Идет загрузка документа (20 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно создания условий для наполнения бюджетов всех уровней сельскохозяйственными товаропроизводителями

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 02.09.2015 № 3013
Дата рассмотрения: 02.09.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення умов для наповнення бюджетів усіх рівнів сільськогосподарськими товаровиробниками"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Метою законопроекту є захист інтересів держави в частині наповнення бюджетів усіх рівнів шляхом гарантованої сплати податків сільськогосподарськими підприємствами, виведення із "тіні" правовідносин щодо оренди приватних земельних ділянок (паїв).

З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який ухвалений Верховною Радою України 28 грудня 2014 року.

Ці зміни внесені до податкового законодавства із грубим порушенням принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого в підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Порушення зазначеного принципу спричинило дестабілізацію роботи сільськогосподарських товаровиробників та може привести до масового припинення діяльності багатьох з них, тим самим потягти вкрай негативні наслідки для аграрного сектору економіки в цілому.

Зазначеними "податковими новаціями", зокрема, змінами у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України запроваджено нові вимоги щодо підстав нарахування єдиного податку платникам четвертої групи (раніше - фіксований сільськогосподарський податок) та умов застосування спрощеної системи оподаткування сільськогосподарськими товаровиробниками.

З метою оподаткування запроваджено обов'язкову умову щодо наявності оформлених та зареєстрованих в установленому порядку договорів оренди землі як виключної підстави застосування спрощеної системи оподаткування та нарахування єдиного податку платникам четвертої групи - сільськогосподарським товаровиробникам.

З 1 січня 2015 року при вирішенні питання про застосування спрощеної системи оподаткування сільськогосподарським товаровиробником та нарахуванні єдиного податку мають враховуватися лише офіційно зареєстровані договори оренди землі.

В правозастосувальній практиці це означатиме, що договори оренди землі, які на 1 січня 2015 року є укладеними або перебувають на стадії переукладання чи продовження їх дії, але поки що не зареєстровані в установленому порядку, не будуть враховуватися при вирішенні питання щодо застосування до сільськогосподарських товаровиробників спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку четвертої групи) та нарахування єдиного податку. Відповідно продукція, вирощена на "незареєстрованих" земельних ділянках, фіскальними органами не буде вважатися продукцією власного виробництва даного сільгосппідприємства. Це, в свою чергу, потягне позбавлення сільськогосподарського товаровиробника права на застосування спрощеної системи оподаткування.

Більш того, за відсутності чіткого внормування в даному питанні наявність навіть одного незареєстрованого договору оренди може трактуватися фіскальними органами як підстава для відмови в наданні та/або позбавлення права на застосування спрощеної системи оподаткування сільськогосподарським товаровиробником.

Це вже на сьогодні потягло катастрофічні наслідки для українського села та призвело до позбавлення великої кількості сільськогосподарських товаровиробників, права на застосування спрощеної системи оподаткування.

Зазначені "податкові новації" необґрунтовано поклали на українського сільгоспвиробника надмірний та в більшості випадків непосильний податковий тягар у зв'язку із переведенням на загальну систему оподаткування, позбавили його конкурентоспроможності, можливостей розвитку та модернізації сільськогосподарського виробництва. В перспективі прогнозується виникнення конфліктних ситуацій та судових спорів між товаровиробниками і фіскальними органами, чисельні випадки банкрутств, підвищення рівня безробіття та соціальної напруги серед мешканців сільської місцевості.

Також, що вкрай важливо, дані "новації" різко загострили корупційні ризики в діяльності чиновників одразу декількох державних органів і стали інструментом вимагання хабарів.

Зазначене вкрай негативно відіб'ється на аграрному секторі економіки в цілому та завдасть руйнівного удару по продовольчій безпеці країни в умовах економічної кризи.

Слід наголосити, на практиці зазначені вимоги є практично неможливо виконати в повному обсязі.

Сільськогосподарські товаровиробники й селяни перманентно стикаються з великою кількістю проблем, пов'язаних із державною реєстрацією договорів оренди землі, оскільки всі процеси дуже складні і забюрократизовані, внаслідок цього існують серйозні корупційні ризики в діяльності державних органів.

Наприклад, на реєстрацію одного договору державний реєстратор витрачає 40 хвилин, а орендарі часто укладають до тисячі таких угод, виходячи з малих площ, якими володіють приватні особи.

Таким чином сьогодні державні реєстратори не в змозі забезпечити вчасне та в повному обсязі надання адміністративних послуг з реєстрації договорів оренди.

Як правило, в районах реєстрацію договорів оренди землі здійснють лише декілька працівників, що не дозволяє зареєструвати тисячі договорів оренди, що надходять для державної реєстрації, в установленому порядку та строки.

Цей процес істотно ускладнюється необхідністю здійснювати додаткові реєстраційні процедури при переукладенні або продовженні дії договорів оренди, які укладалися до 2013 року, зокрема, на підставі документів, що засвідчують право власності на землю орендодавця, виданими до 1 січня 2013 року.

Наприклад, при продовженні термінів оренди земельних ділянок, крім реєстрації права власності, необхідно здійснити також реєстрацію існуючого права оренди, і лише потім - вносити до Реєстру відомості про продовження терміну.

Велика кількість проблем із переукладенням договорів оренди та їх державною реєстрацію виникає також у випадках переходу земельної ділянки у спадщину, оскільки часто селяни не мають коштів, необхідних для оформлення спадщини та переоформлення прав власності на відповідні земельні ділянки.

Тому селяни-орендодавці та сільськогосподарські товаровиробники не в змозі оперативно виконати зазначені вимоги земельного та податкового законодавства з незалежних від них причин. Всі проблеми довкола реєстрації договорів оренди землі створила держава, а негативні наслідки цього вона хоче покласти на селян та сільськогосподарських виробників.

Також слід звернути увагу, що запроваджені зміни йдуть врозріз із державною політикою дерегуляції та спрощення порядку ведення бізнесу, оскільки суттєво ускладнюється, а в багатьох випадках й унеможливлюється адміністрування єдиного податку платниками четвертої групи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

При цьому відповідно до підпунктів 14.1.234, 14.1.135 пункту 4.1 статті 4, абзацу 1 пункту 288.1 статті 288, пункту 292-1.1 статті 292-1 Податкового кодексу при визначенні частки сільськогосподарського виробництва, яка дає право на застосування спрощеної системи оподаткування, враховується лише сільськогосподарська продукція, яка вирощена на земельних ділянках, права власності або користування на які оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Таким чином, продукція, вирощена на земельних ділянках, договори оренди яких на відповідний період часу з будь-яких причин (зокрема, з вини держави в особі державного реєстратора) не були "зареєстровані" з метою оподаткування єдиним податком, не включається до частки сільськогосподарського товаровиробництва (не менш 75 відсотків), яка дає право на застосування спрощеної системи оподаткування.

До того ж, виходячи із логіки зазначених "податкових новацій", з 1 січня 2015 року сільськогосподарський товаровиробник має вести облік вирощеної сільськогосподарської продукції окремо по земельних ділянках, договори оренди яких зареєстровані, та по земельних ділянках, договори оренди по яких не зареєстровані.

Фактично ж сільськогосподарський виробник змушений буде вести облік вирощеної сільськогосподарської продукції по кожній земельній ділянці.

Це є можливим для невеликого господарства, яке орендує та обробляє, наприклад, 10 - 20 земельних ділянок.

Такі підходи абсолютно неможливо реалізувати для великих сільськогосподарських підприємств, які орендують, наприклад, більше ста земельних ділянок і для яких процес укладення, переукладення, продовження дії договорів оренди землі та їх державної реєстрації є постійним процесом.

Таким чином, запроваджені в Податковому кодексі України механізми призведуть до дестабілізації на аграрному ринку та змусять більшість сільськогосподарських виробників працювати в "тіні" тим чи іншим способом обходячи податкове законодавства та ухиляючись від сплати податків.

З огляду на викладене, пропонується спростити відповідні положення у Податковому кодексі України, надавши можливість сільськосподарським товаровиробникам цілком легально працювати та платити податки по спрощеній системі.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Законопроект покликаний сприяти наповненню бюджетів усіх рівнів шляхом гарантованої сплати податків сільськогосподарськими виробниками.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Проектом Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України пропонується:

1. Внести зміни до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України щодо надання додаткової підстави до нарахування платниками четвертої групи єдиного податку, а саме на підставі відповідної довідки сільської, селищної, міської ради про погодження договорів оренди земельних ділянок (паїв) сільськогосподарського призначення, укладених виключно з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З метою реалізації запропонованих змін до Податкового кодексу України окремим законом пропонується:

1. Відповідні зміни до підпункту 9 пункту 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо збільшення обсягу прав сільських, селищних, міських рад з контролю за законністю використання земель сільськогосподарського призначення шляхом запровадження погодження та обліку договорів оренди радами, а також використанням земель за цільовим призначенням, недопущенням ухилення від сплати податків сількогосподарськими товаровиробниками, тобто тінізації процесів землекористування землею сільськогосподарськими виробниками. Вказані зміни також усувають корупційні ризики в діяльності державних органів, оскільки покладають державну реєстрацію договорів оренди на сільські, селищні, міські ради, які апріорі не можуть бути суб'єктами корупційними взаємовідносин з іншими державними органами.

2. Внесення змін до статей 6, 14, 17 Закону України "Про оренду землі" щодо набуття сільськогосподарськими товаровиробниками прав оренди та користування орендованими приватними земельними ділянками (паями) сільськогосподарського призначення, виключно з метою ведення сільськогосподарського товарного виробництва з часу погодження таких договорів сільськими, селищними, міськими радами.

3. Внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема доповнення його новою статтею 104-2, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про користування приватними земельними ділянками сільськогосподарського призначення суб'єктами підприємницької діяльності, або використання таких земельних ділянок без погодження договорів оренди в органах місцевого самоврядування.

Також, пропонується внесення доповнень до статей 219 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими розповсюджується юрисдикція виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад на адміністративні правопорушення під час оренди приватних земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) суб'єктами підприємницької діяльності.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Питання, що пропонується врегулювати у законопроекті, регулюються такими законодавчими актами:

- Конституція України;

- Податковий кодекс України;

- Земельний кодекс України;

- Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні";

- Закон України "Про оренду землі";

- Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Реалізація запропонованого проекту потребує внесення змін до Податкового кодексу України та окремим законом до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про оренду землі", Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Кодексу України про адміністративні правопорушення.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат із Державного бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття даного законопроекту сприятиме законному вирішенню питань економічного і соціального розвитку, яке включає збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

 

Народний депутат України

В. В. Кривохатько

Опрос