного покращення правових умов і регуляторного середовища у сфері господарської діяльності та зменшення адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання.

Існуючі недоліки (прогалини) правового регулювання, які ускладнюють умови для ведення господарської діяльності, створюючи зайві регуляторні та адміністративні бар'єри в окремих сферах, та які обрано для врегулювання у цьому законопроекті, зводяться до наступних:

державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців:

- недостатньо відкрита і прозора інформаційна структура Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (зокрема, необґрунтована закритість відомостей про відкриття і закриття рахунків у банківських установах, накладення та зняття арештів на рахунки і майно тощо);

- неузгодженість порядку отримання витягів, довідок і виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із вимогами Закону України "Про адміністративні послуги" (в т. ч. неврегульованість порядку отримання таких документів в електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг");

- недостатня урегульованість механізму доступу до відкритих і загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і невизначеність відповідальності Мін'юсту за забезпечення такого доступу;

- застосування до видачі витягів, виписок, довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців процедур, відмінних від надання адміністративних послуг;

- значні адміністративні витрати юридичних осіб через обтяжливу і необґрунтовану процедуру обов'язкового щорічного підтвердження відомостей про юридичну особу шляхом подання (надсилання) державному адміністратору відповідних реєстраційних карток;

- наявність необґрунтованих бар'єрів у застосуванні модельних статутів при проведенні державної реєстрації юридичних осіб (необхідність подання оригіналу рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи).

2) дозвільна система у сфері господарської діяльності:

- неурегульованість окремих питань щодо застосування принципу мовчазної згоди, що призводить до блокування дозвільними органами розширеного застосування згаданого принципу та перешкоджає його поширенню та лібералізації відповідних дозвільних (погоджувальних) процедур;

- невиправдана уніфікація граничного строку (10 днів) видачі документів дозвільного характеру стосовно всіх документів навіть у тих випадках, коли дозвільна (погоджувальна) процедура не є тривалою і підготовка таких документів не вимагає значних часових і організаційних затрат;

- неврегульованість процедур відмови у видачі документа дозвільного характеру; відсутність персональної відповідальності керівників дозвільних органів за правомірність прийняття рішень про відмову у видачі документів дозвільного характеру;

- неврегульованість порядку застосування декларативного принципу без обов'язковості одержання документа дозвільного характеру (подання декларації про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства) та механізму відстеження відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства;

- невизначеність процедури призупинення розгляду (залишення без розгляду) заяви про видачу документа дозвільного характеру в разі виявлення дозвільним органом недоліків у поданому суб'єктом господарювання пакеті документів; відсутність обов'язкової процедури консультаційної підтримки виправлення і усунення недоліків у процесі одержання суб'єктами господарювання документів дозвільного характеру;

- неврегульованість порядку зупинення розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, та поновлення розгляду таких документів за бажанням суб'єкта господарювання, а також відшкодування ним витрат, пов'язаних з проведенням експертиз, обстежень або інших наукових та технічних оцінок у рамках дозвільної (погоджувальної) процедури у разі зупинення розгляду документів.

3) ліцензування видів господарської діяльності:

- передбачена новим Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" складна і технологічно заплутана процедура отримання ліцензій, в рамках якої суб'єкту господарювання можуть двічі відмовити у видачі ліцензії і з різних підстав - на етапі розгляду заяви і поданого пакету документів та на етапі прийняття рішення при видачу ліцензії;

- зумовлена процедурними недоліками необізнаність суб'єктів господарювання - здобувачів ліцензій про підстави і причини відмови в отриманні ліцензії та способи їх усунення і виправлення, що створює підстави для зловживань і корупції з боку посадових осіб ліцензійних органів;

- необґрунтовані адміністративно-бюрократичні бар'єри, зумовлені тим, що суб'єкту господарювання навіть із несуттєвих підстав, пов'язаних із технічними недоліками (недостовірністю даних) у поданих документах, допущених неумисно, може бути відмовлено у видачі ліцензії або анульовано ліцензію;

- недосконалість процедури залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, що створює суттєві бюрократичні бар'єри для суб'єктів господарювання; відсутність обов'язкової процедури консультаційної підтримки виправлення і усунення недоліків у процесі отримання ліцензій суб'єктами господарювання;

- необґрунтовані часові обмеження у поданні суб'єктом господарювання нової заяви про отримання ліцензії з пакетом документів у разі відмови у видачі ліцензії (три місяці) та анулювання ліцензії (один рік) навіть у тому разі, якщо такі рішення було прийнято ліцензійним органом з формально-незначних підстав (технічних недоліків у поданих документах);

- нечіткість підстав прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії та анулювання ліцензії; відсутність персональної відповідальності керівників ліцензійних органів за неправомірність прийняття таких рішень;

- неузгодженість порядку видачі ліцензій із вимогами Закону України "Про адміністративні послуги".

4) повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади:

- неврегульованість процедури присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна органами місцевого самоврядування (в межах населених пунктів) і місцевими органами виконавчої влади (поза межами населених пунктів).

5) переведення приміщень із житлового у нежитловий фонд для реалізації громадянами права використання власного майна для здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом:

- застарілі та необґрунтовані правові обмеження щодо переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі (і навпаки);

- неврегульованість порядку переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі, внаслідок чого в окремих населених пунктах існують суттєві розбіжності в регулюванні відповідних процедур;

- необґрунтовані бюрократичні бар'єри у реалізації гарантованого законом права власників квартир у багатоквартирних житлових будинках використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності;

- необґрунтованість вимог щодо обов'язкового облаштування окремого входу (з відповідним втручанням у несучі конструкції житлового будинку) при переобладнанні і переплануванні квартир під офісні приміщення або об'єкти торгівлі і послуг.

6) застосування електронної документації та впровадження електронного документообігу:

- зумовлені недосконалістю законодавства, обмежені обсяги і практика використання електронних документів у господарській діяльності, бухгалтерському обліку та при здійсненні податкового обліку і звітності;

- законодавча невизначеність обов'язкових реквізитів електронного документа (обов'язкових даних), без яких він не має юридичної сили;

- існування на рівні законодавства необґрунтованих положень щодо наявності електронних копій оригіналу електронного документа та необхідності їх засвідчення;

- неврегульованість порядку засвідчення візуально поданої (роздрукованої) на папері та електронної копії електронного документа, що суттєво ускладнює підтвердження юридичної сили електронних документів і стримує розвиток електронного документообігу.

2. Мета і завдання прийняття законопроекту

Метою законопроекту є зменшення адміністративного навантаження та у такий спосіб скорочення витрат суб'єктів господарювання шляхом удосконалення законодавчого регулювання у сфері започаткування і ведення підприємницької діяльності, здійснення окремих видів господарської діяльності, а також усунення необґрунтованих регуляторних бар'єрів.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Законопроектом пропонується внести зміни і доповнення до таких законодавчих актів:

Житлового кодексу Української РСР:

- врегулювати питання призначення і використання жилих будинків (жилих приміщень) та привести в цій частині застарілі норми Житлового кодексу Української РСР у відповідність з положеннями Цивільного кодексу України та інших актів чинного законодавства (ст. 6);

- визначити умови переведення жилих приміщень у нежилі і навпаки, покласти на Кабінет Міністрів України повноваження із визначення відповідного порядку (ст. 8);

- виключити обов'язковість розроблення проектної документації (проекту реконструкції, будівництва, перепланування) при здійсненні переобладнання і перепланування жилого будинку (жилого приміщення) для здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, у випадку, якщо зазначені роботи не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування (ст. 100 та ст. 152);

- визначити функціонально-правовий механізм реалізації права власників жилих приміщень (квартир) у багатоквартирних житлових будинках на використання свого майна для здійснення підприємницької діяльності та узгодити його із вимогами законодавства щодо надання адміністративних послуг (ст. 8);

- урегулювати і визначити умови та чіткі критерії застосування вимог щодо обов'язковості облаштування окремого входу в разі переобладнання і перепланування жилих приміщень приватного житлового фонду при їх переведенні в нежилі для здійснення підприємницької діяльності - розміщення офісних приміщень, об'єктів торгівлі та сфери послуг (ст. 152).

2. Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності":

- покласти на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, повноваження з визначення і затвердження переліку об'єктів будівництва, що належать до І-III категорій складності, та будівельних робіт (в т. ч. з реконструкції, переобладнання і перепланування жилих приміщень при їх переведенні у нежилі для здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом), які можуть проводитися без розроблення проекту будівництва та отримання документів, що дають право на їх виконання (ст. 34).

3. Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку":

- узгодити норми закону з положеннями цивільного законодавства в частині права власників квартир використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (ст. 26).

4. Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців":

- мінімізувати обсяг відомостей Єдиного державного реєстру, що мають закритий характер, встановити загальнодоступність таких реєстраційних даних, як відомості про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно (ч. 1 ст. 20);

- включити до Єдиного державного реєстру відомості про підстави провадження суб'єктами господарювання певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності за принципом мовчазної згоди (ст. 17);

- визначити умови (можливості) і порядок отримання суб'єктами господарювання витягів, довідок і виписок з Єдиного державного реєстру в електронній формі за електронним запитом відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги" (ст. 20);

- зменшити розмір плати за надання витягів, довідок та виписок з Єдиного державного реєстру в електронній формі: з 75 відсотків від розміру плати для надання таких послуг у паперовій формі - до 50 відсотків (абз. 4 ч. 5 ст. 20);

- встановити обов'язок Міністерства юстиції України забезпечувати вільний доступ усіх зацікавлених осіб до відкритих і загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру через веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ч. 2 ст. 20);

- скасувати обтяжливу процедуру щорічного підтвердження юридичними особами реєстраційних відомостей шляхом подання (надсилання) реєстраційних карток з підтвердженням відомостей про юридичну особу (ч.ч. 11-14 ст. 19);

- спростити умови реєстрації юридичних осіб, зокрема, в частині скасування обов'язку надання оригіналу рішення про створення юридичної особи (ч. 1 ст. 24);

- відновити застосування граничного терміну (протягом одного дня) внесення до реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (ч. 1 ст. 35).

5. Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності":

- визначити декларативний принцип набуття права на здійснення певних господарських дій без обов'язковості одержання документа дозвільного характеру; врегулювати порядок і умови застосування декларативного принципу та механізми забезпечення відповідності/узгодження матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства в процесі застосування декларативного принципу (ст. 1 і ст. 4);

- визначити вичерпні та чіткі підстави для відмови в одержанні документа дозвільного характеру в разі застосування принципу мовчазної згоди; зобов'язати дозвільні органи у разі відмови у застосуванні принципу мовчазної згоди додавати до офіційного повідомлення про відмову копію відповідного рішення та документально оформлені результати обстежень, експертиз або інших наукових і технічних оцінок, що стали підставою для прийняття рішення про відмову (ст. 4-1);

- визначити порядок взаємодії уповноваженого органу, адміністраторів, дозвільних органів і державних реєстраторів щодо забезпечення реалізації права суб'єктів господарювання провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або види господарської діяльності за принципом мовчазної згоди без одержання відповідного документа дозвільного характеру (ст. 4-1);

- конкретизувати порядок прийняття рішень про відмову у видачі та анулювання документа дозвільного характеру; запровадити персональну відповідальність керівників дозвільних органів за правомірність і обґрунтованість прийняття таких рішень (ст. 4-1);

- встановити більш стислий п'ятиденний термін видачі документів дозвільного характеру в разі, якщо дозвільна (погоджувальна) процедура не вимагає значних часових витрат на її здійснення (запровадити і визначити категорію "оперативних дозволів") (ч. 1 ст. 4-1);

- визначити порядок і умови одержання документів дозвільного характеру (дозвільних адміністративних послуг) в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг або його окремі функціональні сегменти (ч. 4 ст. 4);

- визначити порядок подання заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру в електронній формі та електронної декларації про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства із можливістю застосування декларативного принципу в режимі он-лайн (ст. 4 і ст. 4-1);

- встановити обов'язковість дотримання при видачі документів дозвільного характеру вимог Закону України "Про адміністративні послуги" щодо забезпечення доступу до інформації про надання адміністративних послуг, наявності інформаційної і технологічної карток на кожну адміністративну послугу тощо (ч. 1 ст. 4-1);

- запровадити процедуру призупинення розгляду (залишення без розгляду) заяви про видачу документа дозвільного характеру в разі виявлення технічних недоліків у поданому пакеті документів з наданням суб'єкту господарювання достатнього терміну на виправлення і усунення таких недоліків без обов'язковості подання повторної заяви (повторного звернення) (ч. 5 ст. 4-1);

- визначити чіткий порядок зупинення розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, та поновлення розгляду таких документів за бажанням суб'єкта господарювання, а також відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням експертиз, обстежень або інших наукових та технічних оцінок у рамках дозвільної (погоджувальної) процедури в разі зупинення розгляду документів (ч. 10 ст. 4-1);

- запровадити обов'язкову консультаційну підтримку суб'єктів господарювання дозвільними органами з метою виправлення недоліків у поданих ними документах на одержання документів дозвільного характеру; встановити обов'язковість зазначення (обґрунтування) дозвільним органом у письмовому повідомленні про залишення заяви про одержання документа дозвільного характеру без розгляду переліку підстав з посиланням на норми і положення відповідних нормативно-правових актів та з наданням пропозицій щодо порядку усунення недоліків і виправлення поданих документів (ст. 4-1).

6. Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності":

- конкретизувати право суб'єктів господарювання подавати документи та отримувати ліцензії за допомогою поштового і електронного зв'язку (ч. 2 ст. 11);

- оптимізувати надмірно складну і обтяжливу процедуру отримання ліцензій та усунути можливості для зловживань з боку посадових осіб ліцензійних органів, зокрема, щодо невпорядкованості підстав для відмови у видачі ліцензії (ст. 12 і ст. 13);

- вдосконалити порядок прийняття заяви про отримання ліцензії до розгляду та впорядкувати підстави для залишення її без розгляду; встановити обов'язок ліцензійних органів надавати суб'єктам господарювання консультаційну підтримку для виправлення недоліків у поданих документах на етапі розгляду заяви про отримання ліцензії (ст. 12);

- конкретизувати порядок прийняття рішень про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду та про відмову у видачі ліцензії; запровадити персональну відповідальність керівних посадових осіб ліцензійних органів за неправомірність і необґрунтованість прийняття таких рішень; надати право суб'єктам господарювання оскаржувати такі рішення до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування (ст. 12 і ст. 13);

- забезпечити інформування суб'єктів господарювання - здобувачів ліцензій - про стан розгляду поданих ними заяв і документів та можливі підстави і причини відмови в отриманні ліцензії та способи їх усунення і виправлення (ст. 12 і ст. 13);

- скоротити перелік підстав для відмови у видачі ліцензії: визначити, що виключною підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є неусунення здобувачем ліцензії причин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду (ст. 13);

- усунути необґрунтовані адміністративні бар'єри, зумовлені тим, що суб'єкту господарювання навіть із несуттєвих підстав, пов'язаних із технічними недоліками (недостовірністю даних) у поданих документах, допущених ним неумисно, може бути відмовлено у видачі ліцензії або анульовано ліцензію (ст. 13 і ст. 16);

- ліквідувати необґрунтовані часові обмеження на подання нової заяви про отримання ліцензії з пакетом документів у разі відмови у видачі ліцензії (три місяці) та анулювання ліцензії (один рік), що можуть бути застосовані, коли такі рішення прийнято ліцензійним органом з незначних підстав (технічних недоліків у поданих документах) (ст. 13 і ст. 16).

7. Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг":

- більш чітко визначити правовий термін електронного документа (ст. 5);

- визначити обов'язкові реквізити електронного документа (обов'язкові дані), без яких він не має юридичної сили (ст. 5);

- більш чітко визначити правовий зміст оригіналу електронного документа (ст. 7);

- врегулювати питання наявності електронних копій оригіналів електронних документів у разі їх відповідності вимогам законодавства (ст. 7);

- визначити порядок засвідчення візуально поданої (роздрукованої) на папері копії електронного документа (ст. 7).

8. Закону України "Про поштовий зв'язок":

- врегулювати законодавчу процедуру присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна та покласти повноваження із затвердження відповідного порядку на Кабінет Міністрів України (ст. 12 і нова ст. 13-1).

9. Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні":

- закріпити за виконавчими органами сільських, селищних, міських рад повноваження щодо переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі та нежилих будинків і приміщень у жилі та щодо присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна в порядку, встановленому законодавством - у межах населених пунктів (ч. 1 ст. 30).

10. Закону України "Про місцеві державні адміністрації":

- закріпити за місцевими державними адміністраціями повноваження щодо переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі та нежилих будинків і приміщень у жилі та щодо присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна в порядку, встановленому законодавством - поза межами населених пунктів (ст. 20).

4. Стан нормативно-правової бази

Дана сфера відносин регулюється Житловим кодексом Української РСР, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про поштовий зв'язок", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації".

Реалізація законопроекту не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття і реалізація норм проекту Закону забезпечить зменшення адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання та покращить регуляторно-правове середовище для започаткування і ведення підприємницької діяльності завдяки тому, що буде досягнуто таких позитивних результатів:

- врегульовано порядок переведення житлових приміщень у нежитлові і навпаки та зменшено адміністративні витрати, пов'язані зі здійсненням таких дій у сфері започаткування і ведення господарської діяльності;

- спрощено процедуру реєстрації юридичних осіб та зменшено адміністративні витрати, пов'язані з її проходженням;

- врегульовано процедуру надання витягів, довідок і виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку надання адміністративних послуг;

- підвищено відкритість Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і зменшено трансакційні витрати, пов'язані з доступом до його відомостей;

- врегульовано порядок і зменшено вартість послуг з надання витягів, довідок і виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в електронній формі;

- зменшено регуляторне навантаження на господарську діяльність за рахунок скасування обтяжливої процедури щорічного підтвердження юридичними особами реєстраційних відомостей;

- суттєво розширено сферу застосування декларативного принципу і принципу мовчазної згоди та забезпечено їх поширення на дозвільні (погоджувальні) процедури;

- запроваджено категорію "оперативних дозволів", які не потребують значних часових витрат на їх підготовку і видаватимуться у п'ятиденний термін;

- оптимізовано процедури розгляду заяв на одержання документів дозвільного характеру та ліцензій шляхом надання суб'єктам господарювання достатнього терміну на виправлення і усунення недоліків без подання нової заяви;

- посилено підзвітність дозвільних та ліцензійних органів шляхом врегулювання процедур прийняття ними рішень і запровадження персональної відповідальності їх посадових осіб за неправомірність прийнятих рішень;

- підвищено якість і прозорість процедур видачі документів дозвільного характеру та ліцензій шляхом їх узгодження із вимогами Закону України "Про адміністративні послуги";

- врегульовано порядок присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна органами місцевого самоврядування (в межах населених пунктів) і місцевими органами виконавчої влади (за межами населених пунктів);

- досягнуто скорочення адміністративних витрат суб'єктів господарювання в окремих сферах і видах господарської діяльності завдяки усуненню й ліквідації недоцільних регуляторно-бюрократичних бар'єрів і корупціогенних факторів, що існують на рівні окремих спеціальних законів;

- досягнуто скорочення ресурсних витрат суб'єктів господарювання за рахунок врегулювання окремих питань застосування електронних документів і впровадження електронного документообігу.

 

Народні депутати України

Соловей Ю. І.

Дубіль В. О.

Кіраль С. І.

Кривошея Г. Г.

Галасюк В. В.

Опрос