Идет загрузка документа (17 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно установления минимального срока аренды земельных участков сельскохозяйственного назначения, на которых проводится гидротехническая мелиорация

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 20.05.2015 № 2920
Дата рассмотрения: 20.05.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Відповідно до частини другої статті 17 Конституції України забезпечення економічної безпеки є однією з найважливіших функцій держави.

Забезпечення економічної безпеки України здійснюється шляхом проведення прагматичної політики у економічній сфері.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики.

Згідно абзацу двадцять дев'ятого частини першої статті 7 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" від 01 липня 2010 року N 2411-VI Верховна Рада України визначила основною засадою внутрішньої політики в економічній сфері України створення умов для відродження українського села, ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, формування конкурентоспроможного агропромислового комплексу, збільшення його експортного потенціалу, гарантування продовольчої безпеки держави.

У результаті проведення передбаченої статтею 25 Земельного кодексу України приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств селяни України отримали у приватну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення - земельні частки (паї). Однак в умовах відсутності достатньої ресурсної бази для ефективної індивідуальної обробки зазначених земельних ділянок та неможливості їх продати завдяки дії норми підпункту "б" пункту 15 Розділу X Земельного кодексу України (мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення) селяни у більшості випадків передали свої земельні ділянки сільськогосподарського призначення в оренду економічно спроможним сільгосптоваровиробникам.

Таким чином, оренда земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства стала єдиною реальною основою ринкових механізмів функціонування аграрної галузі України.

У результаті узагальнення практики функціонування агропромислового комплексу та аналізу системних проблем аграрного ринку в Україні, з урахуванням відповідного положення розділу 6 Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року N 26-VIII, парламент України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" від 12 лютого 2015 року N 191-VIII вніс зміни до статі 93 Земельного кодексу України та статті 19 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року N 161-XIV згідно яких було встановлено, що мінімальний строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років.

Закріплення на рівні законів України довгострокового характеру оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення забезпечило необхідну стабільність у землекористуванні орендарями - економічно спроможними сільгосптоваровиробникам, яка дозволяє:

1) активне залучення інвестицій у аграрну галузь України, завдяки можливості довгострокового планування інвестиційної діяльності зацікавлених суб'єктів;

2) застосовувати багатопільну сівозміну;

3) звести до мінімуму передбачену пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року N 1952-IV потребу обов'язкової державної реєстрації сільгосптоваровиробником при укладенні договору оренди права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Отже, довгостроковий характер оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення об'єктивно сприяє здійсненню вітчизняними сільгосптоваровиробниками своєї господарської діяльності та підвищенню конкурентоспроможності української аграрної продукції як на внутрішньому так і на зовнішніх ринках.

Водночас, необхідно констатувати, що при встановленні мінімального строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення законодавець обрав надто спрощений підхід та не врахував передбачений частиною другою статті 22 Земельного кодексу України та іншими законами України різний статус угідь, які охоплюються категорією земель сільськогосподарського призначення. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення різних за статусом угідь вимагають різний об'єм капіталовкладень для організації сільськогосподарського виробництва, а також різний об'єм обов'язків та відповідних видатків сільгосптоваровиробників щодо забезпечення охорони земель при здійсненні господарської діяльності.

З метою організації ефективного сільськогосподарського виробництва на максимальній території земель сільськогосподарського призначення України, раціонального використання та гармонійного розвитку даних земель у національному законодавстві України доцільно встановити низку сприятливих режимів щодо використання у сільськогосподарському виробництві земель сільськогосподарського призначення, які вимагають додаткових видатків у порівнянні з іншими землями сільськогосподарського призначення.

Згідно частини четвертої статті 1 Закону України "Про меліорацію земель" від 14 січня 2000 року N 1389-XIV меліорованими землями є угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Проведення передбачених частиною третьою статті 1 Закону України "Про меліорацію земель" меліоративних заходів (зокрема, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем та інше) на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, які є ділянками меліорованих земель вимагає від землекористувачів значних капіталовкладень.

Згідно статті 25 Закону України "Про меліорацію земель" встановлено особливий перелік обов'язків користувачів та власників меліорованих земель, виконання яких пов'язано з необхідністю додаткових видатків при здійсненні господарської діяльності на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, які є ділянками меліорованих земель.

Серед найбільш затратних комплексів заходів меліорації є передбачений статтею 4 Закону України "Про меліорацію земель" комплекс заходів гідротехнічної меліорації, серед яких є, зокрема, такий захід як створення гідротехнічних споруд, тощо.

У зв'язку з цим, землекористувачі - орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація для організації сільськогосподарського виробництва потребують значних коштів. Дані кошти неможливо отримати без вкладення інвестицій, які, в свою чергу, неможливо залучити без надійних механізмів захисту довгострокового характеру. Одним з важливих елементів даного захисту може стати встановлений на рівні законів України подовжений мінімальний строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація.

Даний подовжений строк повинен охоплювати загальний мінімальний строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення - 7 років та додаткові 3 роки, необхідні для спорудження або відновлення та введення у експлуатацію об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, які забезпечують гідротехнічну меліорацію відповідних земельних ділянок.

Зазначені аргументи обумовлюють необхідність прийняття запропонованого Законопроекту.

2. Цілі і завдання законопроекту

Метою Законопроекту є організація ефективного сільськогосподарського виробництва на максимальній території земель сільськогосподарського призначення України та підтримка вітчизняних сільгосптоваровиробників, як однієї з основних категорій платників податків України.

Завданнями Законопроекту є:

- сприяння активному залученню інвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, які є ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація;

- сприяння зниженню собівартості продукції сільгосптоваровиробників України;

- підвищення конкурентоспроможності української аграрної продукції як на внутрішньому так і на зовнішніх ринках;

- сприяння збільшенню об'ємів реалізації вітчизняної аграрної продукції.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Згідно положень Законопроекту передбачається шляхом внесення змін до статті 93 Земельного кодексу України та статті 19 Закон України "Про оренду землі" встановити строк не менш як 10 років для оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, а також визначити на рівні законів України обов'язок орендарів сприяти належній експлуатації відповідних меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури таких систем на даних ділянках.

Таким чином, планується забезпечити обґрунтований довгостроковий характер оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, що обумовить активізацію залучення інвестицій у сільськогосподарське виробництво на даних ділянках, а також планується забезпечити належний рівень захисту та зберігання меліоративних систем, які у значній мірі перебувають у державній та комунальній власності.

Окрім цього Законопроектом запропоноване внесення змін до статті 25 Закону України "Про меліорацію земель" з метою узгодження її норм з нормами Земельного кодексу України, що забезпечить чіткий та однозначний характер правового регулювання відповідних суспільних відносин.

4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання

Відносини у цій сфері регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III, Законом України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року N 161-XIV, Законом України "Про меліорацію земель" від 14 січня 2000 року N 1389-XIV, Законом України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 року N 962-IV, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року N 1952-IV.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Законопроекту не призведе до зміни показників Державного бюджету України у поточному році.

6. Прогноз соціальних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття на основі Законопроекту відповідного закону забезпечить організацію ефективного сільськогосподарського виробництва на максимальній території земель сільськогосподарського призначення України, захист економічних інтересів вітчизняного сільгосптоваровиробника, підтримку аграрної галузі України - лідера у отриманні доходів від експортних операцій в Україні, а також гарантуватиме стабільність надходжень до Державного бюджету України від економічної діяльності сільгосптоваровиробників України, збереження та створення робочих місць у агарній галузі.

 

Народні депутати України:

Гордєєв А. А. (посв. N 381)

Хлань С. В. (посв. N 383)

Мірошніченко І. В. (посв. N 142)

Співаковський О. В. (посв. N 380)

Чекіта Г. Л. (посв. N 332)

Бриченко І. В. (посв. N 047)

Вадатурський А. О. (посв. N 328)

Кремінь Т. Д. (посв. N 057)

Заболотний Г. М. (посв. N 091)

Лівік О. П. (посв. N 329)

Івченко В. Є. (посв. N 214)

Опрос