Идет загрузка документа (18 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно проведения брутизации и уменьшения нагрузки на фонд оплаты труда

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 16.09.2015 № 3113
Дата рассмотрения: 16.09.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проведення брутизації та зменшення навантаження на фонд оплати праці"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Ключовою перепоною на шляху виходу бізнесу з тіні є надвисоке податкове навантаження на фонд оплати праці: коли витрати на персонал диктують співвідношення всіх інших статей балансу, роботодавець приймає рішення з точки зору простої економічної доцільності: або шукати шляхи "оптимізації", або припиняти господарську діяльність.

В рамках існуючого економіко-правового поля, легальне оподаткування заробітної плати одного працівника коштує для роботодавця дуже дорого оскільки:

1) потрібно відняти із зарплати: єдиний соціальний внесок (ЄСВ) 3,6 %, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 15 % та військовий збір (ВЗ) 1,5 % (всього 20,1 %), - залишок отримує працівник;

2) потрібно додатково нарахувати і сплатити до Пенсійного Фонду ЄСВ 37 %.

Таким чином, станом на сьогодні реальне податкове навантаження на фонд оплати праці складає 41 % (співвідношення податкових надходжень до загальних витрат роботодавця на найманого працівника) - при чому більшість найманих працівників вважають, що із зарплати стягується лише 20,1 %.

Так, відповідно до результатів глобального щорічного дослідження Paying Taxes 2015 (Сплата податків у 2015-му), проведеного компанією PwC (Прайсуотерхаускуперс) спільно зі Світовим Банком http://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/pdf/pwc-paying-taxes-2015-high-resolution.pdf, Україна посідає 108 місце в рейтингу, який розраховуються по трьом показникам, з яких наряду з часом, що витрачається на адміністрування та загальною кількістю податків, загальне податкове навантаження є основним елементом, і для України складає 52,9 %: з яких "трудових податків" 43,1 %, а "прибуткових податків" 9,7 %, і "податків на споживання" 0,1 %. Це змушує роботодавців платити мінімальну з.п. і відповідно податки тільки з неї, а решту в конверті. Така ситуація не вигідна ні працівнику, який отримує мінімум соціальних виплат, а згодом мінімум пенсії, ні роботодавцю, який не може почувати себе спокійно і впевнено, і матеріально мотивувати персонал, та несе великі витрати, а ні державі, що недоотримує кошти до бюджету.

Другою великою проблемою в оподаткуванні зарплат є колосальний адміністративний тягар, який вимушені нести як роботодавці, так і держава. Так, відповідно до вище згаданого дослідження, в Україні на адміністрування підприємством витрачається 350 годин, по причині чого наша країна входить в тридцятку тих, хто найбільше марнує час (зі 189 держав); по регіону Центральна Азія та Східна Європа, до якого включена Україна, в середньому цей показник складає 245 годин. В часи, коли у світі 43 % країн мають електронні системи подачі звітності і оплати податків, якими користується більшість суб'єктів господарювання, така ситуація не є припустимою. Так, наприклад, Вірменії вдалось покращити цей показник шляхом проведення реформ у 2014 р., що дозволило скоротити затрати часу на 59 годин шляхом об'єднання податку на соціальне страхування та податку на дохід - до речі, це підвищило рейтинг Вірменії в Doing Business.

Крім того, що в Україні добросовісний роботодавець вимушений не тільки витримувати сильний податковий тиск, і тримати спеціального "зарплатного" бухгалтера, існує ще і проблема з місцем сплати ПДФО: так, платники податків повинні подавати податковий розрахунок до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилати копію такого розрахунку за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, а також сплачувати податкові зобов'язання на різні бюджетні рахунки. Це призводить до того, що платник податків, який має відокремлені підрозділи, вимушений витрачати час та кошти на створення та подання в територіальні підрозділи Державної фіскальної служби України додаткових податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб і сплачувати податкові зобов'язання на різні поточні рахунки.

Платник податків, подавши податкову звітність, вимушений сплачувати податки на бюджетні аналітичні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби, яких налічується близько 800 тисяч. Державна податкова служба обліковує суми нарахованих та сплачених податків і зборів у розрізі платників податків та кодів бюджетної класифікації близько на 27 млн. картках особових рахунків. Велика кількість кодів бюджетної класифікації, аналітичних та особових рахунків призводить до значної кількості помилок при заповненні платником платіжних доручень на сплату платежів до бюджету і, як наслідок, до зарахування коштів не на ті рахунки. При цьому кошти платника податку є у бюджеті, а у картці його особового рахунку, на який помилково не зараховані кошти, рахується борг, що тягне за собою нарахування пені та штрафних санкцій, а також примусове стягнення платежів, а у картці особового рахунку з податку, на який помилково зараховані кошти, міститься переплата, яка може бути повернена тільки на підставі заяви платника податків.

2. Мета та завдання прийняття законопроекту

Основною метою законопроекту є комплексне зменшення податкового навантаження на оплату праці - як суто матеріальне (зменшення витрат роботодавця), так і операційне (спрощення пов'язаних з оплатою праці процесів і процедур).

Варто наголосити, що легалізація оплати праці - це не лише необхідна умова євроінтеграційних процесів, а й можливість для роботодавця забезпечити своїм працівникам гідні умови праці: адже офіційна гідна зарплата це і соціальне забезпечення (лікарняні, відпускні), і можливість засвідчити фінансовий стан для закордонних поїздок, отримання банківських кредитів, і т. ін., але насамперед, офіційна гідна зарплата це запорука нормального, спокійного і благополучного життя як для роботодавця, так і для працівника.

3. Загальна характеристика і основні положення акта

Законопроектом пропонується:

1) провести в поточному році брутизацію заробітної плати зі встановленням ставки ПДФО на рівні реального навантаження за заробітну плату, що сьогодні існує (41 % - співвідношення податкових надходжень до загальних витрат роботодавця на найманого працівника). Брутизація - включення суми, що була би сплачена роботодавцем до Пенсійного фонду України у вигляді ЄСВ до складу основної частини заробітної плати.

При цьому:

- з першого числа місяця 2015 р., наступного за місяцем опублікування цього Закону, скасувати ЄСВ та військовий збір і встановити єдину ставку ПДФО у розмірі 41 % для доходів у виді заробітної плати та цивільно-правових договорів, що не перевищують 17 мінімальних заробітних плат, та 20 % на суму перевищення для доходів більше 17 мінімальних заробітних плат;

- з 01.01.2016 р. встановити єдину ставку по ПДФО у розмірі 20 % для заробітної плати та цивільно-правових договорів;

2) виключити необхідність платникам податків подавати податкові декларації за неосновним місцем обліку та забезпечення створення системи єдиного рахунка платника податків для сплати всіх податків і зборів (за досвідом Швеції, де рахунок платника податків ведеться як звичайний поточний рахунок: за дебетом відображаються всі прямі податки, що нараховуються на нього (ці суми списуються під час надходження відповідних платежів з боку платника податків), а за кредитом - всі суми переплат або повернень податку під час перерахування по завершенню звітного періоду. Платіж здійснюється на єдиний рахунок і єдиним платіжним дорученням. Потім уповноважений орган розподіляє отримані суми відповідно до нарахувань за окремими податками, відображеними в особистому рахунку платника податків). Підтвердження можливості впровадження такого механізму протягом одного року шляхом доопрацювання вже функціонуючого майданчика "Є-казна" було отримано від Міністерства фінансів України (лист N 31-11110-02-2/10795 від 26.03.2015 р.) та Державної казначейської служби України (лист N 14-04/110(103)-8393(7765) від 09.04.2015 р.) у відповідь на відповідний депутатський запит N 11/10-456 від 06.03.2015 р. щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів та створення системи єдиного рахунку.

4. Стан нормативно-правової бази

Дана сфера відносин регулюється наступними нормативно-правовими актами:

Податковим кодексом України,

Кодексом законів про працю України,

Кримінальним кодексом України,

Кодексом України про адміністративні правопорушення,

Цивільним кодексом України,

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

Законом України "Про статус народного депутата України";

Законом України "Про державну службу" (який втрачає чинність з 01.01.2016 р.),

Законом України "Про державну службу" (який набирає чинності з 01.01.2016 р.),

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування",

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування",

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців",

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",

Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

Законом України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття",

Законом України "Про зайнятість населення",

Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим",

Законом України "Про прокуратуру",

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи",

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування",

Враховуючи особливості подачі, пов'язані зміни до Бюджетного кодексу подаються в складі окремого проекту Закону.

Прийняття закону не потребує внесення змін до інших законодавчих актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.

Проведення брутизації за розрахунками дозволяє збільшити базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб на 35 % і одночасно ліквідувати ЄСВ. У 2014 р. бізнес витратив на найманих працівників орієнтовно 633 млрд. грн., з яких 472 млрд. грн. склала зарплата і 161 млрд. грн. нарахування ЄСВ. У 2014 р. бюджет отримав у вигляді податків (ПДФО, ЄСВ та ВЗ) 41 % від 633 млрд. грн. = 260 млрд. грн., - це означає, що бюджет України має можливість введення цього механізму вже зараз.

У 2016 р. та в подальшому очікується легалізація заробітної плати.

На користь цього свідчить і динаміка застосування понижувального коефіцієнту по ЄСВ (Закон України N 219-VIII від 02.03.2015 р. щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, що вступив в силу 13.03.2015 р.): ним користуються близько 10 тисяч суб'єктів господарювання, загальна чисельність застрахованих осіб яких складає майже 800 тисяч осіб (більше ніж 10 % від всіх застрахованих осіб в приватному секторі); завдяки коефіцієнту за травень - серпень цього року бюджет вже додатково отримав більше 1 млрд. грн. надходжень.

За даним компанії "PwC Україна" (Прайсуотерхаускуперс) ("Концепція загального декларування доходів фізособами в Україні" від листопада 2013 р.) оціночна сума недоотриманого податку на доходи фізичних осіб у 2012 р. складає від 23 до 49 млрд. грн. (аналіз проведений на підставі інформації наданої Міністерством доходів і зборів, а також аналітичної та статистичної інформації, доступною з відкритих джерел).

Із цього можливо зробити висновок, що загальна база оподаткування в "тіні" складає від 153 до 326 млрд. грн.

Як повідомив екс-очільник ДФС України Білоус І. О. http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=247516342 за інформацією різних джерел, нині "в тіні" працює до 50 % бізнесу. Саме тому, реформування єдиного соціального внеску, оподаткування заробітної плати та податку на доходи фізичних осіб - це нагальна необхідність, а не просто бажання щось змінити.

Все це доводить те, що Україна має колосальний потенціал детінізації, як свого часу вище згадана Вірменія і Грузія, при чому останній за рахунок проведення реформ вдалось за 6 років (з 2003 до 2009 рр.) підняти держбюджет у 10 разів - з 400 мільйонів до 4 млрд. доларів. Мінімальна пенсія була збільшена у понад 7 разів (http://blogs.lb.ua/ivan_varchenko/283375 _reformi_gruzii_20042012_rokiv.html).

Зараз в Грузії ставка податку на доходи фізичних осіб становить 20 %, і соціального податку немає (джерело http://georgia.iwp.org.ua/ukr/public/97.html).

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту

Прийняття законопроекту призведе до:

- легалізації бізнесу;

- збільшення доходів місцевих бюджетів, Пенсійного Фонду та інших фондів державного соціального страхування, спрощене адміністрування (не потрібно вести окремий облік, подавати декларації, сплачувати податки на різні рахунки) і оборот коштів в реальному секторі економіки;

- спрощення ведення бізнесу;

- відійдуть в минуле спори з приводу місця реєстрації офісу підприємства та місця здійснення його діяльності, що впливає на доходи місцевих бюджетів, так як роботодавцю достатньо буде вказати місце роботи працівника і сплатити кошти на один рахунок, а Держказначейство України здійснить розподіл коштів;

- посилення соціальної захищеності громадян (соціальні виплати розраховуватимуться відповідно до реалій, а не умовних мінімумів);

- створення підґрунтя для розвитку психології члена громадянського суспільства платника податків: "я розумію що я сплачую державі вельми суттєві кошти, і відповідно я маю право вимагати від держави і вимагаю".

 

Народні депутати України

Опрос