Идет загрузка документа (10 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины (относительно расширения круга лиц, к которым не могут быть применены отдельные виды мер пресечения)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 11.09.2015 № 3066
Дата рассмотрения: 11.09.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо розширення кола осіб, до яких не можуть бути застосовані окремі види запобіжних заходів)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Законопроекту

Україна є правовою державою, у якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 8 Конституції України). Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

У контексті інституту кримінальної відповідальності виразом ідеї справедливості є невідворотність настання відповідальності за вчинений злочин. У продовження і на розвиток зазначеного основоположного принципу функціонування демократичного суспільства стаття 2 Кримінального процесуального кодексу України в якості завдання кримінального провадження визначає "забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини".

Водночас сучасна практика досудового розслідування та судового розгляду справ про корупційні правопорушення свідчить, що окремі положення Кримінального процесуального кодексу України створюють опосередковані умови для уникнення особами, винними у вчиненні відповідних злочинів, притягнення до кримінальної відповідальності.

У значній мірі наведене стосується застосування до зазначених осіб запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави.

Так, наприклад, підозрювані у вчиненні корупційних злочинів чиновники, уникнувши тримання під вартою за рахунок обрання їм іншого запобіжного заходу, виходять на волю, що дає їм змогу переховуватися від правоохоронних органів, в тому числі, й за межами України. В першу чергу, це стосується осіб, які займали посади в органах державної влади, правоохоронних та судових органах. Крім того, перебуваючи на волі до закінчення досудового розслідування або судового розгляду їх справи, зазначені особи мають можливість "неформально впливати" на слідчого або суд.

Так само, не може вважатися достатнім розмір застави, передбачений статтею 182 Кримінального процесуального кодексу України. Адже у випадку вчинення корупційних правопорушень особами, які займали посади в органах державної влади, правоохоронних органах, судовій системі, такий розмір є значно меншим ніж неправомірна матеріальна вигода, отримана цими особами внаслідок вчинення зазначених правопорушень.

2. Мета і завдання Законопроекту

Метою законопроекту є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду справ про корупційні правопорушення, підозрюваними та обвинуваченими у яких є особи, які займали посади в органах державної влади, правоохоронних та судових органах, для того, щоб такі особи були притягнуті до кримінальної відповідальності в міру їх вини.

3. Загальна характеристика та основні положення Законопроекту

Законопроектом пропонується визначити, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави протягом трьох місяців з дня надходження до суду клопотання про застосування запобіжних заходів не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні корупційних злочинів, передбачених статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 (у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем), а також корупційних злочинів, передбачених статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 Кримінального кодексу України, якщо такі особи:

1) займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу";

2) займають посади, віднесені частиною другою статті 25 Закону України "Про державну службу" до першої та другої категорій;

3) є суддями місцевих та апеляційних загальних судів;

4) є працівниками правоохоронних органів.

При цьому передбачається, що по закінченню зазначених трьох місяців слідчий суддя, суд може прийняти рішення про заміну особі, визначеній в абзаці другому цієї частини, запобіжного заходу на заставу та домашній арешт.

Також пропонується переглянути розмір застави у випадку призначення цього запобіжного заходу зазначеним вище особам. Так, Законопроект визначає, що застава призначається у десятикратному розмірі неправомірної вигоди або вартості одержаного злочинним шляхом майна. Якщо цей розмір буде меншим ніж верхня межа застави для злочинів відповідної тяжкості, розмір застави визначається на загальних підставах.

4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання

Відносини у цій сфері регулюються Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінально процесуальним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття Законопроекту в якості закону України не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціальних та інших наслідків прийняття Законопроекту

Прийняття Законопроекту в якості закону України сприятиме здійсненню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду справ про корупційні правопорушення, підозрюваними та обвинуваченими у яких є особи, які займали посади в органах державної влади, правоохоронних та судових органах, і притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності в міру їх вини.

 

Народний депутат України

Ю. В. Луценко

Опрос